Тенденції розвитку ринку обов’язкового медичного страхування
КУРСОВА
РОБОТА
з
дисципліни «Страхові послуги»
Тенденції
розвитку ринку обов’язкового медичного страхування
КРФК.08137.00.00.00
Зміст
Вступ
1. Сутність та теоретичні
основи ринку обов’язкового медичного страхування
.1 Загальна характеристика
ринку обов’язкового медичного страхування
.2 Аналіз ринку обов’язкового
медичного страхування в зарубіжних країнах за 2008-2010 роки
.3 Перспективи розвитку ринку
обов’язкового медичного страхування в Україні
Розрахункова частина
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
В багатьох країнах, в тому числі і в
Україні, актуальною є проблема достойного забезпечення населення якісними
медичними послугами та підтримка його на достатньому для функціонування рівні,
тому що зниження рівня надання медичної допомоги загрожує зростанням
соціального напруження та виникнення різноманітних соціальних конфліктів.
В економіці охорони здоров’я
страхування відіграє основну роль практично у всіх розвинутих країнах. Медичне
страхування є важливою складовою соціальної інфраструктури кожної розвиненої
держави. У розвинутих країнах Західної Європи, Америки, Австралії, Японії
організаційно-економічний механізм медичного страхування сформований і діє
десятки років, переконливо доводячи практичність подібної форми організації
медичної допомого населенню. В Україні на даний час відбуваються жваві дискусії
на рахунок переходу до того чи іншого виду фінансування. Ситуація
невизначеності переходу на новий рівень фінансування медичного страхування та
відсутність згоди між різними учасниками ринку зумовлює необхідність розглянути
зарубіжний досвід провідних країн світу у галузі медичного страхування.
Метою даної роботи є з’ясування
сутності обов’язкового медичного страхування та його аналіз у зарубіжних
країнах. А також розгляд перспектив впровадження загальнообов’язкового
державного соціального страхування в Україні.
Для досягнення поставленої мети
планується вирішити такі задачі:
розглянути історію розвитку
медичного страхування;
з’ясувати сутність
загальнообов’язкового медичного страхування;
дослідити його розвиток в зарубіжних
країнах;
розглянути необхідність впровадження
обов’язкового медичного страхування в Україні.
Предметом дослідження даної роботи є
один з видів соціального страхування, а саме обов’язкове медичне страхування, яке
тісно пов’язане з іншим напрямком соціального захисту, таким як охорона
здоров’я.
Об’єктом дослідження є сутність та
розвиток обов’язкового медичного страхування.
Багато науковців як вітчизняних, так
і зарубіжних приділяли увагу питанням, що стосуються обов’язкового медичного
страхування. В Україні цим питанням займались такі вчені: Т.І. Стецюк, О.Є.
Губар, М. Клімов, Н. Андріїшина, Е. Писанець Є. Поліщук, М. Мних та інші. Однак
для нашої країни питання ролі та значення даного виду страхування залишаються
не вирішеними.
1. Сутність
та теоретичні основи ринку обов’язкового медичного страхування
.1 Загальна
характеристика ринку обов’язкового медичного страхування
Надання соціальної допомоги
громадянам у разі хвороби має досить давню традицію. Ще в Стародавній Греції і
Римської імперії існували організації взаємодопомоги в рамках професійних
колегій, які займалися збором і виплатою коштів в разі настання нещасного
випадку, отримання травми
<#"698287.files/image001.gif">
Рисунок 1.2.1 - Витрати у
сфері загальнообов’язкового медичного страхування у Німеччині протягом
2008-2010 рр.
Сучасна система обов'язкового
соціального медичного страхування в Німеччині покликана гарантувати хворому і
членам його сім'ї збереження звичного рівня життя, нею охоплено 92% населення
країни.
Соціальне обов'язкове медичне
страхування передбачає [18]:
- діагностику та профілактику
захворювань;
лікування в амбулаторних і
стаціонарних умовах;
постачання ліками і
допоміжними засобами при амбулаторному та стаціонарному лікуванні;
виплату допомоги у зв'язку
з тимчасовою втратою працездатності.
У Франції медичне страхування було
введене в 1910 році спочатку у вигляді фондів взаємодопомоги, а починаючи з
1923 року ці фонди були перетворені у страхові компанії
[18].
Провідну роль в країні відіграє
обов’язкове медичне страхування. Система обов’язкового медичного страхування
регламентується законом «Про обов’язкове страхування і фінансування охорони
здоров’я». Працівники та підприємства в регулярному порядку сплачують внески до
страхових кас.
На сьогодні у Франції існує єдина
ієрархія страхових кас, діє вертикальна система медичного страхування: могутня
страхова організація - Національна лікарняна каса (національна каса страхування
найманих робітників), яка знаходиться під контролем Міністерства соціального
забезпечення та праці й обіймає собою 78% населення, має 129 місцевих
відділень, кожне з яких відповідає за страхування в окремому регіоні і не
конкурує між собою [18].
Місцеві відділення мають певну автономію, але, в цілому, підлягають
адміністративному контролю з центру. Страхування в касах здійснюється за
територіальним принципом, тому клієнти позбавлені права вибору страхової
організації.
Окрім страхових кас у Франції
існують численні товариства взаємодопомоги, які здійснюють додаткові до
обов’язкового види страхування, наприклад, оплата медикаментозної та
стоматологічної допомоги.
Обов’язковим медичним страхуванням у
Франції на сьогодні охоплено 80% громадян. Французи певну частину своєї
заробітної плати відраховують на медичне страхування (вірніше, лише третя
частина внеску покривається за рахунок громадян, дві третини - за рахунок
роботодавця).
Цей вид соціального захисту
населення є обов'язковим для всіх категорій працівників і службовців.
Здійснюється обов'язкове страхування студентів і школярів. Окремі категорії
громадян самостійно купують страховий медичний поліс. На практиці
використовуються колективні й індивідуальні страхові договори, що укладаються
для покриття трьох основних ризиків: смерті, тимчасової непрацездатності,
інвалідності чи хвороби. Більшість страхових компаній віддає перевагу
комплексному страхуванню.
Медичне страхування у Франції існує
не само по собі, а є частиною соціального страхування. Всі, хто працює,
отримують соціальну страховку з обов’язковим її атрибутом - страховою карткою,
яка забезпечує застрахованій особі та членам її сім’ї доступ до медичного
сервісу без додаткової оплати.
Німецька і французька моделі мають
такі спільні риси [17]:
обов’язковий характер
страхування;
доступність для всього
населення незалежно від ступеня ризику;
застосування сучасних
технологій;
суспільна солідарність;
участь держави в оплаті
вартості лікування та ліків.
У Нідерландах медичне страхування
зародилось у 1901 році і на той час являло собою декілька сотень товариств
взаємодопомоги та страхових компаній. Деякі були великими, але більшість -
маленькими організаціями, які представляли інтереси населення невеликого міста,
підприємства. У 1940 році почалося впровадження керованого медичного
страхування, яке вимагало стандартизації у створенні системи медичного
страхування, у зв'язку з чим більшість невеликих компаній об'єднались у
страхові фонди. Діяльність територіальних страхових організацій зараз
регулюється Центральною Радою страхових фондів, що складається із представників
роботодавців, профспілок, медичних асоціацій, органів управління. Більша
частина населення була включена в систему керованого страхування з наданням
права самостійно вибирати страхову компанію.
До 1990 року 60% населення
Нідерландів знаходилось в системі регульованого страхування. Більш як 30%
населення були застраховані у приватних страхових компаніях
[17].
Реформи, проведені на початку 90-х
років, відомі під назвою «план Деккера», замінили напрацьовані фрагментарні
страхові програми на універсальну систему обов'язкового медичного страхування.
Запроваджена єдина для всіх категорій населення ставка страхового внеску,
розрахована як відсоток від фонду прибутку і не відображає індивідуальні
ризики. Зібрані на цій основі кошти акумулюються у страховому фонді і потім
повертаються страховику, якого вибрав клієнт, або страхувальник, що репрезентує
його інтереси.
Зараз у Нідерландах більшість
населення охоплено обов'язковим медичним страхуванням
<#"698287.files/image002.gif">
Рисунок 2.1 - Динаміка
активів СК «Сан Лайф» за 2004-2006 роки
За даними таблиці 2.1
побудуємо гістограму із зображенням структури оборотних активів СК «Сан Лайф»
за 2004-2006 роки (рис. 2.2).
Ознайомившись із структурою
оборотних активів, можна сказати, що найбільшу їх частку становить інша поточна
дебіторська заборгованість, яка коливається в межах від 92,4% до 93,8%, а
найменшу - товари, які складають 0,7% протягом усього розрахункового періоду.
Рисунок 2.2 - Структура
оборотних активів СК «Сан Лайф» за 2004-2006 роки
За даними таблиці 2.2 робимо
такі висновки щодо змін у структурі пасиву за 2004-2006 роки:
- статутний
капітал у 2004 році становив 17070 тис. грн, а в наступні роки збільшився до
21105 тис. грн;
- інший
додатковий капітал на протязі зазначеного періоду залишався сталим на рівні
11,2 тис. грн;
- резервний
капітал збільшився у 2005 році до 5276,3 тис. грн, а в наступний рік залишився
без змін;
- нерозподілений
прибуток значно знизився у 2005 році, порівняно з 2004, на 9593,9 тис. грн, а в
2006 - зріс до 2666 тис. грн;
- поточні
зобов’язання із внутрішніх розрахунків з кожним роком збільшувалися і доросли у
2006 році до 21,4 тис. грн, що на 19,3 тис. грн більше, ніж у 2004 році.
Загальний підсумок пасивів на
протязі трьох років постійно збільшувався, починаючи з суми 28118,9 тис. грн у
2004 році і закінчуючи - 30184,2 тис. грн у 2006 році.
Проаналізувавши дані таблиці 2.2,
побудуємо гістограму із зображенням динаміки власного капіталу СК «Сан Лайф» у
2004-2006 роках (рис. 2.3), яка свідчить про ріст власного капіталу протягом
зазначеного періоду. У 2006 році власний капітал компанії зріс до 29058,5 тис.
грн, що на 2131,4 тис. грн більше ніж у 2004 році.
Рисунок 2.3 - Динаміка
власного капіталу СК «Сан Лайф» за 2004-2006 роки
На основі даних таблиці 2.2
побудуємо гістограму із зображенням структури власного капіталу СК «Сан Лайф»
(рис. 2.4).
Рисунок 2.4 - Структура
власного капіталу СК «Сан Лайф» за 200-2006 роки
За даними таблиці 2.2
побудуємо гістограму, на якій зображено динаміку статутного капіталу страхової
компанії «Сан Лайф» за 2004-2006 роки (рис. 2.5).
Рисунок 2.5 - Динаміка
статутного капіталу СК «Сан Лайф» за 2004-2006 роки
Ознайомившись з динамікою
статутного капіталу СК «Сан Лайф» за 2004-2006 роки, можна стверджувати, що за
аналізований період він зазнав незначних змін, оскільки тільки в 2005 році
відбувся його ріст на 4035 тис. грн, а в подальшому його розмір залишався
незмінним та становив 21105 тис. грн.
Висновки
Розглянувши різні системи медичного
страхування зарубіжних країн світу, очевидним є той факт, що кожна розглянута
нами країна має певний, особливий вид страхування. І тому не існує
універсальної моделі, яка б підходила усім країнам. Кожна держава повинна
розробити, запровадити найбільш оптимальну для громадян модель медичного
страхування і забезпечити реалізацію та контроль за нею. Звичайно, це не
виключає можливості та потреби її реформування, але якнайшвидше впровадження
оновленого медичного страхування дозволить країні розвиватися далі.
Зараз розвиток системи охорони
здоров'я в Україні відбувається в умовах внутрішніх протиріч
соціально-економічного
розвитку держави. Галузь потерпає від непослідовної соціально-економічної
політики, нерівних умов для ведення медичної практики різними суб1єктами
господарювання та несприятливого інвестиційного клімату в галузі охорони
здоров'я.
Багаторічний світовий досвід у
галузі медичного страхування свідчить про високу ефективність різних моделей та
систем медичного страхування та страхування здоров'я. Існують три основні види
фінансування охорони здоров'я і у відокремленому вигляді вони практично не
використовуються ні в одній державі, але в деяких державах займають домінуюче
положення. Так, в Англії, Ірландії, Шотландії, Італії та Данії домінує державна
система фінансування. В таких країнах як Німеччина, Франція, Австрія, Бельгія,
Нідерланди, Швеція та Японія домінує система обов'язкового медичного
страхування, в той час, як у США має перевагу змішана форма фінансування
медичної допомоги.
Дуже важливо, щоб Україна при
запровадженні страхової медицини, нової системи надання медичної допомоги,
введення платної медицини та системи оплати за надані послуги перейняла
позитивний світовий досвід та врахувала ті помилки, через які пройшли інші
країни.
Медичне страхування, яке провадиться
в обов'язковій формі, набуває рис соціального страхування, оскільки порядок
його проведення визначається державним законодавством. Обов'язкова форма
страхування координується державними структурами. Страхові платежі, сплачувані
громадянами та юридичними особами, мають форму податку. Обов'язкове медичне
страхування перебуває під жорстким контролем держави і характеризується
безприбутковістю. Ця форма організації страхового фонду дає змогу планувати
медичну допомогу завдяки тому, що надходження коштів до страхового фонду
характеризується стабільністю.
Список
використаної літератури
1. Україна. Закони України. Про
страхування. [Електронний ресурс] : Закон (від 18 жовтня 2011 року N 3925-VI
<http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2010_12_23/an/116/T102856.html>). -
Режим доступу:
zakon.rada.gov.ua
2. Александрова
Н.М. Страхування: навчально-методичний посібник / Н.М. Александрова. - К.: ЦУЛ,
2007. - 202 с.
. Внукова
Н.М. Соціальне страхування: науковий посібник / Н.М.Внукова, Н.В. Кузьминчук. -
К.: Кондор, 2008. - 352 с.
. Губар
О.Є. Медичне страхування в країнах Європейського союзу / О.Є.Губар // Фінанси
України. - 2008. - №7. - С. 123-125.
. Євсєєнко
В.О. Проблеми впровадження обов’язкового медичного страхування в Україні / В.О.
Євсєєнко // Прометей. - №1 (34). - 2010. - С. 262-263.
. Єрмілов
В. Питання медичного страхування в сучасні Україні: пройдені шляхи і
перспективи / В. Єрмілов // Соціальне страхування. - 2008. - №1. - С. 18-21.
7. Кащенко
О.Л.
Соціально-економічні
основи страхування: навчальний
посібник
/ О.Л. Кащенко, В.А. Борисова. - Суми: Університетська
книга, 2009. - 251
с.
. Клапків
М.С. З історії зародження ринку медичного страхування / М.С.Клапків // Фінанси
України. - 2009. - №1. - С. 81-93.
. Кондрат
І.Ю. Проблеми запровадження та перспективи розвитку обов’язкового медичного
страхування в Україні / І.Ю. Кондрат, О.Я.Городиловська // Науковий вісник НТЛУ
України. - 2009. - №19.3. - С. 247-252.
10. Кутузов
І.Н.
Медичне
страхування в Україні: проблеми
та тенденції сучасного етапу / І.Н. Кутузов. - Дніпропетровськ:
Коместра-Дніпро,
2008.
- 25 с.
. Новосельська
Л.І. Шляхи впровадження медичного соціального страхування в Україні / Л.І.
Новосельська // Науковий вісник НЛУ. - 2008. - №18. - С. 82-85.
. Поліщук
Є. Медичне соціальне страхування: проблема системи потребує системного
вирішення / Є. Поліщук // Соціальне страхування. - 2008. - №2. - С. 13-16.
13. Рудень
В.В. Запровадження системи медичного страхування в Україні /
В.В. Рудень // Фінанси України. - 2010.
- №3. - С. 102-106.
. Шатковський
Я. Обов’язкове медичне страхування в Україні: правові проблеми та перспективи
їх вирішення / Я. Шатковський // Вісник Львівського університету. Серія
юридична. - №46. - 2011. - С. 98-102.
. Шумелда
Я. Страхування: навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей /
Я. Шумелда. - Тернопіль, 2009. - 260 с.
16. Витрати на охорону здоров’я в Німеччині.
[Електронний
ресурс]. -
Режим доступу: <https://www.destatis.de>
. Зарубіжний досвід розвитку медичного
страхування та можливості його використання в Україні. [Електронний
ресурс]. -
Режим доступу: <http://naub.org.ua/?p=1210>
. Належна медицина - основа права на
достатній життєвий рівень: європейська практика. [Електронний
ресурс]. -
Режим доступу: <http://www.cga.in.ua/index.php?itemid=1074>