Типологічний аналіз вологої смереково–ялицевої субучини

  • Вид работы:
    Курсовая работа (т)
  • Предмет:
    Сельское хозяйство
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    272,57 Кб
  • Опубликовано:
    2013-11-05
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Типологічний аналіз вологої смереково–ялицевої субучини














Курсова робота

Типологічний аналіз вологої смереково-ялицевої субучини

Зміст

ліс травостій субучина деревостан

Вступ

. Опис аналізованого типу лісу

.1 Типоутворююча роль породи

.2 Класифікація типів лісу

.3 Діагностична характеристика типу лісу

.3.1 Опис аналізованого типу лісу

.3.2 Характеристика можливого травостою у даному типі лісу

.3.3 Опис відповідного типові лісу ґрунту

. Типологічний аналіз типу лісу

.1 Визначення фактичної і потенціальної продуктивності насаджень

.2 Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани

. Лісівничо-економічна ефективність типологічного аналізу

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Складність природи та різноманітність лісів зумовлюють необхідність їх розподілу на більш або менш однорідні категорії, тобто типи лісу. Такий розподіл необхідний для практики лісового господарства, пізнання законів життя лісу і має загальнонаукове зацікавлення. Розчленуванням лісів на однорідні категорії займається лісова типологія.

Лісова типологія - це наука про класифікацію типів лісу, яка вивчає їх характер і специфічні особливості, закономірності просторового розподілу і мінливості, тимчасової динаміки тощо. Класифікація лісів буде тим ґрунтовнішою, чим більш повно, різнобічно і глибоко вивчені біологічні особливості деревних порід і екологічні умови їх місцезростання. Нагромадження фактичного матеріалу, його аналіз та синтез отриманих даних - це обов'язкові компоненти лісознавчого наукового дослідження.

Предмет лісової типології - це географічне розповсюдження типів лісу та їх зв'язки з кліматичним і ґрунтовим середовищем.

Теоретичною і методичною основою лісової типології є порівняльна екологія лісу. Це - специфічна методика лісової типології, яка є ключем для опису та вивчення типів лісу будь-якого географічного району. Тому принцип єдності організмів і середовища є керівним для лісової типології.

Кінцевим завданням лісової типології є узагальнення знань про природу лісу з метою повного використання природного потенціалу лісових земель та обґрунтування засад організації і планування лісогосподарської діяльності.

1. Опис аналізованого типу лісу

.1 Типоутворююча роль породи

Бук лісовий (Fagus silvatica L) є однією з головних типоутворювальних порід Українських Карпат. В умовах сугрудів і грудів формує високо продуктивні деревостани. Відносяться до типових порід вологого клімату.


Широкий діапазон типологічної різноманітності бука лісового зумовлений його біоекологічними властивостями розповсюдженням у висотному плані та іншими факторами. У складі дерево станів букових типів лісу приймають участь фактично всі аборигенні породи Українських Карпат: граб, ялиця, явір, смерека та інші. Серед характерної домішки зустрічається також реліктова порода - тис ягідний, який разом з буком і ялицею формує унікальний тип лісу вологу тисову бучину (80 га). В Українських Карпатах деревостани букових типів лісу займають площу близько 500 тис. га. Найбільш розповсюджені і господарсько-цінні насадження представлені свіжими і вологими смереково-ялицевими субучинами і бучинами, грабовими і чистими бучинами. Інші типи лісу займають незначні площі.

1.2 Класифікація типів лісу

Букові ліси поширені в Карпатах досить широко. Вони охоплюють північно-східні передгір’я з висотами 300 м н.р.м., включаючи майже повністю Бескиди і схили низько - і середньогірної частини Полонинського хребта до 1350 - 1450 м. В середньому нижня межа поясу проходить на висоті 450 м /у Закарпатті - 580, у Прикарпатті - 300/, а верхня - на висоті 1130 м /у Закарпатті - 1140, в Прикарпатті - 920/.

На вершинах Рівної, Боржави, Красної, Свидівця та інших гірських масивів сучасна межа букового лісу є майже всюди антропогенною і проходить на 100 - 200 м нижче від природної.

Букові ліси із Fagus silvatica L. Займають в Карпатах 430 тис. га, або 35% вкритої лісом площі цього регіону. Вони сформувались на середньо - потужних бурих лісових ґрунтах зі слабо вираженими і явними ознаками опідзолення. У Карпатах місцями збереглися непорушені господарською діяльністю праліси. У сприятливих лісорослинних умовах на бурих лісових ґрунтах бук формує високопродуктивні лісостани І - Іа бонітету, досягаючи у 100- річному віці загального запасу фітомаси більше 600 т/га. В Закарпатській області бук є головною лісотворною породою, займає 284 тис. га. Найбільш поширений бук у західній частині Українських Карпат, менше на сході. В Івано-Франківській області букові ліси займають 63,6 тис. га, в Чернівецькій - 48,7 і в гірській частині Львівської - 33,7 тис. га.

Букові гірські ліси Закарпаття - з двома поясами: до 1100 - 1300 м н.р.м. - з пануванням букових лісів; вище - на Полонинському хребті - пояс криволісся. Буковий пояс розділений на чотири під пояси: під пояс грабово-букових лісів до висоти 600 м, під пояс чистих букових лісів на висотах 600 - 800 (900) м над рівнем моря, під пояс середньо продуктивних мішаних букових лісів, іноді зі значною участю явора (1000 - 1100 м.н.р.м.),під пояс приполонинних букових лісів (криволісся).

Основні типи нижнього поясу - свіжа грабова - дубова субучина і бучина, волога грабова субучина і бучина, сира бучина; середнього поясу - волога грабово-ялицева субучина і бучина, волога ялицева субучина і бучина; верхнього поясу - волога чиста субучина і бучина, волога смереково-ялицева субучина і бучина, волога тисова бучина, свіжий і вологий чисто буковий субір, волога приполонинна яворова субучина.

Вікова структура: переважно різновікова у грабових бучинах і субучинах і абсолютно - різновікова структура - у ялицевих і смериково - ялицевих субучинах і бучинах.

Вертикальна структура: переважно двоярусна у грабових бучинах і субучинах і триярусна в інших типах лісу.

Горизонтальна структура: Переважно групове, а також рівномірне розміщення порід по площі - у культурах.

Таблиця 1.1

Класифікація типів лісу смереки звичайної для типу лісорослинних умов С3

Тип ЛРУ

Типотвірна порода

Характеристика кліматичних домішок

Назва типу лісу

Склад корінного деревостану

С3

Бук лісовий

Смерека звичайна, ялиця звичайна

Волога смереково - ялицева субучина

6Бк2См2Яц


.3 Діагностична характеристика типу лісу

З вище наведеного бачимо, що смереково - ялицеві субучини є переважаючими у верхньому поясі в межах свого ареалу у Карпатах. Переважають значною мірою різновікові насадження. Вони є значно стійкіші ніж одновікові і більш пристосованіші до несприятливих природніх явищ через свою щільність та зімкнутість.

1.3.1 Опис аналізованого типу лісу

Тип лісу - волога смериково-ялицева субучина (С3 - см-яц-Бк)

Волога смериково-ялицева субучина(С3 - см-яц-Бк). Розповсюджений по всій території Карпат в межах висот 500 м н.р.м. Ґрунти гірсько - лісові буроземні потужністю до 60- 70 см, які сформувались на глинистих і піщаних сланцях. Деревостан: бук ІІ бонітету. У домішці постійні ялиця біла, ялина звичайна.

Підлісок, підріст: дуже рідкий із ліщини, верби козячої. Відновлення добре.

Переважаючі типи деревостану: яличники, смеречники, букняки.

Трав’яниста рослинність: щитник чоловічий, голокучник дубовий, ожина лісова, квасениця, купина кільчаста, чорниця, яглиця звичайна, веснівка дволиста, зірочник ланцетовидний, грушанка круглолиста і однобока, костяниця, золотушник звичайний, одинарник європейський,герань лісова, плаун булавовидний, перлівка поникла, чина весняна, орляк, фіалка дивна, безщитник жіночий, міцеліс стінний, герань Роберта, зніт гірський, молочай мигдалевидний. Із мохів: євринзіум, глокомій проростаючий, зозулин льон, лисняні мохи.

Крім того постійними є: зубниця бульбиста, осока лісова, підмаренник запашний, купина багатоквіткова, ранник вузлуватий, живокіст лікарський, безщитник жіночий, квасениця, жавтець їдкий, материнка.

.3.2 Характеристика можливого травостою у даному типі лісу

Види трав індикаторів розділяють на:

- характерні види - це рослини-індикатори, які властиві окремим типам і не зустрічаються в інших;

постійні види - це такі види, які зустрічаються в одному типі більше 50%;

переважаючі види - ті види, які переважають над іншими.

Таблиця

  Постійні

Зубниця бульбиста

Dentaria bulbifera L.

C2-3, D2-3

Осока лісова

Carex sylvatica Huds.

C2-3, D2-3

Підмаренник запашний

Galium odoratum (L. ) Scop.

C2-3, D2-3

Характерні

Ожика лісова

Luzula sylvatica (Huds) Gaudin.

B2-3, C2-3

Квасениця

Oxalis acetosella L.

C2-3, D2-3

Купина кільчаста

Polygonatum verticillatum (L)AH

B1-2, C1-2

Чорниця

Vaccinium myrtillus L.

А,В,C,2-4

Зірочник ланцетовидний

Steilaria holostea L.

C2-3, D2-3

Материнка

Origanum vulgare L.

B1-2, C1-2

Квасениця

Oxalis acetosella L.

C2-3, D2-3

Переважаючі

Купина багатоквіткова

Poligonatum multiflorum (L. ) All

C2-4, D2-4

Ранник вузлуватий

Scrophularia nodosa L.

C2-4, D2-4

Щитник чоловічий

Dryopteris filix-mas (L. ) Schott

C2-4, D2-4


.3.3 Опис відповідного типові лісу ґрунту

Тип лісу: волога буково-ялицева смеречина відноситься до типу лісостану: вологий груд - D3.

Ґрунти - дерново-підзолисті з ознаками глеєватості, в горах бурі - лісові та дерново - буроземні.

Загальним в кліматичному відношенні для регіонів розповсюдження бурих лісових ґрунтів - це наявність промивного типу водного режиму, тепле та вологе літо, що позитивно впливає на ріст деревної рослинності.

Бурі лісові ґрунти мають слабодеференційовані профіль. Під горизонтом лісової підстилки (А0) залягає перегнійно-акумулятивний горизонт (А1) 5-30 см жовто-бурого кольору, рихлого складу, зернистої структури. Перегнійно-акумулятивний горизонт змінюється перехідним горизонтом бурого кольору, від 15 до 30-40 см, який переходить в грунтотвірну породу. В профілі бурих лісових ґрунтів дуже слабо вираженні ознаки підзолоутворення.

Характерним для процесу утворення бурих-лісових ґрунтів є оглиненість - процес утворення вторинних глинистих мінералів. Для механічного складу бурих-лісових ґрунтів характерне збільшення ілистої фракції вниз по профілю. Це відображає процес поглинення, а також прояв лесиважа. Валовий склад бурих лісових ґрунтів характеризується деяким збільшенням R2O2 вниз по профілю та збільшенням SiO верхніх горизонтів. Найбільш чітко ця закономірність виражена в підтипах опідзолених та поверхневооглеєних ґрунтів. Склад гумусу відрізняється домінуванням фульвокислот над гумінувами.

Фізико-хімічні ознаки бурих лісових ґрунтів суттєво варіюють в залежності від направлення ґрунтоутворення і складу порід. В більшості випадків реакція профілю слабокисла, або кисла. Висока кількість рухаючого амонію.

Рис.1.3. Профіль дерново підзолистого грунту: Нл - лісова підстилка потужністю 3-5 см; Не - гумусово-елювійований, світло-.сірий або білястий, потужністю 5-30 см, дрібногрудкуватий з горизонтальною подільністю; Е - підзолистий, у вигляді плям або суцільний, потужністю до 30см, білястий або зовсім білий, плитчастий, пластинчастий або лускуватий, часто зустрічаються конкреції К(ОН)3 із домішками гумусу й глинистих часток; І - ілювіальний, темно-бурий (у легких - червонувато-бурий), щільний, грудкувато-призматична або горіхувата, потужністю 20-120 см, затікання органо-мінеральних колоїдів;Р - материнська порода.

2. Типологічний аналіз типу лісу

Вихідними матеріалами для виконання цього розділу є матеріали видані індивідуально і занесені в табл. 2.1.

На основі даних, отриманих для курсової роботи додатково потрібно визначити:

-      запас на ділянці (його отримують перемноживши площу ділянки (гр. 2) на запас на 1 га даної ділянки (гр. 9));

-        загальну площу для кожної вікової групи і площу типу лісу в цілому шляхом підсумку у вікових групах у гр. 2;

         загальний запас для вікової групи і типу лісу в цілому (підсумок у гр. 10);

         тип деревостану (гр. 11) - корінний чи похідний.

Таблиця 2.1

№ виділу

Площа

Склад деревостану

Вік

Hсp,см

Dcp, см

Бонітет

Повнота

Запас на 1 га

Запас на виділі

Тип деревостану























1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1

6,5

4Бк3Г3Б

4

2

1

I

1

20

130

П

2

6,7

8Бк2См+Яв

10

4

4

I

0,9

40

268

П

3

8,8

3Бк3См3Яц1Г

10

3

4

I

0,7

25

220

К

4

7,3

6Бк2См2Яц

10

3

3

I

1

35

255,5

К

5

12,7

5Бк3Г2Б

9

3

3

I

0,7

20

254

П

б

2,1

9Яв1Яс

3

1

1

I

0,8

10

21

П

7

6,5

7Яц2Бк1См

5

1

1

I

0,7

10

65

П

8

6,4

7См2Яц1Б

10

5

6

I

1

50

320

П

9

4,4

8Бк2См

10

2

1

I

0,5

10

44

П

10

3,8

4Бк4См2Яв

10

4

1

0,9

40

152

П

11

6,2

8Бк2Яв

9

4

3

II

0,8

30

186

П

12

6,2

8Бк2Яв

9

4

3

0,8

30

186

П

13

6,8

4Бк3Г2Б1Ос

9

3

2

0,8

25

170

П

14

6,2

4См1Яв3Г2Б

10

4

4

0,8

20

124

П

15

2,4

4Бк2Г2Б1Ос

4

2

1

I

0,8

30

72

П

16

6,2

8Бк2См+Яв

10

4

4

I

0,9

40

248

П

17

8,8

3Бк3См3Яц1Г

10

3

4

I

0,7

25

220

К

18

7,3

9Бк1См

10

3

3

I

1

35

255,5

П

19

7,2

6Бк4Г

9

3

3

0,7

20

144

П

20

2,1

9Яв1Яс

3

1

1

0,8

10

21

П

21

6,5

7Яц2Бк1См

5

1

1

I

0,7

10

65

К

22

6,4

7См2Яц1Б

10

5

6

1

50

320

П

23

4,4

8Бк2См

10

2

1

I

0,5

10

44

П

24

3,8

4Бк4См2Яв

10

4

1

I

0,9

40

152

П

25

6,2

8Бк2Яв

9

4

3

I

0,8

30

186

П

26

5,7

4Бк2Б3Г1Ос

9

3

2

I

0,8

20

114

П

27

4,5

4Бк3Г2Б1Ос

10

3

2

I

0,8

25

112,5

П

28

7,8

4Бк2Б3Г1Ос

9

2

1

I

0,7

15

117

П

29

11,5

7Бк3Г+Ос

10

3

2

I

0,8

30

345

П

30

5,7

8Бк2Б

9

3

3

I

0,9

30

171

П


Групав1ку 11-20рок1в

1

8,3

9Яц1См

19

11

10

II

0,8

100

830

П

2

9,4

4Яц3Бк1См2Г

13

6

4

II

0,9

60

564

К

3

6,9

4См4Яв2Бк

18

6

6

I

0,9

60

414

П

4

9,4

10Яц

18

10

8

II

0,8

90

846

П

5

7,4

7Яц3Яв

15

10

8

I

0,7

90

666

П

6

2,4

9Бк1Яв

17

5

4

I

0,7

40

96

П

7

3,2

8Бк2Яв

15

4

6

I

0,6

40

128

П

8

6,3

8Бк2Яв

18

6

6

I

0,7

40

252

П

9

5,3

3Бк3Яц4Яв

18

7

6

I

0,8

70

371

П

10

3,6

9Бк1См

19

6

4

I

0,7

40

144

П

11

4,2

7Бк2См1Яв

15

7

6

II

0,8

60

252

П

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

5

5Бк5См

15

5

4

I

0,9

50

250

П

13

4,7

6Бк2Яв2См

15

6

4

I

0,9

50

235

П

14

14,5

7Бк2Яц1Б

15

6

6

III

1

60

870

П

15

4,5

3Яц5Г2Бк

15

4

2

II

1

40

180

П

16

10,8

3Яц2См5Яв

20

8

8

II

1

80

864

П

17

4,2

4См1Бк1Яв4Б

14

7

8

I

1

70

294

П

18

6

3Бк2Яц2См3Вх

20

9

8

II

1

90

540

К

19

11,5

5Бк2См3Яц

15

6

6

I

1

60

690

К

20

12,5

7Бк2Яц1См

20

8

I

0,7

50

625

К

21

4,5

4Бк6Г

15

6

6

I

0,8

50

225

П

22

5,8

4Бк4См2Яв

12

7

8

0,7

50

290

П

23

4,6

7Яц2Мд1См

20

8

6

I

0,9

70

322

П

24

8,6

4Яц4См2Бк

15

8

6

III

0,7

90

774

П

25

4

4Яц4Бк2Г

14

9

10

I

0,8

80

320

П

26

4,5

6Бк4См

20

8

8

I

0,9

80

360

П

27

7,4

7Яц3Яв

15

10

8

I

0,7

90

666

П

28

9,4

10Бк

17

6

6

I

0,8

50

470

П

29

5,5

7Бк2Яв1См

18

7

6

I

0,8

60

330

П

30

5,3

3Бк3Яц4Яв

18

7

6

I

0,8

70

371

П


Група вiкy 21-30 років

1

6,9

9Бк1См

25

10

8

I

0,9

110

759

П

2

4,1

8Бк1См1Яц

30

13

14

II

0,9

160

656

К

3

14,2

8Бк2Яв

25

10

8

I

0,9

100

1420

П

4

4,5

5Бк4См1Вб

30

12

10

I

0,9

170

765

П

5

6,4

6Бк2Б2Ос

30

14

12

1

170

1088

П

6

12,2

4См4Яц2Вх

30

15

14

I

0,6

150

1830

П

7

2,4

3Бк5Яц2См

30

13

12

I

0,7

130

312

П

8

5,7

9Бк1См

25

11

8

II

0,9

120

684

П

9

3,3

4Бк4См2Яц

30

13

10

I

0,9

170

561

К

10

6,9

7Бк3Вб

30

13

12

I

0,9

170

1173

П

11

3,8

8Бк2Яв

25

11

12

I

0,7

120

456

П

12

2,3

3Бк3Б4Вх

25

10

8

I

1

130

299

П

13

4,5

6Бк4Б

25

11

10

I

1

150

675

П

14

4,4

10Бк

30

13

10

II

0,9

170

748

П

15

3,8

8Бк2Яв

25

11

12

I

0,7

120

456

П


Група вiкy 31-40 років

1

18

7Бк2Яц1См

40

15

16

I

0,9

200

3600

К

2

21,7

6Бк3Яц1Б

35

15

12

I

0,8

200

4340

П

3

2,7

8Бк2Д+Г

38

15

14

II

0,8

170

459

П

4

3,5

7Бк1См1Яв1Б

40

16

14

I

0,9

200

700

П

5

5,6

8Бк2См+Яц

40

16

14

II

0,6

140

784

К

6

5,7

7Бк1См1Яц1Ос

35

14

14

I

0,7

160

912

К

7

5Бк3Яц2См+Б

35

15

16

I

0,8

180

1404

К

8

3

10Бк+Б

35

14

10

I

0,6

120

360

П

9

3,7

7Бк1См1Яв1Б

40

16

14

I

0,9

230

851

П

10

1,5

10См+Яц

40

16

14

0,5

190

285

П

11

2,8

8Б1Д1Яц+Бк

40

18

18

I

0,9

260

728

П

12

42,6

8Бк1Яц1См+Яв

40

16

16

I

0,9

220

9372

К

13

2,3

10Бк

35

15

12

I

0,6

120

276

П

14

15

7Бк2См1Ос

36

14

13

I

0,8

160

2400

П

15

1

4Бк5Б1См

35

13

12

I

1

170

170

П


Група віку 41-50 років

1

36,3

8Бк1Б1Г

50

15

15

I

0,8

170

6171

П

2

4,5

10Бк+Ос

50

17

18

I

0,8

240

1080

П

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

3

3,4

4Бк6Яц+См

45

16

18

I

0,9

300

1020

П

4

6,2

4Бк4См2Яц+Яв

50

15

16

I

0,9

200

1240

К

5

1,5

10Бк+Б,Яв

50

16

18

I

0,9

220

330

П

6

18

7Бк2Яц1См

50

15

16

I

0,9

200

3600

К

7

2,5

8Бк2Яц+Б

45

16

14

I

0,9

220

550

П

8

2,1

3Бк5Яц1Вх1См

45

15

14

II

1

220

462

П

9

18

7Бк2См1Яц

50

15

16

I

0,7

160

2880

К

10

3

10Бк+Б

45

14

10

I

0,6

120

360

П

11

1,8

10См

50

18

16

I

0,9

260

468

П

12

4,9

10Бк+Ос

50

15

18

0,8

200

980

П

13

20

7Бк2См1Яц

45

14

14

I

0,9

160

3200

К

14

21,7

6Бк3Яц1Б

45

15

12

I

0,8

200

4340

П

15

6,8

7Бк2Б1Яв+Г

45

13

12

I

0,8

150

1020

П


Група віку 51-60 років

1

7,8

7Бк1Яц2См+Б

60

20

26

I

0,4

160

1248

К

2

5,8

6См4Яц+Бк

60

19

18

I

0,8

240

1392

П

3

2,2

7Бк3Г

60

19

20

I

0,9

280

616

П

4

2,3

9Яс1Бк

60

21

20

I

0,7

250

575

П

5

6,6

8Г1Бк1См

55

20

20

I

0,9

200

1320

П

6

3,2

9Яц1Бк+См

60

21

22

I

0,8

300

960

П

7

3,8

8Бк1Яц1См+Б

60

18

20

I

0,9

270

К

8

3,7

8Бк1См1Вх

55

19

22

I

0,7

260

962

П

9

3,7

9Бк1См

60

19

20

I

0,8

270

999

П

10

8,5

6Бк2См2Яв

55

21

20

I

0,8

290

2465

П

11

4,1

5Бк3См2Яц

55

20

20

I

0,8

280

1148

К

12

2,6

7Бк2См1Яц

60

18

20

I

0,7

200

520

К

13

7,6

4Бк3Яв2См1Яц

55

21

20

I

0,8

290

2204

К

14

5,7

3Бк3См4Яц

60

21

22

I

0,7

230

1311

П

15

15,9

7Бк1Яц1См1Г

60

19

18

I

0,9

200

3180

К

Група віку 61-70 рок1в

1

5,8

9Бк1Яц+Г

70

25

26

I

0,8

380

2204

П

2

6,8

6Ос3ПБ

70

24

28

0,8

320

2176

П

3

21,2

10Бк

70

25

28

I

0,8

350

7420

П

4

4

4Яц3Бк3Г

70

25

28

I

0,7

340

1360

П

5

3,2

4Бк4Яц2См+Б

70

24

28

0,9

340

1088

К

6

8,2

7Бк2Яц1См

70

24

26

0,9

380

3116

К

7

2,1

7Яц2См1Бк

70

25

28

I

0,8

380

798

П

8

15,7

8Бк2Яц+См

70

24

24

0,7

280

4396

К

9

12,9

7Яц2См1Бк

70

24

28

I

0,6

240

3096

П

10

9,6

8Бк2Г+Вх

65

23

28

0,7

280

2688

П

11

5,6

9Бк1Яц+Г

70

25

26

I

0,8

380

2128

П

12

7,5

6Бк4Г

70

21

32

I

0,7

220

1650

П

13

2,1

7Яц2См1Бк

70

25

28

0,8

380

798

П

14

15,7

8Бк2Яц+См

70

24

24

0,7

280

4396

К

15

3,2

4Бк4Яц2См+Б

70

24

28

I

0,9

340

1088

К

Група віку 71-80 років

1

9,7

10Бк

80

30

28

I

0,8

480

4656

П

2

5,2

5Бк4См1Яв

80

25

29

I

0,7

330

1716

П

3

6,1

10Бк+См

80

29

30

I

0,8

450

2745

П

4

1,9

10Яц+См

80

26

44

0,4

200

380

П

5

2,3

10Бк

80

27

30

II

0,8

400

920

П

6

3,1

7Яц2Бк1См

80

25

23

I

0,4

250

775

П

7

8

6Бк4Г

80

26

32

I

0,7

350

2800

П

8

9,7

10Бк

80

30

28

0,8

480

4656

П

1

2

3

4

5

6

8

9

10

11

9

5,2

5Бк4См1Яв

80

25

29

I

0,7

330

1716

П

10

6,1

10Бк+См

80

29

30

II

0,8

450

2745

П

11

1,9

10Яц+См

80

26

44

I

0,4

200

380

П

12

2,3

10Бк

80

27

30

I

0,8

400

920

П

13

3,1

7Яц2Бк1См

80

25

23

I

0,4

250

775

П

14

2,1

10Бк+Яц,См

80

30

28

0,8

470

987

К

15

4,7

6Бк2Яц1См1Ос

80

25

32

I

0,6

310

1457

К

Група віку 81-90 років

1

2,9

10Бк+Яц

90

29

32

0,8

400

1160

П

2

2,5

10Бк

90

25

28

I

0,8

380

950

П

3

5,8

10Бк

90

23

32

I

0,8

500

2900

П

4

11,7

10Бк+См

100

28

32

II

0,5

200

2340

П

5

19,6

10Бк+Яв,Г

90

30

36

I

0,8

400

7840

П

6

4,2

10Бк

90

29

32

I

0,3

150

630

П

7

4,5

9Бк1См+Яц

90

28

36

0,9

470

2115

К

8

3,2

10Бк

90

30

32

0,7

340

1088

П

9

2,3

10Бк+См

90

26

28

II

0,6

210

483

П

10

13,1

9Бк1См

90

24

32

I

0,8

460

6026

П

11

2,6

10Бк

100

30

36

I

0,6

300

780

П

12

1,3

7Бк1См1Яц1Г

90

27

40

I

0,8

450

585

К

13

2,9

9Бк1См+Г

100

33

48

0,6

300

870

П

14

3,8

10Бк+См

90

30

44

I

0,7

350

1330

П

15

2,9

10Бк+Яц

90

29

32

0,8

480

1392

П

Група віку 91-100 років

1

12

6Бк2Яц2См

120

26

32

II

0,4

150

1800

К

2

3

8Бк2См+Яц

110

24

36

II

0,4

170

510

К

3

2,4

8Бк1См1Яц+Г,Яв

110

25

36

II

0,7

220

528

К

4

18,3

8Бк2См+Яц

110

25

36

II

0,7

250

4575

К

5

3,9

6Бк2См2Яц

110

28

36

II

0,6

270

1053

К

6

3,5

7Бк2См1Яц

110

23

32

III

0,8

260

910

К

7

2,5

10Бк+См

110

26

36

II

0,5

220

550

П

8

3,8

10Бк

110

25

36

II

0,7

300

1140

П

9

8,3

10Бк

110

28

36

II

0,7

350

2905

П

10

5,7

10Бк

28

36

II

0,5

250

1425

П

11

3,6

10Бк+Г

110

27

36

II

0,4

200

720

П

12

3,2

9См1Бк

120

28

37

II

0,5

260

832

П

13

13

8Бк2См

120

27

48

II

0,4

180

2340

П

14

2,9

7См2Яц1Бк

120

30

36

II

0,7

590

1711

П

15

10

6Бк3Яц1См

110

21

40

III

0,6

350

3500

К



Типи деревостану виділяють у межах типу лісу. Згідно з принципами лісівничо-екологічної типології деревостани поділяють на корінні і похідні. Корінними деревостанами для кожного типу лісу виділяються такі природно і штучно сформовані ліси, склад і продуктивність яких близькі до складу і продуктивності збережених або раніше описаних природних лісів даного типу лісу тобто у складі деревостану переважаючою повинна бути типоутворююча порода та необхідна дольова участь характерних кліматичних домішок. Штучно створені деревостани, які сформувались природно, але не відповідають за складом природним насадженням в ідентичних типах лісу відносяться до похідних. Похідні деревостани утворюються на місці корінних у результаті вирубки лісу, пожеж, вітровалів, створення лісових культур.

Типи деревостану можна позначити символами: корінний тип деревостану "К" і похідний - "П".

.1 Визначення фактичної і потенційної продуктивності

Для визначення вказаних показників та вирахування ступеня використання типологічного потенціалу зведені показники таблиці 2.1 зводимо в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2.

Типологічний потенціал вологої смереково-ялицевої субучини і ступінь його використання

Група віку, роки

Загальна площа, га

Фактичний запас на всій площі, м3

Середній фактичний запас га 1 га, м3

Середній фактичний приріст, м3/га

Існуючий типологічний еталон

Потенційний запас на площі, м3

Ступінь використання типологічного потенціалу






Склад дерево-стану

Приріст на 1 га, м3/га

Повнота

Запас, м3/га



1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11,0

1-10

187,1

4982,5

26,6

5,3

6Бк2См2Яц

3,5

1

35

6548,5

76,1

11-20

199,7

13239

66,3

4,4

3Бк2Яц2См3Вх

4,5

1

90

17973

73,7

21-30

85,4

11882

139,1

5,6

4Бк4См2Яц

5,7

0,9

170

14518

81,8

31-40

136,9

26641

194,6

5,6

8Бк1Яц1См+Яв

5,5

0,9

220

30118

88,5

41-50

150,7

27701

183,8

4,1

7Бк2Яц1См

4,0

0,9

200

30140

91,9

51-60

83,5

19926

238,6

4,3

5Бк3См2Яц

5,1

0,8

280

23380

85,2

61-70

123,6

38402

310,7

4,8

7Бк2Яц1См

5,4

0,9

380

46968

81,8

71-80

71,4

27628

386,9

5,2

10Бк+Яц,См

5,9

0,8

470

33558

82,3

81-100

83,3

30489

366,0

4,1

9Бк1См+Яц

5,2

0,9

470

39151

77,9

100 і >

96,1

24499

254,9

2,3

6Бк3Яц1См

3,2

0,6

350

33635

72,8

Всього

1217,7

225389,5







275999,5


середнє



185,1

4,2


4,8


266,5


81,2



Для визначення показників табл. 2.2 виконуємо наступну роботу:

         середній фактичний запас на 1 га (гр. 5) отримаємо, як частку від ділення фактичного запасу на всій площі (гр. 4) на загальну площу групи (гр. 3);

         середній фактичний приріст на 1 га. (гр. 6) визначається шляхом ділення середнього запасу на середній вік даної групи, тобто на 5, 15, 25, і т.д. років;

         середній вік насаджень типу лісу визначається, як середньозважена величина. Для цього перемножуємо площу кожної вікової групи на її середній вік. Відтак сумуємо їх і розділяємо на загальну площу лісу.

Асер = 44,1р.

Асер - середній вік насаджень.

         склад деревостану типологічного еталону (гр. 7) вибирається для кожної вікової групи з табл. 2.1. За типологічний еталон приймаємо корінний деревостан високої повноти і максимальної продуктивності. Вказані показники заносимо у графи 7, 9, 10. на основі цих даних визначаємо середній приріст потенційного насадження (гр. 8);

Середній склад еталонного деревостану визначається як середньозважена величина, але за запасом ( табл. 2.2.1.). Для визначення участі породи її запас ділять на загальний запас на 1 га.

Таблиця 2.2.1

Розрахунок усередненого запасу еталонних насаджень

Група віку

Склад еталону

Запас на 1 га

Участь порід, м3




См

Бк

Яц

Вх

1-10

6Бк2См2Яц

35

7

21

7

-

11-20

3Бк2Яц2См3Вх

90

18

27

18

27

21-30

4Бк4См2Яц

170

68

68

34

-

31-40

8Бк1Яц1См+Яв

220

22

176

22

-

41-50

7Бк2Яц1См

200

20

140

40

-

51-60

5Бк3См2Яц

280

84

140

56

-

61-70

7Бк2Яц1См

380

38

266

76

-

71-80

10Бк+Яц,См

470

0

470

0

-

81-100

9Бк1См+Яц

470

47

423

0

-

100 і >

6Бк3Яц1См

350

35

210

105

-

Разом

2665

339,0

1941,0

358,0

27,0

Участь порід у формулі

10

1,3

7,3

1,3

0,1

Усереднений склад

7Бк2Яц1См


-        потенційний запас (гр. 11) кожної вікової групи визначаємо шляхом перемножування запасу на 1 га типологічного еталону (гр. 10) на загальну площу вікової групи (гр. 3);

         ступінь використання типологічного потенціалу (гр. 11) визначаємо: К = (гр. 3/ гр. 10)∙100%

В порядку перевірки ступеня використання типологічного потенціалу його можна визначити шляхом співставлення середнього фактичного запасу на 1 га (гр. 4) з потенційним (гр. 10).

Фактичну і потенційну продуктивність насадження відповідного типу лісу рекомендується зобразити на граф. (Рис. 2.1.), де на осі абсцис відкладаємо середній вік групи (роки), а на осі ординат запаси насаджень. Для побудови кривих використовуємо показники гр.4 та гр. 10 граф (табл. 2.2). Такий графік є особливо необхідний при відсутності еталонів для окремих вікових груп. Вважається, що це величина буде знаходитися на кривій, що приходить через сусідні точки.

Рис 2.1 Фактична та потенційна продуктивність насаджень.

.2 Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани

У зв’язку з впливом росту стихійних і антропогенних факторів типи і лісу представлені, як корінними, так і похідними деревостанами. Останні, як правило, не завжди задовільні за станом. З цього приводу на основі даних табл. 2.1. для кожної вікової групи проводиться розподіл на корінні та похідні деревостани (табл. 2.3). В межах вікової групи типи деревостанів розділяються за групами повнот.Похідні деревостани розділяються за переважаючими породами (табл. 2.4), що допоможе виявити причини зміни порід.

Таблиця 2.3.

Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани за повнотою

Група віку, роки

Загальна площа, га

Площа деревостанів



корінні

похідні



1,0-0,8

0,7-0,6

0,5 і <

сума по групі

1,0-0,8

0,7-0,6

0,5 і <

сума по групі



га

%

га

%

га

%

га

%

га

%

га

%

га

%

%

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

1-10

187,1

7,3

3,4

24,1

17,3

0

0,0

31,4

8,4

112,7

43,0

43

0,0

0,0

0,0

155,7

18,4

11-20

199,7

26,9

12,7

12,5

9,0

0

0,0

39,4

10,5

115,6

20,0

44,7

18,9

0,0

0,0

160,3

19,0

21-30

85,4

7,4

3,5

0,0

0,0

0

0,0

7,4

2,0

55,8

9,7

22,2

9,4

0,0

0,0

78,0

9,2

31-40

136,9

68,4

32,3

11,3

8,1

0

0,0

79,7

21,3

50,4

8,7

6,8

2,9

0,0

0,0

57,2

6,8

41-50

150,7

44,2

20,9

18,0

12,9

0

0,0

62,2

16,6

85,5

14,8

3

1,3

0,0

0,0

88,5

10,5

51-60

83,5

31,4

14,8

2,6

1,9

7,8

34,2

41,8

11,2

30

5,2

11,7

4,9

0,0

0,0

41,7

4,9

61-70

123,6

14,6

6,9

31,4

22,6

0

0,0

46,0

12,3

43,6

7,6

34

14,4

0,0

0,0

77,6

9,2

71-80

71,4

2,1

1,0

4,7

3,4

0

0,0

6,8

1,8

36,2

6,3

18,4

7,8

10,0

32,5

64,6

7,7

81-100

83,3

5,8

2,7

0,0

0,0

0

0,0

5,8

1,6

46,8

8,1

26,5

11,2

4,2

13,6

77,5

9,2

101 і старше

96,1

3,5

1,7

34,6

24,9

15

65,8

53,1

14,2

0

0,0

26,4

11,2

16,6

53,9

43,0

5,1

Всього, га

1217,7

211,6

139,2

22,8

373,6

576,6

236,7

30,8

844,1

%

100

17,4

11,4

1,9

30,7

47,4

19,4

2,5

69,3



Таблиця 2.4

Площа корінних і похідних деревостанів

Група віку, роки

Загальна площа, га

Типи деревостанів і їх площа, га



Корінні

Похідні




Грабняк

Осичняк

Сменечник

Берзняк

Букняк

Яличник

1

2

3

6

7

8

9

 

 

1-10

187,1

31,4

0

0

19

0

130,2

6,5

11-20

199,7

39,4

9

0

11,1

0

79,7

60,5

21-30

85,4

7,4

0

0

12,2

0

63,4

2,4

31-40

136,9

79,7

0

0

1,5

2,8

52,9

0

41-50

150,7

62,2

0

0

1,8

0

81,2

5,5

51-60

83,5

41,8

6,6

0

5,8

0

20,4

8,9

61-70

123,6

46

0

6,8

0

0

49,7

21,1

71-80

71,4

6,8

0

0

0

0

54,6

10

81-100

83,3

5,8

0

0

0

0

77,5

0

100 і >

96,1

53,1

0

0

6,1

0

36,9

0

Всього, га

1217,7

374

16

7

58

3

647

115

% типу

100

30,7

69,3

% групи

100

30,7

1,3

0,6

4,7

53,1

9,4



3. Лісівничо-економічна ефективність типологічного аналізу

З метою виявлення втрат деревини у віці рубки, які виявленні в результаті типологічного аналізу відповідного типу лісу визначається лісівнича ефективність його проведення. З цією метою використовуємо показники табл. 2.2. (гр. 4, 11) і переносимо в табл. 3.1.

Таблиця 3.1.

Лісівнича ефективність типологічного аналізу

Тип лісу

Площа всього типу лісу, га

Площа стиглих насаджень

Недобір деревини у віці рубки, м3

Недобір деревини з 1 га у віці рубки, м3

Максимально можливі втрати деревини в типі лісу, м3

C3-см-яц-Бк

1217,7

179,4

-17798

-99

-120806


Показники табл. 3.1. визначаємо наступним чином:

         вік рубки приймаємо згідно діючих вимог залежно від породи, типу лісу та групи лісів, лісорослинної зони. В даному випадку вік рубки становить 91-100 років.

         недобір деревини (гр. 2) вираховуємо, як різницю між фактичним і потенційним запасом;

         площу стиглих насаджень беремо з табл. 2.1. (гр. 3), на основі даних про вік рубки;

         недобір деревини з 1 га у віці рубки (гр. 5) отримуємо, як частку від ділення недобору деревини у віці рубки (гр. 4) на площу стиглих насаджень;

         площу всього типу лісу (гр. 2) беремо із табл. 2.1. (гр. 2);

         максимально важливі втрати деревини в типі лісу визначається шляхом перемноження недобору деревини з 1 га у віці рубки (гр. 5) на площу всього типу лісу.

Висновки

Тип лісу - волога смериково-ялицева субучина, поширений переважно в середніх висотах.

Аналізуючи вікову структуру насаджень, бачимо, що найбільшу площу насаджень займають деревостани у віці 1-20 років. Загальний рівень використання типологічного потенціалу становить 81,2%. Такий рівень використання є досить характерним для цього типу лісу тому, що досить велику частку становлять похідні деревостани за учатю смереки та ялиці. На відміну від ялиці, смерека характеризується меншою стійкістю до шкідників та хвороб. Змішані за складом і складні за формою різновікові лісостани є найбільш стійкими а отже більш продуктивнішими.

Похідні деревостани становлять досить значну частку насаджень і займають 69,3%, тоді як корінні деревостани займають 30,7% від всієї площі деревостанів. Для того щоб відновити корінні насадження без змін порід, а також підвищити продуктивність деревостанів, необхідно більш раціонально застосовувати лісогоподарські заходи, сприяти стійкості головної породи, зменшувати негативний вплив другорядних порід, не дозволяти затінення чи витіснення ними головної лісотвірної породи. Також одним з основних завдань повинно бути сприяння природньому поновленню головної та видалення небажаної частки другорядної порід.

На основі отриманого завдання ми бачимо, що втрати деревини у віці рубки складає - 17798 м3, що приблизно становить 99м3 з 1 га. Загальні втрати деревини на площі 1217,7 га, при досягненні деревостані віку рубки, становить -120806 м3. Такі втрати є досить значними проте все ж таки наближеними і теоретичними. При застосуванні вищенаведених пропозицій такого явища можна уникнути, або принаймні послабити.

Список використаних джерел

1.      Герушинський З.Ю. Типологія лісів Українських Карпат: Навчальний посібник. - Львів: вид-во "Піраміда", 1996.- 208 с.

.        Тереля І.П., Ященко П.Т., Зварич Ю.В., Михайлів О.Б. Лісознавство: Курсова робота. - Львів: УкрДЛТУ, 2010. - 32 с.

.        Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Лісознавство: Підручник. - Чернівці: Зелена Буковина, 2001.- 352с.

.        Генсірук С.А., Фурдичко О.І., Бондар В.С., Історія лісівництва в Україні. Львів: Світ, 1995.- 424 с.;

.        Термена Б.К. Лісознавство з основами лісівництва: Навчальний посібник. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2009. - 160 с.

Похожие работы на - Типологічний аналіз вологої смереково–ялицевої субучини

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!