Облік, аудит та аналіз МШП (на прикладі ПП 'Кровсінтез', Черкаської області)

Облік, аудит та аналіз МШП (на прикладі ПП 'Кровсінтез', Черкаської області)

Пояснювальна записка до дипломної роботи

на тему: Облік, аудит та аналіз МШП ( на прикладі ПП «Кровсінтез», Черкаської області)»

Реферат

Облік, аудит та аналіз малоцінних та швидкозношуваних предметів

Предметом дослідження є бухгалтерський облік малоцінних і швидкозношуваних предметів, їх детальний розгляд, відображення в балансі підприємства та рух МШП в межах підприємства, також сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів, розгляд яких особливо важливий для вирішення проблеми дослідження. Об’єктом дослідження виступає діяльність ПП «Кровсінтез», а саме показники фінансово-господарської діяльності, організація обліку, аудиту на ПП «Кровсінтез».

Мета кваліфікаційної роботи полягає в вивченні теоретичних та практичних шляхів ведення і удосконалення обліку, аудиту та аналізу витрат діяльності.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

-        проаналізувати нормативно-правову базу з обліку, аудиту та аналізу власного капіталу;

-        висвітлити питання організації і методики проведення аналізу та аудиту власного капіталу на підприємстві;

         розглянути практичні аспекти обліку, аудиту та аналізу власного капіталу;

         визначити напрямки удосконалення обліку, аудиту та аналізу власного капіталу підприємства.

Запропоновано рекомендації щодо удосконалення обліку, аудиту та аналізу власного капіталу. Одержані результати можуть бути використані на суб’єктах господарювання, зокрема на ПП «Кровсінтез», що є об’єктом дослідження.

Виконана робота 2013 року. Рік захисту кваліфікаційної роботи 2013 р.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

1.1 МШП як економічна категорія

.2 Економіко-правовий аналіз нормативної бази з обліку МШП

.3 Зарубіжний досвід обліку МШП

.4 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Розділ 2. Облік МШП підприємства

.1 Первинний облік МШП

.2 Синтетичний і аналітичний облік МШП

.3 Управлінський облік малоцінних і швидкозношуваних предметів

.4 Шляхи вдосконалення обліку МШП

Розділ 3. Організація і методика проведення аналізу та аудиту МШП на підприємстві

.1 Організаційно-інформаційна модель аналізу МШП

.2 Загальний та факторний аналіз МШП

.3 Основні концепції та методика аудиту МШП

.4 Шляхи вдосконалення організації та методики аналізу і аудиту малоцінних та швидкозношуваних предметів

Розділ 4. Система управління охорони праці

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Метою кваліфікаційної роботи є закріплення теоретичних та практичних навичок, навчитися систематизувати і узагальнювати набуті теоретичні знання та застосовувати їх на практиці, зробити науково - обґрунтований висновок щодо обліку та аудиту малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Актуальність теми полягає в тому, що сучасний етап розвитку ринкових відносин в Україні підвищує відповідальність і самостійність підприємств у виробці та прийнятті управлінських рішень забезпеченню ефективності їх роботи. Працюючи в умовах ринку, чи конкуренції, власник повинен постійно аналізувати вигідність придбання і виробництва різних видів засобів, співставляти витрати, які викликані недовикористанням виробничих потужностей, і потенціальний прибуток від їх додаткової експлуатації.

Для виконання виробничо-господарської програми підприємству необхідні предмети праці - виробничі запаси.

Виробничі запаси - придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. До виробничих запасів належать сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, тара й тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали передані в переробку, запасні частини, інші матеріали та МШП.

Специфічною особливістю виробничих запасів є те, що вони в процесі виробництва використовуються повністю і тому для кожного нового процесу виробництва їх потрібно заміняти повністю новими. Також важливим є, що саме виробничі запаси повністю переносять свою вартість на вартість виробленої продукції. Крім того, в собівартості промислової продукції найбільшу питому вагу витрат займають витрати виробничих запасів (50-90%).

Отже одним з актуальних завдань для підприємства є виявлення та використання внутрішньогосподарських резервів підприємства, запобігання зловживанням та перевитратам по матеріальним статтям, так як від цього залежить собівартість продукції, підвищення продуктивності праці, рентабельності виробництва, досягнення комерційного успіху підприємства.

Вирішенню цих та інших питань в повні мірі сприяє чітко налагоджений облік виробничих запасів.

Для вирішення цих задач необхідно активне використання бухгалтерського обліку цих запасів.

Як інформаційна система бухгалтерський облік здійснює збирання, реєстрацію їй систематизацію даних про господарські факти та проявлення. Він формує інформацію про кругообіг засобів, фіксує та контролює їх рух, перехід із однієї форми в іншу, наявність засобів по їх видам на кожній стадії кругообігу. За допомогою бухгалтерського обліку утримують дані про наявність та рух грошових засобів, матеріальних ресурсів, фондів та кредитів, про стан розрахунків з юридичними та фізичними особами, визначають витрати по стадіям кругообігу засобів, собівартості предметів праці, перевезень, виявляють фінансові результати.

Оборотні фонди являються одними із головних технічних ресурсів господарської діяльності підприємства. Використання їх вимагає організації нагляду та контролю за їх наявністю й збереженням з моменту придбання до вибуття. В цей період необхідно щомісячно вимірювати розмір вартості, які повинні включатися в витрати на виробництво. В умовах економічної реформи підвищується роль обліку і контролю за раціональним використанням усіх ресурсів, у тому числі й малоцінних та швидкозношуваних предметів.

На кожному підприємстві є значна кількість малоцінних засобів праці, які відносяться до швидкозношуваних предметів. За економічним призначенням вони аналогічні до основних засобів праці, але обліковуються окремо. Це зроблено з метою спрощення планування та обліку, а також вирішення ряду фінансових питань.

Як засоби праці у процесі використання ці предмети теж поступово передають свою вартість заново виробленим продуктам, але в межах операційного періоду, у зв'язку з чим до них застосовують специфічні методи обліку.

До цих і швидкозношуваних предметів відносять предмети, що служать менш як один рік (незалежно від їх вартості) або мають вартість, яка менша від встановленої норми за одиницю (незалежно від строку служби). Водночас є й інші ознаки (спецодяг, спецобладнання тощо), за якими матеріальні цінності відносять до групи оборотних.

Основою побудови бухгалтерського обліку швидкозношуваних предметів є їх економічна класифікація, а головною ознакою, взятою за основу класифікації - склад і функціональна роль цих предметів у процесі виробництва.

Для досягнення мети в роботі повинні бути вирішені наступні завдання:

-            вивчити теоретичні аспекти обліку, аудиту та аналізу МШП;

-        розглянути облік МШП досліджуваного об’єкта, зокрема документування господарських операцій, фінансовий та управлінський облік витрат діяльності;

         висвітлити питання організації і методики проведення аналізу та аудиту МШП на підприємстві;

         дослідити організацію та методику обліку, аудиту та аналізу малоцінних та швидкозношуваних предметів в середовищі данного підприємства;

         на підставі узагальнених данних дослідження висунути рекомендації та пропозиції щодо удосконалення обліку, аудиту та аналізу МШП на підприємстві.

Об’єктом дослідження в кваліфікаційної роботі є показники фінансово-господарської діяльності, організація обліку, аудиту та аналізу на ПП «Кровсінтез».

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів, механізм здійснення фінансового обліку, аудиту та аналізу малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Наукова новизна дипломної роботи полягає у визначенні шляхів та розробці рекомендацій і пропозицій з удосконалення обліку, аудиту та аналізу МШП для підприємства.

Значним внеском до розвитку уявлень про товарно-виробничі запаси є праці провідних вчених України, Росії та Білорусії.

Серед них праці д.е.н., про. В.К. Радостовця, присвячені проблемам обліку товарно-матеріальних цінностей, шляхам удосконалення обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції, робіт, послуг.

Сутність проблеми обліку надходження виробничих запасів та формування їх собівартості здобули своє відображення у працях Білухи Т.М., Завгороднього В.Л., Білобжуного І.А., Малига В.А., Смоленюка Л.С., та багато інших, що стали теоретичною базою для написання дипломної роботи.

облік аудит малоцінний швидкозношуваний

Розділ 1. Теоретичні аспекти обліку, аудиту та аналізу малоцінних та швидкозношуваних предметів

.1 МШП як економічна категорія

У різних літературних джерелах можна зустріти дещо різне тлумачення малоцінних та швидкозношуваних предметів, та основні складові що входять до цього поняття залишаються не змінними.

Запаси займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності і є найбільш важливою та значною частиною активів підприємства.

Найбільш поширеними видами запасів є сировина та матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, запаси товарів для продажу, компоненти готової продукції, наливні та насипні речовини,малоцінні швидкозношувані предмети.

Елементи, які включаються до складу запасів, залежать від особливостей підприємства.

Запаси поділяються на виробничі і товарні. Виробничі запаси - придбані або самостійно виготовлені вироби які підлягають подальшій обробці на підприємстві. В процесі виробництва виробничі запаси використовуються не однаково. Деякі з них повністю споживаються у виробничому процесі (сировина і матеріали), інші змінюють тільки свою форму і розмір (мастильні матеріали і фарби),треті входять до складу виробу без будь-яких зовнішніх змін (запасні частини), четверті - лише сприяють виготовленню виробів, але не включаються до їх маси або хімічного складу.

Товарні запаси - придбані підприємством товари, призначені для подальшого перепродажу. При цьому підприємство, як правило не вносить суттєвих змін до їх фізичної форми, вже при закупці у постачальника вони є готовою продукцією [40, c. 23]

До складу запасів включаються всі товарно матеріальні цінності якими підприємство володіє на певну дату, незалежно від місця їх знаходження. Одночасно на території що належить підприємству, можуть знаходитись предмети, що є власністю інших фізичних чи фізичних осіб. Такі предмети не є запасами підприємства.

Визначення запасів, порядок їх оцінки, визнання і відображення їх у звітності описуються у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». У зазначеному стандарті наводяться рекомендації із бухгалтерського обліку запасів без визначення правил податкового обліку.

П(С)БО 9 «Запаси» дає таке визначення запасів. Запаси - це активи, які утримуються для подальшого продажу; утримуються для їх використання у виробництві продукції (робіт, послуг) або в адміністративних цілях; знаходяться у процесі виробництва (незавершеного виробництва), [29, c.196]

Таким чином запаси включають у себе традиційний перелік товарно-матеріальних цінностей, до якого вони звикли.

Товарно-виробничі запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, які формують економічні (виробничі) ресурси, класифікація яких відображена на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1.

Визначаючи строк корисного використання (експлуатації), потрібно враховувати:

-        спосіб використання предметів на підприємстві з урахуванням їх потужності або продуктивності;

-        очікуваний фізичний знос;

         правові або інші обмеження щодо строків використання предметів та інші суттєві чинники.

Наприклад, строк експлуатації засобів індивідуального захисту, якими роботодавець зобов’язаний забезпечити найманих працівників на роботах зі шкідливими й небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, встановлено у відповідних галузевих нормах їхньої безоплатної видачі. Саме на них і варто орієнтуватися бухгалтеру.

У наказі про облікову політику підприємства встановлюється вартісна межа для розміщення основних та малоцінних засобів,фіксується строк корисного використання (експлуатації) активів (МШП та основних засобів) яку встановлює комісія, призначена керівником.

МШП визнаються активами, якщо існує ймовірність того, що підприємство одержить у майбутньому економічну вигоду від їх використання та їхня вартість може бути достовірно визначена [5, c. 6]

Облік наявності і руху таких предметів ведуть на рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» за первинною вартістю їх придбання або виготовлення, яка у процесі їх оприбткування визначається аналогічно до виробничих запасів (згідно П(С)БО 9 «Запаси»).

Повернені на склад з експлуатації малоцінні предмети, придатні для подальшого використання, прибуткуються за первинною вартістю на дебет рахунка 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» в кореспонденції з кредитом рахунка 719 «Інші доходи від операційної діяльності». Предмети, що прийшли до непридатності, на підставі актів про вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів (ф. № МШ-8) прибуткуються на дебет рахунку 209 «Інші матеріали» (на вартість одержаних корисних відходів (металолом, запасні частини тощо), зданих за накладними на склад і оприбуткованих за ціною можливого використання або реалізації) в кореспонденції з кредитом рахунка 719 «Інші доходи від операційної діяльності»[29, c. 112]

Термін використання відлічується з моменту передачі МШП в експлуатацію, а не з моменту їх придбання або встановлення. Таким чином, на складі МШП можуть зберігатися як задовго, довго (місяць, два місяця, рік...).

Малоцінні та швидкозношувані предмети за своєю функціональною роллю в підприємстві є такими засобами праці, як і основні засоби (використовуються в процесі виробництва без зміни натуральної форми і поступово зношуються), але мають і особливості оборотних засобів.

Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні №250 від 3 квітня 1993р. (з липня 1999р. не діє ), зі складу основних засобів відособлювалися й відносилися до категорії МШП та обліковувалися на підприємствах, в установах як засоби в обігу:

предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;

предмети вартістю за одиницю до 500 грн.;

знаряддя лову (трали, неводи, сіті та інші) незалежно від вартості і терміну служби;

спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або для встановлення індивідуального замовлення незалежно від вартості);

спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі, незалежно від їх вартості і терміну служби;

тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт (з терміном служби до 1 року).

тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів вартістю в межах ліміту, за вартістю придбання або встановлення;

предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від вартості.

Виділення зі складу основних засобів зазначених предметів у особливу групу, незважаючи на такий же характер, їх використання в підприємстві, як основних засобів, зумовлено двома причинами [36, c. 51]

По-перше, таке виділення очищує категорію основних засобів від усякого роду дрібних предметів, коли є можливість легко їх замінити іншими з невеликим як правило терміном служби. У складі основних засобів при такому виділенні з їх складу малоцінних та швидкозношуваних предметів залишаються предмети, що утворюють виробничо-технічну базу підприємства.

По-друге, таке виділення дає можливість підприємству купувати малоцінні та швидкозношувані предмети за рахунок своїх оборотних коштів таким же чином, як і матеріали, в той час, як основні засоби поновляються лише шляхом капітальних вкладень за рахунок спеціального фінансування.

Малоцінні та швидкозношувані предмети належать до складу оборотних засобів.

Підприємство самостійно повинно розподілити наявні на його балансі МШП на дві групи.

МШП в необоротных активах: Рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи», МШП в запасах: Рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».

Перша група - це МШП, термін корисного використання яких менший ніж один рік (операційного циклу). Такі МШП входять до складу запасів підприємства, обліковуються на рахунку 22 «Малоцінні й швидкозношувані предмети» і відображаються в другому розділі активу Балансу в складі виробничих запасів (рядок 100 Балансу «Виробничі запаси»).

Друга група - це МШП, термін корисного використання яких перевищує один рік (операційний цикл). Такі матеріальні цінності підлягають включенню до складу необоротних активів підприємства, обліковуються на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи» і відображаються в першому розділі активу Балансу у складі необоротних активів [35, c. 19]

До МШП, що враховують у складі запасів підприємства, належать предмети, термін використання яких не перевищує один рік (операційний цикл), зокрема інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.

Відповідно до Плану рахунків № 291, облік МШП ведеться на рахунку 22 «Малоцінні й швидкозношувані предмети». Субрахунки до цього рахунка підприємство відкриває самостійно залежно від видів МШП.

Таким чином, за своїм характером малоцінні та швидкозношувані предмети аналогічні основним засобам, а з точки зору порядку придбання їх - аналогічні матеріалам.

Малоцінні та швидкозношувані предмети можуть знаходитися на складах підприємства і в експлуатації (в цехах або конторі підприємства) на матеріальній відповідальності окремих працівників [27, c. 42]

Отже, до МШП відносяться малоцінні й швидкозношувані предмети строком використання не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. Вартісного критерію для МШП національними стандартами обліку не встановлено, але передбачено обмеження щодо строку служби МШП.

При реформації бухгалтерського обліку в Україні стосовно МШП прийнято рішення: залишити МШП як вид матеріальних цінностей для бухгалтерського обліку.

МШП, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо не більший одного року, на підставі пункту 6 П(с) БО 9 класифікуються як запаси.

1.2    Економіко-правовий аналіз нормативної бази з обліку, аудиту та аналізу МШП

В Україні суб’єктами нормативного регулювання обліку є Кабінет Міністрів, Міністерства органів Держкомстатистики, Державна податкова служба, Національний банк та інші державні органи. Нормативними документами регламентуються як об’єкти обліку, так і схема кореспонденції рахунків [1, с. 34 ].

Бухгалтерський облік в Україні ґрунтується на міжнародно-визнаних нормах обліку та звітності, основні вимоги яких встановлені Законом України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” та ведеться на підприємстві безпосередньо з дня його реєстрації до моменту ліквідації.

Обліку притаманна певна специфіка залежно від виду діяльності підприємства та форми господарювання.

Бухгалтерський облік зобов’язаний вести всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, розмірів, видів діяльності.

Правові норми регулювання організації ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні визначені в Законі України від 16.07.1999р. № 996 - ХІV «Про бухгалтерський облік, фінансову звітність в Україні» [8, с. 5]

Регулювання питань Методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності, здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності [12, с. 3]

Бухгалтерський облік в Україні ґрунтується на міжнародно-визнаних нормах обліку та звітності, основні вимоги яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та ведеться на підприємстві безпосередньо з дня його реєстрації до моменту ліквідації.

При організації бухгалтерського обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів потрібно керуватися такими законодавчими та нормативними документами:

. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-XIV ВР від 16 липня 1999р.

Цей закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання бухгалтерської звітності в Україні.

. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”. Наказ Міністерства фінансів №83 від 31.03.1999р..

Визначає мету, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.

. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”. Наказ Міністерства фінансів №87 від 31.03.1999р.

Визначає зміст і форму балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.

. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансовий результати”. Наказ Міністерства фінансів №87 від 31.03.1999р.

Визначає зміст і форму Звіту про фінансові результати та загальні вимоги до розкриття його статей.

. Положення стандарт)бухгалтерського обліку 9 “Запаси”. Наказ Міністерства фінансів України №246 від 20.10.1999р.із змінами та доповненнями.

Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виробничі запаси та їх розкриття у фінансовій звітності.

. Інструкція “Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій”.

Наказ Міністерства фінансів України №246 від 20 жовтня 1998р. та від 30.11.99р. №291.

Визначає основні рахунки та субрахунки обліку виробничих запасів.

. Інструкція “По інвентаризації основних засобів, нематеріальних активі, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків”. Наказ Міністерства фінансів України від 11.09.94р. №69 із змінами і доповненнями.

Визначає порядок проведення інвентаризації виробничих запасів, та основні вимоги, щодо оформлення результатів інвентаризації.

. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» від 22.01.99 р. №116.

Визначає механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.

. Наказ Міністерства статистики України “Про затвердження типових первинних документів з обліку сировини і матеріалів”. Наказ Міністерства статистики України №193 від 21.06.96р..

Визначає перелік та форму типових первинних документів, які можуть використовуватися підприємствами при обліку сировини та матеріалів.

. Наказ Мінфіну України “Про кореспонденцію рахунків”. Наказ Міністерства фінансів №143 від 28.03.2002.

Визначає типові бухгалтерські проведення пов'язані з обліком надходження, вибуттям та виробництвом виробничих запасів.

. Методичні рекомендації про застосування регістрів бухгалтерського обліку. Наказ Міністерства фінансів №356 від 29.12.2000р.

. Закон України «Про аудиторську діяльність» із змінами, внесеними згідно з Закону (ВВР, 2012, N 7, ст.53 N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012, ВВР, 2013, N 14, ст.89; 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012; 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012). Цей Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації. Надає методичні рекомендації про застосування регістрів бухгалтерського обліку з обліку виробничих запасів.

. Закон України «Про аудиторську діяльність» Розділ ІІ «Сертифікація аудиторів і реєстр аудиторських фірм і аудтидорів» в якому визначено порядок сертифікації аудиторів та аудиторських фірм.

. Закон України «Про аудиторську діяльність» Розділ ІV «Порядок проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг»

Також такими законодавчими і нормативними документами як:

цивільний кодекс України від 16.01.2003р. № 435 - ІV із змінами та доповненнями [1, с. 54]

В розділі «окремі види зобов`язань» даються загальні положення про купівлю-продаж товару, заключення договору купівлі-продажу, обов`язки та відповідальність продавця, правові наслідки порушення умови договору, ціна товару, оплата і страхування товару.

цивільний Кодекс України (ЦКУ) [1, с. 59]

Відповідно до Національного цивільного законодавства будь-який господарський правочин між суб’єктами підприємництва оформляється договором. Статтею 208 цього Кодексу передбачено, що право чин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Порядок надходження та приймання малоцінних та швидкозношуваних предметів регулюється умовами договорів. Невідповідності за якістю і асортиментом регулюється ст.. 669 - 672 ЦКУ, а саме 336 дає право підприємству самостійно розпорядитися малоцінними та швидкозношуваними предметами від яких відмовляється постачальник;

господарський кодекс України від 16.01.2003р. № 436 - ІV [2, с. 254]

В ІV розділі «Господарські зобов’язання» дається загальна характеристика господарських зобов’язань, що таке господарські договори, ціни і ціноутворення у сфері господарювання;

Фінансова діяльність підприємства здійснюється на основі фінансових планів, які є частиною планів його господарської діяльності.

Наслідки фінансової діяльності підприємства визначаються підсумками річного бухгалтерського звіту.

Прибуток підприємства утворюється за рахунок надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці.

.3 Зарубіжний досвід обліку, аудиту та аналізу МШП

Загалом якщо розглядати та порівнювати вітчизняний облік та облік в інших країнах, то можна прийти до висновку, що наша бухгалтерська система є дуже застарілою, трудомісткою та складною, розглядаючи облік по кожному рахунку можна взяти до уваги зарубіжний досвід та тим самим спростувати роботу бухгалтера.

В сучасному світі проблема порівняння бухгалтерських стандартів набуває великого значення через те, що йде підвищення ділової міжнародної активності й обсягів іноземних інвестицій. Розмаїття стандартів може скоротити інтернаціональні потоки капіталу й у такий спосіб зашкодити економічному розвитку. Україна не повинна стояти осторонь від тих тенденцій, які обумовлюють сьогодні розвиток ринку капіталів.

Як правило, матеріали, є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства, вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності; при визначенні результатів господарської діяльності підприємства та при висвітленні інформації про його фінансовий стан. Запаси відносяться до складу оборотних активів, тому що можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року або одного операційного циклу.

Для забезпечення безперебійної роботи виробництва, на складах підприємства завжди повинні бути виробничі запаси в межах норм, передбачених потребою підприємства. У складських приміщеннях підприємств здійснюються господарські операції зі збереження виробничих запасів, що надходять, а також відпуску їх у виробництво. Бухгалтерський облік має забезпечити контроль за залишками, надходженням і витрачанням виробничих запасів на складі, що є важливою умовою для забезпечення збереження власності підприємства.

У зарубіжній практиці для обліку товарно-матеріальних запасів застосовуються дві системи:

-        постійного обліку;

-        періодичного обліку.

Система постійного обліку запасів забезпечує даними про стан кожного виду запасів на кожний день облікового періоду. Вона передбачає ведення спеціального рахунку "Товарно-матеріальні запаси", а також рахунків для кожного виду товарів, що знаходяться у запасах [26, с. 77]

На цих рахунках у спеціальних реєстрах постійно протягом періоду відображається:

-        кількість і вартість кожного придбання;

-        кількість і вартість кожної реалізації;

         кількість і вартість запасів у наявності на будь-який момент часу.

Система постійного обліку запасів дає можливість визначити собівартість реалізованої продукції та кінцеве сальдо без проведення фізичної інвентаризації цінностей. Згідно з цією системою, кінцеве сальдо визначається за формулою:

З1+Н-Срт = З2                                                                       (1.1)

де З1- залишки товарів на початок звітного періоду,

Н - надходження товарів упродовж звітного періоду,

Срт - собівартість реалізованих товарів,

З2 - залишки товарів на кінець звітного періоду.

Перевагою цієї системи с забезпечення постійного контролю за:

) наявністю товарно-матеріальних цінностей;

) собівартістю реалізованих товарів.

Система постійного обліку запасів забезпечує відображення на рахунку "Товарно-матеріальні запаси" реального стану запасів відповідно до проведених операцій. Рахунки "Повернення та уцінка придбаних товарів", а також "Придбання товарів" (або "Витрати на придбання запасів") за цією системою не використовуються, оскільки весь рух цінностей відбивається на рахунку "Товарно-матеріальні запаси". Собівартість реалізованих товарів визначається в момент продажу, а не по закінченню місяця.[25, c. 98]

Разом з тим, ведення постійного обліку запасів за їх видами потребує чималої бухгалтерської роботи. Впоратися з нею допомагають комп'ютери.

Система періодичного обліку запасів знайшла визнання завдяки своїй невеликій трудомісткості та зручності. За цією системою записи руху запасів протягом звітного періоду не ведуться. Для обліку надходження запасів застосовуються рахунки "Придбання товарів" або "Витрати на придбання запасів".

Вартість запасів на кінець періоду визначається за допомогою інвентаризації, а собівартість реалізованих товарів розраховується за відомою вже формулою:

З1 + Н-З2 = Срт                                                                     (1.2)

При застосуванні методики періодичного обліку запасів у системі бухгалтерського обліку не використовується спеціальний рахунок "Собівартість реалізованих товарів". Цей показник визначається лише в кінці місяця при складанні Звіту про прибутки та збитки (на цей час, завдяки проведеній інвентаризації, вже будуть відомі залишки запасів на кінець періоду) [25,c.101]

Недоліками цієї системи є необхідність проведення інвентаризації кожного звітного періоду, а також те, що протягом періоду невідомими залишаються залишки запасів і собівартість реалізованих товарів, що звужує контрольні та управлінські можливості обліку.

Порівняння організації обліку товарно-матеріальних запасів за постійною та періодичною системами, а також відображення їх у фінансовій звітності.

Протягом року ціни на більшу частину товарів змінюються. Однакова кількість товарів може бути придбана. за різними цінами. Тому бухгалтерів більше цікавить рух вартостей, а не фізичне переміщення товарів під час діяльності фірми, оскільки саме вартість дає можливість точніше визначити прибуток.

У зарубіжних країнах використовують різні методи оцінки матеріальних запасів:

.        Метод специфічної ідентифікації;

.        Метод середньої вартості;

.        З. Метод ФIФО;

У разі відпуску матеріалів у виробництво, продажу або іншому вибутті згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 9 „Запаси” оцінка їх здійснюється по одному з таких методів:

Ідентифікованій собівартості одиниці запасів Передбачає особливе маркування кожної одиниці запасів, що дозволяє в будь-який момент часу визначити вартість, встановити дату витрачання кожної одиниці запасу, її собівартість і вартість запасів, що залишились. Має вузьке застосування - для запасів, які відпускаються для виконання спеціальних замовлень і проектів, а також запасів, які не замінюють одне одного. Однакові запаси обліковуються за різною вартістю, бо мають різні споживчі якості, властиві тільки кожній одиниці специфічні характеристики. Доцільно застосовувати до запасів, які мають високу вартість.

Середньозваженій собівартості Запаси з однаковими вхідними параметрами обліковуються в одній інвентарній картці незалежно від ціни придбання. Середня вартість одиниці запасів може розглядатися як за звітний період (при періодичному обліку запасів), так і після кожного наступного надходження (при безперервному (постійному) веденні обліку списання запасів). Застосовується для списання взаємозамінних запасів. Дає більш об’єктивну оцінку наявності та руху запасів, але не забезпечує достатній контроль за правильністю їх списання на затрати виробництва.

Собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО) Засновується на хронології надходження, тобто базується на припущенні, що одиниці запасів, які придбані першими, продаються чи використовуються першими, а також на припущенні, що грошова одиниця є стабільною. Залишки на кінець періоду оцінюються за цінами останніх надходжень запасів. Переваги - простий, систематичний і об’єктивний, запобігає можливості маніпулювання прибутком, відображена в балансі сума запасів приблизно збігається з поточною ринковою вартістю. Недоліки - в умовах високої інфляції призведе до завищення вартості залишків, заниження собівартості готової продукції та, як наслідок, завищення результатів від реалізації [23, c. 38].

Щодо аудиту в Україні, то на сьогодні він є обов'язковий для банків, довірчих товариств, бірж, інвестиційних фондів і компаній, кредитних спілок, недержавних пенсійних фондів, страхових компаній, інших небанківських організацій, емітентів цінних паперів, акціонерних товариств відкритого типу.

Крім видів аудиту, виділяють декілька підходів до проведення аудиторської перевірки. Історично склалися такі підходи:

підтверджуючий аудит;

—      процедурний аудит;

—      системний аудит;

аудит «зон ризику».

Значну роль у розвитку аудиту і професії аудитора відіграють міжнародні, європейські та національні професійні організації аудиторів та інші координуючі органи. Діяльність інтернаціональних професійних об'єднань аудиторів пов'язана насамперед з необхідністю гармонізації обліку, звітності і стандартизації аудиту в міжнародному масштабі. Національні професійні організації аудиторів проводять роботу щодо розроблення нормативів аудиту з урахуванням економічної і законодавчої специфіки своїх країн.

На міжнародному рівні розроблення і впровадження аудиторських стандартів здійснює Міжнародний комітет аудиторської практики, що діє в рамках Міжнародної федерації бухгалтерів, метою створення якої є координація на світовому рівні діяльності професійних організацій у сфері обліку і звітності, а також аудиту.

Головна мета аудиту - переконати користувачів фінансових звітів у тому, що ці звіти дають достатньо точне уявлення про стан підприємства на певну дату та про те, як його було досягнуто.

Аудитори до деякої міри несуть відповідальність перед третіми особами, які використовують інформацію фінансових звітів. Проте для досягнення зазначеної мети аудитору слід вийти за суто бухгалтерську функцію всередині підприємства і з'ясувати, як у кінцевих звітах підприємства відображаються всі сторони його діяльності.

Однією з найважливіших передумов такого підходу є те, що аудитор не обмежує своїх досліджень бухгалтерською інформацією, а намагається зрозуміти, як функціонує підприємство в цілому. Аудитор зазвичай обговорює діяльність підприємства з працівниками, відповідальними за кожну операційну ділянку, щоб досягти правильного розуміння бізнесу клієнта. Ці знання є головними в аудиті. Аудитор може сформувати обґрунтовану думку, якщо він розуміється в бізнесі, з яким має справу, оскільки тільки так він може вирішити, чи відповідають звіти реальному стану справ. Міжнародний стандарт аудиту (МСА) 200 визначає, що метою аудиту є висловлення аудитором думки про те, чи складені фінансові звіти достовірно, у всіх суттєвих аспектах. відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО).

Отже, методичні <http://ua-referat.com/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0> відмінності в організації обліку в різних країнах пов'язані з бухгалтерською традицією, головним чином, з суб'єктивними чинниками: звичками, характером <http://ua-referat.com/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80> професійної підготовки кадрів та ін. Організаційні <http://ua-referat.com/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F> відмінності в обліку кожної країни обумовлені формами власності, структурою управління, спеціалізацією і концентрацією виробництва.

Звідси випливає, що при вивченні та використанні принципів організації обліку та звітності зарубіжних країн, не всі особливості обліку зарубіжних країн найближчим часом можуть бути перенесені в нашу країну. Це пов'язано з багатьма факторами, головними з яких є: самобутня традиція ведення бухгалтерського обліку <http://ua-referat.com/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D1%83%D1%85%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83>; кваліфікація кадрів, перевчити яких за короткий час неможливо; наявність програмних засобів, які вирішують завдання діючих нормативних актів та інструктивних положень; наявність спеціальної бухгалтерської літератури і зробити її непотрібною за короткий проміжок часу неможливо.

Проте вивчення порядку організації і ведення обліку в зарубіжних країнах розширює наше мислення <http://ua-referat.com/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F>, дозволяє краще працювати і розуміти облік у всьому світі. Все це визначило актуальність теми <http://ua-referat.com/%D0%90%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8> курсової <http://ua-referat.com/%D0%9A%D1%83%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0> роботи <http://ua-referat.com/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8>.

.4 Організаційно-економічна характеристика ПП «Кровсінтез»

Дане підприємство знаходиться у м.Черкаси, за адресою вул. Гагаріна, 17, дата заснування підприємства 12.03.2005 рік.

Метою діяльності підприємства є виробництво меблів, торгівельна діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі меблями, дизайнерські послуги в частини облаштування житла, офісів, виробничих приміщень, а також реалізація продовольчих і непродовольчих товарів, надання побутових послуг, зовнішньоекономічна діяльність.

Предметом діяльності ПП «Кровсінтез» є:

-       сирійне виробництво меблів;

-       виробництво меблів по індивідуальному замовленню населення, виробництво офісних меблів, спеціальних меблів для облаштування лабораторій ті інших виробничих приміщень;

-       оптова та роздрібна торгівля меблями;

-       оптова та роздрібна торгівля хімічними речовинами та продуктами для виробничих цілей;

-       оптова та роздрібни торгівля побутовою хімією, в тому числі пральними порошками, милом, парфумерною продукцією, миючими, поліруючими засобами (препаратами), засобами для чистки тощо;

-       оптова та роздрібна торгівля товарами народного споживання, продукцією виробничо-технічного призначення, продуктами харчування;

-       відкриття магазинів, кіосків, інших торговельних закладів для реалізації товарів народного споживання, продукції виробничо-технічного призначення, продовольчих товарів та будівельних матеріалів;

-       виготовлення товарів народного споживання, продукції виробничо-технічного призначення, продуктів харчування;

-       посередницькі послуги при купівлі-продажу товарів народного споживання та продукції виробничо-технічного призначення, харчових продуктів;

-       будівництво, ремонт, реконструкція та експлуатація промислових приміщень підприємств, житлових та соціальних об’єктів, службових будівель та приміщень;

-       виготовлення, купівля та реалізація оптом та через торговельну мережу товарів народного споживання, промислової продукції, продовольчих товарів, та ін..

Види діяльності , які потребують спеціального дозволу (ліцензії), здійснюються тільки на його наявністю.

Майно ПП «Кровсінтез» складають основні фонди і обігові засоби, а також інші цінності, вартість яких відображаються у самостійному балансі підприємства. Майно підприємства належить йому на правах власності. Джерелами формування майна підприємства є: статутний фонд, гроші і матеріальні внески засновника, доходи одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності, придбання майна іншого підприємства, безкоштовні та благодійні внески, пожертвування юридичних і фізичних осіб, інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.

На момент реєстрації змін статутний фонд становить 0,20 грн.

Приватне підприємство «Кровсінтез» створено і в своїй діяльності керується Цивільним Кодексом України, Господарським Кодексом України, Законом України, та цим статутом.

Засновником підприємства є громадянин України Антонов Антон Борисович. Підприємство діє на принципах повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банках, має круглу печатку, штампи та реквізити (затверджені в встановленому порядку).

По кількості засновників підприємство є унітарним, по обсягу виробництва та кількості працюючих - малим.

Підприємство несе відповідальність за наслідки своєї діяльності, за виконання взятих на себе зобов’язань відповідно до укладених договорів, перед держбюджетом, банками, партнерами у межах належного йому майна, на яке згідно чинного законодавства може бути звернене стягнення.

Приватне підприємство «Кровсінтез» є правонаступником всіх прав і обов’язків ВКФ «Кровсінтез»

Управління поточною діяльність підприємства здійснює директор, який призначається засновником. Засновник має право самостійно виконувати функції директора.

Підприємство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність, яка подається податковій інспекції та статуправлінню у встановленому порядку.

Характеризуючи основні економічні показники діяльності підприємства, на базі яких була виконана робота, було охоплено кілька звітних періодів, включаючи останній рік. Результати аналізу узагальнені у вигляді факторно-аналітичних таблиць.

Для розробки стратегічної програми маркетингу, аналізу наявної діяльності підприємства (економічної, фінансової, маркетингової та збутової) оцінки ефективності діяльності підприємства необхідно зробити аналіз виробничо-господарської діяльності за основними техніко-економічними показниками: динаміка доходів від реалізації продукції, рівня собівартості продукції, валового прибутку, рентабельності підприємства та чистого прибутку його діяльності. Динаміка показників виробничо-господарської діяльності підприємства ПП «Кровсінтез» за 2009 -2011 рр. наведена у табл. 1.2.

Таблиця 1.2. Аналіз основних економічних показників діяльності підприємства ПП «Кровсінтез» за 2009 - 2011 рр.

Показники	2009	20010	2011	2010 / 2009	%	2011/2010	%
1. Чисельність персоналу, чол.,	2	2	2	0	100	0	100
2. Чистий прибуток, тис. грн.	(34,1)	50,8	(127,7)	84,9	-149	76,9	251
3. Середньорічна з/п працівників	1,4	15,8	261,24	14400	1129	10324	165
4. Фінансовий результат діяльності підприємства до оподаткування, тис. грн.	456,7	1383,8	646,1	927,1	303	-737,7	46,7
5. Валовий прибуток, тис. грн.	548,0	166,05	775,3	1112,5	303	-885,2	46,7
6. Виробіток на одного працівника грн./чол.,	27,4	830,25	387,65	802,85	3030	-442,6	46,5
7. Фонд оплати праці по підприємству, тис. грн.	1,4	15,8	26,124	14,4	1129	10,324	165
8. Вартість основних фондів, тис. грн.	24,9	24,5	32,1	-0,4	98,39	7,6	131

Таблиця 1.3. Динаміка активів підприємства ПП «Кровсінтез» за основними техніко - економічними показниками за 2009 - 2011 рр.

Показники	2009	2010	2011	2009 у % до 2008	2010 у % до 2009
Власний капітал, тис. грн.	46,1	96,9	-30,8	210,2	-31,78
Статутний капітал, тис. грн.	0,2	0,2	0,2	100	100
Необоротні активи, тис. грн.	24,9	24,5	32,1	98,4	131,02
Оборотні активи, тис. грн.	97	181	158,7	186,5	87,72

Власний капітал підприємства, як і статутний, збільшувався у аналізованому періоді. Він зріс на 38,66% у 2009 р. і на 10% у 2010р. Темпи зростання знизилися майже у 3,5 рази, причини цього явища були викладені вище. Статутний капітал у 2010 р. склав 51,0 тис. грн., у 2009 р. - 46,3 тис. грн.

Таблиця 1.4. Аналіз динаміки показників платоспроможності фінансової стійкості підприємства ПП «Кровсінтез» за 2009 - 2011 рр.

Фінансовий показник	2009	2010	2011	2010 у % до 2009	2011 у % до 2010
1. Коефіцієнт фінансової стійкості (платоспроможності або автономії)	0,063	0,065	98,41	104,84
2. Коефіцієнт структури капіталу (фінансування)	14,78	14,78	14,81	100,0	100,2
3. Коефіцієнт зносу основних засобів	0,1357	0,1358	0,1357	100,07	99,93
4. Чистий оборотний капітал	519,4	577,0	634,7	111,09	110,0
5. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами	0,318	0,318	0,317	100,0	99,7
6. Коефіцієнт оборотності активів	5,96	5,88	5,85	98,66	99,49
7. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	46,17	48,36	48,13	104,74	99,52
8. Коефіцієнт оборотності власного капіталу	87,72	92,80	92,35	105,80	99,52
9. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	0,2876	0,2871	0,2857	99,83	99,51
10. Коефіцієнт рентабельності діяльності	0,0040	0,0031	0,0025	77,31	81,86
11. Коефіцієнт рентабельності продукції	0,0132	0,0146	0,0259	177,4	110,61

Дані, представлені в табл. 3.1 і табл. 3.2, характеризують загальні результати й ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства «Кровсінтез» за роки, що аналізуються, і є основою для економічного аналізу. Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства провадиться з метою виявлення динаміки основних техніко-економічних показників, на підставі даних річних балансів підприємства.

Висновки до розділу 1

Отже, підприємство займається фінансовою діяльністю у відповідності із діючим законодавством; вступає у договірні відносини із підприємствами всіх форм власності; самостійно формує свою діяльність та визначає перспективу розвитку, виходячи з попиту на данні товари та послуги та необхідність забезпечення виробничого й соціального розвитку підприємства, а також підвищення особистих доходів його учасників. Основу планів складають договори укладені з замовниками продукції та послуг і постачальниками виробничих ресурсів.

В даному розділі було розкрито такі питання:

·   було проаналізовано теоретичні аспекти обліку, аудиту та аналізу МШП;

·   досліджено МШП як економічну категорію;

·   розглянуто економіко-правовий аналіз нормативної бази з обліку, аудиту та аналізу малоцінних та швидкозношуваних предметів;

·   розкрито зарубіжний досвід з обліку, аудиту та аналізу МШП;

·   розглянуто організаційно-економічну характеристику ПП «Кровсінтез»

Провівши деякі дослідження в даному розділі ми отримали підтвердження тому, що створення і нормальне функціонування підприємств будь-якої форми власності неможливе без формування достатнього обсягу запасів. Також розглянуто ПП «Кровсінтез», яке здійснює облік всієї своєї діяльності, контроль за ходом виробництва продукції і послуг, веде оперативний бухгалтерський облік і статистичну звітність в порядку встановленому законодавством.

Розділ 2. Облік МШП підприємства

.1 Первинний облік МШП

Малоцінні та швидкозношувані предмети, як і інші види запасів, підлягають попредметному обліку. Оприбуткування та вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів здійснюється в загальному щодо запасів порядку за раніше зазначеними первинними документами, такими як рахунки, накладні, товарно-транспортні накладні, накладні (вимоги), акти тощо.

Основні вимоги, які ставляться до обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів на складі, полягають у правильному оформленні відповідними документами і своєчасному відображенні в обліку надходження малоцінних і швидкозношуваних предметів; у відображенні точної й об’єктивної інформації про наявність малоцінних і швидкозношуваних предметів у розрізі інвентарних номерів і матеріально відповідальних осіб, передач від однієї відповідальної особи до іншої, зміни їх придатності для використання у зв’язку з видачею в експлуатацію чи ліквідацією тощо. Малоцінні та швидкозношувані предмети, як правило, надходять безпосередньо на склад підприємства від постачальників або з власного виробництва (від ремонтних майстерень свого господарства).

Придбані предмети зі сторони обліковуються товарно-транспортними накладними або рахунком-фактурою. При виготовленні у власному виробництві використовується накладна внутрігосподарського призначення.

Всі МШП згідно з вимогами стандартів бухгалтерського обліку класифікують, виходячи з однієї з наступних ситуацій:

якщо строк корисної експлуатації МШП перевищує один рік, їх включають до складу необоротних активів і амортизують;

якщо МШП знаходяться на складі і відповідають вимогам П(С)БО 9 «Запаси», вони обліковуються у складі запасів;

якщо МШП передані в експлуатацію в поточному звітному періоді, вони визнаються витратами звітного періоду.

Основними завданнями обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів є:

визначення первісної вартості придбаних МШП;

контроль за їх зберіганням як в період перебування на складі, так і в період експлуатації в цехах, відділах підприємства;

контроль за правильністю використання МШП під час їх експлуатації.

Правильна організація бухгалтерського обліку МШП на підприємстві передбачає своєчасне складання первинних документів, дотримання правил при прийманні МШП на склад і відпуску їх в експлуатацію.

Документальне надходження МШП на підприємство формулюється аналогічно операціям з надходження виробничих запасів.

Згідно з наказом Мінстату України від 22 травня 1996 р. № 145 застосовуються спеціальні типові форми первинних документів для їх обліку в місцях експлуатації та з їх списання.

Зокрема, для поповнення МШП у місцях експлуатації може застосовуватись відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв) (ф. № МШ-1), яка складається у двох примірниках: для ведення обліку на складі установи та для матеріально відповідальної особи структурного підрозділу. На підставі відомості (ф. № МШ-1) вносяться відповідні інформаційні зміни до книги складського обліку запасів (ф. № З-9), яку веде матеріально відповідальна особа (комірник складу) за найменуванням, кількістю. На зазначених предметах, коли вони видаються зі складу, ставиться маркувальний штамп із зазначенням найменування установи, відділення, року та місяця видачі їх в експлуатацію. Маркування також виконують фарбою (стійкою до стирання і хімічних дій) за допомогою прикріплюваного жетона та іншим способом.

Малоцінні та швидкозношувані предмети, що їх передають у експлуатацію до структурних підрозділів, мають перебувати на зберіганні у осіб, відповідальних за правильну експлуатацію та збереження цих предметів. Матеріально відповідальні особи на місцях експлуатації здійснюють їх облік у книзі складського обліку запасів за найменуванням і кількістю.

До первинних документів бухгалтерського обліку відносять документи, якими оформлюється: нарахування зносу, відпуск предметів у виробництво, їх списання тощо.

Документи оперативного обліку - це документи, які відображають передачу зазначених предметів в ремонт, поповнення їх запасу в роздавальних коморах, видачу МШП працівникам та їх повернення тощо.

Звичайно, оперативний і бухгалтерський облік тісно пов'язані та є складовими частинами єдиної системи, але такий розподіл первинних документів на документи бухгалтерського та оперативного обліку є важливою передумовою правильного та ефективно функціонуючого графіка документообігу на підприємстві.

Форми первинних документів, які застосовуються для обліку руху МШП, затверджено Наказом Міністерства статистики України від 22.05.96 р. № 145 (ф. № МШ-1, МШ-8), Наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 р. № 193 (ф. № М-4, М-8, М-9, М-11, М-12).

Нижче наведена таблиця із зазначенням первинних документів з обліку МШП та особливостями їх застосування (табл. 2.1)

Таблиця 2.1 Первинні документи з обліку МШП

№ форми	Назва форми	Призначення документу
МШ-1	Відомість на повернення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)	Використовується для обліку зміни запасу повернення (вилучення) інструментів на тих підприємствах, де постійного запасу облік ведеться за принципом встановлення інструментів (пристроїв) постійного обмінного фонду. Відомість складається при необхідності заміни постійного запасу інструментів, на підставі її даних вносяться зміни до карток складського обліку матеріалів (ф. № М-12)
МШ-2	Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів	Використовується для обліку МШП, які були видані під розписку працівнику для тривалого користування. Заповнюється на кожного працівника, який одержав МШП.
МШ-3	Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)	Застосовуються для обліку інструментів (пристроїв), які передаються на заточування або ремонт. Характерна для тих підприємств, де заточування та ремонт проводяться в централізованому порядку
МШ-4	Акт на вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів	Застосовується для обліку зіпсованих і малоцінних та втрачених МШП. При пред'явленні працівником акта вибуття замість непридатного чи втраченого предмета йому видається придатний, що записується в формі МШ-2 "Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів".
МШ-5	Акт на списання інструментів (пристроїв) та їх обмін на придатні	Застосовується для оформлення списання інструментів, що стали непридатними, та їх обмін на придатні та обміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного обмінного фонду. Складається на підставі актів вибуття (ф. № МШ-4) Виданий інструмент (пристрій) в порядку обміну за актами в картці обліку матеріалів (ф. № М-12) не відображається.
МШ-6	Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв	Використовується для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються працівникам підприємства для індивідуального користування
МШ-7	Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв	Застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття працівникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами, а також для обліку приймання від працівників спецодягу, спецвзуття на прання, дезинфекцію, ремонт та зберігання. Форма заповнюється окремо на видачу і повернення спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів.
МШ-8	Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів	Застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченню строку носіння, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здавання їх до комор для утилю. Акт складається на підставі разових актів вибуття (ф.№МШ-4)

Для обліку руху МШП також застосовують форми М-4, М-8, М-9, М-11, М-12.

На МШП, що надійшли, відкривається картка складського обліку (ф. № М-17). Передача зі складу в експлуатацію МШП оформлюється актом передачі МШП в експлуатацію.

Дані первинного обліку МШП узагальнюються в оборотних відомостях. Отже, існуюча сукупність форм первинної документації з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів дає можливість побудови такої системи обліку, яка б відповідала масштабам підприємства, його організаційно-структурній формі та об'єктивним умовам функціонування.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку і регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З метою забезпечення збереження даних предметів в експлуатації на підприємствах повинен бути організований належний контроль за рухом МШП, зокрема, оперативний облік в кількісному вираженні.

Відповідним чином повинен бути організований аналітичний облік МШП, які повернуті на склад з експлуатації.

В бухгалтерському обліку МШП відображаються за первісною вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання, спорудження або виготовлення.

Основні господарські операції з руху малоцінних та швидкозношуваних предметів відображено в таблиці 2. 2.

Таблиця 2.2. Основні господарські операції з руху МШП

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
Надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів
1	Відображено отримання МШП у вигляді "відходів" внаслідок розбирання, ліквідації браку, отриманого у виробництві	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	24 “Брак у виробництві”
2	Відображено надходження МШП у рахунок погашення дебіторської заборгованості	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	37 “Розрахунки з різними дебіторами”
3	Одержано малоцінні та швидкозношувані предмети, як внесок до статутного капіталу	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	46 “Неоплачений капітал”
4	Відображено надходження МШП призначених для цільового використання	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	48 “Цільове фінансування і цільові надходження”
5	Відображено заборгованість при одержанні малоцінних та швидкозношуваних предметів від постачальників	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”
6	Оприбутковано малоцінні та швидкозношувані предмети, виявлені під час інвентаризації	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	719 “Інші доходи від операційної діяльності”
7	Безоплатно одержано малоцінні та швидкозношувані предмети	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	719 “Інші доходи від операційної діяльності”
8	Відображено отримання інших фінансових доходів у формі одержання МШП	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	73 "Інші фінансові доходи"
9	Отримані малоцінні та швидкозношувані предмети в обмін на неподібні активи	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	742 "Дохід від реалізації необоротних активів"
Списання малоцінних та швидкозношуваних предметів
10	Передано малоцінні та швидкозношувані предмети до статутного капіталу іншого підприємства	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"
111	Відпущено зі складу малоцінні та швидкозношувані предмети для власних потреб на:	15 "Капітальні інвестиції"	22 "Малоцінні і та швидкозношувані предмети"
	а) капітальне будівництво
	б) виробництво продукції	23 "Виробництво"
	в) загальновиробничі потреби	91 "Загально виробничі витрати"
	г) забезпечення збуту продукції	93 "Витрати на збут"
	д) адміністративні потреби	92 "Адміністративні витрати"
	е) виконання досліджень та розробок	941 "Витрати на дослідження та розробки"
	є) операційну діяльність	80 "Матеріальні  витрати"
	ж) утримання об'єктів житлово-комунального господарства і соціально-культурного призначення	949 "Інші витрати операційної діяльності"
112	Списано вартість реалізованих малоцінних та швидкозношуваних предметів	943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів"	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"
113	Списана сума уцінки малоцінних та швидкозношуваних предметів до чистої вартості їх реалізації	946 "Втрати від знецінення запасів"	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"
114	Списано нестачу малоцінних та швидкозношуваних предметів за їх балансовою вартістю	947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"
115	Безоплатно передано малоцінні та швидкозношувані предмети	949 "Інші витрати операційної діяльності"	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"
116	Списано малоцінні та швидкозношувані предмети, втрачені внаслідок надзвичайних подій	99 "Надзвичайні втрати"	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Отже, правильна організація бухгалтерського обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємстві передбачає своєчасне складання первинних документів, дотримання правил при прийманні МШП на склад і відпуску їх в експлуатацію, це підвищує ефективність діяльності підприємства, та забезпечує контроль над операціями прийняття, вибуття та будь якого руху запасів підприємства.

.2 Синтетичний і аналітичний облік МШП

У бухгалтерії аналітичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів ведеться за допомогою різних реєстрів, склад яких залежить від місцезнаходження об’єкта обліку. Так, попредметний облік МШП, які перебувають на складі, здійснюється в картках чи книзі кількісно-сумового обліку запасів за найменуванням, кількістю, вартістю й матеріально відповідальною особою. Аналітичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів в експлуатації ведеться за найменуваннями предметів, їх кількістю, вартістю й матеріально−відповідальними особами з  застосуванням карток ф. № З-396 або вкладних аркушах ф. № 402 до інвентаризаційного опису й порівняльної відомості. Рух малоцінних і швидкозношуваних предметів протягом року відображається у відповідних стовпцях вкладних аркушів з виділенням залишків на кінець кожного кварталу. У разі застосування в аналітичному обліку вкладних аркушів оборотні відомості не складаються. Синтетичний облік операцій щодо руху малоцінних і швидкозношуваних предметів ведеться в накопичувальній відомості про вибуття та переміщення МШП ф. № 439 - меморіальний ордер №10.

Аналітичний облік МШП ведеться за видами предметів та однорідними групами, встановленими, виходячи з потреб підприємства, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами.

З метою забезпечення збереження МШП в експлуатації на підприємствах повинен бути організований належний контроль за їх рухом, зокрема, оперативний облік у кількісному вираженні.

Окрему увагу слід приділити належній організації аналітичного обліку МШП, які повернуті на склад з експлуатації.

Для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух МШП по дебету рахунка 22, відображається отримані, придбані або виготовлені МШП за первісною вартістю, по кредиту - відпуск МШП в експлуатацію за обліковою вартістю зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання недостач і втрат від псування таких предметів.

Відповідним чином повинен бути організований аналітичний облік МШП, які повернуті на склад з експлуатації.

Організація бухгалтерського обліку МШП на підприємстві передбачає своєчасне складання первинних документів, дотримання правил при прийманні МШП на склад та відпуску їх в експлуатацію.  МШП, що надходять від постачальників, приймаються на склад матеріально відповідальною особою. При відпуску МШП зі складу в експлуатацію їхню вартість списують на затрати виробництва або відносять на витрати періоду. Пізніше щодо таких МШП має бути організований оперативний облік в кількісному вимірі за місцями експлуатації та матеріально відповідальними особами протягом усього строку їхнього фактичного використання.

Облік МШП здійснюється на рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” (табл.2.4.)

По дебету рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” кореспондує з рахунками 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - оприбуткування МШП, що надійшли від постачальника; 372 “Розрахунки з підзвітними особами” - оприбуткування МШП, придбаних підзвітною особою за грошові кошти; 23 “Виробництво” - оприбуткування МШП власного виробництва; 30 “Каса” - придбання МШП за готівку; 46 “Неоплачений капітал” - оприбуткування МШП, внесених до статутного капіталу тощо.

Таблиця 2.4. Характеристика рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”

Назва та шифр	Призначення	По дебету відображаються	По кредиту відображаються	Обліковий регістр	Місце в звітності
22 “МАЛОЦІННІ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНІ ПРЕДМЕТИ”	Для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух МШП, що належать підприємству та знаходяться у складі запасів	Придбання (отримання) або виготовлення малоцінних та швидкозношуваних предметів за первісною вартістю	Відпуск МШП в експлуатацію за обліковою вартістю зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів	Журнал-ордер № 10	Баланс (ф. № 1) р. 100

Записи по кредиту рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” здійснюються в кореспонденції з дебетом рахунків 423 “Дооцінка активів” - проведення суми уцінки МШП; 39 “Витрати майбутніх періодів” - списання вартості МШП на підготовку та освоєння виробництва; 23 “Виробництво” - витрачено МШП для виробництва продукції; 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут” - списано МШП на інші потреби тощо.

Отже, аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться за видами предметів по однорідних групах, встановлених, виходячи з потреб підприємства. Для обліку наявності та руху МШП передбачено балансовий рахунок 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”. За його дебетом відображають придбані, виготовлені або безоплатно отримані предмети за їх первісною вартістю. За кредитом - відпуск МШП в експлуатацію за обліковою вартістю, списання нестач і втрат від псування таких предметів.

.3 Управлінський облік малоцінних і швидкозношуваних предметів

Управлі́нський о́блік - це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки i контролю всередині організації та для забезпечення відповідного підзвітного використання ресурсів.

Система управлінського обліку призначена для рішення внутрішніх задач керування підприємством і є його ноу-хау. Для керування підприємством «Кровсінтез» необхідна детальна інформація, що враховує технологію й організацію саме цього підприємства. Тому інформація управлінського обліку формується і надається з урахуванням потреб керівників цього підприємства. Кінцевою метою управлінського обліку є допомога керівництву в досягненні стратегічної мети підприємства.

Управлінський облік суттєво відрізняється від традиційного бухгалтерського обліку, зорієнтованого на складання фінансової звітності. На відміну від фінансового обліку, що ведеться з дотриманням визначених офіційних регламентів (інструкцій, стандартів і т. д.) встановлених державними органами або професійними організаціями, управлінський облік не обмежений у виборі методів і правил. Його форми і методи розробляються самим підприємством з урахуванням різних параметрів, приймаючи до уваги при підготовці варіантів управлінських рішень не тільки регламентні кількісні, але і якісні показники.

Інформація, що надається управлінським обліком, орієнтована на задоволення потреб як стратегічного, так і поточного керування, оптимізацію використання ресурсів, забезпечення об'єктивної оцінки діяльності підрозділів і окремих менеджерів. Отже, управлінський облік є складником процесу управління та надає інформацію, важливу для:

1.      визначення стратегії та планування майбутньої діяльності організації;

2.      контролювання її поточної діяльності;

.        оптимізації використання ресурсів;

.        оцінки ефективності діяльності;

.        зниження рівня суб'єктивності в процесі прийняття рішень.

Управлінський облік на ПП «Кровсінтез» призначений для розв'язання таких основних задач:

-        забезпечення керівництва підприємства інформацією про те, якими будуть консолідовані результати бізнесу (включаючи безліч юридичних осіб і структурних підрозділів);

-        відображення результатів роботи окремих напрямків (ними можуть бути види діяльності, групи товарів або інші елементи залежно від специфіки бізнесу) незалежно від того, як ці напрямки розподілені між юридичними особами, що входять у бізнес;

         відображення результатів роботи структурних підрозділів, якими можуть бути відділи, цехи, юридичні особи;

         здійснення контролю за витратами шляхом їх обліку по видах і центрах витрат;

         нагромадження статистики про доходи і витрати підприємства у визначеному розрізі і виявлення загальних тенденцій;

         здійснення планування і контролю виконання бюджету як окремими центрами витрат, так і бізнесом у цілому, включаючи сукупність юридичних осіб;

         ведення оперативного обліку розрахунків з окремими контрагентами, взаєморозрахунків між власними юридичними особами.

.4 Шляхи вдосконалення обліку МШП

Незважаючи на те, що за роки незалежності в Україні проведено колосальну роботу з реформування системи бухгалтерського обліку, досі ще не створено єдиної універсальної методології обліку операцій із МШП, оскільки різні науковці і вчені пропонують різне її трактування, виділяють певні свої особливості, закономірності і порядок його проведення.

На сьогодні проблема достовірності, повного розкриття і прозорості фінансової звітності та даних обліку дуже актуальна. Здебільшого це зумовлено небажанням керівництва підприємств розкривати у фінансових звітах достовірну інформацію з метою уникнення податків і виплати дивідендів чи укриття факту розбазарювання капіталу інвесторів.

Не менш важливою проблемою обліку МШП є правильна організація аналітичного обліку.

Одним з найосновніших напрямків усунення даних проблем та порушень є визначення основних способів організації обліку.

Основна проблема пов’язана з відображенням у бухгальтерському обліку інформацію про наявність і рух МШП, полягає у визначенні його вартісної межі.

Друга проблема є наслідком першої і зводиться до оптимізації бухгальтерського обліку операцій про наявність і рух МШП. Прийняття Положення (стандарту), яким були б встановлені методологічні принципи формування в обліку інформації про МШП зі строком корисного використання більше року, не передбачається. Тому розробку методології обліку МШП доведеться провадити підприємствам самостійно виходячи з положень П(С)БО 9, Плану рахунків та Інструкцій. [33 c. 84]

Наявність певних розбіжностей у різних нормативних документах та наукових джерелах, зокрема, щодо класифікації МШП, їх оцінки, віднесення того чи іншого активу до МШП і т.д. вказують на наявність проблем, які не під силу вирішувати окремому працівнику або службі (бухгалтерії) підприємства. У зв’язку з цим для оперативного вирішення проблем, пов’язаних із використання та обліком запасів, на підприємстві доцільно створити спеціальну, постійно діючу комісію, яку можна назвати „експертна комісія по запасам”. До її складу необхідно включати керівників або провідних фахівців функціональних підрозділів заводу. В разі потреби до участі в роботі комісії слід запрошувати консультантів, аудиторів, експертів з інших організацій.

Основними функціями, які має виконувати експертна комісія стосовно МШП є:

- розгляд пропозицій (документів) щодо придбання або самостійного створення відповідних об’єктів МШП чи напівфабрикатів;

складання проектів угод на придбання МШП;

оцінка МШП під час їх придбання та реалізації;

інформування керівництва підприємства про необхідність придбання певних об’єктів МШП;

проведення інвентаризації МШП та напівфабрикатів та здійснення контролю за їх використанням;

оформлення первинної облікової та іншої документації з питань, пов’язаних з придбанням, переміщенням, продажем, передаванням та використанням МШП, а також інші функції.

Для покращення обліку МШП на підприємстві треба застосувати такі заходи:

- затвердити графік документообігу;

організувати аналітичний облік по господарському інвентарю;

дотримуватися вимог щодо оформлення документів, тобто вказувати всі необхідні реквізити;

якнайшвидше закінчити перехід на нову комп’ютерну програму автоматизації бухгалтерського обліку.

Для удосконалення даного обліку підприємство може також здійснити бюджетне планування. Обов’язковою складовою бюджетного плану є план надходження і використання МШП, раціональність складання якого є запорукою успішного досягнення мети. Доцільність складання бюджетного плану полягає в тому, що ”фізичний” рух щодо надходження і використання МШП безпосередньо впливає на забезпечення безперебійного виробничого процесу, а ”вартісний” рух, тобто грошові кошти, які задіяні в цьому русі, має значення для передбачення і розрахунку грошових потоків підприємства. Одночасно складання окремого бюджетного плану для витрат на придбання та зберігання малоцінних та швидкозношуваних предметів дає змогу здійснювати постійний контроль за цими витратами, що сприяє оперативному коригуванню непередбачуваних ситуацій. Даний бюджет дає змогу наочно проаналізувати витрати по окремому виду МШП та по цеху, що сприяє своєчасному прийнятті ефективних управлінських рішень [30, c. 69] Складання бюджетного плану використання МШП, який ґрунтується на прийнятій підприємством оцінці обліку цих запасів у цінах відпуску у виробництво дасть можливість отримати реальніший бюджетний план доходів і видатків грошових коштів. Також складання зазначеного бюджетного плану сприятиме уникненню непередбачуваних, тобто незапланованих видатків грошових коштів і відповідно додаткових витрат.

Що стосується шляхів вдосконалення ведення обліку, то особливу увагу слід приділити раціоналізації системи контролю за збереженням. Даний контроль здійснюють такими методами:

1) через систему матеріальної відповідальності - укладанням договорів з працівниками, які мають доступ та оформляють документи, пов’язані з рухом матеріальних цінностей;

) документальне оформлення всіх операцій руху матеріальних цінностей (прийняття, відпуск, списання);

) затвердження окремим наказом посадового списку осіб, що мають право підписувати документи з прийняття, відпуску та списання матеріальних цінностей;

) налагодження складського господарства;

) проведення інвентаризацій.

Таким чином, бухгалтер має можливість уважно стежити за рухом і зберіганням матеріальних цінностей, так як основою такого контролю є первинна документація.

В умовах переходу підприємства до ринку значно зростає роль бухгалтерського обліку як найважливішого засобу одержання повної і достовірної інформації про майно підприємства і його зобов'язань та своєчасного доведення цих зведень до користувачів. У зв'язку з розширенням прав підприємств в області постановки і ведення бухгалтерського обліку перед бухгалтерськими службами виникає проблема оптимальної організації обліку різних об'єктів: основних засобів, нематеріальних активів, запасів, процесів виробництва і реалізації, розрахунків, капітальних і фінансових вкладень і ін.

Принципи формування в обліку інформації про МШП та розкриття її у фінансовій звітності встановлено ПСБО 9 ”Запаси”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246 [34, c. 11]

При відпуску МШП у виробництво, продажі та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за такими методами: ідентифікованої собівартості одиниці запасів, середньозваженої собівартості, нормативних витрат та ціни продаж. Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення повинен застосовуватися лише один з наведених методів.

Висновок до розділу 2

Розглянувши питання щодо організації обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів я можу зробити наступні висновки:

-  малоцінні і швидкозношувані предмети становлять окрему групу оборотних засобів. Для їх первинного обліку застосовуються типові форми первинних документів (форми №№ МШ-1 - МШ-8). При надходженні МШП на склад вони оприбутковуються за первісною вартістю, яка складається з договірної ціни і затрат на їх доставку. При відпуску даних запасів у виробництво, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за тим методом, який вказаний у наказі про облікову політику на підприємстві. У процесі використання малоцінних та швидкозношуваних предметів на них нараховується знос, який облічується на синтетичному рахунку 13 “Знос малоцінних та швидкозношуваних предметів”. Вартість МШП може погашатися одним з трьох основних методів, прийнятим на підприємстві.

Раціональне використання малоцінних та швидкозношуваних предметів зменшує матеріальні витрати на виробництво, зменшує її собівартість і сприяє підвищенню прибутків.

Вивчивши як на підприємстві проводиться первинний, синтетичний і аналітичний і управлінський облік малоцінних і швидкозношуваних предметів, можна розробити шляхи вдосконалення обліку на підприємстві тим самим покращити його роботу.

Розділ 3. Організація і методика проведення аналізу та аудиту МШП на ПП «Кровсінтез»

.1 Організаційно-інформаційна модель аналізу МШП

Для аналізу малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства розроблено організаційно-інформаційну модель, що є способом формалізації економічного аналізу і складається із наступних блоків (рис. 3.1.). В основі управління оборотними активами лежить визначення оптимального обсягу та структури поточних оборотних активів, джерел їх покриття, а також співвідношення між ними, що забезпечує стабільну та ефективну діяльність підприємства. Надлишок оборотних активів веде до того, що частина капіталу не використовується і не приносить прибутку. Недостача оборотного капіталу, який має місце зараз на більшості підприємств, гальмує виробничий процес. Оборотні засоби повинні забезпечувати безперервність виробничого процесу, тому структура та розмір оборотних засобів, що необхідні підприємству, визначається потребами виробництва та обігу.

Аналіз являється важливим засобом одержання повної та достовірної інформації про майно підприємства, його зобов’язання, можливості, резерви та своєчасного доведення цих відомостей до користувачів. Умовою застосування аналізу є: наукова обґрунтованість розроблених планів та нормативів, постійний аналіз їх виконання, оцінка ефективності використання ресурсів, дотримання вимог діючого законодавства, виявлення резервів, обґрунтування оптимальних управлінських рішень. Основні задачі аналізу надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів: перевірка правильності оприбуткування малоцінних та швидкозношуваних предметів, перевірка дотримання підприємством на протязі року обраної ним методики нарахування зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів, перевірка зберігання малоцінних та швидкозношуваних предметів на складі та правильності передачі їх в експлуатацію, вивчення ефективності застосування систем планування, дослідження заходів по оптимізації обсягів малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємстві, виявлення та мобілізація резервів підвищення ефективності використання малоцінних та швидкозношуваних предметів. Для загальної характеристики фінансово-господарської діяльності підприємства вивчають наявність, склад та структуру малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Блок 1. Суб’єкти

Структурні підрозділи підприємства

Планова, фінансова та бухгалтерська служби

Вище керівництво підприємства

Блок 2. Об’єкти

Надходження МШП

Вибуття МШП

Функції управління (організація, регулювання роботи, облік та контроль на підприємстві)

Блок 3. Система показників

Абсолютні показники		Відносні показники
Натуральні	Вартісні	Показники структури	Показники динаміки	Показники ефективності	Показники якості товарних запасів

Блок 4. Джерела інформації та інформаційне забезпечення аналізу МШП

Джерела інформації			Інформаційне забезпечення
законодавчі акти	нормативно-планова документація	організаційно-розпорядча документація	облікова інформація	інформація статистичного обліку	позаоблікова інформація

Блок 5. Методи обробки економічної інформації

Економіко-логічні (традиційні) методи

Економіко-математичні методи

Блок 6. Методичні прийоми узагальнення і реалізації результатів аналізу

Узагальнення результатів аналізу

Оцінка втрачених можливостей

Оцінка резервів ефективного використання МШП

Вибір оптимального варіанту прийняття управлінських рішень та забезпечення контролю за їх виконанням

Рисунок 3.1.

На підставі аналітичних таблиць вивчають зміни по структурі малоцінних та швидкозношуваних предметів за звітний період. Для економічного аналізу МШП використовують баланс підприємства, оборотно-сальдову відомість.

.2 Загальний та факторний аналіз МШП

Глибоке вивчення бухгалтерської та фінансової інформації підприємства необхідне для кращої оцінки його фінансового стану та можливості оптимальних напрямків його розвитку. Фінансова рівновага досягається, коли відсутнє від’ємне сальдо частини поточних активів, а саме, грошових коштів після сплати всіх короткострокових боргів. Таким чином, фінансова рівновага підприємства залежить від фінансових надходжень, які відображують рух грошових засобів у формі платежів та надходжень в визначеному обсязі в визначений період часу. Поточні активи займають велику питому вагу в загальній сумі ресурсів, якими розпоряджається підприємство. Від раціональності їх розміщення та ефективності використання в великій мірі залежить успішний результат роботи підприємства. Тому в процесі аналізу вивчається структура поточних активів, розміщення їх у сфері виробництва та обігу, ефективність використання. Вивчаються також їх окремі групи, які найбільш суттєво впливають на платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Нажаль в Україні на сучасному етапі поки що не існує стійких аналітичних фірм, які б займалися аналізом фінансового стану підприємств, як це існує на Заході. Не розроблена також вітчизняна система показників для проведення аналізу. Саме цьому внутрішній аналіз на підприємствах проводиться згідно західної методики, використовуючи західний досвід.

При проведенні фінансового аналізу використовуються горизонтальна (часова), вертикальна (структурна), трендова методика, а також аналіз фінансових коефіцієнтів.

На першому етапі загального аналізу оборотних активів підприємства вивчається:

· абсолютний розмір оборотних активів на початок та кінець аналітичного періоду (горизонтальний аналіз);

· обчислюється абсолютне та відносне відхилення суми оборотних активів у базисному і звітному періодах, а також зміна їх питомої ваги в загальній сумі активів підприємства (горизонтальний аналіз);

· по кожному виду оборотних активів обчислюється абсолютне та відносне відхилення (горизонтальний аналіз);

· обчислюються показники питомої ваги по кожному виду оборотних активів в загальній сумі оборотних активів, а також визначається їх абсолютне та відносне відхилення за аналітичний період (вертикальний аналіз);

· оцінюються зміни, що відбулися в структурі оборотних активів за аналітичний період (вертикальний аналіз).

Завершальним етапом малоцінних та швидкозношуваних предметів на ПП «Кровсінтез» є факторний аналіз.

Факторна модель у даному випадку буде мати наступний вигляд:

Таблиця 3.2. Факторний аналіз малоцінних та швидкозношуваних предметів на ПП «Кровсінтез» за 2010 -2011 рр.

Показники	2010	2011	Відхилення	Кількісний вплив
МШП	54,00	98,00	44,00	________
1.Інструменти і пристосування	18,22	32,21	13,99	67,99-54,00 = 13,99 тис.грн.
2.Спецодяг і взуття	7,9	18,94	11,04	79,03-67,99 = 11,04тис.грн.
3.Канцелярське приладдя	8,65	11,82	3,17	82,20-79,03 = 3,17тис.грн.
4.Аптечки з наб.мед.	1,89	2,56	0,67	82,87-82,20 = 0,67тис.грн.
5.Кухонний посуд	3,11	4,67	1,56	84,43-82,87 = 1,56тис.грн.
6.Госп.інвентар	6,27	11,63	5,36	89,79-84,43 = 5,36тис.грн.
7.Зас.інд.захисту	7,86	15,92	8,06	97,85-89,89,79 = 8,06тис.грн.
8.Інші	0,1	0,25	0,15	98,00-97,85 = 0,15тис.грн.

Для визначення впливу фактора проведемо розрахунки способом ланцюгових підстановок:

МШП = ІП 2010 + СВ2010+КП2010+АМ2010+КПо2010+ГІ2010+ЗІЗ2010+І2010 = 18,22+7,09+8,65+1,89+3,11+6,27+7,86+0,10 = 54,00;

МШП = ІП 2011+ СВ 2010 +КПо2010+ АМ 2010+КПо2010+ ЗІЗ 2010 + І2010 = 32,21+7,09+8,65+1,89+3,11+6,27+7,86+0,1= 67,99;

МШП = ІП2011+СВ2011+КПо 2010+ АМ 2010+КПо2010+ ЗІЗ 2010 + І2010 = 32,21 + 18,94 + 8,65+1,89+3,11+6,27+7,86+0,1 = 79,03;

МШП = ІП 2011+ СВ2011+КПо 2011+ АМ 2010+КПо2010+ ЗІЗ 2010 + І2010 = 32,21 + 18,94 + 11,82 + 1,89+3,11+6,27+7,86+0,1 = 82,20;

МШП = ІП 2011+ СВ 2011+ КПо 2011+ АМ 2011+КПо2010+ ЗІЗ 2010 + І2010 = 32,21 + 18,94 + 11,82 + 2,56 + 3,11 + 7,86 + 0,10 = 82,87;

МШП = ІП 2011+ СВ 2011+ КПо 2011+ АМ 2011+КПо2011+ ЗІЗ 2010 + І2010 = 32,21 + 18,94 + 11,82 + 2,56 + 4,67 + 6,27 + 7,86 + 0,10 = 84,43;

МШП = ІП 2011+ СВ 2011+ КПо 2011+ АМ 2011+КПо2011+ ЗІЗ 2011 + І2010 = 32,21 + 18,94 + 11,82 + 2,56 + 4,67 + 11,63 + 7,86 + 0,10 = 89,79;

МШП = ІП 2011+ СВ 2011+ КПо 2011+ АМ 2011+КПо2011+ ЗІЗ 2011 + І2010 = 32,21 + 18,94 + 11,82 + 2,56 + 4,67 + 11,63 + 15,92 + 0,10 = 97,85;

МШП = ІП 2011+ СВ 2011+ КПо 2011+ АМ 2011+КПо2011+ ЗІЗ 2011 + І2011 = 32,21 + 18,94 + 11,82 + 2,56 + 4,67 + 11,63 + 15,92 + 0,25 = 98;

Отже, можна зробити висновок, що в результаті того, що інструменти і пристосування зросли на 13,99 тис. грн; збільшення спецодягу і спец взуття на 11, 04 тис. грн; засоби індивідуального захисту збільшились на 8,06 тис. грн, призвело до збільшення малоцінних та швидкозношуваних предметів на 8,06 тис. грн; збільшення господарського інвентаря на 5,36 тис. грн., збільшило малоцінні та швидкозношувані предмети на 5,36 тис. грн; канцелярське приладдя збільшилось на 3,17 тис. грн, кухонний посуд збільшився на 1,56 тис. грн, аптечки з набором медикаментів на 0,67, інші на 0,15 тис. грн., що призвело до збільшення малоцінних та швидкозношуваних предметів до відповідної суми.

Отже, за останні два роки показники швидкозношуваних і малоцінних предметів зросли на 44 тис. грн. Найбільшу вагу мають такі елементи структури: інструменти і пристосування, спецодяг і взуття та засоби індивідуального захисту. Інші статті даного розділу такі як: канцелярське приладдя, кухонний посуд, аптечки з набором медикаментів, інші також зросли, але не так суттєво.

Економічний аналіз обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів - це комплексне вивчення обліку МШП, їх забезпечення з метою виявлення можливостей підвищення ефективності використання. Мета аналізу обліку мшп на підприємстві полягає в інформаційному забезпечення та всебічній оцінці досягнутих результатів у оптимізації та обґрунтуванні управлінських рішень щодо подальшої оптимізації.

Цей аналіз носить комплексний характер і базується на достовірній, повній інформації для прийняття управлінських рішень. Комплексний підхід означає узгодження і одночасне дослідження у взаємозв’язку різних аспектів господарської діяльності на основі вивчення системи показників з метою отримання кінцевих результатів, визначення і вимірювання факторів, що їх зумовлюють, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва, отримання інформації для обґрунтування управлінських рішень.

3.3 Основні концепції та методика аудиту МШП

Залежно вiд мети аудиторського дослiдження, завдань, передбачених договором, та власних можливостей аудитор на свiй розсуд обирає методику проведення аудиту виробничих запасiв. Основна мета обраної методики зводиться до встановлення об’єктивної iстини про дослiджуваний об’єкт.  Проводити суцiльну перевiрку недоцiльно - це потребує великих матерiальних i трудових затрат. Тому бажано перевiрити й оцiнити систему внутрiшнього контролю та облiку на пiдприсмєтвi, залежно вiд отриманих результатiв, розширювати сукупнiсть дослiджень чи навпаки, довiритися даним клiєнта i провести лише деякi перевiрочнi процедури, щоб пiдтвердити довiру до iнформацi системи внутрiшнього контролю.

Винчения i оцiнка внутрiшнього контролю i системя бухгалтерсього облiку запасів . На цьому етапi доцiльно провести тестування, в результатi якого з’ясувати:

чи необхiдно проводити суцiльну фактичну перевiрку;

чи є необхiдним проведения суцiльно документальної перевiрки окремих напрямкiв надходження i використання (руху) запасiв;

вставовити необхiдну кiлькiсть аудиторських процедур.

Тестування дає змогу вивчити слабкi та сильнi сторони внутрiшнього контролю i системи бухгалтерського облiку. Результати тестування перевiрки стану внутрiшнього контролю та системи бухгалтерського облiку виробничих запасiв дають можливiсть вибрати спосiб органiзацiї аудиту: суцiльний, вибiрковий чи комбiнований.

Аудитори, як правило, проводять вибiркову перевiрку виробничих запасiв, яка є бiльш ефективною в порiвняннi з суцiльною.

Програма аудиту виробничих запасів:

Незалежно вiд обраного способу органiзацiї перевірки аудитор складає програму перевірки, де встановлює перелік аудиторських процедур, якi б дали змогу:

. Встановити достовiрнiсть первинних даних бухгалтерського облiку щодо фактичної наявності та руху виробничих запасiв.

. Перевірити повноту i свосчаснiсть вiдображення первинних даних з облiку запасiв у зведених документах та облiкових реестрах.

З. Перевірити правильнiсть ведения облiку запасiв вiдповiдно до чинних законоданчих та нормативних актiв, облiкової полiтики суб’єкта господарювання.

. Перевірити достовiрнiсть відображення залишку запасів у звiтностi суб’єкта господарювання.

. Перевірити стан забезпечення збереження запасiв у суб’єкта господарювання.

. Підтвердити або спростувати показники фiнансової звiтностi суб’єкта господарювання, якi залежать вiд достовiрностi, повноти й своєчасностi вiдображення господарських операцiй, пов’язаних iз рухом виробничих запасiв.

Перевiрка повноти оприбуткувоння, правильностi списания, оцiнки та облiку запасiв:

Пiд час перевiрки аудитор повинен:

перевiрити правильнiсть ведення складського облiку, обгрунтованiсть запасiв завiдуючим складом (комiрником) у картках;

перевiрити повноту оприбуткування, правильнiсть списания матерiалiв, якi надiйшли зi сторони. Порушення порядку оприбуткування i списания цiнностей призводить до їх крадiжок, а також створення лишкiв сировини, з яких потiм виготовляють неоприбутковану продукцiю, реалiзуючи її без вiдображення операцiй в облiку з метою приховування доходiв вiд оподаткування i привласнення отриманих коштiв.

На цьому етапi аудитор за допомотою аудиторських процедур вивчає достовiрнiсть, об’єктивнiсть та законнiсть вiдображених господарських

операцiй iз виробничими запасами.

Методичнi прийоми аудиту операцiй iз запасами здiйснюються за допомотою певних аудиторських процедур. Розрахунково-аналiтичнi прийоми складаються з економiчного аналiзу, аналiтичних i статистичних розрахункiв та економiко-математичних методiв.

Економiчний аналiз застосовується при встановленнi ритмiчностi поставок сировини на пiдприємствi, виявленнi вiдхилень вiд норм при витрачаннi матерiалiв i встановленнi факторiв, що зумовлюють перевитрачання сировини тощо.

Аналiтичнi та синтетичнi розрахунки передбачають застосування обчислювально-розрахункових i логiчних процедур. Такi процедури включають складання порiвняльних вiдомостей, таблиць порiвняння витрат матерiалiв та їх накопичення за певнi перiоди, виявлення фактiв порушення технологiї тощо.

Економiко-математичнi методи допомагають виявити факти перевитрачання сировини та матерiалiв i передбачають:

. Аналiз розрахунково-платiжних документiв, якi пiдтверджують надходження матерiальних цiнностей вiд постачальникiв: платiжнi вимоги-доручення, рахунки-фактури, товарно-транспортнi накладнi з рiзного роду додатка (специфiкацiями, сертифiкатами, засвiдченнями якостi тощо).

. Зiставлення даних документiв з оплати постачальникам i даних документів на оприбуткування матерiальних цiнностей, а також перевiрку наявності правильно оформлених договорiв за цими угодами.

З. Зiставлення даних первинних документiв про надходження цiнностей iз даними складського облiку та регiстрiв бухгалтерського облiку.

. Перевiрку правильностi оцiнки (згiдно з облiковою полiтикою) запасiв при надходженнi (заготiвлi), придбаннi; оцiнки за фактичною вартiстю (собiватiстю) придбання (заготiвлi); за облiковими цiнами (за плановою або нормативною собiвартiстю придбання, купiвельними цiнами).Залежно вiд обраного варiанта облiку затрат на виробництво, вiдпускання оприбуткування готової продукцiї можна вiдображати в оцiнцi за одним із варiантiв, обраним в облiковiй полiтицi: за фактичною повнотою виробничою собiвартiстю; за плановою (нормативною) повною виробничою собiвастю. Товари, придбанi для реалiзацiї та эбуту, в органiзацiях можуть облiковуватися за купiвельною вартiстю або за продажною вартiстю.

. Проведення письмових запитiв, усних опитувань (працiвникiв, спецiалiстів, третiх осiб), зустрiчних перевiрок iз метою встановлення iстини щодо кількостi, якостi та вартостi придбаних запасiв.   6. Перевiрку правильностi облiку ПДВ.

. Перевiрку правильностi кореспонденцiї рахункiв з оприбуткування запасiв чи немає випадкiв, коли матерiальнi цiнностi, що надiйшли, не опбуткованi, а вiднесенi на iншi рахунки (облiку затрат, розрахункiв, фондів).

. Зiставлення (порiвняння) даних документiв на списання цiнностей та вiдповідних регiстрiв бухгалтерського облiку. Особливу увагу необхiдно звернути на списания запасiв на реалiзацiю, а також на операцi пов’язанi з видачею виробничих запасiв за рахунок оплати працi (натуроплата). Часто зустрічаються помилки, пов’язанi з невiдображенням в облiку виручки вiд реалiзації, наслiдком чого є застосування податковою iнспекцiсю фiнансових санкцій до пiдприємства.

. Перевiрку правильностi оцiнки запасiв, списаних на витрати виробництва, обiгу та реалiзованих запасiв.

. Перевiрку правильностi кореспонденцiї рахункiв iз списания запасiв зi складу, витрачання у виробничiй та невиробничiй дiяльностi, реалiзацiї тощо.Тут часто допускають помилки та пропуски, особливо при списаннi вiдхилень вiд облiкових цiн.

Важливим є вивчення питань дотримання правил видачi довiреностей на одержання цiнностей. Аудитор повинен упевнитися, чи не списують матерiальнi цінностi на витрати виробництва без попереднього їх оприбуткування (вiдміток заводу) та без оформлення на них видаткових документiв.

Особлива увага придiляється дослiдженню операцiй зi списання запасiв.

Списания запасiв iз балансу згiдно з П(с)БО 9 може вiдбуватись у таких випадках: вiдпускання у виробництво; реалiзацiя за грошовi кошти; передача до статутного капiталу iншого пiдприємства; безоплатна передача; списания у зв’язку з невiдповiднiстю критерiю активу; списания через втрати вiд стихiйного лиха; списання недостач у межах норм i понад норми природного убутку.

При списаннi матерiалiв у виробництво необхiдно провести документальну перевiрку, яка допоможе встановити:

а) вiдповiднiсть норм у документах на списання нормативним даним (аналiтичнi тести);

б) вiдповiднiсть кiлькостi фактично списаної сировини витрачанню цiєї сировини за нормами.

Результати такого зiставлення можуть бути трьох варiантiв:

факгична кiлькiсть списаної сировини та матерiалiв вiдповiдає нормам;

фактична кiлькiсть списаної сировини бiльша вiд норми;

фактична кiлькiсть списаної сировини менша вiд норми.

Якщо списано бiльше, нiж передбачено нормами, то необхiдно визначити причини, отримавши пояснення вiд технологiв, начальника цеху.

Причинами перевитрат можуть бути:

погана якiсть сировини (тодi необхiдно встановити: вiд кого вона надiйшла, хто укладав договiр вiд клiєнта, за якою цiною була закуплена сировина, встановити, чи можна було закупити подiбну сировину у iншого постачальника i за якою цiною. Запропонувати заходи щодо покращання стану клiснта);

значна кiлькiсть сировини йде у вiдходи через недосконалiсть технологiї та обладнання.

В обох випадках документальний контроль бажано пiдтвердити результатами фактичної перевiрки:

а) експертна оцiнка сировини, якщо така є в наявностi;

б) контрольний запуск сировини у виробнвцтво (за участю спецiалiстiв, технологiв, експертiв).

Крiм того, широко застосовуються такi прийоми, як опитування та пiдтвердження, якщо списано сировини менше, нiж передбачено нормами.

Причини можуть бути такi:

а) використання нового обладнання i норм на списания сировини (передбачених для обладнання, яке використовувалося ранiше i було менш ефективним);

б) недостатня кiлькiсть сировини для випуску тiєї кiлькостi продукцiї, яка була оприбуткована (можливi приписки, що мотивуються отриманням премiй);

в) випуск низькоякiсної продукцiї через недовкладення вiдповiдної сировини (прийоми: документальна перевiрка; тести узгодженостi, зустрiчнi перевiрки документiв);

г) перевiрити вiдповiднiсть вiдображеної в документах сировини тiй, що фактично використана у виробництвi на предмет пiдмiни (прийоми: опитування, спостереження).

Одним iз найважливiших питань аудиторської перевiрки з правильності організацiї та методики облiку МШП.

Насамперед, проведення аудиторської перевiрки оборотних МШП встановлює правомiрнiсть вiднесення матерiальних цiнностсй до МШП.  Згiдно Положения (стандарту) бухгалтерського облiку 9 “Запаси” до складу запасiв вiднесено МШП, якi використовуються протягом не бiльше одного року або нормального операцiйного циклу, якщо вiн перевищує один рiк.

Докладнiше склад МШП також визначе iнструкцiєю щодо застосування Плану рахункiв, до малоцiнних та швидкозношувальних предметiв належать предмети, якi використовуються протягом не бiльше одного року або нормального операцiйного циклу, якщо вiн бiльше одного року, такi як iнструменти, господарський iнвентар, спецiальне оснащення, спецiальний одяг та iн. Будь- якi предмети, що придбаються для подальшого продажу, до МШП не належать i облiковуються як товари.

В облiковiй полiтицi МШП подiляють на двi гру пи: одна частина їх належить до запасiв, що вiдображаються у другому роздiлi активу балансу „активи”, а друга їх частина входить до складу “матерiальних необоротних активiв”, що вiдображаються у першому роздiлi балансу “Необоротнi активи” i вiдносяться до складу основних засобiв.

Аудитором перевiрясться номенклатура МШП i виявляються предмети, якi не палежать до першої групи, тобто до „ активiв”.

Аудиторською перевiркою з’ясовусться порядок нарахування зносу оборотних активiв, що облiковуються на рахунку 22 “Малоцiннi та швидкозношувані предмети”.

При перевiрцi порядку нарахування зносу оборотних МШП аудитору слiд пам’ятати, що на МШП, якi вiдносять до запасiв, знос не нараховусться, а вартiсть малоцiнних та швидкозношувальних предметiв, переданих в експлуатацію списується з балансу на витрати з подальшою органiзацiєю оперативного кiлькiспого облiку за мiсцями експлуатацi та вiдповiдальними особами протягом термiну фактичного використання цих предметiв.

Аудитор особливу увагу звертає на закрiплепня МШП за конкретними особами в мiсцях їх зберiгання i вккористання, на наявнiсть на всiх пiдпрпиємствах вiдповiдого маркування (фабрикам, прикріпленням жетонів, проставленням штамiв тощо), правильне оформлення первинними документами.

.4 Шляхи вдосконалення організації та методики аналізу і аудиту малоцінних та швидкозношуваних предметів

Незважаючи на те, що за роки незалежності в Україні проведено колосальну роботу з реформування системи бухгалтерського обліку, досі ще не створено єдиної універсальної методології обліку операцій із МШП та напівфабрикатами, оскільки різні науковці і вчені пропонують різне її трактування, виділяють певні свої особливості, закономірності і порядок його проведення. На сьогодні проблема достовірності, повного розкриття і прозорості фінансової звітності та даних обліку дуже актуальна. Здебільшого це зумовлено небажанням керівництва підприємств розкривати у фінансових звітах достовірну інформацію з метою уникнення податків і виплати дивідендів чи укриття факту розбазарювання капіталу інвесторів. [15, 256]. Не менш важливою проблемою аналізу МШП та напівфабрикатів є правильна організація аналітичного обліку. Одним з найосновніших напрямків усунення даних проблем та порушень є визначення основних способів організації обліку. Основна проблема пов’язана з відображенням у бухгалтерському обліку інформацію про наявність і рух МШП, полягає у визначенні його вартісної межі. Друга проблема є наслідком першої і зводиться до оптимізації бухгалтерського обліку операцій про наявність і рух МШП. Прийняття Положення (стандарту), яким були б встановлені методологічні принципи формування в обліку інформації про МШП зі строком корисного використання більше року, не передбачається. Тому розробку методології обліку МШП доведеться провадити підприємствам самостійно виходячи з положень П(С)БО 9, Плану рахунків та Інструкцій. Наявність певних розбіжностей у різних нормативних документах та наукових джерелах, зокрема, щодо класифікації МШП, їх оцінки, віднесення того чи іншого активу до МШП і т.д. вказують на наявність проблем, які не під силу вирішувати окремому працівнику або службі (бухгалтерії) підприємства. У зв’язку з цим для оперативного вирішення проблем, пов’язаних із використання та обліком запасів, на підприємстві доцільно створити спеціальну, постійно діючу комісію, яку можна назвати „експертна комісія по запасам”. До її складу необхідно включати керівників або провідних фахівців функціональних підрозділів заводу. В разі потреби до участі в роботі комісії слід запрошувати консультантів, аудиторів, експертів з інших організацій.

Основними функціями, які має виконувати експертна комісія стосовно МШП та напівфабрикатів, є:

розгляд пропозицій (документів) щодо придбання або самостійного створення відповідних об’єктів МШП чи напівфабрикатів;

складання проектів угод на придбання МШП;

оцінка МШП під час їх придбання та реалізації;

інформування керівництва підприємства про необхідність придбання певних об’єктів МШП;

проведення інвентаризації МШП та напівфабрикатів та здійснення контролю за їх використанням;

оформлення первинної облікової та іншої документації з питань, пов’язаних з придбанням, переміщенням, продажем, передаванням та використанням МШП та напівфабрикатів, а також інші функції. Для покращення обліку МШП та напівфабрикатів на підприємстві треба застосувати такі заходи:

затвердити графік документообігу;

організувати аналітичний облік по господарському інвентарю;

дотримуватися вимог щодо оформлення документів, тобто вказувати всі необхідні реквізити;

якнайшвидше закінчити перехід на нову комп’ютерну програму автоматизації бухгалтерського обліку. Для удосконалення даного обліку підприємство може також здійснити бюджетне планування. Обов’язковою складовою бюджетного плану є план надходження і використання МШП та напівфабрикатів, раціональність складання якого є запорукою успішного досягнення мети. Доцільність складання бюджетного плану полягає в тому, що ”фізичний” рух щодо надходження і використання МШП та напівфабрикатів безпосередньо впливає на забезпечення безперебійного виробничого процесу, а ”вартісний” рух, тобто грошові кошти, які задіяні в цьому русі, має значення для передбачення і розрахунку грошових потоків підприємства. Одночасно складання окремого бюджетного плану для витрат на придбання та зберігання МШП та напівфабрикатів дає змогу здійснювати постійний контроль за цими витратами, що сприяє оперативному коригуванню непередбачуваних ситуацій. Даний бюджет дає змогу наочно проаналізувати витрати по окремому виду МШП чи напівфабрикатів та по цеху, що сприяє своєчасному прийнятті ефективних управлінських рішень.

Складання бюджетного плану використання МШП та напівфабрикатів, який ґрунтується на прийнятій підприємством оцінці обліку цих запасів у цінах відпуску у виробництво дасть можливість отримати реальніший бюджетний план доходів і видатків грошових коштів. Також складання зазначеного бюджетного плану сприятиме уникненню непередбачуваних, тобто незапланованих видатків грошових коштів і відповідно додаткових витрат. Що стосується шляхів вдосконалення ведення обліку та анілзу, то особливу увагу слід приділити раціоналізації системи контролю за збереженням МШП та напівфабрикатів.

Даний контроль здійснюють такими методами:

) через систему матеріальної відповідальності - укладанням договорів з працівниками, які мають доступ та оформляють документи, пов’язані з рухом матеріальних цінностей;

) документальне оформлення всіх операцій руху матеріальних цінностей (прийняття, відпуск, списання);

) затвердження окремим наказом посадового списку осіб, що мають право підписувати документи з прийняття, відпуску та списання матеріальних цінностей;

) налагодження складського господарства;

) проведення інвентаризацій. Таким чином, бухгалтер має можливість уважно стежити за рухом і зберіганням матеріальних цінностей, так як основою такого контролю є первинна документація.

В умовах переходу підприємства до ринку значно зростає роль бухгалтерського обліку як найважливішого засобу одержання повної і достовірної інформації про майно підприємства і його зобов'язань та своєчасного доведення цих зведень до користувачів. У зв'язку з розширенням прав підприємств в області постановки і ведення бухгалтерського обліку перед бухгалтерськими службами виникає проблема оптимальної організації обліку різних об'єктів: основних засобів, нематеріальних активів, запасів, процесів виробництва і реалізації, розрахунків, капітальних і фінансових вкладень і ін.

Принципи формування в обліку інформації про МШП і напівфабрикати та розкриття її у фінансовій звітності встановлено ПСБО 9 ”Запаси”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246. При відпуску МШП та напівфабрикатів у виробництво, продажі та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за такими методами: ідентифікованої собівартості одиниці запасів, середньозваженої собівартості, ФІФО, нормативних витрат та ціни продаж.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення повинен застосовуватися лише один з наведених методів.

Висновки до розділу 3

Отже, розглянувши чотири питання даного розділу можна зробити висновки, що кожне підприємство, яке займається виробництвом продукції, хоче дізнатися, які затрати для цього необхідні, отримати інформацію за цим напрямком можливо при використанні аудиторських послуг. Розрізняють зовнішній та внутрішній аудит. Потреба у зовнішньому аудиті виникає на великих підприємствах у зв’язку з тим, що керівництво не займається повсякденним контролем діяльності нижчих структур. Внутрішній аудит потрібен для допомоги курівництву підприємства ефективно виконувати свої функції. По результатам перевірки аудитори надають курівнику підприємства результати експертної оцінки, рекомендації та іншу необхідну інформацію у розрізі перевірених об’єктів.

За допомогою загального та факторного аналізу, що являється важливим засобом одержання повної та достовірної інформації про майно підприємства, його зобов’язання, можливості, резерви та своєчасного доведення цих відомостей до користувачів, можна вирішити ряд проблем, що існують на підприємстві тим самим покращити його діяльність. Умовою застосування аналізу є: наукова обґрунтованість розроблених планів та нормативів, постійний аналіз їх виконання, оцінка ефективності використання ресурсів, дотримання вимог діючого законодавства, виявлення резервів, обґрунтування оптимальних управлінських рішень.

Основні задачі аналізу надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів: перевірка правильності оприбуткування малоцінних та швидкозношуваних предметів, перевірка дотримання підприємством на протязі року обраної ним методики нарахування зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів, перевірка зберігання малоцінних та швидкозношуваних предметів на складі та правильності передачі їх в експлуатацію, вивчення ефективності застосування систем планування, дослідження заходів по оптимізації обсягів малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємстві, виявлення та мобілізація резервів підвищення ефективності використання малоцінних та швидкозношуваних предметів. Для загальної характеристики фінансово-господарської діяльності підприємства вивчають наявність, склад та структуру малоцінних та швидкозношуваних предметів.

На підставі аналітичних таблиць вивчають зміни по структурі малоцінних та швидкозношуваних предметів за звітний період. Для економічного аналізу МШП використовують баланс підприємства , оборотно-сальдову відомість. 

Розділ 4. Система управління охорони праці

Система управління охороною праці (СУОП) - це сукупність управлінських дій, що направлені на підвищення ефективності діяльності з метою забезпечення безпечних і нешкідливих для здоров’я умов праці. При створенні СУОП повинні бути чітко визначені:

мета і об'єкт управління,

завдання і заходи щодо охорони праці,

функції і методи управління охороною праці,

організаційна структура управління охороною праці,

склад нормативно-методичної документації.

Головною метою управління охороною праці є створення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, покращення виробничого побуту, попередження травматизму і профзахворювань. В спрощеному вигляді СУОП представляє собою сукупність суб'єкта та об'єкта управління.

Суб'єктом управління в СУОП на підприємстві в цілому є керівник, а в цехах, на виробничих дільницях і в службах - керівники відповідних структурних підрозділів. Об'єктом управління в СУОП є діяльність підрозділів та служб підприємства по забезпеченню безпечних і нешкідливих умов праці на робочих місцях. Організаційно-методичну роботу по управлінню охороною праці, підготовку управлінських рішень і контроль за їх своєчасною реалізацією здійснює служба охорони праці підприємства, що підпорядкована безпосередньо керівнику підприємства (головному інженеру). Суб'єкт управління аналізує інформацію про стан охорони праці в структурних підрозділах підприємства та приймає рішення спрямовані на приведення фактичних показників охорони праці у відповідність з нормативними. Охорона праці базується на законодавчих, директивних та нормативно-технічних документах. При управлінні охороною праці не повинні прийматись рішення та здійснюватись заходи, що суперечать діючому законодавству, державним нормативним актам про охорону праці, стандартам безпеки праці, правилам та нормам охорони праці. До основних функцій управління охороною праці належать:

прогнозування і планування робіт, їх фінансування;

організація та координація робіт;

облік показників стану умов і безпеки праці;

аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;

контроль за функціонуванням СУОП;

стимулювання роботи по вдосконаленню охорони праці.

Основні завдання управління охороною праці:

• навчання працівників безпечним методам праці та

пропаганда питань охорони праці;

• забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд;

• нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

• забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

• забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

• організація лікувально-профілактичного обслуговування;

• професійний добір працівників з окремих професій;

• удосконалення нормативної бази з питань охорони праці.

Закон „Про охорону праці” (стаття 13) передбачає, що роботодавець повинен забезпечити функціонування системи управління охороною праці, а саме:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення питань охорони праці;

розробляє і реалізує комплексні заходи для підвищення рівня охорони праці;

забезпечує виконання профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, позитивний досвід з охорони праці тощо;

забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань;

організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

організовує пропаганду безпечних методів праці;

вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків

В Україні функціонує багаторівнева система управління охороною праці (СУОП), функціональними структурами якої є відповідні структури державної законодавчої і виконавчої влади всіх рівнів, управлінські структури підприємств, трудових колективів, профспілок, громадських об’єднань, працівників і спеціалістів з охорони праці. Кінцевою метою функціонування системи управління охороною праці є підготовка, прийняття і реалізація рішень по здійсненню, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально- профілактичних заходів забезпечення безпеки, збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

В спрощеному вигляді СУОП представляє собою сукупність органа (суб'єкта) та об'єкта управління, що зв'язані між собою каналами передачі Інформації. Суб'єктом управління в СУОП на підприємстві в цілому є керівник (головний інженер), а в цехах, на виробничих дільницях і в службах - керівники відповідних структурних підрозділів і служб. Організаційно-методичну роботу по управлінню охороною праці, підготовку \, правлінських рішень і контроль за їх своєчасною реалізацією здійснює служба охорони праці підприємства, що підпорядкована безпосередньо керівнику підприємства (головному інженеру). Суб'єкт управління аналізує інформацію про стан охорони праців структурних підрозділах підприємства та приймає рішення спрямовані на приведення фактичних показників охорони праці у відповідність з нормативними. Об'єктом управління в СУОП є діяльність структурних підрозділів та служб підприємства по забезпеченню безпечних і здорових умов праці на робочих місцях, виробничих дільницях, цехах та підприємства в цілому.

Охорона праці базується на законодавчих, директивних та нормативно-технічних документах. При управлінні охороною праці не повинні прийматись рішення та здійснюватись заходи, що суперечать діючому законодавству, державним нормативним актам про охорону праці, стандартам безпеки праці, правилам та нормам охорони праці.

До основних функцій управління охороною праці належать:

прогнозування і планування робіт, їх фінансування;

організація та координація робіт;

облік показників стану умов і безпеки праці;

аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;

контроль за функціонуванням СУОП;

стимулювання роботи по вдосконагірнню охорони праці. Основні завдання управління охороною праці:

навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань охорони праці;

забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд; нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

організація лікувально-профілактичного обслуговування;

професійний добір працівників з окремих професій;

удосконалення нормативної бази з питань охорони праці. Планування роботи з охорони праці. Функція планування,

в основі якої лежить прогнозтичний аналіз, має вирішальне значення в системі управління охороною праці. Планування роботи з охорони праці поділяється на перспективне, поточне та оперативне.

Перспективне планування вміщує найбільш важливі, трудомісткі і довгострокові за терміном виконання заходи з охорони праці, виконання яких, як правило, вимагає сумісної роботи кількох підрозділів підприємства. Можливість виконання заходів перспективного плану повинна бути підтверджена обгрунтованим розрахунком необхідного матеріально-технічного забезпечення і фінансових витрат з зазначенням джерел фінансування. Основною формою перспективного планування роботи з охорони праці є розроблення комплексного плану підприємства щодо покращення стану охорони праці.

Поточне планування здійснюється у межах календарного року через розроблення відповідних заходів у розділі „Охорона праці" колективного договору.

Оперативне планування роботи з охорони праці здійснюється за підсумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах і на підприємстві в цілому. Оперативні заходи щодо усунення виявлених недоліків зазначаються безпосередньо у наказі власника підприємства, який видається за підсумками контролю, або у плані заходів, як додатку до наказу.

Функція СУОП щодо організації та координації робіт передбачає формування органів управління охороною праці на всіх рівнях управління і всіх стадіях виробничого процесу, визначення обов'язків, прав, відповідальності та порядку взаємодії осіб, що приймають участь в процесі управління, а також прийняття та реалізацію управлінських рішень.

Контроль за станом охорони праці. Дійове управління охороною праці можна здійснювати тільки при наявності повної, своєчасно'! і вірогідної інформації про стан охорони праці. Одержати таку інформацію, виявити можливі відхилення від норм безпеки, а також перевірити виконання планів та управлінських рішень можна тільки на підставі регулярного та об'єктивного контролю. Тому контроль стану охорони праці є найбільш відповідальна та трудомістка функція процесу управління.

До основних форм контролю за станом охорони праці належать: оперативний контроль; контроль, що проводиться службою охорони праці підприємства; громадський контроль; адміністративно-громадський трьохступеневий контроль; відомчий контроль вищих органів. Необхідно зазначити, що крім контролю, здійснюється нагляд за охороною праці з боку державних та профспілкових інспекцій.

Оперативний контроль з боку керівників робіт і підрозділів підприємства проводиться згідно із затвердженими посадовими обов'язками.

Служба охорони праці контролює виконання вимог безпеки праці у всіх структурних підрозділах та службах підприємства.

У справі створення здорових та безпечних умов праці значна роль відводиться громадському контролю, який здійснюється комісією з питань охорони праці підприємства та громадськими інспекторами з охорони праці.

Адміністративно-громадський трьохступеневий контроль проводиться на трьох рівнях. На першій ступені контролю начальник виробничої дільниці (майстер) спільно з громадським інспектором профгрупи щоденно перевіряють стан охорони праці на виробничій дільниці. На другій ступені - начальник цеху спільно з громадським інспектором та спеціалістами відповідних служб цеху (механік, електрик, технолог) два рази в місяць перевіряють стан охорони праці згідно з затвердженим графіком. На третій ступені контролю щомісячно (згідно із затвердженим графіком) комісія підприємства під головуванням керівника (головного інженера) перевіряє стан охорони праці на підприємстві. До складу комісії входять: керівник служби охорони праці, голова комісії з охорони праці профкому, керівник медичної служби, працівник пожежної охорони та головні спеціалісти підприємства (технолог, механік, енергетик). Результати роботи комісії фіксуються в журналі трьохступеневого контролю і розглядаються на нараді. За результатами наради видається наказ по підприємству.

Облік, аналіз та оцінка показників охорони праці та функціонування СУОП направлені (відповідно до одержаної інформації) на розробку та прийняття управлінських рішень керівниками усіх рівнів управління (від майстра дільниці до керівника підприємства). Суть даної функції полягає у системному обліку показників стану охорони праці, в аналізі одержання даних та узагальненні причин недотримання вимог законодавчих та нормативних документів, а також причин невиконання планів з охорони праці з розробкою заходів, направлених на усунення виявлених недоліків. Аналізуються матеріали: про нещасні випадки та професійні захворювання; результати всіх видів контролю за станом охорони праці; дані паспортів санітарно-технічного стану умов праці в цеху (на дільниці); матеріали спеціальних обстежень будівель, споруд, приміщень, обладнання та ін. В результаті обліку, аналізу та оцінки стану охорони праці вносяться доповнення та уточнення до оперативних, поточних та перспективних планів роботи з охорони праці, а також - по стимулюванню діяльності окремих структурних підрозділів, служб, працівників за досягнуті показники охорони праці.

Стимулювання діяльності з охорони праці направлено на створення зацікавленості працівників в забезпеченні здорових та безпечних умов праці. Відповідно до ст. 29 Закону України „Про охорону праці" до працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та покращення умов праці. Стимулювання передбачає моральні та матеріальні заохочення. До числа останніх належать: премії, винагороди за виконану конкретну роботу, винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці. Джерелом стимулювання діяльності з охорони праці є фонди охорони праці.

Висновки

В умовах постійної зміни Законів, несталості нормативної бази в державі заслуговує на особливу увагу питання обліку надходження і використання малоцінних і швидкозношуваних предметів. Для підприємства «Кровсінтез», яке займається наданням послуг та поставками будівельних матеріалів, питання своєчасного та правильного обліку МШП є особливо актуальним. Раціональне використання МШП зменшує матеріальні витрати на виробництво, зменшує її собівартість і сприяє підвищенню прибутків.

В даній кваліфікаційній роботі було розкрито економічну сутність запасів, показано яку роль вони відіграють в діяльності підприємства, Показано особливості відображення в обліку малоцінних швидкозношуваних предметів. Охарактеризована законодавчо-нормативна база з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів яка існувала на момент написання курсової роботи.

Малоцінні та швидкозношувані предмети займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємства у сфері діяльності, при визначенні результатів господарської діяльності та при висвітленні інформації про його фінансовий стан.

Обєктом дослідження в даній кваліфікаційній роботі виступило ПП «Кровсінтез». Джерелом інформації для розкриття цієї теми стали фактичні дані підприємства.

Кваліфікаційна робота містить чотири розділи, перший з яких присвячений теоретичному підгрунтую організації бухгалтерського обліку малоцінних та швидкозношувані предмети на підприємстві, їх класифікації та оцінці, висвітленню законодавчої бази.

В залежності від того, яку роль відіграють різноманітні малоцінні та швидкозношувані предмети в процесі виробництва продукції, робіт і послуг, вони поділяються на такі групи:

-        інструменти;

-        господарський інвентар;

         спеціальний одяг і взуття;

         постільні речі.

В даній кваліфікаційній роботі згідно з Положенням оцінки запасів за їх окремими видами вони розглядались на наступних етапах їх руху:

-        при надходженні малоцінних та швидкозношуваних предметів;

-        при вибутті малоцінні та швидкозношувані предмети;

         на дату складання звітності.

В даній роботі розглянуто первісну вартість запасів, яка визначається в залежності від способу їх надходження на підприємство. Малоцінні та швидкозношувані предмети надходять на підприємство в результаті:

-        придбання за грошові кошти та їх еквіваленти;

-        виготовлення власними силами;

         безкоштовної передачі;

         обміну на інші малоцінні та швидкозношувані предмети.

Отримані малоцінні та швидкозношувані предмети зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається із суми фактичних витрат на їх придбання або виготовлення.

В другому розділі курсової роботи розглянуто таке важливе питання як облік МШП на ПП «Кровсінтез». В ньому дана загальна характеристика діяльності підприємства, де висвітлена основна діяльність його,показана потужність його та фінансовий результат за останні два роки.

Показано як проводиться документування МШП з моменту оприбуткування і до моменту його списання. Дана характеристика всім формам документів пов’язаних з обліком МШП.

В цьому ж розділі курсової роботи показано як організовано синтетичний та аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємстві.

Третій розділ є практичним в ньому показується організація і методика проведення аналізу та аудиту виробничих запасів на підприємстві.

Та останній четвертий розділ присвячений основам охорони праці.

Джерелами інформації для написання кваліфікаційної роботи по даному підприємстві були:

. Наказ про облікову політику;

. Первинні документи з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів;

. Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів;

. Звітність за 2009-2011 роки.

Список використаної літератури

1.   Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996 - XIV.

2.      Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. №168/97 - ВР зі змінами і доповненнями.

.        Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 р. № 283/97 - ВР зі змінами і доповненнями.

.        Закон України „Про податкову службу України" від 22.03.93 р.

.        Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»» від 20.10.1999 р. № 246.

.        Наказ Державного комітету статистики України “Про затвердження типових форм первинного обліку й Інструкції про порядок їх виготовлення, зберігання і застосування” від 27.07.98 р. №263, зареєстрований у Мін’юсті України 12.08.98 р. за № 508/2948, із наступними змінами.

.        Наказ Міністерства статистики України “Про затвердження типових форм первинного обліку” від 29 грудня 1995 року № 352.

.        4 Інструкція ГУ ДКУ, від 1994.10.30, №90 „Про проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу” із змінами та доповненнями

.        Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затв. Наказом Міністерства фінансів України № 291 від 10.11.1999р. «Документи до роботи» // Галицькі контракти. Додаток. - 2008. -№34.

10.  Інструкція про інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей затверджено наказом Мінфіну України від 11.08.94 №69.

11.    Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджено наказом Мінфіну України №99 від 16.05.96р.

.        План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затв. Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. № 291 // Галицькі контракти. Додаток. «Документи для роботи». - 2010. - № 34. - С. 99 - 106.

.        Положення (Стандарти) бухгалтерського обліку // Збірник систематизованого законодавства. - липень 2009 (№3).

.        Положення МФУ, від 1999.20.10 №246 П(С)БО №9 „Запаси”.

.        Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку. - Житомир: ПП “Рута”, 2009.

.        Загородній А.Г. та ін. Бухгалтерський облік та аудит підприємницької діяльності. - Львів: Державний університет “Львівська політехніка”, 2005.

.        Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для спеціальності «облік і аудит» вищих навчальних закладів. - друге видання, перероб. та доп. - Житомир: ЖІТІ: ПП «Рута», 2002. - 672 с.

.        Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський, Фінансовий облік: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності «Облік і аудит» / за ред. проф. Бутинця Ф.Ф - Житомир: ЖІТІ, 2001. - 288 с.

.        Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку: Навчальний посібник., Житомир: РУТА, 2001. - 576 с.

.        Бухгалтерський облік в галузях економіки: Навч. посібник / за ред. Свідерський Є.І. - К.: Знання, 2010, - 233с.

.        Бухгалтерський фінансовий облік /за ред. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: Рута, 2001.- 672с.

.        Бухгалтерський фінансовий облік: Навч. посіб. для ВНЗ /за ред. Чебанова Н., Василенко Ю. - К.: знання, 2002.- 672с.

.        Гарасим П.М. Фінансовий, управлінський і податковий облік у господарських товариствах / Гарасим П.М., Журавель Г.П., Хомин П.Я -Тернопіль: Економічна думка, 2003. - 480 с.

.        Глен А. Велш, Денієл Г. Шорт. Основи фінансового обліку / переклад Олександр Мінін, Олена Ткач. - Київ: Основи, 2001. - 942 с.

.        . Голов С.Ф. Управлінський облік. Підручник. - Київ: Лібра, 2003. -704 с.

.        Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку. Підручник. - К.:А.С.К., 2009. - 30c.

.        Журавель Г.Л., Крупка Я.Д., Палюх М.С., Гуцайлюк Л.О., Фаріон Т.І Бухгалтерський облік: особливості в галузях економіки. - Тернопіль: Економічна думка, 2002. - 449 с.

.        Завгородний В.П. Бухгалтерський учот, контроль и аудит в системе управления предприятием. - К.: Издательство „Ваплер”, 2004. - 976с.

.        Значення оцінки вартості в обліку запасів товарно-матеріальних цінностей на підприємстві. Бухгалтерський облік і аудит. 3/2002 C. 25 - 40

.        Контроль і ревізія. Практикум: Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050106 „Облік і аудит”/ С.В. Бордаш, В.А. Дерій, Н.І. Петренко; за ред. Проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир, ЖіТі, 2000. - 384с.

.        53. Косміна Р.М. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. - Київ: Вища школа, 2003. - 174 с.

.        Олійчук М.Ф. Бухгалтерський облік на підприємствах. К.: 2005.- C. 55-96.

.        Основні засоби. Нематеріальні активи. МШП. // Баланс. Бібліотека бухгалтера. - 2005. - № 2. - С. 4 - 92.

.        Пушкар М.С. Філософія обліку: Монографія. - Тернопіль, 2002. - 157 с.

.        Пушкар М.С Фінансовий облік: Підручник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - 628 с.

.        Газета. Все про бухгалтерський облік. -20011р.№12, 25, 48, 110; за 2012р.№9,15,24,43

.        Журнал. Вісник податкової служби України. 2011 р. №13, 19,25

.        Журнал.Баланс за 2011 р. №7, 9

. Косміна Р.М. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. - Київ: Вища школа, 2003. - 174 с.

. Облік і аудит запасів: світова практика та особливості в Україні: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / Аль Фасфус Фуад Сулейман Махмуд; Нац. аграр. ун-т. - К., 2003. - 18 с.

. Облік і внутрішньогосподарський контроль виробничих витрат на хлібопекарних підприємствах: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / С.І. Саченко; Терноп. нац. екон. ун-т. - Т., 2006. - 20 с.

. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Н.М. Грабова, Ю.Г. Кривоносов. - 3-тє вид., доп. - К.: А.С.К., 2009. - 416 с.

. Омелянович М. Оцінка вибуття запасів: вивчаємо методи / М. Омелянович // Все про бухгалтерський облік. - 2011. - №47. - С. 19.

. Передумови створення методики з розрахунку нормативів виробничих запасів матеріально-технічних ресурсів / Л.М. Киба // Актуал. пробл. економіки. - 2010. - N 9. - С. 159-168.

. Приймачок О.М. Облік виробничих запасів і аналіз ефективності їх використання (на прикладі підприємств хлібопекарської промисловості Київської області): Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2005. - 19с. 47. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підруч. Для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. - 6-те вид. - К.: А.С.К., 2004р. - 784 с.

. Термінологічний словник з бухгалтерського обліку, економічного аналізу і аудиту для студентів економічних спеціальностей / Уклад.: Л.М. Чернелевський; Нац. ун-т харч. технологій. - К., 2010. - 82 с.

. Управління виробничими запасами на підприємстві: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / І.О. Бондарєва; НАН України. Ін-т економіки пром-сті. - Донецьк, 2003. - 19 с.:

. Фінансово-економічний аналіз: Підручник / Буряк П.Ю., Римар М.В., Биць М.Т. та ін. - К.: ВД «Професіонал», 2004 р. - 528 с.  51. Конспект студента: «Все про бухгалтерський облік».