Удосконалення підсистеми інформаційного забезпечення ПАТ 'Машинобудівний завод 'Червоний Жовтень''

Удосконалення підсистеми інформаційного забезпечення ПАТ 'Машинобудівний завод 'Червоний Жовтень''

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти організації інформаційного забезпечення на промисловому підприємстві

.1Роль інформації в управлінні підприємством

.2 Системи інформаційного забезпечення і її елементи

.3 Методи управління інформаційним забезпеченням

Розділ 2. Аналіз сучасного стану ПАТ Машинобудівний завод Червоний жовтень

.1 Історія підприємства та аналіз організаційної структури ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень

.2 Аналіз основних техніко-економічних показників ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень

.3 Аналіз підсистеми інформаційного забезпечення ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень

Висновки до другого розділу

Розділ 3. Розробка заходів щодо вдосконалення підсистеми інформаційного забезпечення на ПАТ Машинобудівний завод Червоний жовтень

.1 Аналіз ринку сучасних модульних корпоративних інформаційних систем

.2 Удосконалення підсистеми інформаційного забезпечення на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень

Розділ 4. Охорона праці та навколишнього середовища

.1 Техніка безпеки

.1.1 Загальна характеристика умов

.1.2 Електробезпека

.1.3 Фарбування приміщень та устаткування

.2.2 Метеорологічні умови

.2.3 Вентиляція

.2.4 Освітлення

.2.5 Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук

.3 Розробка заходів по захисту від статичної електрики

.4 Пожежна безпека

.4.1 Пожежонебезпека будинку

.4.2 Засоби гасіння та виявлення пожеж

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Явища реального світу і процеси що відбуваються у суспільному виробництві, об'єктивно відображаються за допомогою інформації, потоки якої реально існують поряд з потоками робочої сили, матеріалів і знарядь праці. Подібно речовині і енергії інформацію можна створити, обробляти, зберігати, передавати, використовувати.

Інформація повинна володіти такими властивостями:

комплексність - відображення всіх сторін роботи служби (технічної, організаційної, технологічної, економічної та соціальної);

оперативність отримання інформації одночасно з подіями в системі процесом, задоволення виникаючих потреб у точних відомостей;

систематичність - постійне надходження інформації;

достовірність - інформація повинна ґрунтуватися на проведених розрахунках, вимірах, аналізі і відповідати фактичним даним.

Для того щоб прийняти правильне рішення необхідно мати певну кількість інформації. Проте обсяг інформації не може визначатися тільки кількістю документів, сторінок, показників. Можна збирати і обробляти величезні масиви відомостей, які або будуть не потрібні для прийняття рішень, або їх не можна буде засвоїти і використати. Інколи короткі документи можуть бути більш змістовними, ніж великі доповіді й довідки.

Впровадження інформаційних систем провадиться з метою підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності фірми за рахунок не тільки опрацювання і збереження рутинної інформації, автоматизації конторських робіт, але і за рахунок принципово нових методів управління, заснованих на моделюванні дій спеціалістів фірми при прийнятті рішень (методи штучного інтелекту, експертні системи і т.п.), використанні сучасних засобів телекомунікації (електронна пошта, телеконференції), глобальних і локальних обчислюваних мереж і т.д.

З огляду на все вищесказане тема дипломної роботи обрана актуально.

Обєкт дипломної роботи - ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень.

Предмет дослідження - підсистема інформаційного забезпечення ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень.

ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень є одним з найстаріших машинобудівних заводів СНД, України і Харкова, унікальним в забезпеченні розвитку будівельної індустрії в колишньому Радянському Союзі. Засновано завод у 1870 році.

В березні 1919 року завод було націоналізовано і став власністю Української республіки. Також завод ввійшов у склад Металообєднання при Харківському губраднаргоспі і числився як 2-й Державний машинобудівний завод, а з 1922 року - Червоний Жовтень.

-1988 роки ознаменувалися збільшенням технічного переозброєння підприємства, випуском прогресивного обладнання, а також товарів народного споживання - фільтрів для очищення масла автомобілів, чавунно-чорної посуди. В 1994 році завод стає Акціонерним товариством закритого типу.

Завод по праву займає ведуче місце в машинобудівельній промисловості, вагомо представляє будівельну індустрію України. Його потужна машинобудівна база дозволяє виготовляти обладнання не тільки для України, але й для країн ближнього і далекого зарубіжжя.

Обладнання заводу широко застосовується в Російській Федерації, Україні, Молдові, Білорусії, Монголії, Вєтнамі, Болгарії, Польщі, Чехії, Словаччині, Кубі, Румунії, Угорщині і так далі.

На ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень була створена науково-дослідна лабораторія основним видом діяльності, якої є комплексне вивчення промислової мінеральної сировини, зокрема глин, які застосовуються в виробництві грубої будівельної кераміки.

Мета дипломної роботи - розробити методичні вказівки щодо вдосконалення підсистеми інформаційного забезпечення на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень.

За для досягнення мети треба розвязати такі завдання:

визначити роль інформації в управлінні підприємством;

дослідити системи інформаційного забезпечення;

визначити методи управління інформаційним забезпеченням;

проаналізувати сучасний стан та техніко-економічні показники ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень;

проаналізувати підсистеми інформаційного забезпечення ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень;

дослідити схему документообороту відділу кадрів на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень;

провести порівняльний аналіз корпоративних інформаційних систем (КІС);

розробити заходи щодо вдосконалення інформаційного забезпечення на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень.

В роботі були використані такі методи: порівняльний, графічний та метод прийняття управлінських рішень.

Дипломна робота складається з: 4 розділів, 10 таблиць, 3 схем, вступу, висновків, списку використаних джерел.

Юридична адреса ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень - вул. Червоножовтнева 75/77, м. Харків, 61052, Україна.

Генеральний директор - Білан Володимир Демидович

Розділ 1. Теоретичні аспекти організації інформаційного забезпечення на промисловому підприємстві

.1Роль інформації в управлінні підприємством

Явища реального світу і процеси що відбуваються у суспільному виробництві, об'єктивно відображаються за допомогою інформації, потоки, якої реально існують поряд з потоками робочої сили, матеріалів і знарядь праці. Подібно речовині і енергії, інформацію можна створити, обробляти, зберігати, передавати, використовувати.

Інформація (англ. Information) - означає тлумачення, повідомлення, роз'яснення, викладання.

В теорії управління до інформації відносять такі сигнали (відомості, повідомлення), які несуть знання, зменшують невизначеність. Якщо повідомлення або його частина для даного одержувача не є інформацією, то воно називається шумом. Повідомлення перетворюється в шум, якщо передається тому хто про це знає (пізнавальний шум) або якщо в таких відомостях немає потреби (кібернетичний шум). В економічній літературі використовують також поняття "метаінформація", під яким розуміють інформацію похідну від тієї, яку одержують безпосередньо.

Інформацію у формі повідомлень, відомостей не можна віднести ні до матерії, ні до свідомості. Вона властива як живій, так і неживій природі. Якісна різноманітність об'єктивного світу зумовлює якісну багатозначність інформації. На відміну від неживої природи, яка може бути тільки джерелом інформації, жива природа, крім того, сприймає і переробляє її. Людина, як істота соціальна, одержує, збирає, зберігає, свідомо переробляє і використовує інформацію у своїй цілеспрямованій діяльності. На практиці всі технологічні, організаційні, економічні і соціальні процеси породжуються, супроводжуються і спрямовуються інформаційними процесами, які відображають різні взаємовідносини між об'єктами живого світу і становлять суть та форми зв'язку між управлінськими системами [28].

Інформацію в сфері менеджменту часто образно порівнюють з нервовою системою що забезпечує функціонування живого організму. Завдяки обміну інформацією між системою, якою управляють, інформацію про стан заданих параметрів, виробляє команда управління і знову передає її до системи, якою управляють, для виконання (прямий зв'язок). Надходження інформації про результати управління прийнято називати зворотним зв'язком.

До інформації належать усі види відомостей, повідомлень (усні, письмові, графічні тощо) і знань, потрібних для реалізації функцій менеджменту.

Будь-яка за змістом інформація існує у формі різних її матеріальних носіїв (у вигляді електричних імпульсів, усної мови, магнітного запису, показів лічильників, письмових документів, перфокарт і т. ін.) Для управління найбільше значення має інформація, зафіксована на постійних носіях, перш за все у вигляді різних паперових документів, магнітних стрічок, барабанів, перфокарт і перфострічок.

Інформацію передають організовано (формально) і стихійно (неформально). Так, періодичні звіти за визначеною формою становлять організований зворотний зв'язок, а стихійне поширення чуток -неформальні канали зв'язку між людьми.

Теорія інформації, основи якої були сформовані К. Шеноном, застосовується для визначення швидкості, з якою можна передавати інформацію по каналах зв'язку. На швидкість передачі інформації впливають джерело сигналу (дискретний або безперервний сигнал), характеристики каналу зв'язку (його пропускна здатність) і шуму.

Практика свідчить, що в сучасних умовах ефективність управління значною мірою залежить від інформаційного забезпечення, від повноти інформації.

Підвищення вимог до організації служби інформації в системі менеджменту викликане високим динамізмом сучасного виробництва, частковою зміною параметрів основних факторів виробництва і вимог до одержуваної продукції (послуг). Тільки систематизована інформація дає змогу менеджеру визначати ефективність організаційно-економічних, агротехнічних, соціальних та екологічних заходів і залежно від умов що складаються, змінювати намічену програму. Чим краще інформований менеджер, тим оперативніші та вищі за своєю якістю його рішення.

Для того щоб прийняти правильне рішення необхідно мати певну кількість інформації. Проте обсяг інформації не може визначатися тільки кількістю документів, сторінок, показників. Можна збирати і обробляти величезні масиви відомостей, які або будуть не потрібні для прийняття рішень, або їх не можна буде засвоїти і використати. Інколи короткі документи можуть бути більш змістовними, ніж великі доповіді й довідки.

Теорія інформації оперує такими поняттями, як сигнали, кількість інформації і процеси її перетворення, оцінка надійності і швидкості передачі інформації, можливість найбільш зручного її запису (кодування) тощо.

Під сигналом розуміють форму перетворення і передачі інформації за допомогою букви, цифри, звуку, імпульсу тощо. За допомогою сигналів можна передати і одержати певне повідомлення, яке становить сукупність значень, що характеризують певні явища, події, процеси [10].

Ступінь зменшення невизначеності в результаті передачі повідомлення називається кількістю інформації. Економічна інформація фіксується і обробляється у формі знаків (байтів), а при обробці даних на ЕОМ - у формі машинних операцій - бітів. При кібернетичній оцінці кількості інформації враховують кількість знаків, що використовується у повідомленнях, а також загальну кількість знаків (алфавіт), яку взагалі можна використати в аналогічних повідомленнях.

Управлінське рішення супроводжується вибором однієї з двох можливостей, результатом якої є відповідні "так" або "ні". Однозначна відповідь з двох можливих є одиницею інформації. В теорії інформації вона відома під назвою двійчастої інформації (біт).

Для опису кількісних характеристик економічної інформації використовують реквізит і економічний показник, як елементарні одиниці інформації або ж оцінюють об'єм інформації кількістю знаків (букв і цифр). Реквізит - елементарна одиниця економічного повідомлення, при подальшому діленні якої втрачається смислове значення. При поєднанні реквізиту з іншими аналогічними елементами створюється більш складна інформаційна сукупність, зокрема, економічний показник.

Економічний показник являє собою деяке повідомлення (висловлювання), що має самостійний економічний смисл і містить кількісну характеристику певного об'єкта (процесу).

Правильне визначення кількості інформації дає змогу уникнути перевантаження керівників і спеціалістів, оскільки існує показник: межі інформації, яку може переробити людина за певний період . На практиці здебільшого спостерігається перевантаження інформацією виробничого персоналу приблизно у 3-4 рази порівняно з нормами. Обсяг інформації у середньому на людину становить 8 біт/с.

Інформацію що використовується в управлінні класифікують за різними ознаками:

) за формою відображення - візуальна (графіки, таблиці, табло і т. д.), аудіо інформація (сприймається на слух завдяки звукозапису), аудіовізуальна (поєднує інформацію у формі зображення і звуку);

) за формою подання - цифрова, буквена і кодована;

) за порядком виникнення - первинна і похідна;

) за характером носіїв інформації - документована і не документована;

) за призначенням - директивна (розпорядча), звітна і довідково-нормативна;

) за напрямом руху - вхідна і вихідна;

) за стабільністю - умовно-перемінна та умовно-постійна;

) за способом відображення - текстова (алфавітна, алфавітно-цифрова) і графічна (креслення, діаграми, схеми, графіки);

) за способом обробітку - що піддається і що не піддається механізованій обробці.

Залежно від функції, яку виконує інформація в управлінському циклі, вона буває розпорядчою, зворотного зв'язку, запам'ятовуючою та ін.

У процесі управлінської діяльності використовують науково-технічну, адміністративно-правову, метеорологічну, агробіологічну та інші види інформації. Наукову інформацію, в свою чергу поділяють на: економічну, соціально-політичну, ідеологічну та ін. Найбільшу питому вагу у загальній кількості інформації мають економічні дані [45].

Економічна інформація - це сукупність цифр, фактів, відомостей та інших даних, які переважно кількісно відображають суспільно-економічні явища і процеси. Вона містить дані соціально-економічного планування і прогнозування, фінансових планів, первинного, оперативного й бухгалтерського обліку, статистичної звітності, економічного аналізу тощо.

Інформацію, яку використовують у народному господарстві поділяють на відомчу (інформація підприємств, об'єднань, організацій, міністерств і відомств) і народногосподарську (інформація районних, обласних і центральних загальнодержавних органів управління).

Економічну інформацію класифікують за фазами, стадіями і циклами відтворення, сферами економіки, ресурсами що використовуються, факторами виробництва та ін.

За призначенням інформацію ділять на планову, обліково-бухгалтерську, звітну, статистичну, виробничо-оперативну, розпорядчу, довідкову, нормативну; за способом передачі - на ту що передається усно, поштою, телефоном, телетайпом, факсом; за періодичністю - на систематизовану (змінну, добову, декадну, квартальну і т. п.) і ймовірну, обумовлену зовнішніми і внутрішніми виробничими подіями (вихід з ладу техніки, затримка з поставкою пального, насіння і т. п.); за характером носіїв - на документовану і не документовану; по відношенню до процесу обробки - на оброблювану, необроблювану і аналітичну.

Крім того, інформація може ділитись на достовірну і недостовірну, достатню, недостатню і надлишкову, активну і пасивну, цифрову, алфавітно-цифрову і алфавітну.

За місцем виникнення розрізняють зовнішню інформацію що надходить від вищестоящих органів, а також підприємств, організацій і установ, які підтримують з об'єктом управління господарські зв'язки, і внутрішню - що виникає на підприємстві (в об'єднанні). Так, на основі планового завдання приймаються управлінські рішення, які потім відображують у матеріально-технічній підготовці виробництва, техніко-економічному і оперативному плануванні, оперативному управлінні технологічними і економічними процесами, обліку і контролі за фінансовою діяльністю підприємства, звіті, аналізі результатів виробничо-господарської діяльності тощо.

Інформація, яка використовується в господарському управлінні, існує у вигляді масивів, потоків, а також у розсіяному, незібраному вигляді.

Масиви - це інформаційні фонди, матеріали статистичних управлінь, архівів, бібліотек тощо.

Сукупність повідомлень з (однаковими або близькими властивостями) що розподілені у даній системі з метою здійснення управління, утворюють інформаційні потоки на підприємстві.

Потоки інформації різноманітні: потоки вихідної інформації - основа для розробки рішень; потоки низхідної інформації - це постанови, рішення, вказівки вищестоящих організацій; потоки регулюючої інформації - зазначені вище документи і деякі спеціальні нормативні положення.

Залежно від того, яку функцію обслуговує економічна інформація, її поділяють на облікову і звітну що відображає події, які відбулися; планову що відображає події, які намічаються; нормативну і аналітико-прогнозовану що відображає події або явища сучасного і майбутнього; регулюючу що відображає процес досягнення пропорційності у виробничому і управлінському процесах.

У свою чергу, облікову інформацію поділяють на бухгалтерську, статистичну і оперативно-технічну. Характерною особливістю бухгалтерської інформації є її висока точність. Вона відображує детерміновані події, про які точно відомо що вони відбулися. Водночас бухгалтерська інформація відображає події що відбулися із запізненням. Тому якість її визначається тим, наскільки вдається зменшити розрив між строками подій і відображенням їх у бухгалтерських документах. Оперативно-технічна інформація становить систему показників що відображають діяльність об'єкта на певну дату. На відміну від бухгалтерської, ця інформація не обов'язково має документований вигляд. Вона може бути одержана із телефонних повідомлень або усних доповідей спеціалістів і керівників середньої ланки.

У підприємницькій діяльності використовують планову інформацію у вигляді нормативів матеріальних витрат і затрат праці. Від якості нормативної інформації залежать ефективність управління, дієвість рішень що приймаються, успішність здійснення контрольних та інших функцій.

Різні види економічної інформації виконують неоднакову роль у системі управління. Так, планова і нормативна інформації прямо пов'язані з виробництвом, а бухгалтерська, статистична і оперативно-технічна інформація є засобом зворотного зв'язку. У загальному обсязі економічної інформації питома вага інформації що виконує функції прямого зв'язку, становить близько 24%, і зворотного зв'язку -76%.

Інформація має ряд характерних особливостей таких, як корисність, вірогідність, однозначність, періодичність, несперечливість, надмірність.

Корисність інформації прийнято оцінювати за тим ефектом, який ця інформація здійснює на результати управління. На практиці інформація може бути зовсім непотрібною (не змінює ймовірності досягнення цілі і розв'язання поставлених завдань) і надзвичайно цінною дає змогу підвищити імовірність досягнення цілі.

В інших випадках одержана інформація може призвести до прийняття рішення що змінює положення об'єкта управління в гірший бік, тобто зменшує імовірність досягнення цілі, ця інформація називається дезінформацією.

Важливою якісною характеристикою інформації є її вірогідність. Вірогідною якісною характеристикою інформації є її вірогідність. Вірогідною вважають інформацію, яка не перевищує припустимий рівень перекручення дійсного явища або процесу і відображає те що вона повинна відображати. На вірогідність інформації, яка надходить, впливають інформаційні бар'єри, тобто перешкоди що заважають збереженню кількості і якості інформації і призводять до її неповноти (географічні, відомчі, економічні, технічні, психологічні бар'єри).

Надмірність інформації (повторюваність, дублювання) може бути корисною якщо вона підвищує надійність системи даних, і непотрібною - якщо вона містить дані, які повторюються і не використовуються для прийняття рішень. Кожний менеджер за будь-яких обставин повинен забезпечувати надійну цінність інформації що передається. Критерієм в оцінці цієї вимоги є глибина, змістовність і ступінь відповідності інформації поставленим цілям [8].

Для ефективного функціонування системи управління важливе значення має своєчасність надходження інформації. Часткова інформація, одержана своєчасно, значно корисніша для управління, ніж повна інформація за всією формою, яка одержана із запізненням. Досвід показує що багато простоїв техніки і людей трапляються через недостатнє оперативне забезпечення управлінського апарату потрібною вірогідною інформацією.

До важливих характеристик, які визначають якість економічної інформації, належать безперервність і систематичність її надходження. Інформація має надходити постійно, оскільки завжди виникає потреба у розробці і коригуванні управлінських інформаційних рішень.

В сучасних умовах надзвичайно динамічного середовища інформація відіграє все більш важливу роль як ресурс, і як товар, стає все більш релевантною у якості вхідного фактору виробництва. Мануєль Кастельс називає інформацію сировиною, яка характеризує нову «інформаційно-технологічну парадигму»[26]. «Інформація перетворюється на стратегічний ресурс, від якого залежить конкурентоздатність всіх підприємств», - наголошує Мілан Желени[31]. А Е. Філіп і В. Томас[41] порівнюють інформацію з «клеєм що тримає структуру бізнесу» та «скріплює ланцюжки вартості і ланцюжки поставок». Темі дослідження впливу бізнес-інформації на діяльність підприємств присвячено багато наукових праць, метою яких є необхідність переосмислення компанії і її діяльності в термінах інформації і знань.

У останні десятиріччя істотно зріс обсяг доступної компаніям інформації, а з впровадженням нових комунікаційних технологій швидкість доступу до інформаційних джерел, якими є газети, журнали, бібліотеки, державні установи, торгові асоціації, служби бізнес-інформації тощо, збільшилась у багато разів.

Найбільш суттєвим за визначенням науковців є внесок інформації у створення конкурентної переваги підприємств. Основним засобом підвищення конкурентоспроможності сучасних компаній стає широке застосування компютерів та інформаційних систем, яке, за Міланом Желені[17], забезпечує підприємству сім основних переваг:

) покращення і розширення обслуговування клієнтів;

) підвищення рівня ефективності завдяки економії часу офісних працівників;

) збільшення можливості навантаження та пропускної здатності;

) підвищення точності інформації, і, як наслідок, ріст престижу фірми і скорочення збитків, обумовлених помилками;

) забезпечення необхідною інформацією у визначений час конкретних осіб завдяки можливості організації запиту та наявності інтерактивного режиму;

) отримання керівництвом важливої інформації для планування, управління і прийняття рішень;

) збільшення прибутку бізнесу.

Результативність діяльності сучасних економічних субєктів залежить від їх здатності генерувати, оброблювати і ефективно використовувати інформацію, процес управління якою визначається як отримання своєчасної, точної і необхідної інформації і передача її працівникам всіх рівнів. Останнім часом процес управління інформацією став складнішим для підприємства і вимагає від менеджерів все більше часу і застосування спеціальних навичок методологічного і технічного характеру. Найважливішою серед них вважається здатність управляти інформацією так щоб отримувати від неї користь і мінімізувати збитки.

В управлінській діяльності в контексті прийняття управлінських рішень «інформація» часто класифікується як «дані», «інформація» та «знання»18]. Однак, розуміння цих понять не є ідентичним. Дані фактично є необробленим вхідним матеріалом інформаційної системи, послідовне перетворення яких (в системі) дає інформацію користувачу. Інформація - це цілеспрямовано оброблена сукупність даних. А знання - є «цілеспрямована координація дій» на основі отриманих даних і інформації.

М.Желені[16] визначає такі основні чотири цілі використання підприємствами інформації:

за для створення можливості функціонувати або для росту прибутку і розширення ринків;

з метою зниження ризику і зменшення невизначеності;

для отримання влади і засобів впливу на інших;

за для контролю і оцінки продуктивності і ефективності власного підприємства.

Найважливішою серед цих ролей є зниження ризику особливо при прийнятті управлінських рішень. Відповідно, чим більше інформації є у компанії, тим меншим буде рівень ризику у її наступних діях. Інформація дозволяє компаніям діяти першими, а за умови, що компанія має більш надійне знання, ніж у конкурентів, інформація надасть їм більш високий шанс завоювати ринок.

Проте на практиці ризик у прийнятті рішень пов'язаний найчастіше із значним обсягом непотрібної інформації, яка надається керівнику. Це вимагає розвязання проблеми ефективного вибору інформації за допомогою високоточних методик її збору. Крім того, ефективне використання інформації передбачає певну обізнаність менеджерів підприємства у механізмах «трансформації» інформації у знання. Сучасним доробком вважається дисципліна «управління знаннями», яка є більш широким поняттям, ніж управління інформацією і включає такі розділи, як ідентифікація знання, управління знаннями, розвиток і використання знань.

Очевидно що успіх підприємств у майбутньому залежатиме від правильного розуміння понять «інформація» і «знання», їх взаємозвязку та ролі для управлінської діяльності

.2Системи інформаційного забезпечення і її елементи

Поняття "інформаційне забезпечення" більше відповідає розумінню забезпечення, як створення підтримки відповідних організаційно-функціональних характеристик системи управління. Таким чином, існують об'єктивні причини для виділення двох значень поняття "інформаційне забезпечення": як забезпечення системи управління сукупністю інформації; як діяльність, що пов'язана із засобами збирання, реєстрації, передачі, зберігання, опрацювання та представлення інформації. Обидва значення поняття інформаційного забезпечення нерозривні.

Отже, можна визнати що інформаційне забезпечення системи управління - це поєднання всієї використовуваної у ній інформації, специфічних засобів і методів її обробки, а також діяльності фахівців з її ефективного удосконалення та використання.

Інформаційне забезпечення охоплює систему руху й перетворення інформації, включаючи класифікаційні переліки всіх даних, методи їх кодування, зберігання та передачі.

Розробка інформаційного забезпечення спрямована на використання технічних засобів управління для постачання необхідної інформації відповідним органам управління з метою організації, по-перше, безперервного процесу збирання, опрацювання, зберігання й пошуку інформації, а також передачі її на різні рівні управління; по-друге, високої надійності та вірогідності інформації відповідно до встановлених вимог щодо збирання й опрацювання на кожному рівні управління.

Велику роль у формуванні інформаційного забезпечення відіграє право. Адже відносини що виникають в управлінні у зв'язку з перетворенням інформації, носять суспільний характер. У цьому процесі беруть участь колективи працівників - це відносини з приводу того, як виробляється й використовується інформація, яка її якість, за допомогою яких засобів, носіїв вона перероблюється та ін.

Під системою інформаційного забезпечення розуміють сукупність елементів забезпечення процесу керування що дозволяє організувати своєчасне надходження належної кількості інформації необхідної якості в усі ланки керування.

Елементи системи:

) інформація;

) носії інформації (матеріальні предмети, на яких фіксується інформація);

) канали руху інформації (комунікації);

) технічні засоби перетворення інформації.

Оскільки однією із властивостей інформації є багаторазовість використання, тоді виникає необхідність створення системи збору, обробки, збереження й передачі інформації.

Роль інформації неоднакова на різних етапах процесу керування. В одних випадках важливі її обсяг, структура, можливості одержання, в інших - її рух, у третіх --можливості і терміни обробки.

Роль інформації в керуванні подвійна. В міру розвитку виробництва її обсяг росте по лінійному знаку. Це ускладнює інформаційне забезпечення. З іншого боку збільшення обсягів підвищує можливість удосконалення керування на основі використання інформації що фіксується на матеріальних носіях.

До інформаційних характеристик процесу керування відносяться: кількість і якість інформації.

Вимоги до інформаційного забезпечення такі:

.інформацiйне забезпечення має бути достатнім для виконання всіх функцій IC, які автоматизуються;

.для кодування інформації, яка використовується тільки в цій IC має бути застосовані класифікатори що є у замовника IC;

.для кодування в IC вихідної інформації, яка використовується на вищому рiвнi мають бути використані класифікатори цього рівня, крім спеціально обумовлених випадків;

.інформацiйне забезпечення IC має бути суміщене з інформаційним забезпеченням систем, які взаємодіють з нею, за змістом, системою кодування, методами адресації, форматами даних i формами подання інформації, яка отримується і видається інформаційною системою;

.форми документів, які створюються інформаційною системою, мають вiдповiдати вимогам стандартів УСД чи нормативно - технічним документам замовника IC;

.форми документів, які вводяться чи коригуються через термінали IC мають бути погодженні з вiдповiдними технічними характеристиками терміналів;

.сукупнiсть інформаційних масивів IC має бути організована у вигляді бази даних на машинних носіях;

.форми подання вихідної інформації IC мають бути узгоджені з замовником (користувачем) системи;

.термiни i скорочення, які застосовуються у вихідних повідомленнях мають бути загальноприйнятими в цій предметній області й погоджені з замовником системи;

.у IC мають бути передбачені необхiднi заходи щодо контролю i оновлення даних в iнформацiйних масивах IC, оновлення масивів після відмови будь-яких технічних засобів IC, а також контролю ідентичності однойменної інформації в базах даних.

Впровадження інформаційних систем проводиться з метою підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності фірми за рахунок не тільки опрацювання і збереження важливої інформації, автоматизації конторських робіт, але і за рахунок принципово нових методів управління, заснованих на моделюванні дій спеціалістів фірми при прийнятті рішень (методи штучного інтелекту, експертні системи і т.п.), використанні сучасних засобів телекомунікації (електронна пошта, телеконференції), глобальних і локальних обчислюваних мереж і т.д.

Інформаційна система являє собою комунікаційну систему по збору, передачі, переробці інформації про об'єкт що постачає робітників різноманітного рангу інформацією для реалізації функції управління.

Інформаційна система створюється для конкретного об'єкта. Ефективна інформаційна система бере до уваги розходження між рівнями управління, сферами дії, а також зовнішніми обставинами і дає кожному рівню управління тільки ту інформацію що йому необхідна для ефективної реалізації функцій управління.

Еволюція інформаційних технологій настільки тісно пов'язана з розвитком нових моделей корпоративного бізнесу що ці процеси нерідко сприймаються як єдине ціле. Прагнення компаній підвищити ефективність ІС стимулює поява більш нових апаратних і програмних засобів що у свою чергу підштовхують користувачів до подальшої модернізації ІС.

Зрозуміло, ця "кільцева гонка" не є самоціллю: завдяки їй підприємці можуть більш адекватно реагувати на зміну ринкової кон'юнктури і отримувати максимум прибутку при мінімальному ризику.

Логіка розвитку ІС в останні 30 років наочно демонструє ефект маятника: централізована модель опрацювання даних на базі мейнфреймов що домінувала до середини 80-х років, усього за декілька років уступила свої позиції розподіленій архітектурі однорангових локальних мереж персональних комп'ютерів, але потім почалося поворотне прямування до централізації ресурсів системи. Сьогодні в центрі уваги знаходиться технологія "клієнт-сервер" що ефективно об'єднує гідності своїх попередників.

Перше покоління ІС (1960-1970 р.) будувалося на базі центральних ЕОМ за принципом "одне підприємство - один центр опрацювання", а в якості стандартного середовища виконання додатків (функціональних задач) служила операційна система фірми IВМ - МVS.

Друге покоління ІС (1970-1980 р.): перші кроки до децентралізації ІС у процесі, якої користувачі стали просувати інформаційні технології в офіси і відділення компаній, використовуючи міні-комп'ютери типу DЕС VАХ. Паралельно почалося активне впровадження високопродуктивних СКБД типу DВ2 і пакетів комерційних прикладних програм. Таким чином, кардинальним нововведенням ІС цього покоління стала двух- і трьох рівнева модель організації системи опрацювання даних (центральна ЕОМ - міні-комп'ютери відділень і офісів) з інформаційним фундаментом на основі децентралізованої бази даних і прикладних пакетів.

Третє покоління ІС (1980 - початок 1990-х рр.): бум розподіленого мережного опрацювання, головною рушійною силою якого був масовий перехід на персональні комп'ютери (ПК). Логіка корпоративного бізнесу зажадала об'єднання розрізнених робочих місць у єдину ІС - з'явилися обчислюванні мережі розподіленого опрацювання. Проте вже незабаром в однорангових мережах стали виявлятися перші ознаки ієрархічності, спочатку у виді виділених файлів-серверів, серверів преси і телекомунікаційних серверів, а потім і серверів додатків. На якомусь етапі зростаючу потребу в концентрації ресурсів ІС відповідальних за адміністрування системи (організацію обчислюваного процесу), підтримку корпоративної бази даних і виконання пов'язаних із нею централізованих додатків, удалося задовольнити в так називаній моделі "середнього калібру" за рахунок використання UNIХ-серверов що випускаються IВМ, DЕС, Hewlett-Packard, Sun і ін. Тому ринок серверів став одним із самих динамічних секторів комп'ютерної індустрії.

При розвитку ІС третього покоління ідея чистого (однорангового) розподіленого опрацювання помітно потьмяніла і поступилася місцем ієрархічній моделі клієнт-сервер.

Четверте покоління ІС. Відмітні риси сучасних ІС, насамперед ієрархічна організація, у якої централізоване опрацювання і єдине управління ресурсами ІС на верхньому рівні сполучиться з розподіленим опрацюванням на нижньому, визначаються синтезом рішень, випробуваних у системах попередніх поколінь.

Проблемі інформаційного забезпечення діяльності підприємств присвячено багато робіт відомих науковців, а саме: І. Ансофа, Б.Адкінсона, А. Бартера, П.Друкера, С. Турка та інших. Істотний внесок у розвиток теорії та практики управління інформаційним забезпеченням підприємств стосовно умов вітчизняної економіки та легкої промисловості зробили праці Ю. Бажала, В. Бебика, В. Бобко, А. Войчака, В. Геєця, В. Герасимчука, М. Єрмошенка, Р. Жарлінської, М. Корецького, Р. Лепи, Л. Мачкура, В. Момота, Т. Олійник, В. Рожка, В. Рубана, М. Сенченка, І. Сергієнка, О. Сосніна, О. Чубукової, О. Шевчука та інших.

При всій важливості проведених досліджень окремі аспекти ефективності управління інформаційним забезпеченням підприємств залишаються дискусійними і потребують комплексного наукового вивчення. Так недостатньо вивченими є проблеми обґрунтування окремих категорій інформаційного забезпечення підприємств, не розроблені пріоритети підприємств на основі результатів оцінки макро- і мікроклімату та процесного і портфельного рівнів. Потребують удосконалення система інформаційно-консультаційного забезпечення та реінжинірингу систем управління інформаційним забезпечення підприємств.

Говорячи про створення інформаційної системи, важливим є визначення поняття і опис предметної області цієї інформаційної системи

Предметна область інформаційної системи - це матеріальна система або система що характеризує елементи матеріального світу, інформація про які зберігається і обробляється. Предметна область розглядається як деяка сукупність реальних об'єктів і зв'язків між ними. Кожен об'єкт володіє певним набором властивостей (атрибутів)[23].

Розглядаючи інформаційне забезпечення, необхідно дослідити організацію системи керування базами даних і сховища даних. Зупинимося на цих питаннях детальніше[8]:

Система керування базами даних (СКБД) - комп'ютерна програма чи комплекс програм що забезпечує користувачам можливість створення, збереження, оновлення, пошук інформації та контролю доступу в базах даних.

Основні характеристики СКБД: контроль за надлишковістю даних; непротирічність даних; підтримка цілісності бази даних (коректність та непротирічність); цілісність описується за допомогою обмежень; незалежність прикладних програм від даних; спільне використання даних; підвищений рівень безпеки.

Можливості СКБД: дозволяється створювати БД; дозволяється додавання, оновлення, видалення та читання інформації; можна надавати контрольований доступ до БД (за допомогою системи забезпечення захисту; системи керування паралельною роботою прикладних програм; системи відновлення).

Основні компоненти середовища СКБД: апаратне забезпечення; програмне забезпечення; дані; процедури - інструкції та правила, які повинні враховуватись при проектуванні та використанні БД; користувачі (адміністратори даних та БД; розробники БД; прикладні програмісти; кінцеві користувачі).

Сучасним стандартом архітектури СКБД є три рівнева система її організації, при якій існує незалежний рівень для ізоляції програми від особливостей представлення даних на нижчому рівні. Рівні:

.Зовнішній - представлення БД з точки зору користувача;

.Концептуальний - узагальнене представлення БД описує, які дані зберігаються в БД і зв'язки між ними. Підтримує зовнішні представлення, підтримується внутрішнім рівнем;

. Внутрішній - фізичне представлення БД в комп'ютері.

За типом керування базою даних СКБД поділяються на: ієрархічні; мережеві; реляційні; об'єктно-реляційні; об'єктно-орієнтовані.

Наприкінці 80-х років домінуючою стала система керування реляційними базами даних (СКРБД).

Реляційна СКБД (РСКБД; інакше Система управління реляційними базами даних, СУРБД) - СКБД що управляє реляційними базами даних. Поняття реляційна (англ. relation - відношення) пов'язано з розробками відомого англійського фахівця в області систем баз даних Едгара Кодда (Edgar Codd). Ці моделі характеризуються простотою структури даних, зручним для користувача табличним поданням і можливістю використання формального апарату алгебри відносин і реляційного обчислення для обробки даних [36].

З цього часу такі СКБД стали стандартом і для того щоб уніфікувати роботу з ними, було розроблено структуровану мову запитів (SQL), яка являє собою мову курування саме реляційними базами даних. Взаємодія з базою даних відбувається за допомогою Системи Керування Базою Даних (СКБД), яка розшифровує запити і здійснює операції з інформацією в базі даних. Тому більш правильно було б говорити про запит до СКБД і про взаємодію СКБД з Web-додатками.

У реляційних базах даних дані зібрані в таблиці, які в свою чергу, складаються із стовпців і рядків, на перетині яких розташовані клітинки. Запити до таких баз даних повертає таблицю, яка повторно може брати участь у наступному запиті. Дані в одних таблицях, як правило, пов'язані з даними інших таблиць, звідки і пішла назва "реляційні".

Коротко особливості реляційної бази даних можна описати таким чином:

· дані зберігаються в таблицях що складаються із стовпців і рядків;

· на перетині кожного стовпця і строчки коштує в точності одне значення;

· у кожного стовпця є своє ім'я, яке служить його назвою і всі значення в одному стовпці мають один тип;

· стовпці розташовуються в певному порядку, який визначається при створенні таблиці, на відміну від рядків, які розташовуються в довільному порядку. У таблиці може не бути жодного рядка, але обов'язково повинен бути хоча б один стовпець.

Запити до бази даних повертають результат у вигляді таблиць, які теж можуть виступати як об'єкт запитів.

Сховище даних - це агрегований інформаційний ресурс що містить консолідовану інформацію з усієї проблемної області та використовується для підтримки прийняття рішень.

Консолідована інформація - це одержані з декількох джерел та системно інтегровані різнотипні інформаційні ресурси, які в сукупності наділені ознаками повноти, цілісності, несуперечності та складають адекватну інформаційну модель проблемної області з метою її аналізу, опрацювання та ефективного використання в процесах підтримки прийняття рішень.

Також під сховищем даних розуміють особливу базу даних, яка призначена для зберігання в погодженому вигляді історичної інформації що надходить з різних оперативних систем та зовнішніх джерел. В основі концепції сховища даних лежить розподіл інформації, яку використовують в системах оперативної обробки даних (ОLTP) і в системах підтримки прийняття рішень [14].

Основні вимоги до сховища даних:

. Адекватність відображення логіки предметного середовища у відповідні моделі даних.

. Оптимальна надмірність даних. БД повинна являти собою єдину сукупність інтегрованих даних.

. Наявність документації.

. Простота вивчення.

.3 Методи управління інформаційним забезпеченням

Сукупність вихідної інформації різного характеру що призначена для прийняття рішень у сфері виробничого підприємництва можна вважати за інформаційне забезпечення підприємництва.

Жодна організація ніяк не може здійснювати свою діяльність без інформації. В процесі нормального функціонування організації, управління нею в різноманітному роді інформації потребують всі її робітники, від простого робітника до директора.

Досліджуються два трансформаційних процеси:

матеріальні процеси;

інформаційні процеси, в якому управління розглядається як інформаційний вплив.

Ці два процеси відбивають дві сторони управління:

вміст;

форма або засіб вивчення процесу.

Ринкова економіка не може існувати без розвинутої інформаційної інфраструктури, без інформатизації бізнесу. Жорсткі й мінливі вимоги ринку ставлять перед менеджерами високі вимоги, тому що саме вони ухвалюють і організовують реалізацію ухвалених рішень, несуть відповідальність за успіх свого підприємства. Важливу роль відіграють і такі фактори, як інформація та комунікації.

Усвідомлення ролі інформації в управлінській діяльності невід'ємне від з'ясування ролі інформації в розвитку економіки та суспільства в цілому. В історії розвитку людства виділяють дві епохи розвитку процесів інформаційного уречевлення знань: до індустріальну та індустріальну. Якщо феномен першої інформаційної революції пов'язаний з появою друкарського верстата, то другий - із появою в середині XX ст. ЕОМ, як підсилювача інтелектуальних можливостей людини. Джерелом інформатизації є знання.

Однією з причин невдалого розповсюдження АСУ в нашій країні до початку 90-х років було, зокрема, недостатнє з'ясування того факту що в соціально-економічних системах проблема полягає не стільки в автоматизації (приклад із "Дженерал моторз"), яка сприймалася як полегшення праці, скільки в розширенні можливостей пізнання законів і процесів функціонування організаційно-виробничих систем за рахунок усунення невизначеностей у процесі вироблення управлінських рішень та оцінювання наслідків виконання їх.

Проблемам інформатизації в Україні приділяється значна увага. Так, відповідно до Указу Президента України "Про державну політику інформатизації України" (травень 1993 р.) розроблено Концепцію державної політики інформатизації й Основні напрями Національної програми інформатизації.

Відомо, що дані, які використовуються в системі обєктивного

інформаційного забезпечення менеджменту, формуються передусім на основі документальних повідомлень. Під документальним повідомленням розуміють такі інформаційні сукупності, які в своєму первинному стані були зафіксовані в документі (наприклад, бухгалтерському, плановому, нормативному тощо), який має юридичний статус або дані, які документально підтверджені іншим установленим порядком, наприклад, при автоматизованому збиранні даних. Тому такі дані є офіційні, вірогідні й єдині, бо відображають положення чи стан, процес або завдання на (за) зазначений період часу чи дату тощо. Такі документальні повідомлення утворюють бази даних. Таку базу даних заведено умовно (не виділяючи кожен масив) називати базою даних загального призначення BADON.

Проте для всебічного інформування менеджерів такої бази даних інколи явно недостатньо. Тому поряд із зазначеною базою доцільно в ряді випадків створювати спеціальні бази даних або спеціальні масиви з не документованими повідомленнями. Під не документованими повідомленнями розуміють такі інформаційні сукупності, які в своєму первинному стані не оформляються або ще не оформлені документами з юридичним статусом. Ця інформація, як правило, віддзеркалює стан обєкта або процесу, який у ньому відбувається, на кожну дану мить, але ще не оформлена документом.

Вона при необхідності (за запитанням) передається на екран ПЕОМ менеджера справді в реальному часі. Сюди також належать і поради консультантів або експертів з тієї чи тієї проблеми (прогнози щодо виконання плану виробництва чи збуту виробів тощо). Таку тимчасову базу заведено умовно називати базою даних не документованої інформації BADANІ.

Не документовані повідомлення формуються при системі обєктивного інформаційного забезпечення менеджменту, звичайно в процесі запитань і одержання відповідей на них. Структура таких повідомлень залежить від запитання менеджера. Коли на такі запитання надходять відповіді у вигляді економічних повідомлень, тоді вони видаються на екран ПЕОМ, як правило, за типовими формами, які є в бібліотеці описаних форм вихідних документів BІBFORV.

При розробці системи обєктивного інформаційного забезпечення менеджменту важливе значення надається методам і видам форм, а також технологіям інформування менеджерів і фахівців різних рівнів обєктивно необхідною інформацією. Значення цих процесів зрозуміле, бо хоч би якою вірогідною і всеохоплюючою (тобто такою, що характеризує всі процеси та явища на обєкті управління) була інформація і хоч як би вона оперативно знімалась і записувалась у память ПЕОМ, ця інформація не даватиме користі, якщо не будуть зроблені і впроваджені надійні оперативні методи забезпечення менеджерів і фахівців цією інформацією. Важливою умовою зазначеного забезпечення є створення регламентуючої інформації, про яку йшлося раніше. Проте цього мало. Треба ще мати на увазі мережі чи канали звязку, які б обєднували окремі ПЕОМ у комплекси. Крім того, неабияке значення мають і методи, за допомогою яких відбувалося б усебічне забезпечення менеджерів і фахівців різних рівнів обєктивно необхідною інформацією.

Складовою регламентуючої інформації, як було зазначено раніше, є інформація, що характеризує строки надання інформації користувачам. З цими строками тісно повязані й методи інформування, тобто - на яких носіях доставлятиметься необхідна інформація менеджерам і фахівцям різних рівнів.

Розглянемо ці методи.

Надходження обєктивної інформації менеджерам і фахівцям різних рівнів може виконуватися за допомогою трьох основних методів:

• з виводом вихідної інформації на екран ПЕОМ користувача;
• з виводом вихідної інформації на паперовий носій у вигляді документограми;
• з виводом вихідної інформації на магнітний (дискету) чи інший носій.

Вихідна інформація надається на екран ПЕОМ користувача переважно значно частіше, ніж на інші носії. Виняток стосується тих випадків, коли таку інформацію необхідно оформлювати на папері як документограму, яку потрібно зберігати певний час тощо; або коли таку інформацію потрібно передавати до вищої за підпорядкуванням установи, наприклад, як звітність абощо, то її фіксують на магнітному носії - дискеті.

Надання користувачеві вихідної (результатної) інформації на екран його ПЕОМ має переваги перед іншими методами тому, що:

• передача значної інформації здійснюється при автоматичному режимі від однієї ПЕОМ-передавача до іншої ПЕОМ-приймача;
• така передача здійснюється оперативно чи в ритмі виробництва, тобто зараз же, як тільки сформувалася вихідна інформація на ПЕОМ-передавача;
• одержана таким методом вихідна інформація користувачем придатна для негайного використання без додаткових витрат і часу.

Ось чому цей метод і є основним із забезпечення користувача обєктивно необхідною вихідною інформацією.

Відомо, що економічна інформація, яка використовується здебільшого при виробленні та прийнятті управлінських рішень - це інформація переважно цифрова, згрупована за різними ознаками. Тому фактичні та інші дані, які надходять менеджерам і фахівцям на екран ПЕОМ або у вигляді документограми, згідно з регламентуючою інформацією, розміщуються у наперед розроблених та узгоджених з кожним користувачем таких видах типових форм. Одні форми відомостей містять повний (форма з повною структурою), інші - неповний, у вигляді відхилень (форма з короткою структурою) набір інформації. Довідкова інформація надходить користувачам у довільній формі, до якої входять усі необхідні показники.

Кожна форма має свій номер і «шапку», яка містить таку інформацію: кому вона призначена (наприклад, код ПЕОМ - 001, директорові такої-то установи Степанові Степановичу Степаненкові); назва відомостей та обєкта інформації; код і назва структурного підрозділу чи установи в цілому; дата й час або період, за який надається інформація. У тому разі, коли відомості мають накопичувальний характер (наприклад, за зміну, тиждень, з початку місяця тощо), а дані видаються в їх порівнянні, ознака «період» може заноситися як відповідна графа форми.

До форми з повною структурою, наприклад, відомості про виконання плану випуску готових виробів збиральним цехом за таке-то число, включаються графи: елементи обєкта інформації - код і назва виробу, одиниця вимірювання (графа 1); показники випуску планової (графа 2) і фактичної (графа 3) продукції; відхилення: натуральний показник (кількість - графа 4), відносний показник (%, графа 5); показники браку: вид браку (графа 6), кількість (графа 7), причина (графа 8), винуватець (графа 9) браку. До зазначеної відомості включаються, як правило, всі елементи (позиції, номенклатури тощо) обєкта управління, в яких є назви нормативно-планові та фактичні показники, незалежно від того є за цими позиціями відхилення чи немає.

Як бачимо, у формі є елементи аналізу виконання планових показників, а також показники, що характеризують причини й винуватців цього невиконання. Такий набір показників значно полегшить прийняття відповідного рішення. Проте, як було зазначено раніше, в цій формі є ряд показників, які не несуть корисної інформації (показники випуску - графи 2 і 3), оскільки похідна від них інформація (показники відхилення - графа 4 і графа 5) корисніша і має елементи аналізу. Тому в більшості випадків такі відомості передаються менеджерові у формі з короткою структурою: в ній відсутні графи 2 і 3. Крім того, до цієї форми не включаються такі елементи обєкта інформації, в яких відсутні показники відхилень (графи 4 і 5). Це значно скорочує перелік обєктів і зменшує обсяг показників, що аналізуються.

Довідкова відомість передається на екран ПЕОМ користувача в довільній формі. Вона використовується в тих випадках, коли менеджерові чи фахівцеві передаються довідкові дані, які віддзеркалюють фактично проведені операції, стан того чи того обєкта, наявність документа тощо. Це стосується і так званої ділової інформації, до якої належать службові документи, повязані з діловодством, законодавчими, нормативними та іншими актами, ринковими відносинами, що характеризують зовнішні обставини тощо.

Тож розглянуті методи й види форм обєктивного інформаційного забезпечення менеджменту повністю задовольняють вимоги менеджерів і фахівців під час виконання ними своїх функціональних обовязків і здійсненні посадових прав. Зазначена система значно поліпшить рівень управління і підвищить якість прийнятих управлінських рішень.

Найважливіший фактор підвищення ефективності виробництва в будь-якій галузі є поліпшення управління. Удосконалення форм і методів управління відбувається на основі досягнень науково-технічного прогресу,подальшого розвитку інформатики, що займається вивченням законів, методів і способів накопичення, обробки і передачі інформації за допомогою різних технічних засобів.

Різні інформаційно-технічні нововведення слід сприймати як засіб скорочення і здешевлення апарату управління. Так, наприклад, поява телефону, радіо, телебачення, персональних комп'ютерів, локальних комп'ютерних мереж і глобальної мережі Інтернет в свою чергу призводило до вдосконалення системи інформаційного забезпечення управління підприємством. У кінцевому результаті роль інформації в організаційному управлінні фірмою постійно зростає, що пов'язано зі змінами соціально - економічного характеру, появою новітніх досягнень в області техніки і технологій, результатами наукових досліджень. Науково - технічна революція висунула інформацію в якості найважливішого чинника виробничого процесу. Інформаційний процес необхідний як неодмінна умова роботи сучасної техніки, як засіб підвищення якості робочої сили, як передумова успішної організації самого процесу виробництва.

Від вдосконалення інформаційного забезпечення можливі наступні позитивні результати:

) Можлива економія витрат за рахунок зниження:

фонду заробітної плати;

комунальних послуг;

вартості програмного забезпечення;

витрат на пошту;

витрат на оформлення договорів;

витрат на перерозподіл сировини;

) Усунення можливих витрат у майбутньому:

уникнути майбутнього зростання чисельності персоналу;

зменшення вимог до обробки даних;

зниження вартості обслуговування.

) Можливі нематеріальні вигоди:

поліпшення якості інформації;

підвищення продуктивності;

поліпшення і прискорення обслуговування;

нові виробничі потужності;

- впевненіші рішення;

поліпшення контролю;

зменшення прострочених платежів;

повне використання програмного забезпечення.

Розділ 2. Аналіз сучасного стану ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень

.1 Історія підприємства та аналіз організаційної структури ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень

ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень є одним з найстаріших машинобудівних заводів СНД, України і Харкова, унікальним в забезпеченні розвитку будівельної індустрії в колишньому Радянському Союзі.

В кінці 80-х років в республіках Радянського Союзу до 85 відсотків цегли вироблялося на обладнанні, яке випускалося на заводі Червоний Жовтень. Завод був заснований у 1870 році. Спочатку його продукцією була виплавка чавуну для потреб сільського господарства і залізничної дороги. Але вже впродовж найближчих років підприємство було перетворене в багатопрофільне машинобудівне виробництво по виготовленню парових машин для цукрових заводів, керосинових двигунів, токарних станків, макаронних, млинових масло переробних пресів і різного інструмента для потреб залізничної дороги. Пізніше це був досить великий завод, який мав до кінця XIX сторіччя ливарний, токарний, слюсарний, ковальський і модельний цехи.

Перший прес для виготовлення керамічної цегли був виготовлений на заводі в 1902 році і призначався для встановлення на невеликих цеглових заводах. В 1913 році власником заводу став харківський промисловець К.Г. Шиманский, який перебудував виробництво на поставку обладнання для військового відомства: стальне лиття для будівництва підводних човнів, створення мінних загороджень, станків для виготовлення шрапнельних снарядів. Завод опинився в числі трьох харківських підприємств, які удостоєні права отримувати замовлення не тільки від місцевого, але й Центрального військово-промислового комітету.

В березні 1919 року завод було націоналізовано і став власністю Української республіки. Також завод ввійшов у склад Металообєднання при Харківському губраднаргоспі і числився як 2-й Державний машинобудівний завод, а з 1922 року- Червоний Жовтень.

В 1922 році завод почав поставку обладнання для шахт Донбасу, рудників тресту Південсталь, інструменту для Південної залізничної дороги, металоконструкцій для встановлення канатних підвісних доріг, обладнання для млинів і масло переробних заводів, ремонту обладнання цеглових і цукрових заводів.

В 1932 році конструкторами і технологами заводу був розроблений, а потім виготовлений і випробуваний перший в Радянському Союзі вітчизняний прес для виготовлення вогнетривкої цегли з високими техніко - економічними показниками, що сприяло звільнення нашої країни від ввозу складного і дорого вартісного обладнання. Через два роки завод освоїв виробництво масляного пресу для блюмінгів, а потім - прес для випуску червоної черепиці і іншого обладнання.

В 30-ті роки випуск вказаних машин є значною подією в розвитку вітчизняного машино будівництва.

В 1940-1950 роках завод виготовляв технологічні лінії обладнання для виготовлення керамічної маси і пластичного формування цегли, керамічних раструбних труб для каналізаційної мережі, силікатної цегли. За 1960-1970 роки було освоєно 15 типів нових машин. В 1975 році на базі заводу, як головного підприємства було створено виробниче обєднання, яке включає в себе ряд підприємств різних районів СРСР.

В обєднанні виготовлялось комплексне технологічне обладнання по виготовленню керамічної та силікатної цегли потужністю 15-75 млн.шт. на рік, обробці каменю

-1988 роки ознаменувалися збільшенням технічного переозброєння підприємства, випуском прогресивного обладнання, а також товарів народного споживання - фільтрів для очищення масла автомобілів,чавунно-чорної посуди. В 1994 році завод стає Акціонерним товариством закритого типу.

Завод по праву займає ведуче місце в машинобудівельній промисловості, вагомо представляє будівельну індустрію України. Його потужна машинобудівна база дозволяє виготовляти обладнання не тільки для України, але й для країн ближнього і далекого зарубіжжя.

Обладнання заводу широко застосовується в Російській Федерації, Україні, Молдові, Білорусії, Монголії, Вєтнамі, Болгарії, Польщі, Чехії, Словаччині, Кубі, Румунії, Угорщині і так далі.

В нинішній час завод освоїв випуск широкої номенклатури цегли і черепиці-виробничого обладнання. Його потужна виробничо-технічна база дозволяє виготовляти найрізноманітніше обладнання не тільки для підприємств будівельної індустрії, але й для інших галузей народного господарства країни.

На ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень була створена науково-дослідна лабораторія основним видом діяльності, якої є комплексне вивчення промислової мінеральної сировини, зокрема глин, які застосовуються в виробництві грубої будівельної кераміки.

Лабораторія атестована на право проведення досліджень в області вивчення складу і властивостей глиняної сировини і керамічних будівельних матеріалів і оснащена сучасним обладнанням, яке необхідне, як для проведення тонких фізико-хімічних випробувань сировини та матеріалів, так і для їх технологічних випробувань відповідно до вимог діючої нормативно - технічної документації

В даний час лабораторія виконує весь комплекс робіт, які повязані з вивченням фізико-хімічних та кераміко -технологічних властивостей глинистої сировини, а також виконує роботи по підбору шихт і випробуванню готових матеріалів.

Базовий перелік проведених дослідницьких робіт включає:

·Вивчення хімічно-мінерального складу і фізико-хімічних властивостей сировини і матеріалів методами хімічного, діференціально-термічного, петрографічного і рентгено-фазового аналізів.

·Дослідження дилатометричних характеристик глинистої сировини, які визначають її поведінку у випалі.

·Дослідження довипалих властивостей глиняної сировини (гранулометричний склад, наявність великозернистих включень, пластичність, формовочна вологість, поведінка при сушці і так далі).

·Вивчення випалих властивостей сировини і експлуатаційних характеристик матеріалів (вогнеупірність, вогнева усадка, водопоглинення, щільність).

Крім перерахованих вище видів технологічних випробувань науково-дослідна лабораторія виконує роботи, які повязані з розробкою і оптимізацією шихтових складів мас і технологічних параметрів виробництва керамічної цегли методами пластичного формування і напівсухого пресування, здійснює підбір малих шихтних добавок, які знешкоджують висолоутворення і які нейтралізують шкідливу дію вапняних включень, проводить дослідження, які направлені на оптимізацію або інтенсифікацію виробничих режимів сушіння виробів.

Лабораторія також проводить прикладні наукові дослідження в області отримання кольорової і світло покрашеної цегли, використання пласти фіксуючих добавок в керамічні маси для поліпшення їх формових властивостей, а також використання різних видів промислових відходів в технології стінової і архітектурно-фасадної кераміки.

Лабораторія постійно підтримує тісний звязок з підприємствами-виробниками, що дозволяє їй знаходитися в курсі технологічних та виробничих проблем підприємств в галузі і активно розвивати актуальні дослідницькі кераміки.

На сьогоднішній день завод працює з замовниками в різних напрямах:

.Постачає обладнання для заміни існуючого або доукомплектовуємо лінії машинами, які збільшують якість продукції, яку виробляють. В цьому напрямку завод готовий надати великий вибір машин з різними технічними характеристиками і функціонально призначені для обробки різних видів глиняної сировини.

.Комплектує цегляні заводи технологічними лініями для виробництва цегли. В цьому напрямку завод має ряд напрацювань і в даний момент здійснює поставки в багато країн світу.

.Виконує проектування і поставляє всю технологічну частину заводів продуктивністю від 15 до 75 млн. шт. умовної цегли на рік. Виконує весь комплекс робіт: аналіз сировини перед проектні роботи проектування цеглового заводу, поставку технологічного обладнання, пусконалагоджувальні роботи, навчання персоналу заводу.

Організаційна структура АТЗТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень -лінійно-функціональна. У цих структурах функціональні ланки позбавлені права безпосереднього впливу на виконавців, вони готують рішення для лінійного керівника, який здійснює прямий адміністративний вплив на виконавців. Роль функціональних органів (служб) залежить від масштабів господарської діяльності та структури управління фірмою в цілому. У лінійно-функціональній структурі управління має переваги лінійна організація, але чим вищий рівень управління, тим більшу роль відіграє функціональне управління. Якщо в межах управління дільницею його роль незначна, то в масштабі управління підприємством роль функціональних органів зростає. Функціональні служби здійснюють усю технічну підготовку виробництва, готують варіанти вирішення питань, пов'язаних з управлінням процесом виробництва, звільняють лінійних керівників від планування, фінансових розрахунків тощо.

Лінійно-функціональні структури забезпечують такий розподіл праці, за якого лінійні ланки управління мають приймати рішення та контролювати, а функціональні - консультувати, інформувати, організовувати, планувати.

Переваги лінійно-функціональної організаційної структури такі:

лінійно-функціональна структура дозволяє організувати управління виробничими процесами за лінійною схемою (керівник вищого рівня - керівник нижчого рівня - виконавець);

функціональні підрозділи надають методичну допомогу, готують інформацію, виконують різні управлінські завдання для відповідних лінійних керівників;

висока компетентність спеціалістів, які відповідають за здійснення конкретних функцій;

поєднання принципу спеціалізації управління з принципом єдності керівництва.

Недоліки лінійно-функціональних організаційних структур такі:

затягнені строки підготовки управлінських рішень;

інформаційне перевантаження керівників вищих рівнів управління;

незабезпеченість координованості в роботі функціональних підрозділів.

Суттєвим недоліком обраної організаційної структури є заплутані внутрішні інформаційні потоки і, як наслідок суттєві втрати часу при роботі.

Організаційна структура ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень приведено в додатку А.

.2 Аналіз основних техніко-економічних показників ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень

Галузь, у якій працює ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень була досить стабільною у період економічного зростання України 2004-2008 рр. пов'язаного з цим активного будівництва, а також експортно-орієнтованою. У період спаду та кризи кількість замовлень від іноземних споживачів значно зменшилася, через що підприємство опинилося у важкому фінансовому становищі. Можна припустити, що у даному випадку вірно обирається стратегія та переорієнтування на споріднені види продукції відіграють істотну роль у збереженні підприємством, яке аналізується, місця на внутрішньому і зовнішньому ринках. Так, збитки від зменшення кількості іноземних замовлень можна було б частково компенсувати випуском цегли для внутрішнього ринку власними силами на обладнанні, яке виготовляє підприємство.

Тактичні (оперативні) заходи щодо виходу з економічної кризи можуть бути такими: скорочення витрат, зменшення обсягів виробництва збуту, активні маркетингові дослідження, підвищення цін на продукцію, виявлення використання внутрішніх резервів, модернізація, залучення фахівців, отримання кредитів, зміцнення дисципліни т.д. Якщо оперативні заходи здійснюються у відрив від стратегічних цілей, це може призвести до короткочасного поліпшення фінансового становища, але не дозволить усунути глибинні причини кризових явищ.

Проаналізуємо техніко-економічні показники ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень у період 2007-2009рр.. Результати аналізу наведені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Основні техніко-економічні показники ПАТ Машинобудівний завод Червоний жовтень за 2010-2011 рр.

№п/пПоказникиОдиниці виміру2010рік2011рікАбсолютне відхиленняВідносне відхилення,%1Обсяг виробництваТис.грн.28024,929650,51625,65,82Обсяг реалізації продукціїТис.грн.27968,829293,813254,733Рентабельність товарної продукції%3023-7-23,34Чистий прибутокТис.грн.51434505-638-12,45Дебіторська заборгованістьТис.грн. 828084231431,726Кредиторська заборгованістьТис.грн.50053753-1252-25,017Середньомісячна продуктивність праці на 1 працівникаГрн.6849,08075,0122617,98Середньооблікова чисельність штатних працівників Осіб341306-35-10,269Середньомісячна заробітна платаГрн. 1687,62316,3628,737,2510Використання виробничих потужностей%384025,26

Таким чином, проаналізувавши діяльність ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень за визначений період, можна зробити такі висновки: обсяг виробництва у період 2010-2011 рр. збільшився на 1625,6тис.грн, що склало 4,73% від рівня 2010 року кількість замовлень збільшилась, про що свідчить збільшення обсягу реалізації продукції на 1325 тис. грн. порівняно з 2010 роком, не дивлячись на це чистий прибуток внаслідок цього зменшився на 638 тис. грн порівняно з 2010 р., що свідчить про дуже високу собівартість продукції, що виробляється.

Рентабельність товарної продукції у 2011 році зменшилась на 7% порівняно з 2010 роком.

Кредиторська заборгованість підприємства у 2011 році зменшилась на 1252 тис. грн. порівняно з 2010 роком. Таким чином підприємство вийшло з фінансової кризи і почало розраховуватися зі своїми борговими зобовязаннями.

Дебіторська заборгованість підприємства у 2011 році збільшилась на 143 тис. грн. порівняно з 2010 роком.

Виробнича потужність підприємства у 2011 році збільшилась на 2% у порівнянні з 2010 роком, внаслідок цього зростає виробничий потенціал підприємства.

Середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві у 2011 році зменшилась на 35 осіб, що склало 10,26% від чисельності у 2010 році. Результатом цього є проведення підприємством політики по зменшенню кадрів.

До того ж, орієнтація на внутрішній ринок є суттєвим внеском у розвиток економки держави у цілому, певний обсяг державних замовлень також прийнятним виходом у період кризи.

ПАТ Машинобудівний завод Червоний жовтень є типовим прикладом підприємства, яке економічна криза 2008-2009 рр. поставила під загрозу банкрутства.

Рух персоналу на підприємстві повязаний з набором нових і звільненням колишніх працівників, а також з переміщеннями всередині підприємства. Процес оновлення колективу в результаті руху персоналу називається змінністю (оборотом) кадрів. Вибуття обумовлюється різноманітними як обєктивними (скорочення виробництва, досягнення пенсійного віку, призов на військову службу, вступ до навчального закладу), так і субєктивними причинами (перехід на роботу, що краще задовольняє потреби працівника; особисті чинники). Підприємство, прагнучи до найвищої продуктивності праці, заінтересоване в стабільному колективі і вживає з економічних міркувань заходів щодо обмеження числа небажаних звільнень.

Справді, плинність персоналу спричиняє чимало економічних втрат, серед яких можна виділити прямі втрати, викликані неукомплектованістю робочих місць виконавцями. Крім того, як правило, продуктивність праці працівників, що мають намір покинути підприємство, знижується у звязку зі зміною їх ціннісних орієнтацій. Продуктивність праці в групі працівників, що недавно прийшли на підприємство, також нижча, ніж у середньому по підприємству, через тимчасову непристосованість до нової робочої ситуації й у звязку з проблемами соціальної адаптації, сімейні обставини[42].

Водночас не можна розглядати проблеми, повязані зі зміною місця роботи, тільки в негативному плані. Так, зміна місця роботи може сприяти підвищенню ефективності праці, якщо нова робота більшою мірою відповідає інтересам і здібностям працівника. Крім того, зміна змісту праці знижує її монотонність, а зміни в складі трудового колективу можуть поліпшити соціально-психологічний клімат.

Чинники, що викликають рух персоналу, різноманітні, мають різні джерела, сила їх впливу різна, мінлива і найчастіше важко піддається кількісній оцінці.

За рівнем керованості ці чинники можуть бути розділені на три групи:

чинники, що виникають на самому підприємстві (розмір заробітної плати, умови праці, рівень автоматизації праці, перспективи професійного зростання тощо);

особистісні чинники (вік працівників, рівень їх освіти, досвід роботи, професійна придатність, вимоги до місця роботи тощо);

чинники зовнішні стосовно підприємства (економічна ситуація в регіоні, сімейні обставини, поява нових підприємств та ін..).

Рух персоналу характеризується такими відносними показниками:

інтенсивність обороту із прийняття - це співвідношення загальної чисельності працівників, прийнятих за певний період (Чпр), та середньооблікової чисельності працівників за цей період (Чсо):

за 2010 рік:

оп=(Чпр/Чсо)*100,%,(2.1)

де Іоп - інтенсивність обороту з прийняття;

Чпр - число працівників, прийнятих за певний період;

Чсо - середньооблікова чисельність працівників за цей період. оп=(14/341)*100=4,1

за 2011 рік:оп=(25/306)*100=8,1.

рівень плинності кадрів оцінюється співвідношенням чисельності працівників, що звільнилися з підприємства за власним бажанням або з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни (Чзв), та середньооблікової чисельності працівників (Чсо), у відсотках. Нормальним вважається рівень плинності кадрів до 5% за рік. У великих організаціях таке співвідношення може бути визначене для підприємства в цілому і для окремих категорій працівників або окремих підрозділів:

Висока плинність кадрів знижує ефективність витрат на навчання працівників, тому що у разі їх звільнення ефект від навчання виникає або поза підприємством, що вклало в навчання кошти, або взагалі не виникає, якщо звільнення повязане зі зміною професії[42].

Динаміка руху працівників на заводі приведена в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Рух персоналу на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень за 2010-2011 рр.

Рух персоналуАбсолютне відхилення, осібВідносне відхилення, %2010рік2011рікПрибуло в т.ч.1425117,85Робітники81133,75Вибуло в т.ч.5463916,6Робітники34491544,1

Аналізуючи дані таблиці 2.2 можемо зробити висновок, що у 2010 році було прийнято на роботу 14 чоловік, а у 2011 - 25 чоловік, з них - у 2010 році 8 чоловік це були робітники, а у 2011 році - 11 чоловік. Також дивлячись на таблицю ми можемо сказати, що в 2010 році з підприємства вибуло 54 чоловіки, з яких 34 робітника, а в 2011 році вибуло 63 чоловік, з яких 49 робітників, тобто підприємство почало політику в сторону на зменшення персоналу.

Робітники - це працівники, безпосередньо зайняті виробництвом продукції (наданням послуг), ремонтом, переміщенням вантажів, наглядом за роботою промислових агрегатів, налагодженням та обслуговуванням устаткування.

У залежності від характеру участі у виробничому процесі робітники, у свою чергу, поділяються на основних (виробляючих продукцію) і допоміжних (обслуговуючих технологічний процес). Окремо виділяють черговий та ремонтний персонал.

Керівники - особи з високою професійною підготовкою, безпосередньо зайняті управлінням виробничими процесами та підлеглими працівниками. Вони обіймають керівні посади на підприємств і в межах функціональних служб[42].

Фахівці - інженерно-технічні працівники, що виконують рядові функції управління, здійснюють технічне, організаційне, економічне керівництво виробничими процесами, а також організують діяльність промислово-виробничого персоналу. До цієї категорії відносяться інженери; економісти, бухгалтери, соціологи, юрисконсульти, нормувальники, технологи тощо[42].

Службовці - працівники, що здійснюють підготовку й оформлення документів, виконують адміністративно-господарську, фінансову, статистичну, обліково-бухгалтерську, інші функції обслуговування. До цієї категорії відносять діловодів, секретарів, друкарів, табельників, креслярів, копіювальників, архіваріусів, агентів тощо[42].

До категорії молодшого обслуговуючого персоналу відносять осіб, зайнятих обслуговуванням основного парку обладнання та устаткування, а також зайнятих обслуговуванням основних, допоміжних, чергових і ремонтних виробничих працівників. До цієї категорії відносять також прибиральників, двірників, гардеробників, охоронців, пожежно-вартову службу.

До категорії стажерів (учнів) зазвичай відносять осіб, які набувають практичних навичок оволодіння професією на конкретному підприємстві[42].

Категорії персоналу визначаються підприємством самостійно. Так, з підвищенням автоматизації виробничих процесів зменшується частка витрат праці основного контингенту виробничих робітників і збільшується частка допоміжних робітників та інженерно-технічних працівників, не говорячи вже про гнучке інтегроване виробництво, де основні, допоміжні й обслуговуючі працівники залучені до єдиного виробничого процесу.

Співвідношення працівників за категоріями характеризує структуру персоналу підприємства.

В таблиці 2.3 приведено структуру персоналу по категоріям на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень за 2010-2011 рр.

Чисельність робочого персоналу на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень за 2010-2011 рр.

2010рік2011рікАбсолютне відхилення, осіб.Відносне відхилення, %Промислова група:Робітники226194-32-14,15Спеціалісти545511,85Керівники5752-5-8,77Службовці121100Непромислова група3300Всього:341306-35-10,2

З таблиці чисельності робочого персоналу ми можемо сказати, що стан промислово-виробничого персоналу за 2011 рік відрізняється від його стану попереднього року. Зміни відбулися по таким статтям таблиці даних:

кількість робітників у 2011 році порівняно з 2010 роком зменшилась на 32 чоловіка;

кількість спеціалістів у 2011 році порівняно з 2010 роком збільшилась на 1 чоловіка;

кількість службовців у 2011 році порівняно з 2010 роком збільшилась на 1 чоловіка;

кількість керівників у 2011 році порівняно з 2010 роком зменшилась на 5 чоловік;

в загальному чисельність працівників на підприємстві зменшилась на 35 чоловік.

З цього можна зробити висновок, що підприємство знаходиться в скрутному фінансовому становищі, яке так впливає на те, що чисельність працівників на підприємстві так стрімко зменшується.

Від забезпеченості підприємства необхідними трудовими ресурсами, їх раціонального використання, високого рівня продуктивності праці залежить ефективне використання обладнання, машин, механізмів i як результат - збільшення обсягів виробництва продукції, її собiвартiсть, прибуток i ряд інших економічних показників, тому використання робочого часу є одним із основних факторів, що впливає на продуктивність праці. Зменшення втрат робочого часу і нераціональних його витрат веде до зростання продуктивності праці, ліпшого використання трудових ресурсів без додаткових заходів і витрат.

В таблиці 2.4 приведено аналіз фонду робочого часу на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень за 2010-2011 рр.

Таблиця 2.4

Аналіз фонду робочого часу на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень за 2010-2011 рр.

2010рік, годин2011рік, годинАбсолютне відхилення,годинВідносне відхилення, %Плановий (год)683364610776-72588-10,6Відпрацьовано фактично (год)474808517922431149,08

Проаналізувавши таблицю фонду робочого часу ми можемо сказати, що плановий фонд робочого часу у 2011 році зменшився на 72588 годин, що склало 10,6% порівняно з 2010 роком. Також у 2011 році кількість відпрацьованих фактично годин збільшилось на 43114 годин, що склало 9,08% порівняно з 2010 роком.

Нижче в таблиці 2.5 наведено аналіз фонду робочого часу на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень.

Таблиця 2.5

Аналіз фонду робочого часу на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень

Фонд робочого часу, годин План ФактАбсолютне відхилення, год.Відносне відхилення, %2010 рік683368474808-208560-30,512011 рік610776517922-92854-15,20

З таблиці 2.5 ми бачимо, що у 2010 році фактичний фонд робочого часу менше за планового на 208556 годин, а в 2011- на 92854 годин. Всі ці зміни були викликані тим, що підприємство проводить політику по зменшенню робочого персоналу.

Таким чином, основними резервами зниження витрат робочого часу на даному підприємстві є:

· раціональна організація виробничого процесу;

· організація раціонального документообороту;

· впровадження сучасних інформаційних систем для зменшення втрат робочого часу.

Впровадження зазначених заходів дозволить реалізувати виявлені резерви та покращить загальну якість функціонування підприємства.

Фонд заробітної плати - це загальна сума грошових коштів, направлена на оплату праці робітників і управлінського персоналу підприємства за визначений обсяг виконаної роботи або виробленої продукції, а також на оплату невідпрацьованого часу, який підлягає оплаті відповідно до чинного законодавства[42].

З метою планування та аналізу ефективності використання фонду заробітної плати його диференціюють за певними ознаками. За змістом та джерелами формування виділяють фонд основної заробітної плати і фонд додаткової заробітної плати.

До фонду основної заробітної плати входять:

а) заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування та ін.) за відрядними розцінками, тарифними ставками та посадовими окладами працівників незалежно від форм систем оплати праці, прийнятих на підприємстві;

б) суми процентних або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг) у випадках, коли вони є основною заробітною платою;

в) суми авторського гонорару працівникам мистецтва, редакцій газет та журналів та інших підприємств і оплата їх праці, що здійснюється за ставками авторської винагороди, нарахованої на даному підприємстві.

До фонду додаткової оплати праці включаються:

а) надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством;

б) премії робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних матеріальних ресурсів;

в) винагороди (процентні надбавки) за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві, передбачені чинним законодавством;

г) оплата праці у вихідні та святкові (робочі) дні, у понаднормовий час за розцінками, установленими законодавчими актами;

д) оплата за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи;

е) оплата щорічних та додаткових відпусток відповідно до законодавства, грошових компенсацій за невикористану відпустку;

є) суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати;

ж) оплата робочого часу працівників, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків, якщо ці обов'язки виконуються в робочий час, та інші виплати, передбачені чинним законодавством.

Заробітна плата складається з основної і додаткової оплати праці. Основна заробітна плата нараховується за виконану роботу за тарифними ставками, відрядними розцінками чи посадовими окладами і не залежить від результатів господарської діяльності підприємства. Вона включає такі виплати: оплату за фактично відпрацьовані людино-години, доплати за суміщення професій, за багатоверстатне обслуговування, за класність, виплату між розрядної різниці, персональні надбавки, доплати за роботу в нічний час, доплату незвільненим бригадирам за керівництво бригадою, за навчання учнів, доплати відрядникам у зв'язку зі змінами умов роботи, оплату простоїв не з вини працівника, оплату за понад нормовану роботу тощо[42].

Основна заробітна плата є базою нормального відтворення робочої сили. Вона залежить від результатів праці робітника, якості робочої сили, кваліфікації, виробничого досвіду тощо.

Витрати на основну заробітну плату є основною частиною фонду оплати праці і безпосередньо входять до собівартості виробленої продукції, виконуваних робіт чи наданих послуг.

Оскільки основна заробітна плата визначається за тарифною системою, розцінками з оплати праці за одиницю праці (роботи), то її називають базовою (тарифною).

Додаткова заробітна плата - це складова заробітної плати працівників, до якої включають витрати на оплату праці, не пов'язані з виплатами за фактично відпрацьований час. Нараховують додаткову заробітну плату залежно від досягнутих і запланованих показників, умов виробництва, кваліфікації виконавців.

Додаткова заробітна плата включає окремі види преміювання, винагороди та інші види заохочення, визначені Положенням з оплати праці підприємства. Розміри додаткової заробітної плати залежать від результатів господарської діяльності та виплат за рахунок власних коштів (прибутку) підприємств. Джерелом додаткової оплати праці є фонд матеріального стимулювання, який створюється за рахунок прибутку[58].

Фонд додаткової заробітної плати відтепер складається не тільки із доплат та надбавок, а й гарантійних та компенсаційних виплат, передбачених чинним законодавством, та премій, що безпосередньо повязані з виконанням виробничих завдань та функцій

До фонду додаткової заробітної плати тепер відноситься оплата будь-яких додаткових відпусток, передбачених колективним договором. А компенсація за невикористану додаткову відпустку, передбачену колективним договором, не входить до фонду заробітної плати взагалі[42].

В статтю калькуляції Додаткова заробітна плата включаються витрати на виплату виробничому персоналу додаткової заробітної плати, яка нараховується за роботу понад встановлену норму, за трудові успіхи і за особливі умови праці (над-плати, доплати, премії, оплати відпусток, та інше).

Додаткова зарплата виробничих робітників, грн.:

ЗПдод = ЗПосн * Кд.зп,(2.2)

де, ЗПосн - сума основної заробітної плати на калькуляційну одиницю, грн.

Кд.зп - коефіцієнт додаткової зарплати виробничих робітників.

В таблицях 2.6 і 2.7 приведено розподіл фонду оплати праці по категоріям працюючих на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень за 2010 - 2011 рр.

Таблиця 2.6

Розподіл фонду оплати праці по категоріям працюючих на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень за 2010 рік

ФОП, ВсьогоОсн.ЗП+дод.ЗПОсн.ЗПДод.ЗПІнші виплатиРобітники3916733,863906428,733178801,79727626,9410305,13Спеціалісти638674,79633811,23515403,68118407,554863,56Керівники2322567,531361956,371127676,38234279,99960611,16Службовці9613,779510,298145,71364,59103,48ППП, всього6887589,955911706,624830027,551081679,07975883,33НесписковийКлуб16729,2716625,7912955,413630,38103,48Гуртожиток6294,26190,725819,16371,56103,48Їдальня19653,7519653,7517867,031786,720Медпункт11501,0911397,618792,442605,17103,48Непром. група, всього54178,3153867,8745474,048393,83310,44Всього:6941768,265965574,494875501,591090072,9976193,77З-та за сумістництвом35925,7435718,7832901,32817,48206,96ФОП за списком6905842,525929855,714842600,291087255,42975986,81

Таблиця 2.7

Розподіл фонду оплати праці по категоріям працюючих на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень за 2011 рік

ФОП,всьогоОсн.ЗП+Дод.ЗПОсн.ЗПДод.ЗПІнші витратиРобітники4521996,74521996,73788842,69733154,010Спеціалісти993800,83993800,83840506,27153294,560Керівники2952265,641782265,641526950,45255315,191170000Службовці33243,2633243,262485,520ППП, всього8501306,437331306,436187057,151144249,281170000НесписковийКлуб12078,0512078,0510340,461737,590Гуртожиток11562,5111562,5111450,79111,720Їдальня24852,1224852,1224049,15802,970Медпункт15148,715148,710424,964723,740Непром.група, всього63641,3863641,3856265,367376,020Всього:8564947,817394947,816243322,511151625,31170000З-та за сумістництвом59489,6659489,6654003,335486,330ФОП за списком8505458,157335458,156189319,181146138,971170000

.3 Аналіз підсистеми інформаційного забезпечення ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень

Одним з факторів успішної роботи будь-якого підприємства є ефективно налагоджена система функціонування інформаційного забезпечення. Дуже часто, саме оперативність інформації, чітка структура її функціонування, особливо на крупному підприємстві, такому, як ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень, де існує значна кількість служб, відділів і цехів, забезпечує налагоджену і узгоджену роботу всіх підрозділів та взагалі всього підприємства.

На заводі діє підсистема АСУВ, яка представляє собою програмно-технічний комплекс, що забезпечує рішення основних задач управління плануванням поставок і реалізацією продукції. Система реалізована в якості мережі ПЕОМ, встановлених у відділах маркетингу, юридичному та фінансовому відділах. Завдяки тому, що система реалізована у мережі і ПЕОМ встановлені на робочих місцях у відділах заводу, то вона дозволяє працювати у реальному масштабі часу, зменшує „паперову технологію, що забезпечує оперативність, достовірність й безпомилковість роботи. Наявність бази даних дозволяє вирішувати задачі економіко-аналітичного характеру у відділах маркетингу, фінансовому відділі та у відділі економічного аналізу і статистики. Система реалізована засобами СУБД Oracle 5, під управлінням (аналог ОС X/OS Unix). Починаючи з 2001 року система функціонує на обєднаному серверу в СУБД Oracle 6, прикладне програмне забезпечення функціонує без змін. Крім того існують ще підсистеми АСУ Договір, АСУ „Фінанси , АСУ „Бух облік , „Облік сировини і основних матеріалів , „Інша продукція , АСУ „Кадри .

Але, слід зазначити, що дані системи знаходяться у експлуатації починаючи з 1992 року. За цей час змінам піддавалися окремі задачі, а також розроблялися нові задачі в межах існуючого комплексу. На сьогоднішній день система потребує модернізації алгоритмічного і програмного забезпечення у звязку з можливою реорганізацією функцій деяких відділів, а також модернізації програмного забезпечення у звязку з переходом на нові технічні засоби. Ще одною негативною стороною діяльності підприємства з точки зору інформаційних систем є відсутність в багатьох інших відділах, крім вищеназваних, програмного забезпечення, і, відповідно, автоматизованого звязку з іншими відділами, що значно знижує ефективність проходження та функціонування інформації.

Дане положення з інформаційним забезпеченням виробничої діяльності на досліджуваному підприємстві дозволяє зробити висновок про першочергову необхідність автоматизації та оновлення інформаційного забезпечення виробничої діяльності. Але швидкий розвиток у останнє десятиріччя обчислювальної техніки, програмних засобів і технології компютеризації призвели до того, що у більшості спеціалістів промислових підприємств немає однозначного уявлення про те, якою би вони хотіли бачити сучасну комплексну автоматизовану систему управління господарсько-фінансовою діяльністю свого підприємства. Існує багато альтернативних підходів до компютеризації - це й придбання окремих багатотиражних продуктів, й розробка комплексних систем власними силами, й придбання провідних закордонних систем компютеризації та інші, але досвід роботи виробничих підприємств дозволяє визначити більш ефективні варіанти автоматизації, які передбачають використання комплексної системи IT-Підприємство як основа автоматизації[19].

На сучасних етапах розвитку інформаційних технологій кожне крупне підприємство має бути забезпечене автоматизованою системою управління. На ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень існує дана система, яка дозволяє працювати ефективно, зменшує втрати робочого часу, дозволяє вирішувати економіко-аналітичні завдання. Але дана автоматизована система управління вже не справляється із заплутаними інформаційними потоками і вимагає модернізації для подальшої роботи.

Розглянемо рух інформаційних потоків на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень на прикладі відділу кадрів.

Відділ кадрів підпорядковується заступнику директора з кадрів та збуту у методичному керівництві - кадровим службам. У своїй роботі відділ кадрів керується постановами уряду, рішенням місцевих органів влади і управління, відповідним нормам права, наказам міністерства та керівника.

Відділ кадрів здійснює такі функції:

здійснює принцип підбору і розстановки кадрів за діловими якостями, контроль за правильним використанням їх на роботі;

проведення заходів щодо формування стабільного колективу, зниження плинності персоналу і зміцнення трудової дисципліни;

забезпечення підприємств персоналом необхідних спеціальностей, професій відповідно до плану;

складання перспективних і поточних планів потреби у персоналі і джерелах його поповнення;

організація і забезпечення підприємства персоналом;

контроль за виконанням персоналу відповідно до його професії, спеціальності.

В відділі кадрів працює чотири особи: начальник відділу кадрів, заступник начальника відділу кадрів, інспектор з кадрів, секретар відділу кадрів.

Начальник відділу кадрів:

організовує роботу із забезпечення підприємства працівниками потрібних професій, спеціальностей і кваліфікації згідно з цілями, стратегією та профілем підприємства, зовнішніми та внутрішніми умовами його діяльності, які змінюються, із формування і ведення банку даних про кількісний та якісний склад кадрів, його розвиток та рух;

керує розробленням перспективних і річних планів комплектування підприємства персоналом з урахуванням перспектив його розвитку, змін складу працюючих у звязку з упровадженням нової техніки та технології, механізації та автоматизації виробничих процесів, а також пуском виробничих обєктів;

організовує розроблення прогнозів, визначення поточної і перспективної потреби в кадрах і джерел її задоволення на основі вивчення ринку праці, встановлення прямих звязків з навчальними закладами і службами зайнятості, контактів з підприємствами аналогічного профілю, інформування робітників підприємства про наявні вакансії, використання засобів масової інформації для розташування обяв про наймання працівників;

бере участь у розробленні кадрової політики і кадрової стратегії підприємства;

вирішує питання найму, звільнення, переведення працівників, контролює їх розстановку і правильність використання у підрозділах підприємства;

забезпечує приймання, розміщення молодих працівників згідно з одержаною в навчальному закладі професією і спеціальністю, спільно з керівниками підрозділів і громадськими організаціями здійснює проведення їх стажування та виховної роботи;

здійснює роботу з добору, відбирання і розставлення кадрів на основі оцінювання їх кваліфікації, особистих і ділових якостей;

контролює правильність використання працівників у підрозділах підприємства;

здійснює планомірну роботу зі створення резерву для висування на підставі таких організаційних форм, як планування ділової карєри, підготовка кандидатів на висування за індивідуальними планами, ротаційне пересування керівників і фахівців, навчання на спеціальних курсах, стажування на відповідних посадах;

бере участь в атестації, розробленні заходів щодо реалізації рекомендацій атестаційних комісій, визначає коло працівників, які підлягають черговій та повторній атестації, забезпечує підготовку необхідних документів;

організовує своєчасне оформлення приймання, переведення і звільнення працівників згідно з трудовим законодавством, положеннями, інструкціями і наказами керівника підприємства, облік особового складу, видавання довідок про теперішню і минулу трудову діяльність працюючих, збереження і заповнення трудових книжок та ведення встановленої документації з кадрів, а також підготовку матеріалів для рекомендації працівників до заохочень та винагород;

забезпечує підготовку документів з пенсійного страхування, а також документів необхідних для призначення пенсій працівникам підприємства і їх сімям, а також подання їх до органів соціального забезпечення;

організовує розроблення і реалізацію заходів, спрямованих на вдосконалення керування кадрами на основі впровадження відповідної підсистеми "АСУ-кадри" системи добору, розстановки кадрів, яка забезпечує відбір найбільш підготовлених працівників для ефективного виконання ними своїх обовязків, профвідбір та професійну адаптацію кадрів, їх професійно-кваліфікаційне просування;

здійснює методичне керівництво виконання керівниками структурних підрозділів постанов, наказів і розпоряджень з питань роботи з кадрами;

вживає заходів щодо вдосконалення форм і методів роботи з кадрами. Вивчає та узагальнює підсумки роботи з кадрами, аналізує причини плинності, прогулів та інших порушень трудової дисципліни, готує пропозиції щодо усунення виявлених недоліків, закріплення кадрів, вживає заходів щодо працевлаштування вивільнених працівників. Здійснює звязок з іншими підприємствами в питаннях добору кадрів;

організовує табельний облік, складання і виконання графіків відпусток, контроль за станом трудової дисципліни в структурних підрозділах підприємства і додержанням працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку;

розроблює заходи щодо поліпшення трудової дисципліни, зниження витрат робочого часу, контролює їх виконання;

складання встановленої звітності з обліку особового складу та роботи з кадрами;

керує працівниками відділу.

Заступник начальника відділу кадрів:

безпосередньо і постійно виконує частину функціональних

обов'язків, що делегуються йому начальником відділу кадрів, останній контролює їх якісне і своєчасне виконання;

на час відсутності начальника відділу(відрядження, відпустка

хвороба) виконує його обов'язки в повному об'ємі і несе

відповідальність за належне їх виконання;

виконує окремі службові доручення керівника відділу кадрів.

На інспектора по кадрах покладаються такі функції:

ведення обліку особового складу підприємства і його підрозділів;

участь в розробці заходів по зниженню плинності кадрів;

оформлення документації по кадрах;

перевірка дотримання графіків відпусток на підприємстві;

здійснення контролю за станом трудової дисципліни в

підрозділах організації, представлення встановленої звітності.

До складу кадрової документації входять наступні документи:

трудовий договір (контракт);

наказ (розпорядження) про прийом на роботу;

особиста картка;

наказ (розпорядження) про переведення на інші роботи;

наказ (розпорядження) про надання відпустки;

наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту);

табель обліку використання робочого часу;

табель обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати;

акти;

доповідні записки;

особисті заяви працівників підприємства;

графіки відпусток.

Нижче наведено схему документообороту в відділі кадрів (рис.2.1):

Рис.2.1 Схема документообороту відділу кадрів

Враховуючи стан підприємства можна зробити висновок, що програмне забезпечення вже довгий час не модернізувалося, що призводить до значних втрат часу при передачі даних.

Висновки до другого розділу

Таким чином, проаналізувавши діяльність ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень за визначений період, можна зробити наступні висновки: обсяг виробництва у період 2010-2011 рр. збільшився на 1625,6тис.грн, що склало 4,73% від рівня 2010 року, кількість замовлень збільшилась, про що свідчить збільшення обсягу реалізації продукції на 1325 тис.грн, чистий прибуток внаслідок цього зменшився на 638 тис.грн порівняно з 2010 р., що означає критичне положення підприємства.

Рентабельність товарної продукції у 2011 році зменшилась на 7% порівняно з рівнем 2010 року.

Кредиторська заборгованість підприємства у 2011 році зменшилась на 1252 тис.грн. порівняно з 2010 роком. Таким чином підприємство вийшло з фінансової кризи і почало розраховуватися зі своїми борговими забовязаннями.

Дебіторська заборгованість підприємства у 2011 році збільшилась на 143 тис.грн. порівняно з 2010 роком.

Виробнича потужність підприємства у 2011 році збільшилась на 2% у порівнянні з 2010 роком, що позначає, зростання виробничого потенціалу підприємства.

Середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві у 2011 році зменшилась на 35 осіб, що склало 10,26% від чисельності у 2010 році. Результатом цього є проведення підприємством політики по зменшенню кадрів.

У 2010 році було прийнято на роботу 14 чоловік, а у 2011 - 25 чоловік, з них - у 2010 році 8 чоловік це були робітники, а у 2011 році - 11 чоловік. Також дивлячись на таблицю ми можемо сказати, що в 2010 році з підприємства вибуло 54 чоловіки, з яких 34 робітника, а в 2011 році вибуло 63 чоловік, з яких 49 робітників.

Стан промислово-виробничого персоналу за 2011 рік відрізняється від його стану попереднього року. Відбулися такі зміни: кількість робітників у 2011 році порівняно з 2010 роком зменшилась на 32 чоловіка; кількість спеціалістів у 2011 році порівняно з 2010 роком збільшилась на 1 чоловіка; кількість службовців у 2011 році порівняно з 2010 роком збільшилась на 1 чоловіка; кількість керівників у 2011 році порівняно з 2010 роком зменшилась на 5 чоловік; в загальному чисельність працівників на підприємстві зменшилась на 35 чоловік.

По фонду робочого часу ми можемо сказати, що плановий фонд робочого часу у 2011 році зменшився на 72588 годин, що склало 10,6% порівняно з 2010 роком. Також у 2011 році кількість відпрацьованих фактично годин збільшилось на 43114 годин, що склало 9,08% порівняно з 2010 роком.

У 2010 році фонд робочого часу на підприємстві знизився на 208556 годин, а в 2011- знизився на92854 годин.

В нинішній час завод освоїв випуск широкої номенклатури цегли і черепиці-виробничого обладнання. Його потужна виробничо-технічна база дозволяє виготовляти найрізноманітніше обладнання не тільки для підприємств будівельної індустрії, але й для інших галузей народного господарства країни.

Розділ 3. Розробка заходів щодо вдосконалення підсистееми інформаційного забезпечення на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень

.1 Аналіз ринку сучасних модульних корпоративних інформаційних систем

Корпоративна інформаційна система - це інформаційна система, яка підтримує автоматизацію функцій управління на підприємстві (в корпорації) і поставляє інформацію для прийняття управлінських рішень. У ній реалізована управлінська ідеологія, яка об'єднує бізнес стратегію підприємства і прогресивні інформаційні технології.

Сучасні КІС мають такі основні характеристики:

. Масштабність. Це одна із важливих характеристик інформаційних систем такого класу, враховуючи масштаби діяльності корпорації. Масштабна ІС повинна функціонувати на масштабній програмно-апаратній платформі (сервери, операційні системи, системи комунікації, СУБД), що потребує значних зусиль спеціалістів з проектування й упровадження таких систем. Оскільки варіантів конфігурації базового устаткування і програмного забезпечення може бути багато, то КІС має бути багато платформною.

. Багато платформне обчислювання. В КІС виникає потреба в тому, щоб прикладна програма працювала на кількох платформах. При цьому мають бути забезпечені однакові інтерфейс і логіка роботи на всіх платформах, маючи на увазі подібність схем екрана, елементів меню і діалогової інформації, що надається користувачеві різними платформами; інтегрованість з користувацьким операційним середовищем; однакова поведінка на різних платформах; узгоджена підтримка незалежно від платформи тощо. Реалізувати прикладну програму одночасно в кількох середовищах нелегко. Тому з'явилися інтегровані програмні середовища розробки (frameworks), які значно полегшують перенесення прикладних програм між різними середовищами. До них належать Windows Open Systems Агсhitecture (WOSА); Win 32, загальне відкрите програмне середовище UNІХ С0SЕ s Арр Ware Foundation та інші.

Робота в неоднорідному обчислювальному середовищі. Важливою перевагою КІС є можливість роботи в мережах, до яких входять комп'ютери, що працюють під управлінням різних операційних систем або побудовані на різних обчислювальних платформах. При цьому має бути забезпечена взаємодія всіх робочих обчислювальних платформ і операційних систем, які використовуються.

. Розподілені обчислення. Це один із видів роботи в клієнт-серверній архітектурі, коли поступаючи з клієнтських машин дані чи запити розподіляються поміж кількома машинами, наприклад між кількома серверами, що збільшує пропускну здатність для користувача і дає можливість багато операційної роботи. Це сприяє максимальному використанню обчислювальних ресурсів, зниженню витрат і підвищенню ефективності системи.

Корпоративна інформаційна система R/3.

Автоматизована система R/3 розроблена німецькою компанією - акціонерним товариством SAP AG, яка є безперечним світовим лідером по обсягу продаж прикладного програмного забезпечення архітектури клієнт-сервер (в 1996 році обсяг продаж її склав більше 1,5 млрд. $, що в три рази перевищує продажі цього продукту відомою компанією Oracle, що йде на другому місці). SAP AG має свої численні філіали в країнах Європи, Америки, Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Австралії. Продукт компанії R/3 впроваджений більш ніж 15000 підприємствах світу. Зокрема, клієнтами SAP є такі відомі фірми як BMW, Mersedes-Benz AG, Adidas, General Electric, Philips, IBM, Telecom AG та багато інших.

У системі R/3 відображений світовий досвід ефективного менеджменту підприємствами та корпораціями, що дозволяє в широкому діапазоні підтримувати бізнес-процеси, необхідні для діяльності будь-якого сучасного підприємства, зокрема фінансову бухгалтерію; облік витрат; облік основних засобів; управління проектами; планування і управління виробництвом; управління інвестиціями; матеріально-технічне постачання; збут, відвантаження, завантаження продукції, технічне обслуговування і ремонт обладнання; управління кадрами; документообіг.

Відмітні особливості програми корпоративної системи R/3 такі:

інтеграція всіх виробничих сфер (послідовності функцій дозволяють з'єднати виробництво, збут і сферу обліку);

модульний принцип побудови, який допускає ізольоване використання окремих компонентів програми, а також їх комбінації, що диктуються виробничо-економічною необхідністю;

наскрізний облік: в тому числі в сфері логістики визначаються значення, які негайно запам'ятовуються на носіях інформації в системі обліку (бухгалтерський облік, калькуляція витрат);

незалежність від конкретної галузі: програмне забезпечення R/3 застосовується на виробничих підприємствах, в торгівлі, в банках і страхових агентствах, а також в сфері державної служби і в різних союзах; дружний призначений для користувача інтерфейс полегшує індивідуальну адаптацію;

інтернаціональність: програма враховує різні вимоги найбільших промислових країн, вона не залежить від мови користувача і валюти країни;

структурування шляхом чіткого базового програмного забезпечення з технічними функціями (управління діалогом і базами даних) і прикладних виробничо-економічних програм;

відкритість: концепція програмного продукту R/3 орієнтується на використання у відкритих системних середовищах; прикладні програми можна інсталювати на обчислювальних машинах найбільш відомих фірм-виробників.

Серед численних модулів системи R/3 є модуль IМ, котрий забезпечує повну комп'ютерну підтримку інвестиційних проектів - від планування до розрахунків. До основних функцій IМ входять:

складання бюджету,

інвестиційні заходи,

прогнозування амортизаційних відрахувань,

автоматичне розмежування в основному капіталі.

За сферою застосування в R/3 виділені наступні компоненти:

система фінансового обліку і звітності (фінанси, фінансова бухгалтерія) - FI;

облік основних засобів (управління, планування і контроль основних засобів) - AM;

планування і управління проектами - PS;

контроль - CO;

управління матеріальними потоками - ММ;

технічне обслуговування і ремонт обладнання - РМ;

система забезпечення якістю - QM;

збут (продажі /відвантаження /завантаження) - SD;

планування виробництва - РР;

управління персоналом - HR;

управління інвестиціями - IМ.

Система Фінансовий облік і звітність включає в себе основні дані за планом рахунків, що застосовується, і дозволяє проводити введення і обробку даних за всіма фінансово-господарськими операціями за кожним фінансовим роком, як у внутрішній, так і іноземній валюті; закриття фінансового року; реєстрацію і управління проводками, швидке введення документів; управління портфелем векселів; централізований контроль по термінах платежів і надходженні оплати; заповнення будь-яких структур балансів з їх автоматичним коректуванням; автоматичне переоцінювання балансових рахунків у іноземній валюті; автоматичний перерахунок валют відповідно до різних типів курсів і перерахунок валют по фіксованій даті валютування або по періодах; складання стандартної звітності з наданням Головної книги як регістра основних рахунків наростаючим підсумком; отримання звітів фінансового становища на кожний день і так далі.

Система Облік основних коштів включає в себе безпосередній облік основних коштів і малоцінних та швидкозношуваних предметів за їх класифікаційними групами. Основні дані по основних коштах містять: номер; господарську приналежність; зв'язок з витратами; код пошуку; первинну і ліквідаційну вартість об'єкта; норму амортизаційних відрахувань.

За допомогою системи Облік основних коштів знаходять своє відображення операції з оприбуткування й списання основних коштів з виявленням фінансових результатів, отриманих при їх ліквідації. Шляхом інтеграції із системою Фінанси бухгалтерії фіксуються розрахункові взаємовідносини з постачальниками і підрядчиками, а також здійснюється нарахування зношування з віднесенням вироблених нарахувань на рахунки за обліком виробничих втрат, за місцем виникнення витрат. Система передбачає можливість здійснювати періодичне переоцінювання основних засобів, що проводиться за спеціальними рішеннями урядових органів.

Система Планування і управління проектами за допомогою графічного інтерфейсу забезпечує швидке створення структурних планів проектів та сіткові графіки або діаграми Ганта для календарного планування. Реалізує задачі планування виробничих витрат і їх прогнозування, дозволяє визначати планові обсяги виробництва і ціну товарної продукції, що випускається. Вона перевіряє і автоматично відстежує чи є відповідні фінансові засоби, потужності і матеріали, необхідні для виконання проекту. Вона управляє бюджетом стосовно кожного проекту.

За допомогою системи Контролінг вирішуються задачі з обліку витрат на виробництво. При цьому облік витрат ведеться за їх видами і місцями виникнення, як загалом по підприємству, так і по окремих замовленнях і проектах з складанням одиничних калькуляцій. Ведеться облік вироблення. Використовуючи бухгалтерські дані (через бухгалтерський документ), виробляються проведення за рахунками бухгалтерського обліку. Здійснюється оцінювання витрат на виготовлення і збут. Визначається стратегія планування виробництва і результатів господарської діяльності. За даними обліку витрат готуються звіти типу план/факт, за місцем виникнення витрат і за окремими позиціями, звіти порівняння в тимчасових інтервалах.

Система Управління матеріальними потоками містить основні дані матеріалів в аспекті функціональних сфер: конструкторської; складування; закупівлі; планування потреби в матеріалах; бухгалтерського обліку; калькулювання витрат; забезпечення якості; управління складами; допоміжних виробничих засобів. Вона дозволяє здійснювати управління документами і обробку операцій по руху матеріальних ресурсів. За допомогою функціональної сфери Закупівлі/Постачання, що містить основні дані по закупівельних організаціях, умовах постачання готової продукції і її оплати, формуються заявки і відбувається управління пропозицією на постачання, оформляються механізованим способом угоди про постачання. Через інформаційну систему Закупівлі ведеться якісне оцінювання роботи постачальників. Важливим елементом системи є управління складуванням, що містить інформацію про стан складського господарства, надходження матеріалів, їх переміщення і запасів. Система Управління матеріальними потоками дозволяє проводити інвентаризацію матеріалів на конкретну дату і автоматичне оновлення їх вартісних оцінок.

Система Технічне обслуговування і ремонт обладнання забезпечує облік відповідних об'єктів, що вимагають технічного обслуговування і профілактичних робіт з підтримки їх у робочому стані. Здійснює управління замовленнями на технічне обслуговування і ремонт обладнання зі складанням технологічних карт і плануванням необхідних матеріалів.

Домагаючись підвищення якості продукції, що випускається, і її конкурентоздатності на ринках збуту, підприємство не зможе обійтися без системи «Забезпечення якості». З цією метою в базу вводяться основні контрольні ознаки і методи контролю, а також створюються контрольні каталоги.

Система Збут дозволяє мати основні дані клієнтів, а також визначає канал і ринок збуту. З її допомогою проводиться оцінка ділових партнерів-дебіторів в розрізі: замовники; одержувачі товару; платники; одержувачі рахунку-фактури; зацікавлені особи. При цьому можливе управління кількома адресами одного клієнта для постачання. Через систему Збут ведеться обробка замовлень по видах операцій. У залежності від вибраних критеріїв, визначаються ціни і надбавки. Здійснюється календарне планування відвантаження і форми постачання. Проводиться обробка операцій з відпускання матеріалів, управління даними упаковки, автоматичне визначення кількості, що поставляється, складання супровідних документів, переоцінювання матеріалів.

Система Планування виробництва дозволяє визначати об'єкти і типи специфікацій, вести обробку даних по робочих місцях, створювати технологічні карти із заданим терміном дії, проводити планування потреб у матеріалах і виробничих потужностей, здійснювати управління виробничими замовленнями і калькулювання виробів. Інтеграція практично з усіма модулями.

Система Управління персоналом забезпечує базовий опис штатних одиниць і робочих місць із затвердженим робочим часом, дозволяє зробити оцінку і обробку на певний день і певний період часу організаційних структур, створювати всілякі види звітів, у тому числі додаткові вибірки по співробітниках підприємства виходячи з їх статевої ознаки, сімейного стану, віку, часу надходження на роботу і т. ін., проводити формування каталогів кваліфікаційних вимог. Через систему ведеться формування пропозицій з навчання і підвищення кваліфікації кадрів, а також реєстрація окремих заходів, що проводяться в цьому напрямі. Здійснюється планування використання робочих приміщень, порядок заміщення штатних посад і організаційне підкорення. Шляхом управління персоналом проводиться оформлення особистих справ, визначається статус розрахунку заробітної плати, дані про податки і обов'язкові внески. У системі визначаються процедури обробки даних в області діловодства і закладаються різні види кодів пошуку, є можливість ретроспективного аналізу даних по персоналу за тимчасовими періодами та у хронологічному порядку.

Крім обліку і планування робочого часу, обробки операцій з нарахування заробітної плати і належних з неї утримань, система Управління персоналом передбачає ведення розрахунків за витратами на відрядження і підзвітними сумами.

Корпоративна інформаційна система управління бізнесом і фінансами Scala 5.

Корпоративна інформаційна система Scala була розроблена Швецькою компанією Beslutsmodeller AB для задоволення потреб в області ефективного управління сферами або різними аспектами діяльності підприємства. Забезпечуючи повне врахування місцевих особливостей, можливість роботи з багатьма валютами (понад ЗО) і багатьма мовами, Scala являє собою гнучку систему, що використовується більш ніж у 90 країнах. Це є відкрита система з архітектурою клієнт-сервер, розроблена на основі сучасної технології і призначена для роботи в різних операційних системах, включаючи Windows95, Windows97, Windows.NET Novel Netware. Комплексні модулі Scala охоплюють такі аспекти бізнесу як фінанси, матеріально-технічне постачання, виробництво, обслуговування і управління проектами. Опишемо основні модулі системи Scala:

управління проектами - це інтегрований засіб для складання кошторису, бюджету, планування ресурсів і планового обліку. Гнучка структура проекту Scala, що використовує чотири рівні, допомагає управляти проектом в міру його здійснення і спрямує увагу користувача на розв'язання проблемних питань. Цей модуль об'єднує модуль вантажно-розвантажувальних операцій з модулем матеріально-технічного постачання і забезпечує підтримку всіх основних аспектів обліку. Шаблони і гнучкі зразки рахунків-фактур зроблять роботу менеджерів ефективною;

модуль управління замовленнями на обслуговування споживача надає широкі можливості для управління діяльністю в сфері обслуговування, в тому числі повний контроль за матеріалами і ресурсами. Модуль управління замовленнями призначений для обробки даних від сотень технічних консультантів, що перебувають у різних місцях та здійснюють як обслуговування на виїзді, так і внутрішнє обслуговування та забезпечення. Використовуючи функції контракту на обслуговування, можна користуватися своєю базою, правильно оцінювати замовлення на обслуговування і автоматично планувати виклики на періодичне технічне обслуговування і ремонт;

управління виробництвом є закінченою системою планування виробничих ресурсів, що забезпечує замовлення. Конфігуратор, об'єднаний з модулем Замовлення на продаж, допомагає справлятися менеджерам з варіантами спеціалізованого виробництва. Користуючись розрахунком виробничих ресурсів, можна управляти роботою і контролювати рівень запасів і потреби в розширенні виробничих потужностей. Модуль Калькуляції витрат допомагає контролювати витрати і встановлювати розцінки за різними передбачуваними сценаріями. Ефективно реалізується система обліку витрат і ведення статистики виробництва. Щоденне планування можна провести ефективно і гнучко за допомогою модуля Контролю за торговим залом. Повна інтеграція з Головною книгою допомагає аналізувати роботу, що ведеться, і виробничі відхилення.

Корпоративна інформаційна система управління ресурсами ORACLE APPLICATION.

Перша версія корпоративних бізнес-додатків Oracle Applications з'явилася на ринку в 1989 р. Вона була результатом більш ніж 4-х річної роботи розробників Oracle по узагальненню досвіду створення замовних рішень. У створення першої версії було залучено біля 200 розробників, і капітальні витрати на її випуск становили $165 млн. У наступному році першими клієнтами Oracle Applications стали біля 90 компаній в західній Європі і США. Починаючи з 1990 року корпорація Oracle проводить планомірну політику по розширенню частки готових рішень сімейства Oracle Applications у загальній лінійці продуктів компанії. Власна технологічна база і передові технічні рішення Oracle роблять пакет готових додатків Oracle Applications неперевершеною за багатьма техніко-експлуатаційними характеристиками. Багата функціональність і масштабність прикладних програм забезпечують провідні позиції Oracle на ринку корпоративних ERP систем.

Остання версія Rill Oracle Applications підтримує 29 мов, і на сьогоднішній день клієнтами корпоративних додатків Oracle є більше за 7700 організацій і компаній в 79 країнах світу. Версія R11 повністю реалізована в архітектурі Інтернет/Інтранет (ICA, Internet Computer Architecture) і за багатьма параметрами не має аналогів на ринку корпоративних систем. Трудовитрати Oracle на її створення становили 700 людино-років.

Закладена в Oracle Applications бібліотека бізнес-моделей узагальнює світовий досвід управління в різних галузях промисловості. Реструктурування виробничих процесів підприємства з використанням Oracle Applications - це прибутковий і швидкий шлях до побудови продуктивної системи управління компанією будь-якої сфери діяльності.

Модульний підхід при впровадженні Oracle Applications дозволяє замовнику почати з мінімального набору модулів і поступово розширювати його, доповнюючи базову функціональність системи і позбавляючи від необхідності придбання зайвих у даний момент функціональних блоків. Існують такі групи модулів.

Модулі Oracle Applications для управління фінансами: (Oracle Financials): Головна книга (General Ledger), Кредитори (Accounts Payable), Дебітори (Accounts Receivable), Рух грошових засобів (Cash Management), Основні засоби (Fixed Assets), Фінансовий аналізатор (Financial Analyzer).

Модулі управління матеріальними потоками: Планування матеріальних потоків (Supply Chain Management), Управління матеріальними запасами (Inventory Management), Планування постачальників (Supplier Scheduling), Закупівля (Purchasing), Введення замовлень (Order Entry), Конфігуратор продукції (Configuration Management), Послуги (Service Management), Контроль якості (Quality Management).

Модулі Oracle Applications для управління виробництвом: Технологічне проектування (Engineering), Конфігуратор продукції (Configuration Management), Специфікації (Bill of Materials), Планування матеріального постачання (Supply Chain Planning), Планування виробництва (Master Production Scheduling), Планування виробничих потужностей (Capacity Planning), Управління матеріальними запасами (Inventory Management), Планування постачальників (Suppliers Scheduling), Закупівля (Purchasing), Незавершене виробництво (Work in Process), Управління витратами (Cost Management), Контроль якості (Quality Management), Управління безперервним виробництвом (Oracle Process Manufacturing).

Модулі Oracle Applications no управлінню проектами: Облік витрат по проектах (Project Costing), Виставлення рахунків по проектах (Project Billing), Виробництво по проектах (Project Manufacturing), Облік персональних витрат і часу (Personal and Expenses).

Корпоративна інформаційна система ERP (Enterprise Resource Planning System). Система, що володіє широкою функціональністю для інформаційної підтримки завдань стратегічного планування та оперативного управління. При розробці системи використовувалися тільки передові методології та концепції управління, новітні досягнення в області інформаційних технологій. Система складається з функціональних модулів, які об'єднуються в такі контури:

бухгалтерський і податковий облік;

планування і управління фінансами;

логістика;

планування та управління виробництвом;

управління персоналом;

адміністрування;

спеціалізовані рішення.

Сучасні ERP з'явилися в результаті майже сорокарічної еволюції управлінських та інформаційних технологій. Призначені головним чином для побудови єдиного інформаційного простору підприємства (об'єднання всіх відділів і функцій), ефективного управління всіма ресурсами компанії, пов'язаними з продажем, виробництвом, обліком замовлень. Будується система ERP за модульним принципом і, як правило, включає в себе модуль безпеки для запобігання як внутрішніх, так і зовнішніх крадіжок інформації.

Проблеми ж виникають в основному через неправильності роботи або побудови початкового плану впровадження системи. Наприклад, урізані інвестиції в навчання персоналу роботі в системі суттєво знижують ефективність. Тому впроваджують ERP-системи, як правило, не одразу в повному обсязі, а окремими модулями (особливо на початковій стадії).

Корпоративна система MES (Manufacturing Execution System). Системи класу MES призначені для виробничого середовища підприємства. Системи цього класу відстежують і документують весь виробничий процес, відображають виробничий цикл в реальному часі. На відміну від ERP, яка не чинить безпосереднього впливу на процес, з допомогою MES стає можливим коригувати (або повністю перебудовувати) процес стільки разів, скільки це буде потрібно. Інакше кажучи, системи такого класу призначені для оптимізації виробництва і підвищення його рентабельності.

Збираючи та аналізуючи дані, одержувані, наприклад, від технологічних ліній, вони дають більш детальне уявлення виробничої діяльності підприємства (від формування замовлення до відвантаження готової продукції), поліпшуючи фінансові показники підприємства. Всі головні показники, які входять в основний курс економіки галузі (віддача основних фондів, обіг грошових засобів, собівартість, прибуток і продуктивність) детально відображаються в ході виробництва. Фахівці називають MES мостом між фінансовими операціями ERP-систем і оперативною діяльністю підприємства на рівні цеху, ділянки або лінії.

Функціональні можливості MES-систем:

контроль стану і розподіл ресурсів (RAS);

оперативне детальне планування (ODS);

керування виробництва (DPU);

управління документами (DOC);

збір та зберігання даних (DCA);

управління персоналом (LM);

управління якістю продукції (QM);

управління виробничими процесами (PM);

техобслуговування обладнання (MM);

відстеження історії продукту (PTG);

аналіз продуктивності (PA).

Корпоративна інформаційна система WMS (Warehouse Management System). Система управління складом - професійне рішення щодо управління процесами складської логістики, що передбачає автоматизацію всіх основних бізнес-процесів на складі, що забезпечує максимально ефективне управління трудовими ресурсами, технікою і виробничим устаткуванням для мінімізації накладних витрат, підвищення рівня сервісу і збільшення загальної продуктивності складу.

Система управління WMS дозволяє:

володіти актуальною інформацією про стан складських запасів і ефективності роботи ресурсів в режимі реального часу;

підвищити пропускну здатність складу;

скоротити кількість допустимих помилок персоналом;

мінімізувати людський фактор;

оптимізувати фінансові витрати на виконання складських операцій;

збільшити продуктивність роботи персоналу і діяльність складу в цілому;

підвищити рівень обслуговування клієнтів.

Корпоративна інформаційна система HRM (Human Recourse Management). Система управління персоналом - одна з найважливіших складових частин сучасного менеджменту. Основна мета таких систем - залучення та утримання цінних для підприємства кадрових фахівців. HRM-системи вирішують два головних завдання: упорядкування всіх облікових та розрахункових процесів, пов'язаних з персоналом, і зниження відсотка відходу співробітників. Таким чином, HRM-системи у певному сенсі можна назвати «CRM-системами навпаки», привертають і утримують не покупців, а власних співробітників компаній. Зрозуміло, методи тут застосовуються зовсім інші, але загальні підходи схожі.

Функції HRM-систем:

пошук персоналу;

підбір та відбір персоналу;

оцінка персоналу;

навчання і розвиток персоналу;

управління корпоративною культурою;

мотивація персоналу;

організація праці.

Порівняльна характеристика корпоративних інформаційних систем представлено в таблиці 3.1 (Додаток Б).

Для впровадження на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень обираю інформаційну систему Галактика Управління персоналом. Система Галактика Управління персоналом була обрана виходячи з цілого ряду критеріїв:

великий досвід Центрального офісу корпорації "Галактика" в Україні (Київ) виконання проектів на підприємствах машинобудування;

наявність успішних упроваджень;

покращення внутрішнього контролю за персоналом;

гнучкість системи, тобто пристосування до змін у законодавстві;

легкість запровадження;

кількість впроваджень є серйозним аргументом, який допомагає прийняти остаточне рішення при виборі системи. Так, якщо система не привернула уваги жодного з підприємств (а бажано, щоб вона була впроваджена на підприємстві аналогічного профілю), це має принаймні насторожити. А якщо система впроваджена, то спілкування з персоналом організації, в якій вона успішно експлуатується, дозволить уникнути можливих помилок.

Система Галактика Управління персоналом призначена для формування ефективної кадрової політики підприємства, з допомогою якої вирішуються задачі набору нових працівників, кадрового обліку і розрахунку заробітної плати, мотивації, розвитку й підвищення кваліфікації персоналу. Система складається з наступних модулів, які дозволяють автоматизувати облік кадрів на підприємстві і виконувати обчислювальні процедури, пов'язані з оплатою праці, вести облік робочого часу:

управління персоналом;

заробітна плата;

табельний облік.

Модуль Управління персоналом призначений для кадрових служб підприємств будь-якої організаційної структури (у тому числі і з відокремленими підрозділами або філіями, а також з географічно розгалуженої мережею дилерів або агентів) незалежно від форм власності і кількості співробітників. В базі можливо зберігання необмеженого за обсягом архіву даних.

Модуль заробітна плата повністю автоматизує роботу бухгалтерів-розраховувачів розрахункової групи бухгалтерії і табельників, призначений для автоматизації облікових і обчислювальних процедур, пов'язаних з оплатою праці персоналу підприємств при погодинній і відрядній формах оплати праці. В архітектуру модуля закладено два основних принципи:

)універсальність - можливість використання в будь-яких організаціях (незалежно від форм власності), починаючи від великих до підприємств малого бізнесу. Універсальність модуля дозволяє реалізувати будь-який підхід до вирішення завдань оплати праці в таких країнах, як: Росія, Білорусь, Україна, Молдова, Казахстан, Узбекистан;

)адаптивність - можливість самостійного проведення бухгалтером настроювання з урахуванням специфіки конкретного підприємства і змін законодавства.

Модуль Табельний облік призначений для автоматизації ділянки робіт з ведення планового і фактичного часу перебування працівників в організації або її підрозділі. Він призначений для тих підприємств, де доступ до певної інформації і функціональні обов'язки працівників кадрових служб, табельників і розрахункової групи з нарахування заробітку чітко розмежовані.

По-перше, застосування системи дозволяє значно знизити витрати. Система має всю необхідну для підприємств функціональність, включаючи виробниче і фінансове планування, керування бюджетами, усі види обліку, керування проектами, логістикою, персоналом, капітальними вкладеннями. У систему включені спеціальні рішення для керування витратами, зв'язаними з експлуатацією устаткування, транспорту. Комплексна підтримка цих задач дозволяє жорстко контролювати витрати в усіх напрямках діяльності підприємства.

По-друге, система Галактика ERP має більш низьку вартість в порівнянні з іншими рішеннями. Вартість західних продуктів і послуг по їхньому упровадженню вельми висока для вітчизняних підприємств, особливо в умовах кризи. Крім того, Галактика ERP - це апробоване тиражно-замовлене рішення, що має повну підтримку з боку розроблювача. Це стосується бізнес-функціоналу і змін законодавства. Відповідно, для реалізації проекту не потрібно великої кількості програмістів. Підприємство абсолютне незалежно від них і від диктату їхніх цін.

По-третє, ці технології дозволяють швидко впровадити рішення й одержати результат, що украй важливо в умовах кризи. Галактика і її партнери працюють по єдиних технологіях, корпорація несе відповідальність за сервіси, зроблені і своєму, і партнерському замовникам. Тому проекти виконуються в стислий термін, із запланованим результатом і вартістю.

По-четверте, Галактика ERP дає можливість гнучкого реагування на зміни, що неминучі в умовах кризи. У західних системах бізнес-процеси строго регламентовані, що особливо неефективно в умовах хитливої економічної ситуації, коли від підприємств потрібно мобільність і швидкість у прийнятті рішень.

По-п'яте, замовники одержують повну підтримку специфіки бізнесу і саме той функціонал, що їм потрібний.

.2 Удосконалення підсистеми інформаційного забезпечення на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень

Процес управління персоналом на різних ієрархічних рівнях організації полягає у виробленні та обґрунтуванні управлінських рішень, а також контроль за їх виконанням. Тому управління персоналом - це процес отримання інформації, її аналізу і обробки, зберігання, використання і нарощування. Інформаційне забезпечення передбачає вміст оперативної, нормативно-довідкової, техніко-економічної інформації, а також уніфікованих і спеціальних систем документації.

Інформація повинна володіти такими властивостями:

комплексність - відображення всіх сторін роботи служби (технічної, організаційної, технологічної, економічної та соціальної);

оперативність отримання інформації одночасно з подіями в системі процесом, задоволення виникаючих потреб у точних відомостей;

систематичність - постійне надходження інформації;

достовірність - інформація повинна ґрунтуватися на проведених розрахунках, вимірах, аналізі і відповідати фактичним даним.

Групи інформаційного забезпечення системи управління персоналом:

. Зовнішньо машинне інформаційне забезпечення передбачає повідомлення, сигнали і документи, які безпосередньо сприймає людина. Воно включає: управлінську документацію; систему класифікації і кодування даних; систему організації, зберігання і зміни документації. У цій групі обмін інформацією відбувається у вигляді руху документів від суб'єкта управління до об'єкта і навпаки. До таких документів належать накази, розпорядження, звіти, службові записки тощо З допомогою зовнішньо машинного інформаційного забезпечення можна формалізувати інформацію, викласти її на документах встановленої форми.

. Внутрішньо машинне інформаційне забезпечення передбачає інформаційну базу і програми організації, а також накопичення, підтримання актуальності та забезпечення доступу до цієї бази.

У багатьох організаціях інформація далеко не відповідає всім вимогам. Часто функцію постачальника інформації» беруть на себе деякі фахівці. Такі незамінні кадри є в будь-якій організації, і втрата такої людини завдає компанії великої шкоди.

Проблеми більшості організацій полягають у наступному:

відсутня об'єктивна інформація про діяльність організації в цілому, її підрозділів і працівників;

неможливо з'ясувати історію події: хто був ініціатором, на яких підставах, чому і ким були прийняті певні рішення;

важко знайти документи і отримати дані про їх існування;

складно отримати з наявних документів потрібну інформацію;

повільний процес документообігу з втратою важливих паперів;

наявність дублюючих або суперечливих документів;

порушення термінів при підготовці документів.

Із-за того, що в подібних ситуаціях відсутній оперативний доступ до 80-90% інформації, компанія не в змозі здійснювати своєчасні дії. В результаті - втрата можливостей і зниження доходу.

Документообіг - це рух документів з організації з моменту їх отримання чи утворення до завершення виконання чи відправки. Правильна організація секретарем документообігу сприяє оперативному проходженню документів в апараті управління, пропорційному завантаженню підрозділів та посадових осіб, що позитивно впливає на процес управління в цілому.

Документообіг на підприємстві здійснюється у вигляді потоків документів, що циркулюють між пунктами обробки (керівники установи та підрозділів, спеціалісти, службовці) та пунктами технічної обробки самих документів (експедиція, друкарське бюро тощо). Вимоги до потоків документів наступні:

рух документів повинен виключати непрямі маршрути;

принцип однократного перебування документа в одному структурному підрозділі чи в одного виконавця.

Вимоги до раціоналізації організації документообігу та напрями його удосконалення наведені на рис. 3.1.

Рис.3.1. Вимоги до раціоналізації організації документообігу

Існує чітка система послідовних операцій з документами:

приймання та реєстрація;

розгляд керівником;

порядок проходження в організації;

виконання;

контроль виконання;

формування справ;

Організація документообігу значною мірою залежить від обсягу кореспонденції. Обсяг документообігу є одним з найважливіших показників управлінської діяльності підприємства. Прийом і опрацювання вхідних документів здійснює секретар-референт. Документи, що надходять на підприємство, проходять такі етапи:

первинне опрацювання;

попередній розгляд;

реєстрація;

розгляд документів керівництвом;

направлення на виконання;

контроль виконання;

виконання документів;

підшивка документів до справи.

Прийняття управлінського рішення по конкретному документу - одна із основних функцій керівника, вирішальна ланка в технології управління.

Нижче приведена удосконалена схема документообороту на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень (рис.3.2)

Рис.3.2 Удосконалена схема документоообороту у відділі кадрів на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень

Першим етапом роботи з вихідною документацією можна вважати ініціацію проекту вихідного документа, яка здійснюється шляхом видачі завдання керівником підрозділу або викликана необхідністю відповісти на одержаний документ самим адресатом. Система підтримує функцію паралельної роботи групи співробітників над проектом документа. Сама розробка складається з вибору виду документа і складання стандартного або визначеного тексту. Далі проводиться узгодження даного проекту документа із зацікавленими підрозділами як усередині товариства (візування), так і директором (узгодження). Внутрішнє узгодження (візування) здійснюється за допомогою пересилки через вбудовану поштову службу проекту документа на робочі місця зацікавлених в ньому осіб.

Після узгодження (візування) документ прямує директору або іншій уповноваженій особі на підпис. Підпис проводиться за допомогою ЕЦП.

Зареєстрований документ, залежно від адресата, роздруковується і передається в паперовому вигляді за допомогою різних засобів комунікації або відправляється електронною поштою зовнішнім адресатам з використанням адресних книг поштових програм, що значно прискорює і спрощує процес відправки великої кількості документації. Вихідний документ після його відправки поміщається на оперативне архівне зберігання з вказівкою в реєстраційній картці номера справи згідно з номенклатурою справ підрозділу, до якого належить даний документ.

Передача документів на всіх етапах проходження (на розгляд, виконання, від одного виконавця до іншого) здійснюється тільки через працівника, який відповідає за діловодство, за резолюцією керівника підприємства.

Виходячи з технології реєстрації та накопичення інформації з кадрів, групу первинної облікової кадрової документації поділяють на дві взаємопов'язані підгрупи: вихідні (початкові) облікові документи; похідні (повторні) облікові документи.

План по впровадженню інформаційної системи на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень приведено в таблиці 3.2

Таблиця 3.2

План впровадження інформаційної системи на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень

Етапи впровадженняЧас на виконання,діб1Діагностика підприємства.51.1Визначення учасників проекту.21.2Аналіз проектної діяльності підприємства:11.3Аналіз процесів проектної діяльності.11.4Аналіз організаційної структури.11.5Аналіз інформаційної системи.22Розробка моделі СУП.42.1Розробка концепції управління проектами.22.2Розробка корпоративної методики управління проектами.12.3Розробка операційного стандарту управління проектами.13Пілотний проект.43.1Розробка архітектури рішення інформаційної СУП, згідно з визначеними вимогами.13.2Настройка модулів системи згідно з вимогами та обраної архітектурою по функціям.13.3Настройка модулів інформаційної системи для забезпечення корпоративної роботи.13.4Настройка модулів додаткової системи у відповідності з вимогами та обраної архітектурою.13.5Налаштування зв'язки основної системи і додаткових.13.6Налаштування зв'язки систем з існуючими інформаційними системами підприємства.33.7Розробка шаблонів вхідних форм інформації в систему і звітів для контролю проектів.33.8Налаштування робочих місць користувачів і розробка інструкцій.53.9Дослідна експлуатація ІСУП на пілотних проектах.14Запровадження.34.1Проведення навчання груп роботі з ІСУП у відповідності з основними ролями учасників проектів.14.2Розробка концепції розвитку СУП.24.3Супровід дослідної експлуатації СУП.3

Термін впровадження системи управління персоналом на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень складає 5о діб.

Сукупна вартість впровадження інформаційної системи складає:

вартість комп'ютерної техніки та комунікаційного обладнання;

вартість ліцензій на використання КІС;

вартість системного програмного забезпечення та сервера баз даних (СУБД);

вартість обстеження та проектування;

вартість впровадження КІС;

вартість експлуатації КІС.

Вартість впровадження інформаційної системи Галактика Управління персоналом складає $7200.

Чинники успішного впровадження інформаційної системи наступні:

участь керівництва у впровадженні;

наявність та дотримання плану впровадження;

наявність у менеджерів чітких цілей і вимог до проекту;

участь у впровадженні фахівців компанії - клієнта;

якість КІС і команди постачальника рішення;

проведення реінжинірингу бізнес-процесів до впровадження;

наявність у підприємства виробленої стратегії.

Переваги від впровадження:

отримання достовірної та оперативної інформації про діяльність всіх підрозділів, які відповідають за персонал;

підвищення ефективності управління персоналом;

скорочення затрат робочого часу на виконання робочих операцій;

підвищення загальної результативності роботи за рахунок більш раціональної її організації.

Основні труднощі при впровадженні корпоративної інформаційної системи та шляхи їх подолання представлені в таблиці 3.3.

Таблиця3.3

Основні труднощі при впровадженні корпоративної інформаційної системи та шляхи їх подолання

Труднощі при впровадженні інформаційної системиШляхи подолання труднощів при впровадженні КІСНеуважність керівництва підприємства до проектуНеобхідно сформувати кваліфіковану команду фахівців, в команду включити працівників підприємства і один з високопоставлених керівників підприємства, який зацікавлений у впровадженні. Недостатнє фінансування проектуЗбільшення бюджету для фінансування проекту або проведення тендеру на впровадження КІС, а також наявність на підприємстві фінансової стратегії.Низька кваліфікація кадрів на підприємствіНавчання персоналу для підвищення кваліфікації, так як працівники ще не звикли до інтеграції в підприємство комп'ютерних технологій.Відсутність чітко сформульованих цілей проектуНаявність у менеджерів чітких цілей і вимог до проекту.Неформалізованість бізнес-процесів в компаніїПроведення реінжинірингу бізнес-процесів до впровадження.

Ефект від впровадження СУП може бути двоякий: організаційний і економічний.

Організаційний ефект виміряти або розрахувати досить складно, оскільки він пов'язаний із загальними змінами в веденні бізнесу підприємства, впровадженням більш прогресивних методів планування і контролю, підвищенням загальної культури управління і т.д. Це якісні поліпшення, які зазвичай є наслідком, а не метою автоматизації. Крім цього система допомагає підприємству в побудові взаємин з потенційними партнерами, інвесторами. Адже власники кредитних ресурсів завжди виступають за те, щоб частина інвестицій витрачалася на технології, що дозволяють прояснити ситуацію на об'єкті, отримувати достовірну фінансову і аналітичну звітність.

Економічний ефект від впровадження СУП може забезпечити таку віддачу:

збільшення контролю за персоналом на підприємстві на 40%;

збільшення плинності персоналу на 30%;

Розділ 4. Охорона праці та навколишнього середовища

.1.1 Загальна характеристика умов

Питання з охорони праці будуть розглядатися для приміщення, в якому працює експерт з кадрів. Робоче приміщення експерта з кадрів знаходиться в головному приміщенні підприємства на другому поверсі. Раціональною є прямокутна форма кімнати зі співвідношенням сторін 1:1,5 (максимум 1:2), мінімальна висота стелі - 3,25 м, ширина - 2,5 м.

Для роботи експерта з кадрів необхідних письмовий стіл, стілець з підлокітниками, що регулюються по висоті сидінням і за кутом нахилу спинкою.. Звичайно використовують двотумбові столи 78 см заввишки та розмірами поверхні 78x156 см. Бокові тумби можуть бути обладнані пристосуванням для зберігання картотеки. Робочий стіл мусить бути обладнаний необхідними засобами оргтехніки. У верхньому лівому ящику столу повинна знаходитись касета з клейкою стрічкою, зшивач, пристрій для дрібних канцелярських предметів. У правому верхньому ящику можна розмістити реєстраційну чи контрольну картотеку. Відстань між стіною і робочим місцем - 140 см, відстань від робочого місця до шафи або стелажа - 180 см.

Згідно проекту рекомендується щоб робоче місце експерта з кадрів має бути організоване таким чином, щоб розумові та фізичні зусилля спеціаліста спрямовувалися на виконання його функціональних обов'язків без будь-яких перешкод.

Робоче приміщення експерта з кадрів умовно поділяють на такі зони:

. управління (робочі приміщення заступника керівника установи з роботи з кадрами, начальника відділу кадрів, начальника відділу підготовки кадрів тощо);

. робота з відвідувачами (об'єднує зону робочого місця інспектора (референта) з кадрів і зону відвідувача, обладнану необхідним набором меблів);

. роботи з документами (тут знаходяться робочі місця більшості співробітників кадрової служби, обладнані всім необхідним для одержання інформації, її обробки, зберігання та видачі документів та матеріалів);

. очікування (тут відвідувачі чекають прийому і одночасно можуть отримати первинну інформацію про підприємство, в разі необхідності заповнити формуляри кадрових документів);

. зберігання документів (тут зберігаються картотеки, особові справи та трудові книжки працівників, звіти про стан роботи з кадрами тощо).

В приміщенні, де працює експерт з кадрів заходиться 1 компютер, 1 принтер, 2 телефони та прилад для прийняття факсу.

Висота від підлоги до стелі повинна бути не менше 3м.Мінімальна площа приміщення, де працює експерт з кадрів повинна бути не менше 10м2.

Так, як в приміщенні майже постійно знаходяться люди тоді в приміщенні необхідна наявність природного, а також штучного освітлення.

В приміщенні також передбачається припливно-витяжна система з рекуперацією, а також удосконалена система опалення приміщення.

В робочому процесі можуть виникнути можливі небезпеки під час застосування електричної енергії такі, як: коротке замикання в мережі; ураження електричним струмом.

.1.2 Електробезпека

Приміщення, в якому працює експерт з кадрів відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом. Приміщення без підвищеної небезпеки характеризуються нормальною вологістю та відсутністю пилу, наявністю не струмопровідної (ізольованої) підлоги. В них відсутні ознаки двох інших класів. У більшості випадків до приміщень без підвищеної небезпеки належать кабінети, зали, лабораторії, приладні ділянки машинобудівних заводів.

Проектом рекомендуються такі заходи, щодо захисту від ураження електричним струмом в приміщенні без підвищеної небезпеки наступні:

застосування малих напруг. При виконанні деяких видів робіт виникає необхідність в освітлювальних приладах. Тому для безпеки при користуванні світильниками застосовують знижена напруга (наприклад, 12, 36 і 42 В). У звичайних умовах напруга 42 В і нижче відповідно до Правил влаштування електроустановок віднесені до малих (безпечним) напруженням;

Захисне заземлення. Дотик до не струмопроводящих частинам, на які потрапило напруга, може призвести до таких же тяжких наслідків, як і при безпосередньому дотик до струмопровідних частин. Для захисту від ураження струмом заземлюють неструмопроводящих металеві частини електроустановок[3].

Захисне заземлення - це навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих, не призначених для проходження струму частин, які при пошкодженнях електрообладнання можуть випадково виявитися під напругою. Воно може виконуватися за допомогою спеціально споруджених штучних і природних заземлювачів. Заземлювач - це провідник або група провідників, які безпосередньо з'єднані з землею. Штучні заземлювачі застосовуються лише в тих випадках, якщо поблизу немає природних або їх застосування неможливе.

Природними заземлювачами виступають підземні кабелі, металеві конструкції, надійно з'єднані з землею;

захисне відключення. Це - швидкодіючий захист, який забезпечує автоматичне відключення установки при появі в ній небезпеки ураження струмом. Захисне відключення є найбільш способом захисту конструктивних частин обладнання від появи небезпечної напруги; відключають автоматичними вимикачами або контакторами зі спеціальним реле відключення. Захисне відключення може застосовуватися на установках з ізольованою і заземленою нейтраллю.

Мережа, від якої живиться все обладнання в приміщенні має постійний незмінний струм. Робоча напруга 220-380В. Дана мережа відноситься до мережі з глухо-заземленою нейтраллю.

.1.3 Фарбування приміщень та устаткування

Згідно СН 181-70 для фарбування стін варто вибирати світлі тони - салатовий і світло-блакитний так як дані кольори створюють оптимальні умови для зорової роботи, а також при такому пофарбуванні завдяки збільшенню кількості відбитого світла рівень освітленості підвищується на 20-40%, різкість тіней зменшується, покращується рівномірність освітлення. Також світлі кольори стін приміщення роблять його більш просторішою та світлішою[63].

Для виділення розетки, яка становить небезпеку ураження електричним струмом необхідно її позначити відповідним червоного кольору.

.2.2 Метеорологічні умови

Згідно ДСН 3.3.6.042-99 робота експерта з кадрів належить до категорії 1б так, як до категорії 1б належать роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов'язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням.. Показники температури повітря в робочій зоні по висоті та по горизонталі, а також протягом робочої зміни не повинні виходити за межі нормованих величин оптимальної температури для даної категорії робіт, вказаної в табл.4.1[57]

Таблиця4.1

Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні для категорії робіт 1б в холодний та теплий період року

Період рокуКатегорія робітТемпература повітря Відносна вологістьШвидкість руху повітря, м/сек.Холодний1б21-2360-400,1Теплий 1б22-2460-400,1

Для підтримання заданого рівня мікроклімату в холодний період року необхідно:

вікна в приміщення повинні бути добре зачинені;

вікна повинні бути з пластикових склопакетів;

двері в коридор повинні бути постійно зачинені;

якщо труби опалення не достатньо нагрівають приміщення, тоді необхідно застосовувати допоміжні засоби опалення (якщо дозволяє електрична мережа);

використовувати кондиціонер для додаткового підігріву повітря в приміщенні.

Для підтримання заданого рівня мікроклімату в приміщенні в теплий період року необхідно:

використовувати кондиціонер для охолодження повітря в приміщенні;

не залишати відчиненими вікна на довгий період часу.

.2.3 Вентиляція

В теплий період року необхідно застосовувати штучну вентиляцію так, як подача повітря в приміщення або видалення з нього здійснюється за допомогою вентилятора. Такий спосіб повітрообміну є більш досконалим, так як повітря, що подається в приміщення, може бути спеціально підготовленим щодо його чистоти, температури і вологості. Але також необхідно використовувати природну вентиляцію, але менше для того, щоб повітря в приміщенні надходило свіже.

В холодний період року необхідно застосовувати загальнообмінну вентиляцію. Загальнообмінна вентиляція передбачається для створення однакових умов повітряного середовища (температури, вологості, чистоти повітря і його рухливості) у всьому приміщенні, головним чином в робочій зоні.

Згідно з СНіП 41-01-2003, необхідно обрати припливно-витяжну вентиляцію. Припливно-витяжні установки з рекуперацією найбільш ефективні для того, щоб створити комфортну атмосферу як в промисловому будівлі, в зоні скупчення людей, так і в офісному або житловому[65].

Від простих припливних систем припливна вентиляція з підігрівом відрізняється наявністю додаткового витяжного вентилятора, який може зіграти роль фільтра для занадто вологих, задушливих і задимлених приміщень. Вентилятор зможе постійно і повністю видаляти брудне і гаряче повітря, забирати його ззовні, фільтрувати, обігрівати і охолоджувати і розподіляти його через повітроводи.

Завдяки рекуператору можна досягти істотного зниження енерговитрат системи - до 90%. В обслуговуванні припливно-витяжна вентиляція дуже зручна та не потребує яких-небудь додаткових фінансових вкладень або фізичних витрат. Пов'язано це з тим, що в більшості даних систем є власний канальний кондиціонер і вбудована автоматизована установка в поєднанні з теплоізольованим компактним корпусом. Це дозволяє їм постійно працювати автономно без втручання людини.

.2.4 Освітлення

Підприємство знаходиться в зоні з не стійким сніжним покровом.

У відповідності зі СНіП II-4-79 робота експерта з кадрів відноситься до зорової роботи середньої точності IV розряду в-підрозряду. Обєктом для даної зорової роботи є записи в трудових книжках працівників. Найменшим обєктом розрізнення є написані ручкою прописні букви в трудових книжках та інших документах розміром від 0,5 до 1 мм. Характеристика фону -світлий, а вид контрасту обєкта розрізнення з фоном -середній[64].

Природне освітлення може бути боковим, верхнім і комбінованим.

Бокове природне освітлення (однобічне і двобічне) - це освітлення приміщення світлом, яке проникає через вікна в стінах будівлі або через прозорі частини стін.

Верхнє освітлення - це освітлення приміщення світлом, яке проникає через ліхтарі та прозору покрівлю будівлі.

Комбіноване природне освітлення - це поєднання бокового і верхнього освітлення.

Природне освітлення характеризується коефіцієнтом природної освітленості (е), який являє собою відношення у відсотках природної освітленості (Ев), яка створюється в деякій точці заданої площини всередині приміщення світлом неба (безпосереднім чи після відбиття), до значення зовнішньої горизонтальної освітленості (Ез), яка створюється світлом повністю відкритого небосхилу. В загальному це виглядає так:

=EB/EH*100%,

де е - коефіцієнт природної освітленості;

Ев - значення природної освітленості в деякій точці всередині приміщення;

Ез -значення зовнішньої горизонтальної освітленості.

Нормоване значення коефіцієнта природної освітленості (КПО) дорівнює 2%.

Проектом передбачено штучне освітлення, яке може бути загальним, місцевим та комбінованим. Система загального освітлення приміщень передбачає розміщення світильників під стелею, таким чином, щоб забезпечити рівномірний світловий потік або його локалізацію над певною групою обладнання.

Місцеве освітлення забезпечує, концентрацію світлового потоку від світильників безпосередньо на робочі місця. Для освітлення використовують світильники трьох груп:

а) світильники прямого світла, які не менше 80 % світлового потоку спрямовують у нижню зону приміщення;

б) світильники переважно прямого спрямовують, які посилають 60-80 % світла у нижню зону;

в) світильники відбитого світла, які випромінюють у верхню зону не менше 80 % світлового потоку, яке відбиваючись від стелі та верхньої частини стін, рівномірно розподіляється по всьому приміщенню

Комбіноване освітлення - це поєднання загального та місцевого освітлення.

Штучне освітлення здійснюється лампами розжарювання або газорозрядними лампами. Спектральний склад світла люмінесцентних ламп найбільш наближений до природного світла, бо в ньому переважають синьо-зелені промені, на відміну від червоно - оранжевих у лампах розжарювання[64].

Нормоване значення освітленості на робочих місцях дорівнює 300 люкс.

.2.5 Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук

Умови праці експерта з кадрів під час роботи за комп'ютером характеризується можливістю впливу на нього наступних виробничих чинників: шуму, тепловиділення, іонізуючих випромінювань, специфічні умови зорової роботи.

Основними джерелами шуму на робочому місці є копіювальна техніка, принтер, сканер, факс, модем і устаткування для кондиціонування повітря[53].

Допустимі параметри рівнів звуку і звукового тиску згідно з ГОСТ 12.1.003-83 представлені у таблиці 4.2:

Таблиця 4.2

Допустимі рівні звуку і звукового тиску

Наймену- ванняВигляд праці, робочі місця Рівні звукового тиску,Дб, в октавних шпальтах зі середньогеометричними частотами, гцРівень звуку і еквівалентний рівень звуку,дБА31,5631252505001000200040008000Праця у залах обробки інформації на обчисл. машинах96837468636057555465

Зниження шуму на робочому місці експерта з кадрів забезпечується за допомогою використання сучасного малошумного устаткування (сучасних комп'ютерів, дисководів, лазерних принтерів, сканерів тощо. буд.), застосуванням звукопоглинальних матеріалів при облицюванні приміщення.

Шум, вібрації, ультра- та інфразвук відносяться до шкідливих виробничих факторів, які при тривалому впливі на працівників можуть призвести до важких професійних захворювань. Часто ці фактори супроводжують один одного. В основі їхнього походження лежать механічні коливання, що поширюються в пружних середовищах. Існує визначена подібність у впливі шуму, ультра- та інфразвуку і вібрації на організм людини, але спостерігаються й деякі значні відмінності. Певною мірою подібними є їх фізичні закономірності, що визначають методологію захисту людини від впливу цих шкідливих виробничих факторів.

4.3 Розробка заходів по захисту від статичної електрики

Статична електрика - особливий вид зарядів, що виникають при терті двох діелектриків або діелектрика і провідника. При терті двох діелектриків на одному з них, що має вищі діелектричні характеристики, виникає позитивний, а на іншому, з іншими діелектричними властивостями, - негативний заряд. Такі заряди виникають при терті твердих діелектриків (пластмаси, синтетичні і вовняні тканини, гумові матеріали, суха деревина, сухе зерно, папір тощо), рідких (нафтопродукти, спирти, етиловий ефір тощо) і газоподібних (сухе повітря та газоподібні суміші тощо). Ці заряди можуть виникати при заправці незаземлених резервуарів і цистерн рідкими діелектриками, транспортуванні нафтопродуктів по гумових шлангах, перевезенні бензину в незаземлених автоцистернах і зливанні з них, випусканні повітря чи газів з ресиверів або пневмосистем, пневмотранспортуванні сухого зерна, борошна, механічній обробці пластмаси, терті гумових шин об асфальт та в інших випадках.

Заряди статичної електрики мають властивості накопичуватися на окремих обєктах. Так, при заповненні бензином резервуара методом падаючого струменя заряд може досягти 18000-20000 В, а на тілі людини, ізольованої від підлоги, 7000 В і більше. Нагромадження заряду призводить до іскрових розрядів.

Іскрові розряди статичної електрики пожежо- і вибухонебезпечні. Іскра від потенціалу на тілі людини може досягти 2,5-7,9 мДж, що достатньо для спалаху багатьох речовин (парів ацетону, метану, оксиду вуглецю і інших).

Згідно з Правилами захисту від статичної електрики електростатична безпека вважається задовільною, якщо максимальна енергія зарядів не перевищує 40% мінімальної енергії спалаху речовини.

Іскрові розряди статичної електрики викликають відчуття уколу чи незначного поштовху, які самі по собі не становлять небезпеки для людини, оскільки сила струму дуже мала. Однак, враховуючи несподіваність такого розряду, у людини може виникнути переляк, що може призвести за небезпечних обставин до нещасного випадку.

Систематичний вплив статичної електрики на тіло людини викликає порушення фізіологічних процесів, функціональні розлади центральної нервової системи, органів кровообігу. Гранична допустима напруженість електричного поля на робочих місцях не повинна перевищувати 60 кВ/м, якщо час впливу не перевищує 1 години.

Основні засоби захисту від статичної електрики полягають у відведенні зарядів у землю (заземлення цистерни з паливом, компресорних та котельних установок, трубопроводів), запобіганні виникненню та накопиченню статичної електрики, її нейтралізації.

Зменшенню заряду статичної електрики сприяє: підвищення вологості повітря до 70%, запилення на діелектричній поверхні електропровідних плівок, добавка до нафтопродуктів спеціальних присадок (АСП-1, СИГБОЛ та ін.), що знижують електричний опір у 1000 разів і більше.

Графіт, сажа, металевий порошок, що додаються до виготовлення гуми, знижують заряди статичної електрики. В окремих випадках статичну електрику нейтралізують за допомогою спеціальних приладів - іонізаторів.

Працюючим у вибухонебезпечних приміщеннях рекомендується користуватись антистатичним взуттям, їм забороняється носити синтетичний одяг; підлогу таких приміщень вкривають антистатиками[56].

.4 Пожежна безпека

.4.1 Пожежонебезпека будинку

Приміщення де знаходиться офіс експерта по кадрам має наступну характеристику:

Двох поверхове приміщення збудоване з цегли, має сіруватий колір. Приміщення розташоване близько 50 метрів від проїжджої частини. Навколо будівлі знаходиться велика кількість зелених захисних зон. Будівля має шумоізольовані вікна, та звукопоглинаюче покриття стін, тому рівень шуму в офісі низький. На даху приміщення розташований надійний блискавко захист.

Виходячи з властивостей речовин і матеріалів, умов їх застосування і обробки і у відповідності із ОНТП 24-86 Визначення категорій приміщень і будівель по вибухопожежній і пожежній небезпеці приміщення по вибухопожежній і пожежній небезпеці відноситься до категорії Д[62].

Основними причинами пожеж є:

виникнення коротких замикань;

незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушення

правил їх монтажу та експлуатації;

паління в недозволених місцях;

несправність опалювальних приладів та порушення правил їх

експлуатації;

невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки.

В приміщенні, де працює експерт можлива пожежа класу А(яка характеризується горінням твердих речовин), підклас А1 (характеризується горінням твердих речовин, що супроводжується тлінням).

Офіс експерта по кадрам знаходиться на другому поверсі. Від офісу до евакуаційних дверей 5 метрів через коридор, який має ширину в 1,5 метра, двері замикаються лише на внутрішні запори, які легко відмикаються.

.4.2 Засоби гасіння та виявлення пожеж

Зовнішній пожежний водопровід з гідрантами знаходиться поблизу будівлі і призначений для гасіння пожежі з зовні приміщення.

Для гасіння пожеж всередині будівлі, в якій знаходиться приміщення, де працює експерт з кадрів передбачено внутрішній пожежний водопровід з пожежними кранами, які призначені для гасіння пожеж всередині будівлі

Для гасіння пожеж в приміщенні передбачено спринклерні системи, які відносять до автоматичних засобів пожежогасіння. Переваги спринклерної системи:

спринклерна система одночасно та надійно виконує функції пожежної сигналізації і системи пожежогасіння

гасіння обмежується зонами, де реально відбувається пожежа

вода гасить полум'я, і таким чином зменшує кількість продуктів горіння і захищає навколишнє середовище

як природна речовина, вода є недорогою, постійно доступною і екологічно чистою;

після завершення гасіння вогню, спринклерну систему можна швидко відновити для нового використання[59].

До первинних засобів пожежогасіння належать:

вогнегасники;

пожежні крани-комплекти, ручні насоси

лопати, ломи, сокири, гаки, пили, багри;

ящики з піском, бочки з водою;

азбестові полотнища, повстяні мати та ін.

Первинні засоби пожежогасіння розміщують на пожежних щитах, які встановлюють на території обєкта з розрахунку один щит на 5000м2. Вони мають бути пофарбовані у червоний колір, а пожежний інструмент у чорний[61].

Дані по первинним засобам пожежогасіння наведено в таблиці 4.3

Таблиця 4.3

Первинні засоби пожежогасіння

Категорія приміщенняКлас пожежіГранична площа, що захищається,м2 (довжина коридору)Площа приміщення,м2 (довжина коридору)Первинні засоби пожежогасіння (тип)Кількість,один.нормафакт.ДА2020Вогнегасники (ОП-1, ОП-2)22

Висновки

інформаційне забезпечення корпоративний

Поняття "інформаційне забезпечення" більше відповідає розумінню забезпечення, як створення підтримки відповідних організаційно-функціональних характеристик системи управління. Таким чином, існують об'єктивні причини для виділення двох значень поняття "інформаційне забезпечення": як забезпечення системи управління сукупністю інформації; як діяльність, що пов'язана із засобами збирання, реєстрації, передачі, зберігання, опрацювання та представлення інформації. Обидва значення поняття інформаційного забезпечення нерозривні.

Отже, можна визнати що інформаційне забезпечення системи управління - це поєднання всієї використовуваної у ній інформації, специфічних засобів і методів її обробки, а також діяльності фахівців з її ефективного удосконалення та використання.

Інформаційне забезпечення охоплює систему руху й перетворення інформації, включаючи класифікаційні переліки всіх даних, методи їх кодування, зберігання та передачі.

Розробка інформаційного забезпечення спрямована на використання технічних засобів управління для постачання необхідної інформації відповідним органам управління з метою організації, по-перше, безперервного процесу збирання, опрацювання, зберігання й пошуку інформації, а також передачі її на різні рівні управління; по-друге, високої надійності та вірогідності інформації відповідно до встановлених вимог щодо збирання й опрацювання на кожному рівні управління.

Під системою інформаційного забезпечення розуміють сукупність елементів забезпечення процесу керування що дозволяє організувати своєчасне надходження належної кількості інформації необхідної якості в усі ланки керування.

За для досягнення мети дипломної роботи було розвязано наступні завдання:

визначено роль інформації в управлінні підприємством;

досліджено системи інформаційного забезпечення;

визначено методи управління інформаційним забезпеченням;

проаналізовано сучасний стан та техніко-економічні показники ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень;

проаналізовано підсистеми інформаційного забезпечення ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень;

досліджено схему документообороту відділу кадрів на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень;

проведено порівняльний аналіз корпоративних інформаційних систем (КІС);

розроблено заходи, щодо вдосконалення інформаційного забезпечення на ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень.

Таким чином, проаналізувавши діяльність ПАТ Машинобудівний завод Червоний Жовтень за визначений період, можна зробити наступні висновки: обсяг виробництва у період 2010-2011 рр. збільшився на 1625,6тис.грн, що склало 4,73% від рівня 2010 року, кількість замовлень збільшилась, про що свідчить збільшення обсягу реалізації продукції на 1325 тис.грн, чистий прибуток внаслідок цього зменшився на 638 тис.грн порівняно з 2010 р., що означає критичне положення підприємства.

Рентабельність товарної продукції у 2011 році зменшилась на 7% порівняно з рівнем 2010 року.

Кредиторська заборгованість підприємства у 2011 році зменшилась на 1252 тис.грн. порівняно з 2010 роком. Таким чином підприємство вийшло з фінансової кризи і почало розраховуватися зі своїми борговими зобовязаннями.

Дебіторська заборгованість підприємства у 2011 році збільшилась на 143 тис.грн. порівняно з 2010 роком.

Виробнича потужність підприємства у 2011 році збільшилась на 2% у порівнянні з 2010 роком, що позначає, зростання виробничого потенціалу підприємства.

Середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві у 2011 році зменшилась на 35 осіб, що склало 10,26% від чисельності у 2010 році. Результатом цього є проведення підприємством політики по зменшенню кадрів.

У 2010 році було прийнято на роботу 14 чоловік, а у 2011 - 25 чоловік, з них - у 2010 році 8 чоловік це були робітники, а у 2011 році - 11 чоловік. Також дивлячись на таблицю ми можемо сказати, що в 2010 році з підприємства вибуло 54 чоловіки, з яких 34 робітника, а в 2011 році вибуло 63 чоловік, з яких 49 робітників.

Стан промислово-виробничого персоналу за 2011 рік відрізняється від його стану попереднього року. Відбулися такі зміни: кількість робітників у 2011 році порівняно з 2010 роком зменшилась на 32 чоловіка; кількість спеціалістів у 2011 році порівняно з 2010 роком збільшилась на 1 чоловіка; кількість службовців у 2011 році порівняно з 2010 роком збільшилась на 1 чоловіка; кількість керівників у 2011 році порівняно з 2010 роком зменшилась на 5 чоловік; в загальному чисельність працівників на підприємстві зменшилась на 35 чоловік.

По фонду робочого часу ми можемо сказати, що плановий фонд робочого часу у 2011 році зменшився на 72588 годин, що склало 10,6% порівняно з 2010 роком. Також у 2011 році кількість відпрацьованих фактично годин збільшилось на 43114 годин, що склало 9,08% порівняно з 2010 роком. У 2010 році фонд робочого часу на підприємстві знизився на 208556 годин, а в 2011- знизився на92854 годин.

Ефект від впровадження СУП може бути двоякий: організаційний і економічний.

Організаційний ефект виміряти або розрахувати досить складно, оскільки він пов'язаний із загальними змінами в веденні бізнесу підприємства, впровадженням більш прогресивних методів планування і контролю, підвищенням загальної культури управління і т.д.. Крім цього система допомагає підприємству в побудові взаємин з потенційними партнерами, інвесторами. Адже власники кредитних ресурсів завжди виступають за те, щоб частина інвестицій витрачалася на технології, що дозволяють прояснити ситуацію на об'єкті, отримувати достовірну фінансову і аналітичну звітність.

Економічний ефект від впровадження СУП може забезпечити таку віддачу:

збільшення контролю за персоналом на підприємстві на 40%;

збільшення плинності персоналу на 30%.

Список використаних джерел

1. Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету, програмування. - К.: СофтПрес, 2006. - 823 с.

Блощииська В.А. Сучасне діло ведення Навч. посібник. - Івано-Франківськ: Інститут менеджменту та економіки, 2000. -270 с.

Боуман Д., Эмерсон С., Дарновски М. Практическое руководство по SQL: Пер. с англ. - 4-е изд. - М.: Издат. Дом Вильямс, 2001. - 352 с.

.Васкевич Д. Стратегии клиент/сервер. Руководство по выживанию для специалистов по реорганизации бизнеса. - К.: Диалектика, 1995.

. Вейскас Д.Л. Эффективная работа с Microsoft Access 2: Пер. с англ. - СПб.: Питер, 1995.

.Вендров А.М. Проектирование программного обеспечения. - М.: Финансы и статистика, 2005. - 544 с.

.Гайдамакин Н.А. Автоматизированные информационные системы, базы и банки данных. Вводный курс: Учеб. Пособие для вузов / Гайдамакин Николай Александрович. - М.: Гелиос АРВ, 2002. - 368с.: ил.

.Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебник. 3-е издание, дополненное и переработаное. - М.: ЮНИТИ, - 2000.

.Грей П. Логика, алгебра и базы данных: Пер. с англ. - М.: Машиностроение, 1989. - 368 с.

.Дойль Питер. Менеджмент: стратегия и практика. - СПб.: Питер, 1999.

.Энциклопедия пользователя Oracle 7.3: Пер. с англ. / М. Ричардс и др. - К.: ДиаСофт, 1997. - 832 с.

.Завадський Й.С. Менеджмент: Management: Підручник для вузів. Т. 1. - Вид. 2-е. - К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1998.

.Зверинцев А.Б. Коммуникационный менеджмент: Рабочая книга менеджера. 2-е издание, испр. - СПб.: СОЮЗ, 1997.

.Избачков Ю.С., Петров В.Н. Информационные системы: Учебник для вузов. 2-е издание. Спб.: Питер, 2005. - 656 с.

.Информационные технологии в бизнесе / Под ред. М. Желены. - CПб.: Питер, 2002. - с. 16.

.Информационные технологии в бизнесе / Под ред. М. Желены. - CПб.: Питер, 2002. - с. 23.

.Информационные технологии в бизнесе / Под ред. М. Желены. - CПб.: Питер, 2002. - с.136.

.Информационные технологии в бизнесе / Под ред. М. Желены. - CПб.: Питер, 2002. - с. 233.

.Інформаційні системи в менеджменті: Навчальний посібник / Глівенко С.В., Лапін Є.В., Павленко О.О. та ін.. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2005. - 407с.

.Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За редакцією В.С. Пономаренка. - К.: Видавничий центр "Академія", 2002. - 544с.

.Калиниченко Л.А. 1983. Методы и средства интеграции неоднородных баз данных. - М.: Финансы и Статистика, 1983. - 300 с.

.Карпенко С. Г., Попов В. В., Тарнавський Ю. А., Шпортюк Г. А. Інформаційні системи та технології. - К.: МАУП, 2004.

.Карпов В.Е., Коньков К.А. Основы операционных систем. Курс лекций. Учебное пособие. - Интернет-университет информационных технологий, 2005. - 632 c.

.Карпова Т.С. Базы данных: модели, разработка, реализация: Учеб. Пособие. Карпова Татьяна Сергеевна. - СПб.: Питер, 2002. - 304с.

.Касаткин А.Н. Системное программирование. - Минск.: Вышэйшая школа, 1993. -354с.

.Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура: Пер. с англ. под науч. ред. О.И. Шкаратана. - М.: ГУ ВШЭ, 2000. - с. 77-78.

.Козленко Л.В. Проектирование информационных систем. Компьютер Пресс (№ 9, 2001г.)

.Козловский В.А. Производственный и операционный менеджмент: Учебник / Козловский В.А., Маркина Т.В., Макаров В.Н. - СПб.: Специальная литература, 1998.

.Коннолли Т. Базы данных. Проектирование, реализация и сопровождение. Теория и практика = Database Systems: Пер.с англ. / 30.Коннолли Томас, К. Бегг, А. Страчан. - 2-е изд.; испр. и доп. - М.: Вильямс, 2001. - 1120с.

.Круглински Д., Уингоу С., Шеферд Дж. Программирование на Microsoft Visual C 6.0 для профессионалов / Пер. с англ. - СПб: Питер; М.: Издательский-торговый дом «Русская редакция», 2002. - 864 с.

.Куперштейн В.И. Современные информационные технологии в производстве и управлении.-СПб.:БХВ, 2000.-304 с.

.Лаптев В.В., Морозов А.В., Бокова А.В. С. Объектно-ориентированное программирование. Задачи и упражнения. СПб.: Питер, 2007. - 288 с.

.(34Осовська Г.В. Основи менеджменту: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вузів. - Житомир: ЖГП, 1998.

.Полковников А.В. Корпоративная система управления проектами, Электронный офис, 1997, Октябрь.

.Ролланд Ф.Д. Основные концепции баз данных The essence of Databases: Пер. с англ. / Ф. Д. Ролланд. - М.: Вильямс, 2002. - 256с.

.Сгибнев А.В. Информационные технологии и реинжиниринг бизнес-процессов. - М.: УРСС, 2005. - 48 с. 6.

.Сивер Э., Спейнауэр С Фиггинс С., Хекман Д. Linux. Справочник. - Пер. с англ. - СПб: Символ-Плюс, 2001. - 912 с.

.Столлингс В. Операционные системы. М.: Вильямс, 2001г.

.Таненбаум Э. Современные операционные системы. - СПб.: Издательский дом Питер, 2002.

.Твердохліб М.Г. Системна обробка облікової інформації на персональних ЕОМ. Навчальний посібник. - К.: - 1993.

.Тимошенко И.И. Соснин А.С. Менеджмент организации: Учебное пособие для менеджера. - К.: Изд-во Европейского университета финансов, информационных систем менеджмента и бизнеса, 1999.

.Уэлдон Дж. Администрирование баз данных / Пер. с англ, Предисл. В.И. Будзко. - М: Финансы и статистика, 1984, 207 с.

.Ульман Дж. Основы систем баз данных. - М: Финансы и статистика, 1983, 334 с.

.Федоров А.Г. Базы данных для всех / Федоров Алексей Георгиевич, Н. З. Елманова. - М.: КомпьютерПресс, 2001. - 256с.

.Филип Є., В. Томас. С. Вдребезги: Новая информационная экономика и трансформация бизнес-стратегий. - М.:ИД «Секрет фирмы», 2005. - с.23.

.Цикритзис Д., Лоховски Ф. Модели данных. - М: Финансы и статистика, 1985, 344 с.

. Шафрин Ю.А. Информатика. Информационные технологии: в 2 ч. М.: Лаборатория Базовых Знаний, 2001.

.Шегда А.В. Основы менеджмента: Учебное пособие. - К.: Т-во «Знання», 1998.

.ГОСТ 12.1.009-76. ССБТ. Електробезпека. Терміни і поняття.

.ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. Електробезпека. Загальні вимоги і номенклатура видів захисту.

.ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Електробезпека. Захисне заземлення, занулення.

.ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Загальні вимоги безпеки.

.ГОСТ 12.1.001-89. Ультразвук. Общие требования безопасности.

.ДНАОП 0.01-1.01-95. Правила пожежної безпеки в Україні.

.ДНАОП 0.00-1.29-97. Правила захисту від статичної електрики.

.ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

.ДСТУ 2300-93. Вібрація. Терміни і визначення.

.ДСТУ 2272-93. Пожежна безпека. Терміни та визначення.

.ДСТУ 2325-93. Шум. Терміни та визначення.

.ДСТУ 3675-98. Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань.

.ОНТП 24-86 Визначення категорій приміщень і будівель по вибухопожежній і пожежній небезпеці.

.СН 181-70. Вказівки по проектуванню колірної обробки інтер'єрів виробничих будинків промислових підприємств.

.СНиП II-4-79 Природне і штучне освітлення.

.СНиП 41-01-2003. Опалення, вентиляція і кондиціювання.