Розрахунково-касове обслуговування банку та напрями його удосконалення

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

КУРСОВА РОБОТА

Тема роботи: Розрахунково-касове обслуговування банку та напрями його удосконалення

Дніпропетровськ, 2013

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи розрахунково-касового обслуговування банківських установ

.1 Сутність операцій банків з розрахунково-касового обслуговування клієнтів

.2 Нормативно-правове забезпечення послуг банку з розрахунково-касового обслуговування

.3 Особливості надання послуг розрахунково-касового обслуговування в банку

Розділ 2. Аналіз розрахунково-касового обслуговування пат «КБ ОЩАДБАНК»

.1 Сучасний стан розрахунково-касового обслуговування банківськими установами в Україні

.2 Загальна характеристика ПАТ «КБ Ощадбанк» та його фінансового стану

.3 Організація розрахунково-касового обслуговування в ПАТ «КБ Ощадбанк»

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності розрахунково-касових послуг банку

.1 Основні проблеми розрахунково-касового обслуговування банківських установ

.2 Шляхи удосконалення розрахунково-касового обслуговування

.3 Удосконалення розрахунково-касового обслуговування шляхом впровадження система платежів по телефону «Телебанк-24»

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Розрахунково-касові операції полягають у забезпеченні руху грошових коштів на рахунках клієнтів банків за їхніми дорученнями. Ці операції посідають особливе місце у банківській діяльності і відіграють важливу роль у забезпеченні успішного перебігу економічних процесів на мікрорівні та макрорівні.

Актуальність даної теми полягає в тому, що у зв'язку зі швидким ростом на фінансовому ринку банків-конкурентів, постає важливе питання правильності організації та процесу здійснення розрахунково-касових операцій, які надаються фізичним особам. Відбувається стрімке насичення ринку банківськими послугами і для виживання в складному ринковому середовищі для банка є дуже важливим проведення аналізу касового обслуговування і як результат постійне удосконалення послуг, що надаються банком.

Касове обслуговування клієнтів полягає в тому, що комерційні банки приймають від них готівкові кошти та зараховують їх на відповідні рахунки, видають з кас банку готівкові кошти клієнтам за їх вимогою на відповідні цілі.

Комерційні банки виконують касові операції, додержуючись таких принципів:

- усі суб'єкти господарської діяльності зобов'язані зберігати свої кошти на рахунках у банку;

- суб'єкти господарської діяльності, які мають готівкові кошти, зберігають їх у касі в межах ліміту, встановленого комерційним банком. Ліміт залишку готівки в касі (ліміт каси) - граничний розмір готівки, що може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня, який встановлюється установою банку. Сума готівки, що перевищує ліміт, повинна бути здана в банк і зарахована на поточний рахунок протягом трьох днів, враховуючи день отримання;

- витрачання готівки суб'єктами господарювання здійснюється за цільовим призначенням.

Проблемам розрахунково-касових операцій присвячені наукові праці таких авторів як: Б.П. Адамик М.Д. Алексеєнко, Л.Г. Батракова, М.П. Березина, О.В. Васюренко, Н.М. Внукова, В.М. Жуков, Т.Г. Ковальчук, В.Н. Кочетков, О.А. Лаврушин, А.М. Мороз, Л.О. Примостка, М.Ф. Пудовкіна, І.В. Сало, Л.С. Ситник, В.Е. Черкасов, В.М. Шелудько, А.Д. Шеремет, О.В. Яворенко.

Об’єктом курсової роботи є діяльність та касове обслуговування ПАТ «Ощадбанк».

Предмет курсової роботи є розрахунково-касове обслуговування банку та напрями його удосконалення

Метою курсової роботи є визначення теоретичних та практичних основ розрахунково-касового обслуговування та розробка заходів його удосконалення.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- вивчити сутність операцій банків з розрахунково-касового обслуговування клієнтів;

- дослідити нормативно-правове забезпечення послуг банку з розрахунково-касового обслуговування

- провести дослідження сучасного стану розрахунково-касового обслуговування банківськими установами України;

- проаналізувати розрахунково-касове обслуговування на прикладі ПАТ «КБ Ощадбанк»;

- дослідити основні проблеми розрахунково-касового обслуговування;

- запропонувати шляхи підвищення ефективності розрахунково-касового обслуговування шляхом впровадження система платежів по телефону «Телебанк - 24»

Методологічну основу курсової роботи становить комплекс методів наукового пізнання, які застосовуються до окремих структурних елементів роботи. Під час дослідження використано системний, логічний, статистичний, діалектичний методи.

При написанні роботи використовувалась законодавча база України, підручники, навчальні посібники, Інтернет та статті у журналах.

банк касовий фінансовий платіж

Розділ 1. Теоретичні основи розрахунково-касового обслуговування банківських установ

1.1 Сутність операцій банків з розрахунково-касового обслуговування клієнтів

Грошові розрахунки в Україні здійснюються з допомогою готівки та в безготівковій формі. Розрахунки готівкою застосовуються головним чином у процесі взаємовідносин підприємств, установ та організацій з населенням, а також між людьми, тобто вони обслуговують рух грошових доходів та видатків населення, хоча готівка може використовуватися і при розрахунках між юридичними особами. У розрахунках між юридичними особами переважна більшість платежів здійснюється в безготівковому порядку. Безготівкове перерахування коштів може опосередковувати і рух грошових доходів і видатків населення, але його обсяг незначний. Основне місце в міжгосподарських безготівкових розрахунках займають платежі за товарно-матеріальні цінності і послуги, а також фінансові перерахування клієнтів.

Організація безготівкових розрахунків повинна сприяти процесу відтворення, відповідати конкретним вимогам, які обумовлені інтересами розвитку економіки. Головна з них - забезпечувати своєчасне отримання кожним підприємством грошових коштів за поставлену ним продукцію та надання послуг, тим самим сприяти прискоренню обігу оборотних коштів у розрахунках.

Крім того, організація розрахунків повинна передбачати створення відповідних умов для взаємного контролю постачальника та покупця за дотримання господарських угод і грошових зобов'язань. Одним з актуальних завдань в організації розрахунків є недопущення виникнення простроченої взаємної заборгованості.

Безготівкові розрахунки здійснюються через банківські установи, де юридичні та фізичні особи зберігають свої грошові кошти і мають відповідні рахунки (поточні, бюджетні тощо).

Безготівкові розрахунки здійснюються на основі письмових розрахунково-грошових документів: платіжних доручень, чеків, акредитивів, вимог-доручень, платіжних вимог, інкасових доручень, векселів.

Розрахунково-касові операції полягають у забезпеченні руху грошових коштів на рахунках клієнтів банків згідно з їхніми дорученнями. Ці операції посідають особливе місце в банківській діяльності і відіграють важливу роль в забезпеченні успішного перебігу економічних процесів на мікро- та макрорівнях.

Розрахунково-касове обслуговування клієнтів є однією з трьох базових операцій банків, які конституюють їх як особливі фінансові установи, що називаються банками. Тому ці операції тісно пов’язані з усіма іншими банківськими операціями. Будь-яка операція банків - і пасивна, і активна, і надання послуг - неминуче супроводжується здійсненням платежу, отже - розрахунковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта. Причому для виконання таких операцій банкам не потрібні додаткові резерви, оскільки необхідні кошти мають бути у тих клієнтів, за дорученням яких банки здійснюють платежі, чи касові операції.

За своїм характером ці операції, власне, є послугами, і за них банки стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди, а не процента. Одержання таких доходів обходиться банкам відносно дешево і без значних ризиків для їх фінансового стану. Тому зростання обсягів розрахунково-касових операцій є надійним і вигідним способом збільшення доходів і підвищення рентабельності банківської діяльності.

Для клієнтів банків розрахунково-касові операції забезпечують одержання грошового еквівалента за реалізовану продукцію чи послуги, оплату необхідних для виробництва матеріальних ресурсів, виплату заробітної плати працівникам, оплату зобов’язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, накопичення та використання заощаджень тощо. Тому чим швидше та надійніше банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів, тим кращі умови створюються в останніх для відтворювального процесу, зміцнення платіжної дисципліни, оздоровлення фінансового стану, а в кінцевому підсумку - для підвищення життєвого рівня населення.

Розрахунково-касові операції банків забезпечують переважну частину потоків сукупного грошового обороту. Будь-які перебої в розрахунково-касових операціях неминуче призводять до гальмування грошових потоків та розбалансування грошового обороту, що негативно впливає на стан економіки в цілому, на розвиток виробництва товарів та послуг.

Отже, касове обслуговування клієнтів полягає в тому, що комерційні банки приймають від них готівкові кошти та зараховують їх на відповідні рахунки, видають із цих рахунків готівкові кошти клієнтам за їх вимогою на відповідні цілі.

Банки здійснюють касові операції з обслуговування клієнтів на основі єдиних правил, установлених Національним банком України. Ці правила визначають порядок прийняття, видачі, упакування, зберігання та обліку готівки.

1.2 Нормативно-правове забезпечення послуг банку з розрахунково-касового обслуговування

До законодавчих та нормативних документів щодо загальної банківської діяльності, які регулюють окремі питання розрахункових та касових операцій, належать: Закон України «Про банки і банківську діяльність»; Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»; Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій; Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень; План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України [18].

Банки виконують касові операції з обслуговування клієнтів на основі єдиних правил, установлених Національним банком України «Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України» 14.08.2003 № 337, «Про затвердження Змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті» в Україні 29.04.2009 № 252. Ці правила визначають порядок прийняття та видачі грошей, їх перерахування, упакування, зберігання та обліку.

Порядок проведення операцій на рахунках регулюється чинним законодавством України, нормативними актами та Постановою НБУ від 12.11.2003 року № 492 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» [3]. Виконання операцій за поточними рахунками здійснюється на підставі розрахункових документів у безготівковій та готівковій формах.

Відповідно до Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.

Правовою підставою здійснення розрахункових операцій є інструкції «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», прийнята постановою Правління НБУ від 12 жовтня 2003 р. № 499; «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», прийнята постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. № 22.

Відповідно до ст. 1066 Цивільного Кодексу України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк повинен сплачувати проценти, сума яких зараховується на рахунок клієнта, якщо інше не встановлено договором або законом. Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором - зі спливом кожного кварталу.

Таким чином, можна констатувати, що в Україні існує достатньо розгалужена система правового регулювання здійснення розрахунково-касового банківського обслуговування суб'єктів підприємницької діяльності. Основою цієї системи слід вважати, перш за все, Цивільний Кодекс України, положення якого, визначають досить складну договірну природу розрахунково-касового обслуговування.

1.3 Особливості надання послуг розрахунково-касового обслуговування в банку

Ведення банками рахунків клієнтів є необхідною передумовою та важливою складовою їх розрахунково-касового обслуговування. Весь процес ведення рахунків умовно можна розділити на три стадії: відкриття, обслуговування, закриття рахунків.

Відкриття рахунків. Для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів операцій банки відкривають своїм клієнтам кілька видів рахунків: поточні, депозитні (вкладні), бюджетні. Перші два види рахунків можуть відкриватися в національній та іноземній валюті, а останній - тільки в національній.

Банки відкривають рахунки у національній валюті для таких груп клієнтів:

- юридичні особи та фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності (далі - підприємства) - резиденти, зареєстровані в установленому порядку;

- філії, представництва, відділення, інші відокремлені підрозділи підприємств-резидентів, зареєстровані в установленому порядку (далі - підрозділи підприємств);

- представництва юридичних осіб-нерезидентів, іноземні інвестори;

- фізичні особи (резиденти та нерезиденти).

Поточні рахунки в національній валюті банки відкривають підприємствам усіх видів та форм власності, їх відокремленим підрозділам, представництвам фірм-нерезидентів, фізичним особам для приймання і зберігання їхніх власних грошових коштів та для здійснення всіх розрахунково-касових операцій з ними. Ці рахунки найчастіше використовуються у банківській практиці, за ними здійснюється переважна частина міжгосподарських платежів, що проходять через банківську систему.

Підприємство, одержавши згоду вибраного банку на розрахунково-касове обслуговування, подає йому такі документи для відкриття рахунку:

) заяву за встановленою формою, підписану керівником та головним бухгалтером підприємства;

) засвідчену нотаріально копію свідоцтва про державну реєстрацію;

) засвідчену нотаріально копію зареєстрованого статуту;

) копію документа, що підтверджує взяття підприємства на облік податковим органом;

) картку зі зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком та підписувати розрахунково-касові документи;

) нотаріально засвідчену копію документа про реєстрацію підприємства в органах Пенсійного фонду України.

При відкритті поточних рахунків відокремленим структурним підрозділам підприємства до установ банків додатково подаються ще й такі документи:

- копія положення про відокремлений підрозділ, засвідчена нотаріусом чи органом, який створив цей підрозділ;

- клопотання підприємства (органу), яке створило відокремлений підрозділ, про відкриття рахунку.

Якщо підприємство створене як господарське товариство, колективне підприємство чи громадське об’єднання, то воно зобов’язане подати банку також нотаріально засвідчену копію установчого договору чи копію протоколу загальних зборів засновників. Орендні підприємства подають також засвідчену нотаріально копію договору оренди, довірчі товариства - ще й копію ліцензії на право здійснення операцій з приватизаційними паперами.

На етапі створення підприємства у формі господарського товариства йому відкривається тимчасовий рахунок для зарахування коштів, що вносяться засновниками до статутного фонду. Для цього банку подається заява, підписана одним із засновників, уповноваженим вести операції за цим рахунком, копія установчого договору, засвідчена нотаріально, і рішення зборів засновників про призначення уповноваженої особи. Після реєстрації такого підприємства і надання йому статусу юридичної особи для нього відкривається постійний поточний рахунок, для чого банку подаються всі перелічені вище документи.

Фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, що працюють без створення юридичної особи, відкривають поточні рахунки на своє ім’я, для чого подають банкам: заяву; копію свідоцтва про державну реєстрацію; картку зі зразком підпису, засвідчену працівником банку, що відкриває рахунок, чи нотаріально; документ, що засвідчує особу; копії документів про взяття на податковий облік та про реєстрацію в органах Пенсійного фонду, засвідчені нотаріально чи органами, що їх видали. Такі підприємці можуть надавати право іншим особам розпоряджатися своїм рахунком за довіреністю, що завірена нотаріально.

Фізичні особи відкривають поточні рахунки у національній валюті для зберігання вкладів «до запитання» та здійснення розрахунково-касових операцій за ними.

Фізичні особи за своїми поточними рахунками можуть здійснювати широке коло операцій у готівковій та безготівковій формі:

- зарахування доходів, одержаних у формі оплати праці, виплати пенсій, стипендій, допомог, авторських гонорарів, оплати наукових робіт та винаходів;

- зарахування орендної плати та виторгу від реалізації житла, рухомого і нерухомого майна, іноземної валюти, сільськогосподарської продукції;

- зарахування страхових виплат, відшкодування збитків, заподіяних унаслідок каліцтва та в разі втрати годувальника;

- видача готівки;

- платежі з рахунків за послуги, одержані від юридичних та фізичних осіб, за куплені товари, цінні папери, іноземну валюту;

- платежі до державного і місцевого бюджетів, до позабюджетних фондів;

- платежі до статутних фондів підприємств, у створенні яких бере участь власник рахунку;

- переказування коштів на інший власний рахунок (поточний чи депозитний) та на рахунки інших фізичних осіб (крім нерезидентів);

- інші платежі, що не суперечать чинному законодавству.

Депозитні (вкладні) рахунки в національній валюті відкриваються підприємствам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам на підставі депозитного договору, укладеного між банком і його клієнтом на певний строк.

Для підприємств та їхніх відокремлених підрозділів такі договори укладаються у формі окремого документа, в якому чітко визначається розмір та строк депозиту, рівень процентної ставки, обов’язки сторін, порядок виплати доходу та повернення коштів при закритті рахунку тощо. На відкритий депозитний рахунок кошти переказуються з поточного рахунку його власника і після закінчення строку повертаються на поточний рахунок, якщо договір не буде продовжений. Переказуванням на поточний рахунок чи зарахуванням на поповнення депозиту виплачуються проценти за депозитними вкладами. За депозитними рахунками забороняється проводити безготівкові розрахункові операції та видавати готівку.

Депозитні рахунки для фізичних осіб прийнято називати вкладними. Вони відкриваються тим самим категоріям фізичних осіб, що й поточні рахунки. Для осіб-нерезидентів вкладні рахунки відкриваються за умови підтвердження джерел походження готівки в гривнях, що вкладається, чи перерахування коштів з власного поточного рахунку.

Бюджетні рахунки відкриваються підприємствам (їх відокремленим підрозділам), військовим частинам, установам та організаціям, яким виділяються кошти за рахунок державного та місцевих бюджетів для цільового їх використання. Відкриття бюджетних рахунків здійснюється на підставі дозволів, які видаються фінансовими органами - розпорядниками бюджетних коштів, а також заяви клієнта про відкриття рахунку, картки зі зразками підписів осіб - розпорядників рахунків та відбитком печатки. Якщо даний клієнт має в цій установі банку поточний рахунок, то бюджетний рахунок йому може бути відкритий лише на підставі заяви без подання інших документів.

В іноземній валюті відкриваються поточні та депозитні (вкладні) рахунки в уповноважених банках для тих самих категорій клієнтів, що й поточні та депозитні рахунки в національній валюті.

За поточними рахунками в іноземній валюті здійснюються розрахунково-касові операції, дозволені чинним законодавством. Це, зокрема, розрахунки між юридичними особами (резидентами та нерезидентами), пов’язані з зовнішньоекономічною діяльністю, та операції на валютному ринку України; надходження готівки; виплата готівки в іноземній валюті на витрати, пов’язані з відрядженнями, за переказами з-за кордону та за чеками і пластиковими картками фізичним особам (резидентам і нерезидентам); виплата авторських гонорарів, оплата праці нерезидентів; перерахування коштів за межі України на проведення виставок, конференцій, за навчання, лікування, членських внесків, пенсій, аліментів, спадщини тощо. Перелік таких операцій може збільшуватися чи зменшуватися залежно від зміни валютної політики в країні.

Відкриття поточного рахунку в іноземній валюті для підприємств-резидентів здійснюється на підставі таких самих документів, що й відкриття поточних рахунків у національній валюті. Якщо рахунок в іноземній валюті відкривається в тому самому банку, в якому відкритий рахунок у національній валюті, то клієнт може надати банку тільки заяву та картку зі зразками підписів. Решту документів можна не подавати.

Відкриття поточного рахунку в іноземній валюті для фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) здійснюється на підставі договору та надання таких самих документів, що й при відкритті поточних рахунків у національній валюті, а також документів, що засвідчують особу клієнта. Тільки для осіб-нерезидентів додатково потрібно подати копію легалізованого дозволу центрального банку іноземної країни на відкриття такого рахунку, якщо це передбачено міжбанківськими угодами або законодавством тієї країни.

При відкритті поточних рахунків в іноземній валюті для фізичних осіб-нерезидентів має бути підтвердження джерел походження цієї валюти.

Одержавши від клієнта заяву та інші документи на відкриття рахунку будь-якого виду, банківські працівники вивчають їх на предмет відповідності вимогам чинних нормативних актів Національного банку України (щоб не допустити відкриття рахунку фіктивним підприємствам) та відповідності цілям стратегії даного банку. Так, якщо банк у своїй стратегії розвитку орієнтується переважно на обслуговування підприємств великого і середнього бізнесу, то він може обмежувати обслуговування підприємств малого бізнесу і фізичних осіб і відмовляти їм у відкритті рахунків. Працівники банку також звертають увагу на фінансовий стан клієнта. Якщо він постійно порушує платіжну дисципліну, є збитковим, має борги перед бюджетом тощо, банк може відмовити у відкритті рахунку, оскільки у нього будуть виникати додаткові витрати та ускладнення при організації платіжних потоків.

Особливу увагу працівники банків повинні приділяти тим вимогам нормативних актів, що спрямовані на запобігання відкриттю фіктивних підприємств. Зокрема, адреса підприємства, вказана в картці зі зразками підписів, має відповідати адресі в статуті та свідоцтві про реєстрацію. Документи на відкриття рахунку банку повинен подати особисто керівник чи головний бухгалтер, пред’явивши паспорт. Копії перших чотирьох сторінок цього паспорта зберігаються у справі про відкриття рахунку. Підписи на заяві про відкриття рахунку звіряються з підписами у картці зі зразками підписів та в паспорті. У разі виявлення підроблених (недостовірних) документів банк мусить повідомити про це органи внутрішніх справ і відмовити у відкритті рахунку.

За відсутності претензій до клієнта керівник банку приймає рішення про відкриття рахунку, про що робиться запис на заяві клієнта з зазначенням номера рахунку та дати відкриття. Протягом трьох робочих днів з дати відкриття рахунку установа банку має повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації клієнта (для підприємств та їх відокремлених підрозділів) чи за місцезнаходженням цього банку (для деяких інших установ). Про відкриття рахунків банк також повідомляє Національний банк України для включення до зведеного електронного реєстру власників рахунку.

З відкриттям рахунків банк укладає з клієнтом договір на розрахунково-касове обслуговування, яким передбачаються права та зобов’язання сторін, їх відповідальність за порушення умов договору і форми та порядок розрахунків, порядок розгляду спорів тощо.

Обслуговування рахунків. З дати відкриття поточного рахунку, вказаної на заяві клієнта, банк може здійснювати на ньому операції з зарахування коштів у готівковій та безготівковій формі. Видаткові операції, тобто списання грошей з рахунку, банк має право здійснювати після одержання повідомлення від податкового органу про взяття клієнта на податковий облік.

Грошові кошти, що надійшли на адресу клієнта, банк зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня зарахувати на його рахунок. У разі наявності грошей на рахунку клієнта банк повинен негайно - протягом операційного дня - виконати розпорядження клієнта про списання грошей з рахунку для оплати його боргових зобов’язань. Якщо таке розпорядження надійшло в банк після завершення операційного дня, то воно виконується наступного дня.

Усі надходження коштів на поточний рахунок обліковуються в його кредитовій стороні - виторг від реалізації продукції, наданих послуг та виконаних робіт, виторг від продажу цінних паперів та проценти за ними, виторг від продажу іноземної валюти, одержані банківські позички, кошти з закритих депозитних рахунків тощо. Всі платежі з поточного рахунку обліковуються в його дебетовій стороні - оплата купленої сировини, матеріалів, інших цінностей, одержаних послуг чи виконаних робіт, одержання готівки для оплати праці, витрат на відрядження, господарських витрат, платежі та збори до бюджету та позабюджетних фондів, погашення кредитів та сплата процентів за ними тощо.

Доручення платника на перерахування коштів приймаються банком у межах коштів, наявних на рахунку на початок робочого дня. Виняток становлять доручення на переказування з основних рахунків до бюджету та позабюджетних цільових фондів сум податків і зборів, неподаткових платежів, пені, штрафів та інших санкцій, передбачених законодавством. Такі доручення приймаються банком і обліковуються окремо за балансом як неоплачені в строк через відсутність коштів у платника. Це так звана картотека неоплачених документів.

Протягом трьох робочих днів платник зобов’язаний переказати залишки коштів з інших поточних рахунків на основний для оплати вказаних документів картотеки або оплатити їх безпосередньо з додаткового поточного рахунку.

У разі відсутності коштів на рахунку банк приймає до виконання документи на безспірне списання (стягнення) коштів. Вони також розміщуються в картотеці неоплачених документів і виконуються згідно зі встановленою законодавством черговістю платежів, а якщо вона не встановлена, то за календарною черговістю їх надходження.

Закриття рахунків. Банки закривають поточні рахунки підприємств у національній та іноземній валюті на підставі: заяви власника рахунку; рішення органу, на який покладено обов’язки щодо ліквідації підприємства; рішення суду або арбітражного суду про ліквідацію підприємства; інших обставин, передбачених чинним законодавством чи договором між банком та клієнтом.

У разі ліквідації підприємства його основний рахунок переоформляється на ім’я ліквідаційної комісії, а всі додаткові рахунки закриваються.

Якщо на рахунку, що закривається, є залишок коштів, то підприємство повинно платіжним дорученням переказувати їх на інший рахунок, спеціально відкритий для цих цілей. Якщо при цьому у власника рахунку, що закривається, є картотека заборгованості, то вона має бути передана банку, в якому відкривається новий рахунок. Цей банк не може відмовити в прийнятті документів, що містяться в картотеці заборгованості.

Після закриття рахунку клієнта документи (справа), на підставі яких відкривався рахунок, залишаються в установі відповідного банку.

Поточні рахунки фізичних осіб у національній та іноземній валюті закриваються на підставі їх заяви, в разі смерті та в інших випадках, передбачених договором або чинним законодавством. Залишки коштів на рахунку видаються готівкою, або переказуються на інший рахунок за розпорядженням власника чи спадкоємців.

Закриття депозитних (вкладних) рахунків у національній та іноземній валюті юридичних та фізичних осіб здійснюється: при закінченні строку депозиту (вкладу), на який був укладений договір; при достроковому розірванні договору однією зі сторін, якщо така можливість передбачена договором; у разі смерті власника (для фізичних осіб).

В обох випадках кошти з депозитних рахунків юридичних осіб разом з процентами переказуються на поточний рахунок власника депозитного рахунку. Видача коштів готівкою юридичній особі при закритті її депозитного рахунку не дозволяється.

Протягом трьох робочих днів після закриття поточних, бюджетних та депозитних рахунків (крім рахунків фізичних осіб та офіційних представництв) банк зобов’язаний повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунку.

Через безготівкові міжгосподарські розрахунки формується переважна частина грошового обороту, реалізуються найбільш масові відносини між економічними агентами нефінансового сектора (далі підприємства). Вони постійно розраховуються між собою шляхом перерахування коштів на відкриті у банках рахунки за реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги, тобто за товарними операціями. Значна частина безготівкових розрахунків підприємств припадає на так звані нетоварні операції - розрахунки з бюджетом, органами соціального страхування, управління, судочинства тощо. Хоча порядок розрахунків у цих двох сферах однаковий, проте нормативно-правова база їх організації істотно різниться.

За товарними операціями форми розрахунків, порядок платежу, відповідальність сторін за невиконання платіжних зобов’язань тощо визначаються в їхніх договорах (контрактах). Умови та порядок розрахунків є обов’язковим і надзвичайно важливим розділом кожного такого договору. Тому тут підприємства мають широкі можливості вибору найдоцільніших для них форм розрахунків та способів платежу.

За нетоварними операціями порядок платежу та відповідальність за порушення платіжної дисципліни визначаються відповідними законодавчими актами. Тому тут права підприємств щодо вибору порядку розрахунків обмежені.

Важливим елементом грошових розрахунків є міжбанківські розрахунки. Вони є обов’язковою передумовою міжгосподарських розрахунків, що здійснюються між економічними суб’єктами - клієнтами різних банків або різних філій одного банку. В цих випадках виникає потреба переказувати кошти з банку платника в банк одержувача.

Крім того, між банками як самостійними економічними суб’єктами виникає багато відносин, які зумовлюють їх власні взаємні платежі - міжбанківські кредитні відносини, купівля-продаж валюти, цінних паперів, надання послуг тощо. Тому без добре організованої, надійної, ефективної системи міжбанківських розрахунків не можуть успішно здійснюватися міжгосподарські розрахунки і функціонувати банківська система взагалі.

Для забезпечення міжбанківських розрахунків створюються спеціальні платіжні системи. Їх організація в різних країнах неоднакова, що зумовлено традиціями, рівнем розвитку банківської справи, масштабами запровадження новітніх комп’ютерних технологій у банківську практику тощо. Вивчивши кращий світовий досвід та запровадивши найсучасніші комп’ютерні технології, вона створила досить оперативну, ефективну й надійну систему міжбанківських розрахунків - Систему електронних платежів (СЕП), що відповідає світовим стандартам. Ця система розбудована на державному рівні, оскільки ініціатором і організатором її був НБУ. Через неї здійснюється переважна частина міжбанківських розрахунків в Україні, вона спроможна задовольнити потреби в розрахунках усіх банків.

Важливим напрямом діяльності банків є касові операції. Вони полягають у прийманні готівки від клієнтів, зарахуванні її на рахунки, збереженні прийнятих коштів та видачі готівки за вимогами клієнтів. Особливо важливим і відповідальним для банку є своєчасне і повне задоволення вимог клієнтів на видачу готівки. Від цього залежить довіра клієнтів до банку, їх можливість вільно розпоряджатися своїми коштами, нормально виконувати свої зобов’язання по заробітній платі та інших платежах, що здійснюються готівкою.

Касові операції мають велике значення для самих банків, для їхніх клієнтів і для банківської системи в цілому. Приймаючи готівку від клієнтів - юридичних та фізичних осіб, банки збільшують свої вільні резерви, за рахунок чого розширюють активні операції та забезпечують зростання доходів. Видаючи готівку клієнтам, банки стягують комісійну плату, яка поповнює їхні доходи. В операціях з готівкою банки можуть надавати своїм клієнтам чимало додаткових послуг (з інкасації, самообслуговування тощо), які також дають додаткові доходи.

Клієнти банків через касові операції надають своїм грошовим коштам депозитну форму, що сприяє їх кращому збереженню та використанню, одержанню додаткових доходів від депозитних процентів. Водночас у них зростає ймовірність втрат завдяки ризику неліквідності банків.

Банківська система, регулюючи касові операції, залучає готівку у внутрішньобанківський оборот. Завдяки цьому вона збільшує свої резерви і скорочує витрати на готівковий обіг, поліпшує структуру грошової маси, підвищує регульованість і прозорість грошового обороту, обмежує використання грошей для обслуговування тіньових доходів.

Для здійснення касових операцій установи банків організовують прибуткові каси, в яких здійснюється приймання готівки від клієнтів, та видаткові каси, в яких здійснюється видача готівки. Банки можуть організовувати також вечірні каси для приймання від клієнтів виторгу, який надходить після закінчення операційного дня банку. Видаткові операції вечірні каси не здійснюють.

Банківські касові операції базуються на організаційних заходах, пов’язаних з регулюванням готівкового обігу. Це передусім складання прогнозних розрахунків касових оборотів та організація контролю за виконанням прогнозних показників з надходжень і видач готівки; розроблення календаря видач готівки по днях місяця і по окремих клієнтах; установлення для кожного клієнта ліміту залишку каси; визначення строків та порядку інкасації виторгу для організацій торгівлі та сфери послуг тощо.

Розділ 2. Аналіз розрахунково-касового обслуговування ПАТ «КБ ОЩАДБАНК»

2.1 Сучасний стан розрахунково-касового обслуговування банківськими установами в Україні

Проведемо дослідження розрахунково-касового обслуговування деякими провідними банками України, а саме: Приватбанк, ОТР Bank, ВТБ 24, Банк Держава.

Розрахунково-касове обслуговування «Приватбанку» це: відкриття й обслуговування поточних рахунків у національній валюті організацій всіх форм власності, у тому числі й підприємців; Ескпрес-платежі - потрібен тільки телефон - будь-який підприємець має можливість відправити невідкладний платіж маючи під рукою тільки телефон; послуга «Рахунок для бізнесу за 1 хвилину» - зарезервований спеціально для клієнта номер рахунку в банку, який можна вказувати в договорах, контрактах і рахунках, і навіть направляти на нього гроші; відкриття й обслуговування поточних валютних рахунків; система електронних платежів «Клієнт-Банк» і «Приват24».

З початку 2009 року ОТР Bank запровадив додаткові продукти та послуги. Картку преміум класу VISA PLATINUM PRIVATE BANKING, що підкреслює довіру Банку до Клієнтів Private Banking та надає можливість держателю отримати значний кредитний ліміт, а також широкий перелік додаткових послуг і програм, які відповідають винятковому статусу Клієнта.

ВТБ 24 здійснює наступні види розрахунково-касового обслуговування клієнтів: розрахункове обслуговування в російських рублях; розрахункове обслуговування в іноземних валютах; обслуговування через системи вилученого доступу «Банк - клієнт» і «Банк - клієнт онлайн»; касове обслуговування; інкасація й перерахування; конверсійні операції; розрахунки акредитивами; гарантії; операції з векселями; валютний контроль; надання інформації про залишки на рахунку з використанням кодового слова.

Відкриття й обслуговування рахунків компаній резидентів і нерезидентів Російської Федерації Банк Держава: вилучене керування банківськими рахунками за допомогою системи «Клієнт - Банк» для юридичних осіб; зарахування й зняття наявних коштів, надання спецтранспорту для перевезення цінностей; платежі по Росії, зручний режим прийому й виконання платежів; міжнародні платежі з можливістю виконання в режимі поточного операційного дня через кореспондентські рахунки в найбільших іноземних банках; здійснення покупки/продажу іноземної валюти за російські рублі, по курсам валютного ринку в режимі реального часу й зарахуванням коштів на рахунок у день подачі заявки на здійснення операції.

З початку серпня 2010 майже немає установ і тарифних пакетів, у яких зняття готівки з рахунку юридичної особи було б безкоштовним (у липні такі програми на ринку були - при тому далеко не одиничні).

Опираючись на дані офіційної статистики про базові тарифи на РКО з найдешевшим обслуговуванням рахунку в роботі, розраховано середні значення по банках:

1)   вартість відкриття рахунку складає 175 грн.;

)     вартість обслуговування рахунку за місяць - 60 грн.;

)     вартість платежу в інші банки (паперовий носій) - 25 грн.;

)     вартість зняття готівки з рахунку, відсоток зі суми зняття - 0,35%.

Як правило, банк бере платіж за підключення до системи Клієнт-Банк (0,01 - 500 грн.), щомісячну плату за обслуговування в системі (від 10 до 540 грн.), плату за проведення платежів в інші банки через Клієнт-Банк (0,4-7 грн.).

У цілому Клієнт-Банк має велику пропозицію у бізнесі, і з кожним роком популярність системи росте. З подальшим розвитком надання послуг банками ще більше клієнтів переходять на Клієнт-Банк. Один зі стимулів такого переходу - цінова політика банків відносно платежів на паперових носіях - практично всі оператори піднімають вартість обслуговування таких платежів. Це дуже трудомісткий процес, що має потребу в постійному контролі щоб уникнути помилок. У свою чергу Клієнт-Банк, завдяки своїй технологічності дозволяє знизити ризик допущення помилки й приблизно в три рази зменшить потреби в залученні людського ресурсу за рахунок високої автоматизації процедури проведення платежу.

У перелік послуг, умовно об'єднаних поняттям «розрахунково-касове обслуговування», «Гроші» включили грошові перекази, обслуговування поточних рахунків для фізичних осіб, оплату комунальних послуг через банк і валютообмінні операції. Відзначивши велику кількість тарифів на грошові перекази по Україні й за рубіж, необхідним є «прив'язатися» до суми відправлення в 1000 дол. і оцінити витрати на таку операцію. При цьому не розглядалися варіанти, що вимагають відкриття рахунку з умовою, що комісійні платить одержувач грошей. З'ясувалося, що деякі банки співпрацюють із різними системами грошових переказів, піклуючись про зниження видатків клієнта. Деякі співпрацюють із однією, максимум двома системами переказів, причому саме з тими, хто має найвищі тарифи.

Згідно зі статистичними дослідженнями в Україні більшість переказів проходить у національній валюті, на другому місці - долар США, далі - євро.

Згідно загального рейтингу систем грошових переказів перше місце з великим відривом зайняв «Western Union». Його мережа, яка у десятки разів перевищує мережі своїх конкурентів, дає значну перевагу цій системі. З великим відривом на другому місці йде «Anelik», яка має досить велику кількість пунктів переказу грошей та заманює клієнтів низькими тарифами та можливістю переказувати гроші в будь-яку країну. Єдиним мінусом можна назвати те, що вона не має можливості переказувати гроші по Україні, відповідно переказ робить тільки в доларах та євро та має досить високі тарифи. Третє місце займає система «PrivatMoney», яка поступається «Anelik» лише розвиненістю своєї мережі. Четверте та п'яте місце посіли системи «Coinstar (Travelex)» та «Contact», які мають середні показники в усіх критеріях.

У 2011 році тарифи по РКО залишилися на нинішньому рівні. Основних змін варто очікувати з початку 2012 року, як тільки банки оцінять свої збитки/доходи в 2011 році, тому що неповернення по кредитах ростуть, а заробляти на чомусь необхідно. Однак справжній бум попиту на послуги РКО відбувся з середини 2012 року, що було пов'язано з активним кредитуванням економіки.

2.2 Загальна характеристика ПАТ «КБ Ощадбанк» та його фінансового стану

ПАТ « КБ Ощадбанк» - одна з найбільших фінансово-банківських установ в Україні, яка стабільно працює в умовах постійної конкуренції на ринку банківських послуг та прагне бути сучасним конкурентоспроможним банком.

Банк зосереджує свої зусилля на створенні сприятливих та вигідних умов обслуговування клієнтів, розширенні переліку банківських послуг, збільшенні присутності на ринку продуктів та послуг.

В рамках стратегії розвитку та основних напрямків діяльності на 2012-2014 роки пріоритетними напрямками стратегічної політики є капіталізація Банку, підтримання ліквідності на належному рівні, скорочення операційних та оптимізація адміністративних витрат, використання ресурсів Банку в стратегічно обґрунтованих і високоефективних проектах, підвищення якості та надійності фінансових операцій, встановлення довготривалих відносин з клієнтами, індивідуальний підхід до обслуговування VIP-клієнтів, формування позитивного сприйняття Банку суспільством, зростання привабливості для клієнтів.

Головним напрямком стратегічної політики на 2013 р. є зміцнення надійності та фінансової стійкості Банку, послідовне покращення позицій на ринку банківських послуг за рахунок якості, ефективності та оперативності обслуговування клієнтів.

У 2012 році на ринку корпоративних клієнтів українського банківського сектора був відзначений як ріст обсягів операцій, так і збільшення кількості клієнтів (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Клієнти банку

Діяльність ПАТ «КБ Ощадбанк» супроводжувалася девізом «Розуміємо усіх. Цінуємо кожного». В обслуговуванні корпоративних клієнтів застосовувався індивідуальний підхід. Завдяки професіоналізму менеджерів клієнтська база Банка значно збільшилася й у 2012 р. нараховувала близько 23264 юридичних осіб, її складовими є великі, середні і малі підприємства різних сфер бізнесу: металургії, хімічній промисловості, харчовій промисловості, будівництва, сільського господарства, машинобудування, енергетики, телекомунікаційної галузі і т.ін.

рік не став виключенням у прагненні ПАТ «КБ Ощадбанк» підвищити якість обслуговування і застосувати комплексний підхід у роботі з клієнтами. Основною відмітною рисою тарифної моделі, що дозволяє виділити Банк серед інших, є пакетна пропозиція послуг і продуктів. Важливу увагу Банк приділяє підтримці конкурентноздатності тарифів у всіх регіонах присутності, що робить співробітництво клієнта з Банком оптимальним у будь-якій філії чи відділенні.

Користуючись набором послуг, об’єднаних у пакети, корпоративні клієнти мають можливість планувати свої витрати на банківське обслуговування. Разом з тим для продуктивної взаємодії з найбільш перспективними клієнтами Банк застосовує індивідуальний підхід до тарифікації ряду послуг. Для задоволення індивідуальних потреб клієнтів, що залежать від специфіки і характеру їхньої діяльності, Банком розробляються індивідуальні взаємовигідні умови співробітництва. Завдяки гнучкому підходу до питань ціноутворення, Банк зміг розширити і значно диференціювати клієнтську базу.

Для проведення активних операцій банк формує банківські ресурси, які складаються з власних та залучених коштів. Від структури банківських ресурсів залежать показники ефективності роботи банку.

Власні кошти, або капітал банку - це кошти, які безпосередньо належать банку. Вони мають порівняльно невелику питому вагу у загальному банківському капіталі, але виконують важливі функції: захисну, регулюючу й оперативну. Власний капітал банку відіграє важливу роль у забезпеченні стійкості банку й є основою нарощування його активних операцій.

Притягнуті кошти банку підрозділяються на депозити та інші. Під депозитом розуміють зобов’язання банку за тимчасово притягнутими коштами фізичних та юридичних осіб за відповідну платню. До інших відносяться кошти, які були прилучені на міжбанківському ринку або отримані за рахунок продажу на ринку боргових зобов’язань (депозитних та ощадних сертифікатів, банківських векселів). Динаміку структури банківських ресурсів банк ілюструє у таблиці 2.2

Таблиця 2.2. Динаміка структури банківських ресурсів

Як видно з приведених даних таблиці 2.2, у загальній сумі банківських ресурсів на частку власних коштів у 2011 році приходилося 16,29 %, а в 2009 році - 14,30%, на долю залучених коштів - відповідно 83,71 й 85,70%. Це свідчить про те, що залучені кошти банку збільшилися швидше, ніж власні: 116,58 % проти 99,93%. Нижче представлені рисунки 2.1 на якому, за допомогою діаграми зображена структура банківських ресурсів у 2011 та 2012 роках.

Рис. 2.1. Динаміка та структура банківських ресурсів у 2011-2012 рр.

Збільшення залучених коштів погіршує економічні показники банку (оскільки цей вид банківських ресурсів є платним для банку й визначає його видаткову частину).

На наступному етапі аналізу необхідно розглянути структуру власних коштів, яка відображена у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. Структура власних коштів Банку

Виходячи з даних таблиці 2.3 можна зробити висновок, що у структурі власних коштів переважає статутний фонд. Для детального аналізу власних коштів необхідно розглянути динаміку у 2011 та 2012 роках зображену на рисунку 2.2.

Рис. 2.2.Динаміка власних коштів банку у 2011-2012 рр.

Статутний фонд банку формується за рахунок внесків у виді матеріальних й нематеріальних активів. Порівнюючи статутний фонд банку у 2011 та 2012 роках можна зробити висновок, що статутний фонд банку у 2012 році збільшився на 100800 тис. грн. Це свідчить про стабільне положення банку. Частка статутного фонду важлива для іноземних ділових партнерів (таких, як ЕБРР), тому що при виборі банку для здійснення інвестиційної діяльності в Україні звертають увагу на його фінансову стійкість.

Регулятивний капітал Банку станом на кінець дня 31 грудня 2012 р. склав 2732 841 тис. грн., що на 414 841 тис. грн. (або на 17,9%) перевищує цей показник на початок 2012 року. Станом на звітну дату статутний капітал становить 1 965 600 тис. грн.

Рис. 2.3. Динаміка активів, капіталу, коштів клієнтів, млн.грн.

Вказані цифри свідчать про те, що керівництво Банку першочергову увагу приділяє збільшенню капіталу Банку, оскільки це стимулює подальший розвиток Банку, забезпечує виконання програм співпраці зі стратегічними партнерами, нарощування активів та обсягів банківських операцій.

Рис. 2.4. Динаміка платоспроможності у 2012 році

На 01.01.2013 р. норматив платоспроможності (Н2) склав 20,07% при нормативному значенні 10%, норматив співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3) склав 16,93% при нормативному значенні 9%, що свідчить про здатність Банку своєчасно і в повному, обсязі розрахуватися за своїми зобов’язаннями.

З часу заснування клієнтами Банку стали підприємства та установи різних галузей бізнесу - від всеукраїнських корпорацій до приватних підприємців. Завдяки виваженій політиці партнерства Банк, з одного боку, зберіг та примножив свою клієнтську базу, а з іншого - досяг помітних фінансових результатів за рахунок послуг саме корпоративним клієнтам

Рис. 2.5. Залучені кошти юридичних осіб, млн.грн.

Збільшення прибутковості для банку забезпечувалося проведенням активної роботи з підвищення якості кредитного портфелю в умовах загального спаду фінансових показників діяльності позичальників, з одночасним нарощуванням бази стабільних та платоспроможних клієнтів.

Рис. 2.6. Кредити юридичних осіб, млн.грн.

Для зниження кредитного ризику були використані програми з реструктуризації кредитної заборгованості за графіками, узгодженими з клієнтами, розроблені проекти стандартних кредитних процедур для юридичних осіб (крім банків), чітко прописані принципи реалізації тих чи інших банківських послуг. Оперативно розглядались кредитні заявки та приймались рішення з надання кредитів, що підвищило конкурентоспроможність ПАТ «КБ Ощадбанк».

Збалансована політика в аспекті активних операцій принесла вагомий результат. Процентні доходи за кредитами юридичних осіб за звітний період зросли на 21,5 % в цілому по банку

За 2012 рік зросли комісійні доходи за операціями з клієнтами на 23 087 тис. грн. (на 12,4 %). При цьому комісійні доходи від кредитного обслуговування клієнтів збільшились на 8 622 тис. грн. (на 30,7 %), а комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування зросли на 9797 тис. грн.

Відповідно до економічних ринкових тенденцій, що склалися в частині вартості кредитних ресурсів, протягом 2012 року, Банком проводилося виважене підвищення відсоткових ставок за наданими кредитами. Процентні доходи за кредитами та операціями, що носять кредитний характер, за 2012 рік зросли на 283215 тис. грн. (на 21,7 %). Кредитне обслуговування клієнтів в 2012 р. принесло комісійні доходи (комісійні доходи від кредитного обслуговування, позабалансових операцій, за ведення реєстру застав рухомого майна, та інше) в розмірі 8623 тис. грн.

Рис. 2.7. Структура кредитно-інвестиційного портфелю

Банком удосконалювалась розроблена раніше технологія розгляду, перевірки, оцінки та прийняття рішень за кредитними заявками клієнтів.

Результати аналізу кредитної діяльності показують, що в банку існує стійка тенденція збереження якості кредитного портфелю.

Відбиваючи тенденції розвитку банківської системи України за останні роки Банк приділяє основну увагу розвитку роздрібного бізнесу. Саме цього жадає від банків постійно зростаюча довіра населення до банківської системи. За основними показниками розвитку роздрібного бізнесу (залучення внесків населення, споживче кредитування) Банк знаходиться в першій десятці ведучих банків України. Разом з розробкою і впровадженням нових продуктів Банк намагається підтримувати високу якість обслуговування клієнтів, задовольняючи при цьому потреби всіх верств населення. Одним з напрямків проведення послідовної політики вдосконалення якості обслуговування клієнтів є розвиток комплексу сучасних соціально-орієнтованих послуг для приватних осіб. Банк завжди з особливою увагою відноситься до проблем малозабезпечених верств населення.

Фахівцями Банку ведеться постійна робота з розширення видів внесків. Були розроблені і запропоновані клієнтам нові продукти, спрямовані на задоволення різних потреб. На сьогоднішній день асортимент видів внесків включає:

-    внески з помісячною чи поквартальною виплатою відсотків, що дозволяє клієнтам одержувати додатково - чи щомісячно поквартально - визначену суму до заробітної плати чи пенсії;

-    внески з можливістю поповнення рахунка, що дозволяють нагромадити суму для значної покупки;

-    внески з виплатою відсотків наприкінці терміну, що дозволяють дістати великий прибуток, залишаючи нараховані відсотки в розпорядженні Банку до завершення терміну дії договору.

Одним з найважливіших завдань індивідуального бізнесу на 2012 рік було нарощування ресурсної бази Банку шляхом збільшення залишків на вкладних рахунках фізичних осіб.

Рис. 2.8. Стокові депозити фізичних осіб, млн. грн.

З травня 2012 року по всій мережі Банку була впроваджена бонусна програма лояльності, що передбачала збільшення процентної ставки для вкладників, які повторно укладають договір банківського вкладу із банком. У значній мірі завдяки дії програми лояльності обсяги залучених вкладів за депозитним продуктом «Скарбничка» протягом 2012 року зросли на 179,26 млн. грн.(на 34,97%).

У серпні 2012 року по всій мережі Банку був впроваджений акційний банківський продукт «Фінансова незалежність» за умовами якого клієнт міг розмістити кошти на 1 або 3 місяці з можливістю автоматичного продовження строку дії вкладу на той же термін після його закінчення. Продукт зацікавив вкладників, оскільки він одночасно надає можливість, як вилучити кошти без втрати процентів по закінченні кожного короткого (1 або 3 місяці) періоду дії договору, так і не витрачати час на переоформлення депозиту у разі бажання продовжити співпрацю з банком. За перший місяць дії акції за продуктом «Фінансова незалежність» було залучено 3047 вкладів на суму 185,73 млн. грн., питома вага залучених за продуктом вкладів досягла 20% від загальної кількості укладених депозитних договорів та склала 6,9% від загального обсягу залучених строкових депозитів фізичних осіб. Враховуючи позитивний ефект від впровадження продукту, з 20 листопада 2012 року «Фінансова незалежність» діє як стандартний банківський вклад.

На кінець 2012 року за продуктом «Фінансова незалежність» залучено 6511 вкладів на загальну суму 427,71 млн. грн., що складає 15,1% від загального депозитного портфелю фізичних осіб.

Найбільшу популярність серед вкладників-фізичних осіб завоювали депозити з можливістю вільного користування коштами на рахунку. Тому подальший розвиток отримали «універсальні» вклади - з можливістю зняття коштів у будь-який момент дії договору та підвищеною процентною ставкою на залишок.

Рис. 2.9. Динаміка кредитів фізичних осіб, млн. грн.

Серед популярних депозитних продуктів можна відзначити вклад «Гнучкий +» та «Подвійна перевага». Обсяги залучених коштів за вкладами до вимоги «Гнучкий +», та «Подвійна перевага» збільшились за 2012 рік на 14,41 млн. грн. (на 58,2%).

Рис. 2.10. Динаміка залишків на вкладах фізичних осіб протягом 2012 року в еквів. грн. (млн. грн.)

Впроваджені депозитні продукти та послуги сприяли сповільненню та припиненню відтоку коштів фізичних осіб, а починаючи з II половини 2012 року обсяги залучених коштів почали щомісячно зростати в середньому на 1-2%.

Після введення в 2001 році індивідуальної виплати відсотків, що дозволила більш оперативно обслуговувати клієнтів і зняти операційне навантаження зі співробітників Банку, у 2012 році фізичним особам була запропонована нова послуга: виплата відсотків, нарахованих по внесках клієнта, на платіжну картку. Ця послуга дозволила ще більш підвищити комфорт і швидкість обслуговування клієнтів.

Зараз, після нарахування, відсотки автоматично перелічуються на платіжну картку клієнта, кошти з якої він може одержати в будь-який час у розгалуженій мережі відділень і банкоматів не тільки ПАТ «КБ Ощадбанк», але й інших банків в Україні і за кордоном. Крім того, за бажанням клієнта можливе перерахування на платіжну картку не тільки відсотків, але і суми депозиту по закінченню терміну внеску.

Аналіз фінансових результатів діяльності банку припускає аналіз його витрат, прибутковості та рентабельності.

В таблиці 2.6 наведено аналіз звіту про фінансові результати Банку за 2011-2012 роки.

Чистий відсотковий доход банку у 2012 році збільшився з 361365 тис. грн. до 397690 тис. грн. Дане зниження обумовлене тенденцією збільшення загального рівня ставок на ринку, яка триває на даний момент.

Таблиця 2.4. Аналіз звіту про фінансові результати банку

Основним показником результативності роботи банку є прибуток. Обсяг прибутку у 2012 році у порівнянні з 2011 роком зменшився на 49926 тис. грн. або на 73,7%.

Для більш детального аналізу прибутку банку розглянемо у таблиці 2.5. відповідні показники які характеризують ефективність роботи банку.

Таблиця 2.5. Основні показники ефективності діяльності банку

Отже, діяльність банку є прибутковою, проте спостерігається зменшення прибутковості в кінці 2012 року.

2.3 Організація розрахунково-касового обслуговування в ПАТ «КБ Ощадбанк»

На сьогодні банк утримує провідні позиції у розрахунково-касовому обслуговуванні клієнтів і планує зміцнити їх шляхом удосконалення внутрішніх технологічних процесів та привабливої тарифної політики.

Серед основних послуг розрахунково-касового обслуговування ПАТ «КБ Ощадбанк» належать:

До розрахункового обслуговування належать:

- переказ безготівкових коштів з рахунку Клієнта

- міжнародні перекази в іноземній валюті (система SWIFT)

- договірне списання Банком коштів з рахунку Клієнта

- обслуговування системи віддаленого доступу «Клієнт-Банк»

- організація функціонування взаємопов'язаних рахунків компанії за допомогою системи «Клієнт-Банк».

До касового обслуговування належать:

- прийом готівкових коштів на поточний рахунок Клієнта через касу Банку (торгівельна виручка, фінансова допомога тощо.)

- видача готівкових коштів з поточного рахунку Клієнта (на відрядження, представницькі витрати та ін.)

- прийом платежів готівкою від юридичних осіб, підприємців та фізичних осіб на користь корпоративного клієнта Банку за реалізовану продукцію (роботи або послуги)

- прийом, а також обмін непридатних для обігу банкнот національної валюти на придатні для обігу банкноти

До розрахунково-касового обслуговування також належать інші супутні послуги: надання виписок про рух коштів, запити про анулювання платежів, видача довідок про операції Клієнта та ін.

Готівковий оборот за 2011 рік склав 207 125 317 тис. грн. проти 171 079 421 тис. грн. за 2010 рік, що на 36 045 896 тис. грн. більше, ніж минулого року.

В 2011 році до кас установ банку надійшло готівкою понад 44 234 000 тис. грн., що на 15 575 144 тис. грн., або 54% більше у порівнянні з минулим роком. Найбільший ріст по надходженням відслідковується за рахунок надходжень від підприємств поштового зв’язку, надходжень на рахунки за вкладами фізичних осіб, податків і зборів та від продажу іноземної валюти. За рахунок збільшення обсягів надходжень було частково забезпечено готівкою зобов'язання перед клієнтами банку. Проте видатки готівки із кас банку склали близько 109 053 664 тис. грн., що на 21 019 690 тис. грн., або 24% більше 2010 року. Ріст видатків збільшився за рахунок видачі із вкладних рахунків фізичних осіб, підкріплення підприємств УДППЗ «Укрпошта», видачі по платіжним карткам та за придбану іноземну валюту.

В установах банку станом на 31.12.2011 року діє 1422 угоди по наданню послуг з відповідального зберігання цінностей та документів клієнтів банку в індивідуальних сейфах, що на 166 угод більше проти 2010 року, внаслідок чого отримано доходів понад 427 тис. гривень.

Протягом 2011 року на поточні (карткові) рахунки фізичних осіб, відкриті в установах банку, зараховано коштів, що надійшли безготівковим шляхом, на загальну суму 38 356 249 тис. грн. Суми безготівкових зарахувань заробітної плати робітників та службовців та прирівняних до неї виплат становили 8 527 049 тис. грн. або 22,2 % від загальної суми безготівкових надходжень. За 2011 рік сума заробітної плати, перерахованої безготівковим шляхом, збільшилась на 1 873 790 тис. грн. (або 28,2 %). Підприємствами та організаціями - суб’єктами господарювання перераховано 3 731 890 тис. грн. та 4 795 159 тис. грн. - державними установами, які фінансуються з бюджетів.

Заробітну плату через поточні рахунки в установах банку безготівковим шляхом отримують майже 1 060 тисяч працівників, у тому числі понад 620 тисяч - працівників бюджетної сфери.

Виплату заробітної плати через вкладні рахунки в установах банку здійснюють 16 276 підприємств та організацій, з них 9 773 бюджетних установ.

Суми інших доходів фізичних осіб, які надійшли безготівковим шляхом на їх поточні рахунки, склали 5 091 459 тис. грн., що перевищує аналогічний показник 2010 року на 1 511 318 тис. грн. або на 42,2 %.

У 2011 році отримано доходів за обслуговування безготівкових зарахувань сум на поточні рахунки громадян у розмірі 52 093 тис. грн., в тому числі від виплати заробітної плати - 30 709 тис. гривень.

Станом на 31.12.2011 р. через установи банку одержують пенсії 2 349 тис. пенсіонерів, з них 1 785 тис. - пенсіонерів Пенсійного фонду України та 564 тис. - військових пенсіонерів. За минулий рік кількість пенсіонерів, які обслуговуються установами банку, збільшилась на 48 тис. чоловік. Крім того, понад 1 млн. громадян отримують в установах банку грошові допомоги та інші соціальні виплати, які фінансуються за рахунок коштів Міністерства праці та соціальної політики України.

Продовжується робота банку з Державним центром зайнятості по виплаті отримувачам через поточні рахунки в установах банку допомоги по безробіттю. Протягом 2011 року суми виплат такої допомоги становили 988 853 тис. грн., що на 63 583 тис. грн. більше ніж у 2010 році. За виплату допомоги по безробіттю установи банку отримали 2 906 тис. грн. комісійної винагороди.

Однією з послуг банку, що користуються значним попитом клієнтів, є приймання готівкових платежів населення. Загальна сума платежів, прийнятих установами банку у 2011 році становить 21 800 283 тис. грн., що на 44 % більше порівняно з попереднім роком.

За надання послуг з приймання готівкових платежів установами банку у 2011 році отримано комісійних доходів у сумі 282 742 тис. грн., що на 96 524 тис. грн. більше ніж у 2010 році, в тому числі: 152 271 тис. грн. отримано від приймання платежів за квартирну плату та житлово-комунальні послуги, 54 738 тис. грн. - за приймання платежів до бюджетів різних рівнів та прирівняних до них обов’язкових платежів до державних цільових фондів, 75 733 тис. грн. - від приймання інших платежів на користь юридичних осіб.

Установами ПАТ «Ощадбанк» протягом 2012 року виконано значні обсяги робіт з розрахунково-касового обслуговування як юридичних, так і фізичних осіб, а саме:

- прийнято комунальних та інших платежів від населення на користь юридичних осіб на суму 26,8 млрд. грн., що на 5,0 млрд. грн., або на 23,0%, більше, ніж у 2011 році;

-виплачено заробітної плати та інших доходів населенню через поточні рахунки фізичних осіб на суму 20,0 млрд. грн., що на 6,4 млрд. грн., або на 47,1%, більше, ніж у 2011 році.

Банк постійно підтримував ліквідність на достатньому рівні для забезпечення своєчасних розрахунків за дорученням клієнтів. За 2012 рік кошти на кореспондентському рахунку в Національному банку України зросли в 2,4 разу і на 01.01.2012 р. становили 1,4 млрд. грн. Готівкові кошти та банківські метали в касах банку за 2012 рік збільшились на 160,9 млн. грн. і на кінець звітного року становили 1,3 млрд. грн. Частка коштів на кореспондентському рахунку та в касах банку в чистих активах склала 4,5%.

Установами ПАТ «Ощадбанк» протягом 2012 року виконано значні обсяги робіт з розрахунково-касового обслуговування як юридичних, так і фізичних осіб, а саме:

- прийнято комунальних та інших платежів від населення на користь юридичних осіб на суму 26,8 млрд. грн., що на 5,0 млрд. грн., або на 23,0%, більше, ніж у 2011 році;

- виплачено заробітної плати та інших доходів населенню через поточні рахунки фізичних осіб на суму 20,0 млрд. грн., що на 6,4 млрд. грн., або на 47,1%, більше, ніж у 2011 році;

- виплачено пенсій та допомоги по безробіттю на суму 35,2 млрд. грн., що на 9,5 млрд. грн., або на 36,8 %, більше, ніж у 2011 році.

Станом на 01.01.2012 кількість пенсіонерів, що отримують пенсію в установах ПАТ «Ощадбанк», зросла на 51 тис. і досягла майже 2,4 млн. чоловік.

Кошти на вимогу фізичних осіб залучались також на поточні рахунки в національній та іноземних валютах, на поточні пенсійні рахунки в національній валюті, на вклади на вимогу «Пенсійний» та «Пенсійний +» в національній валюті та «Універсальний Ощадного банку» в іноземних валютах.

Враховуючи сучасні тенденції в банківській системі, було розроблено два короткострокові вклади - «Новорічний Ощадного банку» строком на 30 або 90 днів та «Бліц Ощадного банку» строком на 10 або 20 днів.

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності розрахунково-касових послуг банку

3.1 Основні проблеми розрахунково-касового обслуговування банківських установ

Спектр банківських послуг, які сьогодні пропонують своїм клієнтам комерційні банки промислово розвинених країн, є досить широким. Фактично, банк вже стає не лише посередником між клієнтами та партнерами у торгових, валютних та інших операціях, а швидше безпосереднім партнером та учасником комерційних угод, оскільки забезпечує ряд додаткових послуг та умов для підвищення ефективності проходження зазначених операцій.

На жаль, аналіз сучасного рівня якості обслуговування вітчизняними банками своїх клієнтів дозволяє стверджувати, що сьогодні український банк - це посередник у певних угодах, головною метою якого є не обслуговування цих угод, а отримання прибутку для збереження своєї платоспроможності та недопущення банкрутства. Виходячи з цього, потенційні клієнти часто просто не бажають вкладати тимчасово вільні кошти на депозити в комерційні банки і тим самим приймати на себе певний ризик.

Отже, сьогодні в банківській системі України є багато проблем, які потребують свого практичного вирішення. Вони зачіпають перед усім питання, які пов'язані з подальшим розвитком банківських послуг, які мають концентруватися на таких напрямах:

1)   покращення рівня сервісу у сфері «якості» обслуговування клієнтів;

)     необхідність вдосконалення існуючого програмного забезпечення;

)     використання традиційних засобів зв'язку одержувати необхідну для клієнта інформацію і здійснювати ряд операції з банківськими інструментами прямо з будинку або офісу;

)     постійне підвищення професіоналізму та компетенції персоналу банку, активна кадрова робота з підбору персоналу з високим рівнем відповідальності, професійних знань, новаторським хистом;

)     впровадити такі бізнес-напрямки: «персональні» фінанси, «корпоративні» фінанси, приватні банківські послуги;

)     диверсифікація діяльності за різними напрямами з метою зниження рівня банківських ризиків;

)     збільшення клієнтської бази, активне залучення корпоративних клієнтів та розвиток роздрібного бізнесу;

)     розробка та впровадження нових банківських продуктів з використанням інформаційних технологій високої якості.

3.2 Шляхи удосконалення розрахунково-касового обслуговування

Майже єдиним напрямком розвитку банківських послуг на сьогодні є розроблення та вдосконалення розрахунково-касового програмного забезпечення, тобто того, що надає можливість клієнтам здійснювати платежі, не виходячи із дому та офісу. На жаль, останнім часом цьому процесу приділяється надмірна увага, у той час як інші інструменти майже не впроваджуються.

На нашу думку, найбільш перспективними інноваційними послугами, які мають впроваджуватися українськими комерційними банками, є: інтернет - еквайринг, нові депозитні рішення, Private-Banking, хеджування валютних ризиків, мультивалютні вклади, емісія «привілейованих» пластикових карток тощо.

Інтернет-еквайринг як складова електронної комерції є діяльністю кредитної організації (банку-еквайрера), що включає здійснення розрахунків з організаціями електронної комерції за операціями, які здійснюються з використанням банківських карт у мережі Інтернет. На сьогоднішній день в Україні лише декілька комерційних банків можуть запропонувати елементи цієї послуги. В українських банках не існує дефіциту IT-фахівців, здатних розробити відповідне програмне забезпечення, однак в Україні немає широкого попиту на таку послугу, оскільки цільова аудиторія ще не готова до активного використання інтернет-технологій у здійсненні своїх розрахункових операцій, а система бухгалтерського обліку підприємств ще не в змозі перебудуватися під нові вимоги.

На жаль, навіть найкращі зразки українських систем інтернет-банкінгу не можуть конкурувати з аналогами розвинених країн. Якщо в ЄС і США системи онлайн-платежів автоматизовані, то у вітчизняних банках, як правило, ці платежі обслуговуються банківськими операторами вручну. Наприклад, у США інтернет-банкінгом користуються 4 з 10 американців, а в Україні ця цифра менша в 20 разів. У США і Європі клієнт інтернет-банкінгу може не тільки перевірити стан свого рахунку і перерахувати гроші, але і замовляти платіжні карти, відкривати депозити, купувати або продавати валюту. Таким чином, ринок послуг інтернет-банкінгу в Україні не можна вважати освоєним, тому розроблення та популяризація електронних розрахунків може значно розширити клієнтську базу та надати конкуренті переваги комерційним банкам.Banking - це система відносин між клієнтом і банком, яку характеризує персональний підхід до клієнта, комплексність послуг, що надаються, і висококласне обслуговування.

В основу ідеології Private Banking закладено такі основні принципи:

. Гарантування клієнту максимальної конфіденційності усіх послуг, що йому надаються (з погляду чинного законодавства країни).

. Можливість доступу до вищого керівництва банку.

. Відповідність характеру обслуговування специфічним вимогам клієнта, індивідуальний підхід.

. Наявність персонального менеджера, що працює в особистому контакті з клієнтом і в зручному для клієнта часовому режимі.

. Найвища якість і рівень обслуговування, орієнтація на тривалу ділову співпрацю.

. Системний, глобальний підхід до управління особистим капіталом клієнта, фінансове планування, уміння враховувати можливі запити клієнта.

Відповідно до принципів Private Banking, крім класичних послуг, банки пропонують ще й цілий комплекс додаткових.

Перш за все мова йде про формування індивідуального інвестиційного портфеля та інвестиційної стратегії, а також довірче управління: довірче управління фінансовими ресурсами клієнтів шляхом їх розміщення в боргових і пайових цінних паперах, а також у цінних паперах інститутів спільного інвестування.

Послуги фінансового планування й управління капіталом клієнта базуються на високому рівні довіри клієнта до банку. На підставі отриманих даних про фінансовий стан клієнта фахівці банку здійснюють комплексну роботу за розроблення пропозицій клієнту щодо збереження його фінансових ресурсів і їх оптимальне використання залежно від потреб клієнта. Фактично фахівці банку складають детальний перелік доходів і витрат клієнта на рік або декілька років вперед, в якому враховуються податкові зобов'язання клієнта, управління активами, пропонують узгоджені дії із збереження спадку і управління передачею успадкованого майна.

Особливою популярністю користуються консалтингові послуги: комплекс послуг з податкового, юридичного супроводу і консультування, розроблення рекомендацій, спрямованих на мінімізацію податків і податкове планування.

Додатково банки можуть надавати клієнтам цілий ряд послуг нефінансового характеру. Як правило, це послуги, які надають клієнту додатковий сервіс, додаткові привілеї (дисконтні програми, доступ в зали VIP-персон, приватні ділові клуби тощо). Окрім цього, у рамках даних послуг можуть пропонуватися різні програми інвестування засобів у нефінансові активи: нерухомість, мистецтво, дорогоцінні метали, складання різних колекцій.

Зазначимо, що для українських банків залишається відкритим питання визначення клієнта, на якого повинна орієнтуватися система послуг Private Banking. Як правило, сьогодні кожний банк самостійно визначає для себе граничні рамки і характеристики, за якими клієнт може бути визначений як VIP-персона.

Ряд українських банків (ВАТ «Приватбанк», ВАТ «БГ Банк», ВАТ «ОТП Банк», ВАТ «Укрсоцбанк» та інші) вже впроваджують елементи Private Banking. Цікаво, що в кожному із перелічених банків існують різні підходи до його визначення: одні більше акцентують увагу на послугах із консультування, в той час як інші - на додаткових послугах для VIP-клієнтів. Повноцінного обслуговування за системою Private Banking, як і за системою інтернет-еквайрингу, українські банки, на жаль, сьогодні надати не можуть.

Цікавим для впровадження сьогодні може бути депозит з програмою страхування, відсотки за яким банк перераховує страховій компанії на накопичувальний рахунок із страхування життя або як оплата, наприклад, туристичної страховки або поліса КАСКО. Однак така послуга не є страхуванням, якщо банк продає цю послугу, посилаючись на афілійовану страхову компанію. Оскільки фінансові проблеми банку, як правило, автоматично призводять до подібних проблем у афілійованого страхувальника, то відповідно можуть виникнути труднощі і з виплатою страхових відшкодувань. Показовою в даному випадку є співпраця одного з найбільших банків в Україні ВАТ «Промінвестбанк» зі страховою компанією СК «Вексель», його дочірньою структурою.

Відносно новим видом банківських послуг є мультивалютні вклади - терміновий депозит у декількох валютах (об'єднання в один рахунок три валюти: гривні, долара, євро). Більшість банків просуває бівалютні депозити (євро/долар). При цьому прибутковість цих депозитів є значно нижчою за стандартні депозити в гривні, а для клієнтів майже повністю відсутня можливість вільного переходу з однієї валюти на іншу, а також можливість гри на різниці валютних курсів.

Не виключається також можливість відкриття у майбутньому вітчизняними банками і депозитів, що індексуються. Відсотки за ними частково прив'язані до прибутковості певного інвестиційного інструменту, наприклад, вартості нафти, змінам фондового індексу, вартості валют. Однак ця можливість може залишитися лише припущенням, оскільки в Україні відсутній повноцінний фондовий ринок. Тому українські банки значну частину фінансових ресурсів, які вони отримують від депозитів, спрямовують в основному на кредитування і лише невелику частку вкладають в акції та облігації.

Перспективними банківськими послугами є також хеджування валютних ризиків з використанням похідних цінних паперів: ф'ючерсів, опціонів та свопів, однак відсутність в Україні повноцінного фондового ринку призводить до неможливості використання зазначених інструментів у наш час.

Значний потенціал для розвитку має також і емісія «привілейованих» пластикових карток. Картки World Signia (міжнародної платіжної системи MasterCard International) та Visa Infinite (міжнародної платіжної системи Visa International) займають вищу сходинку в ієрархії банківських карток в усьому світі. Вони емітуються за рішенням правління банків, а тому є ексклюзивними для кожного клієнта. У докризовому періоді в Україні зазначені картки емітували лише 3 банки: ВАТ КБ «ПриватБанк», АКІБ «УкрСиббанк», ВАТ КБ «Укргазбанк». На сьогодні існує інформація про можливість отримання привілейованої картки лише у ВАТ КБ «ПриватБанк».

До складу пакета World Signia входить: міжнародна платіжна карта World Signia; додаткова міжнародна платіжна карта MC Platinum на ім'я довіреної особи (члена сім'ї) утримувача основної карти; самостійна міжнародна платіжна карта Visa Platinum або МС Platinum на ім'я утримувача карти World Signia; додаткова міжнародна платіжна карта МС Gold або Visa Gold на ім'я довіреної особи (члена сім'ї) утримувача основної карти; необмежена кількість карт Visa Plus («електронний гаманець»); дебетна карта VISA або MasterCard (за бажанням клієнта); програма автоматичного страхування власника карти при виїзді за кордон; послуги (цілодобово) служби «Консьєрж-сервіс» банку і Центру підтримки World Signia (WSAC); сервіс Security для утримувача карти і його найближчих родичів; підключення до «Приват24» і MobileBanking; карта IAPA (за бажанням клієнта); карта Priority Pass; карта ETN (за бажанням клієнта); міжнародне водійське посвідчення (за бажанням клієнта); клубні і дисконтні карти українських закладів класу «еліт» (відповідно до домовленостей на момент випуску карти. На нашу думку, випуск зазначених карток і відповідно створення додаткових банківських послуг для заможних клієнтів банками з першої групи за рейтингом НБУ призведе до збільшення кількості іменитих клієнтів банків, що відновить довіру населення до банків, які будуть впроваджувати такі послуги.

Підводячи підсумок, зауважимо, що в умовах поглиблення наслідків світової фінансово-економічної кризи першочерговими завданнями, що стоять перед комерційним банкам для відновлення довіри населення та покращання свого іміджу, слід вважати:

просування інтернет-технологій для підвищення ефективності та прискорення фінансово-господарських операцій клієнтів шляхом застосування інноваційних мережних рішень, тобто інтернет-еквайрингу;

створення нових комплексних рішень для обслуговування VIP-персон, тобто застосування системи Private-Banking та впровадження нових підходів до сегментації клієнтів;

повна автоматизація всіх електронних операцій, що здійснюються з використанням систем інтернет-банкінгу;

розроблення принципово нових депозитних рішень для підвищення привабливості цієї послуги з використанням депозитів з програмами страхування;

дослідження можливості та розроблення відповідних механізмів використання у майбутньому перспективних для української економіки фінансових послуг, а саме: хеджування валютних ризиків та депозитів, що індексуються;

обов’язкове впровадження системи повноцінних мультивалютних вкладів для розширення можливості клієнтів отримання прибутку на курсових різницях;

розгляд можливості емісії «привілейованих» пластикових карток World Signia та Visa Infinite і надання відповідно до них повноцінного пакета послуг для підвищення привабливості комерційного банку з боку найбільш заможних громадян України.

3.3 Удосконалення розрахунково-касового обслуговування шляхом впровадження система платежів по телефону «Телебанк - 24»

Для підвищення ефективності здійснення розрахунково-касових операцій банками України доцільно використовувати нові інструменти. Мова йде про віддалене (дистанційне) банківське обслуговування фізичних та юридичних осіб за допомогою банкоматів, управління рахунком (банкінг) через Інтернет тощо. Але для цього клієнт повинен мати підключений до мережі Інтернету, комп'ютер, оплатити послуги провайдерів та послуги зв'язку. Втім є ще один вид віддаленого банківського обслуговування - найперспективніший та найзручніший для України - дистанційне управління рахунком по телефону.

Дистанційне управління рахунком по багатоканальному телефону як вид обслуговування давно став звичним у західних банках. Так, система платежів по телефону «Телебанк - 24» - це новітній банківський продукт, який не має аналогів в Україні, тому розробку складного та багатогранного проекту було почато з налагодження контактів та обміну досвідом з іноземними банками, а також із порівняння вихідних умов розвитку цієї послуги на Заході та в інших країнах.

Вперше скористатися даною системою та оцінити її переваги клієнти змогли у жовтні 2000 року на прикладі AT «Укрінбанк», коли почала функціонувати автоматична довідкова система. Ця система дає змогу отримати оперативну інформацію щодо всіх видів діяльності банківської установи, офіційних та комерційних курсів іноземних валют на поточну дату.

З 1 лютого 2001 року система «Телебанк - 24» стала доступною для всіх бажаючих. А тому розглянемо докладніше, як вона працює. Уклавши угоду на обслуговування, клієнт отримує номер у системі та ТОН-код. Зателефонувавши до «Телебанку», він переключає телефон у режим тонового набору, вводить свій номер та кілька цифр із ПІН-коду. Від шахрайства з боку будь-яких третіх осіб клієнта убезпечує багаторівневий захист, а саме: 1 рівень - лише клієнт та працівники банку знають номер договору в системі «Телебанк - 24»; 2 рівень - лише клієнт знає свій ПІН-код; 3 рівень - клієнт сплачує лише обумовлені угодою платежі (навіть знаючи пароль клієнта та його номер у системі, ніхто не зможе переказати кошти на свій рахунок); 4 рівень - сума платежу не перевищує встановленого клієнтом ліміту; 5 рівень - завдяки роботі в автоматичному режимі конфіденційну інформацію клієнта не може отримати жоден співробітник банку чи інша особа; 6 рівень - під час роботи з оператором клієнт повідомляє лише частину пароля, а отже, його реквізитами не скористається жоден співробітник банку чи інша особа. Якщо авторизація пройшла успішно, клієнту відразу повідомляють поточний залишок на рахунку в системі (інформація з бази даних озвучується платою голосової обробки). Увівши код необхідної операції, він може дізнатися про залишки на своїх рахунках (карткових, депозитних), провести платіж за попередньо обумовленими договором на обслуговування реквізитами, отримати інформацію про виконання операції, замовити виписку тощо. Отже, схему здійснення операцій у системі «Телебанк» можна представити наступним чином:

Рис. 3.1. Схема здійснення операцій у системі «Телебанк»

Щомісяця безпосередньо в банку або поштою за вказаною в договорі адресою клієнт може отримати докладну виписку і проконтролювати стан свого рахунку та платежі. Користувач системи «Телебанк - 24» має змогу здійснювати практично всі повсякденні операції, пов'язанні з банківським обслуговуванням, а саме:

-    оперативно контролювати надходження коштів на рахунок (при безготівковому переказі заробітної плати, дивідендів, відсотків за депозитом);

-    здійснювати стандартні платежі (квартплата, електроенергія, міський та міжнародний телефонний зв'язок, мобільний зв'язок, Інтернет, навчання, абонплатаза спортзал тощо);

-    поповнити картку, переказавши кошти з поточного рахунку;

-    розмістити тимчасово вільні кошти на депозитному рахунку (після закінчення визначеного клієнтом терміну банк автоматично повертає їх разом з нарахованими відсотками на поточний рахунок).

Виконати всі ці операції можна, перебуваючи будь-де і в будь-який час, аби лише був під рукою телефон. Досвід засвідчує, що клієнти здійснюють їх навіть з таксофонів нового типу, які переключаються у тоновий режим «зірочкою», як і більшість кнопкових апаратів.

Для прикладу наведемо у таблиці (табл. 3.1) спосіб оплати за комунальні послуги.

Таблиця 3.1. Приклад розрахунку клієнта за комунальні послуги за допомогою системи платежів по телефону «Телебанк- 24»

Слід зазначити, що операція триває близько двох хвилин. За аналогічним сценарієм здійснюються практично всі операції у системі.

Щодо підвищення ефективності здійснення готівкових розрахунків, тобто касових операцій банків, то слід зазначити, що традиційна технологія розрахунків з отримувачами платежів - надзвичайно громіздка і не може цілковито задовольнити всіх учасників розрахунків. І це створює проблеми в організації та обслуговуванні платіжного обороту населення, що веде до зниження й рівня касового обслуговування. Вирішити цю проблему можна за умови оперативного надходження інформації про оплату від установ, які приймають платежі, і тісної взаємодії комунальних служб та банків.

Авжеж, вирішенням цих проблем кожен банк займається самостійно, створюючи власну базу інформації про постачальників, банки, послуги та споживачів на підставі договорів чи проплат. Відомості щодо клієнта, який заплатив принаймні один раз, зберігається в довіднику та беруться до уваги при здійсненні ним наступного платежу. Проте прогресивнішим є підхід, впроваджуваний нині за активної участі обласних держадміністрацій, а саме:

-       на першому етапі: удосконалення та спрощення порядку приймання платежів від населення, зменшення кількості паперових носіїв інформації (розроблено зведені квитанційні книжки);

-       на другому етапі: формування єдиної бази запровадження комплексної автоматизації та концентрації розрахунково-касового обслуговування міських комунальних підприємств та організацій. Це дасть змогу прискорити надходження коштів на рахунки постачальників. Такі технології було вже запроваджено у Вінницькій, Волинській, Житомирській, запропоновано для роботи в Херсонській областях, де обласні державні адміністрації своїми розпорядженнями зобов'язали управління житлово-комунального господарства разом з установами місцевих банків створити єдину централізовану систему оплати за житлово-комунальні послуги.

Заслуговує на увагу підхід, практикований на Харківщині Східноукраїнським енергетичним банком «Мегабанк». У загальних рисах ця технологія зводиться до обслуговування населення на основі нарахувань, проведених комунальною службою стосовно кожного клієнта та щомісяця наданих розрахунковому центру при уповноваженому банку, і щоденної звітності цього банку перед організаціями - одержувачами платежів (у електронному чи іншому обумовленому вигляді) щодо кожного клієнта (рис. 3.2).

Рис. 3.2 Схема технології приймання та обробки платежів зі створенням розрахункового центру

Обслуговування клієнта, який сплачує комунальні платежі, зводиться, власне, до пошуку в базі даних інформації про нього, друкування повідомлення із зазначенням належних до сплати сум та розрахунку з клієнтом, якщо останній у змозі оплатити і не піддає сумніву виставлений рахунок (інакше запропоновані суми редагуються). Технологія передбачає прийом як комунальних, так і інших платежів населення (податки, штрафи, разові послуги тощо).

Висновки

На сьогодні дослідження питання підвищення ефективності управління розрахунково-касовим обслуговуванням є актуальною проблемою У сучасних умовах коли банки не мають змоги, залучити кошти через кризу в економіці та недовіру населення до банків потрібні рішучі дії системи менеджменту щодо покращення якісної структури портфеля банк.

Розрахунково-касові операції полягають у забезпеченні руху грошових коштів на рахунках клієнтів банків згідно з їхніми дорученнями. Ці операції посідають особливе місце в банківській діяльності і відіграють важливу роль в забезпеченні успішного перебігу економічних процесів на мікро- та макрорівнях.

Банки здійснюють касові операції з обслуговування клієнтів на основі єдиних правил, що встановлені Національним банком України. Ці правила визначають порядок прийому, видачі, пакування, зберігання та обліку готівки.

ПАТ «КБ Ощадбанк» пропонує повний спектр послуг розрахунково-касового обслуговування для юридичних осіб, в т.ч. ведення поточних рахунків, здійснення платежів в національній і іноземній валюті та здійснення інкасації. Обслуговування юридичних осіб відбувається в Головному операційному управлінні, обласних управліннях та на рівні окремих відділень, що забезпечує клієнтам широку та розгалужену мережу обслуговування по всій Україні.

Ведення ПАТ «КБ Ощадбанк» рахунків клієнтів є необхідною передумовою та важливою складовою їх розрахунково-касового обслуговування. Весь процес ведення рахунків умовно можна розділити на три стадії: відкриття, обслуговування, закриття рахунків.

Для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів операцій банки відкривають своїм клієнтам кілька видів рахунків: поточні, депозитні (вкладні), бюджетні. Перші два види рахунків можуть відкриватися в національній та іноземній валюті, а останній - тільки в національній.

Одним із шляхів покращення розрахунково-касового обслуговування ПАТ «КБ Ощадбанк» є впровадження нової системи «Телебанк - 24»). Банк зможе отримати змогу на якісно новому рівні обслуговувати клієнтів, оскільки даний елемент обслуговування здійснюється на рівні Інтернет-банкінг, але при цьому клієнт несе менші витрати, «інтерфейс» для нього значно спрощений; завдяки автоматичній обробці заявок банк зможе обслужити більше клієнтів за тієї ж чисельності персоналу, а відтак зменшується собівартість операцій, вплив «людського фактору», тобто робота банку (філії) з клієнтом стане безперебійною та надійнішою. При цьому всьому головною перевагою для банку є залучення через систему «Телебанк - 24» нових клієнтів, збільшення обсягів його зобов'язань, тобто збільшення продажу банківських продуктів і послуг.

Також слід зазначити, що розрахункові центри, які створюються банками, - це нові перспективні установи сучасної фінансової інфраструктури, їх розвиток у цілому відповідає загальній тенденції поглиблення спеціалізації у банківській сфері, відокремленню їх інститутів, спроможних якнайкраще обслуговувати конкретні галузі фінансових взаємовідносин. Запровадження таких центрів сприятиме активізації інтересу населення до банківських послуг, допоможе привернути його увагу до безготівкових форм розрахунків, що, у свою чергу, дасть змогу збільшити банківські активи, залучивши готівку, яка обертається поза банками, для обслуговування народного господарства та вирішення актуальних економічних проблем.

Створення та впровадження системи автоматизованого обліку платежів населення у розрахунковому центрі надає ряд переваг. Так, для банків - підвищується продуктивність праці операторів; суттєво зменшується кількість помилок при прийманні платежів; скорочується кількість неплатежів, оскільки спрощується порядок оплати; платників швидше обслуговують. Для населення - відпадає необхідність самостійно стежити за зміною тарифів та заборгованістю; значно спрощується процедура ведення платіжних документів, з'ясування непорозумінь щодо прийнятих платежів; на обслуговування витрачається небагато часу.

Список використаної літератури

1.       Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. (із змінами)

.        Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р. (із змінами)

.        Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: Інструкція затв. постановою Правління НБУ від 12.11.2003 року № 492. - К.: НБУ. Із змінами.

.        Про організацію безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті: Інструкція №22 затв. Постановою Правління НБУ від 22.01.2004- К.: НБУ.

.        Про організації емісійно-касової роботи в установах банків України: Положення затв. постановою Правління НБУ № 129 від 7.07.2004. - К.: НБУ.- 267 с.

.        Про міжбанківські розрахунки в Україні: Положення утв. постановою Правління НБУ № 414 від 8.10.2004. - К.: НБУ.

.        Про виконання установами банків доручень підприємств і розрахункових документів по безперечному списанню засобів: Положення утв. постановою Правління НБУ від 18.09.2006 р. № 379. - К.: НБУ.

.        Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: Положення затв. постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637. Про затвердження Змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 29.04.2009 № 252. - К.: НБУ.

.        Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М. Герасимович, М.Д. Алексеєнко, І.М. Парасій-Вергуненко та ін.; За ред. А.М. Герасимовича. К.: КНЕУ, 2006 - 540с.

.        Банки и банковское дело/ Под ред. И.Т. Балабанова. - СПб.: Питер, 2007. - 304 с.

.        Банківська справа: Навчальний посібник/ За ред. Р.І. Тиркала. - Тернопіль: Карт-бланш, 2008. - 314 с.

.        Банківська справа: Підручник /Під ред. О.И. Лаврушина. - М.: Фінанси і статистика, 2006. - 576с.

.        Банківська справа: Підручник. - 3-і изд. /Під ред. проф. В.И. Колесникова, проф. Л.П. Кроливецкой. - М.: Фінанси і статистика, 2009. - 480 с.

.        Банківський менеджмент: підручник / За ред. О.А. Кириченка, В.І. Міщенка. - К.: Знання, 2008. - 831 с.

.        Банківські операції: підручник / За ред. В.І. Міщенка, Н.Г. Слав’янської. - К.: Знання, 2006. - 727 с.

.        Банковское дело / Под ред. О.И. Лаврушина. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2005. - 672 с.

.        Безклубний І., Пафик О. Поняття безготівкових розрахункових відносин // Підприємництво, господарство і право. - 2011. - № 1. - C. 19-22.

.        Васпоренко О.В. Банківські операції: Навч.посібник. - К.: т-во «Знання», КОО, 2008. 0 243 с.

.        Васюренко О.В., Волохата К.О. Економічний аналіз діяльності комерційних банків. - К.: Знання, 2007. - 463 с.

.        Вступ до банківськоі справи: Посібник /Відп. ред. Савлук М.I. - K.: Лібра, 2008. - 344 с.

.        Гуляєва Л.П. Сучасні тенденції банківської діяльності // Формування ринкових відносин в Україні. - 2011. - № 1. - C. 99-104.

.        Д`яконова І.І. Поняття банківської системи та особливості банківської системи України // Вісник Сумського державного університету. - 2008. - № 1. - C. 183-191.

.        Коробкіна С. Безготівкові розрахунки та шляхи їх вдосконалення //Банківська справа. - 2011. - № 1. - С. 49 - 51.

.        Матвієнко П.В. Розвиток грошово-кредитних відносин у трансформаційній економіці України. - К.: Наукова думка, 2007. - 256 с.

.        Нестеренко Т. Система платежів по телефону «Телебанк - 24» //Вісник НБУ. - 2010. - № 3 - С. 52 -56.

.        Операції комерційних банків. / За ред. В. Ричаківська, Г. Табачук, Я. Грудзевич, М. Вознюк. - 4-те вид. - К., 2006. - 500 с.

.        Основи аналізу діяльності комерційного банку: Навч. Посібник/ За ред. В.М. Кочеткова. - К.: в-во Європейського ун-ту, 2008. - 95 с.

.        Основи банківської справи/Під. ред. А.Н. Мороза. - К.: «Либра», 2006. - 184 с.

.        Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. - 2-е вид., доп. і перероб. - К.: КНЕУ, 2007. - 468 с.

.        Примостка О. Аналіз ефективності діяльності комерційних банків // Фінанси України. - 2011. - № 4. - С. 97 - 101.

.        Про гроші [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://www.finance.ua.

.        Розрахунково-касове обслуговування [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://www.privatbank.ua.

.        Тарифні пакети та РКО [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://www.otpbank.com.ua.