Моніторинг забруднення ґрунтів території

Зміст

 

Вступ

1. Історія дослідження питання

2. Сучасний стан території дослідження

2.1 Фізико-географічне та геоботанічне положення

2.2 Кліматичні умови

2.3 Геологія та рельєф

2.4 Гідрографія

2.5 Ґрунти

2.6 Характеристика фауни

2.7 Характеристика флори

3. Матеріали та методи дослідження

4. Моніторинг забруднення грунтів житомирської області

4.1 Структура та стан земельних ресурсів

4.2 Деградація земель

4.3 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси

4.4 Забруднення ґрунтів

4.5 Охорона земель

5. Розрахункова частина

5.1 Оцінка забруднення чадним газом автомобільним транспортом квадрату № В1 міста Херсон: для вулиці Полтавська

5.2 Оцінка забруднення квадрату № В1 міста Херсон ліхеноіндикаційною зйомкою

Висновки

Список літератури

Вступ

Актуальність теми. Моніторинг земель - це система спостережень за станом земель, на підставі яких розробляють рекомендації щодо запобігання негативним явищам і усунення їх, здійснення контролю за використанням та охороною забруднених ґрунтів.

Моніторингове дослідження територій, на яких розміщені атомні електростанції, зумовлене тим, що вони могли бути вже забруднені радіонуклідами під час аварії на Чорнобильській АЕС або їх забруднює місцева атомна електростанція. Враховуючи це, на прикладі Житомирської області, ми детально вивчили результати колишніх досліджень і публікацій, що стосуються цієї проблеми.

Незважаючи на велику екологічну загрозу через забруднення територій радіоактивними відходами від атомних електростанцій, в Україні ще не забезпечено достатнє фінансування для вирішення цієї проблеми. Особливо мало уваги приділяється моніторинговим спостереженням за забрудненням ґрунтів, рослинницької продукції в період експлуатації місцевих атомних електростанцій. Досить часто місцеве населення не інформують про ступінь радіаційного забруднення території та його вплив на здоров’я людей.

Мета - провести моніторинг забруднення ґрунтів Рівненської області.

Завдання:

1. Розкрити теоретичне питання: Моніторинг забруднення ґрунтів Житомирської області.

. Оцінити забруднення чадним газом автомобільним транспортом квадрату № В1 міста Херсон

3. Оцінити забруднення квадрату №В1 міста Херсон ліхеноіндикаційної зйомки.

1. Історія дослідження питання

Моніторинг земель - це система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.

У системі моніторингу земель проводиться збирання, оброблення, передавання, збереження та аналіз інформації про стан земель, прогнозування їх змін і розроблення наукового обґрунтування та рекомендацій для прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам стану земель та дотримання вимог екологічної безпеки. Моніторинг земель є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля [2].

Забруднення ґрунту - це потрапляння у ґрунт різних хімічних речовин, токсикантів, відходів сільського господарства і промислового виробництва, комунально-побутових підприємств у розмірах, які перевищують їх звичайну кількість, що необхідна для участі в біологічному кругообігу ґрунтових екологічних систем [1].

Різні ґрунтові забруднення, більшість з який антропогенного характеру, можна розділити за джерелом надходження цих забруднень у ґрунт. Безпосередньо з атмосферними опадами. Багато хімічних сполук, що потрапляють в атмосферу в результаті роботи підприємств, потім розчиняються в крапельках атмосферної вологи і з опадами випадають у ґрунт. Це, в основному, гази - оксиди сірки, азоту й інші. Більшість з них не просто розчиняються, а утворюють хімічні сполуки з водою, що мають кислотний характер. У такий спосіб і утворюються кислотні дощі.

Один з наступних шляхів надходження забруднювачів до ґрунту у вигляді пилу і аерозолів. Тверді і рідкі з'єднання при сухій погоді звичайно осідають безпосередньо у вигляді пилу й аерозолів. Такі забруднення можна спостерігати візуально, наприклад, навколо котелень узимку сніг чорніє, покриваючись частками сажі. Автомобілі, особливо в містах і біля доріг, вносять значну лепту в поповнення ґрунтових забруднень. У суху погоду гази можуть безпосередньо поглинатися ґрунтом, особливо вологим.

Забруднення ґрунту важко класифікувати, у різних джерелах їхній розподіл дається по-різному. Якщо узагальнити і виділити головне, то спостерігається наступна картина по забрудненню ґрунту:

) забруднення сміттям, викидами, відвалами, відстійними породами. У цю групу входять різні забруднення змішаного характеру, що включають як тверді, так і рідкі речовини, не занадто шкідливі для організму людини, але шкідливі для ґрунту. Вони засмічують поверхню, що утруднює ріст рослин на цій площі;

) забруднення важкими металами. Даний вид забруднень вже становить значну небезпеку для людини й інших живих організмів, тому що важкі метали нерідко мають високу токсичність і здатність до акумуляції в організмі. Найбільш розповсюджене автомобільне паливо - бензин, що містить дуже отруйне з'єднання - тетраетилсвинець, що містить важкий метал свинець, який потім потрапляє в ґрунт. З інших важких металів, з'єднання яких забруднюють ґрунт, можна назвати Cd, Сu, Сг, Ni, Co, Hg, As, Мr.

) забруднення пестицидами. Ці хімічні речовини вданий час широко використовуються як засоби боротьби зі шкідниками культурних рослин і тому можуть знаходитися в ґрунті в значних кількостях. По своїй небезпеці для тварин і людини вони наближаються до попередньої групи. Саме з цієї причини був заборонений для використання препарат ДДТ, що є не тільки високотоксичним з'єднанням, але, також, він володіє значною хімічною стійкістю і не розкладається протягом десятків років. Сліди ДДТ були виявлені дослідниками навіть в Антарктиді. Пестициди згубно діють на ґрунтову мікрофлору: бактерії, актиноміцети, гриби, водорості.

) забруднення мікротоксинами. Дані забруднення не є антропогенними, тому що вони виділяються деякими грибами, однак, по своїй шкідливості для організму вони стоять в одному ряді з перерахованими забрудненнями ґрунту.

) забруднення радіоактивними речовинами. Радіоактивні з'єднання стоять трохи окремо по своїй небезпеці, насамперед тому, що за своїми хімічними властивостями вони практично не відрізняються від аналогічних не радіоактивних елементів і легко проникають в усі живі організми, вбудовуючись в харчові ланцюжки.

Правове регулювання моніторингу ґрунтів здійснюється відповідно до Земельного кодексу України, законів України "Про охорону земель" і "Про державний контроль за використанням та охороною земель", з урахуванням вимог постанов КМУ "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля" від 30 березня 1998 року № 391, "Про затвердження Положення про моніторинг земель" від 20 серпня 1993 року № 661, а також Положення про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 26 лютого 2004 року № 51.

Проведення моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення здійснюється в такому порядку: (а) проведення ґрунтово-агрохімічного обстеження та агрохімічної паспортизації земельних ділянок; (б) проведення вибіркових еколого-меліоративних обстежень ґрунтів на зрошуваних і осушуваних землях; (в) проведення комплексних та спеціальних спостережень на стаціонарних контрольних ділянках за станом ґрунтів з метою вивчення процесів трансформації та міграції біогенних і хімічних речовин у ґрунтах, а також розроблення прогностичних моделей; (г) ведення польових дослідів, на яких забезпечуються комплексні дослідження властивостей ґрунтів, їх родючості (з урахуванням кількості та якості рослинницької продукції), ефективності застосування мінеральних добрив, хімічних меліорантів та інших агрохімікатів, а також розробляються ґрунтозахисні технології; (ґ) створення та ведення інформаційних банків даних про стан ґрунтів та інформаційно-аналітичної системи для розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо прийняття рішень про відвернення та ліквідацію наслідків негативних процесів, планування ґрунтозахисних та інших заходів у сфері охорони родючості ґрунтів; (д) проведення комплексного аналізу та оцінки змін якісного стану ґрунтів; (е) виявлення негативних явищ і кризових територій, обґрунтування, планування заходів щодо їх усунення та підвищення родючості ґрунтів; (є) підготовка доповіді про стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення. [7]

2. Сучасний стан території дослідження

2.1 Фізико-географічне та геоботанічне положення

Область розташована на півночі України, в межах Поліської низовини, на півдні в межах Придніпровської височини. На півночі межує з Республікою Білорусь, на сході з Київської, на півдні з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями України. Адміністративним центром є місто Житомир. Складається з 23 районів. Має 5 міст обласного значення (Бердичів, Житомир, Коростень, Малин, Новоград-Волинський), 7 міст районного значення (Андрушівка, Баранівка, Коростишів, Овруч, Олевськ, Родомишль, Чуднів), 43 селища міського типу; 1613 сільських населених пунктів. Область розташована у двох природно-кліматичних зонах, північна її частина - у зоні Полісся, південна - у межах Лісостепу.

2.2 Кліматичні умови

Клімат Житомирської області помірно континентальний, з вологим літом та м`якою зимою. Середня температура січня ~ 10 ˚С, а в липні - близько + 20 ˚С. Річна кількість опадів на півночі ~ 600 мм, а на півдні ~ 570 мм. Вегетаційний період в середньому становить 240 днів. Немало шкоди завдає господарству області таке метеорологічне явище як град (до шести днів за рік), сильні проливні дощі.

2.3 Геологія та рельєф

Житомирська область має вигляд хвилястої рівнини із загальним зниженням на північ і північний схід (від 280 - 220 м до 150 м і менше). Більша частина області (південна і південно-західна) лежить у межах Придніпровської та Волино-Подільської височин. Північно-східну частину займає Поліська низовина. На півночі області знаходиться Словечансько-Овруцький кряж із найвищою точкою 316 м над рівнем моря, крім того на території області є Білокоровицько-Топильнянський та Озерянський кряж.

2.4 Гідрографія

Житомирщина багата на поверхневі води (річки, озера, водосховища, ставки). Територією області протікає 221 річка загальною довжиною 5266 км. Всі річки належать до басейну Дніпра. Найбільші за довжиною річки в межах області: Тетерів - 247 км, Случ (притока Горині) - 194 км, Ірпінь - 174 км, Уж - 159 км, Ірга - 136 км. На Житомирщині чимало великих озер. Найбільші з них - Чорне, Озерянське, Дуже, Дідове, Прибиловецьке - розташовані в басейні річки Уборть.

2.5 Ґрунти

Серед зональних типів ґрунтів переважають дерново-підзолисті ґрунти піщані, глинисто-піщані й супіщані, оглеєні (52,4% площі області). У балках, долинах річок переважають дернові ґрунти, в заплавах і зниженнях рельєфу сформувалися болотні й торфово-болотні ґрунти. В лісостеповій частині області - сірі лісові, темно-сірі опідзолені ґрунти, а також чорноземи опідзолені, на лесових "островах" формуються ясно-сірі лісові ґрунти. Є невеликі масиви чорноземів малогумусних глибоких і неглибоких, вилугуваних (3 % площі області).

2.6 Характеристика фауни

Тваринний світ області різноманітний, всього налічується близько 400 видів, у т. ч. ссавців - 67, птахів - 270, риб - 30. Найпоширеніші тварини - лось, козуля, свиня дика, вовк, лисиця, борсук, білка, заєць, бобер, куниця, соня лісова, полівка лісова, миша лісова, миша польова, кроти, хом’як звичайний і ховрах крапчастий; з птахів - тетерів, рябчик, шпаки, дятли, синиці, дрозди, качки дикі, куріпки, кулики, перепілки, вивільги, горлиці, лелеки та ін. Акліматизовано оленя благородного й фазана. У річках і озерах - щука, краснопірка, лин, лящ, карась, сом, у ставках - короп, окунь тощо.

2.7 Характеристика флори

За даними Науково-дослідного інституту статистики в Житомирській області щорічно гине 300-500 га лісових насаджень, 80% усіх лісових масивів мають ознаки погіршання фізіологічного стану дерев, 4,2% лісів пошкоджені хворобами та шкідниками. Ці показники щороку зростають. Така ситуація вимагає не лише проведення регулярного лісового моніторингу, а ще й розробки механізму охорони та відтворення лісів. Природно-заповідний фонд. На Житомирщині чимало заповідних територій. У середньому на Житомирському Поліссі показник заповідності дорівнює 3,2%. Нараховується 102 території та об’єкти природно-заповідного фонду, у тому числі 43 заказники (ботанічний Городницький, гідрологічні - Дідове Озеро, Забарський, Червоновільський, зоологічні - Казява, Кутне, лісові - Поясківський, Туганівський, ландшафтний - Плотниця, орнітологічний - Часниківський), 26 пам’яток природи, 31 - парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва, які мають неабияке наукове й естетичне значення. Зокрема, Поліський державний заповідник, створений у 1968 році. Загальна площа заповідника - понад 20 тисяч гектарів у єдиному суцільному масиві. [4]

3. Матеріали та методи дослідження

Відбір матеріалу по завантаженості вулиць автотранспортом проводиться три рази за добу. З декількох замірів вираховується середнє. Інтенсивність руху автотранспорту визначається методом підрахунку автомобілів 3 рази по 20 хв. в кожному із термінів. Підрахунок проводиться методом позначень. Отримані дані записуються у вигляді таблиці (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 - Зведена таблиця кількості автомобілів.

Тип автомобіля	Одиниць	Частка
Легкий вантажний
Середній вантажний
Важкий вантажний (дизельний)
Автобус
Легковий

На кожній точці спостережень проведіть оцінку вулиці за наступними параметрами.

Тип вулиці: міські вулиці з односторонньою забудовою (набережні, естакади, високі насипи), житлові вулиці з двосторонньою забудовою дороги, дороги у виїмці, магістральні вулиці та дороги з багатоповерховою забудовою з двох боків, транспортні тунелі та ін.

Нахил. Визначається екліметром або приблизно.

Швидкість вітру. Визначається анемометром.

Відносна вологість повітря. Визначається психрометром.

Наявність захисної смуги з дерев (видовий склад) Автомобілі розділіть на п’ять категорій: легкі, середні та важкі вантажні (дизельні), автобуси, легкові. Відповідно до даних, наведених у таблиці, будується графік і оцінюється рух транспорту на окремих вулицях.

Таблиця 3.2 - Результати обстежених автомагістралей

Тип вулиці	Поздовжній нахил	Швидкість вітру	Відносна вологість повітря	Тип перехрестя	Інтенсивність руху автомобілів
Дорога з багатоповерховою забудовою з двох сторін	0°	1	100	Регульоване зі світлофорами, звичайне	200
Транспортний тунель	2°	2	90	Регульоване зі світлофорами, кероване	250
Міська вулиця з односторонньою забудовою	4°	3	80	Саморегульоване	300
Вулиця з одноповерховими будівлями	6°	4	70	Нерегульоване із зниженням швидкості	350
Транспортна галерея	8°	5	60	Нерегульоване кільцеве	400
Дорога багатоповерховою забудовою з двох сторін	0°	6	50	Нерегульоване 3 обов'язковою зупинкою	450
Транспортний тунель	2°	1	80	Регульоване зі світлофорами, звичайне	350
Міська вулиця з односторонньою забудовою	4°	2	70	Регульоване зі світлофорами, кероване	500
Вулиця з одноповерховими будівлями	6°	3	60	Саморегульоване	550
Транспортна галерея	8°	4	50	Нерегульоване із зниженням швидкості	600

Підсумком першої частини роботи вважається сумарна оцінка завантаження вулиць автотранспортом згідно з ГОСТ-17.2.2.03-77: низька інтенсивність руху - 2,7-3,6 тис. автомобілів за добу, середня - 8-17 тис. і висока - 18-27 тис. Проводиться порівняння сумарного завантаження різних вулиць міста в залежності від типу автомобілів, поясніть відмінності.

Друга частина роботи. Ця частина роботи полягатиме у визначенні забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами автотранспорту за результатами даних першої частини роботи.

Алгоритм розрахунків

Спочатку креслиться спеціальна табл. 3.2, в якій зазначається варіант, тип вулиці, поздовжній нахил, відносну вологість повітря, швидкість вітру, тип перехрестя та інтенсивність руху автомобілів за годину.

Потім, виходячи з даних, одержаних у першій частині, визначається склад автотранспорту в долях одиниці. Наприклад: 0,1 вантажних автомобілів з малою вантажопідйомністю, 0,1 - з середньою двигунами, 0,05 - автобусів, 0,70 - легкових автомобілів.

Тепер приступайте безпосередньо до розрахунків концентрації СО за формулою Бегма (1984), модифікованою Шаповаловим (1990):

К_со = (0,5+0,01NКm) КаКнКсКвКn, де:

,5 - фонове забруднення атмосферного повітря нетранспортного походження, мг/м³;- сумарна інтенсивність руху автомобілів на міській дорозі, автомобілів за год.;

Кm - коефіцієнт токсичності автомобілів за викидами в атмосферне повітря оксиду вуглецю (II);

Ка - коефіцієнт, що враховує аерацію місцевості;

Кн - коефіцієнт, що враховує зміни забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю (II) в залежності від величини поздовжнього нахилу;

Кс - коефіцієнт, що враховує зміни концентрації оксиду вуглецю (II) в залежності від швидкості вітру;

Кв - коефіцієнт, що враховує зміни концентрації оксиду вуглецю (II) в залежності від вологості повітря;

Кn - коефіцієнт збільшення забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю (II) біля перехресть.

Методичні вказівки до розрахунків

. Коефіцієнт токсичності автомобілів визначте як середній для потоку автомобілів за формулою:

Кm = Рі Кmі, де:

Рі - склад автотранспорту в частках одиниці;

Кmі - визначається за табл. 3.3

Наприклад: коефіцієнт токсичності автомобілів:

Кт = 0,1-2,3 + 0,12,9 + 0,050,2 + 0,05 3,7 + 0,7-1 = 1,41

Таблиця 3.3 - Токсичність викидів різних автомобілів.

Тип автомобіля	Коефіцієнт Кті
Легкий вантажний	2,3
Середній вантажний	2 9
Важкий вантажний (дизельний)	0,2
Автобус	3,7
Легковий	1,0

. Значення коефіцієнта Ка, який враховує аерацію місцевості, визначте за табл. 3.4

Таблиця 3.4 - Аерація місцевості.

Тип місцевості за ступенем аерації	Коефіцієнт Ка
Транспортні тунелі	2 7
Транспортні галереї	1,5
Магістральні вулиці та дороги з багатоповерховою забудовою з двох сторін	1,0
Житлові вулиці з одноповерховими будівлями; вулиці та дороги у виїмці	0,6
Міські вулиці та дороги з односторонніми будівлями; набережні; естакади; високі насипи	0,4
Пішохідні тунелі	0,3

. Значення коефіцієнта Кн, який враховує зміни забруднення повітря оксидом вуглецю (II) в залежності від величини поздовжнього нахилу, визначте за табл. 3.5

Таблиця 3.5 - Поздовжній нахил місцевості.

Поздовжній нахил°	Коефіцієнт Кн
0	1,00
2	1,06
4	1,07
6	1,18
8	1,55

. Коефіцієнт зміни концентрації оксиду вуглецю (II) в залежності від швидкості вітру Кс визначте за табл. 3.6

Таблиця 3.6 - Швидкість вітру.

Швидкість вітру, м/с	Коефіцієнт Кс
1	2,70
2	2,00
3	1,50
4	1.20
5	1.05
6	1,00

. Значення коефіцієнта Кв, що визначає зміни концентрації оксиду вуглецю (II) в залежності від відносної вологості повітря, наведено в табл. 3.7

Таблиця 3.7 - Вологість повітря

Відносна вологість, %	Коефіцієнт Кв
100	1,45
90	1,30
80	1,15
70	1,00
60	0,85
50	0,75

. Коефіцієнт збільшення забруднення повітря оксидом вуглецю (II) біля перехрестя Кn наведено в табл. 3.8

Таблиця 3.8

Тип перехрестя	Коефіцієнт Кn
Регульоване перехрестя зі світлофорами звичайне	1,8
Регульоване перехрестя зі світлофорами кероване	2,1
Саморегульоване перехрестя	2,0
Нерегульоване перехрестя зі зниженням швидкості	1,9
Нерегульоване перехрестя кільцеве	2,2
Нерегульоване перехрестя з обов'язковою зупинкою	3,0

Якщо перехрестя відсутнє, то коефіцієнт Кn ми не використовуємо!

. Підставте значення коефіцієнтів, оцініть рівень забрудненості атмосферного повітря оксидом вуглецю (II):

К_со = (0,5 + 0,01-5001,41) 1 1,061, 201,00 = 9,6 мг/м³

Тепер порівняйте концентрацію СО отриману вами для відповідної урбоекосистеми з ГДКсо.

Для атмосферного повітря. ГДК викидів автотранспорту за оксидом вуглецю (II) дорівнює 5 мг/м³.

. Зробіть висновки про рівень забруднення викидами автотранспорту. При цьому врахуйте, що зниження рівня викидів можливе завдяки таким заходам:

заборона руху автомобілів;

обмеження інтенсивності руху до 300 автомобілів за годину;

заміна карбюраторних вантажних автомобілів дизельними:

встановлення на автомобілі фільтрів.

Дослідження ступеню забруднення районів міста Херсону за допомогою ліхеноіндикаційної зйомки.

Завдання:

.        Провести ліхеноіндикаційну зйомку в запропонованому квадраті міста;

2.      Розрахувати для кожного квадрату середню ступінь покриття, яку утворюють лишайники в %;

.        Нанести на карту міста індекс середнього ступеню покриття у вигляді діаграми;

.        Зробити висновки щодо забруднення дослідженого району міста.

Методика виконання роботи.

Для кожного квадрату зйомки виконують наступні роботи:

.        Наносять на карту точками об’єкти на яких зустрічаються лишайники (наприклад дерева, каміння та ін.).

2.      На кожному об’єкті підраховують кількість лишайників (якщо є мохів та синьо-зелених водоростей) та візуально визначають ступінь їх покриття у %. Для оцінки ступеню покриття вибирають окремо ростучі, дерева. На вибраних об’єктах на висоті 30-150 см від рівня ґрунту проводять підрахунок лишайників по найбільш покритій ними частині кори дерева. Числові дані оформлюють у таблиці для кожної вулиці окремо.

Таблиця 1 - Число видів лишайників и ступень їх покриття для квадрату № …

№ квадрата	Назва вулиці	Порода дерев та їх кількість	Видовий склад лишайників та їх життєва форма	Ступень покриття у (%)	Середня ступінь покриття для породи дерева (%)

3.      Розраховують середню ступінь покриття лишайників для всього квадрату по формулі:

СП = (X₁+X₂+X₃+…X_I) / N

де СП - ступінь покриття;₁, X₂, X₃ - ступінь покриття лишайниками всіх об’єктів в досліджуваному квадраті;- кількість об’єктів покритих лишайниками.

Результати дослідження занести у таблицю

Таблиця 3.9 - Оцінка забруднення навколишнього середовища.

№ квадрата	Оцінка зустрічаємості лишайників	Середня ступінь покриття (%)	Оцінка забруднення

Для оцінки зустрічаємості лишайників та оцінки забруднення навколишнього середовища використовують наступні рекомендації.

Таблиця 3.10 - Ступінь зустрічаємості лишайників та оцінка забруднення навколишнього середовища.

Зустрічаємість лишайників	Ступінь забруднення навколишнього середовища
1. Лишайники на деревах та камінні відсутні.	Дуже сильне
2. Лишайники на деревах та камінні відсутні. На північній стороні дерев та затінених місцях є зеленуватий наліт водоростей.	Сильне
3. Наявність на стовбурах та у основи дерев сіро-зелених накипних лишайників.	Середнє
4. Наявність накипних лишайників, зеленого кольору та водоростей; поява листуватих лишайників	Невелике
5. Наявність кущистих лишайників	Відносно чисте

4.      Нанести на карту (по квадратам) індекс ступеня покриття.

5.      Зробити висновок о ступені забруднення дослідженого району міста Херсон.

4. Моніторинг забруднення грунтів житомирської області

4.1 Структура та стан земельних ресурсів

Земельний фонд Житомирської області станом на 1 січня 2012 року становить 2982,7 тис. га, в тому числі землі:

–       сільськогосподарських підприємств складають 510,8 тис. га;

–       громадян - 829,4 тис. га;

–       закладів, установ і організацій - 36,1 тис. га;

–       промислових та інших підприємств - 16,7 тис. га;

–       підприємств та організацій транспорту, зв’язку - 30,1 тис. га;

–       частин, підприємств, організацій, установ, навчальних закладів оборони - 33,5 тис. га;

–       організацій, підприємств і установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення - 20,4 тис. га;

–       лісогосподарських підприємств - 1055,6 тис. га;

–       водогосподарських підприємств - 10,9 тис. га;

–       спільних підприємств, міжнародних об’єднань і організацій з участю українських, іноземних, юридичних та фізичних осіб - 0,1 тис. га;

–       державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, загального користування, резервного фонду) - 439,1 тис. га.

Динаміка структури земельного фонду області наведена в таблиці 4.1 та на рисунку 4.1

Рисунок 4.1 - Динаміка структури земельного фонду області у 2009 році.

У структурі сільськогосподарських угідь на ріллю припадає - 32,8 %, перелоги - 0,2 %, сіножаті і пасовища - 12,9 %, багаторічні насадження - 0,6%.

Таблиця 4.1 - Динаміка структури земельного фонду області

Основні види угідь	2000		2006		2007		2008		2009
	Всього, тис. га	Всього, тис. га	% до загальної площі території	Всього, тис. га	Всього, тис. га	% до загальної площі території	Всього, тис. га	% до загальної площі території	Всього, тис. га	% до загальної площі території
Загальна територія	2982,7	2982,7	100	2982,7	2982,7	100	2982,7	100	2982,7	100
у тому числі:
1. Сільськогосподарські угіддя	1558,6	1535,2	51,5	1601,0	51,5	1601,0	53,7
2. Ліси і інші лісовкриті площі	1051,4*	1057,6*		1106,6	1057,6*		1106,6	37,1
3. Забудовані землі	88,5	89,0	3,0	89,4	89,0	3,0	89,4	3,0
4. Відкриті заболочені землі	92,5	97,7	3,3	99,9	97,7	3,3	99,9	3,3
5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)	37,2	37,3	1,3	37,3	37,3	1,3	37,3	1,3
6. Інші землі	74,6	24,3	0,8	24,8	24,3	0,8	24,8	0,8
Усього земель (суша)	2841,3	2836,2	95,1	2834,0	2836,2	95,1	2834,0	95,0
Території, що покриті поверхневими водами	48,9	48,8	1,6	48,8	48,8	1,6	48,8	1,6

Дані таблиці, які відображають динаміку структури земельного фонду області за 2000 - 2009 роки, показали не значне збільшення площ територій таких угідь як: рілля, ліси та інші лісовкриті площі. Тенденція зменшення площ була спостерігалася на землях: перелоги, сіножаті та відкриті заболоченні землі. Незмінними на протязі 2000 - 2009 років залишилися площі земель багаторічних насаджень, а також відкриті землі без рослинного покриву.

Внаслідок перерозподілу земель між власниками землі і землекористувачами відбулися зміни в кількісному складі земель в основному сільськогосподарських підприємств, громадян та інших категорій землекористувачів.

Найпоширенішими типами ґрунтів в області є, дерново-підзолисті ґрунти піщані, глинисто-піщані й супіщані, оглеєні (52,4% площі області).

Дерново-підзолисті ґрунти області інтенсивно використовуються в сільськогосподарському виробництві. [5].

4.2 Деградація земель

Однією з найважливіших оцінок стану навколишнього природного середовища є родючість ґрунтів, збереження якої залишається ключовою проблемою охорони природи і благополучної життєдіяльності людей.

Показником родючості є вміст органічної речовини ґрунту, основну частину якої складає гумус, який і визначає рівень природної родючості ґрунту, вміст елементів мінерального живлення рослин і його фізико-хімічні властивості.

Гумус відіграє велику роль у ґрунтоутворенні і розвитку родючості, у формуванні профілю ґрунту у всіх природних зонах, причому характер цієї участі в значній мірі обумовлений складом гумусових речовин [8].

Перехід до ринкових відносин, зміна форм власності вимагають і нових підходів щодо розробки шляхів збереження, відтворення та підвищення родючості ґрунтів. Безперечно, що нині виробник сільськогосподарської продукції повинен орієнтуватися як на соціальні умови, так і на рівень ринково-господарських відносин, враховувати екологічні наслідки свого господарювання та виконувати вимоги щодо захисту ґрунтів від деградації, забезпечувати відтворення родючості наданих йому земель в оренду й приватну власність.

Досвід показує, що в сільськогосподарських підприємствах, особливо в останні важкі в економічному відношенні роки, порушуються землеробські технології господарювання: не дотримуються сівозміни, вносяться низькі норми органічних і мінеральних добрив, відсутнє вапнування кислих ґрунтів. Все це призводить до недобору врожаю і зниження родючості ґрунтів, погіршення екологічної ситуації [6].

Під деградацією ґрунтів слід розуміти погіршення властивостей, родючості і якості ґрунту, яке обумовлено зміною умов ґрунтоутворення внаслідок впливу природних або антропогенних чинників. У більш широкому розумінні поняття " деградація ґрунтів ” охоплює як погіршення основних якісних показників родючості без помітних ознак руйнування або зникнення генетичних особливостей ґрунтів, так і фізичне руйнування ґрунтових горизонтів аж до втрати ґрунтом не лише своїх функцій як середовища існування, а й повного його фізичного зникнення. Це негативне явище супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури та зниженням родючості ґрунтів. Деградація ґрунтів, а нерідко і повне їх включення із сільськогосподарського використання, відбувається внаслідок процесів водної та вітрової ерозії, дегуміфікації, декальцинації, переущільнення сільськогосподарською технікою, національної експлуатації зрошувальних систем, яка призводить до підтоплення і заболочування, вторинного засолення й осолонцювання ґрунтів; через порушення агротехніки, заростання бур’янами та чагарниками, незбалансоване застосування мінеральних добрив, забруднення токсичними речовинами, радіонуклідами, нерегульоване випасання худоби тощо.

В загальну площу земель, які піддаються деградації (1081,4) включені землі зони відчуження (0,1 тис га), зони обов’язкового (безумовного відселення (95,3 тис га), зони добровільного (гарантованого) відселення (600,3 тис га), ерозійно-небезпечні землі 104,8 тис га, землі з сильно кислими (20,2 тис га) і середньо кислими (78,9 тис га) ґрунтами, при цьому слід враховувати про наявність земель на яких одночасно відбуваються два або більше процеси деградації, і те що процеси деградації можуть посилюватись іншими несприятливими природними або техногенними процесами або умовами, наприклад, шкідливий вплив на людину та об’єкти фауни на радіоактивно забруднених землях значно посилюється на перезволожених та заболочених ґрунтах, особливо - в поєднанні з їх підкисленням, що характерно для торф’яних, торфово-болотних, болотно-лучних, лучно-болотних ґрунтів Полісся.

Таблиця 4.2 - Райони, які зазнають ерозії ґрунтів

	2000	2005	2006	2007	2008
Площа земель, які піддаються деградації, тис. га	1081,4*	1081,4*	1081,4*	1081,4*	1081,4*
% до загальної площі території	36,3	36,3	36,3	36,3	36,3
Деградація земель, у тому числі:
вітрова ерозія, тис. га	20,9	20,9	20,9	20,9	20,9
водна ерозія, тис. га	83,9	83,9	83,9	83,9	83,9
сукупна ерозія, тис. га	104,8	104,8	104,8	104,8	104,8
підкислення грунтів, тис. га	260,3	260,3	260,3	260,3	260,3
Залуження грунтів, тис. га	-	5,2	9,7	-	-

4.3 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси

Антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище протягом багатьох десятиріч спричинило значну техногенну ураженість екосфери України, в тому числі і в області.

Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси регіону є сільське господарство, промисловість та транспорт.

Найбільшу загрозу становлять явища, які спостерігаються в ґрунтовому покриві області, де внаслідок ерозії, відкритих розробок корисних копалин та будівельної сировини, забруднення хімічними речовинами і промисловими викидами, внаслідок неправильної агротехніки деградовано й виведено з ладу великі площі продуктивних земель.

В результаті інтенсивного землеробства сільськогосподарське освоєння території області становить 45 %, а розораність сільськогосподарських угідь - 66,7 %. За низької культури сільськогосподарського природокористування та недосконалості й відсутності спеціальної сільськогосподарської техніки посилюються несприятливі процеси у ландшафтних комплексах. Це призвело до того, що природне середовище втратило притаманні йому властивості до саморегуляції. Через частий обробіток землі розпилюється поверхня ґрунту, колесами важких тракторів і комбайнів здійснюється його ущільнення. Нормальна об’ємна маса структурного ґрунту - 1,1-1,2 г/см3 - на багатьох полях змінюється аж до 1,6-1,7 г/см3, що значно перевищує критичні величини. У таких ґрунтах майже в двоє зменшується загальна пористість, різко знижується водопроникна і водоутримуюча здатність, зменшується опірність ґрунту до ерозійних процесів [11].

Втрата ґрунтами грудкової структури у верхньому горизонті відбувається внаслідок постійного зменшення вмісту органічних речовин, механічного руйнування структури різноманітними знаряддями обробітку, а також під впливом опадів, вітру, перепаду температур.

Однією з причин втрати родючості - є багаторазовий обробіток ґрунтів різними знаряддями за допомогою потужних і важких тракторів. Часто поле протягом року обробляється багато разів. Не враховується, що добрива, посівний матеріал, зерно і солома, коренеплоди і бульбоплоди завозяться причепами. Причому часто трапляється так, що автотранспорт, уникаючи розкислих доріг, їде полем, через посіви, утворюючи паралельні тимчасові дороги [6].

Глобальною проблемою сьогодні є постійне зменшення вмісту гумусу, який відіграє провідну роль у формуванні ґрунту, його цінних агрохімічних властивостей.

Таблиця 4.3 - Основні показники порушених та рекультивованих земель.

Землі	2000	2005	2006	2007	2008
Порушені, тис. га	11,9	9,3	9,3	11,5	9,2
% до загальної площі території	0,4	0,3	0,3	0,4	0,3
Відпрацьовані, тис. га	3,3	3,1	3,1	3,1	3,2
% до загальної площі території	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
Рекультивовані, тис. га	0,1	0,125	0,125	0,122	0,172
% до загальної площі території	0,003	0,004	0,004	0,004	0,006

Дані таблиці показали, що порушення та рекультивація земель з 2000 року по 2009 рік знизилась майже в двічі.

4.4 Забруднення ґрунтів

Основними забруднювачами землі є радіоактивні речовини, які випали в результаті Чорнобильської катастрофи та залишкові кількості хімічних засобів захисту рослин.

Станом на 01.01.2001 р. в області нараховується 1417,7 тис га земель забруднених радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, що складає 47,53 % від загальної території області. Основними забруднювачами є Cs¹³⁷ та Sr⁹⁰.

До зони відчуження відноситься 0,1 тис га, ці землі знаходяться на території Народицького району.

До зони обов’язкового (безумовного) відселення відноситься 95,3 тис га, з них: сільськогосподарські угіддя - 4,9 тис га, лісовкриті площі - 70,4 тис га, в межах населених пунктів - 1,0 тис га, інші площі - 18,0 тис га.

Загальна площа земель зони добровільного (гарантованого) відселення складає 600,3 тис. га,, з них: сільськогосподарські угіддя - 129,9 тис га, лісовкриті площі - 399,2 тис га, в межах населених пунктів - 41,5 тис га, інші землі - 33,4 тис га; 11,032 га відведено для розширення існуючих та будівництво нових промислових підприємств, передано у власність громадянам - 103,2 тис га.

Територія зони посиленого радіологічного контролю складає 721,6 тис. га., з них: сільськогосподарські угіддя - 359,0 тис га, лісовкриті площі - 268,9 тис га, в межах населених пунктів - 62,0 тис га, інші землі - 31, 7 тис га; передано у приватну власність громадянам 341 тис га.

Підтоплення

Станом на 01.01.2001 р. в області нараховується 358,433 тис га осушених земель, з них 0,335 тис га мають рівень залягання ґрунтових вод менше 0,5 м, 296,339 тис га - від 0,5 до 1,5 м, 61,759 тис га - більше 1,5 м.

Загальна площа перезволожених ґрунтів складає 79,2 тис га (7,3% ріллі), а площа заболочених ґрунтів - 284,9 тис га (26,4% ріллі).

4.5 Охорона земель

В 2009 році на проведення заходів щодо зменшення еродованих земель на території області використано 789,8 тис. грн., в т. ч. коштів державного бюджету - 40,00 тис. грн. та коштів обласного бюджету - 749,8 тис. грн. (в т. ч.100,00 тис. грн. кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища), а саме на:

на проектування та будівництво протиерозійних, гідротехнічних споруд по захисту від водної ерозії земель Словечансько-Овруцького кряжу 749,8 тис. грн.;

виготовлення проектної документації по рекультивації порушених земель на території Андріївської сільської ради Черняхівського району - 40,00 тис. грн.

Для реалізації протиерозійних агротехнічних заходів на період 2005-2010 років області необхідні кошти в обсязі 289,7 млн. грн. (проект програми охорони родючості грунтів у Житомирській області на 2004-2010 роки). Середньорічні обсяги робіт при цьому мають бути 56,6 млн. грн.

Для захисту земель Словечансько-Овруцького кряжу від водної ерозії необхідні кошти в сумі 3212.6 тис. грн.

Щодо підтоплених земель.

Для здійснення природоохоронних заходів, спрямованих на захист населених пунктів від підтоплення та затоплення повеневими та паводковими водами протягом 2008 року спрямовано кошти державного бюджету в сумі 1492,00 тис. грн. Кошти використані на:

захист с. Хочино від затоплення повеневими водами р. Уборть Олевського району (проектні роботи) - 60,00 тис. грн.;

захист від затоплення повеневими водами р. Норинь сіл Раківщина, М. Мошки, Яцковичі Овруцького району - 492, 00 тис. грн.;

захист с. Зубковичі від затоплення повеневими водами р. Уборть Олевського району - 940,00 тис. грн.;

В області відбуваються процеси природного відновлення деградованих та малопродуктивних земель, за інформацією управління держкомзему України в Житомирській області шляхом самозаліснення відбулась консервація 18,0 га деградованих - ерозійно-небезпечних угідь на території Андрушівського (8,0 га) і Чуднівського (10,0 га) районів, а також 644,2 га техногенно-забруднених (радіоактивно-забруднених) земель Лугинського (213,0 га), Малинського (76,6 га) і Олевського (354,6 га) районів.

Створення захисних лісових насаджень за останні п’ять років наведені в таблиці 4.5.

Таблиця 4.5 - Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів

Заходи	Одиниця виміру	Обсяг вжитих заходів за роками					% 2009р. до 2008р.
		2005	2006	2007	2008	2009
Розробка проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території	кількість господарств тис. га	-	-	-	-	-	-
Створення захисних лісових насаджень	тис. га	0,039	1,151	1,528	1,551	0,503	32
Створення полезахисних лісових смуг	тис. га	-	-	-	-	-	-
Будівництво земляних валів (вали-рівчаки, вали-тераси, вали-дороги)	км	0,50	0,70	-	0,70	0,50	71

Дані таблиці показують, що з поміж заходів з охорони земель та відновлення родючості ґрунту за 2000-2009 роки проводилися: створення захисних насаджень та будівництво земляних валів [5]

моніторинг забруднення ґрунт територія

5. Розрахункова частина

5.1 Оцінка забруднення чадним газом автомобільним транспортом квадрату № В1 міста Херсон: для вулиці Полтавська

Таблиця 5.1 - Кількість автомобілів за 20 хв. о 17-00

Тип автомобіля	Одиниць	Частка
Легкий вантажний	12	10,75
Середній вантажний	10	7,84
Важкий вантажний (дизельний)	2	2,83
Автобус	56	19,76
Легковий	212	58,82
Всього	292	100

Під час спостереження була проведена оцінка вулиці за наступними параметрами:

Таблиця 5.2 - Результати обстежених автомагістралей

Тип вулиці	Поздовжній нахил	Швидкість вітру	Відносна вологість повітря	Тип перехрестя	Інтенсивність руху автомобілів
Дорога з багатоповерховою забудовою з двох сторін	0°	4	60	Саморегульоване	292

Розраховуємо коефіцієнт токсичності автомобілів:

Кm = 0,5882*1 + 0, 1976*3,7 + 0,0283*0,2 + 0,0784*2,9 + 0,1075*2,3 = 1,80

Підраховуємо рівень забрудненості атмосферного повітря оксидом вуглецю:

К_со = (0,5 + 0,01*292*1,80) *1,0 *1,0*1, 20*0,85*2,0 = 11,74 мг/м³

Висновок: згідно отриманих даних можна зробити висновок, що рівень забрудненості атмосферного повітря на вул. Полтавська за 20 хв. оксидом вуглецю (II) дорівнює 11,74 мг/м³,що перевищує ГДК в 3,6 рази.

·        для вулиці Ілічча

Таблиця 5.3 - Кількість автомобілів за 20 хв. о 16.00

Тип автомобіля	Одиниць		Частка
Легкий вантажний	8		10,90
Середній вантажний	2		4,71
Важкий вантажний (дизельний)	1		3,77
Автобус	16		13,76
Легковий	118		67,31
Всього		145	100

Таблиця 5.4 - Результати обстежених автомагістралей

Тип вулиці	Поздовжній нахил	Швидкість вітру	Відносна вологість повітря	Тип перехрестя	Інтенсивність руху автомобілів
Дорога з багатоповерховою забудовою з двох сторін	0°	3	60	Саморегульоване	145

Розраховуємо коефіцієнт токсичності автомобілів:

Кm = 0,6731*1,0+0,1376*3,7+0,0377*0,2+0,0471*2,9+0,109*2,3 = 1,57

Підраховуємо рівень забрудненості атмосферного повітря оксидом вуглецю (II):

К_со= (0,5+0,01*145*1,57) *1,0*1,0*1,50*0,85*2,0=7,1 мг/м³

Висновок: згідно отриманих даних можна зробити висновок, що рівень забрудненості атмосферного повітря на вул. Ілічча за 20 хв. оксидом вуглецю дорівнює 7,1 мг/м³,що свідчить про перевищення ГДК в 2,1 рази.

·        для вулиці Димитрова

Таблиця 5.5 - Кількість автомобілів за 20 хв. о 18.00

Тип автомобіля	Одиниць		Частка
Легкий вантажний	4		5,90
Середній вантажний	2		3,71
Важкий вантажний (дизельний)	1		2,77
Автобус	54		20,76
Легковий	104		67,31
Всього		165	100

Таблиця 5.6 - Результати обстежених автомагістралей

Тип вулиці	Поздовжній нахил	Швидкість вітру	Тип перехрестя	Інтенсивність руху автомобілів
Дорога з багатоповерховою забудовою з двох сторін	0°	3	60	Саморегульоване	165

Розраховуємо коефіцієнт токсичності автомобілів:

Кm = 0,6731*1,0+0, 2076*3,7+0,0277*0,2+0,0371*2,9+0,059*2,3 = 1,66

Підраховуємо рівень забрудненості атмосферного повітря оксидом вуглецю (II):

К_со= (0,5+0,01*165*1,66) *1,0*1,0*1,50*0,85*2,0=8,2 мг/м³

Висновок: згідно отриманих даних можна зробити висновок, що рівень забрудненості атмосферного повітря на вул. Димитрова за 20 хв. оксидом вуглецю дорівнює 8,2 мг/м³,що свідчить про перевищення ГДК в 2,8 рази.

·        кільце на Шуменському

Таблиця 5.7 - Кількість автомобілів за 20 хв.

Тип автомобіля	Одиниць		Частка
Легкий вантажний	24		3,98
Середній вантажний	14		2,34
Важкий вантажний (дизельний)	4		0,66
Автобус	126		20,93
Легковий	434		72,09
Всього		602	100

Таблиця 5.8 - Результати обстежених автомагістралей

Тип вулиці	Поздовжній нахил	Швидкість вітру	Відносна вологість повітря	Тип перехрестя	Інтенсивність руху автомобілів
Дорога з багатоповерховою забудовою з двох сторін	0°	4	60	Саморегульоване	602

Розраховуємо коефіцієнт токсичності автомобілів:

Кm = 0,7209*1,0+0, 2093*3,7+0,0066*0,2+0,0234*2,9+0,0398*2,3 = 1,65

Підраховуємо рівень забрудненості атмосферного повітря оксидом вуглецю (II):

К_со= (0,5+0,01*602*1,66) *1,0*1,0*1, 20*0,85*2,0=21,42 мг/м³

Висновок: згідно отриманих даних можна зробити висновок, що рівень забрудненості атмосферного повітря на кільці Шуменському за 20 хв. оксидом вуглецю дорівнює 21,42 мг/м³,що свідчить про перевищення ГДК в 3,5 рази.

5.2 Оцінка забруднення квадрату № В1 міста Херсон ліхеноіндикаційною зйомкою

Таблиця 5.9 - Число видів лишайників і ступінь їх покриття для квадрату №В1

№ квадрата	Назва вулиці	Порода дерев та їх кількість	Видовий склад лишайників та їх життєва форма	Ступень покриття у (%)	Середня ступінь покриття для породи дерева (%)
В1	Димитрова	Тополя (8)	Наявні сіро-зелені  накипні лишайники, мохи	42 12 30 13 45 33
В1	Полтавська	Тополя (6)	Наявні сіро-зелені накипні лишайники.	35 10 28 12 41 30	26
В1	Ілічча	Дика акація (3) Тополя (3)	Наявні сіро-зелені накипні лишайники, мохи	22 18 30 12 28 19	21,5

Розраховуємо середню ступінь покриття лишайників для всього квадрату:

СП = (Полтавська) (35+10+28+12+41+30) /6 = 26%

СП = (Ілічча) (22+18+30+12+28+19) /6 = 21,5%

СП= (Димитрова) (42+12+30+13+45+33) /8 = 21,8%

Згідно підрахованих даних можна визначити оцінку забруднення, що подано в наступній таблиці:

Таблиця 5.9 - Оцінка забруднення навколишнього середовища.

№ квадрата	Оцінка зустрічаємості лишайників	Середня ступінь покриття (%)	Оцінка забруднення
В1	Середня	26	Вище середнього
В1	Середня	21,5	Вище середнього
В1	Середня	21,8	Вище середнього

Розраховуємо індекс чистоти повітря:

ВЧА (для вул. Полтавська) = (26+2*0+3*0) /30= 0,071

ВЧА (для вул. Ілічча) = (21,5+2*0+3*0) /30=0,069

ВЧА (для вул. Димитрова) = (21,8+2*0+3*0) /30=0,072

Висновок: Згідно розрахунків ступінь забруднення квадрату №В1 відповідає рівню вище середнього забруднення.

Висновки

Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси регіону є сільське господарство, промисловість та транспорт. Високий вміст нафтопродуктів в ґрунтах зафіксований на узбіччях автошляхів та на ділянках прилеглих до залізничних полотен на території області.

Альтернативними шляхами поліпшення екологічно стану ґрунтів Житомирщини на сьогодні є: забезпечення ремонту і модернізації очисних споруд області, інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, контролю за зберіганням на підприємствах області токсичних промислових відходів та небезпечних речовин, удосконалення еколого-пропагандистської діяльності, підвищеного рівня оподаткування екологічно небезпечної продукції та технологій.

Згідно отриманих даних щодо рівня забрудненості атмосферного повітря міста Херсона оксидом вуглецю (II) на вул. Полтавська дорівнює 11,74 мг/м³,що перевищує ГДК в 3,6 рази, а на вул. Ілічча дорівнює 7,1 мг/м³,що свідчить про перевищення ГДК в 2,1 рази, а на вул. Димитрова дорівнює 8,2 мг/м³,що свідчить про перевищення ГДК в 2,8 рази.

Щодо оцінки забруднення квадрату № В1 міста Херсон за допомогою ліхеноіндикаційної зйомки було визначено, що рівень забруднення дорівнює вище середнього.

Список літератури

1. Ніщинський А.Г. Моніторинг земель і прогнозування земельних ресурсів. - Рівне. − 1999. − 105с.;

. Клименко М.О. Моніторинг довкілля: підручн. / М.О. Клименко, А.М. Прищепа, Н.М. Вознюк. - К: Академія, 2006. - 360

3. http://uk. wikipedia.org/wiki <http://uk.wikipedia.org/wiki>

. http://www.experts. in.ua/regions/detail. php? ID=4320 <http://www.experts.in.ua/regions/detail.php?ID=4320>

. http://5ka. at.ua/load/ekologija/stan_zemelnikh_resursiv_ta_gruntiv_u_zhitomirskij_oblasti_regionalna_dopovid/18-1-0-10703 <http://5ka.at.ua/load/ekologija/stan_zemelnikh_resursiv_ta_gruntiv_u_zhitomirskij_oblasti_regionalna_dopovid/18-1-0-10703>

6. Децько Л.В. Деградація ґрунту - проблема сьогодення. - 2006. - №4.

7. <http://www.agro-business.com.ua/component/content/article/29-2011-05-11-22-05-40/223-2011-01-20-14-17-20.html>

8. Панас Р.М. Раціональне використання та охорона земель: навч. посіб. / Р.М. Панас. - Львів: Новий Світ-2000, 2006. - 352 с.

. Панас Р.М. Моніторинг та прогнозування використання земель: навч. посіб. / Р.М. Панас. - Львів: Новий Світ-2000, 2007. - 224 с.