Укладання бібліографічного покажчика (Чуднов Олександр Вікторович)
Укладання бібліографічного покажчика (Чуднов Олександр Вікторович)
1. Історіографія, джерельна база та методи складання бібліографічних посібників
1.1Історіографія дослідження
Під час написання курсової роботи ми зясували, що питання щодо історичних аспектів створення, використання бібліографічної продукції, покажчиків в усі часи були актуальними та цікавими з огляду на їх значимість в історії бібліографознавства. У курсовій роботі ми дослідили, що до даної проблематики зверталися такі видатні науковці, як М. І. Сенченко, С.Г. Кулешов, Н.М. Кушнаренко Г.М. Швецова-Водка, І.А. Зарічняк, Н.П. Петренко, І. П. Штефан та багато інших. Ці дослідники присвятили багато праць, монографій, статей у фахових виданнях висвітленню питань класифікації бібліографічних посібників, покажчиків [2; 35].
На сьогодні, не можна конкретно сказати, коли і де виник перший бібліографічний покажчик. Власне, бібліографічні покажчики, що відбивають літературу, яка з'явилася на території певної держави або національною мовою, починають складати у XVI-XVII ст. Це був початок бібліографії, названої пізніше національною. Спроб у галузі національної бібліографії було чимало, але вони не завжди закінчувалися публікацією бібліографічного посібника. Деякі з таких посібників залишилися в архівних фондах, і дізналися про них пізніше завдяки історичним дослідженням [3; 45].
Нами було досліджено, що серед фундаторів, науковців, які досліджували, вивчали бібліографічні покажчики, посібники відомі такі постаті, як Д.М. Прилюк, А.З. Москаленко, І.Н. Слободянюк, І.В. Прокопенко, М.М. Шестопал, Г.М. Швецова-Водка, Т.Г. Горбаченко та ін. Основними науковими напрямами стали проблеми обробки інформації, формування моделі сучасного фахівця в інформаційному просторі [3; 49].
Вчені вважають, що передумовою розвитку українського книгознавства, бібліографії є поступ історичної, історико-літературної та палеографічної науки. Особливого розвитку українська бібліографія набула в 50-60-х рр. ХIХ ст., коли її усвідомлюють як окрему науку. Розпочинаються дослідження українських стародруків і створення бібліографічних покажчиків. В цей час Європа ототожнює книгознавство з бібліографією, що впливає і на дослідження українців. Значний вплив на розвиток української книги мала німецька школа (бібліографія та історія книги) і впродовж другої половини ХIХ ст. по всій території сучасної України розповсюджуються бібліографічні дослідження [4; 35].
Досить вдале, на нашу думку, визначення поняття «бібліографічний покажчик» пропонує Галина Миколаївна Шевцова-Водка, стверджуючи, що бібліографічний покажчик як різновид бібліографічного посібника відображає книги, статті та інші матеріали, що розкривають вузьку, конкретну тему (проблему), або широку, багатоаспектну - навіть галузь знання. На її думку, це й зумовлює складність його структури (наявність розділів і підрозділів), впливає на порядок розміщення бібліографічних записів у межах кожного видання.
Галина Миколаївна вважає, що бібліографічні покажчики у своїй більшості мають науково-довідковий апарат (передмова, різноманітні допоміжні покажчики), а допоміжний покажчик в свою чергу відображає відомості про твори друку в іншому аспекті, ніж основний текст посібника, з відсиланнями до відповідних бібліографічних записів. Варіантами бібліографічного покажчика є бібліографічні довідники, типові каталоги, плани і каталоги видавництв, бібліографічні бюлетені, літописи книжкових палат [30; 45].
За ступенем згортання інформації, що міститься у відображених документах дуже важливо відрізняти ще й покажчики (чи списки, огляди), які дозволяють споживачеві орієнтуватися у бібліографічній продукції певної країни, певного часу, з певної галузі знань тощо. Завдяки цьому пошук існуючої бібліографічної інформації значно полегшується. І. Г. Моргенштерн пропонує називати ці БП метабібліографічними. Префікс «мета» використовують для позначення систем, за допомогою яких досліджують або описують інші системи. [30; 81]
У дослідженнях Бріксмана М.А. ми знайшли думку про те, що на противагу покажчикам бібліографічних посібників відрізняють покажчики первинних документів, хоча поняття «первинний документ» звичайно протистоїть не «бібліографічному посібнику», а «вторинному документу». Але в даному випадку вид бібліографічних посібників, протилежний до покажчиків бібліографічних посібників, краще називати покажчиком первинних документів», тому що бібліографічні посібники належать до вторинних документів, оскільки вони створюються на підставі аналітично-синтетичної обробки первинних документів, які містяться в ньому [5; 62].
Першим універсальним ретроспективним покажчиком БП, виданих в Україні, був твір видатного українського бібліографа Михайла Ілліча Ясинського - «орієнтовний список» українських бібліографічних посібників (264 назви). Список був надрукований як додаток до статті «Головні моменти з історії української бібліографії» [6; 150].
Отже, здобутки в галузі історичної бібліографії відзначено у вітчизняних та зарубіжних публікаціях, зокрема: О. Баран; В. Бабич, В. Загуменна; М. Котляр, І. Черняков; Б. Корольов; Г. Казьмирчук, В.С. Прокопчук; Р.Ю. Подкур, тощо [8, 41].
Отож, історіографія досліджень в галузі бібліографії, а саме бібліографічних покажчиків дуже широка, чимало вчених, науковців вивчали, досліджували сутність, класифікації бібліографічних покажчиків у цілому, і тому існує безліч різноманітних визначень покажчиків. У ході дослідження нами було розглянуто чимало покажчиків, праць, поглядів досліджень щодо бібліографічних покажчиків, посібників сучасному суспільстві.
1.2 Джерельна база дослідження
Джерельною базою до нашої курсової роботи слугували нормативні документи у галузі бібліотечної справи та наукові публікації фахівців з документознавчої, інформаційної та бібліотечної галузі, посібники, покажчики відомих українських діячів. Ці джерела допомогли нам глибше дослідити бібліографічні покажчики, їх значення для працівників та читачів сучасних бібліотек.
Для створення бібліографічного покажчика необхідно було зібрати відомості про Чуднова О.В., що стосуються його наукової та громадської діяльності. Окрім цього, для укладання покажчика необхідними є також біографічні відомості, що дозволить максимально повно і обєктивно відобразити діяльність дослідника та його роль і місце у науково-просвітницькому та культурному житті регіону. Відомості про трудову діяльність Олександра Вікторовича ми отримали з фондів, відділів обласної бібліотеки ім. Чижевського, а саме в краєзнавчому та гуманітарному відділах.
Джерелами укладання бібліографічного покажчика О.В. Чуднова послужила його біографія. Аналіз наукового доробку Олександра Вікторовича дозволяє згрупувати його публікації в універсальному бібліографічному покажчику. Основним методом побудови покажчика став тематичний фасетно-фреймовий та хронологічний підхід угрупувань бібліографічних описів публікацій автора.
Таким чином, джерельною базою для нашого дослідження слугувало багато нормативних документів, публікації фахівців з бібліотечної справи та бібліографічні та творчі відомості про діяльність Чуднова О.В.
1.3 Методологія дослідження
Важливим етапом у створенні курсової роботи стало використання нами конкретних методів дослідження, зокрема, біографічний метод - дав змогу простежити нам процес нагромадження свідчень про життєвий та творчий шлях Чуднова Олександра Вікторовича, окреслити його внесок у примноження знань у суспільство. Цей метод застерігає від механічного описування життя особи, орієнтуючи на зясування її участі в суспільних процесах, на аналіз структури всього її життєвого шляху, виявлення найхарактерніших рис усього покоління інтелектуалів певної епохи. Він передбачає низку важливих дослідницьких процедур з автобіографіями, щоденниками, листами, спогадами, відкриває реальну можливість реконструювати життєвий шлях і внутрішній світ як окремої особи, так і певного наукового осередку, встановити тип ученого як особистості, виявити його місце у соціокультурному та науковому середовищі.
У роботі також було використано порівняльно-історичний, ретроспективний, діахронний методи дослідження. Останній, як і метод періодизації, допомагає не лише виявити кількісні і якісні зміни, а й пояснює причини цих перетворень. Евристичний метод дозволяє прискорити процес вирішення задачі. Метою евристики є побудова моделей для вирішення будь-яких нових поставлених задач.
Джерельною базою до нашої курсової роботи слугували нормативні документи у галузі бібліотечної справи та наукові публікації фахівців з документознавчої, інформаційної та бібліотечної галузі, посібники, покажчики відомих українських діячів.
У ході курсової роботи ми використовували такі методи дослідження: біографічний, порівняльно-історичний, ретроспективний, діахронний.
2. Бібліографічний покажчик
2.1 Бібліографічна продукція як засіб задоволення інформаційних потреб
У сучасній бібліографії базова категорія «бібліографічна продукція» трактується вкрай обмежено - як документально зафіксована бібліографічна інформація, тобто як інформація про документи.
Саме слово «продукція» означає всю сукупність продуктів, створених у результаті відповідної діяльності. У випадку бібліографії таким продуктом є бібліографічна інформація. Бібліографічна продукція покликана пропагувати знання та інші досягнення бібліографії, виховувати бібліографічну культуру серед споживачів інформації [12; 121].
До бібліографічної продукції належать різноманітні бібліографічні посібники, які розрізняються формою подання (традиційні та електронні), методичними особливостями і структурою, цільовим призначенням, змістом та іншими якостями, які притаманні документам і матеріалам, які відображаються.
Виділяють три основні види бібліографічних посібників: бібліографічний покажчик, бібліографічний список і бібліографічний огляд, хоча відомі й інші типи посібників [12; 128].
У курсовій роботі ми будемо створювати такий вид бібліографічного посібника як біобібліографічний покажчик, а саме персональний хронологічний покажчик.
Бібліографічні посібники поділяються на види відповідно наступним ознакам: змістом творів, відображених у них, часом видання, повнотою охоплення, способами характеристики та ін. Але найголовніша ознака - це цільове і читацьке призначення посібника.
Кожний бібліографічний посібник - це впорядкована сукупність бібліографічних записів, обєднаних за певним принципом. «Упорядкованість» досягається завдяки застосуванню відповідного виду бібліографічного угруповання, в звязку з чим створюються різноманітні бібліографічні посібники: алфавітні, хронологічні, систематичні та інші. Бібліографічний запис виступає в якості елемента бібліографічного посібника - головного способу існування і основного засобу поширення і використання документально фіксованої бібліографічної інформації. По суті, будь-яка бібліографічна інформація, зафіксована в деякій закінченій документальній формі, є бібліографічним посібником [13; 136].
Традиційна бібліографічна продукція - важлива складова частина довідкового апарату і використовується в довідково-інформаційній роботі під час виконання тематичних, рекомендаційних, уточнюючих довідок та ін. Бібліографічні покажчики розраховані на різноманітне коло читачів: від професора, викладача, аспіранта до студента.
2.2 Методика складання бібліографічного покажчика
З розвитком бібліографії паралельно розвивалася методика складання бібліографічних покажчиків. Поступово, замість поодиноких бібліографів, цим починають займатися окремі установи та організації. На сьогоднішній день склалися загальні принципи бібліографічного вияву та відбору матеріалу для випуску бібліографічної продукції, і визначаються вони тематичними та хронологічними рамками.
Тематичне охоплення матеріалу випливає з основних завдань того чи іншого видання. Формування матеріалу буває повне - із врахуванням опублікованих та неопублікованих праць особи та літератури про неї, без будь-яких територіальних чи мовних обмежень (в основному це персональні покажчики), або вибіркове [15, 15].
Хронологічне охоплення матеріалу визначається роком першої публікації та роком підготовки бібліографічного покажчика.
Коло джерел бібліографічного пошуку документів при складанні покажчика праць особи визначається шляхом вивчення матеріалів його життя та діяльності.
Основні критерії складання бібліографічних покажчиків полягають в наступному: у бібліографічному покажчику на одній сторінці поміщається низка описів, які не ізольовані, а комплексні. Якщо в каталозі читач у пошуках потрібного йому видання змушений перебирати картки, то у бібліографічному покажчику він на кожній сторінці має кілька описаних видань. Це дозволяє укладачам бібліографічних покажчиків вирішувати два взаємозалежних завдання [29; 56]:
забезпечити максимальну економію місця, займаного кожним описом (що має суттєве значення, оскільки в остаточному підсумку приводить до зменшення обсягу видання та зниження його собівартості);
полегшити для читача перегляд покажчика. В бібліографічних покажчиках, зазвичай:
1)не застосовується авторський рядок;
2)не робляться абзаци і інтервали і всі елементи опису, крім специфікації, а в окремих випадках і примітки, додаються до суцільного тексту;
3)замість повного імені автора зазвичай вказуються лише ініціали;
4)не ставиться кома після прізвища автора (перед ініціалами) [12, 46]. У бібліографічних покажчиках звичайно повторюються описання збіжних відомостей.
Бібліографічний опис є основою для створення різних жанрів бібліографічних посібників. Один з них - це бібліографічні покажчики, які допомагають швидко знайти потрібну нам інформацію.
2.3 Складання допоміжних покажчиків до бібліографічного посібника: їх види
На нашу думку, складання бібліографічних покажчиків - це важлива ланка діяльності, що потребує людських, матеріальних витрат, знання нормативної документації в галузі бібліографії.
Складання допоміжних покажчиків до бібліографічного посібника традиційно не розглядають як особливий метод бібліографування, а тільки як частину праці, спрямованої на підготовку довідково-методичного апарату бібліографічного видання, поряд із написанням передмови, вступної статті, списку скорочень тощо [30; 23].
На наш погляд, складання допоміжного покажчика до бібліографічного посібника - це окремий метод бібліографування, який забезпечує додаткові до бібліографічного групування способи розкриття змісту документів або складу документів, відображених у бібліографічному посібнику, за їх формальними ознаками.
Допоміжний покажчик до бібліографічного посібника - це частина бібліографічного посібника, яка відображає окремі відомості про документи в іншому аспекті, ніж це зроблено в основному тексті посібника завдяки бібліографічному групуванню, з відсилкою до відповідних бібліографічних записів. На відміну від основного тексту бібліографічного посібника у допоміжних покажчиках відсутні повні бібліографічні описи документів, але їх легко відшукати в основному тексті бібліографічного посібника [28; 119].
Допоміжний покажчик складається з тих чи інших рубрик, які відображають зміст або формально-видавничі ознаки документів, і посилань до бібліографічних записів, що знаходяться в основному тексті посібника.
Посилання подають у вигляді номерів бібліографічних записів, якщо вони пронумеровані, або номерів сторінок бібліографічного посібника, де знаходиться відповідний запис. Перший варіант, безумовно, точніший і зручніший для споживача, але він потребує від укладача (бібліографа) проведення суцільної нумерації всіх бібліографічних записів у бібліографічному посібнику [29; 70].
Допоміжні покажчики до бібліографічного посібника складають тоді, коли кількість бібліографічних записів у посібнику доволі велика, а бібліографічне групування не може забезпечити пошук документів за іншими ознаками, ніж ті, що застосовані при групуванні.
Наприклад, коли бібліографічне групування здійснене за змістовими ознаками (систематичне, тематичне, предметне), доцільно скласти допоміжний покажчик за формальною ознакою (прізвищами авторів) або навпаки.
Складання допоміжних покажчиків до бібліографічного посібника - це створення нових рубрик допоміжного покажчика, які містять відомості про документи лише з одного якогось аспекту та відсилають до повного бібліографічного запису, який знаходиться всередині бібліографічного посібника. Рубрики допоміжного покажчика розташовують у послідовності, яка визначається видом допоміжного покажчика (переважно - за алфавітом) [29; 79].
Наприклад, коли бібліографічне групування здійснене за змістовими ознаками (систематичне, тематичне, предметне), доцільно скласти допоміжний покажчик за формальною ознакою (прізвищами авторів) або навпаки.
Існують такі види допоміжних покажчиків, що використовують ознаки змісту документів:
1) Систематичний (рубрики визначають за певною схемою класифікації знань або документів і розташовують згідно з цією схемою).
) Предметний (рубрики визначають за предметом, який викладено в документі, а розташовують за алфавітом перших слів предметних рубрик).
3) Тематичний (рубрики визначають за темою, якій присвячено документ, а розташовують у логічній послідовності тем).
4) Географічний - це різновид предметного допоміжного покажчика, в якому рубрики визначають географічні об'єкти, про які йдеться у змісті документів.
5) Персональний, або покажчик персоналій (рубриками є прізвища осіб, яким присвячено зміст документів; розташовують їх за алфавітом прізвищ) [30; 98].
Іноді в бібліографічних посібниках створюють допоміжні покажчики, що поєднують деякі ознаки та спосіб розташування рубрик. Наприклад, у предметно-систематичному допоміжному покажчику рубрики визначають за «предметами», а розташовують їх відповідно до певної схеми класифікації. У географічному допоміжному покажчику подають предметні підрубрики, що дозволяє шукати потрібні документи не тільки за тим, якому географічному обєкту вони присвячуються, але й за їх галузевою тематикою.
Види допоміжних покажчиків за формальними ознаками документів [30; 90]:
1) Авторський (рубрики - прізвища та ініціали авторів, а також редакторів та всіх осіб, що брали участь у створенні документа; розташовуються вони в алфавітній послідовності).
) Покажчик назв (рубрики - тільки назви видань або творів, згадуваних у бібліографічному посібнику; розташовуються вони в алфавітній послідовності).
) Покажчик авторів та назв (рубрики включають прізвища авторів із назвами творів; розташовують їх за алфавітом авторів та назв).
) Покажчик колективів, або організацій та установ, що видали твори (рубрики розташовують, як правило, за алфавітом назв установ).
) Топографічний покажчик (рубрики - географічні об'єкти, що визначають місце видання документів; розташовуються за алфавітом або за адміністративно-територіальним поділом).
7) Мовний покажчик (рубрики - назви мов, якими здійснені видання).
8) Покажчик видавництв або друкарень.
9) Покажчик серій, до яких входять видання.
Можуть бути також інші допоміжні покажчики як за змістом, так і за формально-видавничими ознаками, якщо це потрібно для розкриття змісту або складу відображених у БП документів [1; 102].
Види допоміжних покажчиків комплексного характеру, тобто з рубриками, які відображають як зміст, так і формальні ознаки документів, такі:
1) Іменний покажчик (рубрики - прізвища авторів та персоналій, розміщені в єдиному алфавіті). Як правило, посилання до № бібліографічного запису документа, присвяченого певній особі (персоналії), подається у круглих дужках.
2) Пермутаційний покажчик. Рубрики цього покажчика визначають автоматично, при використанні електронно-обчислювальної машини, шляхом переставлення на перше місце послідовно всіх слів з елементів бібліографічного опису документа (насамперед, прізвищ авторів та слів із назви документа) [23; 202].
3. Життєвий і творчий шлях Олександра Чуднова
.1 Олександр Чуднов - сучасний краєзнавець і філолог
Народився Олександр Чуднов 12 березня 1959 року у м. Кіровограді. Закінчив кіровоградську шосту школу, працював на заводі радіо виробів, служив у будівельних військах.
У 1980 році став студентом філологічного факультету педагогічного інституту ім. О. Пушкіна. Після закінчення був залишений на викладацьку роботу: вів практичні заняття з курсу загального мовознавства, пізніше читав лекції з античної літератури, західноєвропейської літератури середніх віків, епохи Відродження та ХVІІ-ХVІІІ століть.
У 1988-1990 роках Олександр Вікторович був секретарем-бухгалтером Кіровоградської обласної організації Спілки письменників України. В цей же час читає цикл лекції «Книжки, які змінили світ» для викладачів і студентів КІСМу (КНТУ)
Деякий час працював в обласній організації спілки письменників, а з початку 1991 року - у краєзнавчому відділі обласної наукової бібліотеки ім. Крупської.
Саме тут розкрився його талант пошуковця, дослідника-краєзнавця, який упевнено пішов стежиною Володимира Ястребова. Маючи глибоку освіченість і ерудицію, обширні знання літератури, Олександр Чуднов поступово створив унікальний відділ рідкісних видань, а пізніше очолив його. Він налагодив обширне листування з людьми, розсіяними по всьому світу, але повязаними з нашим краєм, тобто Кіровоградщиною. Це стало одним з важливіших чинників поповнення фондів відділу. Саме завдяки його наполегливості бібліотека отримала з-за кордону книжок на суму близько 15 тис. американських доларів. Це цінні видання, що прийшли від української та російської діаспори, серед них - багатотомні енциклопедичні видання США і Великої Британії.
Олександр Вікторович був одним з ініціаторів присвоєння обласній бібліотеці імені Дмитра Чижевського та проведення в Кіровограді міжнародної наукової конференції «Центральна Україна як історико-культурний феномен». Олександр Чуднов цінував і взяв на себе організаційні питання проведення у місті днів памяті родини Тарковських, наукових читань, присвячених памяті видатних філософів - уродженців нашого краю Георгія Флоровського та Дмитра Чижевського. Чимало зусиль доклав Олександр Вікторович для того, щоб у Кіровограді залишилася знаменита колекція Ільїна.
О. Чуднов автор статей, наукових розвідок і бібліографічних довідників про Діонео, отця Г. Флоровського, Д. Чижевського, М. Завадського, В. Ястребова та ін. Він став засновником і редактором-упорядником систематизованого видання «Єлисавет» - першого (і на превеликий жаль останнього) видання краєзнавчого характеру на наших теренах. Він автор і ведучий низки передач обласного телебачення, присвячених історії Кіровоградщини та життю й діяльності наших уславлених земляків.
На момент представлення на премію ім. В. Ястребова О. Чуднов мав більше як півтора десятка солідних краєзнавчих публікацій і закономірно здобув першу премію.
Феномен Олександра Вікторовича Чуднова, на мій погляд, найкраще визначив його колега-краєзнавець Володимир Босько: «Таке трапляється, певне, тільки тоді, коли людина опиняється на лише їй призначеному долею місці, коли знаходить справжнє покликання…».
І сьогодні О. Чуднов продовжує свою творчу справу. Ось найважливіші її штрихи:
- створив «Електронний музей книги»;
-2004 - створив приватну інтернет-бібліотеку (Бібліотека Олександра Чуднова);
- видав 2 енциклопедії на електронних носіях («Діалог століть - Єлисветград і єлисаветградці за 250 років» та «Із чаші буття - музика і Г. Нейгауз» - разом з Юрієм Любовичем).
В 2005 році - автор історичного розподілу книги-альбому «Свято-Преображенський Собор».
Проаналізувавши, дослідивши, вивчивши творчу діяльність Олександра Вікторовича можна сказати, що це дуже талановита, здібна, цікава особистість, яка є і чудовим краєзнавцем, і філологом, і бібліофілом.
.2 Олександр Чуднов як завідуючий відділом рідкісної книги і краєзнавчої літератури обласної наукової бібліотеки імені Д. Чижевського
Чуднов Олександр Вікторович протягом 1992-2001 років був завідуючим відділом краєзнавчої літератури та рідкісної книги ОУНБ ім. Дмитра Чижевського. Він за фахом - філолог, за покликанням - бібліофіл, за уподобаннями - краєзнавець.
Олександр Вікторович сам створив унікальний відділ рідкісної книги та зібрав досить повну колекцію матеріалів нашого краю, Кіровоградщини. 3 особистої ініціативи отримав для бібліотеки з-за кордону книжок на дуже велику суму. Це цінні видання української та російської діаспори, енциклопедія США (20 т.), велика Британська енциклопедія (30 т.) тощо.
Під час відсутності в бібліотеці палітурника проводив реставрацію рідкісних знайшов спонсора і придбав для бібліотеки відповідне обладнання.
Чуднов розробив і обґрунтував систему платних послуг бібліотеки, яка лише в 1997 році дала змогу отримати прибуток у розмірі три тисячі гривень.
Став ініціатором і розробником громадської благодійної акції «Читачі ХХ-го століття - читачам ХХІ-го століття», внаслідок якої в бібліотеці зявилася новітня англомовна енциклопедія «Словник Мистецтв» в 34-х томах, поки що єдина в обласних бібліотеках України.
Під час «Виборів 98» ініціював створення в бібліотеці інформаційної кімнати, яка стала місцем подання обєктивної інформації про різноманіття особистостей і партій, що брали участь у передвиборній боротьбі.
Чуднов зібрав Колекцію Ільїна, яка залишилася в області і стала окрасою краєзнавчого музею і бібліотеки ім. Чижевського також завдяки ініціативі та наполегливості Олександра Вікторовича.
Він же є лауреатом обласної премії в галузі краєзнавства ім. В.М. Ястребова за 1995 рік. Був нагороджений грамотою Кіровоградської обласної ради за сумлінну працю, вагомий особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний і культурний розвиток області та з нагоди 60-річчя утворення Кіровоградської області (1999 рік). Ще був нагороджений почесною грамотою Кіровоградської міської ради та виконавчого комітету за вагомий особистий внесок у забезпечення соціально-економічного, культурного розвитку міста, високу професійну майстерність, активну громадську діяльність та з нагоди святкування 250-річчя від дня заснування міста Кіровограда (9 вересня 2004 року).
На сьогоднішній день Олександр Чуднов є відомим краєзнавцем Кіровоградщини, постійним консультантом бібліотекарів, студентів, аспірантів, науковців, політиків, міліції з фахових питань. І взагалі, це дуже освічена, цікава, комунікабельна особистість.
4. Олександр Чуднов. Бібліографічний покажчик
У бібліографічному покажчику відображено науковий і творчий доробок відомого краєзнавця, фольклориста, літературознавця, культуролога Кіровоградщини Олександра Вікторовича Чуднова.
Бібліографічна частина покажчика містить опис краєзнавчих, фольклористичних і культурологічних досліджень, літературознавчих праць, нарисів і збірних видань, а також публікацій інших дослідників про життя і діяльність краєзнавця. У біографічній частині подано публіковані та архівні матеріали до життєпису Олександра Чуднова: його автобіографію, спогади, листування, документи.
Бібліографічний покажчик складений для впорядкування всіх матеріалів щодо творчого шляху та діяльності Олександра Чуднова, для швидкого знаходження інформації. Покажчик складається із шести розділів, в яких подана інформація про творчі успіхи та соціальну діяльність Олександра Вікторовича.
.1 Талановитий дослідник-краєзнавець
Чуднов Олександр Вікторович - краєзнавець Кіровоградщини, філолог нового покоління. За фахом - філолог, за покликанням - бібліофіл, за уподобаннями - краєзнавець. Він дивує світ свіжістю бачення і простотою правдивості, природністю слова й емоційністю напруги. Твори його мають самобутній стиль, невловиму художню красу і вишуканий смак.
4.2 Праці О. Чуднова про відомих людей
1.Спасо-Преобрженський собор [Текст]: Історико-документальне видання: Книга-альбом / Макет і худож. оформл. Ігоря Шалюти; Автор ідеї: Протоірєй Петро Сидора, Автори текстів: Олександр Чуднов, Володимир Левицький. - Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2005. - 351, [1] с.
2011
2.В імя України: Василь Нікітін [Текст]: листи, статті, спогади / [уклад. Т.В. Печериця, О.В. Чуднов, С. І. Шевченко]. - Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2011. - 106 с.: іл. (Сер. «Єлисаведградське коло»).
3.Воспоминания врача Натана Ширмана [Текст] / сост. Александр Чуднов. - 2-е изд. - Кировоград: Имэкс-ЛТД, 2011. - 234 с.: карты, ил., портр., фото. - (Сер. «Єлисаведградське коло»). - Текст: рус., укр. - ISBN 798-966-189-086-1.
.Генерал Александр Самсонов: возвращение [Текст]: материалы к биографии / сост. Александр Чуднов. - 2-е изд. - Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2011. - 196 с.: фото, іл., портр., карты. - (Сер. «Єлисаветградське коло»). - Текст: рус., укр.
.Книга Йосипа Поліщука (1940-1943) [Текст] / укл. Олександр Чуднов. - 2-е вид. - Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2011. - 278 с.: портр., іл. (сер. «Єлиса-ведградське коло»). - Текст: укр., рос. - ISBN 978-966-189-0861.
.Любовь наша, Отчество! Барковские, Прохоровы, Соколовы-Бородкины в памяти истории [Карты] / Анатолий Василенко; сост. Александр Чуднов. - 2-е изд. - Кировоград: Имеэкс-ЛТД, 2011. - 201 с.: фото, ил., порт., карты. - (Сер. «Єлисаветградське коло»). - Текст: рус., укр. - ISBN 978-966-189-086-1.
.Полиновий мед. Євген Маланюк, Олександр Семенко, Кирило Емануель: поезії - спогади - листи - світильники [Текст] / укл. Олександр Чуднов. - 2-е вид. - Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2011. - 209 с.: портр., іл., фото. - (Сер. «Єлисаветградське коло»). - Бібліогр. в підпорядк. прим. - ISBN 978-966-189-086-1.
2012
8.Небо под заколами … [Текст]: Записки горного інженера / сост. О. Чуднов. - Кировоград: Имэкс-ЛТД, 2012. - 298 с.: ил. - (Сер. «Єлисаветградське коло»).
4.3 Книги, присвячені рідному краю, Кіровоградщині
9.Привет из Елиссаветграда: Набір сувенірних фото листівок з видами м. Кіровограда початку ХХ століття / Передм. Олександра Чуднова. - Кіровоград: Поліграфічні послуги, 2002. - 16 листівок.
2008
10.Кіровоградщина: Історія. Традиції. Сучасність [Текст]: До 70-річчя Кіровоградської області / Олександр Босий, Павло Босий, Володимир Босько та ін.; за заг. ред.: О.В. Чуднова. - Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2008. - 639, [1] c.: кол. іл., фото. кол. - Бібліогр. с. 634-636. - ISBN 978-966-189-016-8.
11.На пам'ять о родном крае [Текст]: История Центральной Украины в слове, красках, фотографиях и почтовых открытках = На згадку про рідний край: Історія Центральної України в слові фарбах, світлинах та поштових листівках / автор-составитель: Александр Чуднов. - Кировоград: Имекс ЛДТ, 2008. - 431, [1] c.: фото, портр., карти. - Текст на рус. и укр. языках. - Библиогр. с. 430-431.
2012
12.Кіровоградщина. Ми - українці = Кировоградщина. Ми - украинцы = Kirovograd Region. We are Ukrainians: фотоальбом / кер. проекту Т.С. Самиляк; авт. тексту: Д. І. Чижевський, О.В. Чуднов; пер. І. М. Філіпов [та ін.]; худ. Оформлення І. С. Павлова. - Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2012. - 119 с.: фото кол. - Текст: укр., рос., англ. - Покаж. іл.: с. 112-119. - ISBN 978-966-189-106-6.
4.4 Матеріали про О. Чуднова
13.Янчуков, Станіслав Миколайович З іменем Володимира Ястебова [Текст] / Станіслав Янчуков. - Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 2005. - 158, [1] c.: портр., фото. кол. - ISBN 983-566-189-5.
14.Гусейнов, Григорій Джамалович Незаймані сніпи: п'ятнадцять мандрівних історій: [документальні повісті]: в 3 кн. / Григорій Гусейнов. - Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2010. - ISBN 978-966-348-215.
.5 Статті О. Чуднова
15.Чуднов, О. Олександр Степанович Афанасьєв-Чужбинський: Подорожня записка [Текст] / О. Чуднов // Народне слово. - 2004. - 18 вересня. - С. 4.
2005
16.Здір, Л. Із чаші буття [Текст] / Л. Здір // Народне слово. - 2005. - 9 квітня. - С. 1.
17.Он каждую минуту жил! [Текст] / О. Чуднов // Ведомости. - 2005. - 18 февраля. - С. 5.
2006
18.Куманський, Б. Вручено премії імені Ястребова [Текст] / Б. Куманський // Народне слово. - 2006. - 20 травня. - С. 1.
19.Компанієць, Т. Названо лауреатів-краєзнавців [Текст] / Т. Компанієць // Молодіжне перехрестя. - 2006. - 25 травня. - С. 11.
.Філіпенко, І. Кращі краєзнавці отримали премію [Текст] / І. Філіпенко // Кіровоград вечірній. - 2006. - 24 травня. - С. 2.
.Юрченко, А. Проклятие коллекции Ильина / А. Юрченко // Украина-центр. - 2006. - 9 июня. - С. 1, 10-11.
2008
23.Бондар, В. Бенефіс пятої колони / В. Бондар // Народне слово. - 2008. - 9 жовтня. - С. 3.
24.Даценко, В. Любов до матері та України не афішують: Відкритий лист письменникові, лауреатові обласної краєзнавчої премії імені В. Ястребова Василю Бондарю, авторові публікації «Бенефіс пятої колони» (газета «Народне слово» від 9 жовтня 2008 року) / В. Даценко // Народне слово. - 2008. - 23 жовтня. - С. 3.
.Нове видання про минуле нашого краю // Кооперація і підприємництво. - 2008. - 18 жовтня. - С. 8.
.Піддубний, С. За ставленням до людини до своєї мови… / С. Піддубний // Народне слово. - 2008. - 4 листопада. - С. 3.
.Полулях, С. Солідна робота! / С. Полулях // Кіровоградська правда. -2008. - 7 жовтня. - С. 6.
2011
28.Багацький, Л. Дві гілки роду з дерева Досужих [Текст] / Л. Багатський // Кіровоградська правда. - 2011. - 17 червня. - С. 9: фото.
2012
29.Багатський, Л. Водили нас по «Колу»… [Текст] /Л. Багатський // Кіровоградська правда. - 2012. - 25 вересня. - С. 4: фото.
30.Любарський, Р. Вічні інвестиції в майбутнє [Текст] / Р. Любарський // Народне слово. - 2012. - 26 січня. - С. 11: фото.
.Любарський, Р. Промені з «Єлисаветградського кола» [Текст] / Р. Любарський // Народне слово. - 2012. - 27 вересня. - С. 6.
.Нетреба, І. Потрапили в свою історію, або Книга про тебе й про мене [Текст] / І. Нетреба // Народне слово. - 2012. - 6 вересня. - С. 21: фото.
4.6 Публікації про О. Чуднова у періодичних виданнях
33.Брайченко, О Краєзнавці України (Сучасні дослідники Рідного) = Довідник. Том І. - Київ. - 2003. - С. 251.
.Кузик, Б. Кіровоградщина: історія та сучасність центру України / Борис Кузик, Василь Білошапка // Персоналії. м. Кіровоград. -2005, С. 423.
.Шевченко, С. Історія Кіровоградського державного педагогічного університету ім. Володимира Винниченка (1964-1999 рр.) / Сергій Шевченко. - Кіровоград. - 2005. - С. 95.
.Янчуков, С. З іменем Володимира Ястребова / Станіслав Янчуков. - Кіровоград: Центрально‐Українське вид-во. - 2005. - С. 63‐65.
Висновки
У даній курсовій роботі розкрита тема «Укладання бібліографічного покажчика (Чуднов Олександр Вікторович)». Висвітлено питання щодо сутності, становлення, історичного розвитку, класифікації бібліографічних покажчиків, тенденції їх розвитку, розкрито сутність бібліографічних покажчиків як ефективного засобу оптимального забезпечення потреб споживачів бібліографічної інформації в умовах інформатизації. Ми уклали бібліографічний покажчик Олександра Чуднова, у якого ввійшли усі його друковані праці, книги, статті.
Під час складання бібліографічного покажчика ми виявили такі вимоги та особливості:
Важлива складова бібліографічного покажчика - це бібліографічний запис, а відтак і бібліографічний опис, що входить до його складу;
Методика складання бібліографічного опису - це сукупність прийомів і правил, які використовуються у процесі складання бібліографічного опису;
У бібліографічних покажчиках допускаються додаткові скорочення слів, найчастіше матеріал розраховано в систематичному порядку.
У даній курсовій роботі в окремому розділі нами було досліджено біографію та наукові праці Олександра Вікторовича Чуднова. Розглянувши Чуднова, як особистість, ми можемо впевнено сказати, що ця людина з багатим духовним потенціалом та великим серцем.
Основним в практичній частині курсової роботи є укладений нами бібліографічний покажчик його праць та публікацій про життя і творчість. Важливим у створенні покажчика було визначення його оптимальної структури. Так, покажчик складається із передмови, вступного слова, шести розділів та іменного покажчика. Отож, весь матеріал у покажчику ми систематизували у шістьох частинах:
·Передмова
·Талановитий дослідник-краєзнавець
·Праці О. Чуднова про відомих людей
·Книги, присвячені рідному краю, Кіровоградщині
·Матеріали про краєзнавця
·Статті О. Чуднова
·Публікації про О. Чуднова у періодичних виданнях.
У межах цих частини матеріал розташовано за хронологією. Іменний покажчик розташований в кінці покажчика. Друковані праці репрезентують науковий доробок краєзнавця, його дослідницьку, видавничу, редакторську, педагогічну і громадську діяльність.
Джерельною базою для нашого дослідження слугувало багато нормативних документів, фонди наукової бібліотеки ім. Д. І. Чижевського, публікації фахівців з бібліотечної справи та бібліографічні та творчі відомості про діяльність Чуднова О.В.
В першому розділі покажчика розміщені праці О. Чуднова про відомих людей, кожна з яких мала свій успіх. Їх на сьогоднішній день девять.
Другий розділ присвячений книгам, які Олександр Чуднов присвятив рідному краю, тобто Кіровоградщині.
У наступному розділі вміщено публікації, праці інших відомих діячів, письменників Олександра Чуднова.
У четвертому розділі описані статті діячів про Чуднова у різних періодичних виданнях, журналах.
Отже, провівши дослідження, можна сказати, що створюючи бібліографічні покажчики, ми узагальнюємо, синтезуємо та вивчаємо потрібну інформацію. На сьогоднішній день, роль бібліографічного покажчика в різноманітних галузях наукової й культурної діяльності винятково велика, тому що вся інформація про документи здійснюється саме за його допомогою. Адже саме покажчики допомагають віднайти споживачам інформаційних ресурсів необхідну інформацію.
Список літератури
бібліографічний покажчик посібник чуднов
1.Аналітико-синтетична обробка документів: підруч. для студ. ін-тів культури / Е.Т. Карачинська, Є. А. Медведєва, В.К. Удалова, Л.Г. Хромченко. - X.: ХДІК, 1996. - 258 с.
2.Арский Ю.М. Инфосфера: Информационные структуры, системы и процессы в науке и обществе [Текст] / Ю.М. Арский, Р.С. Гиляревский, И.С. Туров. - М: ВИНИТИ, 1999. - 489 с.
3.Башмаков А. Интеллектуальные информационные технологии [Текст]: Учеб. пособие / Александр Игоревич Башмаков, Игорь Александрович Башмаков. - М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2005. - 304 с.
.Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання: ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006. - К.: Держстандарт України, 2007. - 48 с.
5.Бідбаєр, В. До концепції вітчизняної системи реферування та видання реферативної інформації [Текст] / В. Бідбаєр, Л. Котенко // Вісн. Кн. палати. - 2000. - №3. - С. 21-22.
.Блюменау, Д.И. Проблемы свертывания научной информации [Текст] / Д.И. Блюменау. - Л., 2006. - 186 с.
.Блюменау, Д.И. Проблемы свертывания научной информации [Текст] /
8.Бриксман М.А. Составление библиографических пособий / М.А. Бриксман, М.П. Бронштейн. - М., 2007. - 35-56 с.
9.Буран В.А., Довгопола О.П., Пупченко В.В. Бібліографія. Загальний курс / В.А. Буран, О.П. Довгопола, В.В. Пупченко. - К.: Вища школа, 2009. - 154 - 162 с.
10.Власова Г.В. Аналітико-синтетична переробка інформації: навч. посіб. [Електронний ресурс] / Г.В. Власова, В.І. Лутовинова, Л.І. Титова. - К.: ДАКККіМ, 2006. - 291 с.
11.Горбаченко Т.Г. Аналітико-синтетична переробка документної інформації [Текст]: навч. посіб. для дистанційного навчання / Т.Г. Горбаченко. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Університет «Україна», 2008. - 312 с.
12.ДСТУ 2392-94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. - Чинний від 1995-01-01. - К. Держстандарт України, 1994.
13.Інформаційні системи і технології [Електронний ресурс]: навч. посіб. / С.Г. Карпенко [та ін.]. - Електрон. дані. - К.: МАУП, 2004. -192. с.
14.Карачинська Е.Т., Удалова В.К. Бібліотечні каталоги. - Х.: Вид-во «Основа» при ХДУ, 2007. - С. 132-143.
15.Карпенко О.О. Аналітико-синтетична переробка документної інформації: бібліографічний опис: навч. посіб. [Електронний ресурс] / О.О. Карпенко. - Х.: Нац. аерокосм. ун-т «ХАІ», 2008. - 70 с.
16.Корнєйчик І.І. Історія української бібліографії: (Нариси). - X., 1971. - С. 62-67.
17.Корнілова Л.Є. Сучасні тенденції створення та розвитку національної бібліографії / Л. Корнілова // стаття. - 2009. - №6. - С. 45 - 51.
18.Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики / Г.М. Швецова-Водка (керівник), Г.В.Сілкова, Л.О. Черепуха та ін. - К.: Кн. палата України, 1998. - С. 24-25.
19.Коршунов О.П. Библиографоведение. Обший курс. 4.1. Основн теории библиографии. Разд. 2,3. - М., 2001. - С. 64-71.
20.Кудряев В.А. Организация работы с документами [Текст]: Учебник. - М.: Инфра-М, 2003. - 591 с.
21.Кушнаренко, Н.Н. Документоведение [Текст]: Учебник. - К.: Знання, 2000. - 460 с.
22.Кушнаренко, Н. Наукова обробка документів [Текст]: Підручник / Наталя Миколаївна Кушнаренко, Валерія Костянтинівна Удалова. - 4-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2006. - 334 с.
23.Кушнаренко, Н.М. Стратегічні напрями краєзнавчої діяльності бібліотек в умовах електронного середовища [Електронний ресурс] / Н.М. Кушнаренко. - К.: Знання, 2005. - 213 с.
24.Моргенштерн И.Г. Метабиблиография (библиография библиографии) / И.Г. Моргенштерн // Библиография. - 2007. - №5. - С. 135-139.
25.Никифоровская, Н.А. Библиографическое описание. Вопросы теории, истории и методики [Текст] / Н.А. Никифоровская; под ред. Г.Г. Фирсова. - М., 2009. - С. 10-89.
26.Романенко В. Сетевой информационный поиск [Текст]: Практическое пособие [Електронний ресурс] / Владимир Николаевич Романенко, Галина Васильевна Никитина. - СПб.: «Профессия», 2005. - 288 с.
.Столяров, Ю.Н. Документный ресурс [Текст]: учеб. пособ. для студ. высш. учеб. заведений / Ю.Н. Столяров. - М.: Либерия, 2001. - 152 с.