Управління фінансами
Вступ
Необхідність переходу в
Україні до інформаційного суспільства ставить перед урядом завдання формування
єдиного інформаційного простору (ЄІП) в державному управлінні. Для цього
необхідно враховувати особливості функціонування всіх гілок влади державного
управління, законодавчих процесів, світовий досвід та зміни, що відбуваються в
умовах глобалізації. Серед інших сфер державного управління, особливу роль
відіграє фінансова система. У сучасній системі управління державними фінансами
(СУДФ) відсутній належний рівень інтеграції її учасників, що не дає змоги
забезпечити гармонійний розвиток усієї системи, перетворити СУДФ в ефективний
інструмент державного регулювання соціально-економічного розвитку країни. Поряд
з цим є актуальними питання прозорості та публічності бюджетного процесу,
підвищення ефективності використання бюджетних коштів, удосконалення
вітчизняного законодавства з питань фінансової політики держави.
Вирішення даної проблеми
потребує інтеграції існуючих інформаційних систем державних фінансових органів
в інтегровану систему, яка повинна функціонувати на основі єдиного
інформаційного простору. Важливим завданням є створення єдиної інфраструктури
міжвідомчого обміну даними в електронній формі, створення єдиних стандартів,
класифікаторів, реєстрів і загалом покращення функціонування всіх органів у
системі управління державними фінансами.
1. Сутність та структура
інформаційних систем в управлінні державними фінансами
В умовах глобалізації
економіки наявність ефективної системи управління державними фінансами (СУДФ)
має фундаментальне значення для забезпечення стабільності національної
бюджетної системи, а також загальної фінансової безпеки та стійкого
економічного зростання кожної країни. Принципи і механізми, що лежать в її
основі, є, з одного боку, ефективним інструментом державного регулювання, а з
іншого - фактором соціально-економічного розвитку країни. Саме тому, діяльність
СУДФ повинна бути якомога більш ефективною та продуктивною, що можливо за умов
створення єдиного інформаційного простору для державних фінансових органів з
метою комплексної автоматизації їх функцій.
Під єдиним інформаційним
простором у державних фінансових органах розуміють сукупність баз і сховищ
даних, технологій їх ведення та використання, інформаційно-телекомунікаційних
систем і мереж, які функціонують на основі єдиних принципів і правил, що
забезпечує інформаційну взаємодію системи органів управління державними
фінансами та громадян, а також задоволення їх інформаційних потреб.
СУДФ України склалася
під впливом структурних змін, які відбулися в усіх сферах суспільного життя.
Органами спеціальної компетенції в сфері управління державними фінансами є
Міністерство фінансів України, Державна казначейська служба України, Державна
фінансова інспекція України, Державна митна служба України, Державна податкова
служба України, Державна пробірна служба України, Державна служба фінансового
моніторингу, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна
комісія регулювання ринків фінансових послуг.
Загальна схема підпорядкування
між центральними органами влади, що відіграють головну роль в управлінні
державними фінансами приведена на рис. 1.
Рис. 1. Загальна схема
підпорядкування між основними учасниками системи управління державними
фінансами України
Центральним органом
державної виконавчої влади, який здійснює управління державними фінансами, є
Міністерство фінансів України. Мінфін України забезпечує проведення єдиної
державної фінансової, бюджетної, податкової політики, спрямованої на реалізацію
визначених завдань економічного та соціального розвитку України. Міністр
фінансів спрямовує та координує діяльність Державної податкової служби України,
Державної митної служби України, Державної казначейської служби України,
Державної фінансової інспекції України, Державної пробірної служби України,
Державної служби фінансового моніторингу.
Згідно Постанови
Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії модернізації системи
управління державними фінансами» [1], на Міністерство фінансів покладено
функцію створення інтегрованої системи управління державними фінансами в рамках
реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку Проектом
модернізації державних фінансів.
Необхідно зазначити, що
АІС державних органів у сучасній системі СУДФ України існують розрізнено, на
різних платформах, з неузгодженими класифікаторами, стандартами, базами даних.
Наприклад, АІС «Держбюджет» і «Казна» мають різні технологічні платформи, що
ускладнює процес інформаційної взаємодії між ними. Тому всі існуючі
інформаційно-аналітичні системи в СУДФ необхідно інтегрувати в одну систему,
яка і стане платформою для формування ЄІП в СУДФ. Інтегрована інформаційна
система управління фінансами являє собою інформаційну систему, яка відстежує
фінансові події та узагальнює фінансову інформацію. Взагалі, інтегрована СУДФ
відноситься до використання інформаційних та комунікаційних технологій у
фінансових операціях для підтримки управління та бюджетних рішень, довірених
обов'язків, а також підготовки фінансових звітів та відомостей. Інтегровану
СУДФ відносять конкретно до комп'ютеризації процесів управління державними
фінансами, починаючи з підготовки та виконання бюджету до бухгалтерського
обліку та звітності за допомогою інтегрованої СУДФ галузевих міністерств,
розпорядників коштів та інших урядових установ [7]. Загалом, інтегрована
система повинна
мати такі основні
характеристики:
стандартні класифікації
даних для реєстрації фінансових заходів;
внутрішній контроль за
введенням даних, обробки транзакцій і звітності;
єдині процеси для
аналогічних операцій та проектування системи, що усувають непотрібне дублювання
введення даних.
В українській СУДФ
інтеграція поширюється тільки на основні функції державного управління
фінансами, але, як показав аналіз, в закордонних системах, вона охоплювала
також інші інформаційні системи, з якими основні системи мають зв'язок, такі,
як людські ресурси, фонд заробітної плати та доходи (податкові та митні). Як
мінімум, інтегрована СУДФ повинна бути розроблена для взаємодії з цими
системами.
Враховуючи закордонний
досвід, можна запропонувати поділ на основні та неосновні (які будуть або
інтегровані в систему, або підключені через інтерфейс) компоненти інтегрованої
СУДФ для України. В основі системи - генеральний модуль, який вводить в дію
інші головні модулі системи (управління готівкою, контроль зобов’язань,
дебіторська, кредиторська заборгованість). В ньому повинні розміщуватись
одночасно всі операції, а також в необхідних під-модулях. Іншими модулями або
системами, які повинні взаємодіяти повинні бути: підготовка/планування бюджету;
фонд заробітної плати і людських ресурсів; адміністративні доходи (податкові та
митні); управління боргом; управління активами; управління
грантами (наприклад,
кошти міжнародної допомоги).
Сучасне ефективне
управління фінансами державних та приватних підприємств характеризується
глибокою інтеграцією в інформаційний простір суспільства, а оточуюче середовище
має високі темпи змін. Особливе місце в інформаційному просторі посідають
інформаційні системи управління фінансами (ІСУФ). За принципом створення ІСУФ
діляться на шаблонні та створені на замовлення. Шаблонні системи покривають
базовий або найтиповіший набір функціональності певної області але потребують
значних фінансових витрат на адаптацію та не завжди задовольняють потреби
лідерів. В деяких випадках адаптувати шаблонну систему до особливостей
діяльності підприємства взагалі неможливо.
Системи, які створюють
на замовлення за допомогою високорівневих мов програмування, коштують дуже
дорого. При цьому залишаються актуальними проблеми зменшення термінів розробки
та постійної підтримки адекватності системи. Так, дослідна організація
«Aberdeen Group» опублікувала статистичні дані результатів досліджень сукупної
вартості володіння інформаційною системою в залежності від багатьох параметрів
[1], аналогічні дослідження проведені організацією «Meta Group». За наведеними
даними вартість володіння ERP-системою дуже велика - мільйони доларів для
підприємств середнього та крупного бізнесу і підприємств державного сектору. В
літературі наводяться дані про результати дослідження вартості володіння
ERP-систем різних виробників: «Oracle», «Microsoft» тощо, які підтверджують
велику вартість володіння ІСУФ. Також наводяться параметри вартості володіння
та їх частка в сукупній вартості, зазначається, що співвідношення вартості до
ефективності при впровадженні MRP/ERP-систем коливається в межах 2-2,25.
Мінімальне відношення в випадку швидкого впровадження складає 1,5-2.
Тільки 16% впроваджень
проектів автоматизації є успішними, у 30% випадків впровадження призупиняють, у
54% - переробляють бюджет та відсувають терміни впровадження. За даними
дослідження «Panorama Consulting Group» 51,4% оцінених проектів було завершено
зі значним перевищенням планованого бюджету, 35% - з затриманням термінів ви -
конання. Причини невдач впровадження ERP-систем пов’язані з недостатньою
взаємодією із замовником під час розробки та із невідповідністю розроблених
бізнес-процесів існуючим на підприємстві, через опір персоналу впровадженню
системи. Окремо слід зазначити проблеми зменшення швидкодії системи на стадії
пізньої експлуатації при внесенні змін, яких вимагають зміни оточуючого
середовища.
Отже, основними
факторами впливу на вартість ERP-системи є такі:
. Більша частка (>
60%) вартості володіння інформаційною системою припадає на впровадження та
узгодження бізнес-процесів організації та системи, що розробляється.
. Оптимізація швидкодії
роботи всієї ERP-системи проводиться вручну без використання спеціальних
механізмів і здебільшого на стадії впровадження та промислової експлуатації.
Складність змін на стадії впровадження системи призводить до зменшення
швидкодії системи.
Проблема здешевлення сукупної
вартості володіння ІСУФ, пришвидшення адаптації існуючих систем до нових вимог
є актуальною проблемою сьогодення.
3. Місце інформаційних
процесів в провідних країнах світу
Управління фінансами в
державах з розвинутою ринковою економікою, як правило, здійснюється декількома
державними органами. Характер фінансового апарату в них залежить від складу
фінансової системи. Її особливості у значній мірі визначають права держави в
галузі фінансів та їх розмежування між державою та окремими ланками фінансової
системи.
Почнемо розгляд з
інформаційної системи Російської Федерації. Автоматизована інформаційна
система(АІС) «Фінанси» - це система, що об'єднує фахівців (економістів, які
працюють у центральному апараті і
територіальних
центральних органах) і технічні засоби (ЕОМ, засоби телекомунікації тощо) з
метою вдосконалення процесів створення і виконання державного бюджету в усіх
ланках фінансової системи. [6].
АІС «Фінанси» нерозривно
пов'язана з фінансовими органами, інтегрована в їх структуру. АІС забезпечує
підвищення оперативності і якості роботи в процесі збору, оброблення,
узагальнення та аналізу фінансової інформації, обміну нею по каналах зв'язку в
рамках відомства, а також у взаємодії з представницькими і виконавчими органами
державного управління та іншими взаємодіючими організаціями і системами.
Окремі функціональні
підсистеми АІС «Фінанси» доцільно розглядати як складові компоненти
інтегрованої інформаційної системи, яка повинна відображати цілісну картину
фінансового стану в країні, забезпечувати його комплексний аналіз, допомагати в
підготовці прогнозних оцінок та підтримуватипроцеси індивідуального та
колективного прийняття рішень. АІС «Фінанси» є територіально-розподіленою
інформаційною системою і обслуговує інформаційні потреби співробітників Міністерства
фінансів РФ, включаючи центральний апарат, а також управління Федерального
казначейства в регіональних центрах та відділеннях Федерального казначейства на
місцях (районний рівень). Крім того, абонентська мережа АІС «Фінанси»
розміщується у «прямих» одержувачів бюджетних коштів. У процесі свого
функціонування АІС «Фінанси» взаємодіє з суміжними інформаційними системами
органів державної влади і управління економікою. Окремою системою в Російській
Федерації є АС «Бюджет», що призначена для комплексної автоматизації функцій
виконання дохідної і витратної частин бюджету.
У Фінляндії у сфері управління фінансами впроваджується інформаційна система
управління державними фінансами «Kieku» [2]. Завдання інформаційної системи
управління державними фінансами «Kieku» наступні: забезпечення державних
органів ефективною і якісною системою управління персоналом; уніфікація
інформаційних систем і процесів для всіх клієнтів. Розроблення даного проекту
здійснює Державне Казначейство Фінляндії під керівництвом Міністерства фінансів
Фінляндії. Термін введення системи в експлуатацію - 01.01.2014.
Можливості даної
системи: впорядкованість і уніфікованість процесів; використання нових
технологій (SAP); збір інформації; наявність порталу «Kieku»; співробітники
держустанов, що обслуговуються даною системою (близько 70 тис. осіб) будуть
мати прямий доступ до інформації. У рамках інформаційної системи «Kieku» буде
здійснюватись розрахунок зарплати співробітників державних установ, враховуючи
надані їм пільги та інші фактори. Вагомою перевагою системи є те, що для оцінки
ефективності роботи працівника в даній системі будуть ураховуватися показники,
встановлені кожному працівникові для виконання і результати їх виконання. У
рамках управління фінансами даною системою передбачається здійснення
бухгалтерського обліку держустанов, внутрішніх розрахунків, збір даних про
прибуткових і витратних операціях.
Hermes - інформаційна система підтримки бюджетного процесу Швеції [8].
Нова інформаційна система поліпшує інфраструктуру, якість даних, ефективність,
результативність, прозорість та доступ до інформації,
зв’язки та комунікацію
між учасниками бюджетного процесу.- веб-орієнтована інформаційна система з 1500
користувачами бюджетного процесу (громадськість, парламент, Шведський
національний офіс аудиту, Шведський національний борговий офіс, міністерства,
користувачі бюджету, бюджетний відділ Міністерства фінансів).
Можна виділити такі
характеристики даної системи:
наявність всіх значних
(важливих) показників в системі;
об’єднання коротко - та
середньострокових перспектив;
централізоване та
частково автоматичне регулювання цін (окладів);
інструментальні
програмні засоби для простого прогнозування та моделювання;
коректне переміщення
даних з підготовки закону про Бюджет до бюджетного виконання;
миттєвий та надійний
огляд бюджетної ситуації;
можливе внесення змін;
службовцям не має
потреби повторно перевіряти дані;
прогнозування діалогу з
рядом міністерств у системі;
інструкції
(розпорядження) санкціоновані в системі. Кожен користувач індивідуально
авторизується в системі і має персональний пароль.
Отже, досягненнями
шведської системи є наступні фактори: всю інформацію легко знайти в одному
місці; швидкість доступу до інформації; високоякісні дані; інформація в Hermes
є завжди найсучаснішою; низький ризик помилок; мало роботи, яка повторюється;
велика прозорість бюджетного процесу; хороша прослідковуваність та контроль;
легкий доступ до інформації за минулі роки; метадані - інституційна (базисна)
пам'ять.
Провівши аналіз існуючих
технологій інтегрованих систем управління державними фінансами інших країн
світу, можна зробити висновок, що українську інформаційну систему управління
фінансами необхідно модернізувати та удосконалювати. Досвід розвинених країн з
ринковою економікою наочно підтверджує, що саме потенціал інформаційних
технологій стосовно бюджетного процесу приносить цим країнам економічні
пріоритети і підвищення соціальної стабільності.
Висновки
інформаційний
управління фінанси
Узагальнюючи все,
вищевикладене, можна запропонувати модель розвитку системи управління
фінансами, що передбачатиме управління державними фінансами у замкнутому циклі
та реалізовуватиметься за допомогою інтегрованої інформаційної системи. Цикл
управління державними фінансами означає, що інформаційні потоки, які виникають
у бюджетному процесі між учасниками системи управління фінансами,
змінюватимуться шляхом поступового переходу від формування та передачі
паперових документів і відповідних електронних файлів до роботи з єдиною інформаційною
базою даних інтегрованої інформаційної системи в інтерактивному режимі з
використанням веб-технологій. Така інтегрована інформаційна система управління
державними фінансами зможе якісно підвищити ефективність СУДФ України за
рахунок надання фінансової інформації в реальному часі, яку службовці зможуть
вчасно використовувати для адміністрування системи, формування бюджетів та
управління ресурсами.
Отже, створення єдиного
інформаційного простору в СУДФ України надасть змогу вирішити актуальні питання
підвищення рівня автоматизації функцій органів управління державними фінансами,
дозволить надавати швидкий та ефективний доступ до фінансових даних і сприяти
зміцненню державного фінансового контролю, вдосконалити порядок надання
державних послуг, підвищити прозорість та підзвітність бюджетного процесу на
більш високий рівень, прискорити урядові операції в цілому. Дозволить не тільки
допомогти уряду здійснювати ефективний контроль над державними фінансами, а й
виступити в якості стримуючого фактора корупції та шахрайства, надасть змогу
нашій державі прискорити євроінтеграційний процес.
Список використаних
джерел
1. Про схвалення Стратегії модернізації системи управління
державними фінансами: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 жовтня
2007 року №888-р: [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/888-2007-%D1% 80.
. Отчёт о встрече в рамках международного сотрудничества и
зарубежных стажировок на 2010 год специалистов Федерального казначейства России
и специалистов Государственного Казначейства Финляндии с 8 по 12 мая 2010 года:
[Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.roskazna.ru/news_1459.html
. Кармелюк І. М. Розвиток інформаційного простору як запорука
вдосконалення управління державою власним гуманітарним капіталом: [Електронний
ресурс] / І. М. Кармелюк // Теорія та практика державного управління: зб. наук.
пр. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2009. - Вип. 3 (26).-Режимдоступу:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tpdu/2009_3/doc/3/12.pdf
. Гриша С.М. Технологічно інтелектуалізовані інформаційні системи
для
управління бізнесом (ІСУБ) на основі алгебри показників / Гриша
С.М., Родічева О.С., Приліпко Д.І. // Вісник Національного Технічного
Університету «ХПІ». - 2008. - №5. - С. 123-133.
. Сендзюк М.А. Інформаційні системи і технології в економіці:
навч. посіб. / М.А. Сендзюк, М.Б. Вітер. - К.: КНЕУ, 2011. - 442 с.