Облік та аналіз депозитних операцій банку
Зміст
Вступ
1.
Теоретичні
основи організації депозитних операцій в банку
.1
Економічна сутність та класифікація депозитних операцій
.2
Порядок здійснення депозитних операцій банку
.3
Сучасний стан та перспективи розвитку депозитних операцій в Україні
2.
Методичні
підходи до обліку депозитних операцій банку
.1
Загальна характеристика діяльності ПАТ «Укрсоцбанк»
.2
Загальні підходи до обліку депозитних операцій клієнтів банку
.3
Порядок обліку депозитних операцій у міжбанківській сфері
.
Методичні підходи до аналізу депозитних операцій банку
.1
Аналіз залучення коштів фізичних осіб ПАТ «Укрсоцбанк»
.2
Оцінка депозитної діяльності банку
.3
Рекомендації щодо удосконалення депозитної діяльності банку
4.
Охорона праці і навколишнього середовища
4.1
Загальні положення охорони праці
4.2
Промислова санітарія
4.3
Організація безпечних умов праці на робочому місці
4.4
Пожежна безпека
4.5
Охорона навколишнього середовища
Висновки
Список
джерел інформації
Додатки
ВСТУП
Розвиток банківської системи в
Україні набуває все більш глобальних масштабів. Виступаючи у ролі фінансового
посередника банки розширюють коло послуг, що ними надаються.
Головним завданням банківської
системи є підтримка економічного зростання шляхом підкріплення економіки
необхідними фінансовими ресурсами. Ефективність діяльності банків у цьому
напрямку багато в чому залежить від обсягів і структури банківських ресурсів,
основна частина яких формується за рахунок залучення тимчасово вільних коштів
економічних агентів ринку.
Актуальність обраної теми полягає в
тому, що в наслідок економічної кризи в країні виникли труднощі пов’язані із
поверненням вкладів і тому населення не може бути впевненим в надійності
банківської системи, отже, в поверненні своїх заощаджень. Переважна більшість
банків не приділяє достатньої уваги питанням формування кредитних ресурсів, і
як результат, на сьогодні в Україні відбувається найбільший в Європі відтік з
банківських установ вкладів населення.
Тому однією з численних проблем, що
постають перед банками в даний момент часу є проблема удосконалення механізму
залучення коштів клієнтів, а також порядку їх обліку та аналізу.
Серед наукових досліджень депозитної
політики банків, обліку та аналізу депозитних операцій слід зазначити роботи А.
Бєлоглазової, В. Вікулова, А. Вожжова, Н. Волкової, А. Мороза, О. Панової,
Савлука Т. Табачук, О Сарахман та інших [1, 2, 5,10, 13,29, 46].
Проте найчастіше у працях
українських вчених-економістів розглядаються здебільшого лише окремі аспекти
обліку чи аналізу залучених банківських ресурсів.
Метою дипломної роботи є розробка
методичних основ удосконалення організації обліку і аналізу депозитних операцій
банку.
Поставлена мета обумовила
необхідність вирішення ряду завдань:
- визначити економічну сутність
та класифікацію депозитних операцій;
- розглянути етапи
здійснення депозитних операцій банку з фізичними особами;
- проаналізувати
сучасний стан та перспективи розвитку депозитних операцій в Україні;
- проаналізувати
фінансово-економічні показники діяльності ПАТ «Укрсоцбанк»;
- дослідити порядок
обліку депозитних операцій;
- проаналізувати стан
залучення коштів фізичних осіб на прикладі базового банку;
- розробити
рекомендації щодо удосконалення депозитної діяльності банку.
Об'єктом дослідження є діяльність
банків щодо залучення на депозитні рахунки коштів.
Предметом дослідження є процеси
обліку та аналізу депозитних операцій банку.
Інформаційною базою для дипломної
роботи є законодавчі та нормативно-правові акти з питань регулювання депозитної
діяльності банків в Україні, статистичні матеріали Національного банку України,
Асоціації українських банків, внутрішні документи ПАТ «Укрсоцбанк», а також
статті з періодичних видань по економіці та банківській справі, монографічні
дослідження та публікації зарубіжних і вітчизняних авторів, що склало
передумови для комплексного підходу до дослідження порядку обліку та аналізу
депозитних операцій банку, а також сайти мережі Internet.
Робота базується на використанні
методів морфологічного аналізу та синтезу, методах економіко-математичного
моделювання. В роботі розроблено комплекс задач автоматизації
обліково-аналітичних розрахунків на ПК за допомогою MS Excel.
. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ
ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ В БАНКУ
1.1
Економічна сутність та класифікація депозитних операцій
Основою діяльності будь-якого банку
є його ресурсна база. Ресурсами банку є сукупність грошових коштів, що
знаходяться у його розпорядженні і використовуються ним для виконання активних
операцій. Операції, завдяки яким комерційні банки формують свої ресурси, мають
назву пасивних.
Згідно з джерелами утворення
банківських ресурсів в існуючій банківській практиці ресурси банків поділяють
на власні, залучені (або депозити) та запозичені (або міжбанківські депозити та
кредити).
До залучених ресурсів банку належать
залишки коштів на поточних рахунках клієнтів, депозитні вклади юридичних та
фізичних осіб, рахунки і депозити інших банків, цінні папери власного боргу. У
світовій практиці їх частка в структурі пасивів банків становить 60 - 80%. В
структурі зобов’язань банків України найбільша питома вага належить депозитним
вкладам фізичних та юридичних осіб [3, с.139]. Депозитні ресурси значно
перевищують власні кошти банку та фактично є основним джерелом формування
ресурсів комерційного банку.
Вивченню економічної суті
банківського депозиту присвятили свої праці вітчизняні вчені Алексєєнко М.Д.,
Васюренко О.В., Вовчак О.Д., Герасимович А.М., Дзюблюк О.В., Загородній А.Г.,
Колеснікова В.І., Мороз А.М., Островська О.М., Петрук О.М., Пуховкіна М.Ф.,
Реверчук С.К., Тиркало Р.І., а також зарубіжні вчені П. Роуз, Д. Сінкі, Й.
Шумпетер та ін. [1, 4, 5, 6, 7].
Залежно від цілей аналізу або
дослідження, окремі науковці дають різні визначення поняття банківського
депозиту, наведені у таблиці 1.1.
Проаналізувавши визначення поняття
депозит наведеного в таблиці 1.1 необхідно відзначити, що законодавчі акти
України, Островська О.М., Петрук О.М., Тиркало Р.І. та Васюренко О.В.
розглядають депозит як грошові кошти, тобто кошти в національній валюті України
та іноземній валюті.
Таблиця 1.1 - Визначення поняття
«банківський депозит»
|
Автор
|
Визначення поняття «банківський депозит»
|
|
Закон України від 07.12.2000р. №2121-ІІІ «Про
банки і банківську діяльність»
|
Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у
безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені
клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений
строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті
вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
|
|
Положення про порядок здійснення банками
України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами
затверджено постановою НБУ від 03.12.2003 №516
|
Вклад (депозит) - це грошові кошти в
готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті
або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для
вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без
зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають
виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору;
|
|
О.М. Островська
|
Депозит - грошові кошти фізичних і юридичних
осіб, які розміщені на тимчасове зберігання в банк [6, с.50].
|
|
В «Економічній енциклопедії»
|
Депозит - грошові засоби, які вносяться у банк
у вигляді вкладів, за які банк виплачує проценти.
|
|
О.М. Петрук
|
Депозит - кошти, що надаються фізичними чи
юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою ор-
ганізацією згідно із чинним законодавством України, нерезиденту на чітко
визначений строк та під процент і оформлюються відповідною угодою [6, с.74].
|
|
Р.І. Тиркало
|
Депозит - це грошові кошти у готівковій або
безготівковій формі, у національній або іноземній валюті, що передані банку
їх власником, або третьою особою за дорученням та за рахунок власника для
зберігання на певних умовах [8, с.164].
|
|
О.В. Васюренко
|
Депозит - гроші, які передані в банк їх
власником для зберігання і залежно від умов зберігання враховуються на
певному банківському рахунку [9, с.117].
|
|
А.М. Герасимович
|
Депозит - зобов'язання банку за тимчасово
залученими коштами фізичних та юридичних осіб або цінними паперами за
відповідну плату [10,с.60].
|
|
В.І. Колеснікова
|
Депозит - це передача засобів клієнта у
тимчасове користування банку [11, с.162].
|
|
Р. Котовська
|
Депозит - це економічні відносини щодо
передачі коштів клієнта в тимчасове користування банку [12, с.50].
|
Герасимович А.М. розглядає депозит
як зобов’язання банку, тобто вимоги клієнтів до активів банківської установи,
що зобов'язують її сплатити фіксовану суму коштів у визначений час у
майбутньому, а Р. Котовська розглядає депозит як економічні відносини, тобто
відносини, що об’єктивно складаються між клієнтом банківської установи та
банком. Також необхідно відзначити правовий аспект депозитів: депозит - це
форма зберігання банком коштів клієнтів чи депозит - це передача в використання
банком коштів клієнта.
Отже, на сьогоднішній день немає
єдиного підходу до визначення змісту поняття «депозит». Представляється, що
більш доцільним є узагальнюючий підхід до визначення банківського депозиту:
депозит - це грошові кошти фізичних чи юридичних осіб, які надаються банку в
готівковій та безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, та
банківські метали, які розміщуються на певному банківському рахунку на
договірних засадах, на визначений строк та під відповідний відсоток, і
підлягають виплаті вкладнику або іншій особі за дорученням відповідно до умов
договору.
Таким чином, депозит - є основним
джерелом грошових ресурсів банку, за рахунок якого надаються позики клієнтам на
умовах терміновості, платності та поверненості.
В економічній літературі викладено
різноманітні точки зору щодо класифікації депозитів банку. Аналіз багатьох
наукових праць дозволяє зробити висновок, що більшість вітчизняних вчених
класифікують депозити за видом, статусом та категоріями вкладника, терміном
депозиту, формою використання рахунку тощо. Зазначені вище підходи до
визначення сутності банківського депозиту дали змогу запропонувати комплексну
класифікацію депозитів за різними ознаками зображену на рисунку 1.1 [13,
с.253].
Розглянемо деякі види депозитів, що
наведені на рисунку 1.1.
Депозити до запитання, які у
світовій банківській практиці називають трансакційними - це кошти, які можуть
бути вилучені клієнтами в будь-який час, тобто зберігання не обумовлюється, і
за цими рахунками банки здійснюють платежі на доручення їх власників. Ці
депозити можуть бути як безпроцентними, так і з виплатою процентів. Умови
виплати процентів за цими депозитами обумовлюються у двосторонніх угодах.
Залишки коштів на цих рахунках постійно змінюються, тому банки цей вид
залучених коштів можуть використовувати тільки для короткострокових вкладень,
постійно стежачи при цьому за поточною ліквідністю балансу [5].
Рисунок 1.1 - Класифікація
депозитів
У більшості комерційних банків
депозити до запитання мають найбільшу питому вагу в структурі залучених коштів.
У зарубіжних банках до безстрокових депозитів відносять також контокорентний
рахунок - активно-пасивний рахунок, що поєднує поточний і кредитні рахунки.
Кредитове сальдо цього рахунку означає, що клієнт має власні кошти, дебетове -
що їх необхідно позичити йому для розрахунків. Банк одноразово встановлює ліміт
на суму кредиту під дебетове сальдо і кредитує клієнта. Цей кредит називають
контокорентним [14, с.96].
До строкових депозитів у банківській
практиці відносять депозити овернайт - депозити, залучені банком на строк не
більше одного операційного дня (без урахування неробочих днів банку).
Строковими депозитами є також кошти, отримані від інших банків як депозит
(вклад) на конкретний строк.
Ощадний вклад з щорічною сплатою
відсотків призначений для вільного режиму накопичення і використання коштів.
Рахунок відкривається на необмежений термін. При укладанні депозитного договору
безкоштовно відкривається поточний рахунок, який призначений для зарахування
коштів і здійснення грошових переказів та платежів. Відсоткова ставка
змінюється у кінці кожного року дії договору 1-го числа місяця, в якому його
було укладено. При розірванні договору виплачуються відсотки у повному обсязі
за фактичний період зберігання вкладу [15, с.214] .
Депозитний сертифікат - це письмове
свідоцтво банку про внесення грошових коштів, яке дає право вкладнику на
отримання після закінчення встановленого терміну суми внеску і відсотків по
ньому. Депозитний сертифікат має два різновиди - непередавані, які зберігаються
у вкладника і при настанні їх терміну пред'являються в банк; і передаванні, які
вільно продаються на вторинному грошовому ринку, де право на отримання внеску
по депозитному сертифікату може бути передано іншій особі (іменний і на
пред'явника).
Класифікацію депозитів за строком
використання коштів із зазначенням їх переваг та недоліків зображено в таблиці
1.2.
Таблиця 1.2 - Класифікація депозитів
за строком використання коштів
За цільовим призначенням депозити
поділяються на: дохідні депозити (не передбачають можливості поповнення і
часткового зняття коштів), накопичувальні депозити (передбачають можливість
поповнення, але без можливості часткового зняття), заощаджувальні депозити (не
передбачають можливості поповнення й зняття коштів) [17, с.69].
Основну частину ресурсів банків
формують залучені кошти, які покривають до 90 % всієї потреби в грошових
ресурсах для здійснення активних банківських операцій, перш за все кредитних.
Роль їх винятково висока. Мобілізуючи тимчасово вільні кошти юридичних і
фізичних осіб на ринку кредитних ресурсів, комерційні банки з їх допомогою
задовольняють потребу народного господарства в додаткових оборотних коштах, сприяють
перетворенню грошей в капітал, забезпечують потреби населення в споживчому
кредиті [12].
Депозитні операції відображають
діяльність банку як посередника в придбанні ресурсів на вільному ринку
кредитних ресурсів. Сутність депозитної операції полягає в акумуляції банком як
фінансовим посередником на ринку фінансових ресурсів тимчасово вільних грошових
коштів на визначений термін та за визначену плату та розміщення даних
фінансових ресурсів від свого імені, на власний розсуд та ризик. Метою
здійснення депозитних операцій є:
а) залучення коштів для подальшого
їх розміщення в активні операції;
б) залучення коштів для поповнення
ліквідності з метою розрахунків за зобов'язаннями.
Об'єктами депозитних операцій є
депозити, тобто суми грошових коштів, що передані банку на умовах, визначених
двохсторонньою угодою.
Суб'єктами депозитних операцій є
банки (виступають як позичальники) і власники коштів (виступають кредиторами
банківської установи) [14, с.141].
Розміщення грошових коштів у
депозити для фізичних та юридичних осіб дає можливість:
- одержання стабільного доходу в
національній та іноземній валюті від визначений відсоток і на фіксований
термін;
- встановлення
оптимальних термінів виплати відсотків за внесок (щомісяця, щокварталу або
після закінчення терміну дії депозитного договору);
- збільшення суми
внеску протягом терміну дії депозитного договору;
- одержання гарантії
своєчасного повернення коштів;
- використання
депозитних протягом терміну дії в якості забезпечення, при необхідності
одержання кредиту.
Для банківських установ депозитні
операції є вигідними, оскільки надають банкам фінансові ресурси для здійснення
своєї діяльності, підтримання поточної ліквідності банківських установ, тощо.
Депозитні операції в діяльності
банку відіграють одну з провідних ролей, але мають певні недоліки, які
зображені в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 - Роль та недоліки
депозитних операцій банку
|
Роль депозитних операцій банку
|
Недоліки депозитних операцій банку
|
|
1 Є головним джерелом залучення ресурсів для
проведення активних операцій, від їх характеру залежать напрямки кредитування
і прибутковість банку
|
1 Депозитне залучення коштів пов'язане зі
значними маркетинговими зусиллями, грошовими та матеріальними витратами
банків
|
|
2 Правильна організація депозитних операцій
забезпечує достатню ліквідність банків
|
2 Одну частину залучених коштів банки повинні
зберігати в Національному банку України, а за іншу - здійснювати платежі до
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
|
|
3 Депозитні операції сприяють прискоренню
безготівкових розрахунків
|
3 Депозитне залучення коштів залежить в
основному від ініціативи потенційних вкладників, а не від банку, якому часто
буває важко, а то й неможливо здійснити оперативне залучення коштів у вклади
|
|
4 Залучені кошти зазвичай дешевше
міжбанківських кредитів
|
|
У роботі банків із
залучення депозитів важливу роль відіграє процентна політика, оскільки
одержання доходів від вкладених коштів є для клієнтів суттєвим стимулом до
активізації внесків. Процентна політика є одним із показників надійності і
стабільності ресурсної бази банку і повинна вкладатися в рамки двох протилежних
граничних вимог: по-перше, процентна ставка на депозити повинна бути достатньо
привабливою для потенційних вкладників; по-друге, процентна ставка не повинна
різко перевищувати нижню межу процентної маржі між активними і пасивними
операціями банку.
Розмір депозитного
процента банк встановлює самостійно, виходячи з облікової ставки НБУ, стану
грошового ринку і власної депозитної політики.
Банки дотримують декілька
основоположних принципів організації депозитних операцій [19, с.83]:
1) депозитні операції повинні
сприяти отриманню прибутку або створювати умови для отримання прибутку в
майбутньому;
2) депозитні операції повинні
бути різноманітними і вестися з різними суб'єктами;
) особливу увагу в процесі
організації депозитних операцій слід надавати строковим депозитам;
) повинен забезпечуватися
взаємозв'язок і узгодженість між депозитними операціями і кредитними операціями
по термінах і сумах депозитів і кредитних вкладень;
) організовуючи депозитні і
кредитні операції, банк повинен прагнути мінімізації своїх вільних ресурсів;
) банку слід вживати заходів
до розвитку банківських послуг, які сприяють залученню депозитів.
Державне регулювання ринку
банківських депозитів, розробка внутрішньобанківських положень та інструкцій
здійснюється на основі нормативної бази України приведеної в Додатку А.
Аналізуючи нормативну базу із
регулювання депозитної діяльності можна зробити висновок, що проведення
депозитних операцій та банківська діяльність в цілому детально та суворо
регламентовані. Проте фінансова криза 2008 р. продемонструвала недоліки в
правовій регламентації кредитно-депозитної діяльності банків і значно підірвала
довіру до банків.
Таким чином, лише узагальнюючий
підхід до розуміння поняття «банківський депозит», повний аналіз всіх його
видів та детальне вивчення нормативної бази регулювання депозитної діяльності
банку дозволить найбільш обґрунтовано підійти до організації депозитних
операцій банка, їх обліку і аналізу.
1.2 Порядок
здійснення депозитних операцій банку
Порядок залучення банками України
коштів (як у національній, так і в іноземній валюті) регулюється Положенням про
порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними
і фізичними особами (затверджено постановою Правління НБУ від 03 грудня 2003 р.
за №516).
Залучення депозитів фізичних і
юридичних осіб відбувається шляхом відкриття депозитного рахунку. Депозитний
рахунок - це рахунок, який банки відкривають юридичним або фізичним особам для
розміщення вільних коштів на депозити з нарахуванням відсотків за депозити.
Депозитні рахунки відкриваються на
підставі укладеного депозитного договору між власником рахунка та установою
банку на визначений у договорі строк. Кошти на депозитні рахунки
перераховуються з поточного рахунка господарських суб'єктів і після закінчення
строку зберігання повертаються на цей же поточний рахунок. Досить значний
резерв потенційних кредитних ресурсів, що мобілізуються банками, є на рахунках
фізичних осіб [6, с.76].
Кожному вкладнику відкривається
особистий рахунок, режим функціонування якого залежить від виду вкладу та форми
оформлення депозитного вкладу. У разі оформлення депозиту сертифікатом банк
заповнює за встановленими правилами бланк сертифіката. Бланки іменних
сертифікатів можуть виготовлятися банком-емітентом самостійно, а сертифікатів
на пред’явника лише поліграфічним підприємством. Оскільки залучення депозитів
юридичних і фізичних осіб оформляється банком шляхом відкриття строкового
депозитного рахунка з укладенням договору банківського вкладу (видачею ощадної
книжки) або видачі ощадного сертифіката. За договором банківського депозиту
комерційний банк, який прийняв кошти від вкладника, зобов'язується виплатити
вкладникові суму депозиту та нараховані відсотки на умовах та у порядку, що
передбачені договором.
Депозитний договір засвідчує право
комерційного банку управляти залученими від юридичних і фізичних осіб коштами
та право вкладників отримати в чітко визначений строк суму депозитного вкладу і
відсотків за його користування. Сторонами депозитного договору є юридичні та
фізичні особи, які набувають прав і беруть на себе зобов'язання за договором.
Депозитний договір може бути оформлений за допомогою депозитного сертифіката,
основні реквізити та умови депозитного договору наведені в таблиці 1.4.
Таблиця 1.4 - Основні реквізити та
умови депозитного договору
|
Оформлення депозитної угоди без депозитного
сертифіката
|
Оформлення депозитної угоди з депозитним
сертифікатом
|
|
1 Назва та адреса банку, що приймає депозит
(вклад)
|
1 Назва "ощадний (депозитний)
сертифікат"
|
|
2 Ім’я, прізвище та по батькові власника
коштів, його адреса
|
2 Порядковий номер
|
|
3 Дата внесення депозиту
|
3 Вказівку про причину надання сертифіката -
внесення депозиту (вкладу); дату внесення депозиту
|
|
4 Розмір депозиту
|
4 Розмір депозиту, який оформлений
сертифікатом (літерами та цифрами)
|
|
5 Дата вимоги вкладником своїх коштів
|
5 Зобов’язання банку повернути суму, яка
внесена на депозит
|
|
6 Дату вимоги вкладником суми за сертифікатом
|
|
7 Процента ставка за користування депозитом
|
|
8 Сума процентів, яка належить до виплати
|
|
9 Форма зарахування депозиту коштів на
депозитний рахунок (безготівкова, готівкова)
|
9 Рівень зниження процента у разі вимоги
вкладника про повернення вкладу до обумовленого у договорі строку
|
|
10 Форма повернення депозиту (вкладу і
процентів)
|
10 Умови та порядок уступки вимоги за
сертифікатом
|
|
11 Зобов’язання банку повернути суму, яка
внесена на депозит
|
11 Назву та адресу банку - емітента, а для
іменного сертифіката - назву (ім’я)та адресу вкладника
|
|
12 Місце для підписів двох осіб, які
уповноважені банком підписувати зобов’язання і власника коштів, та місце для
печатки банку
|
Депозитний договір оформляється в
двох примірниках. Співробітник банку реєструє договір у книзі реєстрації,
фіксує дату, номер договору і номер депозитного рахунка. Договір укладається з
обох сторін і скріплюється печатками. Після повного оформлення договору один
примірник видається клієнту. Якщо із закінченням строку дії договору жодна із
сторін не побажає його розірвати, договір, як правило, вважається продовженим
на такий же строк і на тих же умовах [9, с.210].
Окрім цього, банк - емітент
сертифікату може додати до його реквізитів інші додаткові умови та реквізити,
що не суперечать законодавчим актам України.
Договори банківського рахунку та
банківського вкладу (депозиту) визначають права, зобов’язання суб’єктів
вкладних (депозитних) операцій (власників грошових коштів або банківських
металів і банку) та інші умови, визначені Цивільним кодексом України, і мають
бути підписані сторонами договору (уповноваженими ними особами). Договір,
укладений з фізичною особою, скріплюється печаткою банку, а договір, укладений
з юридичною особою, скріплюється печатками сторін.
Зобов'язання клієнта за депозитним
договором полягають у своєчасному перерахуванні грошових коштів на депозитний
рахунок банку; зобов'язання банку - прийняти грошові кошти на депозитний
рахунок, нараховувати відсотки, забезпечити повне збереження суми внеску і
повернути її після закінчення строку дії договору або достроково за заявою
клієнта.
Банки можуть укладати з фізичними
особами договори банківського вкладу (депозиту) на користь третьої особи
відповідно до законодавства України. Ця особа набуває права вкладника з моменту
пред’явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або
вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами [17, с.194].
Для залучення або розміщення коштів
на депозитний рахунок банку необхідно провести депозитну операцію, етапи
проведення якої наведено в таблиці 1.5.
Грошові кошти на депозитні рахунки
фізичних осіб можуть бути внесені готівкою, перераховані з іншого депозитного
рахунку або поточного рахунку і повертаються банками готівкою або в
безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення
коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок. Банки можуть відповідно до
умов договору банківського депозиту перераховувати фізичним особам нараховані
проценти за депозитами на їх поточний рахунок, для поповнення депозиту або
видавати готівкою.
У вітчизняній практиці проявляється
тенденція: чим стабільніше і надійніше банк, тим меншою мірою він прагне
встановити максимально високі відсоткові ставки за депозитами. І навпаки,
маловідомі банки пропонують максимальні відсоткові ставки, прагнучи залучити
більше вкладів [17 с.172].
Таблиця 1.5 - Порядок проведення
депозитних операцій
|
Фізичні особи
|
Юридичні особи
|
Банки
|
|
1 Вибір виду депозитів (вкладів)
|
|
+
|
+
|
+
|
|
2 Подання заявок та відповідних документів для
відкриття рахунку
|
|
+
|
+
|
Можлива усна домовленість
|
|
3 Оформлення депозиту
|
|
Укладання договору банківського вкладу Видача
ощадної книжки Іншого документа Ощадний (депозитний) сертифікат
|
Укладання договору банківського вкладу Ощадний
(депозитний) сертифікат
|
Укладання договору банківського вкладу
Відносини на підставі генеральної угоди
|
|
4 Відкриття рахунку та внесення коштів
|
|
Внесення готівки Перерахування з поточного
(карткового) рахунку
|
Перерахування з поточного (карткового) рахунку
|
Перерахування кореспондентського рахунку
|
|
5 Обслуговування депозитних рахунків
|
|
Нарахування процентів Повернення за умовами
договору (іншого документа) суму депозиту (вкладу) та процентів: видача
готівки; перерахування на поточний (картковий) рахунок
|
Нарахування процентів Повернення за умовами
договору суму депозиту (вкладу) та процентів: перерахування на поточний
(картковий) рахунок
|
Нарахування процентів Повернення за умовами
договору суму депозиту (вкладу) та процентів: Перерахування на
кореспондентський рахунок
|
Достатньо високий розмір депозитного
відсотка дисциплінує банк, вимагає від нього ефективного використання цього
виду залучених ресурсів, адже банк, отримавши кошти у тимчасове користування,
повинен не тільки повернути їх, але й виплатити відсоток. Величина відсоткової
ставки має забезпечувати банкові отримання максимально можливого прибутку при
мінімальному ризику. У кількісному вираженні відсоткова ставка за депозитами
має бути вище рівня інфляції. Проте на практиці в Україні рівень банківського
відсотка за депозитами часто є нижчим від рівня інфляції.
Банк має право змінити розмір
процентів, які виплачуються на вклад на вимогу, якщо інше не встановлено
договором. У разі зменшення банком розміру процентів на вклад на вимогу новий
розмір процентів застосовується до вкладу, унесеного до повідомлення вкладника
про зменшення процентів, через один місяць з часу надсилання відповідного
повідомлення, якщо інше не встановлено договором. Установлений банком
відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) розмір процентів на вклад
(депозит) на строк або на вклад (депозит), унесений на умовах його повернення в
разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо
зменшений банком, якщо інше не встановлено законодавством України [20, с.106].
Проценти на банківський депозит
виплачуються вкладникові на його вимогу відповідно до строків, визначених у
договорі банківського вкладу. У разі дострокового вилучення вкладником своїх
коштів із строкового депозиту розмір відсотка, що сплачується за даним видом
значно зменшується. Після закінчення дії депозитного договору банк сплачує
вкладнику суму вкладу і нараховані за ним відсотки, які зображено на рисунку
1.2.
Рисунок 1.2 - Валюта виплати
суми депозиту і нарахованих за ним відсотків
Оскільки значний резерв потенційних
кредитних ресурсів знаходиться у фізичних осіб, то банкам необхідно будувати
свою політику залучення коштів від населення, використовуючи такі важелі
заохочення [21, с.71]:
- розширення видів депозитних
послуг та урізноманітнення умов використання депозитів;
- встановлення ставок
депозитних процентів під впливом грошового ринку;
- диференціювання
депозитних процентів залежно від виду, строку вкладу, періоду завчасного
повідомлення про його вилучення;
- надання пільг
власникам вкладів;
- упровадження
обов’язкового страхування депозитів громадян у державних органах.
Для того, щоб здійснити депозитну
операцію, банку необхідно розробити депозитну політику, виходячи із цілей і
задач банку, закріплених в статуті. В основі формування депозитної політики
комерційного банку лежать як загальні, так і специфічні принципи, що наочно
відображено на рисунку 1.3.
Рисунок 1.3 - Принципи
формування депозитної політики банка
Дотримання перерахованих
принципів дозволяє банку сформувати стратегічні і тактичні напрямки в організації
депозитного процесу, забезпечуючи ефективність та оптимізацію його депозитної
політики.
Розглядаючи
депозитну політику банку, як один з елементів банківської політики в цілому,
необхідно виходити з того, що основною метою депозитної політики є залучення
якомога більшого обсягу грошових ресурсів за найменшою ціною. Адже зростання
заощаджень населення та їх акумуляція в банках свідчать про стабільність і
ефективність системи господарювання в країні та наявність довіри до існуючих
фінансових посередників [10, с.112].
Лише при наявності довіри до
банківської установи та державних гарантій фізична особа відкриє депозитний
рахунок в банку, адже в момент відкриття депозиту між вкладником і відповідним
банком виникають правові відносини, які перестають діяти лише після закриття
рахунку.
З початком фінансової кризи паніка
серед банківських вкладників і кількість проблемних банків досягли в Україні
критичної межі. Нацбанк України розпочав активні дії із порятунку банківської
системи. Важливим кроком стала прийнята 11 жовтня 2008 р. постанова НБУ «Про
додаткові заходи щодо діяльності банків» № 319 (далі - Постанова), яка набрала
чинності із 13 жовтня 2009 р. й наробила багато галасу серед осіб, які мають
укладені з банками депозитні договори.
Хоча рішення НБУ про мораторій на
дострокову видачу депозитних вкладів українські банки сприйняли позитивно, адже
Постанова дала владі час, щоб не допустити паніки й забезпечити належний рівень
ліквідності банківської системи. Та якщо банки підтримували вжиті НБУ заходи,
то вкладники були не в захваті від мораторію: паніка серед населення наростала,
в результаті чого знизився рівень довіри до банківських установ [22].
Але паніка, яка відбувалася серед
вкладників, була безпідставною.
По-перше, постанова НБУ не була
зареєстрована в Міністерстві юстиції України й не набрала чинності відповідно
до вимог Указу Президента «Про порядок офіційного оприлюднення
нормативно-правових актів та набрання ними чинності». Тому можна вважати, що
такого нормативного акту в законодавстві України взагалі не існує й посилання
на нього при вирішенні спорів є абсолютно безпідставним.
По-друге, у п. 2.5 Постанови
встановлено, що банки мають виконувати свої зобов’язання за всіма типами
договорів із залучення коштів у будь-якій валюті лише при настанні строку
завершення зобов’язань, незалежно від категорії контрагентів.
Таке положення є досить жорстким і
суперечить законодавству України. Так ст. 1060 ЦК України встановлено, що
договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу
або на умовах повернення вкладу після закінчення встановленого договором
строку. Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах
її повернення. За договором банківського вкладу банк зобов’язаний видати вклад
або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів юридичних осіб, умови
повернення яких встановлені договором.
Тобто, на першу ж вимогу вкладника -
фізичної особи банк має повернути кошти з урахуванням відповідних процентів по
вкладу (ст. 1061 ЦК України). Отже, якщо банк відмовляється від видачі коштів
по вкладу, мотивуючи це постановою НБУ «Про додаткові заходи щодо діяльності
банків» від 11 жовтня 2008 р. № 319, слід звертатися до суду за захистом своїх
прав, які досить чітко визначені в законодавстві.
Таким чином, проаналізувавши правові
акти регулювання депозитної діяльності банків в період економічної кризи
необхідно зазначити, що вони суперечать один одному, що в результаті призводить
до паніки серед населення та зниження довіри до банківських установ.
Детально вивчивши етапи проведення
депозитних операцій банку з фізичними, юридичними особами та банками,
ознайомившись з реквізитами депозитного договору, проаналізувавши принципи
депозитної політики банку можна проаналізувати сучасний стан здійснення
депозитних операцій банку.
1.3
Сучасний стан та перспективи розвитку депозитних операцій в Україні
Розвиток банківської системи є
важливою складовою ефективного розвитку економіки. Високі темпи економічного
росту можливі лише за умови достатніх обсягів інвестиційних ресурсів. Ключову
роль в нарощуванні інвестиційного потенціалу відіграють українські банки, які
акумулюють та перерозподіляють тимчасово вільні кредитні ресурси.
Порівняно стабільний розвиток
вітчизняної економіки у 2005 - першій половині 2008 р. супроводжувався зростанням
ВВП (2,2 рази), підвищенням заробітної плати (2,3 рази) та зростанням доходів
населення (2,2 рази), що, в свою чергу, викликало стрімке зростання депозитної
бази вітчизняних банків (3 рази). Така ситуація сприяла і розвитку
кредитування, що внаслідок недостатньо виважених дій Національного банку
України у сфері контролю за зростанням кредитного портфеля вітчизняних банків і
станом його якості, а також банків у сфері оцінки кредитоспроможності
позичальників й управління кредитним ризиком призвело до «кредитного буму», і,
як наслідок, викликало необхідність нарощення зовнішніх запозичень.
Однак унаслідок світової
фінансово-економічної кризи відсоткова ставка за зовнішніми запозиченнями
навіть для великих вітчизняних банків підвищилася в середньому на 150-200
пунктів, серед за казначейськими облігаціями США для позичальників із країн із
рейтингом ВВ, до яких належить переважна більшість провідних українських
банків, підвищився до 3,5%. Також варто додати, що ринок цінних паперів, який є
вагомим постачальником фінансових ресурсів для банків розвинених країн, в
Україні не розвинений, а це, своєю чергою, обмежує коло потенційних джерел
залучення коштів. Таким чином, саме депозити стали найголовнішим джерелом
поповнення ліквідності вітчизняних банків, про що свідчить частка депозитів у
банківських пасивах (таблиця 1.6).
Отже, на сучасному етапі
найважливішу роль у формуванні ресурсної бази банківських установ відіграють
кошти населення (їх частка, як видно із таблиці 1.6 складає 66%), які є
рушійною силою інвестиційного процесу.
Кошти населення - важливе джерело
формування банківських ресурсів. Від їх обсягів і структури багато в чому
залежать можливості банків розши-рювати активи, формувати доходи і прибуток,
підтримувати ліквідність на необхідному рівні. Між тим, банки зіткнулися з
проблемою масового вилучення коштів вкладниками, що різко погіршило їх
ліквідність [23, с.76].
Масштабний відтік депозитів з банків
відбувався протягом 2008 - 2009рр., саме в цей період українські банки втратили
депозитів (юридичних і фізичних осіб) на суму понад 95 млрд.грн. [25].
Таблиця 1.6 - Динаміка зміни обсягів
депозитної бази вітчизняних банків у продовж 2005-2010 рр.
|
Показник
|
Роки
|
|
2005
|
2006
|
2007
|
2008
|
2009
|
2010
|
|
Обсяг депозитів, усього, млрд. грн.
|
134 754
|
185 917
|
283 875
|
359 740
|
334 953
|
416 650
|
|
в т. ч. за термінами:
|
|
|
|
|
|
|
|
на вимогу
|
50 634
|
62 557
|
93 404
|
170 589
|
119 793
|
152 477
|
|
до 1 року
|
32 922
|
42 762
|
60 618
|
92 912
|
135 357
|
133 499
|
|
від 1 року до 2 років
|
51 198
|
80 598
|
106 222
|
122 344
|
60 425
|
106 718
|
|
більше 2 років
|
-
|
-
|
23 630
|
36 897
|
19 378
|
23 956
|
|
Частка депозитів домашніх господарств у
загальному обсязі депозитів
|
55,5
|
58,6
|
58,9
|
60,6
|
63,9
|
66,1
|
|
Частка депозитів у банківських пасивах, %
|
55,2
|
54,6
|
47,6
|
39,0
|
37,6
|
44,1
|
Серед причин, що призвели до відтоку
депозитів із банківських установ наприкінці 2008 - на початку 2009 р. слід
виділити такі:
) неґативний інформаційний фон. У
період кризи вітчизняні банки виявилася неготовими до випробування в жорстких
умовах інформаційного пресингу українських засобів масової інформації і
втратили свої позиції в рейтинґах довіри громадськості. Так, за даними Центру
Разумкова, рівень недовіри населення до банківської системи на початку 2009 р.
становив 56%, а це, своєю чергою, спричинило відтік депозитів із банківської
системи, за різними оцінками близько 80 млрд. грн., що суттєво підірвало
ліквідність банків. Унаслідок поширення негативної інформації у ЗМІ банки
зіткнулися з найсуттєвішим ризиком у період кризи - ризиком втрати репутації;
) недосконалість інформаційної
політики НБУ та Уряду. В період наростання в суспільстві панічних настроїв із
боку НБУ та Уряду не було вжито заходів щодо спростування недостовірних та
перебільшених чуток про можливий крах банківської системи, які активно
висвітлювали вітчизняні засобах масової інформації;
) політична нестабільність.
Невизначеність та несвоєчасність у сфері застосування антикризових заходів,
прийняття відповідних нормативно-правових актів, відсутність політичної єдності
тільки поглиблювали паніку в суспільстві.
Отже, вітчизняним банкам необхідно
вжити низку заходів, спрямованих на забезпечення стабільності та
довготерміновості депозитної бази з метою забезпечення необхідного рівня
ліквідності.
В умовах фінансової кризи перед
банками постає нагальна проблема залучення додаткових коштів, що при зменшенні
довіри до банківської системи країни, особливо серед населення, є зовсім не
простим завданням. Представляється, що стрімке зниження рівня довіри до банків
пояснюється впливом таких факторів: масове вилучення коштів фізичними особами з
бан-ківських установ; збільшення кількість проблемних кредитів та зниження
обсягів кредитування; збільшення проблемних та ліквідованих банків. Наслідки
фінансової кризи та напрями їх подолання схематично представлені на рисунку
1.4.
Збільшення депозитів фізичних осіб
позитивно вплинуло на динаміку загального обсягу депозитів, темпи зниження яких
у квітні 2010 р. уповільнилися до 0,6% (у січні темп зниження депозитів складав
5,1%, у лютому - 5,6%, у березні - 2,0%), і їх обсяг за станом на 1 травня 2010
р. становив 312,1 млрд. грн. Чистий приплив депозитів населення в травні 2010
р. становив 1300 млн. грн. Найдинамічніше зростав обсяг гривневих депозитів -
за травень 2010 р. він збільшився на 1050 млн. грн., тоді як вклади в іноземній
валюті виросли лише на 76 млн. грн. у гривневому еквіваленті. Збільшення
обсягів депозитів фізичних осіб за травень 2010 р. свідчить про поступове
відновлення довіри з боку населення до української банківської системи [26].
Рисунок 1.4 - Наслідки фінансової
кризи в банківських установах
У першому кварталі 2011 р. дві
третини найбільших українських банків зафіксували приток депозитів населення на
суму 7 млрд.грн. Найактивніше кошти населення в січні-березні привертали банки
з російським капіталом. Так, «ВТБ Банк» за I квартал 2011 р. збільшив свій
депозитний портфель більш ніж на чверть, зростання залучених коштів на 23%
показав «Альфа-банк». Активне нарощування депозитних портфелів ці фінансові
установи пояснюють тим, що вже проводять активні операції. Лідером по
абсолютному показнику серед найбільших фінансових установ став «Укрсиббанк»,
об'єм засобів фізичних осіб в якому за перші три місяці виріс на 1,1 млрд.грн.
Голова правління «Укрсиббанку» Сергій Наумов пояснює такий результат запуском
іміджевої кампанії, разом з впровадженням нових депозитних продуктів і
проведенням постійної роз'яснювальної роботи з вкладниками.
Незважаючи на приріст депозитів, в
зв’язку з відтоком в 2008 - 2009 рр. значної частини коштів фізичних осіб з
банківського сектору в банках виникли проблеми пов’язані з кредитуванням. Так
на 1 жовтня 2009 р. об’єм активів банківської системи склав 893,5 млрд. грн.,
що менше на 32,6 млрд. грн., ніж на початок року. При цьому основне зменшення
відбулося за рахунок зниження об’ємів кредитних операцій, доля яких складає
77,9% всіх активів. При цьому кредити підприємств (з рахунком резервів)
збільшились на 3,9%, а об’єм кредитів фізичних осіб залишився майже на тому ж
рівні (з рахунком резервів) або зменшилися, хоча кредитні ставки банків в гривні
з початку 2009 р. знизились з 21,6% до 17,8%, а в іноземній валюті - з 12,6% до
10,1%.
Обсяг кредитів, наданих юридичним
особам у квітні 2010 р. збільшився на 0,3% - до 457,9 млрд. грн. Це відбулося
за рахунок зростання обсягу кредитів у національній валюті на 2,3% - до 245
млрд. грн. Водночас, загальний обсяг кредитних вкладень у квітні 2010 р.
зменшився на 0,3% - до 714,2 млрд. грн., що відбулося за рахунок зменшення
залишків за кредитами, наданими фізичним особам, - на 1,4% - до 256,3 млрд.
грн. [27].
Також, несвоєчасне повернення
кредитів як з боку фізичних, так і юридичних осіб, насамперед, викликано
погіршенням фінансового стану позичальників, які отримують доходи переважно у
національній валюті у той час як їх кредити деноміновані у доларах США. Справа
в тому, що особливістю української банківської системи є те, що понад 60% від
загальної суми наданих кредитів (на 1 січня 2009р.) припадає на кредити в
іноземній валюті. В умовах дефіциту валюти у країні та значних девальваційних
сплесків позичальники наштовхнулися на складнощі з придбанням валюти, а отже,
з’явився додатковий фактор для непогашення валютних кредитів у визначений
термін. В 2009 р. якість кредитного портфелю в цілому по банківській системі
погіршилась за всіма категоріями позичальників. Так з початку 2009 р. портфель
«проблемних» кредитів збільшився на 30 млрд. грн., а в деяких банках
«проблемна» заборгованість перевищує 30% [28].
Внаслідок збільшення відтоку
депозитів, зменшення або взагалі відсутність кредитування банками фізичних та юридичних
осіб, ріст заборгованості позичальників перед банківськими установами
призводить до зниження фінансової стійкості, платоспроможності та ділової
активності банку. В результаті чого відбувається реструктуризація або
ліквідація банківської установи.
Таким чином, для сучасного стану
української економіки достатньо гострою є проблема залучення ресурсів, адже
збільшення кількості проблемних банків та поява ліквідаційних банків призводить
до зниження рівня довіри як до депозитних, так і до кредитних операцій банку.
Зменшення депозитів веде до проблем банків, що збільшує недовіру до них і
спричиняє подальший відплив депозитів. Банки роблять спроби боротися з цим -
наприклад, збільшують відсоткові ставки за депозитами. Проте в умовах кризи
нові кредити під відповідно вищі ставки видати надто важко - отож зростання
депозитних ставок банки змушені перекладати на вже існуючих боржників, а це
призводить до збільшення кількості неплатежів. Розірвати це коло можна лише за
допомогою відновлення довіри, що є доволі складним завданням, оскільки довіра є
самостійним чинником, який впливає на ефективність банківської діяльності.
Сьогодні рівень довіри населення до
банків в Україні є надзвичайно низьким, і важливим аспектом цієї проблеми є
економічні наслідки підвищення довіри до банку. Часто ефект від її зростання
зводять до збільшення прибутків банків, а саме завдання помилково розглядають
переважно як суто внутрішньобанківське. Але збільшення прибутків - це тільки
один із наслідків зростання довіри населення до банків. Основну частину цього
ефекту одержує економіка і передусім її реальний сектор, тому проблему довіри
до банків потрібно розглядати як загальноекономічну, див. рисунок 1.5 [29].
Рисунок 1.5 - Вплив довіри до
банків на розвиток економіки
Отже, фактор довіри до банків
є одним із основних, що впливає на процес формування та реалізації депозитної
політики банку. Без довіри населення важко рухатися вперед. Закономірність
чітка: немає довіри - немає клієнта - немає економічного зростання - немає
достойного життя. За відсутності довіри заощадження зберігаються в готівковій
формі або спрямовуються в тіньову сферу, що обумовлює зменшення можливостей
формування внутрішніх інвестиційних ресурсів і стримує економічне зростання
держави.
В зв’язку з цим, державна
політика повинна бути спрямована на відновлення довіри населення до банківської
системи та створення максимально сприятливих умов для залучення коштів
населення в банки.
Хоча Національний банк
України запевняє, що банківська система увійшла в кризу, маючи в своєму
розпорядженні запас міцності, аналіз офіційної статистики банків говорить про
зворотне. За 2006 - 2009 рр. співвідношення депозитів і кредитів знизилося з
93% до 49%. Тобто банки стали все частіше видавати позики за рахунок позикових
коштів, залучених за кордоном. Крім того, до початку кризи в 2008 р. близько
70% депозитів юридичних і фізичних осіб були номіновані в національній валюті,
у той час як більше половини кредитів видавали в іноземній валюті. Як тільки
обмінний курс гривні почав падати, вкладники почали забирати гроші з банків і
переводити свої заощадження в іноземну валюту. У зв'язку з масштабним відтоком
вкладів Національний банк України ввів 11 жовтня 2008 р. мораторій на їх
дострокове вилучення [1, с.38].
Цілком природно, що вкладники
не поспішають нести гроші в банки, з яких їх важко забрати. Рівень недовіри до
фінансових установ зараз перевищує 70%, тоді як ще кілька років тому, навпаки,
понад три чверті громадян банківським установам довіряли. Люди, відважуються
принести гроші в банк, залишають свої заощадження в основному на рахунках до
запитання. Наприклад, в УкрСиббанку відзначається підвищений попит на депозит
«Активні гроші», що дозволяє без обмежень знімати гроші, у VAB Банку - на
аналогічний картковий продукт «Активні заощадження» [30, с.14].
Попри всі маркетингові
хитрощі депозитних корпорацій, стабільного припливу коштів на банківські
рахунки не спостерігається. І річ не лише в тім, що помітно знизився рівень
доходів жителів України. Зараз, за оцінками різних експертів за межами
кредитно-ощадної системи, населення акумулювали близько 190 млрд. грн. готівки
в національній та іноземній валютах. У кращі, до кризові часи в домашніх
заощадженнях зберігалося в 2 - 2,5 рази менше. А сьогоднішнє зростання неорганізованих
заощаджень багато в чому зумовлене кризою довіри до фінансових структур [3,
с.139].
Депозитна активність
зростатиме при поліпшенні добробуту наших співгромадян і реальних позитивних
змін в економіці. Але зараз дуже важко сказати, коли це справді відбудеться.
Тому залишається інший шлях вирішення цього складного завдання. Шлях, що
ґрунтується на зміцненні репутації українських банків як надійних
кредитно-ощадних компаній [26].
Таким чином, нормальна
банківська діяльність можлива лише там, де існує довіра громадян до своєї
держави та її фінансової системи, суб'єктів господарювання один до одного.
У короткостроковому або в
середньостроковому періоді відновлення довіри означатиме переказ грошових
потоків з тіньової частини економіки в банківський сектор, як грошей фізичних
осіб, так і грошей підприємств. У більш довгостроковій перспективі це
означатиме залучення заощаджень населення у банківський сектор, що дозволить
українській банківській системі функціонувати так, як ці системи функціонують в
розвинених країнах. І за допомогою цих грошових заощаджень фінансувати
інвестиційні проекти.
2. МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО
ОБЛІКУ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ
2.1
Загальна характеристика діяльності ПАТ «Укрсоцбанк»
Акціонерно-комерційний банк
соціального розвитку «Укрсоцбанк» є універсальним банком, створеним в
організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства на базі установ
Житлосоцбанку СРСР .
Банк заснований у вересні 1990 року.
Персонал банку налічує більш ніж 9 тис. осіб. Як одна з найнадійніших
фінансових установ України банк пропонує повний комплекс сучасних фінансових та
платіжних інструментів, що допомагають організаціям досягнути комерційного
успіху, а людям - підвищити рівень добробуту.
січня 2008 року UniCreditGroup
завершила купівлю 94,2% загального випущеного акціонерного капіталу Укрсоцбанку
у групи інвесторів, яких представляла міжнародна інвестиційна консалтингова
компанія EastOne (продавець з боку акціонерів) через BankAustria, який входить
до Групи і є відповідальним за комерційну банківську діяльність у країнах
Центральної і Східної Європи.
Укрсоцбанк є учасником авторитетної
міжнародної UniCreditGroup - однієї з найбільших фінансових організацій,
географія якої охоплює 22 країни Європи і ще 27 країн світу. Мережа Групи
складається з більш як 9 800 відділень, де працюють понад 165 000
співробітників (дані на 31 грудня 2009 року).
У Центральній і Східній Європі
UniCreditGroup має найбільшу міжнародну банківську мережу, представлену більш
ніж 4 000 відділень і офісів.
Група присутня у таких країнах
регіону ЦCЕ: Азербайджан, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Чехія,
Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Казахстан, Киргизстан, Польща, Румунія,
Росія, Сербія, Словаччина, Словенія, Туреччина і Україна.
Укрсоцбанк має всі необхідні ліцензії
на здійснення фінансової діяльності: Ліцензію Національного банку України від
29.12.01 № 5 та Дозвіл Національного банку України від 29.07.03 № 5-2 на право
здійснення операцій, термін дії яких не обмежений;
Акціонерно-комерційний банк
соціального розвитку «Укрсоцбанк» здійснює професійну діяльність на фондовому
ринку - діяльність з торгівлі цінними паперами:
) брокерську діяльність на підставі
Ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку cерія АВ №
376936, дата видачі 12.10.07 року;
) дилерську діяльність - cерія АВ №
376937, дата видачі 12.10.07 року;
) андеррайтинг - cерія АВ № 376938,
дата видачі 12.10.07 року.
Термін дії ліцензій - до 13.10.2012
року.
Акціонерно-комерційний банк
соціального розвитку «Укрсоцбанк» здійснює професійну діяльність на фондовому
ринку - депозитарну діяльність зберігача цінних паперів на підставі Ліцензії
Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку cерія АВ № 376969, дата
видачі 12.10.07 року. Термін дії ліцензій - до 13.10.2012 року.
Протягом усіх останніх років ПАТ
«Укрсоцбанк» був удостоєний позитивних міжнародних рейтингових оцінок та
найвищої оцінки за національною шкалою. Лише у кінці 2008 - на початку 2009
року рейтинги українських банків було переглянуто у бік деякого зниження у
зв’язку з несприятливою макроекономічною ситуацією в Україні та негативним
прогнозом щодо можливої підтримки банківської системи з боку держави.
Національна мережа банківського
обслуговування ПАТ «Укрсоцбанк», що включає в себе більш 2 000 філій та
відділень по всій Україні, дозволяє будь-якому клієнту отримати найвищий рівень
обслуговування практично в будь-якій точці країни. Банк має найбільшу в Україні
мережу обслуговування пластикових карт.
Основна мета - забезпечити найвищу
якість послуг клієнтам як в Україні, так і поза її межами. Принципи роботи -
відповідальність, чіткість, своєчасність та гнучкість в проведенні операцій.
На сьогоднішній день банк пропонує
громадянам України понад 150 видів найсучасніших послуг.
Вклади населення захищені не тільки
фінансовою стабільністю, репутацією та іміджем ПАТ «Укрсоцбанк», як лідера на
ринку банківських послуг, але і державними гарантіями - фондом гарантування
вкладів фізичних осіб. Згідно Закону України "Про першочергові заходи щодо
запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до
деяких законодавчих актів України" №639-VI від 30.10.2008р., розмір
гарантій за вкладами фізичних осіб з 05.11.2008 р. збільшено до 150'000
гривень.
ПАТ «Укрсоцбанк» займає лідерські
позиції серед інших українських комерційних банків за кількістю клієнтів, які
довіряють саме цьому банку. Так, його послугами користується понад 18 %
місцевого населення.
Проведений вертикальний та
горизонтальний аналіз (див. таблицю 2.1 та таблицю 2.2) виявив головні
особливості у структурі та динаміці активів ПАТ «Укрсоцбанк» за три роки - з
2008 по 2010 включно.
При розгляді питомої ваги кожного з
ресурсів серед активів, були виявлені три основні категорії, які складають
найбільшу частину серед всіх активів. Це - грошові кошти та їх еквіваленти,
кредити та заборгованість клієнтів і основні засоби та нематеріальні активи.
Але серед цих трьох показників, найсуттєвіша частина активів ПАТ «Укрсоцбанк»
забезпечується за рахунок кредитів та заборгованості клієнтів. Протягом трьох
років ця категорія коливалася в межах від 85,71% в 2008, що складає 42592114
тис. грн., до 74,26%в 2010 (або 30896625 тис. грн). Як бачимо, зменшення
питомої ваги цього показника призводив до зменшення активів у цілому, адже
обсяг кредитів, надані банком за п’ять років, зменшився майже на 9%.
|
Найменування статті
|
на 2008 рік
|
на 2009 рік
|
на 2010 рік
|
відхилення за 2008 рік.
|
відхилення за 2009 рік.
|
відхилення за 2010 рік.
|
|
тис. грн.
|
питома вага, %
|
тис.грн
|
питома вага, %
|
тис.грн
|
питома вага, %
|
тис.грн
|
темп. прир, %
|
тис.грн
|
темп. прир, %
|
тис.грн
|
темп. прир, %
|
|
1
|
2
|
3
|
5
|
6
|
7
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
15
|
|
Грошові кошти та їх еквіваленти
|
3228640
|
6,50%
|
3115365
|
7,18%
|
5397290
|
12,97%
|
-365383
|
-11,32%
|
-113275
|
-3,64%
|
2281925
|
42,28%
|
|
Торгові цінні папери
|
688899
|
1,39%
|
211287
|
0,49%
|
0
|
0,00%
|
-578603
|
-83,99%
|
-477612
|
-226,05%
|
-211287
|
-
|
|
Кошти в інших банках
|
132646
|
0,27%
|
166852
|
0,38%
|
302039
|
0,73%
|
-59812
|
-45,09%
|
34206
|
20,50%
|
135187
|
44,76%
|
|
Кредити та заборгованість клієнтів
|
42592114
|
85,71%
|
36040087
|
83,02%
|
30896625
|
74,26%
|
18745407
|
44,01%
|
-6552027
|
-18,18%
|
-5143462
|
-16,65%
|
|
Цінні папери в портфелі банку на продаж
|
27103
|
0,05%
|
350136
|
0,81%
|
1226145
|
2,95%
|
16077
|
59,32%
|
323033
|
92,26%
|
876009
|
71,44%
|
|
Відстрочений податковий актив
|
0
|
0,00%
|
37287
|
0,09%
|
145627
|
0,35%
|
0
|
-
|
37287
|
100,00%
|
108340
|
74,40%
|
|
Інвестиційна нерухомість
|
3223
|
0,01%
|
3136
|
0,01%
|
145627
|
0,35%
|
173
|
5,37%
|
-87
|
-2,77%
|
142491
|
97,85%
|
|
Інвестиції в асоційовані компанії
|
6786
|
0,01%
|
6786
|
0,02%
|
7162
|
0,02%
|
0
|
0,00%
|
0
|
0,00%
|
376
|
5,25%
|
|
Дебіторська заборгованість щодо поточного
податку на прибуток
|
7968
|
0,02%
|
238412
|
0,55%
|
140796
|
0,34%
|
7617
|
95,59%
|
230444
|
96,66%
|
-97616
|
-69,33%
|
|
Основні засоби та нематеріальні активи
|
2754725
|
5,54%
|
3107590
|
7,16%
|
3237290
|
7,78%
|
704990
|
25,59%
|
352865
|
11,35%
|
129700
|
4,01%
|
|
Інші фінансові активи
|
65499
|
0,13%
|
84020
|
0,19%
|
69240
|
0,17%
|
8117
|
12,39%
|
18521
|
22,04%
|
-14780
|
-21,35%
|
|
Інші активи
|
187178
|
0,38%
|
49535
|
0,11%
|
34862
|
0,08%
|
-10568
|
-5,65%
|
-137643
|
-277,87%
|
-14673
|
-42,09%
|
|
Усього активів
|
49694781
|
100,00%
|
43410493
|
100,00%
|
41603497
|
100,00%
|
18468015
|
37,16%
|
-6284288
|
-14,48%
|
-1806996
|
-4,34%
|
Таблиця 2.1 - Вертикальний та
горизонтальний аналіз активів банку за 2008-2010 рр.
Щодо грошових коштів та їх
еквівалентів, то можна простежити не прогресивне зростання, а своєрідні
стрибкоподібні періоди протягом трьох років. Адже, незважаючи на збільшення
показника майже в 2 рази, ріст його був неоднорідним. У 2008 році темп приросту
грошових коштів складав -11,32%, що складає 3228640 тис. грн., тобто
спостерігається зниження показника. Проте, вже наступного року темп приросту
склав лише -3,64% (3115365 тис. грн.), що свідчить про появу тренду до
зменшення. У 2010 році ситуація нормалізується, і знову з’являється значний
додатний темп приросту у 42,28%. Незважаючи на велике відсоткове значення у
динаміці, якщо порівнювати 2010 рік з 2008, то можна побачити, що питома вага
грошових коштів та їх еквівалентів збільшилася майже на 6,47% - з 6,50% у 2006
до 12,97% у 2010. Але все ж таки відбулися позитивні зміни, бо у 2009 цей
показник мав лише 7,18% питомої ваги у загальній сукупності активів.
При аналізі динаміки та структурних
змін у категорії основних засобів та нематеріальних активів можна спостерігати
ситуацію схожу з грошовими коштами. З 2008 по 2009 відбувається збільшення
питомої ваги показника (з 5,54%до 7,16%), і у 2010 поступово зростає до 7,78%.
Проте на відміну від попередньої категорії у динаміці не було періодів з
від’ємним темпом приросту основних засобів та нематеріальних активів.
Найменшу частку у структурі активів
ПАТ «Укрсоцбанк» займають цінні папери в портфелю банку до погашення,
інвестиційна нерухомість, відстрочений податковий актив (його значення у 2008
році дорівнювало нулю, що було гарним показником для банку) та інші фінансові
активи. Сукупна частка цих статей балансу банку є меншою відсотка.
Загалом, в період з 2008 по 2010 рік
відбувався зменшення активів з 49694781 тис. грн. до 41603497 тис. грн. Це
відбулося, перш за все, за рахунок зменшення обсягів кредитів та заборгованості
клієнтів. Так у 2010 році темп приросту активів був від’ємним і складав --4,34%
або -1806996тис.грн. Відбулося зниження результатів у всіх статях балансу
банку, окрім грошових коштів та їх еквівалентів, цінних паперів в портфелі
банку на продаж та основних засобів і нематеріальних активів, інвестиційної
нерухомості, інвестицій в асоційовані компанії.
У підсумку можна відзначити, що
структура активів банку та їх динаміка відповідають тактичним та стратегічним
цілям банку, проте існують деякі зсуви, які негативно впливають на роботу
банку, як наслідок чого ми бачимо від’ємний приріст активів у 2010 році. Отже,
головними напрями подальшої діяльності можуть бути ліквідація або корекція
подібних диспропорцій та визначення оптимальної структури у статтях активу
банку як на сьогодні, так і в майбутньому.
Головною метою аналізу пасивних
операцій комерційного банку є визначення ефективності формування ресурсної бази
банку за зниження її вартості та підвищення фінансової стабільності.
Ресурси банку поділяються на власні
(власний капітал), залучені та позичені (зобов’язання).
Як правило, аналіз пасивних операцій
банку починають з вивчення співвідношення між капіталом та зобов’язаннями.
Власний капітал відіграє дуже важливу роль для банку, особливо у період початку
його діяльності. Він служить для забезпечення надійності банку та забезпечення
інтересів вкладників у випадку виникнення загрози для його діяльності. Проте
все ж таки основним джерелом отримання ресурсів для банку є залучення коштів
від вкладників та кредиторів. Значні обсяги цих операцій позитивно
характеризують фінансову активність банку, проте можуть призвести до зниження
фінансової стійкості. Дослідниками обґрунтовано оптимальне співвідношення між
власним капіталом і зобов’язаннями банку у межах 0,25-0,3, тобто питома вага
капіталу у загальних пасивах має становити близько 20%, зобов’язань - 80%.
Прослідкуємо динаміку та структуру
пасивів ПАТ «Укрсоцбанк» у таблиці 2.2.
|
Найменування статті
|
2008
|
2009
|
2010
|
2008
|
2009
|
2010
|
|
Тис. грн.
|
Питома вага
|
Тис. грн.
|
Питома вага
|
Тис. грн.
|
Питома вага
|
Абсолютне відхилення
|
Темп приросту
|
Абсолютне відхилення
|
Темп приросту
|
Абсолютне відхилення
|
Темп приросту
|
|
Зобов`язання
|
44519068
|
100%
|
37382638
|
100%
|
35073991
|
100%
|
16486097
|
58,81%
|
-7136430
|
-16,03%
|
-2308647
|
-6,18%
|
|
Кошти банків
|
27705307
|
62,23%
|
22158357
|
59,27%
|
17168964
|
48,95%
|
18766642
|
209,90%
|
-5546950
|
-20,02%
|
-4989393
|
-22,52%
|
|
Кошти клієнтів
|
14271111
|
32,06%
|
12340325
|
33,01%
|
15358269
|
43,79%
|
-980744
|
-6,43%
|
-1930786
|
-13,53%
|
3017944
|
24,46%
|
|
Боргові цінні папери, емітовані банком
|
600437
|
1,35%
|
16651
|
0,04%
|
16009
|
0,05%
|
-1592277
|
-72,62%
|
-583786
|
-97,23%
|
-642
|
-3,86%
|
|
Зобов’язання щодо поточного податку на
прибуток
|
77200
|
0,17%
|
467
|
0,00%
|
74545
|
0,21%
|
55063
|
248,70%
|
-76733
|
-99,40%
|
74078
|
15862,50%
|
|
Відстрочені податкові зобов'язання
|
446638
|
1,00%
|
523213
|
1,40%
|
0
|
0,00%
|
141382
|
46,32%
|
76575
|
17,14%
|
-523213
|
-100%
|
|
Резерви за зобов'язаннями
|
2505
|
0,01%
|
21242
|
0,06%
|
25000
|
0,07%
|
-2361
|
-48,52%
|
18737
|
747,90%
|
3758
|
17,69%
|
|
Інші фінансові зобов'язання
|
152827
|
0,34%
|
242635
|
0,65%
|
303179
|
0,86%
|
69389
|
83,16%
|
89808
|
58,76%
|
60544
|
24,95%
|
|
Інші зобов'язання
|
108043
|
0,24%
|
55443
|
0,15%
|
107296
|
0,31%
|
94806
|
716,20%
|
-52600
|
-48,68%
|
51853
|
93,52%
|
|
Субординований борг
|
1155000
|
2,59%
|
2024305
|
5,42%
|
2020729
|
5,76%
|
1155000
|
|
869305
|
75,26%
|
-3576
|
-0,18%
|
|
Власний капітал
|
5175713
|
100%
|
6027855
|
100%
|
6547563
|
100%
|
1981918
|
62,06%
|
852142
|
16,46%
|
519708
|
8,62%
|
|
Статутний капітал
|
34,22%
|
2271011
|
37,68%
|
2271011
|
34,68%
|
750000
|
73,46%
|
500000
|
28,23%
|
0
|
0,00%
|
|
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
|
796358
|
15,39%
|
132559
|
2,20%
|
-4390
|
-0,07%
|
429827
|
117,30%
|
-663799
|
-83,35%
|
-136949
|
-103,30%
|
|
Резервні та інші фонди банку
|
2608344
|
50,40%
|
3624285
|
60,13%
|
4281552
|
65,39%
|
802091
|
44,41%
|
1015941
|
38,95%
|
657267
|
18,14%
|
Таблиця 2.2 - Вертикальний та
горизонтальний аналіз пасивів банку за 2008-2010 рр.
Як бачимо, валюта балансу банку за
2008 р. зросла на 37,16%, проте у 2009 р. темп приросту склав -14,48%. У 2008
році збільшення пасивів забезпечувався як збільшенням власного капіталу, так і
залученням значного додаткового обсягу зобов’язань.
У 2008 р. темп приросту капіталу
перевищував темп приросту зобов’язань (62,06% проти 58,81%), але у 2009-2010
роках ситуація змінилась наступним чином: темп приросту капіталу склав 16,46%,
зобов’язань - -16,03% у 2009 році, а у 2010: темп приросту капіталу склав
8,62%, зобов’язань - -6,18%. Отже, від’ємні темпів зростання пасивів зумовлено
передусім нижчими темпами нарощування ділової активності на ринку залучення
фінансових ресурсів.
Також зрозуміло, що внаслідок різних
темпів зростання капіталу та зобов’язань змінювалась і їх питома вага у
загальних пасивах, хоч і незначно. У 2008 р. спостерігалось деяке збільшення
питомої ваги зобов’язань, у 2009 - капіталу. Проте округлюючи до цілих
відсотка, доля капіталу постійно складала 10%, зобов’язань - 90%. Загалом така
ситуація більшістю аналітиків характеризується як гранично допустима для банку.
Вона свідчить про високу ділову активність банку.
Наступним кроком дослідження
ресурсної бази банку є вивчення динаміки та структури його капіталу та
зобов’язань за складовими частинами.
Як бачимо, у аналізований період
зобов’язання банку мають тенденцію до зростання у арифметичній прогресії. Так,
у 2008 р. вони зросли на 16486097 тис. грн., або на 58,81%, у 2009 р.
зменшилися на -7136430 тис. грн. (-16,03%), у 2010 зменшилися на -2308647 тис.
грн. (-6,18%).
У обох випадках найбільший вклад у
приріст зобов’язань внесли кошти банків, обсяг яких у 2008 р. збільшився на
18766642 тис. грн. (209,90%), у 2009 р. з зменшився на -5546950тис. грн.
(-20,02%), у 2010 р. зменшився на -4989393 тис. грн. (-22,52%). Дана стаття
зобов’язань протягом 2008-2010 рр. мала і найбільшу питому вагу (відповідно
62,23, 59,27 і 48,95% на початок 2008, 2009 і 2010 рр.), що свідчить про
орієнтацію банку на роботу з банками.
Друге місце серед статей зобов’язань
займають кошти клієнтів. Так, у 2008 р. вони зросли на 16486097 тис. грн., або
на 58,81%, у 2009 р. зменшилися на -7136430 тис. грн. (-16,03%), у 2010
зменшилися на -2308647 тис. грн. (-6,18%).
Особливо сильно економічна криза
відбилась на обсягу боргових цінних паперів, емітованих банком. Так у 2008 р.
він зменшився на -1592277 тис. грн., або на -72,62%, у 2009 р. зменшився на
-583786 тис. грн. (-97,23%), що призвело до зменшення питомої ваги цієї статті
на 31.12.09 до 0,04% і до 0,05% у 2010 році порівняно з 1,35% на 31.12.10.
У 2008 р. зменшилися на -2361 тис.
грн. резерви за зобов'язаннями та склали 2505тис.грн. А у 2009 р. ситуація
змінилася абсолютний приріст цієї статті склав 18737 тис. грн. (747,90%), а вже
у 2010 р. - лише 3758 тис. грн. (17,69%). В результаті динаміка питомої ваги
резервів за зобов'язаннями є наступною: 0,01, 0,06, 0,07%.
У 2010 р. темпи приросту власного
капіталу банку знизились до 8,25%. У абсолютному вимірі приріст капіталу склав
542332 тис. грн. Таке зростання відбулося виключно завдяки збільшенню обсягу
резервів переоцінки основних засобів банку на 522932 тис. грн. (або на 24,37%)
при зменшенні прибутку поточного року на 4,04%. Це говорить про погіршення
результативності діяльності та прагнення різко наростити обсяг власного
капіталу за рахунок додаткової емісії акцій для підтримання фінансової
стійкості банку хоча б на мінімальному рівні в умовах значного зростання зобов’язань.
Таким чином, зниження фінансових
показників діяльності ПАТ «Укрсоцбанк» відбулося за рахунок фінансової кризи в
банківській системі, основним наслідком якої є зменшення активів та зобов’язань
банку [1].
Для покращення фінансових
показників в 2009 р. фахівцями АКБ «Укрсоцбанк» було розроблено ряд продуктів,
спрямованих на захист в умовах економічної кризи й динамічне зростання як
поточних так і строкових коштів населення. Було впроваджено вклад «Капіталіст
<#"648333.files/image007.gif">
, (2.2)
де Р - сума номіналу вкладу
(депозиту);
Іп - сума майбутнього платежу
наприкінці періоду п;
і - фактична процентна ставка (у
сотих частках);
п - період, за який здійснюється
платіж, у річному обчисленні.
Сума нарахованих процентів за
вкладом (депозитом) при використанні фактичної річної процентної ставки
розраховується за формулою:
І = S × ( 
) , (2.3)
де І - сума процентів за поточний
період;- нарощена сума вкладу депозиту) наприкінці попереднього періоду, тобто
номінал вкладу (депозиту) плюс проценти;
і - фактична процентна ставка;
п - кількість періодів, за які
нараховуються проценти.
У цьому разі процентна ставка і
строк вкладу (депозиту) повинні 6ути приведені до однієї бази (рік, квартал,
місяць).
Нарахування процентів починається з
дня надходження суми депозиту на депозитний рахунок. Витрати обліковують на
рахунках груп:
А Процентні витрати за операціями із
суб'єктами господарювання
А Процентні витрати за операціями з
фізичними особами.
Нараховані проценти за коштами
суб'єктів господарювання обліковуються на рахунках:
2608 П Нараховані витрати за
коштами на вимогу суб'єктів господарювання
П Нараховані проценти за
строковими коштами суб'єктів господарювання
2628 П Нараховані витрати за коштами
на вимогу фізичних осіб
П Нараховані витрати за строковими
коштами фізичних осіб
Ці рахунки призначаються для обліку
нарахованих витрат за коштами суб'єктів господарювання та фізичних осіб.
Витрати обліковують у тому періоді, до якого вони відносяться.
За кредитом рахунків проводять суми
нарахованих витрат до часу їх сплати.
За дебетом рахунків проводять суми
нарахованих витрат при їх сплаті.
Якщо вкладник не вимагає повернення
суми строкового вкладу після закінчення строку, установленого договором
банківського вкладу, то такий вклад переноситься на рахунок з обліку вкладів на
вимогу, якщо інше не встановлено договором.
На вимогу вкладника вклад (депозит)
може повертатися до закінчення дії договору банківського вкладу (депозиту). В
цьому разі танк здійснює перерахунок процентів за ставкою, що застосовується за
вкладами на вимогу або за іншою процентною ставкою, визначеною договором. На
різницю між нарахованими раніше процентами та процентами, які підлягають сплаті
за ставкою, що застосовується за вкладами на вимогу, банк зменшує свої
процентні витрати.
У цьому разі, якщо протягом дії
договору банківського вкладу (депозиту) або авансом проценти вкладнику не
сплачувалися, в бухгалтерському обліку зменшення суми процентних витрат
відображується такими бухгалтерськими проведеннями:
1 На суму процентів за вкладом
(депозитом) за ставкою, що застосовується до вкладів на вимогу, або за іншою
ставкою, визначеною договором.
Дт Рахунки для обліку нарахованих
витрат за залученими вкладами (депозитами)
Кт Рахунки для обліку грошових
коштів та банківських металів, рахунки клієнтів
2 На різницю між нарахованими та
сплаченими процентами за зниженою ставкою.
Дт Рахунки для обліку нарахованих
витрат за залученими вкладами (депозитами)
Кт Рахунки для обліку процентних
витрат за залученими вкладами (депозитами).
Якщо проценти сплачувалися
вкладникові періодично протягом дії договору банківського вкладу (депозиту), то
різниця між раніше сплаченими та перерахованими за ставкою, що застосовується
за вкладами на вимогу, процентами повертається банку відповідно до умов цього
договору, тобто сплачується вкладником або утримується банком із суми вкладу
(депозиту).
2.3 Порядок
обліку депозитних операцій у міжбанківській сфері
Облік депозитних і кредитних
операцій у міжбанківській сфері не можна розглядати тільки як облік
зобов'язань. Банки, що виходять на міжбанківські ринки, можуть виступати в ролі
позичальника (депозити і кредити обліковуються на пасивних рахунках як джерело
залучених чи позичених коштів), так і в ролі власника коштів або кредитора
(депозити і кредити обліковуються на активних рахунках заборгованість за
розміщеними коштами).
На дату укладення договору щодо
розміщення або залучення на міжбанківському ринку банки відображують за
позабалансовими рахунками як вимоги, так і зобов'язання відповідно до
укладеного договору банківського вкладу (депозиту). У цьому випадку здійснюються
такі бухгалтерські проведення:
1 На суму договору про розміщення
вкладу (депозиту):
Дт 9350 Активи до отримання та
депозити до розміщення за спотовими контрактами
Кт Контррахунок
2 На суму договору про залучення
вкладу (депозиту)
Дт Контррахунок
Кт 9360 Активи до відправлення та
депозити до залучення за спотовими контрактами.
Облік активів та зобов'язань за
позабалансовими рахунками здійснюється до часу розміщення або залучення коштів
за вкладом (депозитом). Якщо розміщення або залучення вкладу (депозиту)
здійснюється на дату укладення договору, то вимоги та зобов'язання за
позабалансовими рахунками не відображуються. У разі припинення дії договору
банківського вкладу (депозиту) його виконання здійснюють такі бухгалтерські
проведення:
1 На суму договору про розміщення
вкладу (депозиту)
Дт 9360 Активи до відправлення та
депозити до залучення за спотовими контрактами
Кт Контррахунок
2 На суму договору про залучення
вкладу (депозиту)
Дт Контррахунок
Кт 9350 Активи до отримання та
депозити до розміщення за спотовими контрактами.
Порядок обліку договорів
банківського вкладу (депозиту) визначається банком самостійно із забезпеченням
їх реєстрації та зберігання.
Депозити і кошти інших банків
обліковують у 1-му класі Плану рахунків за видами.
Таблиця 2.5 - Структура відображення
строкових коштів у міжбанківській сфері в Плані рахунків бухгалтерського обліку
в банках
|
План рахунків банку - власника депозиту
|
План рахунків банк, де розміщено депозиту
|
|
151 Строкові вклади (депозити), що розміщені в
інших банках 1510 А Депозити овернайт, що розміщені в інших банках А
Короткострокові вклади (депозити), що розміщені в інших банках А
Довгострокові вклади (депозити), що розміщені в інших банках А Довгострокові
вклади (депозити), що розміщені на умовах субординованого боргу 1516 КА
Неамортизований дисконт за строковими вкладами (депозитами), що розміщені в
інших банках 1517 А Прострочена заборгованість за строковими вкладами
(депозитами), що розміщені в інших банках
|
161 Строкові вклади (депозити) інших банків
1610 П Депозити овернайт інших банків П Короткострокові вклади (депозити)
інших банків П Довгострокові вклади (депозити) інших банків П Неамортизована
премія за строковими вкладами (депозитами) інших банків КП Неамортизований
дисконт за строковими вкладами (депозитами) інших банків 1617 П Прострочена
заборгованість за строковими вкладами (депозитами) інших банків
|
Схема обліку міжбанківських
депозитів представлена на рисунку 2.1.
|
Банк А
|
|
Банк Б
|
|
1
Розміщено
депозит в іншому банку: Дт депоз. pax. Кт
коррах.
|
|
2
Одержано
депозит від іншого банку: Дт коррах. Кт депоз. pax.
|
|
3
Нараховані
доходи: Дт нарах. доходи Кт 6 клас
|
|
3
Одержано
депозит від іншого банку: Дт коррах. Ктдепоз. pax.
|
|
5
Повернуто
депозит разом з процентами Дт коррах. Ктдепоз. pax.
|
|
4
Повернуто
депозит разом з процентами: Дт депоз. pax.
Дт нарах. витрати Кт коррах.
|
Рисунок 2.1 - Облік міжбанківських
депозитів
Банк, який розміщує вклад (депозит)
у міжбанківській сфері, ображає в бухгалтерському обліку операції:
Розміщення вкладу (депозиту)
Дт Рахунки для обліку розміщених
вкладів (депозитів)
Кт Рахунки для обліку грошових
коштів на коррахунках
Визнання збитку в разі розміщення
коштів на вклад (депозит) за ставкою, яка нижча, ніж ринкова
а) Дт Рахунки для обліку
розміщених вкладів (депозитів)
Кт Рахунки для обліку грошових
коштів на коррахунках
б) Дт Рахунок для обліку витрат
від наданих кредитів, розміщених вкладів (депозитів) за ставкою, яка нижча, ніж
ринкова, - на різницю між номінальною вартістю розміщеного вкладу (депозиту) та
його справедливою вартістю
Кт Рахунки для обліку
неамортизованого дисконту за розміщеними вкладами (депозитами) -
на
різницю між номінальною вартістю розміщеного вкладу (депозиту) та його
справедливою вартістю.
3 Не рідше ніж раз на місяць банк
здійснює амортизацію суми неамортизованого дисконту
Дт Рахунки для обліку
неамортизованого дисконту за строковими коштами
Кт Рахунки для обліку процентних
доходів за розміщеними вкладами (депозитами).
Визнання прибутку в разі розміщення
коштів на вклад (депозит) за ставкою, яка вища, ніж ринкова
а) Дт Рахунки для обліку
розміщених вкладів (депозитів)
Кт Рахунки для обліку грошових
коштів на коррахунках
б) Дт Рахунки для обліку
неамортизованої премії за розміщеними вкладами (депозитами) -
на
різницю між справедливою вартістю розміщеного вкладу (депозиту) та його
номінальною вартістю
Кт Рахунок для обліку доходу від
наданих кредитів, розміщених вкладів (депозитів) за ставкою, яка вища, ніж
ринкова, - на різницю між справедливою вартістю розміщеного вкладу (депозиту)
та його номінальною вартістю
Не рідше ніж раз на місяць банк
амортизує суму неамортизованої премії за розміщеними вкладами (депозитами)
Дт Рахунки для обліку процентних
доходів за розміщеними вкладами (депозитами)
Кт Рахунки для
обліку
неамортизованої премії за розміщеними вкладами (депозитами)
6 У разі погашення розміщеного
вкладу (депозиту)
Дт Рахунки для обліку грошових
коштів на коррахунках
Кт Рахунки для обліку розміщених
вкладів (депозитів).
Нарахування процентів за розміщеними
вкладами (депозитами) у порядку, визначеному обліковою політикою банку, але не
рідше ніж раз на місяць (за принципом відповідності), відображується в
бухгалтерському обліку такими проведеннями:
Дт Рахунки для обліку нарахованих
доходів за розміщеними вкладами (депозитами)
Кт Рахунки для обліку процентних
доходів за розміщеними вкладами (депозитами)
Якщо банк не отримає у визначений
договором строк суму розміщеного в міжбанківській сфері вкладу (депозиту), то
наступного робочого дня суму розміщеного вкладу переводять на рахунок
простроченої заборгованості.
Сума розміщеного вкладу (депозиту)
визнана простроченою:
Дт Рахунок для обліку простроченої
заборгованості за розміщеними вкладами (депозитами)
Кт Рахунки для обліку розміщених
вкладів (депозитів).
Погашення простроченої
заборгованості за розміщеними в міжбанківській сфері вкладами (депозитами):
Дт Рахунки для обліку грошових
коштів на коррахунках
Кт Рахунок для обліку простроченої
заборгованості за розміщеними вкладами (депозитами).
Банк списує за рахунок спеціальних
резервів заборгованість за вкладами на вимогу та розміщеними вкладами
(депозитами) у разі визнання такої заборгованості безнадійною.
Банк, який залучає вклад (депозит),
відображає в бухгалтерському обліку операції за загальними правилами,
розглянутими для суб'єктів господарювання. Але згідно з Інструкцією з обліку
кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів
під кредитні ризики (від 27.12.2007 року) банк визнає прострочену
заборгованість за залученими вкладами (депозитами) на міжбанківському ринку,
якщо він не сплачений у визначений договором строк:
Сума несплаченого у визначений
договором строк залученого в міжбанківській сфері вкладу (депозиту):
Дт Рахунки для обліку залучених
вкладів (депозитів)
Кт Рахунок для обліку простроченої
заборгованості за залученими вкладами (депозитами)
Погашення простроченої
заборгованості за залученими вкладами (депозитами)
Дт Рахунок для обліку простроченої
заборгованості за залученими вкладами (депозитами)
Кт Рахунки для обліку грошових
коштів на коррахунках.
Таким чином, облік депозитних
операцій, як з клієнтами, так із іншими банками у міжбанківській сфері, у ПАТ
«Укрсоцбанк» відбувається з дотриманням норм чинного законодавства і в порядку,
передбаченому Інструкцією з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних
(депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики
в банках України, затвердженою Постановою Правління Національного банку України
від 27.12.2007 № 281.
3. МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ
ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ
3.1 Аналіз
залучення коштів фізичних осіб ПАТ «Укрсоцбанк»
Акумулювання вільних фінансових
ресурсів суб’єктів економічної системи є однією з основних функцій банківських
установ. Банки формують більшу частину своїх ресурсів за рахунок залучених
коштів, адже вони є найбільш значною частиною пасивів банку, яка в кілька разів
перевищує його власні кошти. Фактично залучені кошти - це основне джерело
формування ресурсів комерційного банку, які спрямовуються на проведення
активних операцій.
Питання формування банківських
ресурсів та їх аналізу є предметом дослідження багатьох вчених. Так, у роботах
Довгань Ж. М., Вожжова А. В., Алексеєнка М. Д., Герасимовича А. М.,
Вітлінського В. А., Заруцької О. П., Гай О.М. та інших запропоновані методики
аналізу депозитної діяльності банків [10, 5, 33, 34, 35].
Але на початку проведення аналізу
доцільно здійснити динамічний аналіз об’ємних показників, що характеризують
депозитну діяльність банку.
Так, за даними НБУ, у жовтні 2010 р.
найбільший приріст депозитів був зафіксований в ПриватБанку - 826,8 млн. грн.,
на другому місці знаходиться Укрсоцбанк з приростом депозитних вкладів 484,8
млн. грн., далі йдуть Укрексімбанк і ОТП банк з 310,6 млн. грн. і 275,7 млн.
грн. відповідно. Також до списку лідерів за депозитними вкладами потрапив
Райффайзен Банк Аваль із 52,9 млн. грн.
Приведений рейтинг банків в додатку
Е (до рейтингу «Економічної правди» увійшли лише ті банки, обсяг чистих активів
яких на 01.07.2010 р. перевищував 3 млрд.грн.), за надійністю депозитних
вкладів, базується на аналізі опублікованої НБУ та Асоціацією українських
банків фінансової звітності банків та прогнозах аналітиків щодо перспектив
фінансової стійкості установ свідчить, що майже всі провідні позиції займають
два види банків.
Перший - це держбанки, які працюють
переважно на гривневому ресурсі і активно підтримуються урядом. Так Ощадбанк та
Укрексімбанк отримали найвищий рейтинг надійності «А». Цьому сприяла
консервативна стратегія розвитку банку, міцна державна підтримка та низький
рівень або відсутність валютного кредитування.
Другий вид - це дочірні банки
великих міжнародних груп. Хоча в період кризи такі банки мали проблеми з
поверненням боргів та високу частку валютних кредитів населення в активах -
стійкість таких банків гарантується «материнською» групою.
Проаналізувавши рейтинг, проведений
«Економічною правдою», слід зазначити, що ПАТ «Укрсоцбанк» являється стабільним
банком із середнім рівнем привабливості для вкладника.
Те, що ПАТ «Укрсоцбанк» за 2010 р.
по банківській системі знаходиться на другому місці по приросту депозитів,
свідчить про те, що банк не втрачає свої лідируючі позиції на рику банківських
послуг. Але за 2008 - 2010 рр. в банку відбувається відтік грошових коштів
фізичних осіб, що призводить до зменшення депозитних рахунків та зменшення
довіри населення до банку, в 2010 р. банк в порівняні з 2009 р. збільшує суму
залучених коштів фізичних осіб на 33279 тис.грн, про що свідчать дані таблиці
3.1.
Таблиця 3.1 - Депозити фізичних осіб
ПАТ «Укрсоцбанк»
|
Рік
|
Сума, всього (тис.грн)
|
Частка в зобов'язаннях (%)
|
в тому числі
|
|
|
|
Кошти до запитання
|
Строкові депозити
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
1.01.2008р.
|
7560134
|
32,7
|
2329812
|
5230322
|
|
1.01.2009р.
|
7401771
|
26,6
|
1996282
|
5405489
|
|
1.01.2010р.
|
7315685
|
16,4
|
1974037
|
5341648
|
|
1.01.2011р.
|
7668964
|
17,6
|
1917241
|
5751723
|
Наведені дані в таблиці 3.1 свідчать
про зменшення притоку депозитів в банку до 1.01.2011 р., так якщо в на початок
2008 р. в ПАТ «Укрсоцбанк» загальна сума депозитів фізичних осіб складала
7560134 тис.грн., то за 2008 р. вона зменшилась на 158363 тис.грн., а за 2009
р. загальна сума депозитів зменшилась на 86086 тис.грн., на 1.01.2011 р.
загальна сума депозитів в порівнянні з 1.01.2010 р. збільшилась на 353279
тис.грн.
При зменшенні депозитів від фізичних
осіб, відбувалося зменшення як коштів до запитання, так і строкових депозитів,
див. рис.2.3.
Рисунок 3.1 - Динаміка депозитів
фізичних осіб ПАТ «Укрсоцбанк»
Проаналізувавши рисунок 3.1, можна
спостерігати зменшення в банку як коштів до запитання, так і строкових
депозитів. Якщо в ПАТ «Укрсоцбанк» в 2008 р. кошти до запитання складали
2329812 тис.грн., то в 2009 р. вони зменшились на 33353 тис.грн., а в 2010 р.
порівняно з 2009 р. кошти до запитання зменшились на 22245 тис.грн. і складали
1974037 тис.грн., на початок 2011 р. кошти до запитання зменшились ще на 56796 тис.грн.
Строкові депозити в 2008 р.
становили 5230332 тис.грн., в 2009 р. відбулося їх збільшення на 175167
тис.грн., в 2010 р. порівняно з 2009 р. відбулося зменшення строкових депозитів
на 63841 тис.грн., а на початок 2011 р. сума строкових депозитів збільшилась на
410075 тис.грн.
На рахунках ПАТ «Укрсоцбанк», дані з
яких відображені у таблиці 3.2 розміщені кошти державних та громадських
організацій, юридичних та фізичних осіб, але в 2009 р. порівняно з 2008 р.
кошти клієнтів зменшились на 1930 786 тис.грн. і складали 12 340 325 тис.грн.
Таблиця 3.2 - Структура коштів
клієнтів АКБ «Укрсоцбанк»
|
Найменування статті
|
2008 рік, тис.грн.
|
2009 рік, тис.грн.
|
Питома вага в 2008 р., %
|
Питома вага в 2009 р., %
|
Абсолютне відхилення, тис.грн.
|
Відносне відхилення, %
|
|
Державні та громадські організації:
|
35 133
|
43 131
|
0,23
|
0,30
|
7 998
|
0,07
|
|
Поточні рахунки
|
14 542
|
34 138
|
0,18
|
0,24
|
19 596
|
0,06
|
|
Строкові кошти
|
20 591
|
8 993
|
0,05
|
0,06
|
-11 598
|
0,01
|
|
Інші юридичні особи
|
7 656 588
|
6 826 209
|
50,20
|
47,83
|
-830 379
|
-2,37
|
|
Поточні рахунки
|
4 548 343
|
4 990 102
|
36,70
|
34,97
|
441 759
|
-1,73
|
|
Строкові кошти
|
3 108 245
|
1 836 107
|
13,50
|
12,87
|
-1 272 138
|
-0,64
|
|
Фізичні особи:
|
7 560 134
|
7 401 771
|
49,57
|
51,87
|
-158 363
|
2,30
|
|
Поточні рахунки
|
2 329 812
|
1 996 282
|
13,37
|
13,99
|
-333 530
|
0,62
|
|
Строкові кошти
|
5 230 322
|
5 405 489
|
36,20
|
37,88
|
175 167
|
1,68
|
|
Усього коштів клієнтів
|
14271111
|
12340325
|
100
|
100,00
|
-1930 786
|
0,00
|
В 2009 р. в структурі залучених
коштів АКБ «Укрсоцбанк» найбільшу питому вагу займають кошти фізичних осіб -
51,87%, що збільшились в порівнянні з 2008 р. на 2,3%, потім кошти юридичних
осіб - 47,83%, що в порівнянні з 2008 р. зменшились на 2,37%, і лише незначну
частину займають кошти державних та громадських організацій - 0,30%, що
збільшились в порівнянні з 2008 р. на 0,07%.
Аналіз залишків коштів на поточних
рахунках клієнтів з позиції ліквідності балансу здійснюється на основі даних
про їх частку в загальній сумі зобов’язань. Так в 2009 р. поточні рахунки
державних та громадських організацій в загальній сумі зобов’язань банку
складали 0,24%, які перевищують строкові кошти на 0,18% і в порівнянні з 2008
р. їх частка збільшилась на 0,06%, поточні рахунки юридичних осіб в загальній
сумі зобов’язань банку в 2009 р. в порівнянні з 2008 р. зменшились на 1,73% і
складали 34,97%, що в порівнянні з строковими коштами більше на 22,1%. Поточні
рахунки фізичних осіб в загальній сумі зобов’язань банку в 2009 р. складали
13,99%, що в порівнянні з строковими коштами менше на 23,89%, а в порівнянні з
2008 р. їх частка в структурі зобов’язань збільшилась на 0,62%.
Отже, проаналізувавши таблицю 3.2,
необхідно зазначити, що фізичні особи відають перевагу строковим вкладам,
державні та громадські організації, юридичні особи віддають перевагу депозитам
до запитання. Таке переважання питомої ваги депозитів до запитання над
строковими депозитами негативно відбивається на стані ліквідності банку:
по-перше, погіршується співвідношення ліквідних активів та зобов’язань до
запитання, яке характеризує поточну ліквідність; по-друге, знижується
стабільність ресурсної бази банку.
В цілому, слід відмітити, що в ПАТ
«Укрсоцбанк» кошти юридичних осіб зменшились на 830 379 тис.грн. і склали 6 826
209 тис.грн., а кошти фізичних осіб зменшились на 158 363 тис.грн. і становлять
7 401 771 тис.грн.
Таким чином, зменшення коштів фізичних
та юридичних осіб на депозитних рахунках та відтік коштів клієнтів з депозитних
рахунків ПАТ «Укрсоцбанк» свідчить про неефективну депозитну політику банку.
Для більш детального аналізу депозитних операцій ПАТ «Укрсоцбанк», зокрема
депозитів фізичних осіб, використаємо аналіз строкових депозитів та депозитів
до запитання по методиці Герасимовича А.М. та Алексеєнка М.Д. приведеної в
таблиці 3.3 [10].
Таблиця 3.3 - Аналіз строкових
депозитів та депозитів до запитання
|
Назва показника та його розрахунок
|
Характеристика
|
|
1
|
2
|
|
Аналіз депозитів до запитання
|
|
Оборотність коштів на поточних рахунках
клієнтів 
|
Показує кількість оборотів, що здійснюють
онкольні депозити за певний період
|
|
Тривалість одного обороту онкольних депозитів
у днях (або середній термін утримання коштів на поточних рахунках 
|
Чим більший цей показник, тим стабільніша
ресурсна база
|
|
Коефіцієнт нестабільності депозитів 
|
Відхилення від середнього залишку на величину
коефіцієнта нестабільності визначає мінімальні та максимальні межі
стабільного залишку на поточних рахунках. Чим нижчий коефіцієнт
нестабільності, тим вищий мінімальний стабільний залишок, який може бути
переоформлений на депозитний рахунок
|
|
Рівень осідання депозитних вкладень 
|
|
|
Аналіз строкових депозитів
|
|
Оборотність депозитних вкладень 
|
Характеризує кількість оборотів, що здійснюють
депозитні вкладення за певний період
|
|
Тривалість одного обороту депозитних вкладень
у днях (або середній термін зберігання вкладених коштів) 
|
Відображає в динаміці стабільність вкладів.
Чим більший цей показник, тим стабільніша ресурсна база. Позитивною є
тенденція уповільнення оборотності депозитних вкладів
|
|
Коефіцієнт нестабільності депозитів 
|
Характеризує рівень достро-ково вилучених
строкових депозитів. Зниження середньо-го терміну використання депозитів у
поєднанні зі знач-ним коефіцієнтом нестабіль-ності (більше 10 %) говорить про
посилення нестабільності депозитної бази
|
|
Коефіцієнт використання депозитів 
|
Показує, який процент від загального обсягу
залучених ресурсів розміщений у кредити. Якщо коефіцієнт перевищує 75 %, то
це свідчить про ризиковану агресивну кредитну політику банку. Якщо ж він
менший 65 %, це свідчить про пасивну кредитну політику
|
|
Відносна витратність депозитів 
|
Показує, скільки банк витрачає коштів на кожну
гривню залучених ресурсів у вигляді строкових депозитів.
|
Депозити до запитання розміщуються у
банку на поточному рахунку клієнта. Вони використовуються для здійснення поточних
розрахунків власника рахунку з його партнерами. За вимогою клієнта кошти з
поточного рахунку у будь-який час можуть вилучатися шляхом видачі готівки,
виконання платіжного доручення, сплати чеків або векселів.
Депозити до запитання є
нестабільними, що обмежує можливість їх використання банком для позикових та
інвестиційних операцій, тому власникам поточних рахунків сплачується досить
низький депозитний відсоток, або не сплачується зовсім. Вклади до запитання
зручні для клієнтів, які займаються підприємницькою діяльністю, оскільки вони
дозволяють їм здійснювати розрахунки без використання готівки, див. таблицю 3.4
[10].
Як свідчать дані таблиці 3.4
депозити до запитання фізичних осіб зменшуються, так на кінець 2009 р. в
порівнянні з 2008 р. вони зменшились на 22245 тис.грн., а на кінець 2010 р. в
порівнянні з 2009 р. депозити до запитання зменшились на 56796 тис.грн.
В 2010 р. відбувалося незначне
уповільнення оборотності депозитів до запитання. Так, кількість оборотів
онкольних депозитів зменшилася з 58 в 2008 р. до 52 в 2010 р., тобто відбулося
зменшення на 6 оборотів. Відповідно тривалість одного депозитного обороту в
днях збільшилась з 6 днів до 7 днів. Уповільнення оборотності коштів на
поточних рахунках клієнтів сприяє підвищенню ліквідності банку та призводить до
умовного вивільнення коштів з обороту - 206439,456 тис. грн. в 2009 р. та
22326,0772 тис.грн. в 2010 р.
Таблиця 3.4 - Аналіз оборотності
депозитів до запитання
|
Показники
|
2 008р.
|
2 009р.
|
2 010р.
|
Відхилення в 2009р.
|
Відхилення в 2010р.
|
|
Залишок депозитів до запитання на початок
періоду, тис.грн.
|
2329812
|
1996282
|
1974037
|
-333530
|
-22245
|
|
Оборот з надходження коштів на рахунки
клієнтів за період (кредитний оборот), тис.грн.
|
109501164
|
87836408
|
82909554
|
-21664756
|
-4926854
|
|
Оборот з видатків коштів із рахунків
(дебетовий оборот), тис.грн.
|
125809848
|
105403690
|
102156415
|
-20406158
|
-3247275
|
|
Залишок депозитів до запитання на кінець
періоду, тис.грн.
|
1996282
|
1974037
|
1917241
|
-22245
|
-56796
|
|
Середній залишок депозитів до запитання,
тис.грн.
|
2163047
|
1945639
|
-177887,5
|
-39520,5
|
|
Кількість оборотів, що здійснюють депозити до
запитання за період
|
58
|
53
|
53
|
-5
|
-1
|
|
Тривалість одного обороту онкальних депозитів
|
6
|
7
|
7
|
1
|
0
|
|
Коефіцієнт осідання коштів на поточних
рахунках
|
-0,0030
|
-0,0003
|
-0,0007
|
0,0028
|
-0,0004
|
Коефіцієнт осідання коштів на
поточних рахунках в 2008 - 2010 рр. зменшився, це означає, що приплив коштів на
ці рахунки уповільнився.
Оцінюючи стабільність ресурсів
банку, важливо проаналізувати коефіцієнти нестабільності депозитів до
запитання. Так в 2008 р. коефіцієнт нестабільності складав 28,6%, в 2009 р. -
26,8%, в 2010 р. в порівнянні з 2008 р. зменшився на 2,4% і склав 26,2%. Але у
разі збільшення кількості клієнтів, що обслуговуються в банку, та збільшення
частки малих клієнтів, коефіцієнт стабільності залишків на поточних рахунках
підвищиться за рахунок зменшення амплітуди коливань на цих рахунках. Відплив
коштів з рахунку одного невеликого клієнта компенсується припливом коштів на
рахунок іншого клієнта. Тому на банківських рахунках у цілому завжди має місце
постійний залишок. Якщо банк має стабільні залишки за депозитами до запитання,
він може використовувати ці ресурси для кредитування, при цьому витрати за ними
будуть мінімальними [5].
Найбільш стабільними, з точки зору
прогнозування рівня залишків та повернення коштів, є строкові депозити.
Строкові депозити - це кошти, що розміщенні у банку на певний термін і можуть
бути знятими після його закінчення або до завершення строку, але після
попереднього повідомлення банку. Строкові депозити є для банку пріоритетним
видом депозитів, оскільки вони стабільні і зручні в банківському плануванні. За
ними сплачується високий депозитний процент, рівень якого диференціюється
залежно від терміну, виду внеску, періоду повідомлення про вилучення та інших
умов [34].
Зростання частки строкових депозитів
(незважаючи на те, що це більш дорогий ресурс) позитивно впливає на ліквідність
балансу та сприяє стійкості та надійності ресурсної бази. В 2009 р. строкові
депозити ПАТ «Укрсоцбанк» в порівнянні з 2008 р. зменшились на 63941 тис.грн.,
а в 2010 р. в порівнянні з 2009 р. збільшились на 410175 тис.грн., див. таблицю
3.5.
За даними таблиці 3.5, в 2009 р.
швидкість оборотності депозитних вкладів в порівнянні з 2008 р. збільшилась в 3
рази, в 2010 р. уповільнилась на 1 раз в порівняні з 2009 р. Так, кількість
оборотів депозитів у 2008 р. становила 2 рази, в 2009 р. - 5 разів, а в 2010 р.
- 4 рази. Відповідно тривалість одного обороту в днях зменшилась із 152 днів в
2008 р. до 93 днів в 2010 р.
Таблиця 3.5 - Аналіз оборотності
депозитів фізичних осіб
|
Показники
|
2 008р.
|
2 009р.
|
2 010р.
|
Відхилення в 2009р.
|
Відхилення в 2010р.
|
|
Залишок депозитів на початок періоду, тис.грн.
|
5230322
|
5405489
|
5341648
|
175167
|
-63841
|
|
Оборот з надходження депозитів (кредитовий
оборот), тис.грн.
|
7560134
|
7401771
|
7315685
|
-158363
|
-86086
|
|
Оборот з повернення депозитів (дебетовий
оборот), тис.грн.
|
12780729
|
24611042
|
21883943
|
11830313
|
-2727099
|
|
Залишок депозитів на кінець періоду, тис.грн.
|
5405489
|
5341548
|
5751723
|
-63941
|
410175
|
|
Середній залишок депозитних вкладів, тис.грн.
|
5317905,5
|
5373518,5
|
5546685,5
|
55613
|
173167
|
|
Кількість оборотів, що здійснюють депозити за
період
|
2
|
5
|
4
|
3
|
-1
|
|
Тривалість одного депозитного обороту (днів)
|
152
|
80
|
93
|
-72
|
13
|
депозитний операція
облік банк
Таким чином, зменшення тривалості
одного депозитного обороту свідчить про те, що зменшується середній термін
збереження депозитних вкладень на рахунках банку. Зменшення тривалості
депозитних вкладень не дає змогу банкам вкладати ці ресурси в більш довгі
кредити і сприяти підвищенню ліквідності банку.
Проаналізуємо ступінь стабільності
депозитів фізичних осіб за даними наведеними в таблиці 3.6.
Дані таблиці 3.6 свідчать про
підвищення стабільності депозитів. Так, коефіцієнт нестабільності депозитів,
розрахований виходячи із суми депозитних вкладень у 2008 р. становив 0,30%, у
2009 р. - 0,26%, зменшившись на 0,04%, а в 2010 р. - 0,22%, зменшився на 0,05 %
в порівняні з 2009 р.
Аналогічні висновки можна зробити
стосовно коефіцієнта, розрахованого виходячи із кількості достроково закритих
угод. У 2008 р. коефіцієнт нестабільності становив 7,32%, у 2009 р. - 4,8%,
зменшившись на 0,17%, а в 2010 р. - 6,9%, зменшившись в порівнянні з 2008 р. на
0,25%.
Таблиця 3.6 - Аналіз нестабільності
депозитів фізичних осіб
|
Показники
|
2 008р.
|
2 009р.
|
2 010р.
|
Відхилення в 2009р.
|
Відхилення в 2010р.
|
|
Кількість відкритих депозитних договорів за
період
|
1260022
|
1233629
|
1219281
|
-26394
|
-14348
|
|
Загальна сума надходжень депозитних вкладів,
тис.грн.
|
7560134
|
7401771
|
7315685
|
-158363
|
-86086
|
|
Кількість довгостроково вилучених депозитів до
закінчення дії терміну угоди:
|
|
|
|
|
|
|
кількість рахунків (закритих договорів)
|
92197
|
88116
|
84088
|
-4080
|
-4028
|
|
загальна сума, тис.грн.
|
23049
|
19581
|
15866
|
-3468
|
-3716
|
|
Коефіцієнт нестабільності:
|
|
|
|
|
|
|
за сумою, %
|
0,30
|
0,26
|
0,22
|
-0,04
|
-0,05
|
|
за кількістю депозитних угод, %
|
7,32
|
7,14
|
6,90
|
-0,17
|
-0,25
|
Незначне відхилення між цими двома
коефіцієнтами свідчить про те, що більшою мірою достроково вилучалися невеликі
депозити. Це суттєво не вплинуло на погіршення стабільності ресурсної бази
банку.
Завершальним етапом аналізу
строкових депозитів є визначення їх відносної вартості, тобто коефіцієнта
витратності даного виду ресурсів, див. таблицю 3.7.
За даними таблиці 3.8 необхідно
зазначити, що витратність строкових депозитів за 2008 - 2010 рр. зростає. Так,
якщо в 2008 р. банк витрачав 31 копійку на кожну гривню залучених ресурсів у
вигляді строкових депозитів, то в 2009 р. витратність збільшилась на 0,15, а в
2010 р. порівняно з 2009 р. збільшилась на 0,07 і витратність складала 53
копійки на кожну гривню залучених ресурсів у вигляді строкових депозитів.
Коефіцієнт використання депозитів за
2008 - 2010 рр. свідчить про пасивну кредитну політику банку, адже він набагато
менший 65%. В 2008 р. коефіцієнт використання депозитів складав 2,44%, в 2009 %
- 4,55%, збільшившись на 2,11%, а в 2010 р. - 4,10%, зменшившись в порівнянні з
2009 р. на 0,46%.
Таблиця 3.7 - Аналіз відносної
вартості депозитів
|
Показники
|
2 008р.
|
2 009р.
|
2 010р.
|
Відхилення в 2009р.
|
Відхилення в 2010р.
|
|
Залишок депозитів на початок періоду, тис.грн.
|
5230322
|
5405489
|
5341648
|
175167
|
-63841
|
|
Залишок депозитів на кінець періоду, тис.грн.
|
5405489
|
5341548
|
5751723
|
-63941
|
410175
|
|
Середній залишок депозитів за період, тис.грн.
|
5317905,5
|
5373518,5
|
5546685,5
|
55613
|
173167
|
|
Сплачені проценти за депозитами, тис.грн.
|
1644801
|
2455607
|
2930538
|
810806
|
474931
|
|
Витратність строкових депозитів
|
0,31
|
0,46
|
0,53
|
0,15
|
0,07
|
|
Коефіцієнт використання депозитів
|
2,44
|
4,55
|
4,10
|
2,11
|
-0,46
|
Таким чином, провівши загальний
аналіз об’ємних показників, що характеризують депозитну діяльність ПАТ
«Укрсоцбанк», було встановлено, що сума залучених коштів фізичних осіб ПАТ
«Укрсоцбанк» в 2010 р. зменшилась в порівнянні з 2009 р. на 86086 тис.грн.
Кошти до запитання починаючи з 2008 р. зменшуються і на початок 2011 р. вони
складають 1917241 тис.грн., що менше в порівнянні з 2010 р. на 56796 тис.грн.
Строкові депозити банку в період 2008 - 2010 рр. зменшуються, в 2010 р.
строкові депозити фізичних осіб складали 5341648 тис.грн., але вже на 1.01.2011
р. строкові депозити збільшились в порівнянні з 2010 р. на 410075 тис.грн. і
склали 5751723 тис.грн. Збільшення в залучених коштах строкових депозитів, а не
депозитів до запитання свідчить, що ресурси банку стають більш стабільними з
точки зору прогнозування рівня залишків та повернення коштів.
Провівши детальний аналіз строкових
депозитів та депозитів до запитання по методиці Герасимовича А.М. та Алексеєнка
М.Д., було визначено, що фізичні особи відають перевагу строковим вкладам, а
юридичні особи віддають перевагу депозитам до запитання. Але таке переважання
питомої ваги депозитів до запитання над строковими депозитами негативно
відбивається на стані ліквідності банку: по-перше, погіршується співвідношення
ліквідних активів та зобов’язань до запитання, яке характеризує поточну
ліквідність; по-друге, знижується стабільність ресурсної бази банку.
Зменшення в банку коштів до
запитання призвело до зменшення оборотності надходження коштів на рахунках
клієнтів та зменшення осідання коштів на поточних рахунках, в результаті чого
приплив коштів на рахунки клієнтів уповільнився. Також зменшення тривалості
одного депозитного обороту строкових депозитів свідчить про те, що зменшується
середній термін збереження депозитних вкладень на рахунках банку. А зменшення
тривалості депозитних вкладень не дає змогу банку вкладати ці ресурси в більш
довгострокові кредити і сприяти підвищенню ліквідності банку.
Отже, залучення коштів фізичних та
юридичних осіб, а саме депозитна політика банку, є одним із визначальних
чинників, які впливають на популярність і привабливість банку, що визначають
мотивацію користування його послугами. Саме довіра до банку та банківського
продукту, задоволеність обслуговування клієнтів банком знижують вірогідність їх
переходу в інший банк і підвищують привабливість банку в очах його потенційних клієнтів.
3.2 Оцінка
депозитної діяльності банку
В умовах ринкової конкуренції для
банків важливо приділяти значну увагу залученню коштів клієнтів на депозитні
рахунки. Формування раціональної структури депозитних ресурсів банківської
установи для здійснення кредитних операцій та забезпечення бажаного рівня
доходів є одним з найважливіших завдань підрозділів банку. Ефективність
діяльності банку неможлива без залучення грошових коштів на позиковій основі.
Таким чином, депозитна діяльність формує ресурсну базу банку, від ефективності
її здійснення залежить фінансова стабільність банку, його подальше існування,
прибутковість, платоспроможність та надійність.
Для прийняття економічно
обґрунтованих рішень щодо здійснення активних операцій із банками, тобто рішення
котрі відповідають обраному співвідношенню прибутковості і ризику, суб'єкти
господарської діяльності, приватні особи і самі банки потребують об'єктивної
інформації фінансового стану своїх банків-партнерів. Для задоволення саме цієї
потреби і слугують публічні рейтинги. Такі рейтинги дають можливість будь-якому
користувачу рейтингу здійснювати порівняльну оцінку різноманітних банків без
проведення детального аналізу їхнього фінансового стану [36].
Питання визначення рейтингів
банківської діяльності є важливим не лише на макроекономічному рівні, а на
рівні окремого банку.
Для розробки рейтингу оцінки
діяльності ПАТ «Укрсоцбанк» із залучення депозитів використаємо метод
таксономічного аналізу, який дозволяє із всієї сукупності відділень банку
визначити найбільш ефективні у залученні коштів клієнтів.
Для оцінки депозитної діяльності, а
саме для визначення областей, що сприяли найбільшому притоку довгострокових
депозитів у звітному періоді в Донецькій обласній філії, необхідно виділити
сукупність статистичних одиниць, а також сукупність ознак та властивостей, що
визначають явища та процеси.
Було досліджено Донецьку обласну
філію (ДОФ) ПАТ «Укрсоцбанк», на основі якої формується Східний економічний
макрорегіон, до якого віднесено: Луганську, Харківську, Донецьку та
Дніпропетровську обласні філії, які характеризували наступні ознаки: залучені
кошти банку по області, приток залучених коштів, доля залучених коштів ПАТ
«Укрсоцбанк» в банківській системі області, кошти фізичних осіб до запитання та
строкових коштів, приток коштів фізичних осіб, доля коштів фізичних осіб ДОФ
АКБ «Укрсоцбанк» до запитання та строкових, кількість відділень ПАТ
«Укрсоцбанк» в області, див. таблицю 3.8.
На першому етапі дослідження
наведені ознаки в таблиці 3.9 за кожною областю утворюють так звану матрицю
даних Х.
Реалізації багатомірних величин є
об’єктами таксономічних досліджень, тому їх можна розглядати як точки або
вектори, що знаходяться у багатомірному просторі, заданої сукупності ознак. Ці
об’єкти розрізняються як за рівнем значень, що описують ці ознаки, так і за
структурою значень цих показників [21].
Таблиця 3.8 - Показники діяльності
ДОФ ПАТ «Укрсоцбанк» в 2010 р.
|
Показники діяльності
|
Донецька область
|
Луганська область
|
Харківська область
|
Дніпропетровська область
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
Залучені кошти банку по області, тис.грн.
|
1000,4
|
117,1
|
727,8
|
409
|
|
Приток (відтік) залучених коштів, тис.грн
|
180,4
|
-32,8
|
357,7
|
-89
|
|
Доля залучених коштів ПАТ «Укрсоцбанк» в
банківській системі області, %
|
7
|
3,5
|
10,08
|
1,19
|
|
Кошти фізичних осіб до запитання, тис.грн.
|
247,6
|
4,4
|
8,1
|
17
|
|
Кошти фізичних осіб строкові, тис.грн.
|
404,3
|
61,9
|
69,9
|
234
|
|
Приток (відтік) коштів фізичних осіб до
запитання, тис.грн.
|
88,6
|
-20,6
|
-26
|
-45
|
|
Приток (відтік) коштів фізичних осіб
строкових, тис.грн.
|
-6,7
|
-0,1
|
-5
|
-15
|
|
Доля коштів фізичних осіб ДОФ ПАТ «Укрсоцбанк»
до запитання, %
|
11,1
|
0,8
|
1,09
|
0,26
|
|
Доля коштів фізичних осіб ДОФ ПАТ «Укрсоцбанк»
строкових, %
|
5,4
|
3
|
1,7
|
1,72
|
|
Кількість відділень ПАТ «Укрсоцбанк» в області
|
39
|
9
|
14
|
27
|
Строки матриці Х є об’єктами
дослідження (в даному випадку це області, що входять до ХОФ), а стовпці - це
властивості (перераховані вище ознаки), що розглядаються як вектор.
Основною умовою проведення
ефективних досліджень є наявність великої сукупності даних. Перераховані ознаки
характеризуються хаотичністю значень, про що свідчать високі показники
абсолютної та відносної інформаційної цінності.
Елементи матриці Х - це значення
ознак та показників, що виражені у специфічних одиницях вимірювання для кожної
ознаки. Тому необхідна процедура стандартизації, що дозволить звести всі
одиниці виміру до безрозмірної величини, тобто зрівняти значення ознак.
Стандартизація реалізації властивостей за окремими областями дозволить
позбутися натуральних та вартісних одиниць виміру, таблиця 3.9.
Таблиця 3.9 - Таксономічний аналіз
діяльності ДОФ ПАТ «Укрсоцбанк» в 2010 р.
|
Область
|
Х (Матриця спостережень)
|
|
Донецька область
|
1000,4
|
180,4
|
7
|
247,6
|
404,3
|
88,6
|
-6,7
|
11,1
|
5,4
|
39
|
|
Луганська область
|
117,1
|
-32,8
|
3,5
|
4,4
|
61,9
|
-20,6
|
-0,1
|
0,8
|
3
|
9
|
|
Харківська область
|
727,8
|
357,7
|
10,08
|
8,1
|
69,9
|
-26
|
-5
|
1,09
|
1,7
|
14
|
|
Дніпропетровська область
|
409
|
-89
|
1,19
|
17
|
234
|
-45
|
-15
|
0,26
|
1,72
|
27
|
|
Сума
|
2254,3
|
416,3
|
21,77
|
277,1
|
770,1
|
-3
|
-26,8
|
13,25
|
11,82
|
89
|
|
Середнє значення
|
563,58
|
104,08
|
5,44
|
69,28
|
192,53
|
-0,75
|
-6,70
|
3,31
|
2,96
|
22,25
|
|
Область
|
Z (Матриця стандартизованих значень)
|
|
Донецька область
|
1,78
|
1,73
|
1,29
|
3,57
|
2,10
|
-118,13
|
1,00
|
3,35
|
1,83
|
1,75
|
|
Луганська область
|
0,21
|
-0,32
|
0,64
|
0,06
|
0,32
|
27,47
|
0,01
|
0,24
|
1,02
|
0,40
|
|
Харківська область
|
1,29
|
3,44
|
1,85
|
0,12
|
0,36
|
34,67
|
0,75
|
0,58
|
0,63
|
|
Дніпропетровська область
|
0,73
|
-0,86
|
0,22
|
0,25
|
1,22
|
60,00
|
2,24
|
0,08
|
0,58
|
1,21
|
|
Вектор-еталон Ро
|
1,78
|
3,44
|
1,85
|
3,57
|
2,1
|
60
|
2,24
|
3,35
|
1,83
|
1,75
|
Коефіцієнт рівня таксономічного
розвитку визначається за формулою:
Ki = 1 - di , (3.1)
де 
(3.2)
(3.3)
- стандартизоване значення
і-го показника в період часу t;- стандартизоване значення і-го показника в
еталоні.
(3.4)
(3.5)
(3.6)
Результати розрахунку
таксономічного показника за вище приведеними формулами доцільно звести до
таблиці 3.11.
Таблиця 3.10 - Результати
розрахунку таксономічного коефіцієнта розвитку
|
Область
|
Сіо
|
Со ср.
|
So
|
Co
|
dі
|
Kі
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
|
Донецька
|
12,48
|
23,86
|
7,61
|
39,08
|
0,32
|
0,68
|
|
Луганська
|
27,15
|
|
|
|
0,69
|
0,31
|
|
Харківська
|
22,47
|
|
|
|
0,57
|
0,43
|
|
Дніпропетровська
|
33,32
|
|
|
|
0,85
|
0,15
|
В даному випадку таксономічний
коефіцієнт розвитку буде інтегральною оцінкою ефективності роботи банку в
цілому, а також окремо за його відділеннями. Необхідно додати, що значення
таксономічного показника розвитку повинно бути максимально наближеним до 1, що
дозволяє зробити висновки про найвищу ефективність депозитної діяльності
банківської установи.
Таким чином, для загальної оцінки
роботи банку із залучення депозитів на основі рисунку 3.2 можна дійти висновку,
що Луганська, та Дніпропетровська області мають низький рівень залучення коштів
за рахунок відтоку залучених коштів фізичних та юридичних осіб, значного
відтоку коштів до запитання та малої кількості відділень банку в області.
Найвищий рівень коефіцієнта таксономічного розвитку має Донецька область за
рахунок найбільшої кількості відділень ПАТ «Укрсоцбанк» в області (39
відділень), притоку коштів фізичних осіб на 88,6 млн.грн. та доля коштів
фізичних осіб ДОФ ПАТ «Укрсоцбанк» до запитання та строкових в області
становить 11,1 % та 5,4 % відповідно.
Всі відділення ефективно залучають
депозитні кошти, що дозволяє банку нарощувати додаткові обсяги депозитних
ресурсів. Банк пропонує своїм клієнтам ті види послуг, які у найбільшій мірі
ними споживаються. Всі філії, формують клієнтську базу за рахунок їх
сегментації у місті. Кращі філії банку концентруються переважно у міських
районах, що знаходяться в центрі міста, що теж є важливим.
Рисунок 3.2 - Ефективність ХОФ АКБ
«Укрсоцбанк» по залученню коштів від фізичних осіб
Дещо низька ефективність роботи ДОФ
ПАТ «Укрсоцбанк» по залученню коштів фізичних осіб пов’язана зі світовою
фінансовою кризою, в умовах якої спостерігається вилучення коштів клієнтів з
депозитних рахунків, що сприяло підвищенню відсоткових ставок за кредитами,
хоча на початок 2011 р. приток депозитів від фізичних осіб зріс по всім
областям, і спостерігається тенденція зниження відсоткових ставок як за
депозитами, так і за кредитами.
Оскільки на сьогоднішній день кошти
фізичних та юридичних осіб, залучені у депозити вітчизняних банків, є
найважливішою складовою депозитних фінансових ресурсів, необхідних для надання
кредитів, фінансування інвестиційних проектів, підтримки національного
товаровиробника, то процес ефективного формування та оптимального використання
залучених коштів необхідно розглядати як базовий об'єкт регулювання банківської
діяльності. Тому банк повинен більш уважно ставитись до своїх клієнтів,
проводити політику щодо мінімізації втрати депозитних ресурсів, шляхом
підвищення довіри населення, не припускати зняття довгострокових коштів з
рахунків.
3.3
Рекомендації щодо удосконалення депозитної діяльності банку
Економічна криза в банківській
системі - це криза не стільки грошей чи управління, а криза довіри. Цей елемент
втрачений у більшості бізнес-відносин: банки не довіряють клієнтам, а вкладники
- банкам, суб’єкти господарювання втратили довіру до своїх контрагентів.
Створення довіри - нелегке завдання, але можливе при створенні надійного і
об’єктивного інформаційного забезпечення. Завдання відновлення довіри є
першочерговим для кожного економічного суб’єкта для забезпечення стабілізації
економіки та створення передумов для економічного зростання.
Ця проблема особливо гостро постає
під час економічної кризи, коли довіра громадян до банківської системи
підірвана. Подальшу долю кожного банку визначають саме громадяни, що вже є
клієнтами банку чи можуть ними стати. Таку ситуацію можна було прослідкувати в
жовтні 2008 р., коли масові панічні дії населення ледь не знищили банківську
систему України, що протягом останніх років показувала значні темпи зростання.
Тому в умовах сьогодення питання відновлення довіри до банківської системи є
вкрай актуальним і потребує активних дій щодо його вирішення.
Довіра, як категорія об’єднує в собі
якості не лише морального, психологічного, а й економічного характеру та
проявляється в усіх сферах банківської діяльності. Адже довіра партнерів
(держави, вкладників, кредиторів, клієнтів тощо) до банків базується насамперед
на їхній здатності у будь-який час і в повному обсязі виконати свої
зобов’язання - захищати їх інтереси.
Оскільки, сума залучених коштів ПАТ
«Укрсоцбанк» в 2010 р. зменшилась в порівнянні з 2009 р. на 86086 тис.грн. , а
саме: кошти до запитання починаючи з 2008 р. зменшуються і на початок 2011 р.
вони складали 1917241 тис.грн., що менше в порівнянні з 2010 р. на 56796
тис.грн.; строкові депозити банку в період 2008 - 2010 рр. зменшуються, в 2010
р. строкові депозити фізичних осіб складали 5341648 тис.грн., то ПАТ
«Укрсоцбанк», для подальшого розвитку, необхідно збільшувати залучення коштів
населення на депозитні рахунки, як за рахунок вдосконалення депозитної програми
банку, так і за рахунок підвищення рівня довіри з боку фізичних осіб.
Для визначення рівня довіри
населення до ПАТ «Укрсоцбанк» необхідно розрахувати інтегральний індекс довіри
до банку.
На інтегральний індекс довіри
населення до банківських установ впливають цінові та нецінові методи залучення
коштів.
До цінових методів можна віднести:
1) продуктивну політику банку, а
саме: спектр депозитних послуг, унікальні характеристики депозитів,
інформаційна складова, наявність інновацій та ін.;
2) швидкість реагування банку
на зміну процентних ставок за депозитами (процентна політика банку) - як саме
банк регулярно переглядає процентні ставки та оперативно реагує на зміну
ринкових умов, чи дотримується банк середнього рівня процентних ставок за депозитами;
) інші економічні фактори.
Нецінові методи управління
залученими коштами банку базуються на використанні різноманітних прийомів
заохочення клієнтів, які прямо не пов’язані зі зміною депозитних ставок. До
таких прийомів належать:
1) надійність та імідж банку;
2) обсяги діяльності (частка
банку на ринку, наявність мережі філій та розташування філій у місцях
максимально наближених до клієнтів);
) сервісні умови банку
(рекламна компанія; якість обслуговування, використання індивідуального підходу
до клієнтів; додаткові послуги; рівень кваліфікації персоналу - позитивний
імідж керівника банку, високий рівень професіоналізму працівників;
пристосування графіка роботи до потреб клієнтів тощо).
В умовах загострення конкурентної
боротьби в банківській сфері менеджмент велику увагу приділяє саме неціновим
методам управління, оскільки підвищення депозитних ставок має обмеження, і не
завжди такий метод управління можна застосовувати. У боротьбі за клієнтів банки
вдаються до таких прийомів як проведення лотереї серед клієнтів, безкоштовне
розсилання виписок з рахунків, відкриття депозитів новонародженим як подарунок
від банку, обладнання безкоштовних автомобільних стоянок біля банку,
розташування банкоматів в громадських місцях. Проведення безготівкових розрахунків
за допомогою пластикових карток, надсилання клієнтам привітань та подарунків до
свят від імені керівництва банку тощо.
Визначальним фактором, при виборі
банку фізичними особами, є його надійність та фінансова стійкість. Але,
кількість вкладених фізичними особами коштів до банку є визначальним
показником, адже, якщо люди принесли кошти до банку, то саме тому, що він є
надійним і йому можна довіряти.
Рівень довіри до банку достатньо
складно визначити через відсутність спеціальних показників для її оцінки. Огляд
наукової методичної літератури з аналізу банківської діяльності та ознайомлення
з практикою безпосередньо в банку свідчать про відсутність єдиної системи
показників, які в узагальнюючому вигляді характеризують інтегральний індекс
довіри. Більшість вчених прирівнюють показник довіри з показниками надійності
та фінансової стійкості банку, та кожний банк використовує свої самостійно
розроблені методики, що включають різні показники, які часто суттєво
відрізняються. Тому, на сьогодні, існує потреба в розробці методики визначення
інтегрального індексу довіри.
Оскільки, довіра населення є
визначальним фактором як стабільності банку, так і фінансової стабільності
клієнта розрахуємо інтегральний індекс довіри. При цьому, враховуючи
економічний та психологічний аспект довіри, будемо використовувати цінові та
нецінові показники.
Фінансові результати діяльності
банку відіграють істотну роль при формуванні довіри до банківської установи,
адже жодна людина не понесе власні кошти в банк, який моє збитки, суб’єкти господарювання
теж не будуть співпрацювати з такими фінансовими установами [34].
Спроможність банку своєчасно і без
збитків для себе виконувати власні зобов’язання - одна з основних складових
його фінансової стійкості, а для клієнта це головне, тому для розрахунку
інтегрального індексу довіри використаємо показники фінансової стійкості:
показники достатності капіталу; показники ліквідності; показники, що
характеризують якість активів та пасивів банку; показники прибутковості та
ефективності.
При виборі показників необхідно
звертати увагу на строгу залежність від факторів фінансового стану, тому
розглянемо ті показники, які найбільш часто використовуються в різноманітних
методиках при визначенні показників фінансової стійкості.
1 Показники достатності капіталу -
розмір капіталу банка визначає його здатність зберігати стійкість в кризовий
період, тобто характеризує здатність кредитної організації нести втрати без
значного ущербу своєї платоспроможності. Саме капітал відображає сукупну
ефективність роботи банку, якість менеджменту, ступінь довіри до нього
акціонерів і клієнтів.
2 Показники ліквідності - це
можливість і здатність банківської установи виконувати свої зобов’язання,
передбачені та непередбачувані, перед клієнтами і різними контрагентами у
фінансуванні. Будь-яке реальне чи уявне зниження рівня ліквідності може
негативно вплинути на довіру суспільства до банку та призвести до значного
відпливу депозитів та вкладів.
Показники, що
характеризують якість активів та пасивів банку - якість активів основна складова,
оскільки рівень ризику балансових активів є індикатором якості надходжень та
можливості потенційних збитків у майбутньому; дохідність є одним з основних
факторів, що впливають на фінансовий стан банку, рівень та якість доходів
обумовлюють здатність банку виплачувати дивіденди та підтримувати достатній
рівень власного капіталу.
Показники прибутковості та
ефективності - їх аналіз проводиться з ціллю оцінки прибутковості, її
достатності для продовження успішного функціонування банку, в тому числі для своєчасного
і повного покриття витрат, пов’язаних з неповерненням банківських активів,
формування внутрішньобанківських джерел для здійснення витрат на розвиток і
збільшення конкурентоспроможності, а також для формування необхідного рівня
дивідендів, виплачуваного акціонерам.
Оціночні показники являють собою
коефіцієнти, що розраховуються на основі даних балансу банку та звіту про
прибутки і збитки. Розглянемо запропоновану методику розрахунку інтегрального
індексу довіри в таблиці 3.11.
Таблиця 3.11 - Система коефіцієнтів
інтегрального індексу довіри фізичних осіб до банку
|
Назва показника
|
Характеристика показника
|
Вагомість
|
|
1
|
2
|
3
|
|
1Показники достатності капіталу = Кн ×
0,083+Кфв ×
0,083+Кук ×
0,083
|
0,25
|
|
Коефіцієнт надійності  Співвідношення власного капіталу
(К) до залучених коштів (Зк). Рівень залежності банку від залучених
коштів0,083
|
|
|
|
Коефіцієнт фінансового важеля 
|
Співвідношення зобов’язань банку (З) і
капіталу (К), розкриває здатність банку залучати кошти на фінансовому ринку
|
0,083
|
|
Коефіцієнт участі власного капіталу у
формуванні активів - достатність капіталу  Розкриває достатність сформованого
власного капіталу (К) в активізації та покритті різних ризиків0,083
|
|
|
|
2 Показники якості активів та пасивів банку =
К×0,028+
К×0,028+
Крб1×0,028+
+ Кзк ×
0,028+ Кзед ×
0,028+ Кзкр ×
0,028+ Кдскр ×
0,028+ Кая1 ×
0,028+ К ×
0,028
|
0,25
|
|
Показник клієнтської бази банку 
|
Характеризує рівень розвитку клієнтської бази,
дозволяє оцінити якість ресурсної бази банка, його стійкість і незалежність
від інших зовнішніх джерел фінансування
|
0,028
|
|
Коефіцієнт стабільної ресурсної бази банку 
|
Стабільність ресурсів банку напряму визначає
його здатність розміщувати свої кошти в найбільш дохідні активи і відповідно,
отримувати по ним прибуток.
|
0,028
|
|
Показник забезпечення зобов’язань власним
капіталом 
|
Показує ступінь забезпечення своїх зобов’язань
власним капіталом
|
0,028
|
|
|
Коефіцієнт активності залучення позичених і
залучених коштів
|
0,028
|
|
|
Коефіцієнт активності залучення коштів
клієнтів
|
0,028
|
|
|
Коефіцієнт активності використання залучених
коштів у кредитний портфель
|
0,028
|
|
|
Коефіцієнт активності використання коштів
клієнтів у кредитний портфель
|
0,028
|
|
Коефіцієнт якості активів 
|
Показує, наскільки строкові депозити та
власний капітал покривають видані кредити
|
0,028
|
|
|
Коефіцієнт ефективності використання активів
|
0,028
|
|
3.Показники ліквідності = Кмл×0,042+Кзл×0,042+Ксвр×0,042+Крл×0,042+
Кскзд×0,042+
Кглз×0,042
|
0,25
|
|
Коефіцієнт миттєвої ліквідності  Показує
можливість банку погашати «живими» грішми з коррахунків і каси зобов’язання
за всіма депозитами (Д).0,042
|
|
|
|
Коефіцієнт загальної ліквідності зобов’язань
банку  Характеризує
максимальну можливість банку в погашенні зобов’язань (Ззаг) всіма активами
(Азаг).0,042
|
|
|
|
Коефіцієнт відношення високоліквідних до
робочих активів  Характеризує
питому вагу високоліквідних активів (Авл) у робочих активах(Ар).0,042
|
|
|
|
Коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань  Характеризує
забезпечення дохідними активами банку (Ад) його загальних зобов’язань (Ззаг)
і сповіщає про часткове погашення зобов’язань банку поверненнями дохідних
активів.0,042
|
|
|
|
Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих
кредитів і залучених депозитів (для визначення незбалансованої ліквідності)  Розкриває,
наскільки видані кредити (КР) забезпечені всіма залученими депозитами (Д) (чи
є незбалансована ліквідність).0,042
|
|
|
|
Коефіцієнт генеральної ліквідності зобов’язань
 Розкриває
здатність банку погашати зобов’язання (Ззаг) високоліквідними активами (Авл)
та через продаж майна (Ам).0,042
|
|
|
|
4.Показники прибутковості =
К*0,083+К2*0,083+К3*0,083
|
0,25
|
|
Процентна маржа 
|
Розмір процентної маржі не може бути великим,
в іншому разі залучення коштів банком для клієнтів стане невигідним. Значення
показника повинно бути близько 5%
|
0,083
|
|
|
Рентабельність активів
|
0,083
|
|
|
Рентабельність капіталу
|
0,083
|
Оскільки не всі показники, що
використовуються в методиці є рівноцінними по своїй значимості, то здійснюється
регулювання ваговими коефіцієнтами, крім цього методика дозволяє об’єднати
показники за відповідними групами. Формалізація такого підходу зводиться до
наступного: вибирається m загальноприйнятих важливих показників, які
об’єднуються у окремі групи n. Потім ваговий показник (j) окремої групи
становить 1/n, а ваговий показник окремого показника, що входить до відповідної
групи складає j/m. Далі визначається інтегральний індекс економічної довіри
фізичних осіб до банку. Для розрахунку індексу довіри використаємо формулу
Риндина І.В. [38].
Iе.д. = w1×(i1/
i0) + w2×(i2/ i0) +w3×(i3/
i0) + w4×(i4/ i0), (3.7)
де Iе.д. - індекс економічної
довіри;- питома вага показника, що входить в індекс;- величина показника за
відповідний період;- величина показника за попередній період.
Оскільки, інтегральний індекс довіри
складаються з індексу економічної довіри та індексу психологічної довіри, то
формула матиме вигляд:
Ідовіри = (Іе.д. + Іп.д.)/2, (3.8)
де Іп.д. - це індекс психологічної
довіри, визначений рейтинговими агентствами, які проводять соціальні
опитування.
По методиці Marsh довіра клієнта до
фінансової установи може знаходитися в діапазоні: -1≤Тх<1 (таблиця
3.12) [39].
Таблиця 3.12 - Діапазон визначення
рівня довіри
|
Діапазон
|
Рівень довіри
|
|
+1
|
Сліпа довіра
|
|
>0,9
|
Дуже висока довіра
|
|
0,75 - 0,9
|
Висока довіра
|
|
0,5 - 0,75
|
Висока середня довіра
|
|
0,25 - 0,5
|
Низька середня довіра
|
|
0 - 0,25
|
Низька довіра
|
|
-0,25 - 0
|
Низька недовіра
|
|
-0,5 - (-0,25)
|
Низька середня недовіра
|
|
-0,75 - (-0,5)
|
Висока середня недовіра
|
|
-0,9 - (-0,75)
|
Висока недовіра
|
|
<-0,9
|
Дуже висока недовіра
|
|
-1
|
Повна недовіра
|
Для розрахунку інтегрального індексу
економічної довіри використаємо методику наведену в таблиці 3.11. При визначені
індексу психологічної довіри, використаємо дані соціологічних досліджень,
відповідно яким в 2008 р. банкам довіряли 89,0 %, наших співгромадян, у 2009 р.
цей показник становив 59,2 %, в 2010 р. він сягнув 21,2 %, див. рисунок 3.3.
Рисунок 3.3 - Рівень довіри
населення до банківської системи в 2010 р.
Довіра громадян України до
банківської системи на даний момент є катастрофічно низькою. Станом на 2010 р.
78,8 % населення не довіряло жодному банку і ще 5,3 % респондентів вагалося з
відповіддю, 11,8 % респондентів довіряють державним банкам і 9,4 % респондентів
довіряють банкам з іноземним капіталом [40]. Отже, розрахуємо інтегральний
індекс довіри клієнтів до ПАТ «Укрсоцбанк» на основі наведеної методики в
таблиці 3.12, отримані результати оформимо в таблиці 3.13.
Таблиця 3.13 - Розрахунок індексу
довіри фізичних осіб до ПАТ «Укрсоцбанк»
|
Назва показника
|
2 007р.
|
2 008р.
|
2 009р.
|
2 010р.
|
|
1 Коефіцієнти достатності капіталу
|
6,92
|
7,48
|
7,33
|
5,44
|
|
Коефіцієнт надійності
|
0,13
|
0,13
|
0,12
|
0,17
|
|
Коефіцієнт фінансового важеля
|
8,10
|
8,78
|
8,60
|
6,24
|
|
Коефіцієнт достатності капіталу
|
0,11
|
0,10
|
0,10
|
0,14
|
|
2 Показники якості активів та пасивів банку
|
0,20
|
0,22
|
0,29
|
0,29
|
|
Показник клієнтської бази банку
|
0,35
|
0,30
|
0,18
|
0,22
|
|
Коефіцієнт стабільності ресурсної бази банку
|
0,60
|
0,61
|
0,78
|
0,78
|
|
Показник забезпечення зобов’язань власним
капіталом
|
0,12
|
0,11
|
0,12
|
0,16
|
|
Коефіцієнт активності залучення коштів
|
0,85
|
0,81
|
0,84
|
0,79
|
|
Коефіцієнт активності залучення коштів
клієнтів
|
0,29
|
0,24
|
0,15
|
0,18
|
|
Коефіцієнт активності використання залучених
коштів
|
0,85
|
0,95
|
1,02
|
1,18
|
|
Коефіцієнт активності використання коштів
клієнтів у кредитний портфель
|
2,46
|
3,18
|
5,77
|
5,31
|
|
Коефіцієнт якості активів
|
0,93
|
0,78
|
0,54
|
0,63
|
|
Коефіцієнт ефективності використання активів
|
0,74
|
0,77
|
0,86
|
0,95
|
|
3 Показники ліквідності
|
0,23
|
0,26
|
0,37
|
0,35
|
|
Коефіцієнт миттєвої ліквідності
|
0,64
|
0,58
|
0,65
|
0,61
|
|
Коефіцієнт загальної ліквідності зобов’язань
банку
|
1,12
|
1,11
|
1,12
|
1,16
|
|
Коефіцієнт відношення високоліквідних до
робочих активів
|
0,23
|
0,14
|
0,09
|
0,08
|
|
Коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань
|
0,83
|
0,86
|
0,96
|
1,11
|
|
Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих
кредитів і залучених депозитів
|
2,46
|
3,18
|
5,77
|
5,31
|
|
Коефіцієнт генеральної ліквідності зобов’язань
|
0,28
|
0,20
|
0,15
|
0,17
|
|
4 Показники прибутковості
|
0,02
|
0,01
|
0,01
|
0,02
|
|
Коефіцієнт рентабельності активів
|
0,02
|
0,003
|
0,003
|
0,02
|
|
Коефіцієнт рентабельності капіталу
|
0,15
|
0,03
|
0,02
|
0,13
|
|
Процентна маржа
|
0,03
|
0,03
|
0,04
|
0,07
|
|
Індекс економічної довіри
|
|
0,62
|
0,60
|
0,43
|
|
Індекс психологічної довіри
|
|
0,89
|
0,59
|
0,21
|
|
Загальний інтегральний індекс довіри
|
|
0,76
|
0,60
|
0,32
|
Недоліком приведеної методики є
суб’єктивне встановлення вагомості окремих показників, яке суттєво залежить від
мети аналізу та користувачів інформації.
Рисунок 3.4 - Динаміка інтегрального
індексу довіри ПАТ «Укрсоцбанк» за 2008 - 2010 рр.
Таким чином, проаналізувавши дані
таблиці 3.13 та рисунку 3.4 необхідно відзначити, що загальний інтегральний
індекс довіри до ПАТ «Укрсоцбанк» в 2008 р. та в 2009 р. знаходився в межах
0,75 - 0,9, тобто до банку була висока довіра з баку фізичних осіб. В 2008 р.
індекс психологічної довіри населення переважав над економічним індексом довіри
на 0,27, але загальний рівень довіри був достатньо високий - 0,76 або 76 %.
Такий високий рівень довіри до банку пояснюється тим, що населення відчуло
наближення фінансової кризи лише наприкінці року і ще не встигло змінити свої
погляди. В 2009 р. загальний інтегральний індекс довіри до банку в порівняні з
2008 р. знизився на 0,16 за рахунок зниження інтегрального індексу економічної
довіри на 0,02 та за рахунок зниження інтегрального індексу психологічної
довіри на 0,59, що зумовлено усвідомленням фінансової кризи населенням:
масового вилучення депозитів та появи проблемних та ліквідаційних банків, з
одного боку, і погіршенням стану банку, з іншого боку: появою в банка
проблемним кредитів, видані кредити банка перевищували над залученими
депозитами, в результаті загальний рівень довіри до банку знизився на 0,16, але
все рівно був достатньо високий - 0,6 або 60 %. В 2010 р. в зв’язку з
наслідками економічної кризи, яка призвела до збільшення в банках України
проблемних кредитів через погіршення економічного стану та платоспроможності
населення, загальний рівень довіри до ПАТ «Укрсоцбанк» становив 0,32 або 32 %,
що в порівняно з 2009 р. знизився на 30 %, за рахунок зниження інтегрального
індексу економічної довіри на 0,17 та за рахунок зниження інтегрального індексу
психологічної довіри на 0,38.
Для того, щоб визначити як саме
загальний інтегральний індекс довіри впливає на депозитний портфель банку
використаємо кореляційно-регресійний аналіз, використовуючи дані таблиці 3.14
та додатку Є. В результаті такого аналізу буде побудовано регресійну модель,
яка показує як в середньому змінюється результативний (х) та залежний (у)
показник.
Таблиця 3.14 - Вихідні дані для
проведення аналізу часових рядів
Кошти клієнтів (фізичних осіб) банку (у),
млн.грн.
|
Інтегральний індекс довіри (х)
|
|
1 січня 2010 р.
|
7315,685
|
0,33
|
|
1 лютого 2010 р.
|
6914,302
|
0,44
|
|
1 березня 2010 р.
|
6199,099
|
0,36
|
|
1 квітня 2010 р.
|
5903,739
|
0,36
|
|
1 травня 2010 р.
|
5951,799
|
0,35
|
|
1 червня 2010 р.
|
6226,866
|
0,35
|
|
1 липня 2010 р.
|
6274,926
|
0,34
|
|
1 серпня 2010р.
|
5547,84
|
0,35
|
|
1 вересня 2010 р.
|
6602,693
|
0,35
|
|
1 жовтня 2010 р.
|
6643,795
|
0,34
|
|
1 листопада 2010 р.
|
7144,449
|
0,35
|
|
1 грудня 2010 р.
|
7290,729
|
0,35
|
|
1 січня 2011 р.
|
7571,614
|
0,35
|
|
1 лютого 2011 р.
|
7614,238
|
0,35
|
|
1 березня 2011 р.
|
7759,755
|
0,36
|
|
1 квітня 2011 р.
|
8183,46
|
0,35
|
показує яка частина варіації «у»
обґрунтовується використаними в моделі факторами. В даному випадку R2 = 0,42,
тобто залучення коштів клієнтів банку на 42 % залежить від інтегрального
індексу довіри, зв'язок між факторами має середню ступінь тісно і
прямопропорційності. Перевіримо наявність лінійної залежності між змінними
графічним методом:
Рисунок 3.5 - Лінійна залежність
коштів фізичних осіб від інтегрального індексу довіри
Таким чином, для того щоб збільшити
довіру населення банку необхідно підтримувати свій імідж надійного зберігача,
розширювати асортимент депозитних послуг.
Отже, в даному підрозділі,
враховуючи зменшення в банку депозитів фізичних осіб, було розроблено методику
розрахунку інтегрального індексу довіри фізичних осіб до банку та за допомогою
неї визначено, що інтегральний індекс довіри клієнтів до ПАТ «Укрсоцбанк» в
2010 р. складав 32 %, який в порівнянні з 2009 р. знизився на 30 % в зв’язку
зниження як інтегрального індексу економічної довіри, так і інтегрального
індексу психологічної довіри. В зв’язку з цим необхідно виділити критерії, що
визначають рівень довіри населення до банківської системи України.
По-перше, це є рейтинг банку в
державі. Він визначається як внутрішніми рейтинговими агентствами, так і
міжнародними.
Другим критерієм довіри на
мікрорівні є відомість бренду банку. Знання логотипів банків є достатньо
низьким, оскільки активне впровадження маркетингової політики українські банки
розпочали нещодавно [29].
Фінансові результати діяльності
банку теж відіграють істотну роль при формуванні довіри до банківської
установи. Жодна людина не понесе власні кошти в банк, який має збитки, суб’єкти
господарювання теж не будуть співпрацювати з такими фінансовими установами.
Впливають на рівень довіри до банку
доступність послуг, що він надає, близькість банківських відділень, ефективна
комунікація з банківським персоналом. За наявності великої кількості
банківських установ споживач має можливість вибору між ними.
Клієнтоорієнтованість банківської установи та кваліфікований персонал сприятиме
тому, що з-поміж великої кількості банків клієнт зупиниться саме на даному.
Отже, першочерговим в умовах
сьогодення є відновлення довіри населення до банківської системи шляхом
збереження вже існуючих клієнтів та залучення нових за допомогою створення
нових банківських програм.
З метою розширення свого кредитного
потенціалу банкам необхідно активізувати свою депозитну політику. Тому для удосконалення
депозитного портфелю та підвищення довіри до банку з боку клієнтів доцільним є
запровадження нової депозитної програми, яка б максимально враховувала вплив
рівня довіри на обсяг залучених ресурсів.
В умовах виходу України з фінансової
кризи перед банками постає нагальна проблема залучення додаткових коштів
фізичних та юридичних осіб, що при зменшенні довіри до банківської системи
країни, особливо серед населення, є зовсім не простим завданням. Вирішення цієї
проблеми стає можливим завдяки удосконаленню політики управління депозитними
продуктами банку, зокрема, розробці універсальних депозитів, в межах яких
клієнт може без розірвання угоди знімати кошти з депозиту та поповнювати вклад.
Таким чином, такі ощадні пропозиції не підлягатимуть дії мораторію на
дострокове зняття коштів з вкладу, а можливість вільного користування грошима
сприятиме відновленню довіри приватних осіб та залученню таких необхідних
ресурсів населення. При розробці універсального депозиту для фізичної особи
насамперед варто звернути увагу на такі важливі параметри вкладу, як відсоткова
ставка, не знижувальний залишок, обмеження щодо зняття коштів з депозиту, а
також можливість використання коштів за допомогою картки.
В умовах зменшення довіри населення
до банківської системи України підвищення ефективності управління продуктами
банку може бути забезпечено за допомогою розробки та впровадження
короткострокових депозитів з терміном розміщення коштів до 1 міс., наприклад, 7
та 14 днів. Вкладнику легше довірити кошти банку на більш короткий термін, а
при своєчасній виплаті процентів за вкладом клієнт може довірити кошти на більш
тривалий період. Крім цього, такі депозити дозволяють залучити нових клієнтів,
що мають вільні кошти, які знадобляться вкладнику через короткий проміжок часу.
В умовах зменшення інтегрального
індексу довіри до банківської системи України особливо актуальним стає
залучення нових коштів та утримання існуючих вкладів клієнтів, що може бути
здійснено за допомогою розробки та впровадження ефективної бонусної програми за
депозитами.
Водночас в умовах світової
фінансової кризи для підвищення продажу продуктів банку необхідно зменшити роль
традиційних каналів продажу, зокрема відділень, точок продажу та фінансових
посередників у той час, як привабливість наступних нетрадиційних каналів,
внаслідок відносно невеликих витрат на їх обслуговування та розширення
кількості потенційних клієнтів, буде тільки зростати: інтернет-портали,
фінансові інформаційні портали та сallcenter.
Підвищення ефективності продажу
продуктів банку також може бути здійснено за рахунок покращення впровадження
CRM-системи (від англійської custom relationship management - управління
відносинами з клієнтами). Так, за результатами досліджень, що «проводяться у
сфері автоматизації бізнесу різними консалтинговими компаніями, економічна
ефективність від впровадження CRM-систем може досягати до 300 %» [41, c. 54].
Для збільшення свого ресурсного
потенціалу основна увага з боку банків повинна приділятися мобілізації
необхідного обсягу ресурсів, провідне місце у структурі яких має відводитись
коштам населення. Кошти населення є основними з кредитних ресурсів банку, тому
важливо банківським установам підтримувати свій імідж надійного зберігача,
розширювати асортимент депозитних послуг. Практично кожний український банк
пропонує своїм клієнтам різноманітні депозитні акції, навіть, неможливо уявити,
яка програма ще не присутня сьогодні на депозитному ринку.
Якщо порівнювати депозитні програми
зарубіжних банків, цікаво відмітити дві особливості: по-перше, більшість зарубіжних
фінансових установ не диференціюють депозитні ставки за валютною ознакою, а,
по-друге, спостерігається досить низька дохідність у зарубіжних банках. Так,
наприклад, станом на 01 січня 2009 р. Denmark State Bank (Данія) пропанує
депозитну ставку 2,018% у доларах США, RBS: Royal Bank of Scotland
(Великобританія) - 3,45% у фунтах стерлінгах, ACC Bank (Ірландія) - 0,5% в
євро. І це можна пояснити достатньо низькою обліковою ставкою Центрального
банку [23].
Досить важливою проблемою залучених
ресурсів українських банків залишається їх короткостроковість, що може
викликати при наданні довгострокових кредитів розрив ліквідності. У свою чергу,
низька ліквідність банку спричиняє втрату бази клієнтів, їх довіри, що
ускладнює залучення ресурсів і доступ банку до інших джерел фінансування для
підтримки ліквідності.
Що стосується ставок по депозитах,
то вони в Україні однозначно мають знижуватися. Це ненормальне явище, коли в
економічно розвиненій країні вигідніше відкривати депозит, ніж займатися
підприємницькою діяльністю. Основною метою депозитних вкладень є перенесення
вартості грошей у часі, а не отримання доходу. Тобто ставка по депозиту
теоретично не має перевищувати рівень інфляції у країні. Понизити процентні
ставки вдасться тільки тоді, коли рівень інфляції буде достатньо низьким, а
національна грошова одиниця - достатньо стабільною.
Високий процент за строковими
депозитами юридичних осіб і вкладами фізичних осіб свідчить, насамперед, про
те, що комерційний банк володіє нестабільною ресурсною базою, недостатньою для
ефективних кредитних вкладень. Такий банк намагається розширити і стабілізувати
свої ресурси шляхом залучення депозитів, пропонуючи вкладникам підвищену
процентну ставку. Але залучення ресурсів за такою процентною ставкою вимагає
здійснення вкладень під вищий процент, тобто вкладення, як правило, більш
ризиковані, і вкладники замість доходу можуть втратити і сам депозит у разі
банкрутства банку.
Нижчі проценти комерційні банки
сплачують за рахунками до запитання. Відсутність або незначні доходи стимулюють
власників рахунків до запитання скорочувати до мінімуму залишки коштів на них,
тому деякі банки намагаються стимулювати клієнтів виплатою премій або
безплатним обслуговуванням цих рахунків. При встановленні розміру процентної
ставки за строковими депозитами визначальним чинником є термін, на який
розміщені кошти. Що триваліший термін, то вищі процентні ставки. Процентна
ставка за строковим депозитом може залежати і від частоти виплати доходу (що
рідше здійснюються виплати, то вищий рівень процентної ставки) [42].
Також важливе значення відіграє
політика банку щодо дострокового припинення договору, яка має поєднувати в собі
інтереси не тільки банку, але й клієнта. Несприятливі для клієнта умови
дострокового повернення вкладу, які закладено в депозитному договорі, можуть
відштовхнути потенційних споживачів депозитних послуг.
4. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО
СЕРЕДОВИЩА
4.1
Загальні питання охорони праці
Відповідно до ст. 13 закону України
"Про охорону праці" роботодавець зобов’язаний створити на робочому
місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до
нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства
щодо прав працівників у галузі охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує
функціонування системи управління охороною праці, а саме:
1) створює відповідні служби і
призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони
праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за
виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;
2) розробляє за участю сторін
колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених
нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
) забезпечує виконання
необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;
) впроваджує прогресивні
технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації
виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
) забезпечує належне
утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг
за їх технічним станом;
) забезпечує усунення причин,
що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення
профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих
причин та ін. [51].
Підвищення технічної оснащеності
підприємств, застосування нових матеріалів, конструкцій і процесів, збільшення
швидкостей і потужностей машин робить вплив на характер і частоту нещасних
випадків і захворювань на виробництві. Праця людини в сучасному
автоматизованому і механізованому виробництві є процесом взаємодії людини і
машини, причому центральне місце належить людині - оператору. Поліпшення умов
праці, підвищення його безпеки впливають на результати виробничої діяльності: продуктивність
праці, якість і вартість продукції, що випускається, а також приводить до
зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, зберігає здоров'я
працівників і одночасно приводить до зменшення витрат на оплату пільг і
компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці.
В існуючому законодавстві [51]
велика увага приділяється питанням захисту працюючих від дії небезпечних і
шкідливих чинників виробничого середовища.
Держстандарт 12.0.003-74 підрозділяє
небезпечні й шкідливі виробничі фактори по природі дії на наступні групи:
фізичні, хімічні, біологічні й психофізіологічні [52]. При роботі в приміщенні
офісу можуть виникати такі фізичні небезпечні й шкідливі фактори, як підвищена
або знижена температура повітря робочої зони, підвищений рівень шуму,
іонізуючих та електромагнітних випромінювань, статичної електрики,
ультрафіолетового й інфрачервоного випромінювань, відхилення від норми різних
характеристик освітленості. До психофізіологічних небезпечних і шкідливих
факторів можна віднести гіподинамічні перевантаження, розумову перенапругу,
перенапругу аналізаторів, емоційні перевантаження.
Перелік основних небезпечних і
шкідливих виробничих чинників, які зустрічаються на робочому місці, що
розглядається, надано в таблиці 4.1 [52].
Таблиця 4.1 - Небезпечні і шкідливі
виробничі чинники
|
Найменування чинників
|
Джерела виникнення
|
Характер дії на організм людини
|
Нормований параметр
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
Шум
|
Принтери, скане-ри, системні блоки
|
Розлади ЦНС, зниження слуху
|
Рівень звуку Lр, дБА
|
|
Вібрація
|
Системні блоки ЕОМ
|
Розлади серцево-судинної системи
|
Рівень вибро-швидкості Lv, дБ
|
|
М'яке рентгенівське випромінювання
|
Монітори ЕОМ
|
Стомлення, захворювання органів зору,
|
Еквівалентна доза, Р, мкР/ч
|
|
Електромагнітне випромінювання
|
Монітори ЕОМ
|
Пониження кров'яного тиску
|
Напруженість, Е, В/м
|
|
Ультрафіолетове інфрачервоне випромінювання
|
Монітори ЕОМ
|
Головний біль, сонливість, запаморочення.
|
Інтенсивність теплових випро-мінюваньЕ, Вт/м2
|
|
Електростатичне поле
|
Комп'ютерна техніка
|
Головний біль, погіршення зору
|
Напруженість, Е, кВ/м
|
|
Яскравість екрану
|
Монітор
|
Стомлення очей
|
Не більше 40 кд/м2
|
|
Підвищена іонізація повітря
|
Комп'ютер
|
Опромінювання
|
Кількість іонів в 1см3 n+ =1500 - 3000 n- =
3000 - 5000
|
|
Напруга в електромережі
|
Штучне освітлення
|
Поразка електрик-ним струмом
|
Uпр ≤ 36
|
|
Монотонність праці
|
Безперервна робота на ЕОМ
|
Стомлення ЦНС
|
-
|
Заходами боротьби з даними
небезпечними й шкідливими виробничими факторами служать: раціоналізація
освітлення, опалення, вентиляції приміщення, застосування різних захисних
засобів, раціоналізація режимів праці й відпочинку.
4.2
Промислова санітарія
.2.1
Метеорологічні умови
Метеорологічні умови в приміщеннях
відповідають [53] з урахуванням категорії ваги робіт з енерговитрат.
Метеорологічні умови у виробництві
визначаються наступними параметрами: температурою (С°),
рухливістю повітря (м/сек), відносною вологістю повітря (%).
В даному розділі розглядається
робоче місце з використанням персонального ЕОМ при виконанні дипломної роботи.
Робота з комп'ютером належить до категорії Легка I а (витрата енергії при
виконанні роботи до 120 ккал/годину) і не вимагає фізичних зусиль.
Характеристика приміщення, в якому
знаходиться комп'ютер: розміри приміщення: - площа: S = 5 ×
4 = 20 м2; - об’єм: V = 5 ×
4 × 3,5 = 70 м3.
Згідно з [53], норма площі на одного
працюючого не повинна бути менше 6 м2.
Метеорологічні умови обираються
відповідно до вимог [54]. При роботах операторського типу, пов'язаних з великою
нервово-емоційною напругою, передбачені оптимальні значення параметрів
мікроклімату в приміщенні. Енерговитрати складають 139 Вт, оскільки роботи
виконуються сидячи. Оптимальні норми температури, відносної вологості,
швидкості руху повітря в приміщенні в холодний і теплий період року для
категорії робіт Iа надані в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 - Оптимальні значення
параметрів метеорологічних умов на робочому місці
|
Категорія робіт з енерговитрат
|
Період року
|
Температура, С°
|
Відносна вологість, %
|
Рухливість повітря, м/с
|
|
Легка 1а
|
Холодний
|
22¸24
|
40¸60
|
до 0,1
|
|
Легка 1а
|
Теплий
|
23¸25
|
40¸60
|
до 0,1
|
Для забезпечення параметрів
мікроклімату в межах норми, концентрації пилу нижче встановленого значення ГДК
= 4 мг/м3, в даному приміщенні передбачені прилади зволоження і штучної
іонізації повітря, а також кондиціонування повітря [55]. Вид опалювання -
центральний. Джерела надходження води - міський водопровід, діюча каналізація -
господарсько-побутова [56].
4.2.2
Виробниче освітлення
Виробниче освітлення нормується
відповідно до СНіП ІІ-4-79 [57].
Передбачено
природне і штучне освітлення в приміщенні, в якому розташовано робоче місце. За
найменшим розміром об'єкту розрізнення, характеристики фону і контрасту об'єкту
розрізнення з фоном встановлюємо розряд зорових робіт - IIIв.
Природне освітлення
- односторонньо бічне. Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості
визначаємо по наступній формулі:
,
(4.1)
де енIV - коефіцієнт
природної освітленості для IV пояса світлового клімату;
eнIII - коефіцієнт природної
освітленості для III пояса світлового клімату (2,0);- коефіцієнт світлового
клімату (0,9);
с - коефіцієнт сонячної клімату (1 ÷
0,75).
.
Необхідну сумарну площу світлових
отворів в приміщенні з одностороннім бічним освітленням, яке має розміри: L=5
м, В= 4 м, H=3,5 м визначаємо по формулі:
, (4.2)
де 
ок -
світлова характеристика вікна ок = 13,5;
кз - коефіцієнт запасу, враховуючий
зниження освітленості в процесі експлуатації скла, кз = 1,4;
Sп - площа підлоги приміщення;
Sп = L · В = 5 · 4 = 20 м2;
кзд - коефіцієнт, що враховує
затемнення вікон протилежними будівлями, кзд = 1;
- загальний коефіцієнт
світлопроникнення;
- коефіцієнт, що враховує
вплив відображеного світла при бічному освітленні, r1 =3,0.
,
(4.3)
де τ1 - коефіцієнт,
що враховує вид матеріалу, що пропускає світло τ1 = 0,8;
τ2 - коефіцієнт,
що враховує вид палітурки; τ2 = 0,8;
τ3 - коефіцієнт,
що враховує вид несучих конструкційних матеріалів, при бічному освітленні; τ3
= 1;
τ4 - коефіцієнт,
що ураховує втрати світла в сонцезахисних пристроях; τ4 = 0,65.
0,8·0,8·1·0,65 =0,416.
.
Отже, сумарна площа світлових
отворів S0 = 5,45 м2.
Штучне освітлення -
загальне рівномірне. Як джерела світла використовуємо люмінесцентні лампи типу
ЛТБ 80-2. Нормативне значення освітленості для IIIв розряду зорових робіт Еmin
складає 300 лк. Загальне освітлення виконано у вигляді переривчатих ліній
світильників ЛП033 виконання 001 прямого світла (П) з дзеркальними екранними
сітками і відбивачами. Основні характеристики освітлення, що передбачено в
приміщенні надані в таблиці 4.3 [57].
Таблиця 4.3 - Характеристика
освітлення
|
Площа підлоги, м2
|
Розряд зорових робіт
|
Освітлення
|
|
|
природне
|
штучне
|
|
|
Вид освітлення (верхнє, бічне)
|
КЕО, ен, %
|
Мінімальна освітленість, Еmin, лк
|
|
20
|
IIIв
|
бічне
|
1,8
|
300
|
4.2.3 Шум
Шум є одним з найпоширеніших на
виробництві шкідливих чинників. У приміщенні причиною шуму є апарати, прилади й
устаткування (принтери, комп'ютери, факси та ін.). У відповідності з [58] на
робочому місці при рішенні завдань потребуючої концентрації уваги рівні звуку і
еквівалентні рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБА. Для зниження шуму в
приміщенні устаткування, апарати й прилади накриваються шумопоглинальними
кришками. Стіни й стелі приміщення облицьовані звуковбирними плитами
(теплоізолююче з мінеральної вати на синтетичному з'єднанні за ДСТУ 9573-72)
Відповідно до [59] рівень вібрації
для категорії 3, тип «в», в умовах «комфорту» не повинен перевищувати 75 дБ.
4.2.4
Електромагнітне випромінювання
Комп'ютер і в першу чергу монітор є
джерелами:
- електростатичного
поля;
- слабих
електромагнітних випромінювань в низькочастотному і високочастотному діапазонах
(2 Гц …400 Гц);
- рентгенівського
випромінювання;
- ультрафіолетового,
інфрачервоного і випромінювання видимого діапазону.
При роботі на комп'ютері на людину найбільше
негативно із усього комплексу встаткування впливає дисплей, тому що він є
джерелом декількох видів випромінювання, а саме: g
(гама), рентгенівського, радіочастотного, мікрохвильового, видимого,
ультрафіолетового й інфрачервоного. Рівні цих випромінювань досить низькі й не
перевищують діючих норм. Згідно з [60], встановлюються гранично допустимі
значення напруженості електричного і магнітного полів частотою 50 Гц залежно
від часу перебування персоналу в приміщенні. Напруженість електричного поля не перевищує
5 кВ/м, напруженість магнітного поля на робочому місці не перевищує 8 кА/м, а
напруженість електростатичного поля не перевищує 20 кВ/м [61], що дозволяє не
регламентувати час перебування в приміщенні.
Потужність експозиційної дози
рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрану не перевищує 0,1
мбер/час [61]. Рівні всіх можливих випромінювань достатньо низькі і не
перевищують діючі норми. На робочому місці, що вивчається, розміщений
найбезпечніший монітор, в якому створений додатковий металевий внутрішній
контур, замкнутий на вбудований захисний екран. Потрібно враховувати, що м'яке
рентгенівське випромінювання, що виникає при напрузі на аноді 20-22 кВ, а також
напруга на струмоведучих ділянках схеми викликає іонізацію повітря з утворенням
позитивних іонів, які вважаються несприятливими для людини. Тому, відповідно до
санітарно-гігієнічних норм, у приміщенні передбачена установка іонізації
повітря, що сприяє утворенню негативних іонів.
4.3
Організація безпечних умов праці
.3.1
Ергономічні вимоги до робочого місця
Робоче місце оператора - це частина
простору системи «людина-машина», воно оснащується засобами відображення
інформації, органами керування, допоміжним устаткуванням та ін.
Забезпечення робочого місця
оператора за дисплеєм передбачає:
1) організацію робочого місця
відповідно до антропометричних характеристик;
2) виконання ергономічних вимог
до розміщення технічних засобів на робочому місці;
) вимоги до світло- та
кольоровотехнічних характеристик дисплеїв, до буквено-цифрової інформації
дисплеїв, клавіатурі; необхідні санітарно-гігієнічні умови праці.
При організації робочого місця за
комп'ютером дотримувалися наступні розміри:
- відстань від підлоги до сидіння
крісла дорівнює 440 мм;
- відстань від
сидіння крісла до нижнього краю робочої поверхні 330 мм;
- відстань від очей
до дисплея 550 мм;
- простір для ніг 770
мм;
- відстань від ніжки
столу до краю робочої поверхні столу 640 мм;
- відстань між
передньою поверхнею тіла і краєм робочої поверхні столу 80 мм;
- відстань від очей до
документації 500 мм;
- оптимальна зона
моторного поля 360 мм;
- висота робочої
поверхні 800 мм;
- кут огляду
документів 30!.
Екран дисплея по висоті розташований
на столі так, що кут між нормаллю до центру екрану і горизонтальною лінією
погляду складає 20!. Кут спостереження екрану в горизонтальній площині не
перевищує 60° [62,63]. Передбачені перерви, що регламентуються, для відпочинку
тривалістю 15 хвилин після кожних двох годин роботи.
4.2.3
Електробезпека
При проектуванні систем
електропостачання, при монтажі силової електроустаткування електричного
освітлення в будівлях і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог
нормативно-технічної документації (ПУЕ, ПТЕ, ПТБ і ін.).
Оскільки приміщення, у якому
перебувають ЕОМ, є приміщенням з підвищеною небезпекою поразки людини
електричним струмом, то особливе значення мають питання електробезпечності. По
ступені небезпеки поразки електричним струмом приміщення належить до приміщень
з підвищеної небезпеки [64].
Передбачено наступні міри
електробезпеки: конструктивні, схемно-конструктивні, експлуатаційні.
Конструктивні заходи безпеки
спрямовані на запобігання можливості дотику людини до струмоведучих частин. Для
усунення можливості дотику оператора до струмоведучих частин, всі вимикачі
встановлені в закритих корпусах. Застосовується блоковий монтаж. Ступінь
захисту встаткування відповідає IP44 згідно ПУЕ-87 і Держстандарту 14254-80.
Схемно-конструктивні міри
електробезпечності забезпечують безпеку дотику людини до металевих
струмоведучих частин електричних апаратів при випадковому пробої їхньої
ізоляції й виникнення електричного потенціалу на них. Використається мережа із
заземленою нейтралью напругою 220 В и частотою 50 Гц.
Первинним джерелом постачання ПЕОМ є
однофазна мережа змінного струму напругою 220 В с заземленням частотою 50 Гц.
Електропостачання здійснюється від трансформатора з регульованою напругою під
навантаженням. Навантаження мережі подається в розподільну шафу.
Експлуатаційні міри
електробезпечності при роботі із пристроями під високою напругою включають
наступні міри:
не допускається підключення й не
відключення рознімань кабелів при включеній напрузі мережі;
технічне обслуговування й ремонтні
роботи допускається робити тільки при виключеному харчуванні мережі;
до роботи допускаються особи, навчені
та ті, котрі мають групи допуску до роботи на ПЕОМ відповідно до ПУЕ-87.
4.4 Пожежна
безпека
Пожежна безпека (відповідно до
Держстандарту 12.1.004-91) забезпечується системою запобігання пожежі, системою
пожежного захисту й організаційно-технічними заходами [65].
Приміщення по пожежній небезпеці
належить до категорії В, оскільки в ньому знаходяться тверді матеріали, що
згорають [66]. Відповідно до обліку категорії пожежонебезпечності і
поверховості будівлі, в якій розміщено дане приміщення, ступінь вогнестійкості
будівлі - ІІ [67]. Ступінь захисту оболонки для вказаної пожежонебезпечної зони
- IР 44 [68].
Можливими причинами пожеж в
приміщенні може бути несправність електропроводки і електроустаткування,
коротке замикання в мережі, зберігання горючих матеріалів, блискавка та ін.
В системі запобігання пожежі
передбачені наступні заходи: контроль і профілактика ізоляції, наявність
плавких запобіжників в устаткуванні, блискавкозахист будівлі. Для даного класу
пожежонебезпечної зони приміщення П-IIа, з урахуванням кількості грозових годин
у рік (20 годин), встановлено ІІ категорію блискавкозахисту [68].
Система пожежного захисту передбачає
забезпечення вогнегасниками. Перелік первинних засобів пожежогасіння наведений
у таблиці 4.4.
Таблиця 4.4 - Перелік обов'язкових
первинних засобів пожежогасіння
|
Приміщення
|
Площа, м2Первинні засоби пожежогасіння
(тип, найменування)Кількість, шт.
|
|
|
|
Офісне приміщення
|
12
|
Вогнегасник хімічний повітряно-пінний
(ОХВП-10)
|
1
|
Організаційними заходами пожежної
профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання
необхідних інструкцій і плакатів.
4.5 Охорона
навколишнього середовища
Кожний громадянин України має право
на належні, безпечні і здорові умови життя, закріплені Конституцією України. 25
червня 1991 року був прийнятий Закон України "Про охорону навколишнього
природного середовища" 70].
Охорона навколишнього середовища -
це комплекс заходів, які охоплюють охорону, раціональне використання і
відновлення об'єктів живої та неживої природи. В існуючому законодавстві багато
уваги приділяється питанням охорони навколишнього середовища. Закон України
"Про охорону навколишнього природного середовища" [70] регулює
відносини в області охорони, використання та відтворення природних ресурсів,
попереджує та ліквідує негативний вплив господарської діяльності на навколишнє
середовище.
На робочому місці, що розглядається,
відсутні відходи, що забруднюють навколишнє середовище, оскільки устаткування
(ПЕОМ, принтер) не є джерелом забруднення навколишнього середовища.
ВИСНОВКИ
Банки є важливою ланкою економічної
системи, концентруючи основну частину кредитних ресурсів і фінансових послуг
для юридичних і фізичних осіб. Вони виступають перш за все як специфічні
установи, котрі з одного боку залучають тимчасово вільні грошові кошти, а з
іншого задовольняють за рахунок цих засобів потреби підприємств, організацій та
населення.
Основним джерелом формування
банківських ресурсів є вклади клієнтів банку. Щоб мобілізувати вільні грошові кошти
і перетворити їх у реальні кредитні ресурси банків, необхідно здійснювати
заходи щодо стимулювання вкладів та забезпечення їх високої надійності.
Розглядаючи теоретичні засади організації депозитних послуг банку було
визначено, що депозит - це грошові кошти фізичних чи юридичних осіб, які
надаються банку в готівковій та безготівковій формі, у валюті України або в
іноземній валюті, та банківські метали, які розміщуються на певному
банківському рахунку на договірних засадах, на визначений строк та під відповідний
відсоток, і підлягають виплаті вкладнику або іншій особі за дорученням
відповідно до умов договору.
Проаналізувавши сучасний стан
депозитних операцій в Україні було визначено, що банківська система базується
на прояві такої категорії, як довіра. Проте в період економічної кризи
відбувалося стрімке зниження рівня довіри до банків, що пояснюється впливом
таких факторів як масове вилучення коштів фізичними особами з банківських
установ; збільшення кількість проблемних кредитів та зниження обсягів кредитування;
збільшення проблемних та ліквідованих банків, погіршення матеріального
становища більшості населення; невірою, що найближчим часом поліпшиться
економічна ситуація в країні; негативною оцінкою сприятливості поточних умов
для депозитних вкладів. В зв’язку з цим, державна політика повинна бути
спрямованою на відновлення довіри населення до банківської системи та створення
максимально сприятливих умов для залучення коштів населення в банки.
З проведеного аналізу можна зробити
висновок, що фінансовий стан ПАТ «Укрсоцбанк» стабільний оскільки всі
нормативні показники НБУ знаходяться в межах норми.
Дослідивши порядок бухгалтерського
обліку депозитних операцій можна дійти висновку, що у ПАТ «Укрсоцбанк» він
здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків
України, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.06.2004 р.№280,
Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій
та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України,
затвердженої Постановою Правління Національного банку України 27.12.2007 № 481.
Отже, У ПАТ «Укрсоцбанк» облік
депозитних операцій відповідає встановленим вимогам.
Проаналізувавши депозитну діяльність
банку, було виявлено зменшення залучених коштів фізичних осіб та перевищення
кредитних коштів над депозитними. Основним чинником, який вплинув на зменшення
депозитів є зниження довіри населення до банківських установ, в зв’язку з цим
було розроблено методику розрахунку інтегрального індексу довіри клієнтів до
банку та розраховано інтегральний індекс довіри клієнтів до ПАТ «Укрсоцбанк».
Загальний інтегральний індекс довіри
до ПАТ «Укрсоцбанк» в 2008 р. складав 76 %, в 2009 р. загальний інтегральний
індекс довіри до банку в порівняні з 2008 р. знизився на 16%, але був достатньо
високий - 60 %. В 2010 р. загальний рівень довіри до ПАТ «Укрсоцбанк» становив
32 %, що в порівняно з 2009 р. знизився на 28 %. Для того щоб банк міг вільно
залучати кошти від фізичних осіб, та надавати кредити, йому необхідно збільшити
рівень довіри населення.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
1 Дзюблюк
О. Оптимізація формування ресурсної бази комерційних банків / О. Дзюблюк //
Банківська справа. - 2008. - №5. - С. 38 - 46.
2 Панова
Г. С. Анализ финансового состояния коммерческого банка. / Г. С. Панова // М.:
Финансы и статистика, 1996. - 272 с.
Трегуб
Д. В. Тенденції розвитку сучасного ринку депозитів / Д. В. Трегуб // Фінанси
України (укр.). - 2009. - № 10. - C.139 - 144.
Алексеєнко
М. Д. Капітал банку: питання теорії і практики / Алексеєнко М. Д. - Київ: КНЕУ,
2002. - 276 с.
Васюренко
О. В. Депозиты как основной источник привлечения средств коммерческими банками
/ О. В. Васюренко // Фінанси України. - 2006. - № 11 - С. 88 - 92.
Островская
О. М. Банковское дело: Толковый словарь / О.М. Островская- 2-е изд. - М.:
Гелиос АРВ, 2001. - 400 с.
Петрук
О.М. Банківська справа: Навч. пос. / за ред. Ф. Ф. Бутинця. - К.: Кондор, 2004.
- 461 с.
Тиркало
Р. І. Банківська справа: навч. посіб. / Р.І. Тиркало. - Тернопіль: Карт-бланш,
2001. - 314 с.
Васюренко
О. В. Банківський менеджмент: посібник / О.В. Васюренко - К.: Вид. центр
«Академія», - 2001. - 320 с.
Герасимович
А. М. Аналіз банківської діяльності: підручник / А. М. Герасимович, М. Д.
Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко; за ред. А.М. Герасимовича - К.:КНЕУ, 2004
- 599 с.
Колесников
В. И. Банковское дело: учебник / В.И. Колесников- М.: Финансы и статистика,
1985. - 480 с.
Операції
комерційних банків / Р. Котовська, В. Ричаківська, Г. Табачук, Я. Грудзевич, М.
Вознюк. - 4-те вид. - К.:Алеута, 2004. - 500 с.
Мороз
А. М. Банківські операції: підручник. - 2-ге вид., випр. і доп. / А. М. Мороз,
М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна; за ред. А. М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2002. - 476 с.
Кириченко
О. А. Банківський менеджмент: навч. посіб. / О.А. Кириченко, І. В. Гіленко, С.
Л. Роголь; за ред. О. А. Кириченка. - 3-тє вид. - К.: Знання-Прес, 2002. - 438
с.
Денисенко
М. П. Гроші та кредит у банківській справі / М.П. Денисенко. - Київ: Алерта,
2004, - 478 с.
Дмитриева
Е. А. Депозитные операции в системе услуг коммерческого банка: проблемы их
эффективности / Е. А. Дмитриева // Банківська справа. - 2005. - № 2 - С. 18
-23.
Коваленко
В. В. Центральний банк і грошово-кредитна політика / В.В. Коваленко- К.: Знання
України, 2006. - 332 c.
Карчева
Г. Рейтингові оцінки надійності банків та їх роль у підвищенні капіталізації
банківської системи / Г. Карчева, А. Камінський, О. Юрчук // Вісник НБУ. -
2003. - № 2. - С. 22 - 27.
Романов
М. І. Основи банківської справи: навч. посіб. / М.І. Романов, Ж. В. Устюгова -
К.: Центр учбової літератури, 2007. - 168 с.
Парасій-Вергуленко
І. М. Аналіз банківської діяльності: Навч.-метод. посібник для самост. вивч.
дисц. / І. М. Парасій-Вергуленко- К.: КНЕУ, 2003. - 347 с.
Щибиволок
З. І. Аналіз банківської діяльності: навч. посіб.: Навчальне видання / З. І.
Щибиволок- К.: Знання, 2008. - 311 c.
22 Про затвердження Інструкції з
бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування
і використання резервів під кредитні ризики в банках України: Постанова
Правління Національного банку України від 27.12.2007 №481 (зі змінами та
доповненнями) [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:
<#"648333.files/image059.jpg">
Додаток Г
Баланс ПАТ «Укрсоцбанк» за 2009 рік
|
Рядок
|
Назва статті
|
Примітки
|
Звітний рік
|
Попередній рік
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
Актив
|
|
1
|
Грошові кошти та їх еквіваленти
|
4
|
3 115 365
|
3 228 640
|
|
2
|
Торгові цінні папери
|
5
|
211 287
|
688 899
|
|
3
|
Інші фінансові активи, що обліковуються за
справедливою вартістю з визнанням результату переоцінки у фінансових
результатах
|
6
|
|
|
|
4
|
Кошти в інших банках
|
7
|
166 852
|
132 646
|
|
5
|
Кредити та заборгованість клієнтів
|
8
|
36 040 087
|
42 592 114
|
|
6
|
Цінні папери в портфелі банку на продаж
|
9
|
350 136
|
27 103
|
|
7
|
Цінні папери в портфелі банку до погашення
|
10
|
|
|
|
8
|
Інвестиції в асоційовані компанії
|
11
|
6 786
|
6 786
|
|
9
|
Інвестиційна нерухомість
|
12
|
3 136
|
3 223
|
|
10
|
Дебіторська заборгованість щодо поточного
податку на прибуток
|
|
238 412
|
|
11
|
Відстрочений податковий актив
|
|
37 287
|
|
|
12
|
Гудвіл
|
13
|
|
|
|
13
|
Основні засоби та нематеріальні активи
|
14
|
3 107 590
|
2 754 725
|
|
14
|
Інші фінансові активи
|
15
|
84 020
|
65 499
|
|
15
|
Інші активи
|
16
|
49 535
|
187 178
|
|
16
|
Довгострокові активи, призначені для продажу,
та активи групи вибуття
|
17
|
|
|
|
17
|
Усього активів
|
|
43 410 493
|
49 694 781
|
|
Зобов'язання
|
|
18
|
Кошти банків
|
18
|
22 158 357
|
27 705 307
|
|
19
|
Кошти клієнтів
|
19
|
12 340 325
|
14 271 111
|
|
20
|
Боргові цінні папери, емітовані банком
|
20
|
16 651
|
600 437
|
|
21
|
Інші залучені кошти
|
21
|
|
|
|
22
|
Зобов’язання щодо поточного податку на
прибуток
|
|
467
|
77 200
|
|
23
|
Відстрочені податкові зобов’язання
|
|
523 213
|
446 638
|
|
24
|
Резерви за зобов’язаннями
|
22
|
21 242
|
2 505
|
|
25
|
Інші фінансові зобов'язання
|
23
|
242 635
|
152 827
|
|
26
|
Інші зобов'язання
|
24
|
55 443
|
108 043
|
|
27
|
Субординований борг
|
25
|
2 024 305
|
1 155 000
|
|
28
|
Зобов’язання, що пов’язані з довгостроковими
активами, призначеними для продажу (чи групами вибуття)
|
17
|
|
|
|
29
|
Усього зобов'язань
|
|
37 382 638
|
44 519 068
|
|
Власний капітал
|
|
30
|
Статутний капітал
|
26
|
2 271 011
|
1 771 011
|
|
31
|
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
|
|
132 559
|
796 358
|
|
32
|
Резервні та інші фонди банку
|
27
|
3 624 285
|
2 608 344
|
|
33
|
Чисті активи, що належать акціонерам
(учасникам) банку
|
|
6 027 855
|
5 175 713
|
|
34
|
Частка меншості
|
|
|
|
|
35
|
Усього власного капіталу та частка меншості
|
|
6 027 855
|
5 175 713
|
|
36
|
Усього пасивів
|
|
43 410 493
|
49 694 781
|
Додаток Д
Баланс ПАТ «Укрсоцбанк» за 2010 рік
|
Рядок
|
Назва статті
|
Примітки
|
Звітний рік
|
Попередній рік
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
Актив
|
|
1
|
Грошові кошти та їх еквіваленти
|
4
|
5 397 510
|
3 115 365
|
|
2
|
Торгові цінні папери
|
5
|
|
211 287
|
|
3
|
Інші фінансові активи, що обліковуються за
справедливою вартістю з визнанням результату переоцінки у фінансових
результатах
|
6
|
|
|
|
4
|
Кошти в інших банках
|
7
|
302 039
|
166 852
|
|
5
|
Кредити та заборгованість клієнтів
|
8
|
30 896 625
|
36 040 087
|
|
6
|
Цінні папери в портфелі банку на продаж
|
9
|
1 004 536
|
350 136
|
|
7
|
Цінні папери в портфелі банку до погашення
|
10
|
|
|
|
8
|
Інвестиції в асоційовані компанії
|
11
|
|
6 786
|
|
9
|
Інвестиційна нерухомість
|
12
|
146 421
|
3 136
|
|
10
|
Дебіторська заборгованість щодо поточного
податку на прибуток
|
|
140 796
|
238 412
|
|
11
|
Відстрочений податковий актив
|
|
142 709
|
37 287
|
|
12
|
Гудвіл
|
13
|
|
|
|
13
|
Основні засоби та нематеріальні активи
|
14
|
3 414 322
|
3 107 590
|
|
14
|
Інші фінансові активи
|
15
|
70 454
|
84 020
|
|
15
|
Інші активи
|
16
|
106 142
|
49 535
|
|
16
|
Довгострокові активи, призначені для продажу,
та активи групи вибуття
|
17
|
|
|
|
17
|
Усього активів
|
|
41 621 554
|
43 410 493
|
|
Зобов'язання
|
|
18
|
Кошти банків
|
18
|
17 168 964
|
22 158 357
|
|
19
|
Кошти клієнтів
|
19
|
15 358 269
|
12 340 325
|
|
20
|
Боргові цінні папери, емітовані банком
|
20
|
16 009
|
16 651
|
|
21
|
Інші залучені кошти
|
21
|
|
|
|
22
|
Зобов’язання щодо поточного податку на
прибуток
|
|
74 545
|
467
|
|
23
|
Відстрочені податкові зобов’язання
|
|
|
523 213
|
|
24
|
Резерви за зобов’язаннями
|
22
|
25 000
|
21 242
|
|
25
|
Інші фінансові зобов'язання
|
23
|
303 179
|
242 635
|
|
26
|
Інші зобов'язання
|
24
|
107 296
|
55 443
|
|
27
|
Субординований борг
|
25
|
2 020 729
|
2 024 305
|
|
28
|
Зобов’язання, що пов’язані з довгостроковими
активами, призначеними для продажу (чи групами вибуття)
|
17
|
|
|
|
29
|
Усього зобов'язань
|
|
35 073 991
|
37 382 638
|
|
Власний капітал
|
|
30
|
Статутний капітал
|
26
|
2 271 011
|
2 271 011
|
|
31
|
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
|
|
-4 390
|
132 559
|
|
32
|
Резервні та інші фонди банку
|
27
|
4 281 552
|
3 624 285
|
|
33
|
Чисті активи, що належать акціонерам (учасникам)
банку
|
|
6 548 173
|
6 027 855
|
|
34
|
Частка меншості
|
|
|
|
|
35
|
Усього власного капіталу та частка меншості
|
|
6 547 563
|
6 027 855
|
|
36
|
Усього пасивів
|
|
41 621 554
|
43 410 493
|
Додаток Е
Рейтинг банків за надійністю
депозитних внесків в 2010 р.
|
Банк
|
Довгострокова динаміка депозитів
|
Відповідність капіталу активам
|
Лікві- дність
|
Рівень підтримки акціонерів
|
Ефективність діяльності банку
|
Поточна динаміка депозитів
|
Важливість депозитного бізнесу
|
Рівень строкових депозитів
|
Сумар-ний рейтинг
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
|
Ощадбанк
|
3
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
A
|
|
Укрексімбанк
|
3
|
4
|
4
|
4
|
3
|
4
|
2
|
2
|
A
|
|
Правекс банк
|
3
|
4
|
4
|
3
|
1
|
4
|
4
|
2
|
B
|
|
Універсал банк
|
4
|
3
|
4
|
3
|
1
|
4
|
2
|
2
|
B
|
|
Індекс-Банк
|
3
|
2
|
4
|
3
|
3
|
3
|
2
|
3
|
B
|
2
|
4
|
4
|
3
|
1
|
3
|
4
|
3
|
В
|
|
СЕБ-Банк
|
4
|
3
|
3
|
3
|
1
|
3
|
2
|
3
|
B
|
|
Приватбанк
|
2
|
3
|
4
|
1
|
4
|
3
|
4
|
2
|
B
|
|
Донгорбанк
|
2
|
3
|
4
|
1
|
4
|
3
|
4
|
2
|
B
|
|
БМ банк
|
2
|
3
|
4
|
3
|
2
|
2
|
2
|
2
|
B
|
|
Сбєрбанк Росії
|
2
|
4
|
3
|
3
|
1
|
3
|
2
|
2
|
B
|
|
Кредит-Дніпро
|
2
|
3
|
4
|
2
|
2
|
3
|
3
|
2
|
B
|
|
Укрсоцбанк
|
2
|
3
|
2
|
3
|
3
|
2
|
2
|
3
|
B
|
|
Сведбанк
|
2
|
4
|
3
|
3
|
1
|
2
|
2
|
2
|
B
|
|
Дельта-банк
|
2
|
3
|
4
|
1
|
3
|
2
|
3
|
2
|
B
|
|
Укрсиббанк
|
2
|
3
|
3
|
3
|
1
|
3
|
2
|
3
|
C
|
|
Промінвестбанк
|
2
|
3
|
3
|
3
|
1
|
3
|
3
|
2
|
C
|
|
Райффайзен банк Аваль
|
2
|
3
|
2
|
3
|
1
|
3
|
2
|
2
|
C
|
|
ПУМБ
|
1
|
4
|
4
|
1
|
1
|
3
|
2
|
2
|
C
|
|
Кредитпромбанк
|
2
|
3
|
3
|
2
|
1
|
2
|
3
|
1
|
C
|
|
Унікредит банк
|
2
|
2
|
2
|
3
|
2
|
1
|
1
|
4
|
C
|
|
Сведбанк Інвест
|
1
|
3
|
2
|
3
|
3
|
1
|
1
|
1
|
C
|
|
ОТП банк
|
2
|
2
|
2
|
3
|
1
|
2
|
2
|
1
|
C
|
|
"Фінанси і кредит"
|
1
|
3
|
3
|
1
|
2
|
1
|
2
|
1
|
C
|
|
Укрпромбанк
|
2
|
F
|
1
|
1
|
1
|
2
|
1
|
1
|
F
|
|
"Кліринговий Дім"
|
2
|
4
|
4
|
1
|
4
|
2
|
4
|
1
|
B
|
|
Ерсте банк
|
4
|
3
|
3
|
3
|
1
|
4
|
1
|
2
|
B
|
|
"Південний"
|
2
|
3
|
4
|
1
|
3
|
3
|
4
|
2
|
B
|
|
Морський Транспорт-ний банк (МТБ)
|
3
|
3
|
2
|
3
|
2
|
2
|
2
|
3
|
B
|
|
"Форум"
|
2
|
3
|
3
|
3
|
1
|
4
|
2
|
2
|
C
|
|
Альфа-банк
|
2
|
3
|
2
|
3
|
2
|
3
|
2
|
2
|
C
|
|
Брокбізнесбанк
|
1
|
4
|
2
|
1
|
3
|
2
|
3
|
2
|
C
|
|
Хрещатик
|
2
|
3
|
3
|
1
|
3
|
2
|
3
|
2
|
C
|
|
ВТБ банк
|
2
|
2
|
3
|
3
|
3
|
1
|
1
|
2
|
C
|
|
VAB банк
|
1
|
3
|
3
|
3
|
2
|
2
|
3
|
2
|
C
|
|
Імексбанк
|
1
|
4
|
4
|
1
|
2
|
1
|
3
|
2
|
C
|
|
Індустріалбанк
|
1
|
3
|
4
|
1
|
3
|
1
|
4
|
2
|
C
|
|
"Київська Русь"
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
C
|
|
"Фінансова Ініціатива"
|
1
|
4
|
1
|
1
|
3
|
1
|
1
|
2
|
C
|
|
"Надра"
|
2
|
1
|
1
|
2
|
1
|
2
|
1
|
1
|
D
|
Рівень А (4) - "надійний
банк", B (3) - "стабільний банк", C (2) - "задовільний
банк"; D (1)- "поганий банк", F - "катастрофічний
банк".
Розрахунок інтегрального індексу
довіри за 2010 - 2011 рр.
|
Назва показника
|
01. 01. 10р.
|
01. 02. 10р.
|
01. 03. 10р.
|
01. 04. 10р.
|
01. 05. 10р.
|
01. 06. 10р.
|
01. 07. 10р.
|
01. 08. 10р.
|
01. 09. 10р.
|
01. 10. 10р.
|
01. 11. 10р.
|
01. 12. 10р.
|
01. 01. 11р.
|
01. 02. 11р.
|
01. 03. 11р.
|
01. 04. 11р.
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
15
|
16
|
17
|
|
1.Коефіцієнти достатності капіталу
|
5,44
|
7,52
|
7,41
|
7,20
|
7,00
|
6,98
|
6,73
|
6,74
|
6,06
|
6,15
|
6,06
|
6,06
|
5,94
|
5,70
|
5,71
|
5,59
|
|
Коефіцієнт надійності
|
0,17
|
0,35
|
0,36
|
0,40
|
0,43
|
0,42
|
0,43
|
0,43
|
0,52
|
0,45
|
0,50
|
0,46
|
0,47
|
0,49
|
0,50
|
0,50
|
|
Коефіцієнт фінансового важеля
|
6,24
|
8,60
|
8,46
|
8,17
|
7,89
|
7,87
|
7,56
|
7,58
|
6,65
|
6,84
|
6,68
|
6,70
|
6,56
|
6,24
|
6,25
|
6,09
|
|
Коефіцієнт достатності капіталу
|
0,14
|
0,10
|
0,11
|
0,11
|
0,11
|
0,11
|
0,12
|
0,12
|
0,13
|
0,13
|
0,13
|
0,13
|
0,13
|
0,14
|
0,14
|
0,14
|
|
2.Показники якості активів та пасивів банку
|
0,24
|
0,33
|
0,33
|
0,35
|
0,36
|
0,36
|
0,35
|
0,34
|
0,37
|
0,33
|
0,34
|
0,32
|
0,31
|
0,31
|
0,31
|
0,31
|
|
Показник клієнтської бази банку
|
0,33
|
0,50
|
0,48
|
0,47
|
0,48
|
0,48
|
0,51
|
0,51
|
0,50
|
0,51
|
0,57
|
0,57
|
0,59
|
0,62
|
0,63
|
0,64
|
|
Коефіцієнт стабільності ресурсної бази банку
|
0,78
|
0,66
|
0,67
|
0,69
|
0,71
|
0,71
|
0,74
|
0,74
|
0,77
|
0,75
|
0,76
|
0,76
|
0,78
|
0,78
|
0,78
|
0,80
|
|
Показник забезпечення зобов’язань власним
капіталом
|
0,16
|
0,12
|
0,12
|
0,12
|
0,13
|
0,13
|
0,13
|
0,13
|
0,15
|
0,15
|
0,15
|
0,15
|
0,15
|
0,16
|
0,16
|
0,16
|
|
Коефіцієнт активності залучення коштів
|
0,79
|
0,30
|
0,29
|
0,27
|
0,26
|
0,27
|
0,27
|
0,27
|
0,25
|
0,29
|
0,26
|
0,28
|
0,28
|
0,28
|
0,28
|
0,28
|
|
Коефіцієнт активності залучення коштів
клієнтів
|
0,26
|
0,15
|
0,14
|
0,13
|
0,13
|
0,13
|
0,14
|
0,14
|
0,13
|
0,15
|
0,15
|
0,16
|
0,17
|
0,17
|
0,17
|
0,18
|
|
Коефіцієнт активності використання залучених
коштів у кредитний портфель
|
1,18
|
2,92
|
2,92
|
3,13
|
3,25
|
3,19
|
3,13
|
3,07
|
3,32
|
2,85
|
3,17
|
2,90
|
2,86
|
2,82
|
2,86
|
2,81
|
|
Коефіцієнт активності використання коштів
клієнтів у кредитний портфель
|
3,54
|
5,85
|
6,03
|
6,58
|
6,78
|
6,63
|
6,14
|
5,99
|
6,65
|
5,58
|
5,54
|
5,07
|
4,87
|
4,57
|
4,56
|
4,37
|
|
Коефіцієнт якості активів
|
0,63
|
0,38
|
0,38
|
0,37
|
0,37
|
0,37
|
0,38
|
0,38
|
0,52
|
0,66
|
0,66
|
0,69
|
0,59
|
0,61
|
0,62
|
0,74
|
|
Коефіцієнт ефективності використання активів
|
0,95
|
0,84
|
0,84
|
0,87
|
0,89
|
0,90
|
0,93
|
0,93
|
0,94
|
0,92
|
0,94
|
0,94
|
0,95
|
0,95
|
0,95
|
0,98
|
|
3.Показники ліквідності
|
0,27
|
0,36
|
0,37
|
0,40
|
0,41
|
0,40
|
0,38
|
0,37
|
0,41
|
0,36
|
0,36
|
0,34
|
0,33
|
0,32
|
0,32
|
0,31
|
|
Коефіцієнт миттєвої ліквідності
|
0,40
|
0,44
|
0,46
|
0,52
|
0,53
|
0,53
|
0,51
|
0,51
|
0,57
|
0,49
|
0,49
|
0,46
|
0,46
|
0,43
|
0,43
|
0,46
|
|
Коефіцієнт загальної ліквідності зобов’язань
банку
|
1,16
|
1,12
|
1,12
|
1,12
|
1,13
|
1,13
|
1,13
|
1,13
|
1,15
|
1,15
|
1,15
|
1,15
|
1,15
|
1,16
|
1,16
|
1,16
|
|
Коефіцієнт відношення високоліквідних до
робочих активів
|
0,08
|
0,08
|
0,08
|
0,08
|
0,08
|
0,08
|
0,08
|
0,08
|
0,08
|
0,08
|
0,08
|
0,08
|
0,08
|
0,08
|
0,08
|
0,08
|
|
Коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань
|
1,11
|
0,94
|
0,94
|
0,98
|
1,00
|
1,01
|
1,05
|
1,05
|
1,06
|
1,08
|
1,08
|
1,10
|
1,11
|
1,11
|
1,14
|
|
Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих
кредитів і залучених депозитів
|
3,54
|
5,85
|
6,03
|
6,58
|
6,78
|
6,63
|
6,14
|
5,99
|
6,65
|
5,58
|
5,54
|
5,07
|
4,87
|
4,57
|
4,56
|
4,37
|
|
Коефіцієнт генеральної ліквідності зобов’язань
|
0,17
|
0,14
|
0,15
|
0,15
|
0,16
|
0,16
|
0,16
|
0,16
|
0,17
|
0,16
|
0,17
|
0,17
|
0,17
|
0,17
|
0,17
|
0,18
|
|
4.Показники прибутковості
|
0,03
|
0,02
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
|
Коефіцієнт рентабельності активів
|
0,03
|
0,02
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
|
Коефіцієнт рентабельності капіталу
|
0,20
|
0,15
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,02
|
0,02
|
0,02
|
0,01
|
0,01
|
|
Процентна маржа
|
0,11
|
0,06
|
0,06
|
0,06
|
0,07
|
0,07
|
0,07
|
0,07
|
0,07
|
0,07
|
0,07
|
0,07
|
0,07
|
0,07
|
0,07
|
0,07
|
|
Індекс економічної довіри
|
0,44
|
0,68
|
0,50
|
0,51
|
0,50
|
0,50
|
0,48
|
0,50
|
0,50
|
0,47
|
0,50
|
0,48
|
0,49
|
0,48
|
0,50
|
0,49
|
|
Індекс психологічної довіри
|
0,21
|
0,21
|
0,21
|
0,21
|
0,21
|
0,21
|
0,21
|
0,21
|
0,21
|
0,21
|
0,21
|
0,21
|
0,21
|
0,21
|
0,21
|
0,21
|
|
Загальний інтегральний індекс довіри
|
0,33
|
0,44
|
0,36
|
0,36
|
0,35
|
0,35
|
0,34
|
0,35
|
0,35
|
0,34
|
0,35
|
0,35
|
0,35
|
0,35
|
0,36
|
0,35
|
Додаток Ж
Депозитна угода
ДОГОВІР № ___
про залучення коштів на депозитний
вклад «Прибутковий»
м.Київ «___» ______________ 200_
року
АКБ «Укрсоцбанк», надалі «БАНК», в
ocoбі Голови Правління Тимонькіна Бориса Володимировича, що діє на підставі
Статуту, з однієї сторони, та ___________________________, надалі «ВКЛАДНИК», з
другої сторони, в подальшому «Сторони», уклали цей договір про наступне:
. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ
1.1. БАНК відкриває ВКЛАДНИКУ
строковий вкладний рахунок №______, надалі рахунок.
1.2. ВКЛАДНИК передає, а БАНК
приймає грошові кошти на умовах цього Договору в сумі ________
(______________________) , надалі вклад, строком ____та зобов`язується
повернути суму вкладу та нараховані відсотки ВКЛАДНИКУ на умовах і в порядку,
що передбачені цим договором.
.3. БАНК відкриває ВКЛАДНИКУ
поточний рахунок №__ (Договір про здійснення розрахунково-касового
обслуговування №__), якщо ВКЛАДНИК не має відкритого в Банку поточного рахунку
в валюті вкладу.
.4. Операції за Рахунком
здійснюються згідно з чинним законодавством України, включаючи
нормативно-правові акти Національного банку України, а також з цим Договором.
. УМОВИ ВКЛАДУ
.1. ВКЛАДНИК перераховує в
безготівковій формі або вносить в касу БАНКУ готівкою вказані в пункті 1.2.
цього Договору грошові кошти на протязі 3 (Трьох) робочих днів з дня укладення
даного договору.
.2. БАНК нараховує ВКЛАДНИКУ
відсотки щомісячно в передостанній робочий день календарного місяця, а також на
момент їх виплати з розрахунку ___% (___________________) відсотків річних.
.3. ВКЛАДНИК доручає Банку
нараховані відсотки за вкладом направляти на поповнення ВКЛАДУ на початку
кожного місяця, що є наступним за місяцем, протягом якого кошти знаходились на
рахунку. У разі, якщо день зарахування відсотків на поповнення вкладу та
повернення суми вкладу співпадає з вихідним (святковим) днем, зарахування
відсотків на поповнення вкладу та повернення суми вкладу здійснюється в перший
робочий день, що є наступним за вихідним (святковим) днем.
.4. При розрахунку відсотків
враховується перший день зарахування всієї суми вкладу на рахунок та не
враховується останній день (п.п.1.2.,2.7.2.,5.1 Договору) дії Договору.
.5. Сторони встановлюють, що при
нарахуванні відсотків по цьому Договору використовується метод «факт/факт»,
тобто приймається фактична кількість днів у місяці та фактична кількість днів у
році.
.6. В період дії цього Договору
(п.1.2. цього Договору) ВКЛАДНИК має поповнювати депозитний рахунок на ________
(______________) гривень 00 копійок щомісяця.
.7. Дострокове зняття ВКЛАДНИКОМ
частини вкладу допускається лише через кожні повні 6 місяців дії вкладу.
.8. Договір може бути достроково
припинений за письмовою заявою ВКЛАДНИКА, але не раніше ніж через 30 (Тридцять)
днів після внесення коштів на депозитний рахунок.
.8.1. У разі дострокового припинення
Договору за заявою ВКЛАДНИКА в період від 90 (Дев‘яноста) днів до строку
закінчення дії договору відсотки за поточний період не нараховуються.
.9. Сторони встановлюють, що
зобов’язання по нарахуванню відсотків вступає в дію з моменту зарахування на
рахунок суми вкладу і діє на протязі строку, вказаного в пункті 1.2. цього
Договору.
.10. Після закінчення терміну дії
Договору, згідно умов вказаних в п.п. 1.2., 5.1. , відсотки по вкладу не
нараховуються.
.11. Після закінчення терміну дії
Договору, якщо ВКЛАДНИК вчасно не отримав суму вкладу та (або) нарахованих
відсотків, згідно умов вказаних в п.п. 1.2., 5.1., сума вкладу та (або)
нарахованих відсотків перераховуються на поточний рахунок №_________
.12. БАНК що річно відраховує від
процентів депозиту ВКЛАДНИКА 5% до Податкової Адміністрації.
. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН
.1. ВКЛАДНИК має право:
.1.1. Отримувати нараховані відсотки
за вкладом згідно умов п.п. 2.2.-2.5. цього Договору.
.1.2. В період дії цього Договору
(п.1.1. цього Договору) поповнювати вклад та частково знімати частину вкладу
(п.п.2.6, 2.7).
.1.3. На дострокове розірвання цього
Договору та отримання суми ВКЛАДУ згідно умов п. 2.8.1.
.1.4. По закінченні терміну дії
Договору отримати суму вкладу, а також нараховані по ньому проценти.
.2. ВКЛАДНИК зобов’язаний:
.2.1. Внести кошти на депозитний
рахунок Банку, що обумовлені п.1.2.
.2.2.Додержуватись умов і положень
цього Договору.
.2.3. Письмово повідомити БАНК про
свій намір достроково припинити Договір за 3 (Три) робочих дні до пропонованої
дати припинення Договору.
.2.4. Оплачувати послуги БАНКУ
(перерахування суми вкладу та/або відсотків на інший рахунок і ін.) відповідно
до встановлених БАНКОМ тарифів і у визначені БАНКОМ строки.
.2.5. Повідомити БАНК про зміни
своєї адреси, адреси одержання кореспонденції, паспортних даних та ін. протягом
3 (Трьох) робочих днів з дня їх зміни.
.3. БАНК має право :
.3.1. Вимагати від ВКЛАДНИКА надання
документів, необхідних для оформлення депозитного договору і для отримання
грошових коштів.
.3.2. Використовувати кошти
ВКЛАДНИКА на свій розсуд на протязі строку дії цього Договору.
.3.3. Змінювати розмір відсоткової
ставки за вкладом , внаслідок зміни плати за кредитні ресурси на підставі
нормативних актів НБУ та Правління Банку.
.3.4. Достроково розірвати Договір
згідно умов п.5.
.4. БАНК зобов’язаний:
.4.1. Згідно з умовами цього
Договору прийняти на зберігання суму грошових коштів ВКЛАДНИКА, вказану в
пункті 1.2. цього Договору.
.4.2. Згідно з умовами цього Договору
повернути ВКЛАДНИКУ прийнятий від нього на зберігання вклад та виплатити
відсотки по ньому.
Виплата вкладу та відсотків по ньому
може здійснюватися як шляхом виплати готівки з каси БАНКУ, так і за заявою
ВКЛАДНИКА перераховуватися на його поточний рахунок. У випадку дострокового
припинення Договору за заявою ВКЛАДНИКА виплата вкладу та відсотків по ньому
здійснюється БАНКОМ шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок
ВКЛАДНИКА або через касу БАНКУ з урахуванням вимог п. 2.8.1. цього Договору.
.4.3. Виконувати належним чином всі
умови цього Договору і доручення ВКЛАДНИКА, пов’язані з рухом грошових коштів
на рахунку.
.4.4. Забезпечити збереження
таємниці вкладу, крім випадків надання довідки про рахунок і вклад у випадках,
що передбачені чинним законодавством України.
. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН
.1.Сторони за невиконання
зобов`язань по цьому Договору несуть відповідальність у відповідності з
законодавством України.
.2. БАНК несе повну відповідальність
за повернення прийнятого на збереження вкладу. При несвоєчасному поверненні
суми депозиту та нарахованих по ньому відсотків БАНК сплачує ВКЛАДНИКУ пеню у
розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в цей період, від суми, що не була
перерахована за кожний день прострочки.
.3. БАНК звільнюється від відповідальності
за часткове або повне невиконання умов цього Договору, якщо це сталося
внаслідок непередбачених умов , як то: стихійні лиха, пожежі, військові дії та
ін., або внаслідок зміни законодавства, що зробили неможливим або збитковим
виконання БАНКОМ своїх зобов’язань.
.4. БАНК знімає з себе
відповідальність за наслідки пов’язані з ненаданням чи несвоєчасним наданням
ВКЛАДНИКОМ інформації, що вказана в п.п.3.2.3., 3.2.5. цього Договору.
.5. При порушенні ВКЛАДНИКОМ
терміну, передбаченого п.2.1. дійсного договору, Банк має право припинити дію
цього договору.
.6. ВКЛАДНИК несе відповідальність
про вірогідність інформації , що була їм надана БАНКУ для оформлення цього
Договору : адреса , паспортні дані та ін.
. ІНШІ УМОВИ
.1. У разі зміни економічної ситуації
або кредитної політики у державі, кон’юнктури ринку, зміни облікової ставки
Національного банку України, БАНК має право змінювати умови цього Договору, про
що він письмово повідомляє ВКЛАДНИКА. У разі відмови ВКЛАДНИКА прийняти нові
умови Договору БАНК має право достроково розірвати Договір та повернути суму
депозиту ВКЛАДНИКУ. БАНК письмово інформує ВКЛАДНИКА про зміни умов цього
Договору не пізніше ніж за 10 (Десять) календарних днів до дня введення у дію
нових умов, використовуючи при цьому наступну процедуру :
.1.1. БАНК не пізніше ніж за 10
(Десять) календарних днів інформує ВКЛАДНИКА рекомендованим листом щодо змін
умов цього Договору. Документом, що засвідчує виконання БАНКОМ своїх
зобов’язань щодо інформування ВКЛАДНИКА, є повідомлення відділення зв’язку про
відправку рекомендованого листа ВКЛАДНИКУ за адресою одержання кореспонденції,
що вказана ним у розділі 6 Договору.
.1.2. У разі, якщо ВКЛАДНИК не
з’явився до строку, що вказаний в рекомендованому листі або при незгоді
ВКЛАДНИКА з новими умовами Договору, дія Договору припиняється, при цьому БАНК
повертає вклад і здійснює виплату відсотків за період, на протязі якого сума
вкладу фактично знаходилася на рахунку у БАНКУ. При цьому відсотки
нараховуються у розмірі, зазначеному в пункті 2.2 цього Договору. При виплаті
відсотків день припинення дії Договору не враховується.
.1.3. Датою припинення дії Договору
вважається: день зміни умов Договору, вказаний у рекомендованому листі, якщо
ВКЛАДНИК не з’явився у БАНК до строку, що був зазначений у рекомендованому
листі; день отримання БАНКОМ письмової відмови ВКЛАДНИКА від зміни умов
Договору, якщо вона надійшла до дня зміни умов Договору, вказаного у
рекомендованому листі.
.1.4. У разі згоди ВКЛАДНИКА на
зміни умов Договору, оформляється додаткова угода, яку підписують обидві
сторони. Додаткова угода укладається у двох примірниках, по одному примірнику
кожній з сторін.
.2. Окрім умов даного Договору
сторони при його виконанні керуються також чинним законодавством України,
включаючи нормативні документи Національного банку України, і внутрішніми
нормативними документами БАНКУ.
.3. Спірні питання, які можуть
виникнути між БАНКОМ і ВКЛАДНИКОМ у зв’язку з виконанням цього Договору,
вирішуються шляхом проведення переговорів. При недосягненні згоди Сторонами, спірні
питання передаються зацікавленою стороною на розгляд суду у порядку,
встановленому чинним законодавством України.
.4. Цей Договір, всі доповнення та
зміни щодо Договору, відповідно оформлені і підписані сторонами, мають однакову
юридичну силу і складаються у двох примірниках - кожній стороні по одному
примірнику. Доповнення та зміни щодо Договору є невід’ємною частиною Договору.
.РЕКВІЗИТИ СТОРІН
БАНК
ВКЛАДНИК
АКБ «Укрсоцбанк»
Україна, м. Київ, вул. Ковпака, 29
МФО 321024,
Код ЕГРПОУ 000390126658,
Голова Правління
Вкладник_______________________