Механізм здійснення митних процедур на Чернігівській митниці та його вдосконалення

Механізм здійснення митних процедур на Чернігівській митниці та його вдосконалення

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра менеджменту

Магістерська робота

на тему:

"Механізм здійснення митних процедур на Чернігівській митниці та його вдосконалення"

Київ 2009

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти реалізації організаційно-правового механізму здійснення митних процедур

1.1    Теоретичні основи проведення митного контролю та митного оформлення

1.2    Організаційно-правовий механізм управління процесом здійснення митних процедур

.3      Сутність митних платежів, їх види та особливості нарахування

Висновки до першого розділу

Розділ 2. Дослідження механізму здійснення митних процедур на Чернігівській митниці

2.1    Аналіз механізму здійснення митних процедур на Чернігівській митниці

2.2    Характеристика технології здійснення митного контролю та митного оформлення на митниці

Висновки до другого розділу

Розділ 3. Удосконалення організаційно-правового механізму здійснення митних процедур на Чернігівській митниці

3.1    Удосконалення механізму здійснення митних процедур на митниці

3.2    Оптимізація інформаційного забезпечення процесу управління митними процедурами

Висновки до третього розділу

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

На шляху до правової, соціальної, демократичної держави особливої актуальності набуває розвиток України як держави з ринковою економікою, що, в свою чергу, передбачає розвиток зовнішньоекономічних відносин.

Значення зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) посилюється з моменту набуття незалежності Українською державою, яка прагне стати активним учасником міжнародних інтеграційних процесів. Економічні, політичні та соціальні зміни, що провадяться на сучасному етапі, створюють можливість подальшого економічного та соціального розвитку країни як органічної підсистеми світової економіки. Пріоритетами для країни мають стати забезпечення прав та свобод суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності під час переміщення товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон України і, головним чином, спрощення митних процедур та приведення вітчизняного митного законодавства до європейських стандартів.

Розвиток зовнішньоекономічних відносин безпосередньо пов'язаний з переміщенням через митний кордон України товарів, предметів і транспортних засобів, що, в свою чергу, надає певних особливостей процесу митного контролю та митного оформлення. Саме тому, забезпечення стабільного економічного зростання країни залежить від розвитку зовнішньоекономічної діяльності, яка неможлива без ефективної реалізації та вдосконалення механізму здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Дослідженню особливостей процесу здійснення митних процедур на даний момент присвячені наукові праці О.П. Гребельника, П.В. Пашка, М.В. Гайшунова, Є.В. Додіна, С.В. Ківалова, Т.В. Корнєєвої та ін., в яких висвітлюються окремі аспекти проведення митного контролю та митного оформлення. Але, варто зазначити, що в Україні відсутні спеціалізовані монографічні дослідження організаційно-правового механізму здійснення митних процедур, що й обумовлює актуальність обраної теми.

Метою даної магістерської роботи є обґрунтування теоретичних засад і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-правового механізму здійснення митних процедур на Чернігівській митниці.

Зазначена мета зумовила розв’язання наступних завдань:

­  визначення теоретичних основ проведення митного контролю та митного оформлення;

­    розгляд організаційно-правового механізму управління процесом здійснення митних процедур;

­    обґрунтування сутності митних платежів, їх видів та особливостей нарахування;

­    проведення аналізу механізму здійснення митних процедур на Чернігівській митниці;

­    надання характеристики технологій здійснення митного контролю та митного оформлення на митниці;

­    удосконалення механізму здійснення митних процедур;

­    оптимізація інформаційного забезпечення процесу управління митними процедурами.

Об’єкт дослідження - процес здійснення митних процедур на Чернігівській митниці.

Предметом дослідження є управління процесом здійснення митних процедур.

Дослідження здійснювалися на матеріалах Чернігівської митниці. Отже, Чернігівська митниця, як самостійний митний орган, підпорядкований Державному митному комітету України, була створена 4 лютого 1993 року згідно з наказом Голови Державного митного комітету України № 28 "Про створення нових митних установ та збільшення штатної чисельності існуючих". Пунктом 6 цього наказу передбачалось перетворити Чернігівський митний пост Київської митниці в Чернігівську митницю.

На сьогоднішній день Чернігівська митниця не лише прикордонна, а ще й потужна внутрішня митниця. У зоні її діяльності акредитовано 1980 суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності. Для забезпечення здійснення підприємствами області зовнішньоекономічної діяльності, внутрішні митні пости розташовані у районних центрах Ніжин, Прилуки та Щорс. Робота підрозділів, діяльність яких зосереджена у сфері торгового обігу, а це - митні пости "Прилуки", "Ніжин", "Енергія", "Щорс" і відділи - вантажний, митних платежів, контролю митної вартості та номенклатури, статистики, контролю та аналізу, зосереджена на удосконаленні контролю за визначенням країни походження товарів, митної вартості та правильності класифікації товарів, справляння в повному обсязі митних платежів.

Форма власності Чернігівської митниці - державна.

Місце розташування - 14017 м. Чернiгiв, проспект Перемоги, 6

Чернігівська митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України й своїм найменуванням, інші печатки, штампи, бланки, відповідні рахунки в територіальному відділенні Державного казначейства та банку.

Як зазначено у Положенні про Чернігівську митницю (додаток А), основними завданнями Чернігівської митниці є:

- захист економічних інтересів України;

-        забезпечення у зоні своєї діяльності додержання громадянами та суб`єктами ЗЕД чинного законодавства України з питань митної справи;

         здійснення митного контролю та оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

         організація та проведення заходів, щодо боротьби з контрабандою та порушенням митних правил;

         проведення силами підрозділу митної варти оперативних заходів щодо виявлення та попередження контрабанди і порушень митних правил;

         ведення згідно з чинним законодавством бухгалтерського обліку та фінансово-господарської діяльності, забезпечення контролю за економним використанням матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до нормативів, збереження державної власності, складання бухгалтерської звітності, забезпечення своєчасності та повноти перерахувань митних платежів на рахунки Державної митної служби України (далі - ДМСУ);

         дізнання у справах про контрабанду та провадження у справах про порушення митних правил;

         ведення інформаційно-аналітичної роботи та митної статистики;

         здійснення заходів щодо захисту інтересів національного споживача і недопущенню ввезення на територію України неякісних товарів або товарів, що не відповідають діючим в Україні вимогам та стандартам;

         створення сприятливих умов для розвитку ЗЕД підприємств, організацій та установ у зоні своєї діяльності, для прискорення пасажиропотоку та переміщення товарів через митний кордон України;

         виконує інші завдання, згідно цього Положення.

Фактична чисельність працюючих на митниці станом на 29 грудня 2008 року складає 393 особи (із них 6 - тимчасово, за рахунок працівників, що знаходяться у декретній відпустці).

Організаційна структура апарату управління Чернігівської митниці є лінійно-функціональною (додаток Б). В її основу покладено принцип розподілення повноважень і відповідальності за функціями. Дана структура дозволяє організувати управління за лінійною схемою, а функціональні підрозділи допомагають лінійним керівникам у реалізації відповідних управлінських рішень.

Методи дослідження. Теоретичною основою положень магістерської роботи є методологія та загальнонаукові принципи проведення комплексних досліджень. Збирання інформації проведено з використанням спостереження, аналізу документів та результатів досліджень, що містяться в наукових працях провідних вітчизняних та зарубіжних вчених.

Отримана інформація опрацьована за допомогою методів узагальнення, групування, порівняння, розрахунку показників динаміки.

Результати досліджень наведено у формі таблиць та схем. Обробка даних здійснювалась з використанням засобів комп’ютерної техніки.

Інформаційні джерела дослідження. Інформаційною базою дослідження слугували закони Верховної Ради України, декрети й постанови Кабінету Міністрів України, накази Державної митної служби України, нормативні акти Чернігівської митниці та інших органів виконавчої влади з питань митної справи, а також підручники вітчизняних вчених та джерела Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів. Магістерська робота містить елементи наукової новизни, а саме: уточнено поняття митних процедур, які визначаються як операції, пов’язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів; запропоновано базові принципи щодо забезпечення вдосконалення роботи зі спрощення митних процедур і підвищення ефективності технологій митного контролю: забезпечення належної ефективності митного контролю; оптимізація використання митних ресурсів; прозорість роботи митних органів; сприятливе ставлення до суб’єктів ЗЕД; уникнення бюрократизму в документообігу. Апробація і публікація результатів дослідження. Результати досліджень було презентовано на студентській науковій конференції "Економіко-правові засади розвитку України в контексті глобалізації" (м. Київ, Київський національний торговельно-економічний університет, 3-4 березня 2009 р.). За матеріалами дослідження опубліковано наукову статтю на тему: "Особливості організаційно-правового механізму здійснення митних процедур" у спеціальному випуску Наукового Вісника КНТЕУ.

Структура магістерської роботи визначається її метою і завданнями. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

Розділ 1. Теоретичні аспекти реалізації організаційно-правового механізму здійснення митних процедур

.1      Теоретичні основи проведення митного контролю та митного оформлення

Митний кодекс України (далі - МК) визначає поняття "митний контроль" як сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку (ч. 15 ст. 1) [2]. Тобто митний контроль - це здійснення митними органами України спеціальних дій, спрямованих на дотримання юридичними і фізичними особами митного законодавства України, міжнародних угод України та правил, які регулюють порядок ввезення, вивезення чи транзиту вантажів, транспортних засобів, валюти.

Митному контролю властиві наступні принципи, що відрізняють його від деяких інших видів державної контрольної діяльності:

ü вибірковості (ст. 42 МК);

ü  мінімізації митних процедур (ч. 2 ст. 40 МК);

ü  безперервності (ч. 3 ст. 40 МК).

Принцип вибірковості означає, що при проведенні митного контролю митні органи вправі самостійно визначити форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення дотримання митного законодавства України, інших нормативно-правових актів, у тому числі й міжнародних, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи. Під обсягом контролю слід розуміти, по-перше, обсяг операцій, пов’язаних зі здійсненням митного контролю; по-друге, обсяг (необхідну кількість) предметів контролю, що виокремлено, наприклад, із товарної партії.

Принцип мінімізації митних процедур - митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Принцип безперервності полягає в тому, що митний контроль здійснюється цілодобово.

Основна мета митного контролю - забезпечення дотримання державними органами, підприємствами та їх посадовими особами, громадянами та іншими фізичними особами порядку переміщення через митну територію України товарів, валюти, транспортних засобів, незалежно від того обкладаються вони митом або податками чи ні. Якби державні органи, підприємства та громадяни були достатньо свідомими у правовому відношенні і чесними в цьому питанні, то митний контроль був би формальним, а то й зовсім не потрібним.

Але на даний час митний контроль залишається важливим та ефективним засобом забезпечення митної політики держави. Реалізується він шляхом здійснення комплексу заходів, які забезпечують своєчасне виявлення порушень митного законодавства України та взятих нею міжнародних зобов'язань, контроль за виконанням яких покладено на митні органи, а також чітке дотримання юридичними та фізичними особами митних процедур і правил.

У процесі здійснення митного контролю реалізуються важливі функції митних органів [3]:

1.    забезпечення дотримання митного законодавства України;

2.      захист економічних інтересів;

.        захист прав і інтересів фізичних та юридичних осіб при здійсненні митної справи;

.        забезпечення економічної безпеки України;

.        здійснення безпосередньо митного контролю та застосування митних режимів;

.        здійснення контролю за переміщенням валютних цінностей;

.        стягнення мита, податків та інших митних платежів;

.        забезпечення дозвільного порядку переміщення товарів і предметів, транспортних засобів через митний кордон України;

.        створення умов, які б сприяли збільшенню товарообігу через митний кордон;

.        запобігання проникненню на територію і ринок України товарів низької якості, екологічно небезпечних речовин, вірусів чи культур;

.        запобігання розповсюдженню зброї, наркотичних засобів;

.        співробітництво з митними органами інших держав.

Можливість здійснення ефективного митного контролю створюється завдяки виконанню цих функцій, їх призначенням є врахування і реєстрація відомостей, формування повної, достовірної документальної інформаційної основи про переміщувані товари і транспортні засоби з метою забезпечення умов для ефективного документального і фактичного митного контролю, а також валютного, експортного, ветеринарного, екологічного та інших видів контролю.

Варто зазначити, що окремі види продукції підлягають спеціальному контролю, основні види якого наведені на рис. 1.1.1 [40].

Так, ветеринарний контроль полягає у запобіганні проникненню на територію України вірусів, заразних хвороб через товари тваринного походження. Основний документ - ветеринарний сертифікат.

Підконтрольними ветеринарній медицині є [39]:

·   усі види тварин, хутрові звірі, кролі, домашня та дика птиця, бджоли, жива риба і рибопродукти, раки, жаби, молюски, молочко та ікра риби, інкубаційні яйця;

·        продукти тваринного походження і харчові вироби з них;

·        сировина тваринного походження для переробки;

·        готові харчові продукти тваринного походження у непошкодженій упаковці, виготовлені відповідно до стандартів і нормативів;

·        корми тваринного походження;

·        корми рослинного походження;

·        інші продукти, предмети і матеріали, які можуть бути збудниками заразних хвороб, віруси, ветеринарні препарати та медикаменти, тощо.

Метою карантинного контролю є охорона території України від занесення з-за кордону або карантинних зон небезпечних шкідників, хвороб рослин і бур’янів, усіх видів культур живих грибів, бактерій, вірусів - збудників хвороб, а також комах, кліщів. Основний документ - фітосанітарний сертифікат або карантинний дозвіл на імпорт.

До підкарантинної та підконтрольної продукції належать: насіння, рослини, частини рослин, продукція рослинного походження, транспортні засоби, тара, упаковка та будь-які матеріали, за допомогою яких можуть поширюватися карантинні об’єкти.

Екологічний контроль [40] - контроль за вантажами, які містять промислову сировину, відходи виробництва, хімічні сполуки, токсичні, радіоактивні та інші небезпечні для навколишнього середовища і здоров’я людей речовини. Основним документом є дозвіл.

Радіологічний контроль. Оскільки в Україні відсутня служба з радіологічного контролю, основна відповідальність за його проведення покладена на органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища. Проставляння в товаросупровідних документах дозвільних штампів зазначених вище контролюючих органів щодо здійснення екологічного контролю свідчить про позитивні результати цього контролю.

Санітарно-епідеміологічний контроль. Відповідно до ст. 16 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" [6] підприємства, установи, організації та громадяни можуть ввозити з-за кордону сировину, продукцію і реалізовувати чи використовувати їх в Україні лише за наявності даних щодо безпеки для здоров’я населення.

Для запобігання занесенню в Україну особливо небезпечних для людей інфекційних хвороб у прикордонних контрольних пунктах створюються і функціонують спеціальні санітарно-карантинні підрозділи.

Гомологічний контроль проводиться з метою посилення контролю за переміщенням коштовних, напівкоштовних та декоративних каменів.

Що стосується форм митного контрою, - це набір способів та методів діяльності, інструментарій, за допомогою якого посадові особи митних органів виконують завдання, покладені на Державну митну службу України.

Так, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом [2]:

) перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю. Перевірка необхідних для досягнення мети такого контролю документів на товари та транспортні засоби - документальний контроль - провадиться з метою встановлення їх відповідності визначеним у законодавстві вимогам щодо переміщення товарів і предметів через митний кордон держави, а також норм відповідних міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку. Документи, які перевіряються, умовно можна поділити на митні, товарно-транспортні, зовнішньоторгові та інші;

) митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян). Він проводиться з метою перевірки законності переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган має право на проведення огляду цих товарів і транспортних засобів. У такий спосіб реалізується право і водночас обов’язок митних органів безпосереднього здійснення митної справи;

3) обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України - окрема форма митного контролю як окремого виду державного контролю. Обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України - це реєстрація митним органом зазначених товарів і транспортних засобів на паперових і електронних носіях для ефективного здійснення митних процедур, збирання відомостей митної статистики, контролю за додержанням режиму законності учасниками митних відносин;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств - це отримання отримання посадовою особою митного органу інформації, що має значення для здійснення митного контролю, від осіб, які володіють такою інформацією. Згідно з вимогою МК усне опитування має супроводжуватися складанням відповідного протоколу, форма якого затверджується ДМСУ. Очевидна надмірна формалізація усного опитування на практиці коментується фактичною відсутністю протокольної форми;

5) перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України. Вона полягає у проведенні митними органами на підприємствах дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари і транспортні засоби вимогам, встановленим МК та іншими законами України;

6) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом. Такий огляд здійснюється з метою перевірки законності ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів, дотримання порядку їх ввезення, а також правильності та повноти сплати податків і зборів; перевірки відповідності фактичної кількості ввезених товарів і транспортних засобів відомостям, заявленим у митній декларації; перевірки дотримання встановлених МК та іншими законами України правил провадження діяльності, контроль за якою покладено на митні органи;

7) використання інших форм, передбачених МК та іншими законами України з питань митної справи (ст. 41 МК). Це, зокрема, проведення ідентифікації товарів, предметів, транспортних засобів.

Посадові особи митного органу виходячи з доцільності можуть застосовувати або одну форму контролю або декілька в комплексі.

Різноманіття товарів, транспортних засобів, інших предметів, що переміщуються через митний кордон, обумовлює, по-перше, неоднорідність форм митного контролю, по-друге, потребу в розробці чіткого механізму застосування контрольних заходів залежно від таких параметрів, як властивості об’єкта контролю, ступінь ризику вчинення митного правопорушення тощо.

Методи митного контролю можна поділити на загальний, посилений і спрощений [42].

Посилений метод митного контролю характеризується обов’язковістю митного огляду, комісійною участю у митному контролі представників інших органів державної влади, взяття проб і зразків товарів для їхнього аналізу (дослідження) тощо. Спрощений метод в МК [2] отримав назву "особливі процедури митного контролю".

МК у гл. 9 "Особливі процедури митного контролю", а також у розділі XIII "Митні пільги" передбачає, що окремі об’єкти транскордонного переміщення звільняються від певних форм митного контролю. Так, наприклад, відповідно до ст. 67 МК митному огляду не підлягає ручна поклажа та супроводжуваний багаж Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України, Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та суддів Конституційного Суду України, Міністра закордонних справ України, Генерального прокурора України та членів їхніх сімей, які прямують разом з ними.

З метою прискорення пасажиропотоку через митний кордон в пунктах пропуску може бути передбачено спрощений порядок митного контролю та митного оформлення фізичних осіб, заснований на двоканальній ("зелений"-"червоний" коридори) системі. За висновками Всесвітньої митної організації, учасником якої є Україна, використання зон (коридорів) спрощеного митного контролю надає митним органам можливість: удосконалити рух пасажиропотоку в міжнародних аеропортах без зниження ефективності митного контролю; якісно обслуговувати зростаючу кількість пасажирів без збільшення відповідної кількості працівників митних органів.

Згідно з ратифікованою Верховною Радою України Конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур (м. Кіото, 1973 р.) [1] в редакції Протоколу 1999 р. двоканальна система дозволяє пасажирам обирати один з двох коридорів митного контролю та митного оформлення:

1)  "зелений" коридор - для громадян без речей або з предметами, на які не поширюються заборони, обмеження або митні платежі;

2)      "червоний" коридор - для решти громадян.

Варто також зазначити, що митні пільги при проходженні митного контролю надаються виключно законами України.

Документи, що необхідні для митного контролю, повинні зберігатися особою, яка здійснювала митне оформлення (брокера чи підприємця) не менше 3-х років. А вся отримана в ході митного контролю інформація є комерційною таємницею і може бути використана тільки для цілей митної справи.

Товари та транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, в обов’язковому порядку підлягають митному оформленню, яке проходить через процедуру їх поміщення під визначений митний режим та завершення дії цього режиму.

Відповідно до ст. 70 МК України метою митного оформлення є [3]:

1)  засвідчення відомостей, наданих суб'єктом зовнішньоекономічних відносин, громадянином або уповноваженою особою, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Чинним митним законодавством передбачено два способи подачі інформації щодо товарів та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України:

а) в усній формі посадовим особам митного органу (усне декларування - форма декларування, яка передбачає повідомлення власником - громадянином в усній формі при митному оформленні на вимогу посадової особи митного органу всіх необхідних даних, що стосуються кількісних, якісних та вартісних характеристик предметів, які переміщуються таким громадянином через митний кордон України);

б) у митній декларації (письмове декларування - форма декларування, яка передбачає повідомлення власником - громадянином у письмовій формі всіх необхідних даних, що стосуються кількісних, якісних та вартісних характеристик предметів, які переміщуються такою особою через митний кордон України, шляхом заповнення митної декларації встановленої форми);

2)  оформлення результатів такого контролю, що здійснюється посадовими особами митних органів за допомогою митного забезпечення (пломби, печатки, штампи тощо) шляхом проставлення їх на аркушах митної декларації та накладанням засобів митної ідентифікації на вантажні відсіки транспортних засобів, контейнери, приміщення;

3)      статистичний облік ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів, який забезпечується посадовими особами Управління інформаційного забезпечення та митної статистики.

Таким чином, митне оформлення - це виконання митним органом дій (процедур), які пов’язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів (ч. 14 ст. 1 МК).

В ході митного оформлення стосовно товарів та транспортних засобів особами здійснюються певні операції. Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Митне оформлення базується на принципах, серед яких виділяють наступні [42]:

1.  Принцип законності. Полягає в тому, що суб’єкти митного оформлення повинні суворо дотримуватися юридичних норм, правових принципів, які закріплені в Митному кодексі, законодавчих актах та нормативних документах Держмитслужби.

2.      Принцип рівності та забезпечення прав та законних інтересів суб’єктів ЗЕД. Цей принцип означає, митні органи повинні однаково ставитися до суб’єктів митних відносин - громадян, підприємств, установ, організацій, які, в свою чергу, можуть реалізовувати права та законні інтереси в процесі митного оформлення.

.        Принцип оперативності, який полягає в тому, що митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред’явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей.

4.      Принцип використання мови митного оформлення полягає в тому, що відповідно митне оформлення, включаючи заповнення необхідних документів, як правило, ведеться українською мовою. Але можуть бути і винятки, які свідчать про демократизацію і гуманність митної справи в державі. Застосовується також офіційна мова митних союзів, якщо Україна є їх членом.

Слід зазначити, що митне оформлення і митний контроль товарів та транспортних засобів, маючи різні функції, суттєво залежать один від одного і здійснюються паралельно, проте інколи й одночасно, тобто тісно пов’язані між собою. Подання до митного органу вантажної митної декларації (далі - ВМД) та пакету документів тягне за собою їх перевірку, а також догляд товарів і транспортних засобів. Таким чином, без процедур митного контролю процес митного оформлення мав би негативні юридичні наслідки. Тому, вважаємо за доцільне більш докладно розглянути організаційно-правовий механізм управління процесом здійснення митних процедур.

.2 Організаційно-правовий механізм управління процесом здійснення митних процедур

Відповідно до п. 19 ст. 1 МК [2] митні процедури - операції, пов’язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Застосування митними органами до товарів та предметів установлених законодавством митних процедур забезпечує здійснення їх митного контролю й митного оформлення. Прикладом таких процедур є: контроль за дотриманням порядку переміщення товарів, їх огляд, оформлення документів, перевірка правильності заповнення ВМД, нарахування митних податків, які підлягають сплаті, проведення інших дій.

Організація митних процедур, а саме митного контролю та митного оформлення - це комплекс заходів, які застосовуються митними органами у зв’язку з переміщенням через митний кордон товарів і транспортних засобів. Цей комплекс заходів містить створення митної інфраструктури, що дає змогу забезпечити митні процедури як у передбачених місцях їх здійснення, так і в інших місцях, де можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, або здійснювати діяльність, контроль за якою покладено на митні органи [38].

Крім того, основними завданнями і напрямками організації митного контролю є [39]:

·   підготовка проектів законодавчо-нормативних актів з питань організації та розвитку митної інфраструктури;

·        аналіз діючих та впровадження передових форм і методів митного контролю та заходів підвищення їх ефективності;

·        запровадження технологій митного контролю та митного оформлення;

·        організація взаємодії митних органів зі службами прикордонного, санітарного, ветеринарного, екологічного контролю, іншими контрольними службами та правоохоронними органами при здійсненні митного контролю;

·        розробка і запровадження нових систем захисту результатів митного оформлення;

·        удосконалення видів особистих митних забезпечень, форм їх застосування.

Одним із напрямків організації митного контролю також є розробка і запровадження в дію технологічних схем митного контролю та митного оформлення.

Як зазначено у ч. 3 ст. 40 науково-практичного коментаря МК України [3], технологічна схема - це встановлена обов’язкова для виконання послідовність операцій митного контролю та митного оформлення, а також дій посадових осіб підрозділів митного органу під час здійснення цих операцій. Технологічна схема може регламентувати діяльність як одного окремо взятого підрозділу, так і декількох підрозділів митного органу в комплексі, а також взаємодію підрозділів митного органу з підрозділами інших контролюючих органів (служб): ветеринарної, фітосанітарної, екологічної, підрозділами прикордонних військ України та ін. За допомогою технологічних схем, погоджених з відповідними службами, врегульовуються питання взаємодії під час здійснення митного контролю та митного оформлення. Отже, організація митних процедур є досить складним і багатогранним процесом. Місце і час перетину митного кордону. Відповідно до митного законодавства України, перетин товарами і транспортними засобами митного кордону допускається в місцях, обумовлених митними органами, тобто пунктах пропуску через митний кордон України, і під час їх роботи. Проте товари і транспортні засоби можуть перетинати митний кордон в інших місцях і поза робочим часом митних органів, але тільки за їх погодженням. Згідно із Положенням про пункти пропуску через державний кордон, пункт пропуску - це спеціально виділена територія на залізничній чи автомобільній станції, у морському чи річковому порту, аеропорту з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інший види контролю й пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Так, Україна межує із сьома країнами, загальна характеристика пунктів пропуску, на державному кордоні України з якими, представлена у таблиці 1.2.1 [44].

Таблиця 1.2.1 Загальна характеристика пунктів пропуску через державний кордон України

Слід зазначити, що моментом перетину митного кордону є [42]:

) для авіаперевезень: при експорті - завершення митного оформлення в аеропорту, де здійснюється навантаження; при імпорті - початок або здійснення митного оформлення в першому аеропорту на території України, в якому відбувається розвантаження чи перевантаження товарів, якщо факт перевантаження підтверджено митним органом цього аеропорту;

) для морських і річкових перевезень: при експорті - здійснення або завершення митного оформлення в порту навантаження на території України; при імпорті - початок або здійснення митного оформлення в першому порту розвантаження чи перевантаження товарів на території України, якщо факт перевантаження підтверджено митним органом цього порту;

) для товару, що доставляється поштою: здійснення митного оформлення в пункті міжнародного поштового обміну;

) для залізничних, автомобільних та інших перевезень: при експорті - здійснення або завершення митного оформлення у пункті пропуску на митний кордон України на шляху переміщення товару; при імпорті - початок або здійснення митного оформлення у пункті пропуску на митному кордоні на шляху переміщення товару.

Місце здійснення митного контролю. Митний контроль здійснюється у місцях розташування митних органів, а також в інших місцях, визначених законодавством про митну справу. Це питання регулюється статтями 48-52 МК, а також Порядком створення зон митного контролю та їх функціонування і Порядком надання дозволу на розміщення у зонах митного контролю споруд та об’єктів інфраструктури, що належать іншим, ніж митні, органам державної влади, які здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України [25].

Так, з метою забезпечення здійснення митними органами митного контролю за товарами та транспортними засобами, що переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов’язаних з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди та порушень митних правил, у пунктах пропуску на митному кордоні України, в межах прикордонної смуги на державному кордоні України, у морських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях, на територіях підприємств, спеціальних митних зон, а також в інших місцях, визначених митними органами, Митним кодексом в ст. 48 передбачається можливість встановлення зон митного контролю.

Згідно ч. 8 ст. 1 МК України зона митного контролю - місце, визначене митними органами в пунктах пропуску через митний кордон України або в інших місцях митної території України, в межах якого митні органи здійснюють митні процедури [2].

Доречно зазначити, що переміщення товарів, транспортних засобів та осіб, включаючи посадових осіб інших державних органів, через кордони таких зон і в їх межах дозволяється тільки з дозволу митного органу та під контролем його посадових осіб, за винятком окремих випадків.

Тривалість перебування під митним контролем. Початком митного контролю при ввезенні товарів і транспортних засобів визначений момент перетину ними митного кордону України, який засвідчується шляхом простановки на товаросупровідних документах штампу "Під митним контролем".

Митний контроль розпочинається:

·   у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів - з моменту перетинання ними митного кордону України (ч. 2 ст. 43 МК). У цьому разі митний контроль починається з моменту прийняття посадовими особами митної служби митної декларації;

·   у разі вивезення за межі митної території України - з моменту пред’явлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування в установленому МК порядку.

За загальним правилом, передбаченим ст. 43 МК, товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. Відповідно до ст. 185 МКУ, товари можуть бути розміщені під будь-яким з перелічених спеціальних митних режимів [2]:

·   імпорт та реімпорт;

·        експорт та реекспорт;

·        транзит;

·        складування, який включає тимчасове зберігання, митний склад і вільні митні зони;

·        магазин безмитної торгівлі;

·        переробка на митній території України та за її межами;

·        знищення або руйнування;

·        відмова на користь держави.

Тривалість знаходження товарів та транспортних засобів під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів.

Товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби, якими вони переміщуються через митний кордон, а також документи на ці товари і транспортні засоби пред'являються для контролю митним органам у незмінному стані в пунктах пропуску через митний кордон України та в інших місцях митної території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів і транспортних засобів у пункт пропуску або таке місце.

Встановлений у ч.1. ст. 44 МКУ строк, як виняток, може збільшуватися у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України [2].

Митний контроль закінчується в двох випадках:

· у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

·        у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Контроль транспортного засобу і товарів вважається закінченим, якщо в товаросупровідних документах на транспортний засіб і товари проставлено відповідні відмітки митних органів та інших контролюючих органів стосовно підконтрольних вантажів або якщо у передбачених законодавством випадках (зокрема проходження через "зелені коридори", зони спрощеного контролю) надано посадовими особами органу охорони державного кордону і митного органу усний дозвіл на пропуск через державний кордон.

Розглядаючи питання митного оформлення, слід звернути увагу на таку правову категорію, як загальні умови митного оформлення [42] - це загальні правила правового та організаційного характеру, що визначають категорію часу, місця, сил та засобів для проведення митного оформлення.

Загальні умови митного оформлення повинні відповідати принципам митного права, принципам митного регулювання.

Правове закріплення загальних умов митного оформлення має важливе значення для успішного проведення всіх митних процедур та забезпечення прав та інтересів суб’єктів митних відносин.

Суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності вступає в процес митного оформлення за умови дотримання загальних умов митного оформлення. Так, суб’єктами митного оформлення є митний орган та декларант. Декларантом є юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України (коментар до ч. 1 ст. 88 МК) [3].

Загальні умови митного оформлення М.М. Расолов, Н.Д. Еріашвілі класифікують таким чином [46]:

1)  часові кордони митного митного оформлення;

2)      місце провадження митного оформлення;

)        документи та відомості, необхідні для митного оформлення;

)        залучення до митного оформлення зацікавлених осіб;

)        черговість митного оформлення.

Отже, загальні умови першої групи - це правила та строки початку та завершення митного оформлення (статті 72, 78 МК).

Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Строки митного оформлення визначаються ст. 78 МК, відповідно до якої, митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред’явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу України відповідно до заявленого митного режиму.

Загальні умови митного оформлення другої групи - це місце і час провадження митного оформлення.

Законодавче визначення місця митного оформлення товарів та предметів, що переміщуються суб’єктами ЗЕД через митний кордон України, має важливе значення для регулювання діяльності таких суб’єктів та митних органів.

Згідно із законодавством України митне оформлення товарів та інших предметів може здійснюватися: за місцем державної реєстрації суб’єкта ЗЕД, у митницях поза місцем державної реєстрації суб’єкта ЗЕД за умови погодження цього питання з відповідними митними органами, в окремих митних органах, визначених Державною митною службою України.

Відповідно до ст. 71 МК митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів протягом часу, що його встановлюють митні органи за погодженням з органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 27 цього Кодексу.

Відповідно до міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку, митне оформлення у пунктах пропуску через митний кордон України може здійснюватися цілодобово.

Митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України резидентами (крім громадян), крім випадків переміщення товарів і транспортних засобів через територію України у режимі транзиту, здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких розташовані ці резиденти. У випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, митне оформлення в іншому митному органі може здійснюватися за письмовим погодженням між цим митним органом і митним органом, у зоні діяльності якого розташований відповідний резидент.

Місце здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України нерезидентами (крім громадян), визначається Кабінетом Міністрів України. Митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через територію України у режимі транзиту, здійснюється митним органом за місцем ввезення цих товарів і транспортних засобів на митну територію України.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи можуть визначатися ділянки території з комплексом будівель, споруд, інженерно-технічних засобів та комунікацій, необхідних для здійснення митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, - вантажні митні комплекси, автопорти, автотермінали. Вимоги, яким повинен відповідати вантажний митний комплекс, автопорт, автотермінал, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Митне оформлення товарів і транспортних засобів, які вивозяться за межі митної території України громадянами, може здійснюватися у будь-якому митному органі на всій митній території України.

Митне оформлення товарів (крім тих, що переміщуються у несупроводжуваному багажі, а також автомобілів), які ввозяться на митну територію України громадянами, здійснюється у пунктах пропуску через митний кордон України.

Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі, здійснюється митними органами за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян. Місця здійснення митного оформлення автомобілів, які ввозяться на митну територію України громадянами, визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

На прохання осіб, що переміщують через митний кордон України товари і транспортні засоби, митне оформлення може здійснюватися поза місцем розташування митних органів, а також поза робочим часом, встановленим для митних органів.

Загальні умови третьої групи - це документи і відомості для митного оформлення, передбачені статтями 72, 77 МК [2].

Документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою, яка є поширеною у світі. Якщо оригінали таких документів складені іншою мовою, декларант має забезпечити їх переклад на українську мову за власний рахунок.

Згідно зі ст. 81 МК перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Четверта група загальних умов - правила залучення до митного оформлення зацікавлених осіб.

Декларанти можуть бути присутніми під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, які пред’являються ними для оформлення. У разі застосування огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, які здійснюються тільки в присутності особи, яка їх переміщує через митний кордон України чи зберігає під митним контролем (статті 55 і 56 МК), а також на вимогу митного органу, присутність декларантів під час митного оформлення є обов’язковою (ст. 73 МК).

П’яту групу загальних умов створюють загальні правила черговості митного оформлення, закріплені в ст. 79 МК [2].

У разі переміщення через митний кордон України товарів, необхідних для подолання наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, а також живих тварин, органів та інших анатомічних матеріалів людини для потреб трансплантації, товарів, що мають обмежений строк чи особливий режим зберігання, радіоактивних матеріалів, фото-, аудіо- і відеоматеріалів для засобів масової інформації, товарів міжнародної технічної та гуманітарної допомоги, товарів, що слідують за процедурою МДП, їх митне оформлення здійснюється першочергово у спрощеному порядку.

Окрема стаття МК, а саме ст. 74 присвячена митному оформленню військових транспортних засобів та військової техніки. Так, військова техніка, укомплектована повністю військовою командою, та бойові повітряні судна, а також військові кораблі, судна забезпечення Військово-Морських Сил, які перетинають митний кордон України, підлягають митному оформленню. Порядок такого оформлення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок митного оформлення може бути [37]:

·   загальним - звичайна процедура митного оформлення;

·        першочерговим або спрощеним - пріоритетний порядок оформлення при переміщенні через митний кордон України товарів, необхідних для ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, товарів, що швидко псуються та ін.;

·        спеціальним - порядок, пов’язаний із здійсненням санітарно-карантинного, ветеринарного, фітосанітарного та інших видів контролю.

Умови застосування спрощеного порядку митного оформлення визначаються Кабінетом Міністрів України. У разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов’язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови. та вичерпним роз’ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Останнім часом характерною для митного оформлення залишається тенденція до запровадження спеціальних спрощених процедур митного оформлення. Так, відповідно до ст. 82 МК, якщо декларант з поважних причин, перелік яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, не може здійснити у повному обсязі декларування товарів і транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України, безпосередньо під час переміщення їх через митний кордон України (крім товарів, які переміщуються транзитом через територію України), такі товари можуть бути випущені у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації та під зобов’язання про подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніше ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг.

У разі якщо товари регулярно переміщуються через митний кордон України однією і тією ж особою на одних і тих же умовах та підставах, митний орган може дозволити такій особі подавати періодичну митну декларацію, яка оформляється на переміщення товарів за певний погоджений з митним органом період. Порядок та умови подання періодичної митної декларації визначаються Кабінетом Міністрів України (ст. 83 МК) [3].

Отже, спеціальні спрощені процедури встановлюються для осіб, які здійснюють ввезення товарів на митну територію України і можуть передбачати подання періодичної, тимчасової чи неповної декларації, випущення товарів при наданні відомостей, необхідних для ідентифікації товарів, проведення митного оформлення на об’єктах таких осіб, зберігання товарів на складах та інші спрощені процедури.

Проте такі процедури не можуть містити положень, що звільняють осіб від дотримання ними вимог та умов, встановлених митним законодавством, а саме - стосовно дотримання заборон та обмежень, встановлених законодавством України, повноти та своєчасності сплати митних платежів.

Таким чином, дослідивши особливості здійснення процедур митного контролю та митного оформлення, необхідно розглянути питання щодо сутності митних платежів, їх видів та охарактеризувати особливості нарахування даних платежів.

.3 Сутність митних платежів, їх види та особливості нарахування

Як зазначається у наказі Держмитслужби України "Про затвердження Порядку відображення відомостей про доплату (повернення) сум митних платежів і відкоригованих фактичних відомостей про товари, які стали відомі після закінчення митного оформлення" [36], митні платежі - податки та збори (обов’язкові платежі), що справляються при переміщенні товарів через митний кордон України та нараховуються у ВМД.

Серед великого спектра функціональних завдань, які виконують митні платежі головними є:

·        фіскальні, тобто митні платежі є джерелом поповнення бюджету країни;

·        стимулюючі, які спрямовані на розвиток національного виробництва;

·        регулятивні, які формують обсяг та структуру експорту, імпорту, споживання.

Статтею 14 Закону України "Про систему оподаткування" [4] визначено перелік загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів), у який увійшли наступні митні платежі:

ü мито - обов'язковий особливий вид податку, що стягується митними органами при переміщенні товарів і транспортних засобів через територію України [5];

ü  податок на додану вартість (далі - ПДВ) - непрямий податок на товари й послуги [13];

ü  акцизний збір - непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції) [28]. Перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір, і його ставки затверджуються Верховною Радою України;

ü  єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.

Також слід враховувати, що згідно з пунктом 4 Прикінцевих положень Кодексу, з моменту набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі, а саме з 16 травня 2008 року, глава 2 "Митні збори" розділу V "Мито та митні збори" Митного кодексу України від 12 грудня 1991 року № 1970-XII, якою передбачалося справляння митних зборів, втратила чинність

Крім того, замість митних зборів одночасно було запроваджено плату за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів, а також за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів.

Так, у відповідності до Митного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України "Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів" [26] митними органами справляється плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запровадження плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів" [27] - плата за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів.

Зазначена плата не є загальнодержавним податком чи збором (обов’язковим платежем), проте у відповідності до Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" вона повністю зараховується до Державного бюджету України [14].

Розмір плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів не може перевищувати вартості фактичних витрат митних органів на вчинення зазначених дій (табл. 1.3.1) [27].

Таблиця 1.3.1 Розмір плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів

Така плата справляється з осіб, що переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, на підставі їх письмового звернення до керівника відповідного митного органу щодо проведення такого оформлення.

В Україні застосовуються наступні види ставок мита: адвалорні - встановлюються у % від вартості товару, специфічні - як фіксований збір за 1 одиницю ваги або іншої кількості товару і комбіновані - комбінується перший і другий метод.

Згідно з Законом України "Про Єдиний митний тариф" [5] ввізне (імпортне) мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Ввізне мито є диференційованим:

до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

до товарів, що походять з України, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, визначені Митним тарифом України;

до решти товарів та товарів, країна походження яких не визначена, застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Митним тарифом України.

Вивізне (експортне) мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України.

·  Закон України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" [10];

·        Закон України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур" [15];

·        Закон України "Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів" [18];

·        Закон України "Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням" [19];

·        Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено вивізне експортне мито на експорт природного газу [21].

На окремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.

З метою захисту економічних інтересів України, українських виробників у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита [5]:

Спеціальне мито застосовується:

як засіб захисту українських виробників;

як засіб захисту національного товаровиробника у разі коли товари ввозяться на митну територію України у обсягах та за таких умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;

як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері ЗЕД.

Антидемпінгове мито застосовується:

у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику;

у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоду;

Компенсаційне мито застосовується:

у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику;

у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду.

Відносно товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосовують три види ставок мита:

1)  Преференційні - це особливі пільгові ставки, які включають звільнення від сплати мита і застосовуються до товарів, які походять з держав, що разом з Україною входять до митних союзів або створюють з нею спеціальні митні зони. Їх застосовують в основному до товарів країн, що розвиваються (за винятком товарів, які входять у товарні групи від 25 до 97 позиції).

2)      Пільгові ставки застосовуються до товарів, які мають походження з держав або, економічних союзів, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, а також до товарів з країн, які розвиваються (у межах товарних груп позицій 25-97) [17].

)        Повні ставки - по інших товарах. Повним митом оподатковуються товари із Тайваню, ЮАР, Сербії, Хорватії, Словенії.

Мито нараховується митним органом України відповідно до положень Закону України "Про Єдиний митний тариф" і ставок Митного тарифу України [17], чинними на день подання митної декларації, і сплачується у валюті України [9]. Мито вноситься до Державного бюджету України.

Порядок надання відстрочки та розстрочки сплати мита встановлюється Державною митною службою України.

Сума над міру стягнутого мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення.

Мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України у безспірному порядку.

Своєчасно не сплачене мито стягується за весь час заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2 відсотка суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

Щодо механізму справляння ПДВ, то його визначено Законом України "Про податок на додану вартість" [13], а порядок нарахування - згідно Порядок справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, затверджено наказом Державної митної служби України [35].

ввезення товарів у митному режимі імпорту або реімпорту.

вивезення товарів у митному режимі експорту або реекспорту.

Для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації.

Датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

ПДВ сплачується за ставкою 20 відсотків від договірної (контрактної) вартості таких товарів, але не менше митної вартості, зазначеної у ВМД з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов’язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів).

ПДВ сплачується платниками податку [13] - особами, які ввозять товари на митну територію України, одночасно зі сплатою мита (на момент оформлення вантажної митної декларації).

У 2008 році на підставі статті 63 розділу І Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" [20] заборонено здійснювати сплату ПДВ шляхом пред’явлення податкових векселів, що підтверджено роз’ясненнями Верховного Суду України.

ПДВ справляється в національній валюті України та зараховується до Державного бюджету України.

Згідно Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України сума ПДВ обчислюється за такими формулами [35] :

а) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:

Спдв = (В + См + Са) * П / 100 (1.3.1)

б) на товари, що обкладаються тільки митом:

Спдв = (В + См) * П / 100 (1.3.2)

в) на товари, що обкладаються тільки акцизним збором:

Спдв = (В + Са) * П / 100 (1.3.3)

г) на інші товари, що не підлягають обкладенню митом та акцизним збором:

Спдв = В * П / 100, (1.3.4)

де Спдв - сума ПДВ; В - договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації; См - сума мита (ввізне, спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, сезонне); Са - сума акцизного збору; П - ставка ПДВ (20 %).

При нарахуванні ПДВ, що підлягає сплаті, до бази оподаткування ПДВ не включається сума мита та/або акцизного збору, яка не підлягає сплаті унаслідок застосування податкових пільг або інших передбачених законодавством звільнень від сплати.

Якщо ПДВ нараховується умовно, то до бази оподаткування ПДВ включається сума мита та/або акцизного збору.

Обкладення товарів, що імпортуються в Україну, акцизним збором здійснюється відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 26.12.92 № 18-92 [28].

Крім того, особливості оподаткування акцизним збором алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначає Закон України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" від 15.09.95 № 329/95-ВР [7].

Перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, та його ставки встановлено такими законодавчими актами:

·   Законом України "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби" [8];

·        Законом України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої " [9];

·        Законом України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та кузови до них" [11];

·        Законом України від "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" [12].

Так, на цей час до переліку підакцизних товарів входять наступні товарні групи:

1)  пиво;

2)      спирт етиловий та алкогольні напої;

)        тютюнові вироби;

)        транспортні засоби та кузови до них;

)        нафтопродукти та високооктанові кисневмісні домішки до бензинів.

Акцизний збір сплачується платниками одночасно зі сплатою мита та ПДВ на момент оформлення вантажної митної декларації.

У разі ввезення на митну територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що підлягають маркуванню марками акцизного збору, акцизний збір сплачується покупцями марок акцизного збору в Державну податкову адміністрацію одночасно зі сплатою плати за марки акцизного збору.

Акцизний збір справляється в національній валюті.

Основою нарахування акцизного збору при обчисленні його суми із застосуванням ставки акцизного збору в процентах є [30]:

·  при ввезенні підакцизних товарів на митну територію України - вартість цих товарів, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на них, без урахування податку на додану вартість і акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість і акцизного збору);

·        при митному оформленні готової продукції з давальницької сировини українського замовника, яка повертається на митну територію України, чи готової продукції із сировини іноземного замовника, що реалізуватиметься на митній території України, - вартість готової продукції за встановленими українським замовником або виробником (імпортерами) максимальними роздрібними цінами на цю продукцію без урахування податку на додану вартість і акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість і акцизного збору).

Установлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари здійснюється імпортерами цих товарів шляхом декларування таких цін.

Декларація про встановлені імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари подається імпортером до Держмитслужби України.

Базою обкладення акцизним збором (основою нарахування) [28] при обчисленні його суми із застосуванням ставки акцизного збору у фіксованих сумах при ввезенні товарів, у тому числі вироблених з давальницької сировини, є їх вага, об’єм, кількість або інший натуральний показник, визначений у фізичних одиницях виміру, установлених відповідними законами України.

Порядок нарахування акцизного збору зазначено в Інструкції про порядок справляння акцизного збору в разі ввезення товарів суб’єктами ЗЕД на митну територію України [28]:

). Якщо ставку акцизного збору встановлено у відсотках до вартості товару за встановленою імпортером максимальною роздрібною ціною на товар, який він імпортує, то сума акцизного збору обчислюється за формулами:

а) з товарів, що підлягають обкладенню ввізним митом:

Са = (В + М) * А / 100 % (1.3.5)

б) з товарів, що не підлягають обкладенню ввізним митом:

митний платіж управління інформаційний

Са = В * А / 100 %, (1.3.6)

де Са - сума акцизного збору, В - вартість товару, за встановленою імпортером максимальною роздрібною ціною на товар, який він імпортує, без податку на додану вартість і акцизного збору (але не менше митної вартості товару з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість і акцизного збору), М - сума ввізного мита, А - ставка акцизного збору.

). Сума акцизного збору, якщо ставку встановлено в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється за формулою:

Са = Н * А, (1.3.7)

де Са - сума акцизного збору, Н - кількість товару у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом, А - ставка акцизного збору.

Законом України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України" від 04.11.99 № 1212-XIV [16] запроваджено єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, щодо транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, визначених у статті 5 цього Закону, які перетинають державний кордон України, і стягується за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України відповідно до законодавства України митного при транзиті вантажів і транспортних засобів, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажів і транспортних засобів, за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України та за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Єдиний збір справляється одноразово залежно від режиму переміщення (ввезення, транзит) за єдиним платіжним документом в залежності від виду, місткості або загальної маси транспортних засобів.

Ставки єдиного збору встановлено у євро та не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Доречно зазначити, що єдиний збір не може перевищувати вартість витрат, пов’язаних із здійсненням митного при транзиті вантажів і транспортних засобів, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажів і транспортних засобів, та витрат, пов'язаних з відновленням автомобільних доріг.

Також важливим є те, що єдиний збір перераховується до Держбюджету у повному обсязі.

Єдиний збір складається з:

плати за здійснення передбачених Законом "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України" видів контролю вантажу і транспортного засобу;

плати за проїзд транспортного засобу автомобільними дорогами;

додаткової плати за проїзд автомобільного транспортного засобу з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Ставки єдиного збору за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України контролю вантажів і транспортних засобів, плата за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України та додаткова плата за кожен кілометр проїзду автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів, загальної маси, осьових навантажень та габаритних параметрів встановлюються у розмірах, наведених у таблиці 1.3.2 [16].

Таблиця 1.3.2 Розміри ставок єдиного збору за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України контролю вантажів і транспортних засобів, плата за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України та додаткова плата за кожен кілометр проїзду автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів, загальної маси, осьових навантажень та габаритних параметрів

Відповідно до Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України" [16] єдиний збір може бути сплачений власником транспортного засобу та вантажу, перевізником вантажу, іншою особою, уповноваженою власником або перевізником.

Сплата єдиного збору здійснюється [24]:

готівкою - до уповноваженої установи банку, що знаходиться у пункті пропуску через державний кордон, через який переміщується транспортний засіб та вантаж, на рахунок митного органу, в зоні діяльності якого розміщено цей пункт;

у безготівковій формі - шляхом попередньої сплати на відповідний рахунок митного органу, в зоні діяльності якого розміщено пункт пропуску, через який переміщується транспортний засіб та вантаж.

Підтвердженням факту сплати єдиного збору є відбиток особистої номерної печатки та особистий підпис посадової особи митного органу, яка здійснювала митний контроль, на всіх примірниках єдиного платіжного документа.

У відповідності до частини третьої ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" [4] ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Таким чином, керуючись положеннями актів законодавства з питань оподаткування, міжнародних договорів України та Митного кодексу України при обранні суб’єктом ЗЕД відповідного митного режиму оподаткування товарів, що переміщуються ним через митний кордон України, здійснюється наступним чином.

Відповідно до статті 188 Митного кодексу України [2] імпорт - це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

У відповідності до пункту 2 статті 189 даного Кодексу ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України.

. Ввізне (імпортне) мито сплачується за ставками Митного тарифу України, чинними на день подання ВМД.

. Акцизний збір сплачується за ставками, встановленими відповідними законами для підакцизних товарів, що імпортуються в Україну, та чинними на день подання ВМД.

. Податок на додану вартість сплачується відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" за ставкою, чинною на день подання ВМД.

Відповідно до статті 194 Митного кодексу України [2] експорт - це митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

У відповідності до пункту 2 статті 195 цього Кодексу вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів.

. Вивізне (експортне) мито сплачується за ставками, встановленими на експорт відповідними законами України та чинними на день подання ВМД.

. Акцизний збір та ПДВ не сплачуються відповідно до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" та згідно пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість".

Узагальнюючи вищезазначене, слід відмітити, що митні платежі є основою, за рахунок якої формуються митні доходи держави. Під останніми розуміють всю сукупність грошових внесків, які утворені в результаті справляння або стягнення митних платежів, а також кошти від реалізації конфіскованих предметів контрабанди, від стягнення штрафів, пені.

Висновки до першого розділу

В даному розділі розглянуто теоретичні аспекти реалізації організаційно-правового механізму здійснення митних процедур, за якими можна зробити висновок, що цей механізм є досить складним і багатогранним процесом.

Так, митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів, маючи різні функції, у той же час дуже взаємозалежні і здійснюються паралельно, а часто й одночасно.

Що стосується митного контролю, то на даний час він залишається важливим та ефективним засобом забезпечення митної політики держави, який реалізується шляхом здійснення комплексу заходів, забезпечуючих своєчасне виявлення порушень митного законодавства України та взятих нею міжнародних зобов'язань, а також чітке дотримання юридичними та фізичними особами митних процедур і правил. Основною ж метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку переміщення товарів і транспортних засобів.

Крім того, нами узагальнено, що ще однією з важливих митних процедур вважається нарахування та сплата митних платежів, до яких належать мито, ПДВ, акцизний збір та єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон, а також плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів і плата за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів.

Отже, ознайомившись із теоретичними аспектами реалізації механізму здійснення митних процедур, доцільно провести його дослідження на Чернігівській митниці.

Розділ 2. Дослідження механізму здійснення митних процедур на Чернігівській митниці

.1 Аналіз механізму здійснення митних процедур на Чернігівській митниці

Чернігівська митниця є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи, який безпосередньо забезпечує дотримання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

На сьогоднішній день інфраструктура Чернігівської митниці повністю сформувалася - сучасний вигляд мають міжнародні пункти пропуску, митний контроль здійснюється більш як на 170-кілометровій сухопутній і 146-кілометровій водній ділянці кордону з Білоруссю і майже 45-кілометровому кордоні з Росією. Через зону діяльності митниці проходять міжнародні автомобільні та залізничні шляхи, що з’єднують Україну з Росією, Білоруссю та країнами Балтії. До зони діяльності митниці входять 17 районів Чернігівської області, спеціальна економічна зона "Славутич", що розташована у м. Славутич Київської області, зона відчуження Чорнобильської атомної електростанції та території пріоритетного розвитку, до яких входить 5 районів області.

Ефективність роботи на державному кордоні забезпечують 5 прикордонних пунктів пропуску:

         3 автомобільних: "Нові Яриловичі", "Сеньківка", "Славутич";

         2 залізничних: "Щорс", "Горностаївка".

На прикордонних пунктах пропуску працює понад 200 інспекторів митниці, які забезпечують проведення ефективного митного контролю автотранспорту, товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон. Особовий склад чергових змін пунктів пропуску через державний кордон доставляється до місця роботи автотранспортом митниці.

У середньому за рік інспекторським складом проводиться митний контроль та оформлення легкового автотранспорту - близько 350 тис. одиниць, вантажного автотранспорту - більш ніж 51 тис., автобусів - понад 12 тис., залізничних пасажирських вагонів - 92,5 тис., вантажних вагонів - майже 104 тис., вантажів - 4 млн. 667 тис. тонн та більше 2 млн. 700 тис. громадян. Усі пункти пропуску розташовані на значній відстані від Чернігова: до найближчого - м.п. "Славутич" - 50 км., до найдальшого - "Сеньківки" - 100 км. На митному посту "Щорс", що має відстань 70 км. від Чернігова й виконує функції, як прикордонного так і внутрішнього посту, працюють мешканці міста Щорс.

Згідно з Положенням про Чернігівську митницю (додаток А) основними повноваженнями митниці є:

. Здійснює в зоні своєї діяльності митний контроль та митне оформлення товарів, предметів і транспортних засобів юридичних та фізичних осіб відповідно до встановлених законом митних режимів.

. Стягує податки, збори й обов‘язкові платежі, справляння яких відповідно до законодавства України покладено на митні органи, і своєчасно перераховує отримані кошти до Державного бюджету України.

. Розробляє та реалізує плани заходів щодо запобігання контрабанді й порушенням митних правил; заводить справи про порушення митних правил, здійснює провадження в них; порушує кримінальні справи про контрабанду та проводить дізнання в них.

. Здійснює контроль за доставкою товарів, предметів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, у митниці призначення.

. Веде облік суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, розташованих у зоні її діяльності.

. Веде роботу з перевірки правильності визначення країни походження товарів для цілей митного контролю й митного оформлення.

. Здійснює інші повноваження, що випливають з покладених на митницю завдань, у тому числі й ті, які делеговані їй Державною митною службою України.

На сьогодні митниця чи не єдина державна установа, яка суттєво наповнює державну скарбницю. Про ефективність діяльності Чернігівської митниці, а, отже, й механізму здійснення митних процедур, свідчить той факт, що впродовж 2006-2008 років від митниці до державної казни надійшло понад 1 мільярд гривень (табл. 2.1.1).

Таблиця 2.1.1 Порівняльний аналіз результатів роботи Чернігівської митниці за 2006-2008 роки

Як бачимо з таблиці 2.1.1, протягом 2008 року Чернігівська митниця виконала планові показники по перерахуванню податків і зборів на 100,1% чим забезпечила надходження до Держбюджету доходів у сумі 601,5 мільйонів гривень. Це на 303,2 мільйони гривень більше, ніж у 2007 році. Так, протягом 2007 року митниця перерахувала доходів на суму 298,3 мільйони гривень, що на 20% більше, ніж у 2006 році (250 млн. грн.), і виконала планові показники на 103,5%.

Розмір середньоденного перерахування податків і зборів у 2008 році становив 2,4 мільйона гривень, що у 2 рази більше аналогічного періоду минулого року.

Не в останню чергу, позитивним при здійсненні митних процедур є той факт, що кількість оформлених вантажних митних декларацій також має зростаючу тенденцію протягом років, що досліджуються. Так, підрозділи митниці у 2006 році оформили 23 тисячі ВМД, що на 5,1% більше, ніж у 2005 році, з них: 10,5 тис. шт. - імпорт, 5 тис. шт. - експорт та 7,5 тис. шт. - попередні повідомлення і попередні декларації. Проте у 2007 році кількість оформлених ВМД складала вже 25,6 тис. шт. і до 2008 року збільшилася ще на 0,4 тис. шт. (26 тис. шт.).

За даними Чернігівської митниці, зовнішньоторговельний обіг в зоні діяльності митниці 2006 року становив 3 млрд. 633 млн. грн., у тому числі експорт - 1 млрд. 541 млн. грн., імпорт - 1 млрд. 560 млн. грн. А у 2007 році він зріс до 4,19 мільярда гривень.

Станом на 2008 рік у зоні діяльності Чернігівської митниці перебувало на обліку 2 367 суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, з яких протягом минулого року зовнішньоекономічну діяльність здійснювало лише 392 суб’єкта (17% від загальної кількості).

Протягом 2006-2008 років основними торгівельними країнами-партнерами при здійсненні суб’єктами господарювання в зоні діяльності Чернігівської митниці зовнішньоекономічних операцій були: Російська Федерація, Республіка Білорусь, Республіка Молдова та країни - члени ЄС - Італія, Польща, Німеччина, Франція, країни Балтії. Найактивніше зовнішньоекономічною діяльністю займалися ВАТ "Чернігівське "Хімволокно", ВАТ "Корюківська фабрика технічних паперів", АТ "Тютюнова компанія "ВАТ - Прилуки", ЗАТ "Сан Інбев Україна".

Митний кордон у зоні діяльності Чернігівської митниці протягом 2008 року перетнуло 4,4 мільйони громадян. Це на 0,4 мільйони громадян більше порівняно з 2007 роком і на 1 мільйон громадян більше, ніж у 2006 році.

У 2008 році прикордонними митними постами здійснено пропуск 746 тисяч автотранспортних засобів, 197 тисяч залізничних вагонів та 6,6 мільйонів тонн вантажу. Тоді, як у 2007 році даними постами пропущено лише 632 тисячі автотранспортних засобів, що на 143 тисячі більше, ніж у 2006 році. Кількість пропущених залізничних вагонів протягом 2007 року порівняно з 2006 роком (222 тисяч з/д вагонів), навпаки, зменшилася на 6 тисяч і склала 216 тисяч з/д вагонів. Також прикордонними митними постами у 2006-2007 рр. було здійснено пропуск 659,4 та 676,6 тисяч тонн вантажів відповідно.

Робота митниці з посилення контролю за додержанням вимог митного законодавства, виявлення та припинення митних правопорушень базується на забезпеченні системного підходу до вивчення зовнішньоекономічних операцій, відстеженні маршрутів руху товарів, посиленні контролю за здійсненням зовнішньоекономічних операцій з окремими високоліквідними товарами, незаконне переміщення яких може завдати шкоди ситуації на внутрішньому ринку, протидії контрабанді та порушенням митних правил "інтелектуального характеру" (приховування від митного контролю, переміщення вантажів за підробленими документами тощо) з реальним вилученням предметів правопорушень значної вартості, упередженні незаконного переміщення історичних та культурних цінностей, наркотичних речовин та зброї, організації та проведенні спеціальних заходів з протидії незаконному ввезенню товарів, здійсненні перевірок законності проведення окремих зовнішньоекономічних операцій шляхом використання повноважень митних органів на міжнародне співробітництво.

Таким чином, у результаті вжитих заходів Чернігівською митницею протягом 2006 року було порушено 13 кримінальних справ на загальну суму понад 22 мільйона гривень та 15 кримінальних справ на суму 31,7 мільйона гривень - 2007 року. У 2008 році ситуація майже не змінилася, оскільки порушено було 17 кримінальних справ, що на 2 справи менше, ніж 2007 року - на загальну суму 34,9 мільйона гривень.

Варто звернути увагу, на те, що, на жаль, є чимало громадян та підприємств, котрі свідомо порушують митне законодавство, зокрема, занижуючи митну вартість товарів, що в свою чергу впливає на заниження сплати всіх необхідних платежів. Митники виявляють таких порушників, затримують і вилучають прихований від митного контролю різний крам.

Так, протягом 2006 року працівники оперативних підрозділів митниці виявили і припинили 695 порушень митних правил, загальна вартість предметів правопорушення становить 27,8 млн. грн.

У 2007 році працівниками цих же підрозділів було виявлено та припинено 743 адміністративних правопорушення, вартість затриманих предметів по яких становить 45,6 мільйонів гривень, що також перевищує показники попереднього року. Із загальної кількості порушених справ 46% складають такі, де предметами правопорушень були промислові товари, сировина та матеріали. Спостерігається тенденція збільшення виявлених спроб незаконного переміщення через митний кордон України історико-культурних цінностей: 4 факти у 2006 році, 15 - у 2007 році і 21 - у 2008 році. У 173-х випадках предметами правопорушень були речі, заборонені до переміщення через митний кордон України, чи такі, що потребують дозвільних документів: зброя та спеціальні засоби самооборони, наркотичні, психотропні та сильнодіючі речовини, історико-культурні цінності, екзотичні тварини.

Аналізуючи механізм здійснення митних процедур, то за підсумками роботи протягом 11 місяців 2008 року колектив Чернігівської митниці перерахував до Державного бюджету 501,79 мільйони гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року сума перерахованих до бюджету коштів збільшилась на 272,1 мільйонів грн., або у 2 рази, що є достовірним свідченням ефективності цього механізму і діяльності самої митниці.

Так, виконання митницею очікуваних показників за 11 місяців 2008 рік становить 118,4%, у тому числі: по миту - 23,3%, по ПДВ і єдиному збору - 41,0% та 43,4% відповідно. Дані показники наведені в таблиці 2.1.2.

Як бачимо з таблиці 2.1.2 протягом 11 місяців 2008 році митницею до Державного бюджету було перераховано мито на суму 43 857,7 тис. грн., що на 8 295,8 тис. грн. більше, ніж у аналогічному періоді 2007 року, а сума акцизного збору у 2008 році, навпаки, зменшилася на 1 703,3 тис. грн. і склала 1 032,3 тис. грн. Сума ПДВ (450 168,4 тис. грн.) і єдиного збору (6 425,2 тис. грн.) у 2008 році порівняно з 2007 роком зросла на 141,1 % і 43,4 % відповідно.

Найбільшу суму митних платежів як протягом 11 місяців 2007 року, так і аналогічного періоду 2008 року було перераховано відділом митного оформлення №1.

Основними факторами, що вплинули на податкові надходження до Держбюджету України у 2008 році були такі:

ü відсутність поставок сигарет з Європейських країн і застосування пільг у сплаті ввізного мита на підставі міжурядової угоди з Російською Федерацією;

ü  скорочення обсягів ввезення сировини із-за кордону на ВАТ "Прилуцький завод "Білкозин";

ü  відсутність поставок з регіону скрапленого газу;

ü  активізація діяльності підприємств, що використовують у виробництві давальницьку сировину іноземного замовника;

ü  відсутність інвестицій та створення виробництв в регіоні;

ü  відсутність у основного імпортера регіону довготривалих (на 1 рік, півроку) договорів на поставку сировини.

Варто зазначити, що найбільш рентабельним підрозділом Чернігівської митниці є і митний пост "Прилуки", який безпосередньо підпорядковується заступнику начальника Чернігівської митниці відповідно до розподілу обов’язків між начальником митниці та його заступниками. Митний пост "Прилуки" знаходиться в орендованому приміщенні "ЗАТ - Термінал-Центр" Чернігівської торгово-промислової палати у будинку Автовокзалу, де діє і пункт прибуття транспортних засобів, власник якого - "ЗАТ - Термінал-Центр". Станом на червень 2008 року 12 працівниками підрозділу спрямовано до Держбюджету близько 64 млн. грн. платежів, з яких: митні збори - близько 800 тис. грн.; мито - близько 12 млн. грн.; акцизний збір - близько 2 млн.грн.; ПДВ - близько 49 млн. 200 тис. грн. Тобто, у середньому результат роботи кожного працівника підрозділу по справлянню платежів до Держбюджету склав близько 5,3 млн. грн. Доведений план очікуваних показників митним постом "Прилуки" виконаний на 102,9%. Внесок м.п. "Прилуки" у загальних стягненнях платежів до Держбюджету Чернігівської митниці складає близько 55,3%. Лише у травні й червні плановий показник цих надходжень становив 12,4 млн. грн. Найбільш вагомі платники митних податків з імпортованих товарів у регіоні - АТ/ТК "В.А.Т. - Прилуки", ВАТ "Прилуцький завод "Білкозин", ВАТ "Укрнафта", а з експортних - ВАТ "Будмаш" та "Держлісгосп". Активізувалась робота ЗАТ "Прилуцька швейна фабрика" і ЗАТ "Прилучанка" по переробці давальницької сировини іноземного замовника. З великими організаційними труднощами починає працювати ТОВ "Алітоні". Усього у регіоні діяльності митного посту "Прилуки" (а це місто Прилуки, Прилуцький, Срібнянський і Варвинський райони) зареєстровано 121 суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності. Що стосується аналізу процедур митного оформлення вантажів на м.п. "Прилуки" у динаміці порівняння за 2006-2008 роки, то слід зауважити, що пік цих митних оформлень та надходження митних платежів до Держбюджету відбувався у 2007 році, коли інтенсивно велась реконструкція і переоснащення тютюнової компанії "В.А.Т.- Прилуки", яка є найбільшим платником податків у регіоні діяльності підрозділу (майже 95%) та в цілому по Чернігівській митниці (близько 50%) всіх платежів. Порівняльний аналіз роботи м.п. "Прилуки" за 2006-2008 роки наведено в таблиці 2.1.3.

Таблиця 2.1.3 Порівняльний аналіз результатів роботи м.п. "Прилуки" за 2006-2008 роки

Як бачимо з наведеної вище таблиці, у 2007 році порівняно з 2006 р. обсяги майже всіх показників діяльності м.п. "Прилуки" збільшилися за рахунок зростання кількості експортних поставок, особливо нафти, нафтогазового конденсату, газу та зернових. Проте вже у 2008 році обсяги цих показників, навпаки, зменшилися, крім експорту та попередніх повідомлень і декларацій, кількість яких протягом досліджуваного періоду поступово збільшується.

Що стосується митного оформлення вантажів у різних митних режимах, то найбільш поширеним митним режимом являється митний режим імпорту та експорту. Мають місце оформлення в незначній кількості у митних режимах:

·   переробки на митній території України;

·   тимчасового ввезення та вивезення майна;

·   внутрішнього транзиту;

·   митного оформлення вантажів фізичних осіб (ІМ-40Г, ІМ-31Г, НСБ, СБ та по квитанції МД-1);

·   вантажів вартістю до 100 Євро.

Інші митні режими в підрозділі впродовж 2008 року не застосовувались.

Досліджуючи механізм здійснення митних процедур на Чернігівській митниці, з’ясували, що за підсумками роботи у першому кварталі 2009 року Чернігівська митниця перерахувала до Державного бюджету 95,6 мільйонів гривень. Отже, доведене Державною митною службою України завдання по перерахуванню податків і зборів виконано на 101,6%. Понад 33 мільйони гривень із загальної суми коштів спрямовано на дотації вирівнювання місцевого бюджету.

Крім того, аналізуючи роботу митниці, слід зазначити, що основні надходження коштів у І кварталі відбулись за рахунок митного оформлення: тютюнової сировини, сигарет, паперу, тютюну, фільтрів для сигарет. Тільки за рахунок митного оформлення цих груп товарів отримано 49,7 мільйонів гривень або 52% від загальної суми перерахованих митних платежів. Взагалі, у порівнянні з І кварталом минулого року, обсяг оподаткованого імпорту зменшився на 30,4%.

Протягом кварталу співробітниками митниці здійснено оформлення 3 867 зовнішньоекономічних операцій. Митний кордон у зоні діяльності Чернігівської митниці перетнуло 601 269 громадян. Через пункти пропуску на кордоні прослідувало 162 372 транспортних засобів та 1150,16 тисяч тонн вантажів.

Для своєчасного попередження та виявлення незаконних схем переміщення через кордон товарів і транспортних засобів здійснюється постійний контроль вантажопотоків товарів віднесених до групи ризику та товарів з високим рівнем оподаткування.

З початку року порушено 3 кримінальні справи на загальну суму 2,7 мільйони гривень. Працівниками оперативних підрозділів виявлено та припинено 212 адміністративних правопорушення на суму понад 8 мільйонів гривень.

За результатами рейтингу, проведеного Держмитслужбою України, Чернігівська митниця посіла третє місце після Чопської та Ягодинської. За показниками роботи у напрямку ефективності здійснення митних процедур та протидії митним правопорушенням Чернігівська митниця має найкращі результати серед митниць Центрального регіону, а за окремими показниками правоохоронної діяльності демонструє безперечну якість роботи в цілому по митній системі.

Загалом, на нашу думку, варто відмітити, що на сьогодні керівництвом та працівниками Чернігівської митниці зроблено серйозні практичні кроки, аби увесь процес митного оформлення і митного контролю для підприємств, організацій та громадян став більш прискореним, а митні процедури - наближеними до міжнародних стандартів.

Звичайно, зробити потрібно ще багато, і митниця не збавлятиме набраних темпів, адже митна система України працює і вдосконалюється на користь держави й усіх громадян.

Таким чином, проаналізувавши механізм здійснення митних процедур на Чернігівській митниці, вважаємо за доцільне розглянути характеристику технології здійснення митного контролю та митного оформлення на митниці.

.2 Характеристика технології здійснення митного контролю та митного оформлення на митниці

Процедури митного контролю та митного оформлення на Чернігівській митниці проводяться згідно Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби від 20.04.2005 р. № 314 [34] (далі - Порядок № 314), а також відповідно до Митного кодексу України і Положення про вантажну митну декларацію.

Схему процедури здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням ВМД наведено на рис. 2.2.1

Рис. 2.2.1 Схема процедури здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням ВМД

Рис. 2.2.1 Схема процедури здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням ВМД (закінчення)

Отже, в першу чергу начальник Чернігівської митниці визначає посадову особу (чергового по митниці, начальника підрозділу митного органу (далі - ПМО), його заступника або іншу уповноважену особу), відповідальну за прийняття ВМД, комерційних та інших необхідних для митного оформлення документів. Ця особа не повинна брати безпосередню участь у митному оформленні товарів.

Визначення посадової особи ПМО для прийняття ВМД до оформлення відображається в розділі І Інформаційного аркуша митного контролю товарів за ВМД (додаток В), який виготовляється митним органом.

Для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів декларант подає до підрозділу Чернігівської митниці, посадові особи якого здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації і пропуск їх через митний кордон України, ВМД (додаток Г), заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію й повний комплект документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів:

а)  документи, що підтверджують повноваження декларанта на декларування товарів;

б)      товаросупровідні документи (міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) (додаток Д), інвойс (додаток Е));

в)      дозволи й сертифікати вповноважених державних органів (у встановлених законодавством випадках) та інші документи, зазначені в графі 44 ВМД (Акт фітосанітарного контролю імпортних та транзитних підкарантинних матеріалів та об’єктів, транспортних засобів, а також відбору зразків для фітосанітарної експертизи (додаток Є), ветеринарне свідоцтво (додаток Ж), ветеринарний сертифікат (додаток З));

г)       документи, зазначені в графі 40 ВМД. У цій графі проставляються номер і дата попереднього документа (ВМД або, якщо вона не заповнювалась, реквізити документа, у якому заявлялися відомості про товар) та код цього документа згідно з Класифікатором документів (додаток И);

д)      декларацію митної вартості (далі - ДМВ) (у встановлених законодавством випадках) та її електронну копію;

е)       документи, що підтверджують заявлені декларантом відомості про митну вартість товарів.

На вимогу митного органу декларантом подаються й інші документи, потрібні для здійснення митного контролю та митного оформлення, подання яких визначено законодавством України.

Копії поданих до оформлення документів засвідчуються написом "Копія. Згідно з оригіналом", підписом і печаткою декларанта.

Час подання ВМД, заповненої згідно з обраним митним режимом, її електронної копії та комплекту документів фіксується у відривному талоні Інформаційного аркуша, який видається декларанту.

На нашу думку, на жаль, не зовсім зрозумілим є те, що ВМД, яку подано митному органу, але ще не прийнято до оформлення, може бути відкликана декларантом з дозволу митного органу. Згідно з Положенням про вантажну митну декларацію [22], митниця або не приймає ВМД з причин, визначених в п. 4 цього Положення, із заповненням Картки відмови у митному оформленні, або приймає її з проставленням штампу "Під митним контролем" (далі - штамп "ПМК") в графі D, реєстраційного номера в графі 7, а також реєстрацією ВМД у журналі обліку.

Варто зазначити, якщо документ є довгостроковим і його використання для цілей митного контролю й митного оформлення не припиняється після митного оформлення першої партії товарів, то при декларуванні першої партії товарів декларант може подати митному органу додаткову копію документа для зберігання її в окремій справі суб'єкта ЗЕД у ПМО.

Довгострокові документи, строк дії яких закінчився, архівуються в установленому порядку.

На вимогу митного органу декларантом надається переклад на державну мову поданих до оформлення документів. Правильність перекладу засвідчується особою, що здійснила переклад.

По закінченні оформлення документи (завірені в установленому порядку їх копії), що були підставою для митного оформлення конкретної партії товарів, залишаються разом з першим основним аркушем ВМД на зберіганні в митниці.

Згідно Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації [24] митні процедури на Чернігівській митниці здійснюються наступним чином:

Прийняття ВМД до оформлення. При цьому уповноважена посадова особа здійснює такі дії:

1)  перевіряє повноваження декларанта;

2)      перевіряє дотримання строків подання ВМД митному органу призначення;

)        перевіряє виконання особою, що здійснює перевезення, зобов'язання щодо доставки товарів у митний орган призначення;

)        перевіряє магнітний носій на відсутність вірусів;

)        за допомогою програмного забезпечення перевіряє правильність заповнення декларантом ВМД;

)        перевіряє відповідність відомостей, унесених до всіх граф електронної копії ВМД, відомостям, що містяться у відповідних графах ВМД на паперовому носії;

)        перевіряє комплектність отриманих від декларанта документів і їх відповідність даним, зазначеним у графах 40 і 44 ВМД;

)        перевіряє наявність документів, що видаються уповноваженими органами державної влади на окремі товари, щодо переміщення яких через митний кордон України встановлено обмеження, - з урахуванням заявленого декларантом коду товару згідно з товарною номенклатурою Митного тарифу України ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 );

)        перевіряє наявність фактів застосування до суб'єкта ЗЕД і/або іноземного суб’єкта господарської діяльності санкцій Міністерства економіки України, а також фактів порушення суб'єктом ЗЕД митних правил.

До суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності чи іноземних суб’єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

ü індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, застосування якого передбачає здійснення Мінекономіки України індивідуального ліцензування кожної зовнішньоекономічної операції певного виду ЗЕД;

ü  тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - означає позбавлення права займатися всіма видами ЗЕД, за винятком завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, при яких українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб’єктами господарської діяльності були перераховані кошти до застосування цієї санкції, а також за винятком завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за продукцію, що була відправлена за межі України українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності або відправлена за межі України іноземними суб’єктами господарської діяльності до застосування цієї санкції.

Спеціальні санкції застосовуються Мінекономіки України до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за рішеннями судових органів України або за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, комісії з питань повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно перебувають за її межами, Національного банку України. Встановлено, що санкції застосовуються на строк до вжиття суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності практичних заходів для усунення порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічних відносин та для приведення їх ЗЕД у відповідність до законодавчих і нормативних актів України;

10)  перевіряє відповідність зазначених у ВМД даних про товари даним, зазначеним у дозвільних документах уповноважених державних органів, що підтверджують проведення інших видів контролю, якщо товари підлягають цим видам контролю (у встановлених законодавством випадках - перевірка наявності відповідних відміток у товаросупровідних документах);

11)  у разі прийняття позитивного висновку здійснює прийом ВМД до оформлення шляхом:

·   проставлення відбитка штампа "Під митним контролем" у графі D основних аркушів і на всіх додаткових аркушах ВМД, а також підпису, свого прізвища й часу прийняття ВМД до оформлення на першому основному аркуші ВМД;

·        у встановлених випадках зазначення дати, з якої товари перебувають під митним контролем;

·        присвоєння ВМД реєстраційного номера у порядку, визначеному Держмитслужбою. Реєстраційний номер заноситься до журналу обліку ВМД.

Журнал обліку ВМД містить: порядковий номер ВМД; дату реєстрації; реєстраційний номер ВМД; тип ВМД; відомості про відправника та одержувача (назва, юридична адреса, для резидентів - код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України); відомості про особу, яка відповідає за фінансове врегулювання (сторону зовнішньоекономічного контракту); відомості про декларанта; прізвище, ім'я та по батькові, номер штампа "Під митним контролем" та номер особистої номерної печатки інспектора, який завершив митне оформлення за даною ВМД; номер документа про відмову в митному оформленні; примітки.

Слід зазначити, що ведення Журналу обліку ВМД здійснюється в електронному вигляді з використанням програмно-інформаційного комплексу "Автоматизована система митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації" ЄАІС. Щомісяця цей Журнал роздруковується і формується в справи для зберігання відповідно до Інструкції з діловодства в митній службі України, затвердженої наказом Держмитслужби України від 28.12.2002 № 747 (зі змінами) [33].

До графи "Примітки" журналу обліку ВМД вносяться відомості про відмову в митному оформленні та зазначаються причини відмови. За рішенням начальника митниці до журналу обліку ВМД можуть вноситись інші додаткові відомості.

·   проставлення в установлених випадках відбитка штампа ПМК на товаросупровідних документах;

·        присвоєння ДМВ (за наявності) та Інформаційному аркушу номера, що відповідає реєстраційному номеру ВМД.

Після цього інспектор вносить до електронної копії ВМД її реєстраційний номер, номер штампа ПМК, а також електронні копії ВМД і ДМВ (за наявності) до бази даних Чернігівської митниці. Потім надсилає електронної копії ВМД до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (далі - ЄАІС) у випадках і в строки, визначені законодавством України.

Після завершення процедури прийняття ВМД до оформлення декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом.

ВМД не приймається для оформлення у разі:

ü відсутності повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів;

ü  заповнення ВМД декларантом з порушенням Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574 (зі змінами та доповненнями до неї) [22], Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби України [31], зареєстрованої в Міністерстві юстиції, та інших нормативно-правових актів;

ü  заповнення ВМД з підчистками та помилками. Виправлення у ВМД можуть бути зроблені у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію" [22]. Аналізуючи це Положення, можна зробити висновок, що важливе значення для застосування процедур митного контролю до товарів, які впливають на умови оподаткування товарів чи застосування до них заходів нетарифного регулювання, мають дані, що містяться у графах 12, 22, 24, 36, 38, 42, 45, 46, 47 ВМД. Саме в цих графах виправлення не допускаються. Щодо інших граф, то виправлення можуть бути зроблені шляхом перекреслення помилкових і зазначення правильних відомостей (друкованим способом або від руки).

Відомості, зазначені у ВМД, можуть бути змінені чи доповнені декларантом лише з дозволу посадової особи митниці до моменту прийняття цієї ВМД до оформлення. Зміни чи доповнення вносяться декларантом до всіх аркушів ВМД і, одночасно, до електронної копії ВМД з використанням при цьому програмних продуктів декларанта.

У ВМД не допускаються більш як три зміни (доповнення) у ВМД (без урахування змін (доповнень), що дублюються (повторюються) на додаткових аркушах ВМД (форма МД-3) унаслідок унесення змін (доповнень) до основного аркуша. Кожна зміна чи доповнення завіряється печаткою декларанта.

Посадові особи Чернігівської митниці не мають права з власної ініціативи, за дорученням або проханням декларанта заповнювати ВМД, змінювати чи доповнювати відомості, зазначені в ній і в її електронній копії, за винятком тих граф ВМД, заповнення яких належить до компетенції митних органів.

Посадова особа Чернігівської митниці, яка вчиняє записи та вносить відмітки до ВМД на паперовому носії, повинна внести ці записи та відмітки й до її електронної копії.

На нашу думку, незрозумілим є введення обмеження на внесення виправлень до ВМД. Старим Порядком № 561 [32] дозволялося вносити зміни (з урахуванням обмежень, визначених п. 7.4 Порядку № 561) під час проведення оформлення (п. 7.1 Порядку № 561). За новим Порядком № 314 зміни до ВМД можна вносити (з урахуванням аналогічних обмежень, визначених п. 5.3 Порядку № 314) тільки до моменту прийняття ВМД до оформлення (п. 5.1 Порядку № 314).

Отже, з врахуванням того, що після проведення митного оформлення неможливо буде довести, коли були внесені зміни до ВМД (до прийняття чи після), декларантам при виявленні незначних помилок у черговий раз доведеться "домовлятися" з інспекторами вантажних відділів про внесення змін до ВМД, щоб не передруковувати ВМД та наново починати митне оформлення.

ü в інших випадках, передбачених законодавством України.

Наступним етапом порядку здійснення митних процедур є митний контроль при якому здійснюються:

а)  перевірка правильності застосування валютного курсу;

б)      перевірка відповідності даних про банківські реквізити підприємства (графа 28), зазначених в електронній копії ВМД, даним, які містяться в поданих документах і в переліку вповноважених банків України, що надсилається Держмитслужбою України митним органам;

в)      перевірка наявності задекларованих товарів у реєстрі товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, який ведеться Держмитслужбою України;

г)       перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами). Правильне визначення коду товару вважається основою системи заходів регулювання зовнішньоекономічної торгівлі й дає можливість у подальшому вірно визначити ставку мита в цілях митного оформлення, потребу надання митниці тих або інших дозволів уповноважених державних органів тощо. Тому посадовими особами Чернігівської митниці надається важливе значення контролю за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів з метою митного оформлення;

д)      перевірка правильності визначення митної вартості товарів. За наявності ДМВ - зазначення в ній у встановленому порядку рішення, прийнятого за результатами такої перевірки. Таким чином, головна увага інспекторами митниці приділяється правильності визначення митної вартості, оскільки вона є найважливішою категорією, яка використовується під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України з метою обкладення товарів і транспортних засобів ввізним або вивізним митом, іншими податками та зборами; ведення митної статистики та статистики зовнішньої торгівлі; застосування заходів нетарифного регулювання;

е)       перевірка надходження коштів суб’єкта ЗЕД на спеціальний рахунок митного органу та перевірка правильності заповнення графи В ВМД;

ж)      перевірка правильності визначення країни походження товарів (згідно з поданими документами);

з)       перевірка правильності нарахування митних податків і зборів за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства;

и)      контроль своєчасності й повноти сплати податків і зборів;

к)      контроль і облік векселів, поданих суб'єктами ЗЕД під час митного оформлення товарів за ВМД.

Недоліком, на наш погляд, є те, що в цьому Порядку № 314 ніде не згадується, а, отже, й не сказано про окремих посадових осіб, уповноважених на перевірку правильності визначення митної вартості, класифікації товару та інших (крім посадової особи, яка здійснює контроль за переміщенням товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності), що дозволяє припустити, що всі передбачені митні процедури можуть бути проведені однією посадовою особою митниці.

У разі відсутності зауважень за підсумками контролю на платіжному дорученні проставляються відповідні позначки про списання (справляння) сум податків і зборів (обов’язкових платежів) у порядку, установленому законодавством України, заповняється графа С ВМД, в якій записи засвідчуються проставленням відбитка номерного штампа "Сплачено" (прямокутного штампа, що складається з двох полів і містить у лівому полі номер штампа, а в правому - назву митного органу, напис "Сплачено", місце для підпису й дати) на всіх аркушах ВМД і заповненням його, а також вносяться відомості до електронної копії ВМД.

У випадку, коли документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, посадовою особою ініціюється питання про проведення митного огляду.

Потреба проведення митного огляду та визначення обсягів інших митних процедур може бути визначена також за результатами оцінки ризику за ВМД автоматизованою системою аналізу та управління ризиками.

Якщо посадова особа підрозділу Чернігівської митниці самостійно прийняла рішення про відсутність потреби в проведенні митного огляду, то ВМД і пакет документів не подаються на розгляд начальнику підрозділу цього митного органу чи іншій посадовій особі ПМО, яка має право приймати рішення про потребу проведення митного огляду, розділи II, III і IV Інформаційного аркуша не заповнюються.

В інших випадках рішення про потребу проведення митного огляду приймає начальник підрозділу Чернігівської митниці чи інша посадова особа ПМО, яка має право приймати рішення про потребу проведення митного огляду, про що вчиняє відповідний запис у розділі III Інформаційного аркуша. Запис засвідчується його особистим підписом із зазначенням посади, дати, ініціалів, прізвища.

За рішенням начальника ПМО до митного огляду можуть бути залучені посадові особи іншого підрозділу митного органу.

Наявність задекларованих товарів у реєстрі товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, є підставою для залучення до митного огляду посадової особи, яка здійснює контроль за переміщенням товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності.

Інспектор (інспектори), який проводить митний огляд, перевіряє в обсязі, що відповідає меті проведення митного огляду, відповідність пред’явлених товарів даним, унесеним декларантом до граф 6, 18, 19, 21, 27, 30, 31, 34, 35, 38, 50 ВМД, і несе відповідальність за не проведення чи неналежне проведення такої перевірки.

Митний огляд є найбільш ефективною формою серед інших форм митного контролю, який здійснюється з метою перевірки законності переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Крім того, застосування цієї форми потребує раціонального підходу з боку митних органів, оцінки різноманітних факторів, які можуть вказати на необхідність застосування саме цієї форми митного контролю. На наш погляд, це обумовлено тим, що митний огляд потребує певних часових і фінансових витрат, наявності умов для здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт.

За результатами митного огляду оформлюється Акт про проведення митного огляду товарів, що переміщуються за ВМД (далі - Акт), форма якого встановлюється Держмитслужбою (додаток І). Цей Акт обов'язково складається в разі:

ü вирішення спірних і складних питань класифікації та кодування товарів;

ü  вирішення спірних і складних питань визначення митної вартості товарів;

ü  вирішення спірних питань визначення країни походження товарів;

ü  прохання декларанта;

ü  виявлення невідповідності пред’явлених до митного огляду товарів заявленим відомостям про них, виявлення контрабанди чи порушень митних правил.

У пункті 7.3 "Опис, кількість і країна походження товарів (за маркуванням)" Акта зазначаються всі відомості, передбачені формою Акта, у разі: виявлення невідповідності оглянутих товарів відомостям, заявленим про них у ВМД; якщо за результатами оцінки ризику за ВМД автоматизованою системою аналізу та управління ризиками визначено необхідність проведення митного огляду товару. В інших випадках до пункту 7.3 Акта вносяться виключно відомості, обумовлені метою проведення митного огляду. У всіх випадках у пункті 7.3 Акта наводяться видимі при зовнішньому огляді наявні ідентифікаційні характеристики товарів.

Акт заповнюється посадовою особою митного органу від руки або з використанням засобів комп’ютерної техніки і завіряється її особистим підписом та проставленням штампа "Під митним контролем". Кількість примірників Акта про проведення митного огляду установлюється Технологією митного контролю та митного оформлення товарів та інших предметів митниці залежно від виду транспорту, яким переміщуються ці товари та інші предмети, але не менше трьох екземплярів (1-й зберігається разом з комплектом документів і першим основним листом ВМД, 2-й передається декларанту, 3-й - перевізнику або представнику складу, де знаходиться вантаж під митним контролем)

Кожний Акт реєструється в журналі обліку актів про проведення митного огляду, який містить:

1)      реєстраційний номер Акта про проведення митного огляду;

2)      дату складання Акта про проведення митного огляду;

)        реєстраційний номер ВМД;

)        найменування вантажу;

)        прізвище інспектора, що здійснив митний огляд;

)        особистий підпис інспектора, що здійснив митний огляд;

)        примітки.

До графи "Примітки" журналу обліку вносяться відомості про результати митного огляду та виявлені порушення.

У разі проведення митного огляду без складення Акта посадова особа вчиняє в розділі IV Інформаційного аркуша запис про відповідність товарів відомостям, заявленим у ВМД, з урахуванням мети проведення митного огляду, проставляє час початку й закінчення його, а також відбиток штампа ПМК, свої підпис і прізвище, що свідчить про завершення цієї форми митного контролю.

Також у випадках, передбачених законодавством України, митним органом, чи за результатами перевірки документів та/або митного огляду - до підрозділу, до компетенції якого віднесено або контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів для цілей митного оформлення, або контроль за правильністю визначення митної вартості, або перевірку правильності визначення країни походження товарів може оформлюватися запит (додаток Ї), у разі:

· вирішення спірних питань правильності класифікації та кодування товарів;

·        вирішення спірних питань правильності визначення митної вартості товарів;

·        потреби перевірки правильності визначення країни походження товару;

·        потреби перевірки сертифіката про походження товару, який застосовується для підтвердження країни походження товару, що ввозиться на митну територію України на умовах угод про вільну торгівлю, укладених Україною (далі - преференційний сертифікат).

Потреба вирішення того чи іншого питання позначається шляхом перекреслення (Х) потрібної клітинки в запиті чи зазначення у вільних рядках інших завдань для перевірки.

Митне оформлення товарів, щодо яких було направлено запит, не може бути завершено до отримання відповіді на цей запит.

Завершення митного контролю й митного оформлення. Видача оформлених документів декларанту.

При цьому здійснюються:

ü нарахування збору за митне оформлення товарів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари, чи поза робочим часом, установленим для митного органу (у разі здійснення такого оформлення); доповнення записів у графі 47 ВМД;

ü  списання (справляння) збору за митне оформлення товарів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари, чи поза робочим часом, установленим для митного органу (у разі здійснення такого оформлення); доповнення записів у графах В і С ВМД.

Завершення митного оформлення здійснюється з урахуванням результатів контролю (контрольних операцій) на попередніх етапах, шляхом:

­  проставлення своїх підпису й прізвища та відбитка особистої номерної печатки в графі D усіх аркушів ВМД;

­    проставлення відбитка особистої номерної печатки на товаросупровідних документах.

Після завершення митного оформлення товару здійснюють такі операції, як розподіл аркушів ВМД і примірників ДМВ у порядку, установленому законодавством України та видача декларанту відповідного аркуша (аркушів) ВМД, магнітного носія з електронною копією ВМД і комплекту документів (крім документів, що повинні зберігатися в митному органі) під його підпис в Інформаційному аркуші.

Отже, оформлені Чернігівською митницею аркуші ВМД розподіляються у такому порядку:

1)  перший основний аркуш ("примірник для митниці") зберігається разом з комплектом документів, на підставі яких здійснювалося митне оформлення, в митному підрозділі, що здійснював митне оформлення, протягом 12 календарних місяців, після чого передається на зберігання до архіву митниці;

2)      другий основний аркуш ("примірник для статистики") використовується у підрозділі митної статистики органу Державної митної служби;

)        третій основний аркуш ("примірник для митниці") використовується у підрозділі митних доходів та платежів органу Державної митної служби;

)        четвертий основний аркуш ("примірник для митниці") використовується залежно від виду зовнішньоекономічної операції:

а) під час оформлення товару, що вивозиться за межі митної території України, аркуш передається декларанту для доставки разом з товаром у пункт пропуску на державному кордоні України. Після проведення процедури пропуску він передається до архіву митниці, що здійснила пропуск товару через державний кордон;

б) під час оформлення товару, що ввозиться на митну територію України, аркуш передається декларанту;

5)  п’ятий основний аркуш ("примірник для декларанта") передається декларанту.

Якщо декларування товару проводиться особою, уповноваженою на декларування, то:

­  під час митного оформлення товару, що ввозиться на митну територію України, четвертий аркуш ВМД передається власникові товару, а п'ятий аркуш - особі, уповноваженій на декларування;

­    під час митного оформлення експорту товару на прохання декларанта передбачається оформлення шостого аркуша ВМД, при цьому він повинен бути копією п’ятого аркуша. При використанні шостого аркуша ВМД на зворотному боці першого і п'ятого аркушів декларантом робиться запис "Оформлено шостий аркуш ВМД", який засвідчується печаткою декларанта. При цьому п’ятий аркуш ВМД передається власникові товару.

Додаткові аркуші ВМД розподіляються в аналогічному порядку.

Проте Державною митною службою може бути встановлений інший порядок розподілу аркушів ВМД.

Під час проведення статистичного контролю посадовою особою здійснюються такі заходи:

·   приведення відомостей граф електронної копії ВМД у відповідність до відомостей граф оформленої ВМД (унесення відомостей, що належать до компетенції митних органів);

·        передання в установлений строк електронної копії ВМД до ЄАІС;

·        проставлення на першому аркуші ВМД своїх підпису, ініціалів, прізвища й відбитка номерного штампа "Статистичний контроль проведено" і заповнення цього штампа, що свідчить про завершення статистичного контролю.

Посадова особа Чернігівської митниці може відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України (далі - Картка відмови) в порядку, затвердженому наказом Держмитслужби України "Про затвердження Порядку заповнення і використання Картки відмови" [29], за наявності наступних підстав:

а)  ВМД подається без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів;

б)      подається поза часом, установленим митним органом для митного оформлення;

в)      декларація подається не за місцем, визначеним митним органом для митного оформлення, або без попереднього погодження з митним органом;

г)       використовуються інші, не передбачені Положенням бланки декларацій;

д)      декларація оформлена з порушенням вимог законодавства;

е)       в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відмова у митному оформленні має місце, таким чином, у випадках виявлення посадовими особами митниці недотримання суб’єктами переміщення встановлених митних правил, яке, проте, не спричиняє необхідності притягнення особи до юридичної відповідальності.

Картка відмови в митному оформленні виконує дві функції, які не дозволяють розцінювати її лише як адміністративний заборонний документ:

1)  інформаційну - в ній повідомляються підстави відмови, після усунення яких особа вправі знову пред’явити документи, що свідчать про намір переміщення через митний кордон;

)    гарантування - не виникає ситуації невизначеності, особа, яка вважає, що її права порушено, може предметно оскаржити відмову, оскільки невидача картки відмови у митному оформленні фактично не дозволяє декларанту реалізувати своє право на оскарження дій відповідача - митного органу. Отже, важко не погодитися з позицією, що для практики правозастосовної діяльності Чернігівської митниці важливою є проблема відмови в митному оформленні - негативна реакція митниці на подану декларацію найчастіше стає приводом для оскарження таких дій в господарському суді.

Реєстраційний номер ВМД, за якою відмовлено в митному оформленні, підлягає анулюванню. Анульований реєстраційний номер ВМД не може бути присвоєний іншій декларації. Інформація про анулювання реєстраційного номера ВМД заноситься в графу "Примітки" Журналу обліку ВМД. У справах митного органу залишаються Картка відмови й перший аркуш ВМД.

Оформлена ВМД свідчить про надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначеному митному режимі і підтверджує права та обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.

Вважаємо, що позитивним є те, що посадові особи підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил та/або митної варти Чернігівської митниці залучаються до проведення митного контролю за наявності в митному органі інформації (орієнтування) про незаконне переміщення товарів або при виявленні під час перевірки документів чи вибіркового митного огляду ознак, що вказують на можливість переміщення товарів з порушеннями митного законодавства України, тоді як раніше вони мали право брати участь у здійсненні митного контролю на будь-якому етапі оформлення. При розслідуванні справ про порушення митних правил посадова особа митного підрозділу, у провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил, може письмово витребувати документи, необхідні для розгляду справи. При цьому у справах відділу залишається письмова вимога про надання документів, а також копії витребуваних документів. Також Чернігівська митниця здійснює аналітичні операції з метою прогнозування та виявлення фактів порушень при здійсненні зовнішньоекономічних операцій суб'єктами ЗЕД, характеризування динаміки здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Отже, охарактеризувавши технологію здійснення процедур митного контролю та митного оформлення товарів на Чернігівській митниці, необхідно докладніше ознайомитися з питаннями щодо удосконалення механізму здійснення митних процедур на митниці.

Висновки до другого розділу

У цьому розділі нами було проаналізовано механізм здійснення митних процедур на Чернігівській митниці, про ефективність якого свідчить те, що впродовж 2006-2008 років від митниці до державної казни надійшло понад 1 мільярд гривень, а планові показники за аналогічний період виконано більше, ніж на 100%.

Також було охарактеризовано технологію здійснення процедур митного контролю та митного оформлення товарів на Чернігівській митниці, який проводиться згідно Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації.

Досліджено, що в процесі здійснення митних процедур негативним є те, що ВМД, яку подано митному органу, але ще не прийнято до оформлення, може бути відкликана декларантом з дозволу митного органу. Згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, митниця або не приймає ВМД з причин, визначених в п. 4 цього Положення, із заповненням Картки відмови у митному оформленні, або приймає її з проставленням штампу "Під митним контролем" в графі D, реєстраційного номера в графі 7, а також реєстрацією ВМД у журналі обліку.

Проте позитивним є факт залучення посадових осіб підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил та митної варти Чернігівської митниці до проведення митного контролю за наявності в митному органі інформації про незаконне переміщення товарів або при виявленні під час перевірки документів чи вибіркового митного огляду ознак, які вказують на можливість переміщення товарів з порушеннями митного законодавства України, тоді як раніше вони мали право брати участь у здійсненні митного контролю на будь-якому етапі оформлення.

Загалом, митницею зроблено кроки, щодо наближення митних процедур до міжнародних стандартів.

Розділ 3. Удосконалення організаційно-правового механізму здійснення митних процедур на Чернігівській митниці

3.1 Удосконалення механізму здійснення митних процедур на митниці

На сьогоднішній день удосконалення механізму здійснення митних процедур є першочерговим завданням не тільки для Державної митної служби України, а й для Чернігівської митниці зокрема.

Насамперед, для забезпечення вдосконалення роботи зі спрощення митних процедур і підвищення ефективності технологій митного контролю треба керуватись такими базовими принципами:

·   забезпечення належної ефективності митного контролю;

·   оптимізація використання митних ресурсів;

·   прозорість роботи митних органів;

·   сприятливе ставлення до суб’єктів ЗЕД;

·   уникнення бюрократизму в документообігу.

Вважаємо, що основними напрямками удосконалення митних процедур на Чернігівській митниці є:

а) у правовій сфері:

ü розроблення та впровадження в діяльність законодавчих та нормативно-правових актів, обумовлених приєднанням України до Міжнародної конвенції про гармонізацію і спрощення митних процедур (Кіотська конвенція).

Впровадження в митну справу міжнародних норм і правил дозволить перейти до застосування єдиних стандартів у сфері митної справи і вирішити питання, пов'язані з приєднанням до Міжнародної конвенції про гармонізацію і спрощення митних процедур, а також здійснити поетапне зближення митного законодавства і митних процедур, які застосовуються в Україні, до країн Євросоюзу. Цей захід є найбільш визначальним для успішної реалізації всіх інших заходів.

ü забезпечення паралельного, разом з процесом технічного розроблення відповідних правових норм, використання результатів діяльності регіональних митниць з виконання контрольно-координуючої функції. Це сприятиме уникненню майбутніх часових та ресурсних витрат, пов’язаних з набуттям практичного досвіду застосування положень Кіотської конвенції.

б) у сфері зі спрощення процедур митного контролю та митного оформлення:

ü впровадження уніфікованих технологій митного контролю та митного оформлення, які безперервно охоплюють всю послідовність руху товарів і транспортних засобів під час перебування їх під митним контролем;

ü  поступова адаптація технологій до роботи з інформацією про товари та транспортні засоби;

ü  розроблення та впровадження в практичну діяльність уніфікованих форм звітності про результати митних оглядів. Це дасть можливість, з одного боку, забезпечити обґрунтованість митних оглядів, а, з іншого боку, підвищити їх результативність;

ü  продовження досягнення уніфікації та вичерпності вимог до інформації та митних документів;

в) у сфері організаційної діяльності:

ü розробка заходів щодо забезпечення дотримання працівниками митного органу та суб’єктами ЗЕД законодавства України з питань митної справи при переміщенні товарів і транспортних засобів.

З метою підвищення ефективності митного контролю та митного оформлення, посилення відповідальності, зменшення ролі суб’єктивного фактору під час прийняття класифікаційних рішень як посадовими особами митниці, так і декларантами, необхідно створити незалежний орган з питань класифікації, який провадив би свою діяльність шляхом наукових досліджень та унормування у правових актах системи критеріїв здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів.

Також, для підвищення ефективності транспортно-митних процедур на митниці, на нашу думку, потрібно (рис. 3.1.1):

Вважаємо, що для забезпечення надійності та безпеки доставки вантажів варто запропонувати Державній митній службі України розробити та впровадити електронну систему управління процесом перевезень на основі Системи глобального позиціювання. Суть системи управління та контролю перевезень вантажів митною територією України полягає у можливості абонента контролюючого органу в будь-який момент часу встановити точне місцезнаходження і стан вантажу та транспортного засобу.

Що стосується основних заходів удосконалення типової і принципової схеми організації митних процедур, то на сучасному етапі розвитку зовнішньоекономічних відносин України вони полягають у:

1.    скороченні термінів і підвищенні якості огляду товарів і транспортних засобів;

2.      скороченні термінів сплати митних платежів;

.        вдосконаленні документального оформлення митних процедур;

.        попередженні заподіяння збитку економіці і загрози загальної безпеки країни;

.        зменшенні витрат на здійснення контролю за допомогою розробки гнучких технологій залежно від категорій товарів і осіб, що їх переміщують;

.        забезпеченні доставки товарів у повному обсязі до місць митного оформлення;

.        поліпшенні взаємодії з транспортними організаціями за допомогою розробки і впровадження спільних технологій, що забезпечують здійснення ефективного митного контролю та оформлення товарів з урахуванням необхідності забезпечення безперервності перевізного процесу і необхідності скорочення простою транспортних засобів;

.        вдосконаленні контролю на напрямах незаконного переміщення товарів і транспортних засобів.

Але, на наш погляд, враховуючи суттєве значення проблем, пов’язаних з діяльністю Чернігівської митниці у сфері митних процедур, до цього переліку необхідно додати заходи, представлені у таблиці 3.1.1 (див. с. 83.).

Таким чином, лише в результаті вдосконалення організації митних процедур, а також організаційної структури митних органів на кожній ділянці здійснення цього процесу може бути забезпечена висока результативність функціонування митної системи в цілому.

Не в останню чергу, перспективними напрямами наукових розробок у митній справі є втілення сучасних інформаційних технологій для уніфікації та модернізації процедур контролю за переміщенням товарів, розвитку систем електронного документообігу в митній справі та удосконалення технології та уніфікації документального супроводження контролю під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, впровадження "Електронного декларування".

Таблиця 3.1.1 Заходи щодо удосконалення типової схеми організації митних процедур на митниці

Ще одним із шляхів удосконалення митних процедур є створення власного центру сертифікації ключів (для співробітників митниці), який буде використовуватися як для системи електронного декларування, так і системи електронного документообігу в цілому.

Крім того, зважаючи на виключно важливу роль міжнародної діяльності в роботі митної служби України, необхідно поглиблювати вивчення іноземних мов як запоруки успішної діяльності митників в рамках міжнародної комунікації.

На нашу думку, необхідно забезпечити й подальший розвиток застосування економіко-математичних методів та математичного моделювання для вирішення різноманітних задач:

ü визначення коефіцієнта можливості прийняття рішення в експертних системах за неповних вхідних даних;

ü  використання спеціального програмного забезпечення для оптимізації технологічних процесів митного оформлення вантажів;

ü  оптимізації митного контролю на базі економіко-математичних методів;

ü  удосконалення інформаційних технологій при обслуговуванні вантажовідправників;

ü  дослідження деяких аспектів застосування генераторів псевдо випадкових послідовностей у комплексних системах захисту інформації митної служби;

ü  моделювання інформаційно-управлінських процесів у митній службі;

ü  дослідженню супутникових технології в системі безпеки і контролю переміщення вантажів.

Також, щоб максимально наблизитися до європейського принципу чотирьох свобод - вільного пересування людей, товарів, капіталу та послуг, на нашу думку, потрібно провести з Польщею переговори з удосконалення митних процедур, спрощення візового режиму, що є принциповим у питаннях торгово-економічного співробітництва, зокрема щодо недопущення зниження товарообігу між країнами. Питання вдосконалення митних процедур, спрощення візового режиму, протидії корупції, контрабанді, незаконній міграції - важлива складова двостороннього співробітництва.

Важливою тенденцією розвитку митної справи з метою прискорення товаропотоку є прагнення виконувати більшість митних процедур ще до надходження товару у пункт пропуску на митному кордоні. З огляду на це доцільно було б запровадити у практику митної діяльності прийняття попередніх рішень щодо товару, його класифікації за товарною номенклатурою, митної вартості тощо.

На жаль, митні процедури, які застосовуються на сьогоднішній день в Україні, не в повній мірі відповідають визнаним в усьому світі таким процедурам як: попереднє інформування, електронне декларування, система керування ризиками, пост-аудит, рамкові стандарти безпеки і сприяння торгівлі, впровадження яких можливо лише шляхом реалізації мір, спрямованих на використанні принципів інтегрованого керування за допомогою інформаційних технологій.

Одним із напрямків підвищення ефективності роботи Чернігівської митниці у галузі здійснення митних процедур є створення та організація електронного інформаційного середовища в митній службі, що можливо представити як перехід від інформаційного сховища до інформаційно-довідкової системи, яка, в свою чергу, потребує перетворення в автоматизовану виконавчо-контрольну.

Основою, на якій базується вищенаведена система, є "Електронна митниця", яка на сьогоднішній день вже застосовується працівниками Чернігівської митниці та інших митних органів, проте потребує подальшого впровадження.

Нова автоматизована виконавчо-контрольна система повинна бути створена на нових інформаційних технологіях та, відповідно, на сучасній матеріальній базі, яка дозволить побудувати модернізовану багаторівневу систему з відомчою телекомунікаційною мережею, забезпеченою комплексною системою захисту інформації, що потребує тривалого часу та значних капіталовкладень. Технологічні та технічні проблеми (канали зв'язку, формати даних, які передаються, програмні продукти) не дозволяють сьогодні широкомасштабно розпочати введення процедур інформаційних технологій. А саме для їх вирішення необхідне забезпечення пріоритетного фінансування.

У рішеннях Євросоюзу "Електронна митниця" є базою для створення "єдиного вікна", яке зобов'язані використовувати інші відомства, що задіяні у митній справі. Тому і на митні органи України повинні бути покладені додаткові обов'язки з координації дій міністерств та відомств в цьому напрямку, затвердження яких необхідно відповідними рішеннями Уряду. Для реалізації зазначеного потрібно розробити та представити розширений детальний план переведення на інформаційні технології, відмови від паперових технологій, введення контрольної системи, яка буде охоплювати усі сфери митної діяльності та стане базою для прийняття управлінських рішень.

Це потребує активного інституційного розвитку самої митної служби. Основні його етапи:

1)    створення окремої юридичної особи у вигляді "Інформаційної регіональної митниці" з підрозділами подвійного підпорядкування у митницях та усіх митних установах. Структура "Регіональної інформаційної митниці" зображена на рис. 3.1.2 (див. с. 87);

2)      створення у складі центрального апарату ДМСУ оперативного центру для обробки інформації та прийняття управлінських рішень (головним завданням якого буде постійний моніторинг усієї вхідної інформації, її аналіз з використанням системи управління ризиків та надання оперативних вказівок митним органам для цільового використання методів вибіркового контролю і забезпечення своєчасного реагування на загрози, які пов'язані з порушенням митного законодавства);

)        уведення окремого підрозділу у складі центрального апарату (наприклад, департаменту інформаційних технологій), який буде розробником інформаційної стратегії, замовником інформаційних технологій та незалежним контролером втілення їх в життя.

Запропоновані заходи необхідні для координування напрямків розвитку митних органів України, які повинні ґрунтуватися на інформаційних технологіях та в основному співпадати з принципами діяльності та механізмами реалізації митних служб провідних країн світу й базуватися на міжнародних конвенціях і рекомендаціях.

Тому, узагальнюючи вищевикладене, варто зазначити, що удосконалення технології митних процедур тісно пов’язане із оптимізацією її інформаційного забезпечення, яке розглянемо більш докладно.

.2 Оптимізація інформаційного забезпечення процесу управління митними процедурами

Стратегія розвитку сучасного суспільства однозначно засвідчує, що перемоги досягають ті структури, які накопичують та вміло розпоряджаються наявною інформацією. Збір і обробка великих об'ємів інформації, на сьогоднішній момент, можливі тільки з застосуванням інформаційних технологій, які реалізуються шляхом створення комплексних систем. Провідні митні служби світу таких країн, як Німеччина, Франція, Росія, Японія, Китай, США, Канада та багато інших держав також активно переходять на сучасні електронні технології.

Втілення новітніх технологій Митною службою України в митну справу українських митниць, зокрема, й Чернігівської розпочалося ще в 1992 році. У 2005 році почався новий етап цієї роботи з розробки принципів побудови багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" та її часткової реалізації.

Вважаємо, що оптимальним інформаційним забезпеченням процесу управління митними процедурами є саме ця комплексна система, створення якої спрямовано на оперативне отримання актуальної і достовірної інформації про наміри щодо здійснення зовнішньоекономічних операцій, створення умов для прискорення процедур митного контролю та митного оформлення, удосконалення інформаційної інфраструктури Держмитслужби.

Зрештою, "електронну митницю" варто вважати основою митних технологій і головним механізмом забезпечення митної безпеки держави.

Основні положення з формування інформаційно-телекомунікаційного забезпечення комплексної системи, принципи її побудови визначені в Концепції створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" (додаток Й).

План заходів з реалізації Концепції створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" представлено в таблиці 3.2.1.

Таблиця 3.2.1 План заходів з реалізації Концепції створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця"

Крім того, в діяльності Чернігівської митниці для автоматизованого оформлення митних документів у структурних підрозділах митного органу, зайнятих в процесі митного оформлення вантажів застосовується програма Інспектор-2006 (рис. 3.2.1).

Програма Інспектор-2006 вирішує такі основні задачі:

·  автоматизована підтримка технології митного оформлення, прийнята в митному органі, і заснована на нормативних документах Держмитслужби України й митного органу;

·        автоматизована взаємодія з учасниками зовнішньоекономічної діяльності - брокерами, декларантами, перевізниками з використанням електронного обміну даними;

·        ведення й актуалізація нормативно-довідкової інформації, тарифного і нетарифного регулювання;

·        введення і форматно-логічний контроль електронних копій документів, потрібних для митного оформлення, а для вантажних митних декларацій (далі - ВМД) ще й перевірку їх згідно з критеріями ризику;

·        ведення бази даних митного органу - основного сховища інформації про митне оформлення - електронних копій ВМД, інших документів, задіяних в процесі митного оформлення, даних про проходження технологічних етапів оформлення, тощо;

·        аналіз і перевірка електронних документів на підставі нормативно-довідкової інформації, тарифного і нетарифного регулювання;

·        обмін інформацією з іншими підрозділами митного органу із застосуванням криптографічного захисту інформації;

·        формування оперативних, статистичних і аналітичних даних під час проведення митного оформлення з метою подальшого введення їх до Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ (рис. 3.2.2).

Щодо системних вимоги до встановлення програми Інспектор - 2006, то вона розроблена за архітектурою "клієнт-сервер".

Програма Інспектор - 2006 інсталюється і працює на персональних комп’ютерах із встановленою операційною системою Microsoft Windows 98/ME/2000/XP/2003 з мінімальною конфігурацією Celeron 333 MHz 128 MB RAM та 300 MB для сервера / 30 MB для клієнта вільного місця на жорсткому диску. Серверна частина (СУБД Microsoft SQL Server 2000/2005 та база даних) і клієнтська частина можуть бути встановлені як на один комп’ютер, так і на різні комп’ютери, причому кількість клієнтських установок обмежується тільки потужністю сервера.

На всіх комп’ютерах в панелі керування Windows (вкладка Мова і регіональні стандарти) слід вибрати Мовні стандарти і параметри Українські і переконатися в тому, що короткий формат дати має вигляд дд.мм.рррр. У вкладці Дата і час слід встановити часовий пояс Київ.

У випадку, якщо на сервері застосовується мережевий екран (Firewall), то в ньому слід зробити виключення - дозволити вхідні пакети на порти 1433 та 1434 з усіх клієнтських комп’ютерів, які будуть працювати з даним сервером.

Умовою виконання основних функцій програми є налагодження роботи програми (у тому числі введення користувачів, надання їм певних повноважень) Адміністратором.

При входженні в програму у вікні приєднання до бази даних слід вибрати умову приєднання до бази даних - "Аутентифікація SQL Server", вибрати ім’я та ввести пароль користувача, встановлені Адміністратором програми.

За допомогою комбінації клавіш Ctrl+F12 в процесі роботи програми, не виходячи з неї, можна змінити користувача.

У своїй діяльності працівники Чернігівської митниці з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи користуються ресурсами глобальної мережі Інтернет, саме: електронною поштою, сайтами Верховної Ради України, Державної митної служби тощо.

Також для відправки запитів щодо уточнення інформації, необхідної для здійснення митного оформлення та отримання на нього відповіді інспектори використовують телефон-факс.

До основних можливостей програми QD Professional належать:

ü отримання повної довідки на товари, залежно від мети їх переміщення через митний кордон (ставки мита і акцизного збору, дозвільні документи, попередній розрахунок платежів за вказаними параметрами тощо);

ü  висока швидкість, зручність і простота при заповненні ВМД;

ü  автоматичний розрахунок платежів і повний контроль при заповненні ВМД;

ü  оперативне отримання інформаційно-довідкових та аналітичних матеріалів для мінімізації ризиків при експортно-імпортних операціях;

ü  автоматичне формування звітів і додаткових документів для митного оформлення;

ü  постійно поновлювана база законодавчих і нормативно-правових актів, конвенцій і рекомендацій з питань здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

На наш погляд, позитивним є те, що централізований обмін митною інформацією здійснюється через супутниковий зв’язок, яким оснащені та об’єднані в єдину мережу митні пости "Нові Яриловичі", "Сеньківка", "Щорс" і адміністративний будинок митниці. У пункті пропуску "Нові Яриловичі" працює мобільна рентгенна установка для догляду речей громадян та вантажів. Інспектори митних постів "Сеньківка", "Нові Яриловичі", де встановлені стаціонарні ваги, мають змогу здійснювати комп’ютерну обробку інформації щодо ваги товару та транспортного засобу.

Висновки до третього розділу

У даному розділі з метою забезпечення вдосконалення роботи зі спрощення митних процедур і підвищення ефективності технологій митного контролю було запропоновано керуватися такими базовими принципами:

·        забезпечення належної ефективності митного контролю;

·        оптимізація використання митних ресурсів;

·        сприятливе ставлення до суб’єктів ЗЕД;

·        прозорість роботи митних органів;

·        уникнення бюрократизму в документообігу.

Удосконалено типову схему організації митних процедур на митниці за допомогою та розроблено заходи щодо підвищення ефективності транспортно-митних процедур на митниці, а саме: на основі економіко-математичні методів розробити моделі транспортно-митних технологій та провести їх аналіз, використовуючи спеціальне програмне забезпечення; створити сучасні транспортно-логістичні центри з концентрованим розташуванням контролюючих органів, що стане ефективним фактором зміцнення транспортного потенціалу держави, підвищить ефективність митного та інших видів державного контролю за рахунок ефективного планування їх роботи, сприятиме прискоренню товарообігу і створить безпечні та сприятливі умови працівникам митниці.

Щодо оптимізації інформаційного забезпеченням процесу управління митними процедурами, то найефективнішою є комплексна система "Електронна митниця".

Узагальнюючи вищевикладене, можна зробити висновок, що лише в результаті удосконалення організації митних процедур на кожній ділянці здійснення цього процесу може бути забезпечена висока результативність функціонування митної системи в цілому.

Висновки та пропозиції

У дипломній магістерській роботі запропоновано теоретичні узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється у виробленні наукових пропозицій щодо удосконалення організаційно-правового механізму здійснення митних процедур.

За результатами дослідження можна сформулювати такі основні висновки та надати пропозиції:

. На підставі аналізу літературних джерел за встановлено, що митний контроль є важливим та ефективним засобом забезпечення митної політики держави, який реалізується шляхом здійснення комплексу заходів, забезпечуючих своєчасне виявлення порушень митного законодавства України та взятих нею міжнародних зобов'язань, а також чітке дотримання юридичними та фізичними особами митних процедур і правил.

Сформульовані основні принципи, на яких має базуватися митний контроль в сучасних умовах розвитку. Це: вибірковості, мінімізації митних процедур, безперервності. Серед принципів митного оформлення виділено наступні: законності, рівності та забезпечення прав та законних інтересів суб’єктів ЗЕД, оперативності, використання мови митного оформлення.

Що стосується митного оформлення, то його основною метою є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку переміщення товарів і транспортних засобів.

. Митні процедури - це операцій, що пов’язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Основними завданнями і напрямками організації митних процедур є:

·   підготовка проектів законодавчо-нормативних актів з питань організації та розвитку митної інфраструктури;

·        аналіз діючих та впровадження передових форм і методів митного контролю та заходів підвищення їх ефективності;

·        організація взаємодії митних органів зі службами прикордонного, санітарного, ветеринарного, екологічного контролю, іншими контрольними службами та правоохоронними органами при здійсненні митного контролю;

·        розробка і запровадження нових систем захисту результатів митного оформлення;

·        удосконалення видів особистих митних забезпечень, форм їх застосування.

Крім того, узагальнено загальні вимоги митного оформлення, тобто загальні правила правового та організаційного характеру, що визначають категорію часу, місця, сил та засобів для проведення митного оформлення.

. Розкрито сутність митних платежів як одну з важливих митних процедур та особливості їх нарахування і сплати. До таких платежів належить: мито, ПДВ, акцизний збір та єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон, а також плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів і плата за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 4 Прикінцевих положень Кодексу, з моменту набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі, а саме з 16 травня 2008 року, глава 2 "Митні збори" розділу V "Мито та митні збори" Митного кодексу України від 12 грудня 1991 року № 1970-XII, якою передбачалося справляння митних зборів, втратила чинність

Узагальнено, що митні платежі є основою, за рахунок якої формуються митні доходи держави.

. Проаналізовано механізм здійснення митних процедур на Чернігівській митниці. Так, протягом 2008 року Чернігівська митниця виконала планові показники по перерахуванню податків і зборів на 100,1% чим забезпечила надходження до Держбюджету доходів у сумі 601,5 мільйонів гривень. Це на 303,2 мільйони гривень більше, ніж у 2007 році. У 2007 році сума перерахованих митницею доходів становила 298,3 мільйони гривень, що на 20% більше, ніж у 2006 році, і виконала планові показники на 103,5%. Саме надходження митниці, які складають понад 1 мільярд гривень протягом досліджуваних років і виконання планових показників більше, ніж на 100% вказує на ефективність механізму здійснення митних процедур на Чернігівській митниці.

. Також було охарактеризовано технологію здійснення процедур митного контролю та митного оформлення товарів на Чернігівській митниці, який проводиться згідно Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації.

Недоліком, на наш погляд, є те, що в цьому Порядку № 314 ніде не згадується, а, отже, й не сказано про окремих посадових осіб, уповноважених на перевірку правильності визначення митної вартості, класифікації товару та інших (крім посадової особи, яка здійснює контроль за переміщенням товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності), що дозволяє припустити, що всі передбачені митні процедури можуть бути проведені однією посадовою особою митниці.

Проте позитивним є факт залучення посадових осіб підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил та митної варти Чернігівської митниці до проведення митного контролю за наявності в митному органі інформації про незаконне переміщення товарів або при виявленні під час перевірки документів чи вибіркового митного огляду ознак, які вказують на можливість переміщення товарів з порушеннями митного законодавства України, тоді як раніше вони мали право брати участь у здійсненні митного контролю на будь-якому етапі оформлення.

. Щодо пропозицій удосконалення механізму здійснення митних процедур на митниці, то запропоновано наступні: скорочення часу на здійснення митних процедур та зовнішнє їх спрощення, що являється одним з проявів спрямованості держави на досягнення кращих світових стандартів у своїй діяльності; врегулювання співвідношення між кількістю та якістю процедур митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України; скорочення термінів сплати митних платежів; впровадження уніфікованих технологій митного контролю та митного оформлення, які безперервно охоплюють всю послідовність руху товарів і транспортних засобів під час перебування їх під митним контролем; продовження досягнення уніфікації та вичерпності вимог до інформації та митних документів; впровадження "Електронного декларування".

Крім того, ще однією з найважливіших задач, яку необхідно вирішити в митній службі України для ефективної роботи Чернігівської митниці в найближчій перспективі - це впровадження в митну справу міжнародних норм і правил, що дозволить перейти до застосування єдиних стандартів в області митної справи і вирішити питання, пов'язані з приєднанням до міжнародних конвенцій по гармонізації і спрощенню митних процедур, а також здійснити поетапне зближення митного законодавства і митних процедур, які застосовуються в Україні, до країн Євросоюзу.

. Оптимальним інформаційним забезпеченням процесу управління митними процедурами є багатофункціональна комплексна система "Електронна митниця", створення якої спрямовано на оперативне отримання актуальної і достовірної інформації про наміри щодо здійснення зовнішньоекономічних операцій, створення умов для прискорення процедур митного контролю та митного оформлення, удосконалення інформаційної інфраструктури Держмитслужби.

Список використаних джерел

1.     Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур (м. Кіото, 1973 р.).

2.      Митний кодекс України від 11.07.2002 № 92-IV.

.        Митний кодекс України: Науково-практичний коментар/ А.Т. Комзюк, О.О. Погрібний, Р.А. Калюжний та ін. - К.: Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2008. - 757 с.

.        Закон України від 25.06.1991 № 1251-XII "Про систему оподаткування".

.        Закон України від 05.02.1992 № 2097-XII "Про Єдиний митний тариф".

6.      Закон України від 24.02.1994 № 4004-XII "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

.        Закон України від 15.09.1995 № 329/95-ВР "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби".

.        Закон України від 06.02.1996 № 30/96-ВР "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби".

.        Закон України від 07.05.1996 № 178/96-ВР "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої".

.        Закон України від 07.05.1996 № 180/96-ВР "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину".

.        Закон України від 24.05.1996 № 216/96-ВР "Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них".

.        Закон України від 11.07.1996 № 313/96-ВР "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)".

.        Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

.        Закон України від 30.06.1999 № 783-XIV "Про джерела фінансування органів державної влади".

.        Закон України від 10.09.1999 № 1033-XIV "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур".

.        Закон України від 04.11.1999 № 1212-XIV "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України".

.        Закон України від 05.04.2001 № 2371-III "Про Митний тариф України".

.        Закон України від 24.10.2002 № 216-IV "Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів".

.        Закон України від 13.12.2006 № 441-V "Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням".

.        Закон України від 28.12.2007 № 107-VІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

.        Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 № 309-VI.

.        Постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574 "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію".

.        Постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.2000 № 1203 "Про затвердження Положення про пункти пропуску через державний кордон".

.        Постанова Кабінету Міністрів України від 24.10.2002 № 1569 "Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон".

.        Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 № 1947 "Про затвердження Порядку створення зон митного контролю та їх функціонування і Порядку надання дозволу на розміщення у зонах митного контролю споруд та об’єктів інфраструктури, що належать іншим, ніж митні, органам державної влади, які здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України".

.        Постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 93 "Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів".

.        Постанова Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 № 533 "Про запровадження плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів".

.        Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 18-92 "Про акцизний збір".

.        Наказ Державної митної служби України від 24.04.1999 № 239 "Про затвердження Порядку заповнення і використання Картки відмови".

.        Наказ Державної митної служби України від 21.01.2000 № 33 "Про затвердження Інструкції про порядок справляння акцизного збору в разі ввезення товарів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України".

.        Наказ Державної митної служби України від 18.03.2002 № 207 "Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації".

.        Наказ Державної митної служби України від 14.10.2002 № 561 "Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням вантажної митної декларації" - втратив чинність.

.        Наказ Державної митної служби України від 28.12.2002 № 747 "Про затвердження Інструкції з діловодства в митній службі України".

.        Наказ Державної митної служби України від 20.04.2005 № 314 "Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації".

.        Наказ Державної митної служби України від 27.09.2006 № 821 "Про затвердження Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України".

.        Наказ Державної митної служби України від 25.09.2008 № 1045 "Про затвердження Порядку відображення відомостей про доплату (повернення) сум митних платежів і відкоригованих фактичних відомостей про товари, які стали відомі після закінчення митного оформлення".

.        Бакаев О.Ю., Матвиенко Г.В. Таможенное право Росии: Учебник / Отв. ред. Н.И. Химичева. - М., 2004.

.        Голомовзний В.М. Митне регулювання: Навч. посібник / В.М. Голомовзний, Л.А. Панкова, О.Ю. Григор’єв, А.О. Босак, Н.Л. Калиновська. - Львів: Вид-во Національного Університету "Львівська політехніка", 2004.

.        Гребельник О.П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. - Центр навчальної літератури, 2005. - 696 с.

.        Гребельник О.П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Опорний конспект лекцій. - К.: КНТЕУ, 2007. - 163 с.

.        Дудчак В.І., Мартинюк О.В. Митна справа: Навч. посіб. - К.: КНЕУ

.        Митне право України: Навч. посібник / За заг. ред. В.В. Ченцова. - К.

.        Митний контроль та митне оформлення: Навч. посібник / За ред. М.М. Каленського, П.В. Пашка. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2002. - 284 с.

.        Науменко В.П., Пашко П.В., Руссков В.А. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2006. - 394 с. - (Митна справа в Україні).

.        Основи митної справи в Україні: Навч. посіб. / За ред. П.В. Пашка. - К.: Знання, 2004. - 732 с. - (Митна справа в Україні).

.        Таможенное право: Учебник для вузов / М.М. Рассолов, Н.Д. Эриашвили, В.Н. Галузо и др. / Под ред. М.М. Рассолова, Н.Д. Эриашвили. - 2-е изд., перераб. и доп. - М., 2005.

.        Гайшунов М.В. Проблемні питання у сфері адміністрування ПДВ при імпорті товарів та заходи Держмитслужби, направлені на їх врегулювання // Митниця, 2008. - № 3(40).

.        Тарасов Г. Зміни в митному оформленні: чи то є, чи то нема // Дебет-Кредит, 2005. - № 21.

.        www.CustomsBooks.com.

.        www.customs.gov.ua.

.        www.rada.gov.ua.

Додаток А

ПОЛОЖЕННЯ

про Чернігівську митницю

. Загальні положення

.1. Чернігівська митниця (далі митниця) є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи, який безпосередньо забезпечує дотримання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

.2. Митниця підпорядковується Державній митній службі України.

.3. Митниця у своїй діяльності керується Конституцією України, Митним кодексом України, іншими законами України, міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями колегії та наказами Державної митної служби України, а також цим Положенням.

.4. Положення про структурні підрозділи митниці, а також посадові інструкції їх працівників затверджуються начальником митниці на підставі типових положень та інструкцій, розроблених Державною митною службою України.

.5. Створення, реорганізація та ліквідація митниці здійснюються згідно з законодавством.

.6. Структура, гранична чисельність, штатний розпис та кошторис митниці затверджуються Головою Державної митної служби України.

.7. Місце розташування митниці - м. Чернігів, проспект Перемоги, 6. До зони діяльності митниці відносяться Бобровицький, Варвинський, Городнянський, Ічнянський, Козелецький, Куликівський, Корюківський, Менський, Ніжинський, Носівський, Прилуцький, Ріпкинський, Сосницький, Срібнянський, Чернігівський, Щорський райони Чернігівської області, м. Славутич Київської області, зона відчуження ЧАЕС.

Кількість та компетенція підпорядкованих митних постів визначається Державною митною службою України. Митниці підпорядковані митні пости: "Енергія", "Горностаївка", "Нові Яриловичі", "Прилуки", "Сеньківка", "Славутич", "Щорс", "Ніжин".

.8. Митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України й своїм найменуванням та інші печатки, штампи, бланки, відповідні рахунки в територіальному відділенні Державного казначейства та банку.

2. Основні завдання митниці

.1. Безпосереднє здійснення митної справи, контроль за додержанням юридичними та фізичними особами законодавства України з питань митної справи.

2.2. Захист економічних інтересів України.

.3. Забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в установленому законом порядку.

.4. Застосування відповідно до закону заходів тарифного й нетарифного регулювання при переміщенні товарів, предметів і транспортних засобів через митний кордон України.

.5. Здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, предметів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, удосконалення форм і методів здійснення митного контролю й митного оформлення.

.6. Здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів, забезпечення додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку.

.7. Створення в зоні своєї діяльності сприятливих умов для прискорення товарообігу та збільшення обсягів пасажиропотоку через митний кордон України.

.8. Боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил.

.9. Розвиток міжнародного співробітництва в галузі митної справи.

.10. Ведення митної статистики.

.11. Здійснення верифікації (підтвердження достовірності) сертифікатів про походження товару з України.

.12. Контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

.13. Контроль за раціональним використанням матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до нормативів та кошторисів, збереженням державної власності.

.14. Своєчасне й повне перерахування податків, зборів та обов‘язкових платежів, справляння яких відповідно до законодавства України покладено на митні органи, на рахунки відповідних бюджетів згідно з чинним порядком розрахунків з урахуванням положень Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. Виконання прогнозних показників надходжень до Державного бюджету України.

.15. Сприяння захисту прав інтелектуальної власності в процесі зовнішньоекономічної діяльності.

. Основні повноваження митниці

Митниця відповідно до покладених на неї завдань:

.1. Здійснює в зоні своєї діяльності митний контроль та митне оформлення товарів, предметів і транспортних засобів юридичних та фізичних осіб відповідно до встановлених законом митних режимів. У межах компетенції, визначеної Держмитслужбою України, приймає рішення щодо продовження строку тимчасового ввезення (вивезення) товарів і транспортних засобів, тимчасово ввезених на митну територію України (тимчасово вивезених з митної території України) під зобов'язання про зворотне вивезення (ввезення).

.2. Видає в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства накази. Подає на державну реєстрацію до управління юстиції в Чернігівській області нормативно-правові акти, що мають міжвідомчий характер або зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян і суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

.3. Стягує податки, збори й обов‘язкові платежі, справляння яких відповідно до законодавства України покладено на митні органи, і своєчасно перераховує отримані кошти до Державного бюджету України.

.4. Розробляє та реалізує плани заходів щодо запобігання контрабанді й порушенням митних правил; заводить справи про порушення митних правил, здійснює провадження в них; порушує кримінальні справи про контрабанду та проводить дізнання в них.

Вживає спільно з правоохоронними органами заходи, спрямовані на відвернення незаконного вивезення за кордон предметів, що становлять національне, історичне чи культурне надбання держави.

Проводить силами підрозділів митної варти, служби по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил (у тому числі спільно з правоохоронними та іншими органами державної влади поза зоною митного контролю) оперативні заходи щодо виявлення, попередження та припинення контрабанди, порушень митних правил. Також силами підрозділів митної варти забезпечує контроль за проходженням, охороною й супроводженням підакцизних товарів, у тому числі тих, що переміщуються через територію України транзитом. Здійснює охорону територій, будівель, споруд і приміщень митних органів, забезпечує охорону зон митного контролю від будь-яких протиправних посягань.

.5. Здійснює контроль за доставкою товарів, предметів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, у митниці призначення. У разі недоставки товарів, предметів і транспортних засобів у митницю призначення вживає спільно з правоохоронними органами заходи для їх розшуку та притягнення до відповідальності винних осіб.

.6. Веде облік суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, розташованих у зоні її діяльності. Контролює дотримання юридичними особами та громадянами встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, предметів і транспортних засобів через митний кордон України. Регулярно інформує Державну митну службу України про зовнішньоекономічні операції суб'єктів господарювання, розташованих у зоні її діяльності.

.7. Здійснює контроль за переміщенням валютних цінностей через митний кордон України, а також контроль за дотриманням строків ввезення в Україну товарів при проведенні бартерних (товарообмінних) зовнішньоекономічних операцій та порядком здійснення операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах.

Здійснює контроль за переміщенням товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, внесені до реєстру Державної митної служби України.

.8. У межах своєї компетенції представляє інтереси держави в судах під час розгляду справ за позовами, заявами, скаргами юридичних осіб та громадян.

.9. Забезпечує виконання норм законодавства України з питань митної справи й нормативно-правових актів Державної митної служби України, узагальнює практику їх застосування в зоні своєї діяльності, розробляє та вносить на розгляд Державної митної служби України пропозиції щодо їх удосконалення.

.10. Безоплатно інформує заінтересованих осіб за їх зверненнями про нормативно-правові акти України з питань митної справи, надає їм довідки щодо основних положень цих актів.

Надає заінтересованим особам, у тому числі на платній основі, консультації з питань митної справи, а також тексти опублікованих нормативно-правових актів з цих питань.

.11. Організує зберігання прийнятих митницею на зберігання товарів, що перебувають під митним контролем і за якими власник не звернувся до закінчення передбачених законодавством України строків зберігання; товарів і транспортних засобів, вилучених по справах про порушення митних правил, у тому числі майна, щодо якого судом винесено рішення про конфіскацію - до передачі такого майна органам державної виконавчої служби згідно з законодавством; товарів, від яких власник відмовився на користь держави; товарів, власник яких невідомий, а також розпорядження ними.

.12. Контролює діяльність розташованих у зоні її діяльності митних брокерів, митних перевізників, складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, магазинів безмитної торгівлі; у передбачених законодавством України випадках видає та скасовує відповідні дозвільні документи або направляє до Державної митної служби України пропозиції щодо їх видачі або скасування.

.13. За дорученням Держмитслужби України здійснює роботу зі збирання, аналізу та перевірки даних торгово-промислових палат і виробників товарів, потрібних для перевірки сертифікатів про походження товару з України.

.14. Веде роботу з перевірки правильності визначення країни походження товарів для цілей митного контролю й митного оформлення.

.15. У зоні своєї діяльності використовує для оформлення результатів митного контролю митні забезпечення: одноразові номерні запірно-пломбувальні пристрої, печатки, штампи, голографічні мітки та інші засоби ідентифікації, передбачені Митним кодексом України.

.16. Вимагає від юридичних та фізичних осіб подання відповідних дозволів державних органів, а також інших документів, необхідних для цілей митного контролю та митного оформлення товарів, предметів і транспортних засобів.

.17. Здійснює перевірку відомостей, заявлених юридичними й фізичними особами під час декларування товарів, предметів і транспортних засобів.

.18. Використовує в процесі здійснення митного контролю технічні й спеціальні засоби, безпечні для життя та здоров'я людини, тварин і рослин. Забезпечує експлуатацію цих засобів відповідно до вимог технічної документації, а також їх збереження, обслуговування, ремонт і списання.

.19. Збирає, обробляє та подає Державній митній службі України дані митної статистики зовнішньої торгівлі, спеціальної митної статистики.

.20. Веде роботу зі збирання, аналізу, систематизації цінової інформації та з формування бази даних про ціни на товари для використання її при визначенні митної вартості й митній оцінці ідентичних і аналогічних товарів, що переміщуються через митний кордон України.

.21. Забезпечує ефективне застосування передбачених Митним кодексом України методів визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, з метою забезпечення справляння в повному обсязі податків і зборів, справляння яких віднесено відповідно до законодавства України до компетенції митних органів.

.22. Веде роботу з класифікації та кодування товарів у митних цілях відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

.23. За погодженням з Управлінням інформаційного забезпечення та митної статистики Державної митної служби України здійснює впровадження й експлуатацію автоматизованих програм, програмного забезпечення.

Забезпечує використання програмно-апаратних засобів захисту інформації, митного контролю, а також зв'язку, цілодобове функціонування електронної пошти й транспортної мережі супутникового зв'язку.

.24. Забезпечує в зоні своєї діяльності ритмічну та безперебійну роботу пунктів пропуску через державний кордон України.

.25. На підставі типових технологічних схем, затверджених Кабінетом Міністрів України, в установленому Митним кодексом України порядку впроваджує технологічні схеми митного контролю й митного оформлення товарів, предметів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, у розташованих в зоні її діяльності пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного та залізничного сполучення з урахуванням місцевих особливостей їх функціонування.

.26. Забезпечує розвиток митної інфраструктури в зоні своєї діяльності. Здійснює капітальне будівництво й капітальний ремонт приміщень. Забезпечує утримання у відповідному стані територій, споруд і облаштування пунктів пропуску.

.27. У порядку й обсязі, визначених Митним кодексом України, іншими актами законодавства України, взаємодіє з правоохоронними органами, іншими органами державної влади, що здійснюють контроль за переміщенням товарів, предметів і транспортних засобів через митний кордон України, органами місцевого самоврядування, митними органами суміжних держав. Підтримує зв'язки із засобами масової інформації.

.28. У порядку, установленому законодавством України, взаємодіє з органами державного нагляду за станом охорони праці. Забезпечує подання Державній митній службі України в установлені ними строки звітів з питань охорони праці та надзвичайних ситуацій.

.29. Веде згідно із законодавством бухгалтерський облік і фінансово-господарську діяльність. Забезпечує раціональне використання матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до нормативів та кошторисів, збереження державної власності. Забезпечує подання до Державної митної служби України та інших уповноважених органів фінансових і статистичних звітів у строки, установлені законодавством. Бере участь у проведенні ревізій фінансово-господарської та перевірок оперативно-службової діяльності митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій згідно з планами Державної митної служби України.

.30. Щоденно подає до Державної митної служби України інформацію про оперативну обстановку в пунктах пропуску через державний кордон України. У межах своєї компетенції вживає заходів для нормалізації оперативної обстановки в разі її ускладнення.

.31. Веде складське господарство відповідно до умов і порядку зберігання, передбачених законодавством.

Залучає в установленому законодавством України порядку кошти вітчизняних і зарубіжних інвесторів, а також субвенції для будівництва та облаштування об’єктів митної інфраструктури в зоні своєї діяльності.

.32. Веде військовий облік військовозобов'язаних працівників митниці та їх бронювання на період мобілізації та воєнного часу.

.33. Надає дозвіл на ввезення й переробку на митній території України товарів, що походять з інших країн, і на вивезення товарів для переробки за межами митної території України.

.34. Виконує рішення колегії та завдання Державної митної служби України. Розробляє плани роботи митниці.

.35. Здійснює заходи щодо виявлення, попередження й припинення корупції та інших протиправних дій з боку працівників митниці.

.36. Розглядає в установленому порядку звернення, заяви та скарги юридичних осіб і громадян з питань своєї діяльності, вживає заходів для усунення причин, що призвели до порушення законних прав та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності і громадян.

.37. Для забезпечення здійснення митного контролю за товарами, предметами і транспортними засобами, що переміщуються через митний кордон України, проведення заходів пов’язаних з виявленням, попередженням і припиненням контрабанди та порушень митних правил, створює зони митного контролю в пунктах пропуску на митному кордоні України, на залізничних станціях, на територіях підприємств, спеціальних митних зон, а також в інших місцях.

.38. Розробляє пропозиції щодо удосконалення законодавства з питань митної справи і в установленому порядку подає їх до Держмитслужби України.

Бере участь в опрацюванні проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів.

.39. Здійснює інші повноваження, що випливають з покладених на митницю завдань, у тому числі й ті, які делеговані їй Державною митною службою України.

. Керівництво митницею

.1. Керівництво митницею здійснює начальник, що призначається на посаду та звільняється з посади наказом Державної митної служби України.

Накази митниці, доручення її начальника є обов'язковими для виконання всіма працівниками митниці.

.2. Начальник митниці має заступників за напрямами діяльності. Кількість заступників та їх повноваження визначаються Державною митною службою України за поданням начальника митниці.

.3. Начальник митниці є розпорядником фінансових та матеріальних ресурсів митниці.

.4. Начальник митниці при виконанні покладених на митницю завдань представляє інтереси митниці в інших органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, в установах і організаціях, укладає господарські та інші угоди з питань, що належать до його компетенції.

.5. Начальник митниці відповідає за:

- якісне, повне та своєчасне виконання покладених на митницю завдань;

-        організацію роботи з виявлення й припинення контрабанди та порушень митних правил і за результати цієї роботи;

         розбудову та розвиток митної інфраструктури в зоні діяльності митниці;

         дотримання фінансової та штатно-кошторисної дисципліни, організацію бухгалтерського обліку в митниці; збереження оброблених документів, реєстрів і звітів протягом строків, установлених законодавством України;

         добір і розстановку кадрів; виховну роботу з кадрами; професійну підготовку особового складу митниці;

         організацію в митниці роботи з охорони праці; створення безпечних умов праці, дотримання вимог законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці.

.6. Начальник митниці відповідно до покладених на нього обов'язків:

забезпечує дотримання працівниками митниці вимог законодавства України;

організує в зоні діяльності митниці взаємодію з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

підписує накази та розпорядження, приймає рішення, дає працівникам митниці доручення та контролює їх виконання, а також якість і своєчасність виконання ними доручень Державної митної служби України; підписує фінансові й інші службові документи відповідно до наданих повноважень;

затверджує наказами положення про митні пости, інші структурні підрозділи митниці, а також затверджує посадові інструкції працівників митниці;

веде роботу з добору й розстановки кадрів; вносить подання та порушує клопотання щодо призначення на посади, звільнення з посад працівників, посади яких віднесено до номенклатури посад Державної митної служби України;

забезпечує своєчасне направлення працівників митниці до закладів освіти для їх підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації; організує навчання працівників без відриву від служби; забезпечує працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, що навчалися за направленнями митних органів за державним замовленням, а також проходження студентами виробничої практики на робочих місцях;

організує та веде виховну й профілактично-попереджувальну роботу серед особового складу митниці;

організує проведення атестації посадових осіб митниці згідно з номенклатурою посад;

у разі потреби здійснює за погодженням з Державною митною службою України оперативний перерозподіл штатної чисельності підрозділів митниці;

організує постачання особовому складу речового й іншого матеріального забезпечення, контролює дотримання особовим складом правил носіння форменого одягу;

забезпечує зберігання й застосування посадовими особами митниці вогнепальної зброї, боєприпасів, спеціальних засобів і військово-технічного майна в порядку, установленому законодавством України; організує проведення розслідування випадків їх неправомірного застосування або втрати;

забезпечує належні умови праці працівників митниці;

здійснює заходи щодо виявлення, попередження та припинення корупції, інших протиправних дій з боку працівників митниці;

спільно з правоохоронними органами організує здійснення спеціальних заходів щодо забезпечення захисту працівників митниці, членів їх сімей;

забезпечує захист державної таємниці під час проведення всіх видів таємних робіт з використанням документів та виробів, що містять державну таємницю; контролює виконання працівниками митниці вимог Закону України "Про державну таємницю" та інших нормативних актів з питань охорони державної таємниці;

здійснює контроль за виконанням вимог нормативно-правових актів з питань збереження природних ресурсів та навколишнього середовища в зоні діяльності митниці; вживає заходів захисту працівників, майна, будівель, споруд митниці від можливих наслідків надзвичайних ситуацій;

розглядає скарги, заяви та клопотання юридичних і фізичних осіб, вживає заходів до усунення причин, що призвели до порушення законних прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності й громадян;

проводить особистий прийом громадян;

здійснює інші повноваження відповідно до законодавства України.

За невиконання завдань, покладених на митницю, і своїх обов’язків начальник митниці несе відповідальність згідно із законодавством України.

Додаток В

Додаток І

Додаток Ї

Додаток Й

КОНЦЕПЦIЯ

створення багатофункцiональної комплексної системи "Електронна митниця"

Загальна частина

Створення багатофункцiональної комплексної системи "Електронна митниця" спрямовано на змiцнення митної безпеки України, адаптацiю Єдиної автоматизованої iнформацiйної системи Держмитслужби та нової комп'ютеризованої транзитної системи ЄС, оперативне отримання актуальної i достовiрної iнформацiї про намiри щодо здiйснення зовнiшньоекономiчних операцiй, створення умов для прискорення процедур митного контролю та митного оформлення, полiпшення соцiального та iнформацiйного обслуговування населення, удосконалення iнформацiйної iнфраструктури Держмитслужби.

Багатофункцiональна комплексна система "Електронна митниця" (далi - комплексна система) поєднує iнформацiйно-телекомунiкацiйнi технологiї та сукупнiсть механiзмiв їх застосування. Створення зазначеної системи дасть можливiсть пiдвищити якiсть митного регулювання та вдосконалити митне адмiнiстрування.

Концепцiя визначає принципи побудови комплексної системи та етапи її створення, основнi положення з формування її iнформацiйно-телекомунiкацiйного забезпечення, а також створення передумов для iнтеграцiї України у свiтову iнформацiйну спiльноту.

Концепцiя ґрунтується на вимогах Конституцiї України, законодавства України, мiжнародних митних конвенцiй та враховує досвiд iнших країн.

Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Концепцiя

Тенденцiї свiтового розвитку встановлюють новi завдання iз спрощення митних процедур та процедур логiстики пiд час ввезення та вивезення товарiв на (з) територiї країни, зменшення ризикiв порушення безпеки, для чого необхiдно створювати електроннi iнформацiйнi системи, якi будуть функцiонально сумiснi з аналогiчними системами рiзних країн, доступнi, керованi, безпечнi, об'єднанi та контрольованi.

Держави - члени ЄС визначили, що для виконання зазначених завдань необхiдно зменшити рiзницю мiж митними процедурами країн свiту iз застосуванням механiзму електронної митницi. З цiєю метою прийняте рiшення Ради ЄС щодо простого та безпаперового середовища для митних адмiнiстрацiй та суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

Реалiзацiя Концепцiї спрямована на лiквiдацiю рiзницi мiж митними процедурами в Українi та ЄС.

Крiм того, роль iнформацiйних технологiй в митнiй справi вiдображена в Мiжнароднiй конвенцiї про спрощення i гармонiзацiю митних процедур, укладенiй 18 травня 1973 р. у м. Кiото, яка дiє у змiненiй редакцiї вiдповiдно до Протоколу про внесення змiн до Мiжнародної конвенцiї про спрощення та гармонiзацiю митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 р. в м. Брюсселi (Україна приєдналася згiдно iз Законом України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змiн до Мiжнародної конвенцiї про спрощення та гармонiзацiю митних процедур" вiд 5 жовтня 2006 p. N 227-V).

Створення комплексної системи забезпечує реалiзацiю взятих Україною зобов'язань перед мiжнародною спiльнотою.

Однак на сьогоднi в законодавствi України не визначено концептуальнi засади правового регулювання процесiв iнформацiйної взаємодiї органiв державної влади, а також управлiння iнформацiйними вiдносинами. Так, майже всi центральнi органи виконавчої влади мають право отримувати вiд iнших органiв влади iнформацiю для виконання своїх повноважень, але практично жоден, в тому числi Держмитслужба, не має обов'язкiв щодо формування вiдповiдних електронних iнформацiйних ресурсiв, порядку їх облiку, супроводження та використання.

Отже, реалiзацiя Концепцiї та створення комплексної системи забезпечить лiквiдацiю рiзницi мiж митними процедурами в Українi та ЄС, реалiзацiю взятих Україною зобов'язань перед мiжнародною спiльнотою, досягнення належного рiвня iнформацiйної взаємодiї органiв влади, надання послуг юридичним та фiзичним особам.

Мета Концепцiї

Метою Концепцiї є формування та створення комплексної системи на базi Єдиної автоматизованої iнформацiйної системи Держмитслужби, що сприятиме забезпеченню митної безпеки України.

Шляхи реалiзацiї Концепцiї

Проектування i створення комплексної системи передбачається здiйснювати на базi Єдиної автоматизованої iнформацiйної системи Держмитслужби з урахуванням мiжнародних стандартiв з максимальним залученням науково-технiчного потенцiалу держави шляхом:

автоматизацiї:

контролю за перемiщенням товарiв i транспортних засобiв вiдповiдно до заявлених митних режимiв;

процесiв митного оформлення товарiв, транспортних засобiв та громадян;

облiку суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

адмiнiстрування митних платежiв;

процесiв виявлення та облiку порушень митних правил;

системи формування, збору, обробки та накопичення iнформацiї для формування митної статистики;

системи застосування передбачених законом заборон та обмежень щодо перемiщення окремих товарiв через митний кордон України;нтеграцiї системи аналiзу ризикiв до автоматизованих систем митного оформлення;

запровадження електронного цифрового пiдпису для посадових осiб митних органiв;

створення системи електронного документообiгу та електронного декларування;

модернiзацiї Єдиної автоматизованої iнформацiйної системи Держмитслужби та баз даних для забезпечення цiлiсностi, достовiрностi, актуальностi та доступностi iнформацiї;

удосконалення механiзму доступу до iнформацiйних ресурсiв органiв державної влади;

змiни системи накопичення статистичних показникiв для формування бази даних таких показникiв;

розвитку та вдосконалення функцiональних пiдсистем Єдиної автоматизованої iнформацiйної системи Держмитслужби для автоматизацiї дiяльностi структурних пiдроздiлiв Держмитслужби;

органiзацiї каналiв зв'язку мiж пiдроздiлами митних органiв рiзного рiвня з використанням сучасних технологiй передачi даних;

органiзацiї мiжнародних каналiв зв'язку для виконання угод з iнформацiйного обмiну;

створення системи телефонного зв'язку та системи передачi вiдеозображення у складi вiдомчої телекомунiкацiйної мережi на основi сучасних технологiчних рiшень;

оснащення митних органiв новiтнiми засобами обробки та передачi iнформацiї;

створення у митних органах сучасних локальних обчислювальних мереж;

комплексного впровадження засобiв криптографiчного та технiчного захисту iнформацiї, iдентифiкацiї та автентифiкацiї користувачiв;

захисту iнформацiї вiд несанкцiонованого та неконтрольованого ознайомлення, модифiкацiї, знищення, копiювання, поширення;

обов'язкової автоматичної реєстрацiї результатiв iдентифiкацiї та автентифiкацiї користувачiв, результатiв виконання користувачем операцiй з обробки iнформацiї, спроб несанкцiонованих дiй з iнформацiєю, фактiв позбавлення користувачiв права на доступ до iнформацiї та її обробку, результатiв перевiрки цiлiсностi засобiв захисту iнформацiї;

створення комплексних систем захисту iнформацiї на базi типових рiшень та вiдомчого центру сертифiкацiї ключiв Держмитслужби.

Проектування i створення комплексної системи здiйснюватиметься з дотриманням системотехнiчних принципiв, на основi яких створено Єдину автоматизовану iнформацiйну систему Держмитслужби.

Структура комплексної системи передбачає централiзований монiторинг та управлiння центральною i резервною базами даних Держмитслужби, базами даних митних органiв, вузлами вiдомчої телекомунiкацiйної мережi, головним та регiональними iнформацiйно-телекомунiкацiйними комплексами системи "Електронна пошта", серверами, робочими станцiями, програмно-технiчними комплексами, телекомунiкацiйним обладнанням.

Етапи реалiзацiї Концепцiї

Концепцiю передбачається реалiзувати протягом 2009 - 2013 рокiв.

На першому етапi (2009 рiк) впровадження комплексної системи потребує здiйснення заходiв щодо:

створення законодавчої основи для застосування iнформацiйно-телекомунiкацiйних технологiй у роботi контролюючих органiв, суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

удосконалення автоматизованих систем, що функцiонують у митнiй службi та базуються на сучасних iнформацiйно-телекомунiкацiйних технологiях, якi спрямованi на технологiчне забезпечення безперервностi потоку, накопичення та обробки електронної митної iнформацiї в електронному виглядi, впровадження механiзму електронного декларування;

забезпечення взаємодiї вiдомчої телекомунiкацiйної мережi, призначеної для передачi даних, голосу, вiдеозображення, з iншими аналогiчними мережами органiв державної влади;

забезпечення захисту iнформацiї в iнформацiйно-телекомунiкацiйних системах митних органiв.

На другому етапi (2009 - 2010 роки) передбачається:

створення систем:

адмiнiстрування (в тому числi мiжвiдомчого) процесiв, якi вiдбуваються пiд час пiдготовки, прийняття, доведення рiшень та контролю за їх виконанням, що є необхiдною умовою для мiнiмiзацiї часу проходження митних процедур (для суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi) та рацiоналiзацiї дiй контролюючих органiв;

оперативного виконання рiшень, якi потребують певних дiй щодо товарiв i транспортних засобiв (огляду, затримання, обмеження руху тощо), що є необхiдною умовою для недопущення несанкцiонованого поводження з ними;

електронного цифрового пiдпису та захисту iнформацiї;

подальше вдосконалення програмного забезпечення функцiонування механiзму електронного декларування (розробка програмного забезпечення, що дасть змогу приймати повiдомлення вiд суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi як на рiвнi центральної бази даних (з подальшим iнформуванням вiдповiдного митного органу), так i безпосередньо на рiвнi митного органу);

виконання робiт щодо гармонiзацiї документiв з вимогами ЄС та забезпечення сумiсностi системи контролю за перемiщенням вантажiв з новою комп'ютеризованою транзитною системою ЄС.

На третьому етапi (2010 - 2013 роки) передбачається:

завершення створення системи аналiзу ризикiв як складової частини автоматизованої системи митного оформлення товарiв та транспортних засобiв на всiх рiвнях митної системи;

впровадження системи електронного документообiгу у всiй системi управлiння митними органами.

Фiнансове забезпечення

Фiнансове забезпечення реалiзацiї Концепцiї здiйснюється за рахунок коштiв, передбачених у державному бюджетi на вiдповiдний рiк для забезпечення дiяльностi Держмитслужби.

Очiкуванi результати реалiзацiї Концепцiї

Реалiзацiя Концепцiї та створення комплексної системи дасть змогу:

пiдвищити ефективнiсть та скоротити час митного контролю та митного оформлення;

запровадити електронне декларування;

забезпечити повноту сплати податкiв та зборiв (обов'язкових платежiв), iнших надходжень до бюджету;

оперативно забезпечувати державнi органи влади всiх рiвнiв актуальною i достовiрною статистичною iнформацiєю;

пiдвищити ефективнiсть боротьби iз контрабандою, шахрайством, органiзованою злочиннiстю i тероризмом;

забезпечити дiєвий контроль за додержанням передбачених законодавством заборон та обмежень щодо перемiщення окремих товарiв через митний кордон, захист iнтелектуальної власностi та культурної спадщини України;

пiдвищити ефективнiсть управлiння митною службою.