єкт дослідження - особливості діяльності ЗМК
Предмет дослідження - вплив масових комунікацій на свідомість та на формування суспільної думки.
Методи, що були використані при написанні роботи:
емпіричний,
історичний,
системний,
метод аналізу та синтезу,
спостереження та порівняння.
Джерельна база:
книги,
статті,
публікації,
електронні ресурси
широко використана мережа Інтернет.
масовий комунікація свідомість психологічний
Розділ І. Загально-теоретичні аспекти масових комунікацій
.1 Поняття масової комунікації та соціальних стереотипів
Поняття комунікація походить від латинського communicatio - обмін, зв'язок, розмова. Масова комунікація - систематичне поширення повідомлень серед чисельно великих роззосереджених аудиторій з метою впливу на оцінки, думки і поведінку людей [1]. Масова комунікація є інституціалізованим виробництвом і масовим поширення символічних матеріалів за допомогою передачі та накопичення інформації [3].
Сутністю масової комунікації як діяльності є вплив на суспільство шляхом впровадження в масову свідомість певної системи цінностей. Сутність її завжди залишається незмінною, а явище, зміст і форми здійснення можуть змінюватися в залежності від умов функціонування всієї системи масової комунікації. Мета масової комунікації: зміна соціальних суб'єктів в інтересах інших суб'єктів або всього суспільства.
Унікальність комунікаційного процесу пов'язана з його наступними властивостями:
Діахронність - комунікативна властивість, завдяки якій повідомлення зберігається в часі;
Діатопність - комунікативна властивість, що дозволяє інформаційним повідомленням долати простір;
Мультиплікування - можливість багатократного повторення автентичного змісту.
- Симультанність - властивість комунікаційного процесу, що дозволяє представляти повідомлення безлічі людей практично одночасно;
Реплікація - можливість саморегуляції засобів масової інформації.[14]
Однією з найважливіших соціально-психологічних функцій масової комунікації є її здатність самоорганізовуватися громадську думку, суспільну свідомість. Відмінною рисою масової комунікації є її не однонаправлений хаpактеp. Багатовекторність масової комунікації передбачає передачу інформації від одного активного джерела (коммунікатоpа) до різних, не пов'язаних один з одним реципієнтам. [24]. Відмінності масової комунікації від міжособистісного спілкування проявляються практично у зв'язку з усіма складовими комунікаційного процесу. [дод. 1]
Засоби масової комунікації (ЗМК) - це спеціальні канали і передавачі, завдяки яким відбувається поширення інформаційних повідомлень на великі території.
Виділяються наступні функції, які виконують ЗМК:
Інформаційна функція полягає в наданні масовому читачеві, слухачеві і глядачеві актуальної інформації у різних сферах діяльності - діловій, науково-технічній, політичній, юридичній, медичній тощо. Отримуючи великий обсяг інформації, люди не тільки розширюють свої пізнавальні можливості, але і збільшують свій творчий потенціал.
Регулююча функція має широкий діапазон впливу на масову аудиторію, починаючи з встановлення контактів і закінчуючи контролем над суспільством. Масова комунікація впливає на формування суспільної свідомості групи й особистості, на формування громадської думки та створення соціальних стереотипів. Тут же криються можливості маніпулювати і керувати суспільною свідомістю, фактично здійснювати функцію соціального контролю. За певних умов ця функція має на меті сприяння «промивання мізків». Люди, як правило, приймають ті соціальні норми поведінки, етичні вимоги, естетичні принципи, які переконливо пропагуються ЗМІ як позитивний стереотип способу життя, стилю одягу.
Культурологічна функція містить у собі ознайомлення з досягненнями культури і мистецтва та сприяє усвідомленню суспільством необхідності спадкоємності культури, збереження культурних традицій.
Соціальна сутність масової комунікації: це - потужний засіб впливу на суспільство з метою оптимізації його діяльності, соціалізації індивіда та інтеграції суспільства.
Можливості управління масовою свідомістю і поведінкою пов'язані з дією цілого ряду елементів, що лежать у сфері несвідомого. Найбільш значимі з них з точки зору масового впливу - це установки та стереотипи. Установка - це стан внутрішньої готовності суб'єкта реагувати певним чином на об'єкти дійсності або на інформацію про них. [23]
Масова комунікація надає формує і закріплює вплив на соціальні стереотипи, тобто схематичні і спрощене уявлення про соціальні об'єктах, широко поширені в суспільстві. Стереотипи можуть стосуватися інших національностей, класів, груп та уявлень про суспільні явища. Сприйняття чужої групи через стереотипи має дві сторони: позитивну (стереотип дає відносно швидке знання, дозволяє віднести групу до більш широкого класу явищ) і негативну (наповнення стереотипу негативними характеристиками призводить до формування міжгруповий ворожості).
Помітний внесок ЗМІ вносять і в стереотипне сприйняття етнічних груп. Представники цих груп з'являються в ЗМІ, як правило, значно рідше, ніж представники корінного населення. Успішним засобом захисту від стереотіпізапіі є створення і показ в ЗМІ спеціальних програм, що зображують об'єкти стереотипізації в різноманітності притаманних їм якостей і особливостей. Для боротьби зі стереотипами використовується і спеціально організоване міжгрупове спілкування, орієнтоване на знайомство і співпрацю представників різних соціальних і етнічних груп. [9]
Отже, масова комунікація - це специфічна форма людського спілкування. Засоби масової комунікації виступають речовим, матеріальним компонентом масового комунікатівного процесу і завжди виражають собою спосіб передачі, збереження, виробництва і поширений певної інформації та закладених у ній цінностей. ЗМК формують суспільні стереотипи та з допомогою спеціальних методів управляють масовою свідомістю та поведінкою впливаючи на складові людської психіки, що лежать у сфері несвідомого.
1.2 Сутність суспільної та індивідуальної свідомості
Свідомість є не тільки індивідуальним, особистісним, а й включає в себе суспільну функцію. Структура суспільної свідомості складна і багатопланова, і знаходиться в діалектичній взаємодії зі свідомістю індивідума.
У структурі суспільної свідомості виділяються такі рівні, як теоретичну і повсякденну свідомість. Перша утворює суспільну психологію, друга - ідеологію. Буденна свідомість формується стихійно в повсякденному житті людей. Теоретична свідомість відображає сутність, закономірності навколишнього природного і соціального світу. Суспільна свідомість виступає в різних формах: суспільно-політичні погляди та теорії, правові погляди, наука, філософія, мораль, мистецтво, релігія.
Виділяють такі форми суспільної свідомості:
Політична свідомість являє собою систематизоване, теоретичне вираження суспільних поглядів на політичну організацію суспільства, на форми держави, на відносини між різними соціальними групами, класами, партіями, на відносини з іншими державами і націями;
Правова свідомість в теоретичній формі висловлює правосвідомість суспільства, природу і призначення правових відносин, норм і установ, питання законодавства, суду, прокуратури. Ставить на меті утвердження правового порядку, відповідного інтересам певного суспільства;
Мораль - система поглядів і оцінок, що регулюють поведінку індивідуумів, засіб виховання і зміцнення певних моральних засад і відносин;
Мистецтво - особлива форма діяльності людини, пов'язана з освоєнням дійсності через художні образи;
Релігія і філософія - найбільш віддалені від матеріальних умов форми суспільної свідомості, висловлює навколишній світ через систему світогляду, заснованого на вірі і релігійних постулатах. [1]
Індивідуальна свідомість - це свідомість окремого індивіда, що відбиває його індивідуальне буття й через посередництво його в тій чи іншій мірі суспільне буття. Кожна індивідуальна картина світу об'єднується надалі зі схожими, потім менш схожими, - в результаті всі уявлення людей про навколишній світ, правила існування в ньому, реакції та переконання і т.ін. формують масову свідомість. [19]
Суспільна свідомість є сукупністю індивідуальних свідомостей. Поряд з особливостями свідомості окремих індивідів вона несе в собі загальний зміст, притаманний всій масі індивідуальних свідомостей.
Суспільна та індивідуальна свідомість перебувають у тісній єдності. Суспільна свідомість носить міжіндивідуальний характер і не залежить від окремої особистості. Для конкретних людей вона носить об'єктивний характер.
Кожен індивід протягом всього свого життя через відносини з іншими людьми, шляхом навчання і виховання відчуває вплив суспільної свідомості, хоча і відноситься до цього впливу не пасивно, а вибірково, активно.
Громадські норми свідомості духовно впливають на індивіда, формують його світогляд, моральні установки, естетичні уявлення. Суспільну свідомість можна визначити як громадський розум, який розвивається і функціонує за своїми законами.
Погляди індивіда, найбільш повно відповідають інтересам епохи і часу, після завершення індивідуального існування стають надбанням суспільства. Кожна індивідуальна свідомість формується під впливом індивідуального буття, способу життя і суспільної свідомості. При цьому важливу роль відіграє індивідуальний спосіб життя людини, за допомогою якого переломлюється зміст суспільного життя. Іншим чинником формування індивідуальної свідомості є процес засвоєння індивідом суспільної свідомості.. У механізмі формування індивідуальної свідомості необхідно, таким чином, розрізняти дві нерівнозначні сторони: самостійне усвідомлення суб'єктом буття і засвоєння їм існуючої системи поглядів. [6]
Індивідуальна свідомість визначається індивідуальним буттям, виникає під впливом свідомості всього людства.
. Початковий (первинний) - «пасивний», «дзеркальний». Формується під впливом на людину зовнішнього середовища, зовнішнтої свідомості. Головні форми: поняття і знання, в цілому. Головні чинники формування індивідуальної свідомості: виховна діяльність навколишнього середовища, освітня діяльність товариства, пізнавальна діяльність самої людини.
. Вторинний - «активний», «творчий». Людина перетворює і організовує світ. З цим рівнем пов'язане поняття інтелекту. Кінцевим продуктом цього рівня і свідомості в цілому є ідеальні об'єкти, що виникають у людських головах. Основні форми: цілі, ідеали, віра. [8]
Процес становлення індивідуальної свідомості являється процесом соціалізації особистості. Одним із найвпливовіших агентів соціалізації виступають ЗМК.
Дослідження показали, що ЗМІ дуже важливі в гендерно-рольовій соціалізації, а аналіз інформації, що поступає до нас по телевізійним каналам продемонстрував, що телебачення створює стереотипні, традиційні образи процесів та явищ, що відбуваються у суспільстві.
Розділ ІІ. Вплив масових комунікацій на суспільну свідомість
.1 Соціально-психологічні механізми впливу на групову та індивідуальну свідомість
Однією з найважливіших соціально-психологічних функцій масової комунікації є її здатність самоорганізовувати громадську думку та суспільну свідомість.
Розвиток комунікацій у сучасному суспільстві включає в себе і такі процеси, в ході яких інформація не тільки передається, але і спотворюється, може мимоволі зростати або згасати. Масова комунікація як соціально-психологічний феномен передбачає постійну динаміку і непеpедбачуваність своїх ефектів.
Масова комунікація виконує роль регулятора динамічних процесів соціальної психіки; роль інтегратора масових настроїв; каналу циркуляції психоформуючої інформації. Завдяки цьому засоби масової комунікації є потужним засобом впливу і на особу, і на соціальну групу.
Основний ефект від дії засобів масової інформації - зміна поведінки аудиторії під впливом ЗМІ. Зміна поведінки аудиторії має бути погоджено із заздалегідь поставленими цілями. Під ефектом розуміється якийсь відгук. Комунікативні ефекти - зміна обізнаності про товар або послуги чи зміну ставлення до товару, послуги, торгової марки. [23].
Масова комунікація впливає на поширення стандартів сприйняття реальності, культурних норм, еталонів поведінки. В останні роки велика увага приділяється рекламі, масовій культурі, впливу технічних засобів комунікації на суспільство; загострюється інтерес до глобальних проблем поширення інформації, нових інформаційних реаліям.
Розглянемо механізми впливу на суспільну свідомість на прикладі телебачення. Телебачення - найбільш популярне джерело інформації для аудиторії. Саме телебачення є основним інструментом політичного впливу на аудиторію в силу об'єктивних технічних якостей.
Естетика телебачення втілює у собі два принципи: мозаїчність і резонанс. "Людина може контролювати," фільтрувати "повідомлення, які вона тримує по одному каналу, наприклад, через слово і через зорові образи. Коли ці канали з'єднуються, ефективність впровадження в свідомість різко зростає - «фільтри» рвуться. Текст, що читається диктором, сприймається як очевидна істина, якщо дається на тлі відеоряду - образів, знятих "на місці подій". Критичне осмислення різко не може, навіть якщо відеоряд не має ніякого зв'язку з текстом.[16]
Маніпуляція. Приховане спонукання адресата до переживання певних станів, прийняття рішень та виконання дій, необхідних для досягнення ініціатором своїх власних цілей. Практично кожен бажаючий вплинути на інших робить це не тому, що переслідує або відстоює свої інтереси. Мета маніпулювання - вплинути на людину по каналах, які найменше контролюються усвідомлено, і таким чином запровадити у масову свідомість соціально-політичні міфи - ілюзорні ідеї, які стверджують певні цінності та норми і сприймаються переважно на віру, без раціонального, критичного осмислення.
Свій маніпулятивний потенціал телебачення розвиває саме за рахунок того, що воно майстерно приховує відмінність між фікцією і реальністю. І саме тому інформація, подана з телевізора виявляється куди більш переконливою для публіки, ніж аргументи теоретичного або ідеологічного властивості.[17]
Індивідуальна реакція. Полягає в непланованих комунікатором наслідках, що спостерігаються після контактів індивідів з матеріалами масової комунікації. Відбувається за рахунок імітації й настанови. Предметом їх можуть бути найрізноманітніші області індивідуальної та соціальної реальності - проходження нових життєвих стилів, акти девіантної поведінки, прояви остраху й страху, і т.д.
Колективна реакція являє собою ряд індивідуальних реакцій, пережитих одночасно багатьма людьми. Останнє призводить до спільних дій некерованого типу. Ефекти страху, неспокою, люті в потенціалі можуть приводити до паніки і цивільним хвилювань. [26]
Одна з концепцій про вплив засобів масової комунікації, які отримали досить широке розповсюдження виходить з дуже простого посилання. Ефект впливу на формування громадської думки визначається насамперед вибірковою увагою комунікатора.
У сучасних виборчих кампаніях широко поширена наступна стратегія формування «іміджу» кандидата. Необхідно, щоб «імідж» асоціювався з актуальними проблемами суспільства, і з їх конкретними рішеннями, пропонованими кандидатом. Розрахунок при цьому виявляється таким. Якщо виборець буде переконаний у важливості проблеми, то він ймовірно проголосує за кандидата чи партію, які, як йому представляється, пропонують найкращі способи вирішення цих проблем.
В останні десятиліття спостерігається зростаючий вплив масової комунікації на масову свідомість. Зокрема, саме вона задає спектр обговорюваних людьми тем. Масова комунікація в більшій мірі впливає на те, про що говорить людина, аніж на його конкретну позицію з цієї теми. Експериментальні дослідження, проведені з метою підтвердження даного постулату, показали: дійсно, чим більше говорять про деяку тему по радіо і на телебаченні, тим частіше вона обговорюється на рівні міжособистісних контактів. [12]
Отже, серед широкого кола проблем ті, які отримують більшу увагу з боку масової комунікації протягом конкретного часового інтервалу, виявляються більш знайомими і значущими для аудиторії і, відповідно, навпаки. Крім того, слід зафіксувати зміни в суспільній думці з допомогою масових опитувань на початку і наприкінці досліджуваного тимчасового інтервалу.
2.2 Ефекти масових комунікацій
Масовокомунікаційний ефект - це будь-який результат масового впливу. Комунікаційні ефекти є обовязковим результатом впливів, які чинять комуніканти; через вивчення реакцій мас на ці впливи й визначаються масові ефекти.
Деякі з масовокомунікаційних ефектів сильно впливають на аудиторію або є суспільно важливими результатами спілкування, що науковці виокремлюють їх в окремі види і вибудовують стосовно них навіть окремі теорії. Такі ефекти отримують спеціальні назви. Розглянемо деякі з них.
Ефект гуртування. Виникає в періоди суспільної загрози. Масмедіа послаблюють критику відносно посадових осіб, намагаються виконувати просту роль посередника між владою і громадою з метою згуртувати людей навколо влади у боротьбі з суспільною загрозою.
Ефект довіри. ЗМІ намагаються викликати довіру до себе чи предмета опису і застосовують для цього відповідні засоби та техніки і стратегії впливу на людей.
Ефект ореолу. Цей ефект ще називають ефектом німба. Ефект ореолу виникає в результаті розкрутки медіазасобами того чи іншого образу,наприклад, політика. У масовій свідомості образ політика набуває великої суспільної значущості, незамінимості, важливості. Із повсякденного життя відомо: людина, впізнаваний зовні по його частим появам на телеекрані, неминуче сприймається простими людьми як «начальник» або «зірка». Навіть витративши значні зусилля, звичайну аудиторію буває просто неможливо переконати в цьому. Причина такого сприйняття полягає в тому, що масова комунікація дійсно є масовою не лише в чисто кількісному, але і в якісному сенсі.
Ефект самодостатності у прийнятті рішень. Не можна виключити й такої логіки роздумів: чим більш показовою є незалежність та неупередженість і обєктивність ЗМК, тим більш залежним у прийнятті свого усвідомленого і добровільного рішення стає комунікат, бо його віра до такого ЗМК штовхає на прийняття саме того рішення, яке пропонується або яке логічно випливає з інформаційного повідомлення. Середовище масової комунікації завжди тисне на людину, робить її психологічно залежною через те, що це середовище послаблює раціональне у поведінці людини, робить її більш емоційною і більш керованою та маніпульованою. Але в таких ситуаціях люди часто вважають, що вони самостійно приймають рішення,тільки беручи інформацію з медіа. Показовим щодо цього ефекту є реклама, яка програмує людей на вибір товару чи послуги через гасло: Ви зробили правильний вибір! (пропонується імітація самостійного вибору).
Ефект десенсибілізації. Десенсибілізація - це поступова зміна норм і цінностей, під час якої попередньо табуйована поведінка стає прийнятною в наслідок постійного впливу ЗМІ на індивіда. Наприклад, коли дівчина-підліток бачить на екрані, як її улюблена телезірка (кінозірка) має статеві зносини, глядачка може змінити свою думку стосовно дошлюбних сексуальних звязків як табуйованої теми.
Ефект культивації. Цей ефект передбачає, що, наприклад, глядачі, які постійно дивляться телевізор, з часом сприймають світ через образ на екрані. Насправді, екранний образ суттєво відрізняються від обєктивної реальності. У комуніката культивується певна поведінкова програма, система цінностей, яка може не відповідати реаліям життя.
Ефект бумеранга. Цей ефект виникає в результаті перегодовування комунікатів інформацією, коли замість довіри до медіа в аудиторії виникає недовіра або навпаки. Сучасний «ефект бумерангу» виявляється в тому, що маса глядачів, «перегодована» одним і тим же персонажем, починає спочатку тихо, мовчки ненавидіти його, потім відмовляти йому в довірі в соціологічних опитуваннях і, нарешті, відверто бунтувати, таємно голосуючи проти нього на виборах.
Заколисуючий ефект. Цей ефект виникає в результаті дії медіа на емоційну сферу людини. Людина під упливом гарної музики, приємних кольорів, теплого й приємного голосу ведучого починає пасивно сприймати повідомлення. Сполучення тексту, образів, музики й домашньої атмосфери розслаблюють мозок.
Ефект переконання. Повязується з формуванням і зміною установок аудиторії, а також трансформацією поведінки під впливом установок, що змінюються. Процес переконання включає три послідовні етапи: 1) слухачі повинні звернути увагу на відповідне медіаповідомлення; 2) вони повинні зрозуміти його зміст; 3) вони повинні погодитися зі змістом повідомлення. Існують різні моделі досягнення ефекту переконання.
Ефект краю - явище, що полягає в тому, що з розташованого в ряд матеріалу елементи, що знаходяться на початку і наприкінці, запам'ятовуються швидше, ніж елементи, що знаходяться в середині. «Ефект краю» вивчається як ефект первинності і ефект не давності відповідно. [13]
Зважаючи на викладені особливості медіазасобів і процесу сприймання повідомлень, необхідно визнати, що масова комунікація продукує різногороду життєві історії, особливо репрезентує світ, де реальність існує у видозміненому вигляді,- вона пропущена через призму бачення професійних комунікантів, а також самих же представників масової аудиторії. Телевізійна, газетна, одне слово, медійна реальність витворюється на основі замішаної на правді - неправді, яку називають міфом. Міф є формою прояву суспільної свідомості і проектується на всі сфери діяльності, через що виникають політичні, економічні, соціальні та інші міфи.
Міфи сучасного світу (ідеологічні, соціальні міфи тощо) - це насамперед певний спосіб мислення, а не жанр, це спосіб поєднання правди й неправди, реального й вигаданого, можливого й бажаного у творах різних жанрів, зокрема масовоінформаційних. В аспекті масового впливу, міфологізації свідомості міф слід розглядати насамперед як форму масової свідомості й говорити про міфологізацію мислення людини та її світобачення.
Масовокомунікаційний міф є найвагомішим ефектом массового спілкування, який відображає його суть, смисл, цілі й мотивацію професійних комунікантів, повязану з необхідністю чинити вплив на людину та маси. [15]
.3 Наслідки впливу масових комунікацій
Характерною рисою масової комунікації нашого часу є переконуюча комунікація. Існують два основних способи переконання: прямий і непрямий. Прямий спосіб полягає у наданні системи аргументів, непрямий - використовує непрямі фактори, натяки, і схиляє до схвалення без роздумування. До негативних наслідків масової комунікації можна віднести формування у реципієнтів потреби в негайному задоволенні власних бажань і потреб, а також ослаблення навичок читання <#"justify">Позитивний вплив масової комунікації
Масова комунікація надає не тільки негативний вплив на масову свідомість. Вона може протидіяти етнічним і статевим стереотипам. До її позитивних результатів відносяться і підвищення обізнаності, допитливості, поліпшення мовних навичок. Масова комунікація сприяє зростанню великодушності, дружелюбності, кооперації і стриманості, суворого <#"justify">Висновки
Процеси глобалізації й трансформації систем масової комунікації змушують нас надалі говорити не тільки про існування інформаційної індустрії, а й індустрії масової комунікації - індустрії впливу на людину, суспільство й цивілізацію.
Масова комунікація - процес поширення інформації за допомогою технічних засобів (преса, радіо, телебачення) на чисельно великі, розосереджені аудиторії. Засоби масової комунікації - це спеціальні канали і передавачі, завдяки яким відбувається поширення інформаційних повідомлень на великі території.
Масова комунікація є невід'ємною частиною сучасного суспільства, його економіки, політики, культури і охоплює міжнародні, міжгрупові і міжособистісні відносини.
Соціальна сутність масової комунікації, що знаходить вираз у функціях і характеристиках, полягає в тому, що це - потужний засіб впливу на суспільство з метою оптимізації його діяльності, соціалізації індивіда та інтеграції суспільства.
Стратегічною функцією масової комунікації є формування масової психології, а стосовно до кожної людини - певної його соціально-політичної орієнтації. Зміст повідомлень, одержаних через засоби масової інформації формується з урахуванням особливостей та закономірностей психологічного впливу в діапазоні під звичайного інформування до навчання, переконання та навіювання.
До основних соціально-психологічних ефектів масової комунікації відносяться «ефект ореолу» і «ефект бумеранга».
Акцентується увага на наступній сукупності ефектів масової комунікації.
Ефекти когнітивні: формування установок розширення уявлень людей; уточнення ціннісних орієнтації.
Ефекти афективні: формування почуттів стурбованості, страху; вплив на моральний стан і ступінь відчуження в суспільстві.
Ефекти поведінкові: активізація (або не активізація) будь-якої діяльності; напрямок різних видів акцій (наприклад, політичних демонстрацій); провокування альтруїстичних проявів (кампанії благодійності).
Масова комунікація виконує роль регулятора динамічних процесів соціальної психіки; роль інтегратора масових настроїв; каналу циркуляції психоформуючої інформації. Завдяки цьому засоби масової комунікації є потужним засобом впливу і на особу, і на соціальну групу. Розвиток масово-комунікативних процесів сприяє за великим рахунком розвитку всієї цивілізації. Без спілкування людство розвиватися не зможе, причому миp і спілкування складають єдине ціле, одне неодмінно має на увазі інше.
Масові комунікації сьогодні являються одними з головних агентів соціалізації особистості. Адже вони виконують інформативну, освітню функції, розширюють горизонти знань та надають певний досвід. Саме тому здійснюють суттєвий вплив на формування свідомості та індивідуальності особистості в цілому. Оскільки людина є істотою соціальної, її розвиток та формування особистості не може відбуватися поза суспільством. Масові комунікації пропагандують суспільні норми та стандарти, еталони поведінки, спілкування, сприяють соціальній мобільності, що становить підгрунття формування іміджу особистості в соціумі.
Масові комунікації здійснюють як позитивний, так і негативний вплив на суспільну свідомість. ЗМК суттєво впливають на засвоєння людьми широкого спектру соціальних норм і на формування у них ціннісних орієнтації у сфері політики, економіки, ідеології, права. Але всі користувачі отримують вельми різноманітні, суперечливі, несистематизовані відомості з найрізноманітніших питань суспільного і політичного життя. Негативним явищем масових комунікацій є маніпулювання свідомістю, суспільною та індивідуальною, навязування ідеології та ставлення до того чи іншого явища в суспільстві.