Развитие функциональной линии в курсе алгебры 7-9 классов (на примере учебников по алгебре под ред. ...

  • Вид работы:
    Дипломная (ВКР)
  • Предмет:
    Педагогика
  • Язык:
    Русский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    1,75 Mb
  • Опубликовано:
    2007-08-20
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Развитие функциональной линии в курсе алгебры 7-9 классов (на примере учебников по алгебре под ред. ...

ВСТУП

Сучасний економіст - це спеціаліст, підготовлений до самостійної фахової діяльності в умовах багатоукладної ринкової економіки. Він повинен мати високий рівень теоретичних знань і практичних навичок для роботи в різноманітних аграрних підприємствах, організаціях, об’єднаннях, постійно вдосконалювати свої професійні та підприємницькі якості.

У широкому розумінні економіст - це конструктор ефективної діяльності підприємства, незалежно від того, до якої організаційно-правової форми воно належить і на основі якої власності створене. У сфері безпосередніх фахових інтересів економіста мусять бути розробка стратегії і збалансування довго- і короткострокових цілей підприємства.

Суть планування проявляється в конкретизації цілей розвитку всієї фірми та кожного підрозділу окремо на певний період; визначенні господарських завдань, засобів їх досягнення, термінів та послідовності реалізації; виявлення матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, які необхідні для вирішення поставлених завдань.

Розкриття всіх аспектів, пов’язаних з плануванням діяльності підприємства є основною метою даної курсової роботи.

Об’єктом даного курсового проекту є державне підприємство дослідне господарство «Зелені Кошари» Первомайського району.

Основні завдання, що стояли в процесі написання цієї роботи:

         дослідити суть поняття «планування» як функції управління (принципи, концепції);

         ознайомитись із системою планування ( види, напрями, методи, інформаційні ресурси і нормативна база);

         ознайомитись на конкретному прикладі з методами планування.

Джерелами інформації при складанні даного курсового проекту були форми звітності підприємства, а саме: № 21, №29 та №50.

Даний курсовий проект виконаний на 68 сторінках.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ РІЧНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЄМСТВА З РОСЛИННИЦТВА

.1 Значення, зміст і послідовність складання

При переході України до ринкових відносин планування виявилося практично напівзабутим. Це відбулося внаслідок поверхневого сприйняття ринкової економіки, нерозуміння виниклих з її утвердженням проблем і шляхів їх вирішення через перевагу найпростіших закордонних штампів над складним, багатогранним вітчизняним досвідом і забуття національних економічних традицій.

Через неспроможність подібного підходу економічні труднощі змусили згадати, що планування - одна з найважливіших функцій управління будь-яким виробництвом. Саме з планування і починається як створення, так і функціонування комерційної організації. Процвітаючі керівники добре знають, що усі великі битви спочатку виграються на папері, після ретельно розробленого плану, і тільки потім - на практиці.

Як вітчизняний, так і закордонний досвід показують, що недооцінка планування підприємницької діяльності в ринкових умовах, зведення його до мінімуму чи ігнорування, некомпетентне здійснення − найчастіше призводять до великих, нічим не виправданих економічних втрат і у кінцевому підсумку, до банкрутства підприємств. Тому грамотна економічна політика полягає не у запереченні планування, а в його використанні [1].

Запланувати діяльність підприємства - означає скласти план його функціонування і розвитку й надалі контролювати його виконання. Планування діяльності підприємства полягає в обробці інформації з обґрунтуванням майбутніх дій і у визначенні найкращих способів досягнення намічених підприємством цілей. Призначення планування можна виразити словами Огюста Конта: “Знати, щоб передбачати; передбачати, щоб керувати” [11].

Найвизначніший представник російської економічної школи Микола Дмитрович Кондратьєв визначав план як систему перспектив, реалізація яких досягається органами регулювання виробництва. Відомий сучасний фахівець у галузі планування підприємницької діяльності Дитгер Хан розрізняє планування в широкому і вузькому сенсі. У широкому - планування являє собою прийняття управлінських рішень, пов’язаних з майбутніми подіями. З цього погляду планування охоплює процес складання і прийняття планів. У вузькому сенсі - планування - це виявлення майбутніх подій. На цій основі розробляють стратегію підприємства. Планування означає систематичну підготовку до формування майбутнього підприємства.

Відомий американський вчений Рассел Лінкольн Акофф сказав: "Мудрість − це здатність передбачати наслідки здійснюваних дій, готовність пожертвувати миттєвою вигодою заради великих благ в майбутньому. Планування − це зброя мудрих, але планування − один з найскладніших видів розумової роботи, доступних людині".

План − це кількісне відображення цілей та розробка шляхів їх досягнення. Іншими словами, це результат планування, мотивована модель дій, створена на основі кон'юнктурного прогнозу економічного середовища і поставленої мети.

План підприємства − це завчасно розроблена система заходів, що передбачає цілі, зміст, збалансовану взаємодію ресурсів, обсяг, методи, послідовність і строки виконання робіт по виробництву і реалізації продукції або наданню послуг. План дозволяє підприємству оцінити наскільки реальне досягнення поставлених цілей, що допомагає, а що заважає їх досягати.

Планування − це процес перетворення цілей підприємства в прогнози та плани, процес визначення пріоритетів, засобів та методів їх досягнення [2].

У зарубіжній літературі є ряд визначень планування, які відрізняються між собою, але по суті вони дуже схожі. Можна привести кілька прикладів таких визначень: планування − "творче мислення майбутнього" (Adam Planug); планування (у широкому понятті) − "формування управлінських рішень на базі системної підготовки, прийняття рішень по визначенню майбутніх подій"; "планування - це системно-методичний процес пізнання і вирішення проблем майбутнього".

Планування не можливе без складення виробничої програми підприємства, яка являє собою розгорнутий або комплексний план виробництва та продажу продукції, який характеризує річний обсяг, номенклатуру, якість та терміни випуску необхідних ринком товарів і послуг. Вона визначає структуру підприємства, спеціалізацію і темпи розвитку та є основним розділом його плану. Крім того, вона є основою розробки показників усіх інших розділів плану.

Обґрунтування виробничої програми сільськогосподарського підприємства включає в себе планування структури посівних площ, поголів'я худоби і птиці, план виробництва і розподілу продукції певного асортименту, кількості і якості. Крім того, ця програма містить комплекс агрозоотехнічних заходів щодо виконання плану виробництва продукції (сорти, насіння, добрива, корми, сировина, засоби захисту рослин і тварин, меліорація тощо).

В основі обґрунтування виробничої програми підприємства лежить аналіз існуючої та планування перспективної галузевої структури, її характеризує система показників: структура валової і товарної продукції підприємства, структура посівних площ та поголів'я худоби і птиці.

На особливу увагу заслуговує використання виробничих функцій продуктивності для побудови альтернативних прогнозів з урахуванням реальних можливостей взаємозаміни факторів і наступного вибору оптимального з тієї чи іншої точки зору варіанта розвитку, і відповідної економічної політики, а також для встановлення нормативів ефективності.

Розробка та складання виробничої програми повинна обов'язково спиратися на цілі підприємства, поставлені перед ним на майбутнє. Згідно з сучасною економічною теорією розробка виробничої програми повинна відповідати вимогам: комплексності, узгодженості, результативності [6].

Річний план підприємства передбачає розробку виробничої програми його розвитку на календарний рік. До річних планів належать: план економічного і соціального розвитку підприємства; виробничі плани внутрішньогосподарських формувань (бригад, цехів, дільниць, ферм), технологічні карти. Головним завданням річного планування - є забезпечення максимального прибутку підприємства.

Правильно складений річний план сприяє підвищенню ефективності виробництва, зниженню собівартості продукції та підвищенню рівня рентабельності підприємства в цілому.

Планування безпосередньо самого рослинництва господарства починають з розробки балансу його земельних угідь і визначення напрямів використання їх у плановому періоді.

Для того аби правильно спланувати програму рослинництва потрібно вивчити всі договори підприємства про реалізацію продукції рослинництва та визначити скільки потрібно цієї продукції на задоволення внутрішньогосподарських потреб. Згідно з всім цим вивченим встановлюють посівні площі цих культур та уточнюють порядок сівозміни на полях.

Посівні площі сільськогосподарських культур планують також з урахуванням створення насіннєвих фондів, забезпечення тваринництва кормами. Потребу в насінні висівних культур планують виходячи з посівних площ цих культур і вагових норм їх висіву.

Що стосується внутрішніх факторів, які впливають на заплановані обсяги виробництва, то аналізуються ефективність вирощування та реалізації окремих культур, фактори їх урожайності, розробляються агротехнічні заходи, які спрямовані на підвищення урожайності та виконання плану виробництва продукції. Під агротехнічними заходами розуміються: нагромадження і внесення добрив; обробка посівів проти шкідників і хвороб, гербіцидами та регуляторами росту; комплекс технологічних робіт та ін. Способи аналізу всіх цих заходів можуть бути різними. Так, наприклад, при аналізі використання добрив в господарстві спочатку вивчають виконання плану по їх надходженню і внесення під окремі культури, потім порівнюють норми їх внесення, і лише потім це все аналізується, з середніми даними і з показниками кращих господарств [4].

Важливим напрямом збільшення обсягів виробництва продукції рослинництва, підвищення її якості та окупності витрат є перехід до вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями.  

Інтенсивна технологія - це комплекс агротехнічних прийомів вирощування сільськогосподарських культур, технологічних засобів і операцій, які направлені на максимально повне використання біологічного потенціалу продуктивності культур (їх сортів і гібридів) за рахунок підвищення ефективності використання природних і антропогенних його факторів при мінімізації трудових і матеріальних ресурсів.

Інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур характеризуються поточністю виробництва, комплексністю застосування факторів інтенсифікації, оптимальною механізацією, оперативністю виконання механізованих робіт; вони опираються на біологічні характеристики рослин по фазах розвитку й етапам органогенезу, ураховують вимоги рослин до умов середовища й задовольнять їх, дозволяють управляти процесом формування врожаю і якості продукції, програмувати врожай.

Поняття технологія в рослинництві означає сукупність прийомів при вирощуванні сільськогосподарських культур починаючи з підготовки ґрунту й посіву до збирання і обробки отриманої продукції. Технологія включає перелік матеріально - технічних засобів і економічних показників й відбивається в технологічних картах.

Інтенсивні технології основані на управлінні процесом формування врожаю, який забезпечує скорочення розриву між потенційною і реальною продуктивністю сільськогосподарських культур. Сутність їх полягає в оптимізації факторів урожайності протягом усього періоду вегетації рослин. Якщо при традиційній технології матеріально-технічні ресурси забезпечуються виходячи із можливостей, які є в даному конкретному підприємстві, то при інтенсивній технології - із потреби в них для одержання запрограмованого рівня врожаю з меншими витратами на одиницю продукції [3].

З цією метою інтенсивні технології передбачають:

· розміщення посівів в науково обґрунтованих сівозмінах після кращих попередників;

·              використання високоврожайних сортів і гібридів інтенсивного типу;

·              внесення норм добрив, розрахованих на запрограмований урожай та оптимізацію живлення в процесі вегетації через систему роздрібненого внесення добрив у періоди їх потреби;

·              застосування регуляторів росту та інтегрованої системи захисту посівів від бур’янів, шкідників і хвороб;

·              своєчасне і якісне виконання всіх технологічних операцій на основі комплексної механізації виробництва та наукової організації праці;

·              забезпечення захисту ґрунтів від ерозії і втрати родючості та збереження довкілля.

.2 Методики планування обсягів виробництва і використання продукції

Планування обсягів виробництва безпосередньо включає в себе планування врожайності сільськогосподарських культур та їх посівні площі.

Важливість обґрунтованого планування врожайності сільськогосподарських культур випливає з того, що з нею безпосередньо пов’язано багато інших питань виробничо-фінансової діяльності господарств: розміри і структура посівних площ, рівень товарності виробництва, система агрохімічних заходів, продуктивність праці, собівартість і рентабельність виробництва продукції. З огляду на це на особливу увагу заслуговує вибір методів планування врожайності.

Вихідними даними для планування врожайності можуть бути:

· середня досягнута її величина за попередні 3-5 років;

· дані про вирощувані сорти, застосовані добрива, засоби захисту рослин, технологію вирощування культур;

· наявність ресурсів, які можуть бути використані в плановому році;

· досягнута найвища врожайність у підприємстві, його підрозділах та інших організаціях, що перебувають в аналогічних умовах.

Найбільш поширеним є коригування досягнутої за попередні 3-5 років врожайності, яка приймається за базисну, її визначають як середньозважену за такою формулою:

         (1.1)

де Усз - середньозважена врожайність, ц з 1 га; У - врожайність за кожний попередній рік, ц з 1 га; П - розмір площі посіву за кожний попередній рік, га.

Однак при плануванні слід враховувати, що досягнута середньозважена врожайність характеризується не лише певним раціональним використанням ресурсів і технології виробництва, а й невикористаними можливостями ресурсного та технологічного потенціалу, що знижувало можливий її рівень. Тому для більш точного визначення фактично досягнутої врожайності потрібно врахувати й рівень урожайності окремих підрозділів підприємства, що одержали за цей період вищий урожай за цих же ресурсів і природно-кліматичних умов. Тобто визначити середньопрогресивну врожайність, використовуючи таку формулу:

,             (1.2)

де Усп - врожайність планова середньопрогресивна, ц з 1га; Усз - середньозважений показник урожайності за попередній період, ц з 1 га; Ун - найвища врожайність у взятому періоді, ц з 1 га.

Під час планування та факторного аналізу врожайності враховують різний вплив факторів на врожай та неоднакову залежність їх від людини. З огляду на це виділяють фактори позитивного і негативного впливу на приріст урожаю, залежні, малозалежні від людини (або керовані та некеровані), постійні (статичні) та змінні (динамічні), тривалої дії і тимчасові, зовнішні та внутрішні.

Так, збільшення внесення мінеральних добрив в оптимальних співвідношеннях при вдосконаленні технології позитивно впливає на врожай, а збільшення тривалості збирання сільськогосподарських культур, як правило, негативно; упровадження нових сортів, внесення добрив, застосування пестицидів - це керовані фактори, а погодні умови, склад ґрунту - некеровані; тип ґрунту, рельєф, світло, тепло, повітря - постійні фактори, оскільки їх вплив на врожай у конкретних умовах практично не змінюється, а опади, добрива, пестициди, сорти, матеріальна зацікавленість, технічне озброєння - динамічні.

Розглянемо величину приросту врожайності від впровадження сортооновлення, яка обчислюється за формулою:

                   (1.3)

де Ф - різниця у врожайності між сортом, який впроваджується і сортом, який заміщується; В - відсоток площі нового сорту у загальній площі посіву культури.

Поточне планування врожайності практично зводиться до визначення можливого приросту врожаю внаслідок зміни динамічних факторів з наступним збільшенням фактичної середньорічної врожайності на величину обчисленого приросту. Обчислюють приріст урожаю за рахунок: добрив, що вноситимуться додатково понад використовувану в базовому періоді кількість; поліпшення попередників унаслідок освоєння сівозмін; упровадження продуктивніших сортів; розширення площ культур, що вирощуються за інтенсивними технологіями; збільшення площ посівів на зрошуваних і осушуваних землях та на землях, де проведено вапнування та фосфоритування кислих і гіпсування солонцюватих ґрунтів; розширення площ обробки гербіцидами. Крім того, визначають збільшення валових зборів завдяки зменшенню втрат урожаю під час вирощування та збирання, зумовленому розширенням площ обробки фунгіцидами та інсектицидами, скороченням строків збирання та використанням нових комбайнів, які забезпечують менші втрати продукції. У кожному господарстві обчислюють приріст урожаю лише за рахунок тих факторів, зміна яких передбачена в плановому періоді.

Методичний підхід до обчислення приросту врожайності практично єдиний для всіх зазначених факторів. Спочатку визначають і уточнюють стосовно конкретних умов нормативний ефект приросту врожаю на 1 га площі посіву, окупність урожаєм 1 ц добрив тощо від певного заходу. Помноживши норматив на обсяг упровадження чи розширення заходу обчислюють загальний приріст валового збору продукції від проведеного заходу. Діленням додаткового збору на площу посіву культури встановлюють приріст урожайності.

Методика обґрунтування планової урожайності з урахуванням наявних ресурсів («ресурсна» урожайність) передбачає врахування природної родючості (бонітет ґрунтів), кількості та окупності органічних і мінеральних добрив, а також порівняльної ефективності різних попередників. При цьому використовується формула:

Ур = Б х Ц + О1 х К1 + О2 х К2 ,      (1.4)

де Ур - ресурсна урожайність, Б - бонітет ґрунтів, Ц - ціна бала, О1, О2 - окупність мінеральних та органічних добрив, К1 , К2 - кількість внесених мінеральних та органічних добрив.

Приріст урожайності за рахунок нових, продуктивніших сортів планують за даними державних сортодільниць, дослідних станцій зони. Однак слід мати на увазі, що культура землеробства в господарстві й на сортодільниці зони може істотно відрізнятися. Якщо фактична врожайність культури приблизно відповідає її врожайності на сортодільниці, то збільшення врожаю від упровадження нового сорту планують за даними сортодільниці, а якщо нижча - приріст урожайності коригують на індекс, обчислений з відношення врожайності культури в господарстві й на сортодільниці.

Найбільш обґрунтованим є планування врожайності культур з урахуванням кількості і якості ресурсів. Цей метод передбачає врахування у ході проведення розрахунків такого фактора як родючість ґрунтів. Визначення ресурсної врожайності проводиться з використанням досить простої моделі її програмування на основі природної родючості ґрунтів; кількісної і економічної ефективності внесення органічних і мінеральних добрив; застосуванням сучасних засобів захисту рослин; впровадження нових сортів; удосконалення агротехніки.

Формула для розрахунку ресурсної врожайності має вигляд:

,               (1.5)

де Вп - частина врожайності, яку можна отримати за рахунок природної родючості грунтів (без застосування добрив), ц з 1 га; Пд - приріст врожайності за рахунок внесення добрив, ц з 1 га; Пс - приріст врожайності за рахунок впровадження нових сортів, ц з 1 га; Па - приріст врожайності за рахунок удосконалення агротехніки, ц з 1 га.

Вдосконалення і впровадження у виробництво оптимальної структури посівних площ є важливим резервом збільшення валових зборів продукції рослинництва і не потребує великих витрат.

Останнім часом, у зв’язку із розвитком ринкових відносин на селі, стало типовим явище нехтування сівозмінами і вирощування сільськогосподарських культур із грубим порушенням вимог їхнього чергування або навіть у беззмінних посівах. Це, здебільшого, пов’язано з кон’юнктурою ринку, яка вимагає виробництва у першу чергу «прибуткових» сільгоспкультур (зернових, соняшнику) за будь-яких умов.

Надмірне збільшення посівних площ цих культур так само, як і зменшення, приводить до зниження їх валових зборів.

Структура посівних площ сільськогосподарського підприємства мусить узгоджуватися з напрямом його виробничої діяльності, не порушуючи при цьому науково-обґрунтованого чергування культур у сівозмінах.

Планування посівних площ окремих культур можна здійснити двома способами.

Перший - передбачає жорстке дотримання запроваджених у господарстві сівозмін та прийнятого чергування культур. У цьому випадку планові посівні площі культур - це сума площ їх посівів згідно ротації культур у сівозмінах н а плановий рік.

Другий спосіб базується на визначенні планової потреби в окремих випадках продукції рослинництва; розрахунках попередніх планових площ культур (діленням планових обсягів продукції на заплановану врожайність відповідної культури); коригуванні розміщення отриманих площ на полях сівозмін.

.3 Особливості планування показників економічної ефективності

Ефективність - це економічна категорія, яка кількісно визначається через відношення ефекту, результату до витрат, що забезпечили одержання цього результату.

Економічна ефективність підприємства - це один з типів ефективності, критерії якої визначаються відношенням досягнутого підприємством результату до здійснених витрат.

Економічна ефективність діяльності підприємства залежить від раціонального використання кожного виду ресурсів та їхньої структури, яка визначається співвідношенням задіяних ресурсів різних факторів виробництва. Ці пропорції головним чином зумовлені специфікою виробництва, рівнем застосовуваної на підприємстві техніки, технології, організації виробництва і праці, співвідношенням екстенсивних та інтенсивних факторів розвитку виробництва. На структуру і часткову ефективність використання ресурсів підприємства значний вплив мають зовнішні фактори, зокрема ринки ресурсів, пропозиція і попит на окремі види ресурсів та урівноважені на них ціни тощо [2].

Одним із показників економічної ефективності діяльності підприємства є прибуток, який визначається впливом на нього витрат на продукцію, які становлять собівартість виробленої продукції.

У практиці планування витрат і собівартості продукції використовуються декілька методів: кошторисний, нормативний, розрахунково-конструктивний, економіко-математичний.

Традиційним методом, що його широко застосовують у поточному плануванні, є кошторисний. У спеціальних таблицях плану складаються кошториси витрат відповідно до їх статей за культурами, видами тварин тощо. Витрати розраховуються на основі технологічних карт або планових нормативів за елементами витрат на гектар площі, голову худоби, одиницю продукції. Головним недоліком цього методу є велика трудомісткість планових розрахунків.

Цього недоліку немає у нормативного методу, за яким планування витрат і собівартості продукції базується на розроблених відповідно до конкретних умов виробництва науково обґрунтованих нормативах. Удосконалення економічного механізму господарювання сільськогосподарських підприємствах, ефективне функціонування проти витратного механізму потребують створення відповідної нормативної бази. Вона має включати сукупність обґрунтованих трудових, матеріальних і фінансових норм і нормативів, різних за рівнем деталізації, порядок і методи їх розроблення і використання в процесі планово-економічних та інших розрахунків.

У перспективному плануванні поряд з наведеними вище застосовують розрахунково-конструктивний метод. Він базується на фактичній собівартості й визначенні розмірів зниження (підвищення) витрат за рахунок впливу певних техніко-економічних факторів.

Недоліком традиційних методів планування собівартості є велика трудомісткість розрахунків для кожного варіанта плану, особливо в перспективному плануванні. До того ж вони недостатньо враховують комплексний вплив кожного фактора на собівартість. Тому в практиці планування собівартості продукції рослинництва і тваринництва все ширше застосовують економіко-математичні методи на основі використання виробничих функцій.

На виробничу собівартість продукції підприємства зобов'язані відносити всі витрати на виробництво згідно з чинним законодавством. Нині встановлено такий перелік витрат виробництва за елементами витрат:

·    матеріальні витрати;

·              витрати на оплату праці;

·              відрахування на соціальні заходи;

·              амортизація.

Собівартість продукції - це витрати підприємства, пов'язані з виробництвом і збутом продукції, виконанням робіт та наданням послуг. Собівартість продукції є узагальненим показником, який характеризує всі сторони виробничої діяльності господарства.

Планування собівартості продукції передбачає найбільш ефективне і раціональне використання наявних сільськогосподарських угідь, основних засобів, матеріальних і трудових ресурсів відповідно до вимог систем землеробства і тваринництва та охорони навколишнього природного середовища. Обґрунтоване планування витрат, собівартості виробництва продукції та виконання робіт - необхідна передумова організації роботи виробничих одиниць на принципах комерційного чи господарського розрахунку. Тому план собівартості продукції, робіт та послуг є одним з найважливіших розділів плану кожного господарства.

Витрати на виробництво планують одночасно і в безпосередньому зв'язку з розрахунками врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин, агрохімічних і зоотехнічних заходів, що забезпечують запрограмований вихід продукції. При цьому виробничі витрати узгоджують із наявними ресурсами, включаючи і надходження з матеріально-технічного постачання, а також ураховують їх ефективність і кількісний вплив на величину врожайності культур і продуктивності тварин.

Зміст будь-якої підприємницької діяльності полягає у досягненні економічного ефекту у вигляді прибутку.

Прибуток підприємства - це перевищення доходів від його діяльності над сумою витрат; він являє собою єдину форму його власних нагромаджень.

Прибуток розраховується за формулою:

,         (1.6)

де П - прибуток; Вр - виручка від реалізації продукції, робіт, послуг; Сп - повна собівартість продукції, робіт, послуг.

Основними резервами зростання прибутку є: збільшення обсягу реалізації продукції; зниження собівартості реалізованої продукції; поліпшення якості продукції.

Нині в Україні в умовах реформування економіки спостерігається тенденція до значного зниження рівня рентабельності виробництва, що означає збитковість багатьох підприємств. У зв'язку з цим управління підприємством вимагає вдосконалення методів оцінки і прогнозування прибутку. Чим більше уваги приділяється цій економічній категорії, тим ефективніше функціонує підприємство.

Планування прибутку являє собою процес розроблення системи заходів щодо забезпечення її формування в необхідному обсязі й ефективне використання відповідно завданням розвитку підприємства в майбутньому періоді.

Планування прибутку − складова частина фінансового планування. Воно проводиться нарізно за видами діяльності підприємства, оскільки розрізняється методологія обчислення й оподатковування прибутку відрізних видів діяльності.

Рентабельність − це поняття, що характеризує економічну ефективність виробництва, за якої підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) повністю відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток як головне джерело розширеного відтворення.

Для кількісного виміру рентабельності в цілому по аграрних підприємствах використовують такі три традиційні показники: рівень рентабельності, норму прибутку і приведену до земельної площі масу прибутку.

Рівень рентабельності (Р) визначається за формулою:

%,               (1.7)

де П - валовий прибуток від реалізації (робіт, послуг); Ср - собівартість реалізованої продукції.

Фактори, що впливають на рентабельність сільськогосподарського виробництва можуть носити екстенсивний та інтенсивний характер.

Екстенсивні чинники - такі, які впливають на рентабельність шляхом зміни кількості реалізованої продукції, а інтенсивні - на ріст реалізаційних цін і зниження собівартості продукції. Таким чином, визначення резервів підвищення рентабельності сільськогосподарського виробництва зводиться, з одного боку, до визначення резервів збільшення грошової виручки від реалізації, а з іншого боку - резервів зниження собівартості продукції.

Показники економічної ефективності є найважливішим інструментом реалізації економічної політики підприємства і ключовим засобом обґрунтування управлінських рішень, оптимізації витрат ресурсів, удосконалення цінової політики і підвищення конкурентоспроможності підприємства [8].

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ РОСЛИННИЦТВА В ДП "ДГ "ЗЕЛЕНІ КОШАРИ" ПЕРВОМАЙСЬКОГО РАЙОНУ

.1 Аналіз природних умов, розміру і спеціалізації ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Державне підприємство “Дослідне господарство “Зелені Кошари” розташоване в селі Зелені Кошари Первомайського району Миколаївської області.

Дослідне господарство “Зелені Кошари” засноване 1 січня 1994 року з двох других відділків. Один − Дослідне господарство «25 Жовтня», та другий − колгосп «Россія». Господарство організоване з метою вирощування та реалізації елітного насіння зернових культур для забезпечення потреб господарств району та області в високоякісному насінні та племінних свинок білої української породи.

Від районного центру село віддалене на 22 км, а від залізничної станції «Кам’яний міст» − на 13 км. Населення − 945 чоловік. Село розташоване біля траси, що веде у напрямку до Полтави.

Господарство знаходиться в степовій зоні півдня України.

Ґрунтовий покрив представлений чорноземами глибокими на лесових породах. Поля підприємства знаходяться на рівнинних поверхнях, що дозволяє швидко та без ускладнень обробляти землю. Всі поля знаходять не далеко одне від одного, що також сприяє швидкому обробітку.

Річна кількість опадів коливається від 330 мм на півдні до 450 мм на півночі області. Максимум опадів випадає влітку, переважно у вигляді злив.

Літо переважно спекотне, з частими суховіями. Середня температура липня становить +27°C і тому вологість повітря знижується. Через це досить часто бувають засухи, які можуть тривати до 25 днів. В середньому за літо випадає близько 95 мм опадів.

Осінь - тепла, волога. В середньому восени випадає близько 83 мм опадів. Хоча осінь не така жарка пора як літо, та все ж таки вона є найбільш гарячою порою для робітників господарства, адже основна частина врожаю збирається восени, це такі культури як соняшник, ріпак, цукровий буряк, овочі, кукурудза та ін.

Зима характеризується сильними хуртовинами, великими снігопадами. Кількість опадів взимку складає 115 мм, вони переважно випадають у вигляді снігу. Висота снігового покрову всередньому становить 10-15 см. Зимовий період досить часто триває близько 2,5 місяців. Середня температура січня в середньому складає -5,5°C.

Весна характерна сильними відлигами та поступовим збільшенням температури повітря. Подекуди трапляються випадки, що сніг залишається на поверхні ґрунту до середини березня.

Розміщення господарства є дуже важливим показником. Адже воно відіграє важливу роль в швидкій та якісній доставці своєї продукції. І в досліджуваного господарства є для цього всі умови, адже покриття доріг, які сполучають підприємство з районним та обласним центрами знаходить в відмінному стані. Хоча від обласного центру підприємство віддалене на 180 км, та все ж це не заважає йому швидко доставляти продукцію до пунктів переробки.

Аналіз місцезнаходження господарства наведено в таблиці 2.1.

 

Таблиця 2.1 Місцезнаходження ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Пункти

Назва

Відстань

Стан доріг

Відстань від центральної садиби (км) до :




- районного центру

м. Первомайськ

25

тверде покриття

- обласного центру

м. Миколаїв

180

тверде покриття

- найблищої залізничної станції

ст. Кам’яний Міст

12

тверде покриття

Приймальних пунктів:



тверде покриття

- зерна

ст. Кам’яний Міст

12

тверде покриття

- худоби та птиці

м. Первомайськ

25

тверде покриття

- молока

м. Первомайськ

25

тверде покриття


Аналізуючи дані таблиці 2.1 можна зробити висновок, що ДП “ДГ “Зелені Кошари” має вигідне місцезнаходження з економічної точки зору. Це пов’язано з тим, що господарство знаходиться на невеликій відстані від районного центру - 25 км, обласного центру - 180 км, залізничної станції - 12 км. Приймальні пункти переробки продукції, також знаходяться неподалік, на відстані 12-25 км. Стан доріг є відмінним, а тому всі ці умови дають змогу доставляти продукцію швидко, якісно та з незначними витратами пального до пунктів прийому продукції.

Для більш повної характеристики господарства необхідно провести ретельний аналіз його виробництва. Оптимальний розмір господарства залежить від його виробничого напрямку, компактності, землекористування, рівня технічної оснащеності, рівня організаційних здібностей і кваліфікації керуючих кадрів, стану організації та дисципліни праці безпосередніх виконавців.

Проведемо аналіз розмірів виробництва, використовуючи дані по ДП “ДГ “Зелені Кошари” (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Показники розміру виробництва ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району Миколаївської області

Показники

Роки

В середньому за 3 роки

2011 р. у % до


2009

2010

2011








2009 р.

2010 р.

Вартість валової продукції сільського господарства (в порівнянних цінах 2005р.), тис. грн.

5515

5121

4258

4964,67

77,2

83,2

Грошова виручка від реалізації сільськогосподарської продукції, тис. грн.

9417

12376

11737

11176,67

124,6

94,8

Середньорічна чисельність працюючих, осіб

151

139

128

139

84,8

92,1

Площа сільськогосподарських угідь, га

4710

4710

3275

4231,67

69,5

69,5

Поголів’я худоби та птиці, ум.гол.

96

166

253

172

263,5

152,4

Середньорічна вартість основних виробничих та оборотних засобів, тис. грн.

19604

13180

14865

15883

75,8

112,8


Таким чином, аналізуючи дані розраховані в таблиці 2.2, можна зробити висновок про те, що ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району відноситься до середніх господарств. Про це свідчать показники: середньорічної чисельності працівників зайнятих в сільськогосподарському виробництві - 139 чол., площі сільськогосподарських угідь, що склала 4231,67 га та середньорічної вартості основних виробничих та оборотних засобів - 15883 тис.грн. Площа сільськогосподарських угідь підприємства в 2011 році різко скоротилася на 1435 га, причиною цьому стало закінчення орендного договору підприємства з сусіднім селом. Середньорічне поголів’я худоби та птиці - 172 ум. гол. вказує на те, що тваринництво не є основним напрямом виробництва підприємства. Всі показники, які досліджувалися в даній таблиці на протязі трьох років, мають тенденцію до зниження. Так, наприклад, вартість валової продукції сільського господарства (в порівнянних цінах 2005р.) в 2011 році порівняно з 2009 та 2010 роками знизилася на 22,8 та на 16,8% відповідно. А грошова виручка від реалізації сільськогосподарської продукції порівняно з 2009 роком зросла на 24,6%, а відносно 2010 році - знизилася на 5,2%.

Для того аби виявити розвиток окремих галузей у виробництві товарної продукції доцільно проаналізувати виробничу спеціалізацію досліджуваного господарства. Для господарства найвигіднішою спеціалізацією є та, яка дозволяє за даних умов виробляти максимально можливу кількість продукції з найменшими витратами праці та коштів, при цьому ефективно використовувати наявні виробничі ресурси господарства [7].

Для того аби визначити виробничу спеціалізацію досліджуваного підприємства, проаналізуємо його розмір та структуру грошових надходжень від реалізації товарної сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, робіт та послуг за видами, що надаються, в цілому по господарству за останні 3 роки. Дані розрахунки наведені в таблиці 2.3.

Також, за умови доцільності, на основі даних таблиці 2.3, можна визначити коефіцієнт спеціалізації за формулою:

,                  (2.1)

де Рі - питома вага і-тої галузі в структурі грошової виручки; і - порядковий номер і-тої галузі в ранжированому ряді, побудованому за спадаючою ознакою.

К спец. менше або дорівнює 0,200 - багатогалузеве господарство;

К спец. від 0,200 до 0,300 - слабкий рівень спеціалізації;

К спец. від 0,300 до 0,400 - середній рівень спеціалізації;

К спец. від 0,400 до 0,500 - рівень спеціалізації вище середнього;

К спец. від 0,500 до 0,600 - високий рівень спеціалізації;

К спец. більше або дорівнює 0,600 - глибокий рівень спеціалізації.

Таблиця 2.3 Розмір та структура грошової виручки від реалізації в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Галузі та види продукції

Роки

Всередньому за 3 роки, тис.грн

Структура, %


2009

2010

2011


По с.-г. продукції

По госп-ву

Зернові і зернобобові

4965

6725

6412

6034,00

54,07

52,93

Кукурудза на зерно

-

1055

1484

846,33

7,58

7,42

Соняшник

3004

3351

3397

3250,67

29,13

28,51

Ріпак

41

-

-

13,67

0,12

0,12

Багаторічні та однорічні трави усього

22

-

46

22,67

0,20

0,20

Баштанні продовольчі

1

4

89

31,33

0,28

0,27

Овочі

2

-

3

1,67

0,01

0,01

Інша продукція рослинництва

592

-

306

299,33

2,68

2,63

Разом по рослинництву

8627

11820

11737

10728,00

96,14

94,10

Молоко

41

-

-

13,67

0,12

0,12

ВРХ

149

25

19

64,33

0,58

0,56

Свиней

262

123

196

193,67

1,74

1,70

Овець та кіз

10

11

28

16,33

0,15

0,14

Всього по тваринництву

462

159

278

299,67

2,69

2,63

Всього по сільськогосподарському виробництву

9089

11979

12408

11158,67

100,00

97,88

Послуги інших галузей

328

397

393

372,67

3,27

Всього по господарству

9417

12376

12408

11400,33

Х

100,0


Розрахункові дані таблиці 2.3 свідчать про те, що ДП “ДГ “Зелені Кошари” є спеціалізованим господарством. Головними продукціями, що виробляються є зернові та зернобобові і соняшник. Основним видом продукції у структурі грошових надходжень від реалізації є зернові та зернобобові. Їх грошова виручка в середньому за три роки становить 18102 тис. грн або 52,93 %. Говорячи про тваринництво, то господарство отримує грошові надходження тільки від продукції свинарства. Їх грошова виручка в середньому за три роки становить 581 тис.грн. Це говорить про те, що більш прибутковим є сільськогосподарське виробництва. Таким чином, ефективність виробництва в аграрних підприємствах залежить не лише від розміру провідних галузей, а й від того, як розвинуті й інші галузі, що мають товарний характер.

Тепер розрахуємо коефіцієнт спеціалізації господарства, підставивши дані таблиці в формулу 2.1:

.

Розрахувавши коефіцієнт спеціалізації господарства ми визначили, що він становить − 0,337. А це означає, що ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району має середній рівень спеціалізації.

Підприємство ДП “ДГ “Зелені Кошари” має достатню матеріально-технічну базу. Господарство має: цехи (рослинницький та тваринницький), автогараж, будівельний цех, олійню, пекарню, млин, ремонтну бригаду, рільничу бригаду та кафе.

Середньооблікова кількість працівників, зайнятих в сільському господарстві в ДП “ДГ “Зелені Кошари” станом на 2011 рік становить 93 осіб. З них 88 осіб зайнято в рослинництві, а 5 осіб - в тваринництві. Вартість основних засобів виробництва підприємства складає 14865 тис. грн на кінець 2011 року.

Отже, як бачимо з наведених вище даних, ефективність виробництва підприємства залежить не тільки від розміру його провідних галузей, а й від того, як розвинуті й інші галузі, що мають товарний характер.

.2 Значення і роль галузі в економіці дослідного підприємства “Зелені Кошари” Первомайського району

Рослинництво − це одна з основних галузей сільського господарства. Основним завданням рослинництва є забезпечення людини продуктами харчування. Саме від розвитку галузі рослинництва залежить те, на скільки господарство зможе вдало виконати всі зобов’язання перед замовниками своєї продукції, що в свою чергу впливає на розмір грошової виручки від реалізації продукції, яка безпосередньо визначає розмір заробітної плати працівників підприємства.

Для того аби визначити роль галузі рослинництва в економіці дослідного підприємства “Зелені Кошари” розрахуємо питому вагу його валової і товарної продукції, валового доходу, затрат праці, витрат виробництва, а також прибутку цієї галузі в аналітичних показниках в цілому по підприємству в середньому за останні три роки (табл.2.4).

Таблиця 2.4 Роль рослинництва в економіці ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Показники

Рослинництво

Підприємство

Галузь у % до підприємства


роки

У середньому

роки

У середньому



2009

 2010

2011


2009

2010

2011



Валова продукція (в порівнянних цінах 2005р.), тис. грн..

5402

4940

4028

4790,0

5515

5121

4258

4864

98,5

Валовий доход, тис. грн..

3835

5283

5353

4823,6

3550

5129

5022

4713

102,3

Виручка, тис. грн..

8627

11820

11737

10728,

9417

12376

12408

11016

97,4

Прибуток, тис. грн..

1577

3076

3053

2568,6

1397

3113

2972

2536

101,3

Затрати праці, тис. люд - год

251

208

188

215,67

273

229

203

223

96,3

Фонд оплати праці, тис. грн..

1168

1424

1552

1381,3

1746

2040

2257

1652

83,6

Виробничі витрати, тис. грн..

7755

9224

9836

8938,3

8307

10094

10536

9241

96,7


Проаналізувавши дані таблиці 2.4, ми можемо сказати, що рослинництво в економіці ДП “ДГ “Зелені Кошари” має суттєве значення, про що свідчать показники вище зображеної таблиці. Валова продукція в порівняних цінах 2005 р. продукції рослинництва в середньому за три роки становить 98,5 % від загальної по підприємству. Щодо виручки від реалізації продукції рослинництва, то вона почала займати більшу частку, і в середньому за три роки становить 97,4 % від загальної по господарству. Якщо говорити про частку виробництва продукції рослинництва у діяльності господарства в цілому, то вона має велике значення. Одночасно із цим всім сказаним можна стверджувати, що рослинництво займає значну частину прибутку господарства, хоча при цьому на нього витрачається праця, виробничі витрати у значній мірі.

Отже, галузь рослинництва займає провідне місце в економіці господарства, адже основу прибутку підприємства становить саме реалізація продукції рослинництва, а саме 2568,67 тис. грн в середньому за три роки.

.3 Площі та структура земельних угідь в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Земля − головна умова існування людського суспільства і найважливіше джерело національного багатства, найперша передумова і природна основа суспільного виробництва, універсальний чинник будь-якої діяльності людини. Характеризуючи значення землі в суспільному виробництві, слід зазначити, що праця - це не єдине джерело вироблюваних продуктів і речового багатства. За висловом Уільяма Петті, праця − батько багатства, земля − його мати.

Земля − надзвичайно важлива складова економіки нашої країни. Ми чітко розуміємо що успішне проведення реформ в аграрному секторі слугує гарантом продовольчої безпеки держави, що дасть можливість динамічно розвивати нашу економіку.

У сільському господарстві земля − це головний засіб виробництва, без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Земля одночасно є предметом і засобом праці, а отже, і головним засобом виробництва. Земля значною мірою визначає темпи розвитку і рівень ефективності сільськогосподарського виробництва.

Зростання продуктивності землі досягають систематичним підвищенням родючості ґрунту на основі природних і економічних процесів відповідно до конкретних умов і систем ведення землеробства [9].

Проаналізуємо розмір і структуру сільськогосподарських земель підприємства (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 Склад та структура земельних угідь ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Показники

2009 р.

2010 р.

2011 р.

2011 р. у % до 2010р


га

%

га

%

га

%


Загальна земельна площа

5113

100

5113

100

3678

100

71,9

В т.ч. сільськогосподарські угіддя

4710

92,1

4710

92,1

3275

89,0

69,5

З них: − рілля

4120

80,6

4120

80,6

2896

78,7

70,3

 пасовища;

542

10,6

542

10,6

331

9,0

61,1

Площа посіву

3647,0

71,3

3742,7

73,2

2628,6

71,5

70,2

Коефіцієнт освоєння землі

х

0,92

х

0,92

х

0,89

х

Коефіцієнт розораності сільськогосподарських угідь

х

0,87

х

0,87

х

0,88

х

Коефіцієнт використання ріллі

х

0,88

х

0,90

х

0,90

х


В ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району площа сільськогосподарських угідь на протязі 2009-2010 років не змінювалася, а в 2011 році їх площа скоротилася на 28,1%. Таке різке скорочення земельної площі було спричинене тим, що до 2010 року підприємство брало землі в оренду в сусіднього села, а починаючи з 2011 року в господарстві залишилися суто свої землі в розмірі 3678 га. Розраховані в таблиці 2.5. коефіцієнти свідчать показують нам на скільки ефективно використовуються землі підприємства. І як бачимо ці показники є досить високими, що свідчить проте, що земля господарства використовується майже на 100%. Коефіцієнт освоєння землі в 2009-2010 роках становив 0,921, а в 2011 році цей коефіцієнт склав 0,890. Це свідчить про те, що господарство скоротило площу сільськогосподарських угідь, що є не досить хорошим показником. Розораність сільськогосподарських угідь також скоротилася, в 2011 році вона склала 0,884. А от коефіцієнт використання ріллі, навпаки, порівняно з 2009 роком в 2010-2011роках зріс з 0,885 до 0,908.

Розпорядження земельною ділянкою - це одна із складових правомочностей власника земельної ділянки, яка означає можливість суб'єкта права власності на землю на свій розсуд визначати долю належної йому земельної ділянки способами, які не заподіюють шкоди здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу і не порушують прав інших власників земельних ділянок і землекористувачів.

Одним із видів розпоряджень земельною ділянкою є передача її в оренду.

Оренда землі − це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, що пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом про оренду землі, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відносини, що пов'язані з орендою земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності регулюються Законом України «Про оренду землі» з урахуванням особливостей, що передбачені Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Досліджуване в даній курсовій роботі державне підприємство дослідне господарство “Зелені Кошари” Первомайського району на даний час (2012рік) працює суто на власних землях. До цього моменту господарство брало землі в оренду у сусіднього селища Кім. Розмір орендованих земель становив 1435 га.

Найефективнішим видом земельних угідь є рілля, від правильного використання якої залежать результати сільськогосподарського виробництва і соціальний розвиток підприємства. Визначимо економічну ефективності використання земель (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 Економічна ефективності використання земель в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Показники

2009 рік

2010 рік

2011 рік

2011 рік у % до 2010 року

Отримано у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь:





- валової продукції сільського господарства у порівняних цінах, тис. грн..

117,09

108,73

130,02

119,6

у т. ч. продукції рослинництва

114,69

104,88

123,0

117,3

- прибутку, всього, тис. грн..

29,66

66,09

90,75

137,3

у т. ч.від рослинництва

33,48

65,31

93,22

142,7

- молока, ц

8,70

-

-

-

- приросту ВРХ, ц

0,25

0,23

0,09

39,1

Вироблено на 100 га ріллі:





- зерна, ц

2101,0

1917,6

2333,9

121,7

- приросту свиней, ц

1,2

4,7

9,2

195,7

- приросту овець, ц

0,2

0,1

0,2

200,0


Аналізуючи дані таблиці 2.6, можна зробити висновок, що всі показники економічної ефективності використання земель господарства збільшуються. Так, зокрема, валова продукція сільського господарства у порівняних цінах в 2011 році відносно 2010 року зросла на 19,6%, в тому числі по рослинництву - на 17,3%. Що стосується прибутку, то його розміри збільшилися на 37,3%, а зокрема прибуток від рослинництва зріс на 42,7%. Щодо молока, то його в 2010-2011 роках не було, це було спричинено тим, що поголів’я ВРХ господарства було виведено, так як господарство відмовилося від вирощування корів. Для господарства цей вид діяльності не приносив прибутків, і вести його і надалі не мало сенсу. Щодо виробництва зерна на 100 га ріллі, то його було вироблено в 2011 році відносно 2010 року на 21,7% більше. А приросту свиней було отримано на 95,7% більше, а от приросту овець взагалі на 100,0%.

Основними напрямками підвищення економічної ефективності використання землі на перспективу у підприємстві “Зелені Кошари” є впровадження науково-обґрунтованих систем землеробства, які сприятимуть підвищенню її ефективності і природної родючості ґрунту. Також досить доречним буде покращення стану сільськогосподарської науки і техніки, яка дасть можливість активно впливати на родючість ґрунту, тим самим підвищуючи її. Звісно ж , для того аби родючість зростала, необхідним є також створення умов правильного використання ресурсів. Так як рілля найбільше піддається ерозії, то необхідно створити комплекс по боротьбі з ерозією, як вітровою, так і водною. Ну і звісно ж, жодне підвищення економічної ефективності використання землі не можливе без визначення раціональних доз внесення добрив, як органічних, так і мінеральних. Адже при правильному внесення добрив, урожайність культур збільшується в середньому на 30%, що є досить вагомим фактором для будь-якого господарства.

.4 Площі, природний і сортовий склад сільськогосподарських культур

Земельні ресурси - це землі, що використовуються або можуть бути використані для сільського чи лісового (господарства, містобудівництва та ін. В Україні сільськогосподарські угіддя становлять 70 % площі усіх земель; серед них орні землі - в середньому 55 %, а в окремих областях - більш як 80 %. Більше половини всіх сільськогосподарських угідь і 60 % орних земель складають чорноземні ґрунти.

З поміж всіх європейських держав Україна займає перше місце за розораністю земель.

Раціональне використання земельних ресурсів потребує запобігання несприятливим фізико-географічним процесам (ерозії, пере-зволоженості, повторному засоленню, посушливості, солонцюватості та ін.).

Одним з основних показників використання орних земель є структура посівних площ. Під цим поняттям слід розуміти процентне співвідношення окремих культур або їх груп у загальній посівній площі.

Розглянемо склад та структуру орних земель в досліджуваному підприємстві (табл. 2.7.)

Таблиця 2.7 Склад та структура орних земель ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Культури та види угідь

2009 рік

2010 рік

2011 рік

У середньому за 3 роки


га

%

га

%

га

%

га

%

Рілля - всього

4120

100

х

4120

100

х

2896

100

х

3712

100

х

Чисті пари

686,2

16,7

х

228,05

5,5

х

200

6,9

х

371,42

10,0

х

Площа посіву - всього

3647,05

88,5

100

3742,7

90,8

100

2628,65

90,8

100

3339,47

90,0

100

у т. ч.: зернові

2722

66,1

74,6

2742

66,6

73,3

1858

64,2

70,7

 2440,67

65,8

73,1

соняшник

594,05

14,4

16,3

590

14,3

15,8

500

17,3

19,0

561,35

15,1

16,8


Дані таблиці 2.7., розраховані вище, свідчать про те, що в ДП “ДГ “Зелені Кошари” площа чистих парів в структурі орних земель з кожним роком має тенденцію до зменшення, а площа посіву - в 2010 році зросла, а в 2011 році - знизилася. Так 371,42 га займають чисті пари, що становить 10,0 % у структурі ріллі в середньому за три роки. Площа посіву становить 3339,47 га у середньому за три роки, що займає 90,0 % у структурі ріллі. Найбільшу частку посівних площ становлять зернові, а саме 73,1 %, на другому місці посіви соняшнику 16,8 % у середньому за період з 2009 по 2011 рік.

Для обґрунтування структури і розмірів посівних площ розглянемо розміщення ріллі по сівозмінах та бонітети ґрунтів (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 Розміщення ріллі по сівозмінах та бонітети ґрунтів в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Види сівозмін

Номер і площа поля, га

Всього, га


1

2

3

4

5

6

7

8

9


Кормова

75

78

74

79

76

70





452


70

70

70

70

70

70






І Польова

136

143

137

137

142

138

141

136

136

138

1384


70

70

70

70

70

70

70

70

70

70


ІІ Польова

149

156

147

159

143

158

152

144

156

148

1512


70

70

70

70

70

70

70

70

70

70



В ДП “ДГ “Зелені Кошари” ведуться три види сівозміни: кормова та два види польової (перша та друга). Кормова сівозміна призначена більше для вирощування переважно кормових культур, хоча вона також передбачає і вирощування інших культур. Польові сівозміни - це сівозміни, які призначені в основному для вирощування зернових та технічних культур. Як бачимо, господарство надає перевагу польовим сівозмінам.

Отже, для того аби досліджуване господарство отримувало високі врожаї, необхідно дотримуватися правильності складання сівозмін. Також потрібно шукати та використовувати нові сорти та гібриди, а рівень механізації та автоматизації підприємства повинен бути на високому рівні.

В сільському господарстві за останні роки у підвищенні врожайності сільськогосподарських культур зросла роль введення нових сортів. Це означає, що підприємству в процесі планування своєї діяльності, необхідно передбачати прискорене впровадження у виробництво нових сортів та гібридів. У свою чергу насіння того самого сорту, вирощене в різних умовах може істотно відрізнятися врожайними властивостями. Але добре організоване насінництво та своєчасне сортооновлення можуть сприяти підвищенню врожайності зернових культур приблизно на 20%, що забезпечується збереженням чистосортності й господарсько-цінних властивостей сорту. Тому досить важливим є процес своєчасного сортооновлення, і йому необхідно приділяти належну увагу при вирощуванні, післязбиральному обробітку та зберіганню насіння.

Досліджуване господарство “Зелені Кошари” являється дослідною станцією Української академії аграрних наук, а це означає, що воно займається впровадженням найсучасніших досягнень науки в галузі насінництва та технології вирощування зернових та соняшнику. Для вирощування цих культур в господарстві відведено 800 га. Але звісно ж поміж дослідної діяльності підприємство вирощує різні сорти та гібриди зернових та технічних культур для власної реалізації. Тому ми зараз розглянемо видовий і сортовий склад сільськогосподарських культур господарства та посівні площі під окремими їх сортами (табл. 2.9).

Таблиця 2.9 Сортовий склад сільськогосподарських культур, які вирощуються в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району станом на 2011 рік

Культура

Сорт

Площа, га

Озима пшениця

1. Смуглянка

275


2. Землячка одеська

255


3. Подолянка

260

Озимий ячмінь

1. Достойний

145


2. Основа

115

Ярий ячмінь

1. Сталкер

95


2. Прерія

65

Соняшник

1. гібрид Тітанік

270


2. гібрид Драган

230


Сорти та гібриди культур, наведені в таблиці 2.9., які вирощує господарство в 2011 році, мають такі характеристики:

Сорт озимої пшениці «Смуглянка» являється короткостебловим, високоінтенсивного типу. Високостійкий до вилягання, борошнистої роси та бурої листкової іржі, стікання, проростання та обсипання зерна. Стійкий до посухи. Зимостійкість перевищує середню. Зерно сорту містить 13,0-14,4% білка, 28,9-35,80% сирої клейковини. Середня урожайність сорту Смуглянка становить 96,5 ц/га, що на 21,2 ц/га перевищує врожайність національного стандарту.

Озима пшениця «Землячка одеська». Сорт відноситься до середньостиглих сортів. Кущ напівпрямостоячий. Зимостійкість вищесередня (8,6-8,9 балів), посухостійкість 8,5-8,8 балів. Стійкий проти вилягання (8,6-8,9 балів), осипання (8,3-9 балів). Сорт слабо уражується борошнистою росою та бурою іржею. Сорт доцільно вирощувати по кращих попередниках. Урожайність 8,4-11,6 т/га. Відповідає вимогам щодо сильних сортів. Вміст білка 12,8-13,4 %, клейковини 27,3-30,4%. Маса 1000 насінин - 38-44 г.

Сорт «Подолянка» середньоранній. Стійкий до полягання 7,5-8,6 бали. Морозостійкість перевищує середню, засухостійкість 8,2-8,5 бали. Середня стійкість до ураження борошнистою росою, бурою іржею і фузаріозом. Стійкість до обсипання зерна висока. Урожайність 10,1-11,3 т/га. Вміст білку 14,3-16,3; вміст сирої клейковини 31,0-35,8%. Маса 1000 зерен 43,8-45,7г.

Озимий ячмінь «Достойний». Сорт - дворучка з підвищеною адаптованістю до умов південних регіонів України. Середня врожайність в конкурсному сортовипробуванні інституту за три роки склала 99 ц/га, що на 8,8 ц/га вище сорту Основа. Посухостійкий (7-8 балів), стійкий до вилягання (7-8 балів), зимо-, морозостійкість 7 балів. Стійкість до борошнистої роси, чорної і кам'яної сажок доволі висока (7-8 балів). Скоростиглий, дозріває на 5-7 днів раніше сорту Основа, до 25 червня в умовах Миколаївський області. Зерно велике, як для озимого ячменю, жовте, видовженої форми. Маса 1000 зерен 42-43 г.

Сорт «Основа». Сорт - дворучки з підвищеною адаптивністю до умов південних регіонів країни. Поширений, крім України, на Північному Кавказі, в Киргизстані та Молдові. Урожайність при сприятливих умовах являє 90-110 ц / га. Стійкість до сажкових хвороб середня - 5-6 балів, до борошнистої роси та карликової іржі - 4-5 балів, сприйнятливий до гельмінтоспоріозу - 3 бали. Стійкість до вилягання 6-7 балів.

Ярий ячмінь «Сталкер». Урожайність у виробничих умов до 70-75 ц/га. Стійкість до смужкового гельмінтоспоріозу й твердої сажки. Добра озерненість колоса 16-26 зерен в колосі. Велике зерно маса 1000 зерен 50-55г. Скоростиглий.

Сорт ярого ячменю «Прерія». Висока, стабільна врожайність і екологічна пластичність. Висока посухостійкість і жаростійкість. Стійкий до вилягання. Відноситься до степової екологічної групи. Середньоранній, вегетаційний період 70-78 днів. За роки сортовипробування врожайність склала 53 - 60 ц / га. Маса 1000 зерен 50-60 грамів.

Гібрид соняшнику «Тітанік». Період вегетації 100-105 днів. Генетичний потенціал урожайності 50 ц/ га. Вміст олії в насінні до 52%. Маса 1000 сім'янок 60-70 грам. Висота рослин 160-180 см в умовах достатнього зволоження. Лужність цього сорту соняшника - 22-24%.

Гібрид соняшнику «Драган». Висока культури - 150-170 см в умовах достатнього зволоження. Довжина вегетаційного періоду становить 112-116 днів. Маса насіння з кошику - 42,1 г. Маса 1000 шт. - 55‑70 г. Урожайність цього гібриду становить 2,74 т/га. Вміст масла становить 50-53%.

Отже, як бачимо сорти, які вирощуються на підприємстві доцільно використовувати й надалі, адже вони мають вигідну виробничо-господарську характеристику і є найвигіднішим варіантом для ведення сільськогосподарської діяльності.

.5 Врожайність культур та валові збори продукції в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Досягнення сталості врожайності сільськогосподарських культур означає зниження її коливання, скорочення залежності від погодних умов, що за відповідної наявності фінансових коштів можливо на основі підвищення ефективності використання земельних ресурсів за рахунок здійснення меліорації, внесення добрив, використання хімічних засобів захисту рослин, підвищення рівня забезпеченості галузі технічними засобами тощо [1].

Проаналізуємо врожайність та валові збори продукції сільськогосподарських культур в ДП “ДГ “Зелені Кошари” (табл. 2.10).

Таблиця 2.10 Врожайність і валові збори продукції основних сільськогосподарських культур в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Види продукції

2008 рік

2009 рік

2010 рік

2011 рік

У середньому за чотири роки


з 1 га, ц

всього, ц

з 1 га, ц

всього, ц

з 1 га, ц

всього, ц

з 1 га, ц

всього, ц

з 1 га, ц

всього, ц

Озима пшениця

35,7

40466

35,2

44013

35,2

43258

39,0

30808

36,3

39636,25

Озимий ячмінь

30,4

13109

39,4

17013

23,3

13424

25,2

6541

29,6

12521,75

Ярий ячмінь

30,9

12544

23,2

12593

12,6

4032

32,2

5154

24,7

8580,75

Соняшник

21,9

11724

27,0

15747

24,1

14057

20,5

10247

23,4

12943,75


Аналізуючи дані таблиці 2.10 бачимо, що в середньому за чотири досліджувані роки найбільшу урожайність становить озима пшениця, а саме 36,3 ц з 1 га. Урожайність озимого ячменю становить 29,6 ц з 1 га у середньому за чотири роки. 24,7 ц з 1 га - урожайність ярого ячменю у середньому за період з 2008 по 2011 рік. А найнижчу урожайність за чотири роки має соняшник 23,4 ц з 1 га. З даної посівної площі господарства звісно ж можна отримати значно вищу врожайність і відповідно більші валові збори, варто лише правильно все це спланувати.

Слід зазначити, що обсяги виробництва продукції залежать від впливу двох факторів: збільшення площі посіву; збільшення врожайності.

Врожайність можна підвищити за допомогою: дотримання правильних сівозмін культур; впровадження культур, які мають вищу врожайність та високу якість (схожість насіння); внесення достатньої кількості добрив (дуже важливо, не перебільшити з дозою внесення); виконання всіх польових робіт в оптимальні строки для кожної культури; здійснення захисту рослин від хвороб, бур’янів і шкідників (за допомогою обробки насіння та ґрунту спеціальними розчинами); впровадження інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Зміна обсягів виробництва окремого виду продукції рослинництва за рахунок зміни врожайності (ВПу) обчислюється за допомогою прийому ланцюгових перетворень за формулою:

,        (2.1)

а за рахунок посівних площ - по формулі:

,      (2.2)

де Пз і Пб - посівні площі культури відповідно у звітному і базовому роках, га; Уз і Уб - врожайність культури відповідно у звітному і базовому роках, ц з 1 га.

А тепер ми дослідимо основні види продукції, які вирощуються ДП “ДГ “Зелені Кошари”, як змінюються їх валові збори під впливом цих факторів.

Спочатку розрахуємо зміну обсягу виробництва озимої пшениці за рахунок врожайності:

ПВу1=(790*39,0) - (790*35,2) = 30810 - 27808 = 3002 ц;

за рахунок зміни посівних площ:

ПВп1=(790*35,2) - (1253*35,2) = 27808 - 44105,6 = -16297,6 ц.

Отже, з проведених розрахунків можна зробити висновок, що за рахунок збільшення врожайності в 2011 році обсяг виробництва озимої пшениці зріс на 3002 ц, а за рахунок зменшення посівних площ в звітному році відносно 2010 року валовий збір озимої пшениці зменшився на 16297,6 ц. Загальне зменшення обсягу виробництва озимої пшениці становить 13295,6 ц.

Наступним ми розрахуємо зміну обсягу виробництва озимого ячменю за рахунок врожайності:

ПВу2=(260*25,2) - (260*23,3) = 6552 - 6058 = 494 ц;

за рахунок зміни посівних площ:

ПВп2=(260*23,3) - (586*23,3) = 6058 - 13653,8 = -7595,8 ц.

Зменшення валового збору озимого ячменю в 2011 році відносно 2010 року становить 7101,8 ц. А саме, за рахунок врожайності відбулося збільшення на 494 ц, а за рахунок зменшення посівних площ валовий збір озимого ячменю зменшився на 7595,8 ц.

Далі розрахуємо зміну обсягу виробництва ярого ячменю за рахунок врожайності:

ПВу3=(160*32,2) - (160*12,6) = 5152 - 2016 = 3136 ц;

за рахунок зміни посівних площ:

ПВп3=(160*12,6) - (329*12,6) = 2016 - 4145,4 = -2129,4 ц.

Так, збільшення валового збору ярого ячменю в 2011 році порівняно з 2010 роком становить 1006,6 ц. А саме, за рахунок врожайності валовий збір ярого ячменю збільшився на 3136 ц, а за рахунок посівних площ зменшився, і це зменшення становить 2129,4 ц.

Розрахуємо зміну обсягу виробництва соняшнику за рахунок врожайності:

ПВу4=(500*20,5) - (500*24,1) = 10250 - 12050 = -1800 ц;

за рахунок зміни посівних площ:

ПВп4=(500*24,1) - (590*24,1) = 12050 - 14219 = -2169 ц.

Отже, можна зробити висновок, що за рахунок зменшення врожайності в 2011 році відносно 2010 року обсяг виробництва соняшнику зменшився на 1800 ц, а за рахунок посівних площ валовий збір на 2169 ц. в загальному ж обсяг виробництва соняшнику зменшився на 3969 ц.

2.6 Використання продукції в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Будь-яке сільськогосподарське підприємство, що займається виробництвом сільськогосподарської продукції не може існувати без агропромислового ринку, на якому відбувається збут виробленої ним продукції, операції з купівлі-продажу між виробниками та покупцями цієї продукції. Тим самим такий ринок забезпечує належне функціонування будь-якого підприємства.

Обсяг реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - один із показників діяльності господарюючих суб'єктів.

За економічним змістом фактичне значення реалізації продукції характеризує кінцевий результат роботи підприємства, виконання обов'язків перед споживачами, ступінь участі в задоволенні потреб ринку тощо.

Для підприємства-виробника реалізація продукції є свідченням того, що вона за споживчими властивостями, якістю й асортиментом відповідає суспільному попиту й потребам покупців.

Готова продукція - це продукція, що повністю закінчена обробкою на даному підприємстві, пройшла всі стадії технічного випробування, відповідає технічним умовам і стандартам, не потребує подальшої обробки на цьому підприємстві і здана на склад.

Основними каналами реалізації продукції рослинництва є: реалізація згідно договорів заготівельним, переробним, торгівельним та іншим організаціям; поставки за міжгосподарською кооперацією; експорт; поставки по бартеру; реалізація на ринках, у власних магазинах, палатках, населенню.

Внутрішньогосподарські потреби в продукції рослинництва: створення основних і страхових насіннєвих і фуражних фондів; видача і продаж продукції працівникам відповідно до чинного в підприємстві положення про оплату праці; виділення для громадського харчування та у фонд допомоги; використання для переробки безпосередньо в підприємстві; використання для розрахунків по орендній платі за орендовані землі та майно.

Таблиця 2.11 Обсяги і напрями використання продукції рослинництва в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району, ц

Канали реалізації та використання продукції

2009 рік

2010 рік

2011 рік

У середньому за 3 роки

Зерно

Реалізація:





- за договором

70325

66852

41546

59574,3

Внутрішньогосподарське використання:





- майнові паї

4314

4032

4256

4200,7

- годівля худоби

5485

4734

4274

4831,0

- насіння

2474

2286

1945

2235,0

Соняшник

Реалізація:





- за договором

15651

10785

9999

12145,0

Внутрішньогосподарське використання:





- майнові паї

170

170

135

158,3

- насіння

55

65

60

60,0


Проаналізувавши дані таблиці 2.11. ми бачимо, що зерно у ДП “ДГ “Зелені Кошари” реалізували за договором в середньому за три роки 59574,3 ц. Зерно було використано на: майнові паї 4200,7 ц на годівлю худоби - 4831,0 ц, а на насіння 2235,0 ц в середньому за три роки. А соняшнику в свою чергу було реалізовано за той же період: за договором - 12145,0 ц, використано на майнові паї 158,3 ц, а на насіння лише 60,0 ц. Показники, що характеризують використання продукції рослинництва залежать не тільки від каналів її реалізації, а й від виробництва їх у звітному році.

.7      Матеріально технічна база рослинництва в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Важливе значення для ефективної діяльності будь-якого підприємства мають формування матеріально-технічної бази, організація її відновлення, постачання господарств речовими засобами виробництва. Одним із найважливіших напрямів інтенсифікації є завершення комплексної механізації виробництва.

Для того, щоб побачити як забезпечена галузь специфічними для неї видами матеріально-технічних ресурсів: тракторами, сівалками, комбайнами тощо необхідно розглянути таблицю 2.12.

Таблиця 2.12 Забезпеченість рослинництва матеріально-технічними ресурсами в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Види матеріально-технічних ресурсів

2009 рік

2010 рік

2011 рік

Наявність 2011 р. у % до наявності 2010 р.


наявність

потреба

наявність

потреба

наявність

потреба


Трактори, шт.

29

17

24

17

19

17

79,2

Комбайни зернозбиральні, шт.

6

4

5

4

3

3

60,0

Комбайни кормозбиральні, шт.

2

1

2

1

2

1

100,0

Кукурудзозбиральні комбайни, шт.

3

-

3

2

2

2

66,7

Тракторні причепи, шт.

20

18

20

18

12

18

60,0

Автомобілі, шт.

36

23

30

23

24

23

80,0


Проаналізувавши дані таблиці 2.12 бачимо, що підприємство достатньо забезпечене матеріально-технічними ресурсами, а це означає, що це впливає на дотримання технології виробництва продукції. Тобто вчасно вноситься відповідна кількість добрив, проводяться заходи по захисту рослин, вчасно обробляються землі та збираються врожаї, що є дуже хорошим фактором при збільшенні врожайності, а в результаті і прибутків підприємства.

В державному підприємстві “Зелені Кошари” в наявності є така техніка. А конкретно, це комбайни Дон-1500 (три штуки), КСК-100 (два штуки) та «Херсонець-200» (два штуки). Що стосується тракторів, то у підприємсті є МТЗ-80 (п’ять штук), МТЗ-82 (шість штук), ЮМЗ-6 (два штуки), Т-150 (чотири штуки). Також господарство має гусеничні трактори, а саме: Т-70 та Т-150-г.

2.8 Економічна ефективність виробництва продукції в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Ефективність виробництва - це показник діяльності виробництва по розподілу й переробці ресурсів із метою виробництва товарів. Ефективність можна вимірити через коефіцієнт - відношення результатів на виході до ресурсів на вході чи через обсяги випуску продукції, її номенклатури.

Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці. Ефективність виробництва - це узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображується у високій результативності використання живої і уречевленої у засобах виробництва праці.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з 1 га земельної площі при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції.

Підвищення економічної ефективності забезпечує зростання доходів господарств, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці та поліпшення культурно-побутових умов працівників галузі. Проблема піднесення ефективності сільськогосподарського виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат досягти суттєвого збільшення обсягу виробництва продукції, необхідні для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства [6].

Розрахуємо показники економічної ефективності виробництва продукції рослинництва (табл. 2.13).

Таблиця 2.13 Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Показники

Озима пшениця

Озимий ячмінь

Ярий ячмінь

Соняшник

Врожайність, ц з 1 га





2009 р.

35,2

39,4

23,2

27,0

2010 р.

35,2

23,3

12,6

24,1

2011 р.

39,0

25,2

32,2

20,5

У середньому

36,5

29,3

22,7

23,9

Трудомісткість 1 ц, люд.-год.





2009 р.

1,73

1,70

3,60

2010 р.

1,64

1,71

2,98

2,56

2011 р.

1,79

2,29

1,75

4,20

У середньому

1,72

1,90

2,28

3,45

Виробнича собівартість 1 ц, грн..





2009 р.

52,19

52,49

65,27

107,77

2010 р.

59,57

63,32

108,63

144,84

2011 р.

89,17

116,04

90,03

210,11

У середньому

66,98

77,28

87,98

154,24

Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн..





2009 р.

61,28

55,53

67,50

121,85

2010 р.

73,24

73,10

108,62

172,65

2011 р.

104,52

116,07

108,21

241,32

У середньому

79,68

81,57

94,78

178,61

Ціна реалізації 1 ц, грн..





2009 р.

68,12

74,32

74,34

191,94

2010 р.

105,52

84,52

84,58

310,71

2011 р.

138,73

158,63

158,49

339,73

У середньому

104,12

105,82

105,80

280,79

Прибуток у розрахунку на 1 ц, грн..





2009 р.

6,84

18,79

6,84

70,09

2010 р.

32,28

11,42

-24,05

138,06

2011 р.

34,21

42,56

50,28

98,41

У середньому

24,44

24,26

11,02

102,19

Прибуток у розрахунку на 1 га, грн..





2009 р.

206,27

706,82

109,09

1846,80

2010 р.

1055,87

249,15

-528,88

2523,73

2011 р.

1184,81

957,69

781,25

1968,00

У середньому

815,65

637,89

120,49

2112,84

Рівень рентабельності,%





2009 р.

11,2

33,8

10,1

57,5

2010 р.

44,1

15,6

-22,1

80,0

2011 р.

32,7

36,7

46,5

40,8

У середньому

29,3

28,7

11,5

59,4


Розрахункові дані таблиці 2.13., свідчать про те, що врожайність основних культур у ДП “ДГ “Зелені Кошари” в середньому за три роки становила: озимої пшениці - 36,5 ц з 1 га, озимого ячменю - 29,3 ц з 1 га, ярого ячменю - 22,7 ц з 1 га, а соняшнику - 23,9 ц з 1 га. Собівартість 1 ц реалізованої продукції в середньому за три роки озимої пшениці становила 79,68 грн, озимого ячменю - 81,57 грн, ярого ячменю - 94,78 грн, а соняшнику - 178,61 грн. Прибуток у розрахунку на 1 га у 2011 році порівняно з 2009 роком збільшився: по озимій пшениці на 978,54 грн, по озимому ячменю на 250,87 грн, по ярому ячменю на 672,16 грн, а по соняшнику на 121,20 грн. У 2009 році рівень рентабельності озимої пшениці становив 11,2 %, у 2010 році він збільшився на 32,9 %, а у 2011 році порівняно з 2010 роком рівень рентабельності зменшився на 11,4 %. На 18,2 % зменшився рівень рентабельності озимого ячменю в 2010 році порівняно з 2009 року, на 21,1 % збільшився у 2011 році порівняно з 2010 роком. Рівень рентабельності ярого ячменю у 2010 році порівняно з 2009 роком зменшився на 12,0 %, а у 2011 році порівняно з 2010 роком збільшився на 68,6 %. У 2010 р. по відношенню до 2009 р. рівень рентабельності соняшнику збільшився на 22,5 %, а у 2011 р. порівняно з 2010 р. зменшився на 39,2 %.

Як уже зазначалося вище, підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції рослинництва передбачає збільшення обсягів виробництва продукції з мінімальними витратами на її одиницю. Отже, господарству “Зелені Кошари” необхідно збільшувати врожайність сільськогосподарських культур та знижувати собівартість продукції. Для цього передбачається комплекс таких основних заходів як:

         поліпшення використання землі, підвищення її родючості;

         впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва;

         поглиблення спеціалізації і кооперації виробництва на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції;

         раціональне використання виробничих фондів і трудових ресурсів;

         впровадження інтенсивних і ресурсозберігаючих технологій та індустріальних методів виробництва;

         підвищення якості і збереження виробленої продукції;

         широке використання прогресивних форм організації виробництва і оплати праці.

Не є секретом те, що далеко не останнє місце у визначенні ефективності виробництва будь-якої продукції відіграє її собівартість, яку ми дослідимо в таблиці 2.14.

Таблиця 2.14 Склад та структура собівартості 1 ц продукції, у середньому за 2009-2011рр. в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Статті витрат

Озима пшениця

Ячмінь

Соняшник


Грн..

%

Грн..

%

Грн..

%

Витрати на оплату праці

10,73

17,9

21,07

15,9

23,50

17,6

Відрахування на соціальні заходи

3,80

6,3

7,28

5,5

8,39

6,3

Насіння на посадковий матеріал

8,93

14,9

17,46

13,2

19,03

14,3

Добрива

8,48

14,1

21,00

15,9

11,74

8,8

Паливно-мастильні матеріали

13,10

21,8

27,33

20,6

29,46

22,1

Оплата послуг і робіт

9,13

15,2

23,72

17,9

22,80

17,1

Інші витрати

4,50

7,5

11,40

8,6

13,80

10,4

Решта інших прямих та загальновиробничих витрат

1,36

2,3

3,17

2,4

4,47

3,4

Разом витрат

60,04

100

132,44

100

133,17

100


Проаналізувавши дані таблиці 2.14 можна зробити висновок, що в ДП “ДГ “Зелені Кошари” найбільшими загальні витрати на виробництво були у соняшника в середньому за період 2009-2011 рр. це в порівнянні з виробничими витратами інших видів продукції і становлять вони 133,17 грн. Найбільшу частку в загальній сумі витрат на виробництво всіх видів продукції, за цей період, становлять паливно-мастильні матеріали, а найменшу частку займають решта інших прямих та загальновиробничих витрат. Найменшими є витрати на виробництво 1 ц озимої пшениці, які у період з 2009 по 2011 рр. становлять 60,04 грн. Насіння та посадковий матеріал займають значну частку в загальній сумі витрат по всіх видах продукції, а саме в рамках з 13,2 % до 14,9 %. Для зниження собівартості потрібно механізувати виробництво, вирощувати власне насіння і посадковий матеріал тощо.

А тепер проведемо порівняльну економічну оцінку виробництва окремих видів продукції за останні 3 роки (таблиця 2.15).

Таблиця 2.15 Порівняльна економічна оцінка виробництва окремих видів товарної продукції, у середньому за 2009 - 2011рр. в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Види продукції

Врожайність, ц з 1 га

Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн..

Прибуток у розрахунку на 1 ц, грн..

Рівень рентабельності, %

Сума балів і рейтинговий номер культури


Значення

Бали

Значення

Бали

Значення

Бали

Значення

Бали

Сума

Озима пшениця

36,5

4

79,68

4

24,44

3

29,3

3

14

1

Озимий ячмінь

29,3

3

81,57

3

24,26

2

28,7

2

10

2

Ярий ячмінь

22,7

2

94,78

2

11,02

1

11,5

1

6

3

Соняшник

23,9

1

178,61

1

102,19

4

59,4

4

10

2


За результатами вище отриманих даних можна виявити найбільш прибуткові види продукції в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району. Отже, ми бачимо, що врожайність озимої пшениці найбільша - 36,5 ц з 1 га. Але що стосується прибутку у розрахунок на 1 ц і рівня рентабельності, то найвищі ці показники має соняшник 102,19 грн. і 59,4 % відповідно. Що стосується собівартості 1 ц реалізованої продукції, то найменшу має озима пшениця - 79,68 грн., а найбільшу соняшник - 178,61 грн. Так, судячи по таблиці 2.15 все ж таки, видно, що в середньому за 2009-2011 рр. найкращі показники має озима пшениця, яка по рейтинговому номері на першому місці, за ним озимий ячмінь та соняшник - на другому місці, третє місце належить ярому ячменю. З урахуванням природо-кліматичних умов підприємству доцільно і далі займатися вирощуванням зернових культур та соняшнику.

рослинництво врожайність сільськогосподарський

РОЗДІЛ 3. ОБГРУНТУВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ГАРУЗІ РОСЛИННИЦТВА В ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського РАЙОНУ

.1 Планування використання земельних угідь і підвищення їх родючості

При обґрунтуванні виробничої програми з рослинництва охоплюється планування використання земельних угідь і підвищення їхньої родючості, структури посівних площ, урожайності, виробництва продукції певного асортименту, кількості та якості, а також комплекс агротехнічних заходів щодо виконання плану виробництва продукції (сорти, насінництво, добрива, пестициди, меліорація).

Планування рослинництва господарства починають з розробки балансу земельних угідь і визначення напрямів цільового використання їх у плановому періоді.

Майже всі сільськогосподарські підприємства, які займаються випуском відповідно сільськогосподарської продукції мають значні резерви для нарощування обсягів виробництва рослинної продукції і в цілому прибуткового ведення галузі як за рахунок раціональної організації використання сільськогосподарських угідь так і підвищення родючості ґрунтів.

Так, наприклад, різні земельні угіддя використовуються не з однаковою інтенсивністю. Існують земельні ділянки, які взагалі не мають ніякої цінності з точки зору їхнього виробничого використання. Тому коли складається план економічного розвитку господарства, слід передбачити переведення таких непридатних чи малопродуктивних земель у придатні або високопродуктивні. Звісно ж все це планується виходячи з матеріально-фінансових і трудових можливостей кожного господарства [4].

Звісно ж з роками сільськогосподарські угіддя змінюють свій склад, тобто набувають іншого сільськогосподарського призначення. Таке переведення угідь із одного виду в інший називають трансформацією земельних угідь. Основною метою її є підвищення продуктивності, тобто інтенсивності використання землі, а також створення умов для правильного облаштування території, організації виробництва, підвищення родючості, запобігання ерозії та її припинення.

Показниками ефективності трансформації земельних угідь є: приріст валової продукції і чистого доходу, строки окупності капітальних вкладень, підвищення родючості грунту та ін.

При плануванні трансформації земельних угідь слід виходити з конкретних внутрішніх та зовнішніх умов господарства. В одних випадках передбачають можливе збільшення площ інтенсивніше використовуваних земель за рахунок менш продуктивних пасовищ і сіножатей чи освоєння площ, які не використовуються в сільськогосподарському виробництві (болота, піски, чагарники та ін.), усунення дрібноконтурності ділянок орних земель та кормових угідь.

Оскільки в дослідному господарстві “Зелені Кошари” всі землі починаючи з 2011року свої, то воно має право проводити їх трансформацію.

Розглянемо план трансформації сільськогосподарських земель підприємства на 2012 рік (табл.3.1).

Таблиця 3.1 План трансформації сільськогосподарських земель в ДП “ДГ “Зелені Кошари” на 2012 р.

 Назва угідь

Площа на початок планового року, га

Напрями трансформації

Площа на кінець планового року, га



Провести рекультивацію садів в богарну ріллю

Перевести площу пасовищ в богарну ріллю


Рілля:





- богарна

2896

+40

+150

3086

 - зрошувана

-



-

Сади

48

-40


8

Пасовища:





- природні

331


-150

181

Всього с.-г. угідь

3275



3275


Розробляючи план трансформації сільськогосподарських угідь в ДП “ДГ “Зелені Кошари” на 2012 рік, ми бачимо, що в попередньому 2011 році зрошуваних земель в господарстві не було, та й пропонувати їх площу в 2012 році ми не будемо, оскільки встановлення цієї системи зрошення та правильне користування нею, вимагає досить великих фінансових коштів, що буду не досить раціональним для даного підприємства. Пропонуємо рекультивувати 40 га садів, з наявних 48 га, в богарну ріллю. Таке переведення ми зробили з наступних міркувань: по-перше, ці сади є вже старими; по-друге, врожай, які вони приносять господарство ніяк не реалізує, а тому ми і не бачимо сенсу в їх подальшому утриманні. Краще їх перевести в ріллю, з якої користі буде набагато більше, а для підприємства цілком достатньо буде мати 8 га молодого саду. Так як корів в господарстві станом на 2011 рік не залишилося, та й корів у жителів села також дуже мало, в зв’язку з міграцією жителів до міста, тому ми вважаємо, що 331 га пасовищ забагато для даного підприємства, цілком достатньо буде 181 га пасовищ, а решту 150 га ми пропонуємо переведемо в богарну ріллю. І таким чином, планова площа богарної ріллі господарства, яка в 2011 році становила 2896 га на 2012 рік буде становити 3086 га.

Звісно ж із планом трансформації земельних угідь та їх використанням намічаються і заходи щодо поліпшення і збереження ґрунту (табл.3.2).

Таблиця 3.2 Заходи по поліпшенню сільськогосподарських земель підприємства ДП “ДГ “Зелені Кошари” на плановий 2012 рік

Назва заходу

Обсяги робіт, га

Витрати, тис. грн

Боротьба з водною ерозією

95

30,40

Вапнування земель

17

10,71

Застосовувати новітні системи обробітку ґрунту

400

46,00


В досліджуваному господарстві частина землі, а саме 95 га, знаходяться на схилі під кутом нахилу 3̊, і тому вони можуть страждати від водної ерозії. Тому ми пропонуємо на цій площі провести ярусні протиерозійні заходи, або як їх ще називають безвідвальний обробіток ґрунту. Вартість протиерозійних заходів на 1 га коштує приблизно 320 грн., і тому загальна вартість проведення цього заходу буду становити 30400 грн. Пропонуємо провести вапнування ґрунтів (внести вапнисті добрива) для нейтралізації надмірної кислотності ґрунтів, яка є шкідливою для багатьох сільськогосподарських культур. Таких земель в господарстві - 17 га, вартість вапнування 1 га складає приблизно 630 грн., тому загальна вартість проведення вапнування становить 10710 грн. До вище зазначених заходів пропонуємо застосувати новітні системи обробітку ґрунту. Прикладом застосування новітніх технологій є використання глибокорозпушувачів натомість плугів, які краще обробляють орний шар землі, тим самим захищаючи її від водної та вітрової ерозії. Вартість обробітку 1 га землі глибокорозпушувачем коштує близько 115 грн., ми пропонуємо обробити 400 га рілля за допомогою цієї новітньої технології, і в кінцевому результаті вартість обробітку ґрунту буде становити 46000 грн.

.2 Обґрунтування асортименту та планової врожайності культур в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Питання асортименту сільськогосподарських культур, які передбачається вирощувати у плановому році є надзвичайно складним і багатогранним по своїй суті. Його вирішення вимагає врахування багато чинників: кон’юнктури ринку; даних про економічну оцінку культур; впровадження сівозмін; потреб підприємства в продукції і т. ін.

Сівозміни є дуже важливими заходами, по збільшенню врожайності культур. Також вони сприяють тому аби землі не виснажувалися на протязі всього терміну висіву культур. А такі складові системи землеробства як: обробіток ґрунту, удобрення, захист посівів від бур’янів, шкідників та хвороб - є максимально ефективними тільки при умові чітко визначеного та науково обґрунтованого чергування культур протягом усієї ротації сівозміни.

Тому, запровадження системи сівозміни є гарантією раціонального використання та охорони сільськогосподарських земель. Якщо невиконувати всіх вимог щодо дотримання сівозмін, то може мати місце як наслідок − порушення біоенергетичного режиму ґрунтів та різке зниження урожайності сільськогосподарських культур і як супутня проблема − накопичення в ґрунтах специфічних хвороботворних мікроорганізмів та насіння бур'янів.


Таблиця 3.3 Сортовий склад сільськогосподарських культур ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Культура

Сорт

Площа, га



2009 рік

2010 рік

2011 рік

Озима пшениця

1.Смуглянка

412

411

275


2.Землячка одеська

456

436

255


3.Подолянка

407

406

260

Озимий ячмінь

1.Достойний

185

312

145


2.Основа

255

274

115

Ярий ячмінь

1.Сталкер

300

183

95


2.Прерія

250

146

65

Соняшник

1.гібрид Тітанік

268

327

270


2.гібрид Драган

326

263

230


Дані таблиці 3.3 свідчать, що сортовий склад сільськогосподарських культур ДП “ДГ “Зелені Кошари” досить різноманітний: три сорти озимої пшениці є (1.Смуглянка; 2.Землячка одеська; 3.Подолянка ), два озимого ячменю (1.Достойний; 2.Основа), два ярого ячменю (1.Сталкер; 2.Прерія ) та два соняшнику (1.гібрид Тітанік; 2.гібрид Драган ).

Планування врожайності сільськогосподарських культур є досить важливим і випливає вона з того, що з нею безпосередньо пов’язано багато інших питань виробничо-фінансової діяльності господарств, це такі як: розміри і структура посівних площ, рівень товарності виробництва, система агрохімічних заходів, продуктивність праці, собівартість і рентабельність виробництва продукції.

Планування врожайності озимої пшениці в ДП “ДГ “Зелені Кошари” розрахуємо з використанням формули (1.5).

Планується передбачити:

) внесення добрив на 1 га площі: аміачної селітри - 68 кг. др.., суперфосфату 50 кг. др., каїніту - 40 кг. др., гною - 26 т;

) впровадження більш прогресивного сорту на 35,0 % площі посіву (очікуваний приріст врожайності у розрахунку на 1 га - 13,2 ц).

) дотримання оптимальних строків сівби на 80 % площі посіву (очікуваний приріст врожайності у розрахунку на 1 га - 6,3 ц).

Розрахунок:

. Визначимо врожайності озимої пшениці за рахунок природної родючості ґрунтів (Вп).

Відомо, що середньозважений бонітет ґрунтів становить 70 балів, а ціна 1 бала врожаю озимої пшениці − 38 кг. Таким чином, Вп=70*0,38=26,6 ц з 1 га.

. Визначимо приріст врожаю озимої пшениці від внесення добрив (Пд).

За наведеними раніше даними проведемо спеціальні розрахунки по визначенню величини приросту врожаю озимої пшениці від кількості передбачених до внесення органічних та мінеральних добрив.

Послідовність проведення розрахунків відобразимо у таблиці наступної форми (табл. 3.4).

Таблиця 3.4 Розрахунок приросту врожайності озимої пшениці від внесення добрив

Вид добрива

Кількість внесених добрив

Коефіцієнт використання діючої речовини

Буде використано діючої речовини, кг

Винос поживних речовин з ґрунту на 1 т, врожаю, кг з 1 га

Приріст врожаю,ц


всього, ц

У перерахунку на д.р., кг


з мінеральних добрив

з органічних добрив

всього



Аміачна селітра

2,0

68

0,6

40,8

26

66,8

35

1,91

Каїніт

0,9

40

0,7

28

39

67

25

2,68

Суперфосфат

2,6

50

0,2

10

26

36

12

3,00

Органічні (гній)

260

-

-

-

-

-

-

-

Разом

х

158

х

78,8

91

169,8

х

7,59


Дані таблиці 3.4 свідчать, що приріст врожаю озимої пшениці від внесення добрив (Пд) буде становити 7,59 ц з 1 га.

. Розрахуємо приріст врожайності від сортооновлення (Пс).

Величина приросту врожайності від впровадження цього заходу обчислюється за формулою (1.3).

Отже, Пс=(13,2*35):100=4,62 ц з 1 га.

. Розрахуємо приріст врожайності за рахунок удосконалення агротехніки (Па).

Так Па=(6,3*80):100=5,04 ц з 1 га.

Шляхом додавання одержаних приростів по кожному заходу до врожайності за рахунок природної родючості ґрунтів визначимо планову врожайність озимої пшениці: 26,6+7,59+4,62+5,04=43,9 ц з 1 га.

Розрахунок проведемо за допомогою формул (1.1) та (1.2).

На основі середньозваженої врожайності розрахуємо планову урожайність решти сільськогосподарських культур.

Обчислимо планову середньопрогресивну врожайність озимого ячменю (за допомогою формули (1.2)):

Усз=(39,4*440+23,3*586+25,2*260)/(440+586+260)=(17336 + 13653,8 + 6552)/ /1286 = 29,2 ц з 1 га.

Найвища врожайність в періоді (Ун=39,4 ц з 1 га).

Підставимо у формулу (1.1) дані про найвищу врожайність озимого ячменю (39,4 ц) та його середньозважене значення за 3 роки (29,2ц) виконаємо відповідні розрахунки: Усп = (29,2+39,4) / 2 = 34,3 ц з 1 га.

Таким чином, планова врожайність озимого ячменю, обчислена за середньопрогресивним показником складе 34,3 ц з 1 га.

Аналогічні розрахунки проводимо по іншим культурам.

Ярий ячмінь: Усз=(23,2*550+12,6*329+32,2*160)/(550+329+160)=21,2 ц з 1 га; Ун=32,2 ц з 1 га; Усп=(21,2+32,2)/2=26,7 ц з 1 га.

Отже, планова врожайність ярого ячменю, обчислена за середньопрогресивним показником складе 26,7 ц з 1 га.

Соняшник: Усз=(27,0*594+24,1*590+20,5*500)/(594+590+500) = 24,1 ц з 1 га; Ун = 27,0 ц з 1 га; Усп = (24,1+27,0) / 2 = 25,6 ц з 1 га.

Так, планова врожайність соняшнику, обчислена за середньопрогресивним показником складе 25,6 ц з 1 га.

Далі розраховані показники планової врожайності сільськогосподарських культур подамо у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 Рівень планової урожайності культур в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району, ц з 1 га

Культури

Значення показника

Озима пшениця

43,9

Озимий ячмінь

34,3

Ярий ячмінь

26,7

Соняшник

25,6


Відповідно за даними таблиці 3.5 можна зробити висновок, що ми досягли підвищення врожайності культур в ДП “ДГ “Зелені Кошари” . Так, урожайність озимої пшениці планується довести до 43,85 ц з 1 га, урожайність озимого ячменю - до 34,3 ц з 1 га, ярого ячменю - до 26,7 ц з 1 га, соняшнику - до 25,6 ц з 1 га, а озимого ріпаку - до 22,4 ц з 1 га.

.3 Планування посівних площ в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Перш, ніж розпочати планування розмірів посівних площ та обчислити їх розмір потрібно визначити, які з культур, що вирощуються в господарстві є найбільш конкурентоспроможними.

Під час вирішення питання планування посівної площі слід виходити з того, що пріоритетними тут мусять бути підходи, які націлені на забезпечення реальних потреб підприємства в продукції рослинництва.

Визначимо фактичні та сплануємо площі та структуру посівів культур господарства (табл. 3.6). Враховуючи при цьому, що після трансформації земель в господарстві планується рілля обсягом 3086 га.

Таблиця 3.6 Планові площі та структура посівів в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Культури та групи культур

Фактично

По плану


га

%

га

%

Зернові культури - всього

1628,0

56,2

1865,0

60,4

у т. ч.: озима пшениця

790,0

27,3

890,0

28,8

 Смуглянка

275,0

9,5

287,0

9,3

 Землячка одеська

255,0

8,8

277,0

9,0

 Подолянка

260,0

9,0

254,0

8,2

 Федорівка

-

-

72,0

2,3

озимий ячмінь

260,0

9,0

310,0

10,0

 Достойний

145,0

5,0

165,0

5,3

 Основа

115,0

4,0

145,0

4,7

ярий ячмінь

160,0

5,5

170,0

5,5

 Сталкер

95,0

3,3

110,0

3,6

 Прерія

65,0

2,2

60,0

1,9

Гречка

100,0

3,5

125,0

4,1

Овес

23,0

0,8

35,0

1,1

Просо

180,0

6,2

195,0

6,3

Сорго

70,0

2,4

85,0

2,8

Горох

45,0

1,6

55,0

1,8

Технічні, всього

730,0

25,2

810,0

26,2

у т. ч :соняшник

500,0

17,3

520,0

16,9

 Гібрид F1 Тітанік

270,0

9,3

265,0

8,6

 Гібрид F1 Драган

230,0

7,9

255,0

8,3

Кукурудза

230,0

7,9

290,0

9,4

Овочі відкритого ґрунту

2,0

0,1

2,0

0,1

Баштанні продовольчі

15,0

0,5

15,0

0,5

Багаторічні та однорічні трави, всього

80,0

2,8

73,0

2,4

у т. ч.: на сіно

80,0

2,8

73,0

2,4

Всього посівів

2628,65

90,8

2765

89,6

Пари

200

6,9

321

10,4

Рілля в обробітку

2896,0

100,0

3086,0

100,0


Проаналізувавши дані таблиці 3.6, можна сказати, що в наступному році в ДП “ДГ “Зелені Кошари” планується ввести новий сорт Федорівка на 8 % площі посіву озимої пшениці, а саме на 72 га. Частка застосування нового сорту становить 2,3 % від наміченої площі посіву. В загальному планується засіяти 1865 га площі зерновими культурами, що становить 60,4 % всієї рілля в обробітку. Щодо технічних культур, то ними в плановому 2012 році планується засіяти 810 га, частка яких у всій ріллі становить 26,2 %. Площу овочів відкритого ґрунту та баштанних продовольчих ми змінювати не будемо, залишимо її такою як в 2011 році. Площу багаторічних та однорічних трав ми скоротимо на 7 га, а площу парів ми збільшимо 121 га, які будуть становити 10,4 % від загальної площі ріллі в обробітку.

3.4 Планування виробництва і використання продукції в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Потреби сільськогосподарського підприємства в продукції рослинництва в сучасних умовах визначаються з урахуванням багатьох вимог, а саме: порівняльної економічної ефективності виробництва окремих її видів, попиту на ринку, вимог запроваджених сівозмін.

В підрозділі 2.8, ми вже проводили порівняльну економічну оцінку виробництва окремих видів продукції рослинництва. Вищий рівень ефективності виробництва таких культур, як озима пшениця, озимий ячмінь, соняшник та ярий ячмінь, свідчить про потенційно вищу їх конкурентоздатність, а отже про необхідність першочергової уваги дослідного господарства “Зелені Кошари” до вирощування саме цих культур.

Потребу в насінні ми плануємо виходячи з посівних площ та вагових норм його висіву.

Здебільшого заміна сорту даної культури планується при появі нових продуктивніших районованих сортів порівняно з тими, що їх вирощують в господарстві. Хоча досліджуване господарство самостійно вирощує насіння зернових культур, та все ж йому потрібно здійснювати його закупівлю у спеціалізованих насінницьких господарствах чи установах. У плановому році ми передбачаємо створення в необхідних розмірах відновлювального страхового фонду насіння в розмірі 10-15 % загальної потреби насіння ярого ячменю. Одночасно з розрахунками потреби ми визначимо і планову вартість насіння в ДП “ДГ “Зелені Кошари” (табл. 3.7).

Для того аби забезпечити планову площу посіву насіннєвим матеріалом, основний насіннєвий фонд повинен становити для зернових культур 2833 ц, а для технічних культур - 136 ц. Так як господарство само себе забезпечує насінням, то закуповувати воно буде лише насіння нового сорту Федорівка, який планується вирощувати в плановому періоді, на площі - 72 га, то для цієї площі нам потрібно буде 144 ц насіння, вартість 340 грн за 1 ц. Так як вартість доставки насіння коштує 6730 грн, то загальна вартість введення нового сорту буде коштувати - 55690,00 грн. Враховуючи всі ці витрати вартість 1 ц нового сорту складатиме 386,74 грн.

Далі складемо плановий баланс продукції рослинництва ДП “ДГ “Зелені Кошари” (табл. 3.8). При складанні балансу продукції рослинництва враховується її надходження та використання протягом календарного року.

Таблиця 3.7 Розрахунок потреби і вартості насіння в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Культури

Площа, га

Норма висіву на 1 га, кг

Загальна потреба, ц

у т.ч. насіння власного виробництва

Купівля

Вартість доставляння, грн

Загальна вартість, грн




по нормі

з урахуванням страхового фонду

ц

грн

ц

грн

купленого

всього

1 ц

Зернові культури - всього

1865,0

-

2740

2833

2689

259228,84

 -

 -

-

314918,84

111,16

у т. ч.: озима пшениця

890,0

200

1780

1780

1636

-

 -

 -

201572,12

113,24

 Смуглянка

287,0

200

574

574

574

51183,58

 -

-

 -

51183,58

89,17

 Землячка одеська

277,0

200

554

554

554

49400,18

 -

-

 -

49400,18

89,17

 Подолянка

254,0

200

508

508

508

45298,36

 -

-

 -

45298,36

89,17

 Федорівка

72,0

200

144

144

-

-

144

48960,00

6730,00

55690,00

386,74

озимий ячмінь

310,0

200

620

713

713

82736,52

 -

 -

 -

82736,52

116,04

 Достойний

165,0

200

330

379,5

379,5

44037,18

 -

 -

 -

44037,18

116,04

 Основа

145,0

200

290

333,5

333,5

38699,34

 -

 -

 -

38699,34

116,04

ярий ячмінь

170,0

200

340

340

340

30610,20

 -

 -

 -

30610,20

90,03

 Сталкер

110,0

200

220

220

220

19806,60

 -

 -

 -

19806,60

90,03

 Прерія

60,0

200

120

120

120

10803,60

 -

-

 -

10803,60

90,03

Технічні, всього

810,0

-

136

136

136

21409,64

 -

-

 -

21409,64

157,42

у т. ч : соняшник

520,0

15

78

78

78

16388,58

 -

-

 -

16388,58

210,11

Гібрид F1 Тітанік

265,0

15

39,75

39,75

39,75

8351,87

 -

-

 -

8351,87

210,11

Гібрид F1 Драган

255,0

15

38,25

38,25

38,25

8036,71

 -

-

 -

8036,71

210,11

кукурудза

290,0

20

58

58

58

5021,06

 -

 -

 -

5021,06

86,57

Разом

2675,0

х

х

х

х

280638,48

х

 48960,00

6730,00

336328,48

х


Таблиця 3.8 Баланс продукції рослинництва в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району, ц

Види продукції

Наявність на початок року

Надходження

Всього до розділу

Продано всього

Використання

Очікувана наявність на кінець року



Валове виробництво

Інші надходження



Плата за оренду земельних і майнових паїв

На насіння

На корм худоби

На переробку

Інші витрати


Зернові культури, всього

3883

54243

-

58126

48641

36

3084

4234

59

-

2106

в т. ч.: озима пшениця

3045

39071

-

42116

36274

32

1983

2485

59

-

1283

 озимий ячмінь

463

10633

-

11096

8983

-

635

1156

-

-

322

 ярий ячмінь

375

4539

-

4914

3384

-

436

593

-

-

501

 соняшник

317

13312

-

13629

13248

4

30

-

-

-

347



За балансом продукції рослинництва ДП “ДГ “Зелені Кошари” всього по розділу зернові культури складають 58126 ц, з них озима пшениця - 42116 ц, озимий ячмінь - 11096 ц, а ярий ячмінь - 4914 ц. Що стосується соняшнику, то він всього за розділом становить 13629 ц. В досліджуваному господарстві плануються такі види використання продукції: плата за оренду земельних майнових паїв, на насіння,на корм худоби та на переробку у підсобних господарствах. Очікувана наявність на кінець року зернових культур становить 2106 ц, а саме озимої пшениці - 1283 ц, озимого ячменю - 322 ц, ярого ячменю - 501 ц. Соняшнику на кінець року передбачується - 347 ц.

.5 Планування потреби і використання добрив і засобів захисту рослин в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Використання добрив дає змогу активно регулювати забезпечення рослин поживними речовинами і програмувати умови одержання запланованого врожаю.

Для удобрення сільськогосподарських культур використовують як мінеральні так і органічні добрива.

Спочатку розрахуємо заготівлю органічних добрив ДП “ДГ “Зелені Кошари” (табл. 3.9).

Таблиця 3.9 Розрахунок заготівлі органічних добрив в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Види тварин

Середньорічне поголів’я

Норми виходу гною на 1 голову за рік, т

Всього, т

Велика рогата худоба

8

6

48

Коні

2

4

8

Свині

391

1

391

Вівці та кози

14

0,6

8,4

Разом

х

х

455,4


З даних таблиці 3.9, бачимо, що заготівля органічних добрив ДП “ДГ “Зелені Кошари” становить 455,4 т. Норматив внесення органічних добрив в даному підприємстві планують відповідно до прийнятої в господарстві системи удобрення ґрунтів та науково обґрунтованих норм їх застосування в розрахунку на 1 га посіву.

Озима пшениця дуже вибаглива до умов живлення, оскільки її коренева система характеризується невисокою здатністю засвоювати поживні речовини з важкорозчинних сполук у ґрунті. Винос елементів живлення озимою пшеницею зумовлюється, передусім, її врожайністю та внесенням добрив.

Тому розрахуємо планування потреби в мінеральних добривах та проведемо розрахунок їх вартості, а також визначимо вартість органічних добрив в озиму пшеницю (табл. 3.10).

Таблиця 3.10 Розрахунок потреби і вартості добрив в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Культури

Планові площі, га

Органічні

Мінеральні

Загальна вартість, тис. грн



Планується внести на 1 га, т

На всю площу,т

Вартість 1 т, грн

Вартість всьго, тис.грн

Азотні

Фосфорні

Калійні








Планується внести на 1 га, ц

На всю площу,ц

Вартість 1 ц, грн

Вартість всьго, тис.грн

Планується внести на 1 га, ц

На всю площу,т

Вартість 1 ц, грн

Вартість всьго, тис.грн

Планується внести на 1 га, ц

На всю площу,ц

Вартість 1 ц, грн

Вартість всьго, тис. грн








































Озима пшениця

72

26

1872

35

65,52

2,0

144

60

0,14

2,6

187,2

59

11,04

0,9

634,8

60

3,89

80,59


Так, як вартість органічних і мінеральних добрив дуже велика, вносити будимо лише на посівну площу озимої пшениці, у загальній вартості 60,73 тис. грн.

План підприємства із захисту сільськогосподарських культур розробляється на основі прийнятої в країні науково-обґрунтованої системи захисту рослин, яка включає в себе виконання агротехнічних та інших профілактичних заходів щодо запобігання масовому розвитку бур’янів, хвороб і шкідників; запровадження стійких до хвороб сортів, біологічних методів захисту рослин, ефективних способів використання пестицидів. Він передбачає виконання комплексу заходів щодо захисту рослин, визначення потреби в біологічних заходах, хімічних препаратах, різних матеріалах, техніці й робочій силі. За наявності на підприємстві спеціалізованих загонів (ланок) із захисту рослин для них складають річні виробничі завдання й робочі плани за періодами робіт [8].

Таблиця 3.11 Розрахунок потреби і вартості засобів захисту рослин в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Назва препарату

Об’єкт застосування

Площа обробітку, га

Норми витрат препарату на 1 га, л,кг,г

кратність обробіток

Потреба в препараті, кг,ц

Ціна (кг, г, л), ум. од.

Загальна вартість, ум. од.

Загальна вартість, тис. грн

Альто Супер, 33 % к.е.

Озима пшениця

890

0,4-0,6

2

890

34,97

31123,30

248,61

Гроділ Ультра 75%

Озима пшениця

890

0,1-0,2

1

89

51,35

4570,15

36,51

Раксил 6% т.к.с.

Озима пшениця

890

0,5

1

445

52,5

23362,50

186,62

Гранстар, 75 % в.ч.

Ячмінь

480

0,015

1

7,2

397

2858,40

22,83

Дерозал, 50% к.с.

Ячмінь

480

0,5

1

240

11

2640,00

21,09

Дуал Голд 96 % к. е.

Соняшник

520

1-1,6

1

676

22,00

14872,00

118,80

Колфуго супер,20% в.с.

Соняшник

520

2

1

1040

7,5

7800,00

62,31

Разом

х

4670

х


х

х

87226,35

696,76


Дані таблиці 3.11 свідчать, що в ДП “ДГ “Зелені Кошари” планується витратити 696,76 тис. грн на засоби захисту рослин. Об’єктами застосування препаратів, наведених у таблиці є озима пшениця, ячмінь та соняшник. Так на всю площу озимої пшениці, яка становить 890 га планується застосувати такі препарати: Альто Супер (фунгіцид), Гроділ Ультра (гербіцид) та Раксил (протруйник насіння). А 480 га ячменю планується застосувати гербіцид Гранстар та протруйник насіння Дерозал, а на 520 га соняшнику - гербіцид Дуал Голд та протруйник насіння Колфуго супер.

3.6 Планування витрат виробництва ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Зниження собівартості продукції - одне з найважливіших джерел зростання рентабельності її виробництва, збільшення нагромаджень і забезпечення розширеного відтворення, удосконалення технологічних процесів виробництва для поліпшення умов праці та підвищення матеріального добробуту населення.

Планування собівартості продукції передбачає найбільш ефективне і раціональне використання наявних сільськогосподарських угідь, основних засобів, матеріальних і трудових ресурсів відповідно до вимог систем землеробства і тваринництва та охорони довкілля. Обґрунтоване планування витрат, собівартості виробництва продукції та виконання робіт - необхідна передумова організації роботи виробничих одиниць на принципах підприємницького (комерційного) розрахунку. Тому план собівартості продукції, робіт та послуг є одним з найважливіших розділів плану кожного господарства.

Витрати на виробництво планують одночасно і в безпосередньому зв’язку з розрахунками врожайності сільськогосподарських, агрохімічних заходів, що забезпечують запрограмований вихід продукції. При цьому виробничі витрати узгоджують із наявними ресурсами, включаючи і придбання, а також ураховують їх ефективність та кількісний вплив на величину врожайності культур [6].

Визначимо витрати на виробництво продукції в досліджуваному господарстві (табл. 3.12).

Отже, з розрахунків таблиці 3.12, ми бачимо, що сукупні витрати на виробництво продукції складають 5117,66 тис. грн. З них: озима пшениця - 2544,90 тис. грн, ячмінь - 870,28 тис. грн та соняшник - 1702,50 тис. грн.

Таблиця 3.12 Витрати на виробництво продукції в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району, тис. грн

Культура

Витрати минулих років

Оплата праці

Відрахування на соціальні зхаходи

Насіння і садовий матеріал

Добрива

Засоби захисту рослин

Роботи і послуги

Нафтопродукти

Решта матеріальних витрат

Всього витрат












Озима пшениця

-

513

191

201,57

80,59

471,74

384

559

144

2544,90

Ячмінь

-

228

85

113,35

-

43,93

131

219

50

870,28

Соняшник

-

402

149

16,39

-

181,11

311

455

188

1702,50

Разом


1143

425

331,31

80,59

696,76

826

1233

382

5117,66


Висвітлення даного підрозділу курсового проекту слід завершити розрахунком річної потреби галузі у витратах праці та середньорічних працівниках (табл. 3.13).

Таблиця 3.13 Розрахунок витрат праці в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Культури

Площа, га

Потреба



на 1 га

На всю площу



люд.-год.

люд.-днів

люд.-год.

люд.-днів

Озима пшениця

890

70

10

62300

8900

Ячмінь

480

57

8

27360

3909

Соняшник

520

86

12

44720

6389

Разом

1890

213

30

134380

19197


Аналізуючи дані таблиці 3.13, можна сказати, що по плану на всю площу потрібно - 134 380 люд.-год., що становить 19 197 люд.-днів. Найбільші витрати праці становлять на вирощування озимої пшениці, а саме 8900 люд.-днів. Найменші - на вирощування ячменю - 3909 люд.-днів.

Після того як ми визначили потреби у витратах праці, обчислюємо необхідну кількість середньорічних працівників по галузі рослинництва в цілому.

Так, як у нас 5-ти денний робочий тиждень, маємо:

/236 = 81 чол.

А так, як кількість робочих у галузі рослинництва у перед плановому (2011) році - 88 чоловік, то в плановому нам не потрібно набирати нових працівників, нам цілком буде достатньо своїх робітників.

.7 Економічна ефективність проекту

Головними результативними показниками діяльності будь-якого підприємства є урожайність культур, собівартість виробленої продукції та її трудомісткість, а як результат - прибуток та рівень рентабельності даного виробництва.

Розрахунок проектних показників розвитку рослинництва слід розпочати з обчислення вартості валової продукції галузі у порівнянних (співставних) цінах (табл. 3.14).

Таблиця 3.14 Валова продукція рослинництва у порівнянних цінах 2005 року в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Продукція

Порівнянна (співставна) ціна за 1 ц, грн

Обсяги виробництва, ц

Вартість, тис. грн

Озима пшениця

40,58

39071

1585,50

Ячмінь (озимий+ярий)

47,54

15172

721,28

Соняшник

88,02

13312

1171,72

Разом

х

х

3478,50


За планом вартість валової продукції в порівняних цінах зростає порівняно з фактичними даними 2011 року. Так, озимої пшениці на 26,8 %, ячменю - 29,7 %, а соняшнику - 29,9%. Дані зміни відбулися за рахунок збільшення посівної площі та підвищення врожайності.

Далі розрахуємо планові суми надходження коштів і фінансові результати від реалізації продукції галузі рослинництва (табл. 3.15).

Таблиця 3.15 Розрахунок надходження коштів і результати від реалізації продукції в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Продукція

Продаж за укладеними договорами

Виробнича собівартість реалізованої продукції,  тис. грн..

Прибуток, тис. грн


кількість, ц

ціна 1 ц, грн..

сума, тис. грн..

1 ц

всього


Озима пшениця

36274

200

7254,80

70,16

2544,90

4709,90

Озимий ячмінь

8983

200

1796,60

68,54

615,68

1180,92

Ярий ячмінь

3384

225

761,40

75,24

254,60

506,80

Соняшник

13248

420

5564,16

128,51

1702,50

3861,66

Розом

61889

х

15376,96

х

5117,68

10259,28


Аналізуючи дані таблиці 3.15, слід зазначити, що за планом ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району отримає прибуток у розмірі 10259,28 тис. грн. Прибуток від реалізації озимої пшениці становитиме 4709,90 тис. грн, від реалізації озимого ячменю - 1180,92, від ярого ячменю - 506,80 тис. грн, а від соняшнику - 3861,66 тис. грн. Взагалі величина запланованого прибутку залежить від виручки, яке підприємство отримає у зв’язку з реалізацією продукції і собівартості на її вирощування. В свою чергу виручка від реалізації продукції залежить від ціни одиниці і кількості.

Закінчуємо проектний розділ роботи розрахунком і порівняльною характеристикою планових і фактичних показників розвитку рослинницької галузі приватного підприємства ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району в цілому (табл. 3.16).

Аналізуючи дані таблиці 3.16, можна зробити висновок, що в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району у плановому році порівняно з попередніми роками спостерігається збільшення по таким економічним показникам: виручка від реалізації та прибуток. А по таких показниках як: валова продукція в порівняних цінах, виробничі витрати та витрати праці - спостерігається зниження. Такі зміни свідчать про те, що розроблена нами виробнича програма галузі рослинництва є ефективною, тобто всі запропоновані нами виробничі та економічні прийоми окупилися. Спланований прибуток у плановому році становитиме 10259,28 тис. грн, що на 7690,61 тис. грн більший ніж у попередні роки. Зростання рівня рентабельності у плановому році відбулося на 169,0 %, порівняно з попередніми роками. А так як рівень рентабельності та прибуток в плановому році є значно вищими за попередні роки, то можна стверджувати, що мета курсового проекту досягнута.

Таблиця 3.16 Основні економічні показники розвитку галузі рослинництва в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Показники

У середньому за 2009-2011 рр.

По плану

Відхилення (+, -) плану від факту

Валова продукція (в порівнянних цінах ) - всього, тис.грн

4790

3478,5

-1311,50

на 100 га сільськогосподарських угідь

113,19

106,21

-6,98

на 100 га ріллі

129,04

112,72

-16,32

на 1 середньорічного працівника

49,38

42,94

-6,44

на 1 люд.-год. витрат праці, грн

22,21

25,89

3,68

Виручка від реалізації продукції (товарна продукція) - всього, тис. грн

10728

15376,96

4648,96

на 100 га сільськогосподарських угідь

253,52

469,53

216,01

на 100 га ріллі

289,01

498,28

209,27

на 1 середньорічного працівника

110,60

189,84

79,24

на 1 люд.-год. витрат праці, грн

49,74

114,43

64,69

Прибуток - всього, тис грн

2568,67

10259,28

7690,61

на 100 га сільськогосподарських угідь

60,70

313,26

252,56

на 100 га ріллі

69,20

332,45

263,25

на 1 середньорічного працівника

26,48

126,66

100,18

на 1 люд.-год. витрат праці, грн

11,91

76,35

64,44

Виробничі витрати - всього, тис. грн

8938,33

5117,66

-3820,67

на 100 га сільськогосподарських угідь

211,22

156,26

-54,96

на 100 га ріллі

240,80

165,83

-74,97

на 1 грн валової продукції, грн

1,87

1,47

-0,40

Витрати праці - всього, люд.-год.

215670

134380

-81290,00

на 100 га сільськогосподарських угідь

5096,57

4103,21

-993,36

на 100 га ріллі

5810,08

4354,50

на 1 грн валової продукції, грн

45,03

38,63

-6,40

Рівень рентабельності, %

31,5

200,5

169,00


ВИСНОВКИ

Підводячи підсумки виконаного курсового проекту з планування виробничої прогарами рослинництва в державному підприємстві дослідного господарства «Зелені Кошари» Первомайського району, можна зробити висновок, що досліджуване господарство є спеціалізованим з вирощування зернових культур та соняшнику. В основному діяльність підприємства полягає у вирощуванні насіння сільськогосподарських культур та їх реалізацією. Для здійснення цієї діяльності в господарстві відведено близько 800 га ріллі.

Географічне положення господарства сприяє його виробничій діяльності, так як воно знаходиться не так вже і далеко від районного та обласного центру, дорога до яких має тверде покриття та знаходиться в доброму стані.

Так як підприємство спеціалізується на вирощування зернових культур, то планування виробничої програми ми здійснювали безпосередньо по зернових культурах, а саме по озимій пшениці, яка займає більшу частину в структурі прибутку господарства. Так її прибуток в середньому за період з 2009 по 2011 рік становить 815,65 грн на 1 га посіву, при виробничій та реалізаційній собівартостях відповідно 6,98 та 79,68 грн на 1 ц виробленої продукції. Рівень рентабельності пшениці за той же самий період складає 29,3%.

Що стосується безпосередньо планування виробничої програми озимої пшениці, то:

.        розпочали ми з того, що провели трансформацію земель господарства, і тим самим збільшили площу оброблюваної ріллі господарства на 190 га;

.        поліпшили якість та стан ґрунтів, провівши відповідні заходи: вапнування земель, боротьбу з водною ерозією та запровадження новітньої технології у виробництво;

.        потім ми спланували посівні площі культур виходячи уже з нової площі ріллі;

.        визначили приріст врожайності пшениці за вихідними даними та обчисливши її за формулою наведеними в завданні. Нова врожайність склала - 43,9ц з 1 га;

.        спланувавши потребу в насінні та норми висіву пшениці, розрахували вартість затрат понесених на закупівлю посадкого матеріалу нового сорту, котрий ми плануємо ввести - Федорівка та затрати понесені на захист пшениці від шкідників;

.        потім розрахували собівартість 1 ц пшениці та обчислили прибуток, який ми отримаємо після всіх спланованих нами заходів. Прибуток склав - 4709,90 тис.грн;

.        ну і нарешті розрахували економічну ефективність введеного нами нового сорту, і побачили, що прибуток продукції рослинництва в 2012 році планується отримати на 7690,61 тис. грн більше, ніж в середньому за три останні роки в господарстві, при цьому виробничі витрати знизяться на 3820,67 тис. грн.., а прямі затрати праці на - 81290 люд.-год. Рентабельність продукції рослинництва зросте з 31,5% до 200,5%, а це означає, що запланована нами виробнича програма є ефективною, вона сприяє зростанню як обсягів продукції, так і результатам від її реалізації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Нелеп В.М. Планування на аграрному підприємстві: [підручник] / В.М.

Нелеп.-К.: КНЕУ, 2004.- 495 с.

. Нелеп В.М. Планування на аграрному підприємстві: [навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни] / В.М. Нелеп.-К.: КНЕУ, 2002.- 280 с.

. Свінцицька О.М. Планування діяльності підприємства: [навч. посіб.] / О.М. Свінцицька.-К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004.- 232 с.

. Зінь Е.А. Планування діяльності підприємства: [підручник] / Е.А. Зінь, М.О. Турченюк.- К.: Вид-во “Професіонал”, 2004.- 320 с.

. Бізнес-план розвитку сільськогосподарського підприємства: [навч. посіб] // В.І. Дробот, В.П. Мартьянов, М.Ф. Соловйов, А.В. Токар, В.Й. Шиян.- К.: Мета, 2003.-336 с.

. Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств (23 квітня 1996 року, № 452.

. Семенюк Н.А. Економічний аналіз: [навчально-методичний посібник з економічних спеціальностей для аграрних вищих навчальних закладів] / Семенюк Н.А., Петренко В.Г.- К.:НМЦ, 2004.-222 с.

. Ільчук М.М. Організація і планування сільськогосподарського виробництва [підручник] / За ред. М.М. Ільчука та Л.Я. Зрібняка.-Вінниця: Нова книга, 2008.-456 с.

. П.С. Березівський. Організація виробництва, прогнозування та планування в агропромисловому комплексі України [навчальний посібник] / За ред. П.С. Березовського.-Львів. “Магнолія Плюс”: видавець СПДФО В.М. Піча, 2009.-440 с.

. Тарасюк Г.М. Планування діяльності підприємства: [навчальний посібник] / Г.М. Тарасюк, Л.І. Шваб.-3-тє вид.-К.: Каравела, 2008.-352 с.

Похожие работы на - Развитие функциональной линии в курсе алгебры 7-9 классов (на примере учебников по алгебре под ред. ...

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!