Облік, аудит та економічний аналіз грошового обігу підприємства в сучасних умовах запровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні

Облік, аудит та економічний аналіз грошового обігу підприємства в сучасних умовах запровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні

Міністерство освіти, науки молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад

Ужгородський національний університет

Економічний факультет

Кафедра обліку та аудиту

Спеціальність: 6.03509 «Облік і аудит»

ДИПЛОМНА РОБОТА БАКАЛАВРА

Облік, аудит та економічний аналіз грошового обігу підприємства в сучасних умовах запровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні

(на матеріалах ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»)

Виконала: Сливканич І.В.

Науковий керівник:

ст. викл. Тимко Й. П.

Ужгород, 2012 рік

РЕФЕРАТ

Дипломна робота на тему: Облік, аудит та економічний аналіз грошового обігу підприємства в сучасних умовах запровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні

Робота бакалавра містить 109 сторінок, 20 таблиць, 20 рисунків, 5 формул, 5 схем, список використаних джерел з 97 найменування, додатків.

Ключові слова:

облік, аудит, аналіз, рух, грошові кошти, інвестиційна, фінансова діяльність, еквіваленти, валюта, депозити, акредитиви, векселі, розрахунки, звітність, баланс, звіт, результати, рух, примітки до річної фінансової звітності, доходи, витрати, звіт про рух грошових коштів, МСБО, МСФЗ.

Предметом дослідження є процес обліку, аудиту і аналізу грошового обігу підприємства.

Мета полягає у вивченні порядку обліку, аудиту та економічного аналізу грошового обігу підприємства в сучасних умовах запровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні.

Об’єктом дослідження є матеріали, щодо обліку, аудиту та економічного аналізу грошового обігу на ЗАТ “Ужгородська швейна фабрика” за 2010-2011 рр.

Результати дипломної роботи можуть бути використані на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» та аналогічних підприємств.

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи обліку, аудиту та економічний аналіз грошового обігу підприємства в сучасних умовах запровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні

.1 Суть, зміст, роль руху грошових коштів на підприємстві

.2 Завдання обліку і аудиту руху грошових коштів, напрямки аналізу та його характеристика

.3 Нормативно-правове забезпечення руху грошового обігу на підприємстві

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Облік грошового обігу на підприємстві

.1 Документування облікуруху грошових коштів на підприємстві

.2 Особливості обліку руху грошових коштів в умовах переходу до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності

.3 Удосконалення обліку і звітності руху грошових коштів, відповідно Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Аудит і економічний аналіз грошового обігу підприємства

.1. Аудит грошового обігу підприємства

.2. Економічний аналіз грошових потоків підприємства

Висновки до розділу 3

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Керування грошовими коштами має першорядне значення. Мистецтво керування поточними активами полягає в тому, щоб тримати на рахунках мінімально необхідну суму коштів, що потрібні для поточної оперативної діяльності. Сума коштів, яка необхідна підприємству, це по суті справи страховий запас, призначений для покриття короткочасної незбалансованості грошових потоків. Сума грошових коштів повинна бути такою, щоб її вистачало для виробництва всіх першочергових платежів. Оскільки грошові кошти, знаходячись у касі або на рахунках у банку, не приносять доходу, їх потрібно мати в наявності на рівні безпечного мінімуму. Наявність великих залишків грошей протягом тривалого часу може бути результатом неправильного використання оборотного капіталу.

Гроші, як загальний еквівалент вимірюють вартість усіх товарів. Але не гроші роблять товари порівнянними, а кількість витраченого на них суспільно необхідної праці. На стадії формування товарних відносин гроші зіграли роль засобу, що дорівнював до грошей інші товари. У результаті виник масштаб цін, прийнятий державою за грошову одиницю.

У товарному обігу гроші відіграють роль посередника в обміні двох товарів. Функцію нагромадження скарбів раніш виконували повноцінні гроші - золото і срібло. Оскільки гроші представляють загальне втілення багатства, то виникає прагнення до їх нагромадження. У докапіталістичних формаціях існувала найпростіша форма нагромадження багатства, коли витягнуті із обігу золото і срібло зберігалися у власника. Зі зростанням товарного виробництва перетворення грошей у скарби стає необхідною умовою регулярного поновлення відтворення. Прагнення до одержання найбільшого прибутку змушує підприємців не зберігати гроші як мертвий скарб, а пускати їх в оборот.

Грошам належить ключова роль в економіці. Виявляється це в наступному:

суспільна роль грошей, їхня функція в економічній системі полягає в тому, що вони виступають як сполучна ланка між товаровиробниками. Вони є загальною умовою суспільного виробництва, «інструментом» суспільних економічних зв'язків незалежних товаровиробників.

гроші грають і якісно нову роль - вони стають капіталом і мають самозростаючу вартість. Гроші перетворюються в грошовий капітал у відтворенні індивідуального капіталу завдяки тому, що їхнє функціонування включене в кругообіг промислового капіталу, і вони являють собою вихідний пункт і результат кругообігу останнього.

Актуальність теми випливає з того, що гроші обслуговують виробництво, споживання і реалізацію суспільного капіталу, виступаючи у формі грошових потоків, що рухаються як у середині виробництва засобів виробництва, так і у середині виробництва предметів споживання, а також між ними.

За допомогою грошей відбуваються утворення і перерозподіл національного доходу через державний бюджет, податки, позики й інфляцію.

Таким чином, необхідно знати, яким капіталом володіє підприємство, у які активи він вкладений. Необхідно також вивчити склад і якість найбільш істотних активів підприємства, від наявності і стану яких багато в чому залежать кінцеві результати його діяльності.

Предметом дослідження є процес обліку, аудиту і аналізу грошового обігу підприємства на матеріалах ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика».

Мета полягає у вивченні порядку ведення обліку, аудиту і аналізу грошових коштів на підприємстві за допомогою набутих теоретичних знань на базі конкретного підприємства з урахуванням вимог Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Завдання представленої роботи наступні:

. Розглянути теоретичні основи обліку, аудиту та аналізу грошового обігу підприємства в сучасних умовах запровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні;

. Облік грошових коштів, відповідно вимог законодавства;

. Аудит звітності та економічний аналіз грошових коштів грошового обігу на підприємстві;

Об’єктом дослідження є матеріали, щодо обліку, аудиту та економічного аналізу грошового обігу ЗАТ “ Ужгородська швейна фабрика ” в сучасних умовах запровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, яка є одним з передових у легкій промисловості України та єдиним підприємством свого роду у Закарпатській області.

В сучасних умовах запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) підвищує роль обліку, як основного інструменту взаємовідносин між вітчизняними і зарубіжними підприємцями та інвесторами.

Методологічною основою написання дипломної роботи є Закони України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", "Про аудиторську діяльність", національні та міжнародні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, монографічна і спеціальна література, яка стосується даної теми.

В роботі використані праці таких відомих вітчизняних та зарубіжних вчених, як І.О. Бланка, Л.А. Бернстайна, Ф.Ф. Бутинця, А.С. Гальчинського, С.Ф. Голова, Й.Я. Даньківа, І.В. Жолнера, Г.І. Кіндрадської, П.В. Круша, М.Ф. Огійчук, М.Я. Остап'юка, В.В. Сопка В.В, Г.В. Савицької Г.В., Н.Г. Ткаченка М.Г. Чумаченка, А.Д. Шеремета та ін.

Тема розкрита за затвердженим змістом.

У вступі дипломної роботи поставлена проблема, яка визначає актуальність, мету, завдання, об’єкт дослідження та короткий зміст роботи.

У першому розділі розкрито теоретичні основи обліку, аудиту руху грошових коштів та економічного аналізу в сучасних умовах запровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні та вимоги до неї.

У другому розділі розкрито облік руху грошового обігу підприємства.

Третій розділ-це аудит та економічний аналіз показників звітності на досліджуваному підприємстві.

Після кожного розділу подані короткі висновки.

Узагальнення роботи подано у висновках.

Робота доповнена додатками.

Розділ 1. Теоретичні основи обліку, аудиту та економічний аналіз грошового обігу підприємства в сучасних умовах запровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні

.1 Суть, зміст, роль руху грошових коштів на підприємстві

Гроші - це загальний еквівалент для всіх видів інших товарів, тобто вони служать засобом вираження вартості товарів.

Гроші є специфічним товаром, тому що вони не здатні прямо задовольняти будь-які фізичні чи духовні потреби людини, а тільки опосередковано - через витрачання їх на купівлю різних товарів та послуг.

Грошам, на відміну від інших товарів, притаманна абсолютна ліквідність.

Ліквідність визначається як:

) можливість використання певного активу в ролі засобу платежу;

) здатність даного активу зберігати свою номінальну вартість незмінною.

Рух грошей, що обслуговує реалізацію товарів, нетоварні платежі і розрахунки в господарствах, являє собою грошовий обіг.

Грошовий обіг підрозділяється на дві сфери: готівкова і безготівкова.

Готівково-грошовий оборот - рух готівки в сфері обігу і виконання ним двох функцій (засобу платежу і засобу обігу).

Готівка використовуються для розрахунків, не пов'язаних безпосередньо з рухом товарів і послуг, а саме: розрахунків по виплаті заробітної плати, премій, при оплаті цінних паперів і т.д.

Готівково-грошовий оборот включає рух усієї готівково-грошової маси за визначений період часу між населенням, фізичними і юридичними особами і державними органами.

Готівково-грошовий рух здійснюється за допомогою різних видів грошей: банкнот, металевих монет, інших кредитних інструментів (векселів, чеків, кредитних карток).

Безготівковий обіг - рух вартості без участі готівки: перерахування коштів по рахунках кредитних установ, залік взаємних вимог і ін.

Безготівковий обіг має важливе економічне значення в прискоренні оборотності оборотних коштів, скороченні готівки, зниженні витрат обігу.

В залежності від економічного змісту розрізняють дві групи безготівкового обороту: по товарних операціях і фінансових зобов'язаннях.

До першої групи відносяться безготівкові розрахунки за товари і послуги, до другого - платежі в бюджет (податок на прибуток, ПДВ і ін.), і позабюджетні фонди, погашення банківських позичок, сплата відсотків за кредит, розрахунки зі страховими компаніями й ін.

Між готівково-грошовим і безготівковим оборотом існує тісна і взаємна залежність: гроші постійно переходять з однієї сфери обігу в іншу, змінюючи форму наявних грошових знаків на депозит у банках і навпаки.

Безготівковий платіжний оборот невіддільний від обігу готівки й складає разом з ним єдиний грошовий обіг країни, у якому циркулюють єдині гроші одного найменування.

Бухгалтерський облік коштів покликаний вирішувати наступні основні задачі:

вчасно і точно відбивати наявність і рух (надходження і вибуття) коштів у касі і на рахунках в установах банків;

контролювати дотримання ліміту готівки в касі, схоронність і раціональне використання коштів;

правильно відбивати розрахункові операції, забезпечити контроль за своєчасністю платежів і дотриманням установленого порядку розрахунків;

правильно відображати отримані кредити, забезпечувати контроль за їх використанням по призначенню і за своєчасним погашенням.

Правильна побудова обліку грошових коштів дає можливість забезпечити інформацію про їхню наявність, цілеспрямоване використання і контроль за збереженням.

Основу обліку грошових коштів складає їхня класифікація:

. По призначенню: - засоби для обороту; - для спеціального призначення.

. По місцю збереження: - засоби в банку; - засоби в касі; - засоби в підзвітних осіб;

засоби в контрагентів (видані аванси); - вкладені в цінні папери.

Таким чином, грошові кошти зв'язані з виробництвом і обсягом суспільного продукту, а також його невиробничим споживанням, є конкретним об'єктом бухгалтерського обліку безготівкового руху грошових коштів.

Поняття руху грошових коштів підприємств в готівці займає також значне місце. Грошові кошти підприємства - готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. Грошові кошти необхідні суб'єкту господарювання для розрахунків з постачальниками за отримані предмети праці, з персоналом щодо оплати праці та з бюджетом та позабюджетними фондами по розрахунках за платежами та податками, за наслідками фінансово-господарської діяльності. Згідно з чинним законодавством України всі вільні грошові кошти, мають обов'язково, зберігаються в установах банків на поточних та бюджетних рахунках, а також в касах суб'єктів господарювання у вигляді готівки. До коштів також належать: вартість цінних паперів і облігацій, що є власністю суб'єкта господарювання, а також валюта на валютних рахунках в банку.

Для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті у касах, на розрахункових (поточних), валютних та інших рахунках у банках), грошових документів, короткострокових векселів одержаних і фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів і витрат майбутніх періодів використовують рахунки класу 3 кошти, розрахунки та інші активи.

Надходження готівки безпосередньо у касу підприємства оформляється прибутковим касовим ордером (додаток Г). Після отримання коштів в касу і видачі квитанції про оплату касир зобов’язаний здійснити запис у касову книгу (додаток Е) не пізніше касового дня. Видача готівки з кас підприємств проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток Д). Видача грошових коштів під звіт оформляється видатковим касовим ордером на підставі наказу керівника. Підзвітна особа зобов’язана надати авансовий звіт (додаток В) про витрачання цих коштів за призначенням і пред’явити підтверджувальні документи (продовження додатку В).

Для обліку фінансових інвестицій Планом рахунків передбачено рахунки 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» та 35 «Поточні фінансові інвестиції».

Фінансові інвестиції з терміном погашення більше одного року або одного операційного циклу обліковуються на рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції». Цей рахунок є активним: по дебету відображається надходження фінансових інвестицій, по кредиту-вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об’єктів інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі1.

Рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» має такі субрахунки:141 «Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі»; 142 «Інші інвестиції пов’язаним сторонам»; 143 «Інвестиції непов’язаним сторонам».

Інформація про рух поточних фінансових інвестицій узагальнюється на рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції», який призначений для обліку інвестицій в акції, облігації, депозитні сертифікати, придбанні з метою перепродажу протягом 12-ти місяців. За дебетом рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції» відображаються вартість придбаних еквівалентів грошових коштів та інших поточних фінансових інвестицій за їх собівартістю та суми дооцінки при збільшенні справедливої (ринкової) вартості. За кредитом рахунку 35 списуються балансова вартість реалізованих інвестицій та суми їх уцінки. Рахунок 35 «Поточні фінансові інвестиції» має такі субрахунки:

«Еквіваленти грошових коштів»;

«Інші поточні фінансові інвестиції».

На субрахунку 351 «Еквіваленти грошових коштів» обліковуються високоліквідні фінансові інвестиції, які характеризуються незначним ризиком зміни вартості та термін погашення яких не перевищує 3 місяці.

Всі дані про рух грошових коштів за звітний період в результаті операційної інвестиційної та фінансової діяльності наводяться у звіті про рух грошових коштів (Додаток).

.2 Завдання обліку і аудиту руху грошових коштів, напрямки аналізу та його характеристика

Основними завданнями обліку грошових коштів є:

належний порядок приймання і видачі готівки, оформлення касових документів, зберігання грошей і ведення касової книги;

здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни, в тому числі за витрачанням отриманих в установах банку грошових коштів відповідно до цільового призначення;

своєчасне і правильне оформлення документів і відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з руху грошових коштів;

проведення інвентаризації грошових коштів та відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку.

Метою аудиту операцій з коштами, іншими активами та стану розрахунків є встановлення достовірності даних щодо наявності та руху грошових коштів, повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку грошових коштів і розрахунків відповідно до прийнятої облікової політики, достовірності відображення залишків у звітності господарюючого суб'єкта.

Основними завданнями аудиту готівкових розрахункових операцій є:

перевірка стану збереження готівки в касі;

наявності договорів про повну матеріальну відповідальність;

напрямів використання готівкових грошових коштів;

наявності первинних документів і заповнення обов'язкових реквізитів у них;

правильності здійснення документообігу;

термінів проведення інвентаризації та правильності їх документального оформлення;

наявності та правильності заповнення журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, правил ведення облікових регістрів;

відповідності даних аналітичного та синтетичного обліку, головної книги та звітності; - оприбуткування надходжень готівки;

дотримання встановлених лімітів залишку готівки в касі;

цільового використання готівки;

дотримання порядку видачі готівки під звіт;

дотримання граничних обмежень на здійснення готівкових розрахунків;

витрачання готівки з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці;

забезпечення порядку збереження чекових книжок, контроль за випискою чеків та отримання за ними грошей.

Джерелами інформації для аудиту грошових коштів є (таблиця 1.2.1):

Таблиця 1.2.1

Документування операцій з грошовими коштами

№п/п	Форма документу	Первинні документи	Призначення документу
1	КО-1	Прибутковий касовий ордер (ПКО)	Надходження готівки в касу
2	КО-2	Видатковий касовий ордер (ВКО)	Видача готівки з каси
3	КО-3	Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів	Для реєстрації в бухгалтерії ПКО, ВКО, чи документів, що їх замінюють
4	КО-4	Касова книга	Для обліку касиром операцій з готівкою
5	КО-5	Книга обліку прийнятих і виданих касиром грошей	Для обліку руху коштів в касі
6		Грошовий чек	Для одержання готівки з рахунку в банку
7		Об'ява на внесок готівки	Для внесення готівки на рахунок в банку
8		Супровідна відомість до сумки з грошовою виручкою	Застосовується при здачі готівки інкасатору
9	ФКЧ-1	Фіскальний касовий чек на товари (послуги)	Розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій (РРО) при проведенні розрахунків за продані товари(надані послуги)
10	ФКЧ-2	Фіскальний касовий чек видачі коштів	Розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків у разі видачі коштів покупцеві при поверненні товару, компенсації послуг, прийнятті цінностей під заставу, виплаті виграшів у державній лотереї та в інших випадках
1 1	РК-1	Розрахункова квитанція	Використовується при реєстрації розрахунків за продані товари (надані послуги) або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товару, компенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках
12	П-53	Платіжна відомість	Виплата грошових коштів з каси декільком особам
13	П-49	Розрахунково-платіжна відомість	Розрахунок виплат по заробітній платі та її виплата з каси
14		Платіжне доручення	Письмове доручення банку, який обслуговує підприємство, на перерахування певної суми коштів з поточного рахунку в банку на рахунок постачальника

) Первинні документи з обліку грошових коштів.

) Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку коштів, розрахунків та інших активів

) Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.

) Головна книга.

) Звітність

Дотримання розрахункової дисципліни сприяє прискоренню кругообороту коштів і зміцненню фінансового стану підприємства.

Порушення розрахункової дисципліни може бути наслідком незадовільної роботи фінансових служб підприємства, а в їх відсутності - бухгалтерії, на яку покладено обов’язки контролю за станом розрахункових операцій, що має місце на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика», а також складного фінансового стану.

Одним з найважливіших напрямів фінансової роботи на підприємстві, завдання якого полягають у забезпеченні життєздатності, поточної ефективної діяльності та необхідних темпів зростання суб'єкта господарювання, є управління грошовими потоками. Аналіз грошових потоків - важлива складова такого управління.

Під грошовими потоками підприємства розуміють сукупність розподілених у часі (за обсягом і за каналами руху) надходжень і витрат грошових коштів та їх еквівалентів* (далі - грошових коштів). Поняття "грошовий потік підприємства" є узагальненим, тобто містить велику кількість потоків, що обслуговують господарську діяльність. У процесі аналізу грошові потоки підприємства класифікують за такими ознаками (табл. 1.2.2).

. За напрямом руху грошового потоку розрізняють:

вхідний (додатний) грошовий потік - характеризує надходження грошових коштів на підприємство від усіх видів господарських операцій;

вихідний (від'ємний) грошовий потік - відображає виплати грошових коштів підприємством за всіма видами господарських операцій.

. За видами діяльності виділяють:

грошовий потік від операційної діяльності;.

грошовий потік від інвестиційної діяльності;

запитання; еквіваленти грошових коштів - це короткострокові, високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

грошовий потік від фінансової діяльності;

грошовий потік від надзвичайних подій.

Таблиця 1.2.2

Класифікація грошових потоків підприємства

Ознаки класифікації грошових потоків підприємства	Види грошових потоків підприємства
1	2
1. За напрямом руху потоку	- Вхідний (додатний) грошовий потік - Вихідний (від'ємний) грошовий потік
2. За видами діяльності.	- Грошовий потік від операційної діяльності - Грошовий потік від інвестиційної діяльності - Грошовий потік від фінансової діяльності - Грошовий потік від надзвичайних подій
3. За способом визначення розмірів грошового потоку	- Загальний (валовий) грошовий потік - Чистий грошовий потік - Розрахунковий грошовий потік
4. За черговістю і напрямами здійснення платежів	- Пріоритетний вихідний грошовий потік - Поточний вихідний грошовий потік - Дискреційний грошовий потік

Кожен з цих видів грошових потоків характеризує надходження і виплати грошових коштів, пов'язані з відповідним видом діяльності чи настанням надзвичайних подій.

. За способом визначення розмірів грошового потоку розрізняють:

загальний (валовий) грошовий потік - вся сукупність надходжень і виплат грошових коштів за період, що аналізується, в розрізі окремих його інтервалів;

чистий грошовий потік характеризує зміну наявних грошових коштів, їх залишків за період, що аналізується, та визначається як різниця між вхідним (додатним) і вихідним (від'ємним) грошовими потоками (між надходженнями і виплатами грошових коштів) в цьому періоді у розрізі окремих його інтервалів. Чистий грошовий потік є важливим результатом господарської діяльності підприємства, що значною мірою визначає його фінансову стійкість і фінансовий стан загалом;

розрахунковий чистий грошовий потік - приблизна оцінка фінансового результату діяльності підприємства, що визначається як сума чистого прибутку і амортизаційних відрахувань. Використовується для оцінки ефективності окремих фінансових інструментів інвестування, ефективності реальних інвестиційних проектів тощо.

. За черговістю і напрямами здійснення платежів виділяють:

пріоритетний вихідний грошовий потік - обов'язкові грошові виплати, які підприємство має здійснити в першу чергу з метою продовження нормальної діяльності та уникнення фінансових й інших ускладнень. Це, зокрема, сплата податків, процентних та інших виплат, що є пріоритетними щодо інших напрямів використання грошових коштів;

поточний вихідний грошовий потік - потік, що характеризує обсяги та напрями використання грошових коштів для фінансування поточної господарської діяльності підприємства (крім пріоритетних платежів);

дискреційний грошовий потік характеризує надходження та виплати грошових коштів на цілі, не пов'язані безпосередньо з поточною господарською діяльністю (надходження коштів від продажу або оренди майна, витрати на придбання об'єктів необоротних активів, фінансові інвестиції, інші надходження і виплати, пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю підприємства). Виплати грошових коштів у межах дискреційного грошового потоку не є обов'язковими і за необхідності їх можна перенести на пізніший термін.

Грошові кошти в іноземній валюті, операції з ними та розрахунки іноземною валютою на рахунках цього класу та класів 4. «Власний капітал та забезпечення зобов’язань», 5. «Довгострокові зобов’язання», 6. «Поточні зобов’язання», та на рахунках 14. «Довгострокові фінансові інвестиції» і 16. «Довгострокова дебіторська заборгованість» обліковуються у гривнях у сумі, що визначається шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку України. Одночасно грошові кошти, фінансові інвестиції та розрахунки відображаються в тій валюті, в якій здійснюються розрахунки й платежі. Курсові різниці за такими операціями відносяться на рахунки 71 «Інший операційний дохід», 74 «Інші доходи», 85 «Інші затрати», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 97 «Інші витрати».

Грошові кошти є одним з вагомих факторів, що визначають фінансове положення підприємства, його життєздатність. Наявні залишки грошових коштів (незважаючи на джерела їх формування) характеризують фінансову здатність підприємства до проведення господарської діяльності, є необхідною умовою її проведення чи поточного обслуговування. Наявні грошові кошти виступають факторами, що лімітують обсяги діяльності підприємства, а також можливість проведення певних операцій (зовнішньоекономічних, фінансових, інвестиційних тощо).

Відсутність грошей на момент виникнення потреби в них ускладнює проведення запланованої діяльності, або взагалі зумовлює неможливість її продовження.

Порівняння наявних залишків грошових коштів з поточними грошовими зобов’язаннями дозволяє оцінити стан поточної платоспроможності підприємства, можливість своєчасного та повного розрахунку з кредиторами підприємства, формує імідж підприємства в діловому світі.

Грошові кошти можна розглядати як ресурс та результат діяльності підприємства.

Операції з готівкою які відбуваються в касі підприємства утворюють готівковий оборот, у той час як обіг коштів на рахунках у банках та у депозитах відносять до безготівкової сфери, що показано у загальних положеннях, згідно з п. 4 П(С)БО №4 "Звіт про рух грошових коштів" грошові кошти класифікують таким чином на схемі 1.2.1.

Схема 1.2.1 Класифікація грошових коштів

Обсяг їх формування в процесі господарської діяльності підприємства, підтверджують визнання ринком товарів і послуг, що пропонуються підприємством. Кількісно отримані гроші дорівнюють сумі грошей, авансованих в господарську діяльність плюс приріст грошей, отриманих в результаті реалізації товарів за ціною, що перевищує витрати. Готівкові розрахунки тісно пов’язані з безготівковими.

За економічною сутністю безготівкові розрахунки є елементом грошового обігу національної економіки, який опосередковується рухом грошей або певних вартісних форм, які змінюють свою форму.

Безготівкові розрахунки - це форма грошового обігу, розрахунки між юридичними і фізичними особами, при яких зберігання і рух грошових засобів відбувається без участі паперових грошей шляхом зарахування грошей на банківський рахунок і перерахування з рахунку платника на рахунок утримувача, а також заліків взаємних вимог. Отже, безготівкові гроші - це найбільш розповсюджений вид кредитних грошей, на які припадає 90% всієї грошової маси країни.

Всі безготівкові розрахунки здійснюються через банки, тому гроші в безготівковому обороті важко приховати від контролю і обкладання податками. Безготівкові грошові розрахунки дозволяють замінити рух паперових грошей кредитними операціями. В розвинутій економіці частка безготівкового обороту в грошовому обігу перевищує половину.

Так ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» знімає за чеком готівку з свого розрахункового рахунку у банку для виплати заробітної плати, відпускних, відрядних, надання матеріальної допомоги працівникам і для придбання товарно-матеріальних цінностей в межах установлених лімітів.

ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» здійснює всі види розрахунків, так як вона придбає і постачає товари як в межах міста знаходження, так і в інших регіонах України. Окремі групи товарів завозяться також із Словаків, Польщі і Угорщини.

Чек - один із розповсюджених видів цінних паперів, який представляє грошовий документ установленої форми. За своєю суттю чек є безумовне розпорядження, наказ чекодавця (особи, яка виписала чек) банку або іншій кредитній установі про виплату, тримачу чеку (особі, якому виданий чек) указаної суми грошей.

Електронні гроші не є новим різновидом грошей. Це ті ж самі безготівкові гроші, але в основі їх обігу лежить нова технологія, яка дозволяє переказувати гроші й реєструвати інформацію про ці перекази безпаперовим способом за допомогою електронних розрахункових систем. Існує декілька каналів використання електронних грошей: автоматизована розрахункова плата; система автоматизованого касира й система терміналів. Автоматизована розрахункова плата являє собою мережу банків, пов’язаних одним обчислювальним центром. Автоматизований касир дозволяє проводити без участі людини ряд грошових операцій: отримання готівкових грошей, приймання вкладів, перекази з рахунку на рахунок. Електронна система розрахунків у торговельних точках включає операції з дебетними і кредитними картками, а також з чеками, вона здійснюється через спеціальні пристрої - термінали.

Грошовий оборот поділяється на дві взаємопов’язані частини:

сферу безготівкового обігу;

сферу готівкового обігу.

За своєю специфікою готівковий обіг призначений для обслуговування споживчого ринку, тоді як фінанси підприємств функціонують у сфері безготівкових грошей. Оскільки безготівкова і готівкова грошові сфери обслуговують різні кола народногосподарського обороту, вони мають виконувати різні завдання й працювати по-різному.

Безготівковий грошовий обіг має переваги порівняно з обігом готівки: економляться кошти, прискорюється оборот грошей. На підтримку сфери готівкового обігу доводиться витрачати значні кошти на друкування, рахування, сортування, упаковку, інкасацію готівки тощо.

Сфери безготівкового і готівкового грошового обігу взаємопов’язані: постійно відбувається перетворення грошей з безготівкової форми у готівку, і навпаки. Так ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» знімає за чеком готівку з свого розрахункового рахунку у банку для виплати заробітної плати, відпускних, відрядних, надання матеріальної допомоги працівникам і для придбання товарно-матеріальних цінностей в межах установлених лімітів.

Реформа розрахунково-платіжної системи проводиться без впровадження в Україні цивілізованих платіжних засобів. У світовій практиці основним представником таких засобів є вексель, який застосовується у випадках, передбачених господарськими договорами, а також як засобів впливу постачальника на порушника платіжної дисципліни.

Прискорити роботу можна при наявності висококваліфікованих кадрів працівників. Значну увагу слід приділяти обліково-фінансовій роботі та контролю.

Завдання, які стоять перед системою бухгалтерського обліку, економічного аналізу і контролю, не однозначні. Їх можна розглядати принаймні в трьох аспектах:

за повнішим використанням можливостей існуючих методів і

організаційних форм облікової роботи;

за вдосконаленням і перебудовою діючої системи обліку;

за розробкою нових моделей і створенням нових систем

бухгалтерського обліку.

Розгляд лише трьох аспектів завдань у тісному їх поєднанні (віддаючи перевагу другому і третьому) з урахування змін у економічних і управлінських відносинах торговельної діяльності дозволить визначити обґрунтовані шляхи перебудови сучасних систем бухгалтерського обліку і підвищення ефективності їх функціонування в питаннях розрахунків.

Світова практика свідчить, що із зростанням і вдосконаленням виробництва роль облікових служб, а також бухгалтерів підвищується. Особливо це стосується контролю за додержанням розрахункової дисципліни. Розрахункова дисципліна передбачає зобов’язання суб’єктів господарювання дотримуватися встановлених правил проведення розрахункових операцій.

Особливим завданням, які стоять перед бухгалтерами та аудиторами, що здійснюють контроль при перевірці розрахункових операцій, є:

- перевірка дотримання правил платіжної дисципліни, обґрунтованості цін (тарифів), які застосовуються при розрахунках, і збереженості коштів у розрахунках;

перевірка реальності і юридичної обґрунтованості нарахованих на балансі підприємств сум дебіторської і кредиторської заборгованості;

розробка рекомендацій по впорядкуванню розрахунків, зниження дебіторської /кредиторської/ заборгованості;

перевірка своєчасного і правильного оформлення і подання вимоги до претензії дебіторам (позов матеріалів у суд, в арбітраж), а також організації контролю за рухом цих справ, і перевірка порядку організації утримання сум за нанесену шкоду і інших борів, які виникли в процесі розрахункових взаємовідносин.

Важливу роль в управлінні грошовими потоками і, зокрема, розрахунково-платіжними операціями, відіграє економічний аналіз. Економічний аналіз дає можливість не тільки оцінити поточний стан цих операцій, а спрогнозувати величину дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, виявити і оцінити безнадійну дебіторську заборгованість і визначити її вплив на фінансовий стан торгового підприємства. Облік, контроль і економічний аналіз - це ті функції управління, які:

по-перше тісно пов’язані між собою, так як базуються на використанні однієї і тієї ж інформаційної бази;

по-друге, дають змогу виявити недоліки і упередити негативні явища, які можуть виникнути в процесі діяльності протягом звітного року.

Важливу роль в управлінні грошовими потоками і, зокрема, розрахунково-платіжними операціями, відіграє економічний аналіз. Економічний аналіз дає можливість не тільки оцінити поточний стан цих операцій, а спрогнозувати величину дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, виявити і оцінити безнадійну дебіторську заборгованість і визначити її вплив на фінансовий стан торгового підприємства. Облік, контроль і економічний аналіз - це ті функції управління, які:

по-перше тісно пов’язані між собою, так як базуються на використанні однієї і тієї ж інформаційної бази;

по-друге, дають змогу виявити недоліки і упередити негативні явища, які можуть виникнути в процесі торговельної діяльності протягом звітного року.

.3 Нормативно-правове забезпечення руху грошового обігу на підприємстві

В Україні були прийняті такі основні нормативні документи по обліку, аудиту коштів, законодавча та нормативна база, яка регулює облік грошових коштів:

) Інструкція №3 «Про відкриття банками рахунків у національній і іноземній валюті», затверджена постановою Правління Національного банку України №36 від 04.02.98 р.

) Інструкція №7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України»,затверджена постановою Правління Національного банку України №204 від 02.08.96 р., з наступними змінами і доповненнями

) Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті вУкраїні», затверджене постановою Правління Національного банку України №528 від 10,09,92р.

) Інструкція «Про організації роботи з готівковим обігом установами банків України», затверджена постановою Правління Національного банку України від 19.02.01 р. №69.

) Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затверджене постановою Правління Національного банку України №528 від 10,09,92р.

) Інструкція «Про організації роботи з готівковим обігом установами банків України», затверджена постановою Правління Національного банку України від 19.02.01 р. №69.

) Порядок проведення банками операцій з векселями, затверджений постановою правління Національного банку України від 25.05.93 р.

) Положення про бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті,затверджене наказом Міністерства фінансів України №29 від 14.02.96 р., з наступними змінами і доповненнями.

) Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87.

) Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затверджене наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000 р.

) Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. зі змінами і доповненнями. Даний Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

) Положення "Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні" затверджене постановою правління НБУ від 19.12.2001р. №72 зі змінами і доповненнями.

Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і поштового зв'язку) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі підприємства), а також не зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи (далі підприємці), які здійснюють операції з готівкою в національній валюті, та є обов'язковими для виконання ними.

. Інструкція "Про організацію роботи по готівковому обігу установами банків України" затверджена постановою правління НБУ від 19.02.2001р. №69 зі змінами і доповненнями.

Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і поштового зв'язку) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі підприємства), а також не зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи (далі підприємці), які використовують в роботі готівку в національній валюті і має поточні рахунки в установах банків.

. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань, господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ №291 від 30.11.1999 р. (зі змінами і доповненнями).

План рахунків представляє собою систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, для всіх підприємств, установ, організацій в Україні, незалежно від форми власності, виду діяльності, і обов'язковий для використання.

. Інструкція про виконання плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань, господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ №291 від 30.11.1999 р. (зі змінами і доповненнями).

Інструкція регулює використання нового плану рахунків.

. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №2 "Баланс" зі змінами і доповненнями від 31.03.1999 р. №87. Зареєстроване в Міністерстві Юстиції України 21.06.1999 р. під №396/3689.

Цим Положенням (стандартом) визначається зміст і форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми даного Положення (стандарту) застосовується до балансів підприємств, організацій і інших юридичних осіб всіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №4 "Про рух грошових коштів" зі змінами і доповненнями від 31.03.1999 р. №87. Зареєстроване в Міністерстві Юстиції України 21.06.1999р. під №398/3691.

Цим положенням (стандартом) визначається зміст і форма звіту про рух грошових коштів і загальні вимоги до розкриття його статей. Норми даного Положення (стандарту) стосуються звітів про рух грошових коштів підприємств, організацій і інших юридичних осіб всіх форм власності (крім банків і бюджетних установ); змінами Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку МСБО 7 «Звіт про рух грошових коштів» вводяться зміни і доповнення, щодо обліку з грошовими коштами.

Висновки до розділу 1

У першому розділі наведені теоретичні основи руху грошових коштів, а саме: суть, зміст, роль їх та представлене основне нормативне забезпечення по руху грошових коштів, де подається визначення, поняття, суть та завдання обліку і аудиту руху грошового обігу.

Грошові кошти є найбільш обмеженим ресурсом в перехідній до ринку економіці, і успіх підприємства у виробничо-комерційній діяльності визначається здатністю керівництва мобілізувати ці засоби й ефективно їх використовувати.

Правова основа обліку, аналізу і аудиту, руху грошового обігу контролю у готівкових розрахунках за товари і послуги регламентується законодавчими і інструктивними документами.

Світова практика свідчить, що із зростанням і вдосконаленням виробництва роль облікових служб, а також бухгалтерів підвищується. Особливо це стосується контролю за додержанням розрахункової дисципліни. Розрахункова дисципліна передбачає зобов’язання суб’єктів господарювання дотримуватися встановлених правил проведення розрахункових операцій.

Дослідження руху грошових коштів дозволяє дотриманню розрахункової дисципліни сприяє прискоренню кругообороту коштів і зміцненню фінансового стану підприємства. Порушення розрахункової дисципліни може бути наслідком незадовільної роботи фінансових служб підприємства, а в їх відсутності - бухгалтерії, на яку покладено обов’язки контролю за станом розрахункових операцій, що має місце на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика», а також складного фінансового стану.

Нормативна база для обліку й аудиту руху грошових коштів сформована з потребами ринкової економіки та з урахуванням міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і аудиту

Розділ 2. Облік грошового обігу на підприємстві

.1 Документування обліку руху грошових коштів на підприємстві

Документування обліку руху грошових коштів на підприємстві здійснюється первинними документами, що підтверджують рух грошових операцій з руху коштів повинні бути належним чином впорядковані. готівки в касі Типові форми первинних документів представлені в таблиці 2.1.1.

Таблиця 2.1.1

Типові форми первинних документів з обліку руху готівки ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»

Первинні документи	Типова форма	Примітки
Об’ява на внесок готівкою		Для внесення готівки на поточний рахунок в банку
Супровідна відомість до сумки з грошовою виручкою		Застосовується при здачі готівки інкасатору
Чек		Використовується для одержання готівки з поточного рахунку
Прибутковий касовий ордер	КО-1	Оформлюється надходження готівки в касу
Видатковий касовий ордер	КО-2	Оформлюється видача готівки з каси
Товарно-касовий звіт	ТК-1
Товарний чек

Розрахунки готівкою підприємства усіх форм власності, а також приватні підприємці мають проводити з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів, касового і товарного чеків, квитанцій, договорів купівлі-продажу, актів закупівлі, виконання робіт (надання послуг) чи інших документів, що засвідчують факт купівлі товару, виконання робіт, надання послуг.

Загальна схема документування операцій з готівкою наведена на рис. 2.1.1

Для забезпечення дотримання вимог видачі готівки з каси підприємства доцільно розробити робочі інструкції текстової форми щодо оформлення видачі готівки з каси видатковим касовим ордером. Таку інструкцію можна оформити у вигляді таблиці (табл. 2.1.2).

Рис. 2.1.1 Загальна схема документування грошових операцій, пов'язаних з рухом грошових коштів в касі

Таблиця 2.1.2

Робоча інструкція щодо руху готівки з каси видатковим касовим ордером

з/п	Виконавець	Перелік робіт
1	2	3
1	Головний бухгалтер	Розглядає усну заяву одержувача про видачу грошей і при потребі з’ясовує у бухгалтера розрахункового відділу стан розрахунків з одержувачем або обґрунтованість суми, яка необхідна одержувачу. Бухгалтер розрахункового відділу дає відповідну довідку, на підставі якої головний бухгалтер приймає рішення
2	Бухгалтер розрахункового відділу	Складає видатковий касовий ордер, зазначаючи в ньому такі реквізити: дату (число цифрами, місяць словами); прізвище, ім’я, по батькові одержувача (якщо гроші видаються за дорученням - дату, номер доручення та особу, яка його видала); зміст операції (за що або для чого видаються гроші); суму до видачі (цифрами та словами); номер кореспондуючого рахунку (коригування). Потім бухгалтер розрахункового відділу проставляє коригування на ордері, реєструє ордер під відповідним порядковим номером, проставляє цей номер на ордері і передає ордер головному бухгалтеру	Головний бухгалтер	Перевіряє правильність складання касового ордера, підписує його і передає (через працівника бухгалтерії) керівнику підприємства. Одержавши підписаний керівником ордер, головний бухгалтер направляє його (через працівника бухгалтерії) касиру для виконання
4	Касир	Перевіряє достовірність підписів на ордері і правильність його оформлення, потім вимагає від одержувача пред’явити паспорт або інший документ, який засвідчує особу та доручення (якщо гроші видаються за дорученням). Доручення прикріплюється до ордера. Після цього касир пропонує одержувачу розписатись на ордері (одержувач вказує суму прописом та проставляє дату одержання), підписується на ордері сам і видає гроші, а ордер одразу ж записує в касову книгу, зазначаючи номер документа, кому видано, кореспондуючий рахунок, суму

Гроші по касових ордерах приймаються і видаються тільки в день їх оформлення. При завершенні операцій касир зобов’язаний підписати усі прибуткові та видаткові касові ордери, а ті документи, які до них додаються (додатки 1, 2), - погасити штампом або надписом: на прибуткових документах -»отримано», а на видаткових - «оплачено», вказавши дату.

Оплата праці, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, стипендій, премій тощо проводиться касиром за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями, без складання видаткового касового ордера на кожного одержувача.

Здача виручки інкасатору оформлюється супровідною відомістю, яка складається в трьох примірниках через копіювальний папір: перший примірник (супровідну відомість) вкладають до інкасаторської сумки, другий (накладну) - віддають інкасатору при отриманні ним сумки, третій (копія супровідної відомості) - залишається в касі підприємства (інкасатор на ньому ставить підпис і відповідний штамп) і служить підставою для списання коштів з касира, який підтверджує здачу грошей до каси банку. На зворотному боці першого і другого примірників вказаних документів матеріально відповідальні особи заповнюють покупюрний опис грошей, що здаються.

Вагомим джерелом надходження коштів в касу підприємства є виручка, отримана від реалізації товарів, продукції, робіт або послуг. Для її приймання може використовуватись електронний контрольно-касовий апарат (ЕККА) або товарно-касова книга (ТКК).

Касир зобов’язаний приділяти особливу увагу належному заповненню касових документів. При цьому забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання коштів, які порушують договірну, фінансову дисципліну, завдають збитку державі, власникам, іншим юридичним та фізичним особам.

Якщо хоча б одна з вимог по заповненню касових документів не виконана, касир зобов’язаний повернути документи до бухгалтерії для належного їх оформлення.

Прибуткові та видаткові касові ордери чи документи, що їх замінюють, до передачі в касу реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів (форма №КО-3).

Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів представляє собою обліковий регістр наступного вигляду (табл. 2.1.3).

Таблиця 2.1.3

Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів

Прибутковий касовий ордер		Сума	Примітка	Видатковий касовий ордер		Сума	Примітка
Дата	№			Дата	№
1	2	3	4	5	6	7	8

Всі факти надходження і вибуття готівки на підприємстві відображаються в касовій книзі.

Касова книга - обліковий регістр, призначений для обліку касових операцій касиром підприємства. В ній у хронологічній послідовності відображається витрачання і надходження готівки, що дає можливість контролювати рух коштів підприємства.

Записи в касовій книзі здійснюються касиром одразу ж після отримання або видачі грошей по кожному ордеру або по документах, які його замінюють.

Підприємства, які використовують іноземну валюту, ведуть окремі касові книги по кожному виду валюти.

Відповідно до вимог щодо оформлення первинних документів, на документах, що засвідчують рух грошових коштів на рахунках в банку обов’язково повинні бути підписи осіб, відповідальних за здійснення тієї чи іншої операції. Визначення кола осіб, що мають право підпису таких документів, здійснюється власником або керівником підприємства (якщо він уповноважений на це власником) (рис. 2.1.2)

В кінці кожного робочого дня касир підводить підсумки операцій за день, визначає залишок готівки в касі на наступне число і складає звіт касира.

Звіт касира - це документ, який є відривним аркушем касової книги з доданими прибутковими та видатковими касовими документами, що передається касиром підприємства до бухгалтерії.

Всі банківські операції оформлюються лише стандартними первинними документами.

Рис. 2.1.2 Документування руху коштів на рахунках в банку

Облік руху грошових коштів в касі представлена на рис. 2.1.3 представлена загальна схема бухгалтерського обліку касових операцій.

По журналу-ордеру №1 можна прослідкувати всі операції з витрачання готівки з каси. Надходження готівки реєструється у відомості №1.

Операції по рахунку 33 «Інші кошти» відображаються в журналі-ордері №3, який будується аналогічно до журналу-ордеру №1.

Грошові розрахунки з покупцями і замовниками відображаються на синтетичному рахунку №36 „Розрахунки з покупцями та замовниками", який має такі субрахунки: №361 „Розрахунки з вітчизняними покупцями"; №362 „Розрахунки з іноземними покупцями".

На дебету рахунку №36 „Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у т.ч. на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації; на кредиту - сума платежів, що надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, та інші види розрахунків.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником за кожним пред'явленим до сплати рахунком.

Синтетичний облік рахунку №63 ведеться у журналі-ордері №6; рахунків №36 і №37 - у журналі-ордері №8; при скороченій формі - всі три рахунки ведуться у журналі-ордері №3.

Рахунок №37 „Розрахунки з різними дебіторами" має такі субрахунки:

„Розрахунки за виданими авансами" (наданими іншими підприємствами). (Використовують у випадках, коли при надходженні матеріальних цінностей відсутні платіжні документи на оплату. На дебеті цього рахунка відображаються суми виданих авансів під поставку матеріальних цінностей, виконання робіт);

„Розрахунки з підзвітними особами";

„Розрахунки за нарахованими доходами" (нарахованими дивідендами, роялті тощо, що підлягають отриманню);

„Розрахунки за претензіями" (які пред'явлені постачальникам, транспортним організаціям, а також за пред'явленими їм та визнаними штрафами, пенею, неустойками);

Рис. 2.1.3 Загальна схема обліку касових операцій

„Розрахунки з відшкодування завданих збитків" (внаслідок нестач і втрат від псування цінностей, нестач від розкрадання грошових коштів, якщо винуватця не виявлено);

„Розрахунки за позиками членам кредитних спілок'";

„Розрахунки з іншими дебіторами" (зокрема, розрахунки за операціями, пов'язаними із веденням спільної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), інші розрахунки).

Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, терміни її виникнення й погашення. Кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків з постачальниками і покупцями, підрядниками і замовниками наведено у табл. 2.1.4.

Таблиця 2.1.4

Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з постачальниками і покупцями,підрядниками і замовниками

№	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
	2	3	4
1	Вартість товарно-матеріальних цінностей, що фактично надійшли на підприємство (оприбутковані), без ПДВ на суму ПДВ	201, 203, 207,2 8 644	631 631
2	Сума заліку за попередньо виданим авансом	631	371
3	Оплата рахунка постачальника	631	311
4	Сума виданих авансів за поставку матеріальних цінностей	371	311
5	Сума виданих авансів, пов'язаних з оплатою часткової готовності робіт по капітальних вкладеннях	371	313
6	Суми авансу, одержані підрядником, що зараховуються на зменшення оплати пред'явленого замовникові рахунка за виконані роботи	371	361
7	Сума виданих авансів і оплата часткової готовності робіт, зарахованих постачальником при оплаті закінчених робіт	631	371
8	Суми одержаних авансів, зараховані на рахунок в банку підрядника згідно з договором	311	371
9	Суми авансів, обігових коштів, одержаних у тимчасове користування, зарахування підрядником в оплату за своїми рахунками, що пред'явлені замовникові	361	371
10	Суми, на які пред'явлені розрахункові документи замовниками	361	70
11	Перерахування покупцями і замовниками невикористаних сум	361	311
12	Кредиторська заборгованість з термінами позивної давності, що минули	361	717
13	Оплата розрахункових документів замовниками	311	361
14	Зарахування одержаних авансів	371	361
15	Дебіторська заборгованість з простроченими термінами позивної давності	944	361
16	Одержані векселі за відвантажену продукцію в міру пред'явлення розрахункових документів	341	361

Застосування комп'ютерної технології вносить значні зміни в організацію бухгалтерського обліку, причому обчислювальна техніка з допоміжного засобу перетворюється на визначний фактор організації обліку. Ці зміни зумовлені тим, що змінюються способи обробки даних, при яких забезпечується різна швидкість надання звітної інформації. В різних системах бухгалтерського обліку (від паперової до комп'ютерної) вона досягається, як правило, раціональною організацією облікових даних, одноразовим їх одержанням та передачею за всіма напрямками.

Процес комп’ютеризації бухгалтерського обліку має розвиватися за умови комплексного, системного та цілеспрямованого підходу з орієнтацією на потреби відповідної ланки управління підприємством.

У разі комплексного підходу до організації бухгалтерського обліку в умовах комп’ютеризації відбувається перехід від організації окремих елементів до організації налагодження взаємозв'язків між окремими підсистемами і комплексами завдань.

Залишок грошей на рахунку зменшується при придбанні матеріалів та оплаті одержаних послуг для виробництва готової продукції, при погашенні заборгованості постачальникам тощо. Після реалізації запасів готової продукції виникає заборгованість покупців перед підприємством. При оплаті рахунків покупцями дебіторська заборгованість зменшується, а потік грошових надходжень збільшується. Але боржники часто зволікають з оплатою поставок відвантаженої їм готової продукції, тому надходження грошових коштів може виникнути лише через деякий час.

В зв’язку з цим керівник підприємства повинен постійно слідкувати за рухом грошових коштів, звертати увагу на будь-які зміни і передбачати їх наслідки для фінансового стану підприємства.

Взаємовідносини між банком та їх клієнтами здійснюються на платній основі з укладанням договору про розрахунково-касове обслуговування. Укладання договорів про розрахунково-касове обслуговування з банком регулюється Порядком розрахунково-касових обслуговування комерційними банками клієнтів.

В процесі господарської діяльності підприємства безперервно відбувається зміна - збільшення або зменшення його грошових залишків. Цей процес відображений на рис. 2.1.4.

Поточний рахунок - це рахунок підприємства, відкритий в установі банку для зберігання грошових коштів та проведення операцій по розрахунках підприємства.

Підприємство має право відкривати поточні та депозитні рахунки як в національній, так і в іноземній валюті. Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприємством для проведення розрахунків в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій.

Рис. 2.1.4 Рух грошових коштів підприємства

Види рахунків в банку

Поточні рахунки відкриваються підприємствам усіх видів та форм власності, а також їх відокремленим підрозділам для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства України.

Юридичні і фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності мають право відкривати необмежену кількість рахунків за своїм вибором і згодою банків. Проте, у випадку відкриття двох і більше поточних рахунків у національній валюті власник рахунку протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття наступного рахунку визначає один з рахунків у національній валюті як основний.

Акредитив - доручення банку покупця банку постачальника провести оплату за відвантажену продукцію, товар, надані послуги на підставах, обумовлених в цьому дорученні. Види акредитиву наведені на рис. 2.1.5.

Рис. 2.1.5 Види акредитиву

Суб’єкти підприємницької діяльності можуть використовувати чеки для розрахунків за товари, роботи, послуги. Для цього певна сума коштів вноситься, депонується на особливому рахунку - рахунку лімітованої чекової книжки. В межах цього ліміту підприємства виписують розрахункові чеки.

Порядок внесення готівки до банку.

Надлишок готівки в касі підприємства здається до банку у встановленому порядку одним з наступних способів (рис. 2.1.6).

Рис. 2.1.6 Способи здачі готівки до банку

Однією з форм розрахунків між підприємствами є акредитив, який звичайно застосовується для підвищення гарантованості оплати покупцем своїх зобов’язань.

Оформлення руху готівки здійснюється в такому порядку.

Загальний порядок внесення готівки до банку зображено на рис. 2.1.7.

Рис. 2.1.7 Порядок внесення готівки до банку

Пояснення схеми (рис. 2.1.7):

(1) - заповнення касиром об’яви на внесок готівкою;

(2) - внесення готівки в банк;

(3) - оформлення банком квитанції та ордера до каси і видача квитанції касиру;

(4) - оформлення банком виписки з поточного рахунку підприємства з виправдовуючим документом - ордером;

(5) - складання касиром звіту касира.

Підприємства, які мають постійний грошовий виторг, можуть здавати виручку до банку через інкасаторів, для чого укладається договір про інкасацію з обслуговуючим банком.

Одержання готівки в банку здійснюється касиром або іншою уповноваженою особою на підставі грошового чеку. Для цього в банку одержується чекова книжка на підставі заявки. Загальний порядок одержання готівки в банку представлено на рис. 2.1.8.

Рис. 2.1.8 Порядок одержання готівки в банку

Пояснення схеми (рис. 2.1.8):

(1) - заповнення всіх реквізитів чека та корінця чеку;

(2) - проставляння підпису одержувача чека на корінці чеку і передача його банку;

(3) - перевірка правильності заповнення чеку та його оплата;

(4) - одержання грошей в касі банку;

(5) - складання звіту касира.

Облік руху грошових коштів на рахунках в банку Об’єктом обліку операцій по рахунках в банках є вільні грошові кошти підприємства в національній та іноземній валюті, які знаходяться в установах банків.

Операції з надходження коштів на рахунки в банках реєструються у відомості №2, операції з витрачання коштів - в журнал і-ордері №2, які будуються аналогічно відомості №1 і журналу-ордеру №1 відповідно.

Всі операції з надходження і витрачання валютних коштів переоцінюються за встановленим НБУ курсом гривні і відображаються в журналі-ордері №1-в, відомості №1-в по рахунку 31 «Рахунки в банках» у розрізі іноземних валют.

Аналітичний облік наявності та руху грошових коштів на рахунках в банку здійснюється за виписками банку в розрізі кожного відкритого рахунку.

Готівкові грошові кошти, що надходять у касу підприємства, повинні вчасно й у повному обсязі прибуткуватися.

Видача готівки з каси ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» оформляється шляхом виписки видаткового касового ордера, або по платіжних відомостях (додаток).

Для обліку готівки в плані рахунків (додаток А) передбачено активний рахунок 30 «Каса». Він має такі субрахунки:

«Каса в національній валюті»

«Каса в іноземній валюті»

Крім зазначених субрахунків, можна відкривати субрахунки для операційних кас на підприємствах, які займаються торгівельною діяльністю.

За дебетом рахунку 30 «Каса» відображається надходження готівкових коштів у касу підприємства, за кредитом - виплата грошових коштів із каси підприємства.

Для обліку коштів в дорозі та грошових документів призначено активний рахунок 33 «Інші кошти», який поділяється на такі субрахунки:

«Грошові документи в національній валюті»

«Грошові документи в іноземній валюті»

«Грошові кошти в дорозі в національній валюті»

«Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті»

По дебету 331 та 334 субрахунків відображають надходження у касу грошових документів (поштових марок, марок гербового збору, сплачених проїзних документів, путівок тощо) в національній валюті, а по кредиту - їх списання.

По дебету 333 та 334 субрахунків обліковується готівка, внесена до кас банків, Ощадбанків, поштових відділень для зарахування на банківський рахунок, але яка перебуває в дорозі. По кредиту відображається зарахування готівки банком на рахунок підприємства.

Всі операції по руху коштів на рахунку в банках здійснюються на підставі розрахункових документів (платіжні доручення, платіжні вимоги доручення, розрахункові чеки, акредитиви, векселі), форми яких затверджені НБУ. Банк реєструє всі здійснені операції по руху грошових коштів на рахунку у виписці з рахунку, до якої додаються підтверджуючі документи.

Облік операцій на рахунках в банку ведеться на рахунку 31 «Рахунки в банках». По дебету рахунку 31 відображається надходження грошових коштів, а по кредиту - їх використання. Рахунок 31 «Рахунки в банках» має субрахунки:

«Поточні рахунки в національній валюті»

«Поточні рахунки в іноземній валюті»

«Інші рахунки в банку в національній валюті»

«Інші рахунки в банку в іноземній валюті»

Забороняється:

видавати видаткові документи на руки особам, що одержують готівку;

робити виправлення у видаткових касових документах.

Прийом і видача готівки по касових ордерах робиться в день їхнього складання.

До передачі в касу прибуткові і видаткові касові ордери реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

Видача готівки під звіт робиться для здійснення витрат, зв'язаних поточними нестатками підприємства, а також для цілей, зв'язаних з відрядженням працівника.

Видача коштів під звіт здійснюється як за рахунок коштів, отриманих з установи банку, так і за рахунок виторгу. Видача наявних під звіт, оформляється видатковим касовим ордером. Як і всі документи на видачу готівки ордер підписується керівником підприємства і головним бухгалтером.

У бухгалтерії авансовий звіт перевіряється: за формою - правильність його оформлення, заповнення реквізитів, і по змісту - законність, доцільність зроблених витрат, логічне ув'язування окремих покупців. Визначається: чи належний працівник повернути залишок невикористаного авансу або підприємство повинне відшкодувати йому засобу, витрачені понад суму. виданої під звіт. Витрати по авансовому звіті затверджуються керівником підприємства.

Для відображення в бухгалтерському обліку руху коштів, зарахованих і списаних з розрахункового рахунка, перевіряється й обробляється виписка банку з прикладеними до неї платіжними дорученнями. На підставі записів у виписці банку бухгалтер проставляє кореспонденцію рахунків, при цьому на грошові засоби, що надійшли, дебетується рахунок З1 «Рахунки в банках», а на списання -кредитується. При обробні банківських документів і виписки банку потрібно пам'ятати, що у виписці надходження коштів відбиває по кредиту, а списання - по дебету. У бухгалтерському обліку на підприємстві пі операції відбивають навпаки.

Буває, що у виписці банку допущена помилка з вини банку. У цьому випадку відповідна сума повинна знайти відображення на дебеті або кредиті рахунка 374 «Розрахунки по претензіях», про що повідомляється банкові не пізніше 10 днів із дня надходження виписки.

Поточні банківські операції в національній валюті ведуться на субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Суми по кожній виписці складаються і записуються в розрізі кореспондуючих рахунків у журнал-ордер і у відомості підсумками.

Журнал-ордер №2 відкривається на місяць, на щодня передбачена рядок. Аналогічно побудована відомість №2.

.2 Особливості обліку руху грошових коштів в умовах переходу до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності

ЗАТ « Ужгородська швейна фабрика « є одним з передових у легкій промисловості України та єдиним підприємством свого роду у Закарпатській області.

Закрите акціонерне товариство “Ужгородська швейна фабрика” (ЗАТ“ Ужгородська швейна фабрика”) знаходиться на території Закарпатської області, в м. Ужгороді; форма власності - приватна; організаційно - правова форма - закрите акціонерне товариство; вид економічної діяльності - виробництво верхнього одягу.

У жовтні 2011 року Ужгородська швейна фабрика відзначала 65 років з дня заснування. До свого ювілею ЗАТ “ Ужгородська швейна фабрика ” пройшла довгий і яскравий шлях становлення від невеликої артілі “Вільна закарпатка”, створеної у 1946 році, до сучасного високотехнічного досвідченого виробництва швейної галузі. За цей час на підприємстві відбулося кілька структурних реорганізацій та зміна форм власності. Так, у 1959 році до “Вільної закарпатки” приєдналися кілька дрібніших швейних артілей, а у 1961 році “Вільна закарпатка” стає державним підприємством - Ужгородською швейною фабрикою. У жовтні 1976 року на базі підприємства було створене Закарпатське швейне об’єднання, до складу якого увійшло кілька швейних фабрик області.

Суттєві зміни відбулися у 1995 році. Закрите акціонерне товариство “Ужгородська швейна фабрика” створено відповідно до Установчої угоди від 30.01.1995р. “Про створення Закритого акціонерного товариства “Ужгородська швейна фабрика”, шляхом реорганізації (перетворення) Орендного Закарпатського виробничо-торгівельного швейного об’єднання, зареєстрованого Розпорядженням Ужгородської міської управи №597 від 17 грудня 1993 року.

Юридична адреса даного товариства: 88000; Україна, Закарпатська область, місто Ужгород, вул. Льва Толстого, 40 (див. Додаток1).

Облікову політику, складання достовірної фінансової звітності підприємства здійснюється на основі Наказу №134 “Про облікову політику підприємства на 2010рік” (див. Додаток2).

Основним критерієм роботи Ужгородської швейної фабрики завжди було і залишається - випуск високоякісної продукції. Саме тому на виробництві постійно дотримуються нових технологій, що забезпечує високу якість продукції за порівняно короткий час.

Якість виробів забезпечується повним контролем продукції на всіх етапах виробництва. Завдяки гнучкості системи, підприємство може запроваджувати різні методи забезпечення якості, відповідно до вимог, які висуває замовник.

Ужгородська швейна фабрика є відомим у Європі виробником високоякісного стильного одягу. На сьогодні це сучасна компанія з мережею виробничих цехів, що працюють за сучасними технологіями, з дотриманням високих стандартів якості, при ефективному управлінні та якісному обслуговуванні замовників. Постійне вдосконалення швейних технологій, високий рівень підготовки висококваліфікованих кадрів, розширення виробництва сформували бездоганний імідж та ділову репутацію підприємства на європейському ринку. Це дає можливість ЗАТ “Ужгородська швейна фабрика” зміцнювати налагоджені зв’язки з партнерами, започатковувати нові ділові відносини та виходити на якісно вищий рівень співробітництва.

Товариство шиє жіночий та чоловічий одяг для провідних європейських компаній, відомих торгових марок.

Ужгородська швейна фабрика з 1998 року на українському ринку відома своєю торговою маркою “Парада”. Постійне оновлення колекції моделей сприяє підвищенню конкурентоздатності одягу від “Паради”.

Основними виробами ЗАТ “Ужгородська швейна фабрика” є:

жіночий одяг: - жакети, - брюки, - шорти, - спідниці; - блузи; - та ін.

чоловічий одяг: - брюки, - шорти.

ЗАТ “Ужгородська швейна фабрика” використовує автоматизовану систему обліку та звітності.

Сьогодні фабрика спеціалізується по випуску чоловічих брюк і жіночих спідниць, блуз, суконних жіночих комплектів, постільної білизни, робочого спецодягу і ряду інших виробів.

Підприємство обладнане устаткуванням передових фірм світу. Це дало змогу при виготовленні виробів застосувати найсучаснішу технологію і організувати виробничий процес на рівні світових стандартів.

Ужгородська швейна фабрика підтримує тісні виробничі зв'язки з провідними фірмами світу (Англія, Голландія, Франція, США, Німеччина). Щороку у фабрики з'являються нові замовники з-за кордону. Тому основний вид діяльності заснований на давальницькій сировині і спрямований на зовнішній ринок.

Пошитий в Ужгороді одяг має свої особливості - якість, сучасне моделювання та інше. Для кожного сезону модельєри фабрики готують нові колекції моделей (від 100 і більше). При цьому враховують різні зміни в смаках споживачів, вікова категорія, зміни моди. Кожного разу фабрикою проводяться виставки продажі з демонстрацією моделей. Ефективно проводяться рекламні заходи майже по всій країні.

Основи відображення на рахунках обліку операцій з руху грошових коштів від різних видів діяльності

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» дохід від звичайної діяльності визнається тоді, коли в результаті господарської операції збільшуються активи або зменшуються зобов'язання, внаслідок чого відбувається зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Отже, критеріями визнання доходу є:

• операція призводить до збільшення активів або зменшення зобов'язань, в результаті чого відбувається збільшення власного капіталу;

• оцінка доходу може бути достовірно визначена. Тобто для визнання доходу необхідно не тільки збільшення активів або зменшення зобов'язань, але і визнання результатів цих подій.

З метою визнання доходи групуються за джерелами їх надходження:

• дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інший операційний дохід (від реалізації інших оборотних активів, операційної оренди активів, операційної курсової різниці та ін.);

• дохід від фінансових операцій (дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи);

• доходи від іншої звичайної діяльності (від реалізації фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, від безоплатно одержаних активів тощо);

• доходи від надзвичайних подій.

По кожному виду діяльності дохід визнається як збільшення економічних вигод, які отримані або підлягають до отримання в результаті реалізації продукції (товарів, робіт, послуг, інших активів), а також в результаті використання активів підприємства іншими юридичними особами (отриманих дивідендів, відсотків тощо)1.

Для відображення в обліку отриманих підприємством доходів Планом рахунків передбачені рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності» (70 «Дохід від реалізації», 71 «Інший операційний дохід», 72 «Дохід від участі в капіталі», 73 «Інші фінансові доходи», 74 «Інші доходи», 75 «Надзвичайні доходи»). По кредиту цих рахунків відображається сума одержаних доходів, по дебету - суми непрямих податків. Сума чистого доходу, визначена за даними цих рахунків, списується на рахунок 79 «Фінансові результати».

Операції, які здійснюються на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» по фінансових результатах зображені в таблиці 2.2.1.

Таблиця 2.2.1

Господарські операції, які здійснюються з фінансових результатів ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика».

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1.	Списано собівартість реалізованої готової продукції.	791 " Результат основної діяльності	901" Собівартість реалізації готової продукції "
2.	Списано на фінансовий результат дохід від реалізації товарів.	702 "Дохід від реалізації товарів"	79 " Фінансові результати "

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» витрати звітного періоду визнаються тоді, коли результаті господарської операції зменшуються активи або збільшуються зобов'язання, що призводять до зменшення власного капіталу (крім зменшення власного капіталу внаслідок його вилучення або розподілу між власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Отже, критеріями визнання витрат є:

• операція призводить до зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства;

• оцінка витрат може бути достовірно визначена.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно визнанням доходу, для отримання якого вони буди здійснені (що відповідає принципу відповідності витрат доходам). Витрати, які неможливо пов'язати з доходами певного періоду, відображаються в складі витрат того періоду, в якому вони і були здійснені.

Якщо актив забезпечує отримання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Залежно від видів діяльності витрати підприємств поділяються на: витрати, які виникають в процесі звичайної діяльності; витрати, які виникають в процесі надзвичайних подій. Витрати звичайної діяльності, в свою чергу, поділяються на витрати:

операційної діяльності (основної та іншої);

інвестиційної діяльності;

фінансової діяльності;

іншої діяльності.

Для обліку зазначених витрат діяльності Планом рахунків передбачені рахунки класу 9 «Витрати діяльності», 90 «Собівартість реалізації», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 95 «Фінансові витрати», 96 «Втрати від участі в капіталі», 97 «Інші витрати», 98 «Податки на прибуток», 99 «Надзвичайні витрати».

Відображення статей витрат у фінансовій звітності про фінансові результати ф.2 П(С)БО 3 згідно з новим Планом рахунків подано у табл.2.2.2

Таблиця 2.2.2

Відображення статей витрат у фінансовій звітності на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»

Рядок звітності	Найменування показника витрат	Застосовувані субрахунки 2-го порядку при використанні класу 9
40	Собівартість реалізованої продукції	90„Собівартість реалізації " 91„Загальновиробничі витрати"
070	Адміністративні витрати	92„Адміністративні витрати"
080	Витрати на збут	93 „Витрати на збут"
4090	Інші операційні витрати	94"Інші операційні витрати"
140	Фінансові витрати	95"Фінансові витрати"
150	Втрати від участі в капіталі	96„Втрати від участі в капіталі"
160	Інші витрати	97„Інші витрати"
180, 210	Податок на прибуток	98„Податок на прибуток"
205	Надзвичайні витрати	99„Надзвичайні витрати"

По дебету зазначених рахунків протягом звітного періоду відображаються відповідні витрати, які в кінці звітного періоду списують з кредиту цих рахунків на фінансові результати (дебет рахунка 79 «Фінансові результати»).

Якщо підприємство здійснює облік витрат діяльності за елементами, то використовує рахунки класу 8 «Витрати за елементами».

До витрат операційної діяльності торгових підприємств належать витрати по управлінню діяльністю (адміністративні витрати), по зберіганню і реалізації товарів (витрати на збут), інші витрати операційної діяльності1. Для обліку зазначених витрат Планом рахунків передбачено такі рахунки:

«Адміністративні витрати»,

«Витрати на збут»,

«Інші витрати операційної діяльності».

Чабанова Н.В. Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік. - К.: Академія, 2002. -С. 275

Зазначені витрати не включаються до собівартості продукції (товарів, робіт, послуг), а списуються на фінансові результати (дебет рахунка 791 «Результат операційної діяльності»).

Під операційною діяльністю розуміють основну діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не належать до інвестиційної або фінансової.

Основна діяльність - це діяльність, пов'язана з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), яка є визначальною метою створення підприємства і забезпечує основну частину його доходу (прибутку). Так, для виробничих підприємств основною діяльністю є придбання виробничих запасів (сировини, матеріалів, палива тощо), виготовлення і реалізація готової продукції; для торгових підприємств - придбання і реалізація товарів з метою одержання прибутку і т. д.

Витрати, пов'язані з основною діяльністю, розрізняються за функціями: виробництво, управління, збут, інші витрати операційної діяльності. Вони відображаються на рахунках: 23 «Виробництво», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності».

Для узагальнення інформації про фінансові результати від звичайної діяльності і надзвичайних подій Планом рахунків передбачено порівняльний рахунок 79 «Фінансові результати», який ведеться за субрахунками:

«Результат операційної діяльності»,

«Результат фінансових операцій»,

«Результат від іншої звичайної діяльності»,

«Результат від надзвичайних подій».

На кредит рахунка 79 «Фінансові результати» і його субрахунків в кінці звітного періоду списують суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, а на дебет - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також суму нарахованого податку на прибуток.

Оскільки податок на прибуток визначається загальною сумою і не поділяється за видами діяльності, то витрати по податку на прибуток списуються на окремий субрахунок рахунка 79 «Фінансові результати» за вибором підприємства, крім субрахунка 794 «Результат від надзвичайних подій».

Шляхом порівняння на рахунку 79 «Фінансові результати» суми одержаних доходів (відображених по кредиту рахунка) з сумою витрат з урахуванням податку на прибуток (списаних на дебет рахунка) визначають фінансовий результат діяльності (прибуток, збиток) за звітний період. Визначену суму прибутку (збуту) відповідними записами списують на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»:

а) на суму одержаного прибутку: Д-т pax. 79 «Фінансові результати» К-т pax. 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»;

б) на суму збитку: Д-т pax. 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» К-т pax. 79 «Фінансові результати».

Кореспонденція рахунків з обліку фінансових результатів показана в табл. 2.2.3:

Отже, з табл. 2.2.3 видно, що спочатку на рахунок 79 "Фінансові результати" списуються всі доходи, отримані Товариством за звітний рік, потім всі витрати, а сальдо даного рахунку при його закритті списується на субрахунок 441 "Прибуток нерозподілений".

Таблиця 2.2.3

Кореспонденції рахунків з обліку фінансових результатів основної діяльності на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»

№п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума
		Дебет	Кредит
1	Списано доходи від реалізації продукції	701	791	4 735 253
2	Списано інші операційні доходи	71	791	250 796
3	Списано адміністративні витрати	92	2 396 256
4	Списано витрати на збут	791	93	600 036
5	Списано інші операційні витрати	791	94	997 080
6	Списано фінансові витрати	792	95	744 332
7	Списано нарахований податок на прибуток	79	98	143 300
8	Відображено прибуток	79	441	105 045

Характеристика субрахунків рахунку 79 "Фінансові результати" подана в табл.2.2.4:(40, с.398)

Таблиця 2.2.4

Характеристика субрахунків рахунку 79 "Фінансові результати"

Номер субрахунку	Назва субрахунку	Характеристика
1	2	3
791	Фінансовий результат від основної діяльності	Призначений для визначення розміру прибутку (збитку) від основної діяльності підприємства. По кредиту субрахунку відображається в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та від іншої операційної діяльності (рахунки 70 "Доходи від реалізації", 71 "Інший операційний дохід"). А по дебету субрахунку відображається сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованої продукції, товарів, робіт, і послуг, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат (90 "Собівартість реалізації*", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності")
793	Результат від іншої звичайної діяльності	Призначений для визначення розміру прибутку (збитку) від іншої звичайної діяльності підприємства. По кредиту субрахунку відображається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від інвестиційної та іншої діяльності, а по дебету - списання витрат з рахунку 97 "Інші витрати"
794	Результат від надзвичайних подій	Призначений для визначення розміру прибутку (збитку) від надзвичайних подій. По кредиту відображається списання доходів, одержаних від надзвичайних подій, а по дебету - списання витрат від надзвичайних подій, що обліковуються на рахунку 99"Надзвичайні витрати"

Визначення фінансового результату від основної діяльності забезпечується за допомогою субрахунку 791 «Результат операційної діяльності». В кінці звітного періоду на кредит цього субрахунку списують:

• дохід від реалізації готової продукції (товарів, робіт, послуг (в кореспонденції з дебетом рахунка 70 «Дохід від реалізації»);

• дохід від іншої операційної діяльності (в кореспонденції з дебетом рахунка 71 «Інший операційний дохід»).

На дебет субрахунку 791 «Результат операційної діяльності» списують:

• собівартість реалізованої готової продукції, товарів, робіт, послуг (з кредиту рахунка 90 «Собівартість реалізації»);

• адміністративні витрати (з кредиту рахунка 92 «Адміністративні витрати»);

• витрати на збут (з кредиту рахунка 93 «Витрати на збут»);

• інші витрати операційної діяльності (з кредиту рахунка 94 «Інші витрати операційної діяльності»);

• нараховану за даними бухгалтерського обліку суму податку на прибуток від звичайної діяльності (з кредиту рахунка 981 «Податок на прибуток від звичайної діяльності»).

Шляхом зіставлення на субрахунку 791 «Результат операційної діяльності» кредитового обігу (загальна сума одержаного доходу від реалізації та іншої операційної діяльності) з дебетовим обігом (загальна сума операційних витрат з урахуванням податку на прибуток від звичайної діяльності) визначають фінансовий результат (прибуток, збиток) від основної діяльності підприємства за звітний період.

Визначену суму фінансового результату списують на відповідні субрахунки рахунка 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»:

а) на суму одержаного прибутку: Д-т pax. 791 «Результат операційної діяльності» К-т pax. 441 «Прибуток нерозподілений»;

б) на суму збитку: Д-т pax. 442 «Непокриті збитки» К-т pax. 791 «Результат операційної діяльності».

Суму нерозподіленого прибутку на кінець поточного року обчислюють у такий спосіб:

Облік нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) здійснюється із врахуванням субрахунків, відображених на рис. 2.2.1:

Рис. 2.2.1 Синтетичний облік нерозподілених прибутків (непокритих збитків)

Особливості обліку руху грошових коштів в інвестиційній діяльності

Під інвестиційною діяльністю розуміють придбання і реалізацію тих необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не становлять еквівалент грошових коштів (наприклад, інвестиції в асоційовані, дочірні підприємства, сумісна діяльність тощо)1. Під фінансовими інвестиціями розуміють сукупність операцій по придбанню і продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентом грошових коштів (наприклад, оплата вартості основних засобів і нематеріальних активів, надходження коштів від продажу необоротних активів, надання позик іншим юридичним особам, надходження коштів від фінансових інвестицій - дивіденди, відсотки тощо).

У ході здійснення інвестиційної діяльності підприємство може зазнавати втрат від зміни вартості інвестицій, облік яких ведеться за методом обліку участі в капіталі.

Метод обліку участі в капіталі передбачає збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвестування. Згідно з п. 28 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» втрати від участі в капіталі є збитками від інвестицій в асоційовані, дочірні і спільні підприємства, облік яких ведеться за методом обліку участі в капіталі.

Асоційоване підприємство - це підприємство, на яке інвестор має суттєвий вплив і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора. Втрати від участі в капіталі виникають у випадку, якщо результатом діяльності підприємства, інвестиції якого обліковуються за методом обліку участі в капіталі, є збиток.

Облік втрат від зменшення вартості інвестицій, облік яких ведеться за методом обліку участі в капіталі, що виникають в процесі інвестиційної діяльності підприємства, ведеться на рахунку 96 «Втрати від участі в капіталі» за субрахунками:

«Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства»,

«Втрати від спільної діяльності»,

«Втрати від інвестицій в дочірні підприємства».

По дебету рахунка 96 «Втрати від участі в капіталі» та його субрахунків відображають суму визнаних втрат, по кредиту - списання на дебет рахунка 79 «Фінансові результати».

На субрахунку 961 «Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства» ведуть облік втрат, пов'язаних із зменшенням частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування, зокрема внаслідок одержання асоційованим підприємством збитків або зменшення його власного капіталу внаслідок інших подій (переоцінки необоротних активів та інвестицій тощо).

На субрахунку 962 «Втрати від спільної діяльності» ведуть облік втрат, пов'язаних із зменшенням частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування, зокрема внаслідок одержання спільними підприємствами збитків або зменшення їх власного капіталу внаслідок інших подій (переоцінка необоротних активів і фінансових інвестицій тощо).

На субрахунку 963 «Втрати від інвестицій в дочірні підприємства» ведуть облік втрат, пов'язаних із зменшенням частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування, зокрема внаслідок одержання дочірніми підприємствами збитків або зменшення власного капіталу внаслідок інших подій.

До інших витрат, які виникають в процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але які не пов'язані безпосередньо з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), належать:

• собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова (залишкова) вартість і витрати, пов'язані з їх реалізацією);

• собівартість реалізованих майнових комплексів (балансова (залишкова) вартість і витрати, пов'язані з їх реалізацією);

• витрати від неопераційних курсових різниць (витрати за активами і зобов'язаннями неопераційної діяльності підприємства внаслідок зміни курсу національної валюти до іноземної валюти);

• сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;

• списання необоротних активів (балансова (залишкова) вартість і витрати, пов'язані з ліквідацією);

• інші витрати звичайної діяльності. Облік зазначених витрат ведуть на рахунку 97 «Інші витрати» за субрахунками:

«Собівартість реалізованих фінансових інвестицій»,

«Собівартість реалізованих необоротних активів»,

«Собівартість реалізованих майнових комплексів»,

«Втрати від неопераційних курсових різниць»,

«Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій»,

«Списання необоротних активів»,

«Інші витрати звичайної діяльності»,

«Втрати страхових сум та страхових відшкодувань»,

«Перестрахування».

По дебету рахунка 97 «Інші витрати» та його субрахунків відображають суми визнаних витрат, по кредиту - списання на рахунок 79 «Фінансові результати».

Фінансовий результат визначається по кожному виду діяльності шляхом порівняння доходів і витрат.

Доходи, що виникають в процесі фінансової діяльності підприємства, такі, як дивіденди, відсотки, інші доходи, одержані від фінансових інвестицій в бухгалтерському обліку, відображаються на рахунках: 72 «Дохід від участі в капіталі» та 73 «Інші фінансові доходи».1

Рахунок 72 «Дохід від участі в капіталі» використовують для відображення доходу, одержаного від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких здійснюється за методом участі в капіталі. Ведуть за субрахунками:

«Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства»;

«Дохід від спільної діяльності»;

«Дохід від інвестицій в дочірні підприємства».

По кредиту рахунка 72 «Дохід від участі в капіталі» та його субрахунків відображають збільшення (одержання) доходу, по дебету - списання порядку закриття в кінці звітного періоду на рахунок 792 «Результат фінансових операцій».

В бухгалтерському обліку на суму доходу, одержаного від інвестицій пов'язаним сторонам і визначеного за методом обліку участі в капіталі, роблять записи:

Д-т pax. 141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі»

К-т pax. 72 «Дохід від участі в капіталі».

Отримані (нараховані) дивіденди підприємством зменшують вартість інвестицій, що відображаються записом:

Д-т pax. 373 «Розрахунки за нарахованими доходами»

К-т pax. 141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі».

Відображення операцій з руху грошових коштів у фінансовій діяльності підприємств

Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до зміни величини і складу власного і позикового капіталу (дивіденди, відсотки, одержані за акціями, облігаціями чи іншими цінними паперами; витрати, пов'язані з випуском і обігом власних цінних паперів тощо).

В результаті такої діяльності виникають фінансові витрати - відсотки (за користування кредитами, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати, пов'язані з залученням позикового капіталу.

Для обліку зазначених витрат призначений рахунок 95 «Фінансові витрати», який ведеться за субрахунками:

«Відсотки за кредит»;

«Інші фінансові витрати».

По дебету рахунка 95 «Фінансові витрати» відображаються суми визнаних витрат; по кредиту - списання на дебет рахунка 79 «Фінансові результати».

На субрахунку 951 «Відсотки за кредит» ведеться облік витрат, пов'язаних з нарахуванням та сплатою відсотків за користування кредитами.

На субрахунку 952 «Інші фінансові витрати» відображають витрати, пов'язані з залученням позикового капіталу, зокрема витрат, пов'язаних з випуском, утриманням і обігом власних цінних паперів; нарахуванням відсотків за договорами кредитування (крім банківських кредитів), фінансового лізингу тощо.

В кінці звітного періоду доходи, отримані від участі в капіталі, зараховуються до складу результатів фінансових операцій записом: Д-т pax. 72 «Дохід від участі в капіталі» К-т pax. 792 «Результат фінансових операцій».

До інших фінансових доходів відносять доходи, одержані від фінансових інвестицій (крім доходів, які відображаються за методом обліку участі в капіталі), такі, як дивіденди, відсотки, амортизація дисконту за інвестиціями в боргові папери.

До фінансових витрат відносять витрати підприємства, які пов'язані із залученням позикового капіталу: відсотки за кредитами, за облігаціями, витрати на фінансову оренду тощо.

Облік інших фінансових доходів ведуть на рахунку 73 «Інші фінансові доходи», по кредиту якого відображають визнану суму доходу, по дебету - списання кредитового обороту в кінці звітного періоду на рахунок 792 «Результат фінансових операцій».

Сальдо рахунку 79 «Фінансові результати» при його закритті списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки» (непокриті збитки). На цьому рахунку ведеться облік нерозподілених прибутків та непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку. Облік фінансових результатів схематично зображено на рис. 2.2.2.

Облік фінансових витрат ведуть на рахунку 95 «Фінансові витрати» за субрахунками:

«Відсотки за кредит»,

«Інші фінансові витрати».

Рис.2.2.2. Синтетичний облік фінансових результатів діяльності на

По дебету рахунка 95 «Фінансові виграти» та його субрахунків відображають суми визнаних фінансових витрат, по кредиту- їх списання на рахунок 792 «Результат фінансових операцій»

Таким чином, визначення результатів фінансових операцій забезпечується за допомогою рахунка 792 «Результат фінансових операцій», на кредит якого в кінці звітного періоду списують:

• в кореспонденції з дебетом рахунка 72 «Дохід від участі в капіталі» - дохід від інвестицій в асоційовані, спільні і дочірні підприємства;

• в кореспонденції з дебетом рахунка 73 «Інші фінансові доходи» - дивіденди, одержані від інших підприємств; відсотки, одержані за облігаціями чи іншими цінними паперами; інші доходи від фінансових операцій.

На дебет рахунка 792 «Результат фінансових операцій» в кінці звітного періоду списують понесені фінансові витрати та втрати від інвестицій в кореспонденції з кредитом рахунків:

«Фінансові витрати» (нараховані відсотки, за користування кредитами банків, за договорами фінансового лізингу; витрати, пов'язані з випуском, утриманням і обігом власних цінних паперів тощо);

«Втрати від участі в капіталі» (втрати від інвестицій в асоційовані, дочірні, спільні підприємства тощо).

Визначена шляхом зіставлення оборотів на рахунку 792 «Результат фінансових операцій» сума прибутку (збитку) списується відповідними записами на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Інша звичайна діяльність охоплює інвестиційну і фінансову діяльність підприємства, за винятком операцій, які були розглянуті раніше.

Для узагальнення інформації про доходи, які виникають в процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства, Планом рахунків передбачений рахунок 74 «Інші доходи».

По кредиту рахунка 74 «Інші доходи» відображають отримання (збільшення) доходу, по дебету - належну суму непрямих податків (ПДВ, акцизний збір, обов'язкові платежі) та списання в порядку закриття на рахунок 793 «Результат іншої звичайної діяльності».

До доходів іншої звичайної діяльності належать, зокрема, доходи від:

• реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів (основних засобів, нематеріальних активів та ін.), майнових комплексів;

• неопераційних курсових різниць;

• безоплатно одержаних активів;

• інші доходи від звичайної діяльності, у тому числі:

• від списання кредиторської заборгованості, що виникла під час операційного циклу, після закінчення строку позовної давності;

• від вартості негативного гудвілу, визнаного доходом, тощо.

Для інших доходів до рахунка 74 «Інші доходи» передбачені субрахунки за кожним видом доходів:

«Дохід від реалізації фінансових інвестицій»,

«Дохід від реалізації необоротних активів»,

«Дохід від реалізації майнових комплексів»,

«Дохід від неопераційної курсової різниці»,

«Дохід від безоплатно одержаних активів».

«Інші доходи від звичайної діяльності» (доходи від списання кредиторської заборгованості по закінченню строку позовної давності, від вартості негативного гудвілу, визнану доходом, та ін.). Для визначення фінансового результату від іншої фінансової діяльності необхідно зіставити одержані доходи з понесеними витратами.

Облік витрат іншої звичайної діяльності ведуть на рахунку 97 «Інші витрати», по дебету якого відображають визнані витрати, по кредиту - їх списання на дебет рахунка 793 «Результат іншої звичайної діяльності».

Таким чином, визначення фінансового результату від іншої звичайної діяльності забезпечується за допомогою рахунка 793 «Результат іншої звичайної діяльності».

На кредит рахунка 793 в кореспонденції з дебетом рахунка 74 «Інші доходи» списують доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, доходи від поопераційної курсової різниці, від безоплатно одержаних активів та іншої фінансової діяльності.

На дебет рахунка 793 в кореспонденції з кредитом рахунка 97 «Інші витрати» списують витрати, які виникли в процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з виробництвом або реалізацією готової продукції, товарів, робіт, послуг (зокрема, собівартість реалізованих фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, втрати від неопераційних курсових різниць, від уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій та інші витрати звичайної діяльності).

Облік фінансових результатів діяльності на фабриці організований з врахуванням субрахунків, зазначених на рис. 2.2.3.

Рис. 2.2.3 Загальна схема організації бухгалтерського обліку фінансових результатів діяльності підприємства

Аналітичний облік фінансових результатів організовується за їх характером, видами діяльності, видами продукції.

Первинними документами при відображенні накопичення фінансових результатів різних видів діяльності та віднесення до складу нерозподіленого прибутку (збитку) є довідки та розрахунки бухгалтерії.

Фінансовий результат (прибуток, збиток), визначений шляхом зіставлення оборотів на рахунку 793 «Результат іншої звичайної діяльності» відповідними записами списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Надзвичайними витратами і надзвичайними доходами є витрати і доходи від надзвичайних подій (стихійне лихо, аварія, пожежа тощо).

Надзвичайними витратами є прямі витрати від надзвичайних подій (зменшення активів), а також витрати підприємства на здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням і ліквідацією наслідків надзвичайних подій (вартість витрачених матеріалів, витрати на оплату праці працівників, що зайняті на відповідних роботах, оплата послуг стороннім організаціям тощо).

Облік витрат, пов'язаних з надзвичайними подіями, підприємства ведуть на рахунку 99 «Надзвичайні витрати» за субрахунками:

«Втрати від стихійного лиха»,

«Втрати від техногенних катастроф і аварій»,

«Інші надзвичайні витрати».

По дебету рахунка 99 «Надзвичайні витрати» і його субрахунків відображають суму визнаних надзвичайних витрат, по кредиту - їх списання на дебет рахунка 79 «Фінансові результати».

До надзвичайних доходів відносять суми відшкодованих надзвичайних втрат (страховими організаціями, з бюджету, благодійні внески інших юридичних осіб тощо).

Одержані доходи підприємства відображають на рахунку 75 «Надзвичайні доходи» за субрахунками:

«Відшкодування збитків від надзвичайних подій»,

«Інші надзвичайні доходи».

По кредиту рахунка 75 «Надзвичайні доходи» та його субрахунків відображають суму визнаних доходів, по дебету - їх списання на рахунок фінансових результатів.

Визначення фінансового результату від надзвичайних подій забезпечується за допомогою рахунка 794 «Результат надзвичайних подій», на кредит якого списують суму визнаних надзвичайних витрат (з кредиту рахунка 99 «Надзвичайні витрати»).

Фінансовий результат від надзвичайних подій визначають шляхом зіставлення оборотів на рахунку 794 «Результат надзвичайних подій» (тобто зіставленням сум надзвичайних доходів і надзвичайних витрат). Якщо результатом надзвичайних подій є прибуток (перевищення надзвичайних доходів над витратами), то на дебет рахунка 794 «Результат надзвичайних подій» списують також суму нарахованого, податку на прибуток з кредиту рахунка 982 «Податок на прибуток від надзвичайних подій».

Визначена суму прибутку (збитку) від надзвичайних подій списується відповідними записами на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

міжнародний облік грошовий обіг

2.3 Удосконалення обліку і звітності руху грошових коштів, відповідно Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності

З 01 січня 2012 року, за затвердженням Верховної Ради Україні бухгалтерський облік на території України повинен вестися за міжнародними стандартами обліку (МСБО) і фінансової звітності (МСФЗ). Передбачається, що перехід учасників фінансового ринку на МСБО і МСФЗ підвищить довіру інвесторів до якості інформації про результати господарської діяльності українських підприємств. Окрім того, прийняття пропонованих змін дозволить адаптувати «бухгалтерське законодавство У країни до законодавства Європейського Союзу.

В міжнародній практиці обіг грошових коштів регулюється МСБО 7 Звіт про рух грошових коштів. Метою його є ознайомити з вимогами щодо надання інформації про зміни грошових коштів підприємства та їх еквівалентів протягом певного часу. Ця інформація надається за допомогою «Звіту про рух грошових коштів», який розмежовує рух грошових коштів протягом певного періоду від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності Користувачі фінансових звітів підприємства зацікавлені з тому як підприємство генерує і використовує грошові кошти та їх еквіваленти. Це відбувається незалежно від характеру діяльності підприємства і від того, чи можна розглядати грошові кошти як продукцію підприємства, наприклад, у винадь у фінансової установи Грошові кошти потрібні підприємствам, в основному, з однакових причин, якою різною не була б їх основна діяльність, від якої одержують прибутки Підприємствам потрібні грошові кошти для здійснення операцій, погашення зобов'язань і забезпечення доходу інвесторам. Відповідно, даний стандарт вимагає від усіх підприємств надання Звіту про рух грошових коштів.

Звіт про рух грошових коштів, коли він використовується разом з іншим і фінансовими звітами, надає інформацію, яка дозволяє користувачам оцінювати зміни у чистих активах підприємства, його фінансовій структурі (в тому числі ліквідність та платоспроможність), а також здатність впливати на суми та період руху грошових коштів з метою пристосування до обставин та можливостей, які постійно змінюються. Інформація про рух грошових коштівє кори лою для оцінки здатності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти, а також дозволяє користувачам розробляти моделі для оцінки та порівняння теперішньої вартості майбутнього руху грошових коштів різних підприємств. Вона також підвищує ступінь зіставності звітності про результати діяльності різних підприємств, тому що запобігає впливу різних підходів до обліку однакових операцій та подій.

Інформація про рух грошових коштів протягом попередніх періодів часто використовується як показник суми, періоду та визначеності майбутнього руху грошових потоків. Вона корисна також під час перевірки точності попередніх оцінок майбутнього руху грошових потоків, а також аналізу взаємозв'язку рентабельності, чистого руху грошових потоків і впливу зміни цін.

Важливою особливістю звіту про рух грошових коштів є відокремлена інформація про фонд фінансових ресурсів - грошові кошти та їх еквівалента Грошові кошти - це кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій,, Еквівалентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвестиції, які можна вільно конвертувати у грошові кошти і які характеризуються незначним ризиком щодо зміни вартості Звіт про рух грошових коптів не охоплює зміни у складі грошових коштів та їх еквівалентів і не грошові операції (бартерні, трансформацію боргу у власний капітал, придбання основних засобів на умовах фінансової оренда тощо).

Рух грошових коштів не передбачає змін у складі коштів, які є грошовими коштами або їх еквівалентами, оскільки ці компоненти є частиною управління грошовими коштами підприємства, а не частиною операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Звіт про рух грошових коштів повинен відображати рух грошових коштів протягом періоду згідно з поділом діяльності на операційну інвестиційну та фінансову.

Підприємство подає рух грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності у вигляді, який найбільш відповідає його господарській діяльності. Класифікація за видами діяльності надає інформацію, яка дозволяє користувачам оцінювати вплив цих видів діяльності на фінансовий стан підприємства та суму його грошових коштів і їх еквівалентів. Таку інформацію можна також використовувати для оцінки взаємозв'язку наведених вище видів діяльності.

Сума руху грошових коштів від операційної діяльності є ключовим показником того, якою мірою операції підприємства генерують грошові кошти достатні для погашення позик, підтримки операційної потужності підприємства, виплати дивідендів та здійснення нових інвестицій без залучення зовнішніх джерел фінансування. Інформація про конкретні компоненти руху первинних грошових коштів є корисною разом з іншою інформацією для прогнозування майбутнього руху грошових коптів від операційної діяльності.

Рух грошових коштів від операційної діяльності визначається головним чином, основною діяльністю підприємства, яка дає дохід. Це має бути надходження грошових коштів від продажу товарів та надання послуг надходження грошових коштів від роялті, авторських гонорарів, комісійних, а також інші надходження; виплати грошових коштів постачальникам товарів та послуг; виплати грошових коштів працівникам, виплати за їх дорученням та інші.

Отже, рух грошових коштів, що є результатом придбання або продажу дилерських цінних паперів чи таких, які обертаються на ринку класифікується як операційна діяльність. Також аванси грошовими коштами і позики, здійснені фінансовими установами, здебільшого класифікуються як: операційна діяльність, оскільки вони пов'язані з основною діяльністю цього підприємства, яка приносить дохід.

Окреме розкриття руху грошових кошти, який виникає від інвестиційної діяльності важливе, тому що рух грошових коштів відображає, якою мірою здійснювалися витрати на ресурси, призначені генерувати: майбутній прибуток і майбутній рух грошових коштів, Прикладами руху грошових коштів від інвестиційної діяльності є: виплати грошових коштів дія придбання основних засобів, нематеріальних акта вів та інших довгострокових активів. Ці виплати охоплюють також такі, що пов'язані з витратами, інвестованими у розробки та будівництво основних: засобів самим підприємством; надходження грошових коштів від продажу основних засобів нематеріальних активів, а також інших довгострокових активів.

Розкриття руху грошових коштів, який виникає від фінансової діяльності, є важливим, тому що воно корисне для передбачення претензій щодо майбутнього руху грошевих коштів з боку тих, хто надає капітал підприємству, Прикладами руху грошових коштів, який виникає від фінансової діяльності, є: надходження грошових коштів від випуску акцій або інших інструментів власного капіталу; виплати грошових коштів власникам для придбання або викупу раніше випущених акцій підприємства: надходження грошових коштів від ви пуску незабезпечених боргових. зобов’язань позик, векселів, облігацій, іпотек, а також інших коротко або - довгострокових позик; виплати грошових коштів для погашенні позик та. інші.

Підприємство звітує про рух грошових коштів від операційної діяльності, застосовуючи:

а) непрямий метод, за яким розкриваються основні класи валових надходжень грошових коштів чи валових виплат грошових коштів;

б) непрямий метод, за: яким чисті прибутки чи збитки коригуються відповідно до впливу операцій негрошового характеру, будь-яких відрахувань або нарахувань минулих чи майбутніх надходжень або виплат грошових коштів щодо операційної діяльності, а також відповідно до статей доходу або витрат, пов'язаних з рухом грошових коштів від інвестиційної чи фінансової діяльності.

Підприємства заохочуються до визнання руху грошових коштів від операційної діяльності з застосуванням прямого методу. Прямий метод надає інформацію, яка може бути корисною для оцінки майбутнього руху грошових коштів і яку не можна отримати з застосуванням непрямого методу. Згідно з прямим методом, інформацію про основні класи валових надходжень грошових коштів і валових виплат грошових коштів можна отримати:

а) з облікової документації підприємства;

б) шляхом коригування продажу, собівартості реалізованої продукції (дохід у вигляді відсотків та подібний дохід, витрати на сплату відсотків та подібні витрати для фінансової установи), а також інших статей у Звіті про прибутки та збитки

Згідно з непрямим методом, чистий рук грошових коштів від операційної діяльності визначається шляхом коригування чистих прибутків або збитків від впливу:

а) змін протягом звітного періоду у запасах і дебіторській та кредиторській заборгованості від операційної діяльності;

б) негрошових коштів, таких як амортизація, забезпеченні, відстрочені податки, нереалізовані прибутки та збитки від обміну валют, нерозподіленим прибуток від асоційованих компаній і частка меншості;

в) всіх інших коштів, для яких вплив грошових коштів є рухом грошових коштів від інвестиційної або фінансової діяльності.

Допустимим є також визначення чистого руху грошевих коштів від операційної діяльності непрямим методом коли відображаються доходи та витрати, розкриті у звіті про прибутки та збитки, і зміни протягом звітного періоду у запасах, а також дебіторська та кредиторська заборгованість від операційної діяльності.

Підприємство окремо звітує про основні класи валових надходжень грошових коштів і валових виплат грошових коштів, які виникають від інвестиційної та фінансової діяльності.

Окреме розкриття руху грошових коштів, які відображають збільшення операційної потужності га посилення руху грошових коштів, потрібних для підтримки операційної потужності, є корисним, тому що дозволяє користувачеві визначити, чи є адекватними інвестиції підприємства на підтримку операційної потужності. Підприємство, інвестиції я кого на підтримку операційної потужності не є адекватними, може втратити майбутню прибутковість заради поточної ліквідності та виплат власникам.

Розкриття руху грошових коштів за сегментами дозволяє користувачам краще розуміти взаємозв'язок руху грошових коштів підприємства в цілому і його складових частин, а також ліквідність та відмінність руху грошових коштів за сегментами.

Фінансова звітність підприємства формується по МСБС з дотриманням наступних принципів:

автономності підприємства, щодо якого кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлене від власника. Тому особисте майно та зобов'язання власника не повинні позначатися у фінансовій звітності підприємства;

безупинної діяльності, який передбачає оцінку активів та зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватися далі;

періодичності, який припускає розподіл діяльності підприємства на визнане) і періоди часу з метою складання фінансової звітності;

історичної (фактичної) собівартості, який визначає пріоритет оцінки активів виходячи із витрат на їх виробництво та придбання;

нарахування і відповідності прибутків та витрат, щодо якого для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити прибутки звітного періоду з витратами, які були здійсненні для отримання цих доходів. При цьому прибутки та витрати відображаються в обліку та звітності у мить їх виникнення незалежно від часу надходження та уплати грошей;

повного висвітлення, згідно якого фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може впливати на рішення, які приймаються на її основі;

послідовності, який передбачає постійне (з року в рік) використання підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована та розкрита в фінансовій звітності;

обачливості, згідно якому методи оцінки, які застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати зменшенню оцінки зобов'язань та витрат і збільшенню оцінки активів та прибутків підприємства;

іревалювання змісту над формою, щодо якого операції повинні враховуватися згідно з їх сутністю, а не тільки виходячи з юридичної форми;

даного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення усіх операцій підприємства у його фінансовій звітності єдиній грошовій одиниці.

Для вдосконалення обліку грошових коштів, ми пропонуємо таку структуру рахунків з обліку доходів і витрат підприємства у розрізі відповідних субрахунків (схема 2.3.1, 2.3.2)

70 «Доходи від реалізації»	90 «Собівартість реалізації»
701 «Дохід від реалізації готової продукції»	901 «Собівартість реалізації готової продукції»
702 «Дохід від реалізації товарів»	902 «Собівартість реалізованих товарів»
703 «Дохід від реалізації робіт та послуг»	903 «Собівартість реалізованих робіт послуг»
704 «Дохід від операційної оренди активів»	904 «Витрати операційної оренди активів»
705 «Дохід від страхування»	905 «Страхові витрати та відрахування у резервні фонди»
706 «Вирахування з доходу»
707 «Перестрахування»

Схема 2.3.1 Рахунки з обліку доходів і витрат від основної операційної діяльності підприємства

71 «Інший операційний дохід»	94 «Інші витрати операційного доходу»
711 «Інші доходи від операційної діяльності»	941 «Інші витрати операційної діяльності»
712 «Дохід від операційної діяльності»	942 « Витрати з операційної оренди оренди інших активів»
713 « Дохід від операційної діяльності»	943 «втрати від операцій курсової курсової різниці»

Схема 2.3.2 Рахунки з обліку доходів і витрат від неосновної операційної діяльності підприємства

Узгоджувальну схему обліку доходів і витрат від іншої звичайної діяльності подано в схемі 2.3.3 де стрілками показано які субрахунки слід об'єднати з метою компактного накопичення економічно однорідної інформації як про доходи так і про витрати підприємства.

На думку Лишиненко О., що стосується інших доходів було б доцільно інформацію із субрахунків 741, 742, 743, а також із перенесених субрахунків 711 та 712 об’єднати у вигляді аналітичних рахунків в один субрахунок під назвою «Дохід від реалізації необоротних і оборотних активів». В свою чергу інформацію із субрахунків 745, а також перенесеного субрахунку 718 варто включити окремими аналітичними рахунками до субрахунку 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».

Схема 2.3.3 Узгоджувальна схема обліку доходів і витрат від іншої звичайної діяльності підприємства

Щодо інших витрат, то було б доцільно інформацію із субрахунків 971, 972, 973, а також перенесених субрахунків 942 та 943 обєднати у вигляді аналітичних рахунків в один субрахунок під назвою «Уцінка активів».

Беручи до уваги те, що в складі рахунку 74 «Інші доходи» (враховуючи перенесені субрахунки рахунку 71) не передбачено субрахунку на якому б показувалися доходи пов'язанні з до оцінкою активів на думку автора статті, до рахунку 74 треба започаткувати новий субрахунок «Дооцінка активів» де відображувати доходи від дооцінки необоротних і оборотних активів, а також фінансових інвестицій. Перенесений субрахунок 941 варто було б ввести окремим аналітичним рахунком до субрахунку 977 «Інші витрати звичайної діяльності», враховуючи також те, що по рахунку 97 на одному із перенесених до нового субрахунків зокрема 947, здійснюють облік нестач і витрат від псування цінностей, то з метою зіставності у складі рахунку 74 доцільно започаткувати новий субрахунок «Відшкодування нестач і втрат від псування цінностей», де акумулювати інформацію про відшкодовані суми підприємству матеріально відповідальними особами1.

Ще одним шляхом вдосконалення бухгалтерського обліку руху грошових коштів ми вважаємо автоматизацію. Використання обчислювальної техніки привнесло якісно нові тенденції в побудову структури облікового апарату. Першою характерною відмінністю є використання автоматизованих робочих місць (АРМ) бухгалтера.

З розвитком можливостей обчислювальної техніки та її здешевленням, з появою персональних комп'ютерів, зі створенням АРМ бухгалтерів виникла можливість децентралізувати облік, оскільки тепер обробка первинних даних та формування кінцевої інформації може відбуватися безпосередньо на робочих місцях облікових працівників.

Узагальнення досвіду організації обліку в умовах комп'ютеризації показує, що найбільш оптимальним є поєднання децентралізованого введення первинної інформації в базу даних і централізованої обробки даних у єдиному центрі зі спільним використанням підсумкових облікових показників. Універсальні бухгалтерські системи. До цього класу відносяться програмні продукти, призначені для використання в бухгалтеріях малих та середніх підприємств, які в спрощеному вигляді забезпечують ведення усіх ділянок обліку. Такі програмні системи поєднують всі облікові функції в межах одної програми і як правило розраховані для роботи на одному комп'ютері. Іноді програми цього класу пристосовують для роботи на декількох комп'ютерах в локальній мережі. Програми цього класу мають найбільший попит на ринку та цілком задовольняють потреби підприємств. "1С:Бухгалтерія", "Парус", "Турбо Бухгалтер 6", ТРАН-БУХ", Тлавный бухгалтер", "Бухгалтерский учет и расчет баланса", "Бухгалтерия ЛЮКС", "Дебет плюс".

Об'єднання обліку коштів у касі підприємства, на рахунку в банку, облік розрахунків з підзвітними особами та контрагентами До фінансово-розрахункових операцій зумовлено тим, що автоматизоване оброблення інформації за ними виконується за єдиною технологією.

На створення комплексної інформаційної системи обліку фінансово-розрахункових операцій значною мірою впливає розмір підприємства. На середніх підприємствах інформаційне обслуговування здійснюється на рівні бухгалтера, де ведеться облік фінансово-розрахункових операцій, та керівника підприємства (головного бухгалтера). На великих підприємствах можуть виокремлюватись: каса та фінансовий відділ, бухгалтерія, керівник підприємства та головний бухгалтер.

Реєструючи господарські операції в первинних документах, підприємство формує підсумкові дані про фінансово-господарську діяльність за конкретний розрахунковий період. Ці дані утворюють оперативну, статистичну та фінансову звітність.

Звіт про рух грошових коштів (форма №3) відображає надходження і витрату грошових коштів та їх еквівалентів за звітний період. Порядок складання звіту встановлений П(С)БО 4.МСФЗ 7 ця форма не включається до складу проміжної (квартальної) звітності і подається тільки у річній фінансовій звітності. Суб'єкти малого підприємництва Звіт про рух грошових коштів не складають. (додаток)

Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки підприємства за звітній період.

Структура П(С)БО 3 представлена на рис. 2.3.1

Рис. 2.3.1 Структура звіту про фінансові результати

"Звіт про рух грошових коштів" згідно П(С)БО 4

Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" Звіт про рух грошових коштів є складовим елементом фінансової звітності підприємства.

Мета складання Звіту про рух грошових коштів полягає у наданні докладної інформації про суттєві зміни у грошових коштах та їх еквівалентах.

Структура П(С)БО 4 представлена на рис. 2.3.2.

Рис.2.3.2 Структура П(С)БО 4

Звіт про рух грошових коштів містить в собі інформацію про грошові потоки підприємства за звітній період.

Норми П(С)БО 4 поширюються на: підприємства, організації та інші юридичні особи усіх форм власності.

Норми П(С)БО 4 на поширюються на: банки та бюджетні організації, малі підприємства.

"Звіт про власний капітал" згідно з П(С)БО 5. Останнім звітом, який входить до складу фінансової звітності є Звіт про власний капітал.

Структура П(С)БО 5 має наступний вигляд (рис. 2.3.3)

Рис.2.3.3 Структура П(С)БО 5

Норми П(С)БО 5 поширюються на юридичних осіб усіх форм власності. Норми П(С)БО 5 не поширюються на банки, бюджетні установи, малі підприємства, консолідований Звіт про власний капітал.

Під власним капіталом розуміють ту частину в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов'язань. Власний капітал є основою для початку та продовження господарської діяльності підприємства.

Показники Звіту про власний капітал формуються на підставі: Балансу, Звіту про фінансові результати; даних аналітичного обліку і алгебраїчної суми показників за іншими статтями цього ж Звіту.

Для початку визначимося, що належить до складу грошових коштів та їх еквівалентів. До грошових коштів належать готівкові та безготівкові грошові кошти, а також їх еквіваленти, що відображаються на рахунках:

• 30 "Каса";

• 31 "Рахунки в банках";

• 333 "Грошові кошти в дорозі у національній валюті";

• 334 "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті";

• 351 "Еквіваленти грошових коштів".

Згідно з П(С)БО 4 еквіваленти грошових коштів - це різновид фінансових інвестицій, що відображаються на рахунку 35 "Короткострокові фінансові інвестиції". Для того щоб вважатися еквівалентом грошових коштів, фінансова інвестиція повинна вільно конвертуватися у гроші. Прикладом еквівалентів грошових коштів можуть бути казначейські векселі, а також депозитні сертифікати з терміном погашення до 3 місяців.

Заповнювати форму №3 можна після того, як складені форма №1 "Баланс" і форма №2 "Звіт про фінансові результати". Це пов'язано з тим, що для її складання необхідні деякі показники з перших двох форм звітності. Для великого підприємства складання форми №3 - непросте завдання, суть якого полягає в тому, що необхідно знайти зміну грошових коштів за рік (показник зі знаком "+" або "-"), потім додати його до решти (або відняти його від решти) грошових коштів на початок року. Якщо звіт складений правильно, то в результаті повинна вийти сума показників рядків 230 і 240 Балансу на кінець року (гр. 4).

Трудність складання форми №3 полягає ще й у тому, що зміну грошових коштів слід розглядати для кожного виду діяльності окремо в різних розділах.

У першому розділі відображається зміна грошових коштів у результаті операційної діяльності підприємства. До операційної належить основна діяльність (та, заради якої створювалося підприємство), а також інші види діяльності, які не можна віднести до інвестиційної та фінансової, наприклад:

• надходження грошових коштів від покупців (замовників) за реалізовані товари (роботи, послуги) або як передоплата;

• перерахування грошових коштів постачальникам (підрядчикам);

• виплата заробітної плати;

• надходження грошових коштів (або, навпаки, їх перерахування) за майно, що знаходиться в операційній оренді тощо.

Перший розділ складається із застосуванням так званого непрямого (або посереднього) методу. Значення його полягає в тому, що із форми №2 береться показник бухгалтерського прибутку (або збитку) підприємства до оподаткування, потім він коригується на негрошові операції звітного періоду. У результаті треба отримати зміну грошових коштів від операційної діяльності.

Другий розділ призначений для визначення зміни грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності. Прикладами інвестиційної діяльності можуть бути операції придбання і реалізації основних засобів та інших необоротних активів, нематеріальних активів, незавершеного будівництва, довгострокових фінансових інвестицій (а саме акцій інших підприємств, довгострокових векселів), отримання відсотків і дивідендів від фінансових інвестицій.

У третьому розділі відображається рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності. До фінансової належить та діяльність, яка призводить до зміни власного і позикового капіталу. Наприклад, випуск акцій акціонерним товариством, отримання і погашення кредитів, виплата дивідендів.

Для того щоб правильно віднести конкретну операцію до того або іншого виду діяльності, необхідно проаналізувати її економічну суть. Наприклад, продаж акцій, акціонерним товариством - це його фінансова діяльність, а продаж акцій фондовою біржею - це її операційна діяльність. Купівля акцій звичайним підприємством - це інвестиційна діяльність, а купівля акцій інвестиційною компанією є операційною діяльністю таксі-компанії.

Не відображаються у звіті про рух грошових коштів:

• внутрішній рух грошових коштів. Оскільки надходження грошей з поточного банківського рахунка в касу або з поточного на валютний рахунок не впливає на загальний показник суми грошових коштів, то і відображати такий рух у формі №3 не треба;

• негрошові операції. У пункті 10 П(С)БО 4 визначено, що не треба відображати у формі №3 отримання активів шляхом фінансової оренди, придбання активів шляхом емісії акцій, а також бартерні операції. Однак, заповнюючи рядки зміни оборотних активів і поточних зобов'язань, доводиться враховувати і залишки на рахунках, що утворилися в результаті бартерних операцій, здійснюваних при операційній діяльності.

Надходження і витрати грошових коштів відображаються окремо в різних графах. Від'ємні показники наводяться в дужках. При заповненні форми №3 за 2001 рік уперше слід заповнювати графи 5 і 6 за попередній період. Таким попереднім періодом є 2000 р. Тому слід узяти форму №3 за 2000 р. і перенести з неї показники всіх рядків із графи 3 до графи 5 і з графи 4 до графи 6 відповідно. Ця інформація необхідна користувачам для порівняння грошових потоків на підприємстві в поточному році порівняно з попереднім.

Для заповнення першого розділу форми №3 непрямим методом варто запам'ятати одне нескладне правило: зміни показників активів відображаються з протилежним знаком, зміни показників пасивів - з тим же знаком (Додаток)

На сучасному етапі функціонування суспільства в Україні відбуваються істотні зрушення, що призводять до змін у веденні бухгалтерського обліку. Це насамперед пов’язано з намаганням наблизити облік до міжнародних стандартів і нестабільною законодавчою базою.

Хвиля нормотворчості відносно знов виникаючих стосунків, пов'язаних з комп'ютерними технологіями, що бурхливо розвиваються, не минула і українського законодавця. Не дивлячись на те, що даний процес протікає млявіше, ніж, наприклад, в Росії, певні досягнення вже є, що виражається в наявності законів аналогічних російським, а саме Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 р. №851-IV. Цей Закон встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.

Відповідно до ст. 5 закону електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.

Якщо автор і адресат у письмовій формі попередньо не домовилися про інше, датою і часом відправлення електронного документа вважаються дата і час, коли відправлення електронного документа не може бути скасовано особою, яка його відправила.

У разі відправлення електронного документа шляхом пересилання його на електронному носії, на якому записано цей документ, датою і часом відправлення вважаються дата і час здавання його для пересилання.

До електронних документів відноситься також і електронна звітність, а саме «Звіт про рух грошових коштів». Це був великий крок в перед, це значно полегшує роботу на підприємстві, є багато плюсів.

Багато критиків вважають, що впровадження сучасної системи електронного документообігу є критично важливим для успішного ведення бізнесу. Продуктивність праці персоналу збільшується на 20-25%.Прийнято також вважати, що при впровадженні системи електронного документообігу здобуваються тактичні і стратегічні вигоди. Тактичні вигоди визначаються скороченням витрат при впровадженні системи електронного документообігу, зв'язаним із:

• звільненням фізичного місця для збереження документів;

• зменшенням витрат на копіювання і доставку документів у паперовому вигляді;

• зниженням витрат на персонал і устаткування та ін.

До стратегічного відносяться переваги, зв'язані з підвищенням ефективності роботи підприємства або організації. До таких переваг можна віднести:

• поява можливості колективної роботи над документами (що неможливо при паперовому діловодстві);

• значне прискорення пошуку і вибірки документів (по різних атрибутах);

• підвищення безпеки інформації за рахунок того, що робота в системи електронного документообігу з незареєстрованної робочої станції неможлива, а кожному користувачеві системи електронного документообігу призначаються свої повноваження доступу до інформації;

• підвищення схоронності документів і зручності їхнього збереження, тому що вони зберігаються в електронному виді на сервері; поліпшення контролю за виконанням документів.

Висновки до розділу 2

У другому розділі дано коротку характеристику досліджуваного підприємства про ведення обліку руху грошових коштів на досліджуваному підприємстві та звітності руху грошових коштів.

Зосереджено увагу на документуванні операцій з рухом грошових коштів, а також розкрито питання аналітичного і синтетичного обліку.

У ході проведеного дослідження вивчені теоретичні питання, зв'язані з веденням фінансового обліку грошових коштів і їхніх еквівалентів. Була проаналізована система обліку як взагалі так і по темі дослідження, в саме освітлене відображення в бухгалтерському обліку ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» операції, зв’язані з рухом грошових коштів як в касі та і на поточному рахунку.

Залежно від видів діяльності витрати підприємств поділяються на: витрати, які виникають в процесі звичайної діяльності; витрати, які виникають в процесі надзвичайних подій. Витрати звичайної діяльності, в свою чергу, поділяються на витрати:

операційної діяльності (основної та іншої);

інвестиційної діяльності;

фінансової діяльності;

іншої діяльності.

Під операційною діяльністю розуміють основну діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не належать до інвестиційної або фінансової. Основна діяльність - це діяльність, пов'язана з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), яка є визначальною метою створення підприємства і забезпечує основну частину його доходу (прибутку). Так, для виробничих підприємств основною діяльністю є придбання виробничих запасів (сировини, матеріалів, палива тощо), виготовлення і реалізація готової продукції; для торгових підприємств - придбання і реалізація товарів з метою одержання прибутку і т.д. Витрати, пов'язані з основною діяльністю, розрізняються за функціями: виробництво, управління, збут, інші витрати операційної діяльності.

Для вдосконалення обліку грошових коштів ми пропонуємо деякі субрахунки звести разом, а до рахунку 74 треба додати новий субрахунок «Дооцінка активів» де відображувати доходи від доооцінки необоротних і оборотних активів, а також фінансових інвестицій. Створити новий субрахунок «Відшкодування нестач і втрат від псування цінностей», де акумулювати інформацію про відшкодовані суми підприємству матеріально відповідальними особами.

Також шляхом вдосконалення бухгалтерського обліку руху грошових коштів є автоматизація універсальні бухгалтерські системи програмні продукти, призначені для використання в бухгалтеріях малих та середніх підприємств, які в спрощеному вигляді забезпечують ведення усіх ділянок обліку. Такі програмні системи поєднують всі облікові функції в межах одної програми і як правило розраховані для роботи на одному комп'ютері. Іноді програми цього класу пристосовують для роботи на декількох комп'ютерах в локальній мережі. Програми цього класу мають найбільший попит на ринку та цілком задовольняють потреби підприємств. "1С:Бухгалтерія", "Парус", "Турбо Бухгалтер 6", "Главный бухгалтер", "Бухгалтерский учет и расчет баланса", "Бухгалтерия ЛЮКС",

Вважаємо, що запропоновані нами зміни в обліку доходів і витрат зроблять суттєвий поступ у вдосконаленні обліку руху грошових коштів підприємств України всіх форм власності.

Розділ 3. Аудит і економічний аналіз грошового обігу підприємства

.1 Аудит грошового обігу підприємства

ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика" - сучасне підприємство, що працює за новітніми технологіями, з дотриманням високих стандартів якості, ефективним управлінням та якісним обслуговуванням замовників, відомий у Європі виробник високоякісного стильного жіночого та чоловічого одягу. Успішно продає свої вироби в Англії, Франції, Італії та Голландії.

Торгова марка "Парада", популярність якої щороку зростає, на вітчизняному ринку відома в Києві, Луцьку, Одесі, Запоріжжі, Трускавці, Івано-Франківську, Львові, Рівному, Херсоні, Тячеві, Ужгороді та інших містах.

Аудит касових операцій передбачає перевірку операцій підприємства, пов'язаних із обігом готівки в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності з метою встановлення правильності їх проведення відповідно до чинного законодавства України.

Готівкові операції - це такий своєрідний об'єкт обліку, який, з одного боку, потребує до себе досить уважного ставлення, а з іншого - не викликає проблем методологічного змісту через свою простоту та конкретність.

Схематично аудит касових операцій подано на рис. 3.1.1.

Аудиторська практика засвідчила, що власника дуже часто цікавить не стільки відповідність бухгалтерського обліку прийнятим стандартам, скільки законність та обґрунтованість витрачання коштів. Вона доводить, що господарюючі суб'єкти дуже часто припускають порушень у порядку ведення касових операцій, найбільш типовими з яких є нецільове використання готівки, отриманої з установ банку, порушення вимог розрахунків з підзвітними особами, розрахунки з іншими суб'єктами понад установлену суму, невикористання реєстраторів розрахункових операцій. Враховуючи відсутність у Національних нормативах аудиту рекомендацій щодо проведення аудиту такої ланки облікової роботи, виникає потреба у самостійній розробці необхідних робочих документів аудитора. У зв'язку з тим, що основним напрямом здійснення готівкових розрахунків є ведення їх через касу підприємства, доцільно планувати роботу аудитора з перевірки касової дисципліни.

Рисунок 3.1.1 Порядок проведення аудиту грошових коштів в касі

Виходячи із мети аудиту, слід сформувати такі завдання:

) оцінити стан аналітичного та синтетичного обліку готівкових операцій, які здійснювало підприємство за період, що перевіряється;

) виконати перевірку своєчасності та правильності відображення в обліку готівкових операцій;

) здійснити перевірку додержання підприємством вимог нормативних документів, які регламентують порядок ведення готівкових операцій.

Об'єкти аудиту операцій з руху готівки в касі можна згрупувати так (табл.3.1.1).

Таблиця 3.1.1

Об'єкти аудиту операцій з руху готівки

№ пор.	Найменування рахунку	Найменування субрахунку
30	Грошові кошти та їх еквіваленти:
31	В національній валюті
32	В іноземній валюті	302, 312, 314

Джерелом інформації для аудиту грошових коштів у касі можуть бути первинні документи з обліку грошових коштів, облікові регістри, акти інвентаризації касової готівки, Головна книга, бухгалтерські баланси.

Аудит касових операцій підприємства рекомендується проводити в кілька етапів.

На підготовчому етапі аудиту касових операцій аудитор повинен розглянути загальні питання організації роботи каси на підприємстві:

• інтенсивність касових операцій;

• основні напрями касових надходжень і видатків;

• кваліфікацію та практичний досвід працівників, які забезпечують роботу каси на підприємстві;

• наявність договорів з касирами про повну матеріальну відповідальність;

• забезпеченість обліку касових операцій електронно-обчислювальною технікою;

• обладнання приміщення каси на підприємстві.

Аудит касових операцій доцільно проводити за програмою, яку наведено в табл. 3.1.2. (Додаток)

Аудиторська практика доводить, що найтиповішими порушеннями у сфері готівкового обігу є такі:

. Підприємства порушують вимоги щодо оформлення первинних касових документів, а саме: в більшості видаткових касових ордерів відсутні паспортні дані особи, що одержує готівкові кошти, відсутні необхідні підписи; не зазначено кореспонденцію рахунків у касових документах. Зазначені порушення призводять до погіршення стану контролю за порядком здійснення касових операцій та можуть спричинювати зловживання.

. При розрахунках готівкою з іншими підприємствами (підприємцями) досить часто трапляються випадки, коли господарюючі суб'єкти вважають, що встановлене законодавством обмеження (3000,0 грн.) не поширюється на розрахунки з приватними підприємцями. Крім того, непоодинокими є випадки, коли розрахунок здійснюється з одним підприємством (підприємцем) в один день, але за різними платіжними документами, загальна сума за якими перевищує встановлене обмеження.

Такі порушення тягнуть за собою застосування штрафної санкції у розмірі двократного розміру виявленої понадлімітної готівки.

Аудит стану обліку грошових коштів займає одне з важливих місць в аудиті взагалі. Аудит касових операцій передбачає перевірка операцій підприємства, пов’язаних із обігом готівки в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності з метою встановлення правильності їх проведення відповідно до чинного законодавства України за складеною Програмою аудиту (табл. 3.1.2.).

Таблиця 3.1.2

Програма аудиту стану обліку грошових документів

№ п/п	Перелік питань, що перевіряються і процедур	Робочі документи аудитора	Примітки
1.	Перевірка наявності грошових документів в касі. Процедура: інвентаризація	Акт
2.	Правильність ведення книги по обліку грошових документів. Процедура: перевірка документів, арифметичних підрахунків	Робочі записи
3.	Повнота наявності прибуткових і видаткових документів. Процедура: перевірка документів Вибірка Суцільним порядком	Робочі записи
4.	Правильність і своєчасність складання звітів по руху грошових документів Процедура: перевірка документів Вибірка Суцільним порядком	Робочі записи
5.	Правильність складання кореспонденцій рахунків по обліку грошових документів Процедура: перевірка документів, прослідковування Вибірка Суцільним порядком
6.	Відповідність записів по рахунку 331, 332 записам в головній книзі і формам бухгалтерської звітності Процедура: прослідковування Вибірка Суцільним порядком	Робочі записи

Перевірка банківських операцій потребує великої увагиз боку аудитора. Цей етап аудиторського контролю повинен включати перевірку законності, достовірності і господарської ефективності на рахунках грошових коштів в банку.

Основними джерелами інформації для контролю цих операцій являються: виписки банку з доданими до них розрахунково-грошовими документами, головна книга, журнали-ордера №2 і №3, відомість №2 журнально-ордерної форми обліку чи машинограми оборотів по рахунках 31 "Рахунки в банках", 33 "Інші кошти" та їх субрахунків (табл. 3.1.3.).

Таблиця 3.1.3

Програма аудиту стану обліку коштів в дорозі

№п/п	Перелік питань, що перевіряються і процедур	Робочі документи аудитора	Примітки
1.	Наявність виправдних документів, які служать основою для відображення операцій на рахунках 333 і 334 Процедура: перевірка документів Вибірка Суцільним порядком	Робочі записи
2.	Правильність складання кореспонденцій рахунків по рахунках 333 і 334 Процедура: прослідковування Вибірка Суцільним порядком	Робочі записи

При їх перевірці в установах банку необхідно встановити:

в яких установах банку відкриті рахунки;

чи відповідають суми по випискам банка сумам, вказаним у доданих до них первинних документах;

чи не допускалося в цих випадках неправильного відображення у бухгалтерському обліку банківських операцій.

Така перевірка банківських виписок повинна поєднуватись з вивченням банківських документів по змісту здійснених операцій.

При цьому аудитор повинен вияснити:

1) чи допущено неправильне перерахування авансів і платежів по нетоварних рахунках та інші незаконні операції;

- чи правильно і своєчасно використовувалися банківські позики під сезонне накопичення ТМЦ по неоплаченим рахункам замовників за виконані роботи і т.п., чи достовірні документи, що були надані для отримання позики;

чи вірно відображені в обліку і чи законно використовуються отримані з банку лімітовані і не лімітовані чекові книжки, чи видаються вони підзвітній особі під розписку; чи складаються підзвітними особами звіти про використання чекових книжок, чи співпадають обороти та залишки по звітам підзвітних осіб по оборотам і залишкам банку по спец позиковим рахункам; чи відмічаються на транспортних документах номера, дати та суми чеків і т.д.;

чи правильно і законно здійснюються операції з акредитивами.

Необхідно визначити причини таких розрахунків, чи не викликані вони неплатоспроможністю підприємства; які заходи приймаються у цьому випадку для поліпшення фінансової діяльності підприємств. В процесі перевірки банківських операцій досліджуються первинні документи, які знайшли відображення в ж-о по рахунках №31, №33, відомостях аналітичного обліку грошових засобів в касі, на розрахунковому і інших рахунках в банку та ін. Уважно повинні бути перевірені банківські операції, якщо є розбіжності.

Вивчаючи поступлення на розрахунковий і валютний рахунки грошові кошти, потрібно перевірити правильність і повноту їх, зарахування. Отже, внески готівкових грошей повинні відмічатися у всіх виписках банка. При перевірці списання грошових коштів з розрахункового і валютного рахунків особливу увагу необхідно звернути на своєчасність і повноту оприбуткування і цільового використання готівки одержаної з банку. Перерахування грошових коштів в погашення заборгованості постачальникам слід аналізувати в розрізі цих рахунків, щоб встановити, наскільки реальне і обґрунтоване їх використання. Аудитор повинен з'ясувати, чи нема порушень при перерахуванні грошових коштів акцептованими дорученнями через поштові відділення. При перевірці переказів сум поточної і депонованої заробітної плати, утриманої по виконавчим листам, або підзвітних чи інших подібних сум, потрібно встановити обґрунтованість переказів і правильність перерахованих сум (звіркою з первинними обліковими документами), а також достовірність вказаних в переліку адресів одержувачів переказів (табл. 3.1.4).

При перевірці банківських валютних операцій вивчаються документи, які знайшли відображення в Ж-О на рахунку №31 "Рахунки в банках", субрахунках №312, 314 ("Поточні та інші рахунки в банках в іноземній валюті"). Однак аудитор повинен знати, що при здійсненні зовнішньоекономічних операцій для відображення в бухгалтерському обліку виручки від реалізації і фінансових результатів із цим рахунком можуть додатково використовуватися транзитні валютні рахунки, інші поточні валютні рахунки і валютні рахунки за кордоном.

Перевіряючи дотримання діючого валютного законодавства в першу чергу необхідно звернути увагу на повноту і своєчасність зарахування валютної виручки організацій-експортерів (резидентами) на їх валютні транзитні рахунки в уповноважених банках (порівнюючи суму валютної виручки, яка надійшла на протягом року з вартістю експортних товарів).

Таблиця 3.1.4

Основні порушення при проведенні операцій по рахунках в банках

№ п/п	Можливе порушення	Характеристика порушення
1	Неповне відображення в обліку операцій по рахунках в банках	Не відображення надходження сум, одержаних з банку і одночасне не відображення надходження сум на рахунок на таку ж суму, тимчасове віднесення відповідних сум на розрахунки з банком по претензіях відсутність документів, що підтверджують списання грошових коштів з банківського
2	Безготівкові перерахування коштів не за призначенням	Перерахування коштів постачальникам з викривленням тексту, що оплачуються з рахунку або з підміною копій банківських доручень переказ грошових коштів підставним особам за нібито виконані роботи або в порядку погашення заборгованості
3	Некоректне відображення операцій на рахунках в банках в регістрах синтетичного	Некоректне складання проводок, неправильне виведення залишків, невідповідність записів в регістрах записам в первинних документах

При цьому слід мати на увазі, що валютна виручка яка належить перерахуванню і поступила у власність резидента за кордоном може використовуватися ним до здійснення перерахунку тільки для оплати банківських і інших комісій і витрат, які безпосередньо пов'язані з даною зовнішньоекономічною операцією, по якій одержана ця виручка. Також потрібно перевірити відповідність фактично використовуваних валютних рахунків експортерів інформації про валютні рахунки, яка подана ним для реєстрації в якості експортерів. Також слід перевірити дозволи НБУ для відкриття рахунків за кордоном. В загальному процедура аудиту операцій по валютному рахунку виглядить так:

. Вивчення договірних відносин з уповноваженим банком клієнта

звернути увагу на повноту тарифікації послуг, що надаються банком по операціях з валютою: чи зазначено у договорі на розрахунково-касове обслуговування конкретна вартість розрахунків платіжними та інкасовими дорученнями, вартість відкриття інвалютного акредитива та ін.; чи передбачено у договорі нарахування і сплату відсотків за використання залишку коштів на валютному рахунку.

з'ясувати, чи достатньо повно обумовлено дії сторін в умовах форс-мажору.

визначити, чи є в договорі сумнівні вимоги банку до свого клієнта (наприклад, нарахування пені за несвоєчасне повідомлення про помилково зараховані на валютний рахунок кошти).

. Перевірка первинних документів і документального підтвердження платежів в іноземній валюті.

звіряння платіжних доручень і реєстрів платежів з виписками банку за сумами і датами платежів і надходжень. Слід зазначити, що форма платіжного доручення в інвалюті дещо відрізняється від аналогічного внутрішньо-українського документа. Перевірка документального підтвердження платежів і надходжень коштів на валютний рахунок підприємства по: експортних і імпортних поставках - договори, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури; службових закордонних відрядженнях - авансові звіти; купівлі і продажу валюти - заявки на продаж і купівлю валютних фондів.

перевірка наявності і своєчасності заповнення журналу реєстрації первинних документів в інвалюті.

. Перевірка правильності застосування облікових рішень (складання бухгалтерських проводок щодо валютного рахунку).

перевірка документального оформлення і своєчасне відображення в обліку курсових різниць: курсові різниці доцільно оформляти бухгалтерськими довідками-розрахунками із зазначенням сум і дат здійснення валютних операцій і відповідних курсів валют НБУ.

моментом появи курсової різниці в обліку може бути: при експортних та імпортних поставках - день перетинання партією товару кордону України (день складання митної декларації) і день перерахування одержання інвалютних коштів; продажу валюти - день зарахування валютних коштів на рахунок і день одержання валютних коштів у національній валюті, одержаної від продажу інвалюти уповноваженим банком; службовому закордонному відрядженні - одержання валютних коштів у підзвіт працівником і день надання ним авансового звіту про відрядження; складання звіту - день появи валютної позиції в обліку й останній день звітного кварталу.

перевірка правильності відображення в обліку службових закордонних відряджень.

перевірка правильності відображення в обліку операцій по купівлі і продажу інвалюти.

- перевірка кореспонденції рахунків при оплаті експортних та імпортних поставок. При цьому необхідно точно визначити тип операції, яку перевіряють (бартерна, реекспортна, консигнаційна тощо) і форму платіжного доручення, акредитив, вексель та ін.

4. Перевірка облікових реєстрів

перевірка Ж-О №2 і відомостей до них з кожної валют окремо (із зазначенням суми в інвалюті і перерахунку на національну грошову одиницю).

Звіряння сум, відображених у Ж-О №2 "Валютний рахунок" з даними відображеними у відомостях аналітичного обліку №1 "Каса/Каса в інвалюті", №6 "Розрахунки з підрядниками і постачальниками/розрахунки в інвалюті", №7 "Розрахунки з підзвітними особами/підзвіт в інвалюті".

звіряння сум, відображених у відомості аналітичного обліку №2 з даними Ж-О №1, Ж-О №4 "Кредити банків/ кредити в інвалюті" і відомості обліку реалізації №16.

звіряння підсумкових сум за кореспондуючими рахунками відомості №2, а також загального обороту за Ж-О №2 з даними Головної книги.

перевірка відповідності сальдових залишків за відомістю №2 і Головною книгою та з рядком 240 звітного Балансу.

Перевірку операцій по касі доцільно розпочинати з її інвентаризації Однак часто аудитор не може бути присутнім при інвентаризації каси і тому вимушений працювати з актами інвентаризацій, що були проведені раніше. В такій ситуації аудит касових операцій можна проводити з її схемою побудови документообігу по касі, що наведено на схемі 3.1.1 (додаток).

На ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» була проведена внутрішня аудиторська перевірка за поданою схемою 3.1.1 (додаток).

У ході проведення перевірки встановлено, що на протязі грудня 2011 року працівник ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» головний інженер Полушко МС. не своєчасно подавав авансові звіти про видані у підзвіт суми на виробничі та господарські витрати, що відображені у розрахунку, показаному в табл.3.1.5

Таблиця 3.1.5

Журнал реєстрації виданих авансів за грудень 2011 року ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»

№ п/п	Дата	ПІБ підзвіт. особи	Дата видачі у підзвіт	Сума, грн.	Дата звітування	Сума звіту грн.	Несвоєчасно відзвітовано Суми
1. 2. 3, 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15.	Грудень	Тиводар В.Ю.	01.12.	312,50	За грудень		312,50
		Тиводар В.Ю.	05	135,00			135,00
		Тиводар В.Ю.	06	125,00			125,00
		Тиводар В.Ю.	07	1850,00			1850,00
		Тиводар В.Ю.	08	2770,00			2770,00
		Тиводар В.Ю.	11	125,00			125,00
		Тиводар В.Ю.	12	135,00			135,00
		Тиводар В.Ю.	13	1128,47			1128,47
		Тиводар В.Ю.	20	5580,00			5580,00
		Тиводар В.Ю.	21	1562,50			1562,50
		Тиводар В.Ю.	22	1890,00			1890,00
		Тиводар В.Ю.	26	2295,20			2295,20
		Тиводар В.Ю.	27	2892,30			2892,30
		Тиводар В.Ю.	28	2960,00			2960,00
		Тиводар В.Ю.	29	9905,00			9905,00
		Тиводар В.Ю.				43744,94

Працівник, який одержав готівку в підзвіт, зобов'язані подати до бухгалтерії підприємства авансовий звіт про витрачені суми, до якого повинні бути додані всі виправдовуючі документи: акт закупівлі, акти на списання представницьких витрат в межах передбачених норм з додаванням відповідних документів на оплату рахунків ресторанів, кафе, готелів тощо, чеки, квитанції, рахунки магазинів, залізничні, авіаційні та інші проїзні квитки. Обов'язковим реквізитом авансового звіту є резолюція керівника підприємства чи уповноваженої ним особи про затвердження вказаної суми витрат і його підпис.

За перевищення встановлених строків використання виданої у підзвіт готівки, за видачу готівкових коштів у підзвіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів, за витрату готівки з виручки на виплати пов'язані з оплатою праці, за наявності податкової заборгованості, а також у разі витрачання підприємствами та індивідуальними підприємцями одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням, до них застосовуються фінансові санкції згідно чинного законодавства.

Передбачено, що в разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлено НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: у розмірі 25% виданих у підзвіт сум.

Пропозиції по акту перевірки

. Забезпечити дотримання чинного законодавства України з норм готівкового обігу в подальшій діяльності підприємства.

. Посадовим особам представити письмово пояснення щодо виявлених перевіркою порушень, причин їх появи та вжитих заходів щодо їх усунення.

. Узагальнення стану аудиту грошових коштів на підприємстві

Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості. При цьому необхідно дотримуватись таких вимог:

короткостроковість (строк погашення до трьох місяців);

висока ліквідність (здатність вільно конвертуватися у грошові кошти);

при конвертуванні майже не змінювати свою вартість.

Звіт про рух грошових коштів взаємопов'язаний з Балансом та Звітом про фінансові результати.

Баланс підприємства відображає його фінансовий стан на початок та

кінець звітного періоду. Звіт про рух грошових коштів пояснює зміни в грошових коштах та їх еквівалентах, які відбулися за звітний період. Звіт про фінансові результати показує фінансові результати діяльності підприємства за звітній період, а Звіт про рух грошових коштів показує вплив цієї діяльності на грошові потоки підприємства.

Звіт про рух грошових коштів (ф. №3) складають на підставі Балансу (ф. №1), Звіту про фінансові результати (ф. №2), Звіту про власний капітал (ф. №4), даних Головної книги, синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку.

Форма Звіту про рух грошових коштів передбачає розділи: І. "Рух коштів у результаті операційної діяльності"; ІІ. "Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності"; III. "Рух коштів фінансової діяльності" та узагальнюючий розділ "Зміна величини грошових коштів за звітній період".

Дані про рух грошових коштів у формі №3 передбачено відображати "За звітний період" та "За попередній період" у розрізі "Надходження" і "Видаток". У ПБО 4 передбачено складання Звіту про рух грошових коштів непрямим методом тому розглянемо порядок складання звіту непрямим методом у розрізі передбачених розділів за окремими видами діяльності: операційної, інвестиційної і фінансової. (додаток)

.2 Економічний аналіз грошових потоків підприємства

ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика" складає звіт про рух грошових коштів та інші форми звітності.

Аналіз грошових потоків (аналіз руху грошових коштів) підприємства має на меті дослідити зміни, що відбулися у грошових коштах за звітний період (декілька періодів), виявити рівень достатності формування грошових коштів, ефективність їх використання, збалансованість вхідного і вихідного грошових потоків за обсягом і в часі, розробити заходи з усунення дисбалансу.

Аналіз грошових потоків забезпечує можливості глибшого розуміння сутності фінансових операцій підприємства. За його результатами можна одержати відповідь на запитання: звідки надходять грошові кошти, яка роль кожного їх джерела, з якою метою їх використовують, що є причиною нестачі (дефіциту) чи надлишку грошових коштів.

З рухом грошових коштів тісно пов'язані ліквідність і платоспроможність підприємства, тому аналіз руху грошових коштів значно доповнює методику оцінки ліквідності та платоспроможності і дає можливість реальніше оцінити фінансовий стан підприємства.

Результати аналізу грошових потоків широко використовують в управлінні обслуговуванням поточних платежів підприємства, у фінансовому плануванні' та прогнозуванні. З використанням результатів аналізу вирішуються такі важливі для забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства питання управління грошовими потоками, як:

синхронізація надходження і виплат грошових коштів у часі і просторі (бюджетування);

оптимізація розміру коштів у розрахунках;

оптимізація перехідного залишку грошових коштів на рахунках і в касі підприємства;

оптимізація рівня самофінансування підприємства.

Грошовий потік як аналітичний інструмент широко використовують для оцінки інвестиційних проектів, для управління витратами та економічним зростанням підприємства.

У світовій та вітчизняній практиці використовують два методи розрахунку, а відповідно й аналізу потоків грошових коштів - прямий і непрямий. Різниця між ними полягає у різній послідовності процедур визначення величини потоку грошових коштів у результаті операційної діяльності, в різному інформаційному забезпеченні розрахунків. Застосування цих методів забезпечує різний рівень повноти і глибини аналітичного дослідження: прямий метод, базуючись безпосередньо наданих бухгалтерського обліку, дає змогу ґрунтовно вивчити всі аспекти руху грошових коштів, пов'язані з вхідним і вихідним грошовими потоками як загалом для підприємства, так і для різних видів його господарської діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової); непрямий ґрунтується в основному на даних фінансової звітності і зорієнтований переважно на аналіз результативного грошового потоку (чистого руху коштів від окремих видів господарської діяльності). Основні напрями аналітичного дослідження грошових потоків із застосуванням прямого і непрямого методів наведені на рис. 3.2.1.

Використовуючи дані поточного бухгалтерського обліку та форми №3 "Звіт про рух грошових коштів" ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» за звітний період, сформуємо аналітичний звіт про рух грошових коштів цього акціонерного товариства (табл. 3.1.1, Додаток) і проаналізуємо динаміку та структуру формування його вхідного і вихідного грошових потоків

На основі даних аналітичного звіту про рух грошових коштів (прийнявши за базу порівняння попередній період), проаналізуємо динаміку обсягу і структури формування вхідного та вихідного грошових потоків від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (табл. 3.2.2 і 3.2.3). Це дасть змогу з'ясувати: який вид діяльності забезпечив найбільші надходження коштів у звітному і попередньому періодах (як в абсолютних, так і у відносних величинах) і для здійснення якого виду діяльності використовувалось найбільше коштів, за яким видом діяльності надходження і видатки у звітному періоді найбільшою мірою зросли (зменшилися) порівняно з попереднім періодом.

Рис. 3.2.1 Напрями аналізу грошових потоків із застосуванням прямого і непрямого методів

Таблиця 3.2.2

Динаміка обсягу і структури вхідного грошового потоку ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» за 2010-2011 рр.

Показник	За попередній період		За звітний період		Відхилення (+,-)
	сума, тис. гри	структура,	сума, тис. гри	структура,	обсягу, тис. гри	структури,
1	2	3	4	5	6	7
1. Надходження грошових коштів від операційної діяльності	10641	97,8	11433	96,23	+ 792	127
2. Надходження грошових коштів від інвестиційної діяльності	228	2,09	437	3,68	+ 209	+
3. Надходження грошових коштів від фінансової діяльності	5	0,045	10	0,085	+ 5	-0
Разом надходження грошових коштів (ряд. 1 + ряд. 2 + ряд. 3)	10874	100	11880	100	+ 100,6	0

Таблиця 3.2.3

Аналіз динаміки обсягу і структури вихідного грошового потоку АТ «Ужгородська швейна фабрика» за 2010-2011 рр.

Показник	За попередній період		За звітний період		Відхилення (+, -)
	сума, тис. гри	структура, %	сума, тис. гри	структура,	обсягу, тис. грн..	структури, %
1	2	3	4	5	6	7
1. Видаток грошових коштів на операційну діяльність	-1200	43,35	-98	67,04	-1102
2. Видаток грошових коштів на інвестиційну діяльність	437	15,79	641	31,04	+ 204	+20,5
3. Видаток грошових коштів на фінансову діяльність	1429	51,62	1522	+73,7	+ 93	+
Разом видаток грошових коштів (ряд. 1+ ряд. 2 + ряд. 3)	2768	100	2065	100	+ 991	0

Дані табл. 3.2.2 і 3.2.3 свідчать, що у звітному періоді спостерігається тенденція до зростання як вхідного, так і вихідного грошових потоків за усіма видами господарської діяльності. Основним джерелом формування цих потоків є операційна діяльність, яка забезпечила у звітному періоді 66% формування вхідного і 61,5% вихідного грошового потоку, хоча й частка надходжень і видатків від операційної діяльності у звітному періоді порівняно з попереднім істотно зменшилась (на 16,6% і 15,5% відповідно). Значно зросли у звітному періоді надходження і видатки від інвестиційної діяльності (на 16,8% і 15,3% відповідно). Незначний на підприємстві обсяг фінансової діяльності - вона забезпечила у звітному періоді лише 2,1% надходжень і 1,7% видатків грошових коштів.

Чистий грошовий потік розраховують за даними аналітичного звіту про рух грошових коштів як різницю між надходженнями і видатками (алгебраїчну суму вхідного і вихідного грошових потоків) як для окремих видів господарської діяльності підприємства, так і для підприємства загалом. Розрахованим значенням чистого грошового потоку мають відповідати відповідні дані про чистий рух коштів (без врахування руху коштів від надзвичайних подій) у формі №З "Звіт про рух грошових коштів" (додаток).

Аналіз впливу окремих факторів на зміну чистого грошового потоку підприємства проводять порівнянням значень факторних показників звітного періоду зі значеннями аналогічних показників за попередній період, обчисленням їх абсолютних і відносних змін.

Використовуючи дані аналітичного звіту про рух грошових коштів ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» за звітний період проаналізуємо вплив на зміну його чистого грошового потоку таких факторів, як зміна чистого грошового потоку від окремих видів господарської діяльності: операційної, інвестиційної, фінансової.

Аналіз руху коштів у результаті операційної діяльності наведений у табл. 3.2.4

Згідно даних таблиці можна проаналізувати рух коштів у результаті операційної діяльності. Надходження від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) порівняно з аналогічним звітним періодом зросло від 10641 до 11433 тисяч гривень. Також помітно збільшилось надходження від цільового фінансування, за попередній рік було 17 тис. грн., а за звітний - 220 тис. грн. Змін у витрачанні на оплату праці майже непомітно. Зменшились витрати на соціальні заходи на 319 тис. грн. Щодо чистого руху коштів від операційної діяльності, то у ньому теж помітні зміни, попередньому році він становив - -1200 тис. грн., а у звітному - 98 тис. грн.

Таблиця 3.2.4

Аналіз руху коштів у результаті операційної діяльності на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» за 2010-2011 рр. тис. грн.

Статті	За звітний період (тис. грн.)	За аналогічний період попереднього року (тис. грн.)
Надходження від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	11433	10641
Надходження від цільового фінансування	220	17
Витрачання на оплату товарів (робіт, послуг)	4606	4668
Витрачання на оплату працівникам	4850	4831
Відрахування на соціальні заходи	1751	2070
Чистий рух коштів від операційної діяльності	-98	-1200

Вихідні дані та результати аналізу наведені в табл. 3.2.5.

Таблиця 3.2

.5

Аналіз динаміки обсягу і структури чистого грошового потоку ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» за 2010-2011 рр. тис. грн.

Показник	За попередній період		За звітний період		Відхилення
					(+,	-
	сума, тис. грн..	структура	сума, тис. гри	структура, %	структури,
1	2	3	4	5	6	7
Операційна діяльність:
надходження	10641	X	11433	X	+ 792	X
видаток	-1200	X	-98	X	-1102	X
чистий грошовий потік	1429	46,3	540	35,5	-310	19,7
Інвестиційна діяльність:
надходження	228	7,39	437	X	+209	X
видаток	-	X	-	X		X
чистий грошовий потік	228	7,39	437	28,8	+209	13-28
Фінансова діяльність:
видаток	-	-		X		X
чистий грошовий потік	1429	46,3	540	35,59	-889	-56,6
Чистий грошовий потік підприємства	3086	100	1517	100	+1573	X

Як видно з табл. 3.2.5, чистий грошовий потік підприємства у звітному періоді зріс порівняно з попереднім періодом на 1573 тис. грн.

За звітний період чистий грошовий потік склав 1517 тис. грн. а в попередньому 2010 році був 3086 тис. грн..

Проведений аналіз засвідчує, що визначальними у формуванні чистого грошового потоку ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» є результати операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, їх зростання у звітному періоді.

Подальший аналіз руху грошових коштів має бути спрямований на дослідження вхідного і вихідного грошових потоків у розрізі окремих джерел формування та напрямів використання грошових коштів за видами господарської діяльності. З цією метою спочатку встановлюють сукупність факторів, що вплинули на зміну чистого грошового потоку від того чи іншого виду діяльності, а потім детально вивчають причини зміни кожної складової надходжень і видатків грошових коштів за кожним видом діяльності. Результати аналізу оформлюють за зразком розглянутих (табл. 3.2.3, 3.2.4, 3.2.5), що дає можливість оцінити склад і структуру грошових потоків за джерелами отримання і напрямами використання коштів, проаналізувати зміни, що відбулися, проранжувати джерела надходження та напрями використання коштів за їх вагомістю й порівняти отримані результати.

Управління фінансовим циклом становить основний зміст управління оборотними активами підприємства і його грошовими потоками. Оптимізація фінансового никлу - одне з головних завдань діяльності фінансових служб підприємства, оскільки забезпечує йому значні переваги в частині мобілізації грошових коштів, авансованих в оборотні активи.

Аналізуючи стан оборотних коштів в умовах ринкової економіки, необхідно розглядати всі конкретні причини неефективнбого їх використання, виявити ті, які негативно впливають на їх стан і розробляти конкретні заходи для їх усунення.

Розрахуємо показники оборотності оборотних коштів на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» за даними ф.1 "Баланс" за 2009-2011 роки,наведеними в додатках 2-4, та ф.2 "Звіт про фінансові результати" наведеними в додатках 16-17.

Найважливіші показники господарської діяльності підприємства - прибуток і обсяг реалізованої продукції - знаходяться в прямій залежності від швидкості обертання оборотних коштів.

Прискорення обертання оборотних коштів має велике значення для стабільності фінансового стану підприємства, виходячи з наступних основних причин.

Оборотність оборотних коштів характеризується такими показниками, як кількість обертів (коефіцієнт оборотності), тривалість одного обороту в днях, коефіцієнт закріплення оборотних коштів.[90,С.244-245]

Аналіз оборотності коштів передбачає виявлення ступеня прискорення (або уповільнення) оборотності оборотних коштів і суми коштів, які можливо додатково залучити в оборот (або вилучити з обороту).

Коефіцієнт оборотності (Ко) - це число обертів, що їх роблять оборотні кошти за період, який аналізується. Цей коефіцієнт характеризує розмір обсягу виручки від реалізації в розрахунку на 1 грн. оборотних коштів.

(3.2.1)

де Р - виручка від реалізації (без ПДВ і акцизного збору);

СЗ - середній залишок оборотних активів за період, що аналізується. Коефіцієнт оборотності - це фондовіддача оборотних активів. Тривалість одного обороту в днях розраховується за формулою:

(3.2.2)

де Д - число днів періоду;- тривалість одного обороту в днях; Ко - кількість обертів (коефіцієнт оборотності). Коефіцієнт завантаження коштів в обороті (Кз)

(3.2.3)

- переведення грн. у коп.

Цей показник обернений коефіцієнту оборотності і показує суму оборотних коштів, що авансується на одну гривню виручки від реалізації. Чим менший коефіцієнт завантаження коштів в обороті, тим ефективніше вони використовуються.

Відносне вивільнення (додаткове залучення оборотних активів) розраховується за формулою:

(3.2.4)

де Vo і V - тривалість одного обороту в днях у звітному і базисному періоді;

Якщо має місце прискорення оборотності оборотних коштів, тобто V і Vo, тоді вивільняються з обороту грошові кошти, що впливає на погіршення фінансового стану підприємства.

Методика аналізу оборотності оборотних коштів підприємства полягає у порівнянні показників оборотності оборотних коштів за поточний рік з аналогічними показниками за минулий рік. Таким чином виявляються тенденції поліпшення або погіршення їх використання. Ця інформація корисна для акціонерів, можливих інвесторів, потенційних покупців, постачальників і т.д. Для аналізу ефективності використання оборотних коштів розрахуємо необхідні для такого аналізу показники. Середні залишки оборотних коштів складають:

Коефіцієнт оборотності (Ко) розраховується за формулою (3.2.3)

Тривалість одного обороту в днях (V) розраховується за формулою (3.2.4):

>Voна 28,67 днів, а це означає, що на ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика" має місце збільшення оборотності оборотних коштів.

Коефіцієнт завантаження коштів в обороті (Кз) розраховуємо за формулою:

Розрахунки зведемо в таблиця 3.2.1.та проаналізуємо її.

Таблиця 3.2.1

Аналіз оборотності оборотних коштів на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» за 2010-2011 pp.

Показники		Позначення		2010 рік		2011 рік		Відхилення (+,-)
1		2		3		4		5
1. Виручка від реалізації, тис. грн.		Р		10389,0		11060,0		+671
2. Кількість днів періоду, що аналізується		д		360		360		-
3. Одноденна виручка, тис. грн.		р д		28,85		30,72		+1,87
4. Середній залишок оборотних активів, тис. грн.		СЗ		4231,5		5399,5		+1168
5. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів, кількість обертів	Ко		2,45		2,05		-0,40
6. Тривалість одного обороту в днях	V		146,94		175,61		+28,67
7. Коефіцієнт завантаження коштів в обороті, коп.	Кз		40,73		48,82		+8,09

В 2011 році порівняно з 2010 роком виручка від реалізації продукції збільшилась на 671,0 тис. грн., відповідно зменшився і коефіцієнт оборотів (кількість обертів) оборотних активів на 0,40 оберти.

Оборотність також збільшилась на 28,67 днів.

На зміну обороту оборотності коштів впливають два фактори:

) зміна обсягу виручки від реалізації продукції;

) зміна середнього залишку оборотних коштів.

Вплив першого фактору визначається:

,5/ 30,72- 146,94- -9,33 (днів)

Вплив другого фактору визначається:

/30,72 = 38,00 (днів)

Разом: (- 9,33) +38,00 = 28,67 (днів)

Метою аналізу оборотності оборотних активів є також розрахунок грошових коштів, що були вивільнені з обороту внаслідок прискорення оборотності оборотних активів або додатково залучені в оборот в наслідок уповільнення оборотності оборотних активів.

На досліджуваному підприємстві ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» має місце уповільнення оборотності оборотних коштів на 28,67 днів, тому відносне залучення в обіг оборотних коштів, розрахованою за формулою 3.4, склало 880,7 тис. грн.

Е = 28,67 * 30,72= 880,7 (тис, грн.)

Якщо в 2010 р. зі грн. виручки було витрачено 40,73 коп. оборотних коштів, то в 2011р. - 48,82 коп., тобто більше на 8,09 коп.

Коефіцієнт завантаження коштів і обороті збільшився, отже оборотні кошти використовувалися менш ефективно в 2011 році порівняно з 2010 роком.

У зв'язку з тим, що у складі оборотних коштів велику питому вагу займають виробничі запаси, визначимо показники оборотності для виробничих запасів, бо саме від їх швидкості обороту залежить обсяг виробленої та реалізованої продукції.

Для розрахунку коефіцієнту оборотності, як правило, береться собівартість реалізованої продукції. На практиці береться обсяг виручки від реалізації продукції (без непрямих податків). Цей показник доцільно брати ще й тому, що в зв'язку з введенням національних стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності, собівартість реалізованої продукції включає тільки прямі (змінні) витрати. Середні залишки виробничих запасів за 2010 р. і 2011 р. відповідно склали:

Фінансовий стан підприємства визнається стійким, якщо забезпечується збалансованість надходження та видатку грошових коштів, певна (необхідна) пропорційність обсягів вхідного і вихідного грошових потоків.

Необхідність ефективного управління грошовими потоками підприємства визначається такими обставинами:

грошові потоки забезпечують господарську діяльність в усіх її аспектах;

розвиток підприємства і його фінансова стійкість визначаються тим, наскільки синхронізовані між собою в обсягах і часі грошові потоки;

раціональні грошові потоки допомагають забезпечити ритмічність операційної діяльності;

при ефективному управлінні грошовими потоками зменшується потреба залучення капіталу;

при оптимізації грошових потоків прискорюється оборотність оборотних коштів підприємства;

активні форми управління грошовими потоками дають змогу підвищити прибутковість операцій, пов'язаних з рухом грошових коштів та знизити ризик неплатоспроможності підприємства.

Розглянуті показники управління оборотними коштами можна доповнити показником ефективності їх використання, яким є рентабельність. Оскільки підприємство за останні роки стабільно працює зі значними збитками, нами розраховується не рентабельність, а рівень збитковості. Розрахунки збитковості оборотних коштів по ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика" у динаміці за 2009- 2011 роки наведена в табл. 3.2.2

Дані таблиці засвідчують, що рівень рентабельності, яка характеризує ефективність використання активів, на ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика не розраховується,оскільки за останні три роки, що аналізуються збитки тільки зростають

Таблиця 3.2.2

Динаміка рентабельності ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика" за 2009-2011 роки

Види рентабельності	2009	2010	2011	Зміни порівняно 3 попереднім роком
				2009	2010
Чистий прибуток, тис. грн.	-992	-2314	-2579	-3306	-4893
Активи підприємства-всього	14367	13290	11778	-1077	-1512
Оборотні активи, тис. грн.	3538,5	4231,5	5399,5	693	1168
Збитковість активів, %	-6,9	-17,4	-21,9	-24,3	-39,3
Збитковість оборотного капіталу оборотних коштів,%	-28,0	-54,7	-47,7	-82,7	-102,4

Збитки, що припадають на оборотний капітал у 2011 році зросли проти 2010 року на 102,4% що свідчить про те, що на підприємстві проблема підвищення ефективності управління занадто гостра.

Наявність і стан оборотних коштів суттєво впливають на фінансовий стан підприємства. Основними показниками, що його характеризують, є показники ліквідності (платоспроможності) та фінансової стійкості.

Показники ліквідності характеризують здатність підприємства свої поточні (короткострокові) зобов'язання погашати за рахунок поточних активів (оборотних коштів). Для цього достатньо порівняти поточні активи (оборотні кошти) і поточні пасиви (поточні зобов'язання). Так, у 2011 році платоспроможність ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика" не задовільна і вона є від'ємною як на початок, так і на кінець звітного року:

На початок року: 5646 - 13326 = -7680 тис. грн.

На кінець року: 5153 - 14713 = -9560 тис. грн..

З наведених розрахунків видно, що поточні активи значно менші поточних зобов'язань, що свідчить про не спроможність фабрики своєчасно розраховуватись за своїми зобов'язаннями. На показник платоспроможності вплинула наявність у підприємства короткострокових кредитів банку, які, як видно з балансу за 2011 рік, складають: на початок року - 79,3% загальної величини поточних зобов'язань, на кінець року - 99,2%, тобто зросли на 19,9%..

Тому важливим з точки зору управління оборотним капіталом, необхідно приділяти увагу аналізу співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості.

Діяльність будь-якого підприємства пов'язана із придбанням матеріалів, продукції, споживанням різного роду послуг. Якщо розрахунки за продукцію або надані послуги здійснюються на умовах наступної оплати, можна говорити про отримання підприємством кредиту від своїх постачальників. Само підприємство виступає кредитором своїх покупців і замовників, а також постачальників в частині виданих їм авансів під наступну поставку продукції. Тому від того, наскільки строки наданого підприємству кредиту відповідають загальним умовам його виробничої і фінансової діяльності (тривалості находження матеріалів у запасах, періоду їх перетворення в готову продукцію, строку погашення дебіторської заборгованості) залежить фінансове благополуччя підприємства. Для порівняння умов отримання і надання кредиту складемо табл.3.2.3.

Таблиця 3.2.3

Порівняльна оцінка умов надання і отримання кредиту на ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика" за 2011 рік

Дебіторська заборгованість	Середній строк погашення, дні		Кредиторська заборгованість	Середній строк погашення, дні
	2010	2011		2010	2011
Заборгованість покупців за продукцію, товари, послуги	25,0	20,5	Заборгованість перед постачальниками за продукцію, товари, послуги	22,6	14,8

Таблиця засвідчує, що зміни тривалості періоду надання і отримання кредиту мали різноспрямований характер: на 7,8 дня скоротився строк кредитування підприємства його постачальниками, на 4,5 дня скоротився період погашення дебіторської заборгованості покупців і замовників, що говорить на користь підприємства.

Про незадовільний фінансовий стан ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика" свідчить і показник фінансової стійкості - коефіцієнт автономії (Кав), який розраховується відношенням власних коштів (ВК) до валюти балансу (Б) за формулою (3.2.5):

Кав = ВК/Б(3.2.5)

рік: Кав = -448 / 12878 =-0,034

рік: Кав = -4035 / 10678 =0,378

Отримані коефіцієнти автономії означають, що в 2011 році підприємство здійснювало свою діяльність, виключно за рахунок позикових джерел, що ставить підприємство під загрозу банкрутства, якщо керівництво не прийме рішучих дій з його фінансового оздоровлення. Нормальним для ефективного функціонування вважається, щоб коефіцієнт автономії перевищував значення 0,5.

Товариству не вистачає коштів на поповнення оборотних активів не тільки власних, але і довгострокових та короткострокових кредитів. Про це свідчать абсолютні показники фінансової стійкості, якими є наступні:

. Наявність власних оборотних коштів (ВОК) для покриття запасів і затрат визначається як різниця між власним капіталом (р.380 пасиву балансу) і необоротними активами (р.080 активу балансу):

рік: ВОК =-448 тис.грн. - 7232,0 тис.грн.=-7680 тис.грн.

рік: ВОК = -4035 тис.грн.- 5525 тис.грн. = -9560 тис.грн.

У ЗАТ „Ужгородська швейна фабрика" повністю відсутній власний оборотний капітал для поповнення запасів

. Наявністьвласних і довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат - функціонуючий капітал (ФК) розраховується шляхом збільшення попереднього показника на суму довгострокових пасивів (р.480 пасиву балансу):

Оскільки ні у 2010 p., ні у 2011 р. довгострокових зобов'язань у підприємства не було, то воно не має функціонуючого капіталу. В цьому випадку ВОК=ФК.

. Наявністьзагальноївеличини джерел формування запасів і затрат (ЗВ) визначається шляхом збільшення попереднього показника на суму короткострокових позикових коштів (р.500 пасиву балансу):

рік: ЗВ =-448,0 тис. грн. + 10220,0 тис. грн. - 7232,0 тис. грн. =

,0 тис. грн.

рік: ЗВ = -4035,0 тис. грн. + 10589,0 тис. грн.. -5525,0 тис. грн. =

,0 тис. грн.

Розрахунки свідчать, що ЗАТ „Ужгородська швейна фабрика здійснює свою діяльність за рахунок короткострокових кредитів банку, за які сплачує значні відсотки, що лягає важким тягарем на фінансові результати.

Зроблені розрахунки приводять до висновку про незадовільний фінансовий стан ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика", який викликає турботу, і, якщо не вживати термінових заходів, можна довести підприємство до повног о банкрутства

Висновки до розділу 3

На досліджуваному підприємстві здійснюється зовнішній незалежний аудит аудитором відповідно і внутрішній аудит також.

Аудит касових операцій передбачає перевірку операцій підприємства, пов'язаних із обігом готівки в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності з метою встановлення правильності їх проведення відповідно до чинного законодавства України.

Аудит стану обліку руху грошових коштів займає одне з важливих місць в аудиті взагалі. Аудит касових операцій передбачає перевірка операцій підприємства, пов’язаних із обігом готівки в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності з метою встановлення правильності їх проведення відповідно до чинного законодавства України за складеною Програмою аудиту

Оскільки аудит каси є складовою частиною аудиторської перевірки з підтвердження фінансової звітності, то за результатами проведеної роботи аудитор може складати проміжний акт, на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» була проведена внутрішня аудиторська перевірка.

Аналіз грошових потоків забезпечує можливості глибшого розуміння сутності фінансових операцій підприємства. За його результатами можна одержати відповідь на запитання: звідки надходять грошові кошти, яка роль кожного їх джерела, з якою метою їх використовують, що є причиною нестачі (дефіциту) чи надлишку грошових коштів.

З рухом грошових коштів тісно пов'язані ліквідність і платоспроможність підприємства, тому аналіз руху грошових коштів значно доповнює методику оцінки ліквідності та платоспроможності і дає можливість реальніше оцінити фінансовий стан підприємства.

Результати аналізу грошових потоків широко використовують в управлінні обслуговуванням поточних платежів підприємства, у фінансовому плануванні та прогнозуванні. У світовій та вітчизняній практиці використовують два методи розрахунку, а відповідно й аналізу потоків грошових коштів - прямий і непрямий.

Управління фінансовим циклом становить основний зміст управління оборотними активами підприємства і його грошовими потоками. Оптимізація фінансового циклу - одне з головних завдань діяльності фінансових служб підприємства, оскільки забезпечує йому значні переваги в частині мобілізації грошових коштів, авансованих в оборотні активи.

Розрахунки свідчать, що ЗАТ Ужгородська швейна фабрика здійснює свою діяльність за рахунок короткострокових кредитів банку, за які сплачує значні відсотки, що лягає важким тягарем на фінансові результати.

Зроблені розрахунки приводять до висновку про незадовільний фінансовий стан ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика", який викликає турботу, і, якщо не вживати термінових заходів, можна довести підприємство до повного банкрутства

Послідовність аудиторської перевірки касових операцій приведена нами в додатку.

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи результати проведеного дослідження з даної проблеми, обліку, аудиту та аналізу грошового потоку можна зробити наступні висновки:

. У першому розділі наведені теоретичні основируху грошових коштів, а саме: суть, зміст та роль руху грошових коштів та представлене основне нормативне забезпечення по руху грошових коштів, де подається визначення, поняття, суть та завдання обліку і аудиту руху грошового обігу.

. Грошові кошти є найбільш обмеженим ресурсом в перехідній до ринку економіці, і успіх підприємства у виробничо-комерційній діяльності визначається здатністю керівництва мобілізувати ці засоби й ефективно їх використовувати.

. Правова основа організації обліку, аналізу і аудиту, руху грошового обігу контролю у готівкових розрахунках за товари і послуги регламентується законодавчими і інструктивними документами.

. Світова практика свідчить, що із зростанням і вдосконаленням виробництва роль облікових служб, а також бухгалтерів підвищується. Особливо це стосується контролю за додержанням розрахункової дисципліни. Розрахункова дисципліна передбачає зобов’язання суб’єктів господарювання дотримуватися встановлених правил проведення розрахункових операцій.

. Дослідження руху грошових коштів дозволяє дотриманню розрахункової дисципліни сприяє прискоренню кругообороту коштів і зміцненню фінансового стану підприємства. Порушення розрахункової дисципліни може бути наслідком незадовільної роботи фінансових служб підприємства, а в їх відсутності - бухгалтерії, на яку покладено обов’язки контролю за станом розрахункових операцій, що має місце на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика», а також складного фінансового стану.

. Нормативна база для обліку й аудиту руху грошових коштів сформована з потребами ринкової економіки та з урахуванням міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і аудиту.

Гроші - це загальний еквівалент для всіх видів інших товарів, тобто вони служать засобом вираження вартості товарів.

Гроші є специфічним товаром, тому що вони не здатні прямо задовольняти будь-які фізичні чи духовні потреби людини, а тільки опосередковано - через витрачання їх на купівлю різних товарів та послуг.

Грошам належить ключова роль в економіці. Виявляється це в наступному:

суспільна роль грошей, їхня функція в економічній системі полягає в тому, що вони виступають як сполучна ланка між товаровиробниками. Вони є загальною умовою суспільного виробництва, «інструментом» суспільних економічних зв'язків незалежних товаровиробників.

гроші грають і якісно нову роль - вони стають капіталом і мають самозростаючу вартість. Гроші перетворюються в грошовий капітал у відтворенні індивідуального капіталу завдяки тому, що їхнє функціонування включене в кругообіг промислового капіталу.

. Також шляхом вдосконалення бухгалтерського обліку руху грошових коштів є правильно використана нормативна база, зокрема МСБО і МСФЗ та автоматизація універсальні бухгалтерські системи програмні продукти, призначені для використання в бухгалтеріях малих та середніх підприємств, які в спрощеному вигляді забезпечують ведення усіх ділянок обліку. Такі програмні системи поєднують всі облікові функції в межах одної програми і як правило розраховані для роботи на одному комп'ютері. Іноді програми цього класу пристосовують для роботи на декількох комп'ютерах в локальній мережі.

Впровадження системи електронної звітності обумовлено насамперед зручністю і скороченням втрати часу.

8. Аналіз грошових потоків забезпечує можливості глибшого розуміння сутності фінансових операцій підприємства. За його результатами можна одержати відповідь на запитання: звідки надходять грошові кошти, яка роль кожного їх джерела, з якою метою їх використовують, що є причиною нестачі (дефіциту) чи надлишку грошових коштів.

З рухом грошових коштів тісно пов'язані ліквідність і платоспроможність підприємства, тому аналіз руху грошових коштів значно доповнює методику оцінки ліквідності та платоспроможності і дає можливість реальніше оцінити фінансовий стан підприємства.

. Результати аналізу грошових потоків широко використовують в управлінні обслуговуванням поточних платежів підприємства, у фінансовому плануванні' та прогнозуванні. У світовій та вітчизняній практиці використовують два методи розрахунку, а відповідно й аналізу потоків грошових коштів - прямий і непрямий.

На досліджуваному підприємстві здійснюється зовнішній незалежний аудит аудитором відповідно і внутрішній аудит також.

Аудит касових операцій передбачає перевірку операцій підприємства, пов'язаних із обігом готівки в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності з метою встановлення правильності їх проведення відповідно до чинного законодавства України.

Аудит стану обліку руху грошових коштів займає одне з важливих місць в аудиті взагалі. Аудит касових операцій передбачає перевірка операцій підприємства, пов’язаних із обігом готівки в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності з метою встановлення правильності їх проведення відповідно до чинного законодавства України за складеною Програмою аудиту

Оскільки аудит каси є складовою частиною аудиторської перевірки з підтвердження фінансової звітності, то за результатами проведеної роботи аудитор може складати проміжний акт, на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» була проведена внутрішня аудиторська перевірка.

Аналіз грошових потоків забезпечує можливості глибшого розуміння сутності фінансових операцій підприємства. За його результатами можна одержати відповідь на запитання: звідки надходять грошові кошти, яка роль кожного їх джерела, з якою метою їх використовують, що є причиною нестачі (дефіциту) чи надлишку грошових коштів.

З рухом грошових коштів тісно пов'язані ліквідність і платоспроможність підприємства, тому аналіз руху грошових коштів значно доповнює методику оцінки ліквідності та платоспроможності і дає можливість реальніше оцінити фінансовий стан підприємства.

Результати аналізу грошових потоків широко використовують в управлінні обслуговуванням поточних платежів підприємства, у фінансовому плануванні' та прогнозуванні. У світовій та вітчизняній практиці використовують два методи розрахунку, а відповідно й аналізу потоків грошових коштів - прямий і непрямий.

Управління фінансовим циклом становить основний зміст управління оборотними активами підприємства і його грошовими потоками. Оптимізація фінансового никлу - одне з головних завдань діяльності фінансових служб підприємства, оскільки забезпечує йому значні переваги в частині мобілізації грошових коштів, авансованих в оборотні активи.

Розрахунки свідчать, що ЗАТ „Ужгородська швейна фабрика здійснює свою діяльність за рахунок короткострокових кредитів банку, за які сплачує значні відсотки, що лягає важким тягарем на фінансові результати.

Зроблені розрахунки приводять до висновку про незадовільний фінансовий стан ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика", який викликає турботу, і, якщо не вживати термінових заходів, можна довести підприємство до повног о банкрутства

Послідовність аудиторської перевірки касових операцій приведена нами в додатку.

Отже, аналіз руху грошових потоків розкриває зміст стану руху їх за визначений період.

Для покращення обліку, аудиту і економічного аналізу грошового обігу пропонуємо:

. Ввести терміново Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і Міжнародні стандарти фінансової звітності;

. Розробити заходи по виходу з кризового фінансового стану;

. Посилити контроль за грошовими потоками, оборотними активами і пасивами та іншими розрахунками.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010, №2755-У//Бухгалтерія.- 2010.-№50.-С.10-321

2.       Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 р. №996-ХІУ зі змінами і доповненнями [Електронний ресурс].

.        Про внесення змін до Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні":Закон України від 12..05.2011 р. №3332-УІ

.        Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 22.05.97 р. №283/97-ВР // Все про бухгалтерський облік. - 2003. - №8. - С. 12-25. та Закон України Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.10.02 р. №349-ІУ

.        Про аудиторську діяльність-Закон України від 22.04.1993 р. №3126- XII із змінами і доповненнями 16.09.2006 року//Відомості Верховної Ради України.-1993.-23.- С.224

.        Провнесення змін до Закону України «Про аудиторську діяльність» від 14.09.2006 р. №1400-У

.        Про внесення змін до порядку подання фінансової звітності:постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. №1223 [Електронний ресурс].

Стратегії застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні: постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. №911 [Електронний ресурс].

.   Про створення умов для впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.022012 р. №157-р І Бухгалтерія.- №15.-2012.- 9 квітня.-С.12-13

9.       Зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку::наказ Міністерства Фінансів України від 09.12.2011 р. №1591 [Електронний ресурс]

.        Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку - наказ Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. №56

.        Основні положення про склад витрат виробництва (обігу) і формування фінансових результатів на підприємствах і в організаціях України:постанова Кабінету міністрів України від 17.09.93 р. №764

.        Про затвердження типових форм первинних облікових документів по обліку сировини і матеріалів:наказ Мінстату України від 21.06.96 №193

.        Про кореспонденцію рахунків:наказ Міністерства фінансів України від 28.03.2002 р. №143

.        Про затвердження обсягу та форм річного бухгалтерського звіту підприємства та інструкції про порядок їх заповнення:Наказ Міністерства Фінансів України від 09.08.1997 №55

.        Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності": наказ Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87,

.        Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 2 „Баланс": наказ Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87

.        Положення (стандарт) 3 „Звіт про фінансові результати": наказ Міністерства Фінансів України від 31 березня 1999 р. №87 // Бухгалтерський облік і аудит. - №6. - 1999. - с. 21-25.

.        Положення (стандарт) 4 „Звіт про рух грошових коштів": наказ Міністерства Фінансів України від 31 березня 1999 р. №87зі змінами і доповненнями.

.        Положення (стандарт) 5 „Звіт про власний капітал": наказ Міністерства Фінансів України від 31 березня 1999 р. №87

.        Положення (стандарт) 6 „Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах": наказ Міністерства Фінансів України від 28 травні 1999 р. №137

.        Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 10 „Дебіторська заборгованість»: наказ Міністерства фінансів України від 08.10.1999р. р. №237

.        Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 15 „Дохід»: наказ Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. р. №290

.        Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16,,Витрати»:наказ Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. р. №318//Галицькі контракти. -№5. - 2000.-с. 82-87.

.        Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 „Податок на прибуток": наказ Міністерства Фінансів України від 28.12.2000 р. №353;

.        Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 24 „ Прибуток на акції ": наказ Міністерства Фінансів України від 24.07.2001 р. №344;

.        Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 „Вплив валютних курсів: наказ Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. №193

.        Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 22 „Вплив зміни цін та інфляції»: наказ Міністерства фінансів України 28 лютого 2002 р. №147 і зареєстровано у Міністерстві юстиції України 19.03.2002 р. №269/6957.-К.: 2002

.        Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам»: наказ Міністерства фінансів України 25 лютого 2000 р. №39 і зареєстровано у Міністерстві юстиції України 15.03.2000 р. №161/4382. - К.: 2000

.        Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 „Фінансові витрати» і наказ Міністерства фінансів України 26 квітня 2006 р. №4157 і зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.05.2006 р. №610/12484. - К.: 2006

.        Примітки до фінансової звітності, ф.5: наказом Міністерства фінансів України 29.11.2003 р. №302

.        Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій - інструкція //Бухгалтерський облік і аудит, 2000 р.,№1

.        Типове Положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості: постанова Кабінету Міністрів в України від 26.04.1996 р. №473

.        Інструкція з планування, обліку та калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і організаціях житлово-комунального господарства від 31.03.97 р. №24

.        Андреева Г.І. Економічний аналіз.- Навч.посібн ./ Г.Л. Андреева - К.:ЦУЛ, 2008

.        Бернстайн Л. Анализ финансовой отчетности / Пер.с англ. Под ред. Я.В. Соколова./Л. Бернстайн.- М.: Финансы и статистика,2002.-624 с

.        Бизилинська О.Я.Фінансовий аналіз і теорія і практика: Навч. посібник для студ. вищ. навч. Закл /О.Я.Бизилинська.- К.:ЦУЛ,2009.-328 с.

.        Бланк И.А. Управление прибылью / И.А. Бланк.-К.: Ника-Центр, 1998.- 544 с.

.        Бухгалтерський фінансовий облік. Під. ред. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир  ЖІТІ, 2000. - 608 с. 33-38.

.        Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник. / Ф.Ф. Бутинець.- Житомир: ПГТ "Рута", 2000.- 426 с.

.        Гордієнко П.Л. Стратегічний аналіз: Навч.посіб. / П.Л. Гордієнко, Л.Г. Дідковська, Н.В. Яшкіна.- К.: Алегра, 2008.- 478 с.

.        Голов С.Ф. Трансформація звітності українських підприємств згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку //Бухгалтерський облік і аудит, 1996.- №2

.        Голов С.Ф. Чи відповідає бухгалтерська звітність українських підприємств вимогам МСБО //Бухгалтерський облік, 1999.- №2

.        Голов С. МСФЗ в Законі /С. Голов // Бухгалтерський облік і аудит.- 2011.- №9.-С.З-9

.        Голов С. МСФЗ в Україні.- шляхом спроб і помилок / С. Голов // Бухгалтерський облік і аудит.- 2012.- №З С.З-

.        Гончарук Я.А. Аудит Навч. посіб. /Я.А. Гончарук, В.С. Рудницький.- К.: 3нання, 2007

.        Горицька Б.М. Відображення у фінансовій звітності витрат відповідно до ГІ(С)БО 16 "Витрати" // Галицькі контракти №11, березень, 2000, ст. 20

.        Господарський кодекс України: затв. Верховною Радою України 16.01.2003 p. №436- ІУ // Відомості Верховної ради України.- 2003.- №18.- Ст 144 Ю №19-20.-Ст 144; 21-22.- Ст. 144

.        Даньків Й.Я Бухгалтерський облік: Підручник / Й.Я. Даньків, М.Я. Остап'юк.- К.: 3нання, 2007

.        Даньків Й.Я. Бухгалтерський облік в галузях економіки: Навч. посіб. / Й.Я. Даньків, М.Р. Лучко. - К.: 3нання,2007

.        Даньків Й.Я. Стандартизація обліку і аудиту: Навч. посіб. / Й.Я. Даньків, М.Р. Лучко..-К.: Знання, 2006.- 268 с.

.        Довідник з бухгалтерського обліку /Під ред. Н.І. Ценклер.- Ужгород: ІВА, 2000

.        Дорош Н.І. Аудит: методологія та організація / Н.І. Дорош.- К.: 3нання, 2007

.        Економічний аналіз Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевский, М.Л.Горбатюк; За ред. Акад. НАНУ. проф. М.Г.Чумаченка.- К.: КНЕУ, 2001.-540 с.

.        Жолнер І.В.: [Навчальний посібник] Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами / І.В. Жолнер.- К. Центр учбової літератури, 2012.- 368 с.

.        Журавель Г.П. Фінансовий управлінський і податковий облік у господарських товариствах (ВАТ, ЗАТ, ТОВ, ПОП, ПАП), - Г.П. Журавель, П.М. Гарасим, П.Я. Хомин.- Тернопіль: Економічна думка, 2003.- 480 с

.        3агородній А.Г. Бухгалтерський облік: Основи теорії і практики Підручник / А.Г. Загородній, Г.О. Партин.- К.:Знання,2009.-422 с.

.        Звітність підприємства: Навч. посібн. /За ред. Вериги Ю.А.- К. Знання, 2005.-656 с.

.        Івахненко С.В Комп'ютерний аудит: Контрольні методики і технології монографія /С.В. Івахненко.- К.:3нання, 2005.- 286 с.

.        Івахненко С.В. Курс економічного аналізу: Навч. посібн. /В.С. Івахненко.-К.: 3нання, 2008

.        Камінська Ю. Наказ про облікову політику: МСФЗ - трансформація / Ю. Камінська // Бухгалтерія.- 2012.- №11.-С. 70-74

.        Качалин В.В., Финансовый учет и отчетность в соответствии со стандартами GAAP./ В.В. Качалин. - М.: Дело, 1998.-430.

.        Кіндрацька Г.І. Длик М.С., Загородній А.Г. Економічний аналіз Підручник/ Г.І. Кіндрацька, М.С. Білик, АГ. Загородній (За ред. проф. А.Г. Загороднього.-5-те вид.,перер. і доп.)- К.: Знання, 2008.-487 с.

.        Коблянська О.І. Фінансовий облік.: Навч.посіб.- К.: Знання,2007.- 471 с.

.        Кучеренко Т.С. Звітність підприємства: Підручник для ВНЗ. / Т.С. Кучеренко, В.С. Уланчук - К.: Знання, 2008.- 492 с

.        Лень B.C. Бухгалтерський облік в Україні основи та практика [Навч. посібник] /В.С. Лень, В.В. Гливенко.- К.: ЦНЛ, 2006.-556 с.

.        Любенко А.М. Перспективи вдосконалення фінансової звітності підприємства в країні // Фінансові аналітичні інструменти реформування економічної системи України.- Львів: ЛНУ ім.. І. Франка, 2001.- 3 62 с.

.        Лучко Р.М. Фінансовий облік: первинна документація та облікова реєстрація: Навч. посіб. /М.Р. Лучко, М.Я. Остап'юк, И.Я. Даньків.- К.: 3нання, 2005.- 319 с.

.        Международные стандарты аудита и Кодекс этики профессиональных бухгалтеров.- M.ICAR, 2000

.        Міжнародні стандарти фінансової звітності.- 2009; пер. з англ..; за ред. С.Ф. Голова.- T.l.- К.: Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів У країни, 2009.- 1608 с.

.        Международные стандарты аудита и Кодекс этики профессиональных бухгалтеров (1999).- M.: ICAR, 2000

.        Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства.- Навч. посібник. /В.О. Мец.- К.: КНЕУ, 2003, 278 с.

.        Назарова І. про покращання інформативних властивостей фінансової звітності // Зб. наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції 28-29.05.2004 „Облік, аудит та аналіз:економічна база, стратегія, концепції.- Тернопіль, 2004.-395 С.- С.189-194

.        Особливості застосування міжнародних стандартів фінансової звітності:Лист Національного банку України, Міністерства Фінансів України, Державної служби статистки України від 07.12.2011 р. №12-208/1757-14830, №31-08410-06-5/30523, №04/4-07/702 //Бухгалтерія.-2012, 6 лют.- №6.-С.10- 11

.        Прокопенко І.Ф. Методика та методологія економічного аналізу /І.Ф.Прокопенко, В.І. Ганін В.І - К.: ЦУЛ,2008.- 336 с.

.        Петрик О.А. Аудит: методологія і організація [Монографія] /О. А. Петрик.-К.: КНЕУ, 2003.-200 с.

.        Пласкова Н.С. Экономический анализ [учебник.-2-е изд.. перераб и доп.].-М.: Эксмо, 2009.-704 с.- (Высшее образование)

.        Подольська В.О. Фінансовий аналіз / В.О. Подольська, О.В. Ярош.- К.: ЦНЛ, 2007.- 488 с

.        Практичний матеріал ЗУ ЗАТ "Електро" за 2010-2011 роки

.        Пилипів Н.І. Основні проблеми створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності //Бухгалтерський облік у XXI ст.- Львів, 2001.- 487 С.- С.365-369

.        Рядська В.В., Петраков Я.В. Аудит: Навч. Пос / В.В. Рядська, Я.В. Петраков.-К.: ЦНЛ, 2008.- 426 с.

.        Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібн. / Г.В. Савицька. - К.: 3нання, 2007.-654 с.

.        Системи обробки економічної інформації Підручник /Черняк О.І., Ставицький А.В.- К.: Знання.2006

.        Сук Л.К. Бухгалтерський облік: Навч. посіб.- /Л.К. Сук, П.Л. Сук.- К.: 3нання, 2007.- 507 с.

.        Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України [Підручник] /Н.М. Ткаченко.-К.: Алерга, 2007.-954 с.

.        Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб. для ВНЗ /Б.Ф.Усач..-К.- Знання, 2007

.        УсачБ.Ф. Організація і методика аудиту: Підручник. /Б.Ф. Усач, З.О. Душко.- К.: Знання,2006

.        Хорнгрен Ч. Бухгалтерский учет: управленческий аспект., /пер. с англ./ Ч. Хорнгрен., Дж. Фостер.- М.: Финансы и статистика, 1995, - 416 с.

.        Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз /Ю.С. Цал-Цалко. - К.: ЦНЛ, 2002. - 360 с.

.        Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства [Навч. посібник] / Ю.С. Цал- Цалко.-К.: ЦУЛ, 2002.- 656 с.

.        Чалий І. Перехід на МСФЗ: відображення наслідків у першій звітності / І. Чалий // Бухгалтерія, 9 квіт. №15.- С. 45-51

.        Шарманська В.М. Первинна документація і регістри бухгалтерського обліку: Навч.посіб / В.М. Шарманська.- К.: 3нання, 2003.- 268 с.

.        Шквір В.Д Інформаційні системи і технології в обліку: Навч. посібн. для ВНЗ / В.Д. Шквір, А.Г. Завгородній.-К.: Знання, 2007.- 429 с.

.        Шморгун Н.П.. Фінансовий аналіз: Навч.посіб.- /Н.П. Шморгун, І.В. Головко.-К.: ЦНЛ, 2006.- 528 с.

.        Юденко В. Моделювання фінансової звітності українських підприємств на основі міжнародного досвіду // Бухгалтерський облік і аудит, 1999, №7-8.

.        Інтернет посилання «Міжнародні стандарти фінансової звітності»

ДОДАТОК

Проміжний акт аудиторської перевірки касових операцій на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»

1. Перевірка первинних документів:

.1 Перевірка правильності заповнення і оформлення прибуткових і видаткових ордерів (наявність підписів, печаток, розписок про отримання грошей).

.2 Звірка прибуткових ордерів з корінцями чеків по сумах і датах (при надходженні готівки з розрахункового рахунку банку);

.3 Звірка видаткових ордерів з квитанціями про вклад готівкових коштів у банк.

.4 Вибірковий перерахунок підсумкових сум за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями.

.5 Перевірка правильності оформлення депонованих сум по заробітній платі.

.6 Перевірка наявності та своєчасності ведення журналу реєстрації первинних документів по касі.

. Перевірка дотримання ліміту каси і правильності ведення касової книги:

.1 Перевірка правильності складання заявки-розрахунку ліміту каси, а також інструктаж клієнта, щодо методики розрахунку (якщо це необхідно).

.2 Перевірка дотримання ліміту каси по днях і своєчасності здавання готівки у банк.

.3 Перевірка своєчасності складання звітів касира і ведення касової книги.

. Перевірка виплат по касі:

.1 Виявлення випадків нецільового використання готівки по касі.

.2 Виявлення випадків видачі готівки без відповідного документального оформлення,

.3 Суцільна перевірка виплат тимчасовим працівникам, позасписковому складу, депонованих коштів, відпускних, лікарняних.

. Перевірка видатків на поточні потреби, підзвітних сум і коштів на закупівлю сільськогосподарських продуктів у населення:

.1 Перевірка дотримання норм щомісячних видатків на поточні потреби (згідно зі списковою чисельністю працівників за даними відділу кадрів).

.2 Перевірка документів на списання видатків на поточні потреби (рахунків, товарних чеків).

.3 Перевірка правильності видавання грошей у підзвіт, документів до підзвіту і повернення (утримання) невикористаних сум (протягом трьох днів після закінчення строку, на які її було видано).

.4 Перевірка дотримання граничних норм витрачання готівкових коштів для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення:

.4.1 по торгових організаціях - до 15% від місячного товарообігу;

.4.2 по підприємствах громадського харчування - до 7% від місячного обороту;

.4.3 для колгоспних ринків - за домовленістю з банком.

. Перевірка оприбуткування готівкових грошових коштів за іншими джерелами:

.1 Суцільна перевірка прибуткування за іншими джерелами з розбивкою по таких групах:

.1.1 разова реалізація товарів, зразків продукції, надлишкових ТМЦ, основних фондів у кореспонденції з рахунком №71 "Інший операційний дохід";

.1.2. комунальні платежі та надходження від об'єктів соціальної сфери підприємств побутового обслуговування і громадського харчування, підсобних господарств, що заходиться на балансі підприємства у кореспонденції з рахунком №91 "Загальновиробничі витрати";

.1.3 виручка від використання транспорту, послуг ремонтних бригад, інструментального господарства тощо у кореспонденції з рахунком №70 "Доходи від реалізації".

. Перевірка правильності кореспонденції рахунків по касових операціях.

. Інвентаризація каси:

.1 Перевірка укладання договорів з касирами про матеріальну відповідальність;

.2 Присутність при інвентаризації каси і оцінка правильності проведення її інвентаризаційною комісією (або вивчення актів попередніх інвентаризацій);

Перевірка порядку зберігання і наявності, первинного обліку: 7.3.1. готівкової валюти;

.3.2 цінних паперів (акції, облігації, депозитних сертифікатів);

.3.3 грошових документів (векселів, лімітованих чекових книжок, акредитивів, талонів на ПММ тощо);

.3.4 бланків суворої звітності (акції та облігації власної емісії, невидані санаторно-курортні путівки, незаповнені бланки векселів тощо).

. Перевірка облікових регістрів:

.1 звіряння сум, відображених у відомості №1 по дебету рахунку №30 "Каса" з даними Ж-О №2 по кредиту рахунку №31 "Рахунки в банках".

.2 Звіряння підсумкових сум по кореспондуючих рахунках відомості №1, а також загального обороту по Ж-О №1 з даними Головної книги.

.3 Звіряння відповідності сальдових залишків по рахунку №30 "Каса" з даними Головної книги та відповідним рядком звітного Балансу.

. Вивчення актів попередніх перевірок каси:

внутрішні перевірки мають здійснюватися не рідше, як один раз на квартал;

документальні ревізії вищих організацій здійснюються згідно з графіком;

в акціонерних товариствах і кооперативах чинним законодавством передбачені перевірки ревізійними комісіями;

обов'язковий контроль з боку банків один раз на два роки.

. Контроль за зберіганням грошей:

.1 перевірка обладнання каси пожежною та охоронною сигналізацією, сейфами і вогнетривкими шафами.

.2 перевірка правильності транспортування готівки з банку на підприємство.

Наявність позавідомчої охорони

АКТ №2 (витяг)

.7 Дотримання вимог законодавства щодо порядку ведення касових операцій у народному господарстві України.

Перевіркою дотримання вимог "Порядку ведення касових операцій у народному господарстві України" встановлено: (12)

Відповідно до пункту 7 "Порядку видачі готівки у підзвіт" проводиться з кас підприємств за умови повного звіту конкретної особи за раніше виданими сумами у підзвіт.

Особи, які одержали готівку у підзвіт, зобов'язані подати до бухгалтерії підприємства або центральної бухгалтерії звіт про витрачені суми не пізніше: за відрядженнями - 3 робочі дні після повернення з відрядження; на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю втор. сировини та металобрухту - 10 роб. днів з дня видачі готівки у підзвіт, на всі інші виробничі (господарські) потреби - наступного робочого дня з дня видачі готівки у підзвіт. Якщо з каси підприємства його працівнику одночасно видана готівка на відрядження та кошти у підзвіт для вирішення у цьому відрядженні виробничих та господарських питань, то підзвітна особа незалежно від строку відрядження протягом 3 роб. днів з дня повернення з відрядження повинна подати до бухгалтерії підприємства одночасно звіт про суму, що була їй видана для вирішення виробничих та господарських питань, та авансовий звіт про витрачання коштів безпосередньо на відрядження.

Висновок по акту перевірки

Встановлено перевищення строку використання виданої у підзвіт готівки на суму 43744,94 грн.

ДОДАТОК 2

Проміжний акт аудиторської перевірки касових операцій на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»

1. Перевірка первинних документів:

.1 Перевірка правильності заповнення і оформлення прибуткових і видаткових ордерів (наявність підписів, печаток, розписок про отримання грошей).

.2 Звірка прибуткових ордерів з корінцями чеків по сумах і датах (при надходженні готівки з розрахункового рахунку банку);

.3 Звірка видаткових ордерів з квитанціями про вклад готівкових коштів у банк.

.4. Вибірковий перерахунок підсумкових сум за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями.

.5 Перевірка правильності оформлення депонованих сум по заробітній платі.

.6 Перевірка наявності та своєчасності ведення журналу реєстрації первинних документів по касі.

. Перевірка дотримання ліміту каси і правильності ведення касової книги:

.1 Перевірка правильності складання заявки-розрахунку ліміту каси, а також інструктаж клієнта, щодо методики розрахунку (якщо це необхідно).

.2 Перевірка дотримання ліміту каси по днях і своєчасності здавання готівки у банк.

.3 Перевірка своєчасності складання звітів касира і ведення касової книги.

. Перевірка виплат по касі:

.1 Виявлення випадків нецільового використання готівки по касі.

.2 Виявлення випадків видачі готівки без відповідного документального оформлення,

.3 Суцільна перевірка виплат тимчасовим працівникам, поза списковому складу, депонованих коштів, відпускних, лікарняних.

. Перевірка видатків на поточні потреби, підзвітних сум і коштів на закупівлю сільськогосподарських продуктів у населення:

.1. Перевірка дотримання норм щомісячних видатків на поточні потреби (згідно зі списковою чисельністю працівників за даними відділу кадрів).

.2 Перевірка документів на списання видатків на поточні потреби (рахунків, товарних чеків).

.3 Перевірка правильності видавання грошей у підзвіт, документів до підзвіту і повернення (утримання) невикористаних сум (протягом трьох днів після закінчення строку, на які її було видано).

.4 Перевірка дотримання граничних норм витрачання готівкових коштів для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення:

.4.1 по торгових організаціях - до 15% від місячного товарообігу;

.4.2 по підприємствах громадського харчування - до 7% від місячного обороту;

.4.3 для колгоспних ринків - за домовленістю з банком.

. Перевірка оприбуткування готівкових грошових коштів за іншими джерелами:

.1 Суцільна перевірка прибуткування за іншими джерелами з розбивкою по таких групах:

.1.1 разова реалізація товарів, зразків продукції, надлишкових ТМЦ, основних фондів у кореспонденції з рахунком №71 "Інший операційний дохід";

.1.2 комунальні платежі та надходження від об'єктів соціальної сфери підприємств побутового обслуговування і громадського харчування, підсобних господарств, що заходиться на балансі підприємства у кореспонденції з рахунком №91 "Загальновиробничі витрати";

.1.3 виручка від використання транспорту, послуг ремонтних бригад, інструментального господарства тощо у кореспонденції з рахунком №70 "Доходи від реалізації".

. Перевірка правильності кореспонденції рахунків по касових операціях.

. Інвентаризація каси:

.1 Перевірка укладання договорів з касирами про матеріальну відповідальність;

.2 Присутність при інвентаризації каси і оцінка правильності проведення її інвентаризаційною комісією (або вивчення актів попередніх інвентаризацій);

Перевірка порядку зберігання і наявності, первинного обліку:

.3.1 готівкової валюти;

.3.2 цінних паперів (акції, облігації, депозитних сертифікатів);

.3.3 грошових документів (векселів, лімітованих чекових книжок, акредитивів, талонів на ПММ тощо);

.3.4 бланків суворої звітності (акції та облігації власної емісії, невидані санаторно-курортні путівки, незаповнені бланки векселів тощо).

. Перевірка облікових регістрів:

.1 звіряння сум, відображених у відомості №1 по дебету рахунку №30 "Каса" з даними Ж-О №2 по кредиту рахунку №31 "Рахунки в банках".

.2 Звіряння підсумкових сум по кореспондуючих рахунках відомості №1, а також загального обороту по Ж-О №1 з даними Головної книги.

.3 Звіряння відповідності сальдових залишків по рахунку №30 "Каса" з даними Головної книги та відповідним рядком звітного Балансу.

. Вивчення актів попередніх перевірок каси:

внутрішні перевірки мають здійснюватися не рідше, як один раз на квартал;

документальні ревізії вищих організацій здійснюються згідно з графіком;

в акціонерних товариствах і кооперативах чинним законодавством передбачені перевірки ревізійними комісіями;

обов'язковий контроль з боку банків один раз на два роки.

. Контроль за зберіганням грошей:

.1 перевірка обладнання каси пожежною та охоронною сигналізацією, сейфами і вогнетривкими шафами.

.2 перевірка правильності транспортування готівки з банку на підприємство.

Наявність позавідомчої охорони.

АКТ №2 (витяг)

.7 Дотримання вимог законодавства щодо порядку ведення касових операцій у народному господарстві України.

Перевіркою дотримання вимог "Порядку ведення касових операцій у народному господарстві України" встановлено: (12)

Відповідно до пункту 7 "Порядку видачі готівки у підзвіт" проводиться з кас підприємств за умови повного звіту конкретної особи за раніше виданими сумами у підзвіт.

ДОДАТОК 3

Таблиця 3.1.1

Аналітичний звіт про рух грошових коштів ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»

Показники	Надходження, тис. гри		Видаток, тис. гри
	За попередній період	За звітний період	За попередній період	за звітний період
1	2	3	4	5
Операційна діяльність - разом	10641	11433	762,0	830,8
зокрема:
- надходження грошових коштів від покупців за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги)	856,0	1049,3	X	X
аванси, отримані від покупців (замовників)	18,1	25,0	X	X
- інші операційні надходження	5,4	7,0	X	X
- оплата придбаних товарів, робіт, послуг	X	X	256,0	331,2
виплати працівникам підприємства	X	X	259,3	278,0
- відрахування па соціальні заходи податки і авансові платежі до бюджету	X	X	98,4 127.0	106,5 76,1
- аванси видані	X	X	11,2 10.1	14,0 25,0
- інші операційні витрати	X	X
Інвестиційна діяльність -разом	228	437 -	212,7	497,0
зокрема:
- реалізація фінансових інвестицій		-	X	X
- реалізація необоротних активів	136,3	484,6	X	X
реалізація майнових комплексів	-	-	X	X
- отримані проценти, дивіденди	-	-	X	X
- інші надходження	24,0	31,6	X	X
- придбання фінансових інвестицій	X	X	9,5	-
- придбання необоротних активів	X	X	199,0	489,5
- придбання майнових комплексів	X	X		-
інші платежі	X	X	4,2	7,5
Фінансова діяльність - разом	25,0	36,0	14,6	23,9
зокрема:
- отримані позики	15,0	36,0	X	X
- інші надходження	10,0	-	X	X
- погашення позик	X	X	1,8	4,0
- сплачені дивіденди	X	X	9,3	12,1
- інші платежі	X	X	3,5	7,8
Разом	1064,8	1638,5	989,3	1351,7
Чистий рух коштів за звітний період	75,5	286,8	-	-
Залишок коштів на початок періоду	18,2	40,1	X	X
Вилив зміни валютних курсів на залишок коштів	0,5	1,0	-
Залишок коштів па кінець періоду	94,2	327,9	X	X

Таблиця 3.2.2

Програма аудиту касових операцій

№ пор.	Етап перевірки	Джерело інформації для отримання аудиторських доказів	Необхідні аудиторські процедури	Методи аудиторської перевірки
1	2	3	4	5	Перевірка відповідності записів у касовому звіті із записами в Касовій книзі	Звіт касира, Касова книга, первинні касові документи	1. Перевірка правильності відображення в первинних касових документах виправлення помилок (слід звернути увагу на те, щоб помилки, виправлені в касовому звіті, були виправлені в Касовій книзі, і навпаки); 2. Вивчити причини виявлених невідповідностей, адже їх наслідками може бути: - вчинення касиром зловживання за домовленістю з працівником бухгалтерії; - виправлення, внесені головним бухгалтером, а касир на їх основі не відкоригував записи у Касовій Книзі	Арифметична, логічна, взаємна перевірки
2	Перевірка наявності первинних документів, відображених у касовому звіті	Звіт касира, Касова книга, первинні касові документи, Журнал реєстрації видаткових та прибуткових касових ордерів	1. Перевірка наявності первинних документів на видаток грошей з каси в підтвердження цих сум у Касовій книзі. 2. Перевірка наявності Журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів (мета такої перевірки полягає в тому, що головний бухгалтер за касовими звітами може здійснювати подальший контроль за діями касира, який повинен щодня записувати в звіті всі одержані суми)	Взаємна, логічна, формальна перевірки
3	Перевірка правильності підрахунків у Касовій книзі підсумків операцій за день і перенесень сум з однієї сторінки Касової книги на іншу	Звіт касира, Касова книга, первинні касові документи, Журнал реєстрації видаткових та прибуткових касових ордерів	1. Зіставлення даних на кінець минулого дня з даними на початок поточного дня. 2. Арифметичний підрахунок залишку на кінець кожного дня з метою встановлення випадків перекручування й перенесення сум, які викривлюють результати інвентаризації каси, а іноді наслідком цього порушення може бути привласнення грошей. 3. Перевірка додержання підприємством ліміту каси	Арифметична, взаємна перевірки
4	Оцінка системи документообороту касових операцій	Звіт касира, Касова книга, первинні касові документи, Журнал реєстрації видаткових та прибуткових касових ордерів, Журнал реєстрації виданих доручень, Журнал реєстрації депонентів, реєстрація платіжних відомостей, авансові звіти, підтверджувальні документи, пояснювальні записки	1. Перевірка прибуткових та видаткових касових ордерів за формою і змістом щодо встановлення недоброякісних документів. 2. Перевірка наявності на касових документах необхідних підписів - керівника, головного бухгалтера, касира. 3. Перевірка правильності кореспонденції рахунків, відображеної в касових документах. 4. Перевірка наявності всіх необхідних реквізитів (підписів одержувача коштів, відміток про пред'явлення доручень, паспортів), а також погашення документів шляхом постановки штампів "Одержано" та "Оплачено"	Формальна перевірка, огляд, арифметичний підрахунок, юридична перевірка, логічна перевірка, звірка, звірка однотипних записів
5	Перевірка додержання касової дисципліни	Звіт касира, Касова книга, первинні касові документи, Журнал реєстрації видаткових та прибуткових касових ордерів, Журнал реєстрації виданих доручень, Журнал реєстрації депонентів, реєстрація платіжних відомостей, авансові звіти, підтверджувальні документи, пояснювальні записки, виписки банку, чекова книжка	1. Перевірка цільового використання готівкових коштів, отриманих із установи банку: 1.1 Зіставлення даних про мету отриманої з банку готівки за виписками банку (шляхом перевірки кодування у виписках) з даними первинних документів з оприбуткування готівки; 1.2 Перевірка фактичного витрачання готівкових коштів через перевірку даних підтверджувальних первинних документів. 2. Перевірка правильності ведення операцій з підзвітними особами: 2.1 Перевірка правомірності видавання готівкових коштів у підзвіт (слід впевнитись у відсутності заборгованості працівника перед підприємством за попередньо видані підзвітні суми); 2.2 Перевірка правильності звітування підзвітних осіб за видані готівкові кошти (додержання строків звітування, оформлення авансових звітів, наявність підтверджувальних документів про витрачання готівки). 3. Перевірка додержання обмежень при розрахунках готівкою (необхідно звернути увагу на те, що готівкові розрахунки одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) не повинні перевищувати 3000,0 грн. протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами). 4. Перевірка правомірності використання готівки з виручки (особливу увагу слід приділити цьому напряму перевірки в разі наявності у підприємства, що перевіряється, податкового боргу)	Логічна, взаємна, юридична перевірки