Рекреаційний потенціал Північно-західного району Російської Федерації
РЕФЕРАТ
з дисципліни «Географія туризму»
по темі: «Рекреаційний потенціал північно-західного району
Російської Федерації»
ЗМІСТ
ВСТУП
1 ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ
ЗОНИ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО РЕКРЕАЦІЙНОГО РАЙОНУ ЦЕНТРУ РФ
2 ДІЯ ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ
РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА ТЕРИТОРІЇ ЗОНИ
3 ХАРАКТЕРИСТИКА
РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ЗОНИ
4 ФУНКЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА
ТУРИЗМУ І ДОМІНУЮЧИХ НАПРЯМКІВ
5 ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ
РЕКРЕАЦІЙНОГО ОСВОЄННЯ ЗОНИ
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Росія - це країна, з
величезними можливостями для розвитку туризму. У роботі розглядається
Північно-західна рекреаційна зона центру РФ. Унікальність цього рекреаційного
району в тому, що він багатий як різними культурно-історичними, так і
природними пам'ятками.
Мета даної роботи -
охарактеризувати Північно-західний рекреаційний район центру Росії. На підставі
мети в роботі поставлені наступні завдання:
• охарактеризувати
географічне положення району;
• описати рекреаційні
ресурси району і його рекреаційні потреби;
• проаналізувати фактори
розвитку туризму, його функціональну структуру та домінуючі напрямки;
• описати проблеми і
перспективи рекреаційного розвитку.
1 ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЗОНИ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО РЕКРЕАЦІЙНОГО
РАЙОНУ ЦЕНТРУ РФ
Калінінградська область
утворює анклав. З одного боку вона межує з Польщею, з іншого - з Литовської
республікою. Інша частина розглянутого району межує з Білоруссю на півдні,
Латвією - на заході, Ленінградською областю - на півночі, Тверською областю -
на Сході і Смоленською областю - на південному-сході.
Північно-західний
рекреаційний район розташовується в безпосередній близькості від Москви та
Санкт-Петербурга, що забезпечує зручність транспортних комунікацій.
Всі регіони
Північно-західного рекреаційного району відносяться до Північно-Західного
Федерального округу (столиця - Санкт-Петербург).
2 ДІЯ ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА ТЕРИТОРІЇ ЗОНИ
Рекреаційний потенціал
Північно-Західного району центру Росії багатий як культурно-історичними, так і
природними цінностями. На території району знаходяться такі красиві міста як
Псков і Великий Новгород. Гарною архітектурою славиться Калінінград, його
особливе географічне положення забезпечує приплив як російських, так і іноземних
туристів. Псков і Великий Новгород також відвідуються російськими та іноземними
туристами. Красиві природні місця в даному районі придатні як для
короткочасного, так і для довготривалого відпочинку. З точки зору розвиненості
рекреаційних ресурсів район займає середнє положення серед рекреаційних районів
Росії.
3 ХАРАКТЕРИСТИКА РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ЗОНИ
У розглянутому
рекреаційному районі існують наступні туристські центри:
У Калінінградській
області: Калінінград, Балтійськ, Світлогірськ, національний парк «Курська
коса».
У Новгородській області:
Новгород Великий, Стара Русса, Валдай, Іверський монастир, Боровичі, Карпово,
Захар'їна, Язикове, Чудово, Валдайський національний парк, крижі.
У Псковській області:
Псков, Пушкінські Гори (Святогірський монастир, Михайлівське, Тригорську,
Петровське), Ізборськ, Печори, Великі Луки, Хілово, Алоль, Любенського, озеро
Чудське, Себежскій національний парк.
Місто Псков є, мабуть,
історичним і культурним центром Російського Північно-заходу. Перша згадка про
Пскові відноситься до 903 року.
Літопис оповідає про
одруження князя Ігоря на Псковитянці Ользі. З IX-X ст. місто - у складі
Новгородської землі Київської Русі. З початку XII століття - під владою
Новгородської республіки. З цього часу часто облягали німецькими феодалами і
лицарями Лівонського ордену. У ході Невської битви 1240 був узятий лівонцями;
після Льодового побоїща 1242 звільнений новгородцями і псковичями під проводом
Олександра Невського. До 1348 році, коли Псков став центром Псковської
республіки, він був добре укріплений і мав розвинені торгівлю, ремесла і
культуру, свідченням чому - літописи, берестяні грамоти, архітектура і живопис
своєрідною псковської школи.
З 1510 Псков - важливий
військово-оборонний пункт у складі Російської централізованої держави. Під час
Лівонської війни місто в 1581-1582 р. витримав тривалу облогу
польсько-литовських військ Стефана Баторія. Перша половина XVII століття
пройшла в Пскові під знаком народних хвилювань; до кінця століття економічна
могутність міста стало падати. Під час Північної війни місто знову стає
важливим оборонним пунктом, з якого і почався похід російської армії під
проводом Петра I до Прибалтики.
З утворенням Петербурга і
розширенням кордонів Росії в Пскові знову почався економічний занепад.
У 1708 році місто було
включене до складу Інгерманландська, в 1727 році - Новгородської губернії. У
1777 році став центром Псковського намісництва, потім - однойменної губернії.
Протягом XIX століття він представляв собою провінційне місто з невеликими
промисловими підприємствами. Під час I Світової війни тут розміщувався штаб
Північного фронту.
У роки Великої
Вітчизняної Війни місто було окуповане і сильно зруйнований фашистами.
Звільнений у 1944 році, тоді ж став центром області. Повоєнні роки пішли на
відновлення промисловості, відновлення історико-культурної спадщини
продовжується і в наші дні.
Завдяки своїм древнім
пам'ятників Псков є популярним об'єктом екскурсій. Історико-художній і
архітектурний музей-заповідник, заснований ще в 1876 році, включає: Кремль
XII-XV століть з Троїцьким Собором 1682-1699 рр.., Довмонтов місто (1266 р.),
Середній і окольний міста і Запсковє, собори Мірожского (до 1156), Іванівського
та Стеногорского монастирів, численні церкви, колекції ікон псковської
іконописної школи XV-XVII ст., російського живопису, рукописів, книг ...
У місті збереглося понад
трьохсот пам'яток архітектури XII - початку XX століть. Тут стоять більше
тридцяти храмів, зведених у XIV-XVII століттях. Перлиною російської культури є
Спасо-Преображенський собор Мірожского монастиря, побудований в XII столітті і
тоді ж розписаний візантійськими майстрами. В даний час це найповніша ансамбль
фрескового живопису до монгольського періоду Русі. У XVII столітті Псков, як
жоден інший місто, пережив сплеск кам'яного цивільного будівництва, значне
число пам'яток якого дійшло до наших днів. В одному з таких комплексів
будинків, побудованих найбагатшим псковських купцем Сергієм Поганкіним, нині
розміщується Псковський державний музей, де зберігається найбільша колекція
псковської іконопису, що має світове значення. У п'ятдесяти кілометрах від
Пскова знаходиться Псково-Печерський чоловічий монастир.
Стародавні новгородці
славилися як митецькі теслі і навіть на бій ходили з сокирами. Спочатку будівлі
Новгорода були суцільно дерев'яними - фортеця, житлові і господарські будівлі,
церкви, мостові і водовідвідні труби були зрубані з колод.
Все місто ділився на
п'ять кінці-районів: Словенський, Плотницький, Людин (Гончарська), Неревський і
Загородскій. Планування міста йшла від центру - Дитинця. Вулиці променями
розходилися від нього, а паралельні Волхову вулиці називалися «Пробоїна». Всі
вони, по суті, були самоврядними громадами всередині решт і одночасно окремими
церковними парафіями. Тому на кожній вулиці було по церкві, а часто і не по
одній. Замовниками будівництва виступали як князі та бояри, так і купці, і
пересічні жителі.
З 200 з гаком церков у
межах міста збереглися лише 38, хоча в порівнянні з іншими російськими містами
і це немало. Деякі з них діють, інші відкриті для відвідування як музейні
об'єкти. Церкви і монастирі (у тому числі діючі Юр'єв, Ніколо-Вяжіщскій та
Варлаама-Хутинського) це головні визначні пам'ятки Великого Новгорода. Крім
них, працюють історичний музей, музей образотворчих мистецтв і чудовий музей
дерев'яного зодчества російської під відкритим небом «Вітославліци».
У місті відкриті постійні
і тимчасові виставки живопису, прикладного мистецтва і різних ремесел. У 1992
році архітектурні пам'ятники Великого Новгорода були включені до списку Світової
культурної спадщини ЮНЕСКО.
Якщо у Пскові й Новгороді
Великому представлено російське зодчество, то в Калінінграді колишньому
Кенігсберзі представлено зодчество європейське.
Головним рекреаційним
багатством району серед природних цінностей є заповідники і національні парки.
Полістовскій заповідник
розташований в східній частині Псковській області. Знаходиться в межах
південно-тайгового болотного комплексу Полістової-Ловатской системи сфагнових
верхових боліт, однієї з найбільших в Європі. У природному відношенні схожий з
заповідником «Рдейскій» (Новгородська область) і зберігає разом з ним єдиний
болотний масив. Територія заповідника у складі Полістової-Ловатской болотної
системи включена до переліку боліт міжнародного значення.
На території заповідника
розташовані Полістовського історико-культурні об'єкти.
Себежський
національний парк (створений в 1996 р, площа - 50,2 тис. га) охоплює район
Себежского поозер'я на вододілі басейнів річок Західна Двіна і Велика.
Представлені озерно-горбисті ландшафти моренні у крайовій зоні Валдайського
заледеніння.
Велика
кількість озер, з'єднаних річками і протоками - Себеж, Орано, Осино, Нечеріца,
Глибоке, Свібло, Біле і ін
Рослинний
покрив представлений южнотаежнимі хвойними лісами з участю широколистяних
порід, на пісках розвинені сосняки, в поглибленнях рельєфу - дрібноконтурні
низинні болота.
У
флорі відзначено 700 видів судинних рослин.
Національний парк створений для збереження особливо цінних
природних комплексів зони змішаних лісів Руської рівнини.
У Новгородській області існує унікальний Валдайський
національний парк, в якому зустрічаються рідкісні зразки флори і фауни,
занесені до Червоної книги.
На території
Псковської області функціонує Державний меморіальний історико-літературний і
природно-ландшафтний музей-заповідник А. С. Пушкіна «Михайлівське» загальною
площею 9713 га. Пушкінський заповідник є
зберігачем унікального культурного ландшафту, сформованого протягом декількох
століть в результаті праці багатьох поколінь російських людей, що заселяли і
відстоювали західне порубіжжя Руської землі.
Музей-заповідник
має в своєму розпорядженні територіями, придатними для рекреації, туризму, а
також об'єктами показу (музеї, парки, ландшафтні комплекси, експозиційні
простору). Найбільш зберігся пам'ятник Пушкінського
музею-заповідника - меморіальні історичні ландшафти, дивовижна природа -
джерело пушкінського натхнення.
Державний
історико-архітектурний та природно-ландшафтний музей-заповідник «Ізборськ»
заснований Постановою Уряду РФ від 16.01.96 р. № 43 з метою збереження пам'яток
історії, культури та природи, а також раціонального використання наукового,
культурного, естетичного та природного потенціалу території Ізборську -Мальської долини у Псковській області. Загальна площа
музею-заповідника 7734 га. Тут збереглося унікальне поєднання пам'яток
давньоруської фортифікації, архітектури і природних об'єктів (оголення
девонських порід, яри, карстові та зсувні форми рельєфу, озера, водоспади,
болота).
Територія,
яку займає музей-заповідник, має давню освоєність, так як є районом найдавнішої
землеробської культури на Північно-Заході Руської рівнини. Велика частина її зайнята ріллею, луками, сіножатями, північ -
сосновими лишайниковими борами. Тут росте 72 види охороняються у області видів
рослин, у тому числі 6 видів, занесених до Червоної книги Росії. Особливістю району є також велика кількість озер.
За своїм
рекреаційним якостям, таким як ступінь контрастності, насиченість території
крайовими ефектами, внутрішньому і зовнішньому пейзажному різноманітності,
ступеня екзотичності, доступності, рекреаційна система району може бути
віднесена до вищої категорії.
4 ФУНКЦІОНАЛЬНА
СТРУКТУРА ТУРИЗМУ І домінуючих напрямків
У
Північно-західному рекреаційному районі центру РФ представлені наступні види
туризму:
• пізнавальний
туризм - огляд визначних пам'яток Пскова, Новгорода; популярністю також
користуються пушкінські місця (Пушкінський заповідник);
• діловий
(конгресовий) туризм - круглі столи, конгреси, симпозіуми та ділові зустрічі
проводяться, як у Пскові, Новгороді (завдяки визначним пам'яткам), так і в
Калінінграді (завдяки унікальному географічному положенню; з метою ділового
туризму використовуються також пансіонати і будинки відпочинку розглянутого
району ;
• відпочинок і
оздоровчий туризм - в основному має місце в численних національних парках і
заповідниках;
• автомобільний
туризм - вся територія району.
5 ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РЕКРЕАЦІЙНОГО ОСВОЄННЯ
ЗОНИ
Туризм в
Північно-західній рекреаційній зоні центру РФ є перспективною пріоритетною
галуззю. При цьому її рекреаційний потенціал використовується недостатньо. Оскільки в розглянутому районі існують як
культурно-історичні пам'ятки, так і унікальний природний комплекс, то одним із
шляхів розвитку рекреаційного потенціалу є створення багатофункціональних
рекреаційних зон.
ВИСНОВКИ
Північно-західний
рекреаційний район центру РФ включає в себе Калінінградську, Псковську і
Новгородську область, пов'язані з Північно-Західним федеральним округом. З точки зору культурних пам'яток найбільш цікаві
Псков, Великий Новгород, а також пушкінські місця.
Територія
району багата заповідниками та національними парками. Найбільш відомі
Валдайський національний парк (Новгородська область), Себежський національний
парк (Псковська область), національний парк «Курська коса» (Калінінградська
область).
У
розглянутий район приїжджають і російські й іноземні туристи. У районі
розвинені такі види туризму як пізнавальний, діловий, оздоровчий, автомобільний
і спортивний.
Для
розвитку туризму в регіоні необхідно створення в ньому багатофункціональних
рекреаційних зон.
ЛІТЕРАТУРА
1. Калмиків Н.П.., Шабунова В.В. Географія
туризму в Росії та СНД. Улан Уде: Вид-во Бурятського ун-ту, 2003.
2. Лікування та відпочинок на
курортах світу і Росії. М.: Культурні традиції, 1997.
3. Романов А.А., Саакянц Р.Г. Географія туризму. М.: Радянський спорт, 2002.
4. Сенін В.Є. Організація міжнародного туризму. М.: Фінанси і статистика, 1999.