Заощадження домогосподарств України: чинники, особливості, тенденції

Заощадження домогосподарств України: чинники, особливості, тенденції

Заощадження домогосподарств України: чинники, особливості, тенденції

Демянчук О.О.

Анотація

У статті розглянуто значення, особливості, чинники заощадження домогосподарств України, показники доходів і заощаджень домогосподарств. Досліджено і виявлено тенденцію до зменшення заощаджень інших субєктів економіки, на відміну від яких домогосподарства свої заощадження збільшують. Можливості кредитування економіки домогосподарствами таким чином зростають. Проаналізовано інвестиційні можливості домогосподарств України.

Ключові слова: домогосподарства, заощадження, показники заощаджень домогосподарств, чинники заощадження, фінансова поведінка домогосподарств.

кредитування економіка інвестиційний домогосподарство

Постановка проблеми. Для кожної країни. особливо для країн. що розвиваються. для країн з перехідною економікою. які «... мають обмежений доступ до ринків капіталу через притаманні їм специфічні макроекономічні та інституційні ризики[1. с.185]. мобілізація заощадження у вітчизняній економіці є однією із найважливіших передумов успішного економічного розвитку. Відсутність державних заощаджень змушує вдаватися до запозичень внутрішніх (яких недостатньо в українській економіці) або зовнішніх (які несуть у собі ризики та потенційний руйнівний вплив на країни. які недавно здобули державність)[2. с.72]. У звязку з цим особливу роль в українській економіці відіграють заощадження домогосподарств.

Аналіз останніх джерел та публікацій. Проблеми національних заощаджень досліджують відомі вітчизняні вчені: О. Ватаманюк. А. Гальчинський, В. Геєць, А. Гриценко, С. Злупко. Б. Кваснюк, С. Киреєв. С. Панчишин. І. Радіонова. М. Савлук. Заслуговують на увагу дослідження процесів заощадження зарубіжних науковців Н. Акіндінової. А. Булатова. П. Грегорі та ін. Водночас багато питань. повязаних з дослідженнями національних заощаджень. є недостатньо вивченими.

Метою є дослідження заощаджень різних субєктів господарювання. зясування ролі і потенціалу домашніх господарств у процесі заощадження в країні.

Виклад основного матеріалу дослідження. У вітчизняній науковій літературі повно і глибоко обґрунтована роль заощаджень домогосподарств у економічному розвитку у роботах М. Савлука і О. Ватаманюка. Вони відзначають економічну. фінансову. соціальну і політичну роль таких заощаджень.[3. с.406; 1] О.Ватаманюк наголошує на необхідність врахування існування різних показників заощадження домогосподарств. Актуальним завданням сьогодні залишається формулювання емпірично вичерпних і теоретично послідовних вимірників заощаджень[1. с.190- 191]. Основним джерелом макроекономічних даних по доходах. витратах і заощадженнях домогосподарств є Система національних рахунків. Також складається та аналізується Баланс грошових доходів і витрат населення (БГДВН).

Рахунки сектора домашніх господарств демонструють збільшення валового заощадження цього сектора з « 3% у 2000 р. до « 15.2% у 2010 р. Зменшення валового заощадження домогосподарств відбулося у 2006-2008 рр.. але в кризові і післякризові 2009-2015 рр. заощадження знову зросли. хоча у 2011 р. вони зменшилися до « 10%. Якщо зробити порівняння з іншими інституційними секторами. то в них валові заощадження з 2009 року і по теперішній час зменшуються. Рахунки сектора домашніх господарств показують. що цей сектор є чистим кредитором. більш того можливості кредитування економіки сектором домогосподарств збільшуються.

Доцільно назвати такі чинники заощадження цього сектора:

1)рівень доходів домогосподарств та ступінь їх диверсифікації (оплата праці. доходи від власності. соціальні трансферти і т.інш.);

2)податки та різні соціальні платежі та відрахування з доходів домогосподарств зменшують можливості для заощадження;

3)динаміка споживчих витрат (витрачається те. що могло бути заощаджено);

4)макроекономічна ситуація в країні (у тому числі ефективна монетарна політика. стабільність курсу національної валюти. фінансова стабільність. стабільність банківської системи. розвиненість фінансового ринку. детінізація економіки і т.інш.).

Ряд вітчизняних дослідників процесів заощадження. у тому числі особистих заощаджень. наголошують на необхідності аналізувати заощадження домогосподарств не лише на основі даних Системи національних рахунків. а і спираючись на дані Балансу грошових доходів і витрат населення (БГДВН). на бюджетні обстеження домогосподарств.[4;1;5;6] Слід зауважити. що у західних наукових дослідженнях заощаджень домогосподарств розраховують декілька базових агрегованих показників заощаджень домогосподарств[7. р.5]. оскільки ...пошук шляхів розвязання різних економічних проблем може потребувати аналізу різних показників заощаджень[8. р.182].

При дослідженні заощаджень домогосподарств виникають серйозні проблеми інформаційного характеру. повязані з наступним:

1)широко розповсюджені явища. які неможливо виміряти (отримання доходів домогосподарствами від тіньової економіки. тіньової діяльності; приховування домогосподарствами своїх доходів. отримання зарплат від легальної діяльності. але в конвертах);

2)поява нових процесів у сфері грошових доходів і видатків населення під впливом ринкового реформування економіки. які складно виміряти з задовільною точністю (доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості; доходи від власності; доходи від продажу домашнього майна; доходи і заощадження. які формуються у позабанківській сфері; купівля-продаж іноземної валюти. яка здійснюється не через банківську систему обмінних пунктів; грошова допомога від родичів і т.ін.);

4)статистичних і фінансових даних підприємств. фінансових установ. адміністративних органів. бюджетних організацій і т.ін. недостатньо для аналізу показників доходів і видатків домогосподарств. необхідні також статистичні обстеження. експертні оцінки;

5)разом з тим, хоча вибіркові статистичні обстеження умов життя домогосподарств є важливими для аналізу. але вони ...не дають змоги поглиблено проаналізувати особисті заощадження. не містять усіх їх складових [5.С.227]. М.Савлук зазначає. що показники чистих заощаджень можуть бути деформовані. оскільки у матеріалах обстежень не виокремлюють приріст готівки на руках у населення[6. с.119];

6)існують певні розбіжності між показниками доходів. витрат і заощаджень домогосподарств. які отримані на основі даних СНР. БГДВН. бюджетних обстежень. інших методик розрахунку доходів і видатків населення. Такі розбіжності пояснюються застосуванням відмінних методик і. як справедливо зазначає проф. Ватаманюк О.З.. .одержання достовірних і надійних статистичних даних є однією з ключових проблем під час аналізу економічних процесів у країнах з перехідною економікою. На певному етапі відсутність потрібних даних починає помітно гальмувати наукові дослідження і ускладнює формулювання ефективних заходів економічної політики[1. с.202].

Подивимося як виглядають заощадження домогосподарств у Балансі грошових доходів і витрат населення. Важливим для аналізу є поділ заощаджуваних коштів населення у БГДВН на дві складові: нагромадження нефінансових активів та приріст фінансових активів (такий приріст в свою чергу складається із прирісту грошових вкладів та заощаджень в цінних паперах; заощаджень в іноземній валюті; одержаних позик за виключенням погашених). Аналіз нефінансових і фінансових активів показує. що. по-перше. значно переважають фінансові активи (виключенням лише був 2008 р.. коли нефінансові активи перевищили фінансові активи населення); по-друге. у звязку з кризою 2008-2009 рр. і у наступні роки нефінансові активи зменшилися. а фінансові активи. навпаки. зросли. але всередині фінансових активів (в їх структурі) відбулися зміни; по-третє. у фінансових активах населення переважали грошові вклади в національній валюті. лише у 2009 р. заощадження в іноземній валюті значно перевищили грошові вклади в національній валюті і це повязано. безумовно. з економічною кризою 2008 -2009 рр. Вже з 2010 р. ситуація змінилася. домогосподарства знову почали робити грошові вклади переважно в національній валюті. але 2011-2015 рр. продемонстрували нестійкість такої тенденції (залишаються проблеми в грошово-кредитній політиці.не стабілізувався курс національної валюти. залишається недовіра до банківської системи і національної грошової одиниці. не дивлячись на більші відсотки по гривневим депозитам у порівнянні з депозитами у валюті і застосування різних методів залучення вільних коштів населення); по-четверте. з 2005 р. почали зростати позики. а з 2009 р. розпочалися проблеми у населення з їх погашенням.

Взагалі зазначимо. що цифри по заощадженням домогосподарств у рахунках СНР та у БГДВН майже співпадають (у БГДВН показники незначно менші. ніж у рахунках СНР) і показують ту ж саму тенденцію до збільшення заощаджень домогосподарств (невелике зменшення таких заощаджень мало місце у 2003. 2006 - 2008 рр.). Заощадження домогосподарств України значно зросли у кризові та післякризові 2009-2015 рр. (таке ж стрімке зростання заощаджень домогосподарств було у 2004-2006 рр. у період економічного зростання). Як справедливо відмічає М.Меламед: Особливістю економічної поведінки домашніх господарств України є постійна висока схильність до заощадження грошей. що навіть зростала у ті періоди. коли грошове наповнення ВВП скорочувалося внаслідок інфляції...[4. с.161]

Доцільно зробити наступні узагальнення:

1)вирішальну роль чинника доходів у системі чинників формування заощаджень домогосподарств;

2)домінування у структурі доходів домогосподарств заробітної плати та соціальних трансфертів (соціальних допомог). навіть на теперішній час частка соціальних допомог і соціальних трансфертів дорівнює частці заробітної плати;

3)незначна частка у структурі доходів прибутку та змішаного доходу і доходів від власності (частка прибутку та змішаного доходу з початку 2000 -х років майже не змінилася і становить «13-15% ВВП. а доходи від власності «2-5% ВВП).

Така структура доходів (враховуючи середній рівень заробітної плати та соціальних виплат) ...визначають низьку здатність фізичних осіб до інвестицій на фінансовому ринку України[9, с.269-270]. Іншими словами. хоча доходи домогосподарств України можуть сприяти заощадженням населення. але вони переважно зорієнтовані на забезпечення потреб виживання і мають достатньо низький інвестиційний потенціал. [10, с.4-6]

Вважаємо за необхідне навести іншу точку зору стосовно інвестиційних можливостей домогосподарств України. Ряд вітчизняних дослідників вказують на недооцінку заощаджень домогосподарств із-за існування прихованих фінансових потоків в економіці. складності вимірювання реальних обсягів грошових і негрошових доходів населення.[11. с.161-165; 1] .Цілком справедливими є ствердження про те. що інвестиційний потенціал домашніх господарств може досягати 10-15% ВВП[4. с.162]. Доречно нагадати повідомлення президента Асоціації українських банків О.Сугоняко про те. що на руках у населення України (поза банківськими рахунками) знаходиться від 40 до 60 млрд. дол. США. [12] Виведення цих грошей з тіні та залучення їх до фінансового обігу сприятиме збільшенню інвестиційних можливостей для потреб реального сектора економіки. Необхідно також враховувати. що світова криза 2008-2009 рр. та після-кризові 20102015 рр. викликали суттєві деформації у заощадженнях населення. У ці роки в Україні. внаслідок банківської кризи...коли окремі (переважно середні та малі) банківські установи перестали обслуговувати депозити клієнтів. а урядом було введено тимчасовий мораторій на зняття населенням грошових коштів з депозитів - домашні господарства надали перевагу зберіганню заощаджень у національній та іноземній валюті вдома. вивівши тим самим потенційні інвестиційні ресурси з кругообігу та обслуговування національного виробництва[13. с.473].

Ми вважаємо. що для більш глибокого економічного дослідження заощадження домогосподарств і їх інвестиційних можливостей доцільно врахувати диференціацію населення за рівнем доходу. так як така диференціація є одним із чинників суттєвої деформації у сфері заощадження населення. Також треба враховувати диференціацію тіньових доходів. що викликає диференціацію заощаджень домогосподарств. Так. із 22 млн. економічно активного населення України у тіні працюють близько 5-7 млн. українців[14. с.50]. В Україні заробітна плата складає лише 41% всіх доходів населення. 59% складають пасивні доходи. в той час як в Європі має місце протилежна ситуація - на долю заробітної плати припадає 60-65% доходів і лише 35-40% складають пасивні доходи населення. Ця ситуація пояснюється тим. що значна частина працюючих в Україні отримують свої доходи у тіньовому секторі економіки. За оцінкою Міністерства соціальної політики розмір фонду тіньової заробітної плати в Україні складає 145 млрд. грн.[15]

Наше дослідження системи чинників заощаджень доцільно доповнити переліком чинників заощаджень домогосподарств. які глибоко проаналізовані в монографії д.ек.н. Ватаманюка О.З.. а саме[1. с.231-254]:

1)економічне зростання. яке викликає зростання доходів населення. позитивно впливає на процес заощадження домогосподарств;

2)макроекономічна нестабільність (її прояви - рост інфляції та безробіття). Інфляція сприяє підвищенню рівня особистих заощаджень. водночас більш позитивно на заощадження впливає макроекономічна стабілізація;

3)процентна ставка майже не впливає на особисті заощадження. або вплив є незначним і може бути як додатним. так і відємним (це також залежить від рівня розвитку країни);

4)рівень розвитку фінансових ринків впливає на заощадження домогосподарств по-різному: так. збільшення рівня монетизації економіки (М2/ВВП) сприяє зростанню заощаджень населення. а послаблення позичкового обмеження зменшує рівень особистих заощаджень. Недостатній розвиток ринку споживчого кредитування змушує домогосподарства більше заощаджувати для придбання товарів тривалого користування. Але в цілому розвиненість фінансової системи.

наявність різних привабливих інструментів особистих заощаджень позитивно впливають на економічне зростання в країні. а. отже. і на процес заощадження;

5)державні заощадження (якщо вони зростають. то заощадження домогосподарств зменшуються. притому у такій залежності: 1% зростання державних заощаджень викликає зменшення приватних заощаджень (або лише заощаджень домогосподарств) на 0.3-0,6%;

6)прямі податки зменшують величину заощадження домогосподарств. непрямі податки не мають помітного негативного впливу на особисті заощадження. Зростання питомої ваги податків у ВВП і частки прямих податків у всіх податкових надходженнях і у ВВП призводить до зменшення особистих заощаджень;

8)зовнішні чинники (перш за все сальдо поточного рахунку країни): збільшення дефіциту поточного рахунку (що викликає збільшення заощаджень іноземців) на 1% має наслідком зменшення рівня особистих заощаджень на 0.3 -0,6%;

9)демографічні чинники в розвинутих країнах. де існує високий рівень розвитку системи соціального забезпечення. ці чинники слабо впливають на рівень особистих заощаджень. У країнах з низьким і середнім рівнями розвитку ці чинники мають значний вплив на рівень заощаджень домогосподарств: чим більша частка населення старше 65 років і менше 16-18 років. чим більша частка міського населення. тим менше особисті заощадження. Крім того. демографічні чинники пояснюють тенденції у зміні заощаджень домогосподарств у довгостроковому періоді.

Наприкінці аналізу чинників заощаджень домогосподарств доцільно виявити особливості фінансової поведінки домогосподарств України. Після знецінення заощаджень населення в Ощадбанку колишнього СРСР. після краху фінансових пірамід 90-х років. який супроводжувався великими фінансовими втратами і недовірою до фінансових інститутів з боку населення. з початку 2000-х років домогосподарства знову почали заощаджувати. все більше розміщуючи вільні кошти у банках. Так. за 1980-1990 рр. обсяг депозитів домогосподарств у номінальному обчисленні зріс у 2.5 рази. а за 2000-2010 рр. - у 40.6 рази.[10, с.4] В середині 2000-х років почало зростати нагромадження нефінансових активів. що може розглядатися як зміна фінансової (заощаджувальної) поведінки населення з поведінки виживання та відкладання грошей про запас. на тяжкі часи на інвестиційну поведінку. Домогосподарства почали активно інвестувати в житлове будівництво. в придбання товарів тривалого користування і т.інш. Криза 2008 -2009 рр. та післякризові 2010-2015 рр. примусили домогосподарства знову обрати поведінку застережливу. Нагромадження нефінансових активів значно зменшилося (інвестиції домогосподарств суттєво впали). знову почали зростати заощадження в іноземній валюті. неорганізовані заощадження (поза межами банківської системи).

Висновки з проведеного дослідження. Домогосподарства України і досі не хочуть брати на себе економічні ризики. Ми повністю погоджуємося з точкою зору д.ек.н. Ватаманюка О.З.: ...упродовж більшості років періоду ринкової трансформації економіки України у фінансовій поведінці населення переважали пасивні і традиційні форми поведінки. Більша частина заощаджень мала не інвестиційний. а страховий чи резервний характер[1, с.231].

Найскоріше післякризове відродження економіки має посприяти зростанню реальних доходів в суспільстві. яке є найважливішим чинником заощадження всіх економічних субєктів. Збільшення рівня заощадження в суспільстві за певних умов обєктивно викликає економічне зростання. Такий взаємозвязок між національними заощадженнями та економічним зростанням є предметом подальшого дослідження.

Список використаних джерел

1.Ватаманюк О.З. Заощадження в економіці України: макроекономічний аналіз.- Львів: ЛНУ ім. І.Франка.- 2007.- 536 с.

2.Стігліц Дж. Глобалізація та її тягар. / Пер. с англ.- К.: Вид. дім КМ Академія.- 2003.

3.Доходи та заощадження в перехідній економіці України. / За ред. С. Панчишина та М. Савлука.- Львів.- ЛНУ ім. І.Франка.- 2003.- 406 с.;

4.Меламед М. Інституційна структура заощаджень та інвестицій в економіці України // Національні заощадження та економічне зростання.

5.Дорофєєва Н. Методологічні проблеми вивчення особистих заощаджень в Україні // Доходи та заощадження в перехідній економіці України.- Львів: ЛНУ ім. І.Франка.- 2003.

6.Савлук М. Джерела формування грошових доходів населення. їх структура і напрямки використання // Доходи та заощадження в перехідній економіці України.- Львів: ЛНУ ім. І.Франка.- 2003.

7..Lusardi A., Skinner J., Venti S. Saving Puzzles and Saving Policies in the United States // NBER. Working Paper.- April 2001.- WP 8237.

8.Gale W.G., Sabelhaus J. Perspectives on the Household Saving Rate // Brookings Papers on Economic Activity, 1999.- №1.

9.Красножон С.В. Заощадження населення як чинник активізації інвестиційного процесу // Активізація інвестиційного процесу в Україні.- К.: КНЕУ.- 2012.

10.Заяць В.С. Інвестиційні можливості домогосподарств України: обмеження і перспективи // Інвестиції: практика та досвід.- 2012.- №5.

П.Національні заощадження та економічне зростання. За ред. д.ек.н. Кваснюка Б.Є.- К.: МП Леся.- 2000.- 304с.

12.Сугоняко О. Див.

13.Цибін О.С. Перспективи підтримки комплексного розвитку сектору домашніх господарств в Україні у кризовий період // Державне антикризове управління національною економікою: світовий досвід та проблеми в Україні / Матеріали наукової конференції.- 2010р.. квітень- К.: КНЕУ.- 2010.

14.Кухоль І.М. Тіньова економіка України: причини виникнення та способи уникнення // Формування ринкових відносин в Україні. - Зб. наук. праць НДЕІ.- 2012.- №4.