Аналіз реалізації бюджетної децентралізації в контексті соціально-економічного розвитку країни

Аналіз реалізації бюджетної децентралізації в контексті соціально-економічного розвитку країни

аналіз реалізації бюджетної децентралізації в контексті соціально-економічного розвитку країни

Жувагіна І.О., Філіпішина Л.М.

Первомайський політехнічний інститут Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова

Виконано аналіз реалізації першого етапу реформи бюджетної децентралізації в Україні. Здійснено оцінку отриманих результатів за підсумками виконання бюджетів всіх рівнів у 2016 році. Встановлено пріоритетні напрями видатків місцевих бюджетів та обґрунтовано недостатність виконання місцевих бюджетів як інструменту інвестиційного розвитку регіонів. Запропоновано практичні рекомендації, спрямовані на розвязання нагальних завдань реалізації реформи бюджетної децентралізації. Аргументовано, що видатки бюджету є вагомим інструментом впливу на соціально-економічні процеси у державі, а удосконалення системи бюджетних видатків є обєктивно необхідною умовою та підґрунтям реалізації комплексу економічних реформ в Україні.

Ключові слова: податкові надходження, місцевий бюджет, видатки місцевих бюджетів, доходи місцевих бюджетів, міжбюджетні трансферти, оцінка, розвиток.

видаток бюджет децентралізація реформа

Постановка проблеми

Соціально-економічний розвиток держави потребує підвищення якості надання державних послуг та раціонального використання коштів бюджету. У такому контексті доцільно розглянути видатки бюджету - кошти, які спрямовуються на реалізацію програм та заходів, що передбачені відповідним бюджетом, а також висвітлюють виконання основних функцій державою. Розподільчі процеси, повязані з видатками характеризуються різноманітністю та взаємозвязком, охоплюють відносини з приводу спрямування та використання коштів бюджетного фонду держави, а також відображають напрями розподілів у країні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Потенційні можливості впливу місцевих бюджетів на процеси соціально-економічного розвитку відповідного регіону полягають в їх економічній сутності, що визначається передусім функціями місцевої громади як особливої форми організації суспільного господарства в межах території. Однак сучасний стан соціально-економічного розвитку України характеризується наявністю низки проблем, що викликані обєктивними (економічна криза, значний рівень тінізації економіки, домінування у структурі виробництва нижчих технологічних укладів) та субєктивними (корупційні прояви, схильність до девіації у бюджетній сфері, недостатній рівень ініціативи та економічної активності субєктів бюджетних відносин) причинами. Саме тому здійснення аналітичної оцінки проблем формування та виконання місцевих бюджетів завжди є актуальним і потребує всебічного дослідження. Теоретичні та практичні проблеми формування та виконання бюджетів на місцевому рівні досліджувалися в працях відомих учених-економістів, серед яких: В. Демянишин, О. Демків, О. Кириленко, Г. Лопушняк, І. Луніна, К. Павлюк та інші. Проте, незважаючи на значні досягнення в цій сфері, недостатнім є дослідження використання місцевого бюджету як важеля регулювання розвитку економіки регіону та країни зокрема.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Слід зазначити, що наукові праці відомих економістів орієнтовані на виявлення загальних тенденцій функціонуваннямісцевих бюджетів, їх формування та доцільного використання коштів. Проте, багато питань у сфері формування та використання місцевих бюджетів і досі залишились неурегульованими. А саме, питання удосконалення процесу формування доходів місцевих бюджетів, розширення бази місцевих бюджетів та ефективного розподілу видатків. Невирішеною залишається проблема розмежування повноважень центральних та місцевих органів влади як важливого чинника реформування місцевих бюджетів.

Мета статті

Головною метою цієї роботи є дослідження якості виконання місцевих бюджетів та пошуку шляхів зміцнення їх фінансової бази для забезпечення соціально-економічного розвитку території.

Виклад основного матеріалу

Місцеві бюджети займають не лише важливе місце в бюджетній системі, але й одне з центральних місць в економічній системі кожної держави, їх роль і значення безпосередньо зумовлені типом економічної системи, обраними цілями та пріоритетами суспільного розвитку.

Аналіз виконання місцевих бюджетів за 2016 рік показав, що реалізація реформи бюджетної децентралізації, незважаючи на песимістичні настрої на стадії прийняття змін, дала позитивні результати [1].

Реалізація її першого етапу характеризувалась наступними тенденціями. Доходи місцевих бюджетів зросли в результаті здійснення першого етапу бюджетної децентралізації. Запровадження реформи бюджетної децентралізації дало змогу забезпечити збільшення ресурсу місцевих бюджетів у 2016 році. Доходи місцевих бюджетів без урахування трансфертів у 2016 р. зросли до

120.5млрд грн, що на 19,4 млрд грн або на 19,1% більше відповідного показника 2015 року. Надходження з урахуванням міжбюджетних трансфертів склали 294,4 млрд грн, що на 40% більше показника 2015 року [6].

Надходження податку доходів з фізичних осіб склали 53,6 млрд грн, що на 23,1% більше показника 2015 року, а виконання плану становить 113,7%. Надходження плати за землю склали 14,5 млрд грн, що складає 112,2% планового річного показника.

Основу зростання доходів місцевих бюджетів було закладено завдяки прийнятим у 2015 році змінам до Бюджетного та Податкового кодексів України щодо передачі органам місцевого самоврядування додаткових бюджетних повноважень і закріплення стабільних джерел доходів для їх реалізації. Пріоритетами запроваджених змін визначено: розширення прав органів місцевого самоврядування у прийнятті рішень та надання їм повної бюджетної самостійності щодо наповнення своїх бюджетів і здійснення видаткових повноважень.

З 2015 р. в контексті бюджетної децентралізації на місцевому рівні запроваджений новий акцизний податок з реалізації субєктами господарювання в сфері роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою 5% від їх вартості. Досвід його справляння впродовж поточного року виявився успішним: надходження становили 7,7 млрд грн або 6,4% доходів місцевих бюджетів без урахування трансфертів. У місцевої влади вперше зявився реальний інтерес до локальної боротьби з нелегальним виробництвом, а також контрабандою підакцизних товарів з метою наповнення власних бюджетів [5].

Відбулося розширення сфери оподаткування майнових податків - зменшення обсягів пільгових площ нерухомого майна, включення нежит- лового (комерційного) майна до бази оподаткування та запровадження транспортного податку. Надходження податку на нерухоме майно склали 736,9 млн. грн. Водночас змінами до Податкового кодексу України підвищено фіскальну незалежність органів місцевого самоврядування щодо місцевих податків та зборів, зокрема шляхом надання права самостійного визначення ставок податків та встановлення пільг з їх сплати.

Так у 2016 році частка власних ресурсів у структурі місцевих бюджетів збільшилась на 30%. Органи місцевого самоврядування отримали реальні ресурси для вирішення питань місцевого значення (ЖКГ, благоустрій, місцеві соціально-економічні програми, оновлення інфраструктури) [8].

За всіма податковими надходженнями до місцевих бюджетів переважно у всіх регіонах спостерігалось стабільне виконання та перевиконання прогнозних показників [3].

Внаслідок реалізації реформи бюджетної децентралізації відбулась зміна структури видатків місцевих бюджетів. Зросла частка видатків на виконання самоврядних повноважень, що свідчить про підвищення видаткової автономності місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів на місцевому рівні. Видатки місцевих бюджетів без урахування трансфертів в 2016 р. збільшилися до 276,9 млрд. грн., що на 53,4 млрд. грн. або на 23,9% більше 2015 р. (223,5 млрд. грн.).

Найбільшим чином зросли видатки на місцеве фінансування національної безпеки, зокрема цивільної оборони (впятеро, з 2,1 млрд грн у 2015 р. до 10,6 млрд грн у 2016 р.) та забезпечення громадського порядку (майже на третину, з245,5 до 319,6 млрд грн).

Збільшилися видатки соціального спрямування на охорону здоровя (на 27,9%), соціальний захист та забезпечення (26,4%), освіту (17,6%), духовний та фізичний розвиток (на 6,9%).

Позитивним чином слід відзначити зростання видатків на економічну діяльність органів місцевої влади до 19,1 млрд. грн., що понад як вдвічі перевищує відповідний показник 2015 р. (9,2 млрд. грн.). Найбільший обсяг коштів в 2016 р. за даною статтею було спрямовано на розвиток дорожнього господарства у сумі 5,7 млрд. грн. проти 3,1 млрд. грн. у 2015 р. Відповідно в загальній структурі зросла частка дорожніх видатків до 2,0% проти 1,4% у 2015 р.

Необхідно відзначити, що фінансування інфраструктури є одним з найбільш перспективних напрямків підвищення економічного/інвестицій- ного потенціалу регіонів. Обсяг капітальних видатків за 2016 рік склав 32,2 млрд грн або 11,5% від обсягу видатків загального та спеціального фондів місцевих бюджетів. Це на 18,6 млрд грн або на 136,8% більше, ніж було у 2015 році [3]. Так, частка видатків на житлово-комунальне господарство збільшилась у 2016 р. порівняно з 1,9% у 2015 р. на до 4,5%, або на 7,0 млрд гривень. Зросла частка видатків на транспорт і дорожнє господарство з 1,4% у 2015 році до 2,3% у 2015 році, або на 2,9 млрд гривень [4].

Слід наголосити, що було удосконалено механізм міжбюджетних відносин. Так, забезпечення відповідності фінансового ресурсу реальним потребам місцевих бюджетів у здійсненні видатків на весь комплекс делегованих державою повноважень потребує додаткових трансфертних коштів з державного бюджету. У 2016 р. із Державного бюджету України до місцевих бюджетів було фактично надано трансфертів на загальну суму 174,0 млрд грн, що на 43,4 млрд грн або на 33,2% більше ніж у 2015 р., у тому числі трансфертів із загального фонду - 173,2 млрд грн, що на 56,4 млрд грн або на 48,3% більше порівняно з 2014 р.

У 2016 році запроваджено базову дотацію місцевим бюджетам, яка спрямована на підвищення фіскальної спроможності місцевих бюджетів. Базова дотація у 2015 році перерахована у сумі 5,3 млрд гривень. Завдяки новій системі бюджетного вирівнювання 10,2% місцевих бюджетів стали повністю збалансованими, чого не було досягнуто у 2014 році.

Також зросла кількість місцевих бюджетів- донорів: якщо у 2015 р. їх частка складала 3,7%, то у 2016 р. - 15,2%, що дасть змогу громадам забезпечити громадян більш якісними послугами [2]. Нова система вирівнювання є стимулюючою, оскільки лише 50% коштів бюджетів-донорів вилучається лише для вирівнювання спроможності інших територій, а не на користь державного бюджету. Вона дає змогу залишити більшу частину коштів на місцях, а органи місцевого самоврядування стають більш незалежними при прийнятті управлінських рішень. Проте, ризик недоотримання цих коштів місцевими бюджетами зумовлюватиме розбалансування бюджетів та знизить ефективність суспільних послуг, що фінансуються з місцевих бюджетів.

Запроваджено надання цільових субвенцій з державного бюджету для виконання найважливіших державних функцій, а саме: фінансування освіти та охорони здоровя, а також підвищення ефективності бюджетних коштів та досягнення цільових результатів. Запровадження освітньої та медичної субвенції спрямоване на реформування системи соціальних стандартів та удосконалення механізму визначення фінансових нормативів бюджетної забезпеченості. Також це є першим кроком до повного фінансового забезпечення державою делегованих повноважень. Станом на 01.01.2016 року місцевими бюджетами отримано 44,1 млрд грн освітньої субвенції та 46,2 млрд грн медичної субвенції. Крім того, місцевим бюджетам перераховано субвенцію на підготовку робітничих кадрів у сумі 5,6 млрд грн, а також субвенцію на соціальний захист населення у сумі 63,3 млрд гривень.

Зацікавленість громад у розвитку - запорука виходу країни з економічної кризи. Тільки зацікавленість місцевих громад створювати робочі місця, залучати інвестиції, впроваджувати реформи й енергоефективні заходи і зменшувати свої витрати дасть можливість зростання економіки. Нині 159 громад, які вже обєдналися, з 1 січня 2016 року отримали прямі бюджетні розрахунки і відтепер вони будуть напряму отримувати медичні й освітні субвенції і базові дотації.

На подальший розвиток інфраструктури обєднаних територіальних громад у Державному бюджеті на 2016 рік було передбачено субвенцію на суму 1 млрд. грн. Ці кошти розподілялися в залежності від площі сільської території та сільських жителів.

Поряд із збільшенням обсягу капітальних видатків місцевих бюджетів, вагомим чинником забезпечення розвитку є кошти Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР), які спрямовуються на виконання інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку (у тому числі проектів співробітництва та добровільного обєднання територіальних громад), що мають на меті розвиток регіонів, створення інфраструктури індустріальних та інноваційних парків. Так у 2016 р. було профінансовано 876 проектів, з яких 532 було завершено. Загальний обсяг профінансованих коштів склав 2,4 млрд гривень.

Найбільше коштів ДФРР у 2016 р. отримали Дніпропетровська область (169,4 млн грн або 7,1% загального обсягу), м. Київ (154,2 млн або 6,5%), Донецька (141,3 млн або 5,9%), Харківська (133,0 млн або 5,6%), Львівська (127,4 млн або 5,4%), Вінницька (127,0 млн або 5,3%), Івано-Франківська (125,3 млн або 5,3%), Луганська (20,5 млн грн або 0,9%) області [7].

З 1 січня 2016 року в повному обсязі набула чинності Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, що є вагомим кроком на шляху інтеграції України до європейського співтовариства. Вирішальною умовою такої інтеграції є забезпечення права територіальних громад на місцеве самоврядування та забезпечення їх спроможності виконувати свої повноваження. Зарубіжний досвід свідчить, що місцеве самоврядування стало одним із головних каталізаторів економічного зростання. Найголовнішим питанням нині є забезпечення спроможності громад концентрувати фінанси і спрямовувати їх на проекти регіонального розвитку. Децентралізація має стати каталізатором здійснення освітньої та медичної реформи, житлово-комунальної, підвищення енергоефективності національної економіки.

Основними завданнями, які мають бути здійснені у 2017 році задля подальшого провадження бюджетної децентралізації в Україні, є: підтримка процесів обєднання територіальних громад та підвищення їх спроможності, оскільки обєднані територіальні громади отримають кращі фінансові умови та можливості для подальшого розвитку; передача повноважень на місця з метою оптимізації видатків: необхідно чітко розподілити повноваження та відповідальність на різних рівнях - громад, міста, району, області, зокрема у сфері освіти та охорони здоровя [1].

Оптимізація видатків у цих сферах, що передбачена Державним бюджетом на 2017 рік, має забезпечити ефективність управління місцевими громадами.

Надходження податку з фізичних осіб за цей період склали 15,9 млрд грн, що на 47,7% більше відповідного показника 2015 року, а надходження до місцевих бюджетів від плати за землю зросли до 5 млрд грн, що на 56,2% більше показника 2015 року [9].

Нині забезпечується виконання усіх зобовязань згідно бюджетного законодавства. За І квартал 2016 року місцевим бюджетам перераховано 44,6 млрд грн міжбюджетних трансфертів, у тому числі - базову дотацію у сумі 1,2 млрд грн (100% планового показника), освітню субвенцію у сумі 9,4 млрд грн (96,0% планового показника), медичну субвенцію у сумі 10,2 млрд грн (98,0% планового показника). Для забезпечення фінансової спроможності обєднаних територіальних громад у Державному бюджеті України на 2016 рік було передбачено: 1,9 млрд грн на забезпечення соціально-економічного розвитку (на реалізацію основних стратегій регіонального розвитку); 1 млрд грн - на підтримку обєднаних територіальних громад, пріоритетом для цих коштів стануть: фінансування ремонту та будівництво нових доріг та створення центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП); 3 млрд грн - на фінансування Державного фонду регіонального розвитку. Кошти, які будуть спрямовані на інфраструктуру і регіональний розвиток, мотивуватимуть місцеві громади створювати робочі місця, дадуть можливість у 2017 році забезпечити точкове зростання економіки, сприятимуть розвитку малого і середнього бізнесу.

Бюджетне регулювання охоплює всі форми впливу держави на проведення бюджетної політики, починаючи від прийняття закону про державний бюджет або рішення місцевої ради про місцевий бюджет і до їхнього застосування державними органами. Важливим елементом бюджетного регулювання є процес планування, економічна сутність якого складається в централізованому розподілі і перерозподілі валового внутрішнього продукту і національного доходу між ланками фінансової системи на основі загальнодержавної соціально-державної програми розвитку держави в процесі складання і виконання бюджетів різного рівня.

Механізм бюджетного регулювання в ринкових умовах функціонування економіки України повинен ураховувати наступні аспекти:

використання ринкових механізмів у процесі розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів повинно здійснюватися в економіці в цілому;

розуміння того, що більшість підприємств не відносяться до державного сектору і що підприємствам необхідно дати можливість самостійно здійснювати процес керування виробництвом, у якому державі належить роль посередника;

визнання необхідності посилення ролі держави в здійсненні макроекономічної політики і макроекономічного регулювання та ролі бюджету як найважливішого інструмента досягнення макроекономічної і фінансової стабілізації шляхом збалансованого руху централізованих фінансових ресурсів.

Впливаючи на процеси формування бюджетних відносин шляхом зміни принципів, методів, способів формування бюджетних доходів і витрат, держава коригує встановлені бюджетні взаємозвязки, регулює канали проходження і напрямку бюджетних ресурсів, уточнюючи пропорції їхнього розподілу і перерозподілу, механізми реалізації їхнього цільового призначення і у такий спосіб забезпечує керування економічними процесами.

Висновки і пропозиції

Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, доречно зазначити, що важливим інститутом фінансів місцевих органів влади є інститут самостійного регіонального бюджету. З метою забезпечення збалансованого розвитку регіонів України необхідним є виконання таких основних завдань: підвищення ефективності процесу формування видаткової частини місцевих бюджетів та децентралізація управління бюджетними коштами; удосконалення системи регулювання міжбюджетних відносин відповідно до вимог часу і напрацьованої практики, відкоре- гувати формульний підхід надання трансфертів: критерії їх надання повинні бути чітко визначеними; посилення інвестиційної складової місцевих бюджетів; забезпечення прозорості процесу формування та виконання місцевих бюджетів; реалізація принців децентралізації влади в Україні, шляхом розширення прав органів місцевого самоврядування. Формування ефективної бюджетної політики та дієвої моделі управління державними фінансами є запорукою стабілізації динаміки соціально-економічного розвитку та забезпечення реалізації державних функцій.

На основі здійсненого аналізу у перспективі буде розроблено пакет пропозицій щодо зміцнення фінансово-економічної платформи задля соціального - економічного розвитку регіонів.

Список літератури

1.Місцеві бюджети: профанація розвитку [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// gazeta.dt.ua/ internal/miscevi-byudzheti-profanaciya-rozvitku

2.Офіційний сайт Міністерства фінансів України / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.mmfm>. gov.ua/news/view/promova-ministra-finansiv-natalii-iaresko-na-zasidanni-uriadu-shchodo-vykonannia- derzhavnoho-biudzhetu-za-rik?category=bjudzhet

.«Аналіз та оцінка реалізації бюджетної децентралізації в Україні». Аналітична записка / Національний інститут стратегічних досліджень [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.niss.gov.ua/> articles/2242/

.Муніципальний інформаційний форум [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.meria.sumy.ua/> index.php?newsid=37529

.Христинченко Н. П. Реформування органів місцевого самоврядування в умовах побудови демократичної правової держави [Електронний ресурс] / Н. П. Христинченко // Режим доступу: <http://archive.nbuv.gov>. ua/portal/soc_gum/Nashp/2011_2_1/Hrystich.pdf

.Бюджетний кодекс України: закон, засади, коментар / за ред. О. В. Турчинова і Ц. Г. Огня. - К.: Парламентське вид-во, 2002. - 320 с.

.Шевчук Н. Ю. Структура видатків місцевих бюджетів України / Н. Ю. Шевчук // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 5. - С. 202-207.

8.Величко О. Розвиток соціальної сфери у системі бюджетного забезпечення / О. Величко / / Фінанси України. - 2009. - № 11. - С. 24-30.