Маркетингове дослідження українського ринку програмного забезпечення

Маркетингове дослідження українського ринку програмного забезпечення

РЕЗЮМЕ

За підсумками 9-ти місяців 2014 року об'єм світового ринку програмного забезпечення (ПЗ) склав 122 млрд. доларів, що на 4,7% більше, ніж роком раніше. Щорічне зростання ринку ПЗ в Україні становить 30-40%. При цьому розвиток української індустрії ПЗ гальмують такі фактори: обмежене фінансування; недосконале законодавство; орієнтація багатьох фірм-розробників ПЗ на термінову вигоду; орієнтація багатьох державних чиновників на західні технології; відсутність серйозних маркетингових досліджень; нелегальне використання ПЗ. Прогноз розвитку ринку ПЗ як в світі, так і в Україні свідчить що до 2015 року лише 20% створюваних програм розроблятимуться для ПК, решта - для мобільних пристроїв, тоді як зараз співвідношення приблизно однакове

Проаналізувавши орієнтовну структуру попиту на ПЗ можна виділити 2 основних сегменти: приватний сектор та корпоративний сектор. Орієнтовна ємність першого складає 16,3 млн. персональних користувачів; другого - близько 480 тис. підприємств, організацій, установ. Однак, вартісний ціновий вираз попиту значно вищій саме в корпоративному секторі, оскільки рівень цін на ПЗ для бізнесу значно вищій ніж для приватних споживачів.

Крім того, дослідження продемонстрували, що більшість приватних споживачів віддають перевагу неліцензійному ПЗ, натомість більшість корпоративних споживачів (майже більше половини всіх споживачів) навпаки віддають перевагу саме ліцензійному.

Найбільшим попитом як у корпоративних, так і у приватних споживачів користується системне ПЗ, частка його продажів посідає, до речі, також провідне в системі продажу ПЗ всіх видів і становить майже 462 млн. дол. На другому та третьому місцях за рівнем попиту знаходяться ПЗ в сфері інформаційної безпеки та мультимедіа.

В умовах аналізованого регіону найбільш ефективними каналами розповсюдження ПЗ є: продаж ПЗ через мережу Internet; продаж ПЗ в якості супутніх продуктів до комп’ютерної техніки в мережах стаціонарних магазинів.

Основними конкурентами при розповсюдженні ПЗ як вендерів так, і власного виробництва через Internet є Softkey, СОФТЛИСТ, Softmart, Softaktiv, CdDoma.

За результатами проведеного дослідження була розроблена низка рекомендацій стосовно побудови моделі поведінки на ринку розповсюдження ПЗ в Україні.

1. ПРЕДМЕТ МАРКЕТИНГОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Предметом даного маркетингового дослідження виступає аналіз кон’юнктури ринку інформаційних технологій лівобережного регіону України (умовно Схід України) та прогнозування перспективи розвитку даних технологій в умовах тенденцій світового ринку в 2015 році.

2. ПОПИТ НА ПРОДУКЦІЮ, ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ

.1 Аналіз розвитку світового та українського ринку програмного забезпечення

За підсумками 9-ти місяців 2014 роки об'єм світового ринку програмного забезпечення склав 122 млрд. доларів, що на 4,7% більше, ніж роком раніше. Найбільш швидкорослим сегментом виявилося ПЗ для управління взаєминами з клієнтами (CRM), віртуалізації і бізнес-інфраструктури. Сегмент прикладного програмного забезпечення, якого припадає на частку 49% софтверного ринку, піднявся на 5,1% відносно минулого року.

У цьому підйомі основна заслуга належить crm-системам і програмним засобам забезпечення співпраці. Серед crm-рішень лише програмне забезпечення для обслуговування клієнтів в контакт-центрах показало зростання не більше ніж на 10%. Останні три категорії (ПЗ для організації підтримки клієнтів, продажів і маркетингу) закінчили перше півріччя майже з 12-процентним підйомом, відзначають в IDC.

Вагомий внесок у розвиток ринку crm-систем внесла компанія Salesforce.com, розробник однойменної системи управління взаєминами з клієнтами і партнерами, що надається замовникам виключно під моделі SAAS. Продукція Salesforce.com представлена у всіх чотирьох секторах crm-ринку. Річний виторг компанії очікується у розмірі 3 млрд. доларів. Крім того, почастішали продажі нових ліцензій на софтвер в області CRM, оскільки компанії почали активно замінювати локальні системи на хмарні рішення від тієї ж Salesforce.com і інших вендерів. Згідно з дослідженням аналітиків Constellation Research, 59% готуються перейти на crm-системи. ПЗ для взаємодії між групами і корпоративні соціальні мережі демонструють успішні результати більше двох років. Так, ніша додатків для групової роботи в першій половині 2014 року піднялася на 15%. В першій половині 2014 року на 17,8% підріс ринок програмного забезпечення для підтримки повноцінної роботи хмарних систем і віртуальних машин. Постачання ПЗ для віртуалізації стабільно зростає, проте на зрілих ринках спостерігається деякий спад. Воно і зрозуміло, враховуючи високу міру проникнення віртуальних середовищ. На ринок віртуалізації серйозний тиск чинять відкриті хмарні системи, типу Openstack, а також конкуренція, з якою зіткнувся лідер ринку Vmware з боку Red Hat, Microsoft і інших.

Що стосується вітчизняного ринку програмного забезпечення, то слід зауважити, що його щорічне зростання в Україні становить 30-40%. В Україні сьогодні працює близько 200 тис. IT-фахівців, ще 15 тис. щорічно випускають вищі навчальні заклади. За приблизними оцінками виручка цих компаній вище 1,5 мільярдів доларів, а експорт послуг становить близько одного мільярда доларів.

При цьому компанії, зареєстровані в Києві та Київській області, генерують близько 70% прибутку всієї індустрії. Що ж стосується програмного забезпечення, тобто основних видів операційних систем, систем керування бізнесом тощо, то їх продаж в Україні складає майже 1,4 млрд. дол. Ринок ПЗ в Україні характеризується таким чином: 90 % - ПЗ західних фірм, 10 % - українські розробки.

На вітчизняному ринку присутні понад 200 фірм, які так чи інакше пов’язані з виробництвом програмних продуктів. Кількість працюючих у цих фірмах - від кількох осіб до кількох десятків.

Слід зауважити, що розвиток української індустрії ПЗ гальмують такі фактори:

-       обмежене фінансування;

-       недосконале законодавство;

-       орієнтація багатьох фірм розробників ПЗ на термінову вигоду;

-       орієнтація багатьох державних чиновників на західні технології;

-       відсутність серйозних маркетингових досліджень;

-       нелегальне використання ПЗ.

За підрахунками компанії IDC, в Україні не ліцензоване програмне забезпечення мають 84 % комп’ютерів. За цим показником Україна посідає п’яте місце у Європі і 15 у світі. За останній рік показник вдалося знизити на 2 % завдяки тому, що великі магазини комп’ютерної техніки почали продавати комп’ютери уже зі встановленим ліцензійним ПЗ. Попри це 22 % торгових точок по Україні, за даними «Майкрософт Україна», все ще продають піратські копії. У Львові таких магазинів 16 % В Кривому Розі - 49%. Більше 40 % - у Черкасах, Одесі, Миколаєві, Полтаві. За дуже приблизними підрахунками, обсяг цього повністю тіньового ринку - 76 мільйонів доларів за рік.

При цьому, розвитку ринку легального ПЗ в Україні, крім піратства, заважають:

-       брак коштів для розвитку ринку ПЗ;

-       проблема каналів розподілу;

-       нестача інформації про ПЗ;

-       недоступність товару;

-       основна проблема для України - кадри;

-       висока ціна на легальні програми

На внутрішньому ринку перспективним є створення різноманітних редакторів, драйверів і перекладачів, враховуючи вимоги до діловодства, поява інформаційних ресурсів різними мовами, збільшення прямих економічних зв’язків із зарубіжжям.

.2 Перспективи розвитку ринку програмного забезпечення

В наступні декілька років світовий ринок розробки програмного забезпечення змінить пріоритети. До 2015 року лише 20% створюваних програм розроблятимуться для персональних комп'ютерів, решта - для мобільних пристроїв, тоді як зараз співвідношення приблизно однакове. Це буде викликано переорієнтацією галузі насамперед на кінцевого споживача - за оцінками аналітиків 90% нових пристроїв, придбаних користувачами в 2013-2016 роках, будуть смартфони і медіапланшети.

Захоплення інвесторів соціальними мережами і сервісами піде на спад в 2015-2016 роках, стверджують в Gartner. Конкуренція між розробниками останніми роками була дуже агресивною навіть для ринку високих технологій. В результаті з'явилося багато сервісів зі схожими можливостями. Аналітики прогнозують підвищений інтерес до IPO найбільших учасників ринку, таких як Facebook, але після інтерес до дрібніших гравців ослабне.

Найближчими роками корпоративні клієнти зіткнуться зі значним зростанням обсягів інформації, з якою їм доводиться працювати. При цьому у більшості організацій сьогодні немає ні технічних можливостей для роботи з таким потоком даних, ні вміння керувати ними. З іншого боку, зростання даних спровокує стрибок в "хмарних" технологіях - до 2016 року більше половини найбільших світових компаній зберігатиме важливу інформацію в "хмарних" сховищах зовнішніх провайдерів, а більше 35% IT-бюджетів буде передано на аутсорсінг.

Схожі тенденції спостерігаються і в Україні. Попит на засоби обробки великої кількості інформації росте. Продажі інструментів бізнес-аналітики за останній рік виросли на 30%. Але зростаючі потреби поки не примушують корпорації переходити на "хмарні" обчислення.

.3 Відомості про потенційних споживачів

В рамках даного дослідження акцент робиться, перш за все, на Східний регіон України, географічні межі якого визначаються поділом України по Дніпру (рис. 1).

Рис 1. Географія проведення маркетингового дослідження

До складу регіону охоплюваного даним дослідженням увійшли наступні регіони України (табл. 1).

Таблиця 1 Регіони України, що увійшли до території охопленої даним дослідженням

В рамках дослідження був також проведений аналіз потреби потенційних споживачів ПЗ у ліцензійному чи неліцензійному ПЗ (рис. 2) а також за видами ПЗ (рис. 3, 4). Цей аналіз був проведений за двома сегментами: корпоративні та приватні клієнти. Вважається, що на сучасному етапі розвитку ринку ПЗ в Україні саме така сегментація дасть змогу найбільш оптимально визначити модель поведінки попиту на програмне забезпечення.

Рис 2. Відношення вітчизняних споживачів до придбання ліцензованого програмного забезпечення (за результатами дослідження, проведеного спеціалістами SoftKey)

ринок програмний забезпечення споживач

Як бачимо, більшість приватних споживачів віддають перевагу неліцензійному ПЗ, натомість більшість корпоративних споживачів (майже більше половини всіх споживачів) навпаки віддають перевагу ліцензійному. Хоча це обумовлюється скоріше вимогами вітчизняного законодавства щодо обов’язковості використання юридичними особами у своїй діяльності саме ліцензованого ПЗ. Це, до речі, останнім часом вплинуло на переорієнтацію вітчизняного корпоративного сектору на вільне програмне забезпечення (наприклад на базі Linux). Отже, як виробникам ПЗ, так і дистрибуторам ПЗ в Україні слід звернути увагу на заходи спрямовані на захист ліцензійних прав, що значно підвищить рівень прибутків останніх, а також сприяє виходу ринку ІТ з тіні та підвищення рівня капіталізації його агентів.

Рис. 3. Потреби корпоративних споживачів за видами ПЗ

Рис. 4. Потреби приватних споживачів за видами ПЗ

Як бачимо, найбільшим попитом як у корпоративних, так і приватних споживачів користується системне ПЗ, частка його продажів посідає, до речі, також провідне в системі продажу ПЗ всіх видів і становить майже 462 млн. дол. На другому та третьому місцях за рівнем попитом знаходяться ПЗ в сфері інформаційної безпеки та мультимедіа.

Їх сукупний обсяг продажів лише трішки перевищує обсяг продажів системного ПЗ і становить майже 500 млн. дол. Найменшим попитом користується ПЗ в сфері бізнес-орієнтації, його продажі складають приблизно 12-13% від загального обсягу. Окрему увагу слід приділити також аналізу грошового виразу обсягу реалізації ПЗ на вітчизняному ринку (табл. 2).

Таблиця 2 Оцінка обсягів реалізації ПЗ за різновидами

З метою деталізації даних щодо потенційного рівня попиту на ПЗ в секторі корпоративних споживачів проведемо їх розподіл за обсягом витрат на придбання ПЗ (рис. 5)

Рис. 5. Розподіл корпоративних споживачів програмного забезпечення за обсягом витрат на його придбання, % (за даними компанії IDC)

3. АНАЛІЗ КОНКУРЕНЦІЇ НА РИНКУ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Виходячи з аналізу стану ринку програмного забезпечення України, а також з огляду на ті тенденції, які для нього характерні на сучасному етапі розвитку, проведемо аналіз основних факторів конкурентної боротьби на ньому. Перш за все, визначимо основних вендерів, програмні продукти яких розповсюджуються в Україні або через мережу дистриб’юторів, або через мережу власних представництв (табл. 3).

Таблиця 3 Зведена характеристика компаній-лідерів у сфері виробництва програмних продуктів на вітчизняному ринку.

Слід зауважити, що виробництвом та розповсюдженням ПЗ займаються і виробники ПК, однак вони складають досить незначну частку ринку (приблизно 4%), бо у більшості випадків не розробляють власноруч ПЗ, а замовляють його розробку.

Поряд з зазначеними вище, існує значна кількість незалежних підприємств, які спеціалізуються виключно на розробці ПЗ. Їх конкурентоспроможність на внутрішньому ринку залежить від наступних чинників: налагоджених зв’язків із зарубіжними постачальниками, що забезпечує прямі постачання необхідних компонентів інформаційних систем, отримання технічної, інформаційної і маркетингової підтримки можливостей по навчанню фахівців замовника наявності розвиненої цілодобової служби інформаційної та технічної підтримки по всій території України особистих контактів з керівництвом міністерств і відомств, обласних адміністрацій, керівниками підприємств і фінансових установ.

В сфері розробки та реалізації ПЗ в Україні превалює два основних сценарія діяльності суб’єктів ринку ІТ. По-перше, розробка ПЗ за попередньо укладеним контрактом, яке задовольняє потреби конкретного користувача.

По-друге розробка, так званих пакетів «масового користування». Підприємства-розробники ПЗ, або як їх інакше називають, вендери, можуть географічно знаходитися в будь-якій точці планети але, як тільки в якійсь конкретній країні намічаються певні перспективи збільшення грошових надходжень від продажу ПЗ, розробники відкривають в даній країні локальні представництва.

На сьогодні в Україні найбільш ефективними є 4 типи представництв вендерів:

. Повнофункціональний. У цьому випадку представництво вендера має свій локальний офіс, штат співробітників, централізований склад, самостійне виробництво упаковки, оперативну логістику, сформовану партнерську мережу і можливість приймати грошові кошти від партнерів, тобто повноцінно презентує інтереси розробника. Таке представництво здійснює просування продуктів до кінцевих споживачів. Як приклад можна привести представництво Abbyy Software House в Україні.

. Проектний. Цей тип представництва займається тільки крупними проектами по впровадженню ПЗ. Найчастіше таке представництво працює в режимі «будинок (мобільний офіс) - проект впровадження - зустрічі» і виступає менеджером проекту по впровадженню ПЗ. Наприклад в Україні саме так працює компанія Symantec.

. Перспективний. Представництво «на перспективу» відповідає за просування бренду вендера на ринок. Як правило, на початковому етапі відкриття представництва у штаті такого офісу два працівника, один з яких відповідає за питання стратегічного просування бренду (на первинній стадії - через партнерський канал), а другий є кваліфікованим технічним фахівцем, який здійснює технічну підтримку. Надалі, приблизно через півроку, до команди приєднується фахівець з питань маркетингу і PR. Приклади такого представництва в Україні - Trend Micro, Eset Software, Лабораторія Касперського.

. «Європейський». Основна особливість європейського типу представництва - єдина організаційна структура у будь-якій країні. Найчастіше, у такого представництва є усі функціональні підрозділи, окрім складу, який контролюють призначені дистриб’ютори. Щоб стати дистриб’ютором, по - перше, необхідно забезпечувати певні об’єми продажів, по - друге, пройти сертифікацію та певний курс навчання, і, нарешті, по - третє, внести певний партнерський внесок. Приклад такого представництва - Майкрософт-Україна. З огляду на це можна стверджувати, що саме розробка програмного забезпечення є найбільш перспективним та прибутковим сегментом ринку інформаційних технологій в Україні. Навіть в умовах подолання наслідків економічної кризи цей напрямок набирає значних обертів та є досить вигідним для підприємств дистриб’юторів ПЗ.

Далі необхідно провести аналіз конкурентної боротьби між самими дистриб’юторами ПЗ. Їх аналіз проведемо шляхом порівняння сильних та слабких сторін, а також шляхом визначення їх цінової політики на ринку ПЗ в Україні в 2014 році, що дасть змогу визначити і можливі тренди в 2015 році.

В умовах аналізованого регіону найбільш ефективними каналами розповсюдження ПЗ є:

-       продаж ПЗ через мережу Internet (Softkey, СОФТЛИСТ, Softmart, Softaktiv, CdDoma та ін.);

-       продаж ПЗ в якості супутніх продуктів до комп’ютерної техніки в мережах стаціонарних магазинів (Фокстрот, Спецвузавтоматика та ін).

Загалом в Україні по неофіційним даним існує близька 1754 віртуальних розповсюджувачів ліцензійного ПЗ різного масштабу. Що ж стосується стаціонарних розповсюджувачів, то така інформація відсутня, однак по оцінці експертів їх кількість перевищує 1 тис., більшість із них розповсюджує як легальне, так і нелегальне ПЗ. Однак для даного дослідження були обрані саме Softkey, СОФТЛИСТ, Softmart, Softaktiv, CdDoma, Фокстрот, Спецвузавтоматика як найбільші розповсюджувачі ПЗ на обраній для проведення маркетингового дослідження території.

Перш за все, слід навести рівень цін та провести аналіз їх коливання протягом 2014 року як у виробників, так і по регіонах (таблиця 4).

Таблиця 4 Ціни на основні види ПЗ станом на кінець 2014 року (листопад-грудень)

* - ціни наведено для Києва

** - ціни наведено для Харківської обл.

Рівень цін у продавців ПЗ, які здійснюють свою діяльність через мережу Internet є стабільний для всього регіону, коливання відбуваються лише посезонно, а варіація цін залежить лише від вартості доставки ПЗ споживачу. Натомість рівень цін на ПЗ, продаж якого здійснюється в мережах стаціонарних магазинів, має незначне коливання по регіону (рис. 6).

Рис 6. Середнє коливання цін по регіонам розповсюджувачів ПЗ, що мають стаціонарні представництва по відношенню до їх базових регіонів (Фокстрот - м. Київ; Спецвузавтоматика - м. Харків)

Далі проведемо аналіз коливання цін у основних розповсюджувачів ПЗ, як стаціонарних так і віртуальних, а також визначимо основні причини такого коливання. Аналіз будемо проводити по відношенню до базового періоду (листопад-грудень) по місяцях, визначаючи рівень відхилення у відсотковому виразі (рис. 7.).

Рис 7. Середнє коливання цін розповсюджувачів ПЗ протягом року по відношенню до базового періоду (листопад-грудень)

На основі проведеного аналізу можна зробити певні висновки:

-       коливання цін по регіонах залежить перш за все від рівня платоспроможності та величини попиту на ПЗ. Через це найбільше зростання цін відбувається в таких регіонах як Київ, Дніпропетровська, Донецька, Харківська та Луганська області. Це характерно навіть для мережі магазинів Фокстрот, не дивлячись навіть на те, що за базовий регіон порівняння було обрано м. Київ;

-       попит на ПЗ має сезонне коливання, при чому найбільш яскраво це проявляється на початку року. Зростання цін на початку року по відношенню до базових місяців (листопад-грудень) характеризується тим, що ПЗ досить швидко морально застаріває, а тому поява нових програмних продуктів спочатку року характеризується підвищеним рівнем їх цін;

-       значне падіння рівня цін відстежується влітку, це пов’язано із падінням рівня попиту на ПЗ, а відтак суб’єктам ринку необхідно провадити дії спрямовані на його стимулювання. До речі, таке стимулювання проявляється в серпні та травні. В травні це пов’язано із заохоченням придбати нове ПЗ для проведення відпусток та канікул студентів (в основному це мультимедійне та комунікаційне ПЗ),а у вересні стимулювання відбувається в сегменті бізнес орієнтованого ПЗ та ПЗ для навчання;

-       окремо слід відзначити стимулювання попиту на ПЗ на свята. Найбільше це стосується новорічних свят, під час яких в основному провадяться акції як у віртуальних, так і у стаціонарних розповсюджувачів, що значно збільшує обсяг продажів.

Окремо слід провести аналіз номенклатури програмного забезпечення, що використовується в органах державної влади, оскільки його придбання відбувається шляхом державних закупівель, що в значній мірі може стимулювати попит на ринку ПЗ

За результатами даних моніторингу стану забезпечення органів державної влади програмним забезпеченням в органах державної влади використовується більше 790 тис. примірників комп’ютерних програм.

На сьогодні доля серверного програмного забезпечення складає 8,58% (67,8 тис.), доля програмного забезпечення комп’ютерів загального призначення складає 90,14% (712,1 тис.) та доля програмного забезпечення розробленого на замовлення органів державної влади складає 1,28% (10,1 тис.).

Структура серверного програмного забезпечення наступна: операційні системи (22,01%), мережеві програми (5,95%), серверні додатки (5,12%), системи керування базами даних (51,15%), програмні засоби інформаційної безпеки (12,53%) та інше серверне програмне забезпечення (3,24%).

Структура програмного забезпечення комп’ютерів загального призначення наступна: операційні системи (20,52%), програмні засоби для доступу до Інтернет сервісів (17,94%), офісні програми(17,68%), лінгвістичні словники та системи розпізнавання тексту(5,3%), графічні програмні засоби (0,26%), системи діловодства (0,51%), бухгалтерські та фінансово-аналітичні (1,3%), мультимедійні програми (0,98%), антивірусне програмне забезпечення (8,88%) та інші програмні засоби (26,62%).

В роботі органів державної влади використовується велика кількість, різних видів комп’ютерних програм. Крім операційних систем та офісних додатків використовуються також різноманітні комп’ютерні програми за такими функціональними напрямами (у % від загальної кількості):

-       засоби для доступу до Internet сервісів, такі як Internet Explorer (6,6%), Mozilla Firefox (3,38%) та Opera (0,64%);

-       антивірусні програми, такі як DR.Web (3,08%) та Антивірус Касперського (1,05%);

-       мультимедійні програми, такі як Winamp (0,38%) та Media Player Classic (0,11%);

-       системи розпізнавання тексту, а саме ABBYY Fine Reader (0,42%), Adobe Acrobat Reader (1,03%);

-       графічні програмні засоби, такі як Corel Draw (0,02%) та ACD See (0,02%);

-       системи діловодства, а саме Optima Workflow (0,17%);

-       файлові менеджери, такі як Total Commander (1,37%), Norton Commander (0,17%);

-       архіватори, а саме Winrar (5,97%), Winzip (0,46%);

-       мови програмування, а саме Delphi (0,03%);

-       бухгалтерські програми, а саме автоматизована система бухгалтерського обліку Парус (0,5%), яка має багато різних підсистем;

-       системи керування базами даних, а саме Oracle (4,1%).

Посилюється тенденція на використання програмного забезпечення з відкритим кодом, що має суттєві цінові переваги і не містить ліцензійних обмежень для користувачів, але відсутність інфраструктурного розвитку, розробки та підтримки типового та уніфікованого ПЗ з ВК, налаштованого на державні потреби призводить до того, що програмне забезпечення з відкритим кодом в органах державної влади встановлено в мінімальних кількостях. Програмне забезпечення з відкритим кодом надає можливості, як мінімум, цілком достатні для переважної більшості завдань, що вирішуються з використанням комп’ютерів в органах державної влади. Відкритість стандартів зберігання й передачі даних дозволяє при необхідності змінити виробника ПЗ, а відкритість вихідного коду - використовувати й доопрацьовувати його, навіть якщо колишній виробник припинив розробку. Таким чином, виключається залежність від будь якої однієї компанії, вітчизняної чи закордонної. Державне замовлення на вільні програмні пакети, які могли б стати єдиним стандартом базового ПЗ (операційної системи, офісних інструментів і т.д.) для органів державної влади, дозволив би забезпечити вітчизняну індустрію необхідними їй коштами та сприяти розвитку українського бізнесу в галузі вільного ПЗ.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Проведене дослідження дає змогу сформулювати низку рекомендацій щодо провадження діяльності на ринку інформаційних технологій лівобережного регіону України (умовно Схід України) і особливо в сегменті програмного забезпечення:

. Сектор ПЗ розвивається найшвидшими темпами зі всіх сегментів ринку інформаційних технологій, через що заслуговує уваги з точки зору активізації діяльності Замовника на ньому. Особливу увагу слід приділяти перш за все розповсюдженню ПЗ вендерів, оскільки в 2014 році, а за прогнозами така тенденція збережеться і в 2015 - спостерігається стійке зменшення питомої ваги вітчизняних розробників по відношенню до іноземних. 2. Найбільшим попитом користуються ліцензійні продукти системного ПЗ, ПЗ бізнес-орієнтації та ПЗ в сфері інформаційної безпеки. Саме тому Замовнику слід звернути увагу на розширення або налагодження прямих контактів з іноземними вендерами, що спеціалізуються на подібних продуктах. Перш за все, мова йде про Microsoft, Avast, Eset, Adobe, ABBYY, 1C. Пряме співробітництво дасть змогу значною мірою скоротити транзакційні витрати, що в кінцевому результаті дасть змогу сформувати конкурентоспроможні ціни.

. Серед каналів розповсюдження слід обирати переважно мережеві канали збуту через Internet, це зменшить витрати на утримання постійних офісів, що також дасть змогу отримувати додаткові цінові люфти. В сфері розповсюдження необхідно виважено будувати політику забезпечення таким чином, щоб доставка ПЗ до кінцевого споживача відбувалася найшвидшими темпами і займала максимум 2-3 робочі дні. В сегменті корпоративних споживачів особливу увагу слід приділити такому виду просування на ринку як direct-mail, що підвищить рівень охоплення потенційних споживачів.

. Серед пріоритетних ринків збуту для Замовника найбільш актуальними вважаються ринки м. Києва, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Луганська і Харківська обл., через що доцільно розглянути можливість проведення значних рекламних акцій при входженні на дані ринки. Рекламу доцільно розміщувати не тільки в Internet, а й в магазинах, що спеціалізуються на продажі комп’ютерної техніки, уклавши відповідні договори із ними.

. Ціновий діапазон необхідно вибудовувати у відповідності із середнім рівнем цін на відповідні програмні продукти, однак на початковому етапі ціни можна суттєво зменшити в межах 10-20% з метою залучення клієнтів, а також розробити дисконтні програми для корпоративних клієнтів із системою накопичення знижок до 15-17%. Такі заходи дадуть змогу швидко сформувати базу постійних корпоративних клієнтів для яких в сфері ПЗ ціновий критерій є вирішальним.

. Особливу увагу слід приділити розповсюдженню ПЗ через державні закупівлі. Сьогодні в Україні проходить тотальна інформатизація послуг, що надаються органами державного управління, це в свою чергу вимагає придбання ними відповідних засобів ПЗ, причому більшість з яких розробляється на замовлення. В цьому аспекті Замовнику необхідно приділити значну увагу налагодженню контактів із вітчизняними та російськими підприємствами, що спеціалізуються на розробці ПЗ.