. Під час викладання дисципліни розглядаються механізми використання можливостей проектування інформаційних систем з використанням засобів web-серверів, мережевих серверів баз даних, сучасних програмних продуктів та технологій обміну між розгалуженими програмно - апаратними системами.
Задача вивчення дисципліни полягає в тому, щоб навчити студента проектувати web-орієнтовані програмні продукти на сучасному рівні. Для цього в курсі викладаються наступні питання:
Детально розглядаються питання інформаційної архітектури, художнього оформлення сторінок їх верстки та програмування, використовуючи сучасні засоби проектування.
Розглядаються властивості сучасних версій мов розмітки HTML, XML, XHTML, технології каскадних таблиць стилів CSS, та використання їх можливостей в сучасному web-дизайні.
Вивчаються основи мови програмування клієнтської частини JavaScript та фреймворку jQuery.
Надаються базові знання та навички програмування серверної частин на базі мови програмування PHP та основні поняття і навички при проектуванні системи керування контентом (CMS).
Отримані знання дозволять студентам використати сучасні методи проектування web-додатків.
Програма курсу включає крім лекційного матеріалу виконання циклу лабораторних робіт.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен ЗНАТИ:
теоретичні основи:
інформаційної архітектури в інтернет,
формування композиції сторінки,
мов розмітки HTML, XHTML XML, технології CSS,
мов програмування JavaScript та PHP,
фреймворку jQuery,
проектування системи керування контентом,
мови запитів SQL,
принципи побудови динамічних web-додатків.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен УМІТИ:
Створювати графічні шаблони сторінок в графічному редакторі.
Оптимізувати графіку в графічному редакторі.
Кодувати шаблони мовою HTML.
Інсталювати і настроювати серверне ПО.
Розробляти БД і систему керування контентом сайту.
Програмувати на стороні сервера і клієнта.
2. ДИДАКТИЧНИЙ ПРИНЦИП ЗВЯЗКУ ТЕОРІЇ З ПРАКТИКОЮ
.1 Сутність дидактичного принципу зв'язку теорії з практикою
Принцип зв'язку теорії з практикою спрямований на те, щоб процес навчання спонукав студентів використовувати знання для здобуття умінь і практичних навичок. Він вимагає підкріплення теоретичного матеріалу прикладами і ситуаціями з реального життя, вивчення не тільки сучасних наукових теорій, а й визначення перспектив розвитку науки. Наукові знання, відображені у змісті навчального матеріалу, мають бути цілісними, а не розчленованими на факти, ідеї, теорії. Визначальну роль в побудові навчання повинні відігравати наукові теорії, а не практика. Водночас для того, щоб наукова теорія не стала абстрактною, її необхідно будувати на основі накопиченого учнями досвіду, розвиваючи його.
Вимоги цього принципу такі:
показувати зв'язок розвитку науки і практичних потреб особистості;
використовувати навколишню дійсність як джерело знань і сферу застосування теорії;
використовувати зв'язок навчання і виробництва;
доцільно застосовувати проблемно-пошукові та дослідницькі завдання;
поєднувати розумову діяльність із практичною;
розвивати та переносити успіхи студента і з одного виду діяльності на інші;
використовувати зв'язок навчання з життям як стимул для самоосвіти.
Дидактичні принципи утворюють певну систему, реалізовують гуманістичну спрямованість навчання, орієнтацію на виховні та розвивальні цілі, систему моделювання і прогнозування педагогічного процесу. Часто принципи навчання внутрішньо суперечливі. Водночас реалізація кожного принципу тісно пов'язана з реалізацією інших: науковість і систематичність - із доступністю; доступність - із наочністю тощо. Це свідчить про їх взаємозв'язок і взаємодоповнення. Ефективність навчання і педагогічної діяльності залежить від урахування основних вимог системи дидактичних принципів.
дидактичний принцип web додаток
2.2 Особливості лабораторного заняття та використання у ньому дидактичного принципу зв'язку теорії з практикою
Лабораторні заняття − вид навчальних занять, на яких студент під керівництвом викладача самостійно проводить натурні або імітаційні експерименти, дослідження з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, здобуває практичні навички роботи з лабораторним устаткуванням, оснащенням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою; опановує методику експериментальних досліджень у конкретній предметній області.
Підвищення ролі лабораторних занять пов'язано з широким використанням експерименту у всіх областях знань, швидким розвитком сучасних методів експериментальних досліджень. Внаслідок цього практично всі випускники вузів мають бути підготовлені до дослідницької роботи. Лабораторні заняття покликані забезпечити студентам можливість на практиці перевірити виконання теоретичних положень (які були представлені на, наприклад, лекційних заняттях). Останній факт безпосередньо вказує на необхідність використання дидактичного принципу єдності теорії і практики.
Лабораторне заняття, як відомо, включає кілька етапів: підготовку до експериментального дослідження, проведення експерименту, обробку і оформлення результатів, а також написання та захист звіту. Передумовою для успішного проходження всіх вказаних етапів є опанування студентом релевантних елементів теорії та їх використання або в процесі виконання експерименту, або ж в процесі аналізу його результатів - що в свою чергу вимагає відповідності теоретичних знань поставленому експерименту (і навпаки).
У випадках відсутності належної підготовки експерименти виконуються студентами недостатньо усвідомлено та самостійно, здебільшого механічно. Цілі лабораторних занять при цьому не можуть бути досягнуті. Задля попередження такої ситуації, як правило, студенти зобов'язані проходити тестування їх теоретичних знань, щоб бути допущеними безпосередньо до виконання експерименту. В окремих випадках від студентів вимагають складання програми і плану майбутніх досліджень.
На етапі проведення лабораторного дослідження кожний студент опановує досвід експериментальних досліджень відповідно до складеного ним плану і програми своїх дій щодо вирішення завдань лабораторної роботи, осмислює отримані результати, готує дані для складання заключного звіту про роботу. На цьому етапі викладач повинен організувати активну та цілеспрямовану роботу кожного студента, надати допомогу тим студентам, які з якихось причин не можуть самостійно працювати з лабораторним устаткуванням і приладами, виключити "топтання на місці" через якісь помилкові дії студентів або несправності устаткування. Так само індивідуально викладач працює зі студентами, які відмінно справляються з усією запропонованою програмою. Для них підбираються більш складні, проблемні завдання дослідження, вирішення яких вимагає поглиблених знань. Такі завдання повинні бути заздалегідь підготовлені викладачем.
Контроль якості виконання роботи здійснюється не лише викладачем, але й студентом шляхом зіставлення отриманих даних з очікуваними на основі теоретичного прогнозу.
2.3 Особливості застосування дидактичного принципу зв'язку теорії та практики у лабораторних заняттях дисципліни "Веб-технології"
Нова інформаційна технологія досягла такого розвитку, що, мабуть, не залишилося сфер людського життя, які незачеплені глобальною мережею Internet. Розроблений у роки інформаційного вибуху Internet стає невід'ємною частиною життя більшості людей усього світу, інтерес до мережі Internet продовжує зростати, що і спричинює появу дисципліни Веб-технології.
В системі підготовки фахівця дисципліна займає особливе місце, оскільки вона формує найважливіші практичні вміння з сучасного підходу до розробки програмних web-орієнтованих засобів в різних галузях сучасного постіндустріального суспільства.
Дисципліна Веб-технології викладається у першому семестрі п'ятого курсу. З метою найкращого засвоєння матеріалу студенти повинні до початку вивчення дисципліни Веб-технології засвоїти теоретичні знання та опанувати практичні вміння з дисциплін: "Алгоритмізація та програмування", "Об'єктно-орієнтоване програмування", "Організація баз даних і знань", які викладалися на попередніх курсах, а також мати навички роботи з персональним комп'ютером.
У процесі навчання студенти отримують необхідні знання під час лекційних занять та виконання лабораторних завдань. Необхідним елементом успішного засвоєння матеріалу навчальної дисципліни є самостійна робота студентів з спеціальною технічною літературою в області веб-програмування та веб-дизайна.
Виходячи з затвердженої кількості академічних годин, курс Веб-технології обмежується висвітленням наступних тем:
Вступ у веб-технології.
Технології розробки Web-додатків.
Бази даних у веб-технологіях.
Кожна з цих тем є невід'ємною складовою курсу Веб-технології та заслуговує окремої уваги. Так, наприклад, тема Втуп у Веб-технології є базовою, переважно теоретичною частиною курсу, але саме вона формує у студента підґрунтя для подальшого вивчення курсу. Вона знайомить студента з розвитком Веб-технологій, дає поняття про основні мови розмітки та скриптові мови - знання, якими повинен володіти кожен веб-програміст.
Наступна тема, Технології розрбки Web-додатків, є не менш важливою. У рамках цїєї теми студент знайомиться з технологією розробки клієнтських та серверних веб-додатків. Веб-застосунок - розподілений застосунок, в якому клієнтом виступає браузер, а сервером - веб-сервер. На сьогоднійшій день існує велике різноманіття мов для написання веб-додатків та веб-фреймворків для кожної з цих мов і кожен з цих фреймворків має свої переваги та недоліки. Так, наприклад, Ruby on Rails добре підходить для швидкого створення веб-застосунків, але має проблеми з продуктивністю, тоді як Django добре справляються з цими усіма типами задач. Тобто мета цієї теми є не тільки показати студенту основні інструменти для створення веб-застосувань, а й важливість вибору правильного підходу до створення веб-додатків. Теоретичні знання застосовуються в курсі лабораторних робіт, основним завданням яких є створення навчальних веб-додатків з використанням певного набору технологій, які були висвітлені на лекційних заняттях. Використання різнорідних технологій - таких, як додатки, що виконуються на стороні клієнта і сервера, суворо-типізовані та нетипізовані мови програмування, декларативний підхід до опису веб-додатків, а також використання технологій, в розробці яких лежать принципово різні ідеології (як то комерційні enterprise-grade фреймворки та сучасні бібліотеки з відкритим вихідним кодом, що створюються спільнотою) - дозволяє студентам оцінити переваги того чи іншого вибору та побачити, як висвітлені у лекційному матеріалі ідеї можуть бути по-різному втілені на практиці.
Під час опрацювання тем третьої частини - Бази даних у веб-технологіях, студенти використовують теоретичні та практичні знання, отримані в курсі Бази даних щодо реляційних та нереляційних баз даних (мова запитів SQL, принципи нормалізації БД; а з практики - навички адміністрування конкретних систем БД) в одній із сфер їх застосування - а саме, інформаційних системах з веб-додатками. У теоретичній складовій даної частини курсу, переважно, розглядаються існуючі механізми роботи з БД, що входять до складу певних веб-фреймворків (зокрема Node.js, Django). Практична складова полягає у застосуванні отриманих знань на практиці - а саме, розробці навчального веб-додатка (найпоширеніший варіант - у складі веб-сайта), котрий демонструє роботу з реляційними/нереляційними БД шляхом реалізації певного функціоналу: база даних користувачів сайту, управління правами доступу, збереження та відтворення повідомлень, тощо. Дидактичний принцип єдності теорії з практикою прослідковується знов, причому використана теоретична база не обмежена одним навчальним курсом, а суттєва її частина є вивченим раніше матеріалом.
ВИСНОВОК
Завершуючи розгляд застосування дидактичного принципу зв'язку теорії з практикою під час підготування та проведення лабораторних занять з кредитного модулю Веб-технології, слід відзначити, що цей принцип, як видно з вищенаведеного, дуже важливий у навчанні.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
1. Головенкін, В.П. Педагогіка вищої школи (Андрагогіка): Підручник. - К.: НТУУ "КПІ", 2009.
. Основні принципи навчання. - Режим доступу: #"justify">. Фіцула М.М Педагогіка: Підручник. - К.: Навчальна книга - Богдан, 2005.
. Принцип зв'язку теорії з практикою та принцип єдності навчання і самонавчання, виховання і самовиховання. - Режим доступу: http://textbooks.net.ua/content/view/6130/49/. Дата доступу: 2.05.2016.