Оборотні засоби підприємства

Оборотні засоби підприємства

Зміст

Вcтуп

Розділ 1. Теоретичні основи формування та ефективності використання оборотних засобів підприємства

. Значення та структура оборотних засобів підприємства

. Нормування оборотних засобів підприємства

. Показники оцінки ефективності використання оборотних засобів підприємства

Розділ 2. Досягнутий рівень економічної ефективності використання оборотних засобів підприємства

.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

.2 Аналіз джерел формування і структура оборотних засобів

.3 Оцінка рівня забезпеченості оборотними засобами та ефективність їх використання

Розділ 3. Шляхи підвищення економічної ефективності використання оборотних засобів підприємства

.1 Оптимізація структури оборотних засобів підприємства

.2 Інноваційні напрями прискорення оборотності оборотних засобів підприємства

.3 Шляхи удосконалення системи управління оборотними засобами

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Вступ

В умовах розвитку ринкових відносин в Україні загальний фінансово - господарський стан підприємств значно погіршився. Обсяг матеріальних запасів на вітчизняних аграрних підприємствах зменшився на 1/3, грошових коштів та відвантаженої продукції - відповідно на 6 та 11 %, а величина дебіторської заборгованості зросла більше, ніж в 1,5 рази.

Зростання обсягів дебіторської заборгованості нібито свідчить про поліпшення збуту продукції, прискорення обертання оборотних активів, але це відбувається на фоні скорочення матеріальних запасів, тобто на фоні зменшення обсягів виробництва продукції. В свою чергу скорочення залишків коштів свідчить про гострий дефіцит цих коштів, зумовлений інфляцією, кризою неплатежів, недосконалою податковою політикою.

Разом із цим низька забезпеченість аграрних підприємств оборотними засобами супроводжується низьким рівнем їх використання. Тому сьогодні одним з найактуальніших завдань у забезпеченні підвищення ефективності виробничої діяльності підприємств є суттєве вдосконалення складу і структури оборотних засобів та підвищення ефективності їх використання.

Про актуальність даної теми свідчить і те, що підприємництво в Україні потребує сучасного методологічного та методичного забезпечення з питань управління оборотними засобами, наукових рекомендацій щодо процесів їх оптимізації. Теоретичні засади формування та використання оборотних засобів викладені у працях Ф. Кене, А. Маршала, Дж. Ст. Мілля, А. Сміта, С. Фішера, Й. Шумпетера.

Незважаючи на значну кількість публікацій та теоретичних розробок, проблеми дослідження теоретичних засад складу та структури оборотних засобів залишаються фрагментарно дослідженими та потребують подальшого наукового обґрунтування. Актуальність і важливість питань оптимізації складу та структури оборотних засобів і велике значення цього процесу для фінансово - господарської діяльності підприємств в сучасних ринкових умовах господарювання і обумовили вибір даної теми для написання курсової роботи.

Метою написання даної курсової роботи є дослідження теоретичних аспектів складу та структури оборотних засобів підприємства, аналіз складу та структури оборотних засобів і показників ефективності їх використання, а також аналіз показників, що є індикаторами впливу структури та складу оборотних активів на фінансовий стан підприємства.

Мета даної роботи передбачає виконання наступних завдань:

дослідити економічну сутність оборотних к засобів підприємства та принципи їх організації;

розкрити склад та структуру оборотних засобів підприємств; - визначити економічну сутність показників стану та ефективності використання оборотних коштів;

провести аналіз складу та структури оборотних засобів ДП «ДГ «Степне», а також показників ефективності їх використання;

визначити основні проблемні питання у організації оборотних засобів на ДП «ДГ «Степне» та розглянути можливі шляхи оптимізації їх складу та структури.

Об'єктом дослідження курсової роботи є оборотні засоби підприємств. Предметом дослідження виступає склад і структура оборотних засобів, і як наслідок проблеми, пов‘язані з ефективністю їх використання, а також можливі шляхи їх оптимізації.

При написанні даної курсової роботи використовувались такі загальнонаукові методи: аналітичний, таблично-графічний, статистичний. Дослідження сутності відбувалося з використанням принципу системності протягом усієї роботи. Інформаційною базою для написання курсової роботи стали дослідження, монографії, статті відомих науковців щодо даного питання, статистичні матеріали та дані річної фінансової звітності ДП «ДГ «Степне».

Розділ 1. Теоретичні основи формування та ефективності використання оборотних засобів підприємства

нормування оборотний інноваційний актив

1.1 Значення та структура оборотних засобів підприємства

Діяльність суб'єктів господарювання зі створення та реалізації продукції здійснюється в процесі поєднання основних виробничих засобів, оборотних виробничих засобів, фондів обігу і праці. Безперервність процесу виробничої та комерційної діяльності потребує постійного інвестування коштів у ці елементи та їх розширене відтворення.

Оборотні виробничі засоби обслуговують сферу виробництва і їх основне призначення полягає у забезпеченні безперервного і ритмічного процесу виробництва. Вони включають в себе предмети праці: сировину, основні і допоміжні матеріали, тару, паливо, напівфабрикати; знаряддя праці: МШП, інструменти, спеціальні пристрої, інвентар, запасні частини для поточного ремонту, робочий одяг. В оборотні виробничі активи також входять: затрати на незавершене виробництво і витрати майбутніх періодів. Засоби обігу забезпечують процес виробництва і реалізації продукції. До них відносяться: готова продукція, відвантажені товари, виконані роботи та надані послуги, грошові кошти в касі підприємства і на його рахунках, кошти в розрахунках у вигляді дебіторської заборгованості.

Вивченню оборотних коштів та оборотних засобів присвячено значну кількість наукових праць, проте в економічній літературі немає однакового підходу до їх визначення. Науковці неоднозначно підходять до трактування цих економічних категорій. Дехто з економістів спрощено трактує їх як «предмети праці», «матеріальні активи», «гроші, що перебувають в обігу».

Економіст Біла О.Г. у своєму посібнику «Фінанси підприємств» визначає, що оборотні засоби це оборотні активи підприємств та організацій. У торгівлі до них відносяться товари, малоцінні і швидкозношувані предмети, витрати майбутніх періодів, грошові кошти в касі, у дорозі, на рахунках у банку, кошти в розрахунках із покупцями, дебіторами, інші оборотні активи [13, с. 168].

Економіст Гончаров В.М. визначає оборотні активи, як активи, які за звичайних умов діяльності використовуються підприємством протягом одного операційного циклу або 12 місяців [42, с. 135].

Отже, оборотні активи є однією із складових частин майна підприємств і знаходяться в постійному русі, здійснюючи відповідний кругообіг, переходячи з грошових засобів у виробничі запаси, з виробничих запасів у незавершене виробництво, з незавершеного виробництва у готову продукцію. Закінчивши один оборот вони вступають в новий. Тим самим здійснюється, змінюючи форми руху, їх безперервний оборот. При цьому відбувається постійна і закономірна зміна форм авансованої вартості: з грошової вона переходить в товарну, потім у виробничу і знову у товарну і грошову, а безперервний їх кругообіг вимагає одночасного перебування оборотних коштів на всіх стадіях кругообігу оборотних виробничих фондів і фондів обігу.

Для кращого розуміння значення оборотних засобів їх необхідно класифікувати. Широкого практичного застосування набула класифікація оборотних активів за окремими їх видами. Її було засновано на міжнародних стандартах бухгалтерського обліку і Положенні про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні. У найбільш узагальненому вигляді оборотні активи поділяються на такі види:

.        запаси товарно-матеріальних цінностей;

.        дебіторська заборгованість;

.        грошові кошти;

.        інші види оборотних активів.

За формами функціонування у конкретний період часу оборотні активи поділяються на матеріальні та фінансові. До матеріальних оборотних активів належать готова продукція, відвантажені товари, виконані роботи та надані послуги; грошові кошти в касі підприємства і на його рахунках; кошти в розрахунках у вигляді дебіторської заборгованості. До фінансових зараховують оборотні активи у формі грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень та дебіторської заборгованості.

Особливо важливе значення при визначенні потреби в оборотних активах має їх класифікація за ступенем планування. За цією ознакою оборотні активи класифікуються на нормовані і ненормовані. До ненормованих оборотних активів належать такі, на які нормативи не обчислюються. Вони безпосередньо не впливають на процес виробництва. Наприклад, при відсутності грошових коштів на рахунках в банку чи в касі підприємства процес виробництва і реалізації продукції забезпечується за рахунок залучених і позичених коштів.

Капітал, авансований на формування оборотних засобів, складає оборотні кошти підприємства.

До оборотних засобів аграрних підприємств належить та частина засобів виробництва, яка цілком споживається в його процесі, повністю переносить свою вартість на новостворений продукт упродовж одного циклу. В цьому і полягає економічна суть оборотних засобів.

Щоб процес виробництва повторювався, навіть у межах простого відтворення, спожиті оборотні фонди необхідно замінити такими самими новими, їх кількість визначається відповідно до обсягу виконуваних робіт і нормативів витрат. Наприклад, необхідну кількість кормів розраховують на основі продуктивності тварин і нормативів витрат на одиницю продукції.

Організація, формування і рух оборотних засобів аграрних підприємств суттєво відрізняються від аналогічного в промислових, що обумовлено специфікою сільськогосподарського виробництва. Так, біологічний процес вирощування худоби, яка є складовою оборотних засобів, вимагає тривалого періоду, а також великих запасів оборотних фондів на зимово-стійловий період - кормів.

У зв'язку із сезонністю аграрного виробництва в зимовий період доводиться зберігати чималі запаси насіння, добрив, паливно-мастильних матеріалів і використовувати їх в інші періоди. Має місце суттєва нерівномірність затрат оборотних фондів і зміна їх структури в різні періоди року. Велика частка оборотних фондів закладається восени і перебуває тривалий час у незавершеному виробництві. Частина продукції, вироблена аграрними підприємствами, не реалізується, а використовується у вигляді оборотних засобів такому відтворенні: насіння, корми, молоко.

.2 Нормування оборотних засобів підприємства

Нормування це процес розрахунку тієї частини оборотних активів (запасів і витрат), що потрібно підприємству для забезпечення нормального, безперебійного процесу виробництва, реалізації продукції й розрахунків.

Управління оборотними коштами заклечається в забезпеченні безперервності процесу виробництва і реалізації продукції з найменшим розміром оборотних коштів. Це означає, що оборотні кошти підприємств повинні бути розподілені по всіх стадіях кругообігу у відповідній формі й у мінімальному але достатньому обсязі.

У сучасних умовах, коли підприємства знаходяться на повному самофінансуванні, правильне визначення потреби в оборотних коштах має особливе значення.

Процес розробки економічно обґрунтованих величин оборотних коштів, необхідних для організації нормальної роботи підприємства, називається нормуванням оборотних коштів. Таким чином, нормування оборотних коштів полягає у визначенні сум оборотних коштів, необхідних для утворення постійних мінімальних і в той же час достатніх запасів матеріальних цінностей, незнижуваних залишків незавершеного виробництва й інших оборотних коштів. Нормування оборотних коштів сприяє виявленню внутрішніх резервів, скороченню тривалості виробничого циклу, більш швидкої реалізації готової продукції.

Нормують оборотні кошти, що перебувають у виробничих запасах, незавершеному виробництві, залишках готової продукції на складах підприємства. Це нормовані оборотні кошти. У процесі нормування оборотних коштів визначають норму і норматив оборотних коштів.

Норми оборотних коштів характеризують мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей на підприємстві розраховуються в днях запасу, нормах запасу деталей, карбованцях на розрахункову одиницю і т.д.

Норматив оборотних коштів - добуток норми оборотних коштів на той показник, норма якого визначена. Розраховується в карбованцях.

Норматив оборотних коштів установлює їхню мінімальну розрахункову суму, постійно необхідну підприємству для роботи. Фактичні запаси сировини, коштів і т.д. можуть бути вище або нижче нормативу або відповідати йому. Це один з найбільш мінливих показників поточної фінансової діяльності.

Не заповнення нормативу оборотних коштів може призвести до скорочення виробництва, невиконанню виробничої програми через перебої у виробництві і реалізації продукції.

Наднормативні запаси відволікають з обігу грошові кошти, свідчать про недоліки матеріально-технічного забезпечення, неритмічності процесів виробництва і реалізації продукції. Усе це приводить до омертвіння ресурсів, їхньому неефективному використанню. Застосовують наступні основні методи нормування оборотних коштів:

Метод прямого рахунка. Цей метод полягає в тому, що спочатку визначається розмір авансування оборотних коштів у кожний елемент, потім їхнім підсумовуванням визначається загальна сума нормативу.

Аналітичний метод. Він застосовується в тому випадку, коли в планованому періоді не передбачено істотних змін в умовах роботи підприємства в порівнянні з попереднім. У цьому випадку розрахунок нормативу оборотних коштів здійснюється укрупнено, з урахуванням співвідношення між темпами росту обсягу виробництва і розміру нормованих оборотних коштів у попередньому періоді.

Коефіцієнтний метод. При цьому методі новий норматив визначається на базі старого шляхом внесення в нього змін з урахуванням умов виробництва, постачання, реалізації продукції (робіт, послуг), розрахунків.

На практиці найбільш доцільне застосування методу прямого рахунка. Перевагою цього методу є вірогідність, що дозволяє зробити найбільш точні розрахунки частого і сукупного нормативів. До частого відносяться нормативи оборотних коштів у виробничих запасах: сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, палива, тари, запасних частин; у незавершеному виробництві і напівфабрикатів власного виробництва; у витратах майбутніх періодів; готових виробах.

Особливість кожного елемента визначає специфіку нормування.

Норматив оборотних коштів, авансованих у сировину, основні матеріали і покупні напівфабрикати, визначається по формулі

Н=РД                                                                                        (1.1)

Н - норматив оборотних коштів у запасах сировини, основних матеріалів ;

Р - середньодобова витрата сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів;

Д - норма запасу в днях.

Середньодобова витрата по номенклатурі споживаної сировини, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів обчислюється шляхом ділення суми їхніх витрат за відповідний квартал на кількість днів у кварталі.

Визначення норми запасу - найбільш трудомістка і важлива частина нормування. Норма запасу встановлюється по кожному виду або групі матеріалів. Якщо вживається багато видів сировини і матеріалів, то норма встановлюється по основних видах, що займає не менш ніж 70-80% загальної вартості.

Норма запасу в днях по окремих видах сировини, матеріалів і напівфабрикатів установлюється виходячи з часу, необхідного для створення транспортного, підготовчого, технологічного, поточного складського і страхового запасів. Коефіцієнт наростання витрат визначається відношенням середньої собівартості виробу в незавершеному виробництві до загальної суми витрат на виробництво. Визначається коефіцієнт різними способами для виробництва з рівномірним і нерівномірним наростанням витрат.

Якщо основна частка витрат надходить у виробництво на самому початку виробничого циклу (одноразові), а інші(наростаючі) витрати розподіляються протягом виробничого циклу відносно рівномірно (у серійному виробництві ), коефіцієнт визначається по формулі

                                                                                 (1.2)

А - витрати, зроблені одноразово на початку виробничого циклу;

Б - інші витрати, що входять у собівартість продукції.

При нерівномірному наростанні витрат по днях виробничого циклу коефіцієнт визначається по формулі:

ДО=                                           (1.3)

Се- одноразові витрати першого дня виробничого циклу;, C3,... - витрати по днях виробничого циклу;

Т2, Т3... - час від моменту разових операцій до закінчення виробничого циклу;- витрати, здійснені рівномірно в плані виробничого циклу;

С- витрати, здійснені рівномірно в плані виробничого циклу;

Т - тривалість виробничого циклу.

Витрати, що наростають рівномірно (Ср), приймаються в розрахунок середньої собівартості виробу в половинному розмірі, тому що на всіх стадіях незавершеного виробництва вони знаходяться одночасно.

Норматив по статті "Витрати майбутніх періодів" обчислюються по формулі :

Н=Ро+Рn-Рс                                                                                   (1.4)

Ро- сума витрат майбутніх періодів на початок планованого періоду;

Рn- витрати, здійсненні в плановому періоді по кошторису ;

Рс- витрати, що включаються в собівартість продукції планованого періоду.

Готова продукція, виготовлена на підприємстві, характеризує перехід оборотних коштів зі сфери виробництва в сферу обігу. Це єдиний нормований елемент фондів звертання обігу.

Норматив оборотних коштів на готову продукцію визначається по формулі

Н=Р×Д                                                                                           (1.5)

Р- одноденний випуск товарної продукції по виробничій собівартості;

Д- норма запасу в днях.

Норма оборотних коштів по річній продукції визначається окремо для готової продукції на складі і для товарів відвантажених, по яких розрахункові документи знаходяться в оформленні.

.3 Показники оцінки ефективності використання оборотних засобів підприємства

Оборотні кошти підприємства постійно перебувають в русі, здійснюючи кругообіг. Вони переходять із однієї стадії в іншу: із сфери обігу у сферу виробництва, із сфери виробництва у сферу обігу і т. д. Ефективне використання оборотних коштів є важливим завданням підприємства і повинно забезпечуватися прискоренням їх оборотності на всіх стадіях кругообігу.

Ефективність використання оборотних активів на підприємстві має важливе значення, оскільки справляє значний вплив на загальну ефективність всієї сукупності засобів, залучених підприємством. Це пояснюється тим, що тривалість обороту основних і оборотних засобів суттєво відрізняється через принципові відмінності за характером участі у виробничому процесі основних та оборотних фондів. Якщо перші неодноразово беруть участь у процесі виробництва, то оборотні фонди - один раз, повністю споживаючись у кожному його циклі.

Оборот основних фондів вимірюється роками, водночас як оборотні фонди і фонди обігу протягом року здійснюють, як правило, декілька оборотів. Ефективність використання оборотних коштів не можна виміряти за допомогою одного показника. Для цього необхідна ціла система показників, найважливішим з яких є швидкість обертання.

Ефективне використання оборотних коштів характеризується наступними показниками.

Коефіцієнт оборотності, який розраховується шляхом ділення вартості реалізованої продукції за діючими оптовими цінами за певний період на середній залишок оборотних коштів за той самий період. Коефіцієнт оборотності показує, скільки оборотів здійснили оборотні кошти за певний період, і розраховується за формулою:

= Вр/ ОК                                                                             (1.6)

де Коб - коефіцієнт оборотності, оборотів;- вартість реалізованої продукції, грн;

ОК - середній залишок оборотних коштів, грн.

Середній залишок оборотних коштів розраховують за формулою середньої хронологічної

                                                                                   (1.7)

де ОКпб - величина оборотних коштів на початок кожного (кварталу) розрахункового періоду, грн;

ОКпо - величина оборотних коштів на початок першого місяця (кварталу) наступного періоду, грн;

Кт - загальна кількість місяців (кварталів).

Періодом, за який визначають обсяг реалізованої продукції, середні залишки оборотних коштів, може бути місяць (30 дн.), квартал (90 дн.), рік (360 дн.).

. Показником, оберненим коефіцієнту оборотності, є коефіцієнт завантаження оборотних коштів, який показує, скільки оборотних коштів припадає на одну грошову одиницю (гривню) реалізованої продукції за певний період. Величина цього показника обчислюється за формулою

                                                                                  (1.8)

. Тривалість одного обороту оборотних коштів визначається за формулою:

                                                                                        (1.9)

де Тоб - тривалість одного обороту, днів;

Д - дні періоду.

. Для характеристики економічної ефективності використання оборотних коштів може бути використаний показник віддачі (рентабельності) оборотних коштів, котрий являє собою відношення прибутку від реалізації продукції до середніх залишків оборотних коштів:

                                                                                          (1.10)

де Рок - рентабельність оборотних коштів, %;

Пр - прибуток від реалізації продукції, грн.

Показники оборотності оборотних коштів можуть розраховуватися за всіма оборотними коштами, що беруть участь в обігу за окремими їхніми елементами.

Зміну оборотності оборотних коштів виявляють через порівняння фактичних показників з плановими або показника попередній період. Порівнюючи показники оборотності коштів, виявляють прискорення її чи сповільнення

Унаслідок прискорення оборотності оборотних коштів частина їх вивільняється, а при сповільненні в обороті залучаються додаткові кошти. Вивільнення оборотних коштів завдяки прискоренню їх оборотності може бути абсолютним або відносним.

Абсолютне вивільнення оборотних коштів відображує пряме зменшення залишків оборотних коштів порівняно з їх нормативом (або із залишками попереднього періоду) при збереженні або підвищенні обсягів реалізації продукції за розрахунковий період. Відносне вивільнення оборотних коштів з обороту відображає стабільність або зростання оборотних коштів при зростанні обсягів реалізації продукції. При цьому темпи зростання обсягів реалізації продукції випереджають темпи зростання залишків оборотних коштів.

Сума вивільнених оборотних коштів може бути розрахована за формулою

                                                               (1.11)

ОКвт - сума вивільнених оборотних коштів, грн;

Вр - обсяг реалізованої продукції за розрахунковий період, грн;

То і T1 - тривалість обороту відповідно в попередньому та розрахунковому періодах, днів.

Ефективне використання оборотних коштів є одним із першочергових завдань підприємства в сучасних умовах; забезпечується це прискоренням їхньої оборотності на всіх стадіях кругообігу.

Розділ 2. Досягнутий рівень економічної ефективності використання оборотних засобів підприємства

.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Державне підприємство «Дослідне господарство «Степне» Полтавської сільськогосподарської дослідної станції імені М. І. Вавілова інституту свинарства і агропромислового виробництва національної академії аграрних наук України» розміщене в с. Степне Полтавського району Полтавської області. Підприємство є державною власністю і входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України. При здійсненні господарської діяльності Підприємство керується Конституцією України, чинними законами Як науковий центр сільськогосподарської науки , ДП «ДГ «Степне» має добре продуманий цикл сільськогосподарського виробництва від обробітку ґрунту до переробки продукції. Тут виробляють свої ковбасні вироби, випікається хліб, а елітне насіння завжди найвищої якості. Для успішної дослідницької роботи наукових працівників в галузях землеробства, рослинництва та тваринництва у господарстві діє три ферми і потужна тракторна бригада. Вирощене поголів’я великої рогатої худоби і свиней на м’ясо переробляється на власному ковбасному цеху. Господарство також є виробником насіння зернових та зернобобових сільськогосподарських культур високих репродукцій, а також багаторічних трав. В господарстві у утримується 1100 голів великої рогатої худоби, з них 400 корів, 2000 голів свиней, в тому числі 140 основних свиноматок, пасіка налічує 200 бджіл.

Види економічної діяльності:

-    Вирощування зернових та технічних культур.

-        Овочівництво,декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників.

         Вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв та прянощів.

         Розведення великої рогатої худоби.

         Розведення свиней.

         Виробництво м’яса.

         Виробництво м’ясних продуктів.

         Виробництво продуктів борошномельно-крупяної промисловості.

         Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту .

         Діяльність автомобільного вантажного транспорту.

         Дослідження і розробки в галузі природничих наук.

Товари та послуги, які безпосередньо надає ДП «ДГ «Степне»: розведення свиней та великої рогатої худоби, організаційно - господарське забезпечення умов для проведення наукових досліджень, свині великої білої породи, верхньої рогатої худоби української чорно - рябої молочної породи, вирощування зернових, бобових, олійних культур, зерно, зернобобові, кукурудза, пшениця, соняшник, соя, буряк, овочі, фрукти, коренеплоди, силос, сіно, молоко, мед, хлібобулочні вироби,ковбасні вироби.

Підприємство безпосередньо виробляє:

-    Вироби ковбасні печінкові.

-        Вироби ковбасні варені.

         Суміші для годівлі тварин.

         Борошно люцернове (у т. ч. гранули).

ДП «ДГ «Степне» має 3350 га с/ г угідь їх склад і структура зазначені в табл.. 1.1 «Динаміка складу і структури сільськогосподарських угідь ДП «ДГ « Степне» за 201 - 2014 рр.». Можна зробити висновок, що ДП «ДГ «Степне» це сільськогосподарське підприємство державної форми власності, спеціалізується на виробництві продукції та наданні послуг по виробництву та реалізації продукції рослинництва та тваринництва. В господарстві утримується 1100 голів великої рогатої худоби, з них 400 корів, 2000 свиней, в тому числі 140 основних свиноматок та має у своєму розпорядженні 3568 га землі. Також у господарстві діє три ферми та потужна тракторна бригада. ДП «ДГ «Степне» має свій ковбасний цех, хлібопекарню, мережу магазинів, де реалізуються продукти харчування власного виробництва.

Таблиця 2.1 Динаміка складу і структури сільськогосподарських угідь У ДП «ДГ «Степне»,2012 - 2014 рр.

З табл. 2.1. ми бачимо, що найбільшу частку сільськогосподарських угідь ДП «ДГ «Степне» займає рілля 99,3 %, протягом досліджуваного періоду склад і структура угідь майже не змінилася, окрім незначних коливань.

Проаналізувавши дані табл. 2.2 ,можна зробити висновок про зменшення трудових ресурсів за досліджуваний період. В цілому на підприємстві працюють 304 особи, що на 5 осіб менше, ніж цей же показник в 2012 році. Чисельність осіб,які задіяні в сільському господарстві становить 267 чол..

Таблиця 2.2 Динаміка середньооблікової чисельності працівників ДП «ДГ «Степне» за 2012 - 2014 рр.

Варто зазначити, що не дивлячись на те, що підприємство спеціалізується на продукції тваринництва, різниця між робітниками рослинництва та тваринництва незначна і становить 7 чол. ( за даними 2014рр.) . Якщо говорити , про чисельність працівників в галузі рослинництва у динаміці за три роки,то вона збільшилася на 14,67% , а от у тваринництві навпаки при порівняні поточного та базисного року цей показник становить 85,33%, що свідчить про зменшення кількості зайнятих у даній галузі. Стан забезпеченості осиновими виробничими засобами було розглянуто у табл. 2.3 .

Таблиця 2.3 Забезпеченість основними виробничими засобами та ефективність їх використання у ДП «ДГ «Степне»,2012 - 2014 рр.

Отже, як бачимо підприємство забезпечено основними засобами в цілому, динамка - стрипкоподібна. Бачимо тенденції до зростання у наступних показниках : фондозабезпеченість , фондовіддача та «одержано на 100 га…», інші показники зменшили своє значення. Для більш повної характеристики об’єкта дослідження необхідно проаналізувати стан його виробничо-комерційної діяльності у табл. 2.4.

Таблиця 2.4 Результати виробничо-комерційної діяльності ДП «ДГ «Степне»,2012 - 2014 рр.

Проаналізувавши результати виробничо-комерційної діяльності ДП «ДГ «Степне» за досліджуваний період можемо побачити збільшення значення усіх показників, що звісно є позитивним явищем. . Зокрема, коефіцієнт автономії у 2013 рр. підвищив своє значення на 0,02, а у 2014 рр. повернув попереднє значення - 0,47; загальний коєфіціент ліквідності збільшив своє значення на 0,23; рівень рентабельності збільшився майже у 2 р., а норма прибутку у +50 %.

2.2 Аналіз джерел формування і структура оборотних засобів

Зміст організації аналізу оборотних коштів підприємства визначається його предметом. Предметом організації аналізу оборотних коштів є господарські процеси, які здійснюються на підприємстві за участю оборотних коштів та фактори, що впливають на формування і хід процесів. Значення аналізу оборотних коштів полягає в тому, що він є інструментом ефективного управління оборотними коштами підприємства. Аналіз стану оборотних коштів підприємства дозволяє оцінити в короткостроковому періоді структуру оборотних коштів, його абсолютну величину та абсолютну величину окремих видів оборотних коштів .

Для того, щоб зрозуміти наскільки підприємство забезпечене оборотними активами на основі даних балансу проаналізуємо склад та структуру оборотних засобів в ДП «ДГ «Степне» в табл. 2.5 .

Таблиця 2.5

Склад і структура оборотних засобів у ДП ДГ "Степне" 2012-2014 рр

Виходячи з даних таблиці 2.5 , в якій ми аналізували склад і структуру оборотного капіталу оборотний капітал має в цілому тенденцію до зростання впродовж досліджуваного періоду. ДП «ДГ «Степне» з кожним роком має тенденцію до зменшення дебіторської заборгованості , та збільшення суми грошових коштів, що безсумнівно є позитивною тенденцією. Також, негативним явищем , яке спостерігається у структурі досліджуваного підприємства є велика питома вага фондів обігу в загальній структурі , що негативно впливає на діяльність нашого підприємства.

Далі проведемо характеристику показників, що є індикаторами впливу структури та складу оборотних активів на фінансовий склад підприємства (середньорічна вартість) у табл. 2.6 .

Таблиця 2.6 Вплив структури та складу оборотних активів на фінансовий стан ДП «ДГ «Степне» 2012-2014 рр.

Проаналізувавши дані, наведені в таблиці 2.7 можна зробити висновок, що склад і структура оборотних коштів є незбалансованими, та потребують оптимізації, що в свою чергу негативно впливає на фінансовий стан підприємства. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами характеризує наявність власних оборотних коштів необхідних для забезпечення фінансової стабільності підприємства та незалежності від позикових коштів, і за нормативом значення повинне бути > 0,1.

В нашому випадку,ми можемо бачити збільшення даного показника у динаміці, та його значення відповідає нормативу. Наше підприємство функціонує за рахунок власних коштів. Коефіцієнт покриття показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов‘язань, за нормативом повинен бути меншим Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує,яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно. В даному випадку коефіцієнт відповідає нормативу протягом всього аналізованого періоду, тобто підприємство має достатню кількість ресурсів для погашення зобов‘язань.

З даних таблиці бачимо, що наше підприємство може негайно погасити 10,8 % своїх поточних зобов'язання, що не відповідає нормативу.

Отже, необхідно розглянути показники джерел формування капіталу у ДП «ДГ «Степне» за досліджуваний період , ці дані наведенні у табл. 2.7.

Таблиця 2.7 Показники джерел формування капіталу у ДП "ДГ "Степне" , 2012-2014р.

Аналіз даних таблиці засвідчив загальну тенденцію до збільшення власного капіталу . В цілому за три роки власний капітал збільшив своє значення від 48415 грн до 54617 грн , або на 10,78 %. Для здійснення своєї діяльності підприємство здебільшого спирається на власні кошти, тому зобов'язання займають у загальній структурі 2%.

Позикові оборотні кошти формуються у вигляді банківських кредитів, а також кредиторської заборгованості. Вони надаються підприємству у тимчасове користування. Частина з них платна (кредити і позики), інша - безкоштовна (кредиторська заборгованість).

.3 Оцінка рівня забезпеченості оборотними засобами та ефективність їх використання

Ефективне використання оборотних коштів є важливим завданням підприємства і повинно забезпечуватися прискоренням їх оборотності на всіх стадіях кругообігу. Ефективність використання оборотних активів на підприємстві має важливе значення, оскільки справляє значний вплив на загальну ефективність всієї сукупності засобів, залучених підприємством. Це пояснюється тим, що тривалість обороту основних і оборотних засобів суттєво відрізняється через принципові відмінності за характером участі у виробничому процесі основних та оборотних фондів. Якщо перші неодноразово беруть участь у процесі виробництва, то оборотні фонди - один раз, повністю споживаючись у кожному його циклі. Для характеристики економічної ефективності використання оборотних засобів використовуються багато показників, одним з них є показник рентабельності оборотних засобів, який розраховується діленням прибутку на середньорічну вартість оборотних засобів, і показує величину прибутку, що припадає на одиницю вартості оборотних засобів. Характеристика раціонального використання оборотних засобів наведена у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 Показники раціонального використання оборотних засобів у ДП"ДГ "Степне" у 2012-2014 рр.

Аналізуючи дані таблиці нами було виявлено загальну тенденцію до підвищення показників . Зокрема оборотний капітал збільшився на 40 %, при одночасному збільшенні виручки на 35,766%. Оборот оборотного капіталу становить 9160,900 тис. грн. (2014р)., що перевищує даний показник 2012 р на 2970,450 тис. грн. Для характеристики забезпеченості використання оборотного капіталу необхідно обрахувати наступні показники табл. 2.10 .

Таблиця 2.9 Показники забезпеченості оборотного капіталу ДП «ДГ «Степне» 2012 р.-2014р.

Аналіз даних таблиці 2.9 показав покращення забезпеченості досліджуваного підприємства оборотним капіталом. Фондозабезпеченість та фондовіддача оборотних фондів зросли на 40,02% та 1,74% відповідно, а от фондомісткість зменшила своє значення на 1,71 %, що означає виникнення економії праці. Показник матеріаловідачі збільшився на 2,77%, що зумовлено збільшення матеріальних витрат на виготовлення продукції. Показник матеріаломісткості зменшився у динаміці, що пов’яне з зменшенням собівартості виготовлюваної продукції.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхнього обертання та оборотністю. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства; вивільнення частини коштів і завдяки цьому створюються додаткові резерви для розширення виробництва. Для визначення ефективності використання оборотних коштів на підприємстві за аналізований період, розрахуємо у таблиці 2.10 показники наведені раніше в підрозділі 1.3.

Таблиця 2.10 Показники ефективності використання оборотних засобів ДП «ДГ «Степне» за період 2012 - 2014 рр.

Аналізуючи дані таблиці, можна стверджувати, що в цілому за аналізований період показники ефективності оборотних коштів зростають, крім коефіцієнта оборотності оборотних коштів та ефекту оборотних коштів . Коефіцієнт оборотності оборотних коштів показує кількість оборотів за рік. Чим більше оборотів здійснюють оборотні кошти, то ефективніше вони використовуються. Зважаючи на специфіку сільського господарства даний показник показує 2,5 обороти, при цьому зменшення на 3,038 % при порівняні з 2012 рр. Тривалість обороту оборотних коштів показує тривалість одного обороту оборотних коштів в днях ,в нашому випадку цей показник становить 143 дні. Коефіцієнт завантаження оборотних коштів показує скільки оборотних активів авансовано в 10 грн. реалізованої продукції. Чим менше оборотних коштів припадає на 10 грн. реалізованої продукції, тим краще вони використовуються. З даних таблиці, бачимо, що протягом аналізованого періоду найефективніше оборотні кошти використовувалися у 2012 р. , де даний коефіцієнт становив 0,384. Коефіцієнт ефективності використання оборотних коштів характеризує ефективність використання оборотних активів і в динаміці повинен збільшуватися, Спостерігаємо, що протягом аналізованого періоду даний показник збільшився на 20,621 %, що є позитивним для підприємства, відповідає нормативу, і свідчить, що оборотні кошти використовуються ефективно.

Отже, проаналізувавши показники ефективності використання оборотних коштів, можна стверджувати, що попри деякі недоліки і невідповідність нормативним значенням деяких коефіцієнтів, загалом оборотні кошти використовуються ефективно. А для підвищення 38 ефективності використання оборотних коштів на підприємстві можливо застосовувати оптимізацію запасів ресурсів і незавершеного виробництва; скорочення тривалості виробничого циклу; поліпшення організації матеріально-технічного забезпечення; або прискорення реалізації товарної продукції. Саме з оптимізацією зв'язані найбільші резерви скорочення запасів на підприємствах, особливо з матеріаломістким виробництвом.

Характеристика рентабельності оборотних засобів ДП «ДГ «Степне» за досліджуваний період представлена на рис. 1 .

Виходячи з даних рис. 1 Рівень рентабельності (збитковості) оборотних засобів ДП «ДГ «Степне» мав коливання. Так, рівняння прямої лінії показує, що за досліджуваний період рівень рентабельності оборотних засобів середньому за рік збільшувався на 2,1577%. Рівень рентабельності оборотних засобів за 2014рр. досягнув свого максимального значення та становив 10,45%.

Рис 1. Рівень рентабельності оборотних засобів ДП «ДГ «Степне» за 2012-2014 р.,%

Розділ 3. Шляхи підвищення економічної ефективності використання оборотних засобів підприємства

.1 Оптимізація структури оборотних засобів підприємства

Економічна категорія оборотні активи є комплексною і визначає ефективність використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Для забезпечення торгово-технологічної та фінансової діяльності підприємства необхідно точно визначати обсяг і структуру оборотних активів. Раціональна організація оборотних активів − основа фінансової стійкості підприємства, тому успішне рішення економічних завдань підприємницької діяльності залежить від ефективності їх відтворення, яке здійснюється в процесі кругообігу.

Під циклом кругообігу обігових активів торговельного підприємства прийнято мати на увазі процес зміни їх матеріально − речової форми, що систематично повторюється. Кругообіг обігових активів зумовлений зміною матеріально-речової форми активів у процесі обслуговування потреб торговельного підприємства та проведення торгово-технологічних операцій. Основні стадії кругообіг обігових активів складаються із: придбання товарних запасів у постачальників; реалізації товарів споживачам; отриманні грошових коштів від реалізації товарів.

Ефективність відтворення оборотних активів може оцінюватися швидкістю, з якою спочатку авансована вартість проходить усі стадії кругообігу і може визначатися коефіцієнтом оборотності. При цьому оборотність всієї величини оборотних активів складається з оборотності окремих елементів за окремими фазами кругообігу (товарних запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів, інших оборотних активів).

Для оптимізації складу та структури оборотних засобів можна запропонувати:

) зниження питомих витрат матеріалів і палива без шкоди для якості продукції (товарів, робіт, послуг);

) більш широке використання місцевих матеріалів, а також заміна дорогих матеріалів більш дешевими.

Отже, для оптимізації складу та структури оборотних засобів ДП «ДГ «Степне» було вирішено оптимізувати посівну площу. Адже, при оптимізації посівної площі структура оборотних активів також зміниться , адже зміниться потреба в них.

Таблиця 3.1 Вихідна інформація для визначення оптимальної площі посіву товарних культур у ДП "ДГ "Степне" на 2016 рр.

Математична модель:

Де  - шукана площа посіву озимої пшениці, - шукана площа кукурудзи на зерно , - площа ярого ячменю,- площа посіву овесу, - площа посіву соняшнику, - площа посіву сої.

Провівши необхідні розрахунки у середовищі MS Exel з використанням засобу «Поиск решения» (додаток Б) визначено, що оптимальним для підприємства ДП «ДГ «Степне» буде посіяти пшениці - 600 га, кукурудзи - 650 га, соняшнику - 425 га, сої -500 га, ярого ячменю - 250 га, овесу - 0. Це призведе до отримання максимального обсягу валової продукції у розмірі 17041,562 тис. грн. В результаті проведених змін ми отримаємо економічний ефект наведений в табл. 3.3 .

Таблиця 3.3 Економічний ефект від оптимізації посівних площ в ДП «ДГ «Степне» 2012-2014 рр

Як свідчать дані таблиці, оптимізація посівних площ, призвела до збільшення виробництва продукції та в результаті буде отримано 364375,92 грн валового прибутку.

.2 Інноваційні напрями прискорення оборотності оборотних засобів підприємства

Прискорення оборотності оборотних засобів дозволяє вивільнити значні суми, завдяки чому можна збільшити обсяг виробництва без додаткового фінансування, а вивільнені кошти використати відповідно до потреб..підприємства. Великий вплив на прискорення оборотності оборотних коштів (зростання числа оборотів) надають впровадження досягнення науково-технічного прогресу і організація матеріально-технічного постачання <#"876555.files/image027.gif"> шт

Оптимальна періодичність замовлень:

Отже, для прискорення оборотності підприємству доцільно змінити свою систему управління запасами, що призведе до економії ресурсів.

.3 Шляхи удосконалення системи управління оборотними засобами

Управління оборотними активами, безпосередньо пов'язане з фінансовою стійкістю підприємства, на яку впливають різні фактори - положення підприємства на товарному ринку; виробництво і випуск дешевої, що користується попитом; його потенціал у діловому співробітництві; ступінь залежності від зовнішніх кредиторів і інвесторів; наявність неплатоспроможних дебіторів; ефективність господарських і фінансових операцій та інші. Взагалі існують наступні можливості збільшення прибутку: перша - нарощування обсягу випуску і реалізації товарів, друга - зменшення витрат, а також платоспроможності. Враховуючи вплив сезонності нашого підприємства і його специфіку,то нарощування обсягу випуску і реалізації все-таки необхідно пов'язувати з зменшенням витрат, пошуку інструментів, що дозволяють зі стихійного отримання доходів перейти до регульованих доходів. У той же час, недостатньо забезпечити тільки прибутковість.

Необхідно, щоб підприємство акцентувало реалізацію і збут продукції,збільшення доходів <#"876555.files/image029.gif">= 282,5 грн

Таким чином використання різних методів оцінки матеріальних запасів та їх списання на на виробництво можна регулювати розмір виробничих витрат та прибутку. У свою чергу, це впливає на суму сплачених прибутків та рівень прибутковості господарства.

Для удосконалення управління оборотними засобами було вирішено удосконалити раціону годівлі кормів , що показано в табл. 3.5.

Таблиця 3.5 Економічна ефективність удосконалення раціону годівлі кормів у ДП «ДГ «Степне» 2014р

Аналіз даних таблиці показав, що підприємство в цілому перевитрачає 4,15 ум. кормових одиниць на виробництво одного центнеру продукції, а на весь обсяг продукції 19240,11 корм. одиниць. Отже, існує резерв для збільшення виробництва продукції у розмірі 4950,41 тис. грн. При раціональному використанні кормової бази.

Висновки та пропозиції

Провівши дослідження теоретичних аспектів складу та структури оборотних засобів та проаналізувавши їх склад і структуру оборотних засобів можна дійти до наступних узагальнень. В умовах ринкових відносин оборотні засоби здобувають особливо важливе значення, адже являються важливим критерієм у визначенні прибутку підприємства. Отже, проаналізувавши стан оборотних ресурсів в ДП «ДГ «Степне» можна зробити наступні висновки.

1.   Структура земельних угідь підприємства загалом залишилася незмінною. Збільшилася лише кількість сінокосів з 5 га в 2012 році до 132 га в 2014р. Середньооблікова чисельність працівників на підприємстві у 2014 р. порівняно з 2012 р. зазнала незначних скорочень в обсязі 5 чоловік. Провівши розрахунки фондовіддачі та фондоозброєності ДП «ДГ «Степне» бачимо, що фондовіддача у 2014 р. порівняно з 2012р. зросла майже на 60 %, що свідчить про позитивну тенденцію роботи підприємства та ефективне використання основних засобів підприємства.

2.      Оборотний капітал за досліджуваний період має тенденцію до зростання у період з 2012 до 2014 рр. він збільшив своє значення на 3103 грн Притому змін зазнав також і склад оборотного капіталу, з кожним роком зменшується частка фондів обігу, при одночасному зростанні оборотних фондів.

.        Аналіз джерел фінансування діяльності підприємства показав тенденцію до збільшення власного капіталу (+10 % за досліджу ванний період) та те, що ДП «ДГ «Степне» функціонує за рахунок власних коштів на 98,1%.

.        Проаналізувавши показники ефективності використання оборотних засобів ми бачимо загальну тенденцію до підвищення їх раціонального використання , зокрема оборотний капітал за рік здійснює 2,252 обороти тривалістю одного обороту 143 дні. При цьому такі показники, як коефіцієнт завантаження та коефіцієнт ефективності використання оборотного капіталу збільшили своє значення на 0,012 та 0,070 відповідно.

.        Проаналізувавши показники забезпеченості підприємства оборотними засобами можна прослідкувати позитивну динаміку. Адже фондозабезпеченість та фондовіддача оборотних фондів зросли на 40,02% та 1,74% відповідно, фондомісткість зменшила своє значення на 1,71 %, що означає виникнення економії праці. Показник матеріалові дачі збільшився на 2,77%, що зумовлено збільшення матеріальних витрат на виготовлення продукції. Показник матеріаломісткості зменшився у динаміці, що пов’яне з зменшенням собівартості виготовлюваної продукції. Отже, в результаті проведених досліджень було запропоновано наступні заходи.

1.   Для оптимізації структури оборотного капіталу ,було запропоновано оптимізувати послівні площі даного об’єкту дослідження,в результаті було досягнення збільшення валового прибутку на 364375,92 грн.

2.      Для підвищення оборотності оборотних активів було запропоновано змінити систему управління запасами за базової на систему з фіксованим розміром замовлення.

.        Було запропоновано удосконалити складування готової продукції, адже у результаті проведених досліджень було виявлено, що при незбалансованій реалізації готової продукції «ДП «ДГ «Степне» втрачає 36119 ц продукції, на суму 117000 грн .

.        Іншим заходом було розроблення програми управління дебіторською заборгованістю,що призведе до її зменшення та вивільнення оборотного капіталу . Серед шляхів удосконалення управління оборотними засобами було запропоновано удосконалення введення фінансового менеджменту та проілюстровано фактичний приклад його ефективного використання.

.        Було запропоновано удосконалити раціон годівлі тварин за допомогою ліквідації перевитрат кормів, що дало економічний ефект, резерв для збільшення валової продукції на 49504 грн.

Список використаних джерел

1. Блонська, В. І. Вдосконалення системи управління оборотними коштами торговельного підприємства [Текст] / В. І. Блонська // Наука й економіка. - 2010. - № 3 (19). - С. 122. -130.

. Євтух, В. А. Удосконалення методики аналізу оборотних коштів промислового підприємства [Текст] / В. А. Євтух // Схід. - 2007. - №4. - С. 27-30.

. Іванілов, О. С. Економіка підприємства [Текст] : підручник для студ. вищ. навч. закл / О. С. Іванілов - К. : Центр учбової літератури, 2009. - 728 с. - ISBN 978-966-364-885-9.

. Крахмальова Н.А. системний підхід до управління виставковою діяльністю. // Актуальні проблеми економіки, № 5, 2009. - С.155-160.

. Курочкин А.С. Организация производства. - К.: МАУП, 2001. - 216 с.

.        Ліфанов С. ІV міжнародний форум "Промисловий маркетинг". Який шанс криза дає В2В маркетингу? // Маркетинг в Україні, № 3, 2009. - С.4-14.

.        Литовченко І.Л., Пилипчук В.П. Інтернет-марктеинг: Навчальний посібник. - Київ: Центр учбової літератури, 2008. - 184 с.

.        Макаровська Т.П. Практикум з економіки підприємства. - К., 2006.

.        Маркетинг. Терміни та визначення основних понять. Державний стандарт України 3294-95. - К: ДСТУ, 1997.

.        Минетт Ст. Маркетинг В2В и промышленный брендинг: Пер. с англ. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2008. - 208 с.: ил.

.        Нємцов В.Д., Довгань Л. Є. Стратегічний менеджмент. - К.: ТОВ "УВПК "Екс Об”, 2002. - 595 с.

.        Організація виробництва: Навч. посіб. /В.О. Онищенко, О.В. Редкін, А.С. Старовірець, В.Я. Чевганова. - К.: Лібра, 2003. - 336 с.

.        Организация производства на предприятии: Учеб для техн. и екон. спец. / Под ред.О.Г. Туровца и Б.Ю. Сербиновского. - Ростов-н/Д: Март, 2000. - 464 с.

.        Пасічник В.Г., Акіліна О.В. Організація виробництва. Навчально-методичний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 248 с.

.        Петрович Й.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва: підручник. - ЛьВів: "Магнолія плюс", 2005. - 400 с.

.        Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Кулішов В.В. та ін. Економіка підприємства: підручник / за загальною редакцією Й.М. Петровича - Львів: "Магнолія плюс", видавець В.М. Піча - 2004. - 680 с.

.        Протопова В.О., Полонський А.Н. Економіка підприємства: Навч. посіб. - К.: ЦУП, 2003 - 220 с.

.        Пушкар М.С. Планування і організація підприємств, об’єднань, комплексів. Навч. посібник. - К.: НМК ВО, 1992.

.        Раицкий К.А. Экономика предприятия. - М.: ИВЦ "Маркетинг”, 2000.

.        Сідун В.А., Пономарьова Ю.В., Економіка підприємста: навч. посіб. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 436с.

.        Сергеев И.В. Экономика предприятия. - М.: Финансы и статистика, 2000.

.        Тєлєтов О.С. Маркетинг у промисловості: Підручник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 248 с.

.        Шумейко В. Організаційні структури управління маркетингом на виробничих підприємствах. // Маркетинг в Україні, № 1, 2009. - С.46-49.