Нові концептуальні підходи до розуміння змісту й призначення соціальної роботи
Нові концептуальні підходи до розуміння змісту й призначення соціальної роботи
. Зміст соціальної роботи в концепції вищої освіти
соціальний робота інтерактивний інвалід
У кожній країні, в Україні, зокрема, процес професіоналізації з соціальної роботи в вищому навчальному закладі повинен базуватися на власній концептуальній моделі. Закономірно, що в процесі визначення концепції підготовки соціальних працівників необхідно враховувати й опиратися на економічні та соціальні реформи; адже власне вони впливають і вирішальним чином впливатимуть на сутність соціальної діяльності в майбутньому і на систему вимог, що пред'являтимуться до професійних працівників усіх сфер.
Упродовж навчання у вищий школі під впливом викладання суспільних, спеціальних та інших дисциплін, участі в громадському житті в майбутніх соціальних працівників повинне розвиватися і формуватися професійне прагнення застосувати свої знання, досвід, здібності в галузі обраної професії. Це передбачає розуміння і внутрішнє сприйняття цілей і завдань професійної діяльності, свого професійного призначення, ролі й місії, що характеризуються стійкістю і домінуванням суспільно-громадянських чи вузько особистих мотивів, спонукань до діяльності.
Нормативна база підготовки та регламентації діяльності соціальних працівників в Україні на сьогоднішній день знаходиться в стадії розробки та впровадження, що значною мірою ускладнює процес осмислення змісту їх професійної освіти. Визначення мети та змісту підготовки соціальних працівників потребує конкретизації сфери та специфіки їх діяльності.
Міжнародною асоціацією шкіл соціальної роботи та Міжнародною федерацією соціальних працівників від 27 липня 2001 року в Копенгагені визначено, що «професійна діяльність соціальних працівників сприяє суспільним змінам, рішенню проблем взаємолюдських відносин, укріпленню здібностей до функціонального існування в суспільстві та звільненню людей з метою підвищення їх рівня благополуччя. Використовуючи теорії поведінки людини в громадянському суспільстві та суспільних системах, соціальна робота сприяє взаємодії людей з їх оточенням. Принципи прав людини та соціальної справедливості є фундаментом соціальної роботи» [2, с. 23]. Однак це визначення не позбавляє наявності протиріч в Україні щодо розуміння змісту та призначення соціальної роботи як в самій системі вищої освіти, так і між вищою освітою та іншими суспільними сферами, зокрема, науковою сферою та сферою праці [3; 4; 6]. Крім того, невідповідність між запитом суспільства та реальним станом системи вищої освіти, її швидка комерціоналізація, наростання регіональних і галузевих відмінностей, зростання кількості різних форм отримання вищої освіти, плюралізм освітніх технологій - неминуче веде до збільшення хаосу в освіті, і як наслідок до розуміння змісту та призначення соціальної роботи. Саме тому, з нашої точки зору, слід розглянути зміст і призначення соціальної роботи в її трьох взаємоповязаних напрямах: як наукову галузь, як професійну діяльність і як процес професіоналізації відповідних кадрів у вищому навчальному закладі.
Здійснюючи послідовне і ретельне опрацювання, широке вивчення проблем у теоретичному і методологічному плані, соціальна робота як наука є основою для їх кваліфікованого розв'язання в практичній діяльності - у різних регіонах, умовах, серед різних верств населення, відповідних служб, з одного боку, допомагаючи її коригувати, вдосконалювати, відпрацьовувати оптимальні моделі, а з іншого - виявляти й досліджувати нові проблеми, збагачуючись і розвиваючись.
Дійсно, теоретико-методологічний аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових підходів до визначення змісту та призначення соціальної роботи підтверджує те, що вони неоднозначні та зазнають розвитку. Дослідники вважають, що серед існуючих двох підходів перший визначає соціальну роботу як складову частину державної соціальної політики, де вона розглядається як особливий вид діяльності, метою якої є задоволення соціально-гарантованих і особистісних інтересів різних груп населення, створення умов, що сприяють відновленню чи покращенню здатностей людей до соціального функціонування (Є. Холостова, П. Павленок, Є. Ханжин, М. Фірсов, В. Полтавчук, І. Трубавіна, О. Безпалько, Л. Топчій, Хелл, Ліндерман та ін.). Цей підхід має дійсні позитивні риси: по-перше, соціальна робота досліджується в контексті соціальної політики держави; по-друге, клієнт орієнтується на соціальне функціонування [6, с. 362 - 363]. Але у даному підході соціальна робота виступає додатком до соціальної політики, а соціальний працівник виступає частиною механізму соціальної політики, тому його діяльність не має самостійного гуманітарного смислу. Впевнені, що сучасній соціальній практиці вже недостатньо того, що не ставиться питання щодо призначення соціального працівника в суспільстві, але мається на увазі, що його місія полягає в компенсації недоліків державної соціальної політики. Це змушує соціальну роботу й соціального працівника підпорядковувати свою діяльність державі.
Зважаючи на світовий досвід, одним із перспективних шляхів соціальної політики є відмова від узагальненого принципу соціального захисту. Необхідно стимулювати ініціативу активного населення і розвивати цілеспрямовану допомогу [5, с. 91]. Тому більш сучасним і перспективним для розвитку всієї системи соціальної роботи в Україні вважаємо підхід до її трактування і призначення змісту, який полягає в тому, що соціальна робота розглядається як сфера гуманітарної діяльності суспільства, змістом якої є допомога у вирішенні проблем окремої людини чи групи людей, розвиток техніки подолання труднощів і вироблення навичок самодопомоги. Додержуючись цієї думки, А. Козлов розширює розуміння суті соціальної роботи, включаючи в неї як допомогу, так і взаємодопомогу в системі соціокультурних і психосоціальних взаємодій і відносин різних суб'єктів діяльності [5, с. 118]. До клієнта ставляться вже не як до пасивного обєкта, а орієнтують його на суб′єкт-суб′єктну взаємодію з соціальним працівником, а системоутворювальна роль належить поняттю «призначення» соціального працівника відповідно до змісту цієї взаємодії: не лише допомагати розвязувати клієнту проблеми, а сприяти тому, щоб він розвивав свій потенціал й ставав субєктом соціальної діяльності, що є попередженням виникнення дисфункцій. Надзвичайно конструктивним у цьому підході є те, що соціальний працівник розглядається як субєкт змін у суспільстві. Отже, соціальний працівник уже не є буфером між державою і людиною, він стає субєктом соціального простору.
У другому підході суттєвим є те, що соціальна робота повинна полягати в тому, щоб навчити клієнтів активно долучатися до процесу вирішення своїх проблем; саме в цьому полягає основна функція соціальної роботи як професійного виду діяльності. Тобто мова йде про активізацію власних зусиль у скрутних життєвих ситуаціях.
Сучасній людині треба не стільки допомагати (економічно та соціально), скільки налаштовувати її в першу чергу на подолання споживацьких настроїв, відроджувати в неї почуття й потребу бути економічно відповідальною за своє життя, тобто створювати їй умови, щоб вона ставала повноцінним членом економічного й соціально-політичного простору. Предметом діяльності соціального працівника стають нереалізовані можливості клієнта. Соціальний працівник має створити такий соціально-психологічний простір для клієнта, щоб він спонукав його проявляти соціальну активність й допомагав ставати субєктом діяльності.
У соціальній роботі як професійній діяльності виділяють три рівні: макрорівень - соціальна політика; мезорівень - соціальні програми регіонального, місцевого рівня і за місцем проживання; мікрорівень - соціальна робота з клієнтом [6, с.15]. Існують й інші підходи до виділення предметної сфери соціальної діяльності. Наприклад, якщо за основу взяти сфери соціальної практики, то в такому випадку можна виокремити соціальну роботу в сфері освіти, охорони здоровя, дозвілля і т.п. Поширеним підходом є також виділення спеціалізацій соціальної роботи за характеристикою соціально-психологічних особливостей клієнтів: соціальна робота з молоддю, соціальна робота з сімєю, соціальна робота з важкими підлітками чи іншими категоріями населення. У всіх цих видах соціальної роботи здійснюється конкретизація (наприклад, оптимізація механізмів соціального функціонування індивіда, профілактика і корекція поведінки окремих осіб або груп), що відображено у відповідних посадових інструкціях спеціалістів [6, с.26].
Система практичної соціальної роботи в Україні вже зараз набуває нових обрисів. Уже стає ясно, що вона повинна спиратися на нові правові засади, на кадровий потенціал по-новому професійно підготовлених фахівців, нову соціальну політику держави, на структуру нового громадянського суспільства, яке виникло і продовжує зміцнюватися.
У сфері практичної діяльності перед соціальними працівниками у багатьох країнах стоять одні й ті ж завдання [8, с. 72-86]:
підтримувати, підбадьорювати і стимулювати людей на розвиток їх власних сил, конструктивну діяльність, на використання наявних у них власних резервів;
пропонувати допомогу, організовувати її, встановлювати різноманітні необхідні для цього звязки і контакти;
супроводжувати людей протягом певного життєвого періоду, проявляти особисту участь, організовувати контроль за ситуацією з метою захисту клієнта;
представляти інтереси людей, які потребують допомоги, якщо останні не можуть це зробити самостійно;
звертати увагу на можливі негативні наслідки та вносити пропозиції щодо їх попередження, помякшення чи ліквідації;
викликати співчуття та активізувати людей для надання допомоги тим, хто її потребує;
здійснювати вплив на органи влади й управління з метою поліпшення якості обслуговування і соціального захисту;
інформувати інстанції на всіх рівнях про фактори, які негативно впливають або можуть вплинути на життєдіяльність певних груп населення.
Стандартизація вищої освіти в таких умовах виступає не лише як спосіб урегулювання певних протиріч, але й як основа імплементації декларованих високої місії та завдань вищої освіти в підготовку та практичну дійсність майбутнього соціального працівника [9, с. 17]. Стандартизація вищої освіти дозволяє науково обґрунтовано прогнозувати та проектувати подальший розвиток системи соціальної роботи, вирішити цілу низку проблем, повязаних як з освітою, так і з зазначеною проблемою щодо визначення змісту та призначення соціальної роботи.
Специфіка підготовки фахівців з соціальної роботи, яка полягає в тому, що з першого курсу студента системою дисциплін циклів гуманітарної, природничо-наукової та соціально-економічної, професійної та практичної підготовки орієнтують бути субєктом діяльності. Додамо, що соціальний працівник зможе виконати функцію спонукання клієнта бути субєктом діяльності лише в тому разі, коли сам буде здатний бути субєктом діяльності. На наш погляд, установка на це і є подальшою розробкою і конкретизацією особистісного і гуманістичного підходів до людини.
В основу пропонованого нами науково-методичного забезпечення покладений концепт сутнісних сил людини. Зазначений концепт орієнтує на всебічний розвиток сутнісних сил майбутніх соціальних працівників: не тільки знань, умінь і навичок, але й мислення, спонукань до діяльності (стимул, мотив, інтерес), особистісних якостей, притаманних громадянину України. Підкреслимо, що робота соціального працівника буде ефективнішою за умов, що його власним спонуканням буде інтерес клієнта, інакше кажучи, якщо в нього буде домінанта на Іншого.
Набір дисциплін, що входять до нормативної частини навчального плану за державним стандартом, орієнтований саме на органічний розвиток сутнісних сил майбутнього соціального працівника, результатом чого він буде здатний не лише здійснити допомогу, а й конструктивно впливати на розвиток сутнісних сил клієнта. У соціального працівника, що спонукається інтересом Іншого (клієнта) засобами та інструментами діяльності будуть виступати не тільки вміння, навички й знання, а власні сутнісні сили, власна душа. Подібне розуміння структури сутнісних сил й рівнів їх розвитку обумовило в змісті нормативних дисциплін першочергову увагу приділити формуванню внутрішнього світу соціального працівника, його спонуканням.
Розвиток сутнісних сил майбутніх соціальних працівників базується на тому, що соціальна робота поєднує в собі риси як суспільних, психологічних, педагогічних, так і природничих знань (зокрема, біології, медицини), теоретично узагальнює емпіричний матеріал, широко використовує статистичні та математичні методи дослідження. Тому в ній наявне велике розмаїття форм знання: емпіричні факти, події та їх опис, систематизація, закономірності й тенденції, принципи і методи досягнення поставлених цілей, системи поглядів, що різняться за типом і ступенем спільності та багато інших, які організуються в єдину теорію завдяки фундаментальним основам - філософським ідеям і принципам, ідеалам та нормативам, загальним науковим засадам соціальної роботи.
Реалізація принципів формування професіоналізму у майбутніх соціальних працівників, в основі яких лежить розвиток сутнісних сил особистості, відбувається в процесі викладання навчальних дисциплін, спецкурсів, які спрямовані на розвиток трьох особистісних компонентів: когнітивного (засвоєння знань, розвиток інтелектуальної сфери, уміння аналізувати і мислити логічно); емоційно-вольового (інтерес, мотив, прагнення та ін.) та діяльнісного (практична діяльність на основі засвоєних знань і умінь).
Оскільки в Україні здійснюється впровадження державних освітніх стандартів професійної освіти, то розробляються освітньо-кваліфікаційні програми та освітньо-кваліфікаційні характеристики фахівців з соціальної роботи, потрібні документи навчально-методичного супроводу освітнього процесу.
Стандартизація вищої освіти вводить гуманітарну сферу до єдиного європейського освітнього простору. Чіткий розподіл, введення нових нормативних дисциплін і гнучкої варіативної частини навчального плану забезпечує розвиток і удосконалення змісту соціальної роботи. Стратегією вищої освіти підкреслюється необхідність підготовки таких фахівців, які б мали самі та були спроможні виховати в молоді повагу до Конституції, законів України, глибоке усвідомлення взаємозвязку між правами людини та її громадянською відповідальністю. Нове розуміння і удосконалення змісту та призначення соціальної роботи органічно розширює аспекти соціальної роботи педагогічними і психологічними функціями, що передбачає субєктність і додає можливостей ефективніше впливати на результат діяльності соціального працівника.
. Навчальна діяльність як початковий етап формування соціально-професійної зрілості майбутніх соціальних працівників
Основним завданням сучасної освіти в Україні є створення практико-перетворюючої моделі навчання і виховання, орієнтованої на розвиток особистості майбутніх фахівців. Особистісно орієнтований навчально-виховний процес у вищій школі повинен здійснюватися в субєкт-субєктній діяльності, створюючи професійно розвиваюче середовище. Практичне втілення ідеї професійного розвитку в реальних педагогічних технологіях припускає вироблення особливого погляду на проблему формування соціально-професійної зрілості майбутніх соціальних працівників.
Професійна діяльність - це, з одного боку, цілеспрямована діяльність як умова для формування соціально-професійної зрілості майбутніх соціальних працівників, з іншого - професійна діяльність соціального працівника як спроможність надавати практичну допомогу тим, хто цього потребує.
Аналізуючи підходи до аналізу діяльності соціального працівника та їх характеристики, можна стверджувати, що в аналізі професійної діяльності соціальних працівників у залежності від цілей дослідження виділяють три підходи: загальний (з позиції призначення професійної діяльності), спеціальний (відображає спеціальні види професійної діяльності соціальних працівників) та методологічний (вивчення методів та прийомів роботи соціальних працівників); діяльність соціального працівника залежить від соціального замовлення, яке визначає ціль діяльності, методологічних можливостей її реалізації, вибору шляхів вирішення дослідницьких завдань та особистісних характеристик спеціаліста [10; 11; 12; 13; 14].
Дослідженню діяльності майбутніх фахівців присвячені наукові праці К. Абульханової-Славської, Г. Батищева, В. Бехтерєва, Г. Блюма, Є. Борисової, В. Іванова, О. Леонтьєва, Г. Оллпорта, Х. Хекхаузена, Е. Юдіна та інших.
Діяльність майбутніх соціальних працівників спрямована на навчання - оволодіння знаннями та навичками професійної діяльності. Особливості навчальної діяльності розкривалися такими вченими, як Г. Балл, М. Бастун, О. Видра, А. Вихрущ, Н. Волошко, В. Гордієнко, Л. Гридковець, В. Карандашев, Д. Крюкова, О. Малінко, В. Моторіна, В Ткаченко та іншими.
Соціально-професійна субєктність майбутніх фахівців - поняття, яке ще не досліджувалося в науці як категорія та цілісне функціональне і семантичне утворення. Поетапний його розгляд дасть змогу розкрити сутність цього поняття. В цій статті розглядається основна і початкова умова формування соціально-професійної зрілості - навчальна діяльність.
Професіоналізація в період навчання у вищому навчальному закладі визначається основною діяльністю щодо оволодіння професією - навчальною діяльністю.
Поняття навчальної діяльності ми визначаємо як діяльність, що спрямована на оволодіння загальнотеоретичними та практичними (універсальними) знаннями, якими повинен володіти кожен соціальний працівник, засвоєння спеціальних знань, які відповідають обраному напрямку професійної діяльності, та опанування різноманітними методами та прийомами, які дозволяють створювати цю діяльність. Характеристики професійної діяльності визначаються соціально-професійними напрямами отриманих знань та умінь.
Діяльність майбутніх соціальних працівників на визначеному етапі професіоналізації, несе в собі психолого-педагогічні ознаки, які характерні для кожного виду діяльності. Концептуальні засади вивчення діяльності цікавили таких видатних вчених, як К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, Г. Батищев, В. Бехтерев, Р. Бибрих, Г. Блюм, Є. Борисова, Л. Виготський, О. Леонтьєв, Г. Оллпорт, О. Орлов <#"justify">СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНА ЗРІЛІСТЬ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВКомпонентиКогнітивнийМотиваційний Діяльнісно-поведінковийКритеріїСоціальнийПрофесійнийЗріліснийПоказникиОсобистісна зрілість -відповідаль-ність, -децентрація, - глибина переживань, - життєва філософія, -толерантність, -автономність, -контактність, самоприйняття, -креативність, -синергічність.Когнітивний: - професійні знання; - інтелектуаль-на сфера особистостіПрофесійно-ціннісний: -термільнальні цінності; - мотивація до професійно-навчальної діяльності; -професійно-ділова спрямованість.Діяльнісно-поведінковий: - самоактуаліз-ція; - комунікативні та організаторські схильності.Емоційно-поведінковий: - спрямованість емоційних реакцій на вирішення конфліктних ситуацій.Соціально-адаптаційний: - адаптивність; - стрессостій-кість; - інтернальність-екстернальність особистостіОзнакиСоціальні - соціально-психологічна організованість; - приналежність до професійної групи фахівців, соціально-професійна ідентичність; - домінує діалогічна форма спілкування; - комунікативна компетентність; - спроможність здійснювати соціальну підтримку та проявляти почуття до інших; прояви диспозиційної толерантності; прояви соціальної взаємодії; сформованість професійної позиції; навички конструктивного подолання конфліктів; соціальна перцептивність; здатність надавати оцінку іншому; спостережливість, проникливістьПрофесійні активність, самостійність, професійна продуктивність та професійна ідентичність, творчість, ініціативність, здатність до самовдосконалення Зрілісні - широкі межі «Я» особистості, «Я-концепція» (наявність цільної життєвої філософії); - емоційна зрілість(чуття гумору); - інтелектуальна зрілість (здатність до саморозвитку та самопізнання); - соціальна зрілість(соціальний інтерес, здатність до теплих, серцевих соціальних відносин, почуття громадянського обовязку); - професійна зрілість(реалістичність сприйняття, самосприйняття, досвіду та домагань, мотивація досягнення) Риси: відповідальність, децентрація, глибина переживань, життєва філософія, толерантність, автономність, контактність, самоприйняття, креативність, синергічністьРівні сформованостіВисокийСереднійНизькийРис. 1. Структурна модель соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців
Література
Закон України «Про авторське право і суміжні права» / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http ://www.zakon4.rada.gov.ua. <http://www.zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/page>
Інформаційно-методичний бюлетень Української Асоціації соціальних педагогів та спеціалістів із соціальної роботи. - Донецьк, 1992. - №1.
Соціальна робота в Україні : перші кроки / за ред. Володимира Полтавця. − К. : Вид. дім «КМ Академія», 2000. ‒ С. 16
Капська А.Й. Соціальна робота : технологічний аспект <http://www.twirpx.com/file/431222/> / А.Й.Капська // Социальная работа <http://www.twirpx.com/files/humanitarian/social_work/>. - К. : Центр навчальної літератури, 2004. - 352 с.
Социальная работа : введение в профессиональную деятельность : учебное пособие / отв. ред. А.А. Козлов. - М. : КНОРУС, 2005. - 368 с. - С. 91.
Мальцева Т.Є. Нові підходи до формування професійної компетентності у майбутніх соціальних працівників / Т.Є. Мальцева // Наукові праці. Серія : педагогіка, психологія і соціологія. Вмпуск 10(193). ‒ Донецьк : ДВНЗ ДонНТУ, 2011. ‒ С.239-242.
Теория социальной работы : теория и практика : [учеб. пособие / отв. ред. проф. Е.И. Холостова, проф. А.С. Сорвина]. - М. : ИНФРА, 2003. - 427 с.
Колков В.В. Методологические аспекты формирования теории работы / В.В. Колков // Работник социальной службы. - 1997. - № 1(1). - С.15.
Терепищий С.О. Стандартизація вищої освіти (спроба філософського аналізу) : [монографія] / С.О. Терепищий. - К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010. - 197с.− С.17.
Бибрих Р.Р. Мотивация и целеобразование в поведении с закономерным и случайным исходом / Р.Р.Бибрих, А.Б.Орлов // Вопросы психологии. - 1985. - №1. - С. 167-174.
Вербець В. Формування та реалізація духовно-творчого потенціалу // Соціальна психологія / В.Вербець - 2004. - № 3 (5). - С. 150-162.
Мальцева Т.Є. Нові підходи до формування професійної компетентності у майбутніх соціальних працівників / Т.Є. Мальцева // Наукові праці Донецького національного технічного університету. - Донецьк, 2011. - № 10(193). - С. 239-242.
Павлова Л.Д. Психологическое сопровождение личностно ориентированного обучения / Л.Д. Павлова. - Луганск : Знание, 2006. - 400с.
Ткаченко В. Вчитись - справжнє мистецтво / В.Ткаченко // Освіта : . навчально-методичний журнал. - 2004. - №5. - С. 37-45.
Тукачев Ю.А. Образовательные и профессиональные стандарты : поиск теоретико-методологических оснований / Ю.А. Тукачев // Психология профессионально-образовательного пространства личности : сб. науч. ст. / науч. ред. д. пс. н., профессор Н.С. Глуханюк- Екатеринбург, 2003. - С. 142-148.
Циба В. Алгоритм життєвого шляху успішної творчої особистості / В. Циба // Соціальна психологія. - 2006. - № 2 (16). - C. 3-15.
Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологи / В.П. Беспалько. - М. : Педагогика, 1989. - С. 34-45.
Пометун О. Що таке «інтеракція» і навіщо вона потрібна у навчанні / О. Пометун // Завуч. - 2005. - № 25. - С. 6-10.
Ампілогова Л. Інтерактивність в навчальному процесі / Л.Ампілогова // Завуч. - 2004. - № 30. - С.1 - 3.
Ткачук Л. Сучасні освітні технології в активізації пізнавальної діяльності студентів педагогічних університетів / Л.Ткачук // Вісник Львівського університету. Серія Педагогічна. - 2009. - Вип. 25, Ч. 2. - С. 3-10.
Герега Т. Інтерактивні методи на уроках / Т.Герега // Завуч. - 2004. - № 7. - С.9-13.
Годкевич Л. Інтерактивні технології / Л. Годкевич // Завуч. - 2004. - № 6. - С.9-10.
Коберник Г. Виховний та розвивальний потенціал інтерактивних технологій навчання / Г. Коберник // Школа. - 2006. - № 6. - С.40-45
Комар О. Викладання за інтерактивними технологіями / О. Комар // Рідна школа. - 2006. - № 10. - С. 48-51.
Освітні технології / за ред. О. М. Пєхоти. - К., 2001. - 255с.; Портнова О. Використання сучасних педагогічних технологій / О.Портнова // Позашкілля. - 2007. - № 1. - С. 10-11
Свиридюк О. Інтерактивні технології у навчально-виховному процесі / О. Свиридюк // Директор школи. - 2006. - № 47. - С. 6-9.
Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології : [навч. посібник] / І.М. Дичківська. - К. : Академвидав, 2004. - 352 с.
Криворучко Н.І. Iнноваційні педагогічні технології під час професійної підготовки майбутніх фахівців [Рубрика : Соціум. Наука. Культурa, Педагогіка / Девята Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Науковий потенціал 2013»] / Н.І. Криворучко, К.І.Криворучко. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http ://intkonf.org/krivoruchko <http://intkonf.org/krivoruchko>.
Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті. : навчальний посібник / за ред. С. П. Бондар. - Рівне .2003. - 200 с.
Матушанский Г.У. Основные характеристики психолого-педагогической подготовки и переподготовки преподавателя высшей школы на современном этапе / Г.У.Матушанский, Ю.В. Цвенгер // Психологическая наука и образование.-2001.-№2.- С. 26-31.
Калошин В. Ф. Самоактуалізація викладача / В. Ф. Калошин // Практична психологія та соціальна робота. - 2000. - №1. - С.7-9.A.H., Toward a Psychology of Being, 2nd ed. / A.H. Maslow. ‒ New York : Van Nostrand Reinhold, 1968.and applied psychologies in practices of leadingscintific schools : Realities and Perspectives : Collection of articles/ Materials of international scientific and practical Conference (2012/12/21-22) [text] Editorial Board / Makiyivka : MIENI -Institution Is Certified by Internetional Education Society. ‒ London, Great Britain, 2012. - 202 с.
Кларин М.Б. Инновации в мировой педагогике / М.Б. Кларин. - М.. 1998. - 180 с.
Выготский Л.С. Избранные педагогические исследования / Л.С. Выготский. - М. : Изд-во АПН СССР, 1956. - 320 с.
Высоцкий Д.Е. Правовые формы обьектов инновационной деятельности / Д.Е. Высоцкий. - Донецк : Вебер, 2007. ‒ 118 с.
Євтушевський В. Становлення і розвиток інновацій у вищій школі / В. Євтушевський, О. Шаповалова // Вища освіта України. - 2006.-№2.-С. 62-66.
Бєлєнька Г.В. Інтерактивні прийоми викладання навчальної дисципліни у вищій школі / Г.В. Бєлєнька. - К. : НПУ імені М.П.Драгоманова, 2001. - 118 с.
Фрейде Пауло. Педагогіка свободи : етика, демократія і громадянська мужність / Фрейде Пауло [пер. з англ. О. Демянчука]. - К. : Вид. дім «КМ Академія», 2004. - 124с.
Пономарьова Г.Ф. Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів ВНЗ на заняттях із педагогіки / Г.Ф. Пономарьова, І.О. Степанець. - Харків : ФО-П Шейніна О.В., 2010. - 214 с.
Садова Т.А. Активізація пізнавальної діяльності студентів як умова підвищення якості навчального процесу / Т.А. Садова // Наука і освіта. - 2008. - №1-2. - С. 98-103.
Солдатенко М.М. Теорія і практика самостійної пізнавальної діяльності / М.М. Солдатенко. - К., 2006.
Харламов И.Ф. Педагогика : [ученик] / И.Ф. Харламов. - 6-е изд. - Минск, 2000. - 560 с.
Чернилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе / Д.В. Чернилевский. - М., 2002.
Всеукраїнська громадська організація «Український фонд «Здоровя» / [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу : http ://www.healthfund.com.ua/ua/news/zdorovya-u-faktakh.html <http://www.healthfund.com.ua/ua/news/zdorovya-u-faktakh.html>.
Информационные и коммуникационные технологии в подготовке преподавателей. Руководство по планированию / [А.Л. Семёнов, Н. Аллен, Д.И. Андерсон и др.] : под ред. А.Л. Семёнова. - DivisionofHigherEducation, ЮНЕСКО.- 2005. - 284 с.
Органайзер для слепых с брайлевским дисплеем и многоязычным речевым выводом / [Электронный ресурс]. Режим доступа.- http ://www.tibsev.org/products/Pronto.htm <http://www.tibsev.org/products/Pronto.htm>.
Кордун З.М. Некоторые примеры современных ассистирующих технологий / З.М. Кордун // Дефектология. - 2004. - N 6. - С. 61-66.
Швецов В.И.Компьютерные тифлотехнологии в социальной интеграции лиц с глубокими нарушениями зрения. Учебное пособие / В.И.Швецов, М.А.Рощина - Нижний Новгород : Изд-во Нижегородского госуниверситета, 2007. - 154 с.
Речевые технологии / Программы для незрячих» / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http ://www.sakrament.com <http://www.sakrament.com>.for Windows Screen Reading Software / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http ://www.freedomscientific.com/products/fs/jaws-product-page.asp <http://www.freedomscientific.com/products/fs/jaws-product-page.asp>
Тулашвілі Ю.Й. Розвиток методики використання інформаційних технологій для професійної підготовки осіб з порушеннями зору // Вісник Національної академії оборони. - № 2 (15). - 2010. - С. 97 - 105. - Режим доступу : http ://ito.vspu.net/upload/zbirnuku <http://ito.vspu.net/upload/zbirnuku>.
Программа экранного доступа «АРЕВ» с ПК / [Электронный ресурс]. ‒ Режим доступа : http ://www.smartaids.ru/sighting_loss/291/2758/ <http://www.smartaids.ru/sighting_loss/291/2758/>
Камынин А. Тифло +компьютер : первые шаги / [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http//www.tiflocomp.ru/docs/first_step.php.
Хто ж займається в Україні розпізнаванням та синтезом мовлення? / [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу : http ://www.speech.com.ua/ukraine.html <http://www.speech.com.ua/ukraine.html>.
Чорний А. Колядування з Розмовлялькою / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http ://www.h.ua/story/173991/ <http://www.h.ua/story/173991/>
Программное обеспечение для сканирования и чтения OpenBook 9.0 / [Электронный ресурс]. ‒ Режим доступа : http ://www.smartaids.ru/sighting_loss/291/2680 <http://www.smartaids.ru/sighting_loss/291/2680>.
Метыженко А.И. Компьютерная клавиатура для слепых // Доступность информации - ключ к образованию. Материалы Всероссийской научно-практической конференции незрячих специалистов. Книга 2.- Н. Новгород : НИСОЦ, 2002. - С. 27 - 36.
Шахиджанян В.В. Соло на пишущей машинке / В.В. Шахиджанян. - М. : 1991. - 137с.
Методическая разработка уроков компьютерной грамотности для учеников с проблемами зрения : [пособие для тренеров] / сост. : С.Е. Ракачёв, М.П. Минаева ; общественная организация «Луганскоеобластное отделение Украинской библиотечной ассоциации». - Луганск :ФЛП Бугаёв Максим Владимирович. - 168 с.
Ракачёв С.Е. Прозреть помогают Интернет-технологии //Луганская правда, 12 ноября 2011г. ‒ № 126. - С. 3.. The motor development of sighted children and children with moderate low visionaged 8 - 13 / D. Bouchard and S. Tutreault // Journal of Visual imparentment & Blindness. - September 2000. - Volume 94. - Р. 564-573.Rehabilitation, Assessment, Intervention and Outcomes / [C. Stuen, A. Arditi, A. & Horovitzoth.]. - Lisse, The Netherlands : Swetsand Zeitlinger Publishers, 2000. - 952 p.