Філософія і політика
Міністерство освіти та науки України
Нацiональний унiверситет «Острозька академiя»
Факультет Полiтико - iнформацiйного менеджменту
Кафедра Полiтологiї
Есе на тему:
Філософія і політика
філософія політика суспільство
Острог, 2014
Філософія.. точного визначення, яке б могло розкрити усю її суть, прохаректеризувати її найповніше, на жаль(а може і на щастя)-немає.
Вона не прагне визнання маси, адже тотожна з проблемою, а маса не терпить проблем. Найдивнішим напевне буде те, що вона все піддає, сумніву, включаючи себе і навіть бере під знак питання очевидності.
Те, про що я пишу зараз, це все філософські питання, трохи спрощені, але від цього не змінився їх глибокий сенс і вплив, розуміння того, що відбувається з нашим життям. Один з основних висновків, зроблених мною - у кожної людини є своя філософія, хай примітивна, і він керується нею при виборі варіанту чогось у своєму житті.
Коли постає питання політики і філософії, то постає маса як здогадок так і так званих очевидностей, що прийшли до нас із самих витоків розуміння їх симбіозу.
Напевне для початку було б непогано звернути свою увагу до історії філософії і політичних систем, де ми можемо побачити певну закономірність, яка полягає в тому, що філософія і політика із самого початку розвивались нерозривно, нероздільно одна від одної. В епоху народження філософії і політики вони взагалі не відділялись одна від одною, адже усім відомі мудреці такі як Платон, Цицерон, Сенека, по суті були політичними діячами.
Варто звернути увагу на те, що не існує окремого явища філософія чи також політика. Коли ми говоримо про філософію і політику, то в загальному говоримо про сутність політики, про те, що її робить такою, якою вона є. З іншої сторони у це й же самий час ми вказуємо на політичну сутність філософії, яка робить її саме такою яка вона являється.
Хоча буде великою помилкою ототожнити ці два поняття чи абсолютно їх спів ставити на одному рівні. Варто знати, що не зважаючи на патріотичні припущення деяких політиків чи політологів, філософія, в порівнянні із політикою буде домінуючою, адже політика без філософії неможлива, бо являється формою прикладної філософії в застосуванні останньої до певної сфери суспільного життя. Тоді як філософія без політики можлива(теоретично)адже існує звичайно така філософія, яка не зачіпає проблеми політичної сфери, але не існує в той же час такої політики, яка б могла існувати без філософії, яка б не могла базуватись на ній. Тобто тут знову ж таки випливає, уже раніше висунуте твердження, що філософія домінує над політикою. Яскравим прикладом являється філософія політики, яка розглядає філософські основи політики і на додачу політичні аспекти самої філософії.
Слід зазначити, що політика являється не просто частковим застосуванням політики, а найбільш загальним і в той же час прикладним членом філософії. Якщо філософія являється тим чим вона являється, то при своїй появі в першу чергу звертається до політики, яка витікає із тої ж таки філософії.
Не зважаючи на певні чинники не співвідношення між політикою і філософією не рівноважний, але глибинний зв'язок, який має не абияке коріння і обґрунтування. Звідси випливає, що на стику цих понять у первинному етапі, прослідковується початок народження всіх політичних систем.
Звичайно, не можна заперечувати те, що філософія буває вільна від політики і займається виключно не політичними питаннями і проблемами, але в той же самий час вона так чи так, будучи не політичною, тим чи тим чином торкається до політики, оскільки присутнє спільне начало цих двох дисциплін неодмінно дає про себе знати.
Якщо філософія роздивляється питання різного змісту чи різновиду і при цьому всьому вони не мають безпосереднього відношення до політики, то не можна робити однозначного висновку, що тут філософія являє собою абсолютно окреме від політики явище. Справа в тому, що будь-яка філософія навіть сама віддалена і абстрактна відкрито чи приховано має політичний вимір.
Філософія, яка не займається політикою, знає про політику, має її всередині, але може про це відкрито не заявляти, вона може постійно нести політику у собі, але при тому говорити про це лише між рядків, думок.З цього виявляється, що в політиці нема жодного елементу, який би не витікав із філософії, адже вона це частина філософського вчення.
Отже, між філософією і політикою дуже глибокий зв'язок, який проявляється ще на рівні їх зародження і вивчення філософії у відриві від політики уже саме по собі в певній мірі ослаблює саме значення філософії і її сутність, хоча з іншого боку вивчення політики без філософії взагалі не достовірне.
Насправді, якщо є людина, яка не знає філософії, не розуміє її, то вона ні в якому разі займатись політикою не може(не має права, хоча сьогодення, зважаючи на це, є тривожним). Висновком може бути те, що без філософії немає ніякої політики, бо остання є її невід`ємним елементом.