Проектування локальної мережі для 'Інформаційного центру'

  • Вид работы:
    Дипломная (ВКР)
  • Предмет:
    Информационное обеспечение, программирование
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    34,15 Кб
  • Опубликовано:
    2015-07-15
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Проектування локальної мережі для 'Інформаційного центру'

Зміст

Вступ

. Теоретична частина

.1 Планування мережі

.2 Типові топології

.3 Стандарти технології Ethernet

.4 Фізичне середовище передачі даних

.5 Мережеве обладнання

.6 Периферійне обладнання

.7 Програмне забезпечення для проектування мережі

.7.1 Microsoft VISIO

.7.2 EDraw

.7.3 CISCO Packet Tracer

. Практична частина

.1 Опис підприємства

.2 Структура мережі

.3 Аналіз мережі

.4 Конфігурація робочих станцій

.5 Конфігурація серверів

.6 Прокладання кабелю

.6.1 Використаний інструмент

.7 Мережеве обладнання для прокладання мережі

.8 Топологічна схема мережі

.9 Розподіл адресного простору

.10 Структура мережі з додатковим обладнанням

.11 Симуляція роботи локальної обчислювальної мережі

3. Економічна частина

4. Безпека життєдіяльності та правила техніки безпеки

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

На сьогоднішній день майже кожне підприємство так чи інакше повязане з обчислювальними машинами. Це зумовлено тим, що обчислювальна техніка полегшує роботу в різних сферах і тим самим підвищує продуктивність підприємств. Але щоб отримати цю продуктивність, треба правильно реалізувати її можливості. Наприклад обєднати компютери в локальну обчислювальну мережу, що дасть можливість поєднати між собою підрозділи підприємства і тим самим полегшити обмін файлами між робітниками, або ж обєднати філії одного підприємства, які розташовані на великій відстані один від одного, між собою через VPN канал і тим самим надати можливість обмінюватися даними між локальними мережами.- це логічна мережа, створена поверх інших мереж, на базі загальнодоступних або віртуальних каналів інших мереж (Інтернет). Безпека передавання пакетів через загальнодоступні мережі може реалізуватися за допомогою шифрування, внаслідок чого створюється закритий для сторонніх канал обміну інформацією. VPN дозволяє об'єднати, наприклад, декілька географічно віддалених мереж організації в єдину мережу з використанням для зв'язку між ними непідконтрольних каналів.

Перевагою локальної обчислювальної мережі є економічна складова - це повязано з тим, що є можливість спільно використовувати периферійні пристрої. Наприклад, досить підключити принтер до маршрутизатора, налаштувати його як мережевий, і всі користувачі зможуть роздруковувати на ньому документи.Fi дозволить прокласти мережу в місцях, де це неможливо зробити, а також дозволить прокласти мережу без прокладання кабелю, що може в свою чергу зменшити вартість мережі.

Метою дипломного проекту є зробити проект локальної мережі для «Інформаційного центру» з використанням обладнання Cisco та тестуванням та налагодженням мережі в програмі CISCO Packet Tracer.

Використання CISCO обладнання надасть змогу отримати максимальний захист мережі, а також зробити мережу гнучкою, через використання спеціалізованих команд, які можуть створювати VLAN всередині локальної мережі, забороняти або надавати доступ до Інтернет ресурсів тощо.

1. Теоретична частина

.1 Планування мережі

Комп'ютерна мережа - система зв'язку між двома чи більше комп'ютерами. У ширшому розумінні комп'ютерна мережа - це система зв'язку через кабельне чи повітряне середовище, самі комп'ютери різного функціонального призначення і мережеве обладнання.

Компютерна мережа являє собою сукупність територіально рознесених компютерів, здатних обмінюватися між собою повідомленнями через середовище передачі даних.

Основним призначенням комп'ютерної мережі є забезпечення простого, зручного і надійного доступу користувача до спільних розподілених ресурсів мережі та організація їх колективного використання з надійним захистом від несанкціонованого доступу, а також забезпечення зручними і надійними засобами передачі даних між користувачами мережі.

Всі комп'ютери, що підключені до мережі і безпосередньо беруть участь в обміні даними, вважаються вузлами. Вузли можуть приймати і відправляти повідомлення по мережі. Роль комп'ютера в мережі визначається програмним забезпеченням. Сервери - це вузли зі встановленим програмним забезпеченням, що дозволяє надавати іншим мережевим вузлам інформацію (наприклад, доступ до електронної пошти або веб-сторінок). Для роботи кожної служби необхідне окреме серверне програмне забезпечення. Наприклад, для роботи веб-служб в мережі на вузлі повинно бути встановлено ПО веб-сервера. Клієнти - це комп'ютерні вузли зі встановленим програмним забезпеченням, що дозволяє запрошувати і відображати отриману з сервера інформацію. Прикладом клієнтського програмного забезпечення є веб-оглядач, наприклад, Google Chrome.

Для об'єднання комп'ютерів у мережу необхідне спеціальне мережеве обладнання та програмне забезпечення. З обладнання до компонентів мережі крім власне комп'ютерів (робочих станцій і серверів) відносяться кабелі з конструкціями для їх прокладання та відповідними кабельними роз'ємами, комутатори, мережеві карти.

При виборі мережевого устаткування треба враховувати безліч чинників, зокрема:

·рівень стандартизації устаткування і його сумісність з найпоширенішими програмними засобами;

·швидкість передачі інформації і можливість її подальшого збільшення;

·можливі топології мережі і їх комбінації (шина, зірка, кільце);

·дозволені типи кабелю мережі, його максимальну довжину, захищеність від перешкод;

·аналіз сумісності використовуваного устаткування;

·вартість і технічні характеристики конкретних апаратних засобів.

Для створення мережі слід вибрати кабель який буде найбільше задовольняти потреби мережі. При виборі кабелю треба враховувати в першу чергу необхідну довжину, а також захищеність від зовнішніх перешкод і рівень власних випромінювань. При великій довжині мережі і необхідності забезпечити секретність в передачі даних або високому рівні перешкод в приміщенні .

.2 Типові топології

При розробці мережі першим питанням, яке потрібно вирішити - це питання топології. Щоб вирішити це питання потрібно врахувати кількість інформації, яка буду передаватися, кількість робочих станцій, а також відстань між ними, поділ мережі на сегменти тощо. Якщо проаналізувати всю цю інформацію, то можна досягти максимальної продуктивності мережі і не витратити на неї зайві гроші.

Існують три основні види топології: зірка, кільце, шина. Також існує багато їх модифікацій. Робочі станції тут виступають вузлами, а кабель - з'єднанням.

Для підприємства було обрано «розширену зірку». «Розширена зірка» відрізняється від «зірки» такими характеристиками:

·вихід з ладу однієї робочої станції не відбивається на роботі всієї мережі в цілому;

·хороша масштабованість мережі;

·легкий пошук несправностей і обривів в мережі;

·висока продуктивність мережі (за умови правильного проектування);

·гнучкі можливості адміністрування.

Робочі станції одного кабінету будуть обєднуватися комутатором/маршрутизатором, а всі комутатори/маршрутизатори будуть підєднуватися до сервера. Головною перевагою даної топології є надійність та велика кількість приєднаних робочих станцій. Приклад топології «розширена зірка» наведений на Рис. 1.1.

Рис. 1.1. «Розширена зірка»

1.3 Стандарти технології Ethernet

- базова технологія локальних обчислювальних мереж з комутацією пакетів, що використовує протокол CSMA/CD (множинний доступ з контролем несучої та виявленням колізій). Цей протокол дозволяє в кожний момент часу лише один сеанс передачі в логічному сегменті мережі. При появі двох і більше сеансів передачі одночасно виникає колізія, яка фіксується станцією, що ініціює передачу. Станція аварійно зупиняє процес і очікує закінчення поточного сеансу передачі, а потім знову намагається повторити передачу. Стандарти Ethernet наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 Стандарти Ethernet

СтандартОписEthernet 1000Base-TШвидкість передачі даних: 1000Мбіт/сек. Тип кабелю: UTP категорії 5e і вище. Максимальна довжина сегмента: 100 метрів. Тип розєму : RJ45.Ethernet 1000Base-CXШвидкість передачі даних: 1000 Мбіт/сек. Тип кабелю: STP 150 Ом. Максимальна довжина сегмента: 25 метрів. Тип розєму : DB 9.Ethernet 1000Base-LXШвидкість передачі даних: 1000 Мбіт/сек. Тип кабелю: волоконно-оптичний. Тип використовуваного волокна: одномодовий кабель 10/125 1310/1550 нм; багатомодовий кабель 50/125 1300 нм. Максимальна довжина лінії зв'язку: одномодовий кабель 5000 метрів; багатомодовий кабель 550 метрів. Тип розєму : SC, ST.Ethernet 1000Base-SXШвидкість передачі даних: 1000 Мбіт/сек. Тип кабелю: : волоконно-оптичний. Тип волокна: одномодовий кабель 62.5/125 850/1300 нм; багатомодовий кабель 50/125 850/1300 нм. Максимальна довжина зв'язку: 550 метрів. Тип розєму : SC, ST.Головна ідея розробників технології Fast Ethernet полягає в тому, що існує і існуватиме вельми багато мереж, в яких висока швидкість магістралі і можливість призначення пакетам пріоритетів в комутаторах будуть цілком достатня для забезпечення якості транспортного обслуговування всіх клієнтів мережі. І лише в тих окремих випадках, коли і магістраль достатньо завантажена, і вимоги до якості обслуговування дуже жорсткі, потрібно застосовувати технологію ATM (англ. AsynchronousTransferMode - асинхронний спосіб передачі даних), яка дійсно за рахунок високої технічної складності дає гарантії якості обслуговування для всіх основних видів трафіку.

.4 Фізичне середовище передачі даних

Для обєднання в локальну мережау за допомогою кабелю використовують такі типи кабелів: вита пара, оптоволокно. Також для передачі інформації використовують супутники.

На даний час вита пара (див. Рис. 1.2) є найпоширенішою і представляє собою чотири звитих пари проводів, які покриті пластиковою ізоляцією, яка захищає від механічних пошкоджень.

У нормальних умовах вита пара підтримує швидкість передачі даних від 10 до 100 Мбіт/с і на відстані до 100 метрів. Однак ряд факторів може суттєво знизити швидкість передачі даних, зокрема, втрата даних, перехресне зєднання і вплив електромагнітного випромінення. Взаємопроникнення знищується шляхом скручування проводів.

Рис. 1.2. Вита пара

В залежності від захисту кабелю виту пару поділяють на:

·неекранована вита пара (UTP - Unshieldedtwistedpair);

·екранована вита пара (STP - Shieldedtwistedpair);

·фольгова на вита пара (FTP - Foiledtwistedpair);

·фольгована екранована вита пара (SFTP - ShieldedFoiledtwistedpair).

Вита пара підключається за допомогою конектора RJ-45(див. Рис. 1.3).

Рис. 1.3. Конектор RJ-45

Оптоволоконний кабель (див. Рис. 1.4) - це кабель на основі волоконних світловодів, призначений для передачі оптичних сигналів в лініях зв'язку.

Рис. 1.4. Оптичноволоконний кабель

Конструкція кабелю визначається його призначенням і місцем прокладки: від найпростішої (оболонка, пластикові трубки з волокнами) до багатошарової (наприклад, підводний комунікаційний кабель), що містить зміцнюючі і захисні елементи.

Оптоволоконний кабель складається з таких елементів :

·центральний силовий елемент - несучий трос, пруток зі склопластику або металу, покритого поліетиленовою оболонкою. Служить для центрування трубок - модулів;

·нитки - світлопроводи - двошарові скляні або пластикові волокна, можливо, покриті одним або двома шарами лаку. Шар лаку оберігає волокна від пошкоджень і служить для кольорового маркування волокон;

·трубки - модулі - пластикові трубки, що містять нитки - світлопроводи і заповнені гідрофобним гелем. Кількість трубок варіюється від 1 і більше, кількість волокон в трубці - від 4 до 12, загальне число волокон в кабелі - від 8 до 144 (часто 32, 48, 64). Для збереження габаритних розмірів кабелю при малому числі волокон замість трубок можуть вкладатися чорні заглушки;

·обплетення трубок - обплітає трубки плівка, стягнута нитками і змочена гідрофобним гелем. Володіє демпфірувальними властивостями і призначена для зниження тертя всередині кабелю, додаткового захисту від вологи, утримання гидрофобной рідини в просторі між модулями та інші;

·перший захисний шар (може бути відсутнім). Шар представлений тонкою внутрішньою оболонкою з поліетилену, призначеної для додаткового захисту від вологи;

·другий захисний шар. Шар складається з кевларових ниток або броні.

Броня - прямокутний пруток, вироблений зі сталі (імпортний кабель), цвяхового заліза (вітчизняний кабель) або склопластику (такого ж, як у центрального силового елемента). Кевлар відрізняється малою вагою і має допустиме розтягуюче зусилля 6 ... 9 кН). Призначення кевлара: виконання ролі троса в місцях, де неприпустимо виникнення наведень, наприклад, вздовж залізничних колій (контактний провід, потужність до 27.5 кВ); сприйняття вітрового навантаження. Призначення броні: захист кабелю, укладеного в грунт без захисту у вигляді пластикової труби, кабельної каналізації або ін.);

·третій захисний шар (може бути відсутнім). Шар являє собою поліетиленову плівку і деяка кількість гідрофобного гелю, призначений для додаткового захисту від вологи;

·четвертий захисний шар. Шар являє собою товсту і м'яку оболонку з поліетилену, призначений для захисту внутрішніх шарів від впливу навколишнього середовища.

Зовнішній діаметр оболонки оптичного-волокна зазвичай стандартний - 125 мкм. Оптоволокно маркується залежно від співвідношення розміру сердечника і оболонки . Наприклад: 9 / 125 , 50 / 125 , 62,5 / 125 .

Передача даних здійснюється за допомогою випромінювання і прийому оптичного сигналу спеціальним обладнанням, встановленим на обох кінцях кабелю, яке називається кінцевим обладнанням. З його допомогою можливо перетворення оптичних сигналів в електричні, і навпаки.

Оптоволокно підключається за допомогою LC(див. Рис. 1.5).

Рис. 1.5. Конектор LС

1.5 Мережеве обладнання

Мережеве обладнання - це обладнання призначене для побудови мережі, воно поділяється на активне обладнання і пасивне обладнання. До активного обладнання відносять пристрої, які мають свій «інтелект», а саме: маршрутизатори, комутатори, а до пасивного відносять обладнання, яке не має «інтелекту»: кабелі, репітери, патч - панелі, серверні шафи і стійки.

Для прокладання мережі було використовується кероване CISCO обладнання. Що дає змогу налаштовувати його з будь-якої точки локальної мережі.

На Рис. 1.6 зображено маршрутизатор Cisco SB RV215W-E-K9-G5, а в таблиці 1.2 наведено його характеристики.

Рис. 1.6 Маршрутизатор Cisco SB RV215W-E-K9-G5

Таблиця 1.2 Характеристики маршрутизатора Cisco SB RV215W-E-K9-G5

№НайменуванняХарактеристика1WAN-портEthernet2Інтерфейси4 x LAN 10/100 Fast Ethernet 1 x WAN 10/100 Fast Ethernet3Бездротові можливостіIEEE 802.11n, IEEE 802.11g, IEEE 802.11b4Підтримка протоколівPPPoE, IPsec, L2TP, PPTP5Швидкість LAN портів100 Мбіт/с6СкоростьWi-Fi150 Мбіт/с7Частота роботиWi-Fi2.4 ГГц8Кількість антен29Конструкція антенВбудовані

На Рис. 1.7 зображено комутатор Cisco SB SRW208-K9-G5, а в таблиці 1.3 наведено його характеристики.

Рис. 1.7. Комутатор Cisco SB SRW208-K9-G5

Таблиця 1.3 Характеристики комутатора Cisco SB SRW208-K9-G5

№НайменуванняХарактеристика1Порти8 x Fast Ethernet (10/100 Мбіт/с)2Можливість віддаленого управлінняКерований3Підтримка PoEВідсутня4Додаткові можливостіКеровані VLAN; таблиця 8000 MAC-адресів; подвійний стек протоколів IPv6 та IPv4; оновлення ПЗ через браузер5Габарити і вага27.9 x 4.5 x 17 см, 1 кг

На Рис. 1.8 зображено комутатор Cisco SB SRW2016-K9-EU, а в таблиці 1.4 наведено його характеристики.

Рис. 1.8. Комутатор Cisco SB SRW2016-K9-EU

Таблиця 1.4 Характеристики комутатора Cisco SB SRW2016-K9-EU

№НайменуванняХарактеристика1Порти2 x SFP (mini-GBIC), 16 x Gigabit Ethernet (10/100/1000 Мбіт/с)2Можливість віддаленого управлінняКерований3Підтримка PoEВідсутня4Додаткові можливостіТаблиця 8000 MAC-адресів; таблиця 64 VLAN-адресів5Габарити і вага43 x 4.5 x 35 см, 3.31 кг

На Рис. 1.9 зображено маршрутизатор Cisco SB RV016-G5, а в таблиці 1.5 наведено його характеристики.

Рис. 1.9. Маршрутизатор Cisco SB RV016-G5

Таблиця 1.5 Характеристики маршрутизатора Cisco SB RV016-G5

№НайменуванняХарактеристика1Порти16 x Gigabit Ethernet (10/100/1000 Мбіт/с)2Можливість віддаленого управлінняКерований3Підтримка VPN тунелівПрисутня4Додаткові можливостіПідтримка протоколів PPPoE, IPsec, L2TP, PPTP; Шифрування DES, 3DES AES: AES-128, AES-192, AES-256HTTPS; 100 IPsec тунелів; 50 QuickVPN тунелів5Габарити і вага279 x 44 x 241 мм

1.6 Периферійне обладнання

Периферійний пристрій - частина технічного забезпечення, конструктивно відокремлена від головного блоку обчислювальної системи.

Периферійні пристрої мають власне керування і функціонують за командами центрального процесора. Периферійні пристрої призначені для зовнішньої обробки даних, що забезпечує їх підготовку, введення, зберігання, керування, захист, вивід та передачу по каналах зв'язку.

Основне призначення ПП - забезпечити надходження в ПК із навколишнього середовища програм і даних для опрацювання, а також видачу результатів роботи ПК у виді, придатному для сприйняття людини або для передачі на інший ПК, або в іншій, необхідній формі. ПП в чималому ступені визначають можливості застосування ПК.

На Рис. 1.10 зображено БФП Хerox WorkCentre 3045NI, а в таблиці 1.6 наведено його характеристики.

Рис. 1.10. Xerox WorkCentre 3045NI

Таблиця 1.6 Характеристики Xerox WorkCentre 3045NI

№.НайменуванняХарактеристики1ІнтерфейсUSB 2.0, 10/100Base-T Ethernet, Wi-Fi2Технологія друкуЛазерний друк3Максимальне розширення друку1200 x 1200 dpi4ФорматА45Розміри410 x 389 x 318

На Рис. 1.11 зображено принтер HP LaserJet Pro M201dw, а в таблиці 1.7 наведено його характеристики.

Рис. 1.11. HP LaserJet Pro M201dw

Таблиця 1.7 Характеристики HP LaserJet Pro M201dw

№НайменуванняХарактеристики1ІнтерфейсHi-Speed USB 2.0, Ethernet 10/100, Wi-Fi 802.11b/g/n2Технологія друкуЛазерний друк3Максимальне розширення друку600x600 dpi4ФорматА45Розміри383 х 282 х 251

1.7 Програмне забезпечення для проектування мережі

В дипломному проекті, для проектування локальної обчислювальної мережі використовувалось програми - Microsoft VISIO, EDraw та CISCO Packet Tracer.

.7.1 Microsoft VISIO

В основі механізму малювання Visio лежить векторний редактор. Тобто в простому випадку, не використовуючи ніяких більш досконалих засобів, ви маєте кілька графічних примітивів(лінія, крива, прямокутник і еліпс), за допомогою яких можна намалювати потрібне зображення,зафарбувати його фрагменти.

Інструментальний засіб Microsoft Office Visio призначений, для створення різного виду документів (креслень): схеми компютерних мереж, планів офісних приміщень, блок-схем тощо.

Сфери використання даного додатка надзвичайно різноманітні. Серед них варто відзначити: управління бізнес-процесами, мережами, проектами, бізнес-аналіз даних, побудова мереж різного призначення і планувань. На перший погляд може здатися, що подібна універсальність тільки шкодить продукту, адже кожна з названих завдань може виконуватися потужними, спеціалізованими системами, які дозволяють реалізовувати аналогічні функції. Насправді Microsoft Visio - простий і зручний засіб для попереднього аналізу інформації та розробки начерків майбутніх проектів.

Головне вікно Visio несе на собі меню, панель інструментів, рядок стану і поле для розміщення інших вікон. Це вікно відповідає за всі додатки, і три стандартні іконки Windows в правому верхньому куті вікна згортають, змінюють розмір і закривають Visio. Решта вікна можуть з'являтися і переміщатися тільки в межах спеціального поля головного вікна.

Меню і панель інструментів, хоч і розташовані в головному вікні, але відображають команди, використовувані іншими вікнами, тому їх вміст змінюється в залежності від типу активного в поточний момент вікна, а в деяких випадках, навіть від типу активного об'єкта.

.7.2 EDraw

EDraw - це відмінний інструмент створення і публікації найрізноманітніших діаграм. EDraw дозволяє користувачам створювати UML-діаграми трудового процесу, структур, мережевих діаграм, діаграм баз даних та іншого. Утиліта може виконувати весь спектр потрібних рішень тільки в одній програмі. За допомогою Edraw можна створювати графічні об'єкти (графіки та діаграми) з більш ніж 6000 векторних символів, включених до великої бібліотеки готових ілюстрацій. Відмінна гнучкість програми дозволяє експортувати дані в графічних форматах PDF, SVG, EPS, друкувати їх, а підтримка інтеграції з пакетом Microsoft Office є додатковим плюсом.

Особливості утиліти:

·підтримка користувацького пакета MS Office;

·легкість в роботі з програмою;

·створення попереднього перегляду в режимі реального часу;

·завантаження ваших рішень в спеціальну галерею;

·можливість швидко і легко редагувати форму і стиль діаграм;

·поліпшена функція гіперпосилання;

·підтримка великих форматів друку (А1, А0).

.7.3 CISCO Packet Tracer

CISCO Packet Tracer - симулятор мережі передачі даних, що випускається фірмою Cisco Systems. Дозволяє робити працездатні моделі мережі, налаштовувати (командами Cisco IOS) маршрутизатори і комутатори, взаємодіяти між декількома користувачами (через хмару). Включає в себе серії маршрутизаторів Cisco 1800, 2600, 2800 і комутаторів 2950, 2960, 3560. Крім того є сервери DHCP, HTTP, TFTP, FTP, робочі станції, різні модулі до комп'ютерів та маршрутизаторів, пристрої Wi - Fi, різні кабелі.

Успішно дозволяє створювати навіть складні макети мереж, перевіряти на працездатність топології. Доступний безкоштовно для учасників Програми Мережевої Академії Cisco.

обчислювальний мережа програма

2. Практична частина

2.1 Опис підприємства

Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (надалі - ДП "Інформаційний центр") засноване Міністерством юстиції України в 1997 році.

Організаційна структура ДП "Інформаційний центр": головне підприємство та 24 регіональні філії в обласних центрах України та Автономній Республіці Крим.

Підприємство працює виключно на госпрозрахунковій основі.

Основною метою діяльності Підприємства є технічне, технологічне забезпечення створення та супроводження програмного забезпечення ведення автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, що створюються відповідно до наказів Мінюсту, а також інших електронних баз даних, що створюються відповідно до законодавства України, надання доступу фізичним та юридичним особам до автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, забезпечення збереження та захисту даних, що містяться в автоматизованих системах Єдиних та Державних реєстрів.

.2 Структура мережі

Структура мережі - це розташування робочих місць та нумерація кімнат. Мережа прокладалася у 2 різних будівлях і їх структуру можна побачити на Рис. 2.1 та Рис. 2.2 (див. ДОДАТОК А Рис. А.1, Рис. А.2).

Рис. 2.1. Структура мережі. Перша будівля

Рис. 2.2 Структура мережі. Друга будівля

2.3 Аналіз мережі

Основним завданням дипломного проекту є проектування локальної мережі між черкаською філією та головним офісом в Києві і забезпечення її функціонування. Звязок між будівлями буде виконаний за допомогою VPN зєднання для прокладення мережі буде використано 2 Wi-Fi маршрутизатора,2 маршрутизатора, 10 комутаторів і кабель FTP 5 категорії - 550,3м. Робочих станцій - 66. В таблиці 2.1 наведено функції кожного підрозділу підприємства.

Таблиця 2.1 Підрозділи підприємства

№ приміщенняПідрозділКількість працівників, 1 будівля/ 2 будівляОбов'язкиПримітка1Директор1 / 1Розподіляє роботу між підрозділамиМобільність компютера, Інтернет2Юрист1 / 1Заключення договорів з клієнтами та установами та нагляд за цими документамиМобільність компютера, друк,Інтернет3Приймальна3 / 8Розглядає запити на надання ключів для доступу до баз данихДрук, Інтернет4Бухгалтерія4 / 8Слідкує за фінансовим обертом підприємства, видача заробітньої плати та преміїДрук, копіювання, робота з базами даних, Інтернет5Адміністратори1 / 2Навчання нових користувачів з роботою державних реєстрівДоступ до баз даних, Інтернет6Оператори8 /14Робота безпосередньо з реєстрамиДоступ до баз даних7Інженери4 / 8Налагоджують роботу державних реєстрів, відповідають за роботу на підприємстві.Доступ до баз даних, друк, копіювання, Інтернет8Охорона1 / 1Відповідає за безпеку документації та електроніки на підприємствіДоступ до камер.2.4 Конфігурація робочих станцій

Робоча станція - це компютер або термінал з необхідним програмним забезпеченням та допоміжним обладнанням.

Робочі станції приймальні, бухгалтерії, адміністрації та інженерів наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Робочі станції приймальні, бухгалтерії, адміністрації та інженерів

№КомплектуючіНайменуванняХарактеристика1КорпусGreenVision GV-CS F01ATX,mATX; 2 x USB 2.0, 2 x аудіорозєма2Материнська платаMSI H61M-P31/W8MicroATX, Socket 1155, Intel Core i3 / i5 / i7 / Pentium / Celeron, Intel H61, максимальний обєм оперативної памяті 16 Гб, 1 х PS/2 (мишка), 1 х PS/2 (клавіатура), 6 х USB 2.0, 1 x VGA, 1 x DVI, 1 x RJ-45 (LAN), 3 x аудіо, 1 x PCI-E 2.x x16, 1 x PCI-E 3.0 x163Блок живленняAerocool VX-500500 Вт4ПроцесорIntel Core i3-3250Socket 1155, 3.5 ГГц, 2 ядра5Оперативна память2 х Crucial Micron DDR3-1600 2048MB PC3-12800DDR3 SDRAM, 2 ГБ, 1600 МГц6HDDWestern Digital Blue 500GB 500 ГБ, SATAIII7МоніторAcer V196HQLAb18.5", 16:9, 1366x768, VGA8МаніпуляторA4Tech N-330 Glossy GreyUSB, 1000 dpi, 3 клавіш9КлавіатураA4 Tech KL-40 USB X-Slim BlackUSB, 117 клавіш

Оператори працюють тільки з базами даних, тому робочі станції операторів мають слабший процесор і блок живлення, характеристики робочих станцій операторів наведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Робочі станції операторів

№КомплектуючіНайменуванняХарактеристика1КорпусGreenVision GV-CS F01ATX,mATX; 2 x USB 2.0, 2 x аудіорозєма2Материнська платаMSI H61M-P31/W8MicroATX, Socket 1155, Intel Core i3 / i5 / i7 / Pentium / Celeron, Intel H61, максимальний обєм оперативної памяті 16 Гб, 1 х PS/2 (мишка), 1 х PS/2 (клавіатура), 6 х USB 2.0, 1 x VGA, 1 x DVI, 1 x RJ-45 (LAN), 3 x аудіо, 1 x PCI-E 2.x x16, 1 x 3.PCI-E 3.0 x163Блок живленняAerocool VX-500504.0 Вт4ПроцесорIntel Celeron G1820Socket 1150, 2,7 ГГц, 2 ядра5Оперативна память2 х Crucial Micron DDR3-1600 2048MB PC3-12800DDR3 SDRAM, 2 ГБ, 1600 МГц6HDDWestern Digital Blue 500GB500 ГБ, SATAIII7МоніторAcer V196HQLAb18.5", 16:9, 1366x768, VGA8МаніпуляторA4Tech N-330 Glossy GreyUSB, 1000 dpi, 3 клавіш9КлавіатураA4 Tech KL-40 USB X-Slim BlackUSB, 117 клавіш

Директор та юрист матимуть мобільні станції Asus X552MD (Pen/4/750/820) Black, характеристики яких наведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Ноутбуки директора і юриста

№КомплектуючіХарактеристика1Монітор15.6" (1366x768) WXGA HD2ПроцесорIntel Pentium N3530 (2.16 - 2.58 Ггц) , 4 ядра3Оперативна память4 ГБ, DDR3L4ВідеокартаnVidia GeForce 820M, 1 ГБ5HDD750 ГБ6Мережеві адаптериWi-Fi 802.11 b/g/n Bluetooth 4.0 Gigabit Ethernet7Порти1 х USB 3.0 / 1 х USB 2.0 / VGA / HDMI / LAN (RJ-45)8Батарея3000 мА*год9МаніпуляторA4Tech N-330 Glossy Grey, USB, 1000 dpi, 3 клавіш

Охорона матиме робочі станції з характеристиками, які наведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Робочі станції охорони

№КомплектуючіНайменуванняХарактеристика1КорпусGreenVision GV-CS F01ATX,mATX; 2 x USB 2.0, 2 x аудіорозєма2Материнська платаMSI H61M-P31/W8MicroATX, Socket 1155, Intel Core i3 / i5 / i7 / Pentium / Celeron, Intel H61, максимальний обєм оперативної памяті 16 Гб, 1 х PS/2 (мишка), 1 х PS/2 (клавіатура), 6 х USB 2.0, 1 x VGA, 1 x DVI, 1 x RJ-45 (LAN), 3 x аудіо, 1 x PCI-E 2.x x16, 1 x PCI-E 3.0 x163Блок живленняAerocool VX-500500 Вт4ПроцесорAMD Trinity A4-5300Socket FM2, 3.5 Ггц, 2 ядра5Оперативна памятьCrucial Micron DDR3-1600 2048MB PC3-12800DDR3 SDRAM, 2 ГБ, 1600 МГц6HDDWestern Digital Blue 500GB500 ГБ, SATAIII7МоніторAcer V196HQLAb18.5", 16:9, 1366x768, VGA8МаніпуляторA4Tech N-330 Glossy GreyUSB, 1000 dpi, 3 клавіш9КлавіатураA4 Tech KL-40 USB X-Slim BlackUSB, 117 клавіш

.5 Конфігурація серверів

Сервер може бути компютер або програма, які можуть функціонувати без постійного втручання людини, головною функцією сервера є робота з клієнтами (робочими станціями) : надання доступу до Internet, надання доступу до баз даних тощо.

В кожній будівлі буде встановлено 2 сервера: Інтернет (таблиця 2.6) і файловий (таблиця 2.7)

Таблиця 2.6 Інтернет сервер

№КомплектуючіХарактеристика1Процесор2 х Intel Xeon E5-2680 (2.7 Ггц, 8 ядер, LGA2011 Socket)2Оперативна памятьDDR3 SDRAM, 16 Гб встановлено, можна встановити до 384GB, 1600МГц3Контролер памятіLSI MegaRAID SAS 9266CV-8i 4HDD Western Digital Red (1 ТБ, SATAIII)5ВідеокартаMatrox G200e (32 Мбайт SGRAM, 250 МГц, інтерфейс VGA)6Інтерфейси 1 x SATAl; 2 x USB 2.0; 1 x management - Ethernet 10Base-T/100Base-TX/1000Base-T; 1 x VGA; 4 x LAN (Gigabit Ethernet); 1 x KVM 7Мережеві порти4 x Gigabit Ethernet

Таблиця 2.7 Файловий сервер

№КомплектуючіХарактеристика1Процесор2 х Intel Xeon E5-2680 (2.7 Ггц, 8 ядер, LGA2011 Socket)2Оперативна памятьDDR3 SDRAM, 16 Гб встановлено, можна встановити до 384GB, 1600МГц3Контролер памятіLSI MegaRAID SAS 9266CV-8i 4HDD 3 х Western Digital Red (1 ТБ, SATAIII)5ВідеокартаMatrox G200e (32 Мбайт SGRAM, 250 МГц, інтерфейс VGA)6Інтерфейси 1 x SATAl; 2 x USB 2.0; 1 x management - Ethernet 10Base-T/100Base-TX/1000Base-T; 1 x VGA; 4 x LAN (Gigabit Ethernet); 1 x KVM 7Мережеві порти4 x Gigabit Ethernet

.6 Прокладання кабелю

Безпосередньо сам процес протяжки кабелю починається від місця розміщення серверу або інформаційного центру, де планується розмістити комутаційну панель. Також використовується комутаційна панель або патч-панель (patchpanel) - це вмонтована в стіну конструкція, яка містить гнізда для всіх планованих до укладання кабелів. Вона і буде кабельним вузлом - місцем початку всіх кабелів.

При прокладання кабелю повинні бути виконані наступні загальні вимоги:

·уникати пошкодження зовнішньої оболонки кабелю;

·уникати перекручування кабелю;

·затягування (хомути) повинні затягуватися вручну без використання інструменту;

·тягнуче зусилля докладати рівномірно, без ривків;

·витримувати радіус вигину кабелю не менше 8-ми діаметрів кабелю;

·відстань між елементами, що підтримують кабель не повинно перевищувати 1.5м;

·прольоти кабелю між елементами, що підтримують кабель повинні мати видимий провис, що є показником правильного натягу кабелю;

·відстань до джерел денного світла повинно бути не менше 120 мм.

Якщо дану вимогу виконати неможливо, необхідно використовувати металевий трубопровід.

Прокладання кабелю виконується по периметру приміщення в кабель-каналах. Кабель прокладається на висоті не менше 0,5 м від підлоги.

Кабель UTP використовується в даній мережі має низьку вартість, а розгортання даного кабелю не представляє труднощів. Це дозволяє побудувати кабельну систему за досить короткий термін і за низьку ціну.

Для обєднання мережі з головного сервера до інших switchhub використовуємо екранований кабель (FTP).

2.6.1 Використаний інструмент

Для прокладання кабеля використаний інструмент:

·щипці для обжимання конекторів RJ-45 8Px8C

Рис. 2.3 Щипці для обжимання конекторів RJ-45

·кабельні канали (Короби пластикові);

·дрель - інструмент для свердління отворів;

·метр складальний або рулетку;

·молоток слюсарний сталевий;

·викрутка з діелектричною ручкою;

·драбина спеціальна для виконання монтажних робіт.

.7 Мережеве обладнання для прокладання мережі

Для прокладання мережі використовувалось мережеве CISCO - обладнання наведене в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 Мережеве обладнання

№Найменування обладнанняТехнічні характеристикиКількість 1 будівля/ 2 будівля1Маршрутизатор Cisco SB RV215W-E-K9-G5Стандарт бездротового звязкуIEEE 802.11 b/g/n1 / 1Максимальна швидкість зєднання (LAN порт)LAN порт 100 Мбіт/сМаксимальна швидкість зєднання (WAN порт)WAN порт 150 Мбіт/сІнтерфейс підключення4 x LAN 10/100 Fast Ethernet 1 x WAN 10/100 Fast Ethernet2Комутатор Cisco SB SRW208-K9-G5Інтерфейс підключення (LAN-порт)8 x Fast Ethernet (10/100 Мбіт/с)3 / 3Максимальна швидкість зєднання100 Мбіт/с3Комутатор Cisco SB SRW2016-K9-EUІнтерфейс підключення (LAN-порт)2 x SFP (mini-GBIC), 16 x Gigabit Ethernet (10/100/1000 Мбит/с)1 / 3Максимальна швидкість зєднання100 Мбіт/с4Комутатор Cisco SB SLM2016T-EUІнтерфейс підключення (LAN-порт)2 x SFP (mini-GBIC), 16 x Gigabit Ethernet (10/100/1000 Мбіт/с)1 / 1Максимальна швидкість зєднання100 Мбіт/с


Топологічна схема мережі - це розміщення комп'ютерів, серверів та мережевого обладнання, та спосіб їх з'єднання між собою. На Рис. 2.4 наведена топологія першої будівлі, а на Рис. 2.5 - другої будівлі (див. ДОДАТОК Б Рис. Б.1, Рис. Б.2).

Рис. 2.4. Топологія першої будівлі

Рис. 2.5. Топологія другої будівлі

Умовні позначення до Рис. 2.4, Рис. 2.5.

Персональний комп'ютер Ноутбук Принтер БФП Комутатор Wi-Fi маршрутизатор Маршрутизатор Інтернет сервер Файловий сервер

2.9 Розподіл адресного простору

Кожна робоча станція має свій IP -адрес, маску підмережі та DNS сервер. Адресний простір робочих станцій двох будівель розписаний в таблиці 2.11 і таблиці 2.12.

Таблиця 2.11 IP -адрес, маска підмережі та DNS сервер першої будівлі

№№ ПриміщенняНазваIP -адресаМаска підмережіDNS сервер11Laptop 1(1)77.121.192.1255.0.0.077.121.192.11122Laptop 2(1)77.121.192.2255.0.0.077.121.192.11133PC 6(1)77.121.192.8255.0.0.077.121.192.1114PC 7(1)77.121.192.9255.0.0.077.121.192.1115PC 8(1)77.121.192.10255.0.0.077.121.192.11164PC 9(1)77.121.192.11255.0.0.077.121.192.1117PC 10(1)77.121.192.12255.0.0.077.121.192.1118PC 11(1)77.121.192.13255.0.0.077.121.192.1119PC 12(1)77.121.192.14255.0.0.077.121.192.111105PC 13(1)77.121.192.15255.0.0.077.121.192.111116PC 14(1)77.121.192.16255.0.0.077.121.192.11112PC 15(1)77.121.192.17255.0.0.077.121.192.11113PC 16(1)77.121.192.18255.0.0.077.121.192.11114PC 17(1)77.121.192.19255.0.0.077.121.192.11115PC 18(1)77.121.192.20255.0.0.077.121.192.11116PC 19(1)77.121.192.21255.0.0.077.121.192.11117PC 20(1)77.121.192.22255.0.0.077.121.192.11118PC 21(1)77.121.192.23255.0.0.077.121.192.111197PC 2(1)77.121.192.4255.0.0.077.121.192.11120PC 3(1)77.121.192.5255.0.0.077.121.192.11121PC 4(1)77.121.192.6255.0.0.077.121.192.11122PC 5(1)77.121.192.7255.0.0.077.121.192.111238PC 1(1)77.121.192.3255.0.0.077.121.192.111

Таблиця 2.12 IP -адрес, маска підмережі та DNS сервер другого будівлі

№№ ПриміщенняНазваIP -адресаМаска підмережіDNS сервер11Laptop 1(2)93.178.192.1255.0.0.093.178.192.11122Laptop 2(2)93.178.192.2255.0.0.093.178.192.11133PC 8(2)93.178.192.10255.0.0.093.178.192.1114PC 9(2)93.178.192.11255.0.0.093.178.192.1115PC 10(2)93.178.192.12255.0.0.093.178.192.11163PC 11(2)93.178.192.13255.0.0.093.178.192.1117PC 20(2)93.178.192.22255.0.0.093.178.192.1118PC 21(2)93.178.192.23255.0.0.093.178.192.1119PC 22(2)93.178.192.24255.0.0.093.178.192.11110PC 23(2)93.178.192.25255.0.0.093.178.192.111114PC 34(2)93.178.192.36255.0.0.093.178.192.11112PC 35(2)93.178.192.37255.0.0.093.178.192.11113PC 36(2)93.178.192.38255.0.0.093.178.192.11114PC 37(2)93.178.192.39255.0.0.093.178.192.11115PC 38(2)93.178.192.40255.0.0.093.178.192.11116PC 39(2)93.178.192.41255.0.0.093.178.192.11117PC 40(2)93.178.192.42255.0.0.093.178.192.11118PC 41(2)93.178.192.43255.0.0.093.178.192.111195PC 2(2)93.178.192.4255.0.0.093.178.192.11120PC 33(2)93.178.192.35255.0.0.093.178.192.111216PC 3(2)93.178.192.5255.0.0.093.178.192.11122PC 4(2)93.178.192.6255.0.0.093.178.192.11123PC 5(2)93.178.192.7255.0.0.093.178.192.11124PC 6(2)93.178.192.8255.0.0.093.178.192.11125PC 7(2)93.178.192.9255.0.0.093.178.192.11126PC 24(2)93.178.192.26255.0.0.093.178.192.11127PC 25(2)93.178.192.27255.0.0.093.178.192.11128PC 26(2)93.178.192.28255.0.0.093.178.192.11129PC 27(2)93.178.192.29255.0.0.093.178.192.11130PC 28(2)93.178.192.30255.0.0.093.178.192.11131PC 29(2)93.178.192.31255.0.0.093.178.192.11132PC 30(2)93.178.192.32255.0.0.093.178.192.11133PC 31(2)93.178.192.33255.0.0.093.178.192.11134PC 32(2)93.178.192.34255.0.0.093.178.192.111357PC 12(2)93.178.192.14255.0.0.093.178.192.11136PC 13(2)93.178.192.15255.0.0.093.178.192.11137PC 14(2)93.178.192.16255.0.0.093.178.192.11138PC 15(2)93.178.192.17255.0.0.093.178.192.11139PC 16(2)93.178.192.18255.0.0.093.178.192.11140PC 17(2)93.178.192.19255.0.0.093.178.192.11141PC 18(2)93.178.192.20255.0.0.093.178.192.11142PC 19(2)93.178.192.21255.0.0.093.178.192.111438PC 1(2)93.178.192.3255.0.0.093.178.192.111

.10 Структура мережі з додатковим обладнанням

На Рис. 2.6, Рис. 2.7 наведено структуру мережі з додатковим обладнанням (див. ДОДАТОК В Рис. В.1, Рис. В.2).

Рис. 2.6. Структура мережі першої будівлі з додатковим мережевим обладнанням

Рис. 2.7. Структура мережі другої будівлі з додатковим мережевим обладнанням

.11 Симуляція роботи локальної обчислювальної мережі

На Рис. 2.8, Рис. 2.9, Рис. 2.10, Рис. 2.11 зображено налаштування інтернет сервера.

У вкладці рhysical (див. Рис. 2.8) наведено зовнішній вигляд сервера. Його можна доповнювати модулями, які розташовані зліва, з їх допомогою можна замінити роз'єм для RJ-45 на Wi-Fi антену і навпаки.

Рис. 2.8. Інтернет сервер. Physical

У вкладці config (див. Рис 2.9) можна змінювати налаштування сервера, такі як IP-адреса, маска підмережі, швидкість передачі даних тощо.

Рис. 2.9. Інтернет сервер. Сonfig

У вкладці services (див. Рис. 2.10, Рис. 2.11) можна налаштувати головні функції сервера, наприклад створити сайт, для того щоб показати підключення робочих станцій до глобальної мережі.

Рис. 2.10. Інтернет сервер. HTTP 1

На Рис. 2.12, Рис. 2.13, Рис. 2.14 зображено налаштування маршрутизатора.

Рис. 2.11. Інтернет сервер. HTTP 2

У вкладці рhysical (див. Рис. 2.12) наведено зовнішній вигляд маршрутизатора. Його можна доповнювати модулями, які розташовані зліва, з їх допомогою можна замінити роз'єм для RJ-45 на Wi-Fi антену і навпаки.

Рис. 2.12. Маршрутизатор. Physical

У вкладці config (див. Рис 2.13) можна змінювати налаштування маршрутизатора, такі як IP-адреса, маска підмережі, швидкість передачі даних, створення VLAN тощо. Усі ці функції описуються знизу за допомогою CISCO команд.

Рис. 2.13. Маршрутизатор. Сonfig

У вкладці CLI (див. Рис. 2.14) користувач може налаштовувати маршрутизатор так само, як і в config, але за допомогою CISCO команд, наприклад enable (надання root прав) або configure terminal (відкриття функцій конфігураціїї).

Рис. 2.14. Маршрутизатор. CLI

На Рис. 2.15, Рис. 2.16, Рис. 2.17 зображено налаштування комутатора.

У вкладці рhysical (див. Рис. 2.15) наведено зовнішній вигляд комутатора. Його можна доповнювати модулями, які розташовані зліва, з їх допомогою можна замінити роз'єм для RJ-45 на Wi-Fi антену і навпаки.

Рис. 2.15. Комутатор. Physical

У вкладці config (див. Рис 2.16) можна змінювати налаштування комутатора, такі як IP-адреса, маска підмережі, швидкість передачі даних, створення VLAN тощо. Усі ці функції описуються знизу за допомогою CISCO команд.

Рис. 2.16. Комутатор. Сonfig

У вкладці CLI (див. Рис. 2.17) користувач може налаштовувати комутатор так само, як і в config, але за допомогою CISCO команд, наприклад enable (надання root прав) або configure terminal (відкриття функцій конфігураціїї).

Рис. 2.17. Комутатор. CLI

На Рис. 2.18, Рис. 2.19, Рис. 2.20, Рис. 2.21 зображено налаштування Wi-Fi маршрутизатора.

У вкладці рhysical (див. Рис. 2.18) наведено зовнішній вигляд Wi-Fi маршрутизатора.

Рис. 2.18. Wi-Fi маршрутизатор. Physical

У вкладці config (див. Рис. 2.19, Рис. 2.20) можна змінювати налаштування, такі як IP-адреса, маска підмережі, а також надати назву мережі і встановити на неї пароль.

Рис. 2.19. Wi-Fi маршрутизатор. Config 1

Рис. 2.20. Wi-Fi маршрутизатор. Config 2

У вкладці GUI (див. Рис. 2.21) можна зробити більш детальне налаштування Wi-Fi маршрутизатора, наприклад, крім назви і пароля, можна задати права доступу до мережі.

Рис. 2.21. Wi-Fi маршрутизатор. GUI

На Рис. 2.22, Рис. 2.23, Рис. 2.24, Рис. 2.25, Рис. 2.26 зображено налаштування персонального компютера.

У вкладці рhysical (див. Рис. 2.22) наведено зовнішній вигляд персонального компютера. Його можна доповнювати модулями, які розташовані зліва, з їх допомогою можна замінити роз'єм для RJ-45 на Wi-Fi антену і навпаки або ж додати до тсанції гарнітуру, камеру, колонки тощо.

Рис. 2.22. Персональний компютер. Physical

У вкладці config (див. Рис. 2.23) можна змінювати налаштування, такі як IP-адреса, маска підмережі, DNS-сервер, швидкість передачі даних тощо.

Рис. 2.23. Персональний компютер. Config

У вкладці desktop (див. Рис. 2.24) користувач отримує функції для тестування компютера або детальнішого налаштування.

Рис. 2.24. Персональний компютер. Desktop

Наприклад у вкладці IP-config (див. Рис. 2.25) користувач може налаштувати адресний простір персонального компютера.

У вкладці terminal (див. Рис. 2.26) користувач може працювати з командною строкою, яка є на кожному компютері. На Рис. 2.27, Рис. 2.28, Рис. 2.29, Рис. 2.30 зображено налаштування ноутбука.

У вкладці рhysical (див. Рис. 2.27) наведено зовнішній вигляд ноутбука. Його можна доповнювати модулями, які розташовані зліва, з їх допомогою можна замінити роз'єм для RJ-45 на Wi-Fi антену і навпаки або ж додати до тсанції гарнітуру, камеру, колонки тощо.

Рис. 2.25. Персональний компютер. IP-сonfig

Рис. 2.26. Персональний компютер. Terminal

Рис. 2.27. Ноутбук. Physical

У вкладці config (див. Рис. 2.28) можна змінювати налаштування, такі як IP-адреса, маска підмережі, DNS-сервер, швидкість передачі даних тощо.

Рис. 2.28. Ноутбук. Config

Підключення до Wi-Fi маршрутизатора відбувається за допомогою PC wireless(див. Рис. 2.29, Рис. 2.30), який розташований у вкладці desktop. Тут можна побачити усі активовані Wi-Fi маршрутизатори, а також потужність їх сигналу. Вибравши потрібний Wi-Fi маршрутизатор можна підключитися до нього, якщо є пароль і ноутбук не знаходиться в чорному списку Wi-Fi маршрутизатора.

Рис. 2.29. Ноутбук. PC wireless 1

Рис. 2.30. Ноутбук. PC wireless 2

На Рис. 2.31 зображений принтер.

У вкладці рhysical можна побачити фізичний вигляд принтера. Принтер можна доповнювати модулями, які розташовані зліва.

Рис. 2.31. Принтер. Physical

На Рис. 2.32, Рис. 2.33, Рис. 2.34, Рис. 2.35 безпосередньо зображено тестування мережі (див. ДОДАТОК Г Рис. Г.1, Рис. Г.2, Рис. Г.3, Рис. Г.4). Зелені кола свідчать про те, що усе обладнання між собою пінгується. Printer 3(1) має червоне підключення, це означає, що підключений тільки до РС 8(1). Для тестування мережі потрібно перейти в simulation mod і вибрати портібні протоколи. Тест мережі буде проходити в 4 етапа.

На першому етапі буде тест STP (див. Рис. 2.32) протокола. Основним завданням STP є приведення мережі Ethernet з множинними зв'язками до деревоподібної топології , що виключає цикли пакетів. Відбувається це шляхом автоматичного блокування надлишкових в цей час зв'язків для повної зв'язності портів.

Рис. 2.32. STP


На другому етапі буде тест CDP (див. Рис. 2.33) проткола. Цей протокол активується кожні 60 секунд. Його головною метою є отримання інформації про тип підключення прилада, інтерфейс прилада, інтерфейс сусідніх приладів до яких він підключений, а також моделі приладів.

На третьому етапі буде тест DTP (див. Рис. 2.34). Цей протокол автоматично розповсюджує канали зв'язку між пристроями.

Рис. 2.34. DTP

Останнім буде тест протокола DHCP (див. Рис. 2.35). Він відправляє документи від свічів до робочих станціях, аби перевірити відправку пакетів, також цей протокол можна активувати вибравши іконку листа зправа і вибравши 2 компютери між якими буде передача пакетів.

Рис. 2.35. DHCP

3. Економічна частина

Метою даного розділу є розрахунок вартості реалізації проекту зі створення ЛОМ на . Далі будуть наведені розрахунки, що дозволяють кількісно визначити економічні показники створення ЛОМ офісу.

Сучасні локальні мережі-це досить складна інтерактивна система, яка повинна надійно і ефективно виконувати основну задачу - доступність мережевих додатків і сервісів в будь-який момент часу. Крім цього, локальна мережа повинна забезпечувати одночасну роботу мережевих додатків, таких як: мережеві бази даних, документообіг, колективний доступ в Internet, електронна пошта і т.д.

Вибір використовуваного обладнання та матеріалів обумовлений технічними вимогами, при цьому на всі елементи СКС надається гарантія 1 рік.

Запропоноване рішення дозволить в подальшому збільшити пропускну здатність каналу і кількість робочих місць без істотних матеріальних вкладень.

Складання кошторису витрат на розробку і створення сегмента мережі

До складу витрат на розробку і створення ЛОМ включається вартість всіх ресурсів, необхідних для реалізації комплексу робіт, передбачених основною частиною дипломного проекту.

У вартість входять наступні статті витрат:

·матеріали і покупні вироби;

·спеціальне обладнання та інструменти для монтажу та тестування;

·основна зарплата;

·інші прямі витрати;

·накладні витрати.

В таблиці 3.1 обраховано вартість робочих станцій та серверів.

В таблиці 3.2 обраховано вартість периферійного обладнання.

В таблиці 3.3 обраховано вартість мережевого обладнання.

В таблиці 3.4 обраховано вартість матеріалів для компютерної мережі.

В таблиці 3.5 обраховано вартість зносу інструментів.

В таблиці 3.6 обраховано вартість проектних робіт.

В таблиці 3.7 обраховано вартість робіт при прокладанні мережі.

Таблиця 3.1 Вартість компютерного обладнання

№КомплектуючіПозначення на схеміЦіна, грнКіл-тьСума, грн1Робоча станція (1)PC 2(1) - PC 13(1); PC 2(2) - PC 23(2); PC 34(2) - PC 41(2)10798,0038410324,002Робоча станція (2)PC 14(1) - PC 21(1); PC 24(2) - PC 33(2)7403,0018133254,003Робоча станція (3)PC 1(1); PC 1(2)7291,00214582,004НоутбукLaptop 1(1) - Laptop 2(1); Laptop 1(2) - Laptop 2(2);8361,00433444,005Файловий серверFileServer 1(1)176177,002352354,006Інтернет серверInternetServer 1(1)172269,002344538,007Серверна станція2817,0012817,00Всього1291313,0

Таблиця 3.2 Вартість периферійного обладнання

№КомплектуючіПозначення на схеміЦіна, грнКіл-тьСума, грн1ПринтерPrinter 1(1) - Printer 3(1); Printer 1(2) - Printer 3(2)5126,00630756,002БФПMFP 1(1) - MFP 3(1); MFP 1(2) - MFP 2(2)3349,00516745,003Відеокамера1372,0068232,00Всього55733,00

Таблиця 3.3 Вартість мережевого обладнання

№КомплектуючіПозначення на схеміЦіна, грнКіл-тьСума, грн1Маршрутизатор Cisco SB RV215W-E-K9-G5Wi- Fi(1); Wi-Fi(2)2596,0025192,003Комутатор Cisco SB SRW208-K9-G5Switch 1(1) - Switch 3(1); Switch 1(2) - Switch 2(2); Switch 6(2)3893,00623358,004Комутатор Cisco SB SRW2016-K9-EUSwitch 4(1); Switch 3(2) - Switch 5(2);9658,00438632,005Маршрутизатор Cisco RV016-G5Router(1); Router(2)13882,00227764,00Всього94946,00

Таблиця 3.4 Вартість матеріалів для компютерної мережі

№КомплектуючіОдиниця вимірюванняЦіна, грнКіл-тьСума, грн1Конектор RJ-45шт.2,50200500,002Кабель «Вита пара»п.м3,84550,31978,7523Короб 40*20п.м13,7455755,704Дюбель монтажний 8*35шт.2,63220578,605Труба капронова для технологічних отворівп.м8,7028243,60Всього4056,65

Таблиця 3.5 Розрахунок зносу основних засобів

№КомплектуючіЦіна, грн% зносуСума, грн1Електродриль Vitals-Master Um 1045HL450,0029,002Пристрій для обжимки кабелів Hanlong HT-568220,0024,403Перфоратор Bort BSM-500-Р454,0029,084Тестер NET`s RX-1000593,00211,865Паяльник Master Tool 30 Вт97,0021,94Всього36,28

Таблиця 3.6 Вартість проектних робіт при прокладанні мережі

№Види робітВартість роботи за год.Затрачений час, годСума, грн1Побудова конструкторської документації (побудова топології, схематичного розміщення мережі)30,001180,02Підбір та комплектація компютерного обладнання20,00340,03Електронне тестування мережі (побудова та тестування мережі в CISCO Packet Tracer)40,005200,0Всього420,0

Таблиця 3.7 Проектна вартість майбутніх робіт при прокладанні мережі

№Види робітВартість роботи за год.Затрачений час, годСума, грн1Обжимка кабелів30,004120,002Прокладка технологічних отворів30,00130,003Кріплення коробів20,00480,004Укладання кабелів30,00390,00Всього320,00

В таблиці 3.8 наведено повний кошторис.

Таблиця 3.8 Повний кошторис робіт при прокладанні мережі

№Види затратСума, грн1Вартість компютерного обладнання1291313,002Вартість периферійного обладнання55733,003Вартість мережевого обладнання94946,004Вартість матеріалів для компютерної мережі4056,65Загальна вартість апаратного забезпечення компютерної мережі1446048,655Розрахунок зносу основних засобів36,286Проектна вартість майбутніх робіт при прокладанні мережі320,00Загальна вартість робіт при прокладанні мережі386,28Вартість проектних робіт при прокладанні мережі420,00

На закупівлю апаратного забезпечення мережі буде витрачено 1446048,65грн, на роботу при прокладанні мережі - 386,28грн, на проектування мережі буде витрачено 420,00грн.

4. Безпека життєдіяльності та правила техніки безпеки

Робоче місце оператора ЕОМ являє собою окремий кабінет, обладнаний письмовим столом, полицями з довідковою літературою і персональним комп'ютером. Розташування меблів показане на Рис. 4.1, умовні позначення розшифровані в Таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 Умовні позначення

ПозначенняНазва предмета1Вікно2Монітор3Персональний компютер4Стілець5Робочий стол6Книжкова полиця7Двері кабінету

Рис. 4.1. Робоче місце оператора ЕОМ. Освітленість приміщення

Роботи, що проводяться при проектуванні локально-обчислювальної мережі, а також при подальшій її експлуатації і обслуговуванні, можна кваліфікувати як творчу роботу з персональними електронними обчислювальними машинами і іншими термінальними пристроями.

Робота співробітників безпосередньо зв'язана комп'ютером, а відповідно з додатковою шкідливою дією цілої групи чинників, що істотно знижує продуктивність їх праці. До таких чинників можна віднести:

. Дія шкідливих випромінювань від монітора.

. неправильна освітленість.

. не нормований рівень шуму.

. порушення мікроклімату.

. наявність напруги.

. інші чинники.

Візуальні ергономічні параметри монітора є параметрами безпеки, і їх неправильний вибір приводить до погіршення здоров'я користувачів. Всі монітори повинні мати гігієнічний сертифікат, що включає зокрема оцінку візуальних параметрів.

Конструкція монітора, його дизайн і сукупність ергономічних параметрів повинні забезпечувати надійне і комфортне прочитання інформації, що відображається, в умовах експлуатації.

Конструкція монітора повинна забезпечувати можливість фронтального спостереження екрану шляхом повороту корпусу в горизонтальній площині навколо вертикальної осі в межах плюс-мінус 30 градусів і у вертикальній площині навколо горизонтальної осі в межах плюс-мінус 30 градусів з фіксацією в заданому положенні.

Для забезпечення надійності прочитання інформації при відповідному ступені комфортності її сприйняття повинні бути визначені оптимальні і допустимі діапазони візуальних ергономічних параметрів.

При роботі на персональному комп'ютері найважча ситуація пов'язана з полями випромінювань дуже низьких частот, які здатні викликати біологічні ефекти при дії на живі організми. Знайдено що поля з частотою близько 60 Гц можуть ініціювати зміни в клітках тварин (аж до порушення синтезу ДНК). Тому для захисту від цього виду випромінювань використовуються наступні рекомендації:

. застосовуються відеоадаптери з високим дозволом і частотою оновлення екрану не нижче за 70-80 Гц.

. застосовуються монітори відповідні стандарту MPR II, а також ТСО-99.

Сильне електростатичне поле шкідливе для людського організму. На відстані 50см вплив електростатичного поля зменшується до безпечного для людини рівня. Застосування спеціальних захисних фільтрів дозволяє звести його до нуля.

Але при роботі монітора електризується не тільки його екран, але і повітря в приміщенні.

Причому набуває він позитивний заряд, а позитивно наелектризовані молекули кисню не сприймається організмом як кисень і не тільки примушують легені працювати даремно, але приносять в легкі мікроскопічні частинки пилу.

Для захисту службовців застосовується:

. екран монітора, що має антистатичну поверхню, що виключає притягання пилу.

. часте провітрювання приміщення.

При експлуатації монітор комп'ютера випромінює м'яке рентгенівське випромінювання. Небезпека цього виду випромінювання пов'язана з його здатністю проникати в тіло людини на глибину 1-2 см і вражати поверхневий шкірний покрив. Для безпечної роботи службовцю необхідно знаходитися на відстані не менше 30см від екрану дисплея. Реально в офісі службовці знаходяться на відстані більш ніж 30см від екрану дисплея.


Рис. 4.2. Штучне освітлення освітлення

Допускається установка світильників місцевого освітлення для підсвічування документів. Місцеве освітлення не повинне створювати відблисків поверхні екрану і збільшувати освітленість екрану більше 300 лк.

Як джерела світла при штучному освітленні повинні застосовуватися переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. При установці відображеного освітлення виробничих і адміністративно-суспільних приміщеннях допускається застосування металогалогенних ламп потужністю до 250 Вт.

Допускається застосування ламп розжарювання в світильниках місцевого освітлення.

Загальне освітлення слід виконувати у вигляді суцільних або переривистих ліній світильників, розташованих збоку від робочих місць, паралель лінії зору користувача при рядному розташуванні моніторів. При периметральному розташуванні комп'ютерів лінії світильників повинні знаходитися ближче до переднього краю, зверненого до оператора.

Для забезпечення нормованих значень освітленості в приміщеннях використовування моніторів слід проводити чищення стекол віконних рам і світильників не рідше двох разів на рік і проводити своєчасну заміну ламп, що перегоріли.

Клавіатуру та "мишу" потрібно розмістити паралельно верхній частині тулуба. Відстань від краю стола до клавіатури повинна складати від 5 в 10см. Рекомендується встановити монітор так, щоб зображення на моніторі було видиме без повороту голови або тулуба.

Джерелами шуму на підприємствах є самі обчислювальні машини (вбудовані в стійки ЕОМ вентилятори, принтери і т.д.), центральна система вентиляції і кондиціонування повітря і інше устаткування.

У виробничих приміщеннях рівні шуму на робочих місцях не повинні перевищувати значень, встановлених для даних видів робіт санітарними нормами допустимих рівнів шуму на робочих місцях. При виконанні основної роботи рівень шуму на робочому місці не повинен перевищувати 50дБА.

У приміщеннях, де працюють інженерно-технічні працівники, що здійснюють лабораторний, аналітичний або вимірювальний контроль, рівень шуму не повинен перевищувати 60 дБА. Шумне устаткування, рівні шуму якого перевищують нормовані, повинне знаходитися поза приміщенням. Шум в машинних залах знижують, ослабляючи шуми самих джерел і спеціальними архітектурно-будівельними рішеннями.

Додатковими заходами щодо шумогасіння в машинних залах можуть бути:

·пристрій підвісної стелі, яка служить звукопоглинальним екраном;

·використання звукопоглинальних матеріалів з максимальними коефіцієнтами звукопоглинання у області частот 63-8000 Гц для обробки приміщень;

·зменшення площі скляних огорож і віконних отворів;

·установка особливо шумлячих пристроїв на пружні (повстяні і т.п.) прокладки;

·використання на робочих місцях звукогасячих екранів;

·використання однотонних завіс з щільної тканини, підвішених в складку на відстані 15-20 см від огорожі.

Ширина завіси повинна бути в 2 рази більше ширини вікна.

Мікрокліматичні параметри виробничого середовища - це поєднання температури, відносної вогкості і швидкості повітря.

Ці параметри в значній мірі впливають на функціональну діяльність людини, його самопочуття, здоров'я, а також і на надійність роботи обчислювальної техніки. Причому у виробничих умовах характерна сумарна дія мікрокліматичних параметрів.

Великий вплив на мікроклімат в приміщеннях підприємств роблять джерела теплоти, прилади освітлення, обслуговуючий персонал, а також сонячна радіація.

З метою створення нормальних умов для персоналу підприємства встановлені норми виробничого мікроклімату. У виробничих приміщеннях температура, відносна вогкість і швидкість руху повітря на робочих місцях повинні відповідати діючим санітарним нормам мікроклімату у виробничих приміщень.

Для підтримки відповідних мікрокліматичних параметрів на підприємствах використовуються системи опалювання, вентиляції і кондиціонування повітря в приміщеннях.

Система опалювання забезпечує достатнє постійне і рівномірне нагрівання повітря в приміщеннях в холодний період року, а також пожежну і вибухонебезпечність. При цьому коливання температури протягом доби не повинні перевищувати 2-3°С; у горизонтальному напрямі - 2°С на кожен метр довжини, у вертикальному - 1°С на кожен метр висоти приміщення. Систему опалювання розраховують на відшкодування втрат тепла через захищаючі конструкції будівлі, на нагрів проникаючого холодного повітря в приміщення і поступаючих ззовні матеріалів і устаткування.

Для забезпечення встановлених норм мікрокліматичних параметрів і чистоти повітря в машинних залах і інших приміщеннях підприємства застосовують вентиляцію. Проектування системи вентиляції припускає визначення витрати повітря для вентиляції машинного залу і охолоджування ПК, складання принципової схеми вентиляції машинного залу і аеродинамічного розрахунку повітроходів, вибір повітрозабірних і повітророзподільних пристроїв.

У приміщеннях підприємства необхідно забезпечити притоку свіжого повітря, кількість якого визначається техніко-економічним розрахунком і вибором системи вентиляції. Розрахунок слід проводити по тепловиділенням від машин, людей, сонячної радіації і зовнішнього освітлення. Мінімальна витрата повітря визначається з розрахунку 50-60 м3/ч на одного працюючого.

Система кондиціонування повітря призначена для підтримки постійної температури, вогкості і очищення повітря від забруднення в машинних залах і інших приміщеннях підприємства. При цьому основною задачею установки кондиціонування повітря є підтримка параметрів повітряного середовища в допустимих межах, що забезпечують надійну роботу ПК, тривале зберігання носіїв інформації і комфортні умови для персоналу.

В даний час найбільше поширення набули 2 типи систем охолоджування і кондиціонування повітря на підприємствах - роздільні і суміщені, в яких використовуються автономні і неавтономні кондиціонери.

Системи роздільного типу є пристроями кондиціонування повітря з двома зонами регулювання, призначеними відповідно для забезпечення технічних засобів охолодженим повітрям і машинного залу - свіжим кондиціонованим повітрям (доцільно використовувати на підприємствах великої потужності). А в системі кондиціонування суміщеного типу повітря одночасно подається в машинний зал і для охолоджування обчислювальної техніки.

Комп'ютер є електричним пристроєм з напругою живлення 220/380 В трифазній чотирьохдротяній мережі із заземленою нейтраллю.

У моніторі використовується напруга в декілька десятків кіловольт. Щоб уникнути ураження електричним струмом, виникнення пожежі і пошкодження комп'ютера слід дотримувати наступні заходи безпеки:

·забороняється включати комп'ютер і периферію із знятою кришкою;

·забороняється експлуатація комп'ютера з несправним шнуром живлення;

·забороняється підключати до комп'ютера периферійні пристрої при включеному живленні;

·забороняється експлуатація комп'ютера в приміщенні з високою вогкістю або сильно забрудненим повітрям;

·при експлуатації вимагається вжити заходи, що виключають удари і падіння комп'ютера;

·не залишати без нагляду працюючий комп'ютер;

·не допускається попадання всередину комп'ютера і периферії сторонніх предметів, рідин і сипких речовин;

·не допускаються перегини, передавлювання і натягнення живлячих кабелів;

·не допускається встановлювати комп'ютер поблизу джерел тепла;

·не допускається закриття вентиляційних отворів комп'ютера і периферії.

Для забезпечення електробезпеки при монтажі, наладці і роботі з мережею необхідно звернути особливу увагу на створення захисних заходів від попадання користувачів і обслуговуючого персоналу під напругу, для запобігання електротравматизму при роботі з мережею.

На робочому місці необхідна наявність занулення. Електроживлення робочого місця повинне бути підключене через рубильник, встановлений в місці, зручному для швидкого відключення живлення робочого місця, а також повинно бути вжито заходам для знеструмлення робочого місця в аварійних режимах.

Висновки

В дипломному проекті наведено теоретичні аспекти планування та розробки локальної обчислювальної мережі для державного підприємства „Інформаційний центр та для її філії в місті Черкаси. Мережа розрахована на 66 компютерів, але ця кількість може збільшуватися. Мережу підтримує 4 потужних сервери (по 2 сервери на приміщення), 2 маршрутизатора (по 1 маршрутизатору на приміщення), 2 маршрутизатора з точками доступу Wi-Fi (по 1 маршрутизатору на приміщення). Також до мережі підключено периферійне обладнання із загальним доступом користувачів через мережу і Wi-Fi. В даній мережі було використано топологію «розширена зірка».

Всі робочі станції, крім компютера директора і юриста, мають майже однакові характеристики. Вони всі сучасного типу і можуть виконувати поставлену їм задачу.

Проектування мережі в CISCO packet tracer дало змогу детальніше спроектувати мережу за допомогою налаштування характеристик робочих станцій, комутаторів, маршрутизаторів, створення віртуальних мереж та отримати детальну інформацію при тестуванні мережі за допомогою різних протоколів в програмі.

На закупівлю апаратного забезпечення мережі буде витрачено 1446048,65грн, на роботу при прокладанні мережі - 386,28грн, на проектування мережі буде витрачено 420,00грн.

Список використаних джерел

1.Богданов А.В., Корхов В.В., Мареев В.В., Станкова Е.Н. : «Архітектури й топології багатопроцесорних обчислювальних систем. Курс лекцій»: Навчальний посібник / А.В. Богданов, В.В. Корхов, В.В. Мареев, Е.Н. Станкова.- М. «ІНСТИТУТ», 2004.- 176 с

2.Швиденко М.З., Матус Ю.В.: Компютерні мережні технології. / Навч.-метод. Посібник/ М.З. Швиденко, Ю.В. Матус - Київ. - ТОВ Авета, - 2008. - 524 с.

3.Крейг Хант : Персональні комп'ютери в мережах TCP / IP: Підручник для учнів професійно-технічних навчальних закладів/ Крейг Хант; перев. з англ. - BHV-Київ, 2007. - 463с.

4.Николайчук Я.М.: «Проектування спеціалізованих компютерних систем»: Навчальний посібник/ Я.М. Николайчук: Київ: Навчальна книга, 2010. - 383с.

5.Edraw Review 2015 - TopTenREVIEW S

6.TelePresence - обзор - Cisco Systems

.ДП Iнформацiйний Центр Мiнiстерства юстицiї України

.Мережі Ethernet й Fast Ethernet

9.Комп'ютерні мережі - топологія комп'ютерних мереж

Похожие работы на - Проектування локальної мережі для 'Інформаційного центру'

 

Не нашли материал для своей работы?
Поможем написать уникальную работу
Без плагиата!