Система управління охороною праці
Міністерство освіти і науки України
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Кафедра фізики
Реферат на тему:
СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
студента
Шелеста Є.О.
Ніжин 2015 р.
Зміст
Вступ
.Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі
.Функції управління охороною праці в галузі
.Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (СУОП)
.Планування заходів з охорони праці
.Регіональні системи управління охороною праці
Висновки
Використана література
Вступ
В даному рефераті ми розглянемо систему управління охороною праці, що існує в Україні.
Мета - описати існуючу систему, класифікувати її структурні одиниці, та визначити функції.
Завдання - опрацювати літературу, а результати викласти у рефераті.
Актуальність - ринок праці і охорона праці в Україні перебуває у перехідному періоді від радянської застарілої системи до централізованої та стандартизованої європейської моделі. На жаль зміни протікають повільно. І питання ефективності управління охороною праці стоїть гостро.
Реферат матиме 5 розділів, вступ, висновок та список опрацьованої літератури.
1. Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі
Система управління охороною праці в галузі (СУОПГ) - сукупність органів управління галуззю, які на підставі чинних нормативно-правових актів здійснюють цілеспрямовану планомірну діяльність з виконання завдань охорони праці в галузі, скерованих на усунення неприпустимих ризиків; СУОПГ є складовою частиною системи управління галуззю (1).
Об'єктом управління охороною праці в галузі є діяльність керівництва галуззю, структурних підрозділів і функціональних служб щодо здійснення правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів із виконання законодавства і нормативних вимог із охорони праці в галузі.
Загальне керівництво системою управління охороною праці в галузі здійснює міністр, а в структурних підрозділах - керівники структурних підрозділів і функціональних служб.
Організаційно-методичну й наглядову діяльність із впровадження і забезпечення функціонування СУОП у галузі, підготовки управлінських рішень та контролю за їх виконанням у центральному апараті здійснює відділ охорони праці, який у своїй роботі користується "Положенням про службу охорони праці" (4).
Реалізація завдань охорони праці повинна бути заснована на системному підході шляхом об'єднання розрізнених заходів у єдину систему цілеспрямованих, постійно здійснюваних дій на всіх рівнях і стадіях управління господарською діяльністю в галузі. Системний ефект отримується в результаті підвищення рівня організації виробничої системи, надбання нею більш високої інтеграції унаслідок сполучення багатьох сил в одну загальну.
Нормативною основою СУОПГ є Конституція України, Закон "Про охорону праці", Кодекс законів про працю України, закони, постанови та інші акти Верховної Ради України, Національна програма поліпшення безпеки гігієни праці та виробничого середовища, Закон України "Про пожежну безпеку", система стандартів iз безпеки праці, правила з охорони праці в лісовій, деревообробній промисловості та лісовому господарстві, інші законодавчі й нормативні документи з охорони праці.
Мета управління виробничою і господарською діяльністю - здійснення державної галузевої політики - додержання пріоритету життя і здоров'я працівників галузі і повної відповідальності керівництва міністерства і структурних підрозділів за створення безпечних умов праці, усунення неприпустимих ризиків (3).
Управління охороною праці в галузі, у кожному з її структурних підрозділів й у функціональних службах здійснюється шляхом виконання політики і відповідних завдань з охорони праці згідно з чинними законодавчими й нормативними актами.
Завдання управління охороною праці в галузі. Завдання управління охороною праці в галузі - це заходи, які необхідно виконувати в обумовлений термін. Вони випливають з усієї управлінської, виробничої та іншої діяльності Міністерства і його структурних підрозділів (нижче подається перелік основних завдань охорони праці в галузі) (1):
-підвищення кваліфікації і перевірка знань з охорони праці посадових осіб керівного складу об'єднань, облуправлінь та організацій галузі;
-забезпечення об'єднань, облуправлінь і організацій правилами, нормами, стандартами та іншими нормативними актами з питань охорони праці;
-пропаганда охорони праці, видання галузевої нормативної і навчальної літератури, літератури з передового досвіду, плакатів, інструкцій, наочних посібників та інших методичних матеріалів з охорони праці;
-створення і функціонування санітарної мобільної лабораторії для атестації робочих місць у галузі;
-розроблення рекомендацій, типових положень та іншої нормативної і методичної літератури з охорони праці;
-проведення організаційної роботи з підвищення рівня охорони праці на підвідомчих підприємствах;
-створення галузевих підприємств з виготовлення засобів індивідуального, колективного захисту для лісового господарства;
-проведення експертизи проектів на повноту вирішення питань охорони праці, одержання дозволу починати роботи та ліцензії на випуск продукції;
-впровадження у виробництво досягнень науки і техніки, прогресивної технології, вітчизняного і зарубіжного досвіду з охорони праці;
-підготовка статистичних звітів та інформації з питань охорони праці;
-проведення аудиту, моніторингу, обліку та аналізу нещасних випадків, аварій, профзахворювань, пожеж, а також шкоди від цих подій в галузі;
-формування і використання коштів фонду охорони праці галузі;
-методична допомога об'єднанням, облуправлінням і організаціям галузі у створенні й забезпеченні функціонування СУОП;
-розслідування та облік групових і смертельних нещасних випадків, а також аварій І і II груп на підвідомчих підприємствах;
-страхування працівників галузі від нещасних випадків і профзахворювань;
-проектування підприємств, розроблення конструкцій нового обладнання і сучасної технології з урахуванням вимог чинних нормативних актів з охорони праці;
-виготовлення нового обладнання, машин і механізмів відповідно до вимог чинних нормативних актів з охорони праці й одержання сертифікатів безпеки на них;
-постачання і забезпечення підприємств засобами індивідуального й колективного захисту;
-розроблення і впровадження безпечної організації праці на підприємствах;
-проведення наукових досліджень з питань охорони праці.
Керівники структурних підрозділів галузі повинні визначити на підставі чинних нормативних актів конкретні завдання роботи з охорони праці в підрозділі (навчання персоналу, безпека обладнання, виробничих процесів, будівель, виробничого середовища, санітарно-гігієнічні умови, режим праці та відпочинку, санітарно-побутове, лікувально-профілактичне забезпечення, забезпечення засобами індивідуального й колективного захисту, технічна підготовка виробництва з урахуванням вимог охорони праці, професійний відбір та ін.) і закріпити їх у посадових інструкціях за конкретними відповідальними посадовими особами.
. Функції управління охороною праці в галузі
Процес виконання кожного завдання роботи з охорони праці полягає у послідовному здійсненні керівником (відповідальною особою), власником основних функцій (стадій, етапів) управлінського циклу.
Плануванню заходів з охорони праці (перспективне, щорічне) в галузі, об'єднаннях, управліннях, організаціях повинна передувати відповідна планова робота: прогнозування можливих небезпечних і шкідливих чинників і необхідних профілактичних заходів, а також складання цільових програм із запобігання травматизму, профзахворюванням і поліпшення виробничого середовища, формування галузевої політики з охорони праці.
Прогнозування можливих небезпек і необхідних заходів з охорони праці в галузі та в кожному структурному підрозділі здійснюється їх керівниками разом зі спеціалістами з охорони праці шляхом (6):
·вивчення причин виробничого травматизму і профзахворювань, стану умов праці на підставі аналізу статистичних даних, звітів, за результатами паспортизації санітарно-технічного стану і наявності засобів охорони праці, атестації робочих місць за умовами праці, за результатами комплексних перевірок, відомчого контролю, збору пропозицій від робітників, інженерно-технічних працівників, уповноважених з охорони праці, профспілок, ідентифікації й оцінки професійних ризиків;
·оцінки безпеки існуючої технології та обладнання, можливої їх модернізації та заміни новою сучасною технікою і технологією;
·визначення змін рівнів небезпечних і шкідливих чинників, зумовлених зростом виробничих потужностей, інтенсифікації праці.
·Керівництвом галузі й структурних підрозділів складаються цільові програми необхідних заходів і засобів, а саме:
·запобігання виробничого травматизму;
·запобігання профзахворювань;
·поліпшення умов праці і виробничого середовища (зниження шуму, вібрацій, запиленості, загазованості, оптимізації мікроклімату та ін.).
Планування робіт з охорони праці в галузі здійснюється за такими напрямами:
üрозроблення довгострокових програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
üрозроблення перспективних планів (стратегічне планування);
üрозроблення щорічних комплексних заходів з охорони праці (планування реалізації стратегії);
üрозроблення оперативних (квартальних, місячних) планів робіт керівниками структурних підрозділів;
Плани роботи з охорони праці в галузі, об'єднаннях, управліннях та організаціях розробляються їх керівниками разом зі службою охорони праці, узгоджуються з профспілкою і затверджуються керівництвом.
Планування - це встановлення цільових завдань виконавцям і визначення потреби в ресурсах усіх видів, змісту і об'єму робіт з розподілом їх щодо часу виконання. У планах повинні бути передбачені заходи з охорони праці щодо:
Øзнарядь праці: машин, механізмів, пристосувань, інструментів, обладнання;
Øпредметів праці: матеріалів, напівфабрикатів, виробів;
Øтехнології: прогресивної технології, комплексної механізації й автоматизації виробничих процесів;
Øорганізації й управління: наукової організації праці, ергономіки, виробничої естетики;
Øбудівель і споруд: безпечної конструкції будівель і споруд.
Перспективне (стратегічне) планування включає комплексні плани на три - п'ять років та інші організаційно-технічні плани з питань поліпшення охорони праці, котрі формуються на підставі проведення прогнозування і цільових програм.
Щорічні комплексні заходи колективної угоди складаються згідно зі "Спільними рекомендаціями державних органів і профспілкових організацій". До них включаються також заходи перспективних планів, передбачених на поточний рік, і плани робіт служби охорони праці господарського органу з графіком перевірок підпорядкованих організацій і підприємств (1).
Оперативне планування передбачає заходи з виконання приписів, актів перевірок і вказівок органів нагляду і вищестоячих організацій, оцінки ризиків.
Заходи планів з охорони праці включаються у відповідні розділи техпромфінпланів (планів соціального та економічного розвитку, виробничих планів) господарських органів, промислових підприємств.
Перспективне та щорічне планування науково-дослідних робіт з охорони праці здійснює Науково-технічне управління на підставі пропозицій об'єднань, управлінь, підприємств та організацій.
Організаційно-методичну роботу при складанні планів роботи з охорони праці здійснює служба охорони праці.
Організація роботи з охорони праці в галузі здійснюється шляхом розробляння:
-положення про розподіл обов'язків щодо управління охороною праці між підрозділами і службами;
-посадових інструкцій про обов'язки, права і відповідальність керівних працівників щодо охорони праці.
Мотивація роботи з охорони праці - це вид управлінської діяльності, який забезпечує процес спонукання керівника і працівників до діяльності, що спрямована на досягнення цілей охорони праці. Мотивація цієї діяльності базується на двох категоріях:
-потребі відчуття безпеки під час праці, уникнення травм, захворювань і аварій;
-винагороди за проведення заходів з охорони праці, уникнення організаційних і матеріальних наслідків у разі травмування чи профзахворювання людей, виникнення аварій, пожеж та ін.
Функція мотивації здійснюється шляхом систематичної реалізації керівником підрозділу методів управління, тобто сукупності засобів і прийомів впливу на колектив працівників та окремих виконавців з метою досягнення цілей охорони праці. Функція мотивації охоплює питання оперативного керівництва, координації і регулювання, тобто питання прийняття і реалізації рішень, спрямованих на усунення відхилень від планів і нормативних актів, створення економічних умов, які стимулюють виконання завдань охорони праці на підставі підсилення зацікавленості виконавців. Функція мотивації здійснюється шляхом застосування керівництвом галузі (підрозділу) таких методів управління:
-адміністративно-правових: виконання вимог посадових інструкцій керівниками та інструкцій з охорони праці робітниками, виконання вимог законодавства і нормативних актів з охорони праці;
-соціально-психологічних: інструктаж, навчання, стажування, пропаганда охорони праці, моральне стимулювання, особистий приклад керівника та неформальних лідерів трудового колективу в дотриманні вимог охорони праці;
-економічних: використання об'єктивних економічних законів і врахування інтересів працівників.
Методи управління охороною праці повинні бути спрямовані на те, щоби керівник міг заздалегідь знаходити й усувати можливі причини нещасних випадків, профзахворювань, аварій і пожеж, а не витрачав час і гроші на ліквідацію їх наслідків.
Згідно з чинними нормативними актами, до економічної мотивації (важелів) роботи з охорони праці належать:
-штрафні санкції;
-диференційовані страхові тарифи залежно від класу професійного ризику виробництва.
Штрафні санкції на підприємство накладаються за невиконання колективного договору та інші порушення.
. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (СУОП)
У спрощеному вигляді СУОП являє собою сукупність органа (суб'єкта) та об'єкта управління, що зв'язані між собою каналами передачі інформації. Суб'єктом управління в СУОП на підприємстві в цілому є керівник (головний інженер), а в цехах, на виробничих дільницях і в службах - керівники відповідних структурних підрозділів і служб. Організаційно-методичну роботу по управлінню охороною праці, підготовку управлінських рішень і контроль за їх своєчасною реалізацією здійснює служба охорони праці підприємства, що підпорядкована безпосередньо керівнику підприємства (головному інженеру). Суб'єкт управління аналізує інформацію про стан охорони праці в структурних підрозділах підприємства та приймає рішення, спрямовані на приведення фактичних показників охорони праці у відповідність з нормативними. Об'єктом управління в СУОП є діяльність структурних підрозділів та служб підприємства по забезпеченню безпечних і здорових умов праці на робочих місцях, виробничих дільницях, цехах та підприємства в цілому (4).
Охорона праці базується на законодавчих, директивних та нормативно-технічних документах. При управлінні охороною праці не повинні прийматись рішення та здійснюватись заходи, що суперечать діючому законодавству, державним нормативним актам про охорону праці, стандартам безпеки праці, правилам та нормам охорони праці.
Основні функції управління охороною праці:
-прогнозування і планування робіт, їх фінансування;
-організація та координація робіт;
-облік показників стану умов і безпеки праці;
-аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;
-контроль за функціонуванням СУОП;
-стимулювання роботи по вдосконаленню охорони праці.
Основні завдання управління охороною праці:
-навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань охорони праці;
-забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд; нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;
-забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;
-забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;
-організація лікувально-профілактичного обслуговування;
-професійний добір працівників з окремих професій;
-удосконалення нормативної бази з питань охорони праці.
Розподіл функціональних обов'язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі.
Згідно з Законом "Про охорону праці" роботодавець зобов'язаний створювати у кожному структурному підрозділі та на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечувати дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці. Із цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці на підприємстві.
Координація робіт у галузі охорони праці здійснюється шляхом розподілу обов'язків і порядком взаємодії осіб, структурних підрозділів і служб, що беруть участь у реалізації задач СУОП, а також прийняття ними рішень і їх реалізацію. До таких рішень належать накази, розпорядження, вказівки тощо (2).
Для нормального функціонування СУОП на кожному підприємстві наказом розподіляють функції з реалізації завдань управління охороною праці між керівними і виконавчими функціональними службами та структурними підрозділами підприємства.
Забезпеченням безпеки займаються:
виробничих процесів - ВГТ →КП, ПК, СПЛ, ВГМетр, ВОП, ВГМ, ВГЕ;
устаткування - ВГМ →ВОП, ВТК, ПК, КП, ВГК, СПЛ;
будинків, споруд - ВКБ →КП, ВОП, ВМТП, ПК;
Нормалізація гігієнічних умов - КП →ВОП, ПК, СПЛ, КП, ВОП, ПК;
Забезпечення - ЗІЗ і т.п. → ВМТЗ.
Примітка:
ВГТ - відділ головного технолога;
ВГМ - відділ головного механіка;
ВКБ - відділ капітального будівництва;
КП - керівник підрозділу;
ВМТЗ - відділ матеріально-технічного забезпечення;
ВМТП - відділ матеріально-технічного постачання;
ПК - профспілковий комітет;
СПЛ - санітарно-промислова лабораторія;
ВГМетр - відділ головного метролога;
ВОП - відділ охорони праці;
ВГЕ - відділ головного енергетика;
ВТК - відділ технічного контролю;
ВГК - відділ головного конструктора.
. Планування заходів з охорони праці
Функція планування, в основі якої лежить прогностичний аналіз, має вирішальне значення в системі управління охороною праці. Планування роботи з охорони праці поділяється на перспективне, поточне та оперативне.
Перспективне планування вміщує найбільш важливі, трудомісткі і довгострокові за терміном виконання заходи з охорони праці, виконання яких, як правило, вимагає сумісної роботи кількох підрозділів підприємства. Можливість виконання заходів перспективного плану повинна бути підтверджена обґрунтованим розрахунком необхідного матеріально-технічного забезпечення і фінансових витрат із зазначенням джерел фінансування. Основною формою перспективного планування роботи з охорони праці є розроблення комплексного плану підприємства щодо покращення стану охорони праці.
Поточне планування здійснюється у межах календарного року через розроблення відповідних заходів у розділі "Охорона праці" колективного договору.
Оперативне планування роботи з охорони праці здійснюється за підсумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах і на підприємстві в цілому. Оперативні заходи щодо усунення виявлених недоліків зазначаються безпосередньо у наказі власника підприємства, який видається за підсумками контролю, або у плані заходів, як додатку до наказу.
. Регіональні системи управління охороною праці
Основні завдання з управління охороною праці на регіональному рівні в межах відповідної території згідно з Законом "Про охорону праці" покладені на місцеві державні адміністрації та ради народних депутатів. Для виконання цих завдань місцеві органи влади створюють відповідні структурні підрозділи - служби охорони праці місцевих державних адміністрацій і міських виконавчих рад.
Свою діяльність у галузі охорони праці служба проводить із підприємствами, установами й організаціями, розташованими в межах відповідної території, але насамперед з тими, які належать до сфери управління державної адміністрації - підприємствами недержавних форм власності. Це, в першу чергу, об'єкти комунальної власності, підприємства малого і середнього бізнесу, розташовані на відповідній території.
Для координації всіх робіт із забезпечення безпечної життєдіяльності населення регіонів, у тому числі і з питань охорони праці, при обласних державних адміністраціях створюються обласні ради з питань безпечної життєдіяльності населення, а в апараті обласної державної адміністрації - відділ охорони праці. Аналогічні структурні підрозділи організуються і на рівні районних державних адміністрацій. Для управління охороною праці на рівні міста створюються відділи охорони праці (трудових і соціальних питань) виконавчих комітетів міських рад народних депутатів.
При вирішенні всіх питань, пов'язаних із управлінням охороною праці в регіоні, зазначені структурні підрозділи постійно взаємодіють з іншими підрозділами, що здійснюють управління і нагляд за безпечною життєдіяльністю населення й охороною праці в регіоні. На обласному рівні до них відносять обласне територіальне управління Держнаглядохоронпраці, експертно-технічні центри Держнаглядохоронпраці, обласну державну інспекцію пожежного нагляду, обласну санітарно-епідеміологічну станцію, обласну державну автоінспекцію, обласне управління екологічною безпекою, державну експертизу умов праці, обласну інспекцію державного нагляду за станом сільськогосподарських машин, обласне статистичне управління, обласний штаб цивільної оборони, обласне управління соціального захисту населення, центр стандартизації і метрології, рятівну водолазну станцію, обласну раду профспілок та ін.
Останнім часом у структурі суспільного виробництва відбуваються істотні зміни, що полягають у появі великої кількості підприємств із недержавною формою власності, численних підприємств, організацій і комерційних структур, які займаються торгівлею і посередницькою діяльністю між виробниками і споживачами продукції, а також проблеми, пов'язані з надзвичайно високим рівнем аварійності та травматизму в невиробничій сфері, зумовлюють значне збільшення обсягу і кількості тих завдань у галузі управління охороною праці, які вирішуються на регіональному рівні. Це призводить до поступового зсуву центру управління всією системою охорони праці в Україні з галузевого на регіональний рівень.
Висновки
охорона праця працівник ризик
Отже ми опрацювали літературу, та досягли поставленої мети - описали існуючу систему, класифікували її структурні одиниці, та визначити функції системи управління охороною праці. Також ми виконали поставлені завдання.
З опрацьованого матеріалу можна зробити висновок, що системи доволі складна, а де є складна система, там уповільнюється та ускладнюється робота усього механізму. Тож, на нашу думку, систему управління охороною праці слід модернізувати та спрощувати її структурні елементи задля більшої прозорості та ефективності.
Список використаної літератури
- Гогіташвілі Г.Г., Карчевські Є.Т., Лапін В.М. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами: Навч. посіб. - К.: Знання, 2007. - 367с.
- Основи охорони праці: Підручник/ За ред. проф. В.В. Березуцького. - Х.: Факт, 2005. - 480с.
- Протоєрейський О.С, Запорожець О.І. Охорона праці в галузі: Навч. посіб. - К.: Книжкове вид-во НАУ, 2005. - 268с.
- Русаловський А.В. Правові та організаційні питання охорони праці: Навч.посіб.- 4-те вид., допов. і перероб. - К.: Університет "Україна", 2009. - 295с.
- Ткачук К.Н., Халімовський М.О., Зацарний В.В. та ін. Основи охорони праці: Підручник.- 2-ге вид., допов. і перероб.- К.: Основа, 2006. - 444с.
- Третьяков О.В., Зацарний В.В., Безсонний В.Л. Охорона праці: Навчальний посібник з тестовим комплексом на CD/ за ред. К.Н. Ткачука. - К.: Знання, 2010. - 167 с.