Економічне співробітництво України з Португалією

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кафедра міжнародної економіки

КУРСОВА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ:

"ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ "

за темою: ЕКОНОМІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З ПОРТУГАЛІЄЮ

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОНОМІКИ ПОРТУГАЛІЇ

.1 Загальна характеристика економіки Португалії. Інтеграція Португалії в ЄС

.2 Двостороння договірно-правова база між Україною та Португалією

.3 Формули для розрахунку показників

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТОРГОВЕЛЬНИХ, ІНВЕСТИЦІЙНИХ ТА МІГРАЦІЙНИХ ЗВ’ЯЗКІВ УКРАЇНИ З ПОРТУГАЛІЄЮ

.1 Загальний стан економічних відносин між країнами

.2 Аналіз торгівлі товарами та послугами за період 2004-2011 рр

.2.1 Інвестиційне співробітництво Україна з Португалією

.2.2 Аналіз міграційних потоків між Україною та Португалією

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З ПОРТУГАЛІЄЮ

.1 Проблеми розвитку Україно - Португальських відносин

.2 Шляхи вирішення проблем Україно - Португальських відносин

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Кардинальні зміни у геополітичному та геоекономічному становищі України після здобуття незалежності, ситуаційні особливості сучасного етапу трансформаційних процесів в українській економіці істотно підвищили роль зовнішньоекономічних відносин у розвитку країни. Проголошена стратегія інтеграції до Європейського Союзу обумовлює пошук ефективних напрямів прискорення її реалізації. Одним з найбільш перспективних шляхів є системне поглиблення двостороннього співробітництва з провідними країнами ЄС, яке створює основи для реформування економіки України, стає неодмінною передумовою її конкурентоспроможності на світовому ринку та слугує каталізатором інтеграційного процесу.

Метою курсової роботи є вивчення, аналіз економічної співпраці України з Португалією.

У роботі відповідно до даної мети поставлені наступні завдання:

• розкрити основні напрями співпраці України та Португалії;

• дати характеристику сучасного стану зовнішньоторговельного обороту України з Португалією;• проаналізувати динаміку розвитку зовнішньоторговельних зв'язків двох країн;

• намітити основні шляхи, дати рекомендації по вдосконаленню економічної співпраці.

Методами, які були використані в роботі, є наступні:

метод аналізу та синтезу,

метод графічного аналізу,

метод проведення статистичних розрахунків, тощо.

Предметом дослідження є двостороннє співробітництво між Україною і Португалією в зовнішньоекономічних відносинах в 2004 - 2012 роках, визначення основних закономірностей і тенденцій становлення нового етапу міждержавних стосунків, їх місця в структурі міжнародних відносин.

Об‘єктом вивчення в курсовій роботі є зовнішньоекономічна діяльність, форми та особливості її проведення у відповідній країні, система факторів впливу на інтенсивність формування експортного потенціалу.
 Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У першому розділі характеризується загальне економічне становище Португалії, її роль в розвитку інтеграційних процесів в Україні. Аналізуються законодавчо - правові документи, які дають можливість співпраці в зовнішньоекономічних відносинах двох держав. Викладені формули на основі яких проводиться аналіз економічної співпраці Португалії і України. Другий розділ дає можливість познайомитися з розвитком торгівельних відносин, процесами міграції робочої сили, залученні інвестицій в 2012 році в економіку України та Великобританії. Застосовуючи методи аналізу та синтезу, графічного аналізу, статистичних розрахунків здійснено аналіз співпраці двох держав в 2004 - 2012 роках. Викладено прогнози подальшої співпраці. У третьому розділі виокремленні недоліки, які заважають розвиватися двостороннім торгівельним відносинам. Запропоновані пропозиції, щодо покращення даних відносин. Прогнозований ефект пропозицій. У висновках наголошується на доцільності здійснення аналізу зовнішньоекономічних відносин України і Португалії.

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОНОМІКИ ПОРТУГАЛІЇ

1.1 Загальна характеристика економіки Португалії. Інтеграція Португалії в ЄС

Розвиток економіки Португалії в останні десятиліття - як, втім, і її європейських партнерів - характеризувалося безперервним зростанням частки сфери послуг у її структурі. Так, в 2012 році її частка у валовій доданій вартості (ВДВ) склала 79,3%(рис. 1), а в зайнятості населення - 63,9%(рис. 2). На сільське і лісове господарства та рибальство припадало всього 2,2% ВДВ (порівняно з 24% в 1960 році) і 10,5% зайнятого населення, а на промисловість, будівництво, енергетику і водне господарство - 23,4% і 25,6%, відповідно.

В останнє десятиліття, поряд із зростанням частки послуг у структурі економіки, відбувалися значні зміни і в моделі спеціалізації обробної промисловості Португалії, виразилися в поступовому переході від традиційних промислів до прискореного розвитку нових, високотехнологічних галузей, таких як автомобільна промисловість, електроніка, енергетика, фармацевтична промисловість, інформаційно-комунікаційні технології. Значна роль сфери послуг в економіці Португалії обумовлена її географічним становищем, м'яким кліматом і довжиною берегової смуги, придатними для розвитку туризму.

Рис. 1 Структура валової доданої Рис. 2 Структура зайнятості вартості Португалії населення Португалії

Поступове пожвавлення попиту на світовому ринку, і що почалося з кінця 2009 р. поліпшення економічної ситуації у основних торговельних партнерів Португалії, створили в 2010 році передумови для відновлення зростання (ВВП виріс на 1,9% в порівнянні з аналогічним періодом 2009 р.) за рахунок збільшення експорту, який став головним «двигуном» підйому.

У той же час, продовження кризи суверенного боргу країн зони євро в останні два роки ускладнило доступ країни до світових фінансовим ринкам. Високий рівень державного боргу, низькі темпи економічного зростання і величезний дефіцит держбюджету створили серйозну загрозу для фінансової стабільності і в квітні 2011 р. викликали необхідність звернення за фінансовою допомогою до Євросоюзу і МВФ.

Програма фінансово-економічного оздоровлення до 2014 р. спрямована на забезпечення збалансованого та сталого розвитку економіки в середньо-і довгостроковій перспективі, а також стабільності державних фінансів.

Її реалізація справила дуже сприятливий вплив на стан португальської економіки. Якщо в 2011 р. ВВП Португалії скоротився на 1,6%, а в 2012 р. на 3,2%, то, згідно з прогнозами, що вказує на поліпшення ситуації в найближчі два роки, вже в 2013 році його зниження не перевищить 2,3%, а починаючи з 2014 року очікується відновлення зростання на рівні 1,1%(табл. 1).

У 2012 році експорт Товарів і послуг збільшився майже на 4%, при цьому слід відзначити позитивну динаміку товарної складової (приріст 5,7%) і, в той же час, деяке скорочення зростання експорту послуг (-0,3%). Зниження темпів зростання імпорту товарів і послуг (на 6,1% порівняно з 2011р.) дозволило Португалії в 2012 р. вийти на позитивне сальдо торгового балансу і перебороти негативну тенденцію останніх 15 років. Дефіцит товарного балансу, хоч і зберігся, але завдяки скороченню імпорту значно знизився в порівнянні з рекордним за останні п'ять років рівнем 2011 р.(-39,6%).

Таблиця 1

Економічні показники розвитку економіки Португалії

Список основних країн-одержувачів португальських товарів в 2012 р. як і раніше очолює Іспанія, хоча і з меншим відривом від наступних за нею на 2-му і 3-му місцях Німеччини та Франції. На цю трійку припадає близько 47% всього експорту Португалії. У 2012 р. на четверте місце вийшла Ангола з часткою 7% у португальському експорті.

США піднялися на 7-е місце, відтіснивши Італію. Десятку основних країн-одержувачів португальського експорту замикає Китай, який отримав місце Бразилії.

Провідною товарною групою залишалися машини та обладнання з часткою 15,1% у загальному обсязі експорту (зростання 10%). За ними слідують транспортні засоби (частка 11,7% і зниження зростання на 4,7%) і паливні товари з часткою 8,5% і найвищим приростом (+24,9%) серед усіх товарних груп.

У структурі португальського імпорту в 2012 р. на першу "четвірку" товарних груп, що включає паливні товари, машини та обладнання, продукцію хімічної промисловості та сільського господарства, припадало 57% його загального обсягу. У той час, частка транспортних засобів у загальному імпорті товарів скоротилася за 2012 р. з 10,6% до 8,4%.

На частку Іспанії, Німеччини, Франції та Італії, складових першої четвірки постачальників товарів і послуг до Португалії, припадало 55% всього її імпорту в 2012 р.

Рис. 3 Зовнішня торгівля Португалії (2008- 2012 рр.)

Рис. 4 Географічна структура експорту та імпорту товарів Португалії

Рис. 5 10 крупніших країн-покупців і країн-постачальників товарів Португалії

Рис. 6 Товарна структура експорту та імпорту Португалії

португалія україна торгівля інвестиційний

Протягом останніх п'яти років валові прямі іноземні інвестиції (ПІІ) до Португалії демонстрували позитивну динаміку, коливаючись у діапазоні 32-43 мільярдів євро. При цьому випереджаючими темпами вони росли в орієнтації на експорт високотехнологічних та інноваційних виробництв.

У 2012 р. валові ПІІ склали 39,3млрд. євро (річний приріст 8,9%), а чисті - 6,9 млрд., що на 13,5% менше, ніж в 2011 р. Найбільша частка прямих іноземних інвестицій (75%) в 2012 р. припадала на три галузі: оптову і роздрібну торгівлю (34% від загального обсягу), фінансово-страхової сектор (22%) та обробну промисловість (19%).

Левова частка всіх ПІІ як і раніше надходить до Португалії з країн ЄС (91%). На треті країни в 2012 р. доводилося 9% від загального обсягу ПІІ.

Провідну п'ятірку інвесторів Португалії (73% загального обсягу) становили Іспанія, Франція, Великобританія, Люксембург і Нідерланди. З країн, не входять до ЄС, до десятки головних інвесторів Португалії увійшла тільки Швейцарія.

Рис. 7 Динаміка ПІІ в Португалію

Рис. 8 Галузева структура Рис. 9 Структура ПІІ до Португалії прямих іноземних інвестицій по основним країнам

У період 60-70 рр.. тривав і розвивався процес західноєвропейської інтеграції.

Економічна криза в Західній Європі, криза міжнародної Бреттонвудської системи загальмували процес західноєвропейської інтеграції, але не зупинили його. Різке підвищення цін на нафту в 1973 р. спричинило економічний спад в Західній Європі. Однак змусило членів європейського співтовариства шукати альтернативні енергоресурси, переходити на енергозберігаючі технології.

Учасники інтеграційного процесу продовжували проведення курсу на його поглиблення і розширення географічних рамок. Після вступу в Європейське економічне співтовариство (ЄЕС) Великобританії, Ірландії та Данії (з 1 січня 1973 р.) воно включало 9 членів.

У 1975 р. заявку на приєднання до ЄЕС подала Греція, в 1977 р. - Португалія та Іспанія. Всі три країни стали на шлях демократичного розвитку: Португалія після "революції гвоздик" у квітні 1974 р., Греція після падіння диктаторського режиму "чорних полковників" у липні 1974 р., Іспанія після смерті Франко (у листопаді 1975) і демократизації політичного режиму в країні.

Переговори про вступ до ЄЕС Португалії та Іспанії були досить напруженими, бо Франція і Італія не без підстав побоювалися конкуренції країн Іберійського півострова в торгівлі овочами, фруктами, вином.

Греція стала повноправним членом Співтовариства 1 січня 1981, Португалія та Іспанія були прийняті в ЄЕС в березні 1985 р. Тим самим ЄЕС посилювало свою політичну вагу і більш активно залучалося Вирівнювання рівнів соціально-економічного розвитку членів ЄЕС призвело до зростання витрат Спільноти, що зажадало додаткових фінансових коштів, отриманих за рахунок підвищення зборів до бюджету ЄЕС.

1.2 Двостороння договірно-правова база між Україною та Португалією

Договірно-правова база українсько-португальських відносин нараховує 45 двосторонніх документів, 8 з яких носять міждержавний характер.

Основними документами, що регулюють політичні відносини між Україною та Португалією, є Протокол про встановлення дипломатичних відносин (27.01.1992 р.), Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва між МЗС України і Португалії (09.02.2000р.), Угода про дружбу і співробітництво між Україною та Португальською Республікою (01.08.2003р.), а також Дорожня карта українсько-португальських відносин на період 2008-2010 рр. (24.06.2008р.).

Основними міждержавними угодами, які регламентують співпрацю між двома країнами є:

·              Угода про дружбу і співробітництво між Україною та Португальською Республікою (2000р.);

·              Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на капітал між Україною та Португалією (2000р.);

·              Угода між Україною та Португалією про сприяння та взаємний захист інвестицій (2000р.);

·              Угода між Україною і Португалією про співробітництво в галузі освіти, культури, науки, технологій, молоді, спорту та засобів масової інформації (2000р.);

·              Угода між Україною та Португальською Республікою про тимчасову міграцію громадян України для роботи в Португалії (2003р.);

·              Угода між Україною та Португальською Республікою про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів та вантажів (2004р.);

·              Угода між Україною та Португальською Республікою про співробітництво в галузі туризму (2006р.);

·              Угода між Україною та Португальською Республікою про військове співробітництво (2008р.);

·              Угода між Україною та Португальською Республікою про повітряне сполучення (2008р.);

·              Угода між Україною та Португальською Республікою про співробітництво у сфері боротьби зі злочинністю (2008р.);

·              Угода між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення (2009р.).

·              У 2011 році було підписано 4 двосторонніх документа, а також набула чинності одна міждержавна

1.3 Формули для розрахунку показників

У другому розділі буде проведено аналіз економічного співробітництва України та Португалії за період з 2004-2011 рр. Даний аналіз буде проводитись на основі наведених нижче показників.

. Зовнішньоторговельний оборот - обсяг зовнішньоторговельної діяльності країни, групи країн, що дорівнює сумарному розміру експорту та імпорту за рік або за інший фіксований період. Розраховують у поточних і сталих цінах. Зовнішньоторговельний оборот показує обсяги міжнародного обміну товарами і послугами країни.

ЗТО=ЕХ+ІМ (1.1)

. Сальдо торговельного балансу - різниця між вартістю експорту та імпорту. Воно активне якщо вартість експорту перевищує вартість імпорту і пасивне - якщо вартість імпорту перевищує вартість експорту. Активне або пасивне сальдо торговельного балансу характеризує конкурентоспроможність країни на світовому ринку.

СТБ=ЕХ-ІМ (1.2)

. Питома вага (квота) експорту - відображає відношення обсягу експортованих товарів і послуг до ВВП/ВНП, обчислюється, як відношення експорту товарів і послуг до валового внутрішнього продукту країни, і показує, яка частка всієї виробленої національної продукції реалізується на світовому ринку. Якщо експортна квота галузі вище, ніж по економіці в цілому, це свідчить про направлення спеціалізації країни в міжнародній торгівлі.

ІЕ = (Е / ВВП)*100 % (1.3)

. Питома вага (квота) імпорту - це відношення обсягу імпорту до ВВП/ВНП. Питома вага експорту та імпорту у ВВП/ВНП є кількісним індикатором відкритості економіки у першому наближенні. Комплексним показником відкритості вважають зовнішньоторговельну квоту. Вона виражається відношенням обсягу зовнішньоторговельного обігу до ВВП/ВНП.

ІІ = (І / ВВП)*100 % (1.4)

. Абсолютний приріст експорту - це показник , який характеризує на скільки одиниць змінився рівень експорту порівняно з рівнем попереднього або базисного періоду.

АЕ=Ехі - Ехі-1 (1.5)

. Абсолютний приріст імпорту - це показник , який характеризує на скільки одиниць змінився рівень імпорту порівняно з рівнем попереднього або базисного періоду.

АІ=Імі - Імі-1 (1.6)

. Темпи зростання експорту - це показник, який показує у скільки разів змінився поточний рівень показника експорту, що аналізується порівняно з рівнем попереднього, або базового періоду.

Тр.е. = Ез.р. / Еб.р. * 100% (1.7)

де Тр.е. - темпи росту експорту;

Ез.р. - обсяг експорту в звітному році;

Еб.р. - обсяг експорту в базисному році

. Темпи зростання імпорту - це показник, який показує у скільки разів змінився поточний рівень показника імпорту, що аналізується порівняно з рівнем попереднього, або базового періоду.

Тр.і. = Із.р. / Іб.р. * 100% (1.8)

де Тр.і. - темпи росту імпорту;

Із.р. - обсяг імпорту в звітному році;

Іб.р. - обсяг імпорту в базисному році.

. Коефіцієнт покриття імпорту експортом - це відношення доходів від експорту до витрат на імпорт (вимірюється у відсотках).

КПІ=(ІМ/ЕХ)*100% (1.9)

. Коефіцієнт покриття експортом імпорту - це відношення доходів від імпорту до витрат на експорт (вимірюється в відсотках).

КПЕ =(ЕХ/ІМ)*100% (1.10)

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТОРГОВЕЛЬНИХ, ІНВЕСТИЦІЙНИХ ТА МІГРАЦІЙНИХ ЗВ’ЯЗКІВ УКРАЇНИ З ПОРТУГАЛІЄЮ

2.1 Загальний стан економічних відносин між країнами

У 2011 році у економічні відносини між Україною та Португалією характеризувалися сталим зростанням обсягів двостороннього торгівлі, з виразною тенденцією до збільшення, переважними темпами, експорту українських товарів до Португалії.

За даними Держкомстату України, загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Португалією в 2011 році сягнув понад 312,1 млн. дол. США, тобто зріс на 31% у порівнянні з попереднім роком, а сальдо, як і раніше позитивне для України, склало 91,8 млн. дол. США(табл. 2)

Таблиця 2

Торгівля товарами та послугами між Україною та Португалією в 2010 - 2011 рр.(тис. дол. США)

При цьому, обсяги торгівлі товарами збільшилися, у порівнянні з 2010р., на 49% та склали близько 258,1 млн. дол., в т.ч. експорт - 192,3 млн. дол. США (+57,9 %), імпорт - 65,8 млн. дол. США (+27,9%), а відповідне сальдо склало 126,5 млн. дол. США, на користь України.

Дані португальської статистики дещо відрізняться від приведених вище, як в оцінці загальних обсягів товарообігу, так і у співвідношенні експорту та імпорту, але теж свідчать про подальше зростання обсягів двосторонньої торгівлі та позитивного для України сальдо.

Так, згідно португальської Агенції з питань інвестицій та зовнішньої торгівлі (AICEP), в 2011 р. загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами склав близько 203,4 млн. євро (272,5 млн. дол. США), що майже на 33,5% більше ніж попереднього року. Імпорт Португалією українських товарів і послуг склав понад 170,6 млн. євро (228,6 млн. дол. США), тобто зріс на 38,5%, а португальський експорт в Україну зріс до 32,5 млн. євро (43,5 млн. дол. США), або на 11,2%. Сальдо дорівнювало майже 138,2 млн. євро (185,1 млн. дол. США)(табл. 3).

Двостороння торгівля товарами зросла в 2011 р. майже на 30,5%, склавши близько 175,1 млн. євро (228,7 млн. дол. США): Португалія імпортувала українських товарів на 156 млн. євро (209,1 млн. дол. США), на 38,5% більше ніж в 2010р., в той час як експорт її товарів в Україну знизився на 11,6% - до 19,1 млн. євро (25,6 млн. дол. США). Сальдо торгівлі товарами склало 136,9 млн. євро (близько 183,5 млн. дол. США) на користь України.

Таблиця 3

За даними португальської статистики (AICEP), в тис. євро:

За даними португальської статистики, прямі португальські інвестиції в економіку України складали на кінець 2010 року близько 55,9 млн. євро, а прямі українські інвестиції в економіку Португалії становили близько 1,9 млн. євро.

На кінець 2011 року обсяг прямих португальських інвестицій в економіку України складав близько 41,3 млн. євро, тобто скоротився на 14,6 млн. євро (- 21,1%), перш за все за рахунок продажу компаніями TEIXEIRA DUARTE та CIMPOR контрольного пакету акцій Одеського цементного заводу, який раніше на 100% належав названому португальським інвесторам, іншому іноземному інвестору.

Обсяг українських інвестицій в Португалії збільшився в 2011 році на 1,17 млн. євро (+ 62%) та, на початок поточного року, дорівнював3,16 млн. євро.

2.2 Аналіз торгівлі товарами та послугами за період 2004-2011 рр.

За даними Держкомстату було досліджено динаміку торгівлі товарами та послугами України з Португалією за період з 2004 по 2011 рр. На основі цих даних були обчислені показники, які характеризують зовнішню торгівлю.

З таблиці 5 та 6 видно основні показники зовнішньої торгівлі товарами та послугами.

Відповідно до рис. 10 видно, що торгівля товарами в період з 2004-2011рр., розвивалась майже рівномірно, майже що року відбувався приріст експорту, але в 2008-2009 рр, було значне зниження експорту, що пояснювалось кризою і низькою конкурентоспроможністю економіки, що призвело до зростання імпорту.

Рис. 10 Торгівля товарами України з Португалією

В свою чергу торгівля послугами розвивалась не дуже рівномірно. На рис. 11 видно хвилеподібний графік, що показує нерівномірність розвитку. До 2007 року експорт послуг перевищував імпорт, а після кризи показує негативно від’ємне сальдо торгівлі послугами.

Рис. 11 Торгівля послугами України з Португалією

Одним із індикаторів є питома вага експорту (імпорту) однієї країни до загального обсягу експорту (імпорту). Проаналізуємо експорт товарів з України до країн ЄС. Отже в 2004 році він становив 11009,6 млн. дол. США, в 2005 відбулось зменшення і експорт складав 10233,4 млн. дол. США. В 2006-2008 роках відбувалась тенденція до збільшення, а в 2009 році він знову зменшився в двічі в порівнянні з 2008 роком. В 2010-2011 роках прослідковувалось збільшення експорту товарів з України до країн ЄС.

З рис. 12 видно, що питома вага експорту товарів до 2006р. була меншою за питому вагу імпорту, а з 2006 по 2011 рр. значно перевищувала. Однак, питома вага і експорту, і імпорту в загальному вираженні не займає значної ролі, і не перевищує 1%.

Рис. 12 Питома вага експорту, імпорту торгівлі товарами(%)

Рис. 13 Питома вага експорту, імпорту послуг (%)

В свою чергу на рис. 13 бачимо питому вагу експорту, імпорту торгівлі послуг, що показує протилежну ситуацію, ніж торгівля товарами. До 2007р. питома вага експорту була більшою, ніж імпорту, а з 2007 по 2011рр. питома вага імпорту перевищила експорт. Цікаво, що в 2010-2011рр. в загальному обсязі питома вага імпорту перевищила 1%.

Темпи росту експорту імпорту товарів відбувалися нерівномірно. В 2005 р. темпи росту експорту були нижчими від імпорту більше ніж на 20%. В період 2006, 2007 рр. був значний приріст показників, який перевищував 100%, і експорт перевищував імпорт. В свою чергу кризовий 2008 р. завдав значної шкоди темпам зростання експорту, що було компенсовано наступними роками (рис. 14)

Рис. 14. Темпи зростання експорту, імпорту торгівлі товарами

Темпи зростання імпорту торгівлі послугами показували позитивні результати протягом аналізованого періоду. В 2009 році темпи зростання експорту перевищили, але в наступний рік було колосальне зростання, що становило 510% (рис. 15). З діаграми видно, що в структурі торгівлі послугами визначальну роль має імпорт, що є протилежним торгівлі товарами.

Рис. 15 Темпи зростання експорту, імпорту торгівлі послугами (%)

Таблиця 4

Структура та динаміка торгівлі товарами між Україною та Португалією в 2010-2011 рр.

Проаналізувавши торгівлю товарами та послугами між Україною та Португалією за період з 2004 по 2011рр., можна зробити прогнози про розвиток торгівлі, і проаналізувати, чи є доцільною співпраця України з Португалією.

Розробивши прогноз торгівлі послугами (рис. 16) та товарами (рис. 17), можна зробити висновок, що торгівля буде розвиватися, що є добре для України, тому економічне співробітництво України з Португалією є доцільним.

Рис. 16 Прогноз торгівлі послугами

Рис. 17 Прогноз торгівлі товарами

Таблиця 6

Торгівля послугами 2004-2011рр.(млн..дол США)

2.2.1 Інвестиційне співробітництво Україна з Португалією

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну на 01.01.2012, склав 49 362,3 млн. дол. США, в т.ч. з країн-членів Європейського Союзу - 39 411,2 млн. дол. США, що становить 79,8 відсотка від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, здійснених країнами світу в українську економіку.

Приріст прямих іноземних інвестицій, здійснених країнами світу в українську економіку за період з 01.01.2011 по 01.01.2012 становить 4 556,3 млн. дол. США, в т.ч. з країн-членів Європейського Союзу - 4 058,1 млн. дол. США.

Серед країн ЄС перше місце за обсягами інвестицій в Україну посідає Кіпр (12 645,5 млн. дол. США), що складає 25,6 відсотка від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку України або 32,1 відсотка від обсягу інвестицій з країн ЄС.

З таблиці 7 видно, що ПІІ в економіку України з Португалії не займають значної ролі в розвитку економіки країни. Найбільші надходження спостерігалися після кризи, тобто після 2009р. В порівнянні з 2009р. в 2010 прямі інвестиції з Португалії зросли вдвічі з 6 до 11,5 млн. дол. США., а найбільші надходження спостерігалися в 2012р., і становлять 23,2 млн. дол.. США.

Таблиця 7

ПІІ в Україну з Португалії 2005-2012 рр.(млн.. дол. США)

В свою чергу, спостерігається позитивна динаміка надходжень прямих іноземних інвестицій в економіку України з Португалії. Звичайно, було скорочення в кризовий 2009 р., але подальше стрімке стимулювання нових надходжень допомогли економіці України поступово виходити з кризи(рис. 16)

Рис. 18 Динаміка надходжень ПІІ в Україну з Португалії в 2005-2012 рр.

Розглядаючи галузеву структуру надходжень ПІІ з Португалії в 2011р., можна сказати, що левова частка була направлена в переробну промисловість(96%), будівництво(0,4%), та торгівлю(0,4%) (табл. 8).

Таблиця 8

Галузева структура прямих іноземних інвестицій з Португалії в Україну (2011 р.)

Обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу) з України в економіку країн світу у 2012 р. становив 6,481 млрд дол.

Таким чином, обсяг прямих інвестицій із України в економіки інших країн у 2012 р. знизився на 6%.

У країни ЄС Україна інвестувала 6,046 млрд дол. (93,3% загального обсягу), у країни СНД - 340 млн дол. (5,2%), в інші країни світу - 95,3 млн дол. (1,5%).

Прямі інвестиції з України здійснено до 49 країн світу, переважна їхня частка спрямована до Кіпру (89,6%).

Українські інвестиції не залучалися до економіки Португалії.

2.2.2 Аналіз міграційних потоків між Україною та Португалією

Міграція вважається одним із найпотужніших викликів нашого часу.

Відомо, що Україна стала однією із головних країн-транзитерів міграційних потоків зі Сходу на Захід, і, водночас, - однією з найбільших країн-донорів трудових мігрантів.

Нині на заробітках у країнах ЄС перебуває близько 1,7 мільйона українців, серед яких близько 65% - нелегально. У ряді країн Західної Європи - до прикладу, Італії, Португалії - українці належать до найчисельніших груп-мігрантів цих країн.

Таблиця 9

З таблиці видно, що в період з 2006 по 2011 рр. виїзд громадян України до Португалії значно перевищував в’їзд іноземних громадян в Україну(рис. 17). Це пояснюється значною трудовою міграцією, що спостерігається з України до Португалії. В 2012 виїзд громадян України був менший майже на 8 тис., що пов’язано з проведенням чемпіонату Європи з футболу 2012, який проходив в Україні і Польщі.

Рис. 19 Динаміка за період 2006-2012 рр.

Відповідно до даних про виїзд громадян з України на територію Португалії за метою поїздки(табл. 10) видно, що за період з 2006 по 2012 рр., виїхало 98511 громадян, і на першому місці залишаються приватні поїздки (59887 громадян) і організований туризм (24167громадян).

Таблиця 10

Виїзд громадян України до Португалії

Якщо розглянути питому вагу виїзду громадян до Португалії в світовому масштабі, то можна побачити, що у відсотковому вираженні це показник не перевищував 0,2%, і найвищим був у 2008(табл. 11), що пояснюється кризою і пошуком кращих умов існування.

Таблиця 11

Питома вага виїзду громадян до Португалії в світовому масштабі

Відповідно до даних про в’їзд іноземних громадян на територію України з Португалії за період з 2006 по 2012 рр. (табл.12)., видно, що всього в’їхало 44263 громадянина, що вдвічі менше, ніж виїхало за даний період. Така тенденція пояснюється значною трудовою міграцією українського населення.

В структурі в’їзду іноземних громадян на територію України Португалії переважають приватні поїздки і навчання, відповідно 30708 і 21111 громадянина. Звичайно, що в 2012 р., кількість громадян, які приїхали з спортивною чи культурною метою, становило більше 7 тис., і було втричі більше, ніж за попередні роки.

Таблиця 12

В'їзд іноземних громадян в Україну з Португалії

Відповідно, якщо розглядати питому вагу в’їзду іноземних громадян до України з Португалії в світовому масштабі, то ці показники нижні, ніж аналогічні по виїзду, і не перевищували 0,1 %, найвищий був зафіксований у 2012 році(табл. 13), що пояснюється проведенням Євро 2012.

Таблиця 13

Питома вага в’їзду іноземних громадян до України з Португалії в світовому масштабі

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З ПОРТУГАЛІЄЮ

3.1 Проблеми розвитку Україно-Португальських відносин

Португалія визнала Україну 7 січня 1992 р. Дипломатичні відносини були встановлені 27 січня 1992 р. Функціонують Посольство України в Португалії, Консульство України в Порту, Посольство Португальської Республіки в Україні.

За 20 років офіційних взаємин Україна і Португалія створили належне підґрунтя для всебічної розбудови двосторонніх відносин.

Цьому, у тому числі, сприяли взаємні офіційні візити Президентів та Міністрів закордонних справ, створення належної договірно-правової бази ефективного розвитку всього спектру українсько-португальського співробітництва. Думаю, що серед країн колишнього Радянського Союзу саме Україна подолала найбільшу дистанцію, яка розділяла Португалії з цією, колись майже невідомою для більшості португальців частиною Європи. Адже десятки тисяч українців знайшли на гостинній португальській землі не тільки роботу, але й щирих і вірних друзів, стали невід’ємною частиною португальського суспільства. І те, що сьогодні в Португалії проживає 50-тисячна українська громада, яка робить свій посильний внесок у розв’язання поточних проблем португальського суспільства, є красномовним підтвердженням міцності фундаменту двосторонніх взаємин, закладеному 20 років тому.

Але в той же час існує низка проблем, які потрібно розв’язати задля тіснішої і ефективнішої співпраці України й Португалії.

У 2011 р. відбулося помітне зростання двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Португалією, обсяг якої у вартісному виразі склав 312,1 млн. дол. США, що на 31% більше за відповідний показник 2010 р., при цьому сальдо двосторонньої торгівлі товарами та послугами для України було позитивним та дорівнювало 91,8 млн. дол. США.

За перше півріччя 2012 р., відповідно до даних Державної служби статистики України, загальний обсяг торгівлі товарами становив 217,2 млн. дол. США. При цьому український експорт товарів до Португалії склав 181,7 млн. дол. США, що перевищує показник відповідного періоду попереднього року на 74,1%, натомість імпорт товарів з Португалії склав 35,5 млн. дол. США, збільшившись відповідно на 23%. Позитивне сальдо двосторонньої торгівлі товарами на користь нашої держави у першому півріччі 2012 р. склало 146,2 млн. дол. США.

Втім, є серйозні підстави вважати, що, враховуючи певні технічні складнощі та особливості, подальше зростання експорту продукції, скоріше за усе, відбуватиметься меншими темпами. А ось експорт послуг - це, дійсно, великий резерв подальшого розвитку економічного обміну. Це стосується, перш за все, морського транспорту. У зв’язку з цим потрібно провести вивчення потужностей морських портів Португалії.

Португалія, країна з довгою історією розвитку морських комунікацій та вигідним географічним розташуванням, має двадцять чотири морських порти. Шістнадцять з них розташовані на Атлантичному узбережжі континентальної частини країни. Крім того, на Азорських островах є п’ять портів, а на Мадейрі - три. Для того щоб стала зрозумілою масштабність перспектив співробітництва в цій галузі, достатньо згадати лише про один з портів - Сінеш, розташований на південь від Лісабона. На даний момент співпраця порту Сінеш з українською стороною обмежується епізодичним отриманням контейнерів та сирої нафти з Феодосії, Іллічівська та Одеси.

Також відомо, що багатоцільовий термінал порту Сінеш, через який здійснюється транспортування цементу, має не тільки спеціальні потужності та сховища португальської цементної компанії Cimpor (яка планує збільшення своїх інвестицій в Одеській області), але й реальні можливості для їх розширення. А це вже ставить у практичну площину питання про можливість здійснення довгострокового проекту збільшення експорту українського цементу шляхом залучення португальських інвестицій у розбудову спеціальних морських терміналів в Україні або використання потужностей таких терміналів в Португалії для перевантаження в напрямку третіх країн.

Розглядаючи перспективи горизонтальної та вертикальної співпраці між Португалією та Україною, хотілося би звернути увагу на певні специфічні аспекти та можливості її поглиблення та розширення. Особливі можливості в цьому напрямку виникають, перш за усе, у зв’язку з наявністю в Португалії значної української імміграції «останньої хвилі». На сьогодні українська громада в Португалії займає друге місце (після бразильської). І якісно вона теж помітна зросла.

На мою думку, більшість із представників української громади вже пройшла стадію освоєння в новій для них країні й готова переходити на більш високий рівень особистої економічної інтеграції - від виконання найпростіших видів некваліфікованої або малокваліфікованої роботи за наймом до зайняття більш помітного місця на ринку праці висококваліфікованих працівників і створення власного бізнесу. Підтримка такого переходу повинна стати одним з пріоритетів державної зовнішньоекономічної політики, що надасть можливість у майбутньому мати повноцінний важіль впливу та лобіювання загальноукраїнських національних інтересів у Португалії та інших країнах, в яких українська громада зможе зайняти відповідне місце в економічному та соціально-політичному житті

Одним з перспективних напрямків двостороннього співробітництва, який окреслився протягом минулого року, можна вважати енергетику. Візити до Португалії керівників українських підприємств енергетичного машинобудування та низка візитів в Україну представників португальських енергетичних компаній засвідчили високий рівень обопільної зацікавленості у налагоджені взаємовигідного співробітництва. Але для даного виду співробітництва відсутня необхідна матеріально-технічна база, яка робить неможливим двосторонні відносини в цій галузі.

Не останнім є питання інвестиційної діяльності між країнами. Між країнами існує гарне взаєморозуміння на міжурядовому рівні, але на бізнес і торгівлю це не вплинуло. Португальські інвестиції в Україну становлять не більше $ 14,5 млн. Існують три основні португальських інвестора, які вкладають гроші в Україну: завод Цемент в Одесі, Фапомед, який виготовляє одяг для хірургів в Рівному і Петрометал Україна, який виробляє резервуари в Харкові. Португальські інвестори бачать перспективи вкладати гроші в нашу економіку, але їм заважає нестабільна політична ситуація і відношення до демократії, неефективна судова система.

Основною проблемою, яка була в 2012 році-є процес відставки попереднього та початок роботи нинішнього складу кабінету міністрів Португалії, які на деякий час знизили динаміку двосторонніх міжурядових контактів. Однак, у другій половині року вдалося не лише відновити попередній ритм стосунків, але й значно його активізувати. Сьогодні португальський уряд бачить в Україні перспективного партнера і виявляє готовність надавати підтримку взаємовигідним двостороннім проектам у багатьох галузях.

3.2 Шляхи вирішення проблем Україно-Португальських відносин

Основні перспективи розвитку двосторонніх відносин між Україною і Португалією полягають в тому, що:

·              Додаткова можливість просування товарів вітчизняного

виробництва на ринки країн-членів Співдружності португаломовних країн, а також спрямування до цих країн українських фахівців;

·              Можливість забезпечення дипломатичного покриття тих

країн, в яких сьогодні немає акредитованих представництв нашої держави;

·              Подальше поглиблення політичних та економічних стосунків

з Португалією (країна-фундатор НАТО та член ЄС, зокрема Середземноморського клубу країн), Бразилією (найбільш розвинута в економічному відношенні демократична держава Латинської Америки, якій належить провідна роль у регіоні), а також з африканськими країнами, що швидко розвиваються, - Анголою, яка залишається економічним і політичним «важковаговиком» не тільки на півдні Африки, але й в Африканському Союзі, та Мозамбіком.

Наведені в попередньому розділі проблеми розвитку Україно-Португальських відносин мають шляхи вирішення.

По-перше, потрібно розвивати діяльність українських громад на території Португалії, які могли б відстоювати права наших співвітчизників, гарантувати належний соціальний, економічний захист. Крім того, держава має реалізувати пілотний проект підтримки економічного розвитку української громади. Потрібно розробити відповідну «дорожню карту», яка передбачає спільні зусилля не тільки дипломатів та членів української громади, але й багатьох державних органів і представників ділових кіл обох країн. Одним з інструментів, або, краще сказати, центрів прийняття рішень, у цьому процесі повинні стати Ділові ради українських громад. Як мені здається, наявність партнерських відносин з такими радами повинна стати однією з умов надання дипломатичної підтримки великим українським корпораціям.

Щоб стимулювати економічне співробітництво потрібно розвивати і створювати проекти у сфері документарного бізнесу, середньо-і довгострокового фінансування, залучення прямих інвестицій, спів фінансування спільних підприємств, створених португальськими та українськими компаніями, розширення напрямів розвитку співробітництва у сфері грошового ринку і валютних операцій.

Ну і звичайно, вирішення проблем судової системи, нестабільної політичної ситуації, чинного законодавства і нестабільної демократії залишається на першому плані, і робить неможливим співпрацю не лише з Португалією, але і Європейським Союзом в цілому.

ВИСНОВОК

В курсовій роботі був проведений аналіз торгівлі товарами та послугами, інвестиційної діяльності, міграційних потоків України та Португалії.

Метою, даної роботи було провести аналіз економічної співпраці України й Португалії. На основі проведеного аналізу, можна зробити висновки, що торгівля товарами розвивається стабільно, і є причини вважати, що буде і далі так розвиватись. Сальдо, в аналізуємий період, показувало позитивний результат, що означає, що експорт був більшим за імпорт.

В свою чергу, торгівля послугами показувала негативне сальдо, що означає, що Україна більше імпортує послуг, ніж надає.

Надходження прямих іноземних інвестицій в Україну з Португалії, хоч і не мають великої питомої ваги, але є стабільними і з кожним роком збільшуються. Цьому сприяють двосторонні переговори між країнами.

В період з 2004 по 2012 рр., було проаналізовано міграційні потоки між країнами. На основі аналізу було виявлено тенденцію, що більше громадян України виїдають до Португалії, ніж приїжають з Португалії. Це обумовлено, значною трудовою міграцією, і другою за величиною, українську громаду в Португалії. Тільки в 2012 році виїхало менше, ніж приїхало.

Взагалі Португалія - країна ЄС, яка показує непогані темпи зростання. Нещодавні події похитнули її економіку, але вона повертається на минулий рівень.

За останні кілька років у Португалії істотно покращилася ситуація у сфері модернізації економіки та підвищення якості життя населення, незважаючи на те, що світова економічна криза сповільнила розвиток країни.

Успіхи Португалії за сукупністю критеріїв добробуту можна вважати помірними; це підтверджується тим, що країна показує результати, близькі до середнього або нижче середнього, за багатьма параметрами рейтингу Індексу кращого життя.

У Португалії чистий скоригований дохід після сплати податків становить 19 366 американських доларів на рік, що нижче заробітку середньостатистичної сім'ї в країнах-членах ОЕСР (23047 доларів США на рік). У той же час спостерігається значна різниця в доходах між багатими і бідними верствами населення - дохід 20% найбільш заможної частини суспільства в шість разів перевищує дохід 20% найбідніших його представників.

Що стосується зайнятості, то близько 64% ​​населення Португалії у віці від 15 до 64 років мають оплачувану роботу, що відповідає середньому рівню зайнятості по країнах ОЕСР (66%). Серед чоловіків оплачувану роботу мають близько 68%, а серед жінок - 60%. Португальці працюють по 1711 год на рік, тобто трохи менше, ніж жителі більшості розвинених країн-членів ОЕСР (1776 годин). Подовжений робочий день мають близько 9% працівників, стільки ж, скільки в середньому по ОЕСР (9%). При цьому серед чоловіків подовжений робочий день мають 12%, серед жінок - тільки 5%.

Отже, на основі наведеного вище, можна сказати, що співробітництво України з Португалією, є економічно доцільним. Португалія підтримує Україну на Євро арені, і хоче, щоб наступне розширення ЄС було саме Україною.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.         Крамарева О. М. Зовнішньоекономічна діяльність України: стан та перспективи // Теорія та практика державного управління. - 2012. - Вип.1(32). - С. 5 - 10.

2.      Марченко Т. В. Залучення України в процеси міжнародної інтеграції // Економічний простір.- 2011. - №22/1. - С. 56 - 60.

.        Ткач О. Методологічний зміст понять інтернаціоналізація, глобалізація й інтеграція в сучасній науці // Економічний аналіз. - 2011. - Вип.12. - С. 65 - 68.

.        Акімова О. В. Проблеми зовнішньоекономічної діяльності та напрямки оптимізації експортно - імпортних потоків України // Науковий вісник ДДМА. - 2011. - №1(7Е). - 215 - 222.

.        Вдовиченко Ю. В. Теорії інтернаціоналізації економічної діяльності // Вісник Черкаського університету. - 2012. - №4(217). - С. 29 - 40.

.        Вдовиченко Ю. В. Теорії інтернаціоналізації економічної діяльності // Вісник Черкаського університету. - 2012. - №4(217). - С. 29 - 40.

7.      Eurostat / GDP per capita in Purchasing Power Standards (PPS). [Electronic resource]. - Mode of access <#"828895.files/image022.gif">

ДОДАТОК Б

ДОДАТОК В

ДОДАТОК Г