Методологічні принципи сучасного етапу розвитку економічної психології
Міністерство освіти і науки України
Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича
Економічний факультет
Кафедра економіки підприємства
Реферат
на тему:
«Методологічні принципи сучасного етапу розвитку економічної психології»
Виконала:
студентка 342 групи
спеціальність
«Економіка підприємства»
денної форми навчання
Колесник В.Ю.
Керівник: Сідляр О.І.
м. Чернівці, 2013
План
Вступ
. Роль і місце економічної психології в системі психологічних дисциплін
. Економічна психологія на теренах України. Методологічні принципи на сучасному етапі розвитку
Висновки
Вступ
Економічна психологія - комплексна прикладна галузь психологічної науки, що інтенсивно розвивається в останні роки. Соціально-психологічний аналіз економічних явищ може проводитися на різних рівнях: макроекономічному і мікроекономічному. В якості суб'єктів економічної поведінки можуть виступати індивіди, держава і нація. За своїм статусом економічна психологія є суміжною науковою дисципліною, що об'єднує теоретичні положення, методи і результати досліджень, накопичені як в психологічній науці, так і в економіці. Особливістю економічної психології є виняткова увага до суб'єктивних, психологічних факторів, що визначають виключний вплив на формування економічної свідомості та регулювання економічної поведінки.
Економічна психологія найтіснішим чином пов'язана з низкою галузей психологічної науки. На перетині з психологією особистості і психологією індивідуальних відмінностей досліджується вплив індивідуально-психологічних факторів на сприйняття і оцінку економічних явищ, на перетині з психологією праці, і психологією управління найбільш важливими проблемами виступають: дослідження мотивації трудової діяльності та поведінки людини в організації, задоволеності працею і соціально- психологічних факторів підвищення продуктивності праці та ефективності роботи організацій, на перетині з етнічною психологією досліджуються етнокультурні та етнопсихологічні особливості економічної свідомості та поведінки.
. Роль і місце економічної психології в системі психологічних дисциплін
Історія людства налічує всього триста поколінь. Вона завжди була, залишається, і буде залишатися історією людини розумної, поведінка якої була і є предметом теорії, що поєднує в інтегрованому вигляді психологію та економіку. Можна погодитися з тим фактом, що серед інших наук і психологія, і економіка порівняно недавно знайшли незалежність і самостійність, без перетину їх роздумів про людську душу і господарювання втрачають всяке значення [ 2].
Економічна психологія сьогодні є однією із найперспективніших соціальних і поведінкових наук. Річ не тільки в її прикордонному статусі між економікою та психологією (хоча слід визнати, що маргінальне становище дисципліни звичайно забезпечує їй суттєві переваги, можливості для експорту своїх результатів, продуктивного розвитку і критичної оцінки ідей батьківських наук). Наслідки синтезу таких різних стилів мислення - економічного й психологічного, формалізовано-соціального і поведінкового - тема для самостійного епістемологічного дослідження. Основна причина перспективності економічної психології, що забезпечує їй суспільний інтерес і виживання навіть у періоди природних стагнацій, бачиться в тому, що досліджувані нею феномени і механізми, створювані нею описи та теорії мають безпосередні соціальні наслідки. Ставлення населення до генетично змінених продуктів харчування, спотворене сприйняття економічної реальності, взаємовідносини індивідів і соціальних інститутів у податковій політиці, державні схеми соціального страхування, дігіталізація грошових потоків, ставлення споживачів до товарних марок - ось лише кілька прикладів індивідуальних та соціальних змінних, що визначають не тільки майбутній стан макроекономічних систем й індивідуальний добробут, але також соціальну ідентичність людей і способи їхнього буття в світі.
Огляд публікацій останніх років щодо економічної психології та її місця в системі прикладних дисциплін дозволяє стверджувати, що досліджуване питання привертає особливу увагу світових науковців, серед яких необхідно виділити Дейнека О., Козелецького Ю., Малахова С., Нейман Дж., Моргенштейн О., Росс Л., Нисбетт Р., Саймон Г., Дж. Адамс, Дж. Колмен та інших.
Сьогодні більшість дослідників, які ідентифікують себе з економічною психологією, є психологами з освіти та стилю мислення. Представники інших галузей психології часто зараховують економічну психологію до прикладної соціальної психології. З цим неможливо погодитися, оскільки економічна психологія має багато спільного з іншими прикладними дисциплінами - поведінкою споживачів, дослідженнями суджень і процесів прийняття рішень та ін [1, с. 105-106].
Метою нашого дослідження є визначення ролі і місця економічної психології в системі психологічних дисциплін.
Остання третина XX століття характеризувалася гострими кризами ідентичності практично у всіх галузях науки. У соціальних науках обговорюються кризи репрезентації, легітимності, рефлексивності. Економіка являє собою вражаючий приклад щодо цілісної дисципліни, послідовність теорій і методів якої досить велика.
Основною темою суперечок всередині економіки протягом тривалого часу є питання про пріоритети теоретичного й практичного значення. За цим критерієм Р. Голдфарб і Т.Леонард розрізняють всередині роду «економіст» п'ять «видів»: чисті теоретики, які зайняті проясненням понять та дедуктивно виводять наслідки з поведінкових припущень; прикладні теоретики, які формулюють концепції таким чином, щоб вони дозволяли пояснювати і передбачати світ; чисті статистики, або економетристи; економісти, орієнтовані на роботу з емпіричними даними або на розробку аналітичних методів для роботи з даними; прикладні дослідники. Тільки для останнього «виду» характерна методологічна і теоретична еклектичність. Хоча ця група економістів найчисленніша, вона не є типовою й не диктує моду всередині дисципліни.
Спільними для всієї науки, канонічними ідеями є принципи максимізації, рівноваги і дефіциту ресурсів; загальним аналітичним апаратом - математика, нав'язливе використання якої призвело, за словами Річарда Ліпсі, до обскурантизму й наївного змішування валідності та істини. За оцінками В. Леонтьєва і Т. Моргана, в провідних економічних журналах частка емпіричних робіт значно нижча частки емпіричних досліджень не тільки в інших соціальних науках, але й у фізиці, і хімії. Яким би не було розчарування провідних економістів станом справ у своїй науці, економіка залишається успішним та цілісним інтелектуальним підприємством.
Навпаки, для економічної психології властива відсутність загальноприйнятих теорій, класифікацій, моделей, що характерно для емпіричних наук. Відсутнє навіть загальне визначення економічної поведінки. Для одних це використання (придбання, розподіл, збереження, споживання) обмежених ресурсів, включаючи гроші, речі, час і зусилля, для досягнення бажаних цілей. У такому разі до економічної поведінки слід віднести дарування презентів, відпочинок та азартні ігри. Для інших економічними є лише ті форми поведінки, які пов'язані з ринковими відносинами і обміном, такі, як робота, покупки й споживання. Фундаментальні керівництва з економічної психології побудовані на «колекціонерському» принципі, являючи собою довільний перелік розділів, присвячених окремим формам економічної поведінки: робота і безробіття, відпочинок, покупки, альтруїзм, гроші, економічна соціалізація, податки та ін. П. Уеблі пропонує такий перелік основних ідей економічної психології:
принцип достатності;
теорія перспектив;
психологічні рахунки;
соціальна економіка;
аттітюди.
Не знайшовши об'єднуючого принципу, автори запозичують з економіки ідею максимізації функції корисності і застосовують її до цілісної життєвої перспективи. Але чи з'явиться бажана цілісність від того, що приватні форми економічної поведінки будуть простежені від раннього дитинства до смерті?
Оскільки в останні 30 років соціальна психологія, особливо англо-американська, є переважно когнітивною, не дивно, що понятійний апарат економічної психології також в значній мірі запозичений із когнітивної соціальної науки.
2. Економічна психологія на теренах України. Методологічні принципи на сучасному етапі розвитку
економічний психологія суспільство аналіз
Динаміка розвитку економічної психології повязана з закономірностями розвитку суспільства, в якому все більшого значення набуває потреба зрозуміти не тільки закономірності світу зовнішнього, предметного, але й внутрішнього, духовного. На наш час у міжнародній економічній психології сформувались такі напрямки досліджень: психологія підприємництва, психологія грошей, психологія споживання, психологія економічної поведінки, психологія накопичення, економічна соціалізація, психологія прийняття рішень.
У вітчизняній науці перші роботи з проблем економічної психології зявились у 1980 - 1990 роках. В них досліджувалися засоби підвищення ефективності господарського механізму. Тематика економічної психології повязувалася з людським фактором у виробництві та проблемами управління, а сама економічна психологія розглядалась як наука про психологічні умови ефективного господарювання. Йшлося про необхідність використання керівниками психологічних знань для активізації людського фактора. Саме тому економічна психологія розвивається певний час у рамках промислової психології і психології управління . Проте уже тоді зявляються праці, в яких обгрунтовується необхідність виділити економічну психологію в окрему галузь науки. Так, А. Кітов наголошує, що економіка і психологія - це галузі знань, які вивчають один і той самий обєкт - людину. Економічна наука досліджує відносини людей в суспільстві стосовно «речей» і не приділяє уваги впливові субєктивних факторів на економічні відносини. Психологічна ж наука цілком зосереджується на людині, субєктивних аспектах суспільних відносин, абстрагуючись від конкретного економічного контексту. Значно глибше відображає економічне життя суспільства економічна психологія, яка обєднує зусилля економічної і психологічної наук.
С. Малахов, один з перших радянських дослідників економічної психології, в дискусії щодо її предмета звернув увагу на розвиток на Заході «психологічної економіки» (або «поведінкової економіки») та «економічної психології». Він вбачав різницю між ними в методах дослідження. Психологічна економіка використовує абстрактно-дедуктивний метод, а економічна психологія - конкретно-індуктивний. Водночас межі між психологічною економікою і економічною психологією важко виявити, а їх предметні площини перетинаються .
В останні роки предмет економічної психології прагнуть уточнити як економісти, так і психологи. Російський психолог О. Дейнека вважає, що економічна психологія сформувалась на стикові політекономії, окремих економічних наук і соціальної психології. Предметом економічної психології, на думку О. Дейнеки, є відображення господарських відносин у свідомості і поведінці людини. Автор стверджує, що «в рамках цієї дисципліни вивчаються ефекти і феномени економічної поведінки, механізми і закономірності економічної діяльності, алгоритми і моделі, що описують економічні переваги, вибір, рішення і фактори, які впливають на досвід господарювання». Враховуючи всю багатоманітність економіко-психологічних підходів та площини їх застосування, автор загострює увагу на феномені економічної свідомості, що є властивим субєктові господарювання. Економічна свідомість розуміється як системна складова свідомості, вищий рівень психічного відображення економічних відносин суспільно розвинутою людиною.
В останнє десятиріччя набирають обертів дослідження проблем економічної психології в Україні. Особливо цікавим є аналіз проблем, який традиційно здійснюється українськими вченими в рамках соціокультурного підходу. Соціокультурний підхід означає, що автори надають першочергового значення тим характеристикам людської особистості, які формуються та еволюціонують у певному соціокультурному середовищі, складовою частиною якого є також економічна культура. Саме соціокультурний підхід виявився найбільш вдалим для аналізу українських особливостей проблем економічної психології в умовах переходу до ринкової економіки [3, с. 5-18].
Актуальність розвитку вітчизняної економічної психології можна пояснити наступними причинами :
особливості соціально-економічного розвитку ( радикальні економічні перетворення, зміна економічних відносин, поява нових економічних суб'єктів);
стан внутрішньої готовності і можливості для розвитку психологічної науки;
зацікавленість економічної науки в отриманні додаткових фактів, закономірностей для вирішення питань на стику економіки і психології ;
накопичений психологічною наукою історичний досвід інтенсивного формування науково-практичних галузей психології у відповідь на гострі практичні потреби суспільства в конкретний історичний період його розвитку;
особливості вітчизняного менталітету, що призводить особливий інтерес до окремих економіко-психологічних феноменів і проблем, а саме: відносин до власності, бідності і багатства, грошей і ставлення до них;
нагальна практична потреба ( комерційні організації, наприклад , зацікавлені у швидкому розвитку окремих напрямків економічної психології , таких як психологія реклами, поведінка споживачів, накопичувальна поведінка).
Аналізуючи виконані в останні роки теоретико-емпіричні дослідженння ми можемо стверджувати, що розвиток економічної психології йде за двома основними напрямками. Перший орієнтований на вивчення психологічного змісту таких фундаментальних економічних феноменів як гроші, власність, праця. Другий більшою мірою орієнтований на дослідження феноменів, які традиційно виступають предметом соціально-психологічних досліджень, але з акцентом на їх економічне наповнення. В якості відносно самостійних напрямків в економічній психології традиційно виділяються емпіричні дослідження ставлення різних соціальних груп до грошей і особливості «грошової поведінки» ( Дейнека, Короткіна, Фенько, Рабінович, Семенов та ін.). В останні роки активно проводяться дослідження психологічних проблем українського підприємництва (Журавльов та Позняків, Купрейченко, Бодров, Журавльов і Шорохова, Титова, Філінкова, та ін.). В умовах ринкової економіки, коли людська праця все частіше розглядається і оцінюється як один з ресурсів, що приносять прибуток підприємству і один з товарів на ринку праці, все більш актуальними стають дослідження психологічних проблем зайнятості та безробіття (Дьомін, Цвєтков). Досліджуються суб'єктивні можливості матеріального самозабезпечення особистості в мінливих соціально-економічних умовах (Китова). Велика увага дослідників приділяють психологічним проблемам економіко-психологічної адаптації українського населення до ринку , багатства і бідності (Дейнека, Готліб,), економічної депривації (Муздибаев). Активно досліджуються економіко-психологічні аспекти якості життя (Зараковскій, Хащенко і Барановаи, Головіна і Савченко). В якості відносно самостійних напрямків теоретико-емпіричних досліджень виділяються вивчення економічних цінностей в індивідуальній і груповії свідомості (Журавльова, Фоломеева, Хащенко і Шибанова) і економічного самовизначення особистості (Журавльов і Купрейченко). В останні роки дослідники звертаються до вивчення психологічних особливостей ділової взаємодії в спільної економічної діяльності (Позняків і Вавакіна).
Порівнюючи особливості розвитку економічної психології в Україні і країнах з розвиненою ринковою економікою, хотілося б звернути увагу на те, що в зарубіжній економічній психології одним з центральних напрямків емпіричних досліджень є вивчення поведінки споживачів. Це обумовлено і практичною необхідністю таких досліджень для наукового забезпечення вирішення завдань реклами і маркетингу, і реальностями повсякденного життя суспільства з ринковою економікою, яке не випадково називають суспільством споживачів. Для розвитку вітчизняної економічної психології характерний спочатку більш високий інтерес до сфери виробництва матеріальних і духовних благ (і в меншій мірі їх обміну та розподілу ), ніж споживання. Це також пов'язано і з традиціями розвитку вітчизняної науки, і з практикою суспільного життя і вихідними від неї запитами. З одного боку, до моменту оформлення економічної психології в Україні в самостійну галузь знання у вітчизняній науці вже був накопичений багатий теоретичний і емпіричний матеріал, пов'язаний з дослідженням психологічних закономірностей поведінки і взаємодії людей саме в сфері виробництва (психологічні дослідження трудової і професійної діяльності, спільної діяльності, трудових колективів, управління і керівництва). З іншого боку, вивчення споживчої поведінки у вітчизняній науці традиційно здійснювалося в рамках відносно незалежно сформувалися наукових напрямів: психології торгівлі та психології реклами. Інтеграція цих напрямків - неминучий етап становлення економічної психології .
Не можна не відзначити ще одну особливість у постановці проблем і напрямків емпіричних досліджень. Для зарубіжної, в першу чергу західної економічної психології характерно акцентована увага до процесів прийняття економічних рішень, економічної поведінки, економічної взаємодії партнерів в умовах торговельних переговорів і угод. При цьому активно використовується моделювання економічних процесів в умовах лабораторних експериментів з грошима. Не применшуючи важливості подібних досліджень, слід підкреслити принципову обмеженість можливостей лабораторного експерименту для вивчення реального економічного життя і соціальної обумовленості психологічних особливостей господарюючих суб'єктів. Ця тенденція відображає уникнення нашими зарубіжними колегами власне соціальних сторін і проблем економічного життя: відносин власності, бідності і багатства, відносин між підприємництвом і найманою працею, безробіття. Для вітчизняної економічної психології, навпаки, характерно пильна увага саме до цих соціальних проблем економічної життєдіяльності. Так, до теоретичного аналізу психологічних аспектів відносин власності неодноразово зверталися такі відомі психологи , як Є.В. Шорохова , А.І. Китів , А.Д. Карнишев та ін.
Проведення емпіричних досліджень по цих напрямах передбачає вивчення свідомості та поведінки представників різних соціально-економічних груп в природних умовах їх життєдіяльності. При цьому дуже важливо не обмежуватися аналізом тільки суб'єктивних уявлень і думок, що виявляються за допомогою опитувальних методів, але вивчати їх у зв'язку з особливостями реального економічної поведінки в конкретних соціально-економічних умовах. І тут дуже конструктивним представляється використання стратегії природного експерименту, коли соціально- психологічні феномени, пов'язані з особливостями суб'єктивного відображення економічних умов життєдіяльності суб'єктів і регуляцією їх економічної поведінки, досліджуються в умовах радикальних соціально-економічних змін.
Методологічні принципи економічної психології конкретизують принципи наукової психології стосовно особливостей її предмета :
принцип культурно-історичної обумовленості економічної життєдіяльності означає, що закони економічної поведінки не є абсолютно універсальними, поза історичними ; психологічні особливості економічної поведінки носять культурно обумовлений характер і визначаються особливостями історичного розвитку спільності ; емпіричними підставами цього принципу виступають, з одного боку, результати численних досліджень організаційного, споживчого, фінансового та інших видів економічної поведінки, а з іншого - дослідження динаміки соціально-психологічних явищ в умовах радикальних соціально-економічних змін ;
принцип діалектичної єдності (а не тотожності ) свідомості та поведінки економічних суб'єктів передбачає можливість не тільки подібності, узгодженості, але і відмінностей, протиріч між економічною поведінкою суб'єкта і його свідомістю;
принцип взаємного зв'язку і взаємного впливу економічних і соціально психологічних явищ передбачає наявність взаємодії економічних і соціально-психологічних чинників у детермінації психологічних явищ, пов'язаних з відображенням різних сторін економічного життя і регуляцією економічної поведінки суб'єктів;
принцип єдності теорії , експерименту ( емпіричного дослідження ) та практики стосовно до економічної психології означає тісний зв'язок розвитку теорії економічної психології як з проведенням емпіричних, в тому числі експериментальних, досліджень так і з практичної психологічної діяльністю в різних сферах економічного життя; він також передбачає звернення психологів - практиків до теорії і методам наукової психології і постановку завдань емпіричних досліджень, виходячи із запитів і проблем соціально-економічного життя суспільства.
В якості методів дослідження в економічній психології можна виділити два основних: лабораторні експерименти (різні економічні ігри ) та польові дослідження, що проводяться в природних умовах. У прикладній галузі економічної психології також існують два головних напрямки: консультування фірм та окремих клієнтів з конкретних проблем і навчання і підготовка керівників та фахівців у галузі економічної психології. В якості самостійного напрямку прикладної психології активно формується психологія бізнесу, в рамках якої практичні психологи відпрацьовують методи і технології прикладної економічної психології [4].
Висновки
Перспективи розвитку економічної психології пов'язані з дослідженням таких проблем , як соціально-психологічна адаптація різних соціальних груп до нових економічних умов, економічна соціалізація (освоєння дітьми та підлітками норм і правил економічної поведінки, що диктуються новими умовами життя ), економічне самовизначення (пошук людиною свого місця і своєї позиції в системі економічних відносин), етнокультурні та регіональні особливості економічної свідомості та поведінки різних груп українського населення. Розвиток економічної психології породжує гостру потребу у взаємодії психології та економіки, необхідному для більш успішного використання психологічної теорії і методів у різних сферах економічного життя. На теоретичному рівні це взаємодія пов'язана з проведенням лабораторних і польових досліджень для вивчення закономірностей економічної поведінки. На практичному рівні взаємодія економіки і психології пов'язана з активним становленням практичної економічної психології як сфери діяльності психологів, пов'язаної з наданням допомоги при вирішенні психологічних проблем, що виникають у економічних суб'єктів: окремих індивідів, соціальних груп і організацій.
У сфері економіки коло таких проблем надзвичайно широкий: від індивідуального консультування представників різних соціальних груп (менеджерів, підприємців, безробітних, споживачів , вкладників , платників податків ) до вироблення державної економічної політики з урахуванням практичних рекомендацій соціальних психологів. Нарешті, ще один перспективний напрям взаємозв'язку психології та економіки пов'язаний з психологічною освітою і психологічною підготовкою фахівців, що працюють у сфері економіки.
Таким чином, сучасний стан економічної психології можна визначити як стан інтенсивного розвитку теоретичних, емпіричних і прикладних досліджень різних сфер економічної життєдіяльності. В якості особливостей цього розвитку доцільно відзначити теоретичну неоднорідність і нерівномірність розвитку окремих напрямів наукових досліджень. Тим більш важливою і актуальною є задача теоретичного і методологічного аналізу стану і перспектив розвитку численних досліджень в галузі економічної психології.
Список використаних джерел
1. ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ: АНАЛІЗ ЗАРУБІЖНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Т. В. НЕКЛЮЄНКО [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <#"justify">2. Экономическая психология в современном мире: сборник научных статей / Отв. ред. д. пс. н. А.Н. Лебедев. - М.:Экон-информ, 2012. - 398 с.
. Москаленко В. Сучасні напрямки досліджень в економічній психології // Соціальна психологія. - 2004. - № 2 (4). - C.3-18
4. Позняков В.П. Экономическая психология в 21 веке. Опыт и перспективы взаимодействия [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.ipras.ru/cntnt/rus/media/on-layn-bibliote/otdelnie-stati-s/publikacii/rossijskie4/n14poznyako.html>
. Цирихова Н. В. Экономическая психология: история и современность [Текст] / Н. В. Цирихова // Молодой ученый. - 2011. - №12. Т.2. - С. 76-79.