Індикатори стану функціональної складової соціально-економічної безпеки України
Міністерство
освіти і науки україни
Хмельницький
національний університет
КОНТРОЛЬНА
РОБОТА №1
з
дисципліни
Соціально-економічна
безпека підприємства
Виконав
Віхтюк Р.Г
шифр 11039
варіант 2
Викладач:Бакай В.Й
1.Індикатори стану функціональної складової
соціально-економічної безпеки України, їх характеристичні значення
Таблиця - Індикатори та порогові значення
індикаторів стану бюджетної безпеки України за першим методом нормування
№
з/п
|
Індикатор,
одиниця виміру
|
Порогове
значення (хопт)
|
1
|
Рівень
перерозподілу ВВП через зведений бюджет (без урахування доходів Пенсійного
фонду), %
|
не
більше 30
|
2
|
Відношення
дефіциту, профіциту державного бюджету до ВВП, %
|
не
більше 3
|
3
|
Покриття
дефіциту зведеного бюджету за рахунок зовнішніх запозичень, %
|
не
більше 30
|
4
|
Відношення
дефіциту, профіциту торговельного балансу до загального обсягу зовнішньої
торгівлі, %
|
не
більше 5
|
5
|
Обсяг
трансфертів з державного бюджету, % до ВВП
|
не
більше 10-15
|
6
|
Амплітуда
коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України, %
|
не
більше 20-30
|
Таблиця - Характеристичні значення показників
бюджетної безпеки та їх вагові коефіцієнти за другим методом нормування
№
з/п
|
Показники
|
Нижня
границя (xнгр)
|
Нижній
поріг (xнпор)
|
Норма
нижня (xнопт)
|
Норма
верхня (xвопт)
|
Верхній
поріг (xвпор)
|
Верхня
границя (xвгр)
|
Вагові
коефіцієнти (aij)
|
|
Рівень
перерозподілу ВВП через зведений бюджет (без урахування доходів Пенсійного
фонду), %
|
5
|
15
|
20
|
25
|
30
|
35
|
0,17
|
|
Відношення
дефіциту (-), профіциту (+) державного бюджету до ВВП, %
|
-5
|
-3
|
0
|
0
|
3
|
5
|
0,17
|
|
Покриття
дефіциту зведеного бюджету за рахунок зовнішніх запозичень, %
|
5
|
10
|
15
|
20
|
25
|
30
|
0,17
|
|
Дефіцит(-)/профіцит(+)
торго-вельного балансу, % до загального обсягу зовнішньої торгівлі
|
-10
|
-5
|
0
|
5
|
10
|
0,17
|
|
Обсяг
трансфертів з державного бюджету, % до ВВП
|
3
|
5
|
8
|
10
|
15
|
20
|
0,16
|
|
Амплітуда
коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України, %
|
10
|
15
|
20
|
60
|
40
|
50
|
0,16
|
Визначити:
інтегральний індекс бюджетної безпеки України;
оцінити стан цієї функціональної складової:
динаміку нормалізованих значень; позитивні та негативні фактори прямого та
опосередкованого впливу.
Розрахунки доповнити ілюстративним матеріалом:
графіками, схемами, рисунками.
.1 Підходи до визначення інтегрального індексу
економічної безпеки
Оскільки властивості соціально-економічних явищ
характеризуються, як правило, множиною ознак, то при упорядкуванні одиниць
сукупності виникає необхідність агрегування усіх ознак множини в одну
інтегральну оцінку.
Агрегування ознак ґрунтується на так званій
теорії «адитивної цінності», згідно з якою цінність цілого дорівнює сумі
цінностей його складових. Якщо ознаки множини мають різні одиниці вимірювання,
то адитивне агрегування потребує приведення їх до однієї основи, тобто
попередньої нормалізації. Вектор первинних ознак [х1, х2, ... , хm] замінюється
вектором нормалізованих значень [z1, z2, … , zm].
На практиці застосовують різні способи
нормалізації. Усі вони ґрунтуються на порівнянні емпіричних значень показника
хi з певною величиною а. Такою величиною може бути максимальне хmax, мінімальне
хmin, середнє значення сукупності [х1, х2, ... , хm] чи еталонне (порогове) xе
значення показника.
Якщо хij - деякі показники, j=1,…,m; i=1,...,n,
які в сукупності характеризують певну галузь (i сферу) економіки, то
інтегральний показник (індекс) безпеки для цієї галузі повинен мати вигляд
лінійної згортки:
(1),
де АIJ вагові коефіцієнти, що визначають ступінь
внеску j-го показника в інтегральний індекс i-ї сфери економіки;- нормалізовані
значення вхідних показників хij.
Нижня границя
Інг = (5 * 0,17 - 5 * 0,17 + 5 * 0.17 - 10 *
0.17 + 3 * 0.17 + 10 * 0,16)/8 = 1,36/8 = 0,17
Нижній поріг
Інп = (15 * 0.17 - 3 * 0.17 + 10 * 0.17 - 5 *
0.17 + 5 * 0.16 + 15 * 0,16)/37 = 6,09/37 = 0,165
Норма нижня
Інн = (20 * 0.17 - 0 * 0.17 + 15 * 0.17 - 0 *
0.17 + 8 * 0.16 + 20 * 0,16)/63 = 10,43/63 = 0,166
Норма верхня
Інв = (25 * 0.17 - 0 * 0.17 + 20 * 0.17 - 0 *
0.17 + 10 * 0.16 + 60 * 0,16)/115 = 19,85/115 = 0.173
Верхній поряг
Івп = (30 * 0.17 + 3 * 0.17 + 25 * 0.17 + 5 *
0.17 + 15 * 0.16 + 40 * 0,16)/118 = 19,51/118 = 0.165
Верхня границя
Івг = (35 * 0.17 + 5 * 0.17 + 30 * 0.17 + 10 *
0.17 + 20 * 0.16 + 50 * 0,16)/150 = 24,8/150 = 0.165
Цей індекс дорівнює 1 тоді, коли всі xij
набувають «найкращих», або оптимальних, значень, і 0 тоді, коли всі показники
«найгірші».
Вимоги до аij та zij:
усі АIJ задовольняють такі умови:
(2),
Нижня границя
< 0,17 < 1
Нижній поріг
< 0,165 < 1
Норма нижня
< 0,166 < 1
Норма верхня
< 0.173 < 1
Верхній поряг
< 0.165 < 1
Верхня границя
< 0.165 < 1
(3),
,17 + 0,165 + 0,166 + 0,173 + 0,165 + 0,165 = 1
кожен із zij
є нормалізованим, тобто 0 ≤ zij
≤ 1, причому zij
= 1 відповідає оптимальному значенню, а zij
= 0 - найгіршому.
Методика містить такі етапи конструювання
інтегральної оцінки економічної безпеки:
формування множини індикаторів;
визначення характеристичних (оптимальних,
порогових та граничних) значень індикаторів;
нормалізація індикаторів;
визначення вагових коефіцієнтів;
розрахунок інтегрального індексу.
1.2 Формування множини індикаторів та визначення
їх характеристичних значень
Індикатори стану економічної безпеки України, їх
характеристичні значення розроблено з метою оцінювання стану економічної
безпеки України за кожною складовою економічної безпеки. Відбір множини
індикаторів здійснювався з урахуванням світового досвіду та напрацювань
українських вчених.
Значення xнопт може дорівнювати xвопт, тоді
інтервал [xнопт, xвопт] перетворюється в точку xопт.
Значення xнгр, xнпор, xнопт, xвопт, xвпор, xвгр
визначаються експертним методом.
Значення нормалізованого показника в точках
xнгр, xвгр визначається експертним методом або становить 0,5.
Рівень перерозподілу ВВП через зведенений бюджет
(без урахування доходів Пенсійного фонду),
Хн пор <Хі < Хн опт
<0.17 < 0,5
Відношення дефіциту (-), профіциту (+)
державного бюджету до ВВП
Хн пор <Хі < Хн опт
<0.165 < 0,5
Покриття дефіциту зведеного бюджету за рахунок
зовнішніх запозичень
Хн пор <Хі < Хн опт
<0.166 < 0,5
Дефіцит (-)/профіцит (+) торговельного балансу,
% до загального обсягу зовнішньої торгівлі
Хн пор <Хі < Хн опт
<0.173< 0,5
Обсяг трансфертів з державного бюджетуу, % до
ВВП
<0.165 < 0,5
Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну
особу між регіонами України
<0.165 < 0,5
.3 Нормалізація показників
індикатор економічний безпека
Задача нормалізації показників - це перехід до
такого масштабу вимірювань, коли «найкращому» значенню показника відповідає
значення 1, а «найгіршому» - значення 0. З точки зору математики, це є задача
нормування змінних, а з точки зору статистики - перехід від абсолютних до
нормалізованих значень індикаторів, що змінюються від 0 до 1 і вже своєю
величиною характеризують ступінь наближення до оптимального значення, що можна
також інтерпретувати у відсотках: 0 відповідає 0 %, 1 100 %.
При формуванні ознакового простору (множини
індикаторів) важливо забезпечити інформаційну односпрямованість показників хi.
З цією метою показники поділяють на стимулятори та дестимулятори.
Зв’язок між інтегральною оцінкою 1 й
показником-стимулятором прямий, між 1 й показником-дестимулятором - обернений.
Дестимулятори перетворюють на стимулятори за допомогою нормування.
Нормування індикаторів здійснюється двома
методами.
Перший метод нормування розраховується за
формулою:
хij/ xопт, якщо показник є стимулятором, при
цьому zij1=1 при хij = xопт= (4),
xопт / хij , якщо показник є дестимулятором, при
цьому zij1=1 при хij = xопт
де хij - значення індикатора;- нормоване
значення індикатора хij першим методом.
Другий метод нормування розраховується за
формулою:
(5),
де zij2 нормоване значення індикатора хij за
другим методом;
4. За межами інтервалу [xнгр,xвгр ]
нормалізовані величини дорівнюють 0.
Рівень перерозподілу ВВП через зведенений бюджет
(без урахування доходів Пенсійного фонду),
Хн пор <Хі < Хн опт
(18,33 - 5)/)(35 - 5) = 0,444
Відношення дефіциту (-), профіциту (+) державного
бюджету до ВВП
Хн пор <Хі < Хн опт
(0 - (-5))/(5 - (-5)) = 0,5
Покриття дефіциту зведеного бюджету за рахунок
зовнішніх запозичень
Хн пор <Хі < Хн опт
(19,17 - 5)/(30 - 5) = 0,5668
Дефіцит (-)/профіцит (+) торговельного балансу,
% до загального обсягу зовнішньої торгівлі
Хн пор <Хі < Хн опт
(0 - (-10))/(10 - (-10)) = 0,5
Обсяг трансфертів з державного бюджетуу, % до
ВВП
(10,17 - 3)/(20 - 3) = 0,418
Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну
особу між регіонами України
(32,5 - 10)/(60 - 10) = 0,45
.4 Визначення вагових коефіцієнтів
Для визначення вагових коефіцієнтів
використовується модель головних компонент.
Модель головних компонент трансформує m-вимірний
ознаковий простір у p-вимірний простір компонент (p<m).
У моделі головних компонент зв’язок між
первинними ознаками і компонентами описується як лінійна комбінація:
(6),
де yi - стандартизовані значення i-ї ознаки з
одиничними дисперсіями; сумарна дисперсія дорівнює кількості ознак m;
сij - внесок j-ї компоненти в сумарну дисперсію
множини показників i-ої сфери.
Компоненти також
представляють собою лінійну комбінацію:
(7),
де -
факторні навантаження;
- вхідні дані.
Вагові коефіцієнти ij
розраховуються за формулою:
ij = (8).
Вагові коефіцієнти однакові для обох методів
розрахунку нормалізованих показників.
Рівень перерозподілу ВВП через зведенений бюджет
(без урахування доходів Пенсійного фонду),
Аi1 = 0.444 * 0,17/(0,444 * 0,17 + 0,5 * 0,165 +
0,5668 * 0,166 + 0,5 * 0,173 + 0,418 * 0,165 + 0,45 * 0,165) = 0,07548/(0,07548
+ 0,0825 + 0,09409 + 0,0865 + 0,06897 + 0,07425) = 0,07548/0,55604 = 0,136
Відношення дефіциту (-), профіциту (+)
державного бюджету до ВВП
Аi2 = 0,5 * 0.165/0,55604 = 0,148
Покриття дефіциту зведеного бюджету за рахунок
зовнішніх запозичень
Аi2 = 0,5668 * 0.166/0,55604 = 0,169
Аi2 = 0,5 * 0.173/0,55604 = 0,156
Обсяг трансфертів з державного бюджетуу, % до
ВВП
Аi2 = 0,418 * 0.165/0,55604 = 0,124
Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну
особу між регіонами України
Аi2 = 0,45 * 0.165/0,55604 = 0,133
.5 Розрахунок інтегральних показників
Розрахунок інтегрального індикатора за кожною
сферою та для першого методу розрахунку нормалізованих значень індикаторів
здійснюється за формулою:
= (9),
де аij - вагові коефіцієнти, що визначають
ступінь внеску i-го показника в інтегральний індекс;- нормалізовані значення
вхідних показників хij , розраховані за першим методом.
Розрахунок інтегрального індикатора за кожною
сферою для другого методу розрахунку нормалізованих значень індикаторів
здійснюється за формулою:
= (10),
де аij - вагові коефіцієнти, що визначають
ступінь внеску i-го показника в інтегральний індекс;- нормалізовані значення
вхідних показників хij, розраховані за другим методом.
. Узагальнений інтегральний індикатор за кожною
сферою:
= (Ij1 + Ij2)/2 (11).
. Інтегральний індикатор економічної безпеки
України в цілому розраховується за формулою:
І = (12),
де bj - вагові коефіцієнти сфер економіки.
Ваговий коефіцієнт j-ї сфери визначається
експертним шляхом серед N-го числа експертів як відношення суми балів, що дали
всі експерти даній сфері, до загальної суми балів.
(13),
де -
оцінка j-ї сфери, яку дав n-й експерт; - кількість експертів;
М - кількість сфер економіки.
Рівень перерозподілу ВВП через зведенений бюджет
(без урахування доходів Пенсійного фонду),
Аi1 = 0.444 * 0,2023 = 0,08982
Відношення дефіциту (-), профіциту (+)
державного бюджету до ВВП
Аi2 = 0,5 * 0,2023 = 0,10115
Покриття дефіциту зведеного бюджету за рахунок
зовнішніх запозичень
Аi2 = 0,5668 * 0,2023 = 0,11466
Дефіцит (-)/профіцит (+) торговельного балансу,
% до загального обсягу зовнішньої торгівлі
Аi2 = 0,5 * 0,2023 = 0,10115
Обсяг трансфертів з державного бюджетуу, % до
ВВП
Аi2 = 0,418 * 0,2023 = 0,08456
Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну
особу між регіонами України
Аi2 = 0,45 * 0,2023 = 0,091035
В умовах прискореної глобалізації світового
господарства однією з найважливіших економічних проблем в Україні, починаючи з
90-х років XX ст., є зростання загроз фінансовій і, зокрема, бюджетній безпеці
України. Це зумовлено негативною динамікою розвитку процесів у
соціально-економічній сфері, зокрема, розладом системи державних фінансів та
фінансів господарюючих суб'єктів, що останніми роками все більш посилюється і
проявляється в хронічному дефіциті бюджетних коштів.
Бюджетна безпека - це спроможність бюджетної
системи забезпечити фінансову самостійність держави та ефективне використання
нею бюджетних коштів в процесі виконання функцій соціального захисту;
державного управління і міжнародної діяльності; фінансування науки, освіти,
культури і охорони здоров'я; забезпечення національної безпеки і оборони,
реалізації інвестиційної та екологічної політики.
Рівень бюджетної безпеки держави є обернено
пропорційним до величини бюджетного дефіциту. При цьому дефіцит виступає чи не
найважливішим чинником в системі загроз не лише бюджетній, а й фінансовій
безпеці держави загалом. Після вступу України до МВФ та Міжнародного банку
реконструкції та розвитку дефіцит Державного бюджету офіційно фіксується ,
причому в такій формі, як це заведено в більшості країн, і встановлюються
джерела його покриття. На рис.1 представлено динаміку співвідношення дефіциту
(профіциту) Державного бюджету України до ВВП за 2004-2012рр.(у %).
Як видно з наведених даних, протягом останніх 8
років стан Державного бюджету характеризується в основному як дефіцитний, що
спричиняє не лише зниження рівня бюджетної і фінансової безпеки, а й низку
інших наслідків для економіки держави.
Рис. 1 Динаміка співвідношення
дефіциту (профіциту) Державного бюджету України до ВВП за 2004-2012 рр., у %
Рівень безпеки держави буде
змінюватись у залежності від того, яким чином держава управляє цим дефіцитом,
тобто, які методи обираються для збалансування бюджету і його покриття.
До основних індикаторів, які
характеризують стан бюджетної безпеки, згідно Методики розрахунку рівня
економічної безпеки України, затвердженої Наказом Міністерства економіки
України належать: рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет (без
урахування доходів Пенсійного фонду), відношення дефіциту, профіциту державного
бюджету до ВВП, відношення профіциту торговельного балансу до загального обсягу
зовнішньої торгівлі, обсяг трансфертів з державного бюджету до ВВП. Автором за
цією Методикою проведено аналіз основних індикаторів бюджетної безпеки держави.
Вихідними даними для розрахунку вказаних індикаторів є звітні показники
Державного комітету статистики України, Рахункової палати України, Міністерства
фінансів України, Державного казначейства України [2, с. 34]. Результати
розрахунків та порівняння їх значень з «пороговими» наведено в таблиці
Аналіз даних індикаторів свідчить
про те, що деякі показники виходять за межі «порогових» значень. Так, динаміка
показника відношення дефіциту/профіциту торговельного балансу до загального
обсягу зовнішньої торгівлі є нестійкою.
Таблиця
Порівняння фактичних значень
індикаторів бюджетної безпеки України з «пороговими» значеннями
Показники
|
Порогове
значення
|
2004
|
2005
|
2006
|
2007
|
2008
|
2009
|
2010
|
2011
|
2012
(січень-листопад)
|
1.Показник
дефіциту/ профіциту Державного бюджету, % до ВВП
|
не
більше 3
|
-0,9
|
-1,4
|
0,5
|
-0,4
|
-3,0
|
-1,8
|
-0,7
|
-1,37
|
0,066
|
2.Рівень
перерозподілу ВВП через Зведений бюджет , % до ВВП
|
не
більше 30
|
18,8
|
26,9
|
28,2
|
26,5
|
30,4
|
31,6
|
30,8
|
30,56
|
3.
Відношення дефіциту/профіциту торговельного балансу до загального обсягу
зовнішньої торгівлі, %
|
не
більше 5
|
5,88
|
2,9
|
7,95
|
4,44
|
12,05
|
1,5
|
-6,1
|
-12,7
|
6,8
|
4.
Обсяг трансфертів з Державного бюджету, % до ВВП
|
не
більше 10-15
|
2,57
|
3,54
|
3,9
|
4,38
|
4,87
|
5,3
|
6,35
|
6,26
|
6,2604
|
5.
Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України, %
|
не
більше 20-30
|
44,3
|
45,5
|
30,3
|
28,48
|
33,26
|
25,65
|
21,27
|
20,8
|
-
|
* ( "-" - дані відсутні )
Значне відхилення від «порогового» значення
зафіксовано у 2008 та 2011 рр. ( 12,05% та -12,7% відповідно). Причому у 2010 і
2011 рр. простежується негативно зростаюча тенденція дефіциту торговельного
балансу. Однак, вже у 2012 р. відбулося різке збільшення даного індикатора до
6,8 %.
Незважаючи на те, що кошти перерозподіляються
через Зведений бюджет протягом останніх 8 років в межах допустимих значень
(лише у 2009-2012 рр. визначається незначне перевищення у середньому на 0,84
%), стійка тенденція до зростання цього показника свідчить про перевищення
темпів росту доходів бюджету над темпами росту ВВП, що, в свою чергу, створює
боргову небезпеку держави. Загалом, через зведений бюджет в останні роки
розподілялось 18,8-31,6% ВВП.
Стійка тенденція до зростання трансфертів
свідчить про збільшення обсягів дотацій та субвенцій з Державного бюджету і в
цілому про надмірну фінансову децентралізацію (за останні 8 років простежується
збільшення даного індикатора кожного року в середньому на 0,46%), що за
сучасних умов не є позитивним явищем. Максимальне значення даного показника
становило 6,35 % ВВП у 2010 році.
Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну
особу між регіонами України також залишається в межах норми і становить в
середньому 30,9% протягом 8 років.
Отже, з вище наведеного можна виділити наступні
пропозиції щодо поліпшення фінансової та бюджетної безпеки, зокрема:
необхідно розробити Концепцію
фінансової безпеки України, яка б враховувала у собі орієнтацію України в
інтеграцію в європейські структури та специфіку національної фінансової
системи;
забезпечити вчасне та бездефіцитне прийняття
Державного бюджету;
раціоналізувати структуру бюджетних
видатків;
створити ефективну систему контролю за
використанням бюджетних коштів;
посилити платіжну дисципліну всіх
суб'єктів господарської діяльності;
для забезпечення стійкості бюджетної
системи створити ефективно діючий Стабілізаційний фонд;
удосконалити діючу Методику, увівши
додаткові індикатори бюджетної безпеки, такі як, наприклад, обсяг трансфертів з
Державного бюджету у відсотках до доходів місцевого бюджету, який можна було
використовувати для оцінки бюджетної безпеки регіонів;
вдосконалити нормативно-правовову базу
щодо формування доходної і видаткової частин бюджету з метою зниження ризиків
їх невиконання.
Також доцільно здійснювати постійний моніторинг
і аналіз умов, чинників, загроз та індикаторів фінансової безпеки, в тому числі
й бюджетної, і на їх основі прогнозувати значення показників у перспективі,
розробляти і здійснювати конкретні заходи щодо підтримання фінансової безпеки
на належному рівні, а також вивчати досвід із існуючих заходів щодо уникнення і
ліквідації загроз фінансовій безпеці в інших країнах.
Література
Бойчик
І.М. Економіка підприємства. - К.: Каравела, 2011 - 298 с.
Гальчинський
А.С. Основи економічних знань. - К.: Вища школа, 2009- 544с.
Задоя
А.А. Основы экономической теории - М.: Рыбари, 2010 - 403 с.
Задоя
О. А. Макроекономіка. - К.: Четверта хвиля, 2009 - 247 с.
Горобчук
Т.Т. Макроекономіка. - К.: ЦУЛ, 2013 -236 с.
Економіка
підприємства / За ред. С.Ф. Покропивного - К.: КНЕУ, 2011 - 558с.
Економічний
словник-довідник / За ред. С.В. Мочерного - К.: Феміна, 2009 - 368 с.
Общая
теория денег и кредита / Под ред. Е.Ф. Жукова - М.: Е.Ф. Жукова. - М.: Банки и
биржи , ЮНИТИ, 2008 - 359 с.
Майорова
Т.В. Інвестиційна діяльність - К.: ЦУЛ, 2012 - 376 с.
Опарін
В.М. Фінанси - К.: КНЕУ, 2009. - 164 с.
Основи
економічної теорії / За ред. С.В. Мочерного - К.: Академія, 2009 - 468 с.
Основи
ринкової економіки / За ред. В.М. Петюха.- К.: Урожай, 2009- 400 с.