|
Миколаївський
регіон
|
|
Наявне
населення (осіб)
|
1166224
|
|
Постійне
населення (осіб)
|
1165509
|
На території області мешкає більш як 100 нації та
народностей. Переважну кількість населення складають українці - понад 81,9%, до
14,1% населення регіону - росіяни. В раді випадків досить компактно проживають
молдовани, болгари та греки. Такий склад населення є сприятливим фактором для
розвитку взаємовигідних зв'язків з багатьма державами світу, шляхом створення
спільних підприємств та іншого співробітництва.
Адміністративно область поділена на 19 районів. В області
налічується 5 міст обласного підпорядкування, 17 селищ міського типу та понад
908 сільських населених пунктів.
Промисловий потенціал області сконцентрований головним
чином в п'яти містах обласного підпорядкування, питома вага яких в
загальнообласних обсягах промислової продукції досягає майже 95%. Місто
Миколаїв є центром машинобудування, в тому числі суднобудування, кольорової
металургії, харчової та легкої промисловості області. В м. Южноукраїнськ
розташована атомна станція, яка дає понад 20% промислової продукції області.
Промислова спеціалізація м. Первомайськ визначається виробництвом дизелів та
дизель-генераторів, сільськогосподарського обладнання, цукру, молочних
консервів та швейних виробів. Місто Вознесенськ спеціалізується на виробництві
шкір, харчової та швейної продукції, а м. Очаків - рибних консервів. Питома
вага підприємств міст Первомайськ, Вознесенськ та Очаків в загальнообласних обсягах
промислової продукції становить відповідно 1,8; 5,6 та 0,1%.
Мінерально-сировинні ресурси на території області
представлені значними запасами будівельних матеріалів. Республіканське значення
мають родовища різнобарвних гранітів, що відзначаються широкою гамою кольорів і
високими декоративними якостями, з них виготовляються декоративно-оздоблювальні
вироби. Розвідані запаси чотирьох родовищ гранітів досягають 20 млн. куб.
метрів, що становить близько 10% запасів України.
З інших будівельних матеріалів домінують розвідані запаси
будівельного каміння - понад 480 млн. куб. м (6,1% запасів України), матеріалу
для виробництва буто-щебневої продукції. Запаси сировини для виробництва
цементу - карбонатні та глинисті породи досягають 85 млн. тонн (3,5% запасів
України).
Промислове значення мають також поклади вапняків, гнейсів,
кварцових пісків та глини для виробництва вапна, цегли, шляхових матеріалів
тощо. На території області розвідані поклади кобальто-нікелевих руд - понад 3
млн. тонн, що складає близько 7% запасів України, мінеральної води, лікувальної
грязі тощо.
Сприятливими факторами економіко-географічного положення
Миколаївської області є її близькість до великих промислових центрів
Донецько-Придніпровського регіону та вихід до Чорного моря. Це посилює значення
області в територіальному поділі праці, зумовлює розвиток портового
господарства, морського транспорту республіканського та міжнародного значення,
а також рекреаційного господарства.
Природні ресурси регіону, нароблений досвід
зовнішньоекономічного співробітництва, наявність різноманітних форм власності
відкривають широкі можливості для раціонального використання інвестицій
закордонних партнерів [4].
2.
Інвестиційні переваги та пріоритети миколаївського регіону
На сьогоднішній день інвестиційна привабливість
вітчизняного аграрного сектора стабільно зростає. Сільське господарство
Миколаївської області, в тому числі, потребує постійного втручання з боку
іноземних інвесторів. Це є одним із найактуальніших питань, тому що
агропромисловий сектор вважається одним з перспективних для інвестування
проектів.
Інвестиційна привабливість Миколаївської області
зумовлена насамперед цілою низкою факторів, основними з яких є [5]:
— наявність
сприятливих умов для розвитку агропромислового комплексу;
— вигідне географічним
положенням;
— наявність та
розвиненість транспортної інфраструктури (залізничного, автомобільного,
морського, річкового та інших видів транспорту);
— підтримка
місцевими органами влади інвестиційної діяльності та поліпшенням інвестиційного
клімату;
— зручне
розташування 4 митних пунктів;
— доступність до
ринків країн Європи, СНД, Азії та Африки;
— високий освітній
рівень трудових ресурсів та багато інших.
Одним із основних показників інвестиційної
привабливості вважається наявність в області підприємств з іноземним капіталом,
яких на сьогоднішній день нараховується більше 280. За даними Державної служби
статистики України станом на 1 липня 2013 року обсяг прямих іноземних
інвестицій становив 189,5 млн. дол. США, який збільшився приблизно на 10% (або
на 17,4 млн. дол. США) порівняно з результатами, які були на початку року. В
розрахунку на одну особу населення це складає 385 дол. США.
Іноземними інвесторами виступає більше ніж 48
країн світу, але найбільші їх обсяги надійшли з Кіпру - 90,2 млн дол. США (що
складає 47,6% загального обсягу), Російської Федерації, Білорусі, Нідерландів -
20,2 млн дол. США (10,6%) Польщі та Швейцарії - 18,7 млн дол. США (9,8%).
Завдяки сприянню державною політики можна прогнозувати, що
у наступні 5-10 років українські агропромислові компанії можуть залучити
більше, ніж 20 мільярдів доларів США, що безперечно відобразиться також на
сільськогосподарській галузі Миколаївської області [6].
3.
Аналіз стану інвестиційної активності в регіоні (в розрізі галузей,
підприємств, проектів)
Ефективність сучасного
економічного розвитку будь-якого суб'єкта господарювання нерозривно пов'язана
із підвищенням інвестиційної привабливості підприємств як для залучення
іноземних інвестицій, так і для міжрегіонального перерозподілу інвестиційних
ресурсів.
Пилитяк А.В. визначає інвестиційну
привабливість як інтегральну характеристику окремих підприємств як об'єктів
майбутнього інвестування з позиції перспективності розвитку виробництва й
обсягів збуту продукції, ефективності використання активів, їх ліквідності,
стану платоспроможності та фінансової стійкості [3]. Дане трактування є більш
суттєвим, тому що інтегральна характеристика підприємства дає змогу інвестору
зіставити її із власними інвестиційними цілями та зробити висновок про
доцільність вкладання коштів.
Миколаївська область є
привабливим для інвестування регіоном на півдні України завдяки значному
промисловому і науково-технічному потенціалу, вигідному географічному
положенню, розвинутій транспортній інфраструктурі, високому освітньому рівню
населення, висококваліфікованим трудовим ресурсам, наявності природних
багатств, доступності до ринків країн СНД, Європи, Азії й Африки.
Промисловий комплекс
Миколаївщини має великий потенціал, свідченням чого є виробництво на
підприємствах області майже 40% продукції суднобудування України, понад 70%
державного виробництва газових турбін, більше 80% обсягів виробництва глинозему
(сировини для виробництва алюмінію), близько 10% електроенергії України (в тому
числі близько 21,5% електроенергії виробленої атомними станціями України), 7% цементу,
близько 17% шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів та понад 45% фруктових
соків вироблених на території України [7].
Родючі південні чорноземи
Миколаївської області сприяють вирощуванню великих врожаїв зернових культур,
винограду, овочів, соняшнику та інших сільськогосподарських культур. Питома
вага зернових та зернобобових культур області у загальнодержавному обсязі
становить 5,4%, соняшнику - 8,6%, овочів - 4%.
Туристично-рекреаційний
комплекс Миколаївщини представлений національним археологічним заповідником
"Ольвія", чорноморськими курортними зонами Коблева та Очакова,
регіональними ландшафтними парками "Гранітно-степове Побужжя" і
"Кінбурнська коса", в яких щорічно відпочивають сотні тисяч гостей з
усіх регіонів України та багатьох країн світу.
Інвестиційній
привабливості Миколаївського регіону сприяє розвинута транспортна
інфраструктура, науково-технічний потенціал та сучасні інформаційні та
енергетичні мережі.
Однією із стратегічних
задач соціально-економічного розвитку регіону є розвиток транспортного
потенціалу Миколаївської області. Географічне розташування області на вході до
внутрішніх водних шляхів, розгалужена потужна транспортна система, до складу
якої входять всі види транспорту (залізничний, морський, річковий,
автомобільний, авіаційний та трубопровідний), наявність судноплавних водних
артерій - все це відіграє провідну роль для розвитку Миколаївського
транспортного (інтермодального) вузла.
Науковий комплекс
Миколаївської області представлений 16 вищими навчальними закладами, які щорічно
випускають більш ніж 12 тисяч фахівців.
На сьогодні в області успішно реалізують
інвестиційні проекти компанії зі світовим ім'ям: PepsiCo (ТОВ
"Сандора" є виробником натуральних фруктових та плодоовочевих соків,
нектарів, напоїв, і виноградних вин), Dyckerhoff (ОАО "Югцемент"),
SunInterbrew ("Сан ІнБев Україна", які виробляють пиво України),
РусАл (Миколаївський Глиноземний завод, який виробляє металургійний глинозем),
ТОВ "Миколаївський морський порт "Ніка-Тера", ПрАТ
"Лакталіс-Миколаїв", та інші [2].
Переважна більшість
інвестицій сконцентрована в обласному центрі (близько 88%), решта надходжень -
у містах Вознесенську, Очакові, Первомайську, Березанському, Вознесенському,
Жовтневому, Кривоозерському, Миколаївському, Первомайському та Снігурівському районах
(від 0,1% до 8% загального обсягу інвестицій).
В умовах постійного
підвищення цін на енергоресурси промислові підприємства поновлюють виробничі
фонди та вводять енергозберігаючі технології у виробництво, що є стимулом для
збільшення обсягів інвестицій. Цьому сприятиме прийнятий Закон України
"Про внесення змін до Закону України "Про спеціальні режими
інноваційної діяльності технологічних парків" та інших законів України, що
стимулюватиме імпорт інвестиційної продукції шляхом фінансової підтримки та надання
цільових субсидій для реалізації проектів технологічних парків у вигляді
безвідсоткового кредитування, звільнення від ввізного мита при ввезенні нового
устаткування, обладнання, комплектуючих, матеріалів тощо.
4.
Заходи з підвищення інвестиційної привабливості миколаївського регіону
Серед причин низької інвестиційної привабливості
Миколаївської області можна назвати відсутність необхідних ринкових інституцій,
що покликані забезпечити стабільне функціонування правової системи, що гарантує
права власності, дотримання контрактних зобов'язань, дієвість антимонопольного
законодавства й ін. Відсутність історичних традицій, що визначають правила і
норми поводження економічних суб'єктів, також перешкоджає прийняттю
інвестиційних рішень. Стримує підвищення інвестиційної привабливості нашої
економіки і нерозвиненість ринкової інфраструктури (банківська, фінансова
системи, сучасні телекомунікаційні засоби, транспортні комунікації й ін.).
Серед першочергових заходів для поліпшення
економічної ситуації в області можна назвати наступні [1]:
— розвиток ринкових
відносин;
— проведення
приватизації; забезпечення випереджального росту інвестицій;
— інтенсивне
відновлення основного капіталу;
— скорочення частки
тіньового сектора;
— забезпечення
відкритості економіки;
— поліпшення
інвестиційного клімату.
Пріоритетною задачею поточного етапу є створення
правових і економічних умов функціонування ринкового механізму. Лібералізація
законодавства по прямих іноземних інвестиціях буде стимулювати приплив
приватних вкладень у прибуткові галузі економіки і ріст ефективності
виробництва. Створення правових, економічних інститутів, розвиток банківської,
фінансової інфраструктури, формування середнього класу і прихід нового
покоління підприємців обумовлять становлення в Україні інституціональної
системи ринкового типу.
Висновки
У сучасних умовах розвитку економіки іноземні
інвестиції відіграють особливу роль серед форм міжнародного руху капіталу,
оскільки вони є найважливішим засобом забезпечення структурних зрушень у
народному господарстві, технічного прогресу, підвищення якісних показників
господарської діяльності на мікро - і макрорівнях. Активізація інвестування є
одним із найдійовіших механізмів соціально-економічних перетворень, визначає
процес розширеного відтворення.
Сьогодні від ефективності інвестиційної політики
залежить стан виробництва, положення та рівень технічного оснащення основних
фондів підприємств народного господарства, можливості структурної перебудови
економіки, рішення соціальних та екологічних проблем.
Обмеженість економічних ресурсів поставила
область перед проблемою пошуку додаткових джерел фінансування. Одним з них є
прямі іноземні інвестиції, що дають ряд переваг у порівнянні з національними
джерелами капіталу, тому що дозволяють забезпечити організацію фірм,
упровадження ноу-хау і нових форм менеджменту, створення нових робочих місць і
активізацію виробничого циклу, а також стимулюють розвиток малого бізнесу.
Список
використаної літератури
1. Кредісов А.І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч.
посібник: 2-ге вид., випр. і доп., Київ: ВІРА-Р, 2012. - 552 с.
. Федоренко В.Г. Інвестиційний менеджмент: Навч. посібник. - К.,
2011.
. Статистичний збірник "Інвестиції зовнішньоекономічної
діяльності" / Державний комітет статистики України; За ред.Л.М. Овденко. -
Київ, 2010. - 62 с.
4.
<http://www.rada.com.ua/ukr/RegionsPotential/Mykolaiv/>
.
http://www.gorsovet. mk.ua
.
http://www.rtpp.com.ua
.
http://invest. mk-oda.gov.ua/ <http://invest.mk-oda.gov.ua/>