Безробіття та його рівень в Полтавській області за 2000–2015 рр.
Безробіття та його рівень в Полтавській області за 2000-2015 рр.
Вступ
безробіття соціальний економічний
Проблема безробіття є одним із найхарактерніших проявів хворобливого стану економіки будь-якої країни.
Актуальність даної проблеми для України протягом останніх років зросла через наслідки фінансової кризи 2008-2009 рр та нестабільність економічної і політичної ситуації 2014 р.
Метою дослідження є аналіз поточної ситуації рівня безробіття в Полтавській області та розробка практичних порад щодо потенційних шляхів покращення становища в регіоні.
Дослідження спрямоване на виконання наступних завдань:
* Визначення поняття безробіття, його суті, аспектів прояву та основних характеристик.
* Виявлення можливих причин безробіття в регіоні, аналіз його рівня та динаміки за останні роки.
* Розробка пропозицій щодо оптимізації рівня безробіття в Полтавській області.
Предметом даного дослідження виступає категорія безробіття, його теоретичні аспекти та практичні форми прояву і інструменти контролю.
Обєктом дослідження є рівень зайнятості в Полтавській області.
У процесі проведення аналітичної роботи використовувались матеріали законодавчих та виконавчих органів влади України, статистичні дані Державного комітету статистики, Головного управління статистики в Полтавській області, наукові публікації на дану тему.
1. Теоретична суть категорії безробіття
.1 Визначення поняття безробіття, його економічна, юридична, соціальна сутність. Форми та види безробіття
У загальному розумінні, безробіття - це стан частки трудових ресурсів, яка не має можливостей для існування і відтворення робочої сили завдяки праці.
Відповідно до Статті 2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визначаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачуваних чинним законодавством доходів і зареєстровані в Державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Виходячи із одночасного впливу як на соціальний так і на економічний аспект існування держави, безробіття є основною проблемою сучасного суспільства. Безробіття в понятті ринкової економіки - це стан ринку трудових ресурсів за умов, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї. Безробітними за класифікацією Міжнародної організації праці (МОП) є особи віком 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом основним умовам:
а) не мали роботи (прибуткового заняття);
б) активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню, тобто робили конкретні кроки протягом названого періоду з метою знайти оплачувану роботу за наймом чи на власному підприємстві;
До категорії безробітних відносяться також особи, які приступають до роботи протягом найближчих 2-х тижнів; знайшли роботу, чекають відповіді; навчаються за направленням служби зайнятості.
Відповідно до причин цього явища розрізняють природне та економічне (вимушене) безробіття. Природне - повязане з пошуком роботи, переходом на іншу. Може існувати за наявності робочих місць і небажання працювати. Економічне (вимушене) - людина бажає працювати, шукає роботу, але немає робочих місць; працівників звільняють із роботи з економічних причин (скорочення, закриття виробництва, переоснащення тощо). Сукупність природного і економічного безробіття становить фактичне (поточне) безробіття країни.
Формами безробіття є: добровільне, фрикційне, структурне (технологічне, конверсійне), циклічне, сезонне, регіональне, інституціональне, тривале (понад 6 місяців) і застійне (понад рік), приховане безробіття. Добровільне безробіття - це стан, коли частина трудових ресурсів не хоче працювати за нижчу заробітну плату або взагалі не хоче працювати. Фрикційне безробіття повязане із зміною професій, добровільною зміною місця роботи і пошуками іншої, переїздом в інший регіон. Це тимчасова незайнятість, повязана з переходом з однієї роботи на іншу. Структурне - виникає внаслідок незбігу попиту і пропозиції робочої сили за структурних змін в економіці та невідповідності кваліфікації за зміни попиту. Технологічне безробіття викликається зміною технології виробництва, його модернізацією, роботизацією тощо. Конверсійне - спричиняється скороченням чисельності армії та зайнятих у галузях оборонної промисловості. Циклічне безробіття визначається циклічним розвитком суспільного виробництва; зумовлює відхилення фактичної норми безробіття від природної. Сезонне - повязане із сезонністю праці в деяких галузях (с/г, туризм, будівництво). Регіональне безробіття виникає внаслідок диспропорцій між попитом і пропозицією людського ресурсу у регіоні. Інституціональне - або безробіття очікувань, викликане небажанням деякої частини працездатного населення працювати, у звязку з гарантією виплати державою допомоги по безробіттю. Приховане спричинене низькою конкурентоспроможністю дрібних виробників. Під прихованим безробіттям розуміють також стан, коли кількість робітників перевищує обєктивну потребу в них.
1.2 Основні причини безробіття
З економічної точки зору існують різні підходи до визначення причин безробіття. Нижче наведені традиційні пояснення.
Безробіття виникає через надмірно високу заробітну плату. Ця думка належить представникам класичної школи в економічній теорії. Її логіка така: на ринку праці може завжди встановитися такий рівень заробітної плати, який врівноважить попит і пропозицію, забезпечуючи повну зайнятість. Але через певні причини зарплата зростає (тиск профспілок). За цих умов підприємці не можуть брати на роботу всіх бажаючих, адже їх витрати на зарплату збільшуються. Виникає надлишок працездатних, тобто безробіття.
Безробіття виникає через недостатній попит на товари і послуги. Це пояснення належить Дж.М. Кейнсу і представникам Стокгольмської школи. Вони шукали причину безробіття у зменшенні сукупного попиту. Найдинамічнішим елементом сукупного попиту є споживчі витрати. Щоб подолати невідповідність між пропозицією та попитом, яка загрожує скороченням виробництва і появою безробіття, треба здійснити державні заходи, спрямовані на стимулювання попиту, наприклад: збільшувати державну допомогу малозабезпеченим, знижувати податки тощо.
Безробіття виникає через негнучку структуру ринку праці, а саме через нездатність швидко реагувати на зміни в попиті на трудові ресурси. Автори цього пояснення (його можна визначити як «структурне») виходять з того, що ринок праці - явище динамічне. На ньому постійно появляються нові працівники і нові робочі місця. Але нові робочі місця призначаються не для будь-яких працівників і лише на певних територіях. Для досягнення відповідності між працівниками і робочими місцями перші мають пройти перекваліфікацію, набути нових професій та досвіду чи переїхати на нове місце проживання. Прихильники цього пояснення причин безробіття пропонують: вивчати ринок праці і широко інформувати населення про його стан та тенденції, зробити гнучкішою систему освіти, створити мережу закладів з перекваліфікації працівників, стимулювати та забезпечувати в разі потреби зміну роботи і місця проживання (державна допомого, податкові пільги тощо).
Безробіття виникає через те, що в процесі нагромадження капіталу дедалі менша його частина спрямовується для найму робітників і дедалі більша - у засоби виробництва. Отже, зменшується попит на робочу силу. Це пояснення ґрунтується на ідеї, яка дістала назву «загального закону капіталістичного нагромадження», який був сформульований Карлом Марксом. Він стверджував, що збільшення багатства капіталістичного суспільства водночас призводить до погіршення становища пролетаріату й одним із проявів цього погіршення є зростання безробіття. Маркс вважав, що технічний прогрес спонукає власника капіталу спрямувати дедалі більшу його частину в засоби виробництва і дедалі меншу - у робочу силу. Але «винним» у цьому є не технічний прогрес, а характер виробничих відносин. Звідси робився висновок: подолати безробіття можна лише позбавившись капіталістичних відносин.
Узагальнюючи ці підходи, можна зробити висновок, що безробіття зумовлене комплексом головних причин:
*структурними змінами в економіці;
*нерівномірністю розвитку продуктивних сил у народному господарстві, в окремих регіонах;
*постійним прогресом техніки, особливо його революційної форми НТР;
*пошуком працівниками нових робочих місць, де вища заробітна плата, змістовніша робота;
*диспропорційністю розвитку економіки, її циклічними коливаннями;
*обмеженістю попиту на товари і послуги тощо.
2. Аналіз безробіття в Полтавській області
Кількість економічно активного населення працездатного віку за 2000-2014 рік зменшилась на 4,9%. Найнижчий показник був у 2002 році (68,5%) найвищий у 2000 (76%). Коефіцієнт обороту робочої сили по прийому (звільненню) розраховується як відношення кількості прийнятих (звільнених) до середньооблікової кількості штатних працівників. Цей показник у 2014 році порівняно з 2013 роком скоротився на 5,6% по прийому і на 2,4% по звільненню. Зменшення коефіцієнтів оборотності робочої сили свідчить про зниження частоти звільнення одних робітників і прийом на роботу інших.
Середньооблікова кількість штатних працівників у 2014 році порівняно з 2013 роком скоротилась на 4,4%. Середня заробітна плата зросла і у% до прожиткового мінімуму склала 261,0% у 2014 році порівняно з 81,5% у 2000.
Загалом ріст склав 320%.
Таблиця 1. Основні показники ринку праці у 2000-2014 рр.
Економічно активне населенняу тому числіСередня тривалість пошуку роботи безробітними за методологією МОП), місяціву віці 15-70 роківпрацездатного вікузайняте населеннябезробітне населення (за методологією МОП)в середньому, тис. осібу% до населення відповідної вікової групив середньому, тис. осібу% до населення відповідної вікової групиу віці 15-70 роківпрацездатного вікуу віці 15-70 роківпрацездатного вікув середньому, тис. осібу% до населення відповідної вікової групив середньому, тис. осібу% до населення відповідної вікової групив середньому, тис. осібу% до економічно активного населення відповідної вікової групив середньому, тис. осібу% до економічно активного населення відповідної вікової групи2000748,262,5708,976,0672,356,2633,667,975,910,175,310,6112001727,661,1683,073,1670,456,3625,967,057,27,957,18,4102002668,356,4639,168,5629,653,2600,464,438,75,838,76,1102003722,861,1683,573,2662,856,0623,866,860,08,359,78,7102004723,661,2690,774,0670,356,7637,868,353,37,452,97,782005744,562,9681,073,2690,358,3627,167,454,27,353,97,982006744,963,0683,073,6692,758,6630,868,052,27,052,27,682007744,063,4694,875,2695,259,2646,069,948,86,648,87,072008739,363,7691,875,4691,659,6644,170,247,76,547,76,972009721,063,2662,172,9647,156,7588,264,773,910,273,911,262010714,063,4661,673,6644,857,3592,465,969,29,769,210,592011720,264,7662,974,5654,258,8597,267,166,09,265,79,982012713,964,8663,874,4652,759,3602,667,661,28,661,29,282013706,064,7662,574,2648,359,4604,867,757,78,257,78,782014681,262,9660,773,9602,955,7582,865,278,311,577,911,8Це, звісно, сумні показники, які свідчать про неефективну діяльність по боротьбі з безробіттям.
Кількість економічно активного населення зареєстрованого у державній службі зайнятості, кількість громадян, що скористались послугами державної служби зайнятості у 2014 році порівняно з 2007 скоротились майже вдвічі, що свідчить про недовіру і розчарування людей у державній допомозі по працевлаштуванню. Більшість громадян надають перевагу самостійному пошуку роботи. Середній розмір допомоги
по безробіттю навпаки зріс і у 2014 році становив 1283,4 грн. порівняно з показником 2007 року - 346,97 грн. [дані взято з Табл.2 і Табл.3].
Таблиця 2. Зареєстроване безробіття у 2014 році
(на кінець звітного періоду)Кількість зареєстрованих безробітнихСередній розмір допомоги за місяць, гривеньосібу% до населення працездатного вікуВсьогоз них отримують допомогу по безробіттюСічень27453239133,11206,1Лютий27873244233,11254,2Березень25440217422,81384,2Квітень22462184832,51216,4Травень20766168222,31213,7Червень19803157602,21150,6Липень20080157202,31194,6Серпень19978158992,31172,3Вересень19831154772,21145,9Жовтень20533159692,31214,1Листопад24225189012,71168,8Грудень30271256553,41283,4
Таблиця 3. Зареєстроване безробіття у 2007 році (на кінець звітного періоду)
Кількість зареєстрованих безробітнихСередній розмір допомоги за місяць, гривеньосібу% до населення працездатного вікуВсьогоз них отримують допомогу по безробіттюСічень39339305874,3297,56Лютий40516310774,5315,62Березень37820284384,2309,18Квітень34330254703,8316,61Травень32526242583,6311,92Червень30459225093,4307,21Липень29260214663,2296,11Серпень28730229093,2293,77Вересень27862200923,1293,22Жовтень26880193653,0315,13Листопад28767212073,2329,15Грудень32846247293,6346,97
Потреба підприємств у працівниках (у 2014 році порівняно з 2007) скоротилась у [6]:
) сільському господарстві - на 72,8%
) промисловості - на 53,4% а саме:
* переробній промисловості - на 54%
* виробництві і розподілу енергії, газу, води - на 80,5%
) будівництві - на 66,8%
) фінансовій діяльності - на 88,8%
) наданні послуг підприємцям (операції з нерухомістю) - на 30,7%
) державному управлінні - на 22,3%
) освіті - на 0,9%
Потреба підприємств у працівниках (у 2014 році порівняно з 2007) зросла у [6]:
) видобувній промисловості - на 76,2%
) готельно-ресторанному бізнесі - на 261%
) діяльність транспорту і звязку - на 235%
) медичній сфері - на 19,9%
В 2013 рівень економічно активного населення у сільській місцевості перевищує рівень економічно активного населення у міській місцевості - 77,4% і 72,3% відповідно. Кількість жінок в економічно активному населенні на 7% менше ніж чоловіків. Рівень зайнятості трохи вижчий в сільській місцевості і зайнятих чоловіків більше ніж жінок на 19%. Це не дивно, адже частіше за все, якщо є така можливість, жінки вирішують займатись домогосподарством і доглядом за дітьми, замість роботи. Однак загалом рівень безробіття серед чоловіків вищий ніж серед жінок [дані взято з Табл.4].
Таблиця 4. Економічна активність населення за статтю та місцем проживання у 2013 році
Одиниця виміруВсе населенняЖінкиЧоловікиМіське населенняСільське населенняЕкономічно активне населеннятис. осібу віці 15-70 років706,0340,0366,0425,9280,1працездатного віку662,5312,4350,1405,0257,5Рівень економічної активностіу% до населення відповідної вікової групиу віці 15-70 років64,759,271,062,269,0працездатного віку74,270,577,872,377,4Зайняте населеннятис. осібу віці 15-70 років648,3312,4335,9400,4247,9працездатного віку604,8284,8320,0379,5225,3Рівень зайнятостіу% до населення відповідної вікової групиу віці 15-70 років59,454,365,158,561,1працездатного віку67,764,371,167,767,7Безробітне населеннятис. осібу віці 15-70 років57,727,630,125,532,2працездатного віку57,727,630,125,532,2Рівень безробіттяу% до економічно активного населення відповідної вікової групиу віці 15-70 років8,28,18,26,011,5працездатного віку8,78,88,66,312,5Економічно неактивне населеннятис. осібу віці 15-70 років384,6234,8149,8258,8125,8працездатного віку230,6130,6100,0155,475,2
В 2015 році кількість працевлаштованих в березні зросла на 8,5% порівняно з січнем і становить 10,8%, зріс середній розмір допомоги по безробіттю і також зменшився загальний рівень безробіття на 2,7% [розраховано за даними з Табл.5 і Табл.6].
Таблиця 5. Працевлаштування зареєстрованих безробітних у 2015 році
Працевлаштовано зареєстрованих безробітних за місяцьосібу% до кількості громадян, які мали статус безробітного впродовж місяцяСічень8002,3Лютий14584,0Березень403310,8
Таблиця 6. Попит та пропозиція робочої сили у 2015 році
(на кінець звітного періоду, осіб)Кількість зареєстрованих безробітнихПотреба роботодавців у працівниках на заміщення вільних робочих місць (вакантних посад)Навантаження на одне вільне робоче місце (вакантну посаду)Січень32178199616Лютий33162206516Березень31306294811
3. Пропозиції щодо зниження рівня безробіття в Полтавській області
Основними напрямами вирішення проблеми безробіття в Полтавській області є:
*надання податкових пільг підприємствам за кожне нове створене робоче місце;
*збільшення фінансування заходів щодо надання ефективної підтримки пошуку робочих місць безробітними;
*стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу;
*використання страхування на випадок безробіття для субсидування підприємств, які пропонують професійне навчання для внутрішньо - фірмового повторного прийому на роботу;
*відповідність держзамовлення на підготовку спеціалістів вузами полтавщини у відповідності із реальним станом попиту на робочу силу в регіоні;
*збільшення державного фінансування програм професійного навчання в галузях економіки, яким найбільше бракує працівників;
*проведення щомісячного моніторингу працівників звільнених у звязку з ліквідацією підприємств та організацій або скороченням чисельності чи штату працівників, а також неповної зайнятості працівників;
*запровадження методів збалансування сезонних циклів зайнятості в регіоні.
Список використаної літератури
1. Конституція України Cайт Верховної Ради України #"justify">. Закону України «Про зайнятість населення» #"justify">. Базилевич В.Д. Макроекономіка: Підручник. - К.: Знання, 2005. - 851 с.
. Васильченко В.С. Державне регулювання зайнятості: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2005. - 252 с
. Головне управління статистики в Полтавській області #"justify">. Ринок праці в Україні: ринок чи базар - частина третя http://www.cpsr.org.ua/