Зміст
Вступ
Розділ
І. Теоретичні аспекти реструктуризації підприємств в Україні та необхідність
підвищення ринкової вартості
.1
Теоретико-суттєва
характеристика реструктуризації підприємств
.2
Нормативно-правове забезпечення реструктуризації підприємства
.3
Особливості стратегії реструктуризації підприємства
Розділ
ІІ. Аналіз діяльності ЗАТ «Мотор Січ»
.1
Техніко-економічна характеристика підприємства
.2
Аналіз фінансового стану підприємства
.3
Оцінка вартості підприємства з метою його реструктуризації
Розділ
ІІІ. Шляхи підвищення стратегії підприємства в умовах реструктуризації
.1
Напрямки поліпшення фінансового стану підприємства
.2
Фінансовий контролінг в умовах реструктуризації підприємств
.3
Шляхи вдосконалення структури та управління діяльністю суб’єкта підприємництва
при реструктуризації
Висновки
Список
використаної літератури
Додатки
Вступ
Сучасний стан економіки на макро- і
мікрорівні характеризується деформованою структурою виробництва. Одним із
найважливіших завдань розвитку виробничого потенціалу є його структурна
перебудова, яку можна здійснювати, по-перше, за допомогою проведення ефективної
політики реструктуризації та санації потенційно конкурентоспроможних
підприємств, а по-друге, через ліквідацію або повне перепрофілювання збиткових
і збанкрутілих підприємств. Заходи, які реалізуються в процесі проведення
реструктуризації підприємств, часто суттєво відрізняються один від одного.
У бізнесовому середовищі все більшу
роль відіграють такі властивості підприємств, як зовнішньоекономічний
потенціал, здатність забезпечувати постійний розвиток, оновлюючи структуру й
ключові виробничі процеси. Наслідком цього є об’єктивна необхідність проведення
реструктуризаційних змін, удосконалення існуючих та застосування нових підходів
до управління, методів планування й реалізації стратегії та тактики
зовнішньоекономічної діяльності.
Успішне проведення реструктуризації
підприємства потребує від його керівництва комплексного уявлення цього процесу
через розуміння послідовності його реалізації, змісту та завдань основних
етапів. На вирішення цього завдання спрямовані напрацювання низки науковців у
сфері побудови та наочного відображення алгоритмів, моделей та схем процесу
реструктуризації підприємства. Такі розробки дають змогу менеджерам підприємств
забезпечити логічність та послідовність процесу реструктуризації, оцінити
терміни її реалізації, сформувати уявлення про спеціалістів, яких доцільно
залучити до ведення робіт з реструктуризації тощо. Останнім часом в Україні
з'являються випадки проведення реорганізації новим власником підприємства з
метою підвищення прибутковості та ринкової вартості бізнесу. Щоб визначити
якісь об'єктивні засади доцільності застосування процесу розукрупнення або
злиття підприємств розглядається та аналізується ряд чинників, таких як розмір
підприємства; ступінь свободи, який потрібно надати підрозділу підприємства, що
виділяється з нього; оптимальний ступінь самостійності підрозділу, щоб не
зашкодити виробництву материнської компанії та створити умови для його
ефективного розвитку.
Питання проведення
реструктуризаційних перетворень знайшли відображення в наукових працях О.В.
Марценюк [6], Л.І. Міхова [7], А.В. Оганезова [8], А.М. Поддєрьогіна [12], О.Л.
Рудої [6], О.О. Терещенка [10; 11], П.С. Харіва [2] та інших. Проте, незважаючи
на значну кількість досліджень, теоретичні та практичні аспекти здійснення
реструктуризації розкрито не повною мірою, що обмежує можливості розроблення й
обґрунтування дієвих методів її проведення.
Метою роботи є обґрунтування
теоретико-методичних підходів до розробки стратегії реструктуризації
підприємства та вдосконалення системи управління в системі підвищення
ефективності діяльності на підприємстві ЗАТ «Мотор Січ». Досягнення вказаної
мети обумовило необхідність вирішення наступних завдань:
Розглянути теоретичні
аспекти реконструкції підприємства в Україні;
Проаналізувати діяльність
ЗАТ «Мотор Січ» та оцінити вартість підприємства з метою його реструктуризації
Знайти напрямки поліпшення
фінансового стану підприємства та шляхи вдосконалення структури та управління
діяльністю суб’єкта підприємництва при реструктуризації
Об’єкт дослідження - фінансові
відносини, які виникають в процесі реструктуризації підприємства в умовах
ринкових відносин
Предмет дослідження -.
теоретико-методичні підходи до розробки процесу реструктуризації підприємства в
системі підвищення ефективності діяльності підприємства.
Розділ І. Теоретичні аспекти
реструктуризації підприємств в Україні та необхідність підвищення ринкової
вартості
.1 Теоретико-суттєва
характеристика реструктуризації підприємств
Реструктуризація підприємства
трактується як здійснення організаційно-економічних, правових, технічних
заходів, спрямованих на зміну структури підприємства й управління ним, форм
власності, організаційно-правових форм, які здатні привести підприємство до
фінансового оздоровлення, збільшити обсяг випуску конкурентоспроможної
продукції, підвищити ефективність виробництва. По суті, процес реструктуризації
можна розглядати як спосіб зняття суперечностей між вимогами ринкового
середовища і застарілою логікою дій підприємства.
Реструктуризація підприємства
спрямована на те, щоб якнайшвидше забезпечити виживання підприємства та його
конкурентоспроможність на ринку .
Слід зазначити, що на практиці види
реструктуризації мають причинно-наслідковий зв'язок, тому що сфери діяльності й
функції управління підприємства нерозривно пов'язані між собою. Підприємство,
яке розробляє каталог заходів із реструктуризації, повинно чітко визначитися з
її формою, видом і глибиною очікуваних змін, оскільки залежно від стану
суб'єкта господарювання та характеру існуючих проблем системи заходів можуть
принципово відрізнятися. Це, у свою чергу , дозволить здійснювати
цілеспрямоване управління процесом реструктуризації.
На сьогодні термін
"реструктуризація" широко застосовують на практиці та у наукових
дослідженнях для характеристики комплексних змін на рівні економіки держави,
галузей та окремих суб'єктів господарювання. Появу економічної категорії
реструктуризації пов'язують із активізацією процесів реформування підприємств,
спрямованих на підвищення ефективності їх діяльності, на початку 30-х років ХХ
ст. у США, Франції, Німеччині та інших розвинених країнах [13]. Однак
найбільшого поширення термін "реструктуризація" у сучасному його
розумінні набув у 80-х роках минулого століття. Цьому сприяли поширення
реформування компаній у країнах Західної Європи, а також необхідність
перебудови діяльності підприємств країн Центральної та Східної Європи у зв'язку
з переходом до ринкових умов господарювання [13]. Однак, незважаючи на тривалий
період застосування поняття реструктуризації, і досі серед науковців існують
суперечності щодо трактування сутності цього поняття, а також його
взаємозв'язку з суміжними категоріями.
Значну увагу особливостям процесу
реструктуризації приділяли у 80-х роках минулого століття, коли активізувалися
реструктуризаційні зміни на підприємствах. Сутність поняття реструктуризації на
той час розкривалася у працях таких науковців, як М. Портер, Т. Пітерс, А.
Стрікленд, А. Томсон, М. Хаммер та інші. На сьогодні проблематику
трансформаційних процесів на підприємствах також досліджує чимало науковців,
серед них: М. Аістова, М. Білик, І. Карпунь, Ж. Крисько, І. Мазур, С. Скочиляс,
В. Шапіро та інші. Це призвело до виникнення низки сучасних тлумачень поняття
реструктуризації та суміжних цьому процесу категорій. Однак існуючим
напрацюванням в сфері розкриття змісту реструктуризації підприємств характерна
різноспрямованість, відсутність універсального підходу. Це ускладнює розуміння
сутності реструктуризаційних процесів.
Огляд літературних джерел засвідчив
існування близьких за змістом понять, які потребують ідентифікації сутнісної
відмінності між ними. Це такі поняття, як "реструктуризація",
"реорганізація", "трансформація", "реінжиніринг".
Найбільшого поширення у літературі під час опису перетворень у діяльності
підприємства набув термін "реструктуризація". Значна кількість
науковців подає власне бачення сутності цього поняття. Разом з тим, відсутній
універсальний підхід до тлумачення цього терміна.
Аналіз існуючих визначень
реструктуризації дав змогу дійти висновку, що для формування повного уявлення
про економічну сутність категорії реструктуризації підприємства її визначення
повинно включати такі елементи: зміст явища реструктуризації; його перспективна
спрямованість (очікувані результати); обумовлювальні чинники. Вивчення існуючих
трактувань показало, що вони містять дещо різнопланові бачення в рамках одного
або кількох із виділених нами структурних елементів визначення поняття
реструктуризації. З огляду на це, проведемо аналіз підходів науковців до
трактування поняття реструктуризації підприємств стосовно кожного з виділених
елементів. Говорячи про зміст явища реструктуризації, зауважимо, що найбільшого
поширення у літературі набуло його трактування як процесу здійснення
організаційно-економічних, техніко-технологічних, правових і фінансових заходів,
спрямованих на адаптацію підприємства до змін середовища. При цьому, зазвичай,
природа таких заходів не конкретизується. У подібному контексті зміст
реструктуризації розкривається у визначеннях таких авторів, як С. Скочиляс [2],
В. Москаленко та О. Шипунова [3], В. Лук'яніхін і Л. Таранюк [4], Л. Зуєва та
Е. Архипчук [5].
Існують також інші підходи, згідно
із якими реструктуризація підприємства визначається як "сукупність
економічних відносин, пов'язаних із послідовним впровадженням системи
організаційно-економічних, техніко-технологічних, фінансових та правових
заходів, що носять інноваційний характер…" [13], "комплексна
оптимізація системи функціонування підприємства …" [19], "ланцюг
взаємопов'язаних організаційних інновацій …" [20], "зміна комплексної
системи функціонування підприємств …" [21] та інші.
Для оцінки існуючих підходів до
тлумачення змісту процесу реструктуризації підприємств необхідно проаналізувати
буквальне значення терміна "реструктуризація". Так, у дослівному
перекладі з англійської мови реструктуризація означає "зміну
структури". У цьому контексті слушним є зауваження І. Височин [13]
стосовно того, що головною характеристикою реструктуризаційних заходів на
підприємстві є його структурна перебудова.
Термін "структура" в
перекладі з латинської мови означає "порядок, будова, розташування".
Відповідно до Великого тлумачного словника сучасної української мови,
"структура - це взаєморозміщення та певний взаємозв'язок складових частин
цілого, внутрішня будова. Структура також може відноситися до устрою,
організації чого-небудь" [22]. Враховуючи наведені словникові тлумачення,
приділимо більшу увагу розгляду визначень реструктуризації в контексті
структурних перетворень. Як "зміну структури" реструктуризацію
розглядає Р. Кох [23]. Але автор обмежує значення цього терміна тільки зміною
структури капіталу компанії, що відповідає лише фінансовому виду
реструктуризації.
Достатньо повним визначенням у
аналізованому контексті є тлумачення Ж. Крисько, згідно із яким
"реструктуризація є зміною структури економічного суб'єкта (активів,
власності, фінансів, управління) незалежно від його стану під впливом чинників
зовнішнього чи внутрішнього середовища для підвищення конкурентоспроможності з
подальшим зростанням вартості бізнесу" [24]. У поданому визначенні автор
вказує на структурні елементи підприємства, які підлягають змінам під час
реструктуризації, а саме: активи, власність, фінанси та управління. Однак такий
перелік є дещо обмеженим і не враховує, наприклад, технологічних змін у
виробничому процесі, змін у складі персоналу тощо.
Заслуговує уваги також визначення М.
Білик, згідно з яким реструктуризацію розглядають як "систему
організаційно-економічних та інших заходів, спрямованих на реформування його
господарської діяльності та досягнення стратегічних цілей його розвитку шляхом
здійснення необхідних структурних перетворень, адаптованих до зміни факторів
зовнішнього середовища його функціонування" [25]. Незважаючи на
недосконалість висвітлення у цьому визначенні перспективної спрямованості та
обумовлюючих чинників реструктуризації, що буде розглянуто далі, у ньому
достатньо повно та адекватно семантиці розкрито зміст реструктуризації. Отже,
узагальнюючи наведені словникові трактування, дослівні переклади термінів з
іноземних мов та погляди науковців, зміст поняття реструктуризації підприємства
рекомендуємо подавати як процес структурних перетворень на підприємстві шляхом
здійснення заходів організаційно-економічного, техніко-технологічного,
фінансового та правового характеру.
Аналізуючи висвітлення у існуючих
трактуваннях категорії "реструктуризації" її перспективної
спрямованості або очікуваних результатів від впровадження реструктуризаційних
заходів, необхідно виокремити групу авторів, які у поданих визначеннях
наголошують на антикризовому спрямуванні реструктуризації. Поширення подібних
трактувань зумовлене активними змінами у різних сферах діяльності вітчизняних
підприємств на початку 90-х років минулого століття, основною метою яких було
подолання кризових станів. Поняття реструктуризації на той час асоціювалося із
фінансово нестабільними підприємствами, що перебували на межі банкрутства.
Подальше становлення ринкових відносин у державі поставило вітчизняні
підприємства перед фактом доцільності проведення організаційних змін не лише з
метою подолання кризового стану, але і в цілях удосконалення діяльності. Так,
Ж. Крисько [26, с. 38] наголошує на більшій обґрунтованості проведення
реструктуризації в умовах стабільного фінансового стану господарюючого
суб'єкта, оскільки за таких умов підприємство має запас часу та ресурсів для
використання оптимальних методів проведення перетворень. На тенденції поширення
застосування реструктуризаційних заходів на успішних підприємствах наголошують
також І. Мазур та В. Шапіро [21] та інші науковці.
З огляду на це, з часом науковці
вдосконалили тлумачення реструктуризації шляхом повнішого висвітлення її
спонукальних мотивів. Отже, підсумовуючи проведений аналіз сутності поняття
реструктуризації, можна зробити висновок про те, що реструктуризація є:
за змістом: процесом структурних
перетворень на підприємстві шляхом здійснення заходів
організаційно-економічного, техніко-технологічного, фінансового та правового
характеру;
за перспективною спрямованістю:
засобом покращення показників діяльності підприємства, що призводить до
зростання його ринкової вартості;
за обумовлюючими чинниками: способом
адаптації діяльності підприємства до змін зовнішнього та внутрішнього середовищ
функціонування.
З урахуванням зазначеного, сутність
поняття реструктуризації підприємства рекомендуємо розкривати так:
реструктуризація - це процес
структурних перетворень на
підприємстві шляхом здійснення заходів організаційно-економічного,
техніко-технологічного, фінансового та правового характеру, що обумовлений
змінами факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ функціонування
підприємства і спрямований на покращення показників його діяльності та, як
наслідок, зростання ринкової вартості.
.2 Нормативно-правове забезпечення
реструктуризації підприємства
Спробу розкрити зміст заходів, які
уміщує в собі поняття реструктуризації, знаходимо у тлумаченні, наведеному в
Законі України "Про відновлення платоспроможності підприємства-боржника
або визнання його банкрутом". Законодавчо реструктуризацію визначено як
"здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових,
технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом
його поділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає
санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну форми власності,
управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню
підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції,
підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів" [18].
Як бачимо, згідно з наведеним трактуванням, реструктуризаційні заходи
передбачають реорганізацію, а також зміни, які відбуваються у випадку
реорганізації підприємства, а саме: зміни форми власності, управління та
організаційно-правової форми.
Сьогодні одночасно існують, доповнюючи
один одного, такі нормативно-правові документи у сфері реструктуризації
підприємств: Положення про порядок реструктуризації підприємств, затверджене
наказом Фонду державного майна України від 12.04.2002 № 667 [30], Методичні
вказівки щодо проведення реструктуризації державних підприємств, затверджені
наказом Міністерством економіки України від 23.01.98 № 9 [31], Типовий план
реструктуризації та досудової санації підприємств від 27.06.2007 № 353 [32].
Основним нормотворчим документом у
сфері реструктуризації є Положення про порядок реструктуризації підприємств.
Відповідно до цього Положення реструктуризація підприємства - це “здійснення
комплексу організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових,
технічних заходів, спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості
об’єкта приватизації, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної
продукції, підвищення ефективності виробництва” [30].
Державний механізм регулювання
реструктуризації фінансового типу повинен відповідати наступним принципам: державне
регулювання, втілюване в державних методах і важелях, повинне доповнювати й
корегувати ринковий механізм впливу зовнішніх факторів, погодити функціонування
всіх його елементів; державне регулювання повинне бути погоджене з усіма
учасниками процесу фінансової реструктуризації й регулювати пропорції товариств
виробництва на макро- і мікрорівнях.
Активізація державного втручання у
процес реструктуризації в даному секторі сприяє забезпеченню продовольчої
безпеки. Ступінь впливу держави залежить від рівня ефективності фінансової
реструктуризації (рис. 1).
Рис. 1.1. Напрями державного
регулювання фінансової реструктуризації підприємства.
Отже, державне регулювання повинне
здійснюватися переважно за допомогою економічних методів шляхом застосування
комплексних цільових програм.
1.3 Особливості
стратегії реструктуризації підприємства
Проблеми вибору напрямів, об`єктів,
видів реструктуризації та розробка конкретних заходів щодо її проведення є
одними з найскладніших управлінських завдань. Реструктуризація не передбачає
одноразових змін у структурі капіталу або у виробництві. Це складний,
довготривалий та фінансово місткий процес, який має враховувати безліч обмежень
і специфіку тієї компанії, у якій він проводиться. Тому здійснювати його
необхідно лише тоді, коли підприємством поставлені чіткі цілі, розроблена
концепція реструктуризації і, головне, сформована схема, за допомогою якої
необхідно діяти. Останнє підкреслює значну роль управлінської команди та
системи менеджменту у процесі реалізації заходів реструктуризації на
підприємстві.
Розглянемо складові процесу
реструктуризації підприємства докладніше.
Етап 1. Поточний моніторинг
середовища функціонування підприємства та діагностика показників його
діяльності. Незважаючи на багатогранність підходів науковців до моделювання
процесу реструктуризаці підприємств, переважна більшість із них одностайні у
тому, що першим етапом такого процесу має бути виявлення необхідності заходів
реструктуризації. Зазвичай, способи такого виявлення зводяться до діагностики
підприємства.
Етап 2. Виявлення передумов
реструктуризації підприємства. Внаслідок ведення поточного моніторингу
внутрішнього та зовнішнього середовищ підприємства, а також виконання
діагностики показників його діяльності спеціалістами може бути виявлено зміни у
середовищі функціонування або у діяльності самого підприємства, які вимагають
впровадження адаптаційних заходів, зокрема, реструктуризаційного характеру. Для
прикладу, передумовами реструктуризації підприємства можуть бути: розроблення
конкурентною організацією нової ефективної технології виробництва продукції;
динаміка погіршення показників фінансового стану підприємства; прийняття
органами влади регулятивних актів, що впливають на діяльність підприємства
тощо.
Етап 3. Планування процесу
реструктуризації підприємства розпочинається із формулювання цілей
реструктуризації. Важливість такого етапу зумовлена тим, що саме поставлені
цілі лежатимуть в основі подальших управлінських рішень на різних стадіях
процесу реструктуризації. Тривалість реалізації та напрями цілей визначаються
передумовами реструктуризації та повинні висвітлювати планові показники, яких
підприємство прагне досягнути внаслідок проведення реструктуризаційних заходів.
Іншим важливим фактором обґрунтування заходів реструктуризації є умови
функціонування та показники діяльності підприємства, оцінювання та
прогнозування яких слідує за формулюванням цілей реструктуризації.
Результати реалізації перших двох
стадій процесу планування реструктуризації дають змогу приступити до
формулювання альтернативних заходів її проведення, визначення альтернативних
шляхів досягнення планових показників. На основі оцінки сформульованих
альтернатив обирають оптимальний варіант проведення реструктуризації, який за
мінімальних ризиків та затратах ресурсів дасть змогу досягнути цілей
реструктуризації та враховуватиме поточні і прогнозовані умови функціонування
та результати діяльності підприємства.
Етап 4. Створення структури
управління процесом реструктуризації передбачає розподіл повноважень та
відповідальності між працівниками підприємства з метою виконання завдань
реструктуризації. Доцільним є формування на підприємстві проектної
організаційної структури управління на час реалізації програми
реструктуризації.
Етап 5. Мотивування працівників
підприємства передбачає необхідність їх спонукання до виконання робіт,
спрямованих на реалізацію програми реструктуризації та досягнення її цілей. При
цьому важливим є врахування того, що мотивуванню повинні підлягати не лише
безпосередні керівники та виконавці завдань реструктуризації, але і працівники,
робота яких передбачатиме внесення певних коректив у зв'язку з впровадженням
заходів реструктуризації. Це дасть змогу уникнути наслідків опору змінам з боку
персоналу підприємства.
Етап 6. Аналізування рівня виконання
програми реструктуризації, оцінювання фактичної ефективності заходів
реструктуризації підприємства. Цей етап по своїй суті є контролюванням процесу
реструктуризації і спрямований на виявлення збоїв, помилок, вад в процесі
реалізації програми реструктуризації з метою їх своєчасного усунення. При цьому
важливим є аналізування відповідності фактичних значень показників програми
реструктуризації плановим.
Етап 7. Розроблення та впровадження
заходів з усунення виявлених недоліків та відхилень в процесі реструктуризації.
Залежно від області виникнення збоїв, заходи регулювання можуть бути спрямовані
на коригування програми реструктуризації, структури управління процесом
реструктуризації або системи мотивування працівників. Своєчасне усунення
виявлених недоліків дає змогу мінімізувати затрати ресурсів для досягнення
цілей реструктуризації.
Отже, наявність належним чином
організованої та ефективно діючої системи управління реструктуризацією є
необхідною умовою її проведення та запорукою успіху. Процес управління
реструктуризацією на підприємстві складається з ряду послідовних етапів, а
також комплексу заходів, спрямованих на реалізацію поставлених завдань.
фінансовий
реструктуризація реконструкція
Розділ ІІ. Аналіз діяльності
підприємства ВАТ «Мотор Січ»
.1 Техніко-економічна характеристика
підприємства
ВАТ «Мотор Січ» випускає й освоює
серiйне виробництво авiацiйних двигунiв рiзної потужностi й призначення для
лiтальних апаратiв всесвiтньо вiдомих лiтако- i вертольотобудiвних фiрм.
Поряд з авiадвигунами запорiзькi
моторобудiвники пропонують на свiтовому й вiтчизняному ринках промисловi
газотурбiннi установки, товари народного споживання й будiвельнi матерiали.
Якiсть i надiйнiсть продукцiї, що випускає пiдприємство, пiдтверджується її успiшною
експлуатацiєю бiльш нiж в 120 країнах свiту.
Сьогоднi запорiзькi моторобудiвники
постачають на свiтовий ринок продукцiю, що випускається на сертифiкованiй
виробничiй базi. Виробництво авіадвигунів - це високотехнологічне виробництво.
Тому для забезпечення і зміцнення конкурентних позицій нашого підприємства на
світовому ринку нами виконується цілий комплекс організаційних, кадрових,
виробничих і інших заходів, застосовується високотехнологічне обладнання і
високотехнологічні виробничі процеси, забезпечується світовий рівень системи
якості.
Виробництво сучасних авiадвигунiв, а
також ремонт всiх випущених авiадвигунiв сертифiкованi Авiацiйним Регiстром
Міжнародного Авіаційного Комітету (МАК) i Державним департаментом авiацiйного
транспорту України. Пiдприємство визнане Авiацiйним Регiстром МАК як Розробник
авiацiйних двигунiв цивiльних повiтряних суден.
Система якостi ВАТ «Мотор Сiч»
сертифiкована транснацiональною фiрмою BUREAU VERITAS QUALITY INTERNATIONAL
(BVQI) на вiдповiднiсть мiжнародним вимогам ISO 9001:2000 стосовно виробництва,
ремонту й технiчного обслуговування авiадвигунiв, газотурбiнних приводiв i
проектування газотурбiнних електростанцiй зi сферою акредитацiї в США,
Великобританiї й Нiмеччинi.
Крім того, підприємство забезпечує
повний цикл післяпродажного обслуговування, супроводу виробів в експлуатації, а
також ремонт (включно середній ремонт) випущених виробів для відновлення літної
придатності. Підприємство має широку мережу сервісних центрів.
Стратегія бізнесу ВАТ «Мотор Січ»
спрямована на збільшення обсягів реалізації продукції, розширення ринків збуту
продукції, активне просування продукції на ринки країн світу (Росію, країни
Європи, Південної та Північної Америки, Південно-Східної Азії, Африки, Індію,
Китай та інш.) отримання максимального прибутку, впровадження у виробництво
нових перспективних виробів, збереження трудового колективу.
Завдяки поєднанню інтелектуального
потенціалу, високої корпоративної культури, творчого духу й розвиненої
науково-технічної інфраструктури ВАТ «Мотор Січ» випускає надійні авіаційні
двигуни й газотурбінні установки, які складають конкуренцію продукції провідних
фірм світу, в тому числі «Solar Turbines» - США; «General Electric» - США,
Німеччина; BMW-RR - Німеччина, Англія; НВО «Сатурн», ВАТ «Рыбинские моторы»,
ФГУП «218 АРЗ» МО РФ, ВАТ «Ростовский завод гражданской авиации» № 412, ВАТ
«Уральский завод гражданской авиаци», ФГУП «123 АРЗ» МО РФ - Росія; ЗМКБ
«Прогрес», Завод №410ГА МПП - Україна.
Прогресивні науково-технічні,
конструкторсько-технологічні рішення, що розроблені та впроваджені на ВАТ
«Мотор Січ», опираються на новітні досягнення науки й техніки.
Основні показники
виробничо-фінансової діяльності:
Темп зростання обсягів виробництва в
порівнянних цінах до 2010 року - 114,5%;
дохід від реалізації продукції,
робіт і послуг - 5 млрд 792 500 000 грн, що на 787 600 000 грн більше, ніж у
2010 році;
питома вага авіатехніки в
реалізованої продукції - 93,7%;
частка експорту в доході від
реалізованої продукції - 93,2%;
рентабельність продажів - 23,2%.У 2011
році АТ «МОТОР СІЧ» виконані поставки продукції згідно з укладеними з
замовниками контрактами і договорами. Виконано 199 контрактів на поставку
серійних і ремонтних двигунів, приводів, електростанцій. Виготовлено товарної
продукції в діючих цінах на суму 5 млрд 846 700 000 грн, відвантажено - на 5
млрд 671 900 000 грн. Питома вага реалізованої продукції розподіляється:
авіатехніка - 93,7%; продукція загальнотехнічного призначення - 4,4%; ТНП -
1,9%. Додатково до виготовлення двигунів забезпечено виконання 83 контрактів на
поставку запасних частин (51 - далеке зарубіжжя, 32 - АРЗ Росії).У 2011 році
реалізовано товарів народного споживання на суму 105,4 млн грн. На розробку і
підготовку до серійного випуску нових видів авіаційних виробів, продукції загальнотехнічного
призначення і товарів народного споживання підприємством направлено 109 800 000
грн власних коштів, а з урахуванням витрат на придбання обладнання,
виготовлення і доопрацювання стендів, проведення НДДКР - 472 200 000 грн.
Станом на 01.01.2012 обсяг незавершеного виробництва по АТ «МОТОР СІЧ» склав
2339600000 грн. За 2011 рік НЗВ збільшилося на 790 200 000 грн (51,0%).
Незавершене виробництво по основному виробництву збільшилася на 887 700 000 грн
(64,2%), по допоміжному виробництву зменшилася на 97,5 млн грн. (58,6%).
Збільшення НЗП по основному виробництву відбулося у зв'язку із зростанням цін
на матеріальні ресурси, створенням зачепила під відвантаження 2012 року, раз
розробкою та виготовленням дослідних зразків нової техніки. У порівнянні з 01
січня 2011 року чисельність працюючих збільшилась на 1619 осіб. Співвідношення
по категоріях працюючих змінилося у бік збільшення чисельності виробничих
робітників за рахунок додаткового прийому. Структура промислово-виробничого
персоналу складається з 60,5% виробничих і допоміжних робітників, 32,5% ІТП,
4,9% ВТК і 2,1% - інших категорій. Зростання середньої заробітної плати з січня
по грудень 2011 року склав 19,9%, при середньому офіційному рівні інфляції за
рік - 4,6%. Середня заробітна плата промислово-виробничого персоналу АТ «МОТОР
СІЧ» в грудні 2011 року склала 3461 грн, виробничих робітників основних цехів -
3691 грн, старших майстрів - 4338 грн, майстрів - 3017 грн. За рівнем
заробітної плати АТ «МОТОР СІЧ» знаходиться на одинадцятому місці серед 40
промислових підприємств Запоріжжя. Постійно ведеться аналіз середньої
заробітної плати всіх категорій працівників, відсотка виконання норм виробітку,
чисельності працівників. Середній відсоток виконання норм у 2011 році склав
116,5%. Підприємство не має заборгованості з виплати заробітної плати та оплати
податків у бюджет і позабюджетні фонди. У 2011 році середньооблікова
чисельність працюючих на підприємстві збільшилася на 1981 людини.
Співвідношення по категоріях працюючих змінилося у бік збільшення чисельності
виробничих робітників з 34,6% на 01.01.2011 до 36,1% на 01.01.2012.У 2011 році
плинність кадрів склала 6,61%.
Отже, Відкрите акціонерне товариство
«Мотор Січ» є одним з найбільших підприємств у світі та єдиним в Україні, яке
реалізує повний цикл створення сучасних авiацiйних двигунiв вiд розробки,
виробництва й випробування, до супроводу в експлуатації та ремонті.
.2 Аналіз фінансового стану
підприємства
Основним джерелом надходження коштів
традиційно є виконання експортних контрактів з авіаційної та наземної техніки.
Підприємство поставляє нові авіаційні двигуни, газотурбінні приводи та іншу
продукцію наземного застосування, запасні частини, ремонтно-монтажний
інструмент, товари народного споживання, здійснює капітальний ремонт,
післяпродажне обслуговування авіаційної та наземної техніки і надає послуги в
експлуатації. Питома вага експорту в реалізованої продукції склав 93,2%.У 2011
році надходження грошових коштів за укладеними контрактами в порівнянні з 2010
роком зросли на 15,5%. Збільшилися як надходження грошових коштів від
споживачів далекого зарубіжжя, Росії, країн СНД, так і надходження від
українських споживачів. Фінансово-економічна діяльність підприємства спрямована
на забезпечення фінансової стійкості, стабільного надходження фінансових
ресурсів та їх ефективного використання, досягнення раціонального
співвідношення власних і позикових коштів. Протягом року кредитні кошти
спрямовувалися на придбання обладнання, поповнення обігових коштів, виплату
заробітної плати та інших видів оплат, пов'язаних з виробничою діяльністю
підприємства. Ретельний вибір банків і аналіз умов кредитування дозволив
знизити процентну ставку і зменшити витрати на супровід кредитів. Кредитний
портфель АТ «МОТОР СІЧ» на кінець 2011 року зменшено на 154,1 млн грн.
За звітний рік питома вага кредитних
ресурсів у пасивах зменшився з 8,9 до 4,8%. Рентабельність продажів - показник,
що відображає частку чистого прибутку в обсязі продажів - в 2011 році склала
23,2%. Рентабельність поточних активів (що відображає ефективність використання
оборотних активів і показує, який прибуток приносить одиниця оборотного
капіталу підприємства) зросла з 24,1 до 27,2%, що позитивно характеризує
фінансову діяльність підприємства. Рентабельність власного капіталу, що
визначає ефективність використання вкладених у підприємство коштів, у звітному
році збільшилася до 30,2%. Рентабельність власного капіталу АТ «МОТОР СІЧ»
знаходиться на досить високому рівні, що свідчить про ефективність його
діяльності. У 2011 році підприємством виконано роботи з реконструкції та
технічного переозброєння діючого виробництва, будівництва об'єктів соціальної
сфери, капітального та поточного ремонту будівель і споруд. На ці цілі
спрямовано 615 700 000 грн коштів підприємства. З них на придбання обладнання
для основного виробництва - 330,0 млн грн. Прибуток від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) у 2011 році склала 2864600 тис. грн. Основними видами
діяльності АТ «МОТОР СІЧ» в 2011 році були виробництво та ремонт авіаційних
двигунів, а також наземної техніки на їх основі.
Таблиця 2.1 Дохід від реалізації
(тис. грн)
|
Найменування статті
|
2010
|
2011
|
Абсолютні зміни (тис.грн.)
|
Темпи зростання, %
|
|
Чистий дохід (виручка) від реалізації
продукції (робіт, послуг)
|
5 004 916
|
5 792 524
|
787 608
|
1,16
|
|
від виробництва та ремонту авіаційних двигунів
|
4 399 226
|
5 313 931
|
914 705
|
1,21
|
|
від виробництва наземної техніки
|
192 836
|
252 535
|
59 699
|
1,31
|
|
від виробництва споживчих товарів
|
95 968
|
105 427
|
9 459
|
1,10
|
|
інших товарів робіт послуг
|
316 886
|
120 631
|
-196 255
|
0,38
|
Структура доходів по звичайної
діяльності в порівнянні з попереднім звітним періодом не змінилась. Доходи від
звичайних видів діяльності так само, як і в попередньому періоді, більш ніж на
90% складаються з доходів від виробництва, ремонту авіаційних двигунів і наземної
техніки. Дохід від продажу споживчих товарів незначний. Абсолютні значення
доходів від звичайної діяльності в 2011 році збільшилися на 15,7% по відношенню
до показників попереднього періоду.
В Додатку А відображено структуру
активів ЗАТ «Мотор Січ» за 2010 - 2011 роки. У 2011 році спостерігається
зростання активів на 2 040 436 тис.грн. в порівнянні з 2010 роком. Відбулося
зростання наступних показників: нематеріальні активи за залишковою вартістю -
на 8363 тис.грн; основні засоби за залишковою вартістю - на 622 715;
незавершене будівництво - на 23 796 тис.грн; довгострокові фінансові вкладення
- на 7 023 тис.грн; довгострокова дебіторська заборгованість - на 51 тис.грн.;
виробничі запаси - на 1 200 888 тис.грн.; розрахунки з дебіторами - на 196 624 тис.грн.;
поточні фінансові інвестиції - на 31 077 тис.грн.; інші оборотні активи - на 35
902 тис.грн. Це призвело до зменшення розміру грошових коштів та їх
еквівалентів на 95 323 тис.грн.
В Додатку Б відображена структура
пасивів ЗАТ «Мотор Січ» за 2010 - 2011 роки. Так, за 2011 рік зобов’язання
підприємства збільшились на 716 778 тис.грн., власний капітал на 2 040 436
тис.грн.
У Додатку В представлені фінансові
результати діяльності ВАТ «Мотор Січ» за 2010 - 2011 роки. Так, в 2011 році
відбулося зростання чистого дохіду (виручка) від реалізації продукції (товарів,
робіт, послуг) на 787 608 тис.грн. Доходи від операційної діяльності зросли на
1 790 106 тис.грн. Також, спостерігається зростання витрат від операційної
діяльності на 1 679 343 тис.грн. У 2011 році чистий прибуток склав 1 344 161
тис.грн., що на 110 763 тис.грн. більше ніж в попередньому році. Чистий
прибуток на одну просту акцію в 2011 році збільшився на 56 тис.грн. в
порівнянні з минулим.
Розглянемо фінансові показники
діяльності підприємства ВАТ „Мотор Січ”. Дані для розрахунків беремо зі
звітності підприємства (звіт про фінансові результати та баланс підприємства за
2011 р.). [33]
Показники ліквідності наведені в
Додатку Г. Дані таблиці показують, що підприємство має можливість оплачувати
свої поточні зобов’язання і розширювати подальшу діяльність, оскільки чистий
оборотний капітал є в наявності, і його величина зросла в звітному році на
100,6%. Інші показники теж збільшилися, що свідчить про достатність ресурсів
підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних
зобов’язань. Коефіцієнт абсолютної ліквідності збільшився на 100%. Що говорить
про збільшення частки боргів підприємства, які можуть бути погашені негайно.
Все це, безумовно, характеризує стрімкий розвиток на підприємстві позитивних
тенденцій в його функціонуванні і розвитку.
Аналізуємо показники фінансової
стійкості, які наведені в Додатку Д Коефіцієнт фінансування менше 1, а також
цей показник став менше в порівнянні з попереднім роком. Бачимо тенденцію
зменшення залежності підприємства від сторонніх засобів. Так на кожну
гривнювласних засобів підприємство привертало позикових на початку року 96
коп., а на кінець - 65 коп. Інші показники відображають збільшення
забезпеченості і маневреності власними коштами, і це добре при виході з
фінансової кризи.
Аналіз показників рентабельності
наведено в Додатку Е. Як видно з отриманих результатів, у 2010 р. - у період
економічної кризи, підприємство функціонувало із зовсім маленькою
рентабельністю. Але навіть з мінімальним доходом підприємство вистояло у важкі
економічні часи і зараз фінансове положення підприємства оцінюється як
стабільне, позитивне.
Отже, фінансово-економічна
діяльність підприємства спрямована на забезпечення фінансової стійкості,
стабільного надходження фінансових ресурсів та їх ефективного використання,
досягнення раціонального співвідношення власних і позикових коштів.
.3 Оцінка вартості підприємства з
метою його реструктуризації
У 2011 році операції з акціями ЗАТ
«МОТОР СІЧ» (код в торгових системах - «MSICH») здійснювалися на біржі ПФТС та
Української біржі, а також на позабіржовому ринку. Загальний обсяг угод за
акціями підприємства в 2011 році склав близько 4 млрд грн. 2011 став одним з
найскладніших для світового і вітчизняного фондових ринків. За даними
експертів, український фондовий ринок втратив з початку 2011 року більше 30%. У
цьому періоді спостерігалися істотні коливання цін на акції українських
емітентів, цінні папери підприємства не стали виключенням - зафіксовані
мінімальна ціна 1602 грн і максимальна ціна 3868 грн за 1 акцію АТ «МОТОР
СІЧ».У 2011 році акції «МОТОР СІЧ» стали лідерами обороту на Українській біржі,
обсяг торгів по яких склав 3,7 млрд грн. Капіталізація (ринкова вартість) АТ
«МОТОР СІЧ» на кінець 2011 року склала 4,6 млрд грн. За прогнозами аналітиків,
акції АТ «МОТОР СІЧ» мають відчутний фундаментальний потенціал росту в 2012
році, залишаючись одними з найбільш ліквідних і привабливих для інвестування
цінних паперів в Україні.
Підприємство веде постійну роботу з
упровадження у виробництво нових перспективних видів авіаційних двигунів,
продукції загально-технічного призначення та ТНС. Витрати на реконструкцію та
технічне переозброєння діючого виробництва ВАТ “Мотор Січ” наведені в табл.
2.2.
Капітальні вкладення - це
інвестиції, спрямовані на будівництво і придбання нових основних фондів,
розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих основних фондів. Вони
виступають як матеріалізована форма технічного прогресу, важливий чинник
інтенсифікації, збільшення обсягів та підвищення ефективності діяльності
господарюючих суб’єктів споживчої кооперації. Вплив капітальних вкладень на
ефективність господарювання виявляється в підвищенні продуктивності праці,
збільшенні прибутку підприємств. Для розрахунку економічної ефективності капітальних
вкладень застосовують два взаємопов’язані показники: коефіцієнт економічної
ефективності (прибутковості) капітальних вкладень та період (строк) окупності
капітальних вкладень.
Таблиця 2.2. Витрати на
реконструкцію та технічне переозброєння діючого виробництва ВАТ “Мотор Січ”
|
Роки
|
Придбання обладнання, млн грн
|
Модернізація, млн грн
|
Реконструкція діючого вироб., млн грн
|
Усього млн грн
|
|
2010
|
129,7
|
13,9
|
67,8
|
211,4
|
|
2011
|
180,0
|
20,0
|
83,9
|
283,9
|
|
Абсолютні відхилення11/10
|
50,3
|
6,1
|
16,1
|
72,5
|
Коефіцієнт економічної ефективності
капітальних вкладень характеризується відношенням приросту прибутку до величини
капітальних вкладень:
Підвищення ефективності використання
основних фондів і виробничих потужностей означає збільшення обсягів виробництва
продукції, підвищення віддачі виробничого потенціалу, зниження собівартості
продукції, зростання рентабельності виробництва.
Технічне переозброєння - це не
тільки й не стільки засіб удосконалення техніки й технології, але й, перш за
все, спосіб формування необхідних значень показників ефективності виробництва.
Диспропорції, що виникають іноді в динаміці цін і продуктивності машин й
устаткування, не відміняють попереднє положення. Показники ефективності
господарської діяльності після проведення технічного переозброєння повинні бути
не гірші за показники в умовах до виконання відповідних робіт.
Результати впливу реалізації цього
заходу на показники, які характеризують ефективність використання виробничого
потенціалу підприємства ВАТ “Мотор Січ”, наведено в табл. 2.3.
Таблиця 2.3. Вплив підвищення
ефективності використання виробничого потенціалу на результати господарської
діяльності ВАТ “Мотор Січ”
|
№ з/п
|
Показники
|
Базовий рік, млн грн
|
Плановий рік, млн грн
|
Приріст, %
|
|
1
|
Проектна потужність підприємства
|
365 529
|
387 095,2
|
105,9
|
|
2
|
Обсяг реалізації продукції
|
3 740 789
|
4 574 984,9
|
122,3
|
|
3
|
Балансова вартість основних виробничих фондів
|
2 118 701
|
2 263 429
|
106,8
|
|
4
|
Фондовіддача
|
1,725
|
1,889
|
109,5
|
|
5
|
Чисельність працівників
|
20 832
|
22 440
|
107,7
|
|
6
|
Продуктивність праці одного робітника
|
179,6
|
203,9
|
113,5
|
|
7
|
Собівартість продукції
|
2 137 504
|
2 548 784
|
119,24
|
|
8
|
Витрати на 1 грн реалізованої продукції
|
0,57
|
0,56
|
97,7
|
|
9
|
Прибуток балансовий
|
1 603 285
|
2 026 200.9
|
126,4
|
|
10
|
Рівень рентабельності
|
17
|
25
|
8
|
Отже,підприємство веде постійну
роботу з упровадження у виробництво нових перспективних видів авіаційних
двигунів, продукції загально-технічного призначення та ТНС.
Розділ ІІІ. Шляхи підвищення
стратегії підприємства в умовах реструктуризації
3.1 Напрямки поліпшення фінансового
стану підприємства
Удосконалення фінансового стану
підприємства можливе за рахунок збільшення вхідних та зменшення вихідних
грошових потоків. Підвищення розмірів вхідних грошових потоків можливе за
рахунок:
збільшення виручки від реалізації;
продажу частини основних фондів;
рефінансування дебіторської
заборгованості.
Одним з основних напрямів пошуку
резервів є зменшення вихідних грошових потоків, до них належать:
оплата товарів, робіт, послуг, що
належать до валових витрат;
оплата товарів, робіт послуг, що не
належать до валових витрат;
здійснення реальних та фінансових
інвестицій;
сплата податків та інших платежів до
бюджету;
повернення капіталу, який був
залучений на фінансовому ринку.
На обсяги останніх двох напрямків
підприємству впливати важко. Розмір податкових та інших платежів до бюджету
залежить від встановленого державою порядку про визначення об’єктів
оподаткування, ставок та термінів сплати. Обсяги платежів та відсотків визначаються
умовами кредитних договорів та умовами випуску облігацій. Можливості впливу
підприємства на перші три напрямки є ширшими.
Зниження собівартості продукції та
витрат, джерелом покриття яких є прибуток, - головний внутрішній резерв
покращення платоспроможності підприємства.
На кожному підприємстві, залежно від
його особливостей, можуть бути різними набір факторів, які впливають на
собівартість:
обсяг виробництва;
номенклатура та асортимент
продукції;
технічний рівень виробництва;
організація виробництва та умов
праці;
ціна одиниці продукції, що
реалізується.
Основним способом зниження
собівартості є економія усіх видів ресурсів, що споживаються у виробництві.
Зниження трудомісткості продукції, збільшення продуктивності праці можна
досягнути різними шляхами. Найбільш важливі з них - механізація та
автоматизація виробництва, розробка та застосування прогресивних,
високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого обладнання.
Важливим є підвищення вимог та застосування вхідного контролю за якістю
сировини, яка надходить від постачальників та матеріалів, комплектуючих виробів
та напівфабрикатів.
В умовах конкурентного середовища
актуальності набуває оптимізація збутової політики підприємства. Стимулювати
збут можна різними методами. Бажаний результат можна отримати наданням знижок
покупцям, помірними зменшеннями цін, застосуванням масової реклами. Для
оптимізації обсягів дебіторської заборгованості потрібно вибрати найбільш
доцільні строки платежів та форми розрахунків із споживачами (попередня оплата,
з відстрочкою платежу, за фактом відвантаження продукції). Незважаючи на значні
обсяги дебіторської заборгованості, на нашу думку, доцільним є надання
відстрочки платежу споживачам, адже за рахунок цього збільшується обсяг
реалізації, а разом з тим і прибуток (для стимулювання збуту в умовах високої
конкуренції). З іншого боку, в цьому випадку є ризик виникнення додаткових
витрат по залученню короткострокових банківських кредитів для компенсації
дебіторської заборгованості.
Також одним із важливих напрямів
зміцнення фінансового стану є мобілізація внутрішніх резервів. Це:
проведення реструктуризації активів
підприємства;
сукупність заходів, пов'язаних зі
зміною структури та складу активів балансу;
перетворення в грошову форму наявних
матеріальних та фінансових активів підприємства.
У рамках реструктуризації активів
використовуються наступні заходи.
. Мобілізація прихованих резервів.
Більшість резервів відновлення
платоспроможності відносяться до прихованих. Приховані резерви - частина
капіталу, що не відображена в балансі. Розмір прихованих резервів на активному
боці балансу дорівнює різниці між балансовою вартістю окремих майнових об’єктів
підприємства та їх реальною вартістю. Виявлення та мобілізація прихованих
резервів відбувається на основі наступних методів.
Експертний метод. Базується на
визначенні причино-наслідкових зв’язків між станом окремих напрямків діяльності
підприємства та обсягом формування чистого грошового потоку підприємства.
Результати використання цього методу
залежать від професіоналізму та досвіду роботи експерта.
Метод зовнішнього порівняльного
аналізу. Суть даного методу полягає у співставленні основних показників
діяльності досліджуваного підприємства та підприємства-аналога, які працюють в
приблизно однакових умовах господарювання, мають однаковий обсяг та склад
ресурсів. Якість висновків отриманих за цим методом залежить від коректності
проведення порівняльного аналізу, від ступеню точності інформації, від
коректності інформаційного забезпечення. Цей метод кількісно оцінює резерви
підвищення ефективності та покращення фінансового стану підприємства, але не
виявляє яким чином ці результати можуть бути досягненні. Тому його бажано
використовувати як попередній.
Метод внутрішнього порівняльного
аналізу. Пошук резервів відновлення платоспроможності здійснюється методом
внутрішнього порівняльного аналізу лише на підприємствах які мають структурні
підрозділи, що здійснюють однакові види діяльності та можуть порівнюватись між
собою.
Метод функціонально-вартісного
аналізу. Сутність даного методу полягає у визначенні принципово нових
технічних, технологічних, управлінських рішень стосовно діяльності
підприємства, які забезпечують раціоналізацію витрат при одночасному збереженні
їх якісних характеристик та споживчих властивостей. Цей метод є універсальним
інструментом пошуку внутрішніх резервів економії грошових витрат, зростання
грошових надходжень за рахунок удосконалення споживчих властивостей товару,
удосконалення окремих господарських процесів.
Реінжиніринг бізнес-процесів.
Реінжиніринг - це фундаментальне переосмислення та радикальне перепроектування
ділових процесів для досягнення різких, стрибкоподібних змін в найсуттєвіших
показниках діяльності сучасної компанії, таких як вартість, якість, сервіс,
темп.
. Використання зворотного лізингу.
Зворотній лізинг - господарська
операція, що передбачає продаж основних фондів з одночасним зворотним
отриманням таких основних фондів в оперативний або фінансовий лізинг.
Наприклад, збиткове підприємство продає лізинговій компанії адміністративну
будівлю з одночасним укладенням договору про лізинг цього об’єкту нерухомості.
У середньостроковому та
довгостроковому періодах використання основних фондів на правах лізингу
невигідне підприємству, порівняно з правами власності, крім того в результаті
зворотного лізингу знижується кредитоспроможність підприємства. Проте його
платоспроможність підвищується, що дає змогу розрахуватись з поточними
зобов’язаннями та уникнути порушення справи про банкрутство. Крім цього,
зворотній лізинг дає значну економію податкових платежів, які супроводжуються
купівлею-продажем об’єкту основних засобів.
. Здача в оренду основних фондів,
які не повною мірою використовуються у виробничому процесі.
. Оптимізація структури розміщення
оборотного капіталу. Оптимізація структури розміщення оборотного капіталу - це
зменшення частки низьколіквідних оборотних засобів, запасів, сировини та
матеріалів, незавершеного виробництва тощо. Визначення оптимальної структури та
обсягів запасів є завданням контролінгу матеріальних потоків.
Слід зазначити, що надмірні запаси
зумовлюють не лише зниження ліквідності підприємства, а й т додаткові витрати
за їх обслуговуванням, крім того існує ризик втрати якості чи знецінення певних
видів сировини та матеріалів.
. Продаж окремих низькорентабельних
структурних підрозділів та об’єктів основних фондів.
За рахунок цієї операції
підприємство може отримати інвестиційні ресурси для перепрофілювання
виробництва на більш прибуткові види діяльності.
. Рефінансування дебіторської заборгованості
- це форма реструктуризації активів, що полягає у перетворенні дебіторської
заборгованості в інші ліквідні форми оборотних активів: грошові кошти,
короткострокові фінансові вкладення. Одним з факторів, які негативно впливають
на фінансовий стан підприємства, є високий рівень невиправданої дебіторської
заборгованості. Погашення такої заборгованості є важливим резервом відновлення
платоспроможності підприємства, що опинилось у фінансовій кризі.
Основними формами рефінансування
дебіторської заборгованості є:
. Факторинг - операція з
перевідступлення першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи іншому
кредиторові з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу
першому кредиторові. Наприклад, банк може придбати у підприємства-продавця
право вимоги за поставлені товари та послуги, строк сплати за які минув [4].
. Облік векселів. Зміст цієї
операції полягає у тому, що банк, придбавши вексель, терміново його сплачує
пред’явнику, а платіж отримує лише в строк, який визначений у векселі. Сутність
операції дисконтування така: держатель векселя достроково реалізує його банку,
за достроковий платіж банк утримує з номінальної суми векселя винагороду на
свою користь, тобто оплачує вексель за мінусом знижки. Різниця між сумою, що її
сплатив банк, придбавши вексель, і сумою, яку він отримує за цим векселем у
строк платежу, називається дисконтом.
. Форфейтинг - операція щодо
рефінансування дебіторської заборгованості за комерційним кредитом, яка
оформлюється шляхом індосаменту перехідного векселя на користь банку. У
результаті цієї операції комерційний кредит перетворюється в банківський. За
своєю сутністю форфейтинг т поєднує у собі елементи факторингу та обліку
векселів.
До заходів рефінансування
дебіторської заборгованості, окрім перелічених вище, відноситься також комплекс
процедур примусового стягнення заборгованості, зокрема й за позовом до
господарського суду.
Ще одним напрямом покращення
фінансового стану є його прогнозування і моніторинг, оскільки, щоб грамотно
керувати виробництвом, активно впливати на формування показників господарської
і фінансової діяльності, необхідно постійно використовувати дані про його стан,
а також зміни, які в ньому відбуваються.
Система заходів для підтримки
економічної стійкості підприємства повинна передбачати:
постійний моніторинг зовнішнього і
внутрішнього стану підприємства;
розробку заходів із зниження
зовнішньої вразливості підприємства;
розробку підготовчих планів при
виникненні проблемних ситуацій, здійсненні попередніх
заходів для їхнього забезпечення;
впровадження планів практичних
заходів при виникненні кризової ситуації, прийняття ризикових і нестандартних
рішень у випадку відхилення розвитку ситуації;
координацію дій всіх учасників і
контроль за виконанням заходів та їхніми результатами.
Отже, саме за таких умов можна
забезпечити систему моніторингу кожної із складових економічної стійкості
підприємств, яка змогла б надати можливість оптимізувати її відповідно до
перспектив розвитку.
.2 Фінансовий контролінг в умовах
реструктуризації підприємств
Фінансовий контролінг в умовах
реструктуризації підприємства допомагає передбачити всі можливі несприятливі
економічні ситуації та уникнути їх. Фінансовий контролінг зорієнтований на
спостереження реалізації фінансових завдань, встановлених системою планових
фінансових показників і нормативів; вимірювання рівня відхилення фактичних
результатів фінансової діяльності від передбачених; розроблення оперативних
управлінських рішень щодо нормалізації фінансової діяльності підприємства
відповідно до передбачених завдань і показників; коригування, за потреби,
певних завдань і показників фінансового розвитку у зв'язку із зміною
зовнішнього фінансового середовища, кон'юнктури фінансового ринку і внутрішніх
умов здійснення господарських операцій підприємства.
Цілями фінансового контроллінгу є:
забезпечення оптимального
рівня ліквідності;
підтримка платоспроможності
в довгостроковому періоді;
забезпечення
рентабельності.
Тобто, одним з основних завдань
контролінгу, є забезпечення належного рівня рентабельності підприємства при
збереженні його ліквідності. Тому доцільно визначати існування залежності між
показниками поточної ліквідності та рентабельності власного капіталу.
Це дозволить визначати прогнозні
показники ліквідності підприємства при визначені показників рентабельності на
перспективу. Це можна зробити за допомогою фінансового моделювання.
Формування системи фінансового
контролінгу на підприємстві полягає в розробці системи та визначенні
послідовності етапів побудови системи фінансового контролінгу.
Таблиця 3.1. Етапи побудови системи
фінансового контролінгу на підприємстві
|
Етап
|
Зміст
|
|
Визначення об’єкту фінансового контролінгу
|
Визначення запланованих показників ліквідності
рентабельності. Платоспроможності.
|
|
Визначення видів і сфери контролінгу
|
Види: стратегічний, тактичний, оперативний.
|
|
Сфера: фінансова стратегія, поточні плани,
бюджети
|
|
Формування системи пріоритетів контрольованих
показників
|
Ранжирування показників за значущістю: -
пріоритети першого рівня - пріоритети другого рівня - пріоритети третього
рівня - інші
|
|
Розробка системи кількісних стандартів
контролю
|
- цільові стратегічні нормативи - показники
поточних планів і бюджетів - система державних норм - система розроблених
підприємством норм і нормативів
|
|
Побудова системи моніторингу показників, що
включаються до фінансового контролінгу
|
- система інформаційних показників - система
узагальнюючих показників - формування контрольних звітів - визначення
контрольних періодів - встановлення розмірів відхилень фактичних результатів
від встановлених стандартів виявлення основних причин відхилень
|
|
Формування системи алгоритмів дій щодо
усунення відхилень
|
- «жодних дій» - негативне відхилення значно
нижче за передбачене критичне - «усунути відхилення» - негативне критичне
відхилення - «змінити систему планових або нормативних показників» -
негативне допустиме відхилення
|
Отже, одним з основних завдань
контролінгу, є забезпечення належного рівня рентабельності підприємства при
збереженні його ліквідності. Тому доцільно визначати існування залежності між
показниками поточної ліквідності та рентабельності власного капіталу.
3.3 Шляхи вдосконалення структури та
управління діяльністю суб’єкта підприємництва при реструктуризації
Основними напрямками фінансової
реструктуризації на підприємстві можна вважати такі: оптимізація структури
капіталу; управління дебіторською й кредиторською заборгованістю; поліпшення
фінансових показників основних груп оцінки фінансового стану: ліквідності та
платоспроможності, рентабельності, фінансової стійкості, ділової активності;
розробка стратегічних напрямків інвестиційного розвитку, в тому числі
припинення тих інвестицій, які не є життєво необхідними й обґрунтованими з
позицій розвитку ринку, та підвищення інвестиційної привабливості підприємства;
зменшення запасів оборотних активів шляхом виявлення й реалізації надлишкових
та інші.
Надання знижок клієнтам є важливим
інструментом у процесі управління дебіторською заборгованістю. Знижки клієнтам
надаються у таких випадках: здійснення передплати за продукцію або швидкої
оплати; купівля великих обсягів продукції; придбання продукції нижчої якості
залучення нових клієнтів, підтримання ділових стосунків з постійними клієнтами
тощо.
Швидка оплата за продукцію вивільняє
кошти, які можуть бути знову інвестовані у виробництво, що призводить до
підвищення дохідності підприємства. Проте розмір знижок не повинен перевищувати
вигід від швидкої чи попередньої оплати. У зв’язку з цим у процесі формування
кредитної політики менеджменту підприємства доцільно розробити шкалу знижок відповідно
до термінів швидкої оплати і шкалу штрафів за прострочені платежі.
Обов’язковою умовою ефективного
управління дебіторською заборгованістю є контроль за фінансовим станом
дебіторів, який має на меті визначити поточний фінансовий стан дебіторів, наявні
та потенційні проблеми й можливість боржників погасити заборгованість. Дана
інформація дає можливість прискорити процес розрахунків.
Процес планування дебіторської
заборгованості на наступний період повинен охоплювати такі напрямки:
забезпечити якість дебіторської заборгованості, підвищити швидкість погашення
дебіторської заборгованості, оптимізувати обсяг та забезпечити захист
заборгованості від знецінення. Важливим елементом системи управління
дебіторською заборгованістю також є розробка ряду заходів щодо погашення
заборгованості, визначені терміни сплати якої прострочені.
Аналіз дебіторської заборгованості
одного з провідних машинобудівних підприємств дозволив зробити висновок, що до
найбільших боржників підприємства належать дочірні підприємства, стан
розрахункової дисципліни яких не можна вважати задовільним, оскільки на них
припадає понад 80 % від усієї заборгованості. Тому вважаємо, що керівництву
підприємства слід більше уваги приділяти розрахункам зі своїми дочірніми
структурами, адже несвоєчасна оплата призводить до відволікання вільних
оборотних коштів з підприємства, знижуючи його ліквідність у цілому.
Таким чином, управління дебіторською
заборгованістю дозволяє підприємству ефективно використовувати фінансові та
трудові ресурси, зменшити ймовірність зростання безнадійних боргів,
контролювати фінансові надходження, забезпечити зростання інвестиційних
можливостей, істотно поліпшити ряд фінансових показників.
Багатофакторність системи управління
дебіторською заборгованістю потребує застосування оптимізації, що ґрунтується
на взаємодії сукупності відносно незалежних критеріїв. Методологічна основа
цього - “принцип Паретто”: рішення є оптимальним, якщо поліпшення стану за
одним з критеріїв не спричиняє погіршення за іншим. Це означає, що всі складові
політики управління дебіторською заборгованістю потрібно змінювати комплексно
до досягнення оптимального стану, коли будь-які зміни в них тільки погіршать
кінцевий результат. Цей принцип для машинобудівного підприємства дотримується,
оскільки усі запропоновані заходи будуть доповнювати один одного.
Отже, для того, щоб оптимізувати
дебіторсько-кредиторську заборгованість на досліджуваному нами машинобудівному
підприємстві, слід збалансувати їх обсяги між собою. Оскільки було виявлено
значне перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською, була
розроблена система управлінських заходів саме стосовно першої. Вона включає
таке: імовірнісний аналіз кожного дебітора на предмет його платоспроможності,
перехід від м’якої до помірної кредитної політики, запровадження системи знижок
за термінову оплату продукції, використання факторингу як методу рефінансування
заборгованості та роботу з простроченою заборгованістю. Результатом втілення
даного комплексу заходів є поліпшення ряду фінансових показників, вища
ефективність використання фінансових ресурсів і зростання інвестиційних
можливостей, контроль за фінансовими надходженнями, удосконалення платіжної
дисципліни. Також важливо відмітити, що фінансова реструктуризація практично
неможлива без розробки стратегічних напрямків інвестиційного розвитку
підприємства. Ми пропонуємо такі стратегічні напрямки інвестиційного розвитку
машинобудівного підприємства в рамках фінансової реструктуризації: збільшення
кількості та питомої ваги інвестиційних проектів типу А в інвестиційній
програмі підприємства (це проекти, які спрямовані на отримання ефекту у вигляді
додаткового грошового потоку від основної діяльності: зниження витрат;
розширення асортименту продукції та збільшення продажів нової продукції на
традиційних і нових для підприємства ринках); удосконалення системи управління
ризиками інвестиційної діяльності; використання сучасних методів оцінки
ефективності інвестиційних проектів; реалізація комплексу заходів щодо
підвищення інвестиційної привабливості підприємства.
Здійснення запропонованих змін у
комплексі дозволить досягти значно вищого рівня ефективності інвестиційної
діяльності машинобудівного підприємства.
Отже, за результатами дослідження
шляхів фінансового оздоровлення підприємства та розробки комплексу заходів у
рамках проведення фінансової реструктуризації на підприємстві доцільно виділити
три провідні напрямки, а саме: впровадження процедур оптимізації структури
капіталу, удосконалення управління заборгованістю підприємства та розробка
стратегічних напрямків інвестиційного розвитку. Здійснення відповідних заходів
дозволить у перспективі істотно поліпшити фінансовий стан за рядом ключових
показників.
Висновки
Таким чином, реструктуризація
підприємства є процесом багатогранним і включає в себе найрізноманітніші заходи
залежно від того, яка із систем суб'єкта господарювання підлягає змінам. Для
того, щоб комплекс заходів із реструктуризації був ефективним і цілеспрямовано
вирішував існуючі на підприємстві проблеми, слід чітко визначитися з формою та
видом реструктуризації.
Основною метою проведення
реструктуризації є розвиток підприємницької діяльності і впровадження
мотиваційних механізмів ринкового типу на всіх рівнях управління виробництвом,
формування ефективного власника - господаря з числа керівників вищої та
середньої ланки управління товариства. Таким чином, реструктуризація
розглядається вченими як комплекс засобів, спрямованих на усунення протиріч між
вимогами ринкової економіки та застарілою моделлю функціонування підприємства.
Запропоновано такі напрями
реалізації внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення ефективності управління
потенціалом підприємства: технологія, устаткування, матеріали й енергія,
вироби, працівники, організація і системи, методи роботи, інфраструктура, стиль
управління. Стратегія бізнесу ВАТ “Мотор Січ” спрямована на збільшення обсягів
реалізації продукції, розширення ринків збуту, активне просування продукції на
ринки країн світу, отримання максимального прибутку, впровадження у виробництво
нових перспективних виробів.
Установлено, що найбільш ефективним
напрямом розвитку підприємства є модернізація, яка повинна забезпечити
оновлення устаткування на новому технічному рівні, зростання продуктивності
праці, нарощування виробничих потужностей, збільшення випуску продукції, економію
інвестиційних ресурсів.
Одним із основних напрямів у
підвищенні ефективності використання економічного потенціалу залишається
орієнтація на ліквідацію втрат ресурсів (сировинних, енергетичних, трудових),
яка можлива шляхом модернізації діючих технологій на основі інновацій.
Ефективне управління формуванням та використанням економічного потенціалу
підприємства ВАТ “Мотор Січ” забезпечить збільшення випуску
конкурентоспроможної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, освоєння
економічно ефективних високотехнологічних виробництв і модернізацію виробничої
бази, що безпосередньо впливатиме на розвиток потенціалу підприємства загалом.
Процес фінансової реструктуризації
складається з декількох основних послідовних етапів і передбачає складання її
програми та плану. Чітко визначених критеріїв успішної реструктуризації не
існує, оскільки це явище багатогранне і різнопланове. Однак загальні
рекомендації зводяться до наступного: рівень досягнення головної мети
реструктуризації, довгострокова ефективність функціонування об’єкта, на якому
проводилися реструктуризаційні заходи, зростання ринкової вартості
підприємства, підвищення інвестиційної привабливості, позитивні соціальні
наслідки.
Таким чином, здійснювати фінансову
реструктуризацію на машинобудівних підприємствах пропонується у складі її трьох
провідних напрямків, а саме: оптимізації структури капіталу, удосконалення
управління заборгованістю підприємства та розробки напрямків інвестиційного
розвитку, які мають призвести до їх фінансового оздоровлення та істотного
поліпшення основних показників фінансового стану.
Список використаної літератури
1. Довбня С.Б. Методические основы и
направления реструктуризации предприятий в промышленности: Монография. -
Днепропетровск: Наука и образование, 2002. - 312 с.
2. Економіка підприємства:
Навч. посібник / I.M. Бойчик, П.С. Харів, М.І. Хопчан, Ю.В. Піча. - 2-ге вид.,
випр. та доп. - К.: Каравела; Львів: Новий світ-2000, 2001. - 298 с.
. Колісник М.К., Ільчук П.Г.,
Віблий П.І. Фінансова санація і антикризове управління підприємством. - К.:
Кондор, 2007. - 272 с.
. Крисько Ж.Л. Сутність та види
реструктуризації підприємств
5. Лианский М. Реструктуризация
предприятий на основе формирования антикризисной стратегии // Проблемы теории и
практики управления.- 2006.- №11. - С. 56-62.
. Марценюк О.В., Руда О.Л.
Теоретичні аспекти реструктуризації підприємства
. Міхов Л.І., Каліна Л.М.
Реструктуризація підприємств: шляхи підвищення їх конкурентоспроможності //
Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу .- 2010.- №2. - С. 57-
60.
. Оганезов А.В.
Реструктуризація підприємств у сучасних умовах трансформації економіки України
// Економіка і управління. - 2004.- №4. - С. 33-38.
9. Отенко И.П., Москаленко Н.А.
Основные аспекты реструктуризации промышленных предприятий // Економіка:
проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць
Дніпропетровського національного університету . - Вип. 197, Т. 1. -
Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 180-185.
. Терещенко О.О. Управління
фінансовою санацією підприємств: Підручник. - К.: КНЕУ, 2006. - 552 с.
. Терещенко О.О., Волошанюк
Н.В. Фінансові домінанти реструктуризації підприємств // Фінанси підприємств. -
2009.- №4. - С. 82-90.
. Фінанси підприємств :
підручник / Ред. А.М. Поддєрьогін. - 6-е вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ,
2006. - 552 с.
. Височин І.В. Реструктуризація
підприємства як економічна категорія / І.В. Височин // Наукові праці ДонНТУ. -
Сер.: Економічна. - 2004. - Вип. 75. - С. 160-165.
. Скочиляс С. Реструктуризація
підприємств в умовах трансформації економіки / Світлана Скочиляс // Економічний
аналіз : зб. наук. праць. - 2009. - Вип. 4. - С. 300-303.
15. Москаленко В.П. Реструктуризация
предприятий - основа улучшения использования их производственного потенциала /
В.П. Москаленко, О.В. Шипунова // Вісник Української академії банківської
справи : зб. наук. праць. - 2000. - № 1(8).
- С. 61-64.
16. Лукьянихин В.А. Методические
подходы к реструктуризации предприятий / В.А. Лукьянихин, Л.Н. Таранюк //
Механізм регулювання економіки, економіки
природокористування, економіки підприємства та організація виробництва. - 2002.
- № 1-2. - С. 201-206.
. Зуєва Л.С. Економічний
механізм реструктуризації підприємств / Л.С. Зуєва, Е.І. Архипчук // Економіка.
Фінанси. Право. - 2004. - № 10. - С. 3-8.
. Закон України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 30.06.99 р., №
784-XIV.
19. Королькова Е.М. Реструктуризация
предприятий : учебн. пособ. / Е.М. Королькова. -
Тамбов : Изд-во Тамб. ГТУ, 2007. - 80 с.
20. Методические рекомендации по реструктуризации
предприятий. - Саранск : Изд-во Мордовского университета, 2001. - 43 с.
. Мазур И.И. Реструктуризация
предприятий и компаний : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / И.И. Мазур, В.Д.
Шапиро. - М. : Изд-во "Экономика",
ЗАО, 2001. - 534 с.
. Великий тлумачний словник
сучасної української мови. - К. : Вид-во "Перун", 2005. - 1230 с.
. Кох Р. Менеджмент и финансы
от А до Я / Р. Кох. - СПб. : Изд-во "Питер", 1999. - 496 с.
. Білик М. Сутність та
класифікація реструктуризації державних підприємств / Марія Білик // Економіст
: наук. журнал. - 2000. - № 1. - С. 96-99.
. Крисько Ж.Л. Адаптація
підприємства до зовнішнього середовища через механізм реструктуризації / Жанна
Крисько // Галицький економічний вісник. - 2009. - №
2. - С. 38-42.
. Аистова М.Д. Реструктуризация
предприятия: вопросы управления. Стратегии, координация структурных параметров,
снижение сопротивления преобразования / М.Д. Аистова. - М. : Изд-во
"Альпина Паблишер", 2002. - 287 с.
28. Карпунь І.Н. Санація
підприємств : підручник / І.Н. Карпунь. - Львів : Вид-во "Магнолія
2006", 2008. - 448 с.
. Горлачук В.В. Економіка
підприємства : навч. посібн. / В.В. Горлачук, І.Г. Яненкова. - Миколаїв :
Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. - 344 с.
. Положення про порядок
реструктуризації підприємств: наказ Фонду державного майна України від
12.04.2002 № 667 / Фонд державного майна України.
. Про затвердження методичних
вказівок щодо проведення реструктуризації державних підприємств : наказ
Міністерства економіки України від 23.01.98 № 9 / Міністерство економіки
України. - Законодавство України.
. Про затвердження Типового
плану реструктуризації та досудової санації підприємств : наказ Міністерства
промислової політики України від 27.06.2007 № 353 / Міністерство промислової
політики України.
. Річні звіти відкритого
акціонерного товариства "Мотор Січ" за 2010-2011 рр.
Додаток А
Структура активів ЗАТ «Мотор Січ» за
2010-2011 рр.
|
АКТИВИ
|
31.12.2010
|
31.12.2011
|
Абсолютні зміни (тис.грн.)
|
Темпи зростання, %
|
|
Нематеріальні активи за залишковою вартістю
|
1 394
|
9 757
|
8 363
|
7,00
|
|
Основні засоби за залишковою вартістю
|
1 197 879
|
1 820 594
|
622 715
|
1,52
|
|
Незавершене будівництво
|
287 023
|
310 819
|
23 796
|
1,08
|
|
Довгострокові фінансові вкладення
|
388 180
|
395 203
|
7 023
|
1,02
|
|
Довгострокова дебіторська заборгованість
|
6 595
|
6 646
|
51
|
1,01
|
|
Інші необоротні активи
|
642
|
642
|
0
|
1,00
|
|
Виробничі запаси
|
2 243 511
|
3 444 399
|
1 200 888
|
1,54
|
|
Розрахунки з дебіторами
|
1 384 001
|
1 580 625
|
196 624
|
1,14
|
|
Грошові кошти та їх еквіваленти
|
443 199
|
347 876
|
-95 323
|
0,78
|
|
Поточні фінансові інвестиції
|
69 031
|
100 108
|
31 077
|
1,45
|
|
Інші оборотні активи
|
116 844
|
152 746
|
35 902
|
1,31
|
|
Витрати майбутніх періодів
|
3 604
|
12 924
|
9 320
|
3,59
|
|
Усього активів
|
6 141 903
|
8 182 339
|
2 040 436
|
1,33
|
Додаток Б
Структура пасивів ЗАТ «Мотор Січ» за
2010-2011 рр
|
ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
|
31.12.2010
|
31.12.2011
|
Абсолютні зміни (тис.грн.)
|
Темпи зростання, %
|
|
Забезпечення майбутніх виплат і платежів
|
6 869
|
538 044
|
531 175
|
78,33
|
|
Довгострокові зобов'язання
|
265 896
|
83 200
|
-182 696
|
0,31
|
|
Короткострокові кредити
|
401 533
|
291 621
|
-109 912
|
0,73
|
|
Розрахунки з кредиторами
|
1 682 405
|
2 160 478
|
478 073
|
1,28
|
|
Доходи майбутніх періодів
|
60
|
198
|
138
|
3,30
|
|
Усього зобов'язань
|
2 356 763
|
3 073 541
|
716 778
|
1,30
|
|
ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
|
|
|
|
|
|
Статутний капітал
|
280 529
|
280 529
|
0
|
1,00
|
|
Додатково вкладений капітал
|
171 757
|
171 757
|
0
|
1,00
|
|
Інший додатковий капітал
|
656 557
|
655 858
|
-699
|
1,00
|
|
Резервний капітал
|
70 145
|
70 145
|
0
|
1,00
|
|
Нерозподілений прибуток
|
2 611 030
|
3 935 387
|
1 324 357
|
1,51
|
|
Вилучений капітал
|
-4 878
|
-4 878
|
0
|
1,00
|
|
Усього власного капіталу
|
3 785 140
|
5 108 798
|
1 323 658
|
1,35
|
|
Усього пасивів
|
6 141 903
|
8 182 339
|
2 040 436
|
1,33
|
Додаток В
Фінансові результати діяльності ЗАТ
«Мотор Січ» за 2010-2011 рр.
|
ДОХОДИ
|
31.12.2010
|
31.12.2011
|
Абсолютні зміни (тис.грн.)
|
Темпи зростання, %
|
|
Чистий дохід (виручка) від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг)
|
5 004 916
|
5 792 524
|
787 608
|
1,16
|
|
Інші операційні доходи
|
3 166 194
|
4 194 492
|
1 028 298
|
1,32
|
|
Дохід від участі в капіталі
|
29 002
|
26 006
|
-2 996
|
0,90
|
|
Фінансові доходи
|
2 634
|
2 830
|
196
|
1,07
|
|
Інші доходи
|
50 836
|
27 836
|
-23 000
|
0,55
|
|
Всього доходів від операційної діяльності
|
8 253 582
|
10 043 688
|
1 790 106
|
1,22
|
|
Надзвичайні доходи
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
ВИТРАТИ
|
|
|
-
|
-
|
|
Собівартість реалізованої продукції (Товарів,
робіт, послуг)
|
2 666 571
|
2 927 924
|
261 353
|
1,10
|
|
Адміністративні витрати
|
72 558
|
474 070
|
101 512
|
1,27
|
|
Витрати на збут
|
88 264
|
315 110
|
26 846
|
1,09
|
|
Інші операційні витрати
|
3 254 936
|
4 182 952
|
928 016
|
1,29
|
|
Фінансові витрати
|
75 005
|
42 425
|
-32 580
|
0,57
|
|
Витрати від участі в капіталі
|
30 256
|
15 708
|
-14 548
|
0,52
|
|
Інші витрати
|
47 287
|
28 829
|
-18 458
|
0,61
|
|
Податок на прибуток
|
285 307
|
712 509
|
427 202
|
2,50
|
|
Всього витрат від операційної діяльності
|
7 020 184
|
8 699 527
|
1 679 343
|
1,24
|
|
Надзвичайні витрати
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Чистий прибуток
|
1 233 398
|
1 344 161
|
110 763
|
1,09
|
|
Чистий прибуток на одну просту акцію (в грн на
акцію)
|
622,80
|
678,73
|
56
|
1,09
|
Додаток Г
Аналіз показників ліквідності
|
Показники
|
2010 р.
|
2011 р.
|
Відхиленнят (+, -)
|
Темпи зростання (%)
|
|
Коефіцієнт моментальної ліквідності
|
0,48
|
0,86
|
0,38
|
79,1
|
|
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
|
0,10
|
0,20
|
0,10
|
100,0
|
|
Чистий оборотний капітал, тис грн.
|
692179
|
1389192
|
697013,0
|
100,6
|
Додаток Д
Аналіз показників фінансової
стійкості
|
Показники
|
2010 р.
|
2011 р.
|
Відхилення (+, -)
|
Темпи зростання (%)
|
|
Коефіцієнт фінансування
|
0,96
|
0,65
|
-0,31
|
-32,2
|
|
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними
коштами
|
0,43
|
0,97
|
0,54
|
125,5
|
|
Коефіцієнт маневреності власного капіталу
|
0,38
|
0,54
|
0,16
|
42,1
|
Додаток Е
Аналіз показників рентабельності
|
Показники
|
2010 р.
|
2011 р.
|
Відхилення (+, -)
|
Темпи зростання (%)
|
|
Коефіцієнт рентабельності фондів
|
0,0013
|
0,36
|
0,3587
|
275,9
|
|
Коефіцієнт рентабельності реалізації
|
0,0012
|
0,19
|
0,1888
|
157,3
|
|
Коефіцієнт рентабельності продукції
|
0,17
|
0,40
|
0,23
|
135,3
|