Оцінювання рентабельності реалізації продукції, товарів, робіт чи послуг підприємства

Оцінювання рентабельності реалізації продукції, товарів, робіт чи послуг підприємства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Інститут економіки і менеджменту

Кафедра фінансів

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

“ Оцінювання стану фінансів підприємств ”

Варіант №8: Оцінювання рентабельності реалізації продукції, товарів, робіт чи послуг підприємства

Виконала:

ст. гр. ФК - 33

Левицька Л.А

Прийняла:

доц. каф. фін.:

Політило М.П.

Львів - 2014

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретична частина

.1 Економічна суть, види, розрахунок показників рентабельності

.2 Загальна характеристика ПАТ „Південний гірничо-збагачувальний комбінат

1.3 Характеристика фінансових відносин         ПАТ „Південний гірничо-збагачувальний комбінат

РОЗДІЛ 2. Аналітична частина

2.1 Комплексна характеристика рентабельності реалізації продукції, товарів та робіт ПАТ „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” за 2011-2013 рр

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Фінанси підприємств як складова частина фінансової системи займають визначальне місце у структурі фінансових відносин суспільства. Вони функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється валовий внутрішній продукт, матеріальні та нематеріальні блага, національний дохід - основні джерела фінансових ресурсів. Саме тому від стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних потреб, фінансова стійкість країни.

У процесі відтворення фінанси підприємств як економічна категорія проявляються та виражають свою суть, свою внутрішню властивість через такі функції, а саме формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності; розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення операційної виробничої та інвестиційної діяльності, для виконання своїх фінансових зобов'язань перед бюджетом, банками, господарюючими суб'єктами; контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення.

Фінанси, беручи участь у вартісному розподілі створеного внутрішнього валового продукту, забезпечуючи формування та використання доходів і грошових фондів, безпосередньо пов'язані з іншими економічними категоріями та інструментами господарського механізму: комерційним розрахунком, ціною, кредитом. Саме тому фінанси підприємств можуть бути важливим інструментом економічного стимулювання, контролю за станом економіки країни та управління нею.

Метою написання курсової роботи «Оцінювання стану фінансів підприємства», а зокрема, до мого варіанту - “ Оцінювання рентабельності реалізації продукції, товарів, робіт чи послуг підприємства” є аналіз рентабельності реалізації продукції, товарів, робіт чи послуг підприємства ПАТ «Південний гірничо -збагачувальний комбінат» за допомогою основних статей активу балансу другого розділу «Оборотні активи». А також визначення впливу кожного чинника на стан підприємства вцілому.

Завдання роботи - це збір та систематизація аналітичних матеріалів, що стосуються рентабельності реалізації продукції, товарів, робіт чи послуг підприємства оборотного капіталу підприємства.

рентабельність актив баланс

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

.1 Економічна суть, види, розрахунок показників рентабельності

Як і кожен абсолютний показник розмір прибутку не завжди характеризує ефективність діяльності підприємства. Тому, щоб оцінити ефективність роботи підприємства, одержаний прибуток необхідно співвідносити зі здійсненими витратами - поточними (собівартість продукції) і авансованими (активи або частини їх).

Співвідношення прибутку із зазначеними вище затратами являє собою рентабельність. [3]

Або ж рентабельність можна визначати як відношення певного прибутку до показника, рентабельність якого розраховується.

Прибуток показує абсолютний ефект діяльності підприємства без урахування використаних при цьому ресурсів, тому його слід доповнювати показником рентабельності. Ступень прибутковості підприємства і характеризує рентабельність.

Рентабельність характеризує рівень прибутковості; він більшою мірою, аніж прибуток характеризує кінцеві результати діяльності підприємства. Рентабельність дозволяє зіставити ефективність роботи різних підприємств, прибутковість різних видів продукції тощо.

Рентабельність оцінюється, зазвичай, у відсотках, а у деяких випадках і у коефіцієнтах.

Рентабельність - це якісний, вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступень використання ресурсів, що є в наявності, в процесі виробництва і реалізації продукції.

Фірма рентабельна, якщо суми виторгу достатньо не тільки для сплати витрат на виробництво, але і для утворення прибутку. Таким чином, рентабельність характеризує ефективність роботи підприємства, дає уявлення про спроможність підприємства збільшувати свій капітал. [1]

Слово «рентабельність» походить з німецької «rentabel» (дохідний, прибутковий) і означає показник економічної ефективності виробництва на підприємствах у різних галузях і народному господарстві в цілому.

Завданнями аналізу рентабельності є:

оцінка виконання визначених параметрів (плану, прогнозу тощо);

вивчення динаміки показників;

визначення факторів зміни їхнього рівня;

пошук резервів зростання рентабельності;

розроблення заходів для використання виявлених резервів.

Вибір і послідовність аналізу визначається його завданням. Так, для оцінки результатів діяльності підприємства аналізують рентабельність реалізованої продукції для вивчення виробництва окремих видів продукції з погляду попиту на них, доцільності їх випуску - рентабельність окремих виробів і фактори її зміни.

Варто вивчати рівень рентабельності не тільки в цілому по підприємству, а й у його структурних підрозділах, а також за видами діяльності підприємства (основна, інвестиційна, фінансова тощо).

Зміна рентабельності окремих видів продукції відбувається під впливом різних факторів, деякі з них показано на рис. 1.1.

Фактори зміни ціни реалізації і собівартості виробу вважаються факторами першого, а всі інші - факторами другого порядку. Визначення впливу факторів першого порядку проводиться методом ланцюгових підстановок або методом абсолютних різниць. [2]

Отже, рентабельність реалізації (продажу) (РР) - відношення суми фінансового результату (прибутку) від операційної діяльності до суми чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг):

Рис. 1.1 Структурна схема рентабельності одиниці виробу

Аналіз рентабельності діяльності підприємства здійснюють за показниками рентабельності продукції. Показник показує величину операційного прибутку, що припадає на одну гривню чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Показники рентабельності продукції формуються на основі розрахунку коефіцієнтів рентабельності за всією продукцією підприємства і за окремими її видами. В першому випадку зіставляють фінансовий результат діяльності (прибуток) з одержаним чистим доходом або витратами на виробництво і реалізацію продукції для підприємства загалом, у другому - прибуток з чистим доходом від реалізації конкретного виду продукції (витратами на її виробництво і реалізацію).

Розподіл доходу і прибутку за окремими видами продукції та розрахунок її рентабельності можуть бути проведені, якщо це вважається доцільним, у межах внутрішньогосподарського фінансового аналізу.

У вітчизняній і західній обліково-аналітичній теорії та практиці використовують різні варіанти оцінки рівня рентабельності продукції (рентабельності продажів) залежно від того, який з показників фінансового результату покладений в основу розрахунку.

Найчастіше це показники валового, операційного і чистого прибутку. Відповідно й розраховують такі показники рентабельності:

валова рентабельність продукції (крв) (валова рентабельність реалізованої продукції, питомий валовий прибуток, валова маржа) - відношення суми валового прибутку (Пв) до величини чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ЧД)

- операційна рентабельність продукції (кро) (операційна рентабельність реалізованої продукції, питомий операційний прибуток, операційна маржа) - відношення суми прибутку від операційної діяльності (По) до величини чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

чиста операційна рентабельність продукції (крчо) (чиста рентабельність

реалізованої продукції, питомий чистий операційний прибуток, чиста маржа) - відношення суми чистого операційного прибутку від реалізації продукції (прибутку від

операційної діяльності за вирахуванням податку на прибуток від операційної діяльності) (Пчо) до величини чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт,послуг)

Наведені вище показники рентабельності продукції показують, який прибуток одержує підприємство з кожної гривні чистого доходу (виручки) від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг) і характеризують ефективність його основної діяльності.

У вітчизняній обліково-аналітичній практиці часто використовують варіант

розрахунку показника рентабельності продукції - чиста рентабельність основної

прибуток підприємства (ЧП)

Достатньо відомими в аналітичній практиці є й показники рентабельності продукції, що визначаються як відношення прибутку від реалізації продукції до витрат на її виробництво та збут. Вони показують частку прибутку від основного виду діяльності, що припадає на одну гривню витрат, і характеризують ефективність управління господарською діяльністю підприємства і правильність вибраної ним стратеги. Відповідно до особливостей відображення фінансових результатів і витрат на виробництво та збут продукції в чинній системі обліку і звітності ці показники можна подати так:

рентабельність продукції за собівартістю її реалізації (kcp)

де  - собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

рентабельність продукції за витратами на її виробництво і збут (квз)

де  - адміністративні витрати;

 - витрати на збут;

чиста рентабельність продукції (кчп)

,

де  - ставка податку на прибуток, відносних одиниць.[10]

1.2 Загальна характеристика ПАТ „Південний гірничо-збагачувальний комбінат”

Для подальшого аналізу та оцінки оботного капіталу підприємства є обрала публічне акціонерне товариство „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” .Воно створене у відповідності з рішенням Фонду державного майна України від 30 листопада 1994 року №67-АТ шляхом перетворення орендного підприємства „Південний ГЗК” у публічне акціонерне товариство „Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, зареєстроване Виконавчим Комітетом Криворізької Міської Ради, розпорядженням №508-р від 29 грудня 1994 рокуp [4].

Вид економічної діяльності акціонерного товариства - відкритий видобуток руд чорних металів (гірничорудна промисловість) [5].

Голова Правління - Федін Костянтин Анатолійович.

Предметом діяльності акціонерного товариства є:

виконання робіт по відкритому видобутку і збагаченню магнетитових кварцитів, виробництву агломерату, іншої продукції виробничо-технічного призначення, їх збут;

виготовлення і збут товарів народного споживання, надання послуг населенню;

ведення підсобного господарства по виробництву, переробці і реалізації сільськогосподарської продукції;

організація підприємств громадського харчування.

ПАТ "Південний ГЗК" включає в себе 7 основних та 24 допоміжних структурних підрозділів на правах цехів та 27 відділів і служб апарату управління. Основними підрозділами є: рудоуправління, яке займається відкритим видобутком руд (бідні залізні кварцити), виробництвом щебеню, кисню, азоту; управління залізничного транспорту - займається внутрішніми кар'єрними перевезеннями до дробарок видобутої руди та супутніх пустих порід, скельних порід у відвали.

ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" реалізує свою продукцію металургійним заводам України, а також в Польщу, Чехію, Словакію.

Для того, щоб мати більш широке уявлення про діяльність підприємства, необхідно проаналізупати його основні показники, такі як обсяг промислової продукції, чистий прибуток, витрати на виробництво, виручка від реалізації, зобов’язання тощо.

Потрібна інформація наведена у зведеній таблиці основних показників, які комплексно характеризують господарську діяльність підприємства за два останні роки.

.3 Характеристика фінансових відносин ПАТ „Південний гірничо-збагачувальний комбінат”

Діяльність підприємств являє собою комплекс взаємопов'язаних господарських процесів, то вона залежить від численних і різноманітних факторів, що впливають на неї [22].

Найбільш важливим є поділ їх на внутрішні і зовнішні. Перші безпосередньо залежать від організації роботи самого підприємства; другі є зовнішніми по відношенню до нього, їх зміна майже або зовсім не підвладне волі підприємства [22]

До зовнішніх чинників відносять вплив економічних умов господарювання, пануючу в суспільстві техніку і технології, платоспроможний попит і рівень доходів споживачів, податкову кредитну політику уряду, законодавчі акти з контролю за діяльністю підприємства, зовнішньоекономічні зв'язки, систему цінностей у суспільстві та ін.

Фактори зовнішнього середовища поділяються на дві основні групи - мікросередовище і макросередовище, або прямого і непрямого впливу [22].

Середу прямого впливу ще називають безпосереднім діловим оточенням організації. Це оточення формує такі суб'єкти середовища, які безпосередньо впливають на діяльність конкретної організації - постачальники, споживачі, профспілки, закони і державні органи, конкуренти [6].

Постачальники. З точки зору системного підходу організація є механізм перетворення входів у виходи. Головними різновидами входів є матеріали, обладнання, енергія, капітал і робоча сила. Постачальники забезпечують введення цих ресурсів. Отримання ресурсів з інших країн може бути вигідніше з точки зору цін, якості або кількості, але одночасно небезпечним посиленням таких чинників рухливості середовища, як коливання обмінних курсів або політична нестабільність.Всіх постачальників можна розділити на кілька груп - постачальники матеріалів, капіталу, трудових ресурсів.

Закони та державні органи. Кожна організація має певний правовий статус, будучи одноосібним володінням, компанією, корпорацією або некомерційної корпорацією, і саме це визначає, як організацій може вести свої справи і які податки повинна платити. Як би не ставилося керівництво до цих законів, йому доводиться дотримуватися їх або пожинати плоди відмовитися від законослухняності у формі штрафів або навіть повного припинення бізнесу.

Держава в ринковій економіці надає на організації як непрямий вплив, насамперед через податкову систему, державну власність і бюджет, так і пряме - через законодавчі акти [7].

Споживачі. Все різноманіття зовнішніх факторів знаходить відображення у споживачеві і через нього впливає на організацію, її цілі та стратегію. Необхідність задоволення потреб покупців впливає на взаємодії організації з постачальниками матеріалів та трудових ресурсів

Важливе значення набувають у сучасних умовах і різні асоціації та об'єднання споживачів, що роблять вплив не тільки на попит, а й на імідж фірм. Необхідно враховувати фактори, що впливають на поведінку споживачів, на їх попит.

Конкуренти. Вплив на організацію такого чинника як конкуренція неможливо заперечувати. Керівництво кожного підприємства чітко розуміє, що якщо не задовольняти потреби споживачів так само ефективно, як це роблять конкуренти, підприємству довго не протриматися на плаву. У багатьох випадках не споживачі, а конкуренти визначають, якого роду результати діяльності можна продати, і яку ціну можна запросити.

Фактори середовища непрямого впливу або загальне зовнішнє оточення зазвичай не впливають на організацію так помітно, як фактори середовища прямого впливу. Проте керівництву необхідно враховувати їх.

До основних факторів середовища непрямого впливу відносяться технологічні, економічні, соціокультурні та політичні чинники, а також взаємовідносини з місцевими громадами.

Особливе значення для фінансової стійкості підприємства має рівень, динаміка і коливання платоспроможного попиту на його продукцію (послуги), податкова і кредитна політика, ступінь розвитку фінансового ринку, страхової справи і зовнішньоекономічних зв'язків; істотно впливає на неї і курс валюти, криза, інфляція тощо [16].

Розглянемо основні внутрішні чинники. Внутрішні чинники - це ситуаційні фактори всередині організації. Оскільки організації являють собою створені людьми системи, то внутрішні чинники в основному є результатом управлінських рішень. Це, однак, зовсім не означає, що всі вони повністю контролюються керівництвом. Часто внутрішній фактор керівництво повинно перебороти у своїй роботі [9].

Основні змінні в самій організації, це цілі, структура, завдання, технологія і люди.

Узагальнену систему взаємозв'язків наведено у схемі 1.3.1.

Фінансові відносини ПАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”

Схема 1.3.1. Фінансові відносини ПАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”

РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

.1 Комплексна характеристика рентабельності реалізації продукції, товарів, робіт чи послуг ПАТ „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” за 2011-2013 рр.

Для того, щоб мати більш ширше уявлення про діяльність підприємства, а зокрема про рентабельності реалізації продукції, товарів, робіт, послуг. Потрібна інформація наведена на основі Балансу та Звіту про фінансові результати підприємства ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Проаналізуємо динаміку зміни показників рентабельності підприємства за 2011-2013 роки (табл. 2.1.1.):

Рівень і динаміка показників рентабельності ПАТ „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” за 2011-2013 рр.

Таблиця 2.1.1.

 З наведених даних, що у табл. 2.1.1., які аналізують рівень і динаміку показників рентабельності діяльності ПАТ " ПАТ „Південний гірничо-збагачувальний комбінат”" за 2011-2013 рр. вказують на тенденцію до зменшення всіх показників рентабельності порівняно з 2011 р.

Валова рентабельність продукції зменшилася у 2013р. порівняно з 2012 на 3,81або на 8.76%. Операційна рентабельність продукції зросла на у 2013 порівняно з поереднім роком на 9,72%, попри зменшення у 2012році відносно до 2011 року на 22,7% . Чиста операційна рентабельність продукції збільшувалась вродовж 3 періодів, спочатку на 51,69%, а у 2013 на16,59%.

Рис. 2.1.1. Динаміка валової рентабельності продукції, ПАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” за 2011-2013 рр.

Як видно з рис. 2.1.1 дохід від реалізації продукції(товарів,робіт, послуг) в 2011 році був незначним., а в 2012 році помітні тенденції до зростання валової рентабельності продукції на 15,34%. У 2013 році в порівнянні з 2012 роком цей показник помітно зменшився. Оцінивши дані показники і порівнявши їх, можна зробити висновок, що валова рентабельність продукції за 2012 і 2013 рік є цілком прийнятною в порівнянні з 2011 роком.

Рис. 2.1.2. Динаміка операційної рентабельності продукції ПАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” за 2011-2013 рр.

Найкращий показник операційної рентабельності продукції ми отримали в 2011 році, оскільки інші операційні доходи значно перевищують суму адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. В 2011 і 2013 році операційна рентабельність продукції в порівнянні з валовою рентабельністю продукції є змінилась на 9.72% і 22.7 % і означає що інша операційна діяльність була не такою вдалою, хоча й прибутковою.

ВИСНОВКИ

Узагальнюючи вищенаведену інформацію у даній роботі, можна сказати, що показники рентабельності являються відносними характеристиками фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють доходність підприємства з різних та групуються в співвідношенні інтересами учасників економічного процесу, ринкового обміну.

Показники рентабельності є важливими характеристиками факторного середовища формування прибутку (та доходу) підприємства. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняного аналізу та оцінки фінансового стану підприємства. Щодо досліджуваного публічного акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, то протягом 2011-2013 років відбулися значні зміні показників рентабельності як і до зростання так і до зниження.

Економіка перехідного періоду має ряд особливостей і якщо їх на враховувати в управлінні виробництвом, то це спричинить небажані соціально-економічні наслідки.

Основними напрямками роботи підприємства в області покращення діяльності підприємства,а саме його рентабельності і, відповідно, збільшення доходу вцілому є:

визначення обсягу залучених коштів і облік ефективності їх використання за допомогою будь-яких методів;

вживання заходів, що до повернення у розпорядження підприємства суми дебіторської заборгованості;

припинення виконання робіт для неплатоспроможних замовників;

визначення обсягу виробництва продукції з урахуванням рівня беззбитковості виробництва;

скорочення управлінських, усунення непродуктивних витрат, інтенсифікація методів виробництва;

Ритмічність, злагодженість і висока результативність роботи підприємства багато в чому залежать від рівня його прибутковості. Недолік коштів, авансуємих на придбання матеріальних запасів, може привести до скорочення виробництва, невиконанню виробничої програми..

Тобто, фірма рентабельна, якщо суми виторгу достатньо не тільки для сплати витрат на виробництво, але і для утворення прибутку. Таким чином, рентабельність дає змогу підвищити ефективність роботи підприємства та спроможність підприємства збільшувати свій капітал.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 Фінансова діяльність підприємства (2000) - СТ.141.

Економічний аналіз: Навч. посібник / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2003. - 556 с.

Економічний аналіз - Грабовецький Б.Є. / навчал. Посыб . в-цтво 2009р - ст. 202

Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003.- № 18.- Ст. 144.

Закон України « Про акціонерні товариства» N 514-VI від 17.09.2008 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/514-17

Волкова Ю.О. Економічна ефективність обігових коштів на підприємствах України // Держава та регіони. - 2010. №2.- С. 43-44.

Абдулаєв, Н. Формування системи аналізу фінансового стану підприємства/ Н. Абдулаєв, Ф. Зайнетдінов // Фінансова газета. - 2008. - № 61.- С. 30-32.

Огнпл

Грішнова О.А. Оцінювання персоналу: сучасні підходи до забезпечення ефективності / О.А. Грішнова // Управління людськими ресурсами: проблеми, теорії та практики. - 2011. - № 7. - С. 42 - 50.

Житна І.П., Нескреба А.М. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства. - К.: Вища школа, 1992. - 246 с

Фінанси підприємств - Бердар М.Р Вид‑во 2012 р., 303ст.

http://smida.gov.ua/

Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В., Економіка підприємства: Навч. посіб., 2-ге вид., виправлене і доповнене.- К.: «Каравела», Львів: «Новий світ-2000», 2007.- 360 с.

Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного.- Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528с.

Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - К. Ельга, Ніка-Центр, 2002. - 360с.

. Ринкова система України: стан та перспективи розвитку: монографія / За заг. ред. О. В. Макарюка, В. М. Жмайлова, Ю. І. Данька. - Х. : «Міськдрук». - 2011. - 964 с.

. 2.     Абдулаєв, Н. Формування системи аналізу фінансового стану підприємства/ Н. Абдулаєв, Ф. Зайнетдінов // Фінансова газета. - 2008. - № 61.- С. 30-32.

. 13.   Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2004. - 365с.

. 1.     Сучасні та перспективні методи і моделі управління в економіці [Текст] : монографія : у 2 ч. / за ред. д-ра екон. наук, проф. А.О. Єпіфанова. - Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2008. - Ч. 1. - 232 с

. Методичні рекомендації для виконання курсової роботи. Львів-2013 12ст.

.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0

. Чуєв, І.Н. Аналіз фінансово-господорської діяльності: підручник / І.Н. Чуєв, Л.Н. Чечевиціна.- 4-е перероб. і доп. - М.: Дашков і К, - 2004. - 352 с.