Оцінка інвестиційної привабливості навчального науково-дослідного центру

  • Вид работы:
    Отчет по практике
  • Предмет:
    Финансы, деньги, кредит
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    106,65 Кб
  • Опубликовано:
    2015-03-11
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Оцінка інвестиційної привабливості навчального науково-дослідного центру

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Оцінка інвестиційної привабливості об’єкта досліджень

1.1 Інвестиційна привабливість України

.2 Інвестиційна привабливість регіону

.3 Інвестиційна привабливість галузі сільського господарства

.4 Інвестиційна привабливість ННДЦ БНАУ

Розділ 2. Розрахунок чистого грошового потоку та оцінка ефективності інвестиційного проекту

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Інвестиція (від лат. invest, вкладення коштів) - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.

Поняття інвестиційна діяльність визначається законом України про інвестиційну діяльність як сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави, щодо реалізації інвестицій, яка здійснюється на основі державного інвестування, іноземного, спільного, інвестування на основі приватної та колективної власності.

На рівні підприємства під інвестиційною діяльністю розуміють процес обґрунтування і реалізації найбільш ефективних форм вкладення капіталу, які сприяють розширенню економічного потенціалу підприємства.

Інвестиційна діяльність є однією з головних умов успішного розвитку економіки України. Її активність змінюється в залежності від внутрішніх та зовнішніх умов. Реалізація довгострокової стратегії соціально-економічного розвитку країни вимагає нарощування інвестиційних ресурсів, поліпшення структури інвестиційних джерел і оптимізації напрямків їх використання відповідно до пріоритетів економічного зростання.

Основні завдання навчальної практики з інвестування:

.        обґрунтувати ідею інвестиційного проекту, визначити цілі та завдання інвестування;

2.      на основі зведеної статистичної інформації провести аналіз інвестиційного клімату та оцінити інвестиційну привабливість галузі сільського виробництва;

.        оцінити інвестиційну привабливість підприємства із позиції зовнішнього інвестора;

.        здійснити економічну оцінку можливих джерел фінансування інвестиційного проекту;

.        провести розрахунки по ефективності реалізації інвестиційного проекту;

.        проаналізувати стратегічні напрями інвестиційної діяльності підприємства;

.        володіти методами розробки бізнес планів інвестиційних проектів та техніко-економічного обґрунтування.

Інвестиційний проект - по реальному інвестуванню може бути представлений у вигляді:- інвестицій у підвищенні ефективності виробництва (такі проекти пов’язанні із реконструкцією та перекваліфікацією персоналу, розширенням ринків збуту та завоювання нових сегментів ринку);

інвестицій у розширення виробництва (тобто розширення виробництва продукції для ринків, що уже сформовані);

інвестиції у створення нових підприємств пов’язанні із вкладанням коштів у нові підприємства, або у нову продукцію, яка раніше на підприємстві не вироблялася;

інвестиції для задоволення потреб державних органів (здійснюються у разі екологічних вимог, безпеки продукції або життєдіяльності населення).

Інвестиційна привабливість регіону - це інтегральна характеристика кожного окремого регіону в порівнянні з іншими регіонами країни з позиції здійснення в них інвестиційної діяльності. Одним із методів оцінки інвестиційної привабливості регіону є застосування принципу розрахунку дистанції віддалення від «еталону». Нашим об’єктом дослідження інвестиційної привабливості є ННДЦ БНАУ.

В основі аналізу інвестиційної привабливості лежить поглиблений аналіз результатів виробничо-господарської діяльності за попередні роки та оцінка перспектив його подальшого розвитку. Вагоме значення приділяється показникам оцінки економічного потенціалу та фінансовим результатам діяльності

РОЗДІЛ 1. ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ОБ’ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ

.1 Інвестиційна привабливість України

Практично з перших днів незалежності України питання інвестиційного клімату України, її відкритості для іноземних підприємців перебувають у центрі уваги владних органів, обговорюються на шпальтах газет, на телебаченні та в інших засобах масової інформації.

Неабияку увагу приділяє цим питанням Президент України, який ініціював створення й очолив Консультативну раду з питань іноземних інвестицій в Україні. Головним завданням цієї ради є забезпечення ефективного каналу зворотного зв'язку між іноземними інвесторами і вищими щаблями керівництва держави, центральних органів виконавчої влади.

Вражає кількість програм та планів заходів, розроблених на центральному та регіональному рівнях. За цього всіма сприймається як уже щось звичне їхній незмінно декларативний характер. Водночас потік звернень іноземних інвесторів у різні інстанції з приводу проблем, з якими вони стикаються в ході своєї діяльності в регіонах, не вщухає.

Звісно, ситуація в Україні не є унікальною, та й будь-яка держава, а особливо постсоціалістична, проходила етапи усвідомлення важливості залучення іноземних інвестицій як необхідної передумови стабільного розвитку та підпорядкування цьому завданню всієї державної політики, що передбачає зокрема лібералізацію адміністративних механізмів регулювання господарської діяльності.

Разом з тим, озираючись назад, слід визнати, що Україна мала достатньо часу, щоб навчитися піклуватися про інвестора навіть на власних помилках, а не з досвіду сусідів. Між тим колишні радянські республіки, з якими ми мали загалом рівні стартові умови, використали цей час краще. В Естонії, Латвії, Литві, Російській Федерації, Казахстані та інших державах сформована розгалужена інфраструктура підтримки інвесторів як на державному, так і на місцевому рівні.

Для України важливим є впровадження ефективної стратегії залучення та використання інвестицій. До пріоритетних напрямків іноземного інвестування слід віднести створення в Україні сучасної інфраструктури: телекомунікації, ділову інфраструктуру, транспорт, технічно оснащене складське господарство. Особливу роль в активізації інвестиційної діяльності повинно мати страхування інвестицій від некомерційних ризиків.

Однак є базові принципи, які слід застосовувати в кожному місті для того, щоб стати більш привабливим для інвестування. Найважливіші з них передбачають:

. Створення команди із залучення інвестицій.

. Розробка стратегії інвестицій.

. Розвиток продукту - підготовка об’єкта нерухомого майна для інвесторів.

. Розробка системи маркетингу інвестицій.

Це так званий комплексний процес, який вимагає: детальних знань про промисловість, яку планується розвивати в місті, сектори та напрями, загальні напрями інвестування, розвиток стратегії компаній, типові параметри та вимоги до проекту; сучасного порівняльного дослідження, що базується на фактах і надає точні дані, які дозволяють створити та підтримати позитивний імідж компаній; аналізу сильних і слабких сторін території .

Пріоритетними для залучення й підтримки стратегічних інвесторів можуть бути ті, де Україна має традиційні виробництва, володіє необхідним ресурсним потенціалом і формує значну потребу ринку у відповідній продукції: авіа-, ракето- та машинобудування, нафтогазодобування, виробництво палива, розвиток енергогенеруючих потужностей, запровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій.

За оцінками економістів найпривабливішим для іноземних інвесторів є м. Київ, яке посідає перше місце за обсягом отриманих інвестицій. До інших регіонів, які є привабливими для інвесторів, зокрема іноземних, та характеризуються зростанням прямих іноземних інвестицій у ці регіони, необхідно віднести Дніпропетровську, Донецьку, Харківську, Запорізьку і Луганську області, які утворюють східний регіон, що має найрозвиненішу промисловість, питома вага якої в економіці України найвища. Залучення інвестицій в ці регіони дасть змогу здійснити реконструкцію й технічне переобладнання шахт, металургійних, хімічних виробництв та сприятиме розвитку машинобудування, автомобіле- та літакобудування, активно стимулюватиме енергозбереження.

Для південного регіону, який включає Одеську, Миколаївську і Херсонську області, вигідним є проведення реконструкції та технічного переоснащення портового господарства, розширення мережі оздоровчих курортно-туристичних комплексів.

Центральний регіон (Полтавська, Черкаська, Вінницька області) належить до агропромислових і характеризується середнім значенням інвестиційного ризику. Тому залучення інвестицій в даний регіон сприятиме реконструкцій підприємств, що виробляють мінеральні добрива, засоби автоматизації й обчислювальної техніки, технологічне оснащення. Притік іноземних інвестицій у Західний регіон - Львівську, Закарпатську, Івано-Франківську, Тернопільську, Волинську, Рівненську і Чернівецьку області, сприятиме створенню ефективного виробництва з використанням місцевих природних ресурсів та розвитку мережі оздоровчих туристичних комплексів. Західна Україна має переваги, порівняно з іншими регіонами країни, через своє вигідне транспортне та географічне положення. Територію пронизують залізничні, автомобільні шляхи, трубопроводи, які з’єднують Україну з п’ятьма сусідніми державами. Цей край наділений великою кількістю різноманітних природних, культурних, туристичних ресурсів. Інвестиційна привабливість регіонів України найчастіше оцінюється за переліком узагальнених показників: рівень загальноекономічного розвитку регіону (35%), рівень розвитку інвестиційної інфраструктури регіону (15%), демографічна характеристика регіону (15%), рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіону (25%), рівень криміногенних, екологічних та інших ризиків (10%). У такий спосіб здійснюється аналіз певних конкурентних переваг щодо сучасної соціально-економічної ситуації, і на цій основі робляться припущення про їхню привабливість для інвесторів

Статистика свідчить, що економіка і фінансовий сектор становлять певний інтерес для іноземних інвесторів. Про це говорить чистий приплив прямих іноземних інвестицій в економіку нашої країни, який щорічно зростає як у загальному обсязі, так і відносно ВВП. Так, в 2010 році приріст іноземного капіталу спостерігається на підприємствах, які здійснюють фінансову діяльність, в сумі 2 млрд 628,5 млн дол., операції з нерухомим майном, орендою і наданням послуг підприємцям - 485,6 млн дол.,торгівлею, ремонтом автомобілів, побутових виробів і предметів особистого споживання, - 47,9 млн дол., а також на підприємствах промисловості - 766,2 млн дол.

Необхідно також зазначити, що на реальний сектор економіки припало 66% сальдо прямих інвестицій. Основними отримувачами даних надходжень стали: торгівля, металургійна, будівельна і хімічна галузі. Лідером серед країн, які направили інвестиції в Україну є Кіпр - 22,5% .

Оцінивши значні недоліки, для їх усунення та з метою заохочення інвесторів працювати в Україні необхідно насамперед забезпечити:

однакові умови діяльності місцевих та іноземних компаній;

стабільності основних законодавчих актів щодо умов іноземного інвестування;

широке поле для чесної конкуренції;

ефективне антимонопольне законодавство, гарантоване урядом і правовою системою; - надійність, доступність та оперативність організаційного та інформаційного забезпечення залучення іноземних інвестицій тощо. Специфіка теперішньої ситуації в країні полягає в тому, що необхідні зміни потрібно провести в якомога коротші терміни, оскільки Україна вже зараз повинна забезпечити сприятливий інвестиційний клімат. Досить позитивним моментом є те, що необхідність поліпшення інвестиційного клімату усвідомлюється і урядом, і Президентом України.

Це одне з пріоритетних завдань економічної політики держави, про що свідчать затвердження концепції Державної цільової програми формування позитивного міжнародного іміджу України на 2008 - 2011 роки. Тому головну роль у підвищенні інвестиційної привабливості регіонів України має відігравати держава. Саме вона повинна в масштабах усієї країни визначити перспективні напрями та об’єкти інвестування і створювати умови для виконання відповідних державних програм незалежно від джерел фінансування інвестицій.

Таким чином, однією з передумов стабільного економічного розвитку України та її регіонів є формування та підтримка сприятливої інвестиційної привабливості з метою залучення іноземних інвестицій. Це в свою чергу сприятиме реалізації інвестиційної політики, тобто активізації залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій в економіку області через реалізацію цільових програм та створення ефективної системи регуляторних актів, які стимулюватимуть інвестиційну діяльність. Пожвавлення економічної, у тому числі інвестиційної та інноваційної діяльності та поліпшення на цій основі соціальних умов можна досягти лише шляхом рішучих, комплексних, швидких, прозорих і послідовних ринкових реформ, які вивільнять підприємницьку ініціативу, створять конкурентне середовище й дадуть економіці стимули для ефективного розвитку.

1.2 Інвестиційна привабливість регіону

Одним із актуальних завдань в області є активізація інвестиційної діяльності та значне нарощування обсягів інвестицій. Збільшення притоку інвестицій є пріоритетним напрямом діяльності. Обласна державна адміністрація виходить із того, що поєднання інтересів інвестора з інтересами області може стати основою для плідного взаємовигідного співробітництва.

Враховуючи те, що область має дефіцит фінансових ресурсів, але, разом із тим, володіє промисловим потенціалом, відносно розвиненою інфраструктурою, має висококваліфіковану робочу силу та вигідне географічне положення, залучення інвестицій для розвитку її економіки є дуже важливим

Для залучення іноземних інвестицій та сприяння розвитку вже створених підприємств запроваджено практику тісної співпраці місцевих органів виконавчої влади з об’єднаннями підприємців та окремими керівниками суб’єктів господарської діяльності.

Інвестиційний потенціал Київської області складають ряд провідних підприємств, що мають важливе значення для держави. Це Трипільська ТЕС, Казенний завод порошкової металургії (м. Бровари), найбільший в Європі ВАТ "Київський картонно-паперовий комбінат" (м. Обухів). Далеко за межами України відомий товаровиробник шин - ЗАТ "Росава", виробники екскаваторів - ВАТ "Борекс", автобусів - ЗАТ "Бориспільський автозавод", скловиробів - ВАТ "Гостомельський склозавод", азбестотехнічних виробів - ВАТ "Трібо" та низка інших провідних підприємств області. Усі вони потребують інвестицій в оновлення виробництва.

Київщина - одна з провідних областей України щодо розвитку аграрної галузі. При частці загальної площі сільгоспугідь 4,2% у країні вона забезпечує 6,5% загального обсягу сільськогосподарської продукції. Діяльність у цій галузі ведуть сотні агрофірм, які використовують найбільше природне багатство Київщини - її благодатні чорноземи. Кліматичні умови сприяють вирощуванню в області переважної більшості сільськогосподарських культур Європи, зокрема зернових - пшениці, ячменю, кукурудзи, гречки, проса, а також цукрових буряків, льону, картоплі, овочів, плодів, ягід, кормових культур та розвитку тваринництва.

Серед найбільших аграрних виробників Київщини:

* ЗАТ "Комплекс Агромарс" (Вишгородський район);

* ТОВ "Рубі Роз Агрікол" (Баришівський район);

* ТОВ "Баришівська зернова компанія" (Баришівський район);

* ТОВ "Калитянський бекон" (Броварський район);

* ВАТ "Комбінат "Тепличний" (Броварський район);

* ВАТ "Птахофабрика "Київська" (Броварський район);

* ЗАТ ПЗ "Агрорегіон" (Бориспільський район);

* ДП НДВАК "Пуща-Водиця" (Києво-Святошинський район);

* ВАТ "Терезине" (Білоцерківський район);

* ЗАТ "МАК" і ЗАТ "Агрофорт" (Кагарлицький район);

* ТОВ "Нива Переяславщини" (Переяслав-Хмельницький район);

* ТОВ "Українська молочна компанія" (Згурівський район);

* ВАТ „Миронівський хлібопродукт” (Миронівський район).

При цьому відмічається розвиток підприємницької активності мешканців області. Сьогодні на Київщині працює майже 12500 малих підприємств, які наповнюють споживчий ринок товарами та послугами. Одночасно це забезпечує не тільки розвиток ринкової конкуренції, а й зменшення безробіття та зростання надходжень до місцевих бюджетів.

Підприємства області здійснюють зовнішньоторговельні операції з партнерами зі 125 країн світу. 90 країн світу отримують товари та послуги Київщини, які експортують понад 500 підприємств області. Найбільші обсяги експортних поставок здійснюються у Російську Федерацію, Німеччину, Білорусь, Казахстан, Польщу. Тому регіон привабливий з точки зору інвестування в розвиток торгівлі.

Київщина завдяки своєму географічному розташуванню та особливостям історичного розвитку має всі необхідні ресурси для розвитку туристичної сфери. Про давню історію та культуру Київщини свідчать археологічні пам`ятки трипільської, черняхівської, лебідівської та софіївської культур, назву яким дали населені пункти області. Київська земля дала світові таких визначних державних діячів, як Ярослав Мудрий, Іван Мазепа. Інвестування в туристичну галузь є досить перспективним.

Сприятливі кліматичні умови, наявність численних водних об’єктів, а також джерел мінеральних вод, багатство культурно-історичних пам’яток визначають роль Київської області як важливого рекреаційного регіону. Крім цього, в області знаходиться 151 об'єкт природно-заповідного фонду загальною площею 81,1 тис. гектарів.

Загальний обсяг інвестицій в основний капітал (капітальні вкладення) становить 9955,4 млн. грн. Капітальні вкладення у 2010 році становитимуть 11300,0 млн. гривень і складають 113,5 % від показника 2009 року.

Головним джерелом інвестування у 2010 році, як і раніше, були власні кошти підприємств та організацій області, надходження яких планується у сумі 6070 млн. грн. Київська область займає одне з перших місць серед регіонів країни по залученню іноземних інвестицій. За станом на 01.01.2010 рік в економіку Київської області за наростаючим підсумком залучено 1507,4 млн. дол. США з 68 країн світу, що становить 3,8% від загального обсягу інвестицій в Україну. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку області на кінець 2010 рік був у сумі 1649,1 млн. дол. США, що на 141,7 млн. дол. США більше, ніж у 2009 році. На одну особу цей показник дорівнював 959,4 дол. США. Приріст іноземного капіталу за 2010 рік отримали на рівні 9,4 %. Найбільша частка всіх прямих іноземних інвестицій (703,9 млн.дол.США) вкладена у промисловість. У міжнародному інвестиційному співробітництві брали участь інвестори 68 країн світу.

Основними країнами-інвесторами економіки області були: Нідерланди - 428,3 млн. дол. США, Кіпр - 358,5 млн. дол. США, Сполучене Королівство - 189,3 млн. дол. США, Німеччина - 80,2 млн. дол. США, Польща - 80,1 млн. дол. США, Панама - 61,4 млн. дол. США, Сполучені Штати Америки - 54,5 млн. дол. США.

1.3 Інвестиційна привабливість галузі сільського господарства

Конкурентоспроможність аграрного виробництва в будь-якому регіоні України залежить від його інвестиційного забезпечення. Інвестиції потрібні підприємствам і організаціям для переходу до стабільної господарської діяльності та переозброєння виробництва, а також поліпшення якості продукції. Інвестиції є важливим джерелом формування фінансово-кредитних ресурсів країни, усунення локальних диспропорцій.

Питання теорії і практики інвестицій, формування джерел їх фінансування, дослідження інвестиційної діяльності підприємств вивчали зарубіжні вчені Дж. Бейлі, В. Беренс, Г. Бірман, К. Боулдінг, Ф. Луцз, П. Хавранек, У. Шарп та інші дослідники. Вагомий внесок в економічну теорію засад інвестиційної діяльності, оцінки економічної оцінки ефективності інвестицій та інвестиційної привабливості зробили вітчизняні науковці: В.Ф.Бесєдін, І.О. Бланк, В.І. Благодатний, В.Г. Блохіна, П.І. Гайдуцький, С.О. Гуткевич, О.І. Гутуров, М.Д. Денисенко, М.І. Долішній, І.О. Іващук, М.І. Кісіль, М.Ю. Коденська, О. В. Кущина, Т.В. Майорова, А.А. Пересада, П.Т. Саблук, В.Г. Федоренко та багато інших. Але значна частина питань, пов'язаних із дослідженнями суті, структури, ефективності інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств, ще залишається не розкритою, або потребує удосконалення.

Метою статті є узагальнення та поглиблення теоретико-методичних засад і прикладних аспектів розвитку інвестиційної діяльності, розробка шляхів підвищення її ефективності, спрямованих на забезпечення сталого виробництва конкурентоспроможної продукції сільськогосподарських підприємств.

Методика досліджень. Теоретичною і методологічною основою досліджень є загальнонаукові та спеціальні економічні методи пізнання явищ і процесів. У процесі написання статті використовувалися такі методи економічних досліджень: статистико-економічні методи, групування (для проведення аналізу рівня й ефективності використання інвестицій в сільськогосподарських підприємствах різних типів спеціалізації), монографічний.

Результати досліджень. Сільське господарство Київської області займає 2 місце серед областей України з забезпечення основними засобами та урожайністю зернових культур. За обсягом виробництва валової продукції на 100 га с.-г. угідь Київщина займає 4 місце, а за рівнем рентабельності - 5.

У наш час у сільському господарстві Київської області галузь рослинництва є прибутковою, а тваринництва збитковою, але більшість сільськогосподарських підприємств регіону є прибутковими і рентабельними.

Незважаючи на це, переважна частина підприємств не спроможна ефективно вести господарську діяльність без залучення інвестиції. Надходження інвестицій в сільське господарство залежить від інвестиційного середовища, на формування якого впливають такі фактори як: відповідність рівня розвитку галузей в АПК, наявність власних ресурсів, державні пільги для інвесторів, страхування ризиків, технічний рівень організації виробництва, ефективність використання інвестиційних коштів та ін.

За рівнем інвестиційної привабливості сільське господарство Київської області займає 1 місце серед інших областей, а за рівнем інвестиційної активності - 2 місце .

Виробнича структура господарства вимагає забезпечення виконання технологічних операцій у рослинництві певними сільськогосподарськими машинами, а у тваринництві, залежно від його спеціалізації - від забезпечення приміщеннями та технологічним обладнанням. Все це вимагає диференційованого підходу до потреби в інвестиціях кожного сільськогосподарського підприємства.

За нашими розрахунками найбільшу питому вагу (50,7%) в загальній кількості сільськогосподарських підприємств займають формування, які спеціалізуються на виробництві зерна, тобто зернового типу, найменшу - зерно-м'ясного. Ефективна діяльність сільськогосподарських підприємств значною мірою залежить від їх розміру, тому були досліджені раціональні розміри підприємств різних виробничих типів. Для підприємств зернового типу спеціалізації такими є підприємства з площею від 4 до 6 тис. га., а для зерно-м'ясного напряму - підприємства з площею понад 3 тис. га.

З метою забезпечення конкурентоспроможності сільського господарства пропонуємо застосування в галузях рослинництва та тваринництва новітніх технологій. На сучасному етапі доцільно застосовувати в діяльності сільськогосподарських підприємств ґрунтозахисну систему землеробства з розширеним виробництвом родючості ґрунту і поступовим переходом на ґрунтозахисний, малозатратний, енергозберігаючий обробіток ґрунту з основами біологічного землеробства No-Till.

В основі даного землеробства лежить технологія нульового обробітку ґрунту. Для реалізації даної технології і оптимізації виробничих процесів рослинництва необхідне застосування певного набору техніки. Нами також запропонована методика розрахунку потреби в оптимальній кількості техніки, її складу та обсягах капітальних інвестицій для галузей тваринництва у господарствах Київської області, які займаються тваринництвом для кожного виробничого типу спеціалізації на основі використання економіко-математичних методів.

Доведено необхідність розширення поголів'я свиней, ВРХ, особливо корів. Тому важливо, в першу чергу, направити інвестиції на закупку високоплемінних корів, поступову реконструкцію і будівництво приміщень, закупку техніки.

Впровадження оптимального плану розвитку виробництва в сільськогосподарських підприємствах різних виробничих типів Київщини дасть можливість окупляти реальні інвестиції в найкоротші періоди, збільшити обсяги виробництва і отримати конкурентоспроможну сільськогосподарську продукцію. Основним джерелом інвестицій в найближчі роки мають стати прибутки підприємств, підтримка державного бюджету, кредити банків, залучені кошти працівників підприємств та інші інвестори.

1.4 Коротка характеристика ННДЦ БНАУ

В основі аналізу інвестиційної привабливості об'єкта дослідження лежить поглиблений аналіз результатів виробничо-господарської за попередні роки та оцінка перспектив його подальшого розвитку . Вагоме значення приділяється показникам оцінки економічного потенціалу та фінансовим результатам діяльності. Інвестиційна привабливість підприємства - це інтегральна характеристика окремих підприємств як об'єктів майбутнього інвестування з позицій перспективності розвитку, обсягів і перспектив збуту продукції, ефективності використання активів, їх ліквідності, стану платоспроможності і фінансової стану.

Навчально-науково дослідний центр БНАУ (далі ННДЦ БНАУ) був розташований за адресою: 09111 вул. Учгоспівська 1, м. Біла Церква Київська область до 2008 року,а з 2009 року вул. Соборна 8/1 м. Біла Церква, що знаходяться на відстані 90 км від обласного центру міста Київ.

Основними напрямами діяльності ННДЦ БНАУ є реалізація інтелектуального потенціалу науково-педагогічних працівників Університету у сфері навчальної,наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення умов проходження студентами наукової та виробничої практик на базі високорентабельного виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації.

ННДЦ БНАУ знаходиться в зоні помірно-континентального клімату. Клімат теплий, з достатньою кількістю вологи. За даними Білоцерківської метеостанції сніготанення в районі починається наприкінці лютого. Середньорічна температура повітря становить +7,3°С, максимальна температура влітку досягає +36.+39°С, мінімальна температура взимку -15.-27°С (в окремі роки). Середньорічна кількість опадів 490 - 510 мм, середня тривалість без морозного періоду - 179 днів, середі« тривалість вегетаційного періоду 248 днів. Рельєф здебільшого рівнинний, але землі розташовані не одним масивом. В підприємстві переважають в основному чорноземи, типові мало гумусні, легко суглинкові ґрунти, що відносяться до особливо цінних продуктивних ґрунтів.

Сільськогосподарські угіддя ННДЦ БНАУ розміщені навколо населеного пункту, що призводить до зменшення транспортних витрат на перевезення та виробництво сільськогосподарської продукції. Підприємство складається з таких структурних підрозділів: Правління, Відділ бухгалтерського обліку, Навчально-науково - виробничі цехи: -«Рослинництво», «Тваринництво», «Механізація та електрифікація».

За господарством закріплені 1716,88 га земель, в тому числі: рілля -1123.46 га; багаторічні насадження - 74,9 га; сіножаті - 12,1 га; пасовища - 85.22 га; під господарськими будівлями дворами - 65,72 га; під господарськими шляхами і прогонами - 39.91 га; ліси - 315,58 га.

Виробництво зерна за 2012 - 2013 рік склало 2300,69 т., при урожайності 20,5 ц/га, цукровий буряк - 235.2 т., при урожайності - 2900 ц/га. Обсяг виробництва молока 1406634 кг - при надої 5096,5 кг на одну корову. Поголів'я великої рогатої худоби на 1.01.2011 року становило 301 гол., з них корів-73 гол., поголів'я свиней - 539 голів.

Таблиця 1.1. Дані для аналізу інвестиційної привабливості підприємства

Показники

Джерело

На початок року, грн.

На кінець року, грн.

Зміни

1

Загальна сума активів підприємства

Ряд.280 або ряд.640, Форма №1 Баланс

6580,4

6321,3

-259,1

2

Вартість необоротних активів

Ряд.0,80, Форма №1 Баланс

4296,8

4171,2

-125,6

3

Вартість оборотних активів

Ряд.260, Форма №1 Баланс

2283,6

2150,1

-133,5

4

Вартість ОЗ

Ряд.030, Форма №1 Баланс

4292,8

4167,2

-125,6

5

Вартість запасів

Ряд.100-140, Форма №1 Баланс

2049,2

1921,2

-128

6

Власний капітал

Ряд.380, Форма №1 Баланс

4377,2

4008,4

-368,8

7

Довгострокові зобов’язання

Ряд.480, Форма №1 Баланс

2,2

0

-2,2

8

Короткострокова заборгованість

Ряд.620, Форма №1 Баланс

2201

2312,9

111,9

9

Дебіторська заборгованість

Ряд.160, Форма №1 Баланс

39

80,2

41,2

10

Кредиторська заборгованість

Ряд.500, Форма №1 Баланс

0

0

0

11

Виручка

Ряд.035, Форма №2 Звіт про фін. результат

1319,1

1830,6

511,5

12

Прибуток

Ряд.220, Форма №2 Звіт про фін. результат

6,2

-214,1

-220,3

13

Амортизація

Ряд.260, Форма №2 Звіт про фін. результат

142

192,3

50,3


Висновок: в результаті господарської діяльності підприємство охарактеризується такими показниками за рік:

) загальна сума активів підприємства на кінець року зменшилася з 658034 до 6321,3 тис. грн. (на 259,1 тис.грн.);

) вартість необоротних активів зменшилася в результаті амортизації основних засобів з 4299,8 до 4171,2 тис. грн. (на 125,6 тис. грн..);

) вартість оборотних активів зменшилася в результаті вилучення частини коштів з обороту із 2283,6 до 2150,1 тис. грн. (на 133,5 тис. грн..);

) вартість запасів зменшилася з 2048,2 до 1921,2 тис. грн. (на 128 тис. грн..);

) негативним є зменшення власного капіталу підприємства з 4377,2 до 4008,4 тис. грн. (на 368,8 тис. грн.);

) погашено довгострокову зобовязаність, але негативним явищем є застосування короткострокових зобов’язань з 2201 до 2312,9 тис. грн. (на 111,9 тис грн.);

) ще одним негативним явищем для підприємства є те, що впливає на платоспроможність зростання дебіторської заборгованості з 39 до 80,2 тис. грн. (на 41,2 тис. грн.);

) чистий прибуток підприємства зменшився з 6,2 до -214,1 тис. грн. ( на 220,3 тис. грн.);

) зросли відрахування до амортизаційного фонду з 142 до 192,3 тис. грн. ( на 50,3 тис. грн.).

В таблиці №2 представлені основні економічні показники діяльності підприємства для аналізу інвестиційної діяльності підприємства.

Таблиця 1.2. Основні економічні показники діяльності підприємства

Показник

Формула розрахунку

На початок року

На кінець року

Відхилення





Від базису

Від норми

1.Розмір власного оборотного капіталу

Власн. капітал - Необор. активи

80,4

-162,8

-243,20

_

2.Функціональний капітал

ВОК + Довгостр. зобов’язання

82,6

-162,8

-245,40

_

3. Загальна вартість джерел фінансування запасів

ФК + Короткостр. зобов’язання

2283,60

2150,10

-133,50

_

4. Рівень забезпечення запасів власними оборотними коштами

ВОК - Запаси

-1968,80

-2084,00

-115,20

_

5. Рівень забезпеченості запасів функціональним капіталом

ФК - Запаси

-1966,60

-2084,00

-117,40

_

6. Рівень забезпеченості запасів загальними джерелами фінансування

ДПЗ - Запаси

234,40

228,90

-5,50

_

7.Коефіцієнт покриття

ОА / Короткострокові зобов’язання

1,04

0,93

-0,11

k<1,5

8. Коефіцієнт покриття необоротних активів довгостроковим капіталом

(ВК + Довгостр. зобов’язання) / Необор. активи

1,02

0,96

-0,06

k<1

9. Коефіцієнт фінансування необоротних активів

Необор. активи / (ВК + + Довгостр. зобов’язання)

0,98

1,04

0,06

10. Структура довгострокових джерел фінансування

ВК / (ВК + Довгостр. зобов’язання)

0.9995

1

0.0005

11. Коефіцієнт фінансової стійкості

(ВК + Довгостр. зобов’язання) / загальна сума активів

0,67

0,63

-0,03

k<0,85

12. Коефіцієнт забезпечення ВОК оборотних активів

ВОК / Обор. активи

0,04

-0.08

-0,12

К< 0,1

13. Коеф. Бівера

(Чист.приб.(ЧП) + Нарах-на амортизація) / (Короткостр. + Довгостр. зобов’язання)

0.07

-0.009

-0.079

k<0,2

14. Коефіцієнт оборотності активів

Виручка від реаліз.продукції / сукупні активи

0,20

0,29

0,09

15. Період одного обороту активів

360 / КОА

1800

1241,38

-558.62

16. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

Виручка від реаліз.продукції / Дебіт. заборгованість

33,82

22,83

-10.99

17. Період одного обороту дебіторської заборгованості

360 / КОДЗ

10,64

15,77

5,13

18. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

Виручка / Кредит. заборгованість

_

_

_

_

19. Період одного обороту кредиторської заборгованості

360 / КОКЗ

_

_

_

_

20. Коефіцієнт завантаженості майна

Вартість майна / Виручку

5

3,45

-1,55

21. Рентабельність власного капіталу

Чистий прибуток / власний капітал

0.001

-0,04

-0,041

22.Рентабельність сукупного капіталу

ЧП / сукуп. капітал

0,0009

-0,03

-0,031


З таблиці №2 можна зробити такі висновки по роботі НРГЦ Білоцерківського НАУ: за результатами господарської діяльності підприємства розмір власного капіталу (функціональний капітал) зменшився з 80,4 до -162,8 тис. грн., тобто скоротилася джерела коштів або частина власного капіталу підприємства, яка розглядається як джерело покриття поточних активів. Також не вистачає загальної вартості джерел покриття запасів, що свідчить про не стійкий фінансовий стан підприємства. Не вистачає власних оборотних коштів для задоволення потреб підприємства у запасах в розмірі -115,2 тис. грн., а також із залученням довгострокових зобов’язань (функціональний робочий капітал) не покривається потреба в запасах у розмірі -117,4 тис. грн., трохи вирівнює потребу у засобах до -5,5 тис. грн. залучення довгострокових зобов’язань. Коефіцієнт покриття має негативну тенденцію для нормального функціонування підприємства цей показник повинен бути більшим за 1,5, а в нас на кінець року 0,93. Покриття необоротних активів довгостроковим капіталом здійснюється на 0,96, хоча для нормального функціонування підприємства необхідно щоб він був більшим 1. Протягом господарського року відбулося зростання фінансування необоротних активів на 0,06. В структурі довгострокових джерел фінансування відбулося зменшення цього показника - позитивна тенденція, яка означає, що підприємство починає все менше залежати від зовнішніх інвесторів. Відбулося зменшення фінансової стійкості підприємства, що негативно впливає на виконання зовнішніх зобов’язань за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов’язань. Коефіцієнт забезпечення ВОК оборотних активів показує,що відбулося скорочення забезпеченості оборотних активів довгостроковими стабільними джерелами фінансування. Коефіцієнт Бівера показує, що відбулося скорочення «потенційних» джерел покриття довгострокових та короткострокових зобов’язань. Відбулося зростання отриманої чистої виручки від реалізованої продукції на одиницю коштів інвестованих в актив. Відбулося скорочення одного обороту активів. Відбулося збільшення дебіторської заборгованості, а також зросли строки погашення дебіторських зобов’язань до 15,77 днів.

Власний обіговий капітал на кінець звітного року знизився на 243200 грн.; функціональний капітал знизився на 247400грн. порівняно з базисним; рівень покриття запасів власними оборотними коштами також знизився на115200 грн.; коефіцієнт покриття становить 0,96<1,5, що свідчить про неможливість негайного розрахунку по своїх зобов’язаннях; коефіцієнт фінансової стійкості становить 0,63, з нього видно що підприємство є фінансово слабким; період одного обороту активів знизився на 558.62 дні порівняно з початком звітного періоду; рентабельність власного капіталу складає -0,04, що свідчить що підприємство є збитковим.

інвестиційний привабливість конкурентоспроможність грошовий

РОЗДІЛ 2. РОЗРАХУНОК ЧИСТОГО ГРОШОВОГО ПОТОКУ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

Грошовий потік являє собою суму виручки від реалізації та амортизаційних відрахувань. Чистий прибуток являє собою різницю між виручкою від реалізації та сукупними витратами. Валовий збір пшениці за умовою завдання за існуючих технологій в середньому по господарству становить 1420 тонн (таблиця 1, варіант 5). Підприємство планує збільшити валовий збір на 10,5 %, тобто отримати наступного року близько 1569,1 тонн пшениці:

Валовий збір = 1420 х 1,105 = 1569,1 тонн.

Відомо, що підприємство залишає для задоволення внутрішніх потреб 25 % виробленої продукції. Отже, обсяги продажу пшениці становитимуть:

Обсяг продажу = 1569,1 х 0,75 = 1176,83 тонн.

Виручка = 1176,83 х 1077 = 1267445,91 грн

Для розрахунку чистого грошового потоку, що генерується проектом, необхідно визначити величину поточних витрат. Так, для досліджуваного підприємства поточні витрати на вирощування заданого обсягу пшениці становлять 52 % від вартості продукції, а в грошовому еквіваленті:

Поточні витрати = 1267445,91 х 0,52 = 659071,87 грн

Тоді валовий прибуток становить:

Валовий прибуток = Виручка - Поточні витрати = 1267445,91 - 659071,87= 608374,04 грн

В період спаду кон’юнктури цін на пшеницю на 19,5% ціна 1 тонни пшениці становить:

Ц1т = 1077 х 0,805 = 866,99 грн

Тоді:

Виручка = 1176,83 х 866,99 = 1020299,84 грн

Поточні витрати = 1020299,84 х 0,52 = 530555,92 грн

Валовий прибуток = 1020299,84 - 530555,92 = 489743,92 грн

В період підйому кон’юнктури цін на пшеницю на 9,5% ціна 1 тонни пшениці становить:

Ц1т = 1077 х 1,905 = 1179,32 грн

Тоді:

Виручка = 1176,83 х 1179,32 = 1387859,16 грн

Поточні витрати = 1387859,16 х 0,52 = 721686,76 грн

Валовий прибуток = 1387859,16 - 721686,76 = 666172,4 грн

З метою збільшення валового збору зернових на 10,5% підприємство планує придбати додатково трактор Case IH 9390 вартістю 1184000 грн ($148 000 х 8,00).

Для купівлі буде використаний кредит на суму вартості техніки. Передбачається, що погашення кредиту буде здійснюватися рівними виплатами в рахунок основного боргу. У такому випадку розмір платежів по основному боргу дорівнюватиме:

 (1)

де  - розмір виплат в рахунок основного боргу;- загальна сума боргу;- термін надання кредиту.

Залишок основного боргу на початок кожного розрахункового періоду визначається зі співвідношення:

 (2)

де  - залишок основного боргу

і - номер розрахункового періоду

Розмір процентного платежу в кожному розрахунковому періоді розраховується наступним чином:

 (3)

де I - процентний платіж

 - сума боргу в розрахунковому періоді- процентна ставка по кредиту

Загальні втрати по обслуговуванню боргу в кожному розрахунковому періоді дорівнюють:

 (4)

де  - загальні витрати по обслуговуванню боргу

 - розмір виплати в рахунок основного боргу

 - розмір процентного платежу

Вартість оформленого кредиту в таблиці відображаємо як залишок неповного боргу на початок першого року. Згідно з даними 5-го варіанта розмір щорічної виплати з погашення кредиту буде дорівнювати:

1184000 : 7 = 169142,86 грн протягом 7 років

Процентний платіж відповідно до формули (2) для першого року розраховується добутком вартості залишку основного боргу та процентної ставки:

Загальні витрати по обслуговуванні кредиту враховують вартість щорічної виплати основного боргу та процентних платежів:

 = 169142,86 + 242720 = 411862,86 грн

Для розрахунку залишку основного боргу другого року віднімаємо від залишку першого періоду величину виплати основного боргу першого періоду:

Результати погашення кредитної заборгованості відображаються в плані погашення боргу (табл. 2.1.).

Таблиця 2.1. - План погашення боргу

Роки

Щорічні виплати основного боргу

Процентний платіж

Витрати по обслуговуванню кредиту

Залишок основного боргу на початок періоду

1

169142,86

242720

411862,86

1184000

2

169142,86

208045,71

377188,57

1014857,14

3

169142,86

173371,43

342514,29

845714,28

4

169142,86

138697,14

307840,00

676571,42

5

169142,86

104022,85

273165,71

507428,56

6

169142,86

69348,57

238491,43

338285,7

7

169142,86

34674,29

203817,15

169142,86

1184000

970879,99

2154880,01

-



Таблиця 2.2. Розрахунок чистого грошового потоку за реалістичною оцінкою


Показник

1 рік

2 рік

3 рік

4 рік

5 рік

6 рік

7 рік

8 рік

9 рік

10 рік

1

Виручка

1267445,91

1267445,91

1267445,91

1267445,91

1267445,91

1267445,91

1267445,91

1267445,91

1267445,91

1267445,91

2

Поточні витрати

659071,87

659071,87

659071,87

659071,87

659071,87

659071,87

659071,87

659071,87

659071,87

659071,87

3

Валовий прибуток

608374,04

608374,04

608374,04

608374,04

608374,04

608374,04

608374,04

608374,04

608374,04

608374,04

4

Амортизаційні відрахування

177600,00

355200,00

236800,00

177600,00

118400,00

59200,00

59200,00




5

Загальні витрати по обслуговуванню кредиту

411862,86

377188,57

342514,29

307840,00

273165,72

238491,43

203817,14




6

Чистий прибуток

18911,18

-124014,53

29059,75

122934,04

216808,32

310682,61

345356,90

608374,04

608374,04

608374,04

7

Чистий грошовий потік

196511,18

231185,47

265859,75

300534,04

335208,32

369882,61

404556,90

608374,04

608374,04

608374,04


Таблиця 2.3. Розрахунок чистого грошового потоку за песимістичною оцінкою


Показник

1 рік

2 рік

3 рік

4 рік

5 рік

6 рік

7 рік

8 рік

9 рік

10 рік

1

Виручка

1020299,84

1020299,84

1020299,84

1020299,84

1020299,84

1020299,84

1020299,8

1020299,8

1020299,8

1020299,8

2

Поточні витрати

530555,92

530555,92

530555,92

530555,92

530555,92

530555,92

530555,92

530555,92

530555,92

530555,92

3

Валовий прибуток

489743,92

489743,92

489743,92

489743,92

489743,92

489743,92

489743,92

489743,92

489743,92

489743,92

4

Амортизаційні відрахування

177600,00

355200,00

236800,00

177600,00

118400,00

59200,00

59200,00




5

Загальні витрати по обслуговуванню кредиту

411862,86

377188,57

342514,29

307840,00

273165,72

238491,43

203817,14




6

Чистий прибуток

-99718,94

-242644,65

-89570,37

4303,92

98178,20

192052,49

226726,78

489743,92

489743,92

489743,92

7

Чистий грошовий потік

77881,06

112555,35

147229,63

181903,92

216578,20

251252,49

285926,78

489743,92

489743,92

489743,92


Таблиця 2.4. Розрахунок чистого грошового потоку за оптимістичною оцінкою


Показник

1 рік

2 рік

3 рік

4 рік

5 рік

6 рік

7 рік

8 рік

9 рік

10 рік

1

Виручка

1387859,16

1387859,16

1387859,16

1387859,16

1387859,16

1387859,16

1387859,16

1387859,16

1387859,16

1387859,16

2

Поточні витрати

721686,76

721686,76

721686,76

721686,76

721686,76

721686,76

721686,76

721686,76

721686,76

721686,76

3

Валовий прибуток

666172,4

666172,4

666172,4

666172,4

666172,4

666172,4

666172,4

666172,4

666172,4

666172,4

4

Амортизаційні відрахування

177600,00

355200,00

236800,00

177600,00

118400,00

59200,00

59200,00




5

Загальні витрати по обслуговуванню кредиту

411862,86

377188,57

342514,29

307840,00

273165,72

238491,43

203817,14




6

Чистий прибуток

76709,54

-66216,17

86858,11

180732,40

274606,68

368480,97

403155,26

666172,40

666172,40

666172,40

7

Чистий грошовий потік

254309,54

323658,11

358332,40

393006,68

427680,97

462355,26

666172,40

666172,40

666172,40



Доцільність реалізації даного інвестиційного проекту проаналізуємо показниками чистої приведеної вартості (NPV), індексу рентабельності (PI), внутрішньої норми прибутковості (IRR), періоду окупності (PBP)

Насамперед, проаналізуємо ефективність інвестиційного проекту за критерієм NPV. Перше значення NPV розрахуємо з використанням процентної ставки по кредиту

Таблиця 2.5. Розрахунок приведеного доходу при реалістичному прогнозі ()

Роки

Інвестиції

Грошовий потік

Коефіцієнт дисконтування (20,5%)

Приведені надходження

0

1184000




1


196511,18

0,8299

163084,63

2


231185,47

0,6887

159217,43

3


265859,75

0,5715

151938,85

4


300534,04

0,4743

142543,30

5


335208,32

0,3936

131938,00

6


369882,61

0,3266

120803,66

7


404556,90

0,2711

109675,38

8


608374,04

0,2250

136884,16

9


608374,04

0,1867

113583,43

10


608374,04

0,1549

94237,14

11


608374,04

0,1286

78236,90

1184000

4537234,43


1402142,88



Отриманий показник чистої приведеної вартості більше нуля, отже інвестиційний проект є доцільним. Прийнятність проекту також підтверджує індекс рентабельності, який дорівнює


Отже, при ставці дисконтування  проект є прибутковим. Необхідно розрахувати мінімальну дохідність - таку процентну ставку, при використанні якої проект не матиме ні прибутку, ні збитку, тобто його внутрішню норму рентабельності (IRR). Для цього потрібно збільшити процентну ставку та розрахувати по ній

Таблиця 2.6. Розрахунок приведеного доходу при реалістичному прогнозі (k2 = 25 %)

Роки

Інвестиції

Грошовий потік

Коефіцієнт дисконтування (25%)

Приведені надходження

0

1184000




1


196511,18

0,8

157208,94

2


231185,47

0,64

147958,70

3


265859,75

0,512

136120,19

4


300534,04

0,4096

123098,74

5


335208,32

0,3277

109847,77

6


369882,61

0,2621

96946,23

7


404556,9

0,2097

84835,58

8


608374,04

0,1678

102085,16

9


608374,04

0,1342

81643,80

10


608374,04

0,1074

65339,37

11


608374,04

0,0859

52259,33

1184000

4537234,4


1157343,82


 1157343,82/ 1184000 = 0,98

На графіку зображені точки та

Рис 1. Графічне відображення внутрішньої норми рентабельності за реалістичною оцінкою

Через дві точки необхідно провести пряму. Точка перетину прямої з віссю X характеризує показник внутрішньої норми рентабельності проекту, який згідно з графіком приблизно дорівнює 24,5%


Отже,


Таблиця 2.7.Розрахунок приведеного доходу при песимістичному прогнозі ()

Роки

Інвестиції

Грошовий потік

Коефіцієнт дисконтування (20,5%)

Приведені надходження

0

1184000




1


77881,06

0,8299

64633,49

2


112555,35

0,6887

77516,87

3


147229,63

0,5715

84141,73

4


181903,92

0,4743

86277,03

5


216578,2

0,3936

85245,18

6


251252,49

0,3266

82059,06

7


285926,78

0,2711

77514,75

8


489743,92

0,225

110192,38

9


489743,92

0,1867

91435,19

10


489743,92

0,1549

75861,33

11


489743,92

0,1286

62981,07

1184000

3232303,11


897858,09


 -286141.91 грн

 897858,09 / 1184000 = 0,76

При проведенні розрахунку при песимістичному прогнозі, при k=20,5%, NPV1 склало -286141.91 грн., і значить,що проект не є прибутковим, і його доцільно відхилити.

Таблиця 2.8. Розрахунок приведеного доходу при песимістичному прогнозі (k2 = 10%)

Роки

Інвестиції

Грошовий потік

Коефіцієнт дисконтування (10%)

Приведені надходження

0

1184000




1


77881,06

0,909

70793,88

2


112555,35

0,826

92970,72

3


147229,63

0,751

110569,45

4


181903,92

0,683

124240,38

5


216578,2

0,621

134495,06

6


251252,49

0,565

141957,66

7


285926,78

0,513

146680,44

8


489743,92

0,466

228220,67

9


489743,92

0,424

207651,42

10


489743,92

0,386

189041,15

11


489743,92

0,35

171410,37

1184000

3232303,11


1618031,20


 1618031,20/ 1184000 = 1,37.

На графіку зображені точки та

Рис 2. Графічне відображення внутрішньої норми рентабельності за песимістичною оцінкою



Таблиця 2.9. Розрахунок приведеного доходу при оптимістичному прогнозі ()

Роки

Інвестиції

Грошовий потік

Коефіцієнт дисконтування (20,5%)

Приведені надходження

0

1184000




1


254309,54

0,8299

211051,49

2


288983,83

0,6887

199023,16

3


323658,11

0,5715

184970,61

4


358332,4

0,4743

169957,06

5


393006,68

0,3936

154687,43

6


427680,97

0,3266

139680,60

7


462355,26

0,2711

125344,51

8


666172,4

0,225

149888,79

9


666172,4

0,1867

124374,39

10


666172,4

0,1549

103190,10

11


666172,4

0,1286

85669,77

1184000

5173016,4


1647837,92


 грн

 1647837,92 / 1184000 = 1,39

Отриманий показник чистої приведеної вартості більше нуля, отже інвестиційний проект є доцільним.

Таблиця 2.10. Розрахунок приведеного доходу при оптимістичному прогнозі (k2= 25%)

Роки

Інвестиції

Грошовий потік

Коефіцієнт дисконтування (25%)

Приведені надходження

0

1184000




1


254309,5

0,8

203447,6

2


288983,8

0,64

184949,7

3


323658,1

0,512

165713

4


358332,4

0,4096

146773

5


393006,7

0,3277

128788,3

6


427681

0,2621

112095,2

7


462355,3

0,2097

8


666172,4

0,1678

111783,7

9


666172,4

0,1342

89400,34

10


666172,4

0,1074

71546,92

11


666172,4

0,0859

57224,21

1184000

5173016


1368678


 1368678 / 1184000 = 1,16

На графіку зображені точки та

Рис 3. Графічне відображення внутрішньої норми рентабельності за оптимістичною оцінкою


Для остаточного висновку про доцільність реалізації інвестиційного проекту необхідно розрахувати простий та дисконтований періоди окупності інвестицій, враховуючи, що інвестори не зацікавлені реалізувати проект, тривалість якого перевищуватиме термін кредитної угоди на придбання сільськогосподарської техніки, тобто 7 років.Таблиця 2.11. Розрахунок простого та дисконтованого терміну окупності інвестиційного проекту

Роки

Початкові інвестиції

Грошовий потік

Накопичені надходження

Коефіцієнт дисконтування

Приведені інвестиції

Приведені надходження

Приведені накопичені надходження

0

1184000






1184000

 

1


196511,18

196511,18

0,8299

163084,63

163084,63


 

2


231185,47

427696,65

0,6887

159217,43

322302,06


 

3


265859,75

693556,4

0,5715

151938,85

474240,91


 

4


300534,04

994090,44

0,4743

142543,30

616784,21


 

5


335208,32

1329298,76

0,3936

131937,99

748722,20


 

6


369882,61

1699181,37

0,3266

120803,66

869525,86


 

7


404556,9

2103738,27

0,2711

109675,38

979201,24


 

8


608374,04

2712112,31

0,225

136884,16

1116085.40


 

9


608374,04

3320486,35

0,1867

113583,43

1229668,83


 

10


608374,04

3928860,39

0,1549

94237,14

1323905,97


 

11


608374,04

4537234,43

0,1286

78236,90

1402142,87


 

1184000

4537234,4

21942766,55

Х

1402142,87

9245664,166

1184000,00

 

У більшості випадків термін окупності не дорівнює цілому числу років. Тому необхідно розрахувати цілу кількість років повної окупності та за період, менший за нього. Згідно з розрахунками інвестиційний проект повністю окупиться в п’ятому році. Часова точка, в якій надходження повністю покриють інвестиційні витрати, як бачимо, знаходиться між четвертим та п’ятим роком. Отже, на погашення інвестиційних витрат по проекту повністю піде чотири роки та частина п’ятого. Цей період визначаємо наступним чином: від початкових інвестицій віднімаємо ту частину, котра погашена надходженням коштів протягом трьох років. Частина інвестицій, що залишилась, погашатиметься за рахунок позитивного грошового потоку наступного року:

При розрахунку дисконтованого періоду окупності проекту беззбитковість досягається на початку восьмого року:



ВИСНОВОК

Я обґрунтував ідею інвестиційного проекту, визначив цілі та завдання інвестування; на основі зведеної статистичної інформації провів аналіз інвестиційного клімату та оцінив інвестиційну привабливість галузі сільського виробництва; оцінив інвестиційну привабливість підприємства із позиції зовнішнього інвестора; здійснив економічну оцінку можливих джерел фінансування інвестиційного проекту; провів розрахунки по ефективності реалізації інвестиційного проекту; проаналізував стратегічні напрями інвестиційної діяльності підприємства; оволодів методами розробки бізнес планів інвестиційних проектів та техніко-економічного обґрунтування.

Інвестиційний проект - по реальному інвестуванню може бути представлений у вигляді:

         інвестицій у підвищенні ефективності виробництва (такі проекти пов’язанні із реконструкцією та перекваліфікацією персоналу, розширенням ринків збуту та завоювання нових сегментів ринку);

         інвестицій у розширення виробництва (тобто розширення виробництва продукції для ринків, що уже сформовані);

         інвестиції у створення нових підприємств пов’язанні із вкладанням коштів у нові підприємства, або у нову продукцію, яка раніше на підприємстві не вироблялася;

         інвестиції для задоволення потреб державних органів (здійснюються у разі екологічних вимог, безпеки продукції або життєдіяльності населення).

Інвестиційна привабливість регіону - це інтегральна характеристика кожного окремого регіону в порівнянні з іншими регіонами країни з позиції здійснення в них інвестиційної діяльності. Одним із методів оцінки інвестиційної привабливості регіону є застосування принципу розрахунку дистанції віддалення від «еталону». Нашим об’єктом дослідження інвестиційної привабливості є ННДЦ БНАУ.

В основі аналізу інвестиційної привабливості лежить поглиблений аналіз результатів виробничо-господарської діяльності за попередні роки та оцінка перспектив його подальшого розвитку. Вагоме значення приділяється показникам оцінки економічного потенціалу та фінансовим результатам діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.      Боднар, І. Р. Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну на сучасному етапі / І. Р. Боднар // Регіональна економіка. - 2009. - №4. - С. 62-70.

.        Ворсовський, О. Л. Шляхи підвищення фінансового потенціалу інвестиційної діяльності підприємства / О. Л. Ворсовський // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - №7-8. - С. 128-133.

.        Гукалюк, А. Ф. Інвестиційна привабливість як чинник підвищення конкурентоспроможності територій / А. Ф. Гукалюк, І. М. Іванович // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - №6. - С. 167-173.

.        Дрич, А. Основні засоби досягнення інвестиційної привабливості України / А. Дрич // Вісник Національного банку України. - 2010. - №4. - С. 40-41. 1. Бутняров А. / Сприятливий інвестиційний клімат країни - запорука залучення іноземних інвестицій // Ринок цінних паперів України. - 2008, - №3-4. - с. 29-32.

.        Гаврилюк О.В. / Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України // Фінанси України. - 2008. - №3. - с. 79-93.

.        Попельнюхов Р.В. / Інвестиційна привабливість економіки України (інвестиційний клімат) // Інвестиції: практика та досвід. - 2009. -

7.      Носова О. Інвестиційна привабливість регіонів . Режим доступу: http://www.kennan.kiev.ua/kkp/content/conf06/papers/Nosova.html <http://u.to/b_OW>

.        Пехник А. В. Іноземні інвестиції в економіку України: Навч. посіб. - К.: Знання, 2007. - 335 с.

.        Покатаєва К. П. Теоретичні аспекти визначення категорій «Інвестиційний потенціал» та «Інвестиційні привабливість». Режим доступу: http://eprints.ksame.kharkov.ua/1542/1/К.П.ПОКАТАЄВА.pdf <http://eprints.ksame.kharkov.ua/1542/1/%D0%9A.%D0%9F.%D0%9F%D0%9E%D0%9A%D0%90%D0%A2%D0%90%D0%84%D0%92%D0%90.pdf>

.        Туболець І. І. Чинники формування інвестиційної привабливості регіонів / І.І. Туболець // Інвестиції: практика та досвід. 2008

.        Статистичний щорічник України за 2008 рік. - К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агенство», 2009

.        Україна в цифрах-2009. - К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агенство», 2010

13.    Федоренко В. Г., Гойко А. Ф. Інвестознавство: Підручник / За наук. ред.

.        Федоренко С. В. Проблеми залучення іноземних інвестицій і розвиток економіки України // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. - 1999. - №2.

.        www.ukrstat.gov.ua - сайт Державного комітету статистики України.

Похожие работы на - Оцінка інвестиційної привабливості навчального науково-дослідного центру

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!