Власні надходження бюджетних установ у міському бюджеті

Власні надходження бюджетних установ у міському бюджеті

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ (м.Київ)

ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

Спеціальність фінанси і кредит

Факультет фінансово - економічний

Кафедра фінансів

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

Власні надходження бюджетних установ у міському бюджеті

Підготувала:

студентка групи 304 - ФК

Коваль Діана Олегівна

Перевірила: ст. викл.

Телюк Катерина Федорівна

Львів 2014

ВЛАСНІ НАДХОДЖЕННЯ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ: СУТЬ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ

В умовах економічних трансформацій відбувається процес реорганізації фінансових відносин, що відображаються на рівні фінансового забезпечення усіх господарюючих суб’єктів. При цьому зростає роль і значення власних надходжень бюджетних установ, які є одним з найважливіших джерел спеціального фонду. Саме даний фонд віддзеркалює найважливіші проблеми, характерні для бюджетних установ, оскільки істотно впливає на їхнє фінансове становище та фінансові можливості.

Загальний перелік власних доходів бюджетних установ, механізм їхньої мобілізації визначається Бюджетним кодексом України, законодавчими й нормативними актами органів державної влади, державного управління та місцевого самоврядування. Відповідно до Бюджетного кодексу, власні надходження бюджетних установ - це “… кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації продукції чи майна та іншої діяльності” [1, с. 4]. Вони поділяються на дві групи.

¨       Перша - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством та включає чотири підгрупи: перша - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю; друга - надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності; третя - плата за оренду майна бюджетних установ; четверта - надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна) [1, с. 12].

¨       До другої групи відносяться інші джерела власних надходжень бюджетних установ, у складі якої виокремлюють три підгрупи: перша - благодійні внески, гранти та дарунки; друга - кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів; третя - кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право [1, с. 13].

Власні надходження бюджетних установ використовуються відповідно до чинного законодавства на наступні напрями. Перша група: перша підгрупа - на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю; друга підгрупа - на організацію додаткової (господарської) діяльності; третя підгрупа - на утримання, облаштування, ремонт та придбання майна бюджетних установ; четверта підгрупа - на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти; також за рахунок надходжень другої і четвертої підгруп покриваються витати на господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв. Друга підгрупа: перша і третя підгрупа - на організацію основної діяльності бюджетних установ; друга підгрупа - на виконання відповідних цільових заходів [1, с. 13].

У межах цих відносин особливе місце займає формування власних надходжень бюджетних установ. Тому за сутністю вказані надходження, можна вважати економічними відносинами, пов’язаними з розподілом і перерозподілом основного централізованого фонду грошових коштів держави шляхом мобілізації фінансових ресурсів за допомогою надання платних послуг, отримання доброчинних та інших надходжень, зарахування їх на рахунки бюджету й спрямування на цілі, передбачені бюджетом і кошторисами. Об’єктивний характер таких відносин зумовлений тим, що за їхньої відсутності бюджетна установа не зможе повноцінно виконувати свої функції та надавати якісні послуги.

Сутність власних надходжень проявляється за допомогою грошових потоків, пов’язаних з мобілізацією цих надходжень. За змістом дані відносини реалізуються у багаточисельних фондах бюджетних установ, кількість, структура та обсяги яких визначаються кошторисами. Сутність і зміст відносин проявляється у чітко виражених формах і відображається у вигляді конкретних видів доходів.

Власні надходження залишаються важливим джерелом формування ВВП та доходів зведеного бюджету України. Протягом 2002-2013 рр. їхній обсяг збільшився у 3,8 рази (з 7,7 до 29,3 млрд. грн.), однак частка у ВВП скоротилась з 3,4% до 2,4%, а у доходах зведеного бюджету України - з 12,4% до 9,1% [2]. Хоча така динаміка є від’ємною, значення власних надходжень бюджетних установ не зменшується і вони продовжують займати чільне місце у джерелах фінансових ресурсів суб’єктів бюджетних відносин.

Найбільша частка власних надходжень бюджетних установ припадає на доходи державного бюджету. У доходах місцевих бюджетів ця частка становить близько 10%. Протягом останніх років спостерігається невелике зростання питомої ваги власних надходжень бюджетних установ у доходах держаного і місцевих бюджетів.

Враховуючи сучасні реалії та проблеми основними напрями розвитку джерел власних надходжень мають бути:

розширення прав керівників бюджетних установ з питань управління власними надходженнями, а також прирівнення повноважень цих керівників до повноважень директорів державних та комунальних підприємств. Це дало б можливість розпорядникам бюджетних коштів самостійно вирішувати всі питання пошуку джерел збільшення цих надходжень, формування необхідних цільових фондів для вирішення важливих проблем виконання функцій установою та сприяло б підвищенню якості надання послуг бюджетними установами;

обмеження централізації державою власних надходжень бюджетних установ у доходах бюджетів та удосконалення бюджетного законодавства. Нормативно-правові акти всіх органів державної виконавчої влади доцільно, на нашу думку, узгодити з Бюджетним кодексом України, усунути невідповідність окремих положень цих актів, зробити нормативно-правове забезпечення більш лояльним та демократичним;

створення системи стимулювання розпорядників бюджетних коштів за ініціативність у пошуку додаткових джерел збільшення власних надходжень та гарантування можливостей використання цих джерел на потреби установи без вилучення їхніх лишків на кінець року до бюджетів.

АНАЛІЗ ВЛАСНИХ НАДХОДЖЕНЬ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ БЮДЖЕТУ М. ЛЬВОВА

Таблиця 1

Власні надходження бюджетних установ

(відповідно до місцевих бюджетів 2009-2013 рр.) м. Львів

(тис.грн.)

Джерело: складено на основі аналізу статистичних даних [2]

Рис.1.1. Динаміка власних надходжень бюджетних установ до міського бюджету м. Львова за 2009-2013 роки.

Аналізуючи власні надходження бюджетних установ до міського бюджету Львова бачимо, що з на протязі 2009-2013 років обсяг доходів з кожним роком збільшувався. Лише у 2011 році обсяг надходжень зменшився у порівнянні з надходженнями до спеціального фонду у 2010 році і становив 55 494,7 тис. грн. Розглядаючи власні надходження у структурі доходів спеціального фонду міського бюджету, можна виділити таку закономірність, що ця частина дохідних джерел виконувалась майже завжди 100 %-во, а в більшості випадків відбувалось і перевиконання плану. В основному серед інших доходів вони займають близько 20% спеціального фонду. Як бачимо з таблиці 1 протягом останніх двох років виконання бюджету за частиною власних надходжень бюджетних установ здійснювалось з квартальним перевиконанням. Проте такі хороші результати з виконання бюджету по даному компоненту не відображають загальної картини функціонування механізму справляння та зарахування коштів до спеціального фонду, а також загального фонду бюджету міста, якому характерне значне недовиконання дохідної частини місцевого бюджету за спеціальним фондом.

Причиною невиконання бюджетів Львівщини є значне завищення їх показників під час етапу планування бюджетного процесу. Надмірна соціальна спрямованість видатків місцевих бюджетів практично унеможливлює здійснення інвестицій в економічний розвиток регіону, зокрема частка соціальних видатків у зведеному бюджеті області за 2013 рік становить 85,4%, а обсяг бюджетних інвестиційних видатків склали лише 152 грн. на 1 мешканця Львівської області.

Основні шляхи розв’язання проблем та підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами місцевих бюджетів мають ґрунтуватись на доцільних та реально можливих пропозиціях щодо підвищення фінансової спроможності місцевих бюджетів, щодо модернізації та реформування механізмів трансфертного забезпечення розвитку регіонів України, щодо вдосконалення процесів формування місцевих бюджетів на програмно-цільовій основі, щодо підвищення ефективності фінансування освітньої галузі, щодо удосконалення управління кадровим потенціалом галузі охорони здоров’я Львівської області, щодо удосконалення процесів фінансування сфери охорони здоров’я, щодо поширення практики громадського моніторингу місцевих бюджетів тощо.

доход власний бюджет місцевий

Список використаних джерел

1.      Бюджетний кодекс України // [Ел. ресурс], - режим доступу: <http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-17>.

2.      Інформація про виконання міського бюджету м.Львова 2007-2013рр. // [Ел.ресурс], - режим доступу: <http://city-adm.lviv.ua/lmr/budget>.

.        Науково-практична конференція «Незалежний громадський моніторинг Бюджету Львівщини: проблеми та перспективи», проект «Громадський моніторинг місцевих бюджетів Львівської області», Львів - 2014 [Ел. ресурс]. - Режим доступу: http://lvivbudget.blogspot.com/