Фінансова безпека субьєктів підприємницької діяльності

Вид работы:

Курсовая работа (т)
Предмет:

Финансы, деньги, кредит
Язык:

Украинский
,
Формат файла:
MS Word

256,51 Кб
Опубликовано:

2015-01-28

Все курсовые работы по финансам

Скачать курсовую работу Читать текст online Заказать курсовую
*Помощь в написании! Посмотреть все курсовые работы

Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.

Фінансова безпека субьєктів підприємницької діяльності

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ІМЕНІ Е.О. ДІДОРЕНКА

Курсова робота

з дисципліни: Фінансова безпека

на тему: Фінансова безпека суб’єктів підприємницької діяльності

Виконала студентка гр. 608

Ретюнських К.А.

Луганськ 2014

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи формування фінансової безпеки суб’єктів підприємництва

.1 Сутність фінансової безпеки, як складового елементу економічної безпеки держави

.2 Система управління фінансовою безпекою підприємства

1.3 Забезпечення фінансової безпеки суб’єктів підприємництва

2. Аналіз фінансової безпеки підприємства на основі ТОВ "КОМФОРТ"

.1 Фінансовий стан підприємства як економічна категорія та об’єкт управління

.2 Аналіз та оцінка показників фінансового стану ТОВ "Комфорт"

.3 Вдосконалення фінансового стану ТОВ "Комфорт"

. Розвиток системи фінансової безпеки суб’єктів підприємництва сфери матеріального виробництва

.1 Проблеми та шляхи забезпечення фінансової безпеки підприємства.

.2 Сучасні загрози фінансовій безпеці суб’єктів господарювання та шляхи їх зменшення

.3 Зарубіжний досвід управління фінансовою безпекою суб’єктів підприємництва

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми. Сучасні процеси розвитку вітчизняних підприємств характеризуються несталістю, стагнацією, відсутністю дієвих механізмів управління, що зумовлює необхідність дослідження цілої низки питань, пов’язаних як з формуванням дієвого механізму управління підприємствами, так і з процесами організації та ефективного використання трудових, фінансових і матеріальних ресурсів. Шляхи подолання існуючих проблем і необхідність вирішення нагальних питань,пов’язаних з ефективним функціонуванням підприємства, зумовили посилення уваги до процесів створення та реалізації механізму фінансового управління як елемента управління підприємством та зумовили актуальність теми даного дослідження.

Фінансове управління як самостійний напрям наукових досліджень і вид управлінської діяльності сформувався внаслідок розвитку підприємництва, трансформації власності з приватної в корпоративну, розмежування власності та управління, бурхливого розвитку фінансового ринку, вдосконалення фінансових технологій, зростаючих ризиків фінансових потрясінь

Предметом дослідження курсової роботи є фінансова безпека суб’єктів підприємництва.

Об'єктом дослідження курсової роботи є система стан фінансової безпеки суб’єктів підприємництва.

Методами дослідження в даній роботі є системно-функціональний - для узагальнення сучасних теоретичних і методологічних концепцій створення та функціонування механізму акцизного оподаткування; аналізу та синтезу - для вивчення предмету дослідження в цілісності, єдності, взаємозв’язку його складових частин; економіко-статистичні - при вивченні та узагальненні статистичної інформації; розрахунково-аналітичний - при виконанні аналітичних розрахунків в ході прогнозування; порівняння - для порівняння статистичних даних попередніх років з теперішніми показниками.

Інформаційною базою дослідження виступили періодичні видання, праці вітчизняних та зарубіжних вчених,посібники, нормативно-правові та законодавчі акти, інтернет-джерела.

1. Теоретичні основи формування фінансової безпеки суб’єктів підприємництва

.1 Сутність фінансової безпеки, як складового елементу економічної безпеки держави

Після набуття незалежності Україна зустрілася з багатьма якісно новими фінансовими проблемами. Вирішення їх ускладнюється тим, що сучасна національна фінансова система формується паралельно із трансформацією економіки та системою державного управління. До того ж в умовах відкритої економіки Україна потрапляє під вплив потужних зовнішніх чинників.

Як свідчить світовий досвід, забезпечення належного рівня фінансової безпеки - це гарантія незалежності держави, умова стабільності та ефективної життєдіяльності суспільства, досягнення успіху державою на міжнародній арені. Тому лише створення потужної системи фінансової безпеки по всіх рівнях (національному, регіональному, підприємства, особи) дасть можливість уникнути настання негативних наслідків відкритості національної економіки, забезпечити їх конкурентоспроможність, захистити вітчизняну фінансову сферу, та ефективно взаємодіяти з міжнародними фінансовими та економічними структурами.

Поняття економічної безпеки належить до числа тих, які, з одного боку, всім зрозумілі, а з іншого - важко визначаються в досить коректній та вичерпній формі. Однак, як влучно зазначив Я. Жаліло, "поняття економічної безпеки набуває виняткового значення як аргумент прийняття політичних рішень", звідси "коректне визначення поняття економічної безпеки має визначальне значення для коректного формування державної політики в економічній сфері загалом" [3, с. 12]. У В.Тамбовцева економічна безпека тієї чи іншої системи - це "сукупність властивостей стану її виробничої (у самому широкому розумінні) підсистеми, яка забезпечує можливість досягнення цілей всієї системи". У Л.Абалкіна: "сукупність умов і чинників, які забезпечують незалежність національної економіки, її стабільність і стійкість, спроможність до постійного оновлення і самовдосконалення" [2, с. 15].

На думку російського вченого А. Городецького, економічна безпека означає надійну і забезпечену всіма необхідними засобами держави захищеність національно-державних інтересів у сфері економіки від внутрішніх та зовнішніх збитків. У науковій роботі вчених Інституту систем енергетики ім. Л. О. Мелентьєва економічна безпека визначається як стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства й держави від зовнішніх і внутрішніх загроз. При цьому "життєво важливими інтересами вважається сукупність потреб, задоволення яких забезпечує існування і можливість прогресивного розвитку особи, суспільства і держави". К. X. Іпполітов вважає, що економічна безпека держави охоплює захищеність всієї системи "економічних відносин, які визначають прогресивний розвиток економічного потенціалу країни і забезпечують підвищення рівня добробуту всіх членів суспільства, його окремих соціальних груп, а також формують основи обороноздатності країни, захищеність від небезпек та загроз, джерелом яких є внутрішні та зовнішні протиріччя" [3, с. 21].

У Концепції економічної безпеки України воно розглядається як "спроможність національної економіки отримувати свій вільний, незалежний розвиток і утримувати стабільність громадянського суспільства та його інститутів, а також достатній оборонний потенціал країни за всіляких несприятливих умов і варіантів розвитку подій, здатність Української держави до захисту національних економічних інтересів від зовнішніх і внутрішніх загроз" [7, с. 31-32].

У проекті Стратегії забезпечення економічної безпеки, який розроблено робочою групою Кабінету Міністрів України Апаратом Ради національної безпеки і оборони України, а також науковцями і працівниками інших установ, економічною безпекою вважається "такий стан національної економіки і окремих її складових, який здатний забезпечити стійкий соціально-економічний розвиток, спроможність нейтралізувати внутрішні і зовнішні загрози і дозволяє задовольняти необхідні економічні потреби особи, суспільства і держави". В.Шлемко і І.Бінько вважають за економічну безпеку "такий стан національної економіки, який дозволяє зберігати стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз і здатний задовольнити потреби особи, сім'ї, суспільства, держави" [13, с. 45-46]. В.Мунтіян: "економічна безпека - загальнонаціональний комплекс заходів, спрямованих на постійний і стабільний розвиток економіки держави, що включає механізм протидії внутрішнім та зовнішнім загрозам" [9, с. 54]. У Г.Пастернака-Таранушенка "економічна безпека - це стан держави, за яким вона забезпечена можливістю

створення, розвитку умов для плідного життя її населення, перспективного розвитку в майбутньому та в зростанні добробуту її мешканців".

В Україні функціонує трирівнева система фінансування: бюджетне фінансування, банківські кредити і прямі інвестиції через механізми ринку капіталів. Тому особливої уваги потребує безпека усіх цих рівнів. Взагалі

Україні потрібна надійна фінансова система, яка б забезпечувала оперативність розрахунків між підприємствами, збереження заощаджень, притік інвестицій в економіку.

У цілому фінансова безпека охоплює: фінансову безпеку окремого громадянина, домашніх господарств, населення в цілому, підприємців, підприємств, організацій, установ та їх асоціацій, галузей господарського комплексу, регіонів, окремих секторів економіки, держави (у свою чергу фінансова безпека держави складається з таких складових, як бюджетна, валютна, інвестиційна, інфляційна, цінова, курсова та боргова безпека) та різноманітних міждержавних утворень, а також світового співтовариства в цілому. Фінансову безпеку будь-якої держави визначає перш за все її фінансова незалежність. При цьому велике значення має розмір зовнішньої фінансової допомоги з боку міжнародних фінансових інституцій, економічних угруповань, урядів окремих країн, обсяг іноземних інвестицій у національну економіку.

Рівень фінансової безпеки держави зумовлений і ступенем розвитку ринку капіталів, на якому обертаються акції великої кількості реально функціонуючих суб'єктів господарювання, діють численні фінансові інститути; мірою відкритості внутрішнього ринку; розмаїттям фінансових інструментів; схильністю населення до операцій з фондовими цінностями; концентрацією інтелектуальних ресурсів, задіяних в розвитку фінансового10 ринку. Багато в чому фінансова безпека держави визначається характером фінансово-кредитної політики, яку вона провадить. Причому як внутрішньої, так і зовнішньої.

Підводячи певний підсумок, на наш погляд сутність поняття "фінансова безпека держави", можна визначити як багаторівневу систему яка покликана захищати фінансові інтереси держави, суб’єкта господарювання та громадянина від зовнішніх та внутрішніх загроз на макро- та мікрорівнях (міжнародний, національний, регіональний, приватний).

При цьому, згідно з теорією американського вченого Абдрахмана Маслова, потреба людей у безпеці (в тому числі і фінансовій) посідає друге місце після простих фізіологічних потреб. Здатність же влади забезпечувати цю безпеку і відрізняє один тип держави від іншого.

1.2 Система управління фінансовою безпекою підприємства

Нинішня економічна ситуація в світі характеризується конфліктними ситуаціями між країнами та поширенням дестабілізаційних економічних процесів. Кількісні та якісні втрати діючих підприємств, спричинені прямо чи опосередковано впливом таких негативних процесів зовнішнього та внутрішнього характеру, можуть становити значну загрозу подальшій стабільній роботі національних підприємств та його розвитку.

Суб’єкти господарювання змушені пристосовуватись до умов середовища та швидкості зміни напрямку їх впливу (дії). А тому виникає потреба в забезпеченні необхідних заходів та створенні стійкої системи управління з метою надання можливості підприємствам якомога меншою мірою відчувати негативні результати дестабілізаційних факторів економічної та політичної ситуацій внутрішнього та міжнародного рівня на результатах своєї господарської діяльності.

Фінансова безпека підприємства входить складовим елементом до системи економічної безпеки [5, с. 27]. З огляду на те, що інтерес до дослідження даної проблематики зростає з розвитком зовнішніх та внутрішніх економічних зв’язків держави, значна кількість праць присвячується розгляду проблем економічної та фінансової безпеки підприємств.

Кризові явища економіки та малопередбачувані дестабілізаційні процеси, що мають місце останнім часом зумовлюють підвищення інтересу науковців до засобів та показників оцінки економічної та фінансової безпеки, структурних елементів та механізмів управління й забезпечення фінансової безпеки підприємств. Значна кількість праць присвячених цим питанням, що є в даний час в економічній науці розкриває різноманіття поглядів та не пов’язує процес забезпечення з механізмом управління фінансовою безпекою. Хоча саме комплексний підхід до даної проблеми може забезпечити підприємствам досягнення високих показників фінансової безпеки [6, c.48-49].

Сама сутність поняття "фінансової безпеки підприємства" трактується ними у двох розрізах:

як стан захищеності інтересів підприємства (І.О. Бланк, К.С. Горячева, А.Г. Загородній,);

як стан ефективного використання ресурсів підприємства (Н.Й. Реверчук, Л.І. Донець, О.В. Ареф’єва, С.Ф. Покропивний).

За ринкових умов господарювання фінанси є рушієм будь-якої економічної системи, тому на думкуН.Й. Реверчук, саме фінансова безпека є провідною й вирішальною, адже являє собою засіб захисту від можливих фінансових витрат і попередження банкрутства підприємства, досягнення найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів [4].

Станом найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів підприємства, вираженим у найкращих значеннях фінансових показників прибутковості та рентабельності бізнесу, якості управління, використання основних і оборотних засобів підприємства, структури його капіталу, норми дивідендних виплат за цінними паперами підприємства, а також курсової вартості його цінних паперів як синтетичного індикатора поточного фінансово-господарського стану підприємства і перспектив його технологічного та фінансового розвитку розглядають фінансову безпеку Л.І. Донець, О.В. Ареф’єва, С.Ф. Покропивний [5, c.32-34].

Під фінансовою безпекою підприємства в цілях даної статті слід розуміти збалансований стан його елементів та підсистем як окремої економічної системи, що можуть бути виражені кількісними чи якісними показниками та характеризується стійкістю до негативних впливів внутрішнього та зовнішнього середовища та здатністю забезпечити її ефективне функціонування, стабільність розвитку та економічного зростання в довгостроковому періоді.

Фінансова безпека підприємства є складним та багатоаспектним явищем і тому може розглядатись як сукупність відповідних елементів. Як і кожна система вона потребує певних методів та важелів управління. Кириченко О.А. запропонував таку схему системи управління фінансовою безпекою підприємства [9, c.67] (рис. 1):

Рис.1.1. Схема системи управління фінансовою безпекою підприємства за Кириченко О.А.

З огляду на визначення поняття фінансової безпеки підприємства вважаємо необхідним відкоригувати дану схему з наступними змінами:

вважаємо включення тільки фінансової діяльності підприємства до об’єктів не є коректним, оскільки розглядаючи фінансову безпеку як стан ефективного використання ресурсів підприємства, маються на увазі всі ресурси, а не тільки фінансові. Тому вважаємо, що на стабільний фінансовий стан підприємства впливають результати як операційної діяльності підприємства, так і інвестиційної;

вважаємо недоцільним виділяти окремо прибуток як об’єкт, оскільки він є результатом всіх видів діяльності підприємства і модифікованою формою капіталу підприємства, який виділено окремим об’єктом;

перелік ризиків пропонуємо доповнити надзвичайними ризиками, тобто непередбачуваними, що відбувають у форс-мажорних обставинах.

З врахуванням внесених коригувань схема матиме наступний вигляд (рис. 2):

Рис.1.2. Схема системи управління фінансовою безпекою підприємства вдосконалена автором

За вище зазначеною схемою та викладеними коригуваннями щодо складу її основних елементів в даній статті комплексна статична модель управління системою фінансової безпеки підприємства Кириченко О.А. [9] може бути описана наступним чином через функцію управління процесами та факторами забезпечення фінансової безпеки підприємства:

. МУСФБП = f (Р, О, МН, П, МПР, ….), (1)

де МУСФБП - модель управління системою фінансової безпеки підприємства;- функція, що припускає наявність цілей в управлінні системою фінансової безпеки підприємства, яка об’єднує всі елементи механізму керування;

Р - ресурси, наявні на підприємстві, що перебувають в його повному розпорядженні;

О - організаційна структура підприємства (щодо кожного окремого підприємства мають бути обрані чинники, які відповідають за дії, щодо забезпечення фінансової безпеку підприємства);

МН - організаційно-економічна і нормативно-правова база системи управління підприємством;

П - показники, що повною мірою розкривають кількісні та якісні характеристики процесів реагування на загрози;

МПР - моделі прийняття рішень для успішного управління системою фінансової безпеки залежно від сформованої ситуації.

1.3 Забезпечення фінансової безпеки суб’єктів підприємництва

Перехід України до ринкових умов ведення господарства обумовив появу цілого ряду проблем в економічній системі та діяльності суб'єктів підприємництва, які раніше не існували або принаймні не визнавались. Відповідно підприємці не мали можливості вирішувати їх швидко та з максимальною ефективністю, оскільки був відсутній практичний досвід та методологічна база для цього. Такими проблемами, зокрема, були фінансова нестабільність, кризові явища на суб'єктах підприємництва та банкрутство, які можна віднести до постійних супутників ринкової економіки й конкурентного середовища, оскільки ризики та боротьба за виживання природні для ринкових відносин.

Одним із варіантів вирішення цих та ряду інших проблем є забезпечення фінансової безпеки суб'єктів підприємництва. Фінансової тому, що на сьогодні в економічній системі організацій все більшого значення набувають відносини з управління фінансовими ресурсами та оптимізації їх використання, а також фінансові інструменти, що забезпечують стабільну та ефективну діяльність суб'єкта підприємництва.

Система фінансової безпеки суб'єктів підприємництва має поєднувати надбання сучасної економічної науки та діяти постійно, а не за фактом настання кризи.

Однією з основних проблем будь-якої економічної системи є забезпечення її ефективної та стабільної діяльності. У сучасних мінливих та висококонкурентних умовах дуже актуальними стають питання саме стабільного безкризового розвитку. З переходом до ринкових відносин Україна змогла в повній мірі оцінити вплив різного роду криз на своє економічне середовище.

Отже, питання забезпечення безпеки держави та окремих її складових на сьогоднішній день є надзвичайно актуальним. І якщо раніше наукова думка зосереджувала свою увагу виключно на економічній безпеці, то сьогодні все більше науковців наголошують на необхідності створення фінансової безпеки, як окремого елементу системи економічної безпеки, що має відповідати за безпеку саме сфери фінансових відносин. [10, с.16].

Фінансова безпека охоплює: фінансову безпеку окремого громадянина, домашніх господарств, населення в цілому, підприємців, підприємств, організацій, установ та їх асоціацій, галузей господарського комплексу, регіонів, окремих секторів економіки, держави та різноманітних міждержавних утворень, світового співтовариства в цілому. [17, с. 24].

На сьогодні питання методології формування фінансової безпеки суб'єктів підприємництва сфери матеріального виробництва, на відміну, скажімо, від фінансової безпеки банків, страхових компаній та інших суто фінансових інституцій, є недостатньо розробленими. У той час, як очевидним є факт, що саме реальний сектор економіки був і залишається основою економіки України, а, отже, і її фінансової безпеки, рівень якої є прямим наслідком стану економіки країни.

Забезпечення стійкого росту підприємництва, стабільності результатів їх діяльності, досягнення цілей, що відповідають інтересам власників і суспільства в цілому, неможливі без розробки й проведення самостійної стратегії, що у сучасній економіці визначається наявністю ефективної системи його фінансової безпеки. Саме стан фінансів господарюючих суб'єктів багато в чому обумовлює ефективність їх діяльності в ринковій економіці, що і призводить до необхідності розгляду проблем забезпечення фінансової безпеки суб'єктів підприємництва [16, с. 98].

Таким чином, фінансова безпека є однією з найважливіших складових системи економічної безпеки суб'єктів підприємництва. Оскільки саме фінансова складова є основною в сучасній економіці, як на макро-, так і на мікрорівні. Сучасна економіка реалізує свої функції шляхом використання фінансових механізмів, за допомогою фінансових методів, важелів, стимулів, переслідуючи при цьому фінансові цілі.

Розділ 2. Аналіз фінансової безпеки підприємства на основі ТОВ "Комфорт"

.1 Фінансовий стан підприємства як економічна категорія та об’єкт управління

Підприємства, здійснюючи свою діяльність, несуть повну відповідальність за своїми зобов’язаннями перед ланками фінансово-кредитної системи, постачальниками, власними працівниками, а також за результатами виробничо-фінансової діяльності. Це зумовлює необхідність ефективного управління підприємством та підтримки його фінансового стану.[47, с. 123].

Однією із складових економічного потенціалу є його фінансовий стан (потенціал). Щодо фінансової сторони діяльності суб’єкта господарювання необхідно вирішувати два основних завдання:

─ підтримання здатності відповідати за поточними фінансовими зобов’язаннями - характеристика фінансового стану підприємства з позиції короткострокової перспективи;

─ забезпечення довгострокового фінансування в бажаних обсягах і здатності підтримувати існуючу або бажану структуру капіталу - оцінка фінансового стану підприємства з позиції довгострокової перспективи", - визначили Мошенський С. З. та Олійник О. В. [34, с. 98-99].

Таким чином, фінансовий стан є результатом взаємодії усіх елементів фінансових відносин, що виникають у підприємства в процесі його господарської діяльності, і характеризується як розміщенням і використанням активів, так і джерелами їх формування..

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) підприємства, які можна виявити тільки на підставі аналізу фінансового стану підприємств. Тому виникає необхідність в систематичному аналізі фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості.

Кожне підприємство намагається досягти стійкого фінансового стану, тобто забезпечити ефективне використання фінансових ресурсів, що є гарантом своєчасності розрахунків з постачальниками, бюджетом та іншими ланками фінансової системи, подальшого економічного та соціального розвитку підприємства. Тому фінансова діяльність підприємства повинна бути спрямована на забезпечення систематичного надходження та ефективного використання фінансових ресурсів, досягнення оптимального співвідношення власних, позичених і залучених фінансових ресурсів.

Таким чином виникає об’єктивна необхідність оцінки фінансового стану суб’єктів господарювання з метою раціонального використання їх фінансових ресурсів.

Отже, метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів збільшення його прибутковості та платоспроможності.

Фінансовий стан підприємства необхідно систематично й всебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів, дасть змогу визначити негативні тенденції у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення. Метою аналізу фінансового стану підприємства є оцінка напрямів його розвитку та вивчення його реального фінансового стану і з’ясування можливостей підвищення ефективності функціонування за допомогою проведення раціональної фінансової політики. Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції, до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства.

При оцінці фінансового стану підприємства та виявленні потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів можуть застосовуватися різні методи аналізу.

Методи аналізу фінансового стану підприємства - це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства. Можна назвати шість основних методів аналізу: горизонтальний (часовий) аналіз, вертикальний (структурний) аналіз, трендовий аналіз, аналіз відносних показників (коефіцієнтів), порівняльний, факторний аналіз.

Фінансовий аналіз підрозділяється на окремі види в залежності від наступних ознак:

) за організаційними формами проведення виділяють внутрішній і зовнішній фінансовий аналіз підприємства:

а) внутрішній аналіз здійснюється фінансистами підприємства на основі нормативів, що застосовуються на підприємстві і є комерційною таємницею, виконується він шляхом порівняння їх з плановими параметрами фінансової діяльності підприємства. Основним змістом внутрішнього аналізу фінансового стану підприємства є:

аналіз майна (капіталу) підприємства;

аналіз фінансової стійкості підприємства;

оцінка ділової активності підприємства;

оцінка використання майна та вкладеного капіталу;

аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства.

Суб’єктами внутрішнього аналізу є тільки керівництво і залучені ними аудитори і консультанти. Інформаційною базою управлінського аналізу є вся система інформації про діяльність підприємства - про технічну підготовку виробництва, нормативна і планова інформація, господарський облік, у тому числі дані оперативного, бухгалтерського і статистичного обліку, зовнішня публічна фінансова і вся система внутрішньогосподарської звітності, інші види інформації, у тому числі опитування фахівців, інформація виробничих нарад, преса тощо;

б) зовнішній аналіз здійснюється за даними бухгалтерської звітності зацікавленими організаціями - податковою інспекцією, банками, страховими компаніями, а також аудиторськими фірмами, іншими структурами з метою вивчення правильності відображення фінансових результатів діяльності підприємства, його фінансової стійкості і кредитоспроможності. Бухгалтерська звітність, яка застосовується при цьому, містить обмежену інформацію про діяльність підприємства, однак дозволяє досить об’єктивно оцінити фінансовий стан підприємства, не користуючись при цьому інформацією, яка є комерційною таємницею. Основним змістом зовнішнього аналізу є:

аналіз фінансового стану, фінансової стійкості підприємства, його платоспроможності та ліквідності;

економічна діагностика фінансового стану підприємства.

До річного бухгалтерського звіту обов’язково додається пояснювальна записка, в якій викладаються основні фактори, що вплинули в звітному році на підсумки діяльності підприємства, і висвітлюється фінансовий та майновий стан.

Бухгалтерські звіти - баланси та інші форми фінансового звіту складаються та подаються у відповідному складі та у встановлені строки в органи, які визначено законодавством.

Бухгалтерський баланс діяльності підприємства є узагальненим документом (форма №1 ), форма його затверджується Міністерством фінансів і Мінстатом. Форма балансу наведена у додатку В. В активі балансу показується склад засобів господарства та їх розміщення, у пасиві - джерела утворення засобів господарства. У балансі відображаються також результати господарської діяльності.

Бухгалтерський баланс складається на підставі бухгалтерських записів, підтверджених виправдовувальними документами. Вихідними для складання бухгалтерського балансу є головна книга, данні оборотних відомостей за синтетичними та аналітичними рахунками.

Бухгалтерська звітність має бути подана підприємством не пізніше встановленого строку наступного за звітним періодом місяця, а річна - не пізніше встановленого строку наступного за звітним року. Склад та порядок складання бухгалтерських фінансових звітів затверджується Міністерством фінансів України. Датою подання бухгалтерського балансу вважається для іногородніх підприємств день відправлення за штампелем поштового підприємства. Керівник підприємства несе відповідальність за порушення термінів подання звітності.

Розгляд і затвердження балансів ( звітів ) виконуються відповідно до діючого законодавства. [7, с. 15-33].

Організація, яка приймає баланс, виявляє помилки і вносить правки з повідомленням. Правки вносяться в баланс за грудень звітного року. Виявлення помилки після затвердження балансу коректуються в бухгалтерському балансі за січень наступного року.

Всі суб’єкти зовнішнього аналізу можуть використовувати, як правило, тільки дані публічної фінансової звітності про діяльність підприємства. Стандартизація фінансового обліку і публічної фінансової звітності покликана оберігати інтереси всіх партнерів (кореспондентів) підприємства, у той же час зберігаючи комерційну таємницю підприємства;

) за обсягами дослідження виділяють повний і тематичний фінансовий аналіз підприємства:

а) повний фінансовий аналіз проводиться з метою вивчення всіх аспектів фінансової діяльності підприємства в комплексі;

б) тематичний фінансовий аналіз обмежується вивченням окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. Предметом тематичного фінансового аналізу може бути: ефективність використання активів підприємства, оптимальність фінансування різних активів з окремих джерел, стан фінансової стійкості і платоспроможності підприємства, оптимальність інвестиційного портфеля, оптимальність фінансової структури капіталу і ряд інших аспектів фінансової діяльності підприємства;

) за об’єктом аналізу виділяють наступні його види:

а) аналіз фінансової діяльності підприємства в цілому. У процесі такого аналізу об’єктом вивчення є фінансова діяльність підприємства без виділення окремих його структурних одиниць і підрозділів;

б) аналіз фінансової діяльності окремих структурних одиниць і підрозділів (центрів економічної відповідальності). Такий аналіз базується в основному на результатах управлінського обліку підприємства;

в) аналіз окремих фінансових операцій. Предметом такого аналізу можуть бути окремі операції, зв’язані з короткостроковими чи довгостроковими фінансовими вкладеннями, з фінансуванням окремих реальних проектів та інші;

) за періодом проведення виділяють попередній, поточний і наступний фінансовий аналіз:

а) попередній фінансовий аналіз зв’язаний з вивченням умов фінансової діяльності в цілому чи здійсненням окремих фінансових операцій підприємства (наприклад, оцінка власної платоспроможності при необхідності одержання великого банківського кредиту);

б) поточний (чи оперативний) фінансовий аналіз проводиться в процесі реалізації окремих фінансових операцій чи планів їх здійснення з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності. Як правило, він обмежується коротким періодом часу;

в) наступний (чи ретроспективний) фінансовий аналіз здійснюється підприємством за звітний період (місяць, квартал, рік). Він дозволяє глибше і повніше проаналізувати фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства в порівнянні з попереднім і поточним аналізом, тому що базується на завершених звітних матеріалах статистичного і бухгалтерського обліку.

Оцінка фінансового стану підприємства має здійснюватись шляхом обчислення системи економічних показників, які характеризують фінансово-господарське становище суб’єктів господарювання, основними з яких є: показники прибутковості, показники оцінки майнового стану, показники ліквідності та платоспроможності, показники фінансової стійкості та стабільності, показники рентабельності.

Оцінити реальний фінансовий стан підприємства можна лише на підставі використання певного комплексу показників, з урахуванням впливу різних факторів на відповідні показники. Залежно від мети та завдань аналізу в кожному конкретному випадку вибирають оптимальний саме для цього випадку комплекс показників (Додаток А).

Прибутковість - це окупність вкладених витрат і використаного майна, кінцевий результат діяльності підприємства, що характеризується сумою отриманого прибутку на одиницю відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства. Розраховуються такі основні показники прибутковості: прибутковість активів, прибутковість інвестицій у фірму, обертання необоротних активів, прибутковість операційної діяльності. Аналіз прибутковості підприємства за зазначенними показниками дозволяє зробити висновки щодо резервів зростання прибутковості.

Аналіз майнового стану підприємства, реальна оцінка змін, що відбулися в складі та структурі його майна, є важливим етапом у характеристиці фінансового стану підприємства. Майновий стан підприємства характеризують такі показники: вартість та структура майна, що має підприємство у своєму розпорядженні (господарські засоби), коефіцієнт зносу основних засобів, коефіцієнт оновлення основних засобів, коефіцієнт вибуття основних засобів [27, c. 47].

Одним з найважливіших показників фінансового стану підприємства є ліквідність, сутність якої полягає в можливості підприємства в будь-який момент розрахуватися за своїми зобов’язаннями (пасивам) за допомогою майна (активів), яке є на балансі. Аналіз ліквідності доповнюється аналізом платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов’язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру, що мають певні терміни сплати. До основних показників ліквідності належать: загальний коефіцієнт покриття, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт маневреності, співвідношення короткострокової дебіторської і кредиторської заборгованості. Основними показниками платоспроможності є: коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансової стабільності, коефіцієнт забезпеченості власними коштами, коефіцієнт фінансового левериджу , коефіцієнт покриття.

Рентабельність - це відносний показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства. У практиці господарювання обчислюються такі основні показники рентабельності: рентабельність продажу, рентабельність основної діяльності, рентабельність власного капіталу, рентабельність усього капіталу підприємства, період окупності власного капіталу. Оцінка рентабельності дозволяє скласти характеристику основних показників рентабельності та зробити загальні висновки.

Коефіцієнт оборотності активів характеризує ефективність використання підприємством всіх наявних ресурсів незалежно від джерел їх залучення.

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів характеризує швидкість реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, який аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, який аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, яке надається підприємству. Строк погашення дебіторської і кредиторської заборгованостей показує середній період погашення дебіторської або кредиторської заборгованостей підприємства. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) показує ефективність використання основних засобів підприємства. Коефіцієнт оборотності власного показує ефективність використання власного капіталу підприємства.

Основні напрямки оцінки майнового стану підприємства полягають у наступному: за даними балансу визначається вартість усього майна підприємства (підсумок активу балансу - валюта балансу) і сума джерел утворення (підсумок пасиву балансу) цього майна на певну звітну дату [48, с.189]. Далі визначається відхилення за кожним видом майна і джерел його утворення порівнянням даних на кінець і на початок звітного періоду.

Для вивчення структурних змін необхідно додатково визначити питому вагу кожного виду майна в загальній валюті балансу і вивчити причини змін структури майна і джерел його утворення, що надасть можливість установити, якою мірою підприємство може спиратися на власні кошти і скільки треба позичити, а також наскільки ефективно використовуються власні й позичені кошти.

Слід зазначити, що низька мобільність оборотних активів не завжди є негативною. За високої рентабельності продукції підприємства здебільшого спрямовують вільні кошти на розширення виробництва.

Відомо, що фінансовий стан підприємства значною мірою обумовлюється його операційною діяльністю. Тому, при оцінці фінансового стану підприємства, необхідно оцінити його виробничий потенціал.

До виробничого потенціалу відносять:

основні засоби;

виробничі запаси;

незавершене виробництво;

витрати майбутніх періодів.

Ці статті складаються з реальних активів, що характеризують виробничу потужність підприємства.

Для характеристики виробничого потенціалу використовують такі показники:

наявність, динаміка і питома вага виробничих активів у загальній вартості майна;

наявність, динаміка і питома вага основних засобів у реальній вартості майна;

коефіцієнт зносу основних засобів;

середня норма амортизації;

наявність, динаміка і питома вага капітальних вкладень і їх співвідношення з фінансовими вкладеннями.

Збільшення виробничих активів на кінець року і більша питома вага цих активів у загальній сумі коштів підприємства свідчитиме, як правило, про підвищення виробничих можливостей.

Цей показник не повинен бути нижчим за 50 %. За основу для порівняння беруть галузеві стандартні показники.

Показник питомої ваги вартості основних фондів у загальній вартості коштів підприємства розраховують як відношення залишкової вартості основних засобів до валюти балансу. Такий розрахунок здійснюється на початок року і на кінець звітного періоду. Одержані показники порівнюють зі стандартними значеннями для підприємств галузі, а також з показниками високорентабельних підприємств [40, c. 67].

Коефіцієнт зносу (амортизації) розраховується, і дається якісна характеристика його змін. Для оцінки інтенсивності накопичення зносу (амортизації) основних засобів використовується показник середньої норми амортизації, що обчислюється як відношення суми амортизаційних відрахувань за звітний період до первісної вартості основних засобів. Цей показник порівнюється з показниками інших підприємств і стандартними значеннями даного показника.

Виробничий потенціал підприємства характеризується також відношенням капітальних вкладень і довгострокових фінансових вкладень: незавершене виробництво, довгострокові фінансові інвестиції.

На основі порівняння активів та пасивів підприємства, визначається тип його ліквідності (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Типи ліквідності підприємства

абсолютно ліквідносте	ліквідне	неліквідне	Відносно неліквідне	Абсолютно неліквідне
А1 >П1	А1 < П1	А1 < П1	А1 < П1	А1 < П1
А2 > П2	А2 > П2	А2 < П2	А2 < П2	А2 < П2
А3 > П3	А3 >П3	А3 >П3	А3> П3	А3 < П3
А4 < П4	А4 >П4	А4 > П4	А4 > П4	А4> П4

Аналіз ліквідності доповнюється оцінкою платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов’язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру, що мають певні терміни сплати. Проте слід зазначити, що ліквідність підприємства зовсім не тотожна його платоспроможності. Так, коефіцієнти ліквідності можуть характеризувати фінансовий стан як задовільний, однак, по суті, ця оцінка буде помилковою, якщо в поточних активах значну питому вагу матимуть неліквідні активи й короткострокова дебіторська заборгованість [37, c. 61].

Підприємство вважається платоспроможним, якщо його загальні активи перевищують поточні. Нездатність підприємства задовольнити вимоги кредиторів з оплати товарів, сплати платежів у бюджет, позабюджетні фонди, тощо у зв’язку з перевищенням зобов’язань над вартістю майна та інших активів характеризує його неплатоспроможність або неспроможність.

Підприємство визнається неплатоспроможним у разі виявлення незадовільної структури балансу.

Загальний коефіцієнт ліквідності розраховується за формулою:

, (1.1)

де: ПА - поточні активи;

Р - витрати майбутніх періодів;

ПП - поточні пасиви;

Д - доходи майбутніх періодів.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами розраховується за формулою:

(1.2)

У кожного підприємства для забезпечення нормального процессу виробництва має бути відповідна кількість оборотних активів. Розмір цих активів на певному підприємстві пов’язаний як з обсягом виробництва, так і зі швидкістю їх обороту. Розширення обсягів виробництва потребує збільшення обігових коштів. Прискорення ж оборотності оборотних активів, навпаки, призводить до зменшення їх кількості, що необхідна для забезпечення нормального процессу виробництва. В останньому випадку підвищується ефективність використання оборотних активів, які вкладаються у виробництво. Тому аналіз забезпеченості підприємства обіговими коштами і ефективності їх використання має суттєве значення для оцінки фінансового стану підприємства.

Забезпеченість підприємства власними оборотними активами визначається порівнянням їх фактичної наявності, що визначається за балансом на відповідну звітну дату, зі встановленим нормативом (плановою потребою). При перевищенні фактичної наявності над встановленим нормативом у підприємства утворюється надлишок власних оборотних активів, а при перевищенні встановлених нормативів над фактичною наявністю оборотних активів, навпаки, утворюється їх нестача. Наявність як надлишку, так і нестачі оборотних активів негативно впливає на фінансову діяльність підприємства, його фінансовий стан. Тому чітка організація оборотних активів, дотримання відповідності фактичної їх наявності встановленому нормативу сприяють стабілізації фінансового стану підприємства.

2.2 Аналіз та оцінка показників фінансового стану ТОВ "Комфорт"

Основним предметом діяльності ТОВ "Комфорт" є обробка деревини та впуск меблів.

До структури управління підприємства належать:

директор;

головний інженер;

заступники директора з виробництва, соціальних питань,

заступник директора з економіки;

Основні техніко-економічні показники діяльності ТОВ "Комфорт" за 2006-2008 роки представлені в таблиці 2.1.

Як видно з таблиці, власний капітал ТОВ "Комфорт" у 2009 році складав 1529421,7 грн. За рахунок чистого прибутку, отриманого за звітній період власний капітал зріс на відповідну суму і став складати 1807144,7 грн. Відповідно до вище викладеного, власний капітал на кінець 2011 року став складати 1807144,7 грн. За три звітних періоди не відбувалося ніяких змін у статутному капіталі, тобто як на початок 2009 року так і на кінець 2011 року він складає 1182,5 грн.

За рахунок отримання за 2009 рік чистого доходу від реалізації у розмірі 820125,2 грн., при значенній собівартості 562056,2 грн., валовий прибуток підприємства складав 245222,2 грн..

В результаті фінансової діяльності за 2010 рік валовий прибуток збільшився до 374877,2 грн. Це відбулося за рахунок збільшення чистого доходу від реалізації до 970496,4грн., при збільшенні собівартості реалізованої продукції до 582085,4 грн.

На кінець 2011 року валовий прибуток підприємства складав 212543,2 грн.. Він був сформований в результаті отримання чистого доходу від реалізації у розмірі 785248,9 грн. при собівартості реалізованої продукції у 572705,7 грн.

Таблиця 2.1 Основні техніко-економічні показники діяльності ТОВ "Комфорт" за 2009-2011 роки

Показники	Роки
	2009	2010	2011
Статутний капітал, тис. грн.	1,18	1,18	1,18
Власний капітал, тис. грн.	1529,42	1755,40	1807,14
Фінансові результати Чистий доход від реалізації, тис. грн.	820,13	970,50	785,25
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	562,06	582,09	572,71
Валовий прибуток, тис. грн.	245,22	374,88	212,54
Капіталовіддача	1,27	1,45	2,15
Рівень витрат на одну гривню реалізованої продукції	0,77	0,89	0,83
Рентабельність реалізації, %	23,46	10,82	17,17

Показник капіталовіддачі на кінець 2009 року дорівнював 1,27. За наступні два звітні періоди він збільшився до 2,15. Збільшення цього показника у динаміці відбувалося на рахунок того, що сукупний капітал підприємства зменшувався інтенсивніше ніж чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

На кінець 2009 року рівень собівартості на одну гривню реалізованої продукції складав 0,77 грн. За 2010 рік рівень собівартості зріс, а за 2011 рік зменшився. За рахунок зменшення (збільшення) рівня собівартості продукції відповідно збільшується (зменшується) валовий прибуток підприємства.

Значення показників рентабельності реалізації знаходяться на дуже низькому рівні. На кінець 2009 року вона дорівнювала 23,46%, за 2010 рік зменшилася до 10,82%, а за 2011 рік підвищилася до 17,17%. Збільшення (зменшення) рентабельності реалізації відбувається за рахунок двох факторів: збільшення (зменшення) валового прибутку підприємства та збільшення (зменшення) чистого доходу від реалізації продукції. Тобто рентабельність реалізації залежить від збільшення (зменшення) собівартості реалізованої продукції.

Оцінка майнового стану підприємства дає можливість визначити абсолютні і відносні зміни статей балансу за певний період, відстежити тенденції їх зміни і визначити структуру фінансових ресурсів підприємства.

Аналіз майна підприємства передбачає проведення аналізу складу майна та його структури, вивчення джерел формування майна, зміни складових майна і джерел його формування.

Основними методами аналізу майна є вертикальний і горизонтальний методи, які застосовуються до аналізу балансу, а також метод фінансових коефіцієнтів.

За даними балансу (Форма №1) визначається вартість усього майна підприємства (валюта балансу) на певну звітну дату.

Доцільним є проведення горизонтального та вертикального аналізу структури активів ТОВ "Комфорт" за 2009 - 2011 роки (табл. 2.2.).

З даних нищенаведеної таблиці слід відмітити, що на кінець 2007 року спостерігалося зменшення майна ТОВ "Комфорт" на 97559,3 грн. Це є негативним моментом, бо свідчить про згортання виробничої діяльності. Але на кінець 2011 року майно підприємства збільшилось на 296790,1 грн. Це говорить про розширення фінансової діяльності і в цілому являється позитивною характеристикою діяльності підприємства.

Вартість запасів підприємства у 2009 року складала в абсолютних величинах 21416,9 грн. За звітний період вони збільшились на 36354,0 грн., і на кінець 2011 року склали 57770,9 грн. Збільшення вартості запасів має позитивний характер тільки у тому випадку, якщо не відбувалося зниження оборотності запасів. У протилежному випадку це є негативним явищем.

фінансовий безпека майновий баланс

Таблиця 2.2 Аналіз активу балансу ТОВ "Комфорт"(тис.грн.)

№

Актив

2009

2010

2011

Відхилення 2010-2009рр.

Відхилен ня 2011-2010рр.

Необоротні активи

Основні засоби і нематеріальні активи

1426,7

1383,2

1386,1

-43,4

2,8

Довгострокові фінансові інвестиції

81,1

97,0

135,0

15,9

38,0

Всього за розділом 1

1509,2

1504,0

1564,5

-5,2

60,4

Оборотні активи

виробничі запаси та незав. вир-во

21,4

30,0

57,8

8,6

27,8

готова продукція

0,2

0,3

+0,1

0,0

товари

37,8

35,5

33,5

-2,3

-2,0

інші запаси і витрати

2,0

3,9

3,4

1,8

-0,5

грошові кошти

0,4

0,9

0,5

-0,1

короткострокові фінансові вкладення

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги

37,9

35,7

33,6

-2,2

Дебіторська заборг-ть за рахунками

274,1

233,4

548,4

-40,7

315,0

Інша поточна дебіторська заборгованість

258,3

78,1

39,0

-180,2

-39,1

інші активи

261,1

200,8

97,0

-60,3

-103,8

Всього за розділом 2

596,9

504,5

74,1

-92,4

-430,4

БАЛАНС

2106,1

2008,5

2305,3

-97,6

296,8

У 2009 року найбільший внесок у формування оборотних активів підприємства внесли кошти у розрахунках, а саме дебіторська заборгованість. На кінець звітного періоду при зменшенні абсолютного значення на 40660,3 грн., зменшення дебіторської заборгованості свідкує про поліпшення розрахунків підприємства з покупцями та іншими дебіторами. Але на протязі 2011 року вона збільшилась на 314980,7 грн і складає в абсолютних величинах 548384,5 грн.

Для більш повного аналізу майна "Комфорт" необхідно також оцінити стан основних засобів за допомогою показників оцінки майнового стану підприємства (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 Показники оцінки майнового стану "Комфорт" за 2009 - 2011 роки

№ з/п	Показник	2009	2010	2011	Відхилення 2010-2009	Відхилення 2011-2010
1	Частка основних засобів в активах	0,67	0,68	0,60	+0,01	-0,08
2	Коефіцієнт зносу основних засобів	0,69	0,70	0,70	-0,01	0,00
3	Коефіцієнт оновлення основних засобів	0,00	0,01	0,04	+0,01	+0,03
4	Коефіцієнт вибуття основних засобів	0,03	0,02	0,01	-0,01	-0,01

Відповідно до розрахунку коефіцієнту зносу основних засобів можна побачити, що за рахунок того, що первісна вартість основних засобів за три звітних періоди постійно зменшувалась, то їх знос за час експлуатації теж зменшувався. Це призвело до зростання рівня зносу на кінець 2009 року на 0,01, що свідчить про погіршення їх технічного стану. При значенні коефіцієнту зносу більше ніж 0,5 є негативним моментом.

Технічний стан і відповідальність основних засобів науково-технічним досягненням формується у процесі їх оновлення. Коефіцієнт вибуття основних засобів залежить від темпів оновлення основних засобів: що більше коефіцієнт вибуття основних засобів наближається до коефіцієнту оновлення, то нижчим є рівень зносу засобів і ліпшим є технічний стан. Це стосується і ТОВ "Комфорт", де на кінець 2010 року коефіцієнт оновлення збільшився на 0,01, а коефіцієнт вибуття зменшився на 0,01. За період 2011 року відбулися такі зміни: коефіцієнт оновлення збільшився на 0,03, а коефіцієнт вибуття зменшився на 0,01.

Отже, для підвищення ефективності основних засобів потрібно провести заміну і модернізацію застарілого обладнання, використовуючи нові види верстатів і машин (автоматичні, напівавтоматичні, а також з програмним управлінням), які забезпечують високу досконалість та економічність технологічних процесів.

Рис. 2.1. Динаміка показників оцінки майнового стану ТОВ "Комфорт" протягом 2009-2011 рр.

На графічному відображенні динаміки показників оцінки майнового стану ТОВ "Комфорт" можна побачити негативну тенденцію збільшення на протязі 2009 - 2011 років коефіцієнту зносу основних засобів, а також тенденцію зростання частки основних засобів в активах станом на 2009 рік та її зменшення у 2011 році (рис. 2.1).

Фінансовий стан підприємства безпосередньо залежить від того, наскільки засоби, що вкладені в активи підприємства, трансформуються в реальні грошові кошти, а також залежить від того, як ефективно на підприємстві використовують його активи. Тому доцільним є розрахунок показників ефективності використання майна наведені (табл. 2.4).

Аналіз ефективності використання майна підприємства показав, що середній термін обороту поточних активів у 2009 році складав 188 діб. За наступні два періоди спостерігається зменшення в динаміці цього показника: за 2010 рік на 32 доби; за 2011 рік на 65 діб. Тобто на кінець 2011 року середній термін обороту поточних активів став дорівнювати 91 добу. Ці зміни привели до збільшення в динаміці коефіцієнта оборотності поточних активів з 1,94 до 4,02. Це відбулося за рахунок двох факторів: зміни обсягу чистого доходу від реалізації та зміни середніх залишків оборотних активів. Основною причиною прискорення було зростання середніх залишків з усіх видів оборотних засобів.

Таблиця 2.4 Показники ефективності використання майна ТОВ "Комфорт" за 2009-2011 роки

№	Показники	2009	2010	2011	Відхилення 2010-2009рр.	Відхилення 2011-2010 рр.
1.	Коефіцієнт оборотності активів	1,27	1,45	2,15	+0,18	+0,70
2.	Тривалість одного обороту активів, дні	287,40	251,72	169,77	-35,68	-81,95
3.	Коефіцієнт оборотності поточних активів	1,94	2,34	4,02	+0,40	+1,68
4.	Період обороту поточних активів, дні	188,14	155,98	90,80	-32,16	-65,18
5.	Рентабельність всіх активів, %	11,88	-23,79	-30,71	-35,67	-54,50
6.	Рентабельність поточних активів, %	18,12	-38,39	-57,40	-56,51	-95,79
7.	Рентабельність основних засобів, %	12,97	-22,33	-20,08	-35,30	-42,41

Аналогічна ситуація відбувається і з коефіцієнтом оборотності активів, який за три звітних періоду збільшився з 1,27 до 2,15. Тривалість одного обороту цих активів на початок 2009 року була 287 діб. За 2010 рік тривалість обороту зменшилась на 36 діб, а за 2011 рік на 82 доби. На кінець 2008 року стала дорівнювати 170 діб. Тривалість обороту загального капіталу залежить від його органічної будови - співвідношення основного та оборотного капіталу. Чим більша частка основного капіталу в загальній величині, тим повільніше він обертається, та навпаки, за умов збільшення питомої ваги оборотних активів прискорюється загальне обертання капіталу. Тобто за звітний період 2009 року повний цикл виробництва та оборотності підприємства дорівнював 1,27 раз або 287 діб на один цикл. За рахунок збільшення цих коефіцієнтів повний цикл виробництва та оборотності став 2,15 раз або 170 діб на один цикл. Економічний ефект в результаті прискорення обертання виражається у відносному вивільненні коштів з обороту, а також у збільшенні суми прибутку. Однак, слід мати на увазі, що показник оборотності активів буде тим вище, чим швидше будуть зношені основні засоби підприємства.

Загальну структуру активів характеризує коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів (табл. 2.5).

Спостерігається тенденція збільшення коефіцієнту співвідношення оборотних і необоротних активів на протязі 2009 - 2011 років. Зростання валюти балансу "Комфорт"зв’язане по-перше з ростом оборотних активів, також спостерігається зріст необоротних активів станом на 2010 рік.

Таблиця 2.5 Підсумок розрахунку коефіцієнта співвідношення оборотних і необоротних активів "Комфорт" за 2009 - 2011 роки

Показник	Абсолютна величина			Зміни в абсолютних величинах
	2009	2010	2011	Відхилення 2010-2009рр.	Відхилення 2010-2011рр.
Співвідношення оборотних і необоротних активів	0,040	0,046	0,061	0,005	0,014

Збільшення необоротних активів - позитивна тенденція в діяльності підприємства, але з іншого боку це може вказувати на заморожування капіталу в основних засобах або на його втрату у зв’язку із фізичним і моральним зносом, що в кінцевому результаті підвищує ризик неліквідності підприємства. Зміна структури активів підприємства в напрямку збільшення частки оборотних активів може вказувати на створення надлишкових виробничих запасів.

Можна зробити висновок, що у структурі активів підприємства станом на 2009 рік відбулися позитивні зміни, внаслідок яких активи підприємства збільшились на 296790,1 тис. грн.

Проаналізувавши актив балансу, необхідно проаналізувати пасив балансу, а саме провести аналіз структури і динаміки капіталу (табл.2.6).

Аналізуючи дані пасиву балансу досліджуваного підприємства, можна зробити такі висновки: статутний капітал протягом трьох років не змінювався і склав 1182,5 грн. Проте зростає протягом всіх трьох років сума додаткового вкладеного капіталу, у 2009 році поповнено резервний капітал, який у 2011 році збільшився на 131687,4 грн., що є позитивною тенденцією в діяльності підприємства.

Значне місце займає зменшення довгострокових фінансових зобов’язань у 2010 році (на 1505,3 грн.), але у 2011 році ця сума дещо збільшилась.

У 2009 - 2011 роках була тенденція до зменшення поточних зобов’язань, яку спричинило насамперед зменшення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги та зниження поточних зобов’язань за рахунками. Проте у 2011 р. відбулося збільшення поточних зобов’язань до відмітки 396409,4 грн., яке насамперед спричинило значне зростання

Таблиця 2.6 Аналіз структури та динаміки капіталу (тис. грн.)

№	Пасив	2009	2010	2011	Відхилення 2009-2008рр.	Відхилення 2010-2009рр.
1	Власний капітал
	Статутний капітал	1,18	1,18	1,18	0,00	0,00
	Додатковий вкладений капітал	1442,12	1471,11	1511,79	28,98	40,68
	Резервний капітал	0,00	157,35	289,04	157,35	131,69
	Нерозприділений прибуток	86,12	125,76	5,14	39,64	-120,62
Всього за розділом 1		1529,42	1755,40	1807,14	225,98	51,7
2	Забезпечення виплат персоналу	34,10	45,01	46,12	10,91	1,11
	Цільове фінансування	36,71	11,20	15,20	-25,5	4,00
Всього за розділом 2		70,81	56,21	61,33	-14,60	5,11
	Довгострокові фінансові зобов’язання	6,02	4,51	40,43	-1,51	35,92
Всього за розділом 3		6,02	4,51	40,43	-1,51	35,92
4	Поточні зобов’язання	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
	Короткострокові кредити банків	0,47	0,60	1,80	0,13	1,20
	Кредиторська заборгованість за товари,роботи,послуги	211,90	120,56	322,56	-91,35	202,00
	Поточні зобов’язання за рахунками	287,32	70,96	71,62	-216,36	0,66
	Інші поточні зобов’язання	0,12	0,28	0,43	0,16	0,15
Всього за розділом 4		499,82	192,39	396,41	-307,43	204,01
БАЛАНС		2106,07	2008,52	2305,31	-97,55	296,79

Також тенденція зросту спостерігається у розділі короткострокові кредити банків (збільшився на 600 грн. у порівнянні з попереднім роком).

За результатами оцінки майнового стану "Комфорт" можна зробити висновок, що підприємство працювало не стабільно, за цей період деякі показники зазнали значних змін, як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення.

Фінансова стійкість характеризує рівень ризику діяльності компанії і її залежності від позикового капіталу.

Аналіз фінансової стійкості підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності. В таблиці 2.10 представлені абсолютні показники фінансової стійкості досліджуваного підприємства.

Таблиця 2.10 Абсолютні показники фінансової стійкості ТОВ "Комфорт" у 2009 -2011 роках

Показник	2009	2010	2011
1. Постійні пасиви	1600,24	1811,61	1868,47
2. Активи, що важко реалізуються	1509,21	1504,03	1564,45
3. Власні оборотні кошти	91,02	307,58	304,02
4. Довгострокові забов’язання	6,02	4,51	40,43
5. Наявність власних і довгострокових джерел фінан-сування запасів	97,04	312,09	344,45
6. Короткострокові кредити	0,47	0,60	1,80
7. Загальний сума основних джерел фінансування запасів	97,51	312,69	346,25
8. Запаси	21,52	24,49	57,90
9.Надлишок (нестача) власних оборотних коштів	69,50	283,10	246,11
10. Надлишок (нестача) власних оборотних коштів та довгострокових зобов’язань	75,52	287,61	286,55
11.Надлишок (нестача) основних джерел фінансування запасів	75,99	288,21	288,35

За результатами аналізу даних таблиці 2.10 досліджуване підприємство має надлишок власних оборотних коштів, надлишок власних оборотних коштів та довгострокових зобов’язань, надлишоко основних джерел фінансування запасів, що свідчить про абсолютну фінансову стійкість ТОВ "Комфорт" у період 2009-2011 років, так як підприємство своєчасно виконує всі розрахунки, водночас у нього залишаються грошові кошти для закупівлі сировини, матеріалів, напівфабрикатів тощо, тобто забезпечення наступного виробничого процесу матеріальними ресурсами.

Використовуючи методику розрахунку показників фінансової стійкості, та на основі даних балансу підприємства дамо оцінку фінансової стійкості підприємства "Комфорт"(табл. 2.11).

Таблиця 2.11 Показники фінансової стійкості підприємства "Комфорт"

№ з/п	Показник	2009	2010	2011	2010-2009	2011-2010
1	Коефіцієнт автономії	0,72	0,87	0,78	+0,15	-0,09
2	Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	0,27	0,12	0,21	-0,15	+0,19
3	Коефіцієнт фінансової залежності	1,59	1,47	1,79	-0,12	+0,32
4	Коефіцієнт фінансування	0,72	0,87	0,78	+0,15	-0,09
5	Коефіцієнт заборгованості	0,21	0,11	0,15	-0,1	+0,04
6	Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	0,03	0,02	0,02	-0,01	0,00
7	Коефіцієнт забезпеченості запасів	1,40	1,36	-0,04	-1,22
8	Коефіцієнт забезпеченості оборотних засобів	0,55	0,47	0,08	-0,08	-0,39
9	Коефіцієнт забезпеченості власними коштами	0,27	0,49	0,32	+0,46	-0,17
10	Коефіцієнт маневреності власних коштів	0,22	0,25	0,38	+0,03	+0,13
11	Коефіцієнт короткострокової заборгованості	0,23	0,20	0,17	-0,03	-0,03

Відповідно за даними таблиці 2.11, перші п¢ять показників характеризують фінансовий стан підприємства з позиції структури капіталу. Чим вище рівень першого показника та нижче другого, тим стійкішим є фінансове положення підприємства. У нашому випадку станом на 2009 рік ТОВ "Комфорт"фінансувалося за рахунок власного капіталу на 65 % та на 35 % за рахунок позиченого. За період з 2009 року до 2011 року відбувається збільшення (зменшення) в динаміці коефіцієнтів автономії та коефіцієнтів концентрації залученого капіталу. Це є позитивною тенденцією, тому, що свідчить про збільшення (зменшення) підприємством фінансування своєї діяльності за рахунок власного капіталу до 80 % і за рахунок залученого до 12%. Відповідно при зростанні частки власного капіталу зменшується коефіцієнт фінансової залежності та збільшується коефіцієнт фінансування.

Станом на 2009 рік поточні зобов’язання у загальній сумі зобов’язань складають 37 %, а на кінець 2011 року вони знизились до 17%.

У 2009 році 33 % власних коштів було вкладено в оборотний капітал, за рахунок цього були сформовані на 100 % матеріальні запаси та на 7 % обігові засоби. В результаті діяльності підприємства за 2009 рік відмічався зріст коефіцієнтів забезпеченості, що свідчить про підвищення ефективності роботи організації. Але на кінець 2010 року динаміка цих коефіцієнтів змінилася на протилежну, тобто у сторону зменшення. На кінець 2011 року маємо значення цих коефіцієнтів нижче нормативно прийнятого, а саме, тільки 8 % власних коштів вкладено в оборотний капітал. За рахунок цього були сформовані на 14 % матеріальні запаси та на 8 % обігові засоби. Тобто у підприємства не вистачає власних коштів для фінансування своєї діяльності.

Рис. 2.2. Динаміка показників фінансової залежності ТОВ "Комфорт" протягом 2009-2011 рр.

.3 Вдосконалення фінансового стану ТОВ "Комфорт"

Покращення фінансового стану підприємства можна досягти завдяки збільшення його прибутку. Збільшувати прибуток можна за допомогою багатьох факторів. Наприклад, можна збільшити ціну на продукцію, надані послуги, виконану роботу. Проте цей варіант не зажди доцільний, оскільки в умовах пануючого кризового стану економіки країни, підприємства не мають достатньо грошових коштів, щоб заплатити ще більшу суму за послуги, роботу, товари.

Отже, резерви зростання прибутку - це кількісні можливості збільшення прибутку завдяки:

збільшенню обсягу реалізації продукції;

зменшенню витрат на виробництво і реалізацію продукції: усунення перевитрат по сировині і матеріалах, усунення понадпланових відходів, усунення невиправданих і непродуктивних витрат у складі цехових і загально-виробничих витрат, а також у складі витрат на утримання і експлуатацію устаткування, усунення втрат від браку;

постійному зниженню позареалізаційних збитків.

Ще одним напрямом у пошуку резервів зростання прибутку є аналіз використання ресурсів підприємства, собівартості виготовленої продукції. Зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції - основний резерв збільшення прибутку підприємства. Враховуючи специфіку виробництва досліджуваного підприємства суттєво зменшити витрати на виробництво можна завдяки технічним і технологічним заходам.

Фактична собівартість виконаних робіт у 2010 році склала 582,08 тис. грн., що на 20,02 тис. грн. (або 23%) більше ніж в 2009 році - 562,02 тис. грн., а в 2008 році зменшилась на 9,37 і склала 572,7 тис. грн.

Кошторис витрат на виробництво ТОВ "Комфорт" за 2009-2011 роки представлений у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 Кошторис витрат на виробництво ТОВ "Комфорт" за 2009-2011 р.р

	Сума, тис.грн			Питома вага у собівартості			Питома вага у собівартості
	2009 р	2010 р	2011 р	2009	2010	2011	2009	2010	2011
Матеріальні витрати	165,35	270,19	212,31	51,0	49,5	47,5	41,8	41,8	47,1
Енергоносії	1,57	1,20	1,01	4,7	4,7	6,0	5,3	5,3	4,3
Заробітна плата	10,66	15,70	14,54	15,3	15,0	15,9	13,8	13,8	14,1
Відрахування на соціальні заходи	6,48	9,88	10,71	5,9	5,9	5,9	5,2	5,2	5,5
Амортизаційні відрахування	8,27	11,91	12,24	3,1	3,8	4,0	3,5	4,1	2,8
Інші	134,64	134,64	175,32	11,4	6,6	6,5	5,7	5,7	10,5
Податки	29,99	13,53	12,85	0,7	1,0	1,0	0,8	0,7	0,7
Разом виробнича собівартість	20,00	20,00	20,00	92,1	86,5	86,5	76,1	80,1	85,0
Адміністративні витрати	38,96	58,37	20,25	7,9	13,5	12,5	11,9	11,9	7,3
Разом повна собівартість	572,71	582,09	583,7	100	100	100	88,0	90,0	92,3
Прибуток	73,58	970,50	820,13				12,0	9,5	7,7
Обсяг робіт	19,36	20,66	23,51				100	100	100

Питома вага витрат, що входять у повну собівартість ТОВ "Комфорт" за 2009-2011 роки представлено в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 Питома вага витрат, що входять у повну собівартість ТОВ "Комфорт" за 2009-2011 роки

№ п/п	Статті витрат	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення	+,-
		%	%	%		%
1.	Матеріальні витрати	47,3	49,5	51,0	2,2	1,5
2.	Енергоносії	6,0	4,7	4,7	-1,3	0
3.	Зарплата з нарахуваннями	25,8	20,9	21,2	-4,9	0,3
4.	Амортизаційні відрахування	4,0	3,8	3,1	-0,2	- 0,7
5.	Податки	1,0	1,0	0,7	0	-0,3
6.	Інші витрати	6,5	6,6	11,4	-0,1	4,8

Витрати на 1 гривню виконаного обсягу робіт у 2010 році склали 90 коп., в 2009 році вони рівнялися 88 коп., тобто збільшилися на 4 коп, а у 2011 році - 92 коп., ще зросли на 2 коп.

Збільшення відбулося:

по матеріальних витратах - на 3 коп.

по іншим витратах - на 5 коп.

Знизилися витрати:

по енергоносіях - на 2 коп.

по амортизаційних відрахуваннях - на 1 коп.

по адміністративних витратах - на 5 коп.

Збільшення матеріальних витрат викликано ростом цін на основні матеріали.

Зниження витрат по енергоносіях пов'язане з тим, що у всіх ЕРП установлені лічильники з обліку енергоносіїв, а також посилений контроль з їх використання.

Протягом 2011 року мало місце збільшення тарифів на споживання енергоносіїв. У порівнянні з 2010 роком середня ціна на споживані енергоносії зросла: тепло - на 48,3%, електроенергія - на 38,5%, природний газ - 17,5%, вода питна - 16,8%, комунальні стоки - 16,4%.

Загалом по ТОВ "Комфорт" витрати на енергоносії у звітному році збільшилися на 311,6 грн. (або 29,8%) і склали 1357,5 грн. По видах енергоносіїв:

- електроенергія - 1071,4 грн., збільшення на 254,2 грн. (31,1%);

тепло - 174,4 грн., збільшення на 30,8 грн. (21,5%);

природний газ - 34,8 грн., збільшення на 6,8 грн. (24,3%);

вода питна - 30,2 грн., збільшення на 9,1 грн. (43,1%);

комунальні стоки - 33,7 грн., збільшення на 9,8 грн. (41,0%);

стиснене повітря - 13 грн., збільшення на 0,8 грн. (6,6%).

Найбільше збільшення спостерігається по споживанню електроенергії й тепла.

Для зниження собівартості продукції проведені заходи щодо економії енергоресурсів всіма підрозділами ТОВ "Комфорт". Загальна економія енергоресурсів по ТОВ "Комфорт" склала 760 грн.

Щомісяця виставляються ліміти на споживання енергоресурсів структурними підрозділами, які прикріпленні до конкретно виконуємої програми й номенклатури.

На підприємстві ТОВ "Комфорт" відбувається зростання дебіторської та кредиторської заборгованості. Основною з причин росту кредиторської заборгованості є відсутність коштів по оплаті своїх зобов’язань. Проте підприємство може штучно збільшити свою заборгованість. Це відбувається при умові, якщо в країні намітилась ситуація, що спричиняє ріст інфляції. При такій умові підприємство може завідома збільшити свою кредиторську заборгованість з метою віддати через деякий час ту ж саму суму заборгованості. Цей варіант можливий лише при умові, що ціни зросли, а сума заборгованості не змінилась (або зросла в незначній мірі).

Розділ 3. Розвиток системи фінансової безпеки суб’єктів підприємництва сфери матеріального виробництва

3.1 Проблеми та шляхи забезпечення фінансової безпеки підприємства

Важливою складовою фінансової політики держави є забезпечення її фінансової безпеки. Особливо це актуально для країн із транзитивною економікою, в яких система державних фінансів не є досить стійкою. Передусім це стосується України, меншою мірою - Росії, Польщі та інших постсоціалістичних країн, які побудували ринкову економіку. В економічній літературі є кілька визначень фінансової безпеки країни, що пояснюється складністю процесів, які відображає ця категорія.

У Концепції національної безпеки України серед основних загроз національній безпеці виділені і такі, які характеризують загрози для фінансової безпеки нашої країни. Серед них; велика боргова залежність держави, критичні обсяги державного зовнішнього і внутрішнього боргів, "тінізація" державної економіки тощо. На нашу думку, дуже серйозною загрозою для фінансової системи України є неофіційна доларизація нашої економіки, що свідчить про недовіру громадян і підприємців до власної валюти, а також про недовіру до монетарної політики уряду.

На нашу думку, фінансову безпеку країни треба розглядати на кількох рівнях: 1) підприємства; 2) галузі; 3) країни; 4) світової економіки. Без фінансової безпеки окремих підприємств і галузей не можна гарантувати фінансової безпеки країни. Водночас фінансова безпека країни в умовах глобалізації світової економіки є тісно пов'язаною з ситуацією на міжнародних валютних і фондових ринках.

Стан фінансової безпеки країни залежить від багатьох чинників. До них відносять безпеку інвестицій, фактори міжнародного фінансового ринку, коливання попиту і пропозиції, стан грошово-кредитної системи країни, збалансованість (чи незбалансованість) державного бюджету, дефіцит бюджету, державний борг країни, бартеризацію економіки, податкові пільги, податкові недоїмки тощо.

Фінансова безпека України передусім залежить від гармонійного взаємозв'язку складових фінансової системи нашої країни. Розбалансованість державного бюджету є головним дестабілізуючим чинником фінансової системи, і, відповідно, фактором негативного впливу на фінансову безпеку країни.

Формування і використання Державного бюджету України відповідно до вимог фінансової безпеки має враховувати такі критерії: забезпечення інтересів держави; пріоритет національних інтересів України; відповідність цілей бюджетної політики фінансовим ресурсам держави; забезпечення стабільності дохідної частини Державного бюджету України; підтримання єдності бюджетної системи й узгодженість бюджетної політики країни з грошово-кредитною політикою Національного банку України.

Важливим напрямом підвищення фінансової безпеки України є протидія доларизації грошової сфери нашої країни. За різними оцінками, поза банками у нас перебуває близько 14-20 млрд. дол. США, що є умовою функціонування і розвитку тіньової економіки. Причому привертає увагу той факт, що щорічно ця сума збільшується. Це свідчить про недовіру фізичних і юридичних осіб до банківської системи країни та невпевненість власників валюти у стабільності фінансової системи України на перспективу. Виходом із цієї ситуації могло б стати прийняття не щорічних, а п'ятирічних бюджетів, які були б гарантами незмінності бюджетної політики хоча б у середньостроковій перспективі.

Дестабілізує фінансову систему України і масове вивезення українського капіталу за кордон, що також опосередковано свідчить про недовіру його власників до фінансово-банківської системи нашої країни. За експертними оцінками, щорічний експорт капіталу за межі України становить близько 3-5 млрд. дол. США, а загальна сума вивезеного за роки незалежності капіталу сягнула більше 20 млрд. дол, США. Джерелом такого капіталу переважно є перерозподіл державної власності, неповернення виручки за експортовану продукцію, ухилення від сплати податків, спекулятивні фінансові операції. Тому, з одного боку, треба посилювати відповідальність за приховування доходів за кордоном, а з іншого - створити законодавчі умови для легалізації в Україні вивезеного з неї капіталу некримінального характеру. Так робили і роблять багато країн, що дає певний позитивний результат.

Дуже складною проблемою є низька інвестиційна привабливість України для зарубіжних інвесторів. На кінець 2006 p., за оцінками міжнародних експертів, нашу країну відносили до країн із найбільшим ризиком для зарубіжних інвестицій.

.2 Сучасні загрози фінансовій безпеці суб’єктів господарювання та шляхи їх зменшення

Висoкa кримiналiзацiя сучaсного суспiльства рiзко загoстрила прoблему забeзпечення фінансoвої безпeки перевaжної бiльшості недержaвних суб'єктiв господaрювання вiтчизнянoї еконoміки. Виниклa пoтреба в мeханізмі мoбілізації й oптимальнoгo упрaвління корпoративними рeсурсами суб'єктiв гoсподарювaння для зaхисту здійснювaного ними бiзнесу вiд протипрaвних нaмагань злoвмисникiв. Пoняття фiнансoвoї бeзпeки так сaмо ширoке, як, влaсне, і тлумaчення фiнансів як еконoмічної кaтегорії. Нa сьогодні вiдсутнє єдинe устaлене визначeння пoняття "фінансoва безпeка". Нaявні фoрмулювaння відoбражaють лишe окрeмі aспекти фiнансової бeзпеки і нe мoжуть претeндувати на її oднозначнe та виключнe трaктування. [5] Фінансoва бeзпека суб’єктів господарювання - це рівeнь фiнансoвого стaну суб’єкта гoсподарювання, що зaбезпечує стaбільну захищeність йoго головногo і пріоритетних фінансoвих інтересів від iдентифікованих рeальних і потенційних зaгроз зoвнішньoго та внутрішньoго харaктеру, пaрамeтри якогo визначeні нa основі йогo фінaнсової філoсофії і ствoрюють необхідні передумови фінансової підтримки його стійкого зрoстання в поточному і перспективному періоді. Загрози фінансовій безпеці - це потенційно можливі або реальні дії зловмисників чи конкурентів здатних завдати суб’єктам господарювання матеріальну або моральну шкоду, що виявляється, як сукупність чинників і умов, що небезпеку для нормального функціонування суб’єктів господарювання. Загрози фінансовій безпеці підприємницької діяльності можуть бути дуже різноманітними, вони класифікуються за різними критеріями: за джерелом виникнення всі загрози можна поділити на зовнішні і внутрішні; за рівнем тяжкості наслідків: загрози з високою, значною, середньою і низькою тяжкістю наслідків; за рівнем вірогідності загрози можуть бути маловірогідними і високовірогідними; загрози можуть розрізнятися за проявом на певному етапі підприємницької діяльності. Існують загрози найвірогідніші та найнебезпечніші на етапі створення фірми, й такі, що характерні для її функціонування; загрози можуть розрізнятися за об'єктом посягань; за суб'єктами загроз; за формою збитку [4, c. 119-123]. Сeрeд сучaсних зaгроз для фiнансoвої бeзпеки підприємствa експeрти називaють тaкі явищa, як гринмeйл, рeйдерство, кaрдерство (кардeринг), конкурeнтну рoзвiдку. Інозeмне слoво "гринмeйл" дaвно стaло повнoпрaвним eконoмiчним тeрмінoм. Дoвiдники з ринкoвої екoнoміки трaктують йoго в тaкий спoсiб: гринмeйл (greenmail) - кoрпорaтивний шaнтаж шляхoм скупoвувaння знaчного числa aкцій певнoї кoмпанії з прoпозицією прoдaти їх зa умoви, щo інші кoмпанії підписують угoду прo нeвтручання. Схeма клaсичнoго кoрпорaтивногo шaнтaжу припускaє, що структурa, якa атакує, купує нa фoндoвому ринку нeвeликий пaкет aкцій прoцвітaючої кoмпанії. Пoтім нaстає чeрга скaрг у контролюючi тa правooхорoнні oргани, а тaкож судoвих пoзовів із будь-якoго привoду. Кінцевoю метoю є абo oтримaння відступних зa відмoву від прeтeнзій, aбо прoдаж свoго пaкета aкцій зa зaвищенoю цінoю. [3] Рейдерство - це вилучення майна на законних підставах, в основі виникнення яких лежать прогалини в законі або системні недоліки функціонування державних інститутів (судової та правоохоронної систем, системи реєстрації юридичних осіб тощо)[2, ст. 24]. Сьогoдні пoтрібнo вживaти нeгайні зaходи, спрямoванi нa бoрoтьбу з рeйдерством, у тому числi й тi, що прoпoнуються УСПП: - зiніцiювaти прoведeння в пaрлaменті пoвнoфoрматних слухaнь iз питaнь прoтидії рeйдерам із нaйширшим зaлученням прeдставників дiлових кiл дeржaви; - зaпропонувaти Вищiй квaліфiкацiйній кoмiсії суддiв Укрaїни рoзглянути можливiсть пoсилення дисциплiнарнoї відповідальнoсті суддiв зa прийняття рiшень у сфeрі корпoративних вiднoсин iз пoрушeнням вимoг чиннoгo закoнoдавства; - iніцiювати прискoрення дooпрацювання та прийняття нoрмaтивнo-правoвoї бaзи у сфeрі корпoративних віднoсин (зокрема Зaкону Укрaїни "Прo акціoнерні товaриства"); - ствoрити при Кaбінеті Мінiстрів рoбoчу групу зa учaстю прeдставників зaцікaвлених відoмств, у тoму числi силoвих, Aнтимoнопoльного кoмітету, Міністeрства прoмисловoї пoлітики тoщo, якa б зaймaлася пoстійним мoнітoрингoм прoявів рeйдерства у дeржаві тa iніціювала внeсення відповiдних змiн тa доповнень дo чиннoго закoнодaвства; - oрганiзувaти в структурaх правooхоронних oрганів, у тoму числi прoкурaтури, МВС, СБУ, їхнiх цeнтральних апaратах і дo рiвня облaстей спецiальні пiдроздiли бoрoтьби з рeйдeрством, налaгодивши чiткий внутрiшній кoнтроль, щoб вoни з чaсом нe перeтвoрилися нa кoрумпoвані фiлії рeйдерських команд. [3] Мaсoві бeзгoтівкoвi рoзрaхунки зa допoмoгою плaтіжних кaрток, якi нaмагaється нaлагoдити уряд, бeзсумнiвно, кoриснa і нaвіть вигiдна опeрацiя, як для нaселення, тaк і для дeржaви. Oднaк і вoни мaють нeгативний бiк, нe врaховувaти який бaнкaм прoстo небeзпечнo. Пeрeдусім цe стoсується кaр-дeрства. Кaрдeрство - дiяльнiсть спoрiднена з фaльшувaнням грoшей, aджe в обoх випaдках підрoбляють зaсоби плaтежу. Зa підрaхункaми фaхівців, щoрічні збитки у свiтовій eконoміці вiд "дiй" кардeрів наближaються дo 100 млрд. дoл, США і з кoжним рoком зрoстають. Більш зo всe стрaждають Пiвнiчнa Амeрика і Зaхіднa Єврoпa, алe Укрaїнa такoж нe стoїть збoку. НБУ ввaжaє дужe дійoвим засoбом бoрoтьби з кaрдeрствoм упрoваджeння висoкoзахищених тeхнолoгій, нaприклaд, пeрeхід нa чип-кaрти, дe мaгнітну смужку, яку мoжна вигoтовити з oбрізка відeoстрічки, зaмінить чип-мoдуль, підрoбити який знaчно вaжче. [3] Укрaїнський вeликий бiзнес тaкoж дужe ширoко викoристoвує кoнкурeнтну рoзвiдку. Кoнкурeнтна рoзвiдка - це пoстійний прoцес збoру, нaгрoмадження, структурувaння, aналізу дaних прo внутрiшнє й зoвнішнє ceрeдовище кoмпанії тa надaння вищoму мeнeджменту кoмпанії iнфoрмації, щo дoзволяє йoму пoрoдбачати змiни в oбстанoвці і приймaти свoєчaснi оптимaльні рiшeння щoдo управлiння ризикaми, впровaдження змiн у кoмпанії, а тaкож вiдповiдні зaходи, спрямoвані нa задoвoлення мaйбутнiх зaпитів спoживачiв тa збільшeння вaртoсті кoмпанії [1, ст. 15] Рoзвiдку викoристoвували вжe дaвно, прoстo нинi прихoдить рoзуміння, щo потрібнo ствoрювaти спeціальні внутрiшні структури, якi зaйматимуться тiльки цiєю рoбoтoю. Як тiльки в Укрaїні пoчaли дiлити влaсність, стaло зрoзуміло, щo ефeктивно і дeшево oтримувaли її тiльки ті, хтo вoлoдів відповіднoю інфoрмацією і ресурсoм. Кoли вже всe пoділили, рoзпочaвся eтап перерoзподілу, кoли сaме і виник сeрйозний пoпит нa назвaних фaхiвців. Oдночaсно нa ринoк вийшли iноземні кoмпанії, для яких такa діяльнiсть є нoрмoю. У нaс ще інoді зустрічaється скeптична думкa бiзнесмeнів щoдо конкурeнтної рoзвідки. Алe захiдні кoмпанії вжe "нaвчили" багaтьох нaших кeрівникiв, щo бeз цього стaбільно прaцювати нe мoжна. Зaбeзпeчeння фiнансoво-економічної бeзпеки є одним з oснoвних принципiв нoрмальнoго функцiонування пiдприємства, рeалізація якoго пeредбачає викoристання кoмплексного нaуково-прaктичного системнoго підхoду. Гoлoвний йoгo змiст - це виявлeння й усунeння зoвнішніх і внутрiшніх зaгроз. Тoму кoжне пiдприємство мaє рoзробляти влaсну кoмплексну систeму зaбезпечення фiнансово-eкономічної бeзпеки. Діяльнiсть щoдо забeзпечення бeзпеки нa підприємствi спрямoвана на кoнкретні oб'єкти і провaдиться за дoпомoгою особливих засoбів і метoдів відповіднo дo визначених принципів. Вoна тiсно пoв'язана з діiяльнiстю всiх функцiональних лaнок пiдприємства i має здiйснюватися кoмплекснo. Гoлoвна роль у цьому прoцесі нaлежить службi бeзпеки. Фaхівцi служби бeзпeки пoкликані вiдстeжувати eкономічну ситуaцію нa пiдприємстві, у йoгo внутрiшньому та зoвнішньому серeдовищі, і вчaсно рeагувати на нeбезпечні, ризикові ситуaції й зaгрози. Для зaбезпечeння фiнансoвої бeзпеки нa підприємствi і мoжливoсті пeредбачення ризикiв на пiдприємстві пoвинна iснувати систeма oрганів управлiння фiнансовою бeзпекою, щo мaють провoдити дiагностування стaну підприємствa, прогнoзувати мoжливі зaгрози тa прoводити низку мiр пo забeзпечeнню стабiльності систeми фiнансової зoкрема тa eкономiчної бeзпеки пiдприємства в цiлому.

.3 Зарубіжний досвід управління фінансовою безпекою суб’єктів підприємництва

Організаційна структура проводить аналіз стану фінансової безпеки підприємств і розробку стратегій, які можуть бути використані для оптимізації рівня фінансових ризиків під час побудови фінансової стратегії підприємства.

Ще одним важливим елементом механізму управління фінансовою безпекою підприємства є критерії оцінки фінансової безпеки підприємства. Вони повинні:

а) враховувати стратегічні цілі і завдання підприємства;

б) складатися з оцінки функціональних складових фінансової безпеки підприємства, які можуть мати різні пріоритети, в залежності від виду діяльності господарюючого суб'єкта;

в) враховувати рівень захищеності потенціалу підприємства;

г) використовувати найбільш ефективні (економічно безпечні) види ресурсів і можливостей;

д) включати ймовірну оцінку економічного збитку.

Як уже зазначалось, комплексному вивченню питань управління фінансовою безпекою підприємств, класифікації її елементів, а також оцінці приділяється багато уваги вітчизняних і зарубіжних авторів. Серед вітчизняних виділимо К.С. Горячеву, яка розробляє наукові підходи до формування і подальшого вдосконалення механізму управління фінансовою безпекою підприємств [25, с.87-89]. К.С. Горячева виділяє такі принципи, за якими здійснюється управління фінансовою безпекою підприємства: застосування програмно-цільового управління; первинність господарського законодавства; забезпечення збалансованості фінансових інтересів підприємства, окремих його підрозділів і персоналу; взаємна матеріальна відповідальність персоналу і керівництва за стан фінансової безпеки підприємства; необхідність постійного моніторингу реальних і потенційних загроз; відповідність заходів щодо забезпечення фінансової безпеки економічній стратегії розвитку підприємства, його місії; координація реалізації заходів щодо забезпечення фінансової безпеки на підприємстві; інтегрованість підсистеми управління фінансовою безпекою підприємства із загальною системою фінансового менеджменту; обов’язкове визначення сукупності власних фінансових інтересів підприємства у складі його місії; необхідність і своєчасність удосконалення в разі потреби системи фінансової безпеки підприємства; наявність зворотного зв’язку; необхідність організаційного і методичного оформлення підсистеми фінансової безпеки; мінімізація витрат на забезпечення фінансової безпеки підприємства.

Та велике значення для практичного застосування полягає в обгрунтуванні складових (елементів) механізму управління фінансовою безпекою підприємства. Виникає єдність процесу управління і системи управління в розумінні механізму забезпечення фінансової безпеки підприємства. Горячева приділяє особливу увагу таким елементам управління фінансовою безпекою підприємства, як об'єктивне та своєчасне визначення її рівня. Нею розроблено нову методику оцінки рівня фінансової безпеки підприємства, де, окрім оцінки рівня безпеки кожної складової фінансової безпеки підприємства, визначається й інтегральний показник рівня фінансової безпеки підприємства в цілому.

Істотно практичним для використання на вітчизняних підприємствах є світовий досвід з управління та забезпечення фінансової безпеки. Гарним прикладом є Німеччина, яка зіткнулася з фінансово-економічними проблемами на підприємствах і потребою їх санації під час об’єднання західної та східної частин країни. Як тільки приймається рішення про можливість відновлення платоспроможності підприємства, розробляється План подальших дій, при якому відбуваються поступки з боку кредиторів у вигляді часткового відмовлення у вимогах, яке здійснюється на засадах переоформлення позики на нових умовах. Він розробляється безпосередньо підприємством або зборами кредиторів і приймається більшістю голосів. Основні елементи його повинні взаємопов’язуватися з основними елементами Концепції санації підприємства. План виникає на підставі ретельного аналізу ситуації на підприємстві, цілковитого виявлення причин фінансових проблем підприємства. Наголошується на виявленні внутрішніх резервів підприємства на підставі аналізу виробничої програми підприємства, системи постачання підприємства матеріальними ресурсами; оцінки рівня витрат і організаційно-управлінських чинників. Особливу увагу привертають фінансові заходи Плану подальших дій, які спрямовуються на збільшення капіталу підприємства та включають: перетворення запозиченого капіталу підприємства у власний шляхом залучення дебіторів до участі у роботі підприємства; конверсію боргів через перетворення короткострокової заборгованості в довгострокові позики або довгострокові іпотечні кредити; стягнення вимог за відкритими рахунками підприємства тощо [29, с.78-80]. Така практика фінансового оздоровлення та профілактики кризових ситуацій у Німеччині показала ефективність наступальної стратегії, яка передбачає диверсифікацію виробництва. Вона спрямова на завоювання додаткових ринків збуту продукції шляхом освоєння нових видів продукції, ціна на яку значно нижча, ніж у конкурентів. Воднораз підприємство приділяє увагу управлінню якістю продукції та витратами виробництва і реалізації. Ця стратегія потребує певних фінансових резервів і може бути використана тільки стабільно функціонуючими підприємствами для профілактики виникнення фінансових проблем.

Істотним для України може бути досвід управління фінансовою безпекою на підприємствах Російської Федерації (РФ). Особливістю його (він же становить науково-практичний інтерес для України) є фактична неспроможність використання стандартних методик, що зумовлена ознаками перехідного періоду та особливостями розвитку російської економіки, які знайшли виявлення у комплексній дії на підприємствах практично всіх чинників ризику бізнесу. Отже, цей досвід є позитивним саме на засадах відходу від традиційних методів управлінських дій до підприємницьких.

Процес управління фінансовою безпекою підприємства базується на певному механізмі. Механізм управління фінансовою безпекою підприємства являє собою сукупність основних елементів дії на процес розробки і реалізації управлінських рішень щодо забезпечення захисту його фінансових інтересів від різноманітних загроз.

Висновки

Проведене наукове дослідження дозволило узагальнити теоретичні основи забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства, визначити методологічні аспекти та запропонувати практичні рекомендації щодо діагностики фінансово-економічної безпеки підприємства та управління нею. Ця робота представлена у наступних висновках:

. Вивчення теоретичних основ концепції фінансово-економічної безпеки підприємства дозволило виявити суттєві розбіжності в поглядах науковців щодо суті фінансово-економічної безпеки підприємства. На основі проведеного аналізу автор дійшов до висновку, що жоден з існуючих підходів не відображає глибинної суті досліджуваного поняття. За цим критерієм найкращим в тлумаченні фінансово-економічної безпеки підприємства є відтворювальний підхід, тому що дозволяє будувати подальше дослідження на базисному, а не похідному понятті.

На основі відтворювального підходу запропоновано авторське визначення поняття "економічна безпека підприємства": економічна безпека підприємства - це стан підприємства як фінансово-економічної системи, при якому забезпечується розширене відтворення на підприємстві через розв’язання економічних суперечностей з нейтралізацією загроз і формуванням та реалізацією можливостей підприємства.

. Досліджено взаємозв’язок понять "безпека", "ризик", "загроза" і "криза" та визначено, що об’єднуючим їх є поняття "економічна суперечність". Дослідження фінансово-економічної безпеки через поняття "економічна суперечність" дає ряд переваг, зокрема, дозволяє побачити і загрози, і можливості, що існують для підприємства.

. Сформовано класифікацію економічних суперечностей діяльності підприємства, що сприятиме підвищенню ефективності управління фінансово-економічною безпекою підприємства, оскільки дозволяє ідентифікувати суперечності по відношенню до певної групи і підбирати методи управління з врахуванням специфіки групи суперечностей. Однією з класифікаційних ознак запропоноване групування суперечностей за етапами процесу відтворення на підприємстві.

. Визначено місце діагностики в управлінні фінансово-економічною безпекою підприємства. Не дивлячись на те, що науковці не мають єдиної думки щодо розуміння суті управління фінансово-економічною безпекою підприємства через розбіжності в поглядах на трактування поняття "економічна безпека", важливість діагностики в системі управління фінансово-економічною безпекою є визнаною в науковій літературі. Діагностика є одним з найперших етапів в процесі прийняття управлінського рішення стосовно фінансово-економічної безпеки підприємства. Вона дозволяє одержати релевантну, актуальну інформацію про існуючу проблему, визначити причини цієї проблеми.

. Проаналізовано умови функціонування машинобудівних підприємств України і Хмельницької області. З цією метою проведено аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища їх функціонування. Дослідження факторів здійснено відповідно до їх впливу на окремі етапи відтворення на підприємстві. В результаті виявлено суттєвий взаємозв’язок факторів як зовнішнього, так і внутрішнього середовища і їх вплив на загальний стан підприємств.

. Розглянуто методики оцінки фінансово-економічної безпеки підприємства, які використовуються вітчизняними і зарубіжними науковцями. Результати цього аналізу показали, що жодна із існуючих методик не може бути в повній мірі використана для оцінки фінансово-економічної безпеки підприємства. Крім цього, ряд методик можуть давати протилежні результати, які не відображають реального рівня фінансово-економічної безпеки досліджуваних машинобудівних підприємств.

. Проведено діагностику фінансово-економічної безпеки підприємств машинобудування Хмельницької області за допомогою вдосконаленої формули мінімального прибутку, необхідного для простого відтворення, показника "запасу відтворення" і запропонованого автором коефіцієнта відтворення та розробленої шкали рівнів фінансово-економічної безпеки підприємства. Результати діагностики вказують на те, що переважна частина підприємств перебувала в стані небезпеки протягом 2005-2008 рр. Водночас спостерігаються позитивні зміни у 2009 році, що може свідчити про вихід ряду підприємств з кризового стану.

. Побудовано систему показників, що характеризують економічні суперечності за окремими етапами процесу відтворення на машинобудівних підприємствах. Проведена діагностика їх взаємозв’язку з показником безпеки, що дозволило виявити приховані суперечності.

. Рекомендовано здійснювати управління фінансово-економічною безпекою підприємства з врахуванням дії економічних суперечностей на різних етапах процесу відтворення. Це дозволяє визначити загрози, які необхідно нейтралізувати, а також окреслити можливості, які можна використати для досягнення поставлених цілей. Крім цього, розширюється інструментальна база управління, оскільки можна використовувати не тільки підходи до управління загрозами, але також методи ризик-менеджменту і антикризового управління. Аналіз суперечностей процесу відтворення на досліджуваних машинобудівних підприємствах дозволив визначити орієнтовний перелік заходів для підвищення фінансово-економічної безпеки підприємства.

Список використаних джерел

. Андрощук Г. А. Экономическая безопасность предприятия: защита коммерческой тайны / Г. А. Андрощук, П. П. Крайнев. - К. : Видавничий Дім "Ін Юре", 2000. - 398 с.

. Антоненко В. М. Методичні підходи до аналізу фінансової безпеки підприємств паливно-енергетичного комплексу України / В. М. Антоненко, Г.О. Портнова // Научные труды ДонНТУ. - 2009. - Вып. 36-1. - С. 297-293. - (Серия "Экономика").

. Барташевська Ю. М. Розвиток машинобудування України / Ю. М. Барташевська // Європейський вектор економічного розвитку. - 2010. - № 1 (8). - С. 19-25.

. Бендиков М. А. Экономическая безопасность промышленного предприятия в условиях кризисного развития / М. А. Бендиков // Менеджмент в России и за рубежем. - 2000. - № 2. - С. 17-30.

. Богомолов В. А. Антикризисное регулирование экономики. Теория и практика : [учеб. пособ.] / В. А. Богомолов, А. В. Богомолова. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 271 с.

. Бондаренко О. М. Оцінка фінансово-економічної безпеки авіакомпанії : дис. канд. екон. наук : 08.07.04 / Національний авіаційний ун т / Бондаренко Ольга Михайлівна - К., 2004. - 177 с.

. Бурий С. А. Антикризисне управління та управлінські рішення - проблеми підприємств малого бізнесу : [монографія] / С. А. Бурий, Д. С. Мацеха. - Хмельницький : ТОВ "Тріада - М", 2006. - 93 с.

. Вітлінський В. В. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком : [навч.-метод. посіб.] / В. В. Вітлінський, П. І. Верченко. - К. : КНЕУ, 2000. - 292 с.

. Вітлінський В. В. Ризикологія в економіці та підприємництві : [монографія] / В. В. Вітлінський, Г. І. Великоіваненко. - К. : КНЕУ, 2004. - 480 с.

. Войнаренко М. П. Управління фінансово-економічною безпекою підприємства на основі оцінки відхилень порогових показників / М. П. Войнаренко, О. Ф. Яременко // Економіст. - 2008. - № 12. - С. 60-63

. Гаврилюк А. М. Формування системи управління фінансово-економічною безпекою підприємництва / А. М. Гаврилюк // Економіка і держава. - 2005. - № 10. - С. 43-45.

. Гандзюк М. П., Желібо Є. П., Халімовський М. О. Основи охорони праці: Підручник. 2-е вид. / За ред. М. П. Гандзюка. - К: Каравела, 2004. - С. 66-76, 134-137.

. Глущенко С. В. Управление финансовым риском и экономическая безопасность предприятия / С. В. Глущенко // Наукові праці Донецького державного технічного університету. - 2002. - № 47. - С. 16-22.

. Дацків Р. М. Економічна безпека у глобальному вимірі / Р. М. Дацків // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - № 7 (37). - С. 143-153.

. Дем’яненко Г. Є. Економічна безпека торговельного підприємства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.07.05 "Економіка торгівлі та послуг" / Донецький держ. ун т економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського / Г. С. Дем’яненко. - Донецьк, 2003. - 18 с.

. Діяльність підприємств-суб’єктів підприємницької діяльності за 2008 рік : [стат. зб. / за ред. І. М. Жук]. - К. : ДП "Інформаційно-аналітичне агентство", 2009. - 327 с.

. Донець Л. І. Економічна безпека підприємства : [навч. посіб.] / Л. І. Донець, Н. В. Ващенко. - К. : ЦУЛ, 2008. - 240 с.

. 28. Духов В. Е. Экономическая разведка и безопасность бизнеса / Духов В.Е. - К. : ИМСО МО Украины, НВФ "Студцентр", 1997. - 175 с.

. Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Мельников О. В. Основи охорони праці. Підручник. - Вид. 5-те, доповнене. - Львів: Афіша, 2000. - С. 95-100

. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Сторожук В.М. та ін. Практикум із охорони праці. Навч. посібник / За ред. Жидецького В.Ц. - Львів: Афіша, 2000. - 352 с.

. Зима Л. М. Організаційно-економічні механізми управління фінансово-економічною безпекою підприємств стратегічного значення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.06.01 "Економіка, організація і управління підприємствами" / Донецький національний ун-т / Л. М. Зима. - Донецьк, 2004. - 16 с.

. Зубок М. І. Безпека підприємницької діяльності: нормативно-правові документи комерційного підприємства, банку / М. І. Зубок, Р. М. Зубок. - К. : Істина, 2004. - 144 с.

. Иващенко Г. В. О понятии "безопасность" [Електронний ресурс] / Г. В. Иващенко // Credo. - 2000. - № 6. - Режим доступу : http://credonew.ru/content/view/207/52/

. Игнатьева А. В. Исследование систем управления : [учеб. пособ.] / А. В. Игнатьева, М. М. Максимцев. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 157 с.

. Ильяшенко С. И. Составляющие экономической безопасности предприятия и подходы к их оценке / С. И. Ильяшенко // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - № 3 (21). - С. 12-19.

. Іванюта Т. М. Економічна безпека підприємства : [навч. посіб.] / Т. М. Іванюта, А. О. Заїчковський. - К. : ЦУЛ, 2009. - 256 с.

. Камлик М. І. Економічна безпека підприємницької діяльності. Економіко-правовий аспект : [навч. посіб.] / Камлик М. І. - К. : Атака, 2005. - 432 с.

. Козаченко Г. В. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення : [монографія] / Козаченко Г. В., Пономарьов В. П., Ляшенко О. М. - К. : Лібра, 2003. - 280 с.

. Корецький Б. М. Діагностика фінансово-економічної безпеки суб’єктів господарювання в транзитивній економіці [Електронний ресурс] / Б. М. Корецький // Наукові записки Тернопільського державного економічного університету. - 2006. - Вип. 15. - Режим доступу : http://www.library.tane.edu.ua/images/nauk_vydannya/X6sSza.pdf

. Коробчинський О. Л. Методика формування системи фінансово-економічної безпеки підприємства / О. Л. Коробчинський //Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 4. - С. 41-45.

. Кузенко Т. Б. Планування фінансово-економічної безпеки підприємств в умовах ринкової економіки : дис. … канд. екон. наук : 08.06.01 / Європейський ун-т фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу / Кузенко Тетяна Борисівна. - К., 2003. - 194 с.

. Мишенин Е. В. Антикризисное управление как механизм обеспечения экономической безопасности предприятия / Е. В. Мишенин // Наукові праці Донецького державного технічного університету. - 2002. - № 46. - С. 6-10.

. Моделювання фінансово-економічної безпеки: держава, регіон, підприємство : [монографія / за ред. В. М. Гейця] ; Наук.-досл. центр індустр. проблем розв. НАН України. - Х. : ВД "ІНЖЕК", 2006. - 240 с.

. Мойсеєнко І. П. Моделі аналізу фінансово-економічної безпеки суб’єктів господарювання / І. П. Мойсеєнко, М. Я. Демчишин // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - № 10. - С. 64-72.\

. Олександров І. А. Оцінка фінансової безпеки промислового підприємства / І. А. Олександров, О. А. Орлова, А. В. Половян // Наукові праці Донецького державного технічного університету. - 2002. - № 46. - С. 12-19.

. Омелянович Л. О. Економічна безпека торговельного підприємства / Л. О. Омелянович, Г. Є. Долматова / Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. - Донецьк : ДонДУЕТ, 2005. - 196 с.

. Омелянович М. Ю. Економічні умови відтворювального розвитку підприємств : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.06.01 "Економіка, організація і управління підприємствами" / Донецький національний ун-т / М. Ю. Омелянович. - Донецьк, 2006. - 19 с.

. Організація системи формування механізму інноваційного забезпечення фінансово-економічної безпеки конкурентоздатного підприємства : монографія / [В. М. Гончаров, Д. В. Солоха, В. Ю. Припотень, Я. В. Васьковська]. - Донецьк : СПД Купріянова В. С., 2010. - 416 с.

. Орлов П. І. Основи фінансово-економічної безпеки фірми : [навч. посіб. / П. І. Орлов, В. Є. Духов. - Х. : ТОВ "Прометей-Прес", 2004. - 284 с.

. Отенко І. П. Аналітичний інструментарій управління фінансово-економічною безпекою підприємства / І. П. Отенко, О. Ф. Ярошенко // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2009. - № 4, Т. 2. - С. 38-41.

. Палига Є. М. Корпоративне управління як засіб забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства / Є. М. Палига // Регіональна економіка. - 2003. - № 2. - С. 106-110.

. Півень А. І. Фактори кризового стану підприємств машинобудівної галузі / А. І. Півень // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики. - 2009. - № 4 (8). - С. 85-96.

. Плєтнікова І. Л. Визначення рівня і забезпечення фінансово-економічної безпеки залізниці : автореф. дис. на здобуття наук. ступня канд. екон. наук : спец. 08.07.04 "Економіка транспорту і зв’язку" / Харківська держ. академія залізничного транспорту / І. Л. Плєтнікова. - Х., 2001. - 15 с.

. Сорокіна І. В. Теоретико-методологічні аспекти формування системи фінансово-економічної безпеки підприємства / І. В. Сорокіна // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 12. - С. 114-122.

. Шапкин А. С. Экономические и финансовые риски. Оценка, управление, портфель инвестиций / Шапкин А. С. - [2 е изд.]. - М. : Издательско-торговая корпорация "Дашков и Ко", 2003. - 544 с.

. Шаповал В. М. Економіка підприємства: введення в cпеціальність : [навч. посіб.] / Шаповал В. М., Абрамчук Р. Н., Ткаченко О. В. ; за наук. і заг. ред. В. А. Ткаченко. - К. : Центр навч. літератури, 2003. - 288 с.

. Шутяк Ю. В. Використання функції бажаності для оцінки фінансово-економічної безпеки підприємства / Ю. В. Шутяк // Наукові студії. - 2010. - Вип. 7. - С. 147-154.

. Шутяк Ю. В. Генезис поняття "економічна безпека" / Ю. В. Шутяк // Науковий вісник Одеського державного економічного університету. - 2007. - № 7. - С. 33-39. - (Всеукраїнська асоціація молодих науковців. Науки: економіка, політологія, історія).

. Шутяк Ю. В. Деякі аспекти діагностики фінансово-економічної безпеки підприємства / Ю. В. Шутяк // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2007. - № 3, Т. 2. - С. 214-216.

. Шутяк Ю. В. Дослідження природи фінансово-економічної безпеки підприємства через категорію "економічна суперечність" / Ю. В. Шутяк // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - вип. 232 : в 5 т. Т. 2. -Дніпропетровськ : ДНУ, 2007. - C. 519-524.

. Шутяк Ю. В. Економічна безпека держави і підприємства: узгодження інтересів сторін / Ю. В. Шутяк // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Економічні науки. - 2007. - Вип. 19, Ч. 1. - С. 248-250. -.

. Шутяк Ю. В. Методи багатовимірної статистики в оцінці фінансово-економічної безпеки підприємства / Ю. В. Шутяк // Актуальні проблеми соціально-економічних трансформацій у міжнародному середовищі : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 23 квіт. 2010 р., Тернопіль / Терноп. комерц. ін.-т ; ред. Мартинюк В. Ф. та ін. - Тернопіль : ТКІ, 2010. - С. 391-393.

. Щербина В. М. Інформаційне забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства та установ / В. М. Щербина // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - № 10 (64). - С. 220-225.

. Якубович З. Формування системи фінансово-економічної безпеки машинобудівного підприємства / З. Якубович // Вісник Тернопільського національного економічного університету. - 2010. - № 1. - С. 81-86.

. Яременко О. Ф. Механізм управління фінансово-економічною безпекою машинобудівного підприємства : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Хмельн. нац. ун-т / Яременко Оксана Федорівна. - Хмельницький, 2009. - 224 с.

. Ярочкин В. И. Секъюритология. Наука о безопасности жизнедеятельности / Ярочкин В. И. - М. : Ось-89, 2000. - 400 с.

. Ярочкин В. И. Система безопасности фирмы / Ярочкин В. И. - [3-е изд., перераб. и доп.]. - М. : Ось-89, 2003. - 362 с.

. Ячменьова В. М. Ідентифікація стійкості діяльності промислових підприємств : [монографія] / В. М. Ячменьова. - Сімферополь : ДОЛЯ. - 2007. - 384

Фінансова безпека субьєктів підприємницької діяльності

Фінансова безпека субьєктів підприємницької діяльності

на тему: Фінансова безпека суб’єктів підприємницької діяльності

Вступ

1. Теоретичні основи формування фінансової безпеки суб’єктів підприємництва

.1 Сутність фінансової безпеки, як складового елементу економічної безпеки держави

1.2 Система управління фінансовою безпекою підприємства

1.3 Забезпечення фінансової безпеки суб’єктів підприємництва

.1 Фінансовий стан підприємства як економічна категорія та об’єкт управління

2.2 Аналіз та оцінка показників фінансового стану ТОВ "Комфорт"

.3 Вдосконалення фінансового стану ТОВ "Комфорт"

3.1 Проблеми та шляхи забезпечення фінансової безпеки підприємства

.2 Сучасні загрози фінансовій безпеці суб’єктів господарювання та шляхи їх зменшення

.3 Зарубіжний досвід управління фінансовою безпекою суб’єктів підприємництва

Похожие работы на - Фінансова безпека субьєктів підприємницької діяльності