Технологія вирощування польових культур у ПрАТ 'Агрофорт'
Вступ
Сільське господарство є первинною
ланкою агропромислового комплексу (АПК), а разом із харчовою і деякими галузями
легкої промисловості (текстильною, шкіряною, хутровою) складає його основу.
Сільське господарство належить до
найдавніших видів господарської Діяльності людини. На території України на
рубежі V і IV тисячоліть До н. е. розвинулося осіле землеробство (трипільська
культура). З давніх часів Україна відома своєю сільськогосподарською продукцією
серед інших народів і країн. І зараз сільське господарство належить до важливих
галузей міжнародної спеціалізованої держави.
Розвиток сільського господарства
залежить від природно-географічних і соціально-економічних передумов. До перших
належать земельно-ґрунтові й агро-кліматичні ресурси, які загалом дуже
сприятливі на території України.
Сільськогосподарські угіддя займають
42 млн. гектарів, або 70% загального фонду країни. Структура
сільськогосподарських угідь така: 78,9% - орні землі (рілля) і багаторічні
насадження, 13,0% - пасовища, 8,4% - сіножаті. Найвища частка орних земель - у
степових районах (70 - 80%) і лісостеповій зоні. Пасовища зосереджені, в
основному, в Карпатах, на Поліссі та в південно-східних степових областях,
сіножаті - в долинах рік лісової і лісостепової зон.
Серед соціально-економічних
передумов сільськогосподарського виробництва важливу роль відіграють трудові
ресурси (сільські райони України ними забезпечені достатньо), особливості
землеволодіння, тобто відносини власності на землю, й аграрна політика держави.
В Україні тривалий час землею
володіли держава і великі колективні господарства, зараз вона - у власності
селянських спілок і фермерів. Зміни у землеволодінні відбуваються дуже
повільно. Новим поштовхом для подальшого реформування селянського господарства
стало прийняття у 2001 році Земельного кодексу України, що його справедливо
назвали "земельною конституцією". Частка землі, яка знаходиться у
володінні фермерів (таких в Україні понад 36 тис. господарств) становить тільки
2% від площі сільськогосподарських угідь. Розвиток фермерства та створення
кооперативів селян-власників землі дозволить значно піднести рівень розвитку
сільськогосподарського виробництва у країні. Це вже проявляється в останні
роки, коли процеси реформування у сільському господарстві стали більш реальними.
Тривалий час сільськогосподарське
виробництво розвивалося екстенсивним шляхом, тобто за рахунок залучення до
нього додаткових земельних площ, особливо ріллі, збільшення поголів'я худоби.
Площа орних земель приростала за рахунок зменшення площ інших сільськогосподарських
угідь (це негативно впливало на кормову базу тваринництва), а також внаслідок
проведення водної меліорації - зрошення та осушення земель. Зрошувальні землі
розташовані на півдні України, їх площа - 2,5 млн. га. У перезволожених і заболочених
районах Полісся і північного лісостепу під осушення залучено 3,3 млн. га
земель.
Нині територія України належить до
найбільш розораних в Європі і світі (рілля становить 1/2 її площі). При цьому
розорювалися навіть землі, не дуже придатні для землеробства, - наприклад,
осушені землі на Поліссі чи осушені заплави річок. Внаслідок цього площі земель
збільшувались, але знижувалася їх продуктивність, що не сприяло збільшенню
обсягів виробництва культур.
Збільшення поголів'я худоби
спричиняло проблеми її утримання через низькоякісну кормову базу, недостатнє
впровадження високопродуктивних порід тварин та ін.
1. Природньо-екологічно та
економічна характеристика господарства
.1 Загальні відомості про
господарство
Основні види діяльності -
рослинництво (вирощування зернових і технічних культур), м’ясне та молочне
тваринництво (розведення племінних биків і корів).
Посівні площі (близько 14 тис. га)
займають такі культури: кукурудза (до 50% посівних площ), озима пшениця (до
20%), озимий ріпак (до 10%), соняшник (до 10%) та інші культури. За 2012 рік на
підприємстві було зібрано близько 100 тис. т рослинницької продукції.
У ПрАТ «Агрофорт», згідно із
сучасними вимогами та рекомендаціями найкращих міжнародних практик,
застосовуються мінеральні добрива, засоби захисту рослин і посівні матеріали
від провідних іноземних виробників: Monsanto (США), Syngenta (Швейцарія),
Evralis (Франція) та ін. Фахівці підприємства працюють із науково-дослідними
інститутами України та світу, що впроваджують у виробництво нові сорти та
гібриди на дослідницьких ділянках, а потім і на виробничих полях і масивах.
ПрАТ «Агрофорт» також вирощує та
реалізує племінних тварин м’ясних порід: волинської м’ясної, шароле,
української м’ясної, герефордської, симментальської та п’ємонтезької, а також
має сім статусів племрепродуктора з цих порід.
ПрАТ «Агрофорт» розташоване за
адресою: Київська обл, м. Кагарлик, вул Незалежності 22, оф 30.
1.2 Кліматичні умови
сівозміна соя пшениця соняшник
1.2.1 Опади
|
Аналіз кількості опадів по місяцях в 2013 році
|
|
Місяць
|
кількість опадів мм
|
|
Черняхів
|
Шпендівка
|
Ростівка
|
Брилівка
|
|
Січень
|
48
|
48
|
40
|
38
|
|
Лютий
|
46
|
46
|
38
|
37
|
|
Березень
|
39
|
37
|
35
|
34
|
|
1-ий квартал
|
133
|
131
|
113
|
109
|
|
Квітень
|
49
|
51
|
49
|
47
|
|
Травень
|
53
|
49
|
63
|
65
|
|
Червень
|
73
|
77
|
87
|
81
|
|
2-ий квартал
|
175
|
177
|
199
|
193
|
|
Липень
|
88
|
91
|
92
|
90
|
|
Серпень
|
69
|
63
|
68
|
67
|
|
Вересень
|
47
|
52
|
46
|
48
|
|
3-ий квартал
|
204
|
206
|
206
|
205
|
|
Жовтень
|
35
|
34
|
34
|
37
|
|
Листопад
|
51
|
51
|
42
|
46
|
|
Грудень
|
52
|
47
|
44
|
42
|
|
4-ий квартал
|
138
|
132
|
120
|
125
|
|
Всього разом
|
650
|
646
|
638
|
632
|
.2.2 Вологість % 2013року
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
|
83
|
80
|
74
|
64
|
62
|
67
|
68
|
67
|
74
|
77
|
85
|
86
|
1.2.3 Повітряна активність (роза
вітрів)
Січень Квітень Липень
Жовтень
.2.4 Температура
|
Температура
|
|
Місяць
|
Січ
|
Лют
|
Бер
|
Кві
|
Тра
|
Чер
|
Лип
|
Сер
|
Вер
|
Жов
|
Лис
|
Гру
|
|
|
|
Абсолютний максимум, °C
|
11,1
|
17,3
|
22,4
|
29,1
|
33,6
|
35,0
|
39,4
|
39,9
|
33,8
|
29,5
|
23,2
|
14,7
|
|
39,9
|
|
Середній максимум, °C
|
?1,5
|
−0.2
|
5,0
|
13,7
|
20,4
|
23,5
|
24,5
|
24,1
|
18,6
|
12,1
|
4,5
|
0,4
|
|
12,1
|
|
Середня температура, °C
|
−4,3
|
−3,3
|
1,1
|
8,9
|
15,1
|
18,3
|
19,5
|
18,9
|
13,8
|
7,9
|
1,8
|
−2
|
|
8,0
|
|
Середній мінімум, °C
|
−6,8
|
−5,9
|
−1,7
|
4,9
|
10,6
|
14,0
|
15,3
|
14,6
|
9,9
|
4,6
|
−0,3
|
−4,2
|
|
4,6
|
|
Абсолютний мінімум, °C
|
−31,1
|
−32,2
|
−24,9
|
−10,4
|
−2,4
|
2,4
|
5,8
|
3,3
|
−2,9
|
−17,8
|
−21,9
|
−30
|
|
−32,2
|
|
Кількість опадів
|
|
Місяць
|
Січ
|
Лют
|
Бер
|
Кві
|
Тра
|
Чер
|
Лип
|
Сер
|
Вер
|
Жов
|
Лис
|
Гру
|
|
Всього
|
|
Норма опадів, мм
|
38
|
37
|
36
|
49
|
53
|
75
|
85
|
56
|
58
|
37
|
51
|
46
|
|
621
|
.3 Грунтові умови
|
Підприємство
|
Філія/відділок
|
Вміст гумусу, %
|
|
ПрАТ "Агрофорт"
|
Шпендівка
|
2,3
|
|
Тернівка
|
2,4
|
|
Сущана
|
2,7
|
|
Запруддя
|
2,2
|
|
Черняхів
|
3,2
|
|
Демівщина
|
2,4
|
|
Брилівка
|
3,3
|
|
Кирдани
|
2,1
|
|
В.Ростівка
|
3,2
|
|
Скала
|
2,4
|
|
Очитків
|
2,1
|
|
Чагів
|
3,4
|
На півночі території, поширені
дерново-підзолисті, в долинах рік і ярках - дерново-глеєві, лучні й болотні
ґрунти. У більшій частині на лесах - опідзолені чорноземи, темно-сірі і
світло-сірі лісові ґрунти; у південних районах - глибокі малогумусні чорноземи.
Переважають за своїм складом чорноземи.
.3.1 Характеристика грунтів
господарства
Чорноземи звичайні порівняно з
темно-сірими опідзоленими грунтами характерні інтенсивнішою і глибшою
гумусованістю і менш виявленими ознаками опідзолення. Їхній однорідний
гумусовий горизонт (Не) здебільшого сягає глибини 70 см, а перехідний (Нрі) -
90-130 см.
Ці грунти найбільш глибокі, добре
гумусовані і вилужені від карбонатів.
За механічним складом грунти цієї
групи є грубопилувато-легкосуглинковими, але дещо важкими. Серед чорноземів
звичайних трапляються зрідка пилувато-середньосуглинкові різновиди; їхні
фізичні властивості, зокрема структурність, кращі, ніж у сірих опідзолених.
Порівняно з останніми вони багатші
на гумус. У них більша ємність вбирання, здебільшого вищий ступінь насиченості
основами. Вони слабокислі у відносно знижених районах і нейтральні в
підвищених.
|
Глибина шару, гори- зонт, см
|
Гумус, %
|
РН вод- не
|
РН сольове
|
Гідролітична кислотність, в мг-екв. на 100г ґрунту
|
Сума основ мг-екв. на 100г ґрунту
|
Міст- кість вби- ран- ня, мг-екв. на 100г грун- ту
|
Сту- пінь наси- чен- ня осно- вами, %
|
Кар-бо- нати, %
|
Рів- нова- жна об’є- мна маса, г/см3
|
Пито- ма маса, г/см3
|
|
0-20
|
3,2
|
5,7
|
7
|
1,41
|
23,13
|
24,64
|
93,5
|
-
|
1,18
|
2,6
|
|
20-50
|
3,1
|
5,9
|
7,3
|
0,49
|
24,08
|
24,75
|
94,3
|
0,56
|
1,22
|
2,63
|
|
50-100
|
1,9
|
7,2
|
7,3
|
0,48
|
20,61
|
23,34
|
94,8
|
4,19
|
1,29
|
2,66
|
.3.2 Агрохімічна характеристика
ґрунту ПрАТ «Агрофорт»
Грунти мають нейтральну реакцію
ґрунтового розчину (рН = 6,7 - 7,0). Гідролітична кислотність, враховуючи
гранулометричний склад, порівняно висока (2,1 - 4,0 мг-екв/ на 100 г ґрунту).
Насиченість основами становить 80 - 90%. Сума обмінних основ становить 11 - 34
мг-екв/ на 100 г ґрунту.
|
Глибина шару, см
|
Вміст загального азоту, %
|
Мг на 100 г ґрунту
|
|
|
Легкогідролі- зованого азоту за Тюріним
|
Рухомого фосфору за Мачигіним
|
Обмінного калію за Масловою
|
|
0-20
|
0,22
|
2,5
|
11,0
|
8,89
|
|
20-50
|
0,17
|
10,0
|
7,3
|
|
50-100
|
0,08
|
-
|
7,1
|
5,4
|
1.4 Трудові ресурси та їх
використання
У складі робочого та обслуговуючого
персоналу ПрАТ «Агрофорт» налічується близько 500 людини, постійне
працевлаштування мають більше 200 осіб. Звідси випливає, що кількість гектарів
ріллі, що припадає на одного робітника дорівнює близько 75 га.
Господарство займається вирощуванням
різних культур, які були перелічені раніше. Воно укомплектоване відносно
сучасною технікою, що допомагає якісно і швидко висівати, обробляти, доглядати
та збирати заплановані врожаї. У господарстві працюють кваліфіковані
працівники, що також допомагають якісніше доглядати за культурами.
2. Аналіз виробничої діяльності
підприємства
.1 Врожайність культур
|
Врожай - 2012
|
|
|
|
|
|
Культура
|
РАПС
|
|
на
|
16.07.2012
|
|
|
Основні дані
|
Накопичення
|
|
відділок
|
№ поля
|
га
|
обмолот,га
|
вал.сбор,т
|
вал. Урожайн,т
|
|
Шпендівка
|
всього
|
232,1
|
232,1
|
791,80
|
3,41
|
|
|
015/01 Стави
|
28
|
28
|
101,10
|
3,61
|
|
|
001/00 Шпенд
|
152,5
|
152,5
|
497,92
|
3,27
|
|
|
001/00 Шуб
|
34,9
|
34,9
|
123,29
|
3,53
|
|
|
006/00 Терн
|
16,7
|
16,7
|
69,49
|
4,16
|
|
Черняхів
|
всього
|
128,7
|
128,7
|
479,10
|
3,72
|
|
|
4002/01
|
39
|
39
|
150,20
|
3,85
|
|
|
4012/02
|
60
|
60
|
207,96
|
3,47
|
|
|
4011/02
|
29,7
|
29,7
|
120,94
|
4,07
|
|
БрилІвка
|
006/00
|
101
|
101
|
340,50
|
3,37
|
|
Ростівка
|
7002/01
|
165,1
|
165,1
|
617,00
|
3,74
|
|
ВСЬОГО
|
|
626,9
|
626,9
|
2228,40
|
3,55
|
|
Культура
|
пшеница
|
на 01.08.2012
|
|
|
Основні дані
|
итог /накопичення/
|
|
відділок
|
№ поля
|
га
|
обмолот,га
|
вал.сбор,т
|
вал. Урожайн,т
|
|
Шпендівка
|
|
698,2
|
698,20
|
4285,21
|
6,14
|
|
|
007/01
|
108,5
|
108,50
|
719,97
|
6,64
|
|
|
007/02
|
101,2
|
101,20
|
638,37
|
6,31
|
|
|
008/00
|
43,0
|
43,00
|
285,51
|
6,64
|
|
|
009/00
|
168,6
|
168,60
|
1142,20
|
6,77
|
|
|
011/01
|
45,2
|
45,20
|
237,92
|
5,26
|
|
|
011/03
|
34,9
|
34,90
|
190,85
|
5,47
|
|
Тернівка
|
003/02
|
30,3
|
30,30
|
154,06
|
5,08
|
|
Тернівка
|
002/00
|
96,5
|
96,50
|
571,75
|
5,92
|
|
Сущана
|
001/01
|
70,0
|
70,00
|
344,58
|
4,92
|
|
Черняхів
|
|
447,5
|
447,50
|
2598,88
|
5,81
|
|
|
4001\01
|
135,0
|
135,00
|
798,98
|
5,92
|
|
|
4010\00
|
64,3
|
64,30
|
447,56
|
6,96
|
|
|
4011/01
|
24,2
|
24,20
|
137,72
|
5,69
|
|
|
4014/02
|
113,0
|
113,00
|
716,90
|
6,34
|
|
Демовщина
|
001/00
|
111,0
|
111,00
|
497,72
|
4,48
|
|
В.Ростівка
|
|
546,0
|
525,00
|
2677,95
|
5,10
|
|
|
7003/01
|
47,0
|
47,00
|
234,10
|
4,98
|
|
|
7004/00
|
93,3
|
93,30
|
583,56
|
6,25
|
|
|
7011/00
|
39,5
|
39,50
|
208,84
|
5,29
|
|
|
7013/00
|
86,5
|
86,50
|
366,72
|
4,24
|
|
Скала
|
001/02
|
31,7
|
10,70
|
57,41
|
5,37
|
|
Скала
|
002/02
|
69,2
|
69,20
|
322,24
|
4,66
|
|
Чагов
|
001/00
|
25,3
|
25,30
|
114,00
|
4,51
|
|
|
002/01
|
153,5
|
153,50
|
791,08
|
5,15
|
|
Брилівка
|
|
249,7
|
249,70
|
1045,36
|
4,19
|
|
|
004/00
|
125,5
|
125,50
|
641,25
|
5,11
|
|
|
007/01
|
21,2
|
21,20
|
97,00
|
4,58
|
|
Кирданы
|
001/02
|
103,0
|
103,00
|
307,11
|
2,98
|
|
ВСЬОГО
|
|
1941,4
|
1920,40
|
10607,40
|
5,52
|
З вище вказаних даних бачимо що
підприємсво має доволі високу врожайність і масивність в плані виробницьва с-г
продукції, зокрема зернових культур.
Маючи значні трудові і механізовані
ресурси, збір, підготовка і транспортування проходять на належному високому
рівні. Підприємство має орієнтацію в значній мірі в напрямку зернової
продукції, що викликано співпрацею підприємства з ПрАТ «Зернопродукт МХП».
.2 Структура посівних площ
Сівозміна - це науково обґрунтоване
чергування культур, а при необхідності і парів, у часі та на території.
Кожна сівозміна складається на
основі запланованої для неї структури посівних площ. Структура посівних площ -
це співвідношення площ посівів різних сільськогосподарських культур.
Загальна площа господарства складає
близько 1000 га. Польові сільськогосподарські культури займають всю територію
угідь, отже коефіцієнт використання ріллі становить близько 14000 га.
У зв’язку з тим, що територія
господарства досить розкидана по території району, технологічну карту та карту
та карту сівозмін для кожного з полів не складають, можу представити до вашої
уваги економічно обґрунтоване відношення культур у сівозміні господарства:
|
Культура
|
План 2013 р.
|
Факт 2013 р.
|
План 2014 р.
|
|
Площа
|
%
|
Площа
|
%
|
Площа
|
%
|
|
Кукурудза
|
5890,7
|
43,4
|
5866,7
|
43,31
|
5920,3
|
43,7
|
|
Соняшник
|
1573,3
|
11,6
|
1708,9
|
12,62
|
1620,2
|
12,0
|
|
Соя
|
1540,9
|
11,4
|
1580,1
|
11,66
|
1534,7
|
11,3
|
|
Оз. пшениця
|
2090,7
|
15,4
|
1926,9
|
14,22
|
2100,1
|
15,5
|
|
Оз. ріпак
|
960,8
|
7,1
|
918,3
|
6,78
|
950,0
|
7,0
|
|
Оз. ячмінь
|
298,7
|
2,2
|
298,7
|
2,21
|
280,3
|
2,1
|
|
Овес
|
|
|
0,46
|
100,5
|
0,7
|
|
Ячмінь ярий
|
435,7
|
3,2
|
311,7
|
2,30
|
350,4
|
2,6
|
|
Цукровий буряк
|
47
|
0,3
|
47
|
0,35
|
0,0
|
0,0
|
|
Кукурудза МВС
|
368,9
|
2,7
|
356,9
|
2,63
|
370,4
|
2,7
|
|
Багатор.трави всього
|
257,4
|
1,9
|
296,6
|
2,19
|
268,6
|
2,0
|
|
у т.ч. чистого посіву
|
|
|
70
|
0,52
|
50,0
|
0,4
|
|
Однорічні тр.
|
65,9
|
0,5
|
79,3
|
0,59
|
35,5
|
0,3
|
|
Пар
|
44,2
|
0,3
|
92,6
|
0,69
|
14,7
|
0,1
|
|
Всього:
|
13574,2
|
100
|
13545,7
|
100,00
|
13545,7
|
100,0
|
.3 Система основного і
передпосівного обробітку ґрунту
Сучасні інтенсивні технології
вирощування с/г культур передбачають обробіток грунту з урахуванням його стану,
погодних умов, сівозміни, застосування добрив і ступеня окультуреності кожного
поля.
В усіх зонах бурякосіяння основний
обробіток грунту проводять на зяб. Зяблевий обробіток створює більш оптимальні
агрофізичні властивості, забезпечуючи тим самим сприятливі умови для
мікробіологічної діяльності, кращого нагромадження і збереження атмосферних
опадів. Ефективніше ведеться боротьба з бур’янами, шкідниками і збудниками
хвороб.
Залежно від зони зволоження та
засмічення поля під посів буряків застосовують два способи основного обробітку
грунту - це напівпаровий і поліпшений.
Напівпаровий зяблевий обробіток
грунту ефективний у районах достатнього зволоження, а в роки з достатньою
кількістю опадів - і інших районах на полях з однорічними бур’янами.Він включає
лущення стерні в два сліди на глибину 5-6 см одразу за збиранням попередника і
оранку наприкінці липня в першій половині серпня з послідуючою обробкою зябу.
Своєчасне лущення стерні запобігає висушуванню
глибших шарів грунту і забезпечує поглинання атмосферних опадів, провокує
проростання бур’янів,також знищує значну кількість наявних збудників хвороб і
личинок шкідників. Ці фактори сприяють підвищенню врожайності ц/б на 2-2,5
т\га.
Проводять його дисковими
лущильниками ЛДГ-10А, ЛДГ-15А та ін. Якість лущення визначається такими
проказниками: своєчасність проведення, глибина, повнота підрізання бур’янів,
відсутність огріхів.
Оранку проводять на глибину 28-30 см
незалежно від гумусного шару грунту, засміченості поля. Проводять їх за
допомогою таких агрегатів - К-701\К-700 + ПТК-9-35, або ПН-8-40; із зарубіжної
техніки фірми „Лемкен” начіпними оборотними плугами „Опаль”, та напівначіпні
„Варі-діамана”. В послідуючому проводять культивацію з боронуванням.
Проте напівпаровий обробіток має і
певні недоліки: у роки з посушливим літньо-осіннім періодом рілля стає
брилистою, бур’яни не проростають. При наступних поверхневих обробітках верхній
шар грунту розпилюється, що призводить до його запливання та ущільнення.
Щоб запобігти цьому, у такі роки
ґрунти обробляють по типу поліпшеного зяблевого обробітку грунту. Вона
складається з лущення стерні дисковими знаряддями на глибину 6-8 см, а також
лемішними або ж культиваторами- плоскорізами через 10-12 днів після першого на
12-14 см в агрегаті з важкими боронами, а в посушливу погоду з
кільчастошпоровими котками. При цьому знижується засміченість бур’янами від 30
до 70 %. Потім поле для знищення бур’янів і запобігання утворення ґрунтової
кірки обробляють культиваторами.
Оранку проводять на глибину 28-30 см
напри- кінці вересня початку жовтня. Застосовують його в основному для боротьби
з багаторічними бур’янами (коренепаростковими та кореневищними).
Якість сівби цукрових буряків та
рівень польової схожості насіння значною мірою визначається своєчасністю та
якістю весняного обробітку грунту.
Основна мета передпосівного
обробітку грунту - створити посівний шар із сприятливими умовами для
проростання насіння, подальшого росту і розвитку рослин. Передпосівний обробіток
грунту забезпечує розпушування верхнього посівного шару та створення
ущільненого, вирівняного і волого посівного ложа, для розміщення на ньому
насіння, яке буде прикрите розпушеним шаром грунту для кращого доступу повітря,
тепла та вологи.
Першим етапом передпосівного
обробітку грунту є закриття вологи. Даний захід спрямований на збереження
вологи. Проводять його при фізичній спілості грунту, широкозахватними
агрегатами (зчіпки з БЗСС-1).
Знаряддя для передпосівного
обробітку грунту та його глибину визначають з урахуванням стану грунту, що
вийшов з зими.
Всі операції проводять під кутом до
напрямку оранки. Глибина передпосівної культивації 3-4 см.
.4 Система насінництва
Система насінництва - це комплекс
організаційний взаємопов’язаних, наукових і агротехнічних заходів, спрямованих
на забезпечення виробництва, реалізацію і використання насіннєвого матеріалу.
Складається з ланок первинного, елітного і репродукційного насінництва,
страхових фондів насіння та державних ресурсів.
Насінництво нерозривно пов’язано із
селекцією і своєю організаційною структурою відображує рівень її розвитку й
досягнуті результати. Важливим завданням насінництва є також забезпечення
своєчасно сортозаміни і сортооновлення.
Селекційно-насінницька робота в
Україні ведеться на базі єдиної централізованої системи. Вона об’єднує ланки з
виведення (селекція), випробування і реєстрація нових сортів (Державне
сортовипробування), масового їх розмноження, здійснення контролю за сортовими і
посівними якостями насіння.
Організація насінництва передбачає
концентрацію виробництва насіння в спеціалізованих господарствах або їх
підрозділах, які оснащені відповідною технікою по вирощуванню, доведенню до
посівних кондицій та зберігання насіння. Контроль за сортовим і посівними
матеріалами насіння здійснюється з боку державних організацій
(контрольно-насінницьких лабораторій, насіннєвих інспекцій).
На Україні здійснюється програма по
створенню спеціалізованої насінницької галузі на промисловій основі. Промислове
насінництво - це новий етап розвитку насінницької галузі, пов’язаний із
спеціалізацією та концентрацією виробництва. Промислове насінництво -
виробництво насіння спеціалізованих насінницьких господарств, яке здійснюється
індустріальним методом з використанням механізованих і автоматизованих сушильно-насіннєвих
комплексах і насіннєвих заводах. При цьому вирощуване сортове насіння повністю
відокремлюється від виробництва продовольчого і фуражного зерна.
Господартсво «Агрофорт» активно
використовує і вводить нові сорти та гібриди с.-г. культур, щорічно замінюючи
ареал різноманніття більш сучасними, продуктивними марками.
|
№ П/П
|
Назва підприємства холдингу
|
Гібрид
|
ФАО/група стиглості
|
Країна походження насіння
|
Кількість насінин в 1 п.о./тис.шт.
|
Потреба п.о. на 2014 рік
|
|
1
|
ПрАТ " Агрофорт "
|
ДКС - 3511
|
330
|
Угорщина
|
80
|
300
|
|
2
|
|
ДКС - 4685
|
340
|
Франція
|
80
|
350
|
|
3
|
|
ДКС - 440
|
350
|
Франція
|
80
|
350
|
|
4
|
|
ДКС - 4626
|
360
|
Франція
|
80
|
350
|
|
5
|
|
ДКС - 4590
|
360
|
Румунія
|
80
|
300
|
|
6
|
|
ДКС - 4490
|
370
|
Румунія
|
80
|
350
|
|
7
|
|
ДКС - 4795
|
380
|
Румунія
|
80
|
250
|
|
8
|
|
ДКС - 5143
|
430
|
Угорщина
|
80
|
100
|
|
9
|
|
ПР-39А-50
|
200
|
США
|
80
|
400
|
|
10
|
|
ПР-39А-61
|
200
|
США
|
80
|
400
|
|
11
|
|
ПР-39Г-32
|
200
|
США
|
80
|
400
|
|
12
|
|
П-8000
|
230
|
США
|
80
|
300
|
|
13
|
|
П-9000
|
310
|
США
|
80
|
350
|
|
14
|
|
ПР-38Н-86
|
320
|
США
|
80
|
350
|
|
15
|
|
ПР-38А-79
|
330
|
США
|
80
|
300
|
|
16
|
|
ПР-37І-12
|
390
|
США
|
80
|
300
|
|
17
|
|
Сілекс
|
320
|
R. A. G. T.
|
50
|
240
|
|
18
|
|
Джуксін
|
330
|
R. A. G. T.
|
50
|
240
|
|
19
|
|
ЛГ-3258
|
250
|
Франція
|
50
|
340
|
|
20
|
|
ЛГ-3395
|
290
|
Франція
|
50
|
320
|
|
21
|
|
БЦ -282
|
280
|
Хорватія
|
25
|
680
|
|
22
|
|
БЦ -304
|
300
|
Хорватія
|
25
|
650
|
|
Засипка насіння озимої пшениці для посіву під урожай 2014 року
|
|
№ п/п
|
культура
|
Сорт
|
Власне/ покупне
|
Репродукція
|
Кількість посівного матеріалу,т
|
Норма висіву га.
|
На площу га.
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
|
2
|
Озима пшениця
|
Рогнеда
|
Власне
|
Друга
|
70
|
280
|
250
|
|
3
|
Озима пшениця
|
НС 40С
|
Власне
|
Друга
|
81
|
270
|
300
|
|
4
|
Озима пшениця
|
Смуглянка
|
Власне
|
Перша
|
150
|
300
|
500
|
|
5
|
Озима пшениця
|
Богдана
|
Власне
|
Друга
|
98
|
280
|
350
|
|
6
|
Озима пшениця
|
Сагайдак
|
Власне
|
Перша
|
29
|
290
|
100
|
|
7
|
Озима пшениця
|
Володарка
|
Власне
|
Перша
|
90
|
300
|
300
|
|
8
|
Озима пшениця
|
Русія
|
Власне
|
Друга
|
85
|
280
|
300
|
|
|
Всього:
|
|
|
|
603
|
|
2100
|
|
Озимий ячмінь
|
|
1
|
Озимий ячмінь
|
Майбрід
|
Власне
|
Третя
|
56
|
200
|
280
|
|
План сортооновлення під урожай 2014 року
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
|
2
|
Озима пшениця
|
Фаворитка
|
Покупне
|
Еліта
|
5
|
250
|
20
|
|
3
|
Озима пшениця
|
Перлина поділля
|
Покупне
|
Еліта
|
5
|
250
|
20
|
|
4
|
Озима пшениця
|
Смуглянка
|
Покупне
|
Еліта
|
5
|
250
|
20
|
|
5
|
Озима пшениця
|
Богемія
|
Покупне
|
Перша
|
270
|
74
|
|
6
|
Озима пшениця
|
Актьор
|
Покупне
|
Перша
|
20
|
270
|
74
|
|
|
Всього:
|
|
|
|
55
|
|
208
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Заявка на насіння оз. ріпаку для посіву у 2013 році по ПрАТ
" Агрофорт"
|
|
№п/п
|
Гібрид
|
Селекція
|
Походження насіння
|
Потреба в придбані п.о.
|
Норма висіву тис/га
|
Планова площа посіву, га
|
|
1
|
Абакус
|
Лембке
|
Німеччина
|
80
|
500
|
240
|
|
2
|
Ксенон
|
Лембке
|
Німеччина
|
80
|
500
|
240
|
|
3
|
Шерпа
|
Лембке
|
Німеччина
|
10
|
500
|
30
|
|
4
|
ДК Секюр
|
Монсанто
|
Франція
|
50
|
600
|
125
|
|
5
|
ДК Екстрон
|
Монсанто
|
Франція
|
37
|
550
|
100
|
|
6
|
ДК Екзотік
|
Монсанто
|
Франція
|
40
|
550
|
110
|
|
7
|
Гіколор
|
Дікман - Сітс
|
Німеччина
|
20
|
500
|
60
|
|
8
|
Харді
|
Дікман - Сітс
|
Німеччина
|
20
|
500
|
60
|
|
Сума
|
:
|
|
|
|
|
965
|
|
№ п/п
|
Культура
|
Сорт/гібрид
|
Чистота,%
|
Енергія,%
|
Сложість, %
|
Маса 1000 насінин
|
Вологість
|
Селекція
|
|
1
|
Ячмінь
|
Султан
|
98,2
|
91
|
92
|
44,8
|
13,0
|
Власне(Чехія)
|
|
2
|
Соя
|
Танаіс
|
99,0
|
70
|
81
|
214,7
|
13,2
|
Лан-Агро
|
|
3
|
Соя
|
Черемош
|
98,7
|
66
|
82
|
237,4
|
13,1
|
Лан-Агро
|
|
4
|
Соя
|
Полтава
|
99,7
|
74
|
81
|
194,2
|
11,6
|
Лан-Агро
|
|
5
|
Соя
|
Колбі
|
99,7
|
76
|
80
|
201,0
|
13,1
|
Канада(власне)
|
|
6
|
Соняшник
|
НК Бріо
|
99,7
|
92
|
92
|
65,6
|
8,5
|
Сингента
|
|
7
|
Соняшник
|
НК Делфі
|
99,7
|
92
|
92
|
63,2
|
7,4
|
Сингента
|
|
8
|
Соняшник
|
НК Делфі
|
99,9
|
94
|
94
|
63,7
|
7,3
|
Сингента
|
|
9
|
Соняшник
|
НК Неома
|
99,7
|
93
|
93
|
93,4
|
9,7
|
Сингента
|
|
10
|
Соняшник
|
ЛГ 5635
|
99,7
|
92
|
94
|
74,1
|
7,5
|
Лімагрейн
|
|
11
|
Соняшник
|
ЛГ 5665
|
99,7
|
93
|
93
|
65,8
|
7,3
|
Лімагрейн
|
|
12
|
Соняшник
|
НС 6043
|
99,8
|
94
|
94
|
82,3
|
8,1
|
НС Белград
|
|
13
|
Кукурудза
|
НК Леморо
|
99,6
|
94
|
94
|
279,1
|
12,3
|
Сингента
|
|
14
|
Кукурудза
|
Фуріо
|
99,9
|
92
|
92
|
337,9
|
11,7
|
Сингента
|
|
15
|
Кукурудза
|
НК Термо
|
99,7
|
92
|
92
|
235,5
|
12,3
|
Сингента
|
|
16
|
Кукурудза
|
ПР 38А79
|
99,8
|
95
|
95
|
278,4
|
12,1
|
Піонер
|
|
17
|
Кукурудза
|
ДКС 3472
|
99,7
|
94
|
94
|
305,6
|
12,3
|
Монсанто
|
.4.1 Якісні показники придбаного
насіння
|
18
|
Кукурудза
|
ДК 315
|
99,8
|
93
|
96
|
297,4
|
12,3
|
Монсанто
|
|
19
|
Кукурудза
|
ДК 391
|
99,8
|
94
|
95
|
295,1
|
12,4
|
Монсанто
|
|
20
|
Кукурудза
|
ДКС 3511
|
99,7
|
95
|
96
|
300,5
|
12,6
|
Монсанто
|
|
21
|
Кукурудза
|
ДКС 4626
|
99,7
|
95
|
95
|
301,7
|
12,1
|
Монсанто
|
|
22
|
Кукурудза
|
ДКС 4490
|
99,8
|
93
|
93
|
304,8
|
12,1
|
Монсанто
|
|
23
|
Кукурудза
|
ДК 440
|
99,9
|
92
|
94
|
284,3
|
12,2
|
Монсанто
|
|
24
|
Кукурудза
|
Iuxxin
|
99,8
|
94
|
95
|
289,1
|
11,9
|
РАГТ
|
|
25
|
Кукурудза
|
Silexx
|
99,8
|
93
|
93
|
290,5
|
12,0
|
РАГТ
|
|
26
|
Кукурудза
|
ПР39Н32
|
99,3
|
95
|
95
|
292,4
|
12,3
|
Піонер
|
|
27
|
Кукурудза
|
ВС-288В
|
99,8
|
95
|
96
|
318,4
|
12,5
|
БС-Загреб
|
|
28
|
Кукурудза
|
ВС 282
|
99,9
|
94
|
94
|
321,3
|
12,5
|
БС-Загреб
|
|
29
|
Кукурудза
|
99,7
|
94
|
96
|
231,1
|
12,2
|
Євраліс
|
|
30
|
Кукурудза
|
Латизана
|
99,9
|
96
|
96
|
273,7
|
12,3
|
Лімагрейн
|
|
31
|
Кукурудза
|
ЛГ-3350
|
99,6
|
92
|
92
|
316,8
|
12,8
|
Лімагрейн
|
.5 Меліоративні заходи
На даний час в господарстві немає
значної необхідності в докорінному поліпшенні земель шляхом меліорації. На
території відсутні заболочені та перезволожені землі. Реакція ґрунтового
розчину близька до нейтральної, отже немає потреби проводити вапнування чи
гіпсування ґрунтів на полях сівозмін господарства.
Проте потрібно слідкувати за
раціональністю та нормами внесення добрив (фізіологічно-кислих чи фізіологічно
лужних), оскільки при неправильному їх підборі або при перевищенні
екологічно-обгрунтованих норм добрив може відбутися зміна реакції ґрунтового
розчину в той чи інший бік.
В господарстві наявна меліоративна
система каналів, але вона зараз перебуває в занедбаному стані і практично не
відіграє великої ролі.
В окремі роки може спостерігатись
нестача вологи, в середньому 1 з 5-6 років. Тому було б добре, якби в
господарстві були наявні зрошувальні системи. Але у зв’язку із економічною
скрутою та дороговизною подібних систем питання про їх придбання не є
актуальним на даний час
.6 Захист сільськогосподарських
культур від шкідників і хвороб
На даний час у господарстві
застосовується інтегрована система захисту посівів від бур’янів, шкідників та
хвороб, що передбачає раціональне поєднання всіх заходів боротьби.
При розробці інтегрованої системи
захисту необхідно враховувати дуже багато факторів. Це і видовий склад
бур’янів, і економічні можливості господарства, і економічні пороги шкідливості.
Для здійснення цієї системи складають науково обґрунтовані перспективні та
річний плани. У річному плані передбачають конкретні заходи та обсяги робіт, де
в хронологічному порядку, починаючи передпосівним і закінчуючи післязбиральним
періодами перераховують всі заходи, що належать до різних методів боротьби.
Система інтегрованого захисту
посівів в господарстві передбачає раціональне поєднання біологічного,
агротехнічного та хімічного методів боротьби. Ефективним біологічним методом є
правильний вибір попередника для досліджуваної культури, що дозволяє значно
знизити рівень забур’яненості.
Агротехнічний метод передбачає
застосування різних систем основного, передпосівного та післяпосівного
обробітків ґрунту, що дозволяє ефективно вести боротьбу з бур’янами, отримуючи
при цьому екологічно чисту продукцію.
Хімічний метод є найбільш
ефективним. Але у зв’язку із значною шкодою для навколишнього середовища в
останній час набувають широкого поширення біологічні системи землеробства.
При застосуванні всіх цих методів
необхідно враховувати еколого-економічні пороги забур’яненості /ЕЕПФ/. ЕЕП
(еколого-економічний поріг) - це мінімальна кількість вегетуючих бур’янів або
їх насіння в ґрунті на період виконання протибур’янових заходів, зокрема
внесення гербіцидів, повне знищення сходів яких забезпечує одержання приросту
врожаю, який відшкодовує витрати на здійснення цих заходів і збирання врожаю
додаткової продукції при дотриманні планової рентабельності та екологічних
регламентів. Цей показник дає нам змогу визначити економічну доцільність
застосування різних заходів боротьби. Всю систему протибур’янових заходів
наведено у таблиці на наступній сторінці.
Господарсво активно використовує
найсучасніші ЗЗР, і постійно оновлюючи і експрементуючи з різними препаратами.
Що повящано з наявністю явища резистентності шкідників до препаратів, вони
постійно оновлюються і замінюються на більш дієві і якісні.
|
Система захисту сільськогосподарських культур у ПрАТ
"Агрофорт"
|
|
|
|
|
культура
|
площа посіву, га
|
період внесення
|
назва препаравту
|
норма витрати препарату, л/га
|
площа внесення, га
|
загальна потреба, л; кг
|
ціна гр/кг, л
|
вартість грн
|
вартусть грн/га
|
|
кукурудза
|
5685,7
|
внесення по вегетації
|
Дублон
|
0,07
|
2500
|
175
|
1 836
|
321300
|
|
|
|
внесення по вегетації
|
Адью
|
0,2
|
2500
|
500
|
71
|
35500
|
|
|
|
внесення по вегетації
|
МайсТер
|
0,150
|
3186
|
478
|
1 585
|
757630
|
|
|
|
внесення по вегетації
|
БіоПауер
|
1,250
|
3186
|
3982
|
32
|
127424
|
|
|
|
внесення по вегетації (попередник - соняшники)
|
Діален Супер
|
0,7
|
780
|
546
|
70
|
38220
|
202,7 грн/га
|
|
соняшник
|
1540,9
|
грунтове внесення
|
Прімекстра TZ Голд
|
4,5
|
1540,9
|
6955
|
74
|
514670
|
|
|
|
грунтове внесення
|
Регент 20G
|
5 кг/га
|
450
|
2250
|
|
|
|
|
|
внесення по вегетації
|
Дерозал
|
0,5
|
1540,9
|
770
|
98
|
75460
|
382,9грн/га
|
|
озимий ріпак
|
960,8
|
грунтове внесення
|
Бутізан
|
2
|
960,8
|
1922
|
172
|
330584
|
|
|
|
страховий по вегетації
|
Міура
|
1
|
300
|
300
|
160
|
48000
|
|
|
|
вегетація 5-6 листків
|
Колосаль
|
1
|
960,8
|
961
|
769
|
739009
|
|
|
|
вегетація7-8листків
|
Хлормекват Хлорид
|
1,5
|
960,8
|
1441
|
32
|
46112
|
|
|
|
весна відновлення вегетації
|
Колосаль
|
0,8
|
960,8
|
768
|
769
|
590592
|
|
|
|
період бутонізації
|
Брейк
|
0,07
|
960,8
|
67
|
214
|
14338
|
|
|
|
цвітіння
|
Піктор
|
0,4
|
960,8
|
384
|
384
|
147456
|
|
|
|
цвітіння
|
Карате Зеон
|
0,15
|
960,8
|
144
|
144
|
20736
|
2015,8грн/га
|
|
озима пшениця
|
2090,7
|
протравка насіння
|
Табу
|
0,4
|
600
|
240
|
530
|
127200
|
|
|
|
протравка насіння
|
Віал ТрасТ
|
0,4
|
600
|
240
|
260
|
62400
|
|
|
|
весняне внесення (кущення)
|
Гроділ Максі
|
0,1
|
2090,7
|
209,1
|
685
|
143233,5
|
|
|
|
весняне внесення (кущення)
|
Дерозал
|
0,5
|
2090,7
|
1045
|
98
|
102410
|
|
|
|
внесення при виході в трубку
|
Колосаль Про
|
0,4
|
2090,7
|
836
|
270
|
225720
|
|
|
|
перед цвітінням
|
Амістар Екстра
|
0,5
|
2090,7
|
1045
|
338
|
353210
|
|
|
|
період наливання зерна
|
Борей
|
0,14
|
2090,7
|
293
|
470
|
137710
|
550,9грн/га
|
|
|
|
протравка насіння
|
Табу
|
0,4
|
68 т
|
27
|
530
|
14310
|
|
|
озимий ячмінь
|
298,7
|
протравка насіння
|
Віал ТрасТ
|
0,4
|
68 т
|
27
|
260
|
7020
|
|
|
|
весняне внесення (кущення)
|
Гроділ Максі
|
0,1
|
298,7
|
30
|
685
|
20550
|
|
|
|
весняне внесення (кущення)
|
Дерозал
|
0,5
|
298,7
|
150
|
98
|
14700
|
|
|
|
початок колосіння
|
Амістар Екстра
|
0,5
|
298,7
|
149
|
338
|
50362
|
|
|
|
період наливання зерна
|
Борей
|
0,14
|
298,7
|
42
|
470
|
19740
|
424,1грн/га
|
|
ячмінь ярий
|
435,7
|
протравка насіння
|
Віал ТрасТ
|
0,4
|
96 т
|
38
|
260
|
9880
|
|
|
|
внесення в фазу кущення
|
Гроділ Максі
|
0,1
|
435,7
|
44
|
685
|
30140
|
|
|
|
внесення в фазу вих.в трубку
|
Дерозал
|
0,5
|
435,7
|
218
|
98
|
21364
|
|
|
|
внесення в період налив. зерна
|
Борей
|
0,14
|
435,7
|
61
|
470
|
28670
|
206,7грн/га
|
|
цукровий буряк
|
252
|
внесення по вегетації
|
БіцепсГрант
|
3
|
252
|
756
|
162
|
122472
|
|
|
|
внесення по вегетації
|
Лонтрел А 300
|
0,3
|
252
|
75
|
325
|
24375
|
|
|
|
внесення по вегетації
|
Міура
|
1,2
|
252
|
302
|
160
|
48320
|
|
|
|
внесення по вегетації
|
Пілот
|
2
|
252
|
504
|
255
|
128520
|
|
|
|
внесення по вегетації
|
Шарпей
|
0,4
|
252
|
100
|
115
|
11500
|
|
|
|
внесення по вегетації
|
Бенорад
|
0,5
|
252
|
126
|
120
|
15120
|
|
|
|
внесення по вегетації
|
Колосаль Про
|
0,4
|
252
|
100
|
270
|
1497,3грн/га
|
|
соя
|
1540,9
|
протравка насіння
|
Табу
|
0,4
|
246 т
|
98
|
530
|
51940
|
|
|
|
протравка насіння
|
Віал ТрасТ
|
0,4
|
246 т
|
98
|
260
|
25480
|
|
|
|
обробка інокулянтом
|
АВМ
|
0,911/т
|
246т
|
244
|
420
|
102480
|
|
|
|
внесення по вегетації
|
Міура
|
1
|
1540,2
|
1540
|
160
|
246400
|
|
|
|
внесення по вегетації
|
Хармоні
|
0,06
|
766
|
46
|
2 830
|
130180
|
|
|
|
внесення по вегетації
|
Фабіан
|
0,1
|
620
|
62
|
1 645
|
101990
|
|
|
|
внесення по вегетації
|
Набоб
|
2
|
1540,2
|
3080
|
83
|
255640
|
|
|
|
внесення по вегетації
|
Тред 200
|
0,2
|
1540,2
|
308
|
45
|
13860
|
602,2грн/га
|
|
курурудза МВС
|
368,9
|
внесення по вегетації
|
Діален Супер
|
1
|
368,9
|
369
|
70
|
25830
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6506758
|
|
Система захисту озимих культур
|
культура
|
площа посіву, га
|
період внесення
|
назва препаравту
|
норма витрати препарату, л/га
|
площа внесення, га
|
загальна потреба, л; кг
|
|
озимий ріпак
|
950
|
грунтове внесення
|
Бутізан
|
2
|
950
|
1900
|
|
|
страховий по вегетації
|
Міура
|
1
|
300
|
300
|
|
|
вегетація 5-6 листків
|
Колосаль
|
1
|
950
|
950
|
|
|
вегетація7-8листків
|
Хлормекват Хлорид
|
1,5
|
950
|
1425
|
|
|
весна відновлення вегетації
|
Колосаль
|
0,8
|
950
|
768
|
|
|
відновлення вегетації
|
Борей
|
0,14
|
950
|
133
|
|
|
період бутонізації
|
Брейк
|
0,07
|
950
|
67
|
|
|
цвітіння
|
Піктор
|
0,4
|
950
|
380
|
|
|
цвітіння
|
Карате Зеон
|
0,15
|
950
|
142,5
|
|
|
закінчення вегетації
|
Нью Філм
|
1
|
950
|
950
|
|
озима пшениця
|
2100
|
протравка насіння
|
Табу
|
0,4
|
620
|
248
|
|
|
протравка насіння
|
Віал ТрасТ
|
0,4
|
620
|
248
|
|
|
фаза кущення(осінь)
|
Бенорад
|
0,5
|
2100
|
1050
|
|
|
фаза кущення(осінь)
|
Логран+Пік
|
0,006/0,010
|
950
|
5,7/9,5
|
|
|
весняне внесення (кущення)
|
Гроділ Максі
|
0,1
|
2100
|
210
|
|
|
весняне внесення (кущення)
|
Дерозал
|
0,5
|
2100
|
1050
|
|
|
внесення при виході в трубку
|
Колосаль Про
|
0,4
|
2100
|
840
|
|
|
перед цвітінням
|
Амістар Екстра
|
0,5
|
2100
|
1050
|
|
|
період наливання зерна
|
Борей
|
0,14
|
2100
|
294
|
|
озимий ячмінь
|
280
|
протравка насіння
|
Табу
|
0,4
|
56
|
22,4
|
|
|
протравка насіння
|
Віал ТрасТ
|
0,4
|
56
|
22,4
|
|
|
фаза кущення(осінь)
|
Бенорад
|
0,5
|
280
|
140
|
|
|
фаза кущення(осінь)
|
Логран+Пік
|
0,006/0,010
|
95
|
0,57/0,95
|
|
|
весняне внесення (кущення)
|
Гроділ Максі
|
0,1
|
280
|
28
|
|
|
весняне внесення (кущення)
|
Дерозал
|
0,5
|
280
|
140
|
|
|
початок колосіння
|
Амістар Екстра
|
0,5
|
280
|
140
|
|
|
період наливання зерна
|
Борей
|
0,14
|
280
|
39,2
|
.7 Овочівництво
На даний період своєї діяльності
ПрАТ «Агрофорт» овочівництвом не займається, і має суто зерно-просапний
напрямок.
.8 Кормовиробництво
Кормовиробництво є складовою і
невід’ємною частиною рослинництва. В даний час у господарстві значна увага
приділяється кормовиробництву, тому що налічується значна кількість великої
рогатої худоби та свиней.
До появи інвесторів кормовиробництву
відводилось майже останнє місто. На стійловий період не вистачало навіть
елементарного, сіна, соломи, не кажучи вже про концентровані та соковиті корми.
Найбільшого розвитку
кормовиробництво набуло в 2006 році. Почали відводитись земельні ділянки під
сіножаті та пасовища, стали складати зелений конвеєр, більше заготовляють
силосу та сінажу.
З весни і до осені велика рогата
худоба випасається на полях, тому значна увага приділяється безперебійному
забезпеченню зеленим кормом. Тому для надходження зеленого корму ранньою весною
використовують озимі культури. Площі яких обґрунтовуються господарськими
потребами та економічними розрахунками. При використанні на зелений корм озимих
культур в розрахунку сіють близько 0,25 га на одну голову ВРХ.
Господарство також потребує значної
кількості грубих кормів, сіна, соломи. Тому в цьому напрямку увага приділяють
конюшині та люцерні.
Багаторічні бобові трави
відзначаються високою кормовою цінністю. Так при багатоукісному використанні і
достатньому забезпеченні поживними речовинами та вологою люцерна забезпечує
вихід білка до 25-ЗО ц/га при врожаї сіна 180-200 ц. Досвід кращих господарств
показує, що навіть така мало поширена культура, як буркун білий, може давати 70
ц/га кормових одиниць.
Білок бобових трав відзначається
високою фізіологічною активністю. За вмістом незамінних амінокислот багаторічні
бобові трави не мають собі рівних. Містять вони і велику кількість інших
необхідних для тваринного організму поживних речовин. З багаторічних бобових
трав виготовляють сіно, сінаж.
Кормова цінність багаторічних
бобових трав погіршується з віком рослин - від ранньої до більш пізньої фази
розвитку. При цьому вміст клітковини збільшується, а протеїну, каротину та
вітамінів зменшується. Відомо також, що відновлення вегетації трав відбувається
в основному за рахунок запасу поживних речовин коріння. З початком фази
бутонізації запас поживних речовин у рослині відновлюється і наприкінці
цвітіння витрачається на плодоношення.
Систематичне скошування бобових трав
в ранніх фазах (початок бутонізації) або пізніх (кінець цвітіння) призводить до
порушення ростових процесів, зниження продуктивності й довговічності травостою.
Тому, щоб більше одержувати вітамінного корму, зелену масу в господарстві
скошують у період бутонізації, а на силос і сінаж - до початку масового
цвітіння.
Заготівлю кормів проводять сучасною
добре налагодженою технікою.
Скошують в залежності від погодних
умов, коли сиро сигментно-пальчиковими косарками, а в жарку погоду косарками
плющилками, або самохідною Є - 308.,універсальним комбайном “Полісся”,зі
спеціальною приставкою.
Сіно збирають прес підбирачами
ПР-Ф-145,CLAAS та ін, і тюки транспортують до ангару де вони потім складаються
штабелями.
Для заготівлі силосу використовується
традиційна культура, кукурудза.
Але в планах на 2009 рік для
заготівлі силосу використати суміші все ж таки з кукурудзою.
Як кормова культура кукурудза не
знає собі рівних серед інших зернових культур, що вирощуються на корм. В 1 кг
її зерна міститься 78 г перетравного протеїну, що поживністю дорівнює 1,34
кормової одиниці; 100 кг силосу з кукурудзи молочно-воскової стиглості містить
1800 г перетравного протеїну і оцінюється в 20 кормових одиниць.
Кукурудзу на силос збирають у фазі
молочно-воскової стиглості, коли вихід зеленої маси і кормових одиниць
найбільший. У цей період кукурудза добре поїдається тваринами і силосується.
Збирання проводять імпортним
комбайном Ягуар, що забезпечує добру подрібненість силосної маси.
Транспортується маса до міста силосування автомобілями та тракторами. Для
кращого консервування добавляють біодобавки та закривають траншеї
поліетиленовою плівкою для запобігання надходження кисню. Нажаль не дивлячись
на всі старання верхній шар псується і його доводиться викидати. В ньому
розвиваються гнилісні та масляно молочні бактерії.
Взагалі кормовиробництво в
господарстві стоїть на належному рівні, тварини повністю забезпечені грубими,
соковитими і концентрованими кормами, що декілька років тому було важко уявити.
На мою думку фахівцям даного колективу в подальшому потрібно звернути увагу на
підвищення якості кормів та більш ефективне використання техніки при їх
заготівлі.
.9 Зберігання та переробка продукції
рослинництва
В даний час в господарстві є всі
умови для зберігання продукції всіх
видів,зокрема-зернові,зернобобові,технічні,олійні,кормові. Зберігають продукцію
в сховищах-в буртах,в засіках,мішках та в іншому інвентарю.
На зерно-складі знаходиться
стаціонарна високопродуктивна сушарка,яка здатна доосушувати зерно до потрібної
нам вологості.
Все збіжжя зберігається в
сховищах,по мірі потреби на різні цілі воно забирається із них.
Регулювання температури,вологості та
інших факторів зовнішнього середовища проводиться за допомогою відкривання
люків та інших прилаштувань.
Підприємство провело також закупівлю
сучасного обладнання для якісної діагностики всіх параметрів зерна, грунту,
повітря для покращення ефективності використання всіх ресурсів в цілому, і для
більш швидкого виявлення проблем та недоліків повязаних з реалізацією і
зберіганням зерна к-р.
Закупленно сучасне обладнання для
діагностики: температури, вологості, кислотності та інших показників грунут.
|
Назва приладу
|
В наявності
|
Планується докупить
|
Загальна кількість
|
|
Мерзлотомір АМ-21-1
|
14
|
|
14
|
|
Термометр мін. т-ри ТМ-2
|
13
|
1
|
14
|
|
Термометр щуп для вимірювання т-ри ґрунту
|
13
|
7
|
20
|
|
Вимірювач щільності ґрунту SCT / SJ
|
5
|
12
|
17
|
|
Метеостанція DAVIS
|
2
|
1
|
3
|
|
Вимірювач вологості ґрунту
|
1
|
|
1
|
|
РН метр SX 723
|
1
|
|
1
|
|
Геометр S - 6
|
1
|
|
1
|
|
Ареометр АОН - 1
|
1
|
|
1
|
|
Вологоміри зерна
|
15
|
3
|
18
|
.10 Тваринництво
Одним із основних завдань
тваринницьких галузей є забезпечення населення продуктами харчування, а
промисловість - сировиною. Економіка країни значною мірою залежить від розвитку
тваринництва.
Технологія виробництва продукції
тваринництва розглядається як комплекс виробничих процесів і операцій
спрямованих на одержання великої кількості і високої якості продукції.
Літньо-зимове утримання, в зимовий
період стійлове утримання. Тип годівлі силосно-сінажний. В літній період
утримання безприв’язне з випасом худоби. Племінна робота ведеться в повному
обсязі.
|
Річна форма звітності про стан тваринництва
|
|
Назва підприємства, філії, ферми __ПрАТ "Агрофорт"
|
|
Інформація за станом на 01 січня 2013 року
|
|
Показник
|
Одиниця виміру
|
На 1.01.2013р
|
На 1.01.2012р
|
до минулого року
|
|
|
|
|
.+,-
|
%
|
|
Поголів"я всього
|
голів
|
843
|
1164
|
-321
|
72,4
|
|
в тому числі
|
|
|
|
|
|
|
бугаїв
|
голів
|
8
|
14
|
-6
|
57,1
|
|
корів
|
голів
|
271
|
451
|
-180
|
60,1
|
|
нетелів
|
голів
|
24
|
23
|
1
|
104,3
|
|
телиць старше 1 року
|
голів
|
229
|
281
|
-52
|
81,5
|
|
телиць до 1 року
|
голів
|
114
|
176
|
-62
|
64,8
|
|
Бугайців 7-12 міс
|
голів
|
95
|
169
|
-74
|
56,2
|
|
Бугайців 13-18 міс
|
голів
|
50
|
-6
|
88,0
|
|
Бугайців 0-6 міс
|
голів
|
58
|
|
58
|
|
|
Осіменено та спаровано - всього
|
голів
|
394
|
442
|
-48
|
89,1
|
|
в тому числі штучно осіменено
|
голів
|
74
|
99
|
-25
|
74,7
|
|
Осіменено та спаровано корів
|
голів
|
217
|
333
|
-116
|
65,2
|
|
в тому числі штучно осіменено
|
голів
|
35
|
41
|
-6
|
85,4
|
|
Вік телиць при першому осіменінні (паруванні)
|
міс.
|
18
|
18
|
−
|
−
|
|
Жива маса телиць при першому осіменінні (паруванні)
|
кг
|
370
|
370
|
−
|
−
|
|
Одержано телят:
|
|
|
|
|
|
|
всього
|
голів
|
339
|
393
|
-54
|
86,3
|
|
в тому числі від корів
|
голів
|
247
|
297
|
-50
|
83,2
|
|
Вихід телят на 100 корів
|
голів
|
55
|
58
|
-3
|
94,8
|
|
Відлучено телят
|
голів
|
335
|
478
|
-143
|
70,1
|
|
Введено нетелів:
|
|
|
|
|
|
|
всього
|
голів
|
95
|
124
|
-29
|
76,6
|
|
на 100 корів
|
голів
|
21
|
23
|
-2
|
91,3
|
|
Середньодобові прирости молодняку:
|
|
|
|
|
|
|
на підсосі
|
г
|
960
|
570
|
390
|
168,4
|
|
на відгодівлі
|
г
|
905
|
850
|
55
|
106,5
|
|
на вирощуванні
|
г
|
526
|
350
|
176
|
150,3
|
|
Собівартість 1 кг приросту яловичини
|
грн./кг
|
13,85
|
15,51
|
-1,66
|
89,3
|
|
Реалізаційна ціна яловичини за 1 кг живої ваги
|
грн./кг
|
19,36
|
19,2
|
0,16
|
100,8
|
|
Вироблено яловичини в живій вазі
|
т
|
296,33
|
207,66
|
88,67
|
142,7
|
|
Реалізовано яловичини в живій вазі на забій
|
т
|
446,1
|
160,8
|
285,3
|
277,4
|
|
Продано племмолодняка: всього
|
|
629+16
|
|
|
|
|
бугайців
|
голів
|
136
|
−
|
−
|
−
|
|
|
кг
|
51010
|
−
|
−
|
−
|
|
|
грн./кг
|
19,59
|
−
|
−
|
−
|
|
телиць, нетелів
|
голів
|
206
|
7
|
−
|
−
|
|
|
кг
|
54769
|
2448
|
−
|
−
|
|
|
грн./кг
|
22,25
|
20,83
|
−
|
−
|
|
Придбано племмолодняка:
|
|
|
−
|
−
|
−
|
|
бугайців
|
голів
|
3
|
3
|
−
|
−
|
|
|
кг
|
1660
|
1189
|
−
|
−
|
|
|
грн./кг
|
58,42
|
25,00
|
−
|
−
|
|
телиць, нетелів
|
голів
|
−
|
−
|
−
|
−
|
|
|
кг
|
−
|
−
|
−
|
−
|
|
|
грн./кг
|
−
|
−
|
−
|
−
|
|
Придбано спермопродукції
|
доз
|
1150
|
−
|
−
|
−
|
|
|
грн./доза
|
43,47
|
−
|
−
|
−
|
|
Використано спермопродукції
|
доз
|
100
|
132
|
-32
|
75,8
|
|
Фінансовий результат (прибуток, збиток), всього
|
тис.грн.
|
-305
|
-203
|
-102
|
150,2
|
|
на 1 кг реалізованої живої маси
|
грн.
|
-0,68
|
-1,26
|
0,58
|
54,0
|
|
на 1 корову, що була на початок року
|
грн.
|
-676,27
|
-416,84
|
-259,43
|
162,2
|
|
Показник
|
Одиниця виміру
|
На 1.01.2013 р
|
На 1.01.2012 р
|
до минулого року
|
|
|
|
|
.+,-
|
%
|
|
Поголів"я всього
|
голів
|
928
|
575
|
353
|
161,4
|
|
в тому числі
|
|
|
|
|
|
|
корів
|
голів
|
174
|
216
|
-42
|
80,6
|
|
нетелів
|
голів
|
54
|
30
|
24
|
180,0
|
|
телиць старше 1 року
|
голів
|
316
|
123
|
193
|
256,9
|
|
телиць до 1 року
|
голів
|
217
|
63
|
154
|
344,4
|
|
бугайців старше 1 року
|
голів
|
64
|
53
|
11
|
120,8
|
|
бугайців до 1 року
|
голів
|
99
|
90
|
9
|
110,0
|
|
Надій на 1 корову
|
|
|
|
|
|
|
річний
|
кг
|
5874
|
4448
|
1426
|
132,1
|
|
добовий
|
кг
|
16
|
12,2
|
3,8
|
131,1
|
|
Осіменено та спаровано маток - всього
|
голів
|
228
|
204
|
24
|
111,8
|
|
в тому числі корів
|
голів
|
137
|
165
|
-28
|
83,0
|
|
Вік телиць при першому осіменінні
|
міс.
|
19
|
19
|
−
|
|
Жива маса телиць при першому осіменінні
|
кг
|
390
|
390
|
−
|
−
|
|
Середня тривалість сервіс-періоду
|
днів
|
90
|
90
|
−
|
−
|
|
Одержано телят:
|
|
|
|
|
|
|
всього
|
голів
|
197
|
154
|
43
|
127,9
|
|
в тому числі від корів
|
голів
|
97
|
96
|
1
|
101,0
|
|
Вихід телят на 100 корів
|
голів
|
51
|
46
|
5
|
110,9
|
|
Введено нетелів:
|
|
|
|
|
|
|
всього
|
голів
|
103
|
51
|
52
|
202,0
|
|
на 100 корів
|
голів
|
49
|
26
|
23
|
188,5
|
|
Середньодобові прирости молодняку:
|
|
|
|
|
|
|
на відгодівлі
|
г
|
905
|
850
|
55
|
106,5
|
|
на вирощуванні
|
г
|
526
|
350
|
176
|
150,3
|
|
Собівартість молока, без ПДВ:
|
|
|
|
|
|
|
виробленого
|
грн./кг
|
2,10
|
2,28
|
-0,18
|
92,1
|
|
реалізованого
|
грн./кг
|
2,10
|
2,28
|
-0,18
|
92,1
|
|
Витрати корму на 1 кг молока
|
корм.од./кг
|
|
|
|
|
|
Вартість 1 корм.од. при виробництві молока
|
грн.
|
|
|
|
|
|
Реалізаційна ціна молока
|
грн./кг
|
3,16
|
3,59
|
-0,43
|
88,0
|
|
Реалізаційна ціна молока в перерахунку на базисні показники
|
грн./кг
|
|
|
|
|
|
Собівартість 1 кг приросту яловичини
|
|
|
|
|
|
|
вирощеного
|
грн./кг
|
13,85
|
15,51
|
-1,66
|
89,3
|
|
реалізованого
|
грн./кг
|
13,85
|
15,51
|
-1,66
|
89,3
|
|
Витрати корму на 1 кг приросту
|
корм.од./кг
|
|
|
|
|
|
Вартість 1 корм.од. на вирощуванні та відгодівлі
|
грн.
|
|
|
|
|
|
Реалізаційна ціна яловичини за 1 кг живої ваги
|
грн./кг
|
19,36
|
19,2
|
0,16
|
100,8
|
|
Вироблено молока, всього
|
т
|
1162,57
|
920,845
|
241,725
|
126,3
|
|
Реалізовано молока, всього
|
т
|
1082,929
|
890,632
|
192,297
|
121,6
|
|
в тому числі вищого та І гатунків
|
т
|
1082,929
|
890,632
|
192,297
|
121,6
|
|
Вироблено яловичини в живій вазі
|
т
|
296,33
|
207,66
|
88,67
|
142,7
|
|
Реалізовано яловичини в живій вазі
|
т
|
446,1
|
160,8
|
285,3
|
277,4
|
|
Реалізовано на м"ясо
|
голів
|
480
|
467
|
13
|
102,8
|
|
Продано племмолодняка: всього племпродаж
|
|
|
|
|
|
|
бугайців
|
голів
|
−
|
−
|
−
|
−
|
|
|
кг
|
−
|
−
|
−
|
−
|
|
|
грн./кг
|
−
|
−
|
−
|
−
|
|
телиць, нетелів
|
голів
|
−
|
−
|
−
|
−
|
|
|
кг
|
−
|
−
|
−
|
−
|
|
|
грн./кг
|
−
|
−
|
−
|
−
|
|
Придбано племмолодняка:
|
|
|
|
|
|
|
|
голів
|
66
|
−
|
−
|
−
|
|
|
кг
|
35867
|
−
|
−
|
−
|
|
|
грн./кг
|
20,41
|
−
|
−
|
−
|
|
Придбано спермопродукції
|
доз
|
340
|
150
|
190
|
226,7
|
|
|
грн./доза
|
22,99
|
22,78
|
0,21
|
100,9
|
|
Використано спермопродукції для осіменіння
|
доз
|
314
|
50
|
264
|
628,0
|
|
Фінансовий результат (прибуток, збиток), всього
|
тис.грн.
|
1466
|
1394
|
72
|
105,2
|
|
в тому числі від виробництва молока, всього
|
тис.грн.
|
1466
|
1394
|
72
|
105,2
|
|
на 1 кг виробленого молока
|
грн.
|
0,99
|
1,24
|
-0,25
|
79,8
|
|
на 1 корову, що була на початок року
|
грн.
|
4806,55
|
5488
|
-681,45
|
87,6
|
|
від виробництва яловичини (з врахуванням племпродажу та
вирощування)
|
тис.грн.
|
|
|
|
|
|
на 1 кг реалізованої яловичини
|
грн.
|
|
|
|
|
|
на 1 корову, що була на початок року
|
грн.
|
|
|
|
|
За даними продемонстрованими в
таблицях, можна з впевненістю сказати що тваринництво в сфері ВРХ дає досить
високі пробутки, і є рентабельним, на противагу свинної галузі, яка на
превеликий жаль є досить збитковою, і потребує рішучих рішень в плані
організації праці, і самого ходу виробництва. В разі відсутності таких, на мою
думку, дану сферу потрібно буде закрити або скоротити, в звязку зі своєю
збитковістю.
.11 Механізація, електрифікація і
автоматизація в господарстві
ПрАТ «Агрофорт» досить високо
механізоване. На балансі підприємства знаходиться необхідна кількість с-г
техніки, для вчасної і якісної роботи в заплановані строки. Постійно
проводяться закупки нового обладнання і техніки задля більш рентабельної і
продуктивної роботи підприємства, з одночасним пониженням собівартості
продукції, за рахунок сучасних методів господарсва.
В господарстві на 2013 рік була
зроблена наступна закупка с-г техніки і обладнання:
|
Назва техніки
|
Кількість
|
Стан підготовки
|
|
Сівалка Моносем 8р.
|
3
|
У філіях на технологічній наладці.
|
|
Сівалка МФ 555 на 8р.
|
1
|
У філії на технологічній наладці.
|
|
Сівалка Моносем 16р.
|
1
|
Закуплена. До поставка.
|
|
Культиватор Фармет
|
1
|
У філії на технологічній наладці.
|
|
Трактор МТЗ 1025
|
4
|
У філіях на технологічній наладці.
|
|
Аплікатори на сівалку
|
24
|
Установлено 3 шт. Інші оплачено і установлять до 1.04.
|
|
Зчіпка ЗБР 24
|
2
|
У філії на технологічній наладці.
|
|
Котки КЗК 6
|
2
|
У філіях на технологічній наладці.
|
|
Приставка для посіву ріпаку
|
2
|
Закуплено. До поставка.
|
|
Навантажувач МLТ 741
|
1
|
Працює у філії.
|
3
|
Закуплено. До поставка на 15.03.
|
|
Розкидач Анабургер HTS 29.04
|
2
|
До поставка.
|
|
Жатка соняшникова Sunspeed
|
8
|
До поставка.
|
|
Жатка соєва
|
2
|
До поставка.
|
|
Культиватор КРН 5,6
|
4
|
У філіях на технологічній наладці.
|
.12 Охорона праці
Охорона праці - це система
законодавчих актів, соціально - економічних, організаційних, технічних,
гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів і засобів на створення умов
збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Складовими охорони праці є
законодавство про працю, виробнича санітарія і безпека застосування різних
технічних заходів на виробничих процесах в сільському господарстві, враховуючи
і пожежну безпеку. Основні положення з охорони праці в Україні визначені
"Кодексом заходів про працю", Закони України "Про охорону
праці", а також розробленими на основі і відповідно до них нормативно
-правильними актами.
Покращення умов праці на
підприємстві - це один з найважливіших напрямків підвищення ефективності
виробництва, оскільки оздоровлення і полегшення умов праці підвищують
працездатність людини.
Все це вимагає від керівників
господарства і головних спеціалістів впровадження і дотримання заходів по
покращенню організації охорони праці і техніки безпеки, в яких повинно бути
передбачено:
забезпечення всіх агрегатів
аптечками і термосами для питної води, а також вогнегасниками;
забезпечення всіх робітників
спецодягом, взуттям і засобами індивідуального захисту (респіратори, захисні
окуляри, противогази і ін);
обладнання польового пересувного
вагончика з питною водою, аптечкою і умивальником,для відпочинку, вживання їжі;
Виїзд на поле тільки налагодженими
машинами і механізмами.
Перед виїздом на поле необхідно
визначити старших на агрегатах, відповідаючих за техніку безпеки і з всіма
робітниками провести інструктаж на робочому місці, перевірити стан агрегатів і
допустити механізаторів до їх обслуговування. Як правило, відповідальним за
техніку безпеки на агрегаті є тракторист.
Інженер з охорони праці розробляє
угоди,плани з охорони праці і контролює їх виконання, разом з профспілковим
комітетом і спеціалістами розробляє комплексні плани покращення умов праці і
соціально-оздоровчих заходів. В обов’язки інженера з охорони праці входить
своєчасне і якісне проведення інструктажів, медичних оглядів і пропаганди
безпечних умов праці, конкурсів, наглядів з охорони праці.
Значні виробничі травми відмічають і
при розвантажувальне - навантажувальних роботах і при падінні вантажу з
транспорту у випадку неправильного завантажування і закріплення вантажу,
знаходження людей під вантажами або в радіусі дії підйомних механізмів. Невміле
і необережне користування ручними інструментами, їх несправність,
неузгодженість дії між працівниками може викликати травмування людей.
При роботі з мінеральними добривами
всі робітники повинні пройти медичний огляд і інструктаж на робочих
місцях,обов’язково мати індивідуальні засоби захисту і спецодяг, дотримуватись
правил особистої гігієни праці. Особисту увагу слід приділяти перевірці
герметичності машин для внесення рідких добрив. Працювати бажано вранці і
ввечері при найменшій температурі повітря, незначній інсоляції і мінімальному
потоці повітря. При роботі з пестицидами необхідно дотримуватись загальних
вимог по застосуванню їх в сільському господарстві.
Всі працюючі з пестицидами повинні
пройти медогляд, вміти користуватись індивідуальними засобами захисту і
надавати першу допомогу потерпілим. Важливими заходами з охорони довкілля є
дотримання вимог по зостосуванню пестицидів.
Переміщення їх в атмосфері, воді, з
продуктами харчування призводить до забруднення навколишнього середовища. Тому
перед обробкою посівів пестицидами були повідомлені про це інші господарства, в
тому числі і керівники тваринницьких ферм.
Після закінчення робіт з
отрутохімікатами- тару здають на склад, непридатну для повторного використання,
знищують відповідно до існуючих положень, а придатну тару знешкоджують і
повертають в установленому порядку. Відповідальним у господарстві за стан
охорони праці є директор, а контроль за дотриманням правил безпеки виконує
інженер по техніці безпеки.
Проаналізувавши фактичний стан
охорони праці на базовому підприємстві де проводились дослідження на ПрАТ
«Агрофорт», вважають його задовільним, з дотриманням вище перерахованих вимог.
.1 Садівництво
На даний час ПрАТ «Агрофорт»
овочівництвом не займається і має суто зерно-просапний напрямок.
3. Технологія вирощування польових
культур
.1 Значення культури для
господарства
Для збільшення обсягів виробництва
та поліпшення якості вирощеної продукції важливе значення має створення сортів
та швидке впровадження їх у виробництво. Цим питанням займається селекція та
насінництво. Насінництво в своїй організаційній структурі відбиває рівень
розвитку селекції. Головним завданням насінництва є повніша реалізація
досягнень селекції при збереженні в процесі розмноження сортів і гібридів усіх
морфологічних ознак і біологічних особливостей насіння, формування
високоврожайних властивостей в технологічній системі його виробництва.
Основними факторами успішного
ведення насінництва проса є екологія насіння, сортова та насінницька
агротехніка, післязбиральна та передпосівна його обробка і зберігання.
Насінництво виступає як спеціальна
галузь сільськогосподарського виробництва і забезпечує:
розмноження високоякісного сортового
насіння;
зберігання в процесі розмноження
всіх морфологічних ознак, біологічної чистоти й сортової якості, властивих
цьому насінню і рослинам;
формування високих уражаїв на основі
високих посівних якостей насіння, спеціальних прийомів вирощування, збирання й
післязбиральної обробки насіння;
Основна мета звіту - всебічна
підготовка фахівців до агрономічної діяльності, включно і в галузі насінництва.
Оскільки повна реалізація потенційних можливостей сорту значною мірою залежить
від рівня підготовки спеціалістів, які повинні знати генетичну природу та
методику створення сортів і гібридів, екологічні принципи організації
насінництва, причини погіршення якості сортів, способи використання позитивних
модифікацій для виробництва сортового насіння з високими посівними та
врожайними властивостями.
.2 Розміщення культур в сівозвміні,
попередники
Агрономічна роль сівозміни на різних
етапах розвитку землеробства і особливо за умов його інтенсифікації випливає із
загального завдання наукового землеробства. За визначенням К. А. Тімірязєва і
Д. М. Прянішнікова, це завдання - в узгодженні вимог культурних рослин з
умовами вирощування. За відповідних кліматичних умов і природних властивостей
ґрунту оцінка сівозміни залежить від того, як впливають попередні культури і
заходи їх вирощування (обробіток ґрунту, удобрення та ін.). Відомо, що цей
вплив неоднаковий. Отже, створюються деякі відмінності у властивостях ґрунту і
його родючості залежно від попередніх культур. Їх необхідно враховувати при
розміщенні сільськогосподарських культур на полях. Інакше кажучи, встановлювати
науково обґрунтоване чергування культур.
Властивості ґрунтів, навіть
найродючіших, таких як чорноземи, не завжди відповідають потребам культурних
рослин, особливо їх високоврожайних сортів. Тому створення необхідних умов для
росту сільськогосподарських культур, раціональне використання і захист ґрунтів,
збереження та підвищення їхньої родючості є основним завданням на всіх етапах
розвитку землеробства.
У системі агротехнічних заходів
найбільш цілеспрямовано на ґрунт впливає сівозміна.
Враховуючи біологічні особливості й
здатність польових культур не тільки використовувати, а й активно відновлювати
родючість ґрунту, сівозміна істотно впливає на такі фактори родючості, як забезпеченість
поживними речовинами і вологою, вміст гумусу, біологічний режим, фізичні
властивості та швидкість детоксикації шкідливих речовин, що надходять у ґрунт
при його сільськогосподарському використанні.
Крім того, сівозміна зумовлює
агрономічну стратегію підвищення продуктивності ґрунту і врожайності
сільськогосподарських культур, визначає та взаємопов'язує в єдиний комплекс усі
ланки системи землеробства. Від спеціалізації сівозмін, складу і чергування
культур залежать системи удобрення, механічного обробітку ґрунту та інших
агротехнічних і меліоративних заходів.
З поглибленням спеціалізації
сівозмін (насиченням їх провідними культурами, впровадженням нових
високоврожайних сортів і гібридів, зростанням масштабів застосування добрив і
хімічних засобів захисту рослин та енергомістких технологій вирощування)
ускладнюється система управління родючістю, підвищуються вимоги до ґрунтів.
Вони повинні забезпечувати посіви не тільки сприятливим водно-повітряним і
поживним режимами, а й мати помітну фітосанітарну функцію, здатність запобігати
утворенню високої концентрації внесених хімічних сполук тощо.
Для досягнення такого якісно нового
рівня родючості необхідно, щоб у зональних науково обґрунтованих системах
землеробства провідними положеннями агротехнічного комплексу щодо родючості
ґрунту були оптимізація гумусового та фізико-хімічного стану ґрунтового
покриву, регулювання балансу поживних речовин і вологи та запобігання явищам
ґрунтовтоми. Регулювання балансу поживних речовин, а при зрошенні - й водного
режиму багато в чому уже тепер може здійснюватися технічними засобами. Щодо
біологічних факторів (таких як діяльність ґрунтової біоти, гумусовий і
фітотоксичний режими ґрунту), то з поглибленням спеціалізації вони важче
піддаються управлінню, тому багато в чому лімітують продуктивність землі. В
оптимізації цих факторів провідна роль належить сівозмінам.
Сівозміна - це науково обґрунтоване
чергування сільськогосподарських культур і парів у часі й на території або
тільки в часі. Чергування в часі - це щорічна або періодична зміна культур і
чистого пару на конкретно взятому полі. Чергування на території означає, що
земельний масив сівозміни поділений на поля, де щороку (почергово) вирощуються
культури. На кожному полі вони чергуються в часі.
В основі сівозміни лежить науково
обґрунтована структура посівних площ, під якою розуміють співвідношення площ
посівів різних сільськогосподарських культур і чистих парів, виражене у
відсотках до загальної площі сівозміни. Вона розробляється відповідно до
спеціалізації господарства.
Сільськогосподарські культури і
заходи щодо їх вирощування неоднаково впливають на фізичні, хімічні й
біологічні властивості ґрунту не тільки в період їх вирощування, а й у наступні
роки. Саме тому при розміщенні культур у сівозміні слід дотримуватися певного
порядку їх чергування, який ґрунтується на неоднаковому відношенні різних
сільськогосподарських рослин до родючості ґрунту, тобто необхідно кожну
культуру забезпечити добрим попередником.
Попередником називається культура
або пар, які займали дане поле в попередньому році.
Паром називається поле, на якому
протягом певного періоду не вирощують сільськогосподарських культур і утримують
його в чистому від бур'янів стані.
Чистий пар - це поле, вільне від
сільськогосподарських культур протягом вегетаційного періоду і утримується в
чистому від бур'янів стані. За строками основного обробітку ґрунту чисті пари
поділяють на чорні та ранні.
Чорний пар - це чистий пар,
обробіток якого починають влітку або восени після збирання попередника.
Ранній пар - це чистий пар, основний
обробіток якого починають навесні наступного року після зібраного влітку чи
восени попередника.
Чорний пар ефективніший, ніж ранній.
Як правило, поле під ранній пар залишають тоді, коли з певних організаційних
причин його не вдається виорати восени.
Якщо на поверхні ґрунту необхідно
залишити рослинні рештки для захисту його від ерозії й затримання снігу, поле
відводять під ранній пар. Оранку на такому полі проводять навесні, коли мине
загроза пилових бур.
До чистого пару належить і кулісний
пар, тобто поле, на якому висівають високос-теблі рослини (кукурудзу, сорго,
соняшник, гірчицю тощо) для затримання снігу і запобігання ерозії ґрунту.
Кулісні рослини висівають стрічками або окремими рядками на відстані 10-20 м
один від одного.
Чисті й кулісні пари використовують
лише в посушливих південних і південно-східних районах, де основною їх функцією
є нагромадження вологи. Крім того, вони сприяють нагромадженню елементів
живлення в ґрунті та ефективній боротьбі з бур'янами, особливо з таким досить поширеним,
як гірчак рожевий. Тому ці пари в посушливому Степу є агротехнічною основою
польових сівозмін.
Численні дані переконують, що чистий
пар у роки з посушливим літньо-осіннім періодом є єдиним попередником, який
практично гарантує своєчасні сходи озимих культур, добрий розвиток рослин до
входу їх у зиму, завдяки чому вони надійно захищають ґрунт від водної та
вітрової ерозії.
Нище наведені дані структури
посівних площ, і попередників по місцю проходження моєї практики:
(Місце проходження практики, с.Черняхів)
|
Площа GPS
|
Культура 2012р.
|
Площа GPS
|
Культура 2013р.
|
|
152,5
|
Ріпак
|
152,5
|
Оз. пшениця
|
|
157,1
|
Соняшник
|
157,1
|
Оз. пшениця
|
|
103,2
|
Кукурудза
|
103,2
|
Кукурудза
|
|
|
|
|
Кукурудза
|
|
101
|
Кукурудза
|
101
|
Кукурудза
|
|
140,3
|
Кукурудза
|
140,3
|
Кукурудза
|
|
169,7
|
Соя
|
169,7
|
Кукурудза
|
|
|
Соя
|
|
|
|
70
|
Цукровий буряк
|
103,3
|
Кукурудза
|
|
33,3
|
Кукурудза
|
|
|
|
49,2
|
Кукурудза МВС
|
49,2
|
Кукурудза
|
|
108,5
|
Оз. пшениця
|
108,5
|
Кукурудза
|
|
101,2
|
Оз. пшениця
|
101,2
|
Кукурудза
|
|
|
|
40
|
Ячмінь озимий
|
|
43
|
Оз. пшениця
|
43
|
Оз. ріпак
|
|
168,6
|
Оз. пшениця
|
168,6
|
Оз. ріпак
|
|
115,3
|
Кукурудза
|
115,3
|
Кукурудза МВС
|
|
45,2
|
Оз. пшениця
|
45,2
|
Оз. ріпак
|
|
77,4
|
Багатор. Трави
|
77,4
|
Багатор. Трави
|
|
34,9
|
Оз. пшениця
|
|
|
|
102,6
|
Кукурудза
|
102,6
|
Соняшник
|
|
55,2
|
Багатор. Трави+ячмінь
|
55,2
|
Багатор. Трави
|
|
7,3
|
Однорічні трави
|
7,3
|
Однор. Трави
|
|
104,7
|
Кукурудза МВС
|
104,7
|
Оз. пшениця
|
|
93
|
Соняшник
|
93
|
Оз. пшениця
|
|
15,3
|
Однорічні трави
|
15,3
|
Однор. Трави
|
Структура посівних площ загалом по
ПрАТ «Агрофорт»
|
Культура
|
План 2013 р.
|
Факт 2013 р.
|
План 2014 р.
|
|
Площа
|
%
|
Площа
|
%
|
Площа
|
%
|
|
Кукурудза
|
5890,7
|
43,4
|
5866,7
|
43,31
|
5920,3
|
43,7
|
|
Соняшник
|
1573,3
|
11,6
|
1708,9
|
12,62
|
1620,2
|
12,0
|
|
Соя
|
1540,9
|
11,4
|
1580,1
|
11,66
|
1534,7
|
11,3
|
|
Оз. пшениця
|
2090,7
|
15,4
|
1926,9
|
14,22
|
2100,1
|
15,5
|
|
Оз. ріпак
|
960,8
|
7,1
|
918,3
|
6,78
|
950,0
|
7,0
|
|
Оз. ячмінь
|
298,7
|
2,2
|
298,7
|
2,21
|
280,3
|
2,1
|
|
Овес
|
|
|
62
|
0,46
|
100,5
|
0,7
|
|
Ячмінь ярий
|
435,7
|
3,2
|
311,7
|
2,30
|
350,4
|
2,6
|
|
Цукровий буряк
|
47
|
0,3
|
47
|
0,35
|
0,0
|
0,0
|
|
Кукурудза МВС
|
368,9
|
2,7
|
356,9
|
2,63
|
370,4
|
2,7
|
|
Багатор.трави всього
|
257,4
|
1,9
|
296,6
|
2,19
|
268,6
|
2,0
|
|
у т.ч. чистого посіву
|
|
|
70
|
0,52
|
50,0
|
0,4
|
|
Однорічні тр.
|
65,9
|
0,5
|
79,3
|
0,59
|
35,5
|
0,3
|
|
Пар
|
44,2
|
0,3
|
92,6
|
0,69
|
14,7
|
0,1
|
|
Всього:
|
13574,2
|
100
|
13545,7
|
100,00
|
13545,7
|
100,0
|
Зі вказаних даних видно явний
недолік даного підприємства, а саме відсутність різного видового складу по
с.-г. Крультурах, що веде в свою чергу до проблем зі створення раціональної
сівозміни, з послідуйчими наслідками. Але зважаючи на вульку спеціалізацію
підприємства, а саме зерно-паровий напрямок, явних ментоди запобігання цього
відсутні.
Пропри все сказане, підприємство використовує
найсучаснішу техніку і обладнання, постійно вносить органічні і мінеральні
добрива, повертаючи в тій кількості, а той вище затрачені грунтом поживні
речовини, що позитивно впливає на родючість і запобігає виснаєеню і деградації
грунтів, навіть при такій сівозміні.
.3 Система обробітку грунту під
культури
Важливим елементом системи
землеробства є система обробітку ґрунту. Значення механічного обробітку ґрунту
зумовлене дією на всі його властивості та наявність у ньому земних факторів
життя рослин, які визначають родючість. Неправильно проведений обробіток ґрунту
завдає йому значної шкоди, знижуючи потенційну й ефективну родючість.
Спостереженнями вчених встановлено рівні впливу на врожайність вирощуваних
культур агротехнічних заходів при сумісному їх застосуванні: удобрення ґрунту -
50, обробіток - 20, сорти - 10, захист від шкідливих організмів - 20%.
Не випадково відомий вчений-землероб
Стебут І.А. наголошував: "Земля - то наша Батьківщина. Обробляти землю -
значить служити Батьківщині." Запобігти помилкам в обробітку ґрунту можна
знанням ви5кладених нижче його наукових основ, урахування яких забезпечує
виконання поставлених перед ним завдань.
По-перше, обробітком регулюють
фізичний стан ґрунту, оптимальними, нормативними параметрами якого залежно від
гранулометричного складу є щільність 1,1-1,3 г/см3 для середніх і 1,3-1,4 г/см3
для легких ґрунтів, вміст не менше 70% агрономічно цінних структурних грудочок
(агрегатів) розміром 0,25-10 мм, твердість - не більше 30 кг/см2,
повітроємкість - не менше 15% об’єму ґрунту, загальна щілинність - 50-55%,
водопроникність - не менше 30 мм/год. Указані параметри забезпечать найкращий
водний, повітряний, тепловий та поживний режими в ґрунті.
По-друге, обробіток сприяє створенню
відповідного просторового типу агрохімічного середовища в кореневмісному шарі,
сприятливого для певних рослин. Для рослин із неглибокою кореневою системою
(зернові, колосові, зернобобові, льон) кращим станом цього середовища буде той,
при якому мінеральні добрива вносять у верхній шар ґрунту на глибину 5-15 см.
Так відбувається й у природних умовах при гетерогенному типі агрохімічного
середовища в ґрунті, коли поживні речовини і гумус у ґрунті зосереджуються в
цьому шарі. Для рослин із глибшою кореневою системою (цукрові буряки, кукурудза,
соняшник, картопля) краще за умов рівномірного розподілу внесених добрив в
обробленому шарі, гомогенного його типу. Важливо й те, що неглибоке загортання
органічних добрив і рослинних решток краще сприяє утворенню гумусу, який є
результатом біохімічного перетворення органічних речовин аеробними
мікроорганізмами в ґрунті.
По-третє, обробітком ґрунту
виконують завдання захисту вирощуваних культурних рослин від шкідливих
організмів - бур’янів, шкідників і хвороб, регулюючи умови екологічного
середовища. Тривалими дослідженнями встановлена тактика досягнення істотного
зниження забур’яненості ріллі заходами обробітку ґрунту.
Оскільки найбільший внесок у
знищення бур’янів механічними заходами належить основному обробітку ґрунту,
важливо знати механізм зниження забур’яненості полів при його проведенні. Є
таких два механізми:
провокація насіння бур’янів до
проростання з наступним знищенням проростків і сходів;
створення умов для відмирання
зачатків бур’янів у ґрунті.
Інтенсивне застосування
систематичної оранки ґрунтів в умовах України у 60-80-і роки навіть на фоні
внесення органічних і мінеральних добрив було не останньою причиною істотного
зменшення кількості в них гумусу. Середній вміст його в ґрунтах за вказані 20
років знизився від 3,5% до 3,2%, що на 1-2% менше від оптимуму.
У країні тепер 48% ріллі піддається
негативному впливу водної та вітрової ерозії. Інтенсивність ерозійних процесів
нині перевищує природне ґрунтоутворення у 2-10 разів. Негативної дії зазнають
ґрунти й від фізичної ерозії, яка проявляється в їх переущільнені під впливом
проходів на полях тракторів і сільськогосподарських машин. За сучасних
інтенсивних технологій кількість проходів агрегатів на полях сягає 8-16, а
переущільнення ґрунту при цьому поширюється на глибину 60-100 см.
Перелічені явища, а також економічні
мотиви зумовили пошуки та обґрунтування напрямів мінімалізації механічного
впливу на ґрунт і зокрема заходів ощадливого використання ґрунтової родючості.
Реальними напрямами мінімалізації обробітку ґрунту і послаблення негативної дії
на нього засобів механізації є такі:
використання комбінованих агрегатів;
практика широкозахватних агрегатів
для зменшення кількості їх проходів по полю;
заміна полицевих обробітків менш
витратними безполицевими і поверхневими;
використання на весняних польових
роботах гусеничних тракторів або колісних, але з широко профільними шинами;
обґрунтована заміна механічних
обробітків застосуванням гербіцидів.
|
С/г культури в порядку їх чергування в сівозміні
|
Основний обробіток
|
Передпосівний обробіток
|
Післяпосівний обробіток
|
|
Заходи
|
Гли- бина, см
|
Строки
|
С/г машини
|
Заходи
|
Гли- бина, см
|
Строки
|
С/г машини
|
Заходи
|
Гли- бина, см
|
Строки
|
С/г машини
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
|
Оз. пшен.
|
Диску- вання в 2-х напр.
|
10-12
|
Після збир. попер.
|
БДТ-7
|
Культ.
|
4-6
|
Перед сівбою
|
КПС-4
|
-
|
-
|
-
|
-
|
20-22
|
Через 10-12 днів
|
ПЛН-5-35
|
|
|
|
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Кук. на зерно
|
Диску- вання
|
6-8
|
Після збир
|
БДТ-7
|
Борон.
|
|
На весні
|
БЗСС-1,0
|
Прико-чуван- ня пос.
|
-
|
Після сівби
|
ККН- 2,8
|
|
Оранка
|
25-27
|
При масо- вому з’явл. Бур’ян.
|
ПЛН-5- 35
|
Куль- тива- ція
|
5-7
|
Перед сівбою
|
УСМК-5,4 або КПС-4
|
Між- рядні обро- бітки
|
8-10 6-8 5-7
|
По мірі з’явлен- ня бур’я-нів
|
КРН-4,2А
|
|
Соя
|
Два диск.у попер. напр.
|
6-8 - - 10-12
|
Після збир. кук. При появі бурян.
|
БДТ-3 або БДТ-10
|
Борон. у два сліди
|
|
На весні
|
БЗСС-1
|
Після сход. боро- дуван- ня
|
1-2
|
У фазі 3-4 листків
|
ЗОР-0,7
|
|
|
|
|
|
Куль- тива- ція
|
6-7
|
Перед сівбою
|
КПС-4
|
|
|
|
|
|
Оз. пшен.
|
Диску- вання у 2 напр.
|
6-8
|
Після збир. гороху
|
БДТ-7
|
Куль- тива- ція
|
4-6
|
Перед сівбою
|
КПС-4
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Культ.
|
10-12
|
При появі бур.
|
КПС-4
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кук. на силос
|
Диску- вання
|
6-8
|
Вслід за збиран.
|
БДТ-7
|
Борон.
|
|
На весні
|
БЗСС-1,0
|
Котку- вання
|
-
|
Після сівби
|
ККШ-6
|
|
Оранка
|
25-27
|
При появі бур.
|
ПЛН-5-35
|
Куль- тива- ція
|
5-7
|
Перед сівбою
|
КПС-4
|
Міжря- дні оброб.
|
8-10 6-8 5-7
|
По мірі зявлен. бур’янів
|
КРН-4,2А
|
|
Конюшина
|
оранка
|
20-22
|
До 15.ХІ
|
ПЛН-5-35
|
Борон.
|
|
Рано навесні
|
3БЗСС
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
|
|
|
Куль- тивація
|
5-6
|
Перед сівбою
|
КПС-4
|
-
|
-
|
-
|
-
|
За даними отриманими під час
проходження практики, і з того що я бачив, підприємство доволі вдало уникає
проблем повязаних з надмірним розпушенням, а в результаті і ерудованістю
грунтів. За рахунок використання комбінованих агрегатів, сучачної техніки і
обладнання, а також заміни значної кількості обробітків грунту повязаних з
боротьбою з бурянами на хімічні методи захисту.
.4 Система удобрення культур
Дане підпиємство доволі вдало
використовує як і органічне так і мінеральне удобрення культур. Нажаль іза
відсутності значного тванинництва, перевага припадає на мінеральне удобрення.
|
Назва підприємства
|
Назва філії/відділення
|
Назва меліоранта
|
2 010р.
|
|
2 011р.
|
|
2012р.
|
|
2013 р. План
|
|
|
|
|
Внесено, т.
|
Площа, га.
|
Внесено, т.
|
Площа, га.
|
Внесено, т.
|
Площа, га.
|
Внесеться, т.
|
Площа, га.
|
|
ПрАТ"Агрофорт"
|
Черняхів
|
Гній ВРХ
|
3260
|
70
|
4193
|
84
|
2288
|
51
|
3200
|
70
|
|
Шпендівка
|
|
5350
|
111
|
4680
|
103
|
2082
|
46
|
3800
|
84
|
|
В.Ростівка
|
|
1820
|
40
|
0
|
0
|
2600
|
47
|
1800
|
40
|
|
Сущана
|
|
1200
|
25
|
0
|
0
|
306
|
7
|
2500
|
55
|
|
Всього:
|
|
11630
|
246
|
8873
|
187
|
7276
|
151
|
11300
|
249
|
|
Система мінерально удобрення ПрАТ «Агрофорт»
|
|
Підприємство
|
Філія/ відділок
|
С.г. культура
|
Площа, га
|
Осіннє внесення
|
Весняне внесення
|
|
|
|
|
Назва добрив
|
Норма внесення, л.кг/га
|
Термін внесення
|
Назва добрив
|
Норма внесення, л.кг/га
|
Термін внесення
|
|
ПрАТ "Агрофорт"
|
Кагарлицький
|
Пшениця озима
|
1148.1
|
Діамофоска 10:26:26
|
180
|
2-3 декада вересня
|
Ам.селітра
|
300
|
3 декада березня
|
|
Ставищанський
|
|
377.8
|
|
|
|
Карбамід
|
30
|
2 -3декада травня
|
|
Оратівський
|
|
564.8
|
|
|
|
Вітазим
|
0,8
|
1 декада червня
|
|
Кагарлицький
|
Озимий ріпак
|
370.7
|
Діамофоска 10:26:26
|
180
|
3 декада серпня
|
Ам.селітра
|
300
|
2 декада березня
|
|
Оратівський
|
|
443.4
|
|
|
|
Сульфат амонію
|
200
|
1 декада квітня
|
|
Ставищанський
|
|
146,7
|
|
|
|
АльфаГроу Екстра Бор
|
2
|
2 декада травня
|
|
Кагарлицький
|
Озимий ячмінь
|
298.7
|
Діамофоска 10:26:26
|
180
|
2-3 декада вересня
|
Ам.селітра
|
200
|
3 декада березня
|
|
|
|
|
|
|
|
Карбамід
|
20
|
2 декада травня
|
|
Кагарлицький
|
Соняшник
|
1069.3
|
Діамофоска 10:26:26
|
150
|
3 декада жовтня
|
Альфа Гроу Екстра Бор
|
2
|
3декада травня
|
|
Ставищанський
|
|
262.4
|
Хлористий калій
|
100
|
|
|
|
|
|
Оратівський
|
|
241.6
|
|
|
|
|
|
|
|
Кагарлицький
|
Кукурудза
|
3437.4
|
Ам.вода
|
600
|
жовтень-листопад
|
Ам. селітра
|
50/2842га
|
2 декада травня
|
|
Ставищанський
|
|
592.7
|
Діамофоска 10:26:26
|
150
|
|
Ам. Вода
|
100/2843га
|
|
|
Оратівський
|
|
1655.6
|
|
|
|
Афа Гроу Екстра Цинк
|
1
|
1-2 декада травня
|
|
Кагарлицький
|
Соя
|
567.1
|
|
|
|
Нітроамофоска 7-19-29
|
220
|
2 декада травня
|
|
Ставищанський
|
|
358.6
|
|
|
|
Альфа Гроу Екстра Мьоліб
|
2
|
3 декада червння
|
|
Оратівський
|
|
615.2
|
|
|
|
Карбамід
|
10
|
3 декада червння
|
|
Кагарлицький
|
Цукровий буряк
|
205
|
Гній
|
40 т
|
жовтень
|
Нітроамофоска 16-16-16
|
220
|
2 декада квітня
|
|
Ставищанський
|
|
̶̶̵̵
|
Ам.вода
|
800
|
жовтень-листопад
|
Альфа Гроу Екстра Бор
|
2
|
2 декада червня
|
|
Оратівський
|
|
47
|
Діамофоска 10:26:26
|
200
|
жовтень
|
Ам. селітра
|
100
|
3 декада травня
|
|
Кагарлицький
|
Ярий ячмінь
|
108
|
|
|
|
Нітроамофоска 16:16:16
|
190
|
1 декада квітня
|
|
Ставищанський
|
|
179.7
|
|
|
|
Ам.селітра
|
100
|
2 декада травня
|
|
Оратівський
|
|
148
|
|
|
|
|
|
|
|
Кагарлицький
|
Кукурудза МВС
|
293,6
|
Діамофоска 10-26-26
|
150
|
листопад
|
|
|
|
|
Оратівський
|
Ам.вода
|
600
|
жовтень
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кагарлицький
|
Б.трави
|
224,4
|
|
|
|
Ам селітра
|
100
|
3декада березня
|
|
Оратівський
|
|
33
|
|
|
|
|
100
|
3 декада травня
|
|
Кагарлицький
|
Од. трави
|
39,2
|
|
|
|
Нітроамофоска 16-16-16
|
150
|
1декада квітня
|
|
Оратівський
|
|
26
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.5 Технологія вирощування культур в
господартсві
.5.1 Технологічна карта вирощування
сої
|
Площа, га
|
100
|
|
Попередник
|
Ярі зернові
|
|
Природна зона
|
Лісостеп
|
|
Урожайність, ц/га:
|
|
|
- основної продукції
|
15
|
|
- побічної продукції
|
15
|
|
Норми внесення добрив:
|
|
Гною, т/га
|
|
|
Мінеральних добрив, кг д.р./га
|
110
|
|
- азотних
|
30
|
|
- фосфорних
|
40
|
|
- калійних
|
40
|
|
№ п/п
|
Технологічна операція
|
Одиниця виміру
|
Обсяг робіт, фіз. одиниць
|
Склад агрегату
|
Обслуговуючий персонал
|
|
|
|
|
енергомашина
|
с.-г. машина
|
механізатори
|
інші робітники
|
|
|
|
|
|
марка
|
кількість
|
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|
Основний обробіток грунту
|
|
1.
|
Лущення стерні на глибину 6-8 см
|
га
|
200
|
Т-150К
|
ЛДГ-15
|
1
|
1
|
|
|
2.
|
Навантаження мін. добрив N30Р40К40
|
т
|
11
|
ЮМЗ-6Л
|
ПГ-0,3
|
1
|
1
|
|
|
3.
|
Внесення мін. добрив
|
га
|
100
|
Т-150К
|
МВУ-100
|
1
|
1
|
|
|
4.
|
Оранка на зяб на глибину 23-25 см
|
га
|
100
|
Т-150
|
ПЛН-5-35
|
1
|
1
|
|
|
5.
|
Боронування
|
га
|
100
|
Т-150
|
СГ-21 БЗСС-1,0
|
1 21
|
1
|
|
|
Передпосівний обробіток грунту та сівба
|
|
6.
|
Приготування розчину гербіциду (Трефлан 4 кг/га, води 200 л/га)
|
т
|
20,4
|
ЮМЗ-6Л
|
МПР-3200
|
1
|
1
|
|
|
7.
|
Внесення гербіцидів
|
га
|
100
|
ЮМЗ-6Л
|
ОП-2000-2-01
|
1
|
1
|
|
|
8.
|
Передпосівна культивація на глибину 5-6 см
|
га
|
100
|
Т-150
|
С-11У КПСП-4,0
|
1 2
|
1
|
|
|
9.
|
Сівба широкорядним способом (норма висіву 650 тис.шт/га (90
кг/га))
|
га
|
100
|
МТЗ-80
|
ССТ-12Б
|
1
|
1
|
|
|
Догляд за посівами
|
|
10.
|
Перше рихлення міжрядь (глибина 6-8 см.)
|
га
|
100
|
МТЗ-80
|
УСМК-5,4
|
1
|
1
|
|
|
11.
|
Друге рихлення міжрядь (глибина 5-6 см)
|
га
|
100
|
МТЗ-80
|
УСМК-5,4
|
1
|
1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ріст народонаселення на планеті
Земля і невідкладна необхідність забезпечення його продуктами харчування
вимагає випереджаючого росту виробництва продовольчих ресурсів, зокрема
білково-олійної сировини. Поповнення їх значною мірою забезпечується за рахунок
стратегічної білково-олійної культури сої, яка являє собою основу світової
піраміди рослинного білка і олії, важливу складову продовольства. Повножирова
екструдована соя і соєвий шрот у багатьох країнах тепер виступають як
обов'язкові високобілкові інгредієнти для виробництва комбікормів, які
згодовують у найінтенсивніших галузях - тваринництві і птахівництві. Соя -
культура XXI століття
Стабільний інтерес до її виробництва
і використання у світі пояснюється її рідкісним хімічним складом - у зерні
(насінні) сої міститься 38-40% білка, 20 жиру, 25-30% вуглеводів, а також
мінеральні речовини, ферменти, вітаміни, фітохімічні та інші речовини. Здавна в
країнах Південно-Східної Азії використовують її харчові та лікувальні
властивості. Високими кормовими якостями характеризуються соєвий шрот,
повножирова екструдована соя та її зелена маса. Культура посідає тепер четверте
місце у світі за площею посіву та обсягами виробництва після пшениці, кукурудзи
і рису. Її називають стратегічною культурою. За останні 40 років світове
виробництво зерна сої збільшилося в 5,9 раза, народонаселення зросло удвічі. У
2001 році світове виробництво зерна сої досягло 183,8 млн т. За прогнозами, при
рості попиту на неї на внутрішньому і світовому ринках, річні обсяги виробництва
цієї культури вже найближчими роками можуть зрости до 200 млн т. Інтерес
фахівців в Україні до культури зростає, бо за рахунок неї вже в багатьох
вітчизняних сільськогосподарських підприємствах і в багатьох країнах успішно
вирішується проблема білка, олії та зміцнюється економіка.
3.5.2 Технологічна карта вирощення
озимої пшениці
Озима пшениця коротка
характеристика:
Господарське значення. Серед
найважливіших зернових культур озима пшениця за посівними площами займає в
Україні перше місце і є головною продовольчою культурою. Це свідчення великого
народногосподарського значення озимої пшениці, її необхідності у задоволенні
людей високоякісними продуктами харчування.
Основне призначення озимої пшениці -
забезпечення людей хлібом і хлібобулочними виробами. Цінність пшеничного хліба
визначається сприятливим хімічним складом зерна. Серед зернових я культур
пшеничне зерно найбагатше на білки. Вміст їх у зерні м'якої пшениці залежно від
сорту та умов вирощування становить у середньому 13-15 %. У зерні пшениці
міститься велика кількість вуглеводів, у тому числі до 70 % крохмалю, вітаміни
В-І, В2 РР, Е та провітаміни A, D, до 2 % зольних мінеральних речовин. Білки
пшениці є повноцінними за амінокислотним складом, містять усі незамінні
амінокислоти - лізин, триптофан,-- валін, метіонін, треонін, фенілаланін,
гістидин, аргінін, лейцин, ізбдейцин, які добре засвоюються людським
організмом.
Проте у складі білків недостатньо
таких амінокислот, як лізин, метіонін, треонін, тому поживна цінність
пшеничного білка становить лише 50 % загального вмісту білка. Це означає,
наприклад, що при вмісті білка в зерні 14 % ми використовуємо його лише 7 %.
Тому так важливо вирощувати високобілкову пшеницю. 400 - 500 г пшеничного хліба
та хлібобулочних її виробів покриває близько третини «сіх потреб людини в їжі,
половину потребу вуглеводах, третину (40 %) % у повноцінних білках, 50 - 60 %
-у вітамінах групи В, 80 % - у вітаміні Е. Пшеничний хліб практично повністю
забезпечує потреби людини у фосфорі і залізі, на 40 % - у кальції.
Співвідношення білків і крохмалю у
зерні пшениці становить у передньому 1: 6 - 7, що є найбільш сприятливим для
підтримання нормальної маси тіла і працездатності людини.
Пшеничний хліб відзначається високою
калорійністю - в 1 кг його міститься 2000-2500 ккал, що свідчить про його
високу поживність і як надійне джерело енергії.
Особливо якісні хліб та хлібобулочні
вироби одержують із борошна сортів сильних пшениць, які належать до виду м'якої
пшениці. За державним стандартом, зерно таких пшениць, які за класифікацією
належать до вищого, першого та другого класів, містить відповідно 36, 32 і не
менше 28 % сирої клейковини першої групи і має натуру не менше 755 г/л,
скловидність - не нижче 60 %, а хлібопекарська сила борошна становить 280 і
більше одиниць альвеографа. (о. а.).
Хліб з борошна сильних пшениць є не
тільки джерелом харчування, а й своєрідним каталізатором, який поліпшує процеси
травлення та підвищує засвоєння інших продуктів харчування.
Технологічна карта
|
Площа, га
|
100
|
|
Попередник
|
Чистий пар
|
|
Природна зона
|
Лісостеп
|
|
Урожайність, ц/га:
|
|
|
- основної продукції
|
50
|
|
- побічної продукції
|
50
|
|
Норми внесення добрив:
|
|
Гною, т/га
|
30
|
|
Мінеральних добрив, кг д.р./га
|
60
|
|
- азотних
|
40
|
|
- фосфорних
|
10
|
|
- калійних
|
10
|
|
№ п/п
|
Технологічна операція
|
Одиниця виміру
|
Обсяг робіт, фіз. одиниць
|
Склад агрегату
|
Обслуговуючий персонал
|
|
|
|
|
енергомашина
|
с.-г. машина
|
механізатори
|
інші робітники
|
|
|
|
|
|
марка
|
кількість
|
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|
Основний обробіток грунту
|
|
1.
|
Лущення стерні на глибину 6-8 см
|
га
|
200
|
Т-150К
|
ЛДГ-15
|
1
|
1
|
|
|
2.
|
Навантаження гною
|
т
|
3000
|
Т-156
|
|
|
1
|
|
|
3.
|
Внесення гною (30 т/га)
|
т
|
3000
|
Т-150К
|
ПРТ-10
|
1
|
1
|
|
|
4.
|
Оранка на глибину 25-27 см
|
га
|
100
|
Т-150
|
ПЛН-5-35
|
1
|
1
|
|
|
5.
|
Ранньовесняне боронування
|
га
|
200
|
Т-150
|
СГ-21 БЗТС-1,0
|
1 21
|
1
|
|
|
6.
|
Перша культива-ція пару на глибину 6-8 см
|
га
|
100
|
Т-150
|
С-11У КГ-4,0
|
1 2
|
1
|
|
|
7.
|
Друга культивація пару з боронуван-ням, глиб.10-12см
|
га
|
100
|
Т-150
|
С-11У КГ-4,0 БЗСС-1,0
|
1 2 8
|
1
|
|
|
8.
|
Боронування пару після дощу
|
га
|
100
|
Т-150
|
СГ-21 БЗТС-1,0
|
1 21
|
1
|
|
|
Передпосівний обробіток грунту та сівба
|
|
9.
|
Навантаження мін. добривN10P10K10
|
т
|
12
|
МТЗ-80
|
ПФ-0,75
|
1
|
1
|
|
|
10.
|
Протруювання насіння (За 2 тижні до сівби. раксил 2% с.п. 1,5
кг/т)
|
т
|
20
|
|
ПС-10
|
1
|
|
3
|
|
11.
|
Навантаження насіння
|
т
|
20
|
|
ЗМ-30
|
1
|
|
1
|
|
12.
|
Транспортування насіння в поле, завантаження сівалок
|
т
|
20
|
ГАЗ-53А
|
УЗСА-40
|
1
|
|
1
|
|
13.
|
Транспортування мін. добрив у поле та завантаження сівалок
|
т
|
12
|
ГАЗ-53А
|
УЗСА-40
|
1
|
|
1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.5.3 Технологічна карта вирощення
соняшнику
|
Площа, га
|
100
|
|
Попередник
|
Озима пшениця
|
|
Природна зона
|
|
Урожайність, ц/га:
|
|
|
- основної продукції
|
25
|
|
- побічної продукції
|
|
|
Норми внесення добрив:
|
|
Гною, т/га
|
|
|
Мінеральних добрив, кг д.р./га
|
150
|
|
- азотних
|
50
|
|
- фосфорних
|
50
|
|
- калійних
|
50
|
|
№ п/п
|
Технологічна операція
|
Одиниця виміру
|
Обсяг робіт, фіз. одиниць
|
Склад агрегату
|
Обслуговуючий персонал
|
|
|
|
|
енергомашина
|
с.-г. машина
|
механізатори
|
інші робітники
|
|
|
|
|
|
марка
|
кількість
|
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|
Основний обробіток ґрунту
|
|
1.
|
Лущення стерні на глибину 6-8 см
|
га
|
200
|
Т-150К
|
ЛДГ-15
|
1
|
1
|
|
|
2.
|
Навантаження мін. добрив (N40P40K40)
|
т
|
110
|
ЮМЗ-80
|
ПФ-0,75
|
1
|
1
|
|
|
3.
|
Доставка і внесення мін.добрив
|
га
|
100
|
ЮМЗ-80
|
СТТ-10
|
1
|
1
|
|
|
4.
|
Оранка на зяб на глибину 25-27 см
|
га
|
100
|
Т-150
|
ПЛН-5-35
|
1
|
1
|
|
|
Передпосівний обробіток ґрунту та сівба
|
|
5.
|
Весняне боронування ґрунту
|
га
|
100
|
Т-150
|
СГ-21 БЗСС-1,0
|
1 21
|
1
|
|
|
6.
|
Приготування розчину гербіцидів (Харнес 90% к.е. 2,5 л/га, вода
300 л/га)
|
т
|
30,25
|
ЮМЗ-6Л
|
МПР-3200
|
1
|
1
|
1
|
|
7.
|
Доставка розчину гербіцидів
|
т
|
30,25
|
ЮМЗ-6Л
|
ВР-3М
|
1
|
1
|
|
|
8.
|
Внесення гербіцидів
|
га
|
100
|
ЮМЗ-6Л
|
ОП-2000-2-01
|
1
|
1
|
|
|
9.
|
Передпосівна культивація (на глибину 6-8 см)
|
т
|
100
|
Т-150
|
С-11У КПСП-4,0 БЗСС-1,0
|
1 3 12
|
1
|
|
|
10.
|
Провішування ліній для 1-го проходу агрегату та відбивка
поворотних смуг
|
га
|
100
|
|
вручну
|
|
|
2
|
|
11.
|
Доставка насіння та завантаження сівалок
|
т
|
1
|
Т-16М
|
|
|
1
|
|
|
12.
|
Навантаження мін. добрив (N10P10K10)
|
т
|
10,5
|
Т-25А
|
ПГ-0,3
|
1
|
1
|
|
|
13.
|
Доставка мін. добрив в поле і завантаження в сівалки
|
т
|
10,5
|
Т-16М
|
|
|
1
|
1
|
|
14.
|
Сівба пунктирним спо-собом з внесенням мін. добрив (норма 6-10
кг/га внесення добрив N10Р10К10)
|
га
|
100
|
Т-150К
|
СУПН-12А
|
1
|
1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Соняшник є провідною олійною
культурою як в області так і по всій Україні. Через низькі витрати обігових
коштів та високу ліквідність продукції виробництво даної культури навіть за
рівнем врожайності 5 ц/га вважається рентабельним. Його виробництво суттєво
впливає на економічну ситуацію в південному регіоні - він посідає перше місце
за рівнем рентабельності, а також покращує фінансовий стан
сільськогосподарських підприємств. За статистичними даними, в багатьох
агропідприємствах півдня України на соняшник припадає 55-75 % прибутку від
рослинництва.
Виробництво соняшнику та продуктів
його переробки завжди буде однією з пріоритетних галузей народного
господарства. Але проблема підвищення економічної ефективності виробництва
насіння соняшнику все ще залишається актуальною.
Відомо, що головними причинами
зменшення продуктивності при скороченні терміну повернення соняшнику на
попереднє місце в сівозміні є як порушення водного та поживного режимів ґрунту,
так і розповсюдження в посівах специфічних бур'янів і хвороб (вовчок, біла
гниль, іржа, несправжня борошниста роса, вертицильоз, альтернаріоз, фомоз,
фомопсис тощо).
Якщо питання, пов'язані з порушенням
водного та поживного режиму ґрунту можливо вирішити шляхом впровадження в
короткоротаційну сівозміну ланки пар - озимі - соняшник та внесенням
раціональних доз мінеральних добрив на заплановану врожайність, то погіршення
фітосанітарного стану посівів соняшнику вирішується виключно за допомогою
імунних сортів та гібридів. Але переважна більшість вітчизняних сортів та
гібридів не пристосовані до скороченого терміну ротації (3-5 років) і не
витримують фітопатогенного навантаження ґрунту, тому їхня імунність є умовною.
За таких умов значний науковий і
практичний інтерес набуває питання апробації найкращих імунних гібридів
закордонної селекції в умовах 20-30 % насичення сівозмін посівами соняшнику.
Висновки та пропозиції
Отже, виробнича практика є одним з
найважливіших видів навчальної роботи. Її мета - максимально підготувати
майбутніх спеціалістів до практичної роботи, оволодіння студентами методами
організації та знаряддями праці в галузі рослинництва та землеробства,
сформулювати уних, на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань, уміння
використовувати окремі технологічні операції, підвищити їх професійний рівень,
забезпечити одержання навичок роботи у виробничих колективах.
Під час проходження виробничої
практики я закріпив та поглибив знання і професійні навики, їх застосування при
вирішенні виробничих процесів, набув досвіду практичної роботи за своєю
спеціальністю, засвоїла прогресивні технології та передовий досвід вирощування
сільськогосподарських культур, опанував навички планування праці, організації
та управління виробничими процесами в рослинництві, насінництві,
кормовиробництві, овочівництві, тваринництві та в інших сферах
сільськогосподарського виробництва. Оволодів методикою та технікою аналізу
виробничої діяльності господарсива та його галузей, економічної оцінки
технологічних та господарсько - організаційних заходів..
Загальне положення господарства дало
змогу дати оцінку не тільки самого господарства, яке перебуває в не найкращому
стані, але й оцінити становище с.г. в цілому по Україні, тобто на скільки
прогресує розвиток с.г., як галузі народного господарства, що, як мені
здається, відбувається більш швидкими темпами, ніж декілька років тому. Це
можна було зрозуміти після ознайомлення з методами державного і громадського
контролю за якістю с.г. продукції, охорони праці, своєчасної сплати податків,
організації земельних відносин тощо.
Під час виконання звіту за результатами
ґрунтовного аналізу виробничої діяльності дослідного господарства можна зробити
такі висновки:
грунтово-кліматичні умови району
розміщення господарства в цілому є сприятливими для вирощування основних
сільськогосподарських культур,в тому числі проса.
господарство забезпечене
сільськогосподарською технікою, що дає можливість вчасно та якісно виконувати
всі технологічні операції при вирощуванні с.-г. культур. Господарство практично
не має проблем з забезпеченням паливно-мастильними матеріалами, що дозволяє
своєчасно виконувати всі технологічні заходи;
в господарстві значна робота
проводиться по збереженості та підвищенню родючості ґрунтів. Господарство
забезпечує себе в достатній кількості мінеральними добривами;
Заходи та поради для підвищення
продуктивності підприємства:
Озимий ріпак:
По гібридному складу більше
орієнтуватися на нові гібриди Абакус, Рохан, Вісбі, які менше переростають
восени і краще реагують на внесення регуляторів росту;
посів проводить тільки при достатній
вологості посівного шару ґрунту і покращити рівномірність розподілу насіння в
рядку;
курячий послід вносить тільки під
попередник;
покращити якість передпосівного
обробітку ґрунту;
на розвинутих посівах внести в фазу
цвітіння більш високо ефективний фунгіцид.
Озима пшениця:
При підготовці ґрунту під посів
особливу увагу приділить волого збереженню та створенню оптимальної структури
ґрунту;
посів розпочинати із 10 вересня і
закінчити до 25-28 вересня;
активно займатись пошуком нових
високо інтенсивних сортів, в т.ч. і ноземної селекції;
при протруєнні застосувати нові
фунгіциди із покращеною дією проти кореневих гнилей і снігової плісняви та
покращити дію інсектицидного протруйника на злакові мухи;
покращити захист восени проти
бур'янів та хвороб;
при підживленні весною відпрацювати
технологію внесення КАС;
покращити захист від хвороб в
ранньовесняний період та зменшити вилягання посівів за рахунок вчасного
внесення регуляторів росту.
Соняшник:
При проведенні основного обробітку
ґрунту приділить увагу створенню оптимальної структури ґрунту за рахунок
проведення чизелювання;
внесення аміачної води проводить
тільки восени для покращення волого збереження весною;
підвищити боротьбу із ґрунтовими
шкідниками за рахунок внесення при посіві інсектициду;
постійно займатися пошуком нових
високо продуктивних гібридів;
покращити рівномірність розміщення
насіння в рядку; посів провести в оптимально ранні стислі терміни для
збільшення імовірності проходження критичної фази по волого забезпеченню в
більш сприятливий період;
для зменшення розвитку хвороб на
полях із курячим поме том застосувати високо ефективні фунгіциди;
провести випробування по
ефективності застосування мікроелементів.
Соя.
Покращити захист від бур'янів за
рахунок застосування комплексної системи внесення гербіцидів (ґрунтовий + по
сходовий);
збільшити % застосування
інокулянтів;
покращити якість передпосівного
обробітку ґрунту;
для покращення волого забезпечення
посівного шару ґрунту внесення аміачної води проводить восени;
посів провести стисло в оптимально
ранні терміни, одночасно із кукурудзою; постійно проводить пошук нових високо
інтенсивних сортів.
Кукурудза:
При проведенні основного обробітку
ґрунту приділить увагу створенню оптимальної структури ґрунту за рахунок
проведення чизелювання;
доопрацювати технологію посіву
сидератів;
внесення азотних добрив максимально
проводить восени, збільшуючи % внесення безводного аміаку;
покращити збалансованість живлення
по макро, мезо елементам, продовжуючи застосувати індивідуальний підхід до
кожного поля;
збільшити роботу по зменшенню
кислотності за рахунок внесення дефекату або мінеральних добрив у складі яких
міститься кальцій;
підвищити боротьбу із ґрунтовими
шкідниками за рахунок внесення при посіві інсектициду;
постійно займатися пошуком нових
високо продуктивних гібридів;
покращити рівномірність розміщення
насіння в рядку;
посів провести в оптимальні, стислі
терміни для збільшення імовірності проходження критичної фази по волого
забезпеченню в більш сприятливий період;
для зменшення розвитку хвороб на
полях при застосуванні монокультури використати високо ефективний фунгіцид;
під час вегетації для створення
оптимальної структури верхнього шару ґрунту і покращення азотного живлення в
період утворення качана провести прикореневе підживлення;
провести випробування по
ефективності застосування мікроелементів;
збільшити боротьбу із бавовниковою
совкою за рахунок додаткового внесення трихограми.
Список використаної літератури
1). Зінченко О.І.,Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Рослинництво.
Київ. “Аграрна освіта”. 2002. - 590 с.
). Подпрятов Г.І., Скалецька Л.Ф., Сеньков А.М., Хилевич В.С.
Зберігання і переробка продукції рослинництва. Київ. “Мета”. 2002 - 495 с.
). Петрунек В.Л. Лагуточкіна Г.О. Іванов Д.В. Перелік пестицидів і
агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. -К.: Юні вест маркетинг,
2001. - 224 с.
). За ред. Зінкевич Л.Л. Упорядник Кононюк В.А. Довідник агронома
Київ. Урожай, 1985. - 672 с.
). Алімов Д.М., Шелестов Ю.В. Технологія виробництва продукції
рослинництва. Київ. Вища школа, 1995.
). Лебедь Є.М., Андрусенко І.І., Пабат І.А., Сівозміни при
інтенсивному землеробстві. - Київ. Урожай, 1992.
). Бугай С.М. Рослинництво. - Київ.Вища школа.1978.
). Бобро М.А., Танчик С.П., Алімов Д.М. Рослинництво. Лабораторно
практичні заняття. Київ. Урожай 2001 - 390с.
).Алімов Д.М., Шелестов Ю.В. Технологія виробництва продукції
рослинництва. - Київ: Вища школа, 1995.
).Веселовський І.В., Манько Ю.П., Танчик С.П., Орел Л.В. Бур’яни
та заходи боротьби з ними. - Київ: Учбово-методичний центр.
).Лихочвор В.В. Рослинництво. Технології вирощування
сільськогосподарських рослин. - Львів: НВФ “Українські технології”, 2002. - 800
с.
).Зінченко О.І., Коротєєв А.В., Каленська С.М. та ін.
Рослинництво: Практикум (лабораторно-практичні заняття). - Вінниця: Нова Книга,
2008. 536 с.