Організація, планування та економічна ефективність кормовиробництва в умовах ТОВ 'Оріон Молоко'

Організація, планування та економічна ефективність кормовиробництва в умовах ТОВ 'Оріон Молоко'

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2.1 Вибір способу утримання свиней в господарстві

2.2 Визначення кількості виробничих приміщень

2.3 Значення комбікорму для годівлі сільськогосподарських тварин

.4 Аналіз способів годівлі свиней в господарстві

.5 Малогабаритні комбікормові установки для господарств   

.6 Вибір раціону відгодівлі свиней в господарстві

.7 Вибір і розробка технологічної схеми приготування і роздачі корму

.8 Технологічний розрахунок лінії приготування і роздачі корму

.8.1 Визначення годинної продуктивності комбікормового цеху

.8.2 Вибір і розрахунок обладнання для транспортування і роздачі корму

.9 Технічна характеристика обладнання лінії приготування і роздачі

корму

.10 Визначення площі комбікормового цеху

.11 Розрахунок освітлення комбікормового цеху

.12 3ведена відомість машин і обладнання для механізації технологічних процесів на фермі

. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

3.1 Зоотехнічні вимоги до технологічного процесу приготування і роздачі корму 

.2 Технологічний процес роботи лінії приготування і роздачі корму

.3 Графік роботи обладнання і машин технологічної лінії

.4 Застосування і опис роботи пристрою 

. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

.1 Технічне обслуговування машин і обладнання в тваринництві

.2 Організація охорони навколишнього середовища і безпека життєдіяльності на фермі

.3 Заходи по охороні навколишнього середовища

.4 Організація праці в комбікормовому цеху

.5 Опис графічної частини

. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

.1 Визначення прямих експлуатаційних затрат на приготування і роздачу

т. комбікорму

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Свинарство - це галузь тваринництва, що дає 30-35% м'яса від всього м'ясного балансу країни і є скороспілим тваринництвом, що за інтенсивного розвитку в короткі строки може дати значне зростання виробництва м'яса. Свині володіють рядом біологічних особливостей, що має велике значення для їх розведення: висока плодючість і скороспілість, всеїдність, здатність легко пристосовуватись до різних умов довкілля, високий забійний вихід м'яса високої якості тощо

Переробка сировини в місцях її вирощування дозволяє зменшити втрати сировини, тобто одержати додаткові продукти за рахунок зменшення втрат при транспортуванні. Крім того, зменшуються самі затрати на транспортування сировини. Відходи, що одержують при переробці сільськогосподарської продукції можна використати для отримання інших продуктів та кормів для відгодівлі худоби і птиці.

Для приготування кормів в сільському господарстві росповсюджені млини, круп'яні та комбікормові цехи, які виробляють продукцію як для власних потреб, так і для збуту.

За останні роки, які проходять в реформуванні сільськогосподарських підприємств, спостерігається збільшення виробництва тваринницької продукції. Передові господарства нарощують поголів’я, великої рогатої худоби, в тому числі корів, свиней та птиці. Збільшують виробництво кормів, більш раціонально їх використовують.

Однією із найважливіших умов збільшення виробництва продукції тваринництва, підвищення продуктивності та генетичного потенціалу тварин - ріст виробництва високоякісних кормів і на основі цього організація повноцінного та збалансованого годування тварин. Яке забезпечується введення в раціони концентрованих кормів, що є складними однорідними сумішами кормових культур та мікро добавок. Тому сільськогосподарські підприємства мають потребу в будуванні комбікормових цехів.

На сьогодні є можливість за короткий проміжок часу і при відносно невеликих капіталовкладеннях створити в Україні сильну галузь по виробництву свинини, яка буде конкурентна на світовому ринку.

Головним замислом реформування в свинарстві є зменшення інвестиційного навантаження, собівартості і часу початку повернення інвестицій.

Щоб досягти даних показників необхідно провести технологічне переоснащення галузі: побудувати сучасні відгодівельні комплекси з низькими інвестиціями на станкомісце і використовування технології холодного утримання тварин на глибокій підстилці.

Стосовно механізації малих тваринницьких підприємств особливо важливе значення мають підвищення економічності машин та обладнання, здешевлення їх проектування і виробництва, використання стандартних та уніфікованих вузлів і деталей, зниження маси і зменшення габаритів машин, потужності привода. Такий підхід сприятиме підвищенню якості сільськогосподарської техніки, інтенсифікації виробничих процесів і зниженню собівартості продукції тваринництва.

1.  ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

Ресурси в СВК “Багачанський”

СВК “Багачанський” розпочало своє існування в 2002 році в результаті реорганізації, тобто шляхом реформування і реорганізації. Попереднє господарство вело сйою історію існування з 1964 року і утворилося воно в наслідок об’єднання трьох невеликих господарств і отримало назву колгосп “Червоний прапор”, Як відомо саме в цей період ішов процес укрупнення господарств шляхом злиття декількох невеликих в/годне. В 1999 році господарство змінило назву на КСП “Багачанський”

Дані по адміністративно-господарському будівництву, наявність бригад, населених пунктів та працездатного населення буде подано у вигляді таблиці 1.

Є деякі незручності щодо підвезення кормів на ферми через значні відстані перевезення. В цьому році црийнято рішення що всі корми будуть складуватись без посередньо нй території ферм і за кожною з них буде закріплено техніку, яку будуґь обслуговувати місцеві працівники.

Для аналізу забезпечення господарства земельними ресурсами

Таблиця 1. Земельний фонд господарства і його використання.

На даний "момент розвитку в господарстві достатня кількість земельних угідь. Землі є та кількість, яку в змозі обробити наявною в господарстві технікою без залучення Зхінших господарств. В майбутньому планується провести незначне зменшення орних земель за рахунок виходу в індивідуальну власність певної кількості паїв.

В своєму користуванні господарство має чорноземи, як і більшість господарств, що розташовані в даній зоні . На території підприємства найбільш поширені такі грунти : чорноземи глибокі мало змиті, чорноземи глибокі мало гумусні, глибокі середньо змиті, солонуваті і солончакові грунти. Близько 25% ґрунтів ерозовано, з них 76,6% слабо змиті, 21,8% середньо змиті. Кількість гумусу в ґрунтах господарства коливається в межах 3-8%, а в середньому 4,8%. Землі господарства розташовані в західній частині району. Орні землі розміщені на корінному плато.

Якщо взяти дані багаторічних спостережень за температурою в даному районі, то ми побачимо, що сума активних температур повітря за вегетаційний період становить 2750° С з середньодобовою температурою понад 10° С. Така сума оптових температур цілком достатня для нормального розвитку і дозрівання основних сільськогосподарських культур. Абсолютний річний максимум температур +38° С, а абсолютний мінімум -37° С

Глибина промерзання ґрунту в найхолодніші роки досягала 1,03 метра.

Якщо взяти кількість днів з температурою повітря вище 10*С, то цей період становить - 180 днів.

Середня кількість опадів на території підприємства становить 501-511 мл. Така кількість опадів цілком достатня для нормального зволоження ґрунтів і розвитку сільськогосподарських культур, але нерівномірний їх розподіл на протязі року і ряд інших несприятливих умов часто приводять до сильного пересушування ґрунтів і до зниження урожайності сільськогосподарських культур. Найбільша кількість опадів випадає в червні - 168 мл., а найменша в лютому - 23 мл.

Відносна вологість повітря в літній період невисока і коливається в межах 50-60%.

Це стосується всіх культур крім цукрового буряка, через те що осінню пішли дощі і буряк встиг набрати необхідної ваги і отже господарство не було в програшу. Така сама ситуація спостерігалася і відносно картоплі.

По собівартості в нас проглядається тенденція на збільшення при зменшенні врожайності. Відповідно при зменшенні врожайності відбувається зменшення валового збору, а отже собівартість одиниці продукції підвищується. Відповідно щоб підвищити врожайність основних культур не залежно від погодних умов господарство планує закупити високоврожайні сорти які добре пристосовані до нашої зони.

Так для роздавання кормів на фермі ВРХ використовують мобільні кормороздавачі КТУ-10, для прибирання гною з приміщень та навантаження його в причепи - гноєтранспортери ТСН-2,0Б . Напування тварин відбувається за допомогою індивідуальних автонапувалок ПА-1А.

На свинофермі роздавання кормів здійснюється за допомогою електрифікованого кормороздавача КС-1,5 , а прибирання гною відбувається модернізованим гноєтранспортером ТСН-160. Напування відбувається за допомогою соскових напувалок ПБС-1А. В разі потреби в зимовий час воду, що використовується для напування тварин, можна підігрівати.

Не механізованими залишилися лиціе репродуктивна свиноферма і гусятник. Донедавна в приміщенні репродуктивної свиноферми працював кормоцех.

В майбутньому при збереженні даного напрямку господарювання на фермі ВРХ планується провести заміну мобільних кормороздавачів на електрифіковані обмежено рухомі.

Таблиця 2. Показники стану тваринництва

Як видно із таблиці відбулося збільшення поголів’я різних грзщ, тварин. Збільшення могло відбутися і на більшу величину, але всі справні приміщення заповненні на 96%. Отже, провести збільшення можна буде провести при умові ремонту вільних приміщень.

Вся техніка, майже в повному обсягу, відпрацювала терміни використання і багато коштів іде на підтримання роботоздатності її складових одиниць та вузлів.

Для проведення робіт на полях господарства є така сільськогосподарська техніка.

Таблиця % Склад сільськогосподарських машин господарства

На даний час свого існування господарство в повній мірі забезпечене сільськогосподарською технікою. Нова техніка в господарство майже не поступає, і тому з частиною машин що вже повністю зносилася ремонтів непроводять, а її списують. Всю іншу сільськогосподарську техніку по можливості відновлюють, вкладаючи при цьому значну кількість коштів.

Весь об’єм робіт, що пов'язаний з ремонтом тракторів, комбайнів і сільськогосподарських машин проводиться своїми силами без залучення спеціалістів із ремонтних фірм, які є в районному центрі. Виняток складає лише ремонт паливної апаратури дизельних двигунів автотракторної техніки.

В тракторній бригаді є ремонтна майстерня, в якій одночасно може проводитися ремонт двох тракторів.

Ремонт можна проводити, як в теплий період року так і в холодний Для цього майстерня обладнана автономним комбінованим опаленням. Опалення можна проводити за допомогою дров, вугілля та газу, в залежності від фінансового стану господарства.

Майстерня складається з таких приміщень: цех розбирання та складання; токарний цех; цех ремонту; склад. Всі приміщення обладнанні як природнім так і штучним освітленням.

В ремонтній майстерні, по штатному розпорядку, працюють два ремонтники, один токар та один газоелектрозварник. Ремонт проводять ремонтники та тракторист що закріплений за даним трактором.

Інформацію про наявність і стаж роботи механізаторів в господарстві буде подано у вигляді таблиці 8, яку ми склали за останні два роки.

Таблиця 3. Наявність механізаторів в господарстві

Як видно із таблиці 3 в 2011 році відбулося незначне зменшення кількості трактористів Найбільше механізаторів із стажем до п’яти років. Це можна пояснити тим, що в 1997-2001 роках відбулося занепад господарства і значна кількість механізаторів із стажем звільнилося із роботи. А в 2002 році коли утворилося нове господарство на тракторну бригаду прийшла молодь і тому механізаторський склад

2.РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

.1 Вибір способу утримання свиней в господарстві

В переважній більшості господарств де ще збереглася галузь свинарства, свині утримуються в старих приміщеннях в станках. Виходячи із того, що станки І приміщення мають фізичний і естетичний знос, потребують великих затрат для підтримання їх в робочому стані. Я пропоную використати нову технологію утримання свиней - вигульний спосіб утримування з вільно- вигульним режимом. Суть цього способу полягає в тому, що тварини мають вільний доступ до місця вигулу. Вигули, як правило, розміщують уздовж стін свинарників і поділяють на окремі секції. Свиней буду утримувати в так званій будівлі на дугоподібних опорах (ангарах). Такі приміщення складаються з таких складових частин: каркаса, який легко монтується, водонепроникного брезенту, матеріалу бічних стін та матеріалу для фіксації будівлі до фундаменту. Гарантія на таку будівлю поширюється більш ніж на десять років.

Провітрювання у цих приміщеннях відбувається природно, розміщують таким чином, щоб скористатися переважаючим напрямком вітру в літній час. Переважаючі вітри повинні дути в той кінець будівлі, де знаходиться годівниця і проходить через торець, де розміщена підстилка.

Температура в середині приміщення в зимовий час залишається на 5-10 градусів вище температури зовні за рахунок ферментації глибокої солом’яної підстилки. Свині почувають себе комфортно в холодних умовах, оскільки вони можуть створити свій мікроклімат, використовуючи підстилку та ґрунтуючись з іншими тваринами. Використовую вдосконалену годівницю, яка забезпечує цілодобовий доступ з кормовим фронтом для кожних 5-10 свиней. Годівниця регулюється таким чином, що забезпечує зручність годівлі від найменших вікових груп до груп, що відгодовуються. Використовую сухі концентровані корми і комбікорми.

Розрахунок потреби у поживних речовинах ведеться із урахуванням вагових кондицій свиней. Протягом зими ефективність використання кормів у ангарах може бути на 8-10% нижче у порівнянні з тими ж показниками в закритих приміщеннях. Середньодобовий приріст свиней на відгодівлі вищий, ніж для свиней у закритих приміщеннях, розподіл приросту живої ваги рівномірний по всій групі свиней.

Підстилка один із головних ключів до успіху зимового утримання в ангарах. Свині залюбки розміщуються на соломі та залюбки бавляться в ній. При наявності соломи свині охоче риються в ній та більше рухаються. На соломі вони більш активніші, ніж у станках без підстилки. Тварини набагато спокійніші, так як солома сама по собі є подразником, що займає тварин. Усі групи тварин утримуються в однакових умовах, що дає змогу мати стабільні показники. Виходячи із перерахованого вище, я і вибрав цей спосіб утримання свиней в господарстві. Це дає господарству: тримати постійні витрати на низькому рівні, використовувати більш економні системи виробництва, використовувати універсальні будівлі, які легко можна переобладнати, надати перевагу збору та видаленню з приміщення твердого гною, свині утримуються в середовищі найбільш подібному до природних умов.

.2 Визначення кількості виробничих приміщень

Вибір типу приміщень для свиней та потреба в них залежать від виду й кількості поголів’я тварин, структури і поголів’я стада, прийнятої системи утримання. Тип та кількість інших споруд зумовлюються їх призначенням. До виробничих приміщень належать: будівлі для утримання свиней, по догляду за тваринами та інші. Забудову ферми здійснюємо за спеціально замовленим проектом. При виборі типового проекту ферми та окремих її приміщень необхідно врахувати такі зоотехнічні й інженерні вимоги: можливість використання прогресивної технології утримання і годівлі свиней, впровадження комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів;відповідність площі території та приміщень для розміщення необхідного поголів’я, при забезпеченні технологічних і протипожежних норм; зручність виконання робіт з ремонту та дезінфекції приміщень можливість максимального використання місцевих будівельних матеріалів.

У свинарниках для індивідуального утримання норма площі станка на одну свиноматку становить 4- 5м2, у групових станках - 2,5 - Зм2, при відгодівлі свиней - 0,65 - 0,7м2 й утриманні молодняку - 0,2 -0,4м2 на одну голову. Фронт годівлі дорівнює 0,2- 0,5м.[9]

Необхідну кількість однотипних приміщень пп для утримання свиней можна розрахувати за відношенням:

  mп = m / mп,  (1)

де m - загальна кількість тварин однієї й тієї ж технологічної групи на

фермі, голів, m = 1000голів (згідно теми дипломного проекту). тп - проектна місткість одного приміщення, голів. mп = 250 голів. [11] Приймаємо для утримання свиней типове приміщення Ангар - 17, який розрахований на 250 голів свиней на відгодівлі.

п = 1000 / 250 = 4

Приймаємо чотири приміщення для утримання свиней «Ангар - 17», вибір цього приміщення випав тому, що воно просте по будові, легко монтується, можна використовувати для інших цілей.

.3 Значення комбікорму для годівлі сільськогосподарських тварин

Комбікорм - це складна однорідна суміш очищених і подрібнених до необхідної крупності різзних кормових засобів і мікродобавок, що виробляється за науково обгрунтованими рецептами і забезпечує повноціннугодівлю тварин і птиці.За призначенням і складом комбікорми поділяють на повнораціонні, концентрати, балансуючі, добавки і премікси.

Повнораціонний комбікорм повністю забезпечує потреби тварин і птиці в поживних речовинах, мінеральних та біологічно активних речовинах.

Концентрат - це комбікорм з підвищеним вмістом протеїну, мінеральних речовин і добавок. Згодовується із зерновими, соковитими або грубими кормами для забезпечення біологічно повноцінної годівлі тварин.

Балансуючі добавки бувають білкові, білково-вітамінні, білково- вітамінно-мінеральні.Це однорідна суміш подрібнених до необхідної крупності високобілкових кормових засобів і мікродобавок, які використовуються для виготовлення комбікормів в умовах підприємств.

Премікс - однорідна суміш подрібнених до необхідної крупності мікродобавок і наповнювача, яку використовують для збагачення комбікормів і виробництва білково - вітамінних добавок.

Годування тварин, окремими природними кормами не може в повній мірі забезпечити їх потреби в поживних, мінеральних і біологічно активних речовинах. Найкращого використання поживних речовин досягають при відгодівлі тварин не окремими видами кормів , а сумішами, оскільки їх кормова цінність значно вища. Найбільш раціональною формою годування є застосування комбінованих сумішей або комбікормів.

Комбікорми являють собою складну однорідну суміш відповідним чином підготовлених компонентів, складену за науково - обґрунтованими рецептами для забезпечення повноцінного годування худоби, з метою ефективного використання всіх поживних речовин.

Комбікорми готують для різного виду тварин, враховуючи при цьому їх потребу в поживних речовинах. Для птиці і свиней, в яких основним кормом у раціонах є концентрати, виготовляють спеціальні, збалансовані за багатьма показниками, так звані, повнораціонні комбікорми (ПК). їх добре поїдає птиця чи свині. І ніякої іншої (крім води) підгодівлі при цьому не потрібно.

Передовою практикою та науковими дослідженнями встановлено, що переробка зерна на повноцінні комбікорми підвищує ефективність його використання на 25 - 30%. Одна тонна повноцінних спеціалізованих комбікормів порівняно з однією тонною звичайних концентратів забезпечує додаткове виробництво 250 -300кг молока, 30 - 40кг м'яса, 750 - 900 яєць. При цьому підвищується продуктивність тварин і птиці, скорочуються строки їх відгодівлі і витрата кормів.

.4 Аналіз способів годівлі свиней в господарствах

На сьогоднішнійдень є багато різних форм годівлі свиней, але як показує практика - це вдосконалення давно відомих процесів, виведенням їх на вищий рівень можливостей. Це стосується і типів годівлі свиней. Фізична форма корму має значний вплив на ефективність використання свинями поживних речовин та функціональний стан органів травлення. В свинарстві виділяють два основних способи годівлі: сухий і рідкий. Як проміжнірозрізняють ще зволожений (напівсухий) та вологий типи, коли сухі корми автоматично зволожують або змішують з водою незадовго до їх подачі у годівниці. «Суха» годівля 70-75% свиноферм у світі використовують для годівлі свиней сухі корми. Серед їх переваг виділяють такі: збалансовані гранульовані корми більш стабільні за санітарно-гігієнічними характеристиками; процесі термічно-вологої обробки корму (гранулювання, експандування, екструдування) підвищується доступність складових раціону для ферментів шлунково-кишкового тракту. Це сприяє кращому засвоєнню поживних речовин корму (на 10-20%) та підвищенню продуктивності тварин (на 5-25%). Однак такі обробки не знижують кількість випадків, наприклад, сальмонельозних інфекцій; - нижчими є інвестиційні витрати на установку та обслуговування необхідного обладнання. Поміж недоліків «сухої годівлі» слід звернути увагу на наступні:- суха годівля часто викликає суттєві зміни фізіологічних процесів в шлунково-кишковому тракті, сприяєвиникненню гастритів та інших хвороб, що потребує медикаментозного втручання; - хронометраж поведінки показує, що 18-25% тварин (особливо молодняку) знаходяться в постійному русі між годівницею та напувалкою, заважаючи відпочинку інших, а втрати корму при цьому досягають 3-9%. Значну шкоду несе в собі підвищена запиленість приміщень, що негативно впливає як на тварин, так і на обслуговуючий персонал. Пиловидні частинки сухого комбікорму можуть складати до 20% його кількості, через пил на 8-10% зростає кількість тварин, які страждають легеневими хворобами. «Рідка» годівля (вологість корму до 75%). Лідером за «рідкою» годівлею свиней серед європейських країн є Ірландія - 90% всіх господарств, а також Німеччина, Данія (у т.ч. понад 60% великих свиноферм), Голландія - до 50% всього поголів’я. У Фінляндії за останні 5 років більше 90% введених у дію свиноферм використовують систему годівлі рідкого типу. Поміж всіх переваг «рідкої» годівлі слід визначити найважливішу - можливість використання відходів та вторинних продуктів харчової (молочної, пивоварної, цукрової, спиртової, борошномельної, м’ясопереробної, олійної, хлібобулочної) та мікробіологічної промисловості, що зменшує витрати зернових кормів та знижує собівартість продукції. Крім того, є і ряд інших переваг:

рідкий корм більше відповідає фізіологічним потребам свиней і надає можливість забезпечити поступову заміну раціонів;

більш точне дозування;

спрощене внесення добавок (преміксів, медикаментів тощо);

зменшення втрат корму;

можливість відмовитися від напувалок;

у порівнянні із сухими кормами, поїдання рідких кормів підвищується до 5%, прирости зростають до 6%, коефіцієнт конверсії (витрати) корму знижується до 10%;

зменшується кількість екскрементів, що позитивно впливає на економічні та екологічні аспекти виробництва;

на підприємствах, у яких в одному приміщенні перебувають різні вікові групи тварин,

за допомогою системи рідкої годівлі можна одночасно застосовувати різні рецептури;

можливість доставки великого обсягу корму за малий проміжок часу на великі відстані за допомогою трубопроводів;

процес рідкої годівлі гнучкий, надає можливість оперативно коригувати раціон без участі комбікормового заводу, зокрема, домішувати компоненти, вводити їх поступово для звикання тварини;

за інформацією фахівців ВАТ «Омський бекон» (Росія), впровадження рідкої годівлі (після сухого типу годівлі) дозволило скоротити чисельність персоналу на 25%, знизити витрати електроенергії, зменшити вплив людського фактору на процес годівлі;

дуже важлива перевага «рідкої» годівлі - можливість ферментації кормової суміші. Ферментація кормів змінює їх біохімічний склад, підвищує біодоступність речовин.

Годування ферментованим рідким кормом (ФРК) позитивно впливає на морфологічні характеристики слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, стимулює імунну систему свиней. Годівля свиноматок ФРК суттєво знижує вертикальну передачу ентеропато генних мікроорганізмів - небезпечних збудників багатьох хвороб системи травлення поросят. Розрізняють такі види ферментації:

аутоферментація (неконтрольована, природна) - деякі складові раціону (зерна злаків, молочні продукти) вміщують молочнокислі та інші корисні бактерії, які в процесі розмноження продуктами свого метаболізму (в основному це органічні кислоти) знижують рівень pH корму. Дослідження на 320 фермах Голландії показали, що субклінічні форми сальмонельозу у поросят, які вирощувалися на рідкому кормі, діагностувалися у 10 разів рідше, а спалахів колібактеріозу реєстрували на 25% менше, ніж серед поросят на сухому кормі. Але неконтрольована ферментація нестабільна і може призвести до неконтрольованих наслідків;

хімічна ферментація кормів відбувається шляхом додавання органічних кислот (частіше молочної) і доведення рН корму до 4,0. При цьому витрати на кислоти окуповуються за рахунок підвищення продуктивності тварин;

контрольована мікробна ферментація кормів здійснюється за рахунок внесення протеолітичних, целюлозолітичних та інших бактерій, які володіють і пробіотичною дією, та позитивно впливають на стабільність ендо- мікробіоценозів тварин.

Технологія рідкої годівлі - перспективний і ресурсний елемент цілісної системи ефективного використання ресурсів.

Недоліки швидкої годівлі:

вища вартість та експлуатаційні витрати на обладнання (інвестиції на впровадження системи окуповуються за 3-5 років);

рідкі корми мають короткий термін зберігання;

виникають загрози при порушеннях режимів очищення систем трубопроводів, годівниць, дана система потребує щоденного контролю; -за такої системи годівлі відзначають підвищену вологість у тваринницьких

приміщеннях, що негативно впливає на тварин (особливо у зимовий період);

недотримання раціональних пропорцій кормосумішей, збільшення вологості понад 80% призводять до низки негативних наслідків: швидкість проходження кормових мас шлунково-кишковим трактом прискорюється на 8- 10 годин, при цьому знижується перетравність рослинних волокон; різко знижується функція слинних залоз та участь ферментів у перетравленні вуглеводів; знижується використання Са на 8,2%, Р - на 11,1%; Fе - на 6,3- 15,3%; Cu-на 9,5-13,4%.

Таким чином, найбільш перспективним у сучасних умовах є комбінований тип годівлі свиней, який поєднує і сухі кормосуміші, і рідкі корми. Раціональне їх поєднання з урахуванням генетичних, фізіологічних особливостей тварин, технологічних характеристик виробництва дозволить, поряд з високою продуктивністю, отримувати біологічно повноцінну продукцію високої якості.

Залежно від господарських умов можуть використовуватись різні типи відгодівлі свиней: до м'ясних і сальних кондицій, а також Існує беконна і напівсальна.

На м'ясну відгодівлю ставлять молодняк у 3-4-місячному віці за живої маси 38-40кг. Завершується відгодівля в 6-7,5-місячному віці за маси тварин 100- 120кг і має два періоди: перший з 3- до 5-5,5-місячного віку і другий тривалістю не більше 2 місяців. Середньодобовий приріст тварин у першу половину відгодівлі повинен становити 300-500г, а в другу - 600-750г.

Важливою умовою раціону м'ясної відгодівлі є збалансованість за протеїном та незамінимими амінокислотами - метіоніном, лізином, триптофаном. За весь період відгодівлі повинно витрачатись не більше 4-5 корм. од. на 1кг приросту. Враховуючи здатність молодих поросят швидко рости, в перший період відгодівлі їм згодовують максимальну кількість найбільш дешевих кормів. Разом з концентрованими, соковитими та грубими кормами тваринам згодовують корми тваринного походження - рибне, м'ясне, м'ясо-кісткове борошно у кількості 50-300г на голову за добу, а молочних відходів - 2-Зл. У зимовий період основними компонентами відгодівлі є, за поживністю, концентрати - 50-70%, грубі - 10-15%, в тому числі сінне борошно - 3-5% і соковиті корми -        25-30%. У літній період тварин відгодовують концентрованими і зеленими кормами. Але у різних районах України раціони відгодівлі свиней неоднакові. Наприклад, на Поліссі основним кормом є картопля, кількість якої в раціоні доводять до 50-60% загальної поживності. Концентрованих кормів дають 30-35% і грубих -10-15%.

У другому періоді відгодівлі даванку концентрованих кормів збільшують до 85-90% загальної поживності. В цей період бажано виключити з раціонів корми, які знижують якість сала і м'яса (овес, соя, барда і особливо рибне борошно).

До сальних кондицій відгодовують лише дорослих відбракованих кнурів та свиноматок. Сальна відгодівля триває близько 3 місяців. Середньодобовий приріст повинен становити 800-1000г з витратою корму на 1кг. приросту 6,7-7,5 корм. од. За час відгодівлі вибракувані дорослі свині здатні збільшити свою початкову вагу на 50-60%.

Спочатку тваринам згодовують дешеві об'ємні корми і лише в останній місяць відгодівлі включають концентровані корми. Оскільки на початку відгодівлі свині мають добрий апетит, тому в раціони включають багато коренебульбоплодів, силосу, трав'яного борошна, полови, трави за невеликої даванки концентрованих кормів. Під кінець першого періоду відгодівлі та на початку другого даванку об'ємних кормів зменшують одночасно збільшуючи даванку концентрованих - до 80% за поживністю. У другий період відгодівлі дають корми, згодовування яких дає високоякісне сало - ячмінь, просо, горох, жито, картоплю, буряки, комбінований силос тощо.

.5 Малогабаритні комбікормові установки для господарств

Основою розвитку тваринництва є, як відомо, потужна кормова база. Саме корми посідають чільне місце у формуванні галузі. Створення ж кормової бази забезпечується виробництвом достатньої кількості всіх видів кормів, у тому числі й комбінованих, завдяки яким здійснюється балансування кормових раціонів і підвищення рівня годівлі тварин. Потребу в застосуванні комбікормів у годівлі тварин і птиці довели фахівці, розрахунки яких свідчать, що є певна залежність між характером переробки зерна, згодовуваного тваринам, і ступенем перетворення його поживних речовин на тваринницькупродукцію. Із поглибленням ступеня переробки зерна й ускладненням раціону закономірно падають питомі витрати корму на одиницю продукції і зростає конверсія поживних речовин. Це зростання може в 3 або 4 рази перевершувати монозернову годівлю й повноцінний комбікорм. Проте за період з 1990 до 1999 року в Україні мало місце зниження рівня годівлі тварин, частка комбікормів у їхніх раціонах, за середніми показниками всіх категорій господарств, скоротилася з 14,6 до 5%. Як наслідок, відчутним стало зниження продуктивності тварин. Однією з причин зазначеної тенденції є те, щокомбікорми, виготовлені на державних заводах чи в міжгосподарських цехах, маютьвисоку собівартість і не завжди відповідну якість, тому не забезпечують достатнього приросту продукції тварин, щоб окупити додаткові затрати, пов'язані з їхнім використанням. Промислові варіанти технології виробництва комбікормів передбачають складну систему споруд для нагромадження та зберігання вихідних компонентів і готового продукту, а також комплект машин та устаткування для очищення, подрібнення, дозування, змішування, гранулювання тощо. До цього слід додати значні транспортні затрати, що супроводжують доставку вихідної сировини з господарств і зворотне перевезення готових комбікормів. Усі ці чинники стали основною причиною закриття багатьох державних і міжгосподарських комбікормових заводів і зростання актуальності приготування комбікормів малогабаритними комбікормовими установками безпосередньо в господарствах - виробниках тваринницької продукції із власної сировини та з використанням білково- вітамінних добавок і преміксів промислового виробництва.. До цього слід додати, ще понад 70% комбікормів, виготовлених на державних та акціонованих підприємствах, - це комбікорми для птиці. Інші галузі тваринництва забезпечені комбікормами власного виробництва. Питанням ефективності використання малогабаритних комбікормових установок та агрегатів на тваринницьких підприємствах приділяють нині значну увагу. Розглядаючи різні технологічно-конструктивні рішення та умови використання в господарствах різних марок цієї техніки, вважають, що для ефективнішого її використання треба обґрунтувати раціональний типорозмірний ряд малогабаритних комбікормових агрегатів за їхньою продуктивністю

У разі виробництва комбікормів безпосередньо в господарстві спрощується технологічне оснащення, зменшуються метало- та енергоємність процесу, а також транспортні витрати, внаслідок чого можна досягти істотного зниження собівартості як самих комбікормів, так і виробленої на їхній основівивантажувальну горловину на транспортер або транспортний засіб, у мішки чи іншу тару. Використання малогабаритних комбікормових установок безпосередньо в господарствах - виробниках тваринницької продукції дає можливість виготовляти точно збалансований комбікорм для конкретного виду тварин, породи та статево - вікової групи. При цьому, вартість годівлі в середньому на 5% нижча, ніж стандартними комбікормами, які широко пропонують на ринку. Дослідження також доводять, що найефективнішим способом відгодівлі птиці та свиней треба вважати точне балансування складу комбікорму із додаванням БВД або преміксів. Малогабаритні комбікормові установки дають змогу швидко переходити від одного рецепту комбікорму до іншого. Його можна виготовляти на основі поточних розрахунків рецептів без закупівлі великих партій складових компонентів. Перевагами цих установок є й те, що для їхнього розміщення не потрібно великих приміщень. їх можна швидко демонтувати й перемішувати в інше місце їхньої експлуатації.

.6 Вибір раціону відгодівлі свиней в господарстві

Відгодівля свиней є заключним етапом виробництва свинини, основна мета якого полягає в отриманні максимального приросту живої ваги тварин за короткий період при мінімальних затратах кормів. Збалансованість раціонів годівлі по енергії та біологічно - активованих речовинах (БАР), забезпечують високі середньодобові привіси. Кількість спожитого корму залежить від живої маси свиней , якості і виду корму, віку тварин і умов їх утримання. В залежності від прийнятої технології в господарствах на відгодівлю переводять молодняк 2,5 - 3 місячного віку живою вагою 25 - 35 кг. Закінчують відгодівлю при досягненні тваринами живої маси 110 - 115кг в віці 6 - 6,5 місяців. Періоди відгодівлі від 25- 50кг і другий - від 50кг до 115кг.Норми годівлі відгодівельного молодняку визначають з урахуванням живої маси та прогнозованого середньодобового привісу. У перший періодвідгодівлі середньодобові привіси досягають рівня 650 - 750гр. в період заключної відгодівлі 800 - 850гр. і більше. При середньодобових приростах 800 - 850 гр. молодняку свиней вагою 60кг потребує на добу 3,2 - 3,4 кормових одиниць, або 3,0 - 3,2кг повноцінного комбікорму.

Процес кормоприготування полягає у виконанні технологічних заходів, спрямованих на кормову сировину, що обробляється, з метою надання їй нових властивостей, стосовно конкретних видів кормів багаторічним досвідом, а також науковими дослідженнями визначені раціональні технологічні заходи. При виборі технології кормоприготування і відповідного варіанта кормоприготувального об’єкта доцільно дотримуватися такої рекомендації.

Готувати повнораціонні кормові суміші з різних компонентів без їх термічної, хімічної або біологічної обробки, в такому цеху кормові компоненти перед годівлею лише очищають, подрібнюють і змішують. Це найпростіша технологія кормоприготування, яка рекомендується для тих господарств, де корми доброякісні і не потребують спеціальної обробки.

Годівлю свиней буду здійснювати за допомогою комбікормів.

Як показує передова практика та наукові дослідження, переробка зерна на повноцінні комбікорми підвищує ефективність його використання на 25 - 30% . Одна тонна повноцінних спеціалізованих комбікормів порівняно з однією тонною звичайних концентратів забезпечує додаткове виробництво 30 - 40кг. м’яса. При цьому підвищується продуктивність тварин, скорочуються строки їх відгодівлі і витрата кормів. Нині в нашій країні велика кількості фуражного зерна згодовується тваринами просто у подрібненому стані, а не у вигляді збалансованих комбікормів, хоча для їх виробництва є всі можливості. У минулому в Україні побудовано понад 500 комбікормових підприємств різних форм власності загальною продуктивністю більше 15 млн. т комбікормів на рік, а також велику кількість цехів і установок для виробництва трав’яного та м’ясо - кісткового борошна, сухих кормових дріжджів, інших кормових добавок. Сьогодні це обладнання лише частково завантажене.

Комбікорм - це складна однорідна суміш очищених і подрібнених до необхідної крупності різних кормових засобів і мікро добавок, що виробляється за науково обґрунтованими рецептами і забезпечує повноцінну годівлю тварин і птиці. За призначенням і складом комбікорми поділяються на повно раціонні, концентрати, балансуючі добавки і префікси.

Повно раціонний комбікорм повністю забезпечує потреби тварин і птиці в поживних, мінеральних та біологічно активних речовинах.

Концентрат - це комбікорм з підвищеним вмістом протеїну, мінеральних речовин і добавок. Згодовується із зерновими, соковитими або грубими кормами для забезпечення біологічно повноцінної годівлі тварин.

Балансуючі добавки бувають білкові, білково - вітамінні, білково-вітамінно- мінеральні. Це однорідна суміш подрібнених до необхідної крупності високобілкових кормових засобів і мікро добавок, які використовуються для виготовлення комбікормів в умовах підприємств. Рецепти добавок розробляють і використовують за вмістом поживних речовин в основних кормах. Премікс - однорідна суміш подрібнених до необхідної крупності мікро добавок і наповнювача, яку використовують для збагачення комбікормів і виробництва білково-вітамінних добавок.

Комбікорми виробляють у розсипному, гранульованому і брикетованому вигляді. Основними складовими комбікормів є: фуражне зерно злакових і бобових культур; кормові відходи елеваторів, борошномельно-круп’яних і харчових підприємств; грубі корми трав’яне борошно; кормові дріжджі; продукти відходу олійно-екстраційного, крохмале-патокового, бродильного, цукрового і гідролізного виробництва; корми тваринного походження; мінеральна сировина; продукти хімічної і мікробіологічної промисловості. Всього сировинна база комбікормової промисловості налічує понад дві тисячі кормових засобів, з яких більше 80% виробляється безпосередньо у сільському господарстві.

Рецептура комбікормів розробляється галузевими науково - дослідними установами на основі узагальнення багаторічного науково-господарськогодосвіду годівлі сільськогосподарських тварин, а також з урахуванням природно-кліматичних особливостей різних регіонів країни. Рецепти є письмовою вказівкою на виготовлення комбікормів. їм присвоюють номери за видами тварин і птиці.

Нумерують рецепти двома числами, з яких перше означає вид і групу тварин, друге - порядковий номер рецепта для даної виробничої групи тварин і птиці. Обидва числа ставлять поряд через тире. Між знаком № і числом (або після числа) ставлять літерні знаки: ПК - повно раціонний комбікорм; К - комбікорм концентрат; БВД(БВМД) - білково- вітамінні (мінеральні) добавки;

ЗМЦ - замінник цільного (незбираного) молока;  П- премікси.

Вимоги до якості комбікормів для різних видів і груп тварин та птиці регламентують відповідними стандартами.

Гранулювання комбікормів збільшує їх об’ємну масу, знижує само сортування й розпилення продукту. В гранулах краще зберігаються вітаміни, мікроелементи, антибіотики, що сприяє кращому їх засвоєнню організмом тварин і птиці, а в результаті - підвищенню їх продуктивності. Гранульовані комбікорми виробляють для всіх видів тварин, птиці, риб. Виробляють гранули циліндричної форми діаметром 4,7; 7,7; 9,7; 12,7 та 19мм. Для гранулювання застосовують установки типу ДГ, Б6-ДГВ та ін. До складу установок входять гранулятор, охолоджувальна колонка, подрібнювач, сепаратор.

Комбікорми гранулюють сухим і вологим способами. Найпоширеніше сухе гранулювання, за якого розсипний комбікорм обробляють сухою парою при температурі 130-140°С, що подається у змішувач під тиском 0,35- 0,40МПа. Нагрітий до 50-70°С і зволожений до 15-18% комбікорм надходить у камеру пресування, де пресувальними роликами продавлюється крізь робочі каналиматриці, на виході з яких гранули відрізаються нерухомим ножем. Після преса гранули мають температуру 70-80°С. Потоком повітря вони спрямовуються в охолоджувальну колонку, на виході з якої їх температура має бути не більш як на 10°С вищою за температуру навколишнього середовища, при вологому гранулюванні комбікорм зволожується до 30-35% водою при температурі 70-80°С, після чого гранули обов’язково підсушуються, внаслідок чого дорожчає їх виробництво. Охолоджені гранули пропускають через сепаратори для відокремлення дрібних борошнистих часточок і подають на склад готової продукції.

Замість пари і води можна використовувати при гранулюванні комбікормів також рідкі в’яжучі речовини - мелясу, гідрол та ін. Найвигіднішим є виробництво крупних гранул діаметром 9,7- 19мм. При виготовленні гранул менших розмірів значно знижується продуктивність пресів і збільшуються витрати електроенергії.

Таблиця.9 Склад корму для годівлі свиней в господарстві

Для відгодівлі свиней в господарстві будемо використовувати повнораціоннікомбікорми, які будуть вироблятися на території господарства.

Виходячи з особливості фермерського господарства, я приймаю таку структуру поголів’я свиней на відгодівлі. Ця структура дає можливість господарству мати прибуток на протязі року.

Таблиць 10. Структура поголів’я свиней на відгодівлі

Корм, який споживається свинями на відгодівлі, починаючи з 25кг ваги і до забою, складає 90% вживаного корму в усьому виробничому циклі. Тому дуже важливе значення для зменшення витрат відгодівлі має високий показник використання корму. В зв’язку з тим , що свиней буду годувати одним повнораціонним комбікормом і ставлю завдання отримати максимальний середньодобовий приріст за період відгодівлі 650 - 850г. То для досягнення таких показників необхідно, щоб свині мали вільний доступ до годівниць і там постійно знаходився корм. Згідно вагової групи на кожну тварину необхідно мати таку кількість корму.

Таблиця "Ц* Раціон годівлі свиней комбікормом готовитися за таким складом.

2.7 Вибір і обгрунтування технологічної схеми приготування і роздачі корму

Основою ефективного розвитку галузі тваринництва є повноцінна годівля тварин, яка забезпечується виробництвом достатньої кількості кормів, як забезпечується виробництвом достатньої кількості кормів, зниженням втрат їхньої поживності під час заготівлі, зберігання, а також правильною підготовкою кормів до згодовування. Процес кормоприготування передбачає низку технологічних заходів різного спрямування. Вибір технології кормоприготування обумовлюється наявними кормовими компонентами та їх якістю, видом та віком тварин, прийнятим (заданим) типом годівлі. При цьому технологія кормоприготування в широкому розумінні цього визначення - це структура і послідовність способів та заходів обробки кормової сировини, мета яких одержати готові до згодовування корми.

Стосовно конкретних видів кормів багаторічним досвідом визначені раціональні технологічні заходи. Деякі з них є обов’язковими для більшості видів кормової сировини. Це - очищення та подрібнення. Крім того, для реалізації найбільш доцільної технології годівлі тварин обов’язковими є також операції дозування та змішування.

Процес кормоприготування полягає у виконанні технологічних операцій, спрямованих на надання сировині, що обробляється, нових властивостей. А машини, що виконують такі операції, називаються технологічним обладнанням. Крім технологічного обладнання, у процесі кормоприготування для переміщення об’єкту обробки від машини до машини чи його перевантаження використовується і допоміжне обладнання, яке забезпечує потоковість і безперервність, усуває ручну працю в процесі кормоприготування.

Стан здоров’я а також продуктивність тварин залежить, не тільки від якості, а й значною мірою від своєчасності отримання ними кормів. Комплекс робіт, пов’язаних із роздаванням кормів тваринам включає: завантаження їх у транспортні засоби - доставку кормів до місць згодовування - перевантаження у засоби роздавання - дозовану видачу в годівниці - очищення годівниць. Технологічна схема приготування і роздачі корму в моєму господарстві матиме такий вид.

Рис. 1. Технологічна схема приготування і роздачі корму в господарстві

2.8 Технологічний розрахунок лінії приготування і роздачі корму

.8.1 Визначення годинної продуктивності комбікормового цеху

Для обґрунтування вибору типорозміру та розрахунку кормоприготувального об’єкта необхідно знати добові потреби кормів для ферми, разовий обсяг їх видачі, продуктивність окремих технологічних ліній і кормоцеху в цілому. Враховуючи, що господарство має невелику кількість свиней, то даний кормоцех буде працювати для приготуванню корму іншим споживачам.

Добову витрату корму визначаємо за формулою:

де  - норма видачі 1-го виду корму на одну голову |«1 групи тварин, (приймають відповідно до кормового раціону ( табл. 11 )).

 - кількість тварин у j-й групі

 - кількість груп тварин з однаковою нормою видачі даного виду корму.

 = 4.2*500+5.5*500

 = 4850кг=4.85т

Добову кількість корму для ферми необхідно мати -4.85тони. Як видно із розрахунку ми маємо невелику кількість комбікорму, щоб завантажити комбікормовий цех роботою, приймаємо кількість корму для свиноферми на сім днів. Отже за робочу зміну цех повинен приготувати таку кількість комбікорму:

= GДоб * п,     (3)

де п - кількість днів . Приймаємо п = 7 днів

з = 4.85 * 7 = 33.95т.

Продуктивність технологічної лінії комбікормового цеху визначаємоза виразом:

(4)

де Тi - тривалість обробки певного виду корму або приготування кормової суміші, год. Приймаємо тривалість роботи цеху по приготуванню корму для свиней Тi = 21год.

= 33.95 / 21 = 1.61т/год

Продуктивність технологічної лінії по приготування комбікорму складає -1,61т/год.

Виходячи із необхідної продуктивності технологічної лінії приймаємо комбікормовий агрегат «КУ-1» продуктивністю 1 - 1,5 т/год. [11] виробництва «ПромСельПроект» м. Миколаїв. Вибір цього комбікормового агрегату став тому, що він має просту будову, надійний в роботі, легко налаштовується на різні режими роботи, можна приготовляти комбікорми для різних груп тварин, для монтажу можна використовувати любе приміщення, а також на відкритих площадках.

.8.2 Вибір і розрахунок обладнання для транспортування і роздачі корму

Вибір транспортного засобу для транспортування комбікорму від цеху до ферми можна виконувати різними транспортними засобами. Для свого господарства буду вибирати універсальний транспортний засіб, який можна буде використовувати і на інших роботах. Із доступного на сьогоднішній день транспортного засобу є тракторний напівпричіп НТС-5А, який призначений для перешзенм сипучих і штучних вантажів і трактора ЮМЗ-8040ЖГ Має конструктивну можливість кріплення завантажувального шнека в задній частині кузова з приводом від гідромотора, продуктивністю доЗОт/год. Кількість вантажу, яку може доставити завантажувач сухих кормів НТС-5А, за один рейс становить:

= V*з*р         (5)

де V- місткість кузова транспортного засобу, м3V= 7м3 [11]

з - коефіцієнт заповнення бункера, з = 0,8-1 р - щільність корму, кг/м3р = 600кг/м3 [ 6 с.159 ]

= 7*0,9*600 = 3780кг = 3,78т

Визначаємо тривалості рейсу по перевезенню комбікорму від цеху до прийомного бункера годівниці на фермі:

  (6)

Завантаження транспортного засобу комбікормом здійснюється за допомогою шнекового завантажувача з продуктивністю 20 т/год. [11]

Тривалість навантаження становить

  (7)

Де Wнaв - продуктивність завантажувального пристрою

(згідно технічної характеристики) Wнав=20т/год. [11]

нав = 3,78/20нав=0.19год

Тривалість їзди складає:

                                  (8)

де L-відстань перевезення, L= 2км [10]

 - середня транспортна швидкість транспортного засобу Приймаємо = 25км/год [11]

Тривалість розвантаження комбікорму становить:

роз. = 3,78/ 30роз =0,13год.

додатковий час складає:

-дод - час на додаткові роботи, tдод= 0,2год                               [6]

Тривалість рейсу становить:

Тр = 0,19 + 0,16 + 0,13 + 0,2 = 0,68год

Привезення корму будемо проводити один раз в сім днів, отже загальна кількість корму буде становити:

= GДоб*n,                   (9)

де n-кількість днів запасу корму n= 7 днів

= 4,85 *7 = 33.95т.

Як видно із розрахунків недільний запас корму відповідає трьом дням роботи комбікормового агрегату.

Для перевезення заданої кількості вантажу необхідно виконати таку кількість рейсів:

 Q /Gрейс,           (10)

 33.95 /3,78= 8.98

Приймаємо девять рейсів.

Тривалість роботи становитьзаг=Tp*Zp=

заг=0.68*9=6.12год.

Визначаємо кількість транспортних засобів (час зміни приймаємо 7год.

Ктр=

Ктр=

Для перевезення необхідної кількості корму необхідно мати один причіп завантажувач НТС-5А.

Привезений корм завантажуємо в прийомний бункер . Визначаємо об’єм прийомного бункера. Для стабільного надходження кормів до годівниць приймаємо семиденний запас корму в бункері. Розрахунок виконуємо по добовій видачі корму і вона складає 4.85 тони.

=62.8M3

Враховуючи що тварини утримуюця в чотирьох приміщеннях необхідно мати коло кожного приміщеня по бункеру .

Визначаємо необхідний об’єм бункера який буде розміщений коло кожного приміщеня

=V/a

де а - кількість приміщень а= 4

=62.8/4=15.7м3

Корма від бункера - накопичувача надходять до годівниці бункерного типу «Тубомат - ТОР» ПО «Техна» за допомогою транспортної спіралі «Модель-1». Годівниця розрахована для годівлі ЗО - 50 свиней. Корм в годівницюнадходить постійно по мірі споживання свинями

.9 Технічна характеристика обладнання лінії приготування і роздачі корму

Для приготування корму використовуємо комбікормову установку « КУ-1», яка знаходиться на території току господарства. [11]

Таблиця. 12. Технічна характеристика комбікормової установки «КУ-1»

Для перевезення кормів від комбікормової установки до свинарника, використовуємо тракторний напівпричіп самоскидний НТС-5А, який обладнаний спеціальним завантажувальним пристроєм [11].

Таблиця. Ц. Технічна характеристика спеціального тракторного напівпричепа самоскидного НТС-5А

Транспортування корму від комбікормової установки до бункера -Живильника ТБО275-2 здійснюється за допомогою трактора ЮМЗ - 8040.2М. [11]

Таблиця .14. Технічна характеристика трактора ЮМЗ -8040.2М.

Корм для годівлі свиней завантажуємо в бункер - живильник «ТБ0275-2»

Таблиця .15. Технічна характеристика бункера - живильника «ТБ0275-2»

Корм від бункера - живильника за допомогою транспортної спіралі «Модель -1» надходить в накопичувальні бункери годівниць, кількість корму в бункері становить добову видачу згідно раціону. [11]

Таблиця 16. Технічна характеристика транспортної спіралі «Модель -1»

Таблиця 17. Технічна характеристика годівниці «ТУБОМАТ - ТОР»

.10 Визначення площі комбікормового цеху

Площу кормоцеху розраховуємо виходячи з виробничих, санітарних і протипожежних вимог, комбікормовий цех поділяють на виробничі та допоміжні приміщення. У виробничих приміщеннях розміщують машини й обладнання технологічних ліній. При цьому необхідно забезпечувати найкоротші шляхи переміщення кормів із найменшою кількістю перевалочних операцій; максимальне скорочення кількістю комунікаційних мереж (водо- паропровідних, каналізаційних, електричних); зручність для обслуговування і ремонту обладнання при найменших експлуатаційних витратах; дотримання всіх норм охорони праці та протипожежних вимог.

Площу комбікормового цеху визначаємо за формулою:

- F1 + F2+ Fз+ F4+F5,                                  (11)

де F1 - площу, яку займають машини та обладнання, м2 [див. табл. 13]- площа, необхідна для роботи обслуговуючого персоналу, м2з - площа між машинами, а також проходів, м2- площа допоміжних приміщень, м2- площа сховищ для кормів, м2.

Площу, яку займає обладнання беремо із габаритних розмірів обладнання.

= а * в,                                    (12)

де а- довжина обладнання, м. в- ширина обладнання, м.

= 2,35* 1,1= 2,6м2

Площа F2 обчислюємо залежно від кількості робітників nр, що одночасно працюють у цеху:

F2 = ƒ*nр                               (13)

де ƒ - необхідна площа для одного робітника кормоцеху,

ƒ р = 4 - 5м2 Приймаємо - 4м2р - кількість робітників (згідно технічної характеристики [див. табл. 13] складає nр = 1).

= 4 * 1 = 4м2

Площу Fз визначають за такими нормами: ширина основних проходів повинна бути не менше 1,2 - 1,5м, а проходів у допоміжні приміщення - 1,0м,проходи між машинами - 1,5м, а відстань від машин до стінок - 0,5 -0,7м. Отже загальна площа становить:

= 1,3* 2,35 + 1 * 2,35+ 1,5 * 3 + 0,5 * 8

з = 13,91м2

Площу F4 приймають із таких розрахунків: кімната відпочинку 15 -20м2 ; душова 5- 7м2; лабораторія 7 - 10м2.

=15 + 5 + 7 = 27м2

Площа F5 зумовлюється розмірами місткостей для нагромадження кормів. В нашому випадку забір вихідних компонентів будемо здійснювати за допомогою пневморукава, а вихідні компоненти будуть розміщуватися в складському приміщенні.

Отже загальна площа комбікормового цеху становить :

= 2,6 + 4 + 13,91 + 27 = 47,51м2

Отже загальна площа комбікормового цехустановить 47,51м2

2.11 Розрахунок освітлення комбікормового цеху

Для забезпечення роботи робітників в цеху необхідно встановити крім природного освітлення і штучне. Це один із суттєвих факторів мікроклімату, який впливає на продуктивність праці працюючих. Освітлення повинно відповідати нормам технологічного проектування, для освітлення приміщень доцільно максимально використовувати денне світло. Розрахунок освітлення проводимо виходячи із розмірів цеху.

Розрахунок природного освітлення проводимо виходячи із розмірів і кількості вікон.

Освітлювальну площу вікон Fв визначаємо через площу підлоги Fвд та нормативні коефіцієнти природного освітлення ас [ 6. дод.24].

=Fпд*ас           (14)

де ас - нормативний коефіцієнти природного освітлення ас = 0,10

в =47,51 *0,10 = 4,75м2

Кількість вікон nв дорівнює:

в-Fв/ fв (15)

де fв - площа одного вікна, м2. Приймаємо розміри вікон 2м на їм.

в = 2* 1 = 2м2

в = 4,75 / 2 = 2,4

Приймаємо два вікна розмірами 2м на їм.

Для штучного освітлення приміщень розраховуємо кількість електричних ламп. Кількість освітлювальних ламп визначаємо за питомою світловою потужністю.

де Щ - потужність однієї лампи, Вт; Nл = 150Вт.- пйтома потужність на освітлення, Вт / м2.

= 7 Вт / м2[ 6. дод.25]

Приймаємо дві лампи розжарювання, які будуть розміщуватися в світильниках серії «СХЛ» і розраховані для роботи в приміщеннях з наявністю вибухонебезпечного пилу.

Рівень освітлення залежить від типу світильника та відношення відстані між світильниками до висоти Нп їх підвішування над поверхнею, яку вони освітлюють.

Визначаємо висоту світильників:

Нп = Н - (1П +hР),    (17)

де Н - висота приміщення, м.

П - довжина підвіски,м.р- відстань від підлоги до освітлюваної поверхні. hр= 0,8 -1,2м

П =(0,2- 0,25) *Н0,   (18)

де Но - відстань від стелі до поверхні освітлення, м

П = 0,2 * 1 = 0,2м

Нп=5,5 - (0,2 +0,8) = 4,5м

Світильники розміщуються на висоті 4,5м. при однорядному розміщенні.

2.12 Зведена відомість машин і обладнання для механізації технологічних процесів на фермі

Для проведення робіт на фермі, господарству необхідно мати такі засоби механізації.

Підтримання мікроклімату в середині приміщення відбувається за допомогою відкриття клапанів, які розміщуються в стінах приміщення, а в літній період тварини будуть знаходитися на вигульних площадках, які розміщуються поблизу приміщень. При необхідності в середині приміщення можна встановити теплогенератори повітряні NG-LE75.

Технологічна лінія водопостачання складається із водозабірної скважини, де за допомогою погрузного насоса типу ЕЦВ здійснюється забір води і подається до водонапірної башти типу БР. Далі вода за допомогою тупикової водопровідної мережі, яка виконана із пластмасових труб транспортується до споживачів. Напування тварин виконується за допомогою соскових напувалок АС-Ф-25.

Видалення гною із приміщення де утримуються свині буду здійснювати за допомогою бульдозерної навіски БН-1А, яка агрегатується з трактором ДТ-75. Навантаження гною будемо проводити за допомогою трактораМТЗ-82 на якому змонтований навантажувач ПСН-1. Транспортування гною до гноєсховища будемо проводити за допомогою агрегату трактора МТЗ-82. і напівпричіпа ПСТ-6. [11]

Для забезпечення механізації технологічних процесів на фермі необхідно мати такі машини і обладнання:

Таблиця .18, Машини і обладнання для механізації ферми

Вибір цієї техніки зумовлений її універсальністю можливістю застосовувати при виконанні інших робіт. Використання мінімальної кількості машин і обладнання в технологічних лініях дає змогу повністю механізувати технологічні процеси, на фермі при невеликій кількості робочої сили, при цьому підвищується продуктивність праці і знижується собівартість продукції.

3. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

.1 Зоотехнічні вимоги до технологічного процесу приготування і роздачі корму

Свині - всеїдні тварини з шлунково - кишковим типом травлення. їх організм вимагає надходження з кормами повноцінних білків, багатих незамінними амінокислотами, в першу чергу лімітуючи ми: лізином, метіоніном, циститом. Останні дві - взаємозамінні, тому їх нормують сумарно. Свині, особливо молодняк, майже не синтезують вітамінів групи «В». Вони погано перетравлюють клітковину, тому її кількість в раціонах обмежують до 10-12% від сухої речовини у дорослих тварин і 7-8% - у молодняка.

З метою забезпечення високоефективного використання поживної цінності більшість кормів необхідно заготовляти і готувати до згодовування відповідно до діючих стандартів або зоотехнічних вимог, які враховують фізіологічні особливості тварин. Сутність цих вимог полягає у наступному.

Збирати кормові культури необхідно в період , коли вони мають найбільшу врожайність та поживну цінність. Якість кормів визначається не лише їх поживною цінністю, а й наявність (або відсутністю) в них баластних, некорисних чи інколи навіть шкідливих включень. Останні можуть спричиняти травмування чи отруєння споживачів, знижувати ефективність роботи та надійність технологічного обладнання.

Для попередження таких явищ корми в процесі підготовки до згодовування очищають. Для високоефективного використання кормів важливим є забезпечення оптимальної крупності кормових часток, що залежить від біологічного виду та віку тварин і птиці, а також від виду кормової сировини й характеру використання кормів(згодовування роздільне чи в складі кормових сумішей, у розсипному стані чи у вигляді гранул або брикетів).

Технологічна лінія приготування і роздачі комбікорму працює таким чином. Комбікормова установка «КУ-1» призначений для приготування розсипних комбікормів із зерна і білково - вітамінно-мінеральних добавок (БВМД) промислового виробництва в умовах ферм і господарств. Установка складається з: приймального бункера, бункера вихідних компонентів, розділеного перегородками на п’ять відсіків, молоткової дробарки, пневмозавантажувача, вагові дозатори. З приймального бункера вихідні компоненти за допомогою завантажувального шнека подаються до розподільного шнека, де проходить процес завантаження бункерів вихідних компонентів, необхідний бункер відкривається за допомогою задвижки і дана маса його завантажує, до необхідної ваги, яка встановлена. В приймальний бункер компоненти будуть завантажуватися за допомогою пневмотранспортера, можливе завантаження і вручну.

Далі вихідні компоненти за допомогою забірного і завантажувального шнека завантажуємо бункер ваговий, який обладнаний тензометричними вагами і здійснюємо дозовану подачу компонентів, згідно раціону годівлі. Після цього вихідні компоненти за допомогою завантажувального шнека надходять в зерновий бункер. Зерновий бункер призначений для забезпечення безперебійної роботи молоткової дробарки.

Дробарка подрібнює вихідну сировину(зерно) і водночас змішує компоненти, кільцеве решето, встановлене в корпусі дробарки, центрується і фіксується упорами, розміщеними на плиті задньої стінки. Кришка має порожнину для подачі зерна від дозаторів у дробильну камеру. В порожнині передбачено два поворотні клапани, за допомогою яких сировина від двох крайніх дозаторів може спрямовуватись у камеру подрібнення або безпосередньо на змішування, якщо сировина не потребує додаткового подрібнення. На бічній стінці корпусу дробарки є вибухорозрядний пристрій, фланець якого закритий мембраною із латунної фольги завтовшки 0,15

Установка оснащена магнітним сепаратором, розміщеним між виходом продукту з шнека і завантажувальною горловиною верхнього шнека. У нижній частині вертикального комбінованого шнека витки великого діаметра, внаслідок чого забезпечується додаткове перемішування корму.

Технологічний процес приготування комбікормів відбувається так. Компоненти за допомогою пневмотранспортера завантажуються у відповідну секцію (їх п’ять) над дозаторного бункера.

Перед початком роботи (в ручному режимі) тарують дозатори. Для цього на дробарку встановлюють налагоджувальну кришку для відбирання проб. Виконують розрахунок і виставляють ручку дозаторів та робочу кришку дробарки. Перемикачем на панелі шафи керування встановлюють автоматичний режим роботи, а за датчиком - номінальне завантаження приводу ротора і вмикають установку. Режим завантаження контролюють за індикатором, розміщеним на панелі шафи керування.

Із наддозаторного бункера компоненти каналом у передній кришці подаються в камеру подрібнення. Подрібнений продукт просівається крізь решето, горизонтальним і вертикальним шнеками подається в бункер - нагромаджувач. При цьому в процесі подрібнення і транспортування відбувається переміщенням компонентів.

Якщо в рецепт комбікорму входять компоненти, що не потребують подрібнення, то вони за допомогою поворотних планок спрямовуються поза камерою дробарки безпосередньо на горизонтальний шнек. Змішування їх з іншими компонентами відбувається в процесі транспортування. Приготовлений корм завантажується в бункер готової продукції, а далі за допомогою шнека завантажувального корм надходить в транспортний засіб НТС-5А і транспортується до прийомного бункера, який розміщується біля свинарника. Завантажуємо бункер кормом, з бункера корм надходить до накопичувальних бункерів, які розміщуються в середині приміщення. В нижній частині бункера розміщується дозатор і годівниця.Годівниця обладнується кришкою, яка шарнірно прикріплена до годівниці. Кінематичнез’єднання з дозатором кришка має пружину для закриття годівниці. Принцип роботи автоматичної годівниці дозатора такий. Щоб спожити корм тварина рилом піднімає кришку і корм дозованою порцією попадає в годівницю. Відійшовши від годівниці під дією пружини кришка закривається, а дозатор заповнюється новою порцією корму.

.2 Графік роботи обладнання і машин технологічної лінії

Для своєчасної підготовки кормів до згодовування й ефективного використання комбікормового цеху необхідно раціонально узгодити роботу всього комплексу машин та обладнання. Планування роботи обладнання технологічної лінії розпочинають із урахування зоотехнічних і санітарно - гігієнічних норм, розпорядку робочого дня на фермі, рівномірності завантаження машин і обслуговуючого персоналу при роботі в одну зміну з мінімальною кількістю обслуговуючого Персоналу. При цьому треба уникати пікових навантажувань.

Побудову графіка починаємо по ходу технологічного процесу, узгоджуючи завантаження. Для побудови графіка роботи обладнання необхідно знати: час роботи обладнання протягом зміни або доби, продуктивність машин і обладнання, об’єм роботи який необхідно виконати. На графіку показуємо час роботи обладнання, він може бути показаний як непереривною лінією так і переривистою, якщо машина зупинялася.

Час роботи основних машин відкладають по осі абсцис верхнього графіка, а по осі ординат нижнього відмічають споживану потужність цими машинами. Для кожної машини відкладають ординату, рівну споживаній потужності в період роботи і має своє особливе позначення.

Графік дає змогу визначити максимальні навантаження технологічної лінії, час на який вони припадають.

Для підтримання обладнання в робочому стані необхідно проводити технічне обслуговування, ремонт вузлів і агрегатів. Для полегшення проведення цих робіт я пропоную кернер комбінований. Він призначений для нанесення і проведення розміток під час робіт пов’язаних з свердлінням вузлів і агрегатів. Складові частини кернера комбінованого: корпус, бойок, пружина, рукоятка і гвинта.

Даний пристрій працює так. Кернер встановлюємо на те місце де необхідно нанести мітку. Працівник в одній руці тримає рукоятку кернера, а в іншій молоток. Вдаряючи по корпусу молотком, зусилля від удару через пружину плавно передається на бойок, хід бойка обмежується стопорним гвинтом. А на деталі залишається мітка для подальшого обробітку.

Після закінчення роботи пристрій очищаємо, змащуємо бойок оливою і пристрій буде готовий до наступної роботи.

4. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

.1Технічне обслуговування машин і обладнання в тваринництві

Постійну готовність машин і обладнання до роботи забезпечує планово- запобіжна система технічного обслуговування, яка включає комплекс заходів, запобігаючий передчасний вихід обладнання із роботи, обслуговування проводиться по розробленому і затвердженому графіку в залежності з нормативними строками. В планово-запобіжну систему Т.О. входять: обкатка, щоденне і періодичне технічне обслуговування, періодичний огляд, ремонт і зберігання машин. Найбільша трудоємкість до 70% приходиться на щоденне технічне обслуговування.

ІЦ.Т.О. включає зовнішню очистку, перевірку і затяжку кріплень, ліквідацію підтікання, перевірку наявності і якості мастила, роботу органів.

Проводять так же два вида технічного обслуговування: Т.О.-1 і Т.О.-2, виконують після напрацювання машиною встановленого часу роботи.

Т.О. -1 для більшості машин проводять один раз в місяць. Включає заміну масла, змазування, регулювання і перевірку механізмів, миття і дезінфекцію обладнання, заміну окремих вузлів і деталей, ліквідацію поломок.

Т.О.-2 проводять для складних машин і обладнання в залежності від конструкції і призначення машин один раз в шість місяців або один раз в рік.

Впровадження комплексної механізації робіт на фермах створює великі можливості для збільшення виробництва продукції тваринництва і підвищення ефективності цієї галузі, вона передбачає використання комплексу машин і обладнання, розрахованих на виконання всього технологічного циклу виробничого процесу. Всі машини і обладнання технічно пов’язані між собою і діють в безпосередньому контакті з органами тварин. Техніка працює на фермах не сезонно, обслуговує тварин протягом всього року безперервно у визначений час. Несвоєчасне виконання процесу, зупинка машин навіть накілька годин порушує функціональні процеси в організмі тварин, що позначається на їх продуктивності і приносить господарству великі збитки.

Майже всі машини працюють в умовах, які сприяють спрацюванню деталей: висока вологість повітря, підвищена концентрація пари і газу. Агресивне середовище викликає корозію металу, деформацію, руйнування і підвищене спрацювання вузлів і деталей машин. Для забезпечення постійної готовності машин і обладнання застосовується планово - запобіжна система технічного обслуговування і ремонту. Відповідно до цієї системи технічного обслуговування і ремонт машин повинні проводитися після визначеної кількості годин або обсягу роботи відповідно до заздалегідь розробленого плану - графіка.

Щоденне технічне обслуговування машин виконують механізатори, які на них працюють, або слюсарі, які працюють на фермі. Це основний вид обслуговування, який забезпечує безперервну роботу машин. Складається з таких операцій: очищення машин від бруду і залишків кормів чи перероблюваного продукту, перевірки і затяжки кріплень, усування протікання води, пропуску пари, повітря, мащення вузлів, виявлення шумів, характерних для несправних машин та усунення їх причин, перевірки дії автоматичних і заземлюючих пристроїв. Без виконання операцій щоденного технічного обслуговування машину використовувати не можна.

Періодичне технічне обслуговування №1 виконують після того, як машина відпрацює проміжок часу, встановлений для кожної машини. Крім операцій щоденного технічного обслуговування, виконують ряд складних операцій: заміну мастила в картерах і редукторах, очищення і миття технологічного обладнання, регулювання натягу пасів і ланцюгів та інше.

Періодичне технічне обслуговування №2 виконують при обслуговуванні більш складних машин і агрегатів. Часто строк його проведення збігається з сезонним технічним обслуговуванням. Крім операцій технічного обслуговування №1, виконують більш складні і відповідальні операції: генеральне очищення і миття всього технологічного обладнання, дчшценнякотлів від накипу та інше. При цьому перевіряють технічний стан машин з метою виявлення потреби в ремонті.

Сезонне технічне обслуговування включає: заміну спрацьованих і поламаних деталей та вузлів новими або відремонтованими, регулювання і мащення всіх вузлів, обкатку і усунення виявлених дефектів. Після проведення сезонного технічного обслуговування машини передають завідуючому фермою або особі, відповідальній за їх обслуговування. Непридатні для експлуатації вузли, агрегати і машини відправляють на ремонт.

Досвід господарств показує, що найбільш ефективною формою організації технічного обслуговування машин є створення в господарствах спеціалізованих ланок слюсарів на чолі з майстрами - наладчиками. При цьому передбачається обладнання на кожній фермі стаціонарного пункту технічного обслуговування, укомплектованого необхідним інструментом і обладнанням. Пункт технічного обслуговування організовують окремо або в одному з приміщень ферми. В ньому зберігають найбільш ходові запасні частини, якими замінюють несправні деталі без повного розбирання вузлів та агрегатів, необхідне обладнання, контрольно - вимірювальний інструмент, пристрої і просту діагностичну апаратуру. На невеликих фермах замість пунктів технічного обслуговування організовують робоче місце - пост слюсаря ферми. Робоче місце обладнують верстаком - стендом, стелажем, мийною ванною, ручним пресом, а також забезпечують необхідними матеріалами, інструментами та пристроями. Робоче місце слюсаря повинно мати окремий вхід, добре освітлення, цементову або дерев’яну підлогу і опалення.

4.2 Організація охорони навколишнього середовища і безпека життєдіяльності на фермі

Перед початком роботи потрібно перевірити і впевнитись у правильному складанні і монтажі машин та обладнання, справності їхніх вузлів і механізмів, надійності захисних пристроїв та ізоляції контактів і з’єднань, наявностізаземлення. Перед пуском машини слід впевнитися, що ні для кого з присутніх це не створює небезпеки. Потім вручну провернути робочий орган, переконатися у відсутності сторонніх предметів у робочій камері і подати сигнал про пуск машини.

У процесі пробного пуску впевнюються, що напрямок руху чи обертання робочих органів відповідають даним, наведеним у технічній характеристиці машини. Огляди, заміну робочих органів, їх регулювання, змазування, налагодження та ремонт слід проводити лише після зупинки машини і вимкнення з електромережі. При цьому на силовій шафі та пульті керування потрібно вивісити таблички «Не вмикати». Варто також передбачити заходи, що запобігають самочинному провертанню механізмів: той чи інший механізм або робочий орган блокують або фіксують. Обов’язково потрібно фіксувати підняті кришки. Освітлення робочих місць має бути достатнім для безпечної роботи. Для місцевого освітлення робочих місць під час розбирання і регулювання машин слід користуватися переносними лампами з напругою струму не більше 36В. Сама ж лампа має бути оснащена захисною дротяною сіткою. Проходи біля машин та агрегатів завжди мають бути вільними, а підлога рівна, суха і чиста.

До роботи по обробці гною допускаються робітники, які досягли 18 років, знайомі з будовою технологічного обладнання і процесами обробітку, ,які пройшли інструктаж і здавши техмінімум. Всім працюючим на технологічній лінії видалення і утилізації гною необхідно зробити необхідні щеплення.

Обслуговуючий персонал повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту, справним інструментом, пристроями і механізмами, спецодягом. До роботи зв’язаної з контактом зі стічними рідинами не допускають працюючі які мають рани, порізи і cсадини на руках. Обслуговуючий персонал, працюючий на обладнанні під тиском, повинні мати спеціальні пропуски. Всі робочі місця повинні мати медичну аптечку, мило, полотенце. Люки колодязів, камер, траншей повинні бути закриті кришками і плитами, а в них повинні бути скоби для спуску людей. Ремонт колодязів іарматури повинні проводитися бригадою, яка складається не менше чим із трьох робочих, забезпечені противогазами, лампами АБВК, запобіжними поясами і вірьовками, переносними вентиляторами, акумуляторними прожекторами, крючками і ломами для відкривання кришок. Під час проведення робіт категорично забороняється курити, використовувати відкрите полум’я в колодязях, прийомних резервуарів, ємкостях для мулу або осадку, самопливних закритих колекторах і других місцях можливого накопичення газів. Перед спуском робітника в місця з можливим накопиченням газів там попередньо перевіряти наявність газу, опустив лампу АБВК. Категорично забороняється перевіряти відкритим вогнем. Гази видаляються нагнітанням повітря за допомогою вентилятора, якщо гази не можуть бути повністю видалені, то в таких випадках дозволяється проводити ремонтні і другі роботи, крім тих, які викликають іскри, тільки в противогазах. Під час обслуговування і ремонту обладнання систем обробітку гною забороняється курити. Приймати їжу можна тільки після ретельного миття рук і обличчя з милом і в спеціально відведених місцях.

Вихідну сировину слід завантажувати в приймальні бункери до рівня, що не перевищує встановлений, а в робочу камеру на переробку подавати рівномірно, відповідно до продуктивності машини або за показами контрольних приладів. Неприпустиме проштовхування матеріалу руками під пресувальний механізм, бітери чи в горловину бункера або робочої камери. У разі завалу потрібно увімкнути зворотній хід того чи іншого механізму або зупинити машину, вимкнути рубильник і лише після цього очистити робочі органи чи камеру. Заборонено стояти у зоні розвантаження продукту. Зупиняти машину можна тільки після повного видалення продуктів обробки, завантажених у робочу камеру. На робочих місцях з машинами для подрібнення сухих кормів неприпустиме нагромадження пилу, оскільки це створює вибухонебезпечну ситуацію.

Забороняється промивати резервуари, насоси, трубопровідну арматуру і шланги поблизу водойомів. Ці роботи виконують в спеціально відведенихмісцях. В випадку тяжкого отруєння потерпівшого необхідно швидко винести із зони і викликати лікаря.

Гноєсховища, сечозбірники, котловани, колодязі, ями на території ферм огороджують, щоб в них не могли впасти люди і тварини. Люки повинні виступати над рівнем землі не менш як на 0,8м і бути постійно закритими кришками. Огородженню підлягають також пожежні водойми, силосні ями і траншеї. Територія ферми має бути огороджена і належним чином озеленена.

На кожній тваринницькій фермі обладнують установки для видалення гною, є каналізація, а також система вентиляції відповідно до норм технологічного й санітарного проектування.

Всі струмоведучі частини електродвигунів тваринницького обладнання і машини повинні мати електрозахист, не струмоведучі - надійно заземлені.

Доїльні установки, годівниці для рідких кормів, обладнання для приготування вологих мішанок і первинної переробки продукції тваринництва обладнують пристроями механізованого або автоматизованого миття водою або мийними розчинами.

Резервуари, бункери, місткості змішувачів, запарників для рідких і сипких кормів обладнують пристроями, що контролюють рівень заповнення місткостей, а також приладами для обслуговування цих пристроїв, крім випадків, коли можливий безпосередній доступ і безпечний візуальний контроль.

Причіпні і напівпричіпні знаряддя з робочими місцями операторів обладнують системою звукової чи світлової сигналізації для прямого та зворотного зв'язку з оператором агрегатованої машини. Висота розміщення завантажувальних і приймальних горловин стаціонарного обладнання повинна забезпечувати зазор із вивантажувальними лотками завантажувачів і роздавачів у межах до 100мм.

Змивання у каналізацію слід проводити закритим способом, що забезпечує можливість нагляду та очищення від засмічення, а також захист навколишнього середовища від забруднення.Вентиляційні канали, а також водо- і паропровідні труби та інші подібні комунікації, розміщені над робочою зоною оператора і над проходами, повинні мати теплоізоляцію і бути обладнані конденсатовідводами.

З урахуванням вимог до майданчиків, сходів і переходів, механізми і органи керування агрегатів, що потребують обслуговування на висоті, обладнують східцями-підніжками, відкидними або стаціонарними площадками, сходами, переходами з рифленою чи обгумованою опорною поверхнею.

Теплогенеруючі агрегати обладнують автоматичним і ручним керуванням, а також запобіжними клапанами для гасіння вибухової хвилі, якщо в конструкції машин не передбачені інші вибухо - безпечні засоби. Розміщують клапани, так щоб було безпечно обслуговуючому Персоналу.

Електроприводи та електрообладнання повинні повністю відповідати загальним вимогам електробезпеки при даних умовах роботи та експлуатації.

Кормоприготувальні машини в цеху треба встановлювати так, щоб технологічні проходи відповідали нормам.

У кормоцехах, де розташовані коренемийки, мийки-подрібнювачі, влаштовують загальну і місцеву каналізацію, бетонують поли з похилом до відстійників, біля машин розмішують іумові килими або дерев’яні настили. Приміщення, де встановлені кормодробарки, обладнують вентиляцією.

Робочі місця, розташовані від рівня підлоги на висоті понад їм, повинні мати бар’єри висотою не менше їм. Східці драбин і металеві площадки виконують із рифленої сталі. Для механізації транспортування і роздавання кормів використовують мобільні й стаціонарні роздавачі. Під час роботи кормороздавачів у кормових проходах забороняється перебувати людям.

Щоб запобігти отруєнню людей і тварин випускними газами від працюючого трактора, треба швидко роздати корм, вивести трактор із приміщення і провентилювати останнє.

При застосуванні норій, стрічкових транспортерів необхідно стежити за тим, щоб люки, натяжні пристрої були закриті захисними ґратами, кожухами,приводні станції транспортерів і норій огороджені, металеві частини - заземлені.

При експлуатації гноєзбирального обладнання і транспортерів біля пускових кнопок гноєзбирального обладнання вішають таблички з попереджувальними написами: „Стороннім особам включати установку (транспортер) забороняється!”, „При роботі з машиною будь обережним” та інші.

Забороняється виконувати ремонтні й регулювальні роботи, а також змащувати поворотні зірочки транспортерів у період роботи транспортера.

Територія ремонтних майстерень, виробничих, санітарно-побутових та інших приміщень повинна відповідати технологічному процесу ремонтного виробництва та вимогам санітарних норм проектування. Поверхня має бути вирівняна й спланована так, щої забезпечити відведення стічних вод до водостоків від будівель, майданчиків, проїздів та пішохідних доріжок.

Усі зовнішні входи та виходи у виробничі приміщення повинні бути обладнані тамбурами для запобігання протягам. Дахи та карнизи будівель у зимовий час слід регулярно очищати від снігу та льоду.

На тваринницьких фермах з метою протипожежної безпеки слід обладнувати протипожежні пости. У кожному приміщенні ферми на 100м2площі повинен бути встановлений один вогнегасник, а біля кожного приміщення встановлений ящик із піском, бочка з водою та змонтовано протипожежний щит.

.3 Заходи по охороні навколишнього середовища

Персонал, який доглядає тварин, повинен бути проінструктований про засоби особистої гігієни, а також правила поводження з тваринами, особливо із заразнохворими.

Перед входом у тваринницьке приміщення та на в’їзді до ферми створюють санітарно- гігієнічні пропускні пункти. Працівники тваринництва повинніпроходити медичні огляди перед вступом на роботу і потім профілактичні огляди один раз на квартал.

Споруди ферми неможна будувати на ділянках з високим стоянням підземних ґрунтових вод та на заболочених землях.

Тваринницьку ферму слід розміщувати на певній санітарно-захисній зоні від населених пунктів, яка для ферм великої рогатої худоби складає як мінімум 300м.

Дороги, проїзди та пішохідні проходи на території тваринницьких ферм повинні бути вільними для руху, без вибоїн, ям і достатньо освітлені. Небезпечність відходів тваринництва пов’язана з наявністю в них шкідливих хімічних, мінеральних, органічних сполук, збудників інфекційних і інвазійних хвороб. Специфічний неприємний запах гною і його фракцій зумовлений вмістом у ньому цілого ряду таких хімічних сполук, як аміни, сірка, меркаптани, різні кислоти, індол, скатол, метан, аміак, скатол, метан, аміак, сірководень, метиламін та інші. Певну санітарно-епідеміологічну небезпеку становлять суспендовані, органічні речовини, велика кількість яких міститься у відходах тваринництва. При надходженні значних концентрацій таких відходів у водоймище в ньому можуть загинути риба, та інші істоти, що населяють водоймища; при випусканні у ліс спостерігається вигоряння цілих ділянок його; при потраплянні у поле уповільнюється розвиток і ріст сільськогосподарських культур, знижується врожай і якість вирощеної продукції.

Небезпека подальшого забруднення навколишнього середовища у зв’язку з розвитком промислового, фермерського і приватного тваринництва потребує розробку і впровадження ефективних природоохоронних заходів. Йдеться про охорону повітряного басейну, ґрунту, поверхневих і підземних вододжерел.

До ефективних заходів, спрямованих на запобігання забрудненню відходами тваринництва: атмосферного повітря, ґрунту, рослинності та водоймищ у зоні розміщення тваринницьких комплексів, ферм, приватних господарств і місцьутилізації гною, відноситься створення санітарно - захисних зон між цими об’єктами.

Для ферм санітарно-захисні зони становлять 200-300м. Категорично забороняється будувати тваринницькі приміщення ближче ніж на 100-150м. від річки або ставка. їх слід розміщувати нижче селища за течією річки. Розриви між окремими фермами повинні бути не меншими 200м. Ветеринарні приміщення слід будувати на відстані від житлової зони і ферм, не меншій 300м, скотомогильники - не ближче як за 1км від осель і вододжерел. Хліви, вбиральні , ящики для сміття повинні бути віддаленні від житлового будинку не менше як на 15-20м, від колодязя не менш як на 20м. Гноєсховища слід виносити за межі господарського двору ферми на відстань не меншу 100 м від тваринницьких приміщень і вододжерел. Заслуговує на увагу озеленення територій тваринницьких комплексів, ферм та індивідуальних садиб, а також санітарно-захисних зон від цих об’єктів. У цих зонах найкраще саджати дерева і кущі окремими смугами завширшки 30-40м з розривами між ними близько 100м. Користь від зелених насаджень дуже велика. Рослини поліпшують мікрокліматичні умови господарчих територій, затримують пил і деякі шкідливі для здоров’я населення мікроорганізми, зменшують дію прямих сонячних променів, послабляють силу вітру і знижують температуру повітря.

Інтенсивне забруднення гною небезпечне у санітарно-епідеміологічному відношенні. Тому велике значення має проведення надійних заходів щодо його очищення, знезараження й утилізації. Розділення рідкого гною на фракції: рідку і тверду є обов’язковим при будь-якому способі обробки відходів.

Надійним заходом з охорони ґрунту від забруднення відходами тваринництва є внесення їх у знезараженому стані, а також у кількостях, що не викликають несприятливого впливу на самоочисну здатність ґрунту, на якість ґрунтових вод і поверхневих водоймищ, а також на рослини, які вирощуються. На території ферми необхідно розміщувати збірні канали і гноєзбірники.

.4 Організація праці в комбікормовому цеху

Ефективність роботи комбікормового цеху залежить від правильної організації праці, яка повинна повністю відповідати технології приготування комбікорму і забезпечувати найменші затрати праці на приготування кормів і обслуговування машин.

Для правильного використання та рівномірного завантаження складають відповідний графік роботи комбікормового цеху, який показує всі технологічні операції приготування комбікормів, марки машин і обладнання та їх кількість, обсяг робіт та час, необхідний для виконання кожної операції. Графік дає можливість визначити час завантаження кожної машини протягом доби, За допомогою графіка уточнюють тип та кількість обладнання, виключають можливість співпадання окремих технологічних операцій, визначають витрати електроенергії, води та інше.

На робітників покладені всі обов’язки по організації безперебійної роботи комбікормового цеху. Вони відповідають за періодичність завозу сировини та відвантаження готової продукції, слідкують за дотриманням рецептури комбікорму та його якістю, проводять виконання регламентних робіт по технічному обслуговуванню обладнання згідно затвердженого графіка, відповідають за дотриманням вимог по техніці безпеки та пожежної безпеки. Оскільки комбікормові підприємства віднесені до Категорії вибухонебезпечних, забороняється робота обладнання без включеної системи аспірації, забезпечують постійне вологе прибирання приміщення цеху.

Робітники слідкують за роботою обладнання, виявляють та усувають поломки. Проводять регламентні роботи по технічному обслуговуванню машин і механізмів. Робітники по команді оператора наповнюють сировинні силоса, перед приготуванням кожного комбікорму по новому рецепту проводять зачистку обладнання, виконують інші роботи по вказівці.

Управління кормоцехом здійснюється за допомогою комп’ютера. Всі бункери мають датчики рівнів, ваговий механізм - свій контролер. Спеціальнапрограма за сигналами, поданими датчиками рівнів та контролером, дає змогу при наявності одного оператора ув’язувати всі процеси виробництва комбікормів в одну технологічну лінію. При будівництві кормоцеху передбачається можливість переходу на режим ручного керування. При цьому продуктивність цеху падає на 15-20%.

Комбікормовий цех відноситься до категорії вибухонебезпечних. Тому періодичне вологе прибирання обов’язкове.

Таблиця Ш. Розпорядок робочого дня оператора комбікормової установки,год - хв.

.5 Опис графічної частини

Графічна частина дипломного проекту виконана на чотирьох аркушах формату А1. Графічна частина виконана згідно державних стандартів України .

На першому листі графічної частини виконаний генеральний план свиновідгодівельної ферми з розміщенням необхідних будівель і приміщень пов’язаних з роботою обслуговуючого персоналу і утримання свиней.На другому листі графічної частини зображена технологічна схема приготування і роздачі комбікорму. Показаний шлях, який проходить корм від моменту його виготовлення до згодовування його свинями.

Третій лист графічної частини містить складальне креслення пристрою. На складальному кресленні показані габаритні розміри. Приведена технічна характеристика і технічні умови для даного пристрою.

На четвертому листі виконано креслення складових частин пристрою з позначенням усих необхідних розмірів для виготовлення цих деталей.

5. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

Визначення експлуатаційних затрат на приготування і роздачу 1т. комбікорму

Раціональність проектних рішень з питань комплексної механізації технологічних ліній визначаємо за розрахунками техніко - економічними показниками, порівнюючи їх з отриманими на практиці даними.

При впровадженні нової прогресивної технології виробництва тваринницької продукції техніко - економічна ефективність визначається такими показниками: зниженням затрат праці, собівартості продукції. Зниження затрат праці не повністю характеризує ефект механізації, так як із зменшенням числа робітників часто збільшується їх заробітна плата. Найбільш повним економічним показником є собівартість.

Визначаємо експлуатаційні затрати на приготування і роздачі корму.

Експлуатаційні затрати (3), грн. визначаємо за формулою:

З = 30.+ За.+ 3 пр.т.о-+Зе.+3 п.м.м-+Зд.     (19)

де 30.-затрати на оплату праці працівників, які зайняті обслуговуванням, грн.

За - амортизаційні відрахування на повне відновлення і капітальний ремонт, грн.

Зпр.т.о--відрахування на поточний ремонт і технічне обслуговування, грн.

Зе. - затрати на електроенергію, грн.

Зп.м.м- - затрати на паливо - мастильні матеріали, грн.

Зд. - затрати на допоміжні матеріали, грн.

Визначаємо заробітну плату працівників, які будуть працювати на роботах зв’язаних з приготуванням, транспортуванням і роздаванням корму. Оплата праці здійснюється виходячи із тарифних ставок. Згідно даних господарстватарифна ставка оператора по приготуванню комбікорму, оплачується по 5 розряду і становить 117,6грн., робота лаборанта оплачується по 4 розряду і становить 109,55грн. Робота тракториста по транспортуванню кормів оплачується погодинно по 4 розряду і становить 13,34грн. за годину роботи, робота оператора по догляду за тваринами і обслуговуванню обладнання по роздачі корму оплачується по 4 розряду і становить 13,34грн. за одну годину роботи [ 1,с.103].

З0=п*z*3зм.*Т+Нс.,   (20)

де п - число працюючих в одну зміну, чол.- число змін роботи на добу ( дані беруться із розпорядку робочого дня на фермі) Ззм - середня заробітна плата робочого в зміну, [див. табл.20]

Т - кількість робочих днів. Т= 365 (згідно даних розрахунків)

Нє - Єдиний суціальний внесок

Таблиця 20. Тарифні ставки працюючих ( дані беруться згідно даних

господарства)

Знаходимо заробітну оплату тракториста, який задіяний на транспортних роботах по підвезенню комбікорму від комбікормового цеху до бункера сухих кормів. Оплата проводиться за погодинну роботу, підвезення кормів на ферму відбувається один раз в сім днів. Отже кількість днів доставки корму на протязі року становить 52 рази. Тривалість роботи по перевезенню вантажу протягом доби становить 0,68 години за один рейс, а таких рейсів два, то загальна тривалість роботи протягом дня становить 6,12години. Протягом року тривалість роботи для тракториста складає 318,24 години:

= 1*1*13,34 *(6,12*52) = 4245,3грн.

Аналогічним чином проводимо розрахунок для інших працюючих і отримані дані заносимо в таблицю 21.

Таблиця 21. Заробітна плата працюючих

Розраховуємо нарахування до основного фонду заробітної оплати тракториста по перевезенню комбікорму і вона становить: за стаж 12%, за якість виконання роботи 13%. [10].

Не = (4245,3/100) *12= 509,4грн.

Нарахування за якість виконаної роботи.

я= (4245,3/100)* 13 =551,8грн.

Загальна сума нарахувань до основного фонду заробітної оплати становить.

Н0 = 509,4 + 551,8 = 1061,2грн.

Оплата праці тракториста по перевезенню комбікорму складає:

= 4245,3 + 1061,2 = 5306,5грн.

Визначаємо аналогічно нарахування для інших працюючих, отримані дані заносимо в таблицю 22.

Таблиця 22. Додаткова оплата до основного фонду заробітної оплати

Визначаємо єдиний соціальний внесок до основного фонду заробітної оплати тракториста по перевезенню комбікорму.

Єдиний соціальний внесок становить - 37,19%.

Зєопер.= (5306.5/100)*37,19 = 1973.4 грн.

Виконуємо розрахунок для інших працюючих отримані показники заносимо до таблиці 23.

Таблиця 23- Нарахування до основного фонду заробітної оплати

Загальна оплата праці працюючих становить:

З3. о. = 3 о + З є         (23)

З3. о. * 50480.4 + 18773.1 =69253.5грн.

Амортизаційні відрахування (За.),грн. визначаємо за формулою:

За=

де Вб. - балансова вартість машин і обладнання, грн.

Б - річна норма амортизаційних відрахувань в % від балансової вартості обладнання.

Для комбікормового цеху строк використання 15років «* Б=7%; завантажувача сухих кормів строк використання 10 років - Б=10%; обладнання для роздачі корму строк використання 10 років - Б=10%; трактора строк використання 10 років - Б=10%,.[11]Балансова вартість машин і обладнання визначається за формулою:

Вб.= (1+ к1+к2+к3 )* Ц,

де К1 - коефіцієнт, що враховує торгову націнку постачальних організацій, К1 = 0,1.

К2 - коефіцієнт, що враховує додаткові витрати пов’язані з доставкою машин, К2=0,1 Кз - коефіцієнт, що враховує затрати на монтаж машин і обладнання, к3 =015...0,20 Приймаємо к3 = 0,15

Ц - прейскурантна ціна машини, грн. [11]

В технологічній лінії по приготуванню, транспортуванню і роздачі кормів на свиновідгодівельній фермі задіяні слідуючі засоби.

Таблиця 24. Ціна обладнання для приготування, транспортування і роздачі корму

Визначаємо балансову вартість комбікормової установки «КУ-1»:

Вб.(ку.і)= (1+0,1+0,1+0,15)* 23700

Вб.(ку-і) =31995 грн.

Аналогічним способом визначаємо балансову вартість іншого обладнання технологічної лінії.

В зв’язку з тим, що комбікормова установка працює один раз в неділю по приготуванню комбікорму для свиней, то і розрахунок будемо проводити для цих днів роботи. Тривалість експлуатації комбікормової установки становить - 15 років. [11] Загальна кількість днів на рік протягом яких буде приготовлятися корм становить 52 дня.

За(ку-1) = ((23700/15)/365)*52

За(ку-і) 225,1грн.

Амортизаційні відрахування комбікормової установки будуть складати: 225,1*7

За(ку-1)

За(ку-1) =15,76 Грн.

Амортизаційні відрахування завантажувача сухих кормів «НТС-5А» становлять. Завантажувач кормів працює по транспортуванню і вивантаження корму протягом неділі - 1,36 години. Тривалість експлуатації завантажувача кормів становить - 10 років [11]. Отже амортизаційні відрахування за період використання становлять:

За(нгс-5а)= (65000/10/365)*( (52*1,36)/8)

За()нтс-5а = 157,44грН.

За(нтС-5а) = (157,44/100)* 10

За(нтс-5а) = 15,74грН

Амортизаційні відрахування трактора ЮМЗ - 8040.2М становлять. Трактор працює по транспортуванню і вивантаження корму на протязі неділі - 1,36 години. Строк використання трактора становить - 10 років [11]. Отже амортизаційні відрахування складають:

За(юмз)= ( 182250/10/365)*( (52*1,36)/8)

За(юш)= 441,38грн.

За(юмз)=(441,38/100)*10

За(юмз)= 44,14грн.

Амортизаційні відрахування бункера - живильника становлять. Бункер працює протягом всього року.. Строк використання бункера становить - 10 років [11]. Отже амортизаційні відрахування складають:

З а(бункер)

За(бункер) 243 Грн.

Амортизаційні відрахування транспортної спіралі становлять. Спіраль

транспортна працює по транспортуванню і завантаженні корму на протязі дня 1,63години. Строк використання спіралі становить - 10 років [11].Отже амортизаційні відрахування складають:

За(спіраль)=

За(спіраль)= 124,5 ГрН.

Тривалість експлуатації обладнання для роздачі корму становить -10 років [11]. Амортизаційні відрахування обладнання по роздачі корму «Тубомат - Тор» складають:

За(годівниця)=

За(годівниця)=324 ГрН.

Таблиця 25. Амортизаційні відрахування

Загальні амортизаційні відрахування обладнання технологічної лінії на протязі року складають:

Зд За(ку-1) + За(нтс-5а)+За(юмз)+ За(бункер) +За(сіцраль) + За(годівшщя)    (26)

За = 15,76 + 15,74 + 44,14 + 243 + 124,5 + 324 = 767,14 грн.

Амортизаційні відрахування обладнання технологічної лінії за період роботи на протязі року складають - 767,14грн.

Виконуємо розрахунок затрати на поточний ремонт і технічне обслуговування обладнання технологічної лінії Визначаємо за нормами відрахувань від балансової вартості:

Зпр.т.о.(ку-1) =( 31996/15/365)*52

Зпр.т.о.(ку-1) = 303,89грн.

Зпр.т.о.(ку-1)

Зпр.т.о.(ку-1) = 42,54грн.

Визначаємо затрати на поточний ремонт і технічне обслуговування завантажувача сухих кормів «НТС-5А» Завантажувач кормів працює по транспортуванню і вивантаження корму протягом доби - 1,63 години, кількість днів роботи на протязі року становить 52 дня. Тривалість експлуатації завантажувача кормів становить -10 років.

Зпр.то.(нтс-5а)= (87750/10/365)*( (1,63*52)/8)

Зпр.то.(нтс-5а) 254,82грн.

Зпр.то.(нтс-5а)=(254,82/100)*14

Зпр.то.(нтс-5а)- 35,68грН

Визначаємо затрати на поточний ремонт і технічне обслуговування трактора МТЗ-82. Завантажувач кормів з трактором працює по транспортуванню і вивантаження корму протягом доби - 1,63 години, кількість днів роботи становить 52. Строк експлуатації трактора становить - 10 років.

За(мтз)=(182250/10/365)*( (1,63*52)/8)

За(мтз)=529грн.

За(мтз)= (529/100)* 14

За(мтз)= 74,06грн

Визначаємо затрати на поточний ремонт і технічне обслуговування бункера живильника корму, тривалість роботи обладнання становить - 10 років:

Зпр.т.о.(тбо)=

Зпр.т.о-(тбо) 340,2 грн.

Визначаємо затрати на поточний ремонт і технічне обслуговування транспортної спіралі, тривалість роботи обладнання становить - 10 років:

Зпр.т.о-(спір)

Зпр.т.о-(спір)=174.3

Визначаємо затрати на поточний ремонт і технічне обслуговування бункера -живильника корму, тривалість роботи обладнання становить -10 років

Зпр.т.о(годів.)=

Зпр.т.о(годiв.) 453,6 грн.

Загальні затрати на поточний ремонт і технічне обслуговування обладнання технологічної лінії на протязі року становлять:

Зт.о.=Зпр.т.о.(ку-1)+Зпр.т.0.(юмз)+Зпр.т.0.(нтс-5а)+ Зпр.т.0.(бункер) + Зпр.т.0 (спіраль)+ +Зпр.т.0 (годівниця)     (28)

Зт.о.=42,54+35,68+74,06+340,2+174,3+453,6=1120,38

Визначаємо затрати на ПММ для трактора МТЗ-82 який задіяний по підвезенню комбікорму:

Зпмм = 81 * 0,7* 0,172,8* (52*1,36) * 10,20 * 1

Зпмм = 7067,56грн

Затрати на електроенергію визначаємо за формулою:

Зе=Рн*tд*Т*kз*В,      (30)

Де Рн - номінальна потужність машини, кВт (береться із характеристики електродвигуна ) [ 11 ]-д- тривалість роботи електродвигуна в день, год (береться із розпорядку дня або розраховується діленням добового обсягу робіт на годинну продуктивність машини)

Т - число робочих днів,- коефіцієнт завантаження машин ( 0,9... 1,0) к3 =0,9

В - вартість 1 кВт./ год., грн. ( згідно даних господарства В= 1,17коп )

Визначаємо затрати на електроенергію для комбікормової установки, тривалість роботи становить 52 дня.

Зе(ку-і) = 7,5* 8* 52* 0,9* 1,17

Зфу-і) = 3285,36 грн.

Визначаємо затрати на електроенергію для транспортної спіралі, яка працює i 63год. на добу:

Зе(спір.) =0,55* 1,63 * 365 * 0,9* 1,17

Зе(спір.) = 344,57грн.

Загальні затрати на електроенергію становлять:

Зе = Зе(ку-1). + Зе(спір.)        (31)

Зе = 3285,36+ 344,57

Зе= 3629,93грн.

Затрати на допоміжні матеріаїш можна орієнтовно прийняти у відсотках від загальної суми експлуатаційних витрат (складають 3% згідно даних господарства) [10].

Зд=

Зд = 1439,87 грн.

Експлуатаційні затрати складають:

З =36410,8 + 767,14 + 1120,38 + 7067,56 + 3629,93 + 1439,87 З = 49435,68 грн.

Рівень механізації технологічної лінії приготування і роздачі корму становить ( Рм), %

м= (34)

де шм- кількість тварин, що обслуговуються машинами певного виду тм = 1000 голів тТ- кількість тварин, що обслуговуються живою тяговою силою т, = 0 тв- кількість тварин, що обслуговуються вручну, тв= 0

Рм= = 100%

Рівень механізації технологічної лінії приготування і роздачі корму становить 100 процентів.

ВИСНОВОК

Перехід до ринкових умов господарювання в сільськогосподарському виробництві взагалі, в тому числі й у такій галузі, як тваринництво, вимагає не тільки збільшення обсягу, а й зниження собівартості виробленої продукції, при якості, яка могла б відповідати загальнодержавним та світовим стандартам. Основними умовами забезпечення розвитку галузі, поряд із зміцненням кормової бази є виконання технологічних процесів із використанням сучасних високопродуктивних, надійних та легкообслуговуємих засобів механізації та автоматизації технологічних процесів.

В своєму дипломному проекті я розробив технологічну лінію приготування і роздачу корму свиням, для цього використав технологічне обладнання, яке вимовляється в Україні. Оптимальний варіант на сьогоднішній день - це годівля свиней концентрованими кормами або комбікормами. Так, як значна частина зерна в господарствах згодовується у вигляді незбалансованого корму, це знижує ефективність його використання і приводить до нераціонального розходу зерна. Тому велику увагу приділяють якості кормів і використання нових власних міні комбікормових цехів. Розроблена мною технологічна лінія складається із: комбікормового агрегату «КУ-1» - він простий по будові, легко переходить на виробництво різних комбікормів для різних груп тварин, не потребує великих затрат на монтаж і встановлення обладнання, можна використовувати як в сдащалмю обладнаних приміщеннях так можна обійтися і без них. Трактор ЮМЗ-8040.2М є універсальною машиною, яка може використовуватися в різних галузях і на різних роботах на протязі року. Причіп «НТС-5А» можна використовувати для перевезення різних вантажів і додатково він може обладнуватися завантажувальним пристроєм з гідроприводом. Для накопичення і зберігання комбікорму використовую бункер сухих кормів ТБО 275-2, він простий по будові і надійний у роботі виготовлений із оцинкованого матеріалу. Завантажувальна спіраль має просту будову, надійна в роботі і споживає мінімум електроенергії під час роботи.

Годівниці «Тубомат - Тор» забезпечують постійне надходження комбікорму в годівниці, можуть працювати, як в ручному керуванні так і в автоматичному.

Технологічна лінія дає змогу повністю відмовитися від ручної праці, постійно підтримувати приміщення в задовільному стані, повністю механізувати технологічний процес.

В господарствах з іншою технологією утримання свиней без ручної праці не вдається обійтися, оператору по догляду за тваринами необхідно мінімум два рази на добу очищати станки від гною, роздавати корм.

При вибраному мною способі утримання свиней зменшується кількість обслуговуючого персоналу, зменшуються затрати на приготування корму і годівлю, при цьому затрати на приготування комбікорму і його роздачу становлять 140,01грн./т при повністю механізованому технологічному процесі, як видно із розрахунків на затрати суттєво впливає вартість машин і обладнання технологічної лінії, а також вартість енергоносіїв.

Я вважаю, що дипломний проект можна використати в господарстві для впровадження технологічної лінії приготування і роздачі корму.

ЛІТЕРАТУРА

Вітвітський В.В. Тарифікація механізованих та ручних робіт у сільському господарстві К.: Київ 2009-128с.

Гречкосій В.Д. Довідник сільського інженера К.: Урожай, 1988 -358с.

Зуєв І. М. Монтаж, експлуатація і ремонт машин  тваринництві М. :В.О. Агропроміздат, 1988 - 458с.

Колесник А. Л., Шаманський В .Г. Курсове і дипломне проектування М. : Колос ,1977-320с.

Ревенко 1.1. Механізація і автоматизація тваринництва К.: Вища школа, 2004 - 400с. утримання свиня комбікорм годівля

Ревенко 1.1. Проектування механізованих технологічних процесів тваринницьких підприємств К.: Урожай, 1999-192с.

Ясенець кий В. А. Механізація трудомістких робіт на малих фермах К.: Урожай, 1990- 124с.