Функції розділових знаків у казці Л. Керролла 'Пригоди Аліси в країні чудес'
Вступ
Дана робота присвячена стилістичним та пунктуаційним особливостям англійської художньої мови, аналізу функцій розділових знаків в оригіналі та перекладі.
Раніше дана тема не висвітлювалася в літературі належним чином, дослідники не приділяли уваги такому явищу, як функції та значення знаків пунктуації. Це дозволяє говорити про новизну та самобутність роботи.
Актуальність даної роботи визначається необхідністю більш повного висвітлення потенціалу розділових знаків на основі конкретного твору та подальшою необхідністю в досліджена та поглибленні даної теми, створенню наукових публікацій, які б висвітлювали усі аспекти функціонування пунктуаційних показників.
Метою даного дослідження є вивчення значення функцій розділових знаків в українській та англійській мовах, а також висвітлення можливих та найбільш доцільних варіантів перекладу англійських текстів зі збереженням їх значення та колориту на матеріалі казки Льюіса Керрола «Аліса в країні чудес».
Об'єктом дослідження в даній роботі є дослідження функцій та видів пунктуаційних показників, що функціонують в англійській та українській мовах.
Предмет дослідження є визначення функцій розділових знаків та графічної образності на матеріалі казки Льюіса Керрола «Аліса в країні чудес».
Методика дослідження, обумовлена обширністю теми, що розглядається, включає такі форми аналізу: описово-логічний та компонентний.
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ФУНКЦІЙ ПУНКТУАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ ТА ГРАФІКИ
.1 Види пунктуаційних показників
Система пунктуації є однією з найважливіших систем мови. Незважаючи на те, що питаннями пунктуації займалися ряд вчених, наприклад А.Б. Шапіро, Л.І. Зільберман, Г.І. Абрамова, Н.С. Валгина, природа <#"justify">У сучасному мовознавстві розділові знаки - умовні графічні позначки, які використовуються як засіб інтонаційно-смислового і граматичного членування писемного мовлення. Передумовою успіху в навчанні пунктуації є постійна увага до її призначення, розуміння того, що є знаки віддільні (крапка, крапка з комою, знак оклику, знак питання, двокрапка, абзац), що служать для відділення одних відрізків тексту від інших, та видільні (дужки, лапки), які сприяють виділенню окремих відрізків мовлення. Такі розділові знаки, як кома і тире, вважаються багатофункціональними, оскільки вони можуть бути як віддільними, так і видільними.
Найчастіше знаки пунктуації <#"justify">Видільні розділові знаки вживаються для позначення меж таких синтаксичних конструкцій, які вставляються в речення з метою доповнення, пояснення, розкриття змісту одного чи кількох членів речення або й речення в цілому, тобто ними виділяють звертання, вставні, вставлені компоненти, відокремлені члени речення, пряму мову. До них належать парні розділові знаки: подвійна кома, подвійне тире, дужки, лапки.
Михайло, син Марії, був ще хлопчиськом.
Мати плаче - лихо тяжке - і цілує сина
«Яка ж ти вереда»- сказала мати
Троянду треба рвати, поки вона цвіте (Л. Костенко)
Як відомо, всі правила, контролюючі граматику будь-якої мови, можуть мати <#"justify">Причина проблем з пунктуацією в англійській мові криється в наявності обох підходів. Це часто призводить до того, що носії мови ігнорують правила пунктуації (які існують у прихильників рекомендаційного характеру англійської граматики).
Розділові знаки допомагають авторові загострити увагу читача на важливих деталях. Від постановки розділових знаків може залежати і прямий сенс висловлювання, і передаватися смислова та психологічна <#"justify">There are a lot of theatres, museums, and libraries in London.
В Лондоні багато театрів, музеїв і бібліотек.
Для виокремлення, як і в українській мові, речення з пояснювальними словами, яке стоїть після визначеного іменника:
Washington, the capital of the USA, is a very large city.
Вашингтон, столиця США, - дуже велике місто.
Для виділення абсолютного дієприкметникового комплексу:
It being Sunday, the library was closed.
Так як була неділя, бібліотека була зачинена.
Дієприкметникові звороти, на відміну від української мови, комами не виділяються:
The trees planted by the children grew very fast.
Дерева посаджені школярами росли дуже швидко.
Для виділення вставних слів і словосполучень, таких як however - тим не менше, однак; thus - так, таким чином; in addition - на доповнення; in the end, finally, at last,in the long run - накінець, в кінці кінців; further - далі; on the contrary - напроти; in short, to cut a long story short - коротше кажучи; besides - крім того;consequently - отож; on the other hand - з іншої сторони; luckily, fortunately - на щастя та інші.
Thus, that is not the whole story.
Таким чином, це ще не вся історія.
However, there may be a few exceptions.
Однак, можуть бути виключення.
Для виділення звернення, як і в українській так і в англійській мовах:
Peter, wheres your notebook?
Петре, де твій зошит?
В складносурядних реченнях кома ставиться між реченнями, що входять до його складу, перед сурядним сполучником:
I opened the box, and Michael took out a cigar.
Я відкрив коробку, і Майкл взяв цигарку.d like to become a doctor, but Im sick at the sight of blood.
Я би хотів стати лікарем, але мене каламутить при вигляді крові.
Кома ставиться між складеними реченнями, якщо вони поєднюються без сполучникових слів:
The sky was covered with clouds, a cold wind was blowing, a snowstorm
began.
Небо вкрилося хмарами, дув холодний вітер, починалася завірюха.
1.1.2 Апостроф і його функції
Апостроф - «звернений назад» - орфографічний знак у вигляді надрядкові коми ('), який вживається в буквеному письмі різних мов у різних функціях.
Апостроф - не менш «проблематичний» розділовий знак. Вперше апостроф з'явився в англійській мові в XVI столітті. У перекладі <#"justify">are - re - «Theyre late again.», is - s - «whos going to help me with the dishes?»ve - «We´ve got something to tell you», would - d, will - ll- nt
По-друге, апостроф може вказувати приналежність предмета, про який йде мова у реченні:
Helens and Brians new products.
По-третє, за допомогою апострофа іноді утворюється множина.
My name is spelt with two is.
Моє імя вимовляється з двома буквами «i''.
В англійській мові апостроф може використовуватися при передачі на письмі опущення певних звуків:
Give 'em a try замість Give them a try «Дай їм шанс», he'll quit Britain замість he will «Він поїде з Англії». She would've said або she'd have said замість she would have said «Вона б сказала».
В англійській мові апостроф також є орфографічним вираженням присвійного відмінка (для відмінності від подібних форм множини): cats «кішки», cat's «приналежний кішці», cats '«приналежний кішкам».
В українській мові апостроф - графічний знак <#"justify">У літературі апостроф часто використовується для того, щоб висловити якийсь небудь місцевий діалект, наприклад, мова типового лондонця. У цьому місті нерідко можна почути:
'ave you seen' em 'angin' around 'ere lately?
«[Have you seen them hanging around here lately?]
Ти не помічав, щоб вони бовталися тут останнім часом?
1.1.3 Використання знаків оклику та питання
Такі розділові знаки, як знак оклику (!) і знак питання (?), виконують допоміжні функції - виділяють одиниці тексту (слова, словосполучення, речення), вказуючи на їх емоційне забарвлення та завершеність.
Знак <#"justify">Лапки вживаються при використанні цитат, які вводяться в авторське мовлення як самостійний текст:
«I cant wait to see him perform!» John exclaimed.
«Я не можу дочекатися його виступу!» Вигукнув Джон.
According to the article, the value of the dollar in developing nations is''strongly influenced by its aesthetic value, rather than its face value.»
Згідно з статтею, ціна доллара залежить «більше від естетичної цінності, ніж від кількості готівки» у розвитку націй.
При використанні цитат, які вводяться в авторський текст як частина цього тексту (цитата пишеться з маленької букви). Для виділення власних назв книг, літературних творів, газет, журналів, телевізійних програм, підприємств, та таке ін. Для виділення слів, вжитих у незвичному або іронічному значенні і такі слова вимовляються з особливою, підкресленою інтонацією.
Подвійні лапки використовуються для цитат, або прямої мови. Одинарні лапки виділяють фрази або слова з іронією чи переносним змістом.
1.1.5 Функції тире та дефісу
Тире (фр. <#"justify">Еліпсис може бути механізмом утворення нових лексичних одиниць, наприклад, «пропозиція» у значенні «пропозиція одружитися».
Тире є розділовим знаком, що вживається: для позначення прямої мови, для позначення пауз, перед це (це є), оце, то, ось (це) значить.
Тире може виступати і як своєрідний обмежувач, сигналізувати про кордон авторських слів і прямої мови, про абзацному розташуванні реплік діалогу.
Нарешті, тире здатне передавати і емоційну сторону мови: динамічність, різкість, швидку зміну подій.
Дефіс зазвичай нами не помічається при прочитанні. Дефіс використовується для з'єднання слів, їх частин: суфіксів, префіксів. Наприклад: teeny-weeny, hooked-on.
Слово <#"justify">Засоби пунктуації недостатньо повно і адекватно передають усе багатство і різноманітність інтонацій живої мовлення. У зв'язку з цим в художній прозі та поезії широко використовують різні графічні засоби, застосування яких в якійсь мірі компенсує недостатність традиційних засобів пунктуації.
Такими графічними засобами є розрядка, написання слова або речення шрифтом, відмінним від шрифту всього тексту, написання слів з заголовних букв, курсив, зміна орфографії окремих слів.
У текстах художньої літератури речення або його окремі частини можуть бути виділені курсивом. Іноді використання даного засобу не пов'язане зі стилістичною функцією - графічні маркування речення курсивом або прописними буквами лише вказує на факт цитування або що дане слово є іншомовним. стилістичний пунктуаційний англійський керролл
Однак набагато частіше даний засіб вживається для логічного чи емоційного посилення думки, наприклад, щоб передати схвильованість персонажа, особливе задоволення, створити гумористичний ефект.
Останній досягається за рахунок контрасту між графічним виділенням висловлювання, яке передбачає його особливу значимість, і елементарністю висловленої думки.
Також курсив може вказувати на розвиток думки персонажа, який оцінив факти з різних сторін.
Іноді емфатична функція здійснюється виділенням слова шляхом написання його з великої літери і курсиву. Таке графічне виділення найчастіше переслідує мету створення іронічного чи сатиричного ефекту, який може бути сприйнятий в більш широкому контексті, ніж реченні. А виділення за допомогою графічних засобів службових слів, службових дієслів, займенників і т.п., які є зазвичай ненаголошені, вказує, по-перше, на переміщення на них логічного наголосу і, по-друге, на яке-небудь протиставлення, яке мається на увазі автором.
Курсивом виділяють епіграфи, поетичні вставки, назви згадуваних творів (необов'язково)і взагалі все, що по відношенню до даного тексту є чужорідним або вимагає незвичайного посилення.
Наприклад, в англійській мові will і would є допоміжними дієсловами і зазвичай стоять в ненаголошеній позиції. Але якщо will і would займають ударну позицію, значить, вони означають роздратування або іронію.
We weren't in any way to blame. (Deborah Moggach «Empire Building»)
Нас було не в чому звинувачувати.
Автор перемістив на займенник логічний наголос:
Noah was pretty bad, but you should have seen the others. (Julia Barnes
«The Stowaway»)
Ной був дуже поганим, але ви б бачили інших.
Курсивом автор підкреслює свою іронію, досягає сатиричного ефекту.
Особливу стилістичну насиченість може мати велика літера. Відповідно до правил англійської граматики з великої літери пишеться:
1) перше слово речення;
2) перше слово після крапки, питального знаку або знаку оклику, в кінці речення;
3) власні імена;
4) займенник I.
Назви тварин та місцевостей пишуться з великої літери при уособленні, що надає тексту особливу значимість і урочисто - піднесене звучання. Якщо в середині речення слово написано з великої літери - це означає, що воно може бути дуже важливим, нести певну функцію.
Цілі слова, набрані великими літерами, виділяються, як вимовлені з особливою наголошеністю або особливо голосно, або може просто вказувати на тон сказаного слова або висловлювання.
У віршованому тексті велика буква пишеться на початку кожного рядка, незалежно від того, чи починає вона нове речення.
Однак сучасні поети цього правила не дотримуються і починають рядок з малої літери, якщо вживання заголовної не вимагається зазначеними вище пунктуаційними правилами. Таке порушення традиції надає віршу більш довірливий розмовний вигляд.
1.3 Роль графонів в англійській мові
В якості ще одного графіко-фонетичного засобу стилістики можна виділити порушення орфографічної норми при написанні слів і словосполучень, що визначається як графон, тобто графічне відхилення від нормативного написання.
Графони можуть фіксувати зміни голосних і приголосних. За своїм складом відрізняються графони інтеріорності, які реалізуються в складі слова - сause - because, і контактні, які реалізуються на стиках слів gonna - going to.
Первинна функція графонов - характерологічна: за допомогою їх в мові персонажа виділяються фонетичні особливості, які характеризують його, як представника певної соціального середовища, діалекту або його індивідуальні особливості.
Вторинна функція графонов обумовлюється ідейно-естетичними позиціями автора і всім змістом твору.
Графон (граффон) - умисне спотворення орфографічною норми, що відбиває індивідуальні чи діалектні порушення норми фонетичної. Цей термін введений В.А. Кухаренко в «Практикумі за стилістикою іноземної мови».
Л.Л. Ємельянова трактує графон як « асоціативний стилістичний прийом фонологічного рівня, який реалізується шляхом порушення орфографічною норми».
Російський дослідник А.П. Сковородніков визначає графон як фігуру мови, що представляє собою стилістично значиме відхилення від графічного стандарту або орфографічною норми.
Таким чином до графонів неправомірно відносяться всі графічні засоби виділення слів і словосполучень, а саме - накреслення слі, різні шрифтові виділення, розрядка, введення в основний текст сторонніх знаків,, а також фігурне розташування тексту на площині аркуша.
РОЗДІЛ 2. ФУНКЦІЇ РОЗДІЛОВИХ ЗНАКІВ У КАЗЦІ Л. КЕРРОЛЛА «ПРИГОДИ АЛІСИ В КРАЇНІ ЧУДЕС»
.1 Специфіка перекладу казки
Перекладна книга у свідомості читача займає місце оригіналу і є в новому мовному середовищі самостійним твором. У певному сенсі, перекладач знаходиться в тій же ситуації, що й письменник, але не відрізняється від нього. Однак, багато двомовних авторів відзначали, що, коли їм доводилося виступати в ролі перекладачів свого ж твору, вони наче пишуть твір заново, звертаючись до нового читача. Таким чином, перед перекладачем постають дві протилежні вимоги.
По-перше, перекладений текст повинен бути максимально близьким до тексту оригінального. Кожен практикуючий перекладач художньої літератури має свої методи передачі стилю автора й епохи, але майже усі вони висловлюють схожу думку: хороший переклад - це непомітний переклад.
Чим краще перекладач робить свою справу, тим менше він помітний. Особливістю творчої особистості перекладача є прагнення проявиявити не себе, а автора.
Друга вимога до перекладача, що суперечить першій, - це відповідність сприйняття перекладу людиною іншої культури сприйняттю оригіналу людиною культури первинної.
Одними з найскладніших і одночасно найцікавіших для перекладу є твори Льюїса Керрола «Аліса в Країні Див» та «Аліса в Задзеркаллі». Існує декілька перекладів цих творів російською та українською мовами. Найвідомішими російськомовними є переклади Н. Демурової і М. Щербакової та українським В. Корнієнка.
За словами Н. Демурової, одним з найголовніших компонентів, на якому тримається драматургія Льюїса Керрола, є каламбур [6, с. 102].
У лінгвістиці ще досі немає єдиного визначення поняття каламбур, тому його часто називають «гра слів». Найпоширеніше визначення цього поняття - дотепність, яка ґрунтується на використанні слів різних за значенням, але схожих за звучанням або на використанні різних значень одного й того самого слова.
У книгах Л. Керрола практично немає комічних ситуацій - вони будуються на словесній грі й повязанною з нею поняттями. Л. Керрол - не гуморист у звичайному розумінні цього слова. У першу чергу його цікавить той розрив, який існує між звичними, закріпленими віками вживаннями одиниць мови і тими поняттями, які вони означають. І саме тут перекладач стикається з великими складнощами.
Гумор характерів та ситуацій порівняно легко піддається перекладу, тоді як словесна гра адекватно майже не перекладається, адже при перекладі письменник має оперувати категоріями іншої мови, повязаної з цілком іншим колом образів та асоціацій.
«Аліса в Країні Чудес», як відомо, складалася для дуже вузького кола. Тому ми зустрічаємо в ній велику кількість відсилань і жартів, зрозумілих лише ближньому оточенню.
Також і деякі жарти звучать не так смішно, якщо не знати їх реальну підоснову.
Крім цього читання «Аліси» ускладнює і яскравий національний колорит. Адже багато персонажів і символів є природніми для англійського читача, проте не є такими для нас.
Протиборство Лева і Єдинорога (Англії і Шотландії), нерозрізнені Траляля і Труляля (герої дитячих віршиків)міцно увійшли в англійський фольклор.
Багатьом перекладачам «Аліси « довелося неабияк поламати голову, намагаючись « всістися на два стільці « одночасно. Наведемо лише кілька прикладів.
На питання Аліси: «Чому ваш кіт так посміхається? «Герцогиня відповідає коротко і ясно: «Це чеширский кіт - ось чому! «І цього було достатньо, так як багато англійців знали відому приказку: «Посміхатися, як чеширский кіт».
Не дивно, що казки Керролла перекладалися не раз і будуть перекладатися надалі. Чому, загалом, навіть можна порадіти - у англійців одна «Аліса», а у нас - десятки.
2.2 Пунктуаційні показники у творі
Розглядаючи синтаксичні особливості художньої мови казки Л. Керролла, переконуєшся, що багато в чому вони обумовлені специфікою жанру.
Жанровий диктат позначився і на загальному характері стилю «Аліси в Країні Чудес»: він розрахований, насамперед, на дитяче сприйняття - казка повинна бути цікавою, інтригуючою і доступною, простою для розуміння, емоційно виразною. Мова казки орієнтована на усне мовлення, вона повинна відтворювати стиль невимушеного мовлення.
Казка Керролла насичена великою кількістю стилістичних прийомів, серед яких на перший план виходять каламбури та оказіоналізми.
При перекладі на іншу мову не завжди вдається зберегти усі мовні та стилістичні прийоми, які використані автором оригіналу. Головною метою перекладача є збереження основного змісту та смислу твору, авторської індивідуальності та, по можливості, підтексту.
Для реалізації «друкарської» гри всередині глав використовуються такі можливості друкованого тексту, як розмір і виділення слів курсивним шрифтом.
Текст казки рясніє курсивом, що виділяють акцентовані елементи в прямій мові, внутрішньому монолозі героїні й мови автора.
Курсив використовується як важливий маркер прийому недооцінки:
Для наочної ілюстрації тоненьким голоском Комара (Gnat) використовується дрібний шрифт, а в якості доповнення до омонімічної гри в розмові Аліси і Миші, знаменитий «довга сумна історія « (long sad tale) надруковано у формі довгого хвоста, причому розмір шрифту поступово скорочується, у міру наближення оповідання до кінця.
.2.1 Функції апострофу, знаків оклику та знаків питання в казці
Для мови Аліси в казці Л. Керролла характерні питальні конструкції. Аліса, вступаючи в діалог з іншими персонажами, найчастіше запитує їх про що-небудь, чим відповідає на їхні запитання сама:
What is a caucus-race? [5, с.58]. «Що таке біг по колу?». (запитує Аліса Додо).
«What sort of people live about here?» [5, с.102]. «Які люди живуть тут?» (Цікавиться Аліса у Чеширського Кота).
«What trial is it?» [5, с.153]. «Що таке суд?». (Грифон покликав Алісу в суд, але дівчинці це слово не знайоме).
Внутрішня мова - це мова «для себе», і вона побудована по- особливому. У художній літературі одна з головних функцій внутрішнього мовлення - комунікативна, тому що автор створює внутрішню мова персонажа таким чином, щоб зробити її зрозумілою для читача.
Аліса часто задає собі питання, на які сама і дає відповідь. Наприклад, «Oh, my poor little feet, I wonder who will put on your shoes and stockings for you now, dears? I'm sure I shan't be able!» [5, с.46]. «Бідні мої ніжки! Хто ж вас буде тепер взувати? Хто натягне на вас панчохи й черевики? Мені ж до вас тепер, мої милі, не дістати».
«Let me see - how is it to be managed? I suppose I ought to eat or drink something or other; but the great question is, what?» [5, с.55]. «Дайте-но згадати, як це робиться? Якщо не помиляюся, треба щось з'їсти або випити. Тільки от що? ».
Множинні питальні конструкції в мові Аліси стають способом її характеристики: вони свідчать про те, що Аліса дуже допитлива і прагне багато чого довідатися. Навіть коли Аліса залишається одна, і автор відтворює її так звану «внутрішню мову», простежується велика кількість питальних речень, що починаються вступним виразом I wonder («цікаво»).
wonder what latitude or longitude I've got to [5, с. 40]
«Але цікаво, на який же я тоді широтою та довготою?
But do cats eat bats, I wonder? [5, с. 41]
«Цікаво, чи їдять кішки летючих мишок?», my poor little feet, I wonderwho will put on your shoes and stockings you now, dears? [5, с. 46]
«Бідні мої ніжки! Цікаво, хто натягне на вас панчохи й черевики?»
З розділових знаків найбільш часто в поєднанні з іншими графічними і фонетичними засобами вживається знак оклику.
2.2.2 Дефіси й тире у казці Керолла
Алісі в Країні Чудес все здається дивним і незнайомим, тому часом вона поводиться несміливо, невпевнено, що й проявляється в повторах слів, що нагадують заїкання. Тут Керол використовує дефіси для передачі внутрішнього стану схвильованості Аліси:you - are you fond - of - of dogs? [5, с. 54] «Вам - вам подобаються собаки?».- I'm a little girl! [5, с. 74] Я-я маленькая дівчинкака!
I almost wish I hadn't gone down that rabbit - hole - and yet - and yet - it's rather curious, you know, this sort of life! [5, с. 69]
«Непотрібно було лізти в цю кролячу нірку - і все ж - і все ж - знаєте, все тут так незвичайно!»
Тут Керол використовує дефіси для передачі внутрішнього стану схвильованості Аліси.
Розтягування, членування слова на морфеми (склади) використовується автором для передачі подиву. Розтягуванням слів Аліса підкреслює таємничість і непередбачуваність всього, що з нею відбувається.: You know, Dinah, we really shouldnt...uhh...uhh...be doing this...all, we havent been invited! And curiosity often leads to troubl - l -l - e - e - e! Goodbye, Dinah! Goodbye!... Oh! Well, after this I shall think nothing of fa-... of falling downstairs!... Oh! Ahhh... Oh, Goodness! [5, с. 96]if I should fall right through the center of the earth... oh, and come out the other side, where people walk upside down. Oh, but thats silly. [5, с. 23]... oh! Oh, ha ha. Oh, mister Rabbit! Wait! Please!... Curiouser and curiouser! [5, с. 10]
Емоційні паузи в казці виражаються тире або трьома крапками. Вони можуть вказувати на затягнуту паузу перед яким-небудь емоційно забарвленим словом для того, щоб привернути до увагу до слова або вказати на його ситуативність.
У творі паузи іноді заповнюються вигуками типу oh, grl, er, ugh, well. Наявність подібних пауз є ознакою усного характеру казки, для якої властива стислість, еліптичність, недомовленість, певна непослідовність.: Excuse me sir, but- but Ive been trying to... [ 5, с. 36 ] У наведеному прикладі пауза є додатковим засобом створення емоційної напруженості висловлювання.
Особливістю авторського типу мовлення, переважно описово-оповідної, є використання складних, поширених, ускладнених речень.
2.3 Великі літери та їхня роль
В казці Керолла часто зустрічається написання великими літерами всього слова в реченні, цілого словосполучення чи навіть цілого речення.
У наведеному прикладі цей прийом використовується Алісою, щоб показати своє негативне емоційного ставлення до того, що квітам не подобається її зовнішність, і квіти називають Алісу бур'яном.
: Well I dont come from any garden...: Oh, do you suppose shes a wild flower?: Oh no, Im not a WILD FLOWER... [ 5, с. 37 ]
У наступному прикладі низка висловлювань з великої літери поєднується зі стилістичним прийомом наростання. кожне наступне висловлювання перевершує попереднє інтенсивністю емоційного тону.
Птах дуже злякався за життя пташенят, побачивши Алісу величезного зросту. Птах подумав, що це змія, що повзе по гілках дерева.
: Ah! A SERPENT! Aaaaahhh! HELP! HELP! SERPENT!!: Oh, but please! Please!: Off with you! Shoo! Shoo! GO AWAY! SERPENT! SERPENT!: But Im not a SERPENT! [5, с. 53]
Герої казки в основній масі є тваринами, птахами, комахами, квітами. Певна частина з них є звірями, птахахт, комахами що служатьодночасно і їх прізвиськами, пишуться в книзі з великих літер: Bird, Cheshire Cat, March Hare, Doormouse, White Rabbit, Duck,, Flamingo, Mother.
2.4 Фігурний вірш у казці
Фігурний вірш (лат, figura - зовнішній вигляд, образ) - вірш, в якому синтезовано властивості звукових та візуальних мистецтв, втілені у винахідливій, переважно графічній, формі. Запроваджений еллінським поетом Сіммієм (збереглося три його вірші - у вигляді сокири, крил та яйця), поширились у європейських, особливо у новоєвропейських літературах XVII ст., набуваючи найнесподіваніших конфігурацій.
Одним із найцікавіших прикладів художнього новаторства письменника є так звані «фігурні» (мальовані) вірші, у яких поєднані слово й зоровий образ. Яскравим зразком таких віршів є історія Миші, яка розповідає про те, чому миші, коти та собаки ненавидять одне одного. Вірш має вигляд хвостика (саме так сприйняла його Аліса).
Книга містить дванадцять віршів, більшість з яких є пародіями на популярні повчальні вірші того часу. Через цю особливість вірші і пісні є важко перекладати, що породжує безліч спроб різних перекладачів створити переклад, найбільш наближений до оригіналу.
Висновки
Проведене дослідження показало, що система пунктуації кожної мови є специфічною. При аналізі та описі системи пунктуації мови можна віддавати перевагу <#"justify">1. Гальперин, И.Р. Очерки по стилистике английского языка: Учебное пособие / Илья Гальперин. - М.: Высшая школа, 1981. - 334 с.
2. Керрол Л. Аліса в Країні Див. - К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2006. - 121 с.
. Карабан В. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми - Вінниця: Нова книга, 2002. - 564 с.
. Демурова Н. О переводе сказок Кэрролла // Сквозь зеркало и что там увидела Алиса, или Алиса в зазеркалье. - М.: Наука, 1991. - 210 с.
5. Carroll, L. Alice's adventures in Wonderland / Lewis Carroll. - M.: Progress publ., 1979. - 234 p.
. Сучасний тлумачний словник української мови / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. - Х.: Школа, 2006. - 1008 с.
. Струк Т. Проблема адекватності в перекладі. [Електронний ресурс]
. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми - Вінниця: Нова книга, 2002. - 564 с.
9. Береговская, Э.М. Экспрессивный синтаксис: Учебное пособие к спецкурсу / Э. Береговская. - Смоленск: СГПИ, 1984. - 295с.
. Николина Н.А. Филологический анализ текста. М.,2003.
. Чамокова Э.Г. Особенности употребления каламбура и зевгмы в английской художественной сказке / Э.Г. Чамокова, Ф.М. Бициева // Асимметрические связи в языке. - Орджоникидзе, 1987. - С. 128-134.
. Рыбакова М.В. Эмоциональность в системе коммуникативных типов предложений (на материале английского языка). Дис. … канд. филол. наук. - М., 1985. - 167 с.
. Степанов Ю.С. Язык и метод. К современной философии языка. - М. 1998. - 695 с.