Французька терміносистема поліграфії. Особливості термінотворення та перекладу
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
КАФЕДРА ТЕОРІЇ, ПРАКТИКИ ТА ПЕРЕКЛАДУ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ
КУРСОВА РОБОТА
з основ перекладознавства
на тему : ФРАНЦУЗЬКА ТЕРМІНОСИСТЕМА ПОЛІГРАФІЇ. ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМІНОТВОРЕННЯ ТА ПЕРЕКЛАДУ
Студентки Полонської Тетяни Миколаївни
Керівник:доц., канд. філол. наук. Пархоменко Ольга Миколаївна.
Київ - 2014
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕРМІН ТА ТЕРМІНОТВОРЕННЯ У ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ
.1 Поняття терміна у лінгвістиці
.2 Способи творення термінів
.3 Первинна номінація як спосіб термінотворення
.3.1 Способи морфологічного термінотворення
.3.2 Синтаксичне термінотворення
.3.3 Запозичення
.4 Семантична деривація як спосіб номінації
РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТВОРЕННЯ ТЕРМІНІВ У ФРАНЦУЗЬКІЙ ТЕРМІНОСИСТЕМІ ПОЛІГРАФІЇ
.1 Засоби технічного термінотворення
.1.1 Тенденція використання лексичних засобів термінотворення
.1.2 Синтетичні засоби термінотворення
.1.3 Аналітичні засоби творення терміносистем
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНОЛОГІЇ ПОЛІГРАФІЇ У СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ
.1 Переклад сучасної термінології
.2 Найпоширеніші прийоми перекладу терміносистем
.2.1 Транскодування
.2.2 Метод калькування
.2.3 Експлікація як перекладацький прийом
ВИСНОВКИ
РЕЗЮМЕ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ НАЗВ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТОК
ВСТУП
Особливий вплив, який спричиняє науково-технічна революція на всі аспекти життя, широким спектром відбивається у мові. З розвитком науки та техніки відбувається впровадження у мову все більшої кількості лексичних одиниць, що позначають предмети та явища, технології та процеси різних технічних та наукових галузей знань.
У звязку з науковими відкриттями у сфері технологій, а зокрема у сфері поліграфії, зявляються нові, а також переглядаються старі терміни, зміст яких уточнюється відповідно до нових понять. Вивчаючи та досліджуючи процес термінотворення у сфері поліграфії, можна виявляти певні закономірності у творенні і розвитку лексичних одиниць, котрі допомагають здійсненню актуального в наші дні термінотворення.
Незважаючи на те, що проблеми, повязані з формуванням, функціонуванням, унормуванням галузевих термінологій, висвітлено в працях основоположників термінознавства Г. Винокура, Д. Лотте, О. Реформатського, у дослідженнях українських термінологів В. Іващенко, Т. Кияк, І. Кочан, А. Крижанівська, Т. Панько, Л. Полюга, Т. Пристайко, Л. Симоненко та ін., вивчення закономірностей формування й становлення національних терміносистем продовжує, на думку термінологів [В. Жайворонок, Т. Кияк, І. Кочан, Т. Панько, Л. Полюга, О. Селіванова, Л. Симоненко, Г. Ярмоленко], належати до першочергових завдань французького термінознавства.
Зупинимось на деяких причинах, що зумовлюють актуальність термінотворення. По-перше, термінологія є потужним джерелом поповнення лексичного складу сучасних високорозвинених мов. Саме термінологія як частина природної людської мови є найбільш універсальним засобом зберігання, передавання та обробки інформації, обсяги якої зростають швидкими темпами. За даними науковців, зараз її обсяги подвоюються кожні пять-сім років, що спричиняє появу великої кількості нових термінів − виникнення так званого «термінологічного вибуху». По-друге, наукове знання інтернаціональне за своєю природою. У сучасному світі відбуваються глобальні інтеграційні процеси, які не оминають наукової сфери й висувають проблему міжнародної стандартизації термінів як основи для порозуміння між фахівцями різних країн.
По-третє, кожна національна термінологія, розвивається разом із термінологіями інших мов, проте має низку специфічних історично зумовлених проблем і гостру потребу у створенні національних термінологічних стандартів, термінологічних словників тощо.
Таким чином, переклад терміносистем та вивчення проблем термінотворення лишається надзвичайно актуальним на сьогоднішній день.
Отже, актуальність дослідження термінології поліграфії, її перекладу та творення у сучасній французькій мові повязана з прогресивним розвитком цієї галузі знань та з тим,що ця тема не є остаточно дослідженою сучасною наукою.
Метою курсової роботи є аналіз творення та перекладу французької термінології у сфері поліграфії. Поставлена мета передбачає розвязання таких завдань :
розглянути та дослідити базові шляхи формування сучасної французької термінології у даній галузі;
класифікувати основні способи творення одиниць терміносистеми;
виокремити основні тенденції термінотворення;
дослідити найпоширеніші прийоми перекладу терміносистеми.
Обєктом дослідження є терміни та терміносистема сучасної французької мови у сфері поліграфії.
Предметом дослідження є переклад термінології поліграфії та основні способи термінотворення сучасної французької мови у даній сфері знань. Матеріалом дослідження слугували терміни поліграфії у сучасній французькій мові. Загалом проаналізовано 203 одиниці даної терміносистеми та способи їх перекладу. Приклади відібрано методом суцільної вибірки із термінологічних та тлумачних спеціалізованих словників французької мови. У ході дослідження використовувалися наступні методи: метод семантичного аналізу, суцільної вибірки та описовий методи.
Наукова новизна дослідження полягає у виявленні особливості перекладу термінів поліграфії : кожне поняття детально пояснюється та описується саме у контексті використання терміну у даній сфері. Таке явище ми визначили як прийом поєднання методу експлікації з іншими способами перекладу.
Теоретичне значення роботи полягає у дослідженні термінологічної системи сучасної французької мови у сфері поліграфії та встановленні її семантичних та структурних характеристик.
Практичне значення роботи полягає у подальшому використанні результатів дослідження та вирішенні певних лінгвістичних проблем, що стосуються тематики даної роботи, при подальшому, більш ґрунтовному та структурованому дослідженні даної проблематики.
Головні ідеї роботи було апробовано на щорічній студентській конференції «Innovations in science and technology» (Київ 2014) та опубліковано у тезах «La formation de la terminologie française» (НТУУ «КПІ» Київ 2014).
Структуру роботи скрадає вступ, три розділи, висновки до розділів, загальні висновки, список використаних джерел, список скорочень назв лексикографічних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи - 61 с. (обсяг повного тексту - 44 c.).
РОЗДІЛ 1. ТЕРМІНОСИСТЕМА ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ. СПОСОБИ ТВОРЕННЯ
.1 Поняття терміна у лінгвістиці
Частіше за все терміном називають слово, словосполучення, або просто мовний знак, що репрезентує наукове поняття спеціальної, професійної сфери знань [26, С. 27-29].
За одним із визначень, зокрема за трактуванням Великої Радянської Енциклопедії, термін (від лат.Terminus - межа, кордон) визначається як слово або словосполучення, використане для точного позначення поняття та його співвідношення з іншими поняттями в межах даної сфери.
На думку А. І. Моісєєва, різниця між терміном та нетерміном полягає не в специфіці слова, а в специфіці обєктів номінації і термін не припиняє бути терміном, якщо його використання буде здійснюватися не лише фахівцями певної сфери діяльності [22, С. 117].
За наявності багатьох відмінностей та багатогранності сучасних галузей наукового знання і властивих їм понять існує ряд спільних ознак, які деякі термінознавці відносять до неодмінних ознак терміна (або вимог) відносять:
нейтральність, відсутність емоційно-експресивного забарвлення;
відсутність синонімів;
інтернаціональний характер: знаючи терміни-інтернаціоналізми, легко спілкуватися з іноземними фахівцями, читати іншомовну літературу [12, С. 125-130].
Підсумовуючи викладене вище, ми можемо зазначити, що до цього часу відсутня загальноприйнята дефініція терміна, адже погляди дослідників та науковців на його сутність неоднозначна, а подекуди суперечлива. Під терміном у даній роботі ми будемо розуміти слово або словосполучення, яке точно і однозначно виражає чітко окреслене спеціальне поняття будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя та його співвідношення з іншими поняттями в межах окремої сфери. На відміну від слів загальної лексики, які часто є багатозначними та мають емоційний відтінок, терміни в межах окремої області є однозначними та позбавленими експресії.
1.2 Способи творення термінів
Деривація - це мовознавча наука, яка вивчає процеси утворення нових слів шляхом поєднання кореневих та афіксальних морфем та основ певної мови в різних комбінаціях і згідно певних моделей. Лексико-семантичне словотворення переймається утворенням слів шляхом семантичного розщеплення твірного слова, тоді як семантичне словотворення вивчає появу нових семантичних одиниць внаслідок зміни значень слів, а синтаксичне словотворення досліджує утворення нових складних слів шляхом лексикалізації словосполучень [1, С. 21-23].
Словниковий склад термінології збагачується за рахунок створення нових слів на основі існуючого мовного матеріалу, тобто за допомогою процесу деривації. Зазначимо, що до середини XIX ст. більшість термінів утворювалась шляхом:
термінологізації (коли сфера вживання загальновживаного слова поступово обмежувалася, після чого слово з обмеженою зоною вживання або з обмеженнями в логічній співвіднесеності набувало ознак терміна і починало вживатися як термін);
створення термінів-фраз на базі певних понять;
Починаючи з середини XIX ст. в обіг вводяться спеціальні дефініції, які допомагають однозначному співвіднесенню терміна-слова із позначуваним поняттям. Простежуються запозичення та переклад іншомовних термінів [32, С. 80-83]. Щодо сучасних способів термінотворення, то В.П. Даниленко у своїх дослідженнях зазначає, що в термінології є активними та продуктивними, але в різній мірі ті ж самі способи, що й у загальній лексиці: семантичний, синтаксичний, морфологічний [14, С. 20-21].
Лексико-семантичний спосіб полягає в термінологізуванні слів загальновживаної лексики. Внаслідок термінологізації відомі слова або цілком утрачають звязок зі своїм первісним значенням, набуваючи якісно нових значень [38, P. 23].
Одним з прикладів лексико-семантичного способу творення являється такий термін як titre, яке у сфері поліграфії набуло наступного значення : титульний лист: титульна сторінка і оборот титулу.
Наступними випадками даного способу термінотворення ми можемо вважати такі терміни:
ligne : рядок, тобто частина набраного тексту певного формату , розташована на одній горизонтальної лінії, яка служить елементом смуги / колонки;
signature : сигнатура, порядковий номер друкованого аркуша, що проставляється перед нормою в лівому кутку нижнього поля першої сторінки кожного друкованого листа і являється повторюваним на третій сторінці разом з зірочкою, набраною на верхній лінії шрифту, вже без норми. Також даний термін може мати ще одне принципово інше визначення : норма, тобто відомості, що поміщаються разом з сигнатурою в лівому кутку нижнього поля першої сторінки кожного книжкового зошиту, які слугують для полегшення контролю при брошурувальних процесах;
cahier : книжковий або журнальний зошит, складова частина блоку видання, отримана в результаті фальцювання друкованого аркуша.
tranche, який у даній сфері набув наступного значення : обріз книжкового блоку, верхній, боковий та нижній краї книжкового блоку, які піддаються тристоронній обрізці, фарбуванню, в тому числі позолотою та торшонуванню. Також продуктивним джерелом термінотворення у семантичній структурі слова виступає метафоризація та метонімізація вже існуючих лексичних одиниць.
Отже, термінологія збагачується за рахунок створення нових слів на основі існуючого мовного матеріалу. До середини XIX ст. більшість термінів утворювалась шляхом термінологізації загальновживаного слова, створення термінів-фраз на базі певних понять, створення нових слів-термінів. Сучасними активними та продуктивними способами термінотворення, є ті ж способи, що й у загальній лексиці: семантичний, синтаксичний, морфологічний.
1.3 Первинна номінація як спосіб термінотворення
.3.1 Способи морфологічного термінотворення у сучасній французькій мові
Одним з найпоширеніших та найпродуктивніших способів творення термінологічної системи французької мови є суфіксація. Суфікси -ité, -age, -епсе, -ure, -tien, -iste, -isme, -ment, etc. дають велику кількість термінологічних одиниць у галузі механіки, хімії, фізики, медицини, біології тощо. Наприклад, суфікс -ité зазвичай приєднується до основ прикметників і утворює іменники зі значенням властивості та якості: processabilité n.f.
Суфікси -isme, -iste, утворюють здебільшого відіменникові похідні, і з'явилися спершу у мові преси. Суфікс -iste утворює іменники-назви людини, яка належить до певної політичної/наукової течії, або позначають нову професію.
Терміни, утворені суфіксами -tion, -ation поширені в хімічній, фізичній, медичній, біологічній галузях, а також у терміносистемі навколишнього середовища та звісно у сфері поліграфії.
За даним принципом утворилися наступні терміни:
citation : цитата, частина тексту, запозичена з якогось твору без змін тавикористана в іншому тексті, найчастіше з вказівкою на джерело, з якого вона взята; - adaptation, переробка: похідний твір, що є результатом переробки оригінального твору в інший жанр або пристосування його до іншої читацької аудиторії, в результаті чого змінюється композиція і форма вираження первісного твору.
Суфікс -age, бере учать у творенні іменників, що позначають дію або її результат в терміносистемах механіки, електротехніки, виробництва. а також поліграфії:
roulage - друкування тиражу; друкування накладу - отримування заданої кількості ідентичних відбитків;
habillage : оборка, частина смуги набору, яка має звужений формат для заверстки збору ілюстрації або таблиці;
encartage - вклейка : конструктивний елемент видання у вигляді листа з ілюстраціями, приклеєний до корінцевого поля однією з внутрішніх сторінок книжкового обо журнального зошита;
collage : приклейка : конструктивний елемент видання у вигляді листа з ілюстраціями, приклеєний до корінцевого поля однієюз внутрішніх сторінок книжкового або журнального зошита [ЕВС, С.56].
Іншим поширеним способом термінотворення є префіксація. Функціонально й семантично префікси близькі до суфіксів. Проте є істотні відмінності між ними. Кінцеві суфікси є наголошеними, тому тісніше, ніж префікси зливаються з твірною основою. У французькій мові термінотворення відбувається за допомогою таких префіксів (суфіксів) : super-, ultra-, sur-, dé-, in-, anti-, trans-, a-, en-, re-, maxi-, mini-, nano-, bio-, auto-, éco, micro-, thermo-, photo.
У французькій мові наявні також і похідні термінологічні одиниці, які утворені способом парасинтезу - одночасного приєднання до твірної основи та морфологічної взаємодії двох формантів (префікса і суфікса). Різноманітність використання суфіксів і префіксів у французькому словотворі сприяє утворенню значної кількості лексичних одиниць, що свідчить про високу продуктивність парасинтезу [21, С. 20-21].
Тож суфіксальна й префіксальна деривація, що відбувається шляхом приєднання до основи суфіксів і префіксів грецького або латинського походження, дуже наближається до конфіксації або до наукової композиції. Формальна структура термінів-слів, утворених таким шляхом, нагадує структуру конфіксованих термінів-слів, де грецькі або латинські елементи комбінуються один з іншим або приєднуються до французьких слів
Синтагматичні відносини між елементами конфіксованих термінів-слів майже в усіх випадках мають таку структуру:позначуване + позначення. Найпоширенішими є конфіксовані дволексемні терміни-слова.
Конверсія у термінотворенні зустрічається як явище переходу слова до іншої частини мови шляхом його переосмислення без будь-яких формальних змін. У сучасній французькій мові найпродуктивнішими моделями конверсії є «прикметник → іменник» та «іменник → прикметник».
Скорочені терміни-слова можуть бути представлені усіченими, еліпсованими формами або абревіаціями. Поява абревіатур пов'язана із прагненням мовців стисло виражати складні найменування нових понять, економніше висловлювати думки. Літерні абревіації (альфабетизми) походять із термінів-синтагм, і в основу їхнього утворення також покладено принцип економії мовних засобів.
Подібні скорочення у французькій мові можна утворити:
шляхом цілковитого запозичення абревіації з англійської мови;
- шляхом утворення від французьких слів, але калькованих з англійської;
- за допомогою символів (циферно-літерне скорочення).
Підсумовуючи усе вищесказане, ми можемо зазначити, що морфологічний спосіб творення французької термінології є надзвичайно продуктивним. Він представлений такими видами словотвору як суфіксація, префіксація, парасинтез, конверсія та скорочення. Серед афіксальних дериватів найчисельнішими є похідні з суфіксами -ité, -age, -епсе, -ure, -tien, -iste, -isme, -ment та префіксами super-, ultra-, sur-, dé-, in-, anti-, trans-, a-, en-, re-, maxi-, mini-, nano-, bio-, auto-, éco, micro-, thermo-, photo-. Ці ж морфеми забезпечують і високу продуктивність парасинтезу. Найпродуктивнішими моделями конверсії є транспозиція прикметника в іменник та іменника в прикметник. Скорочення легко утворюються шляхом запозичення англійської абревіації, калькування з англійської та циферно-літерних символів.
1.3.2 Синтаксичне термінотворення
Серед різноманітних засобів термінотворення синтаксичний спосіб належить до традиційних і зберігає свою продуктивність та є надзвичайно перспективним у сучасній мові науки. За його допомогою можливе відображення в терміні ознак поняття [23, С. 30-35].
Поява синтаксичних сполучень зі змістовими відношеннями забезпечує точну передачу істотних ознак термінологізованих понять. Внаслідок цього формуються складені найменування з декількох компонентів, тобто термінологічні словосполучення.
Термінологічні словосполучення відображають систему понять відповідної галузі знань і відрізняються від інших словосполучень незалежністю від контексту.
Створення термінів шляхом складення основ і цілих слів стало досить продуктивним останнім часом. Г.О.Винокур пояснює це тим, що часто дійсно існує необхідність виразити дві ідеї в одному слові.
Головний компонент словосполучення виступає носієм родової ознаки поняття. Він може бути виражений словом, словосполученням або фразеологізмом. Наприклад: іменник в однині : papier à en tête n.m.- бланк, або іменник у множині.
Існують також терміни-словосполучення:
-двокомпонентні;
-трикомпонентні;
-багатокомпонентні.
Отже, такі багатокомпонентні терміни-синтагми або як їх ще називають терміни-композити служать більш повному виявленню значення дії, процесу, результату дії і є дуже поширеними. При цьому композитні терміни функціонують на лексичному рівні як замінники слова.
1.3.3 Запозичення
Своє місце у термінотворенні посідає запозичення - засвоєння слів однієї мови іншою, та насамперед термінів з англійської мови. Поширення слів англійського походження у французькій мові спричинене передусім тим, що англійська мова насичена великою кількістю французьких елементів. Завдяки цьому вона краще контактує й впливає на французьку мову, ніж будь-яка інша мова. Підтвердженням цього є повторне введення у французьку мову вже давно запозичених англійською мовою французьких термінів [39, P. 15-17].
Велика кількість англійських запозичень у французькій мові настільки асимільована, що вони починають виступати в ролі словотвірних основ. Найпоширенішими словотвірними моделями є утворення назви виконавця дії від іменника.
Асиміляція запозичених слів відбувається по-різному: деякі лексеми асимілюються повністю, інші - лише частково, а деякі взагалі зберігають свій початковий вигляд. Наприклад,
-article - стаття:складова частина основного тексту збірника, котра являє собою завершений твір на певну тему;
-сonclusion - висновок:структура частина текстувидання, яка завершує його, де підводяться підсумки роботи, робляться загальні висновки;
-volume - том, структурна частина багатотомного або продовження видання, яка виступає самостійно оформленою друкованою одиницею, яка має свою назву чи номер.
Підсумовуючи все вищесказане, ми можемо стверджувати, що процес термінотворення налічує значну кількість способів творення нових синтагм. Серед них основними способами термінотворення сучасної французької мови виступають лексико-семантичний спосіб, який полягає в термінологізуванні слів загальновживаної лексики; морфологічне термінотворення, яке відбувається за допомогою суфіксації, префіксації, конверсії та скорочення; синтаксичне термінотворення, яке здійснюється за участю термінів-словосполучень; та метод запозичення, в основі якого лежить засвоєння іншомовних лексем та значень.
1.4 Семантична деривація як спосіб номінації
У процесі творення найменувань, дослідники виділяють два основних типи номінації: первинна (пряма) і вторинна (непряма). Під час використання первинної номінації мова йде про вживання новоутвореного слова в прямому значенні, при якому звязок слова і його позначення безпосередній.
У процесі використання вторинної номінації розрізняється два можливі шляхи її відображення. Перший спосіб полягає у використанні непрямого значення для необхідної синтагми. При цьому вибір цього значення не може бути випадковим. Вибір звукової форми залежить від певних спільних рис або спільних семантичних характеристик з новою назвою [3, с. 127].
Другий спосіб вторинної номінації полягає у формуванні значення нової синтагми під впливом змістового значення іншої, яке визначає характер нового відображення [20, с. 129-131].
Таким чином, поява нових звукових форм, утворених на основі встановлених мовних моделей тісно повязана зі словотворчою системою мови. На думку В.Г.Гака сама система словотвору наштовхує французьку мову на використання слів у переносному значенні [6, с. 335].
Формування вторинної номінації, тобто семантичної деривації, відбувається у результаті змін семантичного обєму слова:
розширення значення (узагальнення, генералізація значення);
звуження значення (спеціалізація, конкретизація значення);
семантичних переносів: метонімічних, метонімічних та функціональних.
Формування вторинної номінації, тобто семантичної деривації, відбувається внаслідок зміни значення слова, тобто зміни його асоціативного звязку між знаком <#"justify">3. У процесі створення номінації прийнято виділяють два основних типи номінації: первинну та вторинну. Первинна номінація є створенням принципово нового знаку за умови вживання значення у прямому сенсі. В свою чергу вторинна номінація здійснюється на основі використання існуючого мовленнєвого знаку у новій для нього функції. Формування вторинної номінації, тобто семантичної деривації, відбувається у результаті змін семантичного обєму слова, а саме : 1) розширення значення (узагальнення, генералізація значення); 2) звуження значення (спеціалізація, конкретизація значення); 3) семантичних переносів : метафоричних, метонімічних та функціональних. Найпоширенішими способами семантичної деривації у термінології виступають семантичне переосмислення слів, тобто метафорична та метонімічна номінації, при яких в межах існуючих семем зявляється нова диференційна сема.
РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТЕРМІНОТВОРЕННЯ У ФРАНЦУЗЬКІЙ СИСТЕМІ ПОЛІГРАФІЇ
.1 Засоби технічного термінотворення
лінгвістика термінологія поліграфія переклад
Акт термінологічного словотвору залежить від класифікації понять, у ряді яких перебуватиме утворений термін, причому терміни одного класифікаційного ряду в ідеалі повинні бути утворені за однією словотвірною моделлю. Терміни, утворені за допомогою різних дериваційних засобів, входять до певної терміносистеми, яка відзначається строгою логіко-семантичною організацією. Причому рівнева ієрархія поняттєвої структури термінології відображає логіко-поняттєву картину галузі, науки. Певна терміносистема, відображаючи взаємозв'язки між поняттями, не лише репрезентує, а й певною мірою моделює наукове знання і самі ж поняття [35, С.40-42].
Будь-який текст у процесі комунікації виступає в єдності змістового і прагматичного планів, становлячи сукупність мотивів, цілей, завдань, які реалізуються за допомогою різноманітних мовних засобів. Належне використання термінів можливе лише за умови їхньої дериваційної досконалості. До того ж специфіка науково-технічної сфери висуває до термінодеривації особливі вимоги.
Це пов'язано з яскраво вираженою амбівалентністю науково-технічного терміна: з одного боку, він пов'язаний із поняттєвою системою фундаментальних наук (а тому має своє місце у цій системі), а з другого - більшість науково-технічних термінів призначена забезпечувати оптимальне професійне спілкування у виробничій сфері (а тому відповідає вимогам практичного застосування - бути семантично прозорим, доцільно вмотивованим, унормованим тощо) [27, С.88-91].
Дериваційні засоби науково-технічної термінології дають можливість усебічно поповнювати склад наукової терміносистеми. Сучасний стан науково-технічної термінології свідчить про її постійний розвиток, пов'язаний із загальним розвитком національної мови.
.1.1 Тенденція використання лексичних засобів термінотворення
Тенденція термінотворення такого роду здійснюється насамперед за допомогою лексико-семантичного способу творення терміносистем. Лексико - семантичний спосіб полягає в термінологізуванні слів загальновживаної лексики. Ці слова, стаючи термінами, ревізуються: насамперед переглядається їх семантична сторона. Внаслідок термінологізації відомі слова або цілком утрачають звязок зі своїм первісним значенням, набуваючи якісно нових значень, або зберігають звязки із ним. Історично термінологізування слів пояснюється тим, пише В. П. Даниленко, що наукові поняття формуються на підставі узагальнень, отриманих у процесі практичного пізнання світу, на підставі «мовних понять», на які накладаються логічно опрацьовані наукові поняття. Лінгвістично це веде до ускладнення семантичної структури слова [14 C. 30-32].
Ми розглянемо на прикладах лексико-семантичний спосіб творення французької терміносистеми поліграфії. Наприклад, розглянемо слово note, яке у поліграфічній сфері французької мови набуло наступного значення : примітка: елемент апарату видання, що містить доповнення до основного тексту: уточнення, роз'яснення, переклади іноземних текстів, посилання, - належать автору, редактору, перекладачеві та іншим особам, які брали участь у підготовці видання.
Наступний приклад, слово table, як термін поліграфії, має наступне визначення : таблиця, форма організації матеріалу в тексті видання, при якій систематично представлені групи взаємозалежних даних розташовуються за графами і рядками таким чином, щоб кожен окремий показник входив до складу і графи, і рядку.
Інший варіант прикладу ми можемо навести зі словом corps, яке впродовж вживання у сфері поліграфії набуло наступного значення : кегль (кегель) шрифту : розмір шрифту, відповідний відстані між верхньою і нижньої гранями літери, які вимірюються в пунктах.
Подібним чином утворився термін: page, яке у поліграфічному контексті має наступне значення: сторінка, одна зі сторін книжкового аркуша, на якій розміщена смуга набору.
Таким чином, завдяки наведеним прикладам ми можемо переконатися, що лексико-семантичний спосіб полягає в термінологізуванні слів загальновживаної лексики. Внаслідок термінологізації та подальшого вживання у окремій сфері знань відомі слова утрачають звязок зі своїм первісним значенням, набуваючи якісно нових значень.
.1.2 Синтетичні засоби термінотворення
Дані засоби творення термінологічних одиниць здійснюються морфологічним шляхом творення терміносистем, який продовжує залишатись одним з продуктивних способів утворення термінів у сфері поліграфії. Щоправда, різні його типи мають неоднакову активність. Так, продукування термінів за допомогою префіксації і суфіксації являється одним з найактивніших засобів сучасного термінотворення. Творення термінологічних одиниць за допомогою суфіксу -tion є достатньо поширеним серед термінів поліграфії. Ми можемо проілюструвати це на прикладах таких термінів як publication, édition які перекладаються як видання,тобто документ, призначений для поширення в ньому інформації, який
пройшов редакційно-видавниче опрацювання, самостійно оформлений, має вихідні відомості. Також за допомогою подібного способу приєднання семи відбулося творення терміна égalisation - зіштовхування - вирівнювання у стосі аркушів паперу, картону і готової аркушевої продукції з двох взаємно перпендикулярних боків, а також терміну adaptation, який означає переробку, твір, який є результатом переробки оригінального твору в інший жанр або пристосування його до іншої читацької аудиторії, в результаті чого змінюється композиція і форма вираження первісного твору.
Суфікс -age, бере учать у творенні іменників, що позначають дію або її результат в терміносистемах механіки, електротехніки, виробництва та поліграфії, наприклад, термін bourdage - обкантовування книжкового блока, emboitage - скріплення книжкового блока з палітуркою чи обкладинкою, blochage - брошуруваньний процес (виготовлення зошитів, їх комплектування у блок, скріплювання блока, покривання його обкладинкою та обрізування блока).
Також цим шляхом утворено термін gommage - нанесення покриву на поверхню офсетної друкарської форми, щоб захистити її від оксидування та пошкоджень.
За допомогою суфікса -ure відбувається творення наступних термінів : signature - норма: відомості, що поміщаються разом з сигнатурою в лівому кутку нижнього поля першої сторінки кожного книжкового зошита і слугує для полегшення контролю при брошурувальних процесах. Також результатом додавання до основи даного суфікса являється термін reliure - палітурка:міцне покриття видання,яке містить ряд його вихідних відомостей та являється елементом художнього оформлення видання. Наступним прикладом виступає термін couverture - палітурна кришка: Основна частина палітурки, що складається зі сторонок і корінця, покритих палітурним матеріалом. Наступним продуктивним способом термінотворення виступає префіксація. Префіксальні утворення у науково-технічній термінології представлені обмеженою кількістю морфем. Префікси надають термінодериватам певних семантичних відтінків. У французькій мові, зокрема у сфері поліграфії, термінотворення відбувається за допомогою таких префіксів : super-, ultra-, sur-, dé-, in-, anti-, trans-, a-, en-, re-, maxi-, mini-, nano-, bio-, auto-, éco, micro-, thermo-, photo. Ми можемо навести наступні приклади:: microcapsule n.f. - мікрокапсула;: hypermémoire n.f. - пристрій, що містить велику кількість інформації;: nanorobot n.m. -автоматичний прилад;: superposition n.f. - нашарування, superlentille n.f. - високоточна лінза ;: autosurveillance n.f. - автоматичний контроль;: thermocompression n.f. - стискання за певних температурних умов;: photoblanchiment n.m. - фото вибілювання.
У французькій мові наявні також і похідні термінологічні одиниці, які утворені способом парасинтезу - одночасного приєднання до твірної основи та морфологічної взаємодії двох формантів (префікса і суфікса) : couple - découplage n.m. - відключення; corps - décorporation n.f. - розєднання etc. Різноманітність використання суфіксів і префіксів у французькому словотворі сприяє утворенню значної кількості лексичних одиниць, що свідчить про високу продуктивність парасинтезу [15, С. 127-129].
Тож на основі наведених прикладів ми можемо стверджувати, що морфологізація залишається одним з найпродуктивніших методів творення термінів у сфері поліграфії.
2.1.3 Аналітичні засоби термінотворення
Значного поширення у системі науково-технічної термінології набула аналітична деривація. Багатокомпонентні терміни мають виразні систематизувальні властивості, ними легше передати ієрархічні відношення.
Наявність термінологічних словосполучень у галузевих терміносистемах
викликає інтерес термінознавців не лише з погляду на їх продуктивність, але й на особливості їх граматичної структури. В.Г. Гак визначає словосполучення як «непредикативне семантико-граматичне обєднання двох і більше самостійних слів» [11,С. 527]. При цьому слід уточнити, що «словосполучення є не сполучення слова і його безпосередньої ознаки, а сполучення вихідної форми слова (називний відмінок іменника) і граматично залежної від неї форми слова (прикметника, непрямої форми іменника)» [36, С. 37]. Вони виражають єдині цілісні поняття. Причому цілісність значення виводиться з суми значень його компонентів [24, С.138].
Синтаксичний спосіб термінотворення лежить в основі складання словосполучень різних типів в одне ціле. Складна внутрішня співвіднесеність у колі понять науки і техніки робить цей спосіб найбільш продуктивним і перспективним.
Термінами-словосполученнями легше, ніж іншими словотвірними засобами, передавати приналежність до класифікаційного ряду, яка ґрунтується на родо-видовому співвідношенні понять. Саме ця обставина змушує різних фахівців та авторів винаходів усе частіше використовувати цей спосіб [5, С. 64].
Зокрема, наприклад, у сфері поліграфії це такі терміни : développement de la copie n.m. - проявлення, couture tout au long n.f. - зшивання прострочуванням, enfliage de la bande n.m. - передавання задрукованих матеріалів від живильного до друкарського та приймального пристроїв в рулонній ротаційній друкарській машині та ін.
Існують також терміни-словосполучення:
-двокомпонентні : impression en relief - друкування з друкарської форми, друкувальні елементи якої розміщено в одній площині та вищі від проміжкових елементів;
coupe à la forme - отримання потрібної конфігурації друкованого виробу за допомогою висі кального штампу;
achevé d'imprimer - кінцеві відомості, складова частина видання, що містить сукупність даних, що всебічно його характеризує та інформує споживачів щодо бібліографічної обробки та статистичного обліку видань;chromatique - (електронне) кольорокорегування, виправлення колірного змісту зображення відповідно до оригіналу у компютерній видавничій системі;typographique - друкування високим офсетним способом, високе офсетне друкування - друкування високим способом через проміжну еластичну поверхню.
-трикомпонентні : mode de reconnaissance dimage - спосіб розпізнавання зображення;typographique indirect - друкування офсетним способом без зволоження, офсетне друкування без зволоження - друкування офсетним способом з друкарської форми, що не потребує зволожування;offset en creux - друкування глибоким офсетним способом; глибоке офсетне друкування - друкування глибоким способом через проміжну еластичну поверхню;au tampon de caoutchouc - тамподрукування - друкування через пружно-еластичний тампон з форми, глибокого способу друкування;
-багатокомпонентні : machine à mots de longueur fixe - пристрій який відстежує слова встановленої довжини; numéro international normalisé pour les publications en série - міжнародний стандартний номер серійного видання: Ідентифікаційний код реєстраційного характеру, що проставляється на серіальних виданнях і складається з абревіатури ISSN - Міжнародний стандартний номер серіальних видань (рус), International Standard Serial Number (англ.) - і, як правило, восьми цифр. Процес диференціації понять технічної та природничої термінолексики є об'єктивною передумовою використання багатослівних термінів, що дає можливість якнайтонше і якнайточніше передати значення кожного терміна, тому що кожна одиниця складеного терміна виражає певні видові ознаки. Продуктивність багатокомпонентних термінів виражається в тому, що вони повністю покривають поняттєве коло досліджуваної термінологічної системи і разом із нагромадженням ознак можуть збільшувати склад компонентів [16 С. 145 - 147].
Отже синтаксичний спосіб творення може вважатися найпродуктивнішим способом термінотворення у сфері сучасної французької поліграфії, адже використовує наявний термінологічний запас тієї чи іншої області знань.
Розглянувши засоби технічного термінотворення та виокремивши основні тенденції творення терміносистем сучасної французької мови у сфері поліграфії ми дійшли наступних висновків:
. Використання лексичних засобів творення термінів є продуктивним методом, адже відбувається використання вже наявного словникового запасу. Терміни, утворені таким шляхом являються зрозумілими, але вони не завжди здатні відповідати точним науковим ознакам побудови найменувань із певними класифікаційними ознаками.
. Використання синтетичних засобів термінотворення здійснюються за допомогою морфологічного способу творення терміносистем, який продовжує залишатись одним із найпродуктивніших способів утворення термінів у сфері поліграфії. Найпродуктивніші морфеми - суфікси -tion, -age, -ure, що позначають дію або її результат в терміносистемах механіки, електротехніки, виробництва та поліграфії. Подібним чином відбувається термінотворення шляхом префіксації. Найпоширеніші морфеми : micro-, auto-, micro-, photo-, які надають термінодериватам певних семантичних відтінків.
. Значного поширення у системі науково-технічної термінології набула аналітична деривація, адже терміни, утворені даним шляхом можуть нагромаджувати видові ознаки і таким чином збільшувати склад компонентів, глибше описуючи дане поняття.
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНОЛОГІЇ ПОЛІГРАФІЇ У СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ
3.1 Переклад сучасної термінології
Переклад являє собою вираження того, що було вже подано в одній з інших мов у процесі обміну інформацією. Залежно від інформації виділяють основні різновиди перекладу: суспільно-політичний; художній; науково-технічний.
Стрімкий розвиток новітніх технологій, необхідність у найкоротший термін ознайомитись з останніми надбаннями науки привертають особливу увагу до науково-технічного перекладу. Технічний переклад - це вид інформаційної діяльності, використовуваної для обміну науково-технічною інформацією між людьми, які спілкуються різними мовами [28, С.122-124].
Однією з головних відмінностей мови технічної літератури від інших різновидів є значна кількість термінів, чітке викладання матеріалу. Відомо, що визначальними ознаками науково-технічного тексту є його інформативність, логічність, точність, обєктивність, ясність, зрозумілість [18, С.110].
Існує декілька видів технічного перекладу. Наприклад, вільний переклад - розуміння і передача загального змісту тексту. Дослівний переклад розкриває зміст кожного речення і допомагає правильно зрозуміти його. При дослівному перекладі речення має ту саму структуру і порядок слів, як і відповідне оригінальне. Використання цих видів перекладу часто породжує традиційні перекладацькі помилки - буквалізми та вольності. Тільки той переклад, що передає точний зміст тексту з усіма відтінками і особливостями стилю у відповідності до норм рідної мови, можна назвати адекватним [17, С.164]. Саме такий переклад є мірою визначення його якості, яка значно залежить від цілої системи компетенцій перекладача, а саме : мовної; професійної; екстралінгвістичної; комунікативної; психокогнітивної.
Адекватний переклад змушує перекладача відмовитись від перекладу окремих слів, іноді цілих фраз із метою створення нового тексту з еквівалентним змістом і тотожною функцією. Таким чином, елементна відповідність перекладу оригіналу не може забезпечити необхідної точності перекладу, бо призводить лише до збільшення помилок у перекладі. Варто відтворювати, а не копіювати [31, С.48].
Тож, вимоги до результатів перекладацької діяльності поступово підвищуються, адже вони диктуються змінами у сучасному світовому рівні розвитку науки і техніки. І саме лексична система знаходиться найбільшою мірою під впливом цих змін. На лексикон припадає організаційна роль у презентації мовних систем та структур, а слова можна розглядати як базові семантичні одиниці мови, значення яких є ключовим для здійснення перекладу.
3.2 Найпоширеніші прийоми перекладу терміносистем
В якості термінів ми розуміємо як слова, які застосовуються майже виключно в рамках науково-технічного стилю, так і спеціальні значення, які застосовуються і в певній галузі, і в якості загальнонародних слів, наприклад mort : «використаний» (в поліграфії), які мають добре всім відомі загально-використовувані значення [29, С. 99].
Деякі терміни виступають однозначними і не мають жодних інших значень ні в якій іншій сфері. Інша справа з розрядом термінів-омонімів, значення яких варіюються, залежно від сфери застосування. Багатозначність таких термінів значно ускладнює роботу перекладача, адже вони не завжди перекладаються як повні еквіваленти, більш того навіть не завжди дослівно.
Труднощі перекладу термінології полягають у неоднозначності термінів, відсутності перекладацьких відповідників у випадку неологізмів, національній варіативності термінів [19, С. 448]. Переклад термінів налічує низку проблем. Слід памятати, що з однієї мови на іншу терміни не перекладаються як звичайні слова. Оптимальним є такий шлях перекладання термінів: «поняття - український термін», а не «іншомовний термін - український термін», з якої мови не відбувався б переклад. Тобто пошук терміна-відповідника починається з аналізу властивостей нового поняття. Цілком можливо, що котрась з властивостей підкаже іншу назву цьому поняттю, ніж вона є у мові, з якої здійснюється переклад. Якщо поняття ґрунтується на його найголовнішій властивості чи вдалому порівнянні, то й в інших мовах ці ознаки братимуться за визначальні. У таких випадках переклад терміна перетворюється на переклад звичайного слова, що є найпростішим шляхом підбирання власномовної назви до певного наукового поняття [ 4, С. 185].
Інколи для знаходження оптимального національного терміна доцільно зіставити терміни-відповідники з кількох мов і вибрати для перекладу найвдаліший [25, С. 39].
Тож переклад термінології здійснюється різними прийомами, а саме за допомогою таких міжмовних трансформацій як: лексичих, лексико-семантичнх та лексико-граматичних. Задача перекладача полягає у вірному виборі того чи іншого прийому в ході процесу перекладу, щоб якнайточніше передати значення будь-якого терміна [37, Р. 65].
Одним з найпростіших прийомів перекладу терміна є прийом транскодування. Транскодування - це такий спосіб перекладу, коли звукова або графічна форма слова вихідної мови передається засобами абетки мови перекладу. Дуже часто транскодування застосовується при перекладі інтернаціональних реалій. Головною позитивною якістю транскодування є його максимальна стислість. Завдяки транскрипції та транслітерації створюється певний експресивний потенціал: у контексті слів рідної мови транскрибоване слово виділяється як чуже, надає предмету, який воно позначає, конотацій небуденності, оригінальності. Але все ж використовувати цей прийом треба дуже обережно, так як перенасиченість тексту транскодованими реаліями не зближує читача з оригіналом, а навпаки віддаляє. Під терміном калькування розуміється дослівний або буквальний переклад. Часто використовується і напівкалькування, що являє собою часткове запозичення слів та виразів, які складаються частково з елементів вихідної мови, частково з елементів мови перекладу [41, P. 16-18].
Описовий переклад - це такий прийом перекладу, коли слово замінюється в мові перекладу словосполученням, яке адекватно передає зміст цього слова, при цьому опис не повинен бути надто докладним і складним [34, C. 303].
Гіпонімічний переклад - заміна видового поняття на родове, тобто передача реалії язиковою одиницею, яка має більш широке значення. За своїм значенням це прийом генералізації, який широко використовується. Він дозволяє відмовитись від транскрипції та провести заміну понять, різниця між якими в умовах даного контексту незначна [42, P. 51].
Вирішальним при виборі між транскрипцією і перекладом реалії є та роль, яку вона грає в змісті, яскравість її колориту, тобто міра її висвітлювання в контексті. На думку вчених, при транскрипції «звичайні і звичні в мові оригіналу слова і вислови в мові перекладу випадають із загального лексичного оточення, відрізняються своєю чужерідністю, внаслідок чого, привертають до себе посилену увагу», а це порушує рівновагу між змістом і формою, чим відрізняється адекватний переклад. При передачі реалій ж реалій іншим шляхом утрачається характерне забарвлення мови, носіями якої вони є: зникає частина національного або історичного колориту [7, С. 18-20].
Під час нашого дослідження ми виявили певну особливість перекладу термінів поліграфії. Йдеться про те, що при застосуванні будь-якого способу перекладу термінів поліграфії, кожне поняття ґрунтовно пояснюється чи описується саме у контексті використання даного терміну у даній сфері. При перекладі таке явище ми визначили як прийом поєднання методу експлікації з іншими способами перекладу. Всі засоби передачі реалій в перекладі необхідно пов'язувати з тим, в якій мірі запроваджені слова, чи знайомі вони читачу, чи не підказане часом значення реалії контекстом. Дуже важливим є те, щоб враження від перекладеної реалії у читачів було таким же, як у носіїв мови, з якої реалія перекладена.
.2.1 Транскодування
Одним з найпростіших прийомів перекладу терміна є прийом транскодування. Транскодування - це побуквенна чи пофонемна передача вихідної лексичної одиниці за допомогою алфавіту мови перекладу. Даний прийом являється рідким виключенням в практиці технічного перекладу. Зазначимо, що при перекладі термінів досліджуваної нами сфери, метод транс кодування поєднується з експлікацією.
Ми спробуємо навести декілька прикладів транскодування у сфері французької поліграфії:- анотація, похідний твір, який містить коротку характеристику видання з точки зору його цільвого призначення, змісту, видавничо-поліграфічної форми та інших особливостей;- варія, заголовок розділу змішаного змісту у збірниках, журналах, бібліографічних покажчиках;- параграф, найбільша рубрика зі спеціальним умовним позначенням;- епіграф, елемент твору або видання, яке являє собою короткий текст, що виражає основну думку твору або його фрагмент та розміщується на початку;- умовне графічне зображення числових величин обо їх співвідношень, що виконано за допомогою ліній, площин, геометричних фігур або малюнків;- графік, креслення, яке наглядно зображує кількість співвідношень та розвиток взаємоповязаних процесів або явищ у вигляді кривої, прямої чи ламаної лінії, побудованої в той чи іншій системі координат;- монограмма, креслення,що дозволяє замінити обчислення за формулами на побудову найпростіших геометричних побудов, з яких за допомогою ключа зчитають відповіді;- орнамент, прикраса у вигляді візерунку, що характеризується ритмічно впорядкованим розташуванням повторюваних елементів зображень;
passé-partout - паспарту, конструктивний елемент видання у вигляді цупкого листа паперу на який наклеюється ілюстрація;
Отже, наведені приклади можуть засвідчити продуктивне використання прийому транскодування у перекладі термінів поліграфії.
.2.2 Метод калькування
Терміни також підлягають іншому лексичному прийому перекладу - калькуванню - передача не звукового, а комбінаторного складу слова, коли складові частини слова (морфеми) чи фрази перекладаються відповідними елементами мови перекладу. Даний прийом застосовується при перекладі складних за структурою термінів. Наприклад:
оeuvre littéraire - літературний твір, зафіксований за допомогою будь-яких знаків писемності;dramatique - драматичний твір, літературно-художній твір, призначений для виконання на сцені та побудований за законами сценічного мистецтва;graphique - графічний твір, в якому інформація передається за допомогою зображень на плоскій поверхні у вигляді завершеного образа;cartographique - картографічний твір, в якому інформація передається за допомогою певної системи умовних знаків, які вказують на розташування обєктів поверхні Землі, небесного тіла або позаземного простору; oeuvre musicale - музичний твір, який являється зафіксованим за допомогою нотних знаків та призначений для відтворення на музичних інструментах або співу;original - оригінальний твір, що являється продуктом самостійної творчості автора;re dérivée - похідний твір, в основі якого лежить дещо змінений оригінальний твір;- глава, велика рубрика, що має власний заголовок;
alinéa - абзац, найменша структурно-композиційна одиниця тексту, яка позначається під час набору абзацним відступом або повноформатним початковим рядком;- введення, структурна частина основного тексту видання, яка є його початковим розділом та знайомить читача з проблематикою твору;
suplément - доповнення, структурна частина основного тексту, складена з матеріалів, які були виділені автором для розміщення вкінці твору чи розділу;- додаток, структурна частина тексту, яка містить допоміжні відомості та розміщується вкінці видання або видана окремо.
Отже навівши приклади такого перекладацького прийому як калькування, ми можемо стверджувати його активне використання на міжнародному рівні для перекладу термінів поліграфії у сучасній французькій мові.
.2.3 Експлікація як перекладацький прийом
Також можна перекладати терміни, скориставшись прийомом експлікації. Експлікація - коли лексична одиниця мови оригіналу замінюється словом (словосполученням), яке передає його значення. Тож наведемо декілька прикладів даного прийому перекладу:liminaires - апарат видання, допоміжний текст - сукупність додаткових елементів видання, які повинні пояснювати основний текст, сприяти засвоєнню змісту увійшовши до видання творів. Полегшувати читачеві користування виданням, а також допомагати його обробці у статистиці, бібліотечно-бібліографічних та інформаційних службах;de mots - словник, перелік будь-яких мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів), розташованих в алфавітному порядку або систематизовані та готуються для роботи над словником або енциклопедією;technique - креслення,умовне графічне зображення предметів з точним співвідношенням розмірів, отриманих методом проектування;
légende dune illustration - надпис під ілюстрацією, текст, розташований під ілюстрацією, який являє собою її словесну характеристику;
tableau sans règles - висновок, таблиця без розділових лінійок, які замінені пробілами, та яка може бути включена у фразу як її продовження чи завершення;de pied - примітка, елемент апарату видання, який містить допоміжний текст пояснювального характеру - бібліографічні посидання, замітки - який розташовується під лінією та друкується зі знаком посилання для звязку з текстом з відповідним цифровим номером чи атериксом;multiples - авторський колектив - колектив осіб, які разом створили твір;du droit dauteur - знак охорони авторського права, знак копірайта - знак, який вказує на те, що твір або інші частини видання охороняються авторським правом та позначається латинською літерою «С», обведеною колом (©), та імям власника авторського права та роком першого видання;du livre - оформлення видання, вираження змісту твору та цільового призначення в єдиній та цілісній композиції видання зо допомогою художнього осмислення поліграфічних засобів;en valeur dun texte - виділення тексту, особливе поліграфічне оформлення фрагментів тексту : фраз, окремих слів, букв, знаків порівняно з прийнятими нормами цього тексту;titre - шмуцтитул, додатковий титул: структурний елемент видання, що представляє собою окремий лист або сторінку з назвою твору або великих рубрик, епіграфами, ілюстраціями та книжковими прикрасами; page de garde - авантитул, «вихідний лист», фортитул - перша сторінка видання, розташована перед титульним аркушем, що містить видавничу марку, епіграф, присвячення, надзаголовкові данні та вихідні данні;de collection - колонтитул, ліва сторінка розворотного титульного аркуша на якій наводяться відомості про твір в цілому або відтворюється титульний аркуш твору, який слугував оригіналом для перекладу.
Тож експлікація, як один з прийомів перекладу терміносистем використовується достатньо широко у перекладацькій діяльності.
Розглянувши особливості перекладу термінології поліграфії у французькій мові ми дійшли наступних висновків:
. Технічна література виступає потужним інформативним джерелом логіки, точності та зрозумілості, тож наявність значної кількості термінів являється її обовязковим складником.
. Існує кілька видів технічного перекладу: вільний та дослівний, проте лише той переклад, який передає точний зміст, відтінки тексту та його особливості являється адекватним.
. Труднощі перекладу термінів полягають у неоднозначності терміна та варіативності. Оптимальним є такий шлях перекладання термінів: «поняття - український термін», а не «іншомовний термін - український термін». Тож переклад здійснюється за допомогою таких трансформацій як: лексичних, лексико-семантичних та лексико-граматичних.
. Одним з найпростіших прийомів перекладу терміна виступає прийом транскодування. Транскодування - це побуквенна чи пофонемна передача вихідної лексичної одиниці за допомогою алфавіту мови перекладу.
. При перекладі складних за структурою термінів, часто застосовують такий лексичний прийом перекладу як калькування, передачі не звукового, а комбінаторного складу слова, коли складові частини слова (морфеми) чи фрази (лексеми) перекладаються відповідними елементами мови перекладу.
. Також при перекладі термінів користуються прийомом експлікації, коли лексична одиниця мови оригіналу замінюється словом (словосполученням), яке передає його значення.
ВИСНОВКИ
. У даному дослідженні під терміном ми розуміємо чітко окреслене спеціальне поняття будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва суспільного життя та його співвідношення з іншими поняттями. На відміну від слів загальної лексики, які часто є багатозначними та мають емоційний відтінок, терміни в межах окремої області є однозначними та позбавленими експресії.
2. Найпоширенішими способами термінотворення у сучасній французькій мові являються лексико-семантичний спосіб, який полягає в термінологізуванні слів загальновживаної лексики; морфологічне термінотворення, яке відбувається за допомогою суфіксації, префіксації, конверсії та скорочення; синтаксичне термінотворення, яке здійснюється за участю творення термінів-словосполучень; та метод запозичення в основі якого лежить засвоєння іншомовних слів.
3. У процесі створення номінації прийнято виділяють два основних типи номінації: первинну та вторинну. Первинна номінація є створенням принципово нового знаку, вторинна номінація, тобто семантична деривація, у свою чергу, відбувається у результаті змін семантичного обєму слова.
. При творенні терміносистем, широко використовуються лексичні засоби творення термінів, синтетичні, а також аналітична деривація, яка виступає найпродуктивнішим методом.
. Також існує велика кількість прийомів перекладу терміносистем. Одним з найпростіших прийомів перекладу терміна є транскодування. Це побуквенна чи пофонемна передача вихідної лексичної одиниці за допомогою алфавіту мови перекладу.
. При перекладі складних за структурою термінів, часто застосовують такий лексичний прийом перекладу як калькування, передачі не звукового, а комбінаторного складу слова, коли складові частини слова чи фрази перекладаються відповідними елементами мови перекладу. 7. Також при перекладі термінів користуються прийомом експлікації, коли лексична одиниця мови оригіналу замінюється словом або словосполученням, яке передає його значення.
. При перекладі саме термінів поліграфії, кожне поняття пояснюється та описується саме у контексті використання даного терміну у даній сфері. Таке явище ми визначили як прийом поєднання методу експлікації з іншими способами перекладу.
РЕЗЮМЕ
У звязку з потужним розвитком сучасної науки та техніки відбувається стрімке впровадження у мову все більшої кількості нових термінологічних одиниць, що сприяє розвитку, дослідженню та удосконаленню термінологічних систем. Актуальність дослідження такого феномену зумовлюється, по-перше тим, що термінологія є потужним джерелом поповнення лексичного запасу мови, обсяги якого невпинно зростають. По-друге, власне термінологія поліграфії, її переклад та творення у сучасній французькій мові виступають чинниками прогресивного розвитку даної галузі знань. У ході дослідження використовувалися метод семантичного аналізу, метод суцільної вибірки, описовий та статистичний методи.
Наукова новизна дослідження полягає у дослідженні основних тенденій термінотворення у сучасній французькій мові та власне у дослідженні особливостей перекладу терміносистеми поліграфії.
Дана робота присвячена темі : «Французька терміносистема поліграфії. Особливості термінотворення та перекладу».
Метою роботи обрано аналіз творення та перекладу французької термінології у сфері поліграфії. Для досягнення поставленої мети ми виконували такі завдання : 1) розглянути та дослідити базові шляхи формування сучасної французької термінології у даній галузі; 2) класифікувати основні способи творення одиниць терміносистеми; 3) виокремити основні тенденції термінотворення; 4) дослідити найпоширеніші прийоми перекладу терміносистеми.
Проведене дослідження дає підстави зробити наступні висновки: 1) Під терміном у даній роботі ми розуміємо слово або словосполучення, яке точно і однозначно виражає чітко окреслене спеціальне поняття будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя та його співвідношення з іншими поняттями в межах окремої сфери. 2) Термінологія збагачується за рахунок створення нових слів на основі існуючого мовного матеріалу. Сучасними активними та продуктивними способами термінотворення, є ті ж способи, що й у загальній лексиці: семантичний, синтаксичний, морфологічний.
) У процесі створення найменування виділяють два основних типи номінації: первинну та вторинну. Широко використовуються лексичні засоби творення термінів, синтетичні, а також аналітична деривація, яка виступає найпродуктивнішим методом.
4) При перекладі термінів поліграфії, кожне поняття пояснюється та описується саме у контексті використання даного терміну у даній сфері. Таке явище ми визначили як прийом поєднання методу експлікації з іншими способами перекладу.
5) Переклад терміносистем виступає складним процесом та вимагає використання прийомів транскодування, калькування та експлікації.
Ключові слова: термін, спосіб термінотворення, переклад терміносистем, транскодування, калькування, експлікація.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Афанасьєва О. М. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики / Олена Миколаївна Афанасьєва. - К. : Логос, 2007. - 130с.
.Барабанова О. С. Деякі аспекти деривації термінів гірництва / Олена Сергіївна Барабанова. - К. : Літопис, 2010. - 36с.
.Белявская О. Г. Семантика слова / Оксана Георгиевна Белявская. - М. : Cвободная книга, 1987. - 123с.
.Борисова Л. И. Основные проблемы научно-технического перевода / Лариса Ивановна Борисова. - М. : МГУ, 2003. - 190с.
5.Вакуленко М. О. Сучасні проблеми термінології та української наукової термінографії <javascript:open_window(%22#"justify">СПИСОК СКОРОЧЕНЬ НАЗВ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Короткий тлумачний словник поліграфічних термінів / [уклад. : Ю. Жидецький, К. Логач]. - Львів : Основа, 1996. - 48 с.
.Тлумачний словник термінів целюлозно-паперового виробництва / [уклад. Володимир Олександрович Сологуб]. - К : Києво-Могилянська академія, 2005. - 300 с.
.Норми української науково-технічної мови. Тлумачний словник термінів з видавничої, поліграфічної та пакувальної справи / [уклад. П. М. Таланчук, С. Я. Ярема, Ю. М. Коровайченко, С. М. Ярема, В. С. Моргонюк] . - К. : Ун-т «Україна», 2006. - 664 с.
.ЕВС - Енциклопедія видавничої справи / [уклад. В. П. Ткаченко, І. Б. Чеботарьова, П. О. Киричок, З. В. Григорова]. - Х. : Прапор, 2008. - 320 с.
5.HCH - Hachette. Le dictionnaire de notre temps / [rédaction dirigé par Marc Moingeon, Mireille Maurin]. - P. : Hachette, 1993. - 1840 p.
6.PR - Le petit Robert. Dictionaire alphabétique et analogique de la langue française / [rédaction dirigé par Alaine Rey, Josette Rey-Debove]. - P. : Dictionnaire le Robert, 1992. - 1988 p.
ДОДАТОК
А. 1. Транскодування
. Commentaire - коментар: складова частина апарату видання, що представляє собою звід відомостей, які роз'яснюють і тлумачать факти, слова, фрагменти тексту або всього твору.
. In extenso - екстензія; абреже; компендіум, складова частина апарату видання, що представляє собою короткий виклад змісту розділу твору і що поміщається між його заголовком і текстом.
. Signet - Сигнет: Фірмовий знак, емблема видавництва, друкарні або серії, відтворений у виданні на авантитулі, титульному аркуші, обкладинці або палітурці.
. Pagination - пагінація: Порядкова нумерація сторінок, смуг, стовпців або окремих елементів видання: таблиць, ілюстрацій.5. Frontispice - фронтиспис: Ілюстрація, що поміщається на лівій сторінці розвороту з титульним листом. 6. Entre-ligne - інтерліньяж; міжрядковий пробіл: Пробіл між нижньою і верхньою лініями суміжних рядків.
. Colonne-titre - колонтитул: вміщується на кожній сторінці, елемент апарату видання, що допомагає читачеві орієнтуватися у змісті тексту на сторінці.
. Initiale - ініціал; буквиця: Перша прописна буква тексту видання або його структурної частини збільшеного розміру, набірна або мальована / гравірована, у вигляді зображення, часто що включає складну орнаментально-декоративну або сюжетну композицію.
. Ornement - орнамент: Прикраса у вигляді візерунка, характеризується ритмічно упорядкованим розташуванням повторюваних образотворчих елементів.
. Blok - книжковий / брошурної / журнальний блок: Основна частина матеріальної конструкції видання, що складається з комплекту листів, розташованих в певній послідовності, скріплених між собою для вставки в палітурну кришку або критих обкладинкою.11. Passe-partout - паспарту: Конструктивний елемент видання у вигляді щільного листа паперу, на який наклеюється ілюстрація.
12. Étui - футляр: Коробка, призначена для упаковки найбільш цінних видань з метою їх захисту.13. Format - формат: Размер готового издания,обозначаемый в долях листа или сантиметрах.14. Exemplaire - примірник видання: Кожна одиниця тиражу видання.
15. Résumé - резюме, елемент наукового журналу або збірки, що містить головні положення та висновки статті.
. Signet - сигнет, фірмовий знак, емблема видавництва, типографії або серії, що відтворюється у виданні на авантитулі, титульній сторінці, обкладинці або палітурці.
. Сolonne-titre - колонтитул, елемент, що розташовується на кожній сторінці видання та допомагає читачеві орієнтуватися у зміств тексту на сторінц;
А. 2. Калькування
1. Référence, renvoi - посилання. елемент апарату видання, що зв'язує між собою частини тексту видання та містить вказівки на джерело, в якому роз'яснюються або уточнюються відомості, що наводяться в основному тексті видання.
. Sommaire - зміст, складова частина апарату видання, що містить перелік заголовків розділів, глав та інших структурних одиниць тексту видання із зазначенням сторінок, на яких розміщується кожна з них.
3. Résumé - резюме, елемент апарату наукового журналу або збірника, що містить головні положення і висновки статті.
4. Liste d'abréviations - список скорочень, складова частина апарату видання, що містить перелік скорочень, прийнятих для даного видання, з їх розшифровкою.
5. Numéro du périodique - номер періодичного видання: Порядкове число, що привласнюється кожному чергового випуску періодичного видання.
. Impression - друкарський процес - технологічний процес підготовлення друкарської машини до друкування та друкування тиражу.
. Photographique - фотоформа - носій ілюстративної та текстової інформації у вигляді негатива або діапозитива, призначений виготовляти друкарську форму.
8. Sélection électronique - (електронне) кольороділення - ділення кольорового зображення оригіналу на окремі рівномаштабні зображення у компютерній видавничій системі.
. Correction chromatique - (електронне) кольорокорегування - виправляння колірного змісту зображення відповідно до оригіналу у компютерній видавничій системі.
. Masquage- (електронне) маскування - усування градаційних чи колірних спотворинь зображення у копютерній видавничій системі.
. Correction- корегування - виявляння та виправляння помилок, неточностей, допущених під час опрацьовування оригіналу або виготовляння друкарської форми.
. Placement des pages - (електронне) монтування (сторінок) - розмішування зверстаних сторінок у порядку, який забезпечує правильне їх розташування на друкарському аркуші майбутнього видання, у компютерній видавничій системі.
. Exposition - експонування- цілеспрямований вплив дозованого випромінювання на світлочутливий матеріал.
. Impression - друкування - отримування відбитків на задрукованому матеріалі ; відбиток, друк - фарбове зображення оригіналу на задруковаваному матеріалі.
. Forme dimpression - друкарська форма - матеріальний носій друкувальних та проміжкових елементів, призначений для друкування.
. Impressin flexographique - друкування флексографічним способом. Флексографічне друкування - дркування високим способом з еластичної друкарської форми.
17. Impression iris, impression irisée - друкування ірисним способом; ірисне друкування - друкування з однієї друкарської форми різних кольорів, що створює кольорове зображення з плавним переходом одного кольору в інший.
. Impression polychrome - багатофарбове друкування - друкування послідовним нанесенням фарб різного кольору.
. Brochage - брошурування, брошурувальний процес - виготовлення зошитів із задрукованих аркушів, їх комплектування у блок, скріплювання блока, покривання його (за потреби) обкладинкою та обрізування блока.
. Egalisation -зіштовхування - вирівнювання у стосі аркушів паперу, картону і готової аркушевої продукції з двох взаємно перпендикулярних боків.
. Rougnement - підрізування (аркушів) - надавання аркушевому поліграфічному матеріалові потрібних розмірів на різальній машині.
. Coupage - розрізання - розділяння поліграфічного матеріалу на частини потрібних розмірів.
. Pliage transversal - перпендикулярне фальцювання - фальцюванняз утворюванням прямокутних перехресних згинів.
. Collage - приклеювання - приєднування окремих елементів до зошита або блока клеєм.
. Rognement - обрізування блока - надавання скріпленому блокові потрібних розмірів усуванням нерівностей з трьох його нескріплених боків різанням.
. Laquage - лакування - покривання поверхні (ділянки поверхні) задрукованого матеріалу шаром лаку.
. Simili-timbrage - плоске тиснення; блінтові тиснення - тиснення з утворюванням заглибленого плоского зображення.
29. Traçage - бігування - отримання заглибини на палітурці, обкладинці чи аркуші для їх подальшого згинання.
30. Repinçage - штрихування - отримування заглибини між розставлю та боковиною з лицьового боку палітурки друкованого вибору.
. Perforage - перфорування - отримування на друкованому виборі низки отворів або протічок спеціальним пристроєм.
. Pelliculage- ламінування - покривання поверхні задрукованого матеріалу полімерною плівкою за підвищеної температури та (чи) під тиском клейовим чи без клейовим способом.
. Bandeux - заставка: Прикраса з зображенням сюжетно-тематичного або орнаментального характеру, що поміщається вгорі початкової сторінки видання або його структурної частини.
. Miniature de livre - книжкова мініатюра: Ілюстрація в рукописній книзі.35. Encartage - вклейка: Конструктивний елемент видання в вигляді листа з ілюстраціями, приклеєний до корінцевому полю однією з внутрішніх сторінок книжкової / журнальної зошити.36. Reliure - палітурка: Міцне покриття видання, яке містить ряд його вихідних відомостей і є елементом художнього оформлення видання.
. Feuille d'auteur - авторський аркуш: Одиниця виміру обсягу літературного твору, прийнята для обліку праці авторів, перекладачів, редакторів.
. Volume d'une publication - обсяг видання: Кількісна характеристика видання, виражена в листах, сторінках, шпальтах.
. Feuille compression - друкований аркуш: Одиниця виміру обсягу видання, рівна площі одного боку паперового аркуша стандартного формату.40. Format de la page de composition - формат полосы набора: Размеры (ширина та висота) полосы набора, выраженные в квадратах.
. Format de la ligne de composition - формат рядка набору: Довжина рядка набору, виражена в квадратах.
42. Tirage supplémentaire - додатковий тираж; додруківка: Тираж видання, виготовлений протягом року після випуску основного тиражу, але на відміну від повторних видань без укладення нового авторського договору і без виплати автору винагороди.
А. 3. Експлікація
. Index auxiliaire - допоміжний покажчик, складова частина апарату видання, яка забезпечує пошук необхідних відомостей, укладених в виданні, і являє собою упорядкований за якимось принципом перелік інформаційних об'єктів із зазначенням їх місцезнаходження на сторінках видання.
2. Achevé d'imprimer - вихідні відомості: Складова частина апарату видання, що містить сукупність даних, що всебічно характеризують видання і призначених для інформування споживачів, бібліографічною обробки та статистичного обліку видань.
.Art graphics - поліграфічний процес - технологічний процес перетворення оригіналу в друкований вибір.
. Сomposition - складання тексту - формування та записування тексту оригіналу на носій інформації для подальшого його відтворювання
. Infographie - компютерне графування - створювання та опрацьовування графічного зображення у кпютерній видавничій системі.
. Tramage - (електронне) растрування- перетворювання тонових зображень у мікроштрихові зображення у компютерній видавничій системі.
. Impositon -(електронне )верстання сторінки - формування сторінки майбутнього видання у компютерній системі .
. Traitment photochimique- хіміко-фотографічне обробляння - сукупність операцій перетворювання прихованого зображення на зекспонованому фотографічному матеріалі у видиме.
. Gommage - наношення покриву на поверхню офсетної друкарської форми, щоб захистити її від оксидування та пошкоджень.
. Gravure - травлення , обробляння копії спеціальним розчином, щоб заглибити проміжкові обо друкувальні елементи.
11. Gravure électronique - ( електромеханічне, лазерне) вирізання рельєфного зображення на формному матеріалі.
. Impression en relief/ impression typographique - друкування високим способом, високике друкування - друкування з друкарської форми, друкувальні елементи якої розміщено в однії площині та вище від проміжкових елементів.
. Impressin flexographique - друкування флексографічним способом. Флексографічне друкування - дркування високим способом з еластичної друкарської форми.
. Offset lythographique/ impression offset - друкування (плоским) офсетним способом; плоске офсетне друкування - друкування через проміжну еластичну поверхню з друкарської форми, друкувальні та проміжкові елементи якої розміщено практично в одній площині.
15. Impression typographique indirect, offset à sec - друкування офсетним способом без зволоження, офсетне друкування без зволоження - друкування офсетним способом з друкарської форми, що не потребує зволожування.
. Impression en creux - друкування глибоким способом; глибоке друкування - друкування з друкарської форми, друкувальні елементи якої заглиблено відносно проміжкових елементів.
. Impression offset en creux - друкування глибоким офсетним способом; глибоке офсетне друкування - друкування глибоким способом через проміжну еластичну поверхню.
. Impression en taille-douce - друкування металографічним способом; металографічне друкування - друкування глибоким способом з металевої друкарської форми. Виготовленої без застосування растра способом травлення, гравіювання чи гальнізування. 19. Impession en serigraphique - друкування трафаретним способом; трафаретне друкування- друкування протискуванням фарби друкарським ракелем крізь друкувальні елементи трафаретної форми. 20. Impression au tampon de caoutchouc - тамподрукування - друкування через пружно-еластичний тампон з форми, глибокого способу друкування.
21. Impression électrostatique - друкування способом утворювання та передавання зображення за допомогою електричного поля.
. Monochromie - друкування однією фарбою будь-якого кольору.
. Enfilage de la bande - проводження - передавання задруковуваного матеріалу від живильного до друкарського та приймального пристроїв у рулонній ротаційній друкарській машині.
. Mise en train - приправлення - забезпечування під час друкування рівномірного тиску між задруковуваним матеріалом та друкарською формою для способу високого друкування.
. Distribution de lancre sur les rouleaux - розкачування фарби - рівномірне розподілення друкарської фарби на поверхні валиків фарбового апарата друкарської машини.
. Touche dencre - накачування фарби - на ношення фарби накачувальними валиками фарбового попрата на друкарську форму під час друкування.
. Roulage - друкування тиражу; друкування накладу - отримування заданої кількості ідентичних відбитків.
. Ouvrage de reliure - палітурний процес - підготовляння блока до зєднання блока з палітуркою.
29. Pliage parallèle - фальцювання з утворюванням паралельних згинів.
. Pliage mixte - скомбіноване фальцювання з утворенням в одному зошиті і перпендикулярних, і паралельних згинів.
. Essemblage - комплектування блока - формування блока з зошитів або аркушів у визначеній послідовності.
32. Assemblage à cheval -