Судова система Австрії
СУДОВА
СИСТЕМА АВСТРІЇ
ПЛАН
Вступ
. Структура судової системи Австрії
1.1 Вищі
судові органи
.1.1 Конституційний
суд
.1.2 Адміністративний
суд
.1.3 Верховний
суд
.2 Суди
загальної юрисдикції
.3 Спеціальні
суди
2. Послідовність проходження судових інстанцій Австрії
2.1 Послідовність
проходження судових інстанцій у цивільних справах
.2 Послідовність
проходження судових інстанцій у кримінальних справах
3. Професія судді в Австрії
3.1
Підготовка на посаду суддів
.2
Призначення суддів на посаду
.3 Статус
суддів в Австрії
Висновки
Література
Додатки
“Добре функціонуюча судова система є візитною карткою держави, заснованої
на верховенстві закону” - ця фраза є керівним принципом роботи Клавдії
Бандін-Ортнер (Claudia Bandion-Ortner), яка є відомим юристом і суддею та з
січня 2009 р. до квітня 2011 р. працювала Міністром юстиції Австрії. -
“Верховенство права та правової визначеності є цінними активами, які нам багато
розповідають про демократичну зрілість держави” [29, с. 3].
Актуальність наукової роботи - полягає в тому, що відомості, певна
інформація, вивчення судової системи іншої країни перш за все збагачують
теоретичні знання осіб, які досліджують тему чи є слухачами доповіді. Судова
система Австрії привертає до себе уваги тим, що, перш за все, вона має
кардинально іншу структуру, характеризується демократичністю й верховенством
права.
Республіка Австрія є федеративною державою, що складається з дев’яти
провінцій, а саме: Відень, Нижня Австрія, Верхня Австрія, Зальцбург, Тіроль,
Форарльберг, Карінтія, Штірія та Бургенланд. Відповідно до федеральної
Конституції Австрії, юрисдикція є виключною компетенцією федеративної держави.
Австрія належить до романо-германської правової сім'ї. Основи сучасної
системи права Австрії закладені у XVIII ст., в період імператриці Марії
Терезії, коли, замість партикулярного права окремих областей, що входили в
Австрійську імперію, і самостійної юрисдикції феодальних правителів, стало
формуватися єдине законодавство і централізована система судів.
Конституційними основами для організації і діяльності правосуддя в
Австрії є Федеральний конституційний закон від 10 листопада 1920 р.: у редакції
від 7 грудня 1929 р. із змінами, закони Австрійської Федерації “Про систему
судових органів”, “Про судовий устрій” від 27 листопада 1896 р. та Федеральний
закон від 19 липня 1986 року “Про Верховну судову палату”. Як видно, теоретичне
закріплення судової система в Австрії ще було здійснене у 1-й чверті ХХ
століття, тоді як в Україні лише на початку нашого століття [17].
Австрійська правова система гарантує розподіл повноважень між
законодавчою, судовою та виконавчою гілками влади. Зі вступом до Європейського
Союзу Австрія перейняла правову систему ЄС.
Згідно зі звітом, про проведені дослідження в області ефективності судової
системи в країнах ЄС, представленому Європейською комісією [2], австрійська
судова система заслужила високу оцінку. Дослідження, проведені в 45 країнах в
області судоустрою показали, що порівняно з іншими європейськими країнами
австрійська судова система працює швидко й економічно (особливо швидко
приймаються рішення в області цивільно-процесуального права). Одне слухання у
цивільній справі в обласному суді триває в середньому близько 6 місяців, а в
окружному суді - близько 10 місяців, при високій якості прийнятих рішень.
Міжнародні порівняння в області судового ціноутворення показали, що австрійська
судова система має соціально-прийнятні моделі ціноутворення. Загальні річні
витрати на суддів і прокурорів у % від ВВП на душу населення займають нижчі
показники, ніж в інших країнах ЄС. Витрати на судоустрій в Австрії в 1,5 разів
менше, ніж наприклад в Нідерландах, в яких судова система вважається
найефективнішою в Європейському Союзі [15].
Мета та завдання дослідження. Мета роботи полягає у здійсненні комплексного
правового аналізу та об’єктивному висвітлення інформації про судову систему
Австрії на основі наукової літератури, нормативно-правових актів Австрійської
Республіки, опублікованих документів та статей таких дослідників як А.
Андрощук, Г.Г. Арутюнян, А.О. Клименко, В.В. Лазарєв, А.В. Пронін, Л.В. Шевчук,
В.І. Шишкін та ін.
Для реалізації цієї мети визначено такі завдання:
- визначити принципи формування судової системи Австрії;
проаналізувати структуру судової системи;
охарактеризувати повноваження судових органів та особливості судової
діяльності в даній країні.
Об’єкт дослідження - комплекс нормативно-правових актів, які висвітлюють
судову систему Австрії.
Предмет дослідження - особливості функціонування судової системи в
Австрії.
Судова система Австрійської Республіки перебуває виключно у федеральному
віданні. Землі не вправі створювати власні суди. Усі суди в Австрії можна
розділити на дві основні групи:
а) суди загальної юрисдикції;
б) суди публічного права.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальнонауковий
метод пізнання, метод структурно-функціонального аналізу, описовий метод, метод
системного аналізу, метод спостереження.
Структура та обсяг наукової роботи. Наукова робота складається зі вступу,
трьох розділів (перший розділ поділений на три підрозділи, перший з них у свою
чергу поділений ще на три підрозділи; другий розділ поділений на два
підрозділи; третій - на три підрозділи), висновків, списку використаних джерел
(літератури); додатків.
РОЗДІЛ 1. СТРУКТУРА СУДОВОЇ СИСТЕМИ АВСТРІЇ
В Австрії, відповідно до Конституції країни, є три вищі судових органи -
Конституційний суд (Verfassungsgerichtshof), Адміністративний суд
(Verwaltungsgericht) і Верховний суд Австрії (Oberster Gerichtshof), що разом складають
Високий суд (Hochstgericht). Важливим є те, що всередині судової системи
Австрії відбувся специфічний поділ ролей [17]. Верховний суд контролює рішення
суду у цивільних і кримінальних справах. Адміністративний суд здійснює
перевірку законності адміністративних рішень. Конституційний суд стежить за
відповідністю Конституції законів та нормативних актів. Причому, на підставі
звернення останніх двох судів, Конституційний суд має право винести остаточне
рішення відносно взятих ними на розгляд справ. Це означає, що ніяке рішення,
прийняте внутрішньодержавним органом Австрії, не може за юридичною силою бути
вище рішень названих судів (по справах публічного права - рішень
Конституційного та Адміністративного судів; по цивільному і кримінальному праву
- Верховного суду).
.1.1 Конституційний суд
Конституційний суд Австрії (нім. Verfassungsgerichtshof, VfGH) - перший у
світі окремий від усієї системи правосуддя конституційний суд, функція якого -
вирішувати питання про відповідність законодавчих актів Конституції країни і, у
разі невідповідності, оголошувати акти недійсними (тобто фактично законодавча
компетенція). Конституційний суд Австрії є першим органом, спеціально створеним
для цієї мети. Суд має також повноваження розгляду деяких спорів між державними
органами і винесення імпічменту вищим посадовим особам. Конституційний суд
Австрії діє на підставі Конституції [8], Закону “Про Конституційний суд” 1953
р. і Регламенту суду. Історія Ідея конституційного суду належить австрійському
юристу Гансу Кельзену, творцеві “чистої теорії права” (Reiner Rechtslehre). Суд
заснований в 1920 році, через два роки після розпаду Австро-Угорщини і
утворення Австрійської республіки. Після перевороту Дольфуса в 1934 році
(австрофашизм) діяльність Конституційного суду, як і самої Конституції Австрії,
була припинена. Із 1945 року Конституційний суд був відновлений. У 1953 році
було прийнято закон “Про Конституційний суд 1953 року” [36].
Повноваження
Згідно з Конституцією Австрії ст. 137, Конституційний суд “розглядає всі
майново-правові вимоги, пропоновані до Федерації, землям, районам, громадам і
союзам громад, які не підлягають ні вирішенню у звичайному судовому порядку, ні
виконанню шляхом прийняття рішення органом управління” [8].
Згідно з статтею 138 він має повноваження вирішувати конфлікти:
а) між судами і органами адміністративної влади;
б) між адміністративним судом і іншими суди, зокрема, між
Адміністративний судом і Конституційним Судом власне, а також між звичайними та
іншими судами;
в) землями між собою, а також між землею і Федерацією.
Він “розглядає справи про протизаконність постанов органів Федерації або
земель за поданням суду, а в разі, коли така постанова підлягає застосуванню
при розгляді правового спору Конституційним судом, за ініціативою суду в силу
покладених на нього обов’язків” (ст. 139).
“Рішення Конституційного суду, яким постанова скасовується як
протизаконна, зобов'язує вищі компетентні органи Федерації або землі негайно
опублікувати повідомлення про відміну рішення, про скасування, набирає чинності
з дня опублікування” (ст. 39).
Конституційний суд Австрії розглядає справи про неконституційність
законів Федерації чи земель (ст. 140); Суд “розглядає справи про протиправність
державних договорів” (ст. 140а), про опротестування виборів, про позбавлення
депутата Європарламенту мандата за клопотанням (ст. 141). Якщо Конституційний
суд виносить рішення про засудження, то цим рішенням особа відсторонюється від
посади (ст. 142).
Конституційний суд також розглядає скарги про порушення норм міжнародного
права (ст. 144-145).
Згідно ст. 146 “виконання інших рішень Конституційного суду покладається
на Федерального президента. Виконання здійснюється уповноваженими за його
вказівкою і відповідно до його розсуду органами Федерації або земель, включаючи
федеральну армію. Клопотання про виконання таких рішень заявляється
Федеральному президенту Конституційним судом”. У статті 148 зазначено, що
докладні положення про організацію і порядок роботи Конституційного суду
встановлюватимуться спеціальним федеральним законом і в регламенті голосуванням
КС.
Для здійснення нормального судового процесу та підтримання авторитету
Конституційного суду, головуючому надається право на місці застосовувати
адміністративний штраф і (або) арешт на 3-9 днів. Більш суворе покарання
застосовується при наданні неправдивих свідчень, вживанні образливих слів,
умисному затягуванні часу. Рішення Конституційного суду набирають чинності в
установленому порядку - із дня офіційного опублікування у пресі. Одночасно для
правових актів, що втратили силу, Суд правомочний встановити інші строки [10,
с.51-52].
Варте уваги й те, що про результати діяльності Конституційний суд щорічно
складає коротку інформацію і надає її Федеральному Канцлеру. Вона містить також
висновки та пропозиції щодо здійснення конституційного правосуддя.
Склад і порядок формування
Суд складається з президента, віце-президента, 12 суддів і 6 запасних
членів (Ersatzmitglieder), які не входять в основний склад. Членів
Конституційного суду призначає Президент Австрії за поданням органів влади:
• президент, віце-президент, шість суддів і три запасних члени суду - за
поданням Федерального уряду;
• три судді і два запасних - за поданням Національної ради;
Голови КС: 1919 - Карл Грабмайр; 1919-1930 - Пауль фон Фітореллі;
1930-1934, 1945-1946 - Ернст Дуріх; 1946-1955 - Людвіг Адамович-старший;
1956-1957 - Густав Цігойнер; 1958-1977 - Вальтер Антоніоллі; 1977-1983 - Ервін
Меліхар; 1984-2002 - Людвіг Адамович-молодший; 2002-2008 - Карл Корінек; 2008 -
Герхарт Хольцінгер [9]
Члени Конституційного суду повинні мати юридичну освіту і не менше 10
років працювати за професією. Ними можуть стати судді, високопоставлені
державні службовці, викладачі права та політичних наук. Члени суду, як і голова
із заступником, призначаються за принципом незмінності і працюють до виконання
70 років [9].
Конституційний суд працює не постійно, а сесійно, в середньому по 4 сесії
на рік, які тривають 3 тижні: у березні, червні, жовтні та грудні. Тому члени
Конституційного суду в перервах між сесіями можуть займатися колишньою
діяльністю на основній роботі. Виняток становить те, що під час членства в Суді
вони не мають права займатися політичною діяльністю.
Конституційний суд, як правило діє тільки за запитом.
Федеральна Конституція визначає, у яких випадках і ким суд може бути скликаний.
Усі деталі зазначені у Федеральній конституції і в законі про Конституційний
Суд [36].
Отже, завданням Конституційного Суду є контроль за
дотриманням Конституції.
конституційний
суд цивільний кримінальний
1.1.2 Адміністративний суд
Адміністративний
суд розглядає скарги на рішення органів управління, на зловживання владою, які
заподіяли шкоду громадянинові, і з інших питань. Суд приймає скарги лише після
того, як заявником вичерпані всі можливості оскарження в адміністративні органи
[18, c.302-303; 19]. Адміністративний суду Австрії вперше був затверджений в
грудні Конституцією
<#"808594.files/image001.gif">
Додаток 2
Федеральний конституційний закон Австрії від 10 листопада
1920 г.
“Конституція Австрийської республіки”
Додаток 3
Закон “Про Конституційний суд” 1953 p.FUR DIE REPUBLIK
OSTERREICH1953 Ausgegeben am 30. Oktober 1953 32. Stuck 1 5 5 . Genfer Abkommen
zum Schutze der Opfer des Krieges:Abkommen zur Verbesserung des Loses der
Verwundeten und Kranken der bewaffneten Krafte im Felde;Abkommen zur
Verbesserung des Loses der Verwundeten, Kranken und Schiffbruchigen der
bewaffneten Krafte zur See;Abkommen uber die Behandlung der
Kriegsgefangenen;Abkommen uber den Schutz von Zivilpersonen in Kriegszeiten.
155.die am 12. August 1949 unterzeichneten vier Genfer Abkommen zum Schutze
derdes Krieges, welche also lauten: (Ubersetzung)Abkommen zur Verbesserung des
Loses der Verwundeten und Kranken der bewaffneten Krafte im Felde vom 12. August
1949 Die unterzeichneten Bevollmachtigten der Regierungen, die an der vom 21.
April bis 12. August 1949 in Genf versammelten diplomatischen Konferenz zur
Revision des Genfer Abkommens vom 27. Juli 1929 zur Verbesserung des Loses der
Verwundeten und Kranken der Heere im Felde vertreten waren, haben folgendes
vereinbart:1Hohen Vertragschlie.enden Parteien verpflichten sich, das
vorliegende Abkommen unter allen Umstanden einzuhalten und seine Einhaltung
sicherzustellen.
Додаток 4
Імперський патент від 7 серпня 1850 року.
Закон “Про організацію Верховного суду у Відні”
