Вивчення німецького молодіжного сленгу 2001-2011 років на прикладі німецькомовних лексикографічних джерел і одного з найновіших літературних проявів молодіжного сленгу – у романі Х. Хегеманн 'Збитий аксолотл'

Вивчення німецького молодіжного сленгу 2001-2011 років на прикладі німецькомовних лексикографічних джерел і одного з найновіших літературних проявів молодіжного сленгу – у романі Х. Хегеманн 'Збитий аксолотл'

ВСТУП

Мова є матеріалом, за допомогою якого ми спілкуємося, мислимо та відчуваємо. Вона не є нейтральною, адже саме мова формує наші думки та почуття. В той час, як думки слугують для отримання нових знань, то мова закріплює здобуті знання і дозволяє передати отриманий досвід майбутнім поколінням. Саме тому мовна система забезпечує прогрес як окремої людини, так і суспільства загалом.

Німецька мова на сучасному етапі свого розвитку визначається як цілісна система, яку утворює велика кількість взаємопов’язаних підсистем. До її структури належать різноманітні діалекти, арго, жаргони, сленги представників різних професій, соціальних і вікових груп. Однак вони усі мають більш або менш інтенсивний вплив на процеси, що відбуваються у загальнонаціональній німецькій мові, визначаючи її особливості та тенденції розвитку. Тому цілком закономірно, що однією з важливих складових сучасної загальнонаціональної німецької мови є молодіжний сленг (надалі МС). Він є досить неординарним явищем, що являє собою окрему мовну підсистему, яка проте взаємозалежна з іншими мовними підсистемами.

Дослідження німецьких соціологів (Ральф Дарендорф, Ульріх Бек) показали, що в 90-ті роки ХХ століття у Німеччині особливого значення набув молодіжний спосіб життя, який знайшов своє мовне вираження саме у молодіжному сленгові. Наслідком посилення ролі молоді в житті німецького суспільства є зміцнення позиції молодіжного сленгу у мовній системі загалом.

Особливості мовної поведінки німецької молоді вивчаються вже досить тривалий час. Доведено, що молодіжний сленг існував на території Німеччини ще 5 століть тому, причому в основному у вигляді різноманітних студентських жаргонів (Studentenj argons), які дали поштовх розвитку німецьго МС. Студентський сленг описаний у працях Р. Зальмасіуса, К. Ф. Б. Августина, Д. Мейєр, Ф. Клюге. У ХХ столітті в центрі уваги лінгвістів (Р. Айленбергер, Ф. Мельцер, Г. Хенне) знаходиться сленг школярів (Pennalersprache). У 50-60-ті роки ХХ ст. інтерес до молодіжного сленгу супроводжувався негативними оцінками цього мовного явища, тому кількість наукових робіт у цей період незначна. Лише з початку 60-х років починається хвиля науково-популярних публікацій на тему молодіжного сленгу. У 1970 році Х. Кюппер уклав 6-ий том свого словника розмовної мови „Wörterbuch der deutschen Umgangssprache: Jugenddeutsch von A bis Z". Це була одна з перших наукових спроб зафіксування лексичних елементів МС.

Віднедавна молодіжний сленг став популярним об’єктом лінгвістичних досліджень на матеріалі різних мов (Я. Андроутсополос, Ю. Бенеке, Г. Генне, В. Д. Дєвкін, П. Шлобінський, Г. Еманн - на матеріалі німецької мови, У. Лабов, С. Ромейн, Е. Партрідж - англійської, В. М. Мокієнко, В. В. Хімік, О. Ю. Романов - російської, Л. О. Ставицька, С. Пиркало - української). Мовознавці також досліджують особливості сленгової лексики окремих соціальних, соціально-вікових і соціально-професійних груп молоді, наприклад соціолекту підлітків (Р. В. Боднар), сленгу студентів та школярів (Т. С. Бакіна, Т. Г. Бірюкова, К. Н. Дубровіна, К. Кнопп, П. Поленц, Г. Вебер, Г. Генне, С. О. Шмачков), соціолекту футбольних фанатів (Л. О. Кудрявцева, І. Г. Приходько), жаргону наркозалежних (Г. Гарфст), сленгу музикантів (Б. Гросеггер, Фр. Фабс), Internet-сленгу та соціолекту програмістів (O. Розенбаум, Л. Ю. Корольова), сленгу малярів графіті (М. Нековський, К. Форстер, М. Шмідель), сленгу військових (В. В. Балабін, Г. О. Судзиловский, П. Вендлінг).

Головними цілісними дослідженнями сучасного німецького молодіжного сленгу в Німеччині на думку провідних мовознавців є монографія Я. Андроутсополоса на тему «Німецький молодіжний сленг. Дослідження його структури та функцій» (Androtsopoulos J. K. „Deutsche Jugendsprache. Untersuchungen zu ihren Strukturen und Funktionen“, 1998) та праця П. Шлобінського, Г. Коля та Я. Людевігта «Німецький молодіжний сленг. Фікція та дійсність» (Schlobinski P., Kohl G., Ludewigt J. „Jugendsprache: Fiktion und Wirklichkeit“, 1993). Проте, на українську мову ці роботи не перекладені, тому не доступні для загального використання.

Актуальність обраної для дослідження теми полягає у створенні комплексної характеристики молодіжного сленгу останніх років, а саме 2010 - 2011 років, у з’ясуванні суті його розвитку, нових тенденцій та закономірностей.

Новизна нашої роботи полягає в тому, що німецький молодіжний сленг останнього десятиліття, а саме його соціолінгвістичні та стилістичні особливості й основні тенденції розвитку не є достатньо дослідженими, а також німецький молодіжний сленг у романі Хелени Хегеманн «Збитий аксолотл», що вийшов у 2010 році та набув значної популярності серед носіїв німецької мови, не є дослідженим, хоча сам роман вражає читача кількістю одиниць молодіжного сленгу, потребою та бажанням молоді у його використанні.

Метою дослідження є вивчення німецького молодіжного сленгу 2001 - 2011 років на прикладі німецькомовних лексикографічних джерел і одного з найновіших літературних проявів молодіжного сленгу - у романі Х. Хегеманн «Збитий аксолотл».

Згідно з метою дослідження перед нами поставлено такі завдання:

· визначити поняття МС та його особливості;

·   дослідити джерела поповнення сленгу та вплив на нього іноземних мов;

·   визначити структуру молодіжного сленгу;

·        встановити сфери функціонування німецького молодіжного сленгу;

·   з’ясувати причини вживання молоддю стилістично заниженої лексики;

· дослідити особливості використання сленгу представниками окремих соціальних груп молоді;

·   встановити зміни у динаміці розвитку німецького молодіжного сленгу;

·   проаналізувати німецький молодіжний сленг, що представлений у романі Х. Хегеманн «Збитий аксолотл».

Об’єктом дослідження є лексикографічно зафіксовані лексичні одиниці німецького молодіжного сленгу та німецький молодіжний сленг у романі Х. Хегеманн «Збитий аксолотл».

Предмет дослідження становить соціолінгвістичний і стилістичний аспекти німецького молодіжного сленгу із застосуванням прагматичного аспекту.

Матеріалом дослідження слугують зафіксовані лексичні одиниці німецького молодіжного сленгу, вибрані із сучасних словників німецького молодіжного сленгу Hermann Ehmann «Oberaffengeil: Neues Lexikon der Jugendsprache», Näser W. «Sex, Crime und Action: Amerikanismen und Anglizismen im Deutschen. Eine Brainstorming-Liste», «PONS: Wörterbuch der Jugendsprache: Deutsch - Englisch / Französisch / Spanisch», Claus Peter Müller-Thurau «Lexikon der Jugendsprache», Margot Heinemann «Kleines Wörterbuch der Jugendsprache» та із роману Helene Hegemann «Axolotl Roadkill».

Вирішення поставлених завдань зумовило вибір методів дослідження. У роботі застосовувались: метод аналізу словникових дефініцій для визначення поняття «сленг»; семантичний метод для означення семантики одиниць молодіжного сленгу; метод кореляції мовних і позамовних явищ при встановленні взаємозв’язку та змін у соціальній сфері життя німецької молоді; метод суцільної вибірки для вибору лексичних одиниць при опрацюванні словників німецького молодіжного сленгу та роману Х. Хегеманн «Збитий аксолотл»; індуктивний метод при формулюванні особливостей письмового стилю молоді на прикладі E-mail-повідомлень роману Х. Хегеманн «Збитий аксолотл»; квантитативний метод при аналізі використання лайливих слів у романі Х. Хегеманн «Збитий аксолотл».

Теоретична значимість роботи полягає у дослідженні важливих проблем таких наук, як соціолінгвістика та стилістика, оскільки проводиться аналіз взаємозв’язку мови, суспільства та культури німецької молоді, а також експресивних засобів мови, якими користується молодь, на прикладі словникових одиниць і в художньому творі.

Практична цінність магістерської роботи визначається тим, що її матеріал може бути використаний у курсах по лексикології та стилістиці, на практичних заняттях з німецької мови, на практиці перекладу, а також для написання курсових, дипломних і магістерських робіт.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і результати дослідження доповідалися й обговорювалися на конференціях «Фестиваль науки на РГФ» в рамках Днів науки у Волинському національному університеті імені Лесі Українки (11 травня 2010 р., Луцьк; 12 травня 2011 р., Луцьк), на ІV Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів і студентів «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє» (12 - 13 травня 2010 р., Луцьк), на V Міжнародній науково-практичній конференції студентів і аспірантів «Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень» (10 - 11 травня 2011 р., Луцьк), а також на круглих столах «Актуальні питання концептології та мовних інновацій» (8 квітня 2010 р., Луцьк), «Сучасні засади концептології та неології» (13 травня 2010 р., Луцьк), «Актуальні питання германістики» (12 травня 2011 р., Луцьк).

Публікації. Основні положення магістерської робити викладені в тезах доповідей на ІV Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів і студентів «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє» (2010 р.) та на V Міжнародній науково-практичній конференції студентів і аспірантів «Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень» (2011 р.).

Структура роботи визначається цілями та завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 80 найменувань, списку джерел ілюстративного матеріалу з 23 найменувань та 5 додатків. Робота викладена на 100 сторінках друкованого тексту.

німецький молодіжний сленг

АНОТАЦІЯ

Німецький молодіжний сленг і тенденції його розвитку (на прикладі сучасних німецьких джерел). - Рукопис. Робота на здобуття кваліфікаційного рівня магістр. Спеціальність 8.020303 - мова та література (німецька). Волинський національний університет імені Лесі Українки. - Луцьк, 2011.

Дослідження присвячене вивченню сучасного німецького молодіжного сленгу та тенденцій його розвитку.

У роботі визначено поняття молодіжного сленгу та його особливості. Досліджено джерела поповнення сленгу та вплив на нього іноземних мов. Встановлено структуру та сфери функціонування німецького молодіжного сленгу. Розглянуто причини вживання молоддю стилістично заниженої лексики.

Визначено особливості використання сленгу представниками різних соціальних груп молоді. Найчисельнішими з них є студентський, шкільний, комп’ютерний сленги, інтернет-сленг, а також сленги автолюбителів, меломанів і спортсменів.

Встановлено зміни у динаміці розвитку німецького молодіжного сленгу за 2001 - 2008 роки на прикладі шести лексичних одиниць.

Досліджено особливості німецького молодіжного сленгу в романі Хелени Хегеманн «Збитий аксолотл». Розкрито роль у ньому англіцизмів, оказіоналізмів і пейоративної лексики. Виявлено світогляд сучасної німецької молоді.

В результаті проведеного аналізу виявлено особливості сучасного німецького молодіжного сленгу.

Ключові слова: молодіжний сленг, стилістично занижена лексика, лексична одиниця, запозичення, англіцизм, оказіоналізм, пейоративна лексика, вульгаризм, соціолект, „Kanikisch“, Хелена Хегеманн «Збитий аксолотл».

RESÜMEE

Deutsche Jugendsprache und die Tendenzen in ihrer Entwicklung (am Beispiel der modernen deutschen Quellen). - Manuskript. Die Arbeit zur Erhaltung des Magistergrades im Fach 8.020303 - Sprache und Literatur (Deutsch). Wolyner Lessja Ukrainka Nationaluniversität. - Lutsk, 2011.

Die Forschung ist dem Erlernen der deutschen Jugendsprache und der Tendenzen in ihrer Entwicklung gewidmet.

In der Arbeit ist der Begriff „Jugendsprache“ und seine Besonderheiten bestimmt. Die Quellen der Ergänzung des Slangs und der Einfluss der Fremdsprachen darauf sind erforscht. Die Struktur und die Sphären der Funktionierung der deutschen Jugendsprache sind festgelegt. Die Gründe des Gebrauchs von den Jugendlichen der stilistisch unterbewerteten Lexik sind angeführt.

Die Besonderheiten des Gebrauchs des Slangs von den Vertretern der verschiedenen sozialen Gruppen der Jugendlichen sind bestimmt. Die größten sind der Studentenslang, der Schülerslang, der Computerslang, der Internetslang, und die Slangs der Autolaie, der Musikfreunde und der Sportler.

Die Änderungen in der Dynamik der Entwicklung von der Jugendsprache in den Jahren 2001 - 2008 am Beispiel von sechs lexikalischen Einheiten sind bestimmt.Besonderheiten der deutschen Jugendsprache im Roman von Helena Hegemann „Axolotl Roadkill“ sind erforscht. Die Rolle darin der Anglizismen, der Okkasionalismen und der pejorativen Lexik ist bestimmt. Die Weltanschauung der modernen deutschen Jugendlichen ist angeführt.

Infolge der durchgeführten Analyse sind die Besonderheiten der modernen deutschen Jugendsprache festgestellt.üsselwörter: Jugendsprache, stilistisch unterbewertete Lexik, lexische Einheit, Entlehnung, Anglizismus, Okkasionalismus, pejorative Lexik, Vulgarismus, Soziolekt, „Kanikisch“, Helena Hegemann „Axolotl Roadkill“.

Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Вся лексика тієї чи іншої мови поділяється на літературну та нелітературну. До літературної належить книжна та нейтральна лексика, а до нелітературної - професіоналізми, вульгаризми та жаргонізми (сленг). Нелітературна частина лексичного регістру мови відзначається свої розмовним і неофіційним характером, однак часто такі слова стають не лише звичними у розмовній мові людей різних професій і соціального статусу, але й переходять у розряд літературної лексики, заносяться до словників [3, c. 196].

Професіоналізми - це слова, що використовуються невеликими групами людей, об’єднаних певною професією. Вульгаризми - це грубі слова, які зазвичай не використовуються освіченими людьми в суспільстві, це спеціальний лексикон, яким послуговуються люди нижчого соціального статусу: ув’язнені, торговці наркотиками, бездомні тощо. Жаргонізми - це слова, які використовуються певними соціальними або об’єднаними певними інтересами групами, які несуть прихований, незрозумілий для загалу зміст (3). А сленг є тим шаром лексики, який не співпадає з нормами літературної мови та використовується певною соціальною групою.

Сленг є невід’ємною частиною соціального виміру мови. Серед багатьох різновидів соціально маркованих стилів мови особливе місце посідає молодіжний сленг, інтерес до якого не зменшується вже протягом кількох десятиліть. Судячи по публікаціях у засобах масової інформації, відношення до сленгу варіює від повного неприйняття цього явища, як фактора, що загрожує чистоті національної мови, до захоплення креативними можливостями молоді, слововикористання якої певною мірою збагачує літературну мову. Стосовно визначення цього лінгвістичного феномену в сучасному мовознавстві також існує низка суперечливих думок. У своїй науковій розвідці ми спробуємо проаналізувати та співставити вже наявні дефініції та вивести свою.

1.1 Загальна характеристика молодіжного слегну як мовленнєвого явища

Сленг доволі поширене явище, він є засобом спілкування у найрізноманітніших прошарках населення і сягає своїм корінням у сиву давнину.

Едгар Лапп виділяє 5 періодів у дослідженні молодіжного сленгу:

1)      до 50-тих років: мова студентів і школярів у історичному аспекті дослідження (Historische Studenten- und Schülersprache);

2)      50-ті роки: «золота молодь по-китайськи» („Halbstarken-Chinesisch“);

)        60-ті роки: «німецька мова підлітків» („Teenagerdeutsch“);

)        70-ті роки: «мова організацій», «мова сцен» та «німецька серед школярів» („APO-Sprache“, „Szene-Sprache“ und „Schülerdeutsch“);

)        80-ті роки: «велике різноманіття» („Die große Vielfalt“) [58, с. 62].

П. Шлобінський продовжує цю хронологію і визначає шостий період, який припадає на 90-ті роки: «міфи про молодіжний сленг», «мовний регістр і мовні стилі молоді» („Der Mythos von der Jugendsprache“, „Jugendliche Sprachregister und Sprachstile“) [74, с. 10].

Єдиної і всеосяжної дефініції сленгу немає і до сьогодні. Численні спроби розмежувати сленг і літературну та розмовну мови або сленг і ненормативну лексику (вульгаризми) не дали бажаних результатів. Визначення сленгу, які створюються нашвидкуруч у ході наукових дебатів, часто виявляються неточними або й помилковими. Таким чином, у різних словниках і посібниках ми можемо зустріти безліч визначень сленгу, таких як: «нецензурна мова», «мова неписьменних і безпутних людей», «поезія простої людини» [8]. А. М. Науменко у своїй праці «Філологічний аналіз тексту» визначає сленг як мовлення, яке є навмисно зневажливим фонетично, лексично, морфологічно та синтаксично і переповненим евфемізмами, скороченнями, неологізмами тощо, а також швидкоплинним явищем, що визначає необхідність перебування у постійному контакті з відповідними джерелами [14, с. 37]. Саме тому ми обрали для аналізу молодіжного сленгу найновіші лексичні одиниці німецького молодіжного сленгу, зафіксовані лексикографічно, та роман Х. Хегеманн («Збитий аксолотл», 2010р.), яка, будучи 17-літньою творчою особистістю, зуміла зібрати у своїй книзі найактуальніший німецький МС, піднімаючи при цьому важливі проблеми як для молоді, так і для цілого суспільства.

У різних лінгвістичних традиціях мовознавці використовують різноманітні терміни на позначення соціолекту молоді (молодіжний сленг/жаргон, молодіжна мова, молодіжне арго). У даному дослідженні ми зупиняємось на терміні «молодіжний сленг», оскільки вважаємо його найточнішим для позначення цього мовного явища.

Сленг (англ. slang) - сукупність жаргонізмів, що складають пласт розмовної лексики, яка відображає грубо-фамільярне, іноді гумористичне відношення до предмету мови та вживається переважно в умовах невимушеного спілкування. Сленг складається із слів та фразеологізмів, які виникли і спершу використовувались у окремих соціальних групах. Ставши загальновживаними, ці слова все ж зберігають емоційно-оцінний характер, хоча «знак» оцінки може змінитися. Сленгізми або швидко зникають із вжитку, або входять в літературну мову, що призводить до виникнення стилістичних і семантичних відмінностей. На думку В. Ярцева, лише етимологічний аналіз встановлює зв’язок деяких слів літературної мови зі сленгом і виявляє типовий для сленгу в першому значенні характер метафори, що лежить в основі його номінації (4, с. 461). Сленг розглядають також як варіант професійної мови, слова та вирази, що використовуються у спілкуванні людей різних вікових груп, професій, соціальних прошарків (3, с. 160). З погляду лінгвіста, сленг - це стиль мови, що посідає місце, протилежне занадто формальній, офіційній мові. Сленг перебуває в самому кінці можливих засобів мовного спілкування і включає різні форми мови, за допомогою яких люди можуть ототожнювати себе з певними соціальними угрупованнями, починаючи з дітей, молодих бізнесменів і хакерів і закінчуючи злочинцями, алкоголіками та наркоманами.

За свідченням доктора філологічних наук Лесі Ставицької, «сучасний молодіжний сленг є ніби посередником між інтержаргоном та мовною практикою народу, розмовно-побутовою мовою широких верств населення. Цей сленг використовують люди відповідного віку, у невимушеному спілкуванні з однолітками. Молодіжний сленг характеризується як особливим набором лексичних одиниць, так і специфікою їх значення. Носії - це соціально-демографічна група людей у складі народу, яку об’єднує насамперед вік» [21, с. 189]. Оксана Сергіївна Христенко визначає молодіжний сленг як нормативно знижений, емоційно забарвлений, функціонально обмежений мовний субкод соціально - вікової групи молоді, що відображає її світогляд та ціннісні орієнтири, та виконує функції ідентифікації, консолідації, прихованого престижу, відмежування. МС сам по собі є складною структурною організацією, що включає до свого складу ще кілька вужчих підсистем, залежно від приналежності представників молоді до певної соціальної чи соціально-професійної групи, має регіональні та гендерні відмінності у використанні [27]. МС визначають також як слова та вирази, які сигналізують групову вікову солідарність, особливо стосовно дорослих носіїв мови, інтеграцію підліткових груп, об’єднаних іронічним, критичним, опозиційним ставленням до деяких цінностей світу дорослих, юнацьким ізоляціонізмом та висуванням своїх ціннісних критеріїв, протилежністю себе дорослим та старшим поколінням. Ця лексика носить модний характер і підтримується мовно-престижними спрямуваннями та властивим юнацтву прагенням до самоствердження, незалежності, нігілізму та максималізму, швидко завойовує популярність у молодіжному середовищі, де встановлюється молодіжний конформізм [31, с. 424].

Г. Бушманн визначає молодіжний сленг як «die Gesamtheit hochgradig inhomogener Stile einer Generationspopulation mit spezifischen / typischen sprachlichen Abweichungen vom vorausgesetzten Standard, denen bestimmte Mitivationen (besonders Selbstprofilierung) zugrunde liegen und deren Merkmale beschreibar sind. Zur Sprechergruppe gehören Menschen, die die biologische Reife erreicht haben, aber nicht die soziale» [33, c. 33]. Г. Генне наводить соціолінгвістичну дефініцію: «Jugendsprache bezeichnet spezifische Sprech- und Schreibweisen, mit denen Jugendliche ihre Sprachprofilierung und damit ein Stück Identitätsfindung betreiben» [33, c. 33]. Р. Наве-Герц подає таке визначення: «Soziologisch gesehen ist die Jugendsprache nicht allein ein Instrument der Informationsvermittlung. Sie ist gleichzeitig ein Rollensymbol mit deren Gebrauch der Sprecher oder die Sprecherin sich von der Kinder- und Erwachsenenrolle abgrenzen und die Mitgliedschaft in der Jugendkultur demonstrieren möchte. Umgekehrt kann auch die Jugendgruppe über die Sprachform kontrollieren, wer sich ihr noch zugehörig fühlt. Damit hat die Jugendsprache sowohl eine gesellschaftliche Differenzierungs- als auch eine soziale Kontrollfunktion» [33, c. 35].

Нові молодіжні сленгізми швидко досягають піку інтенсивності використання не тільки у внутрішньогрупових мовленнєвих контактах, але, частково, у комунікації за межами групи, потім ця інтенсивність скорочується і багато сленгізмів залишаються лише у спеціальних словниках, а їм на заміну з'являються нові, не менш яскраві та привабливі.

Сленгові новоутворення можуть бути стилістично нейтральні та стилістично знижені. Саме на цих поняттях ґрунтується взаємозв’язок між культурою мовлення та сленговою лексикою. Стилістично нейтральні сленгові новоутворення не засмічують мови, а стилістично знижені вважають явищем негативним. У переважній більшості випадків, коли йдеться про молодіжний сленг, люди звертаються саме до тих лексичних одиниць, які є стилістично заниженими. Саме через це виникає нерозуміння молодіжної субмови, її заперечення, що одночасно провокує вживання не лише даних лексем, але і перехід на нецензурну лексику.

При виборі лексем головними критеріями Германн Еманн вважає:

1.      фактичну частотність вживання у мовленні молоді (кількісний критерій);

2.      рівень креативності та застосування фантазії при утворенні «нових» понять, так званих «неологізмів» або «оказіоналізмів» (якісний критерій);

.        оригінальність у зміні значень (9, с. 12).

Тому велику роль відіграють мовні засоби, до яких власне і звертається молодь. На думку П. Шлобінські, найголовнішими з них є:

·        полісемія (Asche = 1. залишок спаленої матерії; 2. гроші);

·        змінені значення слів у сталих словоформах і текстових формах (einen im Tee haben);

·        утворення по аналогії (auf den Docht / den Keks gehen);

·        особливий лексичний склад мови (jem. Einen Scheitel ziehen);

·        регіоналізми;

·        архаїзми (Klampfe);

·        запозичення, особливо англіцизми (Freak);

·        певні моделі словотвору та граматичні переосмислення (rummotzen, `ne sahne Gruppe) [75, с. 28].

.2 Джерела поповнення сленгу та вплив на нього іноземних мов

Регістр стилістично заниженої лексики німецького МС вирізняється своєю всеохоплюючою сприйнятністю щодо використовуваного лексичного фонду, яскравістю створюваних тут неологізмів і оказіоналізмів, оригінальним переосмисленням існуючих лексем, але, на думку більшості дослідників сьогодення, у сучасному молодіжному сленгові спостерігається тенденція до «примітивізації мовного матеріалу» [20]. Г. Еманн пов’язує цей процес зі зниженням якості молодіжної поп-культури, що є одним із головних чинників впливу на підростаюче покоління.

Лексеми загалом утворюються під впливом найрізноманітніших факторів, серед яких особливо виділяються: літературна мова, запозичення кримінальних і комп’ютерних жаргонізмів, термінологічна лексика та іншомовні запозичення [21, с. 209].

При активній взаємодії культур, що спостерігається в наш час, одним з основних джерел поповнення мнімецького МС є іншомовні запозичення. Наприклад, англійська мова все більше й більше входить у повсякденне життя і тому не може оминути таке явище, як МС, впливаючи на формування нових лексем. Проблема англізації німецької розмовної мови пов’язана з прискореними темпами розвитку інформаційних технологій (більшість комп'ютерних програм написані англійською). Це призвело навіть до появи жартівливих термінів “Denglish” (“deutsch” + “english”) і “Germeng” (“german” + “english”). За останніми даними, у німецьку мову перейшло приблизно 4000 слів, запозичених з англійської мови та його американського варіанту. Англійська мова, ставши мовою Інтернет-спілкування, активно використовується і у інших засобах масової комунікації, наприклад у телебаченні, у пресі тощо. Процес запозичень посилився настільки, що словники не встигають фіксувати зміни у мові. У цьому полягає складність зібрання фактичного матеріалу.

Проте, це стрімке поширення англіцизмів зумовлено не тільки швидким розповсюдженням англомовної комп’ютерної продукції, а й розвитком web-комунікацій: konnäckten (з’єднуватися за допомогою електронного зв’язку), Handy (стільниковий телефон), Mopping (принижувати, зневажати людей на робочому місці), Cartoon (сатирична історія, комікс), Sopping-Center (сучасний торговий центр), Crash (автокатастрофа), Mc-Job (непристижна, низькооплачувана робота), Mega-Deal (великий бізнес, хороша річ). Існує ціла низка німецьких неологізмів, утворених від англійських слів, причому утворені слова набувають морфологічних властивостей тієї частини мови, якою вони виступають у німецькому варіанті, наприклад: Look - neuer Look, der Kreativ-Look, die Looks von Marilyn Monroe, der Vintage-Look, der Jet-Set-Look, ein bisschen Charleston-Look, Retro-Look, New-Look, feminine Look, Couture-Look, glamouröser Look; Party - die Luderpark-Party, Partyreihe, Party-Ableger, Partywelt, Partypeople, Technoparty, Outdoor-Party; Star - Star-Model, Star-Fotograf, Star-Visagistin, Star-Architekt, Cabaret-Star, die Aromastars, Pultstar; Star-Frühstück; cool - “Cool!”, coole Ideen, coole Stil-Ikone, coole Jeans. Таке поширення англійської мови зумовлено тим, що молодь вважає її більш привабливою та престижною для спілкування у своєму середовищі [20].

Важливим є і той факт, що чимало запозичень, наприклад Raising, Dative shift, Intensifier або ж Split ergativity належать до стандартного лексичного запасу науковців, тому не кваліфікуються виключно як частина німецького молодіжного сленгу. Вирішальним фактором тут є те, з якої сфери запозичені слова та яка їхня семантика. Адже англіцизми легко інтегруються у німецьку граматичну систему: дієслова утворюється як від дієслів, так і від іменників за допомогою додавання інфінітивного суфікса, а також можуть бути розширені за допомогою афіксів (ab+power+en, rein+move+n, los+cut(t)+en); прикметники на -ig утворюються від англійських відповідників на -y або від іменників (speedig, poppig), причому у функції атрибута новоутворені прикметники узгоджуються з іменником (eine coole Sache, die coolen Sachen, eine geswitchte Äußerung, die geswitchten Äußerungen), а утворення партиципу відбувається також за загальними правилами (`n total abgefuckter Typ, eine geraiste NP). При утворенні форми множини обирається як німецька парадигма, наприклад Pank-er, так і англійська на -s, наприклад Millionenseller-s, Punk-s. Утворення роду не є таким точним і залежить від граматичних і семантичних факторів. Розмежування die Power і der Power пов’язано, наприклад, з тим, що у жіночому роді це слово вживається у значенні сили, влади (der hat echt die Power), в той час як у чоловічому роді воно означає звук (er brachte den vollen Power) [75, c. 28].

На запозичення англіцизмів молоддю найбільший вплив все ж таки має англомовна музика на німецькому ринку [51, c. 54], що знаходить своє відображення вже у назвах музичних інструментів (Drums, Hi-Hat, Percussion, Woodwinds). Велика частина англіцизмів у німецькому молодіжному сленгові походить від семантичних полів таких сфер, як розваги, музика, мода, вільний час і спорт (Touch, Leggins, Show, Fashion, Styling, Look, Sound, Freak, Feeling, Fun, Body, Power), які є основою для утворення складних слів (Shirt-Styling, Seventies-Look, Styling-Accessoire). Особливе місце тут займають рок-тексти, причому не лише англійських груп (Udo Lindenberg „Fliesenlied“, „I love me selber“). Але специфічним для молодіжного сленгу є не просто факт вживання англіцизмів, а властивості та функції, яких вони при цьому набувають.

Майже повністю втратили свою актуальність запозичення із багатьох інших мов, оскільки практично всі ці лексеми, що використовують по сьогодні в спілкуванні молоді, були запозичені в кінці ХІХ - на початку ХХ століття. Ці сленгізми запозичені із:

Ø  французької мови: das Bistro (маленький ресторанчик), der Clou (апогей, кульмінаційний пункт), das Dessous (нижня білизна жінок), die Clique (круг друзів молодих людей);

Ø  італійської мови: Paparazzi (скандальний репортер), prestissito, presto, rapido, subito (дуже швидко), der Tifoso (футбольний фанат), zero problemo (все зрозуміло, нема проблем);

Ø  іспанської мови: der Macho (дужий, міцний хлопець/чоловік, який пишається своєю змужнілістю), der Gaucho (дуже міцний хлопець/чоловік, який пишається своєю змужнілістю), der Amigo (друг), die Savanne (глушина, усамітнений населений пункт);

Ø  японської мови: der Karoshi (інфаркт, інсульт).

Ще одним джерелом поповнення регістру німецького МС залишається ідиш. Відомо, що мова ідиш багато в чому сформувалася з урахуванням німецької й інших європейських мов. У німецьку ж мову деякі терміни увійшли до вживання дуже рано. Проте поруч із зафіксованими в словниках лексичними одиницями зустрічаються і нові та досить цікаві випадки, наприклад Schickskerl (дурна жінка), де Schickse - слово єврейського походження.

Загалом німецький МС великою мірою становлять неологізми, які формуються і змінюються разом зі змінами в суспільстві. За свідченням Лесі Ставицької, «сучасний молодіжний сленг є ніби посередником між інтержаргоном та мовною практикою народу, розмовно-побутовою мовою широких верств населення, яка послуговувалась і завжди послуговуватиметься здатністю української мови до продукування стилістично знижених, іронічних, гротескних лексичних засобів, що в сучасних умовах демократизації стилів спілкування і виявляються адекватними жаргонним і сленговим номінаціям» [21, с. 188].

Другим за значенням джерелом поповнення є словотвір, причому високо цінується «творча словогра» (kreatives Wortspiel): labundig (lebendig - живий), hoppeldihopp (hoppel і hopp - швидко стрибати), doppeldidoch (doppel і doch - так, дійсно).

Наступним джерелом є Інтернет-сленг, лексеми якого нерідко переосмислюються в молодіжному сленгу. Кожен носій того чи іншого сленгу неусвідомлено переносить сленгову лексику на сферу спілкування, яка пов’язана з територією побутування цього сленгізму. Новизна звучання, а відповідно і експресивна привабливість закріплюють слово в молодіжний сленг, де він може змінити своє значення через вживання носіями, незнайомими з початковим значенням або ж мають про неї опосредованное/невірне уявлення.

Солдатський і кримінальний сленги вносять свій внесок у формування молодіжного сленгу, поповнюючи його словник. Це зумовлено військовою повинністю і процесами криміналізації сучасного німецького суспільства. Лексичні одиниці, запозичені із цих сленгів, виділяються ступенем своєї експресії: Kanone (воєн. шишка, начальник), einen Marsch machen (воєн. дати комусь прочухана), j-m den Marsch blasen (воєн. поставити кого-н. на місце, присадити), der alte Marschierer (воєн. вояка); Knasti (крим. зек), knasten (крим. запроторити, посадити) [20].

Отже, основними джерелами поповнення німецького молодіжного сленгу є іншомовні запозичення, запозичення кримінальних і комп’ютерних жаргонізмів, запозичення із загальнолітературної мови з переосмисленням значення та словотвір.

.3 Структура молодіжного сленгу

Молодіжний сленг від сленгів інших вікових груп відрізняє відсутність у ньому соціальних обмежень. Він розповсюджений серед молоді заможного класу, працюючої молоді, а також серед молодих людей - службовців, студентів та учнів. Варто зауважити, що визначення «молодіжний» об’єднує різні вікові групи: від 14 до 30 років. У соціальному плані молодіжні групи також неоднорідні - це учні шкіл, профтехучилищ, молоді робітники та працівники, солдати, студенти університетів.

Важливим чинником у творенні сленгових лексем є спорідненість інтересів і хобі осіб, які формують різновид цього ненормативного утворення. Кожне комунікативне середовище формує свої власні сленгізми, пов’язані із вузькогруповими віковими зацікавленнями й оцінками, проте поряд із ними існують і такі, які використовуються всіма молодіжними групами [31, с. 425].

Як зазначає у своїй праці «Арго, жаргон, сленг» Леся Ставицька, «молодіжна субмова не є гомогенною мовною субстанцією і включає в себе загальномолодіжний жаргон та спеціяльні молодіжні жаргони» [21, с. 195]. Тому в МС виділяється дві основні структурні одиниці:

·        загальномолодіжний сленг - ті слова та вирази, що є зрозумілими кожному носію мови і часто переходять у розмовну мову: cool, bazen, pennen, pippen, bombig. Загальномолодіжний сленг є динамічною лексичною системою. Ця динаміка зумовлюється постійними змінами суспільних явищ, предметного світу речей, реалій, з якими ідентифікує себе молодь, а також зі змінами смаків та вподобань, що особливо характерно для цього прошарку суспільства;

·        маловідомі сленги, що є характерними для певного кола молодих людей, пов’язаних за родом занять: сленг у середовищі людей, що мають справу з комп’ютерами або захоплюються музикою, сленг книголюбів, газетярів, спортсменів тощо. До того ж у кожній з названих груп можна виділити підгрупи. Наприклад, спортивний сленг поділяється на сленг футболістів, хокеїстів, плавців тощо [8].

Загальномолодіжний та маловідомі сленги утворюють лексико-фразеологічне ядро молодіжного сленгу, куди частково входять також професійні жаргонізми, пристосовані до загальномолодіжної комунікації [21, с. 196].

Отже, існує два основних структурні елементи німецького МС: загальномолодіжний сленг і спеціальні молодіжні сленги, що базуються на об’єднані представників молоді за спільними інтересами, зацікавленнями, хобі, оскільки практично кожна така група людей має свій особливий тип мовлення, який реалізується у сленгових новоутвореннях і є притаманним лише певній групі. Кожне з таких середовищ має свої особливості, а сленг озвучує реалії життя саме у цьому оточенні.

Найвідоміше дослідження Г. Генне, яке було засноване на емпіричній основі, розкриває феномен молодіжного сленгу з різних точок зору та доходить до висновку, що молодіжний сленг є не однорідним варіантом німецької мови, а «жартівливою вторинною структурою», що користується такими структурними формами:

·        привітання, звернення, позначення партнера (Tussi);

·        зручні в користуванні та легкі для запам’ятовування ім’я, афоризми, сентенції (Mach`n Abgang);

·        веселі мовленнєві звороти та стереотипні пусті фрази (Ganz cool bleiben);

·        метафорична, переважно гіперболізована манера говоріння (Obermacker = директор);

·        репліки зі словами захвату та засудження (saugeil);

·        прозодичні мовні ігри, скорочення і послаблення звука та графостилістичних засобів (wAhnsinnig);

·        звуко-словесна комунікація (bäh, würg);

·        утворення слів: неологізми, нове значення слова (ätzend, Macke); розширення слова: за допомогою префікса та суфікса, скорочення слова (abfahren, Schleimi) [50, с. 208].

Сукупність цих «мовленнєвих форм» утворює мовний стиль, який Г. Генне називає «sprachlicher Jugendton», тобто мовленнєвим тоном молоді [50, с. 211].

1.4 Дискурсні сфери функціонування німецького молодіжного сленгу

Процес спілкування є складним явищем, що вимагає взаємодію багатьох чинників - когнітивних, мовних та позамовних. Міждисциплінарний підхід у дослідженні спілкування спричинив можливість розгляду дискурсу як складного комунікативного явища. Відповідно розрізняють також дискурсні сфери функціонування німецького МС. У цілому останнім часом позначається тенденція до активізації вживання молодіжного сленгу у різних типах дискурсів. Зокрема, використання МС у художній літературі створює ефект мовного реалізму. «Це відбиває прагнення автора озвучувати своїх героїв тією мовою, якою вони спілкуються у реальному житті, і навіть більше того - самому творити тією мовою, яку він чує навколо себе» [24, с. 34].

У межах літературного дискурсу в творах молодіжних авторів представлені різні типи мовленнєвих жанрів, але найчастіше трапляються: а) інтимно-дружня бесіда як обмін новинами, а також думками і даними про враження, інтереси кожного з учасників розмови, для якої характерним є вживання лексики як позитивно-оцінного, так і негативного забарвлення, та б) різні типи розмов, у межах яких може реалізуватись як кооперативна, так і некооперативна стратегія спілкування [26, с. 111]. У художніх творах, що розраховані на молодіжну аудиторію, мають місце найчастіше такі види розмов, як сварки, вимоги, переконання, а також інформативні розмови, що часто перериваються авторськими ремарками. Індивідуальність авторської розповіді у художньому дискурсі робить звичайну оповідь близькою до щоденника. У молодіжних творах переважає насамперед емоційне «я» автора, що збігається з думками більшої частини молоді, для якої, власне, і написано твір. У тематичному плані надається перевага висвітленню актуальних проблем для молодого покоління, що дозволяє автору наблизити твір до пересічного читача та досягти перлокутивного ефекту [27].

Молодіжний сленг представлений також і у театральному дискурсі, що, як і художній, «використовує стилістично занижену лексику та інші елементи субстандартної мови як засіб вираження авторської розкутості та прагнення до епатажу» [25, с. 30].

Вживання молодіжного сленгу у кінодискурсі розпочалось з фільму «Підлітки» (1956 р.), після чого його використання набуло популярності у висвітленні проблем нового покоління.

У рекламному дискурсі, дискурсах друкованих засобів масової інформації враховуються особливості мовленнєвої поведінки, вікові, соціальні, психологічні характеристики молоді. Наприклад, для дискурсу друкованих засобів масової інформації, серед яких розраховані на молодь до 16 років газети та журнали «Girls», «Mädchen», «Bravo», «Schekker» та інші, характерним є надмірне вживанням американізмів, розмовної мови з її спрощеною структурою речень та сленгу. Побудова аргументації здійснюється переважно у вигляді непрямих оцінок, за допомогою ремарок, використання ілюстрацій і графічних засобів [2].

Останнім часом завдяки розвитку інформаційних технологій посилюється значення Інтернету - дискурсу у спілкуванні молоді, що утворюється у віртуальному просторі. Він є різновидом комунікації як системи повідомлень, що матеріалізується в електронному тексті за допомогою комп’ютера. У цьому типі дискурсу вживається як спеціальний, так і загальновідомий молодіжний сленг. У межах нової комунікації для вираження суб’єктивного ставлення та емоцій використовуються численні графічні зображення (у вигляді смайликів, розтягнутих букв, повторюваних розділових знаків), спрощена граматична структура речень. Використання сленгу учасниками Інтернет-комунікації сприяє досягненню статусної рівноправності та скороченню дистанції при спілкуванні [2].

Отже, теперішня молодь на відміну від своїх попередників широко використовує у своєму спілкуванні засоби сучасного зв’язку, що й зумовило виникнення спеціального терміну на її позначення - «генерація мультимедіа». Молодіжний сленг, зокрема, вживається у різних типах дискурсу. Основними дискурсними сферами його функціонування є художній, рекламний дискурси, дискурс ЗМІ й Інтернет-дискурс. Таке масове поширення молодіжного сленгу підтверджує те, що сленг є виявом молодіжної культури, яка має значний вплив на людей різного віку.

У нашій науковій розвідці ми будемо досліджувати Інтернет-дискурс в межах художнього дискурсу, оскільки він представлений численними E-mail-повідомленнями героїв роману Х. Хегеманн «Збитий аксолотл».

.5 Причини вживання молоддю стилістично заниженої лексики

Молодіжний сленг, як один із найбільш сприйнятливих до технологічних нововведень і до змін у суспільній та мовній свідомості, дає досліднику найбільш «гарячий матеріал», дає змогу виявити найбільш актуальні мовні процеси, що відбуваються в наш час.

Сленг, будучи більшою мірою соціолектом, ніж професійною мовою, виконує диференціюючу (захисну, розмежувальну) функцію лише у тому випадку, коли саме йому надають перевагу при спілкуванні, адже для сленгу дана функція є основною [6].

Існує думка, що підлітковий сленг змінюється приблизно щоп'ять років. Цілком природно, що для людей, котрі не спілкуються з підлітками постійно, а лише час від часу чують їхні діалоги, досить важко встежити за розвитком молодіжної мовної моди. З іншого боку, далеко не кожна людина знайома із закономірностями лінгвістики навіть на найбільш загальному рівні. Це є дві головні причини, що змушують пересічну людину вважати молодіжний сленг більш кодованим мовою, аніж він є насправді.

В усіх підліткових групах існує свій незалежний сленг, причому зі словами, відмінними від тих, що є у лексиконі дорослих, але ці слова підлітки використовують недовго, тобто до переходу в наступну вікову групу. Адже сленг є лексикою стилістично заниженою (у ньому є досить багато вульгаризмів, пейоративної лексики та інших лексем, які містять негативну оцінку явища чи особи), а у старшому віці, коли виникає потреба спілкуватися не стільки на побутовому рівні, як на діловому, збільшуються вимоги суспільства і до етикету спілкування. Відповідно емоції відступають на другий план, а разом з ними і більшість експресивної лексики, особливо сленгові одиниці. Так, сленг студента значною мірою буде відрізнятися від сленгу школяра, але близькість комунікативних середовищ буде відображено у загальному для обох груп соціолекті - у молодіжному сленгові.

Існує ціла низка причин використання членами комунікативних груп молодіжного сленгу: по-перше, спілкуватися один з одним у присутності чужих, залишаючись їм незрозумілими, тобто своєрідне кодування, шифрування мовлення, по-друге, бажання приховати секрети свого ремесла, по-третє, молодь відчуває потребу в ізоляції від вороже налаштованих сил (кримінальний сленг) [20].

Ще однією причиною вимушеної мовної диференціації між поколіннями, на думку психологів і лінгвістів, стає зростаючий темп життя, за яким представники старшого покоління, як завжди, не встигають. Поява мобільних телефонів із сервісом SMS і MMS, електронної пошти, ICQ й Інтернет-чатів сприяє тому, що у мові підлітків дедалі частіше зустрічаються прості конструкції, за допомогою яких можна якомога швидше виразити свою думку. Це означає, що у мовленні дедалі більше використовується так званий «телеграфний стиль», який нерідко дратує людей старшого покоління, котрі звикли до глибшого й повільнішого осмислення інформації.

Наступною важливою причиною вживання молоддю власного сленгу є прагнення комунікантів до мовної виразності, що найчастіше є неможливим під час використання виключно літературної чи просто розмовної, побутової лексики. А сленг вирізняється своїм яскравим і самобутнім стилістичним забарвленням, причому зазвичай із негативним відтінком. Загалом молодіжне середовище демонструє значну волю і демократизм у спілкуванні. Якщо для людей старшого покоління людина, яка поводиться неформально, вважається несерйозною, то молодь майже завжди поводиться неформально, аби підкреслити ступінь довіри до співрозмовника, симпатії щодо нього. Оскільки довіра в цей віковий період відіграє надзвичайно велику роль, представники молоді використовують просту мову, вдягаються відповідно до традицій своєї групи. Уміння веселитися і веселити інших цінується тут досить високо.

Однією з найважливіших причин використання молодіжного сленгу як стилістично заниженої лексики видатний німецький мовознавець та педагог Герман Еманн вважає «аспект протесту» (der Protestaspekt), оскільки саме молодь розуміє свою мову переважно як зброю проти мовних норм дорослого світу й у першу чергу проти самих дорослих, де грубість і цинізм найчастіше адресовані не товаришам, а родичам (8). Цей протест направлений не лише проти мовних, але й проти соціально-суспільних норм. Проте поряд із цією причиною він виділяє ще декілька, серед яких:

·        бажання окремої групи, в даному випадку молоді, відмежуватися, дистанціюватися, замкнутися від оточуючого світу;

·        намір створити просту, вільну, неофіційну, розкуту атмосферу спілкування, якої бракує молоді в сучасному світі ділових відносин і, отже, ділового спілкування;

·        прагнення висловитися оригінально, модно та кумедно, тим самим ламаючи дійсні у суспільстві стереотипи щодо самовираження за допомогою мови;

·        слідуючи мовним зразкам власного середовища й пануючої моди, бажання бути таким, як всі, відчувати свою приналежність до певного колективу людей, бути частинкою єдиного цілого;

·        прагнення створити щось нове, власне та внести свій вклад у розвиток як молодіжного сленгу, так і загальної системи мови;

·        бажання виговоритися, зробити емоційну «розрядку» під час агресії чи стресових ситуацій, чого не дозволяє офіційна мова;

·        МС, на думку людей, які його використовують, є економічнішим та зручнішим, аніж літературна мова, оскільки в ньому широко використовуються різноманітні скорочення і лаконічні структури. Тому МС може яскравіше, глибше й конкретніше виразити думку мовця як представника молодого покоління (10).

Найбільш експресивне забарвлення у мові має табуйована лексика, яка вживається у молодіжних колах частіше, ніж у будь-яких інших вікових групах. Адже в ній присутня тематика, яку прийнято не торкатися. Ця лексика є загадкою для багатьох, а особливо для іноземців, які не можуть зустрітися з нецензурною лексикою ані при спілкуванні з малознайомими людьми з іншої країни, ані при читанні літератури й отриманні відомостей із засобів масової інформації. Останнім часом спостерігається помітне збільшення частоти вживання лайливих висловів серед загальної кількості вживаних молоддю лексичних одиниць, що викликає значне занепокоєння європейської громадськості.

Привабливість даної лексики для молодого покоління полягає у її зручності, доступності, простоті та гнучкості. Ступінь етико-естетичної заниженості сприяє інтенсифікації ознаки, що закладена у значенні слова [20]. З нагнітанням грубості підвищується і сам ступінь вираженого словом значення. Ця лексика може слугувати і для послаблення або зникнення емоційної напруженості.

Нецензурна лексика, на думку В. Д. Девкина, багато в чому абсурдна, натуралістична, сюрреалістична. Світ абсурду - це своєрідний виклик обридлим стереотипам норми, логіки й порядку, а натуралістичність цієї лексики перебільшує дійсний інтерес до фізіології людини. Аморальність її відверта, щира, хоч і провокуюча [5].

Що стосується лайливої лексики німецького МС, то тут варто назвати два найяскравіших діалекти: берлінський і кельнський. Берлінці з давніх-давен знамениті своєю нецензурною лексикою. Жодне інше місто щорічно не поповнює свій лексикон такою кількістю лайки, як Берлін. Характерними для берлінського діалекту лайками є слова, які наповнені іронією і глузуванням, але означають швидше вміння володіння мовою, ніж бажання образити опонента. Берлінський діалект посідає чільне місце в німецькомовному просторі, зокрема й у забороненій лексиці. Використовуючи у своєму мовленні лайку, берлінська молодь виражає як гіркоту й озлоблення, так і самоіронію та сатиру. Для менталітету кельнців характерним є часте вживання лайок, але їх пояснюють емоційністю характеру.

Прагнучи з одного боку до диференціації, ізоляції та кодування інформації (використання різних жаргонів), молодіжний сленг з іншого боку калькує мовні поведінкові моделі старшого покоління (лайка, діалекти), видозмінюючи їх на власний манер [20].

Отже, серед головних причин вживання молоддю молодіжного сленгу як стилістично заниженої лексики ми виділяємо наступні: прагнення залишатись незрозумілим для оточуючих інших вікових груп, оригінально висловитись і створити розкуту та неофіційну атмосферу для комунікаційного акту.

Розділ 2. ОСОБЛИВОСТІ РІЗНОВИДІВ СУЧАСНОГО НІМЕЦЬКОГО МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ

Молодь є великою за обсягом соціально-віковою групою. Вона складається із менших за обсягом соціальних і соціально-професійних угрупувань. Ці групи утворюються під впливом різних факторів, наприклад: спільності інтересів, соціального статусу, стилю життя, етнічного походження, віку тощо. Проте, чи не найголовнішим фактором, що об’єднує молодь навколо певних соціальних груп, є субкультура, особливі форми якої виявляються також і у мові. Існує ціла низка популярних серед молоді тем, про що свідчить наявність великої кількості лексичних одиниць на позначення понять, що підпорядковані цим темам. У нашій науковій розвідці ми класифікували за типами МС та проаналізували за значенням і походженням лексичні одиниці із таких найновіших словників німецького молодіжного сленгу: Hermann Ehmann «Oberaffengeil: Neues Lexikon der Jugendsprache», Näser W. «Sex, Crime und Action: Amerikanismen und Anglizismen im Deutschen. Eine Brainstorming-Liste», «PONS: Wörterbuch der Jugendsprache: Deutsch - Englisch / Französisch / Spanisch», Claus Peter Müller-Thurau «Lexikon der Jugendsprache» та Margot Heinemann «Kleines Wörterbuch der Jugendsprache».

2.1 Загальновідомий молодіжний сленг

У загальномолодіжному сленгові спостерігається найповніше відображення змін, що відбуваються у суспільстві, і вираження ставлення молоді до цих змін.

„Die Arbeit ist doch keine Hürde, die mach` ich ganz trocken“ - такі вислови ми можемо почути лише з вуст молоді. Саме через них дорослі часто ламають собі голови, намагаючись здогадатись, а іноді майже розшифрувати зміст висловлювання.

Манера говорити, що притаманна молоді, була і залишається феноменом. Вона цілком і повністю залежить від часу та змінюється разом із тенденціями у моді. Її лексичні одиниці можуть бути настільки дотепними й образними, що дорослі іноді запозичають окремі слова у свій лексикон. Тому МС є одним із джерел збагачення сучасної німецької мови. Молоді властиві фантазія і креативність, які вони успішно використовують для створення нових цікавих слів, тобто вони вдосконалюють старий і дещо скупий, на їхню думку, лексичний склад німецької мови. Так виникає їхня власна мова, яку дорослі досить важко або іноді взагалі не розуміють. Саме тому МС піддається численній критиці.

Що для молоді є природнім і звичайним, часто шокує дорослих. Молодь перефразовує на свій лад слова із професійних сленгів, діалектів, іноземних мов і різноманітних соціолектів у тому випадку, коли в загальнопринятій системі мови немає такого мовного засобу, який би найповніше виражав їхню думку.

Багато дорослих не враховує той факт, що молодь хоче бути культурно свідомою. Тому вона й змінює свою мову відповідно до ситуації та оточення.

Як вважає Т. Жаркова [6], загальновідомий німецький МС має у своєму арсеналі обширну систему понять і найменувань. Вона пропонує наступну класифікацію, яку ми доповнили власними прикладами, зібраними із вищезгаданих лексикографічних джерел. Отже, німецький МС складаєть переважно із:

Ø  оціночних понять: abfetzmäßig, affengeil, aldi, analog, cool, endgeil, fett, galaktisch, gelassen, gültig, höllisch, konkret, krass, lässig, locker, oberaffengeil, teufisch, tierisch, spitze, symreal, tiffig, top, ultimativ, vollmäßig, weltmäßig, (супер), ätzend (нецікавий), ausgekocht (хитрий), Dämel, Dämeltier, Dämlack, Denkmeister, Denkzwerg, Diddl, Döbel, Dünnbrettbohrer, Dunsel, Hirschkopf, Hohlkopf, Kameltänzer, Kniffel, Primelkopf, Proll, Toffel, Voll-Lampe, Vollsocke, Witznubbel, Zonk (дурень);

Ø  назв засобів пересування і предметів, що використовуються в побуті: die Bohrkrücke, Blechhaufen, Kinderwagen, Rostlaube, Schrottkarre, der Kasten, der Riesenorgel, flotter Ofen, lahme Schnecke, heiße Mühle (автомобіль), der Muckomat (радіо), der Total-Verblöder (телевізор);

Ø  іменників, що позначають батьків: Mumie, Erzeuger, Grufties, Alte, Kalkleisten (батьки), Daddy (батько);

Ø  слів зі сфери розваг, хобі, відпочинку: shoppen (гуляти по магазинах), das Date (побачення), dancen (танцювати), die Outdoor-Party (пікнік), die Aufrisszone (улюблене місце для проведення вільного часу);

Ø  лексичних одиниць, що відносяться до сфери роботи та розумової діяльності: hämmern (багато працювати), hinkeln, tieren, zimmern (тяжко працювати), robotern (працювати), dammeln, eiern, flauten, fletzen, rumcoolen (ледарювати);

Ø  назв грошей: die Kohle, die Knete, die Mäuse, der Kies, das Moos, die Möpse, die Monnis, Wampum (гроші), das Esperantogeld (євро);

Ø  назв частин тіла: Denkschüssel, Floppy, Fresswürfel, Kappe, Kürbis, Lampe, Melone, Rübe, Tomate (голова).

У нашій роботі, провівши аналіз перерахованих вище лексикографічних джерел, ми б хотіли поповнити існуючу класифікацію ще одним пунктом, а саме - позначення внутрішнього, емоційного стану людини. Сюди ми відносимо, наприклад, kalte Zotten kriegen, Fracksausen haben, Feuer unterm Hintern spüren, eine weiche Melone aufhaben (боятися), mir kriecht ein Kaninchen die Hose hoch! ..., mein Kater bellt! ..., mein Vogel miaut! ..., mein Kegel steht schief! ..., mein Frack pfeift! ..., mich knutscht ein Bus (Elch, Affe, Jet)! ... (бути зляканим/здивованим), gefrustet, depressi, einen Depresso durchziehen, einen kaputten Pfirsich haben, mit den Zotten auf Grundeis sein, am Haken hängen (бути у відчаї).

На основі наведених вище прикладів робимо висновок, що серед засобів творення німецького МС, акцентованих на стилістичному забарвленні останнього, головну роль відіграють такі, як:

·        використання сентенцій або афоризмів (Mach`n Abgang);

·        метафоризація й, рідше, гіперболізація (Obermacker = Direktor, Vollsocke = Dummkopf);

·        творення слів - неологізмів і оказіоналізмів, а також зміни значення існуючих слів у напрямку збільшення їх експресивності (ätzend, Macke, Kameltänzer).

Отже, МС складається не лише із оказіоналізмів, які молодь залюбки вживає у своєму оточенні, але й із літературної німецької мови, котра більше довподоби дорослим. Молодь може дуже добре пристосовуватися до оточення і ситуації, а разом з тим і змінювати власну манеру спілкування, оскільки остання залежить головним чином від тієї групи, в якій знаходиться молодь. Представники німецької молоді надають перевагу при спілкуванні певним мовленнєвим формам, в яких висловлюються думки на популярні в цьому середовищі теми.

.2 Особливості сленгової лексики школярів і студентів

Однією із найважливіших складових частин молодіжного сленгу прийнято вважати шкільний і студентський сленги. Цей соціум залюбки використовує у своїй комунікації загальновідомий молодіжний сленг. Однак він неодмінно створює власний мовний світ, у якому переважають номінації на позначення дисциплін, реалій і понять навчального процесу, шкільного чи студентського персоналу, різних людських якостей, що виявляються під час навчання тощо.

Школярсько-студентський соціум є як суб’єктом, так і об’єктом утворення сленгізмів. Учнівська, а особливо студентська молодь виявляє досить великі здібності у творенні нових слів, тим самим прагнучи протиставити себе навколишньому офіційному світові.

Кожна історична епоха здійснює свій особистий вплив на розвиток лексики учнів і студентів. Мовознавці стверджують, що свого найвищого розвитку цей сленг досягнув у XVIII - XIX століттях, коли він постійно поповнювався латинськими і грецькими запозиченнями [6; 28].

Однак, як свідчать наші власні спостереження за фактичним матеріалом, сьогодні цей різновид сленгу продовжує розвиватись і видозмінюватись. Підтвердженням тому є лексичні одиниці, подані у розробленому нами Додатку А. Відповідно змінюються і джерела поповнення та способи утворення нових сленгізмів. Досить поширеним є в наш час метафоричне переосмислення найменувань, наприклад die Irrenanstalt, die Hölle, das Psychohaus означають ‘школа’; die Wärmflasche - «гаряча», приваблива та енергійна дівчина, причому останнє найчастіше використовується серед юнаків вд 18 до 25 років; das Weichei використовується серед школярів для позначення слабкої людини, такої, яка не може протистояти обставинам.

Методом словотвору утворені такі лексеми, як Schnelldurchblicker - людина з великою кмітливістю, використовується переважно серед школярів; mitmeiseln - писати лекцію за викладачем; Blitzbirne - учениця; Direx - директор.

Германн Еманн щодо сленгу студентів виражає думку, що останній забезпечує розвиток німецької мови загалом, оскільки в ньому виникає чимало неологізмів, а також переосмислюється велика кількість вже існуючих лексичних одиниць німецької чи будь-якої іншої мови, які згодом частково проникають у лексичний склад загальнонаціональної німецької мови .

Отже, у німецькому МС існує велика кількість сленгових номінацій, що використовуються як школярами, так і студентами. Проте є й такі, що використовуються лише в певній віковій групі. Головними факторами тут виступають ціннісні орієнтири молоді та прагнення з віком спілкуватись більш стандартизованою мовою. Саме тому мова студентів є більш наближеною до загальнонаціональної німецької мови, ніж мова школярів. Найпоширенішими способами утворення лексем цієї групи є переосмислення найменувань і словотвір.

.3 Молодіжні комп’ютерний та Internet-сленг

Мова - це своєрідний код, через який відтворюється картина мислення й особливості світогляду його носіїв. А поява сленгу означає наявність окремої субкультури, що використовує цей код як засіб спілкування, відділяючи «своїх» від «чужих» не лише у віртуальному середовищі, але й у реальності [7, с. 119].

У даному випадку ми розділяємо комп’ютерний сленг від Internet-сленгу. Комп’ютерний сленг, зокрема, використовують у спілкуванні на професійні теми спеціалісти та користувачі комп’ютерів. Спільнота «комп’ютерників» - це також вираз своєрідної субкультури, яка передбачає досить високий рівень компетентності у сфері комп’ютерів і знання комп’ютерного сленгу. Ця спільнота є ієрархізованою структурою, оскільки в ній виділяються кваліфіковані спеціалісти, добре обізнані в комп’ютерах користувачі, звичайні користувачі, а також новачки, які мало знайомі з комп’ютерними технологіями і не оволоділи достатньою мірою комп’ютерним сленгом, тому не можуть вважатися повноправними членами цієї групи [21, с. 237]. Щодо вікової диференціації, то тут вона не є головним критерієм класифікації.

Щодо Internet-сленгу, то він, на думку А. Карасевої, є мовленнєвою ознакою головним чином саме молоді. У ньому немає настільки чіткої ієрархії, як у комп’ютерного сленгу [7].

Основною спільною рисою цих сленгів є безпосереднє відношення до новітніх комп’ютерних технологій. Але головна відмінність полягає в експресивності саме Internet-сленгу. Крім того, комп’ютерний сленг характеризується більшою кількістю англіцизмів. В Internet-сленгові запозичення зустрічаються переважно у вигляді окремих абревіатур.

Розглянемо ці два види сленгу більш детально. У комп’ютерному сленгові дуже часто зустрічаються абревіатури, які мають англійське написання, бо їх запозичено зі сленгу американських хакерів, наприклад: BIOS (basic input-output system) означає ‘базова система вводу-виводу’, CF-Karte (Compact-Flash-Karte) - ‘зовнішня карта пам’яті на 8 - 256 МВ’, E-Learning - ‘навчання з опорою на комп’ютер’, RAM (random access memory) - ‘пам’ять комп’ютера’. Окрім абревіатур є також велика кількість англійських запозичень, які постають у транслітерованому та транскрибованому виглядах: Backup означає ‘резервна копія інформації і/або програм, що зберігаються на комп’ютері’, Desktop - ‘настільний персональний комп’ютер’, Firewall - ‘антивірус, програма захисту комп’ютера від небезпечних програм при роботі в Internet-мережі’, Firewire - ‘інтерфейс, зовнішній вигляд робочого стола комп’ютера’, Handheld, Palmtop - ‘міні-комп’ютер величиною з долоню з функціями записника і телефонної книжки’, Icon - ‘піктограма комп’ютерних програм’, Multitasking - ‘одночасне використання кількох програм’, Tool - ‘автономна сервісна програма’, Utility - ‘автономна сервісна програма’. Не менш важливими джерелами утворення комп’ютерного сленгу є переосмислення значення: booten - ‘перезавантажувати комп’ютер’, Font - ‘програма обробки тексту, програма-редактор’, rippen - ‘зчитувати інформацію’ і словотвір: Dateimanager - ‘менеджер даних, програма управління комп’ютерними даними’.

Особливістю сучасного Internet-сленгу є ерратив. Цей термін ввів Г. Гусейнов і під ним він розуміє «слово або вираз, що піддається навмисному спотворенню носієм мови, який володіє літературною нормою» [4]. Тобто головна ознака Internet-сленгу полягає в його навмисній неграмотності, свідомому ігноруванні правил орфографії та пунктуації. Можна сказати, що для молоді, яка послуговується ерративами, - це спосіб вираження своєрідної свободи, форма протесту проти стандартів, що панують у суспільстві та в мові. Варто зазначити, що до цієї групи належить передусім молодь з високим рівнем освіти, високим рівнем доходів і які проживають у великих містах. Важливим також є той факт, що до мережі Internet звертаються з різних причин. Це може бути ділова мотивація, пізнавальна й ігрова мотивація, стремління до комунікації, співпраця, самореалізація, самоствердження тощо. До джерел поповення Internet-сленгу ми відносимо:

·        запозичення з англійської мови: Browser означає ‘браузер, програмне забезпечення для комп'ютера’, Cyberspace - ‘віртуальна система даних’, fan fiction - ‘продовження телесеріалів на Internet-форумах’, Flash-Mob - ‘Internet-вечірка, яка продовжується у реальності’, Netpoint - ‘Internet’;

·        запозичення з французької мови: Attachment - ‘дані, відіслані по електронній пошті’;

·        лексичні одиниці, утворені методом словотвору: breitgrins - ‘незмінна підсилююча частка’, doppeldidoch - ‘однак, все ж таки’, Ezine - ‘Internet-версія журналів субкультур’, утворене злиттям основ англійських слів “electronic” (електричний) і “magazine” (журнал), lautlach ‘голосно сміючись’, вживається переважно серед молоді віком від 13 до 18 років, Proggi - ‘програма’.

Отже, молодіжний комп’ютерний сленг і молодіжний Internet-сленг мають як спільні, так і відмінні ознаки. Головними джерелами поповнення цих двох видів сленгу залишаються англійські запозичення. Висуваються припущення [7, с. 129], що Internet-сленг з часом зникне або принаймні стане менш популярним. Щодо комп’ютерного сленгу, то на сьогоднішній день спостерігається активне створення і використання цієї лексики, а також проникнення її як у загальновідомий молодіжний сленг, так і в загальновживану лексику. Цей процес зумовлений передусім стрімким розвитком і поширенням комп’ютерних технологій, а також зростанням ролі в суспільстві інтернаціональної комунікації.

.4 Роль кримінального арго у німецькому молодіжному сленгу

Вагоме місце у МС займає кримінальне арго. Леся Ставицька зазначає: «Кримінальний жаргон має здатність блискавично проникати в соціяльні сфери законослухняних громадян: спочатку ця лексика стає надбанням мови соціяльних низів, а згодом «завойовує позиції» у міському розмовно-побутовому мовленні, проникає в мову радіо, преси, телебачення, ну і звичайно ж, у різні корпоративні, професійні лексичні системи, тобто стає надбанням інтержаргону» [21, с. 214].

Варто також зазначити, що вплив цих сленгів один на одного є різним: кримінальне арго більше проникає у молодіжний сленг, аніж МС у арго. Це пояснюється ще й тим, що кримінальному арго властиві такі функції, які дещо перегукуються з функціями МС, але разом з тим відчутно доповнюють їх. Серед функцій кримінального арго виділяються такі, як приховування заборонених дій, гумор, відображення стремління до свободи тощо [47].

Серед найпоширеніших лексичних одиниць МС, які перейшли в нього з кримінального арго, є такі, як: Boiler, Bello, що означають ‘туалет’, причому перша лексема є запозиченням з англійської; Dachdecker - ‘психолог’, утворене переосмисленням значення вже існуючого в німецькій мові слова ‘покрівельник’; Gift - ‘наркотик’, від німецького ‘яд, отрута’; Moped, Mofa, Turbo, Brummi - ‘саморобний прилад для нанесення татуювань’; Schlick - ‘їжа’, виникло методом метафоричного переосмислення значення німецького слова ‘мул, пісчана глина’; Schwinge, Schüttelcomic, Schleuderwestern - ‘еротичний або порнографічний журнал’, утворені за допомого словотвору та переосмислення значення’; Shore - ‘героїн’, переосмислення англійського слова ‘берег, узбережжя’; singen - ‘зраджувати кого-н.’, переосмислення німецького слова ‘співати’; (kalte) Jahreszeit - ‘кокаїн’, джерелом утворення якого є також метафоричне переосмислення значення лексеми ‘(холодна) пора року’; Sozialklempner/Sozi - ‘соціальний працівник’, перше з яких виникло за допогою злиття двох основ, а друге - скороченням слова для зручності його використання (16).

Отже, вплив кримінального арго на німецький МС є досить значним. Молодіжний сленг активно переймає у свою систему ці лексичні одиниці, а особливо ті, що утворені за допомогою зміни значення (наприклад, метафоричне переосмислення) лексем літературної мови, оскільки це додає мовленню іронічного забарлення і робить МС ще більш кодованою системою.

.5 «Kanakisch» як нова тенденція у розвитку німецького молодіжного сленгу

Для мовних пуристів настали складні часи, адже у мові, а особливо в молодіжному сленгові постійно виникають все нові й нові напрямки, причому деякі з них цілком протирічать усім правилам і канонам німецької мови.

Одним із таких напрямків є „Kanakisch“. Ця мова не має нічого спільного з ворожістю проти іноземців. Вона стала своєрідним діалектом, який за останні кілька років дуже швидко поширився по всій Німеччині, незалежно від регіону чи національності.

„Kanakisch“ є досить молодою мовою. Це й пояснює той факт, що нею розмовляє переважно молодь у віковій категорії до 25 років.

Щодо походження назви, то слово „Kanaker“ полінезійського походження, а саме із Гаваїв і означає там ‘людина’. У Німеччині зі слова „Kanaker“ утворилося нове лайливе слово „Kanake“, яке позначає усіх імігрантів. Так називають себе також турки другого й третього покоління, які зараз проживають у Федеративній Республіці Німеччини, чим вони зменшують ступінь лайливості цього слова.

Словниковий склад цього напрямку стрімко поширювався і досягнув 300 лексичних одиниць, серед яких найбільше брутальних слів, лексем на позначення марок автомобілів і різноманітності мобільних телефонів. До типових фраз, які зазвичай приєднуються до кінця речення, належать такі: weisstu - ‘weißt du’, ‘ти знаєш, ти розумієш’; Alder - ‘Alter’, ‘друг, дружище’; isch schwör - ‘ich schwöre’, ‘я присягаюся, я клянуся’; weisstu wieisch mein - ‘du verstehst, wie ich es meine’, ‘ти ж розумієш, що я маю на увазі’. Загалом у цьому мовленнєвому напрямку прослідковуються певні синтаксичні особливості.

У нашій науковій розвідці ми визначили такі характерні ознаки мови „Kanakisch“:

·        використання давального відмінку: Alder, dem ist dem Problem weisstu? - ‘Aber das ist das Problem, weißt du?’, ‘Але ж це таки проблема, друже, розумієш?’; Dem Ampeln is grün, abern wenn rot is, fahr isch trotzdem drüber, isch schwör, Alder! - ‘Die Ampel ist grün, aber auch wenn rot ist, fahre ich trotzdem, ich schwöre es dir, Alter!’, ‘На світлофорі горить зелене світло, але навіть якщо буде червоне, я всерівно буду їхати далі, клянуся, друже!’;

·        випадіння голосних у дієсловах та особових займенниках у питальних реченнях: Rassu? - ‘Rauchst du?’, ‘Ти куриш?’; Hastu Problem, oder was? - ‘Hast du Problemе?’, ‘Якісь проблеми?’;

·        вживання іменників у чоловічому роді: Siehssu dem Tuss? - ‘Siehst du die junge Frau dort?’, ‘Бачиш там дівчину?’.

В наш час цією мовою розмовляє в Німеччині як турецька, так і російська та власне й німецька молодь. Письменник Ферідан Цеймоглу (Feridun Zaimoglou), який народився у Туреччині, але вже в ранньому дитинстві переїхав до Німеччини, де й проживає досі, висловив таку думку щодо „Kanakisch“: “Das präpubertäre Kanakisch wird auslaufen wie vieles andere auch, aber der Kanaken Jargon wird sich als eigenständige deutsche Sprache weiterentwickeln“  [62].

Отже, в наш час мова „Kanakisch“ є досить поширеним явищем, особливо серед молоді. У ній вже прослідковуються власні правила побудови слів і речень. Це дає змогу стверджувати, що цей напрямок у загальновідомому німецькому МС поступово стає цілісною мовленнєвою системою.

.6 До питання розвитку інших видів молодіжного сленгу

Німецький МС, як і будь-який сленг, виникає на основі, як уже зазначалось, спільності інтересів, хобі та роду занять його носіїв. Залежно від кількості носіїв лексична система певного МС є більш або менш чисельною. До найбільших молодіжних сленгів німецької мови, окрім описаних вище, належать також музичний, спортивний сленг і сленг автомобілістів.

Розглядаючи молодіжний музичний сленг, варто зазначити, що він дуже тісно взаємодіє із загальновідомим МС. Велика кількість номінацій, які спершу були зрозумілі лише музичним фанам або тим, чия професія тісно пов’язана з музикою, дуже швидко стали загальновідомими. Аналіз таких словників молодіжного сленгу, як Hermann Ehmann „Lexikon der Jugendsprache von ‘abcoolen’ bis ‚zuschottern’“, Margot Heinemann „Kleines Wörterbuch der Jugendsprache“ та Claus Peter Müller-Thurau „Lexikon der Jugendsprache“ дає можливість стверджувати, що до найвідоміших і найуживаніших лексичних одиниць молодіжного музичного сленгу належать: abzappeln, що означає ‘танцювати’, утворене переосмисленням слова zappeln, відомого в розмовній мові під значенням ‘робити нервові рухи’, та додаванням підсилюючого префікса молодіжної мови ab; Bandleader - ‘диригент джазового чи танцювального колективу’, утворене додаванням двох англійських основ: ‘джазовий ансамбль’ і ‘керівник’; Combo - ‘невеликий (джазовий) ансамбль’, що утворилось скороченням англійського ‘combination’; Discman - ‘портативний CD-плеєр’, також англійського походження; Disse - ‘дискотека’, оказіоналізм; dreschen - ‘барабанити (на роялі, піаніно, гітарі тощо)’, переосмислено значення, яке в літературній мові означає ‘молотити’; Ethno-Pop - ‘ексцентрична поп-музика’, яке виникло від англійських слів ‘етнічний’ і ‘поп-музика’; Funk - ‘дуже ритмізований стиль поп-музики’, запозичення з англійської; Go-go-Girl, PJ - ‘професійна танцбристка в диско-залі’, англіцизми; Jam Session - ‘спонтання спільна гра джаз-музикантів’, англійське запозичення; Leadsänger - ‘соліст у поп-гурті’, утворене методом словотвору; Medley - ‘суцільний потік улюблених мелодій’, англіцизм; NIA-Tanzen (=neuromuscular integrative action) - ‘новий експресивний стиль танців, що воконується босяком’, запозичення з англійської; Ohrwurm - ‘успішне виконання пісні’, лексема утворена злиттям двох німецьких слів ‘вухо’ та ‘черв’як’; Orgel, Orgelsatte - ‘хороша музика’, утворене переосмисленням німецького слова ‘орган’, що належить до літературної мови; Plattenpräsident - ‘ведучий радіо- і телепрограми сучасної музики, ведучий дискотеки’, утворене способом словотвору від двох німецьких слів; pogen - ‘танцювати під панк-музику’, оказіоналізм; räven - ‘танцювати до ранку’, англіцизм, який при переході в німецьку мову був онімеченим і отримав умлаут; Soundcheck - ‘перевірка музикальної установки’, утворилося способом злиття двох англійських основ; Stagediving - ‘стрибання зі сцени в публіку’, виникло за допомогою метафоричного переосмислення та словотвору (від англійських слів зі значенням ‘сцена’ і ‘пірнання’; Techno, Tekkno - ‘музика, що створюється за допомогою електронних пристроїв, наприклад комп’ютерних програм)’, англіцизм; Trash - ‘музика дуже низької якості’, метафоричне переосмслення ангійського слова ‘сміття, відходи’; volldröhnen - ‘слухати голосно музику’, походить від німецького слова dröhnen, що в літературній мові означає ‘гудіти, гриміти’; zupowern - ‘слухати голосно музику’, походить від англійського power ‘сила, міць’.

Мова автолюбителів також має велику кількість власних сленгізмів. Серед найпоширеніших відзначимо такі: 4WD (four wheel drive) означає ‘привід на всі колеса в автомобілі’, абревіатура від англійських слів; Auto-Scooter - ‘невелике авто, яке використовує мало палива’, англіцизм; Bike - ‘велосипед, мотоцикл’, англіцизм; bohren - ‘дуже швидко їхати’, переосмислення німецького слова ‘свердлити’; Bohrkrücke - ‘дуже повільне авто’, утворене методом словотвору від двох німецьких слів; Bulldog - ‘буксирний автомобіль (трактор) з одноциліндровим мотором’, відбулося переосмислення значення англіцизму; cruisen - ‘безцільно кататися на автомобілі’, утворилося за допомогою переосмислення значення англійського запозичення; durchzittern - ‘швидко їздити’, метафоричне переосмислення німецького літературного слова ‘охоплювати тремтінням’; Hell’s Angels - ‘мотоцикл’, оказіоналізм; Indy-Car - ‘авто для перегонів’, англіцизм; Kickstarter - ‘ножний стартер в мотоцикла’; Orgel, Orgelsatte - ‘високошвидкісний автомобіль’, утворене переосмисленням німецького слова ‘орган’, що належить до літературної мови; Riesenorgel - ‘дуже великий автомобіль’, утворено способом словотвору; rumschüsseln - ‘дуже швидко їздити на автомобілі’, оказіоналізм; Spider - ‘відкрите спортивне авто’, англіцизм; Tretferrari - ‘велосипед’, оказіоналізм; Vordertitten - ‘автомобіль, що може триматись на воді’, переосмислення значення німецьких слів.

У сучасному молодіжному сленгові спортсменів можна виділити такі соціолектизми: Breakball - ‘перемога за кількістю очок’, сленг тенісистів; Clinch - ‘взаємне зчеплення, клінч’, сленг боксерів; Downhill - ‘крутий спуск’, сленг гірських лижників; Golden Goal - ‘ворота, які приносять перемогу’, футбольний сленг; Infight - ‘прямий удар’, боксерський сленг; Kicker - ‘футболіст’, сленг футбольних фанатів Matchwinner - ‘переможець’; Peak - ‘гора, вершина’, сленг сноубордистів; Pfeife - ‘футболіст, який ніколи не попадає у ворота’, сленг футболістів; Tai-Bo-Aerobic - ‘боротьба з елементами теквандо, карате, кікбоксингу й аеробіки’.

Отже, у німецькому МС є дуже велика кількість соціолектів, що зумовлено існуванням багатьох субкультур, клубів і угрупувань за інтересами. Серед найчисленніших ми виділяємо молодіжний сленг автолюбителів, меломанів і спортсменів.

Розділ 3. ОСОБЛИВОСТІ НІМЕЦЬКОГО МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ В РОМАНІ Х. ХЕГЕМАНН «ЗБИТИЙ АКСОЛОТЛ»

Сучасний німецький молодіжний сленг представлений у романі юної письменниці, режисера та актриси Хелени Хегеманн (відомої також як Хелена Іземайєр) «Збитий аксолотл».

Хелена Хегеманн народилася 19 лютого 1992 року у Фрайбурзі. Зростала письменниця з мамою, яка була театральним художником-декоратором. У 13 років, після смерті матері вона переїхала жити до батька, Карла Хегеманна, у Берлін. Саме у цьому віці Хелена вперше почала писати свої твори, які відразу привернули до неї увагу літераторів.

грудня 2007 року в Берліні була поставлена її п’єса «Аріель 15», яка у 2008 році була відома вже як радіоп’єса. У цьому ж році Фонд культури Німеччини надав фінансову допомогу на втілення в життя сценарію, який Хелена написала в чотирнадцять років. Знятий фільм отримав назву «Торпедо» - молодіжна драма, яка влітку 2009 року йшла у всіх німецьких кінотеатрах і була відзначена нагородою від кінофестивалю Макса Офюлса. У фільмі «Німеччина 09» Хелена Хегеманн зіграла одну з головних ролей. На даний час вона проживає в Берліні та готується до складання екзамену на атестат зрілості [76].

У 2010 році побачив світ дебютний роман Хелени Хегеманн «Збитий аксолотл» („Axolotl Roadkill“), який відразу ж був перекладений 15 мовами світу та був виданий тиражем у 50 000 примірників. Книга відразу викликала бурхливу літературну критику: „(...) halluzinatorische Entladung eines traumatisierten Bewusstseins sowie die gleichzeitige Parodie davon“, „(...) nervtötend, was den Fickundkotz-Jargon und den nicht minder gewollten Theoriejargon betrifft“ [35], „Die Geschichte eines Mädchens, das mit 13 seine Mutter an den Suff verloren hat, das nach Berlin geht, zu ihrem Vater, einem Theaterintendanten, das die Schule schwänzt“ [36]. Сама Х. Хегеманн так розцінює власний літературний дебют: „Das ist ja kein Tagebuch oder ein aus Überdruck entstandener Bekenntnisroman. Es ist ein Experiment“ [58].

Незважаючи на молодіжну тематику роману, яку часто розцінюють як несерйозну чи як таку, що не варта уваги, Х. Хегеманн піднімає чимало інших питань, актуальних не лише для молоді, але й для всього суспільства. Ця проблематика виражена часто імпліцитно і образно сформульована лише кількома реченнями. До таких проблематик роману «Збитий аксолотл» ми відносимо наступні:

·        мораль і моральність сучасного суспільства: „Ich will kein moralisches Machtwort sprechen, vor dem dann alle in Ehrfurcht erstarren. Psychologie und Moral sind keine geeigneten Instrumente, das Leben zu bearbeiten. Es ist ein Mythos, dass alles, was uns als Missstand erscheint, auf psychologische Probleme zurückzuführen ist. Und Moral ist unintelligent, sie greift zu kurz. Da ist man, liebe Leute, einfach zu schnell im Konsens“ (11, c. 55), „Vielleicht ist man erst dann unschuldig, wenn man keine Vorstellung von Moral mehr hat“ (11, c. 76);

·        суспільство як система, де кожного хвилюють лише свої проблеми, та значення Бога в ньому: „Erst jetzt bemerke ich, dass hier niemand ein Gesicht hat. Das ist lichttechnisch trickreich, wenn auch unergründlich gelöst: Niemand hat ein Gesicht, es herrscht grenzenlose Anonymität. Hier geht es um Gott“ (11, c. 58);

·        правда і брехня (чи можна прожити життя, не обманюючи нікого, в тому числі і самого себе): „Ich lüge, weil ich eigentlich genau weiß, wonach ich mich sehne“ (11, c. 162);

·        самовираження молоді: „Das Meer lebt von den Wellen und jede einzelne Welle bricht irgendwann, einfach, weil sie sich vorwärtsbewegt. (...) Die Wellen, die sich brechen, verlieren ihre Form und bringen ihre Form dadurch erst richtig zum Ausdruck“ (11, c. 169),

Проте, у нашому дослідженні пріоритетними є не питання плагіату та тематики роману, а використання і значення у романі німецького МС, який репрезентує сучасний стан його розвитку.

.2 Популярність загальновідомої лексики німецького молодіжного сленгу в романі Х. Хегеманн «Збитий аксолотл

У романі Х. Хегеманн «Аксолотл Роадкілл» німецький молодіжний сленг представлений найновішими лексичними одиницями. Значення більшості з них можна дізнатися за допомого словників молодіжного сленгу. Наприклад, „geil“, „das Geile“ і „die Geile“ мали різне значення у різні періоди свого вживання. „Die Geile“ належало колись до професійного жаргону мисливців, а ось слово „geil“ вживається тепер не лише підлітками, а навіть дітьми у дитячих садочках і означає воно «супер, круто», хоча ще відносно недавно воно належало до табуйованої лексики німецької мови загалом. В наш час ця лексична одиниця і її похідні є досить популярними серед молоді Німеччини, що підтверджує висока частота їх вживання у творі: „Alice hasst sich selbst, aber das ist ja das Geile“ (11, c. 11), „Ich bewältige einen (...) Weg, der als der geilste der Welt gilt“ (11, c. 24), „Geil, keine Schlange, Taxi steht dahinten“ (11, c. 24), „Sie geilt sich währenddessen unaufdringlich an ihrer patentierten Fotografinnenexistenz“ (11, c. 32), „(...) außerdem bedeutet das hammergeil TANZEN, die ganze Zeit, egal, wer und wo du bist“ (11, c. 34). Отже, лексема „Geil“ є дуже продуктивною, оскільки вже у наведених кількох прикладах вона утворює і вживається у ролі таких частин мови, як іменник, дієслово, прикметник і прислівник.

Не менш популярною є лексична одиниця „cool“. Вона походить від англійського, де означає «прохолодний». Проте, в молодіжному сленгові „cool“ має два значення: 1. спокійний, холоднокровний, непорушний; 2. винятковий, дуже добрий; тобто відбулося розширення семантичного значення, причому перевага надається саме другому значенню: „Ach so, cool“ (11, c. 21), „Da gab es so eine Gruppe von coolen Jungs“ (11, c. 54), „Sie sind ein echt cooler Lehrer“ (11, c. 104). Досить часто у молодіжному сленгові вживається слово „krass“, яке є запозиченням із латинського «crassus», де воно мало значення «товстий, грубий». Молодь вживає його у двох значеннях: 1. дуже добрий, чудовий/-о, бездоганний/-о; 2. стриманий, спокійний, непорушний. У цьому випадку ми бачимо зсув значення, причому слово „krass“ було найбільш поширеним у 90-тих роках і тим самим стало послідовником лексеми „cool“: „Es ist ja so krass grotesk, wie abgrundtief bescheuert ihr seid“ (11, c. 34), „Der Typ hat auch gedacht, ich hätte ihn verarscht, krass, oder?“ (11, c. 91), „(...) krasse Scheiße, alles ist aus dem Ruder gelaufen (...)“ (11, c. 132). Таким лексичним одиницям, як „geil“, „cool“ і „krass“ типовим є вживання з різними підсилювальними префіксами, наприклад „ultra-, mega-, voll-„.

Популярністю серед молоді користується вираз „Bock auf etw. haben“, який означає «мати бажання, хотіти»: „Irgendwann fragt Edmond mich, ob ich Bock auf tierförmige Kekse habe“ (11, c. 68), „Hat irgendjemand Bock auf durchgeknallte quasselnde Lustspielgestalten?“ (11, c. 152). Цей вислів, очевидно, походить від загальнонімецького „einen Bock haben“, що в перекладі має значення «упиратися, впиратися», тобто протилежне тому, в якому його вживає молодь. Це ще раз дає нам підстави стверджувати, що молодь прагне приховати власні бажання від оточуючих.

У молодіжному сленгові, представленому в романі «Збитий аксолотл», є велика кількість таких лексичних одиниць молодіжного сленгу, які мають негативне семантичне значення: „Schwadroniererei“ («базікання, хвастощі»), наприклад „Wie mich das alles ankotzt, diese Erwachsenenschwadroniererei“ (11, c. 22), „koksen“ (нюхати кокаїн), напр. „Aber ich muss wirklich mal wieder koksen“ (11, c. 81), „zuballern“ (захлопнути дверима), напр. „Du schreist mich hier die ganze Zeit an und ballerst mich mit irgendwelchen Scheißbefehlen zu und da erwartest du ernsthaft, dass ich aufstehe?“ (11, c. 84), „kiffen“ (курити травку), напр. „Danach besucht Mifti Alice, die desinteressiert und kiffend auf ihrer Dachterasse liegt“ (11, c. 94), „beschissen“ (паскудний), напр. „Das ist beschissen und nicht beneidenswert“ (11, c. 109), „eine Linie Heroin ziehen“ (затягнутись героїном, нюхнути героїну), напр. „Ich habe mit sechzehn zum ersten Mal eine Linie Heroin gezogen“ (11, c. 145), „sich abknallen“ (застрелитися), напр. „Dass man sich als verheirateter Mensch abknallen muss“ (11, c. 171), „durchpennen“ (продрихнути, проспати певний час), напр. „Du bist vorgestern Nacht um drei eingeschlafen und hast bis jetzt durhgepennt“ (11, c. 173), „Abschaum“ (виродок, покиьок), напр. „Du bist Abschaum, Schatz“ (11, c. 204).

Отже, у романі Хелени Хегеманн «Збитий аксолотл» налічується чимало лексичних одиниць загальномолодіжного німецького сленгу, причому більшість із них мають негативне, грубе та лайливе значення. Це дає підстави стверджувати, що мовні одиниці, наявні у творі, такі як запозичення, авторські оказіоналізми, а також пейоративну лексику, слід розглядати в аспектному відношенні молодіжного сленгу.

.3 Різноманіття сучасного німецького молодіжного сленгу в романі «Збитий аксолотл»

3.3.1 Англіцизми

Твір відзначається використанням великої кількості запозичень, особливо англіцизмів - одиного із мовних засобів, до яких звертається молодь. В наш час він є особливо популярним, оскільки зростаючий темп життя вимагає міжкультурного спілкування молоді, а найпоширенішою у світі мовою виступає саме англійська. Ця мова дозволяє німецькій молоді залишатись незрозумілими для старшого вікового оточення (наприклад, батька Міфті - головної героїні твору) і в той же час дає можливість спілкуватися з молодим поколінням не лише у своїй країні, але й за кордоном (численні E-mail-повідомлення, які подані в романі).

Англіцизми у романі вживаються по-різному. Вони можуть бути представлені як окремими словами, залученими у німецькомовне речення (у цьому випадку ми маємо справу із онімечуванням, тобто набуттям англійськими лексемами відповідних ознак, притаманних німецькій мові), вживатися в одному реченні нарівні з німецькою мовою (наприклад, перша половина речення виражена німецькою мовою, а друга - англійською і навпаки), а також самостійними реченнями без жодного німецького слова.

Кожен із таких англіцизмів виконує певну власну функцію. Так, „die High Society“ означає «верхи суспільства, світське товариство». У німецькій мові також існує найменування такого явища - „die Spitzen der Gesellschaft“. Проте, якщо вжити німецький варіант, то він звучить досить позитивно, схвально. Англіцизм же, вжитий у цьому значенні, який набув ознак німецького іменника (написання з великої букви та отримання артикля жіночого роду, відповідного до іменника „die Gesellschaft“), імпліцитно виражає негативне ставлення мовця, як представника німецької молоді, до даного суспільного явища і тим самим підсилює таке ж, сформульоване експліцитно: “die Hässlichkeit der High Society“ (11, c. 9).

Англіцизм „sorry“ («перепрошую, прошу вибачення»), який є досить поширеним у німецькомовному спілкуванні та має відповідниками „Verzeihung!/Entschuldigung!“, вживається у реченні „Ja, sorry, aber ich weiß doch dann auch nicht (...)“ (11, c. 13) для вираження формального вибачення, тобто такого, яке не несе за собою певного розкаяння у сказаному чи вчиненому. Не мало важливим є і той факт, що англійський варіант вибачення коротший для вимови, що дозволяє не акцентувати на ньому уваги, а розглядати, як щось проміжне, другорядне, неважливе.

Складений іменник „eine Mаrketing-Bitch“ утворився від англійських слів “marketing” («торгівля») і “bitch” (1. нейтральне значення: «позначення самки свійського собаки» та 2. лайливе значення: «негідник, мерзотник»), отримавши артикль жіночого роду та написання двох слів з великої літери. У німецькі мові існує два слова на позначення кожного із поданих значень: „die Hündin“ і „der Lump“ відповідно. Хоча у реченні „Meine Schwester heißt Annika und ist so eine durchtriebene Mаrketing-Bitch.“ (11, c. 14) обидва вони мали б лайливе значення, проте їх застосування абсолютно чітко й точно це демонструвало, в той час як англіцизм “bitch” дозволяє мовцю (в даному випадку Міфті) бути зрозумілою лише для адресата, а не для широкого загалу. У поєднанні із лексемою “marketing” утворена характеристика є негативною, проте не зовсім чіткою, тому що виражена метафорично. Тому питання про те, чи Анніка має справу з торгівлею як маркетингом, де вона не найкращий спеціаліст, чи вона торгує собою, тобто займається проституцією (а ця проблема є актуальною серед молоді), залишається відкритим.

Як вже було сказано у попередніх розділах нашої роботи, велика кількість англіцизмів, що використовуюються молоддю у їхньому сленгові, запозичені із музичної сфери, як, наприклад „dіe DJ-CULTURE“ у реченні „Niedergeschlagen ziehe ich mir einen sagenumwobenen Sachtext über die Praxis der DJ-CULTURE rein.“ (11, c. 15). У даному випадку „dіe DJ-CULTURE“ позначає не просто особу „DJ“ (скорочено від disc jockey), що вже є досить звичним для молоді, а ціле суспільне явище, як похідне від „DJ“. Даним англіцизмом підкреслюється міжнаціональне значення цього виду діяльності молоді. Запозиченнями з англійської, що належать до цієї сфери, є не лише іменники, а й дієслова. Прикладом є дієслово „dancen“, яке походить від англійського „dance“, але при переході в німецький молодіжний сленг отримало інфінітивне закінчення німецьких дієслів „-en“: „So weit das Auge reicht versuchen sich diese pseudovergewaltigten Mittzwanziger die Seele aus dem Leib zu dancen“ (11, c. 25). З цієї сфери запозичена також лексема „Songs“ (у перекладі «пісні»), яка також пишеться з великої літери та яка зберегла англійську парадигму утворення множини (-s), що проте не суперечить і німецькій парадигмі. Вона вживається у романі кілька разів. Наприклад, двічі у реченні „Währenddessen höre ich dann so eine ganz raffinierte Playlist, die ich heute zusammengestellt habe mit total abstrusen, unbekannten Songs von irgendwelchen Sixties-Garage-Bands aus amerikanischen Dörfern, es gibt eine Seite im Netz, da kann man sich dann solche Songs downloaden“ (11, c. 116).

У романі містяться також і інші запозичення з англійської мови, які позначають реалії життя молоді: „Sixties-Garage-Bands“ («невідому широкій публіці молодіжні музичні гурти, які створюють свою музику переважно у гаражах за браком коштів на професійну студію та які були особливо популярні у 60-тих роках»), „downloaden“ («завантажувати з Інтернета»), а також „Playlist“ («список музичних творів, передбачених для прослуховування»). Але речення „Das sind alles in erster Linie Songs, die in einer Zeit geschrieben wurden, in der es noch kein Ecstasy gab.“ (11, c. 18) містить не лише англіцизми, що належать до музичної сфери, а й ще один - „Ecstasy“, який означає «наркотик, екстезі». На жаль, проблема наркотиків є дуже актуальною серед сучасної молоді не лише Німеччини, але й усього світу (що й зумовлює збереження англійських найменувань усього, що пов’язано з цією сферою). Це питання власне і піднімає Хелена Хегеманн у своєму романі, тому запозичень на позначення наркотиків і людей, що мають з ними справи, у творі досить багато. Наприклад, у реченні „Die haben da so ´ne bescheuerte Sitz-rave-Party abgezogen.“ (11, c. 21) на перший погляд немає нічого, пов’язаного з наркотиками. Однак терміном „rave“ молодь називає «участь у рейвах або відчуття того ж, що відбувається на рейвах - під впливом екстезі та відповідної музики». Тому, якщо для старшого покоління слово „Party“ не є невідомим або чимось негативним, то під „eіne Sitz-rave-Party“ більшість розуміє вечірку, яка буде проходити у сидячому положенні її учасників (і часто при такому розумінні ніхто не задає собі питання, що це повинно означати!), хоч насправді вона означає таку, де всі присутні будуть мати можливість приймати наркотики. Синонімічне до виразу „eіne Sitz-rave-Party“ значення має і дієслово „raven“, вжите у реченні у формі інфінітиву: „Hey, ich geh jetzt raven“ (11, c. 44).

Окрім музики джерелом поповнення молодіжного сленгу є також англіцизми, пов’язані з комп’ютерними технологіями та Інтернетом. Так, „blogger“ означає в перекладі з англійської «створювач блогу, тобто мережевого щоденника». У цьому ж значенні воно використовується і у романі: „Von so ‘nem Blogger“ (11, c. 15), причому знову набуває ознак іменника в німецькій мові - артикль чоловічого роду (для позначення професії) та написання з великої літери.

Англіцизм „anytime“ («у будь-який час»), який використовується як еліптичне речення у ряді речень „Ich möchte dich auf der Stelle mit Liebe überschütten. Alles. Anytime“ (11, c. 22), має на меті посилити своє значення через ізольованість позиції, а також виразити важливість цієї ситуації для мовця і схвильованість останнього за допомогою незвичнішого англійського варіанту, аніж звичного німецького „jedes Mal/jederzeit“.

Сьогодні існує чимало професій, котрі виникли відносно недавно, а сучасний престиж англійської мови залишає за собою практично монопольне право на їх найменування. При цьому такі іменники пишуться з великої літери, отримують артикль чоловічого роду та відмінюються за сильною відміною іменників. У романі «Збитий аксолотл» такими є „Securitychef“ («начальник охорони»), „Barkeeper“ («власник бару; бармен»), а їхні набуті ознаки виражаються у наступному контексті: „Vor einem Securitychef, der Syd heißt und drei Meter groß ist, tue ich so, als würde ich auf der Gästeliste eines Barkeepers stehen“ (11, c. 24).

У даному романі є також велика кількість англіцизмів, які виконують функцію оцінювальних характеристик людей. Прикладом таких є лексеми з позитивною семантикою: „Baby“ («моя маленька» - пестливе звернення до коханої/-го дівчини/хлопця) у реченні „Trotz deiner motherfucking Gesellschaftswissenschaften hast du dir hier gerade schon einen Nachtisch genommen, Baby!“ (11, c. 27), „Sweetheart“ («кохана/коханий, дорога/дорогий») у „Geh auf die Knie, Sweetheart, und küsse den Boden“ (11, c. 37). Попри позитивне оціночне значення цих лексем, у своїх контекстах вони вживаються іронічно, що підкреслено пейоративною лексикою „motherfucking“, контекстним лайливим, принизливим значенням виразів „auf die Knie gehen“, „den Boden küssen“, а отже й лайливістю цілого вислову. Це ми визначаємо як ще одну характерну ознаку німецького МС: лексеми, які мають нейтральне чи піднесене, позитивне стилістичне забарвлення, вживаються молоддю з метою образити співрозмовника методом залучення таких лексем у відповідний контекст. Велике значення у такому випадку відіграє інтонація.

Чимало англіцизмів, вжитих у романі, позначають зовнішній вигляд загалом та манери одягатися молоді зокрема, наприклад: „clean“ («чистий, охайний; непорочний, без вад») у „Ich habe ihn als einen gepflegten Neunzehnjährigen in Erinnerung, der vollständig clean ist und aus Russland stammt“ (11, c. 53), „Pumps“ («туфлі без шнурівок чи застібок») у „Mit Basecaps, in die Socken gesteckten Billigjeans und einem schwerstminderjährigen Girl in spitzen Pumps von Deichmann im Schlepptau“ (11, c. 86), „Bikerjacke“ («куртка, яку носять любителі велосипедного спорту та спорту на мотоциклах») у „Dschungelgrüne Bikerjacke aus Veloursleder“ (11, c. 196). Причиною таких запозичень може бути, на нашу думку, той факт, що молодь звертає велику увагу на зовнішній вигляд і це є часто темою для обговорення у їхньому середовищі. А оскільки в наш час має місце інтернаціональне спілкування, молодь швидко переймає науживаніші лексичні одиниці у власне мовлення.

У романі є англіцизми на позначення обов’язковості та повинності: „Musthave“ у „Hauptsache, irgendeine schlichte Silhouette wird mal wieder in ein unverzichtbares Musthave verwandelt“ (11, c. 25), „To-do-Listen“ у „Man neigt zum Erstellen unnötiger To-do-Listen“ (11, c. 89). У наш час ці лексичні одиниці та подібні їм за змістом поступово проникають у загальнонаціональну німецьку мову, оскільки німецька нація, яка славиться на весь світ своєю пунктуальністю і відповідальністю при виконанні будь-якої справи, підкреслює цю свою характерну ознаку і за допомогою відповідного мовного арсеналу, поповнюючи його новими, оригінальними словами та виразами.

Хоча у німецькій мові є досить велика кількість пейоративних одиниць, підтвердженням чому є словник за редакцією Герберта Пфайфера, який налічує понад 10 000 лайливих слів, а також слів із значенням іронії і насмішки, проте у молодіжному сленгу постійно з’являються нові лексичні одиниці із значенням лайливості. Чимало із них є запозиченнями з англійської мови, які або продовжують існувати у своїй початковій формі, або піддаються онімечуванню. Прикладами таких незмінних англіцизмів у романі Хелени Хегеманн є: „motherfucking“ («дурноватий, безтолковий, безглуздий») у „Trotz deiner motherfucking Gesellschaftswissenschaften hast du dir hier gerade schon einen Nachtisch genommen, Baby!“ (11, c. 27), „fuck“, „fucking“, у „Sorry, aber fuck! Die Liars sind die fucking befickt arschgeilste fucking Band dieses gesamten bekackten Planeten“ (11, c. 149). Автор залишає їх у своєму романі, тому що ці лексеми мають виключно грубе, нецензурне значення. Причому вони поширені не лише у Великобританії, а й у всіх інших англомовних країнах і континентах. Тому навіть якщо зміст повідомлення і незрозумілий для співрозмовника чи, навіть, посторонніх спостерігачів розмови, саме лише використання таких лексем дає можливість стовідсотково стверджувати, що мовець висловлюється грубо та невиховано й має на меті продемонструвати свій гнів або зневагу. Так, наприклад, з речення „Die Liars sind die fucking befickt arschgeilste fucking Band dieses gesamten bekackten Planeten“ (11, c. 149) можна зрозуміти, що мовець з огидою, відразою та навіть злістю відноситься до гурту, який він називає „die Liars“, хоча жодної іншої оціночної характеристики, окрім як „fucking“, він не подає.

Прикладом вживання англіцизмів у романі «Збитий аксолотл» є також лексема „strange“ («дивний, чудний, стриманий») у „Du warst total strange gestern, Mifti“ (11, c. 64). Німецький варіант у цьому контексті міг би звучати дещо образливо, неприємно для адресата. А оскільки такого автор вочевидь не хотіла допустити, то замінила його англійським, тим паче, що іноземною мовою передається більше інформація, яку несе в собі повідомлення, а не емоції мовця. Аналогічну ситуацію спостерігаємо і зі словом „heavy“ («нудний; сумний») у „Das sieht schon heavy aus, oder?“ (11, c. 93), де мова йде швидше про стомлений вигляд комуніканта, ніж про набридливу чи безрадісну людину, а також у реченні „Pörksen schreit als dreiundvierzigjähriger Newcomer“ (11, c. 56), де „Newcomer“ («новоприбулий; незнайомий; новачок») сприймається більш помірно та стилістично нейтрально, ніж якби на його місці було вжито німецький варіант, наприклад, „Neuling“ чи „Neuankömmling“.

У реченні „Alles ist echt, aber es gibt Momente, in denen die Wahrheit ein Fake ist“ (11, c. 103), де йдеться про справжність і правдивість усього оточуючого, автор мала на меті уникнути протилежних, контрастних понять і тим самим зберегти позитивність виразу. Тому замість можливих німецьких варіантів, таких як „die Imitation“, „die Fälschung“, Х. Хегеманн вводить англійське „Fake“ («шахрайство, афера; підробка»), що належить до розмовної лексики, онімечуючи його.

Чисельність англіцизмів у романі Х. Хегеманн «Збитий аксолотл» підтверджує вживання й інших лексичних одиниць, наприклад: „ jumpеп“ («стрибати, скакати, плигати») у „Edmond jumpt irgendwie ziellos durch die Wohnung“ (11, c. 65), „out“ (вказує на завершення, припинення дії) „Das ist out. Das ist einfach nur out“ (11, c. 147), „come on“ («слухай-но, давай-но») у „Ey, come on, entweder du gehst wieder schlafen oder du beschäftigt dich jetzt irgendwie mit dir selbst“ (11, c. 174) тощо.

Інший тип англійських запозичень спостерігається у реченнях, де англійська та німецька мова є рівноправними або частково рівноправними у вираженні думок мовця: „Is it mixed by you? It´s mixed like shit! Berlin is here to mix everything with everything, Alter!“ (11, c. 15, „I totally agree und frage trotzdem: `Warum?`“ (11, c. 52), „Eigentlich du hast recht, ich habe echt ein Problem mit Geschlechtsteilen. Picture the following scene...“ (11, c. 97), „In other peoples misery, da will ich mich nicht bewegen“ (11, c. 121), „O.k., here we go, jetzt wirst du von mir gefockt“ (11, c. 169), „Here we are now, entertain us, ja, genau“ (11, c. 188), „Wenn sie das wieder abzieht, sind wir, ich würde fast sagen, back to the roots with the Enthäutung“ (11, c. 201). У цих випадках комуніканти вільно виражають свої думки двома мовами, часто інтегруючи їх в одне речення, що не створює будь-якого дискомфорту чи непорозуміння при спілкуванні.

У реченні „Is it mixed by you? It´s mixed like shit! Berlin is here to mix everything with everything, Alter!“ (11, c. 15) ми виділяємо також одну із ознак „Kanakisch“, а саме кінцева позиція звертання „Alter“. Це, на наш погляд, підтверджує той факт, що мова „Kanakisch“ поступово, але впевнено втрачає своє значення мови виключно імігрантів з Туреччини, та проникає у спілкування німецької молоді.

Простежується і ще один тип англійських запозичень - це речення, сформульовані повністю англійською мовою: “We love to entertain you” (11, c. 7), „If found please return to the club“ (11, c. 14), „Amazing day: sun, sea, beach, wind, happy dog, happy Susi“ (11, c. 60), „Ach, I don`t care“ (11, c. 195). У цих випадках ми можемо говорити про мовні кліше, які при перекладі на іншу мову могли б втратити як природність свого звучання, так і гарантію бути ідентифікованими як нероздільна єдність. Це ще раз підтверджує той факт, що молодь вважає англійську мову більш привабливою та престижною для спілкування у своєму середовищі.

Цікавим є наступний діалог між героями роману:

“- How do you like the music?

–        I love this club but I don´t love Berlin!

–       Right answer!

–       Sprichst du immer Englisch, wenn du dich schämst?

–       Ja, Mann.“ (11, c. 37).

Співрозмовники розуміють одне одного, спілкуючись як англійською, так і німецькою мовами. Проте причину вживання англійської встановлено досить чітко, поставивши питання й отримавши на нього відповідь: один із комунікантів спілкується англійською мовою у тому випадку, коли він соромиться. Тобто, коли він розмовляє англійською, він не відчуває дискомфорту та може може вільно виражати свої думки. Це прослідковується і у його репліках: ті, що виражені англійською мовою (“How do you like the music?“ і „Right answer!“), більш емоційно насичені та повні, ніж коротка репліка, сформульована німецькою мовою „Ja, Mann“.

Роман «Збитий аксолотл» рясніє англійськими запозиченнями. Молодь вживає у своєму мовленні англіцизми з різних причин, але це не створює жодних бар’єрів для взаєморозуміння, принаймні у своєму оточенні, а навпаки - збагачує лексичний склад нового німецького молодіжного сленгу. Ми вважаємо, що саме такий погляд на запозичення хотіла донести до свого читача автор Х. Хегеманн.

.3.2 Оказіоналізми

Як вже згадувалося у попередніх розділах, у молодіжному сленгу велику роль відіграє «гра слів». Творче ставлення до самовираження за допомогою мови знайшло своє місце і в романі Хелени Хегеманн «Збитий аксолотл».

Розглянемо такі оказіоналізми та встановимо їхнє значення. Першим таким словом є „Wahnsinnsfernsehevent“, використане у реченні „Die (Tiersendung) ist wie ein Wahnsinnsfernsehevent aufgelöst“ (11, c. 10). Подане речення надає лише оцінку стосовно попереднього контексту, причому уся вона міститься у єдиному слові: „Wahnsinnsfernsehevent“ («безглузда телевізійна подія/програма»). У даному складному слові поєднані німецькі лексеми „Wahnsinn“ («божевілля, безумство, шаленство»), „Fernsehen“ («телебачення») та англійська лексема „Еvent“ («подія»). Варто відзначити, що головна суть слова міститься не у останній його складовій частині (як це є типово для німецьких складних слів), а у першій - „Wahnsinn“. Але для того, щоб надати цьому значенню більшої експресивності, автор робить «божевільно незручним» для вимови саме слово, складаючи його із слів різних мов. Цим самим дане слово відразу привертає до себе увагу читача/слухача, чим відповідає ще одній ознаці німецького молодіжного сленгу - його креативності.

За подібним принципом побудоване і слово „Patchworkgeschichte“: англійське слово „Patchwork“ означає «1. мішанина, єралаш, мозаїка; 2. ямковий ремонт (дороги)», а німецьке „Geschichte“ - «історія». У реченні „Ich habe meine von Analsex, Tränen und Leichenschändung geprägte Patchworkgeschichte verloren“ (11, c. 12) воно означає «життя, як суцільна плутанина». Тобто, головня героїня, Міфті, з огляду на її минуле, розцінює прожите нею життя як щось безглузде і таке, чого б вона воліла позбутися. Тому англіцизм „Patchwork“, а особливо його значення «ямковий ремонт», що має негативне значення, є дуже вдалим для вираження цієї думки. Метафоричність цього вислову полягає в тому, що, називаючи одне поняття, героїня роману має на увазі зовсім інше, і читач розуміє цей прихований зміст із контексту.

Несподіваним і вартим уваги ми вважаємо такий фрагмент речення: „(...) das minimalistische Inneneinrichtungskonzept unserer Wohnung“ (11, c. 17). Його новизна в романі полягає в тому, що таке досить термінологічне та деякою мірою наукове формулювання вирізняється на фоні розмовної мови, якою написаний весь роман. Цим він і акцентує увагу на собі та на тому, кому ця фраза належить, що є одним із головних критеріїв оцінки німецького молодіжного сленгу - застосування фантазії для вираження власних думок (якісний критерій оцінки).

Абсолютним оказіоналізмом, який розглядався у попередньому розділі з точки зору запозичень, є слово „Musthave“, яке складається із англійських дієслів „тust“ і „have“, що означають обов’язок, повинність. У реченні „Hauptsache, irgendeine schlichte Silhouette wird mal wieder in ein unverzichtbares Musthave verwandelt“ (11, c. 25) воно виступає іменником середнього роду (середній рід, очевидно, обрано за аналогією до німецького „das Offizium“ - «службова повинність»). Однак, значення повинності виражене не лише даним іменником, а посилене ще його означенням „ unverzichtbar“ («невідкладний»).

Авторський неологізм „Kunstnebelschwall“ („Kunst“ = мистецтво, „Nebel“ = туман, „Schwall“ = потік, хвиля) вжитий метафорично у своєму контексті „Ich kriege einen Kunstnebelschwall ins Gesicht“ (11, c. 59). Він означає такий мистецький відбір слів, які викликають сльози у того, кому вони адресовані (про що сказано далі у романі). Автор обирає конкретне природнє явище - туман, адже він є скупченням найдрібніших крапель води, яке робить повітря непрозорим. Таку ж образу одержує і адресат даного виразу - майстерно сформульовану, яка, на перший погляд, зовсім не є зневажливим висловлюванням (як туман, здавалося б, не містить у собі води) і ніби й не має на меті викликати почуття гіркоти та душевного болю. Однак, при вдалій спробі «розшифрувати послання» адресат розуміє намагання принизити його честь і гідність і називає його також не експліцитно, наприклад „Ich kriege eine Beleidigung ins Gesicht“, а саме приховано, латентно.

Оригінальністю відзначається також вислів „Mein Kindergarten schimmelt“ (11, c. 75), який дослівно перекладається «Мій дитячий садочок покривається пліснявою», а означає «Моє дитинство завершується». Але оскільки образність висловлювання у молодіжному сленгу дуже високо цінується, автор знову звертається до таких стилістичних фігур, як метафора та метонімія, тим самим роблячи мову своїх героїв самобутньою й особливою.

Розглядаючи слово „Hartgeldnutte“ як ще один приклад оказіоналізмів, відзначимо, що і у цьому випадку автору не вистачило лайливого значення слова „Nutte“ («повія, потіпаха, шльондра»), тому довелось посилити його через утворення складного слова „Hartgeldnutte“ («повія, яка бере дрібною монетою»), а також за допомогою означення «жахлива» та вказівного займенника: „Ich will nicht, dass diese schreckliche Hartgeldnutte einen Fall von Lobotomie aus mir macht“ (11, c. 103).

Оказіоналістичність вживання прослідковується і у прикметниках „hassverzerrte“ і „baufällig“. Їхня метафоричність, виражена у власних контекстах („Weit und breit hassverzerrte, erfolglose Gesichter“ (11, c. 159) і „eine baufällige Welt“ (11, c. 200) відповідно), забезпечує не лише креативність у вираженні думок, але й привертає увагу до молоді як суспільного явища, яка пильнує за своєю мовою і тим самим збагачує мову цілого суспільства, хоч старше покоління часто заперечує цей факт.

На нашу думку, Х. Хегеманн у своєму романі створює слова у тих випадках, коли, по-перше, тема є досить важливою для неї самої чи для її героїв і, по-друге, коли наявні у німецькій мові слова не достатньо експресивно та чітко виражають необхідну авторові думку.

3.3.3 Пейоративна лексика

У романі «Збитий аксолотл» налічується багато лайливих слів, що відображає незадоволення молоді станом речей і прагнення до бунту та змін. За квантитативним критерієм провідна роль тут належить слову «Scheiße», яке вживається у творі 92 рази. Воно може виступати в реченні іменником („eine Tropfenform, diese zweidimensionale Scheiße“ (11, c. 12), причому тут ми маємо стилістичну фігуру пролепсис, що підкреслює його роль у реченні), прикметником („Ich werde einfach scheiße zu dir sein“ (11, c. 19)) або прислівником („Scheiße, ficken, scheiße... und diese ganzen Flachwichser kriegen das ganze Geld“ (11, c. 54)).

Це слово також комбінується з іншими лексичними одиницями, а також виступає складовою частиною складних слів, чим посилює вже існуюче значення лайливості або створює його. У додатку ми подаємо наш варіант перекладу цих лексем.

Наприклад, у слові „Scheißerdmännchen“ (11, c. 10) значення лайливості набувається не лише його першим компонентом «Scheiße», але і суфіксом „-chen“, який зазвичай має пестливе значення. Проте, у даному випадку цей суфікс вжитий іронічно. Це слово є досить цікавим, на наш погляд, оскільки саме наявність компоненту «Scheiße» визначає, вжитий даний суфікс у своєму безпосередньому значенні („Erdmännchen“), чи, все ж таки, в іронічному, що має місце у нашому випадку.

Першим компонентом «Scheiße» виступає у багатьох словах роману. Деякі з них належать до активного вжитку серед молоді загалом, наприклад: „scheißegal“ (11, c. 22) і „Scheißsituation“ (11, c. 43). У першому слові «Scheiße» підсилює значення байдужості, виражене його другою складовою „egal“, тобто цілком нового значення не виникає. Цілком інакшу роль має «Scheiße» у другому слові - „Scheißsituation“. Без свого першого компоненту дане слово не містить в собі ніякого емоційного забарвлення, тобто є стилістично нейтральним. Саме «Scheiße» створює потрібні емоції лайливості та робить це слово стилістично заниженим.

Таких слів, у яких «Scheiße» як перший компонент лексеми створює лайливе значення є в романі Х. Хегеманн «Збитий аксолотл» дуже багато. Найчастіше компонент «Scheiße» утворює пейоративність в романі зі словами, що позначають:

·        людей: „Scheißerdmännchen“ (11, c. 10), „Scheißabiturientin“ (11, c. 34), „Scheißsäugling“ (11, c. 88), „Scheißleute“ (11, c. 133), „Scheißkerl“ (11, c. 155), „Scheißschlaukopf“ (11, c. 158), „Scheißpersonen“ (11, c. 163);

·        тварин: „Scheißhund“ (11, c. 93), „Scheißmaus“ (11, c. 109), „Scheißtier“ (11, c. 114), „Scheißtiere“ (11, c. 138);

·        продукти харчування: „Scheißvanillepudding“ (11, c. 27), „Scheißschokolade“ (11, c. 75), „Scheißtee“ (11, c. 201);

·        предмети одягу: „Scheißschuh“ (11, c. 82);

·        хвороби та пов’язані з організмом людини поняття: „Scheißparanoia“ (11, c. 85), „Scheißgehirnblutung“ (11, c. 88), „Scheißorgane“ (11, c. 142), „Scheißtestosteron“ (11, c. 152), „Scheißatemnot“ (11, c. 157);

·        явища природи: „Scheißwind“ (11, c. 10);

·        речі, пов’язані з релігією: „Scheißikonen“ (11, c. 34);

У деяких словах вже існуюче негативне та/або грубе забарвлення за рахунок додавання «Scheiße» лише посилюється: „Scheißfressen“ (11, c. 88), „Scheißfotze“ (11, c. 104), „scheißbelanglos“ (11, c. 144).

Незвичним для сприйняття саме з вуст молоді, як це є у романі, ми вважаємо слово „scheißsymbiotisch“ (11, c. 73), адже представники цієї вікової групи дуже ріко чи навіть взагалі не використовують у своєму повсякденному мовленні ніяких термінів, тим паче наукових. А у цьому випадку ми маємо поєднання лайливої і термінологічної лексики. Такими словами, на наш погляд, молодь намагається привернути до себе ще більше уваги, виділитися за рахунок власного стилю мовлення. Подібний випадок ми маємо у лексемі „scheißsekundär“ (11, c. 73). Хоч слово „sekundär“ не відзначається настільки виразним термінологічним звучанням, як „symbiotisch“, оскільки поступово переходить до розряду розмовної лексики, проте цей процес ми не розглядаємо як завершений. Саме тому ми аналізуємо „scheißsekundär“ у аспектному відношенні термінологічної лексики.

«Scheiße» виступає також досить часто другим компонентом у складних словах. У цьому разі мовець називає ціле явище словом «Scheiße», а власне означуване поняття виступає як допоміжне значення. Тому такі лексеми мають ще більш виражене негативне звучання. Наприклад, словом „Luxusscheiße“ (11, c. 109) мовець виражає свою відверту нетерпимість до речей класу «люкс», тобто до престижу, а також до людей, які живуть таким життям і хизуються цим. Лексема „Glücksbegriffsscheiße“ (11, c. 66) демонструє зневіру молоді у щастя, тобто у відчуття найвищого задоволення життям, у досягненні успіху та власного добробуту. Говорячи „Sozialrealismusscheiße“ (11, c. 82), молодь критикує явище соціалістичного реалізму та висловлює тим самим небажання жити в такому суспільстві.

Оригінальними ми вважаємо також такі лексичні одиниці, як „Ausgelassenheitsscheiße“ (11, c. 25), „Offtheaterscheiße“ (11, c. 66), „Borderlinesyndromscheiße“ (11, c. 75), „Frühsommerscheiße“ (11, c. 139), „Floskelgeredescheiße“ (11, c. 160), „Kulturszenenscheiße“ (11, c. 180), „Umdrehungsrhythmusscheiß“ (11, c. 200) тощо.

Загалом у романі лексема «Scheiße» як самостійне слово та як компонент складного слова була вжита 168 разів.

Ще одну досить чисельну групу становлять вульгаризми. Широкого поширення у спілкуванні молоді невпинно набирає лексика зі сфери статевих відносин. У романі «Збитий аксолотл» такої налічується найбільше: „Ich kann entweder zu qualitativ hochwertigen Hardcorepornos wichsen oder zuerst auf die Fingernägel und danach in den Spiegel gucken“ (11, c. 10), „Deswegen verzeiht er Schwulen auch, dass sie schwul sind“ (11, c. 23), „Impotenter Wichser“ (11, c. 27), „Steh auf Fotze und verbeug dich“ (11, c. 27), „Ein Mann stellte sich vor mich auf alle viere und streckte mir seinen Arsch entgegen, ich sollte ihn ficken“ (11, c. 29), „(...) einen achtjährigen Jungen penetrant in den Arsch gefickt wird“ (11, c. 45), „Da bezahlst du dann zwanzigtausend Euro und kannst ´nen Scheich in den Arsch bumsen“ (11, c. 60), „Offenbar kannst du mit Arschficks nicht sonderlich viel anfangen?“ (11, c. 133) та ін. Таке масове використання у своєму мовленні подібної лексики свідчить про те, що молоді близька ця тема. Вона представлена, на жаль, не найкращими соціальними проявами. Адже якщо вживати лексику із такої сфери в аспекті створення сім’ї, поваги до особи протилежної статі, то її роль була б цілком протилежною. А в даному випадку ми маємо справу з лексикою приниження людської гідності. Тому цілком очевидно, що поки молодь буде дозволяти собі висловлюватись подібним чином, у суспільстві масових абортів і розлучень, не скоро можна очікувати змін на краще.

У реченні „er (...) sieht gefіckter aus als je zuvor“ (11, c. 53) вульгаризм змінює свою семантику й набуває нового значення: «втомлений». Це дає підстави стверджувати, що є можливість переходу цієї лексеми із табуйованої лексики до розмовної, нейтральної. Проте, поки що невідомо, чи прийметься вона широким загалом користувачів, чи ні.

До вульгаризмів ми відносимо також лексему „Arschloch“. У наш час нею користується не лише молодь, а й представники старшого покоління, що сигналізує про поступовий вихід цього слова із табуйованої лексики. У романі «Збитий аксолотл» вона знайшла своє активне застосування: „Der ist eins von diesen linken, durchsetzungsfähigen Arschlöchern überdurchschnittlichen Einkommens“ (11, c. 13), „Frau Messerschmidt ist pensioniert und arbeitet zwölf Stunden am Tag schwarz, weil ihr Mann ein streitsüchtiges Arschloch und halt ununterbrochen zu Hause ist“ (11, c. 16). Ці речення, які не несуть у собі відверто лайливого значення і не сприймаються читачем як нецензурні вислови, підтверджують ці зміни.

Популярним серед німецької молоді є і слово „kotzen“, яке служить опорним компонентом у фразеологічних єдностях. Найпопулярнішим серед них є вираз „ins Gesicht kotzen“ («1. виражати відверто свою відразу; 2. блювати в лице»): „Ich finde meine dissoziative Identitätsstörung interessanter als alles, was diese Stadt mir ununterbrochen ins Gesicht kotzt“ (11, c. 24), „Anstatt ihr meine Gedärme ins Gesicht zu kotzen, kapitulierte ich“ (11, c. 126). Часто вживається і дієслово „ankotzen“ («осточортіти, остобісіти, остогиднути»): „Das kotzt mich sowieso total an“ (11, c. 133). Це дієслово та вирази, утворені з ним, демонструють незадоволення молоді станом речей.

Не втрачає популярності і вираз „am Arsch sein“ («бути в безвихідній ситуації»): „Ich bin minderbemittelt und völlig am Arsch“ (11, c. 65), „Ich hätte an Punk denken können oder daran, dass ich ohne Schulabschluss echt ziemlich am Arsch bin“ (11, c. 144). Тобто молодь часто не бачить виходу із тієї ситуації, що склалася. Це повинно бути, на нашу думку, швидше сигналом про допомогу, адресованого старшому поколінню, аніж причиною для негайного покарання за використання у мовленні нецензурних слів.

Тема проституції у романі Хелени Хегеманн також представлена спеціальною лексикою, наприклад „Merketing-Bitch“ у „Meine Schwester heißt Annika und ist so eine durchtriebene Merketing-Bitch“ (11, c. 14) і „prostituieren“ у „Mir ist völlig egal, ob du dir deine Schulkarriere versaust und dich später prostituieren musst (...)“ (11, c. 52). Це свідчить про те, що проблема проституції серед молоді, на жаль, присутня. З таким станом речей необхідно боротись, а не закривати очі з думкою, що проблема мине сама собою.

У романі є велика кількість і іншої грубої та нецензурної лексики, наприклад: „Fresse“ («морда») у „(...) während ich dir das alles in die Fresse feuere wie einen matschigen Eichhörchenkavader“ (11, c. 142), „Fresse“ та „Dreckkind“ («погань, паршиве дитинча») у „Halt deine Fresse, du scharfsinniges Dreckkind“ (11, c. 27), „unter aller Sau“ («нижче будь-якої критики, неподобство, безчинство») у „Annikas Schambehaarung ist unter aller Sau“ (11, c. 70).

Сарказмом відзначається вираз „Verpissen Sie sich!“ (11, c. 37), де надзвичайно грубий вираз адресовано старшій за віком людині, що автор підкреслює ввічливою формою звертання. Проте, у даному випадку це звертання не трактується як прояв чемності та люб’язності мовця через лайливість самого вислову.

Якщо спробувати визначити таке речення, яке б найповніше відображало пейоративність у спілкуванні молоді, то ми виділяємо наступне: „Mir wird Scheiße in die Fresse gefeuert. Ich bin eine motherfucking unmoralisch handelnde Fotze und soll auf mein Leben klarkommen, Alter“ (11, c. 24). Тут є практично всі основні характерні ознаки спілкування молоді в такому стилі, а саме:

·        лексема «Scheiße», надзвичайно популярна у мовленні молоді;

·        англійське запозичення „motherfucking“;

·        вульгаризм зі сфери статевих відносин „Fotze“;

·        грубе, нецензурне слово „Fresse“;

·        лексема загального вжитку з негативним значенням „unmoralisch“.

Отже, мовлення молоді, яке представлене в романі «Збитий аксолотл», є насиченим пейоративною лексикою, причому перевага надається не певним зафіксованим лексичним одиницям, а створенні власних слів з лайливим значенням. Провідну роль тут відіграють лексема «Scheiße», вульгаризми та похідні від них фразеологічні кліше. Використання такої лексики у мовленні є ознакою агресивності її користувачів або незадоволення станом суспільства та загалом оточуючого середовища.

3.4    Електронне листування у романі Х. Хегеманн

Електронне листування молоді, що представлене у книзі численними E-mail-повідомленнями, є Інтернет-дискурсом у межах художнього дискурсу. У ньому переважає такий тип мовленнєвих жанрів, як інтимно-дружня бесіда: комуніканти обмінюються враженнями і думками, використовуючи при цьому велику кількість лексики з негативним забарвленням, наприклад „verfickt“ (11, c. 27), „ich hasse dich“ (11, c. 31), „egoistisch“ (11, c. 32), „Kulturszenenscheiße“ (11, c. 180), „verdammte scheiße“ (11, c. 182), „blöderweise“ (11, c. 183).

Електронне листування, що відбувається між героями роману Х. Хегеманн, має такі ознаки:

·        лаконічність висловлювання як ознака «телеграфного стилю»: „Dich plagen Existenzängste? Mann, ey, DU plagst DIE EXISTENZÄNGSTE! Ich hab`s verspennt. ich bin ein Schaaawein, ich weiß“ (11, с. 182). Причиною цього є висока емоційність молоді, яка найкраще виражається за допомогою коротких, стислих речень. Останні містять часто лише найголовнішу думку, тоді як повний зміст повідомлення залишається незрозумілим;

·        використання великої кількості лексичних одиниць німецького МС: „Warum könneп nicht auch andere Menschen in dein verficktes Blickfeld treten?“ (11, c. 31), „Irgendwie ist es doch eine ganz egoistische Sache, dieses Vögeln“ (11, c. 32), „Wir können so unschlagbar sein zusammen und diese linksresignative Kulturszenenscheiße auf eine Weise aufmischen, die allen den Schweiß auf die Stirn treibt“ (11, c. 180). Молодь не лише спілкується за допомогою сленгової лексики, але й використовує її у письмовій комунікації, оскільки вона дуже вкорінилася у їхньому вжитку;

·        спрощеність/відсутність пунктуації та неправильне писання слів: „(...) haben uns da bei der hochzeit gar nicht mehr richtig gesprochen (...)“ (11, c. 182), „wir könnten aber auch heute mittag einen grog trinken oder tote oma essen. ich bin im büro, hab aber blöderweise mein telefon vergessen und bin jetzt nur via dingsda zu erreichen, du weisst schon“ (11, c. 183). Ці явища можуть бути зумовлені як високою емоційністю того, хто пише повідомлення (і при цьому не зважає на правильність написання, а лише на зміст повідомлення), так і небажанням слідувати орфографічним і пунктуаційним правилам (вираження протесту проти канонів чинного правопису);

·        використання англіцизмів: „Go Away Fuck Yourself“ (11, c. 28), “Ich habe geschrien: ’Mifti, ich hasse dich!’ Du hast geschrien: ‚But why?’“ (11, c. 31), “Man will sexy sein oder dem anderen gefallen” (11, c. 32), „o.k., im not f***ing german and i do not understand half of your way of thinking BUT jesus, how dare you to think that music is received by me just the same way as it is by hundred of other people? that was insulting well it’s the internet and it´s easy. press delete or ignore what the hell did you think i had to offer you?” (11, c. 181), “sorry Mifti” (11, c. 182), “that’s easily said. and u know that” (11, c. 183), “Es sollte heisen: It means love nothing else” (11, c. 185). Англійська мова може бути в певних випадках лаконічнішою, а деякі кліше при їхньому перекладі частково втрачають своє семантичне значення. Бажання залишатись зрозумілим лише для адресата також відіграє не останню роль у цьому аспекті;

·        порушення порядку слів у реченні: „Es wird alles beschrieben, und es gibt Sachen, an die habe ich noch nie im Leben gedacht“ (11, с. 31). Дуже часто порядок слів порушується у розмовній мові, тому при написанні повідомлення людина також не звертає на це уваги або ж свідомо зберігає невірний порядок, щоб максимально наблизити свій письмовий стиль до усного;

·        використання численних графічних зображень, наприклад повторюваних розділових знаків „und da könnten wir doch fast... sein wie oscar wilde schrieb... are you down with me“ (11, c. 180), розтягнутих букв „Schaaawein“ (11, с. 182). Вони застосовуються для вираження суб’єктивного ставлення й емоцій комунікантів.

Електронне листування молоді є письмовою фіксацією їхнього усного спілкування. При такому виді комунікації використання молодіжного сленгу зі всіма ознаками, що притаманні йому, забезпечує статусну рівноправність співрозмовників і віртуальне скорочення дистанціяї між ними. Тому проаналізовані E-mail-повідомлення з роману Х. Хегеманн «Збитий аксолотл» як різновид Інтернет-дискурсу містять типові ознаки сучасного німецького молодіжного сленгу.

.5 Світогляд сучасної німецької молоді на основі роману Х. Хегеманн «Збитий аксолотл»

Є. Нойланд у своїй праці «Jugendsprachen - Spiegel der Zeit» [67] зазначала, що за допомогою аналізу молодіжного сленгу можна відтворити внутрішній стан як конкретної особи, так і молоді загалом.

Розглянувши німецький молодіжний сленг, який представлений у новому романі юної письменниці Хелени Хегеманн, ми спробували виділити головні характерні особливості сучасної молоді. Хоча лексичні одиниці, які вживають у своєму мовленні молоді герої твору, і являють собою переважно пейоративну лексику, вульгаризми, часто невдало інтерпретовані англіцизми та оказіоналізми з негативноим значенням, але це, на нашу думку, не свідчить про низький рівень розвитку молодого покоління, а, власне, навпаки. Проблеми, що присутні у суспільстві сьогодення, молодь сприймає більш експресивно, що знаходить своє відображення у їхньому мовленні. Це і зумовлює таке яскраве стилістичне забарвлення у їх спілкуванні. При цьому, молодь часто піднімає досить важливі теми, такі як мораль і моральність сучасного людства, значення Бога в житті як окремої людини, так і суспільства загалом, правда і брехня як дві невід’ємні складові життя у сучасному світі тощо. На жаль, люди старшого віку часто не бачать або ж не хочуть бачити того, що за маскою байдужості та безтурботності, яку досить часто одягає молодь, приховується вразлива душа, котра дуже емоційно сприймає та глибоко переживає всі події, що відбуваються навколо неї. Ця маска є своєрідним криком про допомогу, а не засобом, щоб відштовхнути від себе близьких людей, як це часто здається на перший погляд.

Молодь - це майбутнє кожної країни, а молодіжний сленг - це код до розгадки проблем майбутнього, ключ до серця кожного представника молодого покоління. Саме тому, на наш погляд, замість неконструктивної критики даного лінгвістичного явища варто спробувати зрозуміти його й, одночасно, внутрішній світ тих, хто ним користується.

ВИСНОВКИ

У нашій науковій розвідці ми проаналізували явище німецького молодіжного сленгу на прикладі на прикладі німецькомовних лексикографічних джерел і одного з найновіших літературних проявів молодіжного сленгу - у романі Х. Хегеманн «Збитий аксолотл» і зробили наступні висновки:

. Німецький МС - це емоційно забарвлена мова, яка використовується для ідентифікації конкретної вікової групи, зокрема молоді, та відображає її світогляд і ціннісні орієнтири, й виконує функції ідентифікації, консолідації, прихованого престижу. Основними ознаками МС є лаконічність, зосередженість на реаліях світу молоді, велика кількість вульгаризмів, семантичний гумор (особливо цінується гра слів). Лексика МС відображає сфери занять та інтереси його носіїв.

. Основними джерелами поповнення німецького молодіжного сленгу є іншомовні запозичення (серед яких переважають англійські), запозичення із кримінальних і комп’ютерних жаргонів, запозичення із загальнолітературної мови, що дуже часто супроводжується метафоричним або метонімічним переосмисленням значення, і словотвір.

. МС є складною структурною організацією, що включає до свого складу ще кілька вужчих підсистем. У німецькому МС видяліється два основних структурні елементи: загальномолодіжний сленг і спеціальні молодіжні сленги, що базуються на об’єднанні представників молоді за спільними інтересами, зацікавленнями, хобі, оскільки практично кожна така група людей має свій особливий тип мовлення, який реалізується у сленгових новоутвореннях і є притаманним лише певній групі. Кожне з таких середовищ має свої особливості, а сленг озвучує реалії життя саме у цьому оточенні.

. Молодіжний сленг вживається у різних типах дискурсу. Основними дискурсними сферами його функціонування є художній, рекламний дискурси, дискурс ЗМІ й Інтернет-дискурс. Таке масове поширення молодіжного сленгу як засобу спілкування сучасного покоління дозволяє визнати його існування як цілісне явище.

. Основними причинами вживання молоддю стилістично заниженої лексики ми виділяємо наступні: прагнення залишатись незрозумілим для оточуючих інших вікових груп (особливо дорослих) при формулюванні й озвученні негативних думок, оригінально висловитись і створити розкуту атмосферу, необхідну для співрозмовників при здійсненні комунікативного акту.

. Сучасний загальновідомий німецький МС складається не лише із неологізмів і оказіоналізмів, які молодь залюбки вживає у своєму оточенні, але й із літературної німецької мови, котра більше довподоби дорослим. Молодь може дуже добре пристосовуватися до оточення і ситуації, а разом з тим і змінювати власну манеру спілкування, оскільки остання залежить головним чином від тієї групи, в якій знаходиться молодь. Представники німецької молоді надають перевагу при спілкуванні певним мовленнєвим формам, у яких висловлюються думки на популярні в цьому середовищі теми.

. У німецькому МС існує велика кількість сленгових номінацій, що використовуються як школярами, так і студентами. Проте, є й такі, що використовуються лише в певній віковій групі. Головними факторами тут виступають ціннісні орієнтири молоді та прагнення з віком спілкуватись більш стандартизованою мовою. Саме тому мова студентів є більш наближеною до загальнонаціональної німецької мови, ніж мова школярів. Найпоширенішими способами утворення лексем цієї групи є переосмислення найменувань і словотвір.

. Молодіжний комп’ютерний сленг і молодіжний Internet-сленг мають як спільні, так і відмінні ознаки. Основними джерелами поповнення цих двох видів сленгу залишаються англійські запозичення. Висуваються припущення, що Internet-сленг з часом перестане існувати або, принаймні, стане менш популярним. Щодо комп’ютерного сленгу, то на сьогоднішній день спостерігається активне створення і використання цієї лексики, а також проникнення її як у загальновідомий молодіжний сленг, так і в загальновживану лексику. Цей процес зумовлений передусім стрімким розвитком і поширенням комп’ютерних технологій.

. Вплив кримінального арго на німецький МС є досить значним. МС активно переймає у свою систему лексичні одиниці, що побутують у кримінальному сленгові - іншомовні запозичення та оказіоналізми. Популярними тут є також лексеми літературної мови, а сособливо ті, що утворені за допомогою зміни значення, причому найбільш поширеним є метафоричне переосмислення. Вони додають мовленню іронічного забарлення і роблять МС ще більш кодованою системою.

. У німецькому МС є дуже велика кількість соціолектів, що зумовлено існуванням багатьох субкультур, клубів і угрупувань за інтересами. Серед найчисленніших, а відповідно й таких, які мають найбільшу кількість власних сленгізмів, ми виділяємо молодіжні сленги автолюбителів, меломанів і спортсменів.

. Серед основних тенденцій розвитку німецького МС виділяється мова „Kanakisch“. У ній вже прослідковуються власні правила побудови слів і речень. Це дає змогу стверджувати, що цей напрямок у загальному німецькому МС стає поступово цілісною мовленнєвою системою.

. Сучасний німецький молодіжний сленг представлений у романі Хелени Хегеманн «Збитий аксолотл», який був опублікований у 2010 році та містить велику кількість одиниць молодіжного сленгу. У ньому налічується чимало лексичних одиниць загальновідомого німецького МС таких як „geil“, „krass“, „Bock auf etw. haben“, „kiffen“. Значна кількість із них мають негативне, грубе та лайливе значення.

. Літературний доробок Хелени Хегеманн, який досліджувався у цій роботі, містить велику кількість запозичень, причому всі вони походять з англійської мови: „die High Society“, „sorry“, „die DJ-CULTURE“, „blogger“, „Sweetheart“, „I totally agree und frage trotzdem: `Warum?`“. Молодь вживає у своєму мовленні англіцизми з різних причин, але це не створює жодних бар’єрів для взаєморозуміння комунікантів. Х. Хегеманн прагнула продемонструвати цим той факт, що інтернаціональна комунікація в наш час швидкими темпами набирає обертів. Це явище збагачує не лише МС, а й національну мову.

. Автор вживає у своєму романі «Збитий аксолотл» досить багато оказіоналізмів, напрклад „Wahnsinnsfernsehevent“, „Patchworkgeschichte“, „Kunstnebelschwall“ тощо. Це необхідно у тих випадках, коли, по-перше, тема є досить важливою для неї самої чи для її героїв і, по-друге, коли наявні у німецькій мові слова не достатньо експресивно та чітко виражають необхідну авторові думку.

. У даному романі налічується велика кількість пейоративної лексики. Чимало із них створені самим мовцем. Провідну роль відіграють лексема «Scheiße» („Scheißleute“, „Scheißtier“, „scheißsymbiotisch“, „Frühsommerscheiße“), вульгаризми („Schwul“, „impotenter Wichser“, „Arschloch“) та похідні від них фразеологічні кліше („ins Gesicht kotzen“, „am Arsch sein“). Це є ознакою агресивної налаштованості молоді, а також її незадоволенням станом речей.

. Проаналізовані E-mail-повідомлення з роману Х. Хегеманн «Збитий аксолотл» як різновид Інтернет-дискурсу містять типові ознаки сучасного німецького МС, оскільки електронне листування молоді є письмовою фіксацією їхнього усного спілкування. Таке листування забезпечує статусну рівноправність співрозмовників і віртуальне скорочення дистанціяї між ними.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.    Білас А. А. Український сленг як перекладний відповідник французького арго // Проблеми семантики слова, речення та тексту : зб. наук. праць / Міністерство освіти і науки України, Київ. нац. лінгв. ун-т; [Відп. ред. Н. М. Корбозерова]. - К. : КНЛУ, 2006. - Вип. 17. - С. 7 - 13.

2.      Білас А. А. Французький арго - жаргон - сленг : поняттєво-термінологічні співвідношення // Львівський нац. ун-т імені Івана Франка. Вісник Львів. ун-ту. Серія : Іноземні мови / [гол. ред. Р. С. Помірко]. - Л. : Львів. нац. ун-ту ім. Івана Франка, 2005. - Вип. 12. - С. 228 - 232.

.        Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури : Підручник / За наук. ред. О. Галича. - К. : Либідь, 2001. - 488с.

4.      Гусейнов Г. Ч. Берлога веблога. Введение в эрратическую семантику [Електронний ресурс]. - Режим доступу : #"808049.files/image001.gif">

Існує думка, що МС змінюється приблизно щоп'ять років. Тому існує необхідність у створенні таких таблиць із щорічним поділом. Адже цілком природно, що для людей, котрі не спілкуються з підлітками постійно, а лише час від часу чують їхні діалоги, досить важко встежити за розвитком молодіжної мовної моди. Проаналізувавши найновіші німецькомовні словники молодіжного сленгу, а також Інтернет-сайти, що розраховані на молодь, ми склали таблицю, що демонструє динамічність молодіжного сленгу 2001 - 2008 років на прикладі шести понять: велосипед, дискотека, школа, батьки, приваблива дівчина, привабливий хлопець. Її дані підтверджують той факт, що явище молодіжного сленгу потребує постійних досліджень, оскільки навіть недовготривала перерва у цьому процесі може значно ускладнити розуміння молодіжного сленгу майбутнього.

Найновіший словник німецького молодіжного сленгу

Додаток Б

Казки на німецькому молодіжному сленгові

«Rotkäppchen»dieser Story geht's um sonen reichen Zahn, der wohl mords knackig aussah, aber durch die feine Family total out war. Jede Menge Klamotten und sonen Plunder, aber dafür immer auf liebes Mädchen machen und sonen Scheiss. Die fuhr da aber entweder voll drauf ab oder blickte überhaupt nich durch, jedenfalls machte se nie Rabbatz sondern lief auch noch mit soner affigen roten Samtmütze rum, die ihr die Großmutter mal verpasst hatte. Jedenfalls durch selbige antike Dame kam dann die ganze Story ins Rollen.hatte es wohl irgendwie umgehauen, wie das bei diesen feinen Pinkeln ja immer so is. Jedenfalls lag se in ihrer Poofe flach und erwartet, dass die liebe Family anmarschiert kommt. Die Alten vom Zahn hatten da wohl aber auch nicht gerade den schärfsten Bock drauf, jedenfalls musste der Zahn jetzt mit sonem Fresskorb in den Wald latschen, wo der Nobelschuppen von der maroden Alten stand.wie der Zahn so durch den Wald schnürt, kommt doch son haariger dunkler Typ angepirscht und ist unheimlich scharf auf den Zahn, weil der so heiß aussieht. Die ist aber durch ihre scheiss bürgerliche Erziehung total verklemmt und lässt ne unheimlich blöde Quatsche raus. Der Typ denkt wohl, dass er das schon irgendwie managed und macht auf romantisch, so mit Blümlein, Vöglein und heiteitei. Die kapiert aber wieder nich die Bohne was läuft und will immer nur für die abgeschlaffte Alte Blumen griffeln. Der Typ dreht fast durch, weil er den Zahn nicht krallen kann, will aber unbedingt zu Potte kommen. Die Story mit dem kranken Friedhofsgemüse hatte der Zahn ja beim Blumenknacken an ihn rangelabert. Also nix wie hin in die Villa, die alte Dame aus der Poofe geschmissen und sich schon mal selber reingehauen.der Zahn endlich angeschlurft kommt, schnallt der erst gar nix. Hat wohl seine Linsen nicht drin oder ist sonst wie ein bisschen behämmert. Vielleicht isse aber auch cleverer als se aussieht, steigt aber voll auf die Masche ein. Jedenfalls nach sonem bisschen Geplänkel von wegen großer Nase und Augen und so ist die Sache geritzt, der Typ griffelt sich den Zahn und vernascht ihn. Die Kiste wär ja auch ganz o.k. gewesen, wenn nicht die verklemmte Lady Zoff gemacht hätte. Vielleicht hättse auch selber nen Bock auf den Typ gehabt und war jetzt sauer. Bei dieser Sorte Weiber ist ja alles drin. Jedenfalls holt se sonen Flintenspezi als Verstärkung. Der spielt sich auch gleich als der dicke Macker auf und fuchtelt solange mit seiner Knarre rum, bis der Typ die Mücke macht, und ist auch noch stolz drauf.alte Lady macht sich jetzt unheimlich über den Fresskorb her und ist auch ganz happy. Nur für den Zahn war das natürlich unheimlich beknackt, dass ihre erste dicke Kiste so voll in die Hose gegangen ist.

«Aschenputtel»

Es war einmal so ein Mädel. Weil se keine Mudder mehr hadde, hat der Vadder son anderes, kratziges Weib zur Frau genommen. Da wurde der Vadder aber auch krank und is abgekratzt. Jezz waren nur noch die kratzige, olle Stiefmudder und ihre beiden Superegotöchter übrig.

Das Mädel musste für die Raffzähne das Haus clean halten, damit se nich ihre eigenen Ärsche ausm Sessel bewegen müssen. Die hatten auch noch so ne Edelfunkelkleider an und das Mädel solche total zerfetzten Lumpen.hat das Mädel nen Baum aufm Friedhof gepflanzt, mit dem se immer redet. Den nächsten Tag kamen so zwei labernde Vögel ins Fenster geflattert und wollten dem Mädel unter die Arme greifen. Das ging ein paar Tage dann auch so, bis die Stiefmudder das Happyfeeling zerstörte. Dann hadde das Mädel aber Glück und so ne Hokus-Pokus-Tussi sagte, dass se drei Wünsche frei hat: 1. so n Superglitzerkleid

. ne Kutsche ausm kompostreifen Kürbis

3. und gläserne Treter mit nem mords Absatz.gings los! Die Stiefmudder is ja schon mit ihren Raffzähnen zum Discoabend vom Prinzen. Jezz wollte das Mädel auch selber hin. Im Schloss angekommen, glotzten sie erst mal alle bescheuert an. Dann kam dieser Edelmacker von Prinz auf das Mädel zu und wollte mit ihr zu nem Seniorenwalzer rumschunkeln. Dann wars plötzlich zwölf und das Mädel machte sich, ohne etwas zu sagen, vom Acker. Aufer Treppe isse fast aufe Schnauze geflogen und hat dabei einen ihrer Treter verloren. Der Edelmackerprinz konnte das Mädel nich mehr erreichen und hat ihren Treter mit ins Schloss genommen.

Den nächsten Tag ackerte er alle Mädels im Dorf ab, denen der Schuh passen könnte. Dann kamer auch zur Hütte von der Stiefmudder. Die rief ihre Superegotöchter zu sich und die erste säbelte sich einen Zeh ab, um in den Treter reinzupassen. Er stiefelte mit ihr in Richtung Schloss. Da war dann aber auch schon wieder son Taubenviech und sabbelte irgendwas von Blut und so. Wieder zurück zu Stiefmudders Hütte. Die zweite Tochter säbelte sich auch einen Zeh ab. Der Edelmacker stiefelte mit ihr in Richtung Schloss und wieder diese nervige Taube. OK! Wieder zurück. Als se wieder an der Hütte angekommen sind, stand das Putzmädel inner Tür. Ihr passte der Glastreter. Endlich hadder sein Traummädel gefunden und dann schleppt er se mit ins Schloss.Ehe hielt gut, bis der Edelmacker ne andere mit nach Hause schleppte. Dann gabs Zoff von der Frau und nen Arschtritt dazu. Zu ihrem Glück war sie versichert und so hat se den ganzen Kram von dem Edelmacker bei der Scheidung bekommen.

Додаток В

Глосарій складних слів із компонентом „Scheiße“

У даному переліку ми подаємо найуживаніші серед німецької молоді лексичні одиниці з компонентом „Scheiße“ з нашим варіантом перекладу, тобто так, як би це сказала українська молодь.

„Scheißerdmännchen“ драні вилупки

„Scheißwind“ довбаний вітер

„Scheißmusik“ хрєнова музика

„scheißegal“ по барабану

„Scheißabiturientin“ тупа заучка

„Spielscheiß“ ігровий дибілізм

„Scheißjugend“ кончені малолєтки

„Scheißsituation“ фігова ситуація

„Scheißladen“ тупий магазин

„Glücksbegriffsscheiße“ маразм «щастя»

„Scheißdrogi“, „Scheißdrogen“ наркотична гадость

„Hundescheiße“ собаче лайно

„Scheißschokolade“ гадосний шоколад

„Scheißhunger“ дикий голод

„Scheißschuh“ страшне взуття

„Sozialrealismusscheiße“ брєд соціалреалізму

„Scheißfilm“ тупе кіно

„Scheißbefehlen“ дибільні накази

„Scheißparanoia“ повна параноя

„Scheißsäugling“ дурне мале

„Scheißwohnung“ халупа

„Scheißtag“ дурацький день

„Scheißfotze“ стара ракушка

„Scheißmaus“ тупа хвостата тварь

„Scheißtier“ прибацана тварина

„Scheißsong“ дибільний музон

„Scheißhaus“ халупа

„Scheißkerl“ придурок

„Scheißschlaukopf“ хитрий до чортиків

„Nervscheiße“ дибільні нєрви

„Scheißbücher“ дурацка писанина

„Psychologiescheiß“ психологічні витребеньки

„Kunstscheiße“ мистельке лайно

„Scheißtee“ гадосні помиї

Додаток Г

Kanakisch у німецькому молодіжному сленгові

Schneewittchen auf Kanakischwar ma ein krass geile alte Tuss, dem hatte Stiefkind. Dem alte Tuss hat immern in sein Spiegeln geguckt un den angelabert: "Spiegeln, Spiegeln an scheissndreck Wand, wem is dem geilste Tuss in Land?" "Du selbern, isch schwör!" hat dem Spiegeln gesagt. Un weil dem Speigeln geschwört hat, hat dem dem geglaubt. Abern an eim Tag hat dem scheissndreck Spiegeln gesagt, dass dem Stieftochthern geilern is. Dem alte Tuss hat eim Typ angelabert un hat gesagt: "Fahr mit dem Arschnloch-Balg in Wald un stesch dem ab, Alder!" Dem Typ hat dem net gemacht, sondern hat dem Balg nur aus Auto geschmeisst. Dann is dem Balg losgelatscht un hat eim susse Haus gesehn un is rein un hat da gepennt. An abend sin dem siebn krasse Swerge gekommen, wo dem Haus gehört un ham gesagt: "Geil, Alder, was fur oberngeile Tuss, kuck ma wie geil dem aussieht." Dem hat am nächstem Morgen dem Tuss gesagt, dass dem da bleiben kann, weil dem obernkrass geil aussieht! Dann sin auf Arbeit gefahrt. Da kam alte Tuss an Haus vorbei un hat dem Balg einem krass genmanipulierte Apfeln gegeben. Dem hat dem gegessen un is tot umgefallt, isch schwör! Als dem Swergen von Arbeit gekommen sin, ham die dem Balg in 3ern Cabrio geschmeisst un sin Klinik gefahrt. Weil dem Swergen geheizt sin wie Arschlöchern, is dem Balg krass schlecht geworden un hat korreckt auf Ledersitze gekotzt, Alder! Un isch schwör, dem hat wieder gelebt.

Märchen auf Kanakisch

Isch geh Schule, wie isch Bock hab! Hier, Alder, isch geh Schule, wie isch Bock hab, weisstu! Hab isch gekriegt aktunvierssisch blauem Briefem, aber scheiss mir egal, isch schwör! Meinem Lehrern kennt misch gar net, ohn scheiss. Aber scheiss mir egal, weisstu, wenn isch Bock hab geh isch Schule. Aber isch net Bock, Alder! Kumpeln von misch gehen manchmal Schule dem Pennern. Wenn isch Bock hab, weisstu, ruf isch an dem Handy, Alder! Bleib isch immer Sitzem, aber muss isch net arbeiten, weisstu wie isch mein? Weisstu, Handy is korreckt. Puff auch, Alder. Abern Schulen is scheissn! Ohn Scheiss, isch schwör dir!geh Puff, wie isch Bock hab!

Comic auf Kanakisch

Додаток Д

Юна письменниця Хелена Хегеманн і її бестселлер «Збитий аксолотл»