Види пам’яті, їх суть, співвідношення та розвиток

Види пам’яті, їх суть, співвідношення та розвиток

Міністерство науки і освіти України

Сумський Державний Педагогічний Університет ім. А.С. Макаренка

Кафедра психології

Курсова робота з психології

На тему: Види пам’яті, їх суть, співвідношення та розвиток

Підготувала: студентка 622 групи

природничо-географічного факультету

Бережна Оксана Петрівна

Перевірив

Анохін Євген Васильович

Суми - 2013 р.

Вступ

Пам’ять - сама довговічна з наших здатностей.

Пам’ять лежить в основі здібностей людини, є умовою навчання, придбання знань, формування умінь і навичок. Без пам’яті неможливе функціонування ні особи, ні суспільства. Завдяки своїй пам’яті, її вдосконаленню, людина виділилася з тваринного царства і досягла таких висот, на яких він зараз знаходиться. Та її подальший прогрес людства без постійного поліпшення цієї функції немислимий.

Пам’ять є в усих живих істот, але найбільш високого рівня свого розвитку вона досягає у людини. Такими мнемічними можливостями, які має людина, не розташовує ніяка інша жива істота у світі.

Індивідуальні відмінності завжди універсальні. У тваринному світі вони можуть перекривати видові відмінності, а у людей розмах цих відмінностей такий великий, що від них не можна відволікатися, оскільки конкретний прояв будь-якого загального закону завжди включає ” чинник особи “ і ” чинник індивідуальності “.

Навіть у звичайних групах людей індивідуальні відмінності пам’яті значні. Ці відмінності носять кількісні і якісні характеристики. Яка ж природа цих відмінностей і чим вони обумовлюються, природженими здібностями або властивостями людського мозку або ж звичної міри є продуктом систематичних тренувань або виробітку доцільних прийомів запам’ятовування.

Будучи найважливішою характеристикою усих психологічних процесів, пам’ять забезпечує єдність і цілісність людської особистості.

Кожному віку характерні відповідні особливості. Кардинальні зміни в процесі пам’яті відбуваються в підлітковому віці. Цей вік характеризується переходом від дитинства до дорослого життя. У зв’язку з цим відбуваються зміни в мисленні, увазі, розвиваються інтелектуальні здібності. Пам’ять лежить в основі психічних процесів.

Актуальність дослідження.

Пам'ять є одним з найцінніших властивостей людського життя <#"797665.files/image001.gif">

Малюнок 1 - Показники обсягу короткочасної пам’яті

З діаграми видно, що в більшої половини (75%) школярів обсяг короткочасної пам’яті нижче середнього. На другому місці (31%) обсяг пам’яті хороший. Об’єм пам’яті низький, відмінний і з феноменальною пам’яттю - 5%, 6% і 1% школярів.

Для вивчення співвідношення обсягів короткочасної пам’яті у школярів в залежності від їхньої статі дані представлені у вигляді діаграм (мал. 2).

Малюнок 2 - показники обсягу короткочасної пам’яті в залежності від статі

З діаграми видно, що як у хлопців , так і у дівчат переважає обсяг короткочасної пам’яті нижче середнього, але хлопців з даним обсягом пам’яті на 1,3% більше, ніж дівчат.

На другому місці так само як у хлопців, так і у дівчат обсяг короткочасної пам’яті хороший, але дівчат з даним обсягом пам’яті на 2,7% більше, ніж хлопців.

У хлопців на третьому місці обсяг короткочасної пам’яті низький, що на 4,1% більше, ніж у дівчат. А в дівчат на третьому місці обсяг короткочасної пам’яті відмінний, що на 3,4% більше, ніж у хлопців.

Проаналізувавши отримані дані можна зробити висновок, що у дівчат короткочасна пам’ять краща, ніж у хлопців. Але, незважаючи на це, одиничний випадок з феноменальною пам’яттю був відзначений у хлопця.

Для аналізу обсягу короткочасної пам’яті у школярів в залежності не тільки від статі, а й від віку, дані представлено у вигляді графіку (мал. 3).

Малюнок 3 - Обсяг короткочасної пам’яті в юнаків і дівчат в залежності від віку:

- обсяг короткочасної пам’яті низький;

- об’єм короткочасної пам’яті нижче середнього;

- обсяг короткочасної пам’яті хороший;

- об’єм короткочасної пам’яті відмінний;

- пам’ять феноменальна.

З графіка видно, що у віці від 13 до 18 років у школярів переважає низький обсяг короткочасної пам’яті і тільки 15-річному віці у більшості дівчат і в 16-річному віці у більшості хлопців обсяг короткочасної пам’яті хороший.

Показники обсягу короткочасної пам’яті у школі у навчальний та літній час показано на (мал. 4).

Малюнок 4 - Обсяг короткочасної пам’яті в навчальний і літній час у школярів

І в навчальний і в літній час у школярів переважає обсяг короткочасної пам’яті нижче середнього (у навчальний час 58%, а під час канікул 56%). На другому місці як у навчальний так і в літній час хороший обсяг короткочасної пам’яті (у навчальний час 33%, а під час канікул 26%). Низький обсяг короткочасної пам’яті у навчальний час у 4% школярів, а під час канікул - у 8%. Відмінний обсяг короткочасної пам’яті в навчальний час у 4% школярів, а під час канікул - у 10%.

Влітку на 4% більше школярів з низьким обсягом короткочасної пам’яті, так як у підлітків під час канікул немає постійних тренувань пам’яті. У навчальний час на 7% більше школярів з гарним обсягом короткочасної пам’яті, ніж влітку, а в літку, на 6% більше школярів з відмінним обсягом короткочасної пам’яті, тому що підлітки з добре розвинутою пам’яттю влітку відпочили, бадьорі.

Обсяг образної короткочасної пам’яті у школярів

Для аналізу обсягу образної короткочасної пам’яті у школярів на сьогоднішній день дані представлено у вигляді діаграми (мал. 5).

Малюнок 5 - Показники обсягу образної короткочасної пам’яті

З діаграм видно, що майже в усих школярів (99%) обсяг образної короткочасної пам’яті в нормі, що підтверджує літературні дані.

При аналізувавши отримані дані представлені на малюнку 3, можна зробити висновок, що в процесі навчання вчителю необхідно більший упор робити саме на образну пам’ять школярів.

Логічний і механічний способи запам’ятовування у школярів

На малюнку 6 представлені дані щодо розподілу різних способів запам’ятовування у дівчат і юнаків.

Малюнок 6 - Розподіл різних способів запам’ятовування у юнаків і дівчат

З діаграми видно, що як у дівчат так і в хлопців логічний спосіб запам’ятовування переважає над механічним (у 76% дівчат і у 64% хлопців). Переважання механічного способу запам’ятовування над логічним у 21% юнаків і 13% дівчат. Рівність логічного і механічного запам’ятовування у 15% юнаків і 11% дівчат.

Проаналізувавши отримані дані, можна зробити висновок, що дівчат з логічним способом запам’ятовування на 12% більше, ніж юнаків. Отже, у дівчат цей спосіб запам’ятовування розвинений краще ніж у хлопців.

Малюнок 7 - Розділ різних способів запам’ятовування за віком

Аналізуючи дані представлені на малюнку 7, можна зробити висновок, що з віком погіршується механічне запам’ятовування і поліпшується логічне. У 13-річному віці 43% школярів логічне запам’ятовування переважає над механічним, у 18% школярів рівність логічного та механічного способів запам’ятовування і у 39% механічне запам’ятовування переважає над логічним. У 14 років у 57% школярів логічне запам’ятовування переважає над механічним, у 13% - рівність логічного і механічного способів запам’ятовування та у 30% - переважання механічного способу запам’ятовування.

До 15 років у 87% школярів логічне запам’ятовування переважає над механічним, у 5% - рівність логічного і механічного способів запам’ятовування і всього лише 8% школярів переважання механічного запам’ятовування. У 16 років у 64% школярів переважає логічний спосіб запам’ятовування, у 29% - рівність логічного і механічного способу запам’ятовування і у 7% - переважання механічного запам’ятовування. До 17 років переважання логічного запам’ятовування над механічним 88% школярів і лише 8% - з рівністю логічного і механічного запам’ятовування і 4% з переважанням логічного запам’ятовування. У 18-річному віці 79% школярів з переважанням логічного запам’ятовування, 14%-з рівністю логічного і механічного запам’ятовування і 7% - з переважанням механічного запам’ятовування.

Таблиця 1. Розподіл різних способів запам’ятовування за статтю і віком

Аналізуючи отримані дані, представлені в таблиці 1, можна зробити висновок, що у дівчат логічний спосіб запам’ятовування розвивається швидше, ніж у хлопців.

.4 Вікові особливості розвитку пам’яті

Беручи до уваги те що на самому початку курсової роботи було вибрано таку вікову групу, як молодший шкільний вік, тому я думаю буде доцільно розповісти про вікові особливості розвитку пам’яті молодшого школяра.

Молодший шкільний вік - найбільш благодатний грунт для розвитку пам'яті в її різноманітті. В даний час багато країн, у тому числі США, Японія, Англія, Канада, Німеччина Венесуела, вкладають в систему освіти величезні кошти, виготовляють безліч складних пристроїв і систем для підвищення рівня розвитку пам'яті в процесі вивчення мовної теорії.

Вивченням пам'яті займалося багато зарубіжних і вітчизняних учених, таких як Г. Еббінгауз, З. Фрейд, А. Біне, К. Бюлер, О.М.Леонтьєв, А.Р.Лурія, С.Л. Рубінштейн, Б.В. Зейгарник, Л.С.Виготський та інші.

Дослідженнями пам'яті і в даний час зайняті представники різних наук: медицини, генетики, психології, кібернетики та інших. Залишаються спірними багато питань щодо проблеми пам'яті. Ми користуємось пам’яттю від народження. З роками, звичайно, пам'ять починає згасати,але її можна утримувати і розвивати.

У молодшому шкільному віці пам'ять, як і всі інші психічні процеси, зазнає суттєвих змін. Як вже вказувалося, суть їх полягає в тому, що пам'ять дитини поступово набуває рис довільності, стаючи свідомо регульованою і опосередкованою. Значно підвищується здатність заучувати і відтворювати. Зростає продуктивність запам’ятовувати навчальний матеріал.

Розвиток пам’яті молодших школярів полягає в зміні співвідношення мимовільного та довільного запам’ятовування, образної та сюжетної-логічної пам’яті. Перетворення  <#"797665.files/image008.gif">

Малюнок 8

.4 Методика для визначення зорової оперативної пам’яті і мимовільної пам’яті

Суть методики складається в оперуванні деякими об’ємами інформації у вигляді однозначних чисел. Ці числа пред’являються на 1 млн рядами по двоє. Потрібно складати їх в умі, складати отриману суму з числом 10 й отриману різницю запам’ятовувати. Запам’ятовувати також потрібно місце даної різності на плакаті ( де пуста клітина в даній стороні), щоб потім занести її на своєму бланку. Завдання повторюється двічі по двом плакатам. Оцінка виводиться в умовних балах по таблиці 4 з урахуванням, що за повністю правильну відповідь начисляється 2 очки. Якщо число записано правильно, але переплутано місце в даній сходинці або правильно позначено місце, але допущена помилка при вичислю ванні - дається одне очко.

Друга задача, вирішуючи за допомогою цієї методики, заклечається в тому, що після виконання тесту на оперативну пам’ять на фоні цільової установи, потребуючи проводити розрахункові операції й запам’ятовувати тільки результати обчислення, пропонується записати перший ряд чисел, позначених на другому плакаті (що залишилося в пам’яті). Оцінка виводиться за таблицею 4.

Таблиця 4

Інструкція експериментатору:«Вам буде на протязі однієї хвилини пред’явлено плакат, на якому сім рядів по два числа в кожному (показати намальований зразок). Крім того, в кожному рядку одне вільне місце для відповіді. Потрібно сумувати в кожному рядку дані там числа, запам’ятовувати, на яку величину, попробуйте знайти відповіді для всіх семи рядків й, коли буде прибрано плакат, запишіть ці відповіді на ваших бланках. Записувати потрібно лише відповіді на даних листках (показати на зразках плакату й бланку).

А тепер, хто запам’ятав числа на останньому плакаті в першому рядку, запишіть їх зліва від другої таблиці на вашому бланку. Хто нічого не запам’ятав - не пишете. Це мимовільна пам’ять. Час - 1 хвилина».[12]

2.5 Методика запам’ятовування десяти слів

О.Лурія.

Мета: У наведеному варіанті вона спрямована на визначення обсягу короткочасної і відстроченої пам'яті.

Обладнання: набір з 10 односкладових чи двоскладових слів, не пов’язаних за змістом.

Інструкція: « Зараз я прочитаю десять слів. Слухай уважно .Коли закінчу читати, відразу ж повторіть те, що запам’ятали. Повторювати можна в будь-якому порядку. Зрозуміло?»

Читайте слова повільно, чітко. Коли дитина повторює слова, ставте у протоколі хрестик під цим словом. Потім повторіть знову слова. Далі дитину попросіть повторити слова 3-й.4-й, 5-й раз ніякі нові інструкції не додаються, просто говоріть: "Повтори слова ще раз"

Жодних розмов з боку дитини не допускаються(бо розмова може відволікати увагу і погіршити результат). Після 5-разового повторення слів робиться перерва на 50-60 хвилин, після чого дитині знову пропонується пригадати і назвати слова.

Інтерпретування результатів:

Низький - після першого озвучування слів дитина запам’ятала 2 із них, після 5-го повторення - 5.

Середній - до - 3-4 слова, після - до 7-ми слів.

Добрий - до - 5- 6 слів, після - до 8-ми слів.

Високий - до - 7-10 слів, після -9-10 слів.[14]

Висновок до другого розділу

Дуже важливою складовою дитини молодшого шкільного віку є пам’ять, яка значно відрізняється від пам’яті дорослої людини. І від того як дитина запам’ятовує даний матеріал, інформацію залежить успіх у її навчанні в школі.

Ми знаємо, що діти молодшого шкільного віку характеризується достатньо високим рівнем розвитку пам’яті. І для цього вчителям потрібно докладати багато зусиль, а саме:

. Давати різні види роботи на тренування пам’яті.

. Давати заучувати вірші.

Треба перетворити процес запам’ятовування у гру або змагання, щоб ставлення дитини до заучування не здалося нудним.

Отже, пам’ять - це довготривалий процес, така форма психологічного відображення, яка полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворюванні минулого досвіду.

Пам’ять є невід’ємною частиною роботи головного мозку. Пам’ять пов’язує минуле об’єкта з його теперішнім і майбутнім є важливою пізнавальною одиницею, що лежить в основі розвитку та навчання.

Без педагогічної допомоги діти, як правило, використовують тільки найпростіший спосіб довільного запам’ятовування і відтворення - переказування. Спроби запам’ятати продуктивніші способи (переказування з використанням головного плану, смислове групування матеріалу тощо) ускладнюють роботу.

2.6 Рекомендації учителю для покращення пам'яті

Навчання способів заучування

Розвитку довільної пам’яті величезною мірою сприяє навчання дітей раціональних способів і прийомів заучування. Молодші школярі взагалі не знають, що можна і треба вчитися запам’ятовувати те, що вони чують і бачать. Мнемонічна діяльність як така їм ще невідома. Тим часом, не знаючи способів заучування, школярі навіть старших класів витрачають часто багато часу на беззмістовне повторення матеріалу і досягають дуже низьких результатів у його запам’ятовуванні. Серед способів раціонального заучування одним з провідних є складання програми роботи над тим чи іншим змістом.

Численні дослідження з проблемами програмованого навчання показали, що ефективність запам’ятовування і вміння успішно використовувати завчений матеріал . Пам’ять набагато підвищується, коли людина діє відповідно до відомої схеми, яка є опорою для засвоєння і використання змісту, що сприймається (Л.Н.Ланда, Н.Ф.Тализіна, О.І.Раєв, Дж. Брунер, В.П.Безпалько та ін.).

М.О. Байтова розробила програму, яка допомагає учням опанувати способи розв'язування арифметичної задачі:

1. Прочитай задачу.

. Запиши задачу коротко.

. Дай відповідь «а запитання, що показує кожне число.

Назви головне запитання задачі.

4. Уяви собі те, про що йдеться в задачі (якщо треба, зроби креслення), і розкажи, що ти уявив.

5. Подумай, що можна сказати про число, яке ти дістанеш у відповіді:

більше воно буде чи менше за яке-небудь з чисел, наведених у задачі?

6. Розкажи собі план розв'язування.

7. Виконай розв'язування.

8. Подумай, чи не можна розв'язати задачу іншим способом; якщо можна, то розв'яжи.

9. Перевір розв'язок і запиши відповідь.

10. Постав собі цікаві запитання і дай відповідь на них.

Працюючи за цією схемою, учні запам'ятовують етапи всього процесу роботи над будь-якою задачею. Застосування такої програми до дедалі складніших і різноманітніших задач на основі послідовного виділення їх істотних компонентів формує :в старших школярів і більш узагальнене вміння або загальний метод розв'язування математичних задач.

Є й більш загальні прийоми раціонального засвоєння заучуваного матеріалу. Це, зокрема:

1. Розуміння тексту, формули, і картини, креслення, які треба запам'ятати.

2.  Ясність мети і зв'язку заучуваного матеріалу з попереднім, вже відомим змістом, а де можливо, - з практичним його використанням.

3.  Змістова активна обробка матеріалу самими учнями: складання плану тексту, виділення основної думки, об'єднання даних у категорії і групи, вибір заголовку або назви групи, встановлення різноманітних змістових, а іноді й зовнішніх зв'язків між частинами запам'ятовування змісту.

4.  Раціональне використання наочності: картин, малюнків, схем, креслень і образів, створених на основі їх словесного замальовування.

5.  Раціональна організація повторень:

а) розподіл повторень у часі (наприклад, першого дня - 5-6 разів, другого дня - 4, третього - ще 2-3);

б) зміна способів повторення (індивідуально кожним учнем, «ланцюжком», хором, як інсценівки, слухання вчителя тощо);

в) поєднання повторень усього матеріалу із заучуванням його за змістовими частинами.

6. Введення самоконтролю для виявлення тієї частини матеріалу, яку ще не вдалося добре запам'ятати.

7. Застосування заучуваного матеріалу в розв'язуванні задач різних видів, у виконанні різних вправ, у різноманітних видах діяльності дітей.

8. Максимальна активізація зусиль як окремих учнів, так і цілих груп (зірочок, класів) за допомогою введення різних видів спонукання (змагань, олімпіад) з дальшим підсумовуванням здобутих результатів.

Як показують педагогічна практика і спеціальні дослідження, раціональною побудовою процесу навчання можна набагато поліпшити пам'ять учнів. Ці положення не викликають сумнівів, бо пам'ять як одна із сторін розумової діяльності дитини удосконалюється в процесі її загального інтелектуального розвитку.

Навчання способу "групування"

Починати навчати способу "групування" можна лише тоді, коли дитина оволодіє мисленнєвим способом "узагальнення". Етапи навчання розглянемо на прикладі запам'ятовування картинок.

Перший етап - навчання запам'ятовуванню вже згрупованих предметів. Ви показуєте картинки, попередньо розділені на 2 групи, наприклад, яблуко, груша, слива, банан, апельсин (група "фрукти") і собака, ведмідь, тигр, коза, антилопа (група "тварини"). Дитина повинна назвати ці групи відповідними узагальнюючими словами ("фрукти", "тварини"), запам'ятати усі картинки і відвернутися. Після цього ви забираєте одну групу і пропонуєте малюкові пригадати, яка це була група і які картинки входили до неї. На цьому етапі діти ще не проводять самостійного групування картинок, оскільки групи даються їм вже в готовому вигляді. Проте для того, щоб назвати групу, вони повинні співставити між собою елементи матеріалу всередині групи, знайти спільну ознаку в предметах, зображених на картинках, і відобразити її в узагальнюючому слові. Ця мисленнєва робота полегшує запам'ятовування матеріалу. Усвідомлюючи змістові зв'язки між картинками всередині групи, діти легше розуміють значення групування матеріалу з метою кращого запам'ятовування.

Другий етап - навчання запам'ятовуванню з попереднім групуванням предметів, яке здійснюється разом з дорослим. Тут ви розкладаєте картинки впереміш так, щоб групи не були розділені. Потім разом з дитиною визначаєте і називаєте узагальнюючими словами групи картинок, які утворилися, і малюк їх запам'ятовує. Після цього ви забираєте 2-3 картинки з одної групи і пропонуєте дитині пригадати, які це були картинки. На
цьому етапі дитина вчиться безпосередньо перед запам'ятовуванням картинок проводити їх групування. Правда, поки що з вашою допомогою.

Третій, кінцевий етап - навчання запам'ятовуванню з попереднім самостійним групуванням предметів. Тут ви робите все так само, як і на другому етапі. Лише надаєте дитині можливість проводити групування картинок самостійно. І робити це їй слід обов'язково вголос, називаючи узагальнюючі слова і картинки, що входять до груп. Спершу, якщо малюк буде забувати про проведення групування, можете йому про це нагадувати. Проте в кінцевому результаті він повинен навчитися робити це без нагадування. Коли йому вже все вдаватиметься, можна переходити до проведення групування подумки, тобто без називання узагальнюючих слів і картинок.

Переходячи від одного етапу до другого, поволі збільшуйте загальну кількість картинок (до 15-20) і кількість груп, у які вони можуть бути об'єднані (до 4-5). Після того як "групування" буде засвоєне на матеріалі реальних предметів чи картинок, рекомендуємо перейти до використання цього способу для запам'ятовування слів.

Навчання способу "змістове співвідношення"

Так само як у випадку з "групуванням", навчання способу "змістове співвідношення" слід починати лише тоді, коли дитина оволоділа змістовим співвідношенням як дією. А зараз ми розповімо, як навчити дитину застосовувати цю дію з метою запам'ятовування. Послідовність кроків такого навчання розглянемо на прикладі запам'ятовування картинок і слів.

Почати слід з того, щоб навчити малюка використовувати одні картинки для запам'ятовування інших. Зробити це можна так. Ви показуєте йому спершу 5 "основних" картинок, а коли він їх уважно роздивиться - ще 5 "додаткових" картинок, кожна з яких має певний змістовий зв'язок з котроюсь із "основних" картинок (наприклад, лижі - лижні палиці, яблуко - груша, і т.п.). Потім попросіть підібрати до "основних" картинок "додаткові" так, щоб утворилися подібні за змістом пари. Коли малюк це зробить, забираєте "додаткові" картинки і пропонуєте йому пригадати їх; використовуючи "основні" (вони залишаються перед ним). Таким чином, дитина вчиться по "основних" картинках відтворювати "додаткові". Це - перший етап навчання.

На другому етапі вирішуються ті ж завдання, що й на першому, лише замість "основних" картинок використовуються слова. Ви називаєте 7-8 слів і пропонуєте стільки ж "додаткових" картинок. При цьому картинки добираються малюком відразу ж, під час називання слів (ви назвали слово, він вибрав до нього картинку, подібну за змістом). Після того картинки забираєте і знову зачитуєте послідовно кожне слово, а дитина повинна пригадати, яку картинку вона вибирала для цього слова. На цьому етапі дитина закріплює навик використання одного об'єкта (слів) для відтворення другого (картинок). Слід зазначити, що дошкільнятам запам'ятовування і відтворення слів дається важче, ніж запам'ятовування і відтворення картинок.

Наступний, третій етап присвячений тому, щоб навчити здійснювати обернену, у порівнянні з попередніми етапами, операцію, а саме: використання "додаткової" картинки для відтворення "основної". Тут ви відразу ставите перед дитиною завдання - запам'ятати "основні" картинки, використавши для цього "додаткові". Наприклад, ви розкладаєте на столі 8-9 "основних" картинок, а потім стільки ж "додаткових". Дитина до кожної "основної" картинки добирає схожу за змістом "додаткову", після чого ви прибираєте всі "основні" картинки і просите її пригадати їх, орієнтуючись на "додаткові", що залишилися на столі. Цей етап є дуже важливим для навчання, оскільки він моделює вже реальну ситуацію, в якій зазвичай застосовують спосіб "змістове співвідношення", - коли запам'ятовування і відтворення основного матеріалу відбувається з опорою на змістові зв'язки, встановлені з додатковим матеріалом.

Четвертий етап аналогічний з третім, з тою лише різницею, що замість "основних" картинок дитина повинна запам'ятовувати слова. Ви послідовно зачитуєте 10 слів. Після кожного слова дитина добирає "додаткову" картинку, яка підходить за змістом і може полегшити запам'ятовування цього слова. Через 1-2 хвилини після того, як підібрані усі картинки, ви просите малюка назвати ті слова, які він запам'ятав. При відтворенні слів він повинен спиратися на наочно представлені "додаткові" картинки.

П’ятий етап - кінцевий. На ньому ви продовжуєте навчати дитину використовувати "додаткові" картинки як опору для запам'ятовування і відтворення слів.

Проте тут з'являється ще одне ускладнення. Після того як ви зачитали усі слова (а їх кількість на цьому етапі можна довести до 15) і дитина підібрала до них картинки, ви ці картинки зі столу забираєте і просите відтворити слова. Таким чином, на цьому етапі дитина вчиться відтворювати слова з допомогою вже не реальної, а лише мисленнєвої опори на картинки.

Цілком можливо, що досягти абсолютного успіху на п'ятому етапі навчання дитині 6-7 років буде непросто. В такому разі навчання і тренування слід продовжувати і у старшому віці, оскільки без оволодіння цим способом важко буде засвоїти інші, складніші способи запам'ятовування, навчити яким передбачається у 8-10 років.

Як краще вчити вірші.

Поезія - це не лише оригінальна форма опису навколишньої дійсності, але й хороший інструмент для впливу на духовний світ дитини, який формується. Саме тому вірші вчать і у дитячому садку, і в школі. Проте крім естетичної, пізнавальної і виховної функцій заучування віршів виконує також і розвиваючу функцію - з їх допомогою можна розвивати пам'ять. Особливо, якщо робити це регулярно і з використанням спеціальних методів. Оскільки оволодіння цими методами не лише покращує ефективність запам'ятовування, але й значно полегшує його, зупинимося на них докладніше.

Отже, перший метод - це «Поступове збільшення обсягу заучуваного матеріалу». З допомогою цього методу процес заучування вірша стає легким і невимушеним. Він передбачає заучування такого обсягу інформації, який можна запам'ятати мало не з першого разу. Наприклад, ви вибрали вірш і прочитали його дитині від початку і до кінця (це слід зробити обов'язково, оскільки розуміння змісту заучуваного також сприяє ефективнішому запам'ятовуванню - докладніше про це дивіться нижче). Після цього запропонуйте їй вивчити перший рядок вірша. Ви читаєте цей рядок - дитина його повторює. Рядок із 4-5 слів нескладно повторити навіть 5-річному малюкові. Бажано повторити його декілька разів поспіль. Під час виконання повторень попросіть малюка робити їх кожного разу по-новому: з іншими силою звуку та інтонацією, з іншим ритмом, з наголосом на іншому слові, з іншим емоційним тлом (похмуро, весело, спокійно, бадьоро, сумно і т.д.). Якщо потрібно, покажіть дитині, як це можна робити. Потім прочитайте другий рядок і попросіть зробити те саме. Але після паузи запропонуйте малюкові повторити вже обидва рядки - перший і другий. Ці рядки також слід повторити декілька разів. Після того прочитайте наступний рядок і т.д. Найкраще оволодівати цим способом, використовуючи короткі вірші, які складаються з 4-5 рядків. Тоді дитині сподобається застосовувати такий спосіб і для заучування складніших віршів.

Другий метод можна застосовувати як одночасно з першим, так і самостійно. Це - метод "Перекладу" словесної інформації на образну форму. Оскільки вірші зіткані з образів і метафор, робити це не так вже й важко. Запропонуйте дитині під час прочитування і повторення кожної строфи закривати очі і уявляти собі її зміст у вигляді образів, так ніби вона дивиться мультфільм або роздивляється картинку. Ці образи повинні бути максимально яскравими і конкретними. Для прикладу доберіть декілька картинок до якогось вірша і покажіть, як це можна робити. Із збільшенням кількості заучуваних рядків образи повинні з'являтися за відповідною до сюжету послідовністю. Запропонуйте малюкові трохи проекспериментувати з цими образами - хай спробує погратися з рифмою, змінити якісь деталі в сюжеті, змінити зовнішній вигляд персонажа, перевернути його з ніг на голову і т.п. Незмінними повинні залишатися лише послідовність образів і їх основний зміст.

Таке експериментування є захоплюючою, емоційно насиченою і дуже корисною вправою. Воно сприяє розвиткові уяви, образного мислення і пам'яті.

Ще один метод - метод "Переказування" вірша своїми словами. Після того як ви прочитали вірш один чи два рази, попросіть дитину переказати його. Хай спробує описати своїми словами, про що в ньому йде мова, що роблять персонажі чи які є особливості пейзажу і т.д. Можете допомогти малюкові навідними запитаннями. Мета такого "переказування" як найглибше проникнути у зміст того, про що йде мова у вірші, встановити різноманітні змістові зв'язки між елементами тексту. Така змістова обробка матеріалу значно полегшить його запам'ятовування.

Навчіть дитину усіх трьох методів. І потренуйтеся застосовувати їх одночасно, дотримуючись такої послідовності: спершу прочитати увесь вірш, потім його "переказати" і лише після цього заучувати по рядку з паралельним "перекладом" текстової інформації на образну форму. Щоб визначити, наскільки успішним у вашого малюка стане процес заучування віршів внаслідок оволодіння цими методами, проведіть такий експеримент. Виберіть два однакові за обсягом і приблизно подібні за змістом вірші на 4-5 рядків. Перший запропонуйте дитині вивчити до оволодіння описаними методами, а другий - після. Спосіб заучування запропонуйте такий: ви читаєте вірш повністю стільки разів, скільки потрібно буде малюкові, щоб відтворити його без жодної помилки. Зафіксуйте, скільки разів вам доведеться читати вірш у першому випадку і скільки - в другому. У нас немає сумніву, що ця цифра у другому випадку стане значно меншою.

Загальні висновки

З роками наша пам’ять змінюється. В залежності від її виду, зміни проходять по різному.

Протягом раннього віку змінюється продуктивність короткочасної вербальної пам'яті. Зазнають змін також короткочасні зорова і слухова пам'ять.

Активна розумова діяльність молодших учнів сприяє досягненню високих показників розвитку залучених у неї видів пам'яті.

Дана робота спрямована на дослідження видів пам’яті під час навчального процесу до проведення і після проведення корекційних занять. Пам'ять молодших школярів розвивається передусім у напрямку посилення її довільності, зростання можливостей свідомого керування нею та збільшення нею обсягу смислової, словесно-логічної пам'яті. Змінюється співвідношення мимовільного і довільного запам’ятовування на користь зростання ролі останнього. Дослідні дані свідчать, що при вмілому керівництві навчальною діяльністю молодші школярі вже можуть виділяти у зрозумілому для них матеріалі опорні думки, пов'язати їх між собою і завдяки цьому успішно запам’ятовувати. Розвивається також здатність до довільного відтворення матеріалу.

Проводячи дослідження особливостей встановлення пам’яті та уваги учнів молодшого шкільного віку, впродовж їх навчання в другому класі сучасної школи, ми виявили, що вищі рівні стійкості та продуктивності уваги збільшуються. Завдяки правильно підібраних методик низький рівень - понижується, або взагалі пропадає. Зростає рівень короткочасної відстроченої і механічної пам’яті.

Взагалі пам’ять молодших школярів розвивається передусім у напрямку посилення її довільності, зростання можливостей свідомого керування нею та збільшення нею обсягу смислової, словесно-логічної пам’яті.

Змінюється співвідношення мимовільного і довільного запам’ятовування на користь зростання ролі довільної пам’яті. Дослідні дані свідчать, що при вмілому керівництві навчальною діяльності молоді школярі вже можуть виділяти у зрозумілому для них матеріалі опорні думки, пов’язати їх між собою і завдяки цьому успішно запам’ятовувати. Розвивається також здатність до довільного відтворення матеріалу.

Розвиток довільної пам’яті не означає ослаблення мимовільної. Мимовільна пам’ять молодших школярів характеризується новими якісними особливостями, що зумовлюються своїм змістом та формами діяльності. Мимовільне запам’ятовування і відтворення включається у системне виконання дітям навчальних завдань, завдяки чому, а також внаслідок подальшого розвитку мислення, ці процеси стають систематичними і продуктивними.

Під впливом навчання у молодших школярів формується логічна пам’ять, внаслідок чого суттєво змінюється співвідношення образної та словесно-логічної пам’яті. Важливою умовою ефективності цього процесу є педагогічне керівництво, спрямоване на забезпечення розуміння (аналіз, порівняння, співвіднесення, групування тощо) учнями навчального матеріалу, а вже потім - заучування його.

У молодшому шкільному віці зростає продуктивність, міцність і точність запам’ятовування навчального матеріалу. Зумовлено це оволодінням учнями досконалішими мнемонічними прийомами.

Важливою складовою дитини молодшого шкільного віку є пам’ять, яка значно відрізняється від пам’яті дорослої людини. І від того як дитина запам’ятовує даний матеріал, інформацію залежить успіх у її навчанні в школі.

Ми знаємо, що діти молодшого шкільного віку характеризується достатньо високим рівнем розвитку пам’яті. І для цього вчителям потрібно докладати багато зусиль, а саме:

. Давати різні види роботи на тренування пам’яті.

. Давати заучувати вірші.

Треба перетворити процес запам’ятовування у гру або змагання, щоб ставлення дитини до заучування не здалося нудним.

Отже, пам’ять - це довготривалий процес, така форма психологічного відображення, яка полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворюванні минулого досвіду.

Пам’ять є невід’ємною частиною роботи головного мозку. Пам’ять пов’язує минуле об’єкта з його теперішнім і майбутнім є важливою пізнавальною одиницею, що лежить в основі розвитку та навчання.

Без педагогічної допомоги діти, як правило, використовують тільки найпростіший спосіб довільного запам’ятовування і відтворення - переказування. Спроби запам’ятати продуктивніші способи (переказування з використанням головного плану, смислове групування матеріалу тощо) ускладнюють роботу.

Додатки

Методика №1 Дослідження короткочасної пам’яті

З даних результатів можна сказати, що лише один з вісьмох, має високий рівень запам’ятовування, тобто в нього хороша короткочасна пам’ять; 4 - мають середній рівень, тобто їх короткочасна пам’ять в непоганому стані; і 3 - мають низький рівень короткочасної пам’яті.

Методика №2 Оперативна пам’ять

Судячи з даних які я отримала, то максимальний рівень має лише один з вісьмох, тобто його оперативна пам’ять є в дуже хорошому стані; 3 - мають нормальний рівень, Тобто їх оперативна пам’ять в доброму стані; 4 - мають низький рівень оперативної пам’ять, тобто вона в поганому стані.

Методика №3 Образна пам’ять

Судячи з даних, які я отримала можна сказати, що лише у1 з 8 Низький рівень образної пам’яті; в усих інших в нормі.

Методика №4 Методика для визначення зорової оперативної пам’яті і мимовільної пам’яті

Методика № 5 Методика запам’ятовування десяти слів ( О.Лурія)

Література

1.     Психологія. Підручник для пед.вузів. За ред. проф. Г.С.Костюка., «Радянська школа», 1961;К.

2.      Е.Й.Рогов. Общая психология.: Курс лекций для первой ступени педагогического образования./ Сост. Е.Й.Рогов - М.: Гуманит. изд. Центр. ВЛАДОС,1998. - 448с.

.        В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. Загальна психологія: Підручник /..-К.:Либідь,2005.

4.     Гамезо М.В., Петрова Е.А., Орлова Л.М. Возрастная и педагогическая психология / Учебное пособие для студентов всех специальностей педагогических вузов. - М., 2003

5.      3имняя И. А. Педагогическая психология. - М., 2000.

6.     Максименко С. Д. Загальна психологія. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004, 272 с.

7.      Клацки Р. Память человека: структура и процессы. - М., 1978.

8.      Ляудис В.Я. Память в процессе развития. - М.: Издательство московского университета, 1976. - 253 с..

9.     3. Г. Костюк. Вікова психологія. - К.: 1976.

10.    М'ясоїд П.А. "Загальна психологія. К., 1998";

.        Перепелиця П.С. Пам'ять //Психологія: Підручник.- К., 1999.- с.217-246.

.        В.Л.Марищук - Методики психоаналітики в спорте., Москва «Просвещение» 1984, 190 ст. ?

.        Гришин В.В., Лушин П.В. - Методики психоаналітики в учебно воспитательном процесе, Москва 1990, 63 ст.

.        Р.Римская, С. Римский. Практическачя психология в текстах, или как научится понищать себя и других. -Москва «АСТ-Пресс»1999, 382 ст.

15.   Возрастные и индивидуальные различия памяти- К.: Просвіта, 2001.-с / Под ред. А.А.Смирнова М.: Просвещение, 1967.-300 с.