Акцентуації характеру як причина важковиховуваності
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ АКЦЕНТУАЦІЙ ХАРАКТЕРУ ТА ЇХ ВПЛИВУ НА ПОВЕДІНКУ
ДИТИНИ
.1 Поняття
характеру і його структури
.2
Акцентуації характеру та фактори, що впливають на їх формування
.3 Типи
акцентуацій характеру та їх вплив на поведінку дитини
РОЗДІЛ 2.
ВАЖКОВИХОВУВАНІСТЬ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНЕ ЯВИЩЕ
.1 Поняття
«важковиховуваність» та причини його виникнення
.2 «Важкі
діти» та їх поведінка
.3 Робота
соціально педагога з важковиховуваними дітьми
РОЗДІЛ 3.
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АКЦЕНТУАЦІЙ ХАРАКТЕРУ ТА ЇХ ВПЛИВУ НА ВАЖКОВИХОВУВАНІСТЬ
.1 Опис
досліджуваної групи
.2 Опис
використаних методик
.3 Опис та
аналіз отриманих результатів
ВИСНОВКИ
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
У будь-якому соціальному суспільстві завжди існують соціальні норми,
прийняті в даному суспільстві, тобто правила, за якими це суспільство живе.
Відхилення або недотримання цих норм є соціальним відхиленням, що в багатьох
випадках призводить до важковиховуваності. Антисоціальна поведінка є однією з найбільш
важливих проблем будь-якого соціального суспільства. Вона завжди була, є і буде
присутня в людському суспільстві. І як би ми не хотіли цього позбутися, завжди
будуть існувати люди, які не можуть або не хочуть жити за правилами і нормам,
прийнятим в тому суспільстві, в якому вони живуть.
Пояснити причини, умови та фактори, що детермінують це соціальне явище,
стало нагальним завданням. В усі часи суспільство намагалося придушувати,
усувати небажані форми людської життєдіяльності та їх носіїв.
І тому однією зі складних проблем сучасної школи є проблема
антисоціальної поведінки дітей та підлітків. Педагогічна практика стверджує, що
серед учнів все більше стає важковиховуваних. Таку категорію дітей класифікують
як діти та підлітки з нестандартною антисоціальною поведінкою.
Відомий психолог і психіатр К. Леонгард, вважає, що творчі особистості,
наприклад, вчителі, не можуть мати збалансованого характеру. Як правило, чим
різкіше виражена індивідуальність, тим яскравіше стають і властиві їй
акцентуйовані риси.
У підлітків збалансований характер зустрічається вкрай рідко. У більшості
окремі риси вдачі надмірно посилені (психологи говорять про такі особливо
посилені риси, услід за Леонгардом, як акцентуація характеру), з'являється
виборча уразливість в одних ситуаціях і неймовірна стійкість в інших. Іншими
словами, для людини, що має певну акцентуацію характеру, буває психологічно
важко переносити деякі ситуації. Вона відчуває розгубленість, невпевненість,
мучиться сумнівами, втрачає працездатність, тоді як в інших ситуаціях вона
навпаки, відчуває себе адекватно або навіть відчуває прилив сил і бадьорості.
Спроби побудови типології характерів неодноразово робилися впродовж всієї
історії психології. Однією з найбільш відомих і ранніх з них стала
запропонована ще на початку нашого століття німецьким психіатром і психологом
Е. Кречмером, а також і В. Бехтєрєвим. Дещо пізніше аналогічну спробу зробили
психологи П. Ганнушкін, М. Фрамер, О. Кербіков, У. Шелдон, а в наші дні - Е.
Фромм, К. Леонгард, Г. Ушаков, А. Личко і ряд інших учених [15, с. 289].
У віковій і педагогічній психології накопичений чималий досвід вивчення
психології підлітків, у тому числі і важковиховуваних (М. Й. Боришевський, Л.
С. Виготський, П. П. Блонський, В. М. Оржеховська, А. В. Петровський та ін)
[4].
Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової
роботи. Метою курсової роботи є дослідження взаємозв’язку між акцентуаціями
характеру і схильністю до важковиховуваності.
Відповідно до мети можна окреслити наступні завдання дослідження:
- теоретично обґрунтувати поняття «характер», «акцентуації
характеру», «важковиховуваність»;
- визначити основні типи акцентуацій характеру і їх вплив на
поведінку дітей;
- визначити основні причини важковиховуваності;
- дослідити вплив акцентуацій характеру на формування
важковиховуваності в дітей.
Об’єкт дослідження - важковиховуваність як соціально-педагогічне явище. Предмет дослідження -
взаємозв’язок між акцентуаціями характеру та схильністю до важковиховуваності.
Методи дослідження - теоретичні: обробка та аналіз психологічної і
психолого-педагогічної літератури; емпіричні: психологічне тестування, бесіда,
анкетування.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ
ПІДХОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ АКЦЕНТУАЦІЙ ХАРАКТЕРУ ТА ЇХ ВПЛИВУ НА ПОВЕДІНКУ ДИТИНИ
.1 Поняття характеру і його структури
Кожній людині крім динамічного боку дій, що виявляється в
темпераменті, властиві істотні особливості, які позначаються на її діяльності
та поведінці. Про одних говорять, що вони працьовиті, дисципліновані, скромні,
чесні, сміливі, колективісти, а про інших - лінькуваті, хвалькуваті,
неорганізовані, честолюбні, самовпевнені, нечесні, егоїсти, боягузи. Ці й
подібні до них риси виявляються настільки виразно й постійно, що становлять
собою типовий вид особистості, індивідуальний стиль її соціальної поведінки.
Такі психологічні особливості особистості називаються рисами характеру.
Сукупність таких стійких рис становить характер особистості.
Отже, характер - це сукупність стійких
індивідуально-психологічних властивостей людини, які виявляються в її
діяльності та суспільній поведінці, у ставленні до колективу, до інших людей,
праці, навколишньої дійсності та самої себе [9, с. 241].
Термін «характер» (від грецьк. сharacter) - «риса»,
«прикмета, «відбиток». Введений він для позначення властивостей людини другом
Аристотеля Теофpастом.
Характер людини можна зрозуміти тільки в її суспільній
діяльності, суспільних відносинах.
Про характер людини судять і за тим, як вона мислить і
поводить себе в різних обставинах, якої думки вона про інших та про саму себе,
які манери їй властиві [9, с. 241].
Визначити структуру характеру означає виокремити в ньому
провідні компоненти, без яких цілісність характеру уявити не можна.
У структурі характеру виокремлюють такі його компоненти:
Спрямованість є провідною в структурі характеру особистості.
Вона виявляється у вибірковому позитивному або негативному оцінному ставленні
до вчинків і діяльності людей і самої себе.
Переконання - знання, ідеї, погляди, що є мотивами поведінки
людини, стають рисами її характеру й визначають ставлення до дійсності, вчинки,
поведінку. Переконання виявляються в принциповості, непідкупності та
правдивості, вимогливості до себе.
Розумові риси характеру виявляються в розсудливості,
спостережливості, поміркованості. Спостережливість і розсудливість сприяють
швидкій орієнтації в обставинах. Розумова ж інертність, навпаки, виявляється в
пасивності, байдужості, повільності у прийнятті рішень або у поверховому
підході до справ без урахування їх важливості.
Емоції стають підґрунтям таких рис характеру, як
гарячковість, запальність, надмірна або вдавана співчутливість, всепрощення або
брутальність, грубість, нечутливість до страждань інших, нездатність
співпереживати.
Воля в структурі характеру зумовлює його силу, твердість.
Отже, воля, як вважають, є стрижневим компонентом сформованого характеру.
Сильна воля робить характер самостійним, стійким, непохитним, мужнім, здатним
досягати поставленої мети.
Темперамент у структурі характеру є динамічною формою його
прояву. Особливості умов життя, навчання та виховання формують різноманітне за
змістом індивідуальне ставлення до явищ навколишньої дійсності, але форма
прояву цього ставлення, динаміка реакцій особистості визначаються її
темпераментом.
Повнота характеру - це всебічний розвиток основних його
структурних компонентів: розумових, моральних, емоційно-вольових. Розсудливість
вчинків такої людини завжди узгоджена з емоційною врівноваженістю та
самовладанням. Внутрішня єдність рис
характеру визначає його цілісність. Вона виявляється в єдності слова та діла
або в її відсутності у вчинках.
Особливо важливою в характері є його визначеність. Твердість
і незалежність особистості в її прагненнях і переконаннях, у боротьбі за
досягнення окреслених цілей свідчать про визначеність її характеру.
Визначеність характеру у людини як суб'єкта діяльності позначається на
принциповості та сумлінності дій незалежно від важливості доручення.
Сила характеру виявляється в енергійних діях, завзятті та
активності в діяльності, боротьбі за доведення справи до кінця, незважаючи на
жодні перешкоди. Такі люди не бояться труднощів, уміють їх долати. Це новатори
в праці, ентузіасти, ініціатори.
Справжню людину - активного діяча, колективіста, патріота,
інтернаціоналіста, гуманіста - характеризує єдність усіх компонентів її
характеру. Проте єдність характеру не виключає того, що в різних ситуаціях у
однієї й тієї самої людини по-різному виявляються зазначені компоненти та риси
характеру. Одночасно людина може бути поблажливою та надмірно вимогливою,
непохитною та поступливою, щедрою та скупою. При цьому єдність компонентів
характеру залишається і саме у цьому виявляється [17].
Отже, знати характер людини дуже важливо. Це дає можливість
передбачити, як людина буде поводити себе за певних умов, чого від неї можна
чекати, як вона виконуватиме дані доручення. Художня література дає прекрасні
описи поведінки людей з різними характерами. Історія знає багато політичних,
громадських і військових діячів, які завдяки силі позитивних рис свого
характеру сприяли прогресу суспільства, натомість особи з негативними рисами
характеру або слабохарактерні спричинили його занепад.
акцентуація характер поведінка важковиховуваний
1.2 Акцентуації характеру та фактори, що впливають на їх
формування
У психології характеру, поряд з поняттям «риси характеру», «особливості
характеру», існує і поняття «акцентуація характеру». Акцентуація
(від лат.
<#"797466.files/image001.gif">
Рис. 3.1 Найбільш і найменш виражені акцентуації характеру в
експериментальній групі
Таким чином, можна сказати, що серед учнів експериментальної групи
переважають підвищений настрій у поєднанні з прагненням до діяльності, висока
активність, а також підвищена імпульсивність, низький рівень контролю над своєю
поведінкою, демонстративність, егоцентризм та бажання постійно бути в центрі
уваги. Рідко спостерігається сором’язливість, невпевненість у собі, почуття
відповідальності, а також малоконтактність і сумлінність, почуття
справедливості, альтруїстичність, здатність співчувати. Це свідчить, що у
середовищі учнів експериментальної групи проявляються ознаки, якості і риси
характеру, які можуть служити причинами виникнення у групі проявів важковиховуваності
і девіантної поведінки, що, у свою чергу, негативно впливає на взаємодію з
іншими і на навчально-виховний процес загалом.
Рис. 3.2 Порівняння яскраво виражених акцентуацій характеру в
експериментальній групі серед хлопців і дівчат
Отже, серед хлопців переважають наступні акцентуації характеру:
гіпертимна, тривожна і циклотимна. Дистимна та екзальтована акцентуації
виражені найменше. Це означає, що у колективі хлопців переважають
товариськість, схильність до бешкетування та ініціативність, підвищена
самооцінка, часті періодичні зміни настрою з перевагою негативних емоцій. Можна
також спостерігати невпевненість у собі та самокритичність. Рідко зустрічаються
сумлінність, серйозність, малоконтактність, альтруїстичність та співчутливість.
Вище сказане свідчить, що загалом хлопці здатні до порушення дисципліни в класі
з проявами негативних емоцій, у них не розвинені моральні риси і духовні
почуття. І тому можна сказати, що саме ці прояви можуть служити причинами
виникнення серед хлопців ознак важковиховуваних учнів. Серед
дівчат домінують гіпертимна, збудлива, педантична і демонстративна акцентуації.
Найменш вираженими є тривожна та дистимна. Це означає, що у середовищі дівчат
переважають ініціативність, товариськість, винахідливість, пунктуальність та
акуратність. Крім того, спостерігаються демонстративність поведінки, прагнення
до лідерства, а також підвищена імпульсивність, дратівливість, схильність до
провокування конфліктів. Майже не спостерігаються сором’язливість, невпевненість
у собі і самокритичність, занижена самооцінка, малоконтактність і сумлінність.
Отже, всі ці риси характеру і прояви поведінки у дівчат мають переважно
негативне забарвлення, ускладнюють взаємодію з іншими учнями і вчителями, і
можуть бути причинами вимкнення в них проявів важковиховуваності.
Таким чином, за результатами дослідження акцентуацій характеру в
експериментальній групі можна сказати, що показники яскраво виражених
акцентуацій характеру досліджуваних достатньо високі, деякі з них наближається
до максимального - 24 бали і це в основному такі, що можуть призводити до
проявів важковиховуваності в учнів експериментальної групи.
За результатами тесту на дослідження рівня акцентуації характеру за
опитувальником К. Леонгарда в контрольній групі (див. Додаток Д) можна сказати
наступне:
1) переважають такі акцентуації характеру: гіпертимна,
емотивна, педантична;
· параметр «Гіпертимна» переважає у
хлопців (88,9% ), слід відмітити, що у середовищі досліджуваного класу
переважають діти з гіпертимними акцентуаціями характеру, цей показник становить
84,2%;
· кількість емотивних особистостей в
класі становить 57,9%, серед них 33,4% хлопці і 80,0% дівчата, тобто за цим
параметром переважають дівчата;
· яскраво виражених педантичних
особистостей у відсотковому співвідношенні більше серед дівчат (70,0% і 33,4% у
хлопців), загальний показник становить 52,6 %;
) найменш виражені акцентуації: збудлива, тривожна і
неврівноважена;
· параметр «Збудлива» виражений тільки
у хлопців (33,4%), а у дівчат зовсім не виражений (0 %); це означає, що серед
досліджуваних переважають незбудливі діти;
· серед неврівноважених особистостей
більше хлопців - 22,3%, загальний показник - 15,8%;
· показник тривожних загалом низький
(яскраво виражених - 5,3%), більшість серед яких знову становлять дівчата
(10,0%), а серед хлопців тривожних взагалі немає (0%).
Рис. 3.3 Найбільш і найменш виражені акцентуації характеру в
контрольній групі
Отже, серед учнів контрольної групи переважають підвищений настрій у
поєднанні з прагненням до діяльності, товариськість, чутливість і вразливість,
гуманність, а також акуратність та сумлінність. Рідко зустрічається підвищена
імпульсивність, дратівливість, запальність, сором’язливість і невпевненість у
собі, образливість, мстивість. Це свідчить, що у середовищі учнів контрольної
групи переважає позитивна психологічна атмосфера і немає жодних проявів
важковиховуваності чи девіантної поведінки.
Рис. 3.4 Порівняння яскраво виражених акцентуацій характеру в
контрольній групі серед хлопців і дівчат
Таким чином, серед хлопців переважають такі акцентуації: гіпертимна,
циклотимна і дистимна. Неврівноважена та екзальтована виражені найменше.
Взагалі не проявляється і зовсім не виражена тривожна акцентуація (0%). Це
свідчить, що у середовищі хлопців переважають підвищена імпульсивність,
товариськість, винахідливість, ініціативність, крім того, може спостерігатися
періодична зміна настроїв (з підвищеного на понижений), а також слабка сила волі,
сумлінність. Зовсім не виявляються сором’язливість, невпевненість у собі,
самокритичність і низька контактність.
Серед дівчат, у свою чергу, переважають такі акцентуації характеру як
емотивна, педантична, гіпертимна і демонстративна. Не виражені збудлива і
дистимна акцентуації. Це означає, що в колективі дівчат домінують
товариськість, життєрадісність, веселий настрій, ініціативність, емоційність,
співчутливість, самокритичність і вразливість, а також низький рівень
конфліктності, акуратність, сумлінність. Крім того можуть спостерігатися
демонстративність поведінки, прагнення до лідерства і завжди бути в центрі
уваги. Отже, за результатами дослідження акцентуацій
характеру в контрольній групі можна зробити висновок, що показники яскраво
виражених акцентуацій характеру досліджуваних достатньо високі, деякі з них
наближається до максимального і становлять 24 бали, але в основному яскраво
виражені акцентуації є позитивними, які сприяють створенню в групі позитивного
мікроклімату і не можуть бути потенційними причинами виникнення
важковиховуваності в учнів контрольної групи.
Рис. 3.5 Порівняння яскраво виражених акцентуацій характеру в
контрольній та експериментальній групах
Отже, можна зробити висновок, що такі акцентуації характеру як
гіпертимна і педантична у відсотковому співвідношенні не дуже різняться між
собою, а гіпертимна має навіть однакові показники в експериментальній і
контрольній групах. Дуже велика різниця спостерігається у параметрі «Збудлива»:
78,9 % в експериментальній і 15,8 % в контрольній група. Емотивна і циклотимна
акцентуації в експериментальній і контрольній групах мають різницю майже 10 %,
а демонстративна - приблизно 20 %. Це свідчить, що в експериментальній групі,
на відміну від контрольної, переважають такі акцентуації характеру, які можуть
стати причинами вимкнення в учнів експериментальної групи проявів
важковиховуваності.
Наступним етапом було проведення анкетування з питань
важковиховуваності в експериментальній групі. Нижче подаємо результати і
коротку їх характеристику:
Запитання 1 «Що ти розумієш під поняттям
«важковиховуваність?»:
· 89,5% дали відповідь а - поведінка,
яка не відповідає прийнятим нормам;
· 10,5% дали відповідь в - поведінка,
яка має на меті - завдати шкоди іншим;
· 5,3% дали відповідь б - поведінка,
основна мета якої - виразити себе. Можна зробити висновок про те, що більшість
досліджуваних правильно розуміють, що означає поняття «важковиховуваность».
На запитання 2 «Які, на твій погляд, основні характеристики
важковиховуваних дітей?» отримано такі відповіді:
Таблиця Які основні характеристики важковиховуваних дітей
|
Варіант відповіді
|
Відсотки (%)
|
|
Конфлікти з вчителями та однокласниками, батьками
|
63,2%
|
|
Спілкування, засмічене вульгарними, нецензурними
висловами
|
63,2%
|
|
Прогулювання уроків
|
47,4%
|
|
Наявність шкідливих звичок
|
47,4%
|
|
Відставання у навчанні
|
26,3%
|
|
Низький матеріальний статус
|
0%
|
Отже, це свідчить, що учні є ще не досить обізнані в питаннях
важковиховуваності, але найбільше важковиховуваність в них асоціюється з
конфліктами і використанням нецензурної лексики.
На наступне запитання «У якому віці є найбільший ризик
засвоєння негативних норм та правил поведінки?» відповіли:
· підлітковий вік - 87,5 % дівчат;
· 12,5% розподілились порівну -
дошкільний, молодший шкільний і будь-який вік.
· 54,5% хлопців також дали відповідь -
підлітковий вік;
· 27,3% відповіли - дошкільний вік;
· 18,2% - молодший шкільний і будь-який
вік.
Це значить, що більшість учнів (як хлопці, так і дівчата)
вважають, що важковиховуваність починає виникати і проявлятися у підлітковому
віці.
На запитання 4 «Що, на твій погляд, впливає на виникнення
важковиховуваності?» отримано відповіді, які зображено у графічному вигляді:
Рис. 3.6 Що впливає на виникнення важжковиховуваності
Отже, можна зробити висновок, що більшість учнів вважають, що достатньо
велику роль у виникненні важковиховуваності відіграє сім’я і сімейне виховання,
при цьому недооцінюють роль засобів масової інформації, які можуть негативно
впливають на формування особистості.
На наступне запитання «На що, на твою думку, найбільш негативно впливає
важковиховуваність?» дали відповідь:
ü на розвиток культури поведінки і на
можливість самореалізації в майбутньому - 52,6%;
ü на процес навчання, тобто успішність
- 36,8%;
ü на взаємодію з дорослими та
однолітками - 47,4%;
ü на суспільство в цілому - 21,1%.
Це свідчить, що більшість досліджуваних взагальному розуміють
негативний вплив вижковиховуваності - як на майбутнє (самореалізацію), так і на
теперішнє, тобто на взаємодію з іншими людьми.
На запитання 6 « Чи назвав би ти себе важковиховуваним
учнем?» 15,8% відповіли «так», а 84,2% - «ні». Це означає, що не всі учні
відповідали чесно або не помічали в себе проявів важковиховуваності.
На запитання 7 «На основі чого ти зробив такий висновок?» з
15,8% учнів 10,5% дали відповідь - на основі наявності шкідливих звичок і 5,3%
- на основі своєї поведінки. Не відповіло 84,2%, оскільки на попереднє
запитання вони дали відповідь «ні» і перейшли до 10 запитання. Можна зробити
висновок, що деякі учні незадоволені своєю поведінкою і мають певні шкідливі
звички. На наступне запитання «Яка,
на твою думку, причина твоєї важковиховуваності?» 15,8% (тобто всі, що на 6
питання відповіли «так») дали відповідь характер і темперамент. Це свідчить, що
досліджувані вважають певні риси свого характеру і тип темпераменту причинами
появи в себе ознак важковиховуваності. На запитання 9 «Чи заважає важковиховуваність налагодити тобі
стосунки?» отримано такі відповіді:
а) з батьками - 10,5 %;
б) з вчителями - 5,3%;
в) з однокласниками - не відповіли (0%). Це означає, що у
досліджуваних (3 особи - 15,8%) є конфлікти у стосунках з батьками і вчителями,
а з однокласниками в них, загалом, позитивні відносини.
Запитання 10 «Чи хотів би ти щось в собі змінити?»:
· 68,4% дали відповідь «так»;
· 15,8% - «ні»;
· 26,3% відповіли «не знаю».
Це свідчить, що більшість учнів все-таки бажають змінитися на
краще, щоб досягти чогось в майбутньому, але деякі учні ще вагаються у своєму
бажанні до змін.
Відповіді на запитання 11 «Якщо «так», то що саме?» зображено
у графічному вигляді:
Рис. 3.7 Що я хотів би в собі змінити
Отже, можна зробити висновок, що багато учнів хочуть краще вчитися,
менше - позбутися шкідливих звичок і дуже мало - навчитися поважати інших, що,
у свою чергу, може негативно вплинути на взаємодію з іншими людьми.
На наступне запитання «Хто міг би тобі в цьому допомогти?» відповіді
розподілилися так:
ü 63,2% відповіли батьки;
ü 21,1% дали відповідь вчителі і
стільки ж написали свій варіант відповіді - сам собі (4 особи);
ü 10,5% відповіли друзі;
ü психолог - також 10,5%.
Відповіді однокласники і соціальний педагог не були вибрані.
Це означає, що у багатьох досліджуваних склалися добрі стосунки з батьками, у
меншої кількості - з вчителями. Деякі досліджувані є досить самостійними,
оскільки написали, що зможуть самі собі допомогти у процесі власних змін. А
однокласників і соціального педагога учні не бачать як потенційних помічників у
процесі певних змін у собі. На запитання 13 «Які перспективи для себе ти бачиш в майбутньому?»
одержано такі відповіді:
Таблиця Які перспективи я бачу для себе в майбутньому
|
Варіант відповіді
|
Відсотки (%)
|
|
Вступ у бажаний вищий навчальний заклад
|
68,4%
|
|
Позитивні зміни в поведінці
|
31,6%
|
|
Розвиток своєї творчості, таланту
|
26,3%
|
|
Добрі взаємини з батьками, вчителями
|
21,1%
|
|
Добрі стосунки з однокласниками
|
5,3%
|
Отже, це свідчить, що більшість учнів бачать своєю
перспективою вступ у вищий навчальний заклад, деякі хочуть досягти позитивних
змін у поведінці, розвивати свій талант, займатися творчістю. Дуже мало
прагнуть налагодити добрі відносини з однокласниками, що може свідчити про не
згуртованість класу.
Згідно з результатами анкетування, можна зробити висновок про
те, що багато учнів експериментальної групи ще не досить обізнані в питаннях
важковиховуваності, не всі (меншість) визнали чи спостерігали наявність у себе
проявів важковиховуваності. І тому з класом бажано і потрібно проводити виховні
години, тренінгові заняття, різноманітні виховні, профілактичні заходи, що
стосуються причин виникнення і наслідків проявів важковиховуваності, які будуть
корисними для удосконалення навчального-виховного процесу у 8-В класі.
ВИСНОВКИ
Дослідивши
взаємозв'язок між акцентуаціями характеру і схильністю до важковиховуваності,
можна зробити наступні висновки.
Характер
- це сукупність стійких індивідуально-психологічних властивостей людини, які
виявляються в її діяльності та суспільній поведінці, у ставленні до колективу,
до інших людей, праці, навколишньої дійсності та самої себе.
Носієм
характеру є людина. Риси її характеру позначаються на діяльності, стосунках,
способах дії в найширшому їх розумінні - у сім'ї, трудовому колективі, в
управлінні виробництвом, державою.
Типові
риси характеру за своєю інтенсивністю виявляються по-різному, індивідуально. У
деяких людей окремі риси їхнього характеру виявляються настільки яскраво та
своєрідно, що це робить їх оригінальними. Загостреність таких рис виявляється
спонтанно, як тільки людина потрапляє в адекватні цим рисам умови. Такі умови
провокують прояв загостреної реакції особистості. Крайню інтенсивність певних
рис людини називають їх акцентуацією. Хоча акцентуація якихось рис особистості
своєю загостреністю та своєрідністю прояву виходить за межі звичайного, їх не
можна відносити до патологічних. Проте надмірно складні умови, які викликають
акцентуацію рис особистості, частота їх повторення можуть спричинити
невротичні, істеричні та інші патологічні реакції.
Акцентуація
звичайно розвивається в період становлення характеру і згладжується з
дорослішанням. Особливості характеру при акцентуації можуть виявлятися не
постійно, а лише в деяких ситуаціях, у певній обстановці, і майже не
виявляються в звичайних умовах.
Термін
«важковиховуваність» почали використовувати понад століття тому, але сьогодні
ще немає його однозначного тлумачення.
Важковиховуваність
- це несприйнятливість індивіда до засвоєння позитивного соціального досвіду
людства, або різкі розходження між суспільними етичними нормами і поведінкою
людини, її несприйнятливість до впливу інших людей, до тих чи інших виховних
впливів.
Виділяють
такі основні причини появи важковиховуваних дітей:
) особливості
сімейного виховання;
) особливості
взаємовідносин педагога з дитиною;
) особливості
особистості дитини;
) негативний
приклад поведінки дорослих та референтних груп;
) неблагополуччя
психологічного клімату в учнівському колективі, конфлікти з ровесниками;
) негативний
вплив засобів масової інформації;
) негативний
вплив алкоголю і наркотиків;
) відхилення
в психічному і фізичному розвитку.
Важковиховуваним особам властиві:
· неправильно сформовані потреби:
матеріальні переважають над матеріальними; більшість матеріальних потреб мають
аморальний характер;
· нерозвиненість соціально-політичних
потреб;
· прагнення до спілкування з подібними
до себе, перебування поза зв’язками з постійними учнівськими колективами;
· нерозвинута потреба пізнання
навколишнього світу;
· незадовільне навчання, ігнорування
методів пізнавальної діяльності;
· спотворені естетичні потреби;
· нерозвинута, засмічена вульгаризмами,
жаргонною лексикою мова;
· непослідовність, суперечливість у
поглядах і переконаннях;
· брак уявлень про норми поведінки,
обмежені почуття відповідальності за свої вчинки;
· обмежені інтелектуальні інтереси;
немає перспективи розвитку, інтелектуального і морального вдосконалення;
· приховування своїх вчинків від
батьків, учителів та однокласників.
Важка
дитина - це така дитина, яка потребує особливого ставлення, підвищеної уваги
сім'ї, вихователя. Поняття «важкі діти» фіксує в собі максимально наближений до
норми рівень відхилень у поведінці учнів.
Важливу роль в усуненні важковиховуваності відіграє
професійно організована взаємодія між соціальним педагогом і вихованцями, що
призводить до встановлення взаємоприйнятних, довірливих стосунків.
Адекватні способи взаємодії допомагають фахівцю визначити
причини відхилення від норми, налагодити нормальні стосунки дорослого і дитини,
а в кінцевому результаті - повернути підлітка до соціально прийнятних форм
поведінки.
Основні види роботи соціального педагога з важковиховуваними
дітьми:
. Діагностика.
. Психокорекція.
. Профілактична робота.
За
результатами емпіричного дослідження можна сказати, що між акцентуаціями
характеру учнів і їх схильністю до важковиховуваності існує певний
взаємозв’язок. Показники яскраво виражених акцентуацій характеру в контрольній
та експериментальній групах достатньо високі і наближається до максимального
значення - 24 бали. А також, варто відзначити, що показники деяких яскраво
виражених акцентуацій характеру, а саме - емотивна, педантична, демонстративна,
збудлива і циклотимна різняться між собою у відсотковому співвідношенні, тобто
у контрольній групі вони значно менші, ніж в експериментальній. Крім того, за
результатами анкетування з питань важковиховуваності в експериментальній групі
15,8% (3 особи) визначили характер і темперамент, як причини їх
важковиховуваності.
Отже,
це свідчить про те, що яскраво виражені акцентуації характеру в
експериментальній групі, які мають негативне забарвлення і характеризуються як
негативні риси характеру, можуть деякою мірою впливати на виникнення у них
проявів та ознак важковиховуваності, що і вдалося довести, виходячи з мети
дослідження.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адамчук Л. Л. Робота з
важковиховуваними дітьми / Л. Л. Адамчук // Шкільному психологу усе для роботи.
2011. №11. С. 5-6.
. Волкова Н. П.
Педагогіка: Навч. посібник. Вид. 2-ге, переробл., доп. / Н. П. Волклва - К.:
Академвидав, 2007 - 616 с.
. Гайдай І. Сутність і
зміст понять «педагогічна занедбаність» та «соціальна занедбаність»:
теоретичний аналіз / І. Гайдай // Рідна школа: щомісячний наук.-педаг. Журнал.
2011. №10. С. 76.
. Гурлєва Т. Причини
виникнення і перспектива попередження підліткової важковиховуваності / Т.
Гурєва // Практична психологія і соціальна робота. 2007. №7. С. 6-7.
. Єфімова С. Типи
прояву особистості: [акцентуації характеру] / С. Єфімова // Відкритий урок.
Розробки, технології, досвід. 2009. №4. -С. 86-87.
. Єфремова Г. Л.
Педагогічні засади взаємодії соціального педагога з важковиховуваними дітьми /
Г. Л. Єфремова // Шкільному психологу усе для роботи. 2012. №5. Соціальний
педагог. Вип. 3 . С. 18-1,2,3.
. Лемак М. В.
Психологу для роботи. Діагностичні методики: збірник / уклад. М. В. Лемак, В.
Ю. Петрище. - Ужгорож: Вид-во О. Гаркуші, 2012. - С. 616.
. Лупаніна С. Чому
«важка» дитина важка: погляди на проблему / С. Лупаніна // Шкільний світ. 2009.
№42/506/. С. 2.
. Максименко С. Д.
Загальна психологія: Навч. посібник / С. Д. Максименко, В. О. Соловієнко - К. :
МАУП, 2010. - 256 с.
. Мусатенко Н.
Важковиховуваність. Психодіагностика та корекція / Н. Мусатенко // Психолог.
2008 . №10. С. 17.
. Охрімчук Р. Як
влаштовані важковиховувані діти: Причини внутрішніх конфліктів / Р. Охрмімчук
// Шкільний світ. 2003. № 38-39 /214-215/. С. 5.
. Партико Т. Б.
Загальна психологія: підруч. для студентів вищ. навч. закладів / Т. Б. партико.
- К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. - 416 с.
. Пересунчак О.
«Важкі» діти і їхня поведінка: Психологічний аналіз / О. Пересунчак //
Психолог. 2006. №9. /201/. С. 8.
. Рачова Н.
Профілактика і подолання девіацій у важких підлітків / Н. Рачова // Психолог .
№43. 2010. С. 6.
. Савчин М. Вікова
психологія: навч. посіб. / М. В. Савчин, П. Василенко. - 2-ге вид., доповн. -
К.: Академвмдав, 2011. - 384 с.
. Хвалибога Н.
Особистість «важких» підлітків / Н. Хвалибога // Позакласний час. 2007. №11 .
С. 45.
. Винославська О. В.
Психологія. Навчальний посібник. - Режим доступу:
http://www.ebk.net.ua/Book/psychology/vinoslavska_psihologiya/part4/4402.
18. Кутішенко В.
П. Вікова та педагогічна психологія. - Режим доступу:
<http://pidruchniki.ws/17650302/psihologiya/pedagogichna_psihologiya>.
. Павелків Р.
В. Загальна психологія. - Режим доступу:
<http://pidruchniki.ws/16400221/psihologiya/risi_harakteru>.
. Сергєєнкова
О. П. Загальна психологія. - Режим доступу:
<http://pidruchniki.ws/19480327/psihologiya/aktsentuatsiyi_harakteru>.
ДОДАТКИ
Додаток А
Основні запитання бесіди з соціальним
педагогом:
. Які категорії дітей, на Вашу
думку, можна віднести до важковиховуваних?
. Які основні причини появи
«важких дітей» Ви можете назвати?
. Чи є у вашій школі велика
кількість важковиховуваних? Якщо так, то в яких класах найбільше?
. Які основні прояви їх
поведінки, тобто важковиховуваності таких дітей?
. Чи діє у школі Рада
профілактики правопорушень? Якщо так, то яким чином вона проводить роботу з
важковиховуваними дітьми і підлітками?
. Які методи чи методики Ви
використовували для виявлення «важких дітей»?
. Які форми роботи Ви найчастіше
застосовуєте з важковиховуваними дітьми?
. Хто допомагає Вам в
організації роботи з «важкими дітьми»?
. Яких результатів Ви досягли
в результаті проведеної роботи з важковиховуваними дітьми і підлітками? Чи
змінилась їх поведінка?
Додаток Б
ХАРАКТЕРОЛОГІЧНИЙ
ОПИТУВАЛЬНИК ЛЕОНГАРДА
Інструкція:
«Вам пропонуються твердження і запитання, що стосуються Вашого характеру. Якщо
Ви згодні з твердженням або відповідаєте на питання «так», то поставте в бланку
під його номером знак "+", якщо ж не згодні або відповідаєте «ні», то
знак "-". Над відповідями довго думати не слід, правильних і
неправильних відповідей тут немає».
. У
Вас частіше буває веселий і безтурботний настрій.
. Ви
чутливі до образ.
. Чи
буває так, що у Вас на очі навертаються сльози в кіно, театрі, в бесіді і т.
п.?
.
Зробивши що-небудь, Ви сумніваєтеся, чи все зроблено правильно, і не
заспокоюєтеся до тих пір, поки не переконаєтеся ще раз в цьому.
. У
дитинстві ви були такими ж сміливими, як інші Ваші однолітки.
. Чи
часто у Вас різко міняється настрій від стану безмежного тріумфування до
відрази до життя, до себе?
. Чи
є ви звичайно центром уваги в суспільстві, в компанії?
. Чи
буває так, що ви безпричинно перебуваєте в такому буркотливому настрої, що з
Вами краще не розмовляти?
. Ви
серйозна людина.
. Чи
здатні ви захоплюватися, захоплюватися чим-небудь?
. Чи
заповзятливі Ви?
. Ви
швидко забуваєте, якщо Вас хтось образить.
. Чи
м'якосерді Ви?
.
Опускаючи лист в ящик, чи перевіряєте Ви, проводячи рукою по щілині ящика, що
лист впав в нього?
. Чи прагнете
ви завжди вважатися в числі кращих працівників?
. Чи
бувало Вам в дитинстві страшно під час грози або при зустрічі з незнайомим
собакою (а може бути, таке відчуття буває і тепер)?
. Ви
прагнете у всьому і всюди дотримуватись порядку.
. Ваш
настрій залежить від зовнішніх обставин.
. Чи
люблять вас ваші знайомі?
. Чи
часто у Вас буває почуття внутрішнього занепокоєння, відчуття можливої
неприємності, біди?
. У
вас часто буває дещо пригнічений настрій.
. Чи
переживали Ви хоч би раз істерику або нервовий зрив?
. Чи
важко вам довго усидіти на місці?
.
Якщо по відношенню до Вас несправедливо поступили, Ви звичайно вважаєте
потрібним енергійно відстоювати свої інтереси.
. Чи
можете Ви зарізати курку або вівцю?
. Вас
дратує, якщо удома завіса або скатертина висять нерівно, і ви відразу ж
прагнете поправити їх.
. Ви
в дитинстві боялися залишатися наодинці удома.
. Чи
часто у вас бувають безпричинні коливання настрою ?
. Ви
прагнете бути висококваліфікованим працівником в своїй професії.
. Чи
швидко Ви починаєте сердитися або впадати в гнів?
. Чи
можете Ви бути абсолютно безтурботним?
. Чи
буває так, що відчуття повного щастя буквально пронизує Вас?
. Як
Ви думаєте, вийшов би з Вас ведучий в гумористичному концерті?
. Ви
звичайно висловлюєте свою думку достатньо відверто, прямо і недвозначно.
. Вам
важко переносити вид крові, він викликає у Вас неприємні відчуття.
. Чи
подобається Вам робота з великою особистою відповідальністю?
. Ви
схильні виступати на захист осіб, по відношенню до яких допущена несправедливість.
.
Було б Вам страшно спускатися в темний підвал?
. Ви
віддаєте перевагу роботі, в якій треба діяти швидко, але вимоги до якості
виконання невисокі.
. Чи
товариські Ви?
. У
школі ви охоче декламували вірші.
. Чи
тікали Ви в дитинстві з дому?
. Чи
здається Вам життя важким?
. Чи
буває так, що після конфлікту, образи Ви були до того засмучені, що йти на
роботу здавалося просто нестерпним?
. Чи
можна сказати, що при невдачі Ви не втрачаєте відчуття гумору?
.
Якби Вас хто-небудь образив, зробили б Ви першим кроки до примирення?
. Ви
дуже любите тварин.
. Ви
іноді повертаєтеся, щоб переконатися, що залишили дім або робоче місце в
порядку, і там нічого непередбаченого не трапилося.
. Вас
іноді переслідує неясна думка, що з Вами або Вашими близькими може трапитися
щось страшне.
. Чи
вважаєте Ви, що Ваш настрій дуже мінливий?
. Чи
важко Вам виступати перед великою кількістю людей?
. Ви
можете ударити кривдника, якщо він Вас образить.
. У
Вас дуже велика потреба в спілкуванні з іншими людьми.
. Ви
відноситеся до тих, хто при яких-небудь розчаруваннях впадає в глибокий відчай.
. Вам
подобається робота, що вимагає енергійної організаторської діяльності.
. У
Вас вистачає наполегливості добиватися поставленої мети, не дивлячись на те, що
на шляху до неї доводиться долати багато перешкод.
.
Трагічний фільм може схвилювати Вас так, що на очах виступають сльози.
. Чи
часто вам буває важко заснути через те, що проблеми прожитого або майбутнього
дня весь час крутяться в голові?
. У
школі Ви підказували або давали списувати товаришам.
. Вам
було б потрібне велике напруження волі, щоб пройти вночі одному через
кладовище.
. Чи
ретельно Ви стежите за тим, щоб удома кожна річ була завжди на своєму місці?
. Чи
буває так, що Ви лягаєте увечері спати у хорошому настрої, а на ранок встаєте в
пригніченому, який триває мало не весь день?
. Чи
легко Ви звикаєте до нових ситуацій?
. Чи
бувають у Вас головні болі?
. Ви
часто смієтеся.
. Ви
можете бути привітними навіть з тими, кого Ви явно не цінуєте і не поважаєте.
. Ви
рухлива людина.
. Ви
дуже переживаєте із-за несправедливості.
. Ви
настільки любите природу, що можете назвати її своїм другом.
.
Йдучи з дому або лягаючи спати, чи перевіряєте Ви, чи закритий газ, чи погашене
світло, чи замкнуті двері?
. Ви
дуже боязливі.
. Чи
змінюється Ваш настрій при прийомі алкоголю?
. У
юності Ви охоче брали участь в художній самодіяльності.
. Ви
розцінюєте життя дещо песимістично, без очікування радості.
. Чи
часто Вас тягне подорожувати?
. Ваш
настрій може змінюватися так різко, що стан радості раптом змінявся похмурістю
і пригніченістю.
. Чи
легко Вас вдається підняти настрій друзів в компанії?
. Чи
довго Ви переживаєте образу?
. Чи
довго Ви переживаєте жаль інших людей?
.
Будучи школярем, Ви нерідко переписували сторінку, якщо випадково ставили на
ній пляму.
. Ви
відноситеся до людей швидше з обережністю і недовір'ям, чим довірливістю.
. Чи
часто Ви бачите страшні сни?
. Чи
буває, що ви остерігаєтеся того, що кинетеся під колеса проходячого потягу або
випадете з вікна, розташованого на високому поверсі?
. У
веселій компанії Ви звичайно веселі.
. Чи
здатні Ви відвернутися від важких проблем, що вимагають Вашого рішення?
. Ви
стаєте менш стриманими і відчуваєте себе вільніше під впливом алкоголю.
. У
бесіді ви скупі на слова.
.
Якби Вам треба було грати на сцені, Ви змогли б увійти до ролі настільки, щоб
забути, що це тільки гра?
Бланк для відповідей
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
15
|
16
|
17
|
18
|
19
|
20
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
23
|
24
|
25
|
26
|
27
|
28
|
29
|
30
|
31
|
32
|
33
|
34
|
35
|
36
|
37
|
38
|
39
|
40
|
41
|
42
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
45
|
46
|
47
|
48
|
49
|
50
|
51
|
52
|
53
|
54
|
55
|
56
|
57
|
58
|
59
|
60
|
61
|
62
|
63
|
64
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
67
|
68
|
69
|
70
|
71
|
72
|
73
|
74
|
75
|
76
|
77
|
78
|
79
|
80
|
81
|
82
|
83
|
84
|
85
|
86
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. Г-1 Гіпертимна *3 (помножити
значення на 3) «+» 1, 11, 23, 33, 45, 55, 67, 77; «−» немає.
. Г-2 Збудлива *2 «+» : 2, 15, 24,
34, 37, 56, 68, 78, 81; «−»: 12, 46, 59.
. Г-3 Емотивна *3 «+» : 3, 13, 35,
47, 57, 69, 79; «−»: 25.
. Г-4 Педантична *2 «+» : 4, 14, 17,
26, 39, 48, 58, 61, 70, 80, 83; «−» : 36.
. Г-5 Тривожна *3 «+» : 16, 27, 38,
49, 60, 71, 82; «−»: 5.
. Г-6 Циклотимна *3 «+» : 6, 18, 28,
40, 50, 62, 72, 84; «−»: немає.
. Г-7 Демонстративна *2 «+» : 7, 19,
22, 29,41,44, 63, 66, 73, 85, 88; «−» : 51.
. Г-8 Неврівноважена *3 «+» : 8, 20,
30, 42, 52, 64, 74, 86; «−»: немає.
. Г-9 Дистимна *3 «+» : 9, 21, 43,
75, 87; «−»: 31, 53, 65.
. Г-10 Екзальтована *6 «+»: 10, 32,
54, 76; «−»: немає.
Додаток В
АНКЕТА
«Важковиховуваність»
Шановний учню!
Запрошуємо тебе взяти участь в анкетуванні з метою виявлення
особливостей важковиховуваних дітей і підлітків. Нижче подано перелік питань,
на які потрібно дати відповідь. Ти маєш можливість обрати із запропонованих
один або декілька варіантів, або висловити власну думку.
Відповідно до результатів дослідження, ми зможемо
удосконалити навчально-виховний процес, а також запобігти формуванню у дітей
негативної поведінки. Анкета анонімна, відповідай щиро та відкрито.
. Що ти розумієш під поняттям «важковиховуваність»?
А) поведінка, яка не відповідає прийнятим нормам;
Б) поведінка, основна мета якої - виразити себе;
В) поведінка, яка має на меті завдати шкоди іншим;
Г) твій варіант
2. Які, на твій погляд, основні характеристики
важковиховуваних дітей?
А) відставання у навчанні;
Б) спілкування, засмічене вульганирними, нецензурними
висловами;
В) прогулювання уроків;
Г) низький матеріальний статус;
Д) конфлікти з вчителями та однокласниками, батьками;
Е) наявність шкідливих звичок;
Є) твій варіант
3. У якому віці є найбільший ризик засвоєння негативних норм
та правил поведінки?
А) дошкільний (3-6 р.);
Б) молодший шкільний (6-11р.);
В) підлітковий(12-14 р.);
Г) будь-який вік;
Д) твій варіант
4. Що, на твій погляд, впливає на виникнення
важковиховуваності?
А) сімейне виховання;
Б) школа;
В) однолітки;
Г) характер і темперамент;
Д) засоби масової інформації;
Е) твій варіант
5. На що, на твою думку, найбільш негативно впливає
важковиховуваність?
А) на розвиток культури поведінки і на можливість
самореалізації в майбутньому;
Б) на процес навчання, тобто успішність;
В) на взаємодію з дорослими та однолітками;
Г) на суспільство в цілому;
Д) твій варіант
6. Чи назвав би ти себе «важковиховуваним учнем»?
А) так;
Б) ні.
(Наступні питання для тих, хто відповів «так»).
. На основі чого ти зробив такий висновок?
А) на основі своєї поведінки;
Б) на основі частих конфліктів з батьками, вчителями;
В) на основі неможливості знайти спільну мову з однолітками;
Г) на основі неуспішності у навчанні;
Д) на основі наявності шкідливих звичок;
Е) твій варіант
8. Яка, на твою думку, причина твоєї важковихвуваності?
А) сімейне виховання;
Б) характер і темперамент;
В) однолітки;
Г) засоби масової комунікації;
Д) школа;
Е) твій варіант
9. Чи заважає важковиховуваність налагодити тобі стосунки:
А) з батьками____________ так/ні;
Б) з вчителями___________ так/ні;
В) з ровесниками_________так/ні.
. Чи хотів би ти в собі щось змінити?
А) так;
Б) ні;
В) не знаю.
. Якщо «так», то що саме?
А) свою поведінку;
Б) позбутися шкідливих звичок;
В) навчитися поважати інших;
Г) покращити успішність у навчанні;
Д) твій варіант
12. Хто міг би тобі в цьому допомогти?
А) батьки;
Б) однокласники;
В) вчителі;
Г) друзі;
Д) психолог;
Е) соціальний педагог;
Є) твій варіант
13. Які перспективи для себе ти бачиш в майбутньому?
А) вступ у бажаний вищий навчальний заклад;
Б) добрі взаємини з батьками, вчителями;
В) розвиток своєї творчості, таланту;
Г) позитивні зміни в поведінці;
Д) добрі стосунки з однокласниками;
Е) твій варіант
Скільки тобі років?________
Стать ______________чол./жін.
В якому класі ти навчаєшся?_______
Дякуємо за співпрацю!!!
Додаток Д
Таблиця 3.1 Результати дослідження рівня акцентуації характеру за опитувальником К.
Леонгарда в експериментальній групі
|
№
|
Стать
|
Гіпертимна
|
Збудлива
|
Емотивна
|
Педантична
|
Тривожна
|
Циклотимна
|
Демонстративна
|
Неврівноважена
|
Дистимна
|
Екзальтована
|
|
1
|
чол.
|
21
|
14
|
21
|
14
|
15
|
18
|
12
|
9
|
12
|
12
|
|
2
|
чол.
|
21
|
12
|
15
|
10
|
9
|
9
|
20
|
12
|
3
|
18
|
|
3
|
чол.
|
18
|
12
|
15
|
6
|
14
|
15
|
14
|
12
|
6
|
12
|
|
4
|
чол.
|
15
|
14
|
18
|
12
|
15
|
9
|
12
|
15
|
12
|
12
|
|
5
|
чол.
|
24
|
14
|
6
|
16
|
15
|
18
|
14
|
15
|
9
|
12
|
|
6
|
чол.
|
21
|
14
|
12
|
20
|
15
|
21
|
14
|
18
|
9
|
12
|
|
7
|
чол.
|
12
|
12
|
12
|
12
|
15
|
24
|
16
|
18
|
15
|
18
|
|
8
|
чол.
|
9
|
16
|
21
|
14
|
18
|
24
|
12
|
21
|
9
|
18
|
|
9
|
чол.
|
21
|
12
|
9
|
14
|
12
|
6
|
18
|
15
|
9
|
12
|
|
10
|
чол.
|
24
|
14
|
12
|
16
|
3
|
12
|
20
|
12
|
9
|
12
|
|
11
|
чол.
|
15
|
14
|
21
|
12
|
9
|
24
|
18
|
12
|
15
|
12
|
|
12
|
жін.
|
15
|
14
|
21
|
14
|
15
|
9
|
20
|
12
|
12
|
12
|
|
13
|
жін.
|
15
|
14
|
15
|
12
|
12
|
15
|
12
|
15
|
15
|
18
|
|
14
|
жін.
|
15
|
16
|
12
|
14
|
9
|
9
|
18
|
9
|
9
|
12
|
|
15
|
жін.
|
6
|
14
|
18
|
10
|
12
|
15
|
12
|
15
|
12
|
18
|
|
16
|
жін.
|
21
|
14
|
21
|
14
|
6
|
12
|
16
|
12
|
15
|
18
|
|
17
|
жін.
|
24
|
14
|
18
|
18
|
18
|
21
|
16
|
15
|
6
|
12
|
|
18
|
жін.
|
21
|
18
|
15
|
8
|
9
|
12
|
20
|
12
|
9
|
12
|
|
19
|
жін.
|
18
|
18
|
18
|
14
|
3
|
15
|
18
|
9
|
6
|
12
|
Таблиця 3.2 Кількісний розподіл вибірки дослідження рівня акцентуації характеру за
опитувальником К. Леонгарда в експериментальній групі
|
Параметр
|
Гіпертимна
|
Збудлива
|
Емотивна
|
Педантична
|
Тривожна
|
|
Кількість
|
%
|
%
|
Кількість
|
%
|
Кількість
|
%
|
Кількість
|
%
|
|
Всього
|
16
|
84,2
|
15
|
78,9
|
13
|
68,4
|
11
|
57,9
|
9
|
47,4
|
|
Юнаки
|
9
|
81,8
|
7
|
63,6
|
6
|
54,5
|
6
|
54,5
|
7
|
63,6
|
|
Дівчата
|
7
|
87,5
|
8
|
100
|
7
|
87,5
|
5
|
62,5
|
2
|
25,0
|
|
Параметр
|
Циклотимна
|
Демонстративна
|
Неврівноважена
|
Дистимна
|
Екзальтована
|
|
Кількість
|
%
|
Кількість
|
%
|
Кількість
|
%
|
Кількість
|
%
|
Кількість
|
%
|
|
Всього
|
11
|
57,9
|
14
|
73,7
|
9
|
47,4
|
4
|
21,1
|
6
|
31,6
|
|
Юнаки
|
7
|
63,6
|
8
|
72,7
|
6
|
54,5
|
2
|
18,2
|
3
|
27,7
|
|
Дівчата
|
4
|
50,0
|
6
|
75,0
|
3
|
37,5
|
2
|
25,0
|
3
|
37,5
|
Таблиця 3.3 Результати дослідження рівня акцентуації характеру за опитувальником К.
Леонгарда в контрольній групі
|
№ п/п.
|
Стать
|
Гіпертимна
|
Збудлива
|
Емотивна
|
Педантична
|
Тривожна
|
Циклотимна
|
Демонстративна
|
Неврівноважена
|
Дистимна
|
Екзальтована
|
|
1
|
чол.
|
21
|
14
|
6
|
16
|
12
|
9
|
18
|
9
|
15
|
6
|
|
2
|
чол.
|
15
|
10
|
12
|
12
|
3
|
12
|
6
|
6
|
15
|
18
|
|
3
|
чол.
|
18
|
12
|
15
|
8
|
3
|
24
|
12
|
9
|
18
|
12
|
|
4
|
чол.
|
18
|
10
|
9
|
18
|
6
|
21
|
14
|
9
|
21
|
12
|
|
5
|
чол.
|
12
|
4
|
9
|
6
|
9
|
15
|
20
|
9
|
6
|
12
|
|
6
|
чол.
|
15
|
10
|
6
|
8
|
3
|
9
|
10
|
6
|
9
|
6
|
|
7
|
чол.
|
15
|
12
|
21
|
12
|
6
|
15
|
12
|
18
|
18
|
9
|
|
8
|
чол.
|
21
|
16
|
15
|
12
|
12
|
18
|
12
|
15
|
9
|
24
|
|
9
|
чол.
|
18
|
16
|
6
|
14
|
3
|
9
|
12
|
6
|
15
|
12
|
|
10
|
жін.
|
24
|
10
|
21
|
8
|
6
|
9
|
16
|
6
|
9
|
18
|
|
11
|
жін.
|
15
|
8
|
18
|
16
|
3
|
12
|
14
|
15
|
9
|
18
|
|
12
|
жін.
|
18
|
12
|
12
|
14
|
12
|
6
|
12
|
3
|
12
|
12
|
|
13
|
жін.
|
12
|
8
|
12
|
8
|
6
|
9
|
14
|
6
|
12
|
18
|
|
14
|
жін.
|
24
|
10
|
18
|
22
|
15
|
9
|
16
|
3
|
3
|
18
|
|
15
|
жін.
|
24
|
10
|
18
|
14
|
9
|
15
|
18
|
12
|
9
|
12
|
|
16
|
жін.
|
24
|
10
|
21
|
14
|
3
|
21
|
18
|
12
|
6
|
12
|
|
17
|
жін.
|
24
|
10
|
24
|
16
|
9
|
18
|
16
|
12
|
12
|
12
|
|
18
|
жін.
|
21
|
12
|
15
|
8
|
9
|
9
|
16
|
6
|
9
|
12
|
|
19
|
жін.
|
12
|
10
|
15
|
14
|
9
|
14
|
12
|
9
|
9
|
14
|
|
Таблиця 3.4 Кількісний розподіл вибірки дослідження рівня акцентуації характеру за
опитувальником К. Леонгарда в контрольній групі
|
Параметр
|
Гіпертимна
|
Збудлива
|
Емотивна
|
Педантична
|
Тривожна
|
|
Кількість
|
%
|
Кількість
|
%
|
Кількість
|
%
|
Кількість
|
%
|
Кількість
|
%
|
|
Всього
|
16
|
84,2
|
15,8
|
11
|
57,9
|
10
|
52,6
|
1
|
5,3
|
|
Юнаки
|
8
|
88,9
|
3
|
33,4
|
3
|
33,4
|
3
|
33,4
|
0
|
0
|
|
Дівчата
|
8
|
80,0
|
0
|
0
|
8
|
80,0
|
7
|
70,0
|
1
|
10,0
|
|
Параметр
|
Циклотимна
|
Демонстративна
|
Неврівноважена
|
Дистимна
|
Екзальтована
|
|
Кількість
|
%
|
Кількість
|
%
|
Кількість
|
%
|
Кількість
|
%
|
Кількість
|
%
|
|
Всього
|
9
|
47,4
|
10
|
52,6
|
3
|
15,8
|
6
|
31,6
|
7
|
36,8
|
|
Юнаки
|
5
|
55,6
|
3
|
33,4
|
2
|
22,3
|
6
|
66,6
|
2
|
22,3
|
|
Дівчата
|
4
|
40,0
|
8
|
80,0
|
1
|
10,
|
0
|
0
|
5
|
50,0
|
Похожие работы на - Акцентуації характеру як причина важковиховуваності
|