Організація внутрішнього контролю та аудиту на підприємстві (на прикладі Хлібокомбінату Березнівського районного споживчого товариства)

Організація внутрішнього контролю та аудиту на підприємстві (на прикладі Хлібокомбінату Березнівського районного споживчого товариства)

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра обліку і аудиту

Курсова робота

з дисципліни «Аудит»

Організація внутрішнього контролю та аудиту на підприємстві (на прикладі Хлібокомбінату Березнівського районного споживчого товариства)

Виконала: студентка ФЕіП, ОА-43

Огородник Інна Федорівна

Перевірив:

Кушнір Сергій Олександрович

Рівне 2012

ПЛАН

ВСТУП

. ЗАВДАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА НЕРОЗПОДІЛЕНОГО ПРИБУТКУ (НЕПОКРИТОГО ЗБИТКУ)

. ВИВЧЕННЯ ТА ОЦІНКА СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ХЛІБОКОМБІНАТУ БЕРЕЗНІВСЬКОГО РАЙСТ

.1 Характеристика системи внутрішнього контролю Хлібокомбінату Березнівського РайСТ

.2 Стан внутрішнього контролю за формуванням та обліком запасів

. МЕТОДИКА АУДИТУ

.1 Методика аудиту поточних зобов’язань за розрахунками зі страхування

.2 Програма аудиту основних засобів

. АУДИТОРСЬКІ ПРОЦЕДУРИ ВІДНОСНО ДОСТОВІРНОСТІ ПОКАЗНИКІВ ЗВІТНОСТІ

.1 Перевірка показників фінансової звітності

.2 Перевірка показників даних аналітичного і синтетичного обліку

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

В умовах формування ринкових відносин та різноманітності форм власності виникла необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що викликало потребу створення госпрозрахункових органів фінансового контролю, тобто аудиту.

Аудит передбачає перевірку даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, П(С)БО, або іншим правилам. Іншими словами здійснення аудиторської перевірки знижує ризик виявлення помилок у господарській діяльності підприємства контролюючими органами.

Актуальністю даної курсової роботи є те що, на сьогодні, у зв'язку з тим, що Україна перейшла до ринкових відносин, аудит набув розвитку, і аудиторські процедури широко використовуються. Проте для здійснення дійсно ефективного аудиту потрібні досконалі організація і методика, що передбачають правильне визначення джерел інформації, оскільки точність інформації збільшить ефективність аудиту. Крім того, вивчення та оцінка внутрішнього контролю допоможе зрозуміти особливості даного підприємства та його обліку, виявити перші недоліки господарської діяльності. Також аудитором розробляється певна програма, що передбачає усі завдання та процедури аудиту. Досконала ж організація і методика пришвидшать термін здійснення аудиту та його ефективність, саме тому питання курсової роботи на прикладі Хлібокомбінату Березнівського районного споживчого товариства є досить актуальними.

Досить важливим є також створення на підприємстві системи внутрішнього контролю, яка дозволить своєчасно попередити, виявити та виправити відхилення в обліку та звітності. У роботі буде розкрито внутрішній контроль Хлібокомбінату Березнівського районного споживчого товариства

Не менш важливим і актуальним процесом аудиторської діяльності є організація і методика аудиту. Для цього аудитор повинен після укладення договору правильно сформулювати основні завдання аудиту, а потім розробити процедуру і методику аудиту. Саме від такого плану діяльності може залежати ефективність результату проведення перевірки, його правильність і відповідність тій чи іншій ситуації.

Також досить важливим етапом аудиту є перевірка показників фінансової звітності та даних аналітичного і синтетичного обліку, у результаті якого і можна зробити остаточні висновки щодо діяльності підприємства.

В процесі дослідження використовувались публікації вітчизняних авторів, зокрема О. Кірієва, Н. Шульги, А. Мороза, Л. Примостки, О. Політаєва, С. Козьменка, Д. Гладких, В. Коваленко, О. Васюренка, О. Лаврушина, С. Петрова та ін., а також рекомендації науково-дослідних установ, електронні та веб-публікації.

Мета курсової роботи - закріпити теоретичні знання з дисципліни «Аудит», вміння їх застосовувати для вирішення питань організації, методики і техніки здійснення аудиту на прикладі Хлібокомбінату Березнівського РайСТ.

Під час виконання курсової роботи з аудиту слід вирішити такі завдання:

закріпити і розширити набуті теоретичні знання з дисципліни «Аудит»;

розвинути навички самостійної роботи при формуванні і вирішенні завдань, поставлених у курсовій роботі;

ознайомитись з організацією, методикою і технікою здійснення внутрішнього контролю на прикладі Хлібокомбінату;

описати методику здійснення аудиторської перевірки поточних зобов’язань за розрахунками зі страхування;

документувати процес здійснення аудиту та його результатів.

Курсова робота складається із чотирьох розділів. У першому розділі визначені конкретні завдання аудиту з перевірки певних операцій виходячи із загальних тверджень фінансової звітності, а також інформаційна база аудиту певних операцій передбачає нормативні документи та облікові (первинні документи, регістри аналітичного, синтетичного обліку, інші документів, які необхідні для аудиторської перевірки операцій). Система внутрішнього контролю Хлібокомбінату вивчається у другому розділі, і передбачає оцінку складових частин внутрішнього контролю: середовище контролю, система бухгалтерського обліку, процедури контролю. Крім того, наводиться характеристика системи контролю при здійсненні та обліку запасів Хлібокомбінату. У третьому розділі курсової роботи представляється методика проведення аудиторської перевірки поточних зобов'язань за розрахунками зі страхування, а також розроблена програма аудиторської перевірки витрат на основні засоби. У четвертому розділі наводяться результати практичного виконання процедур аудиту. Тобто виконуються перевірки: формальна, за змістом, арифметична та зустрічна перевірка. Зіставляються дані облікових регістрів з даними первинної документації. Результати перевірок оформлені у вигляді робочих документів аудитора. Висловлюються певні висновки.

Хлібокомбінат Березнівського районного споживчого товариства знаходиться в м. Березне вул. Зірненська, 12, належить Березнівському районному споживчому товариству, яке є його власником. Підприємство є самостійним суб’єктом підприємництва, що має права юридичної особи.

Хлібокомбінат вважається створеним, набуває права юридичної особи, здійснює господарську та іншу діяльність з дня державної реєстрації, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в установах банку, печатку, штамп і фірмовий бланк зі своїм найменуванням та інші реквізити.

Виробнича діяльність Хлібокомбінату Березнівського РСТ ґрунтується на випуску хліба, хлібобулочних виробів з подальшим їх продажем населенню.

1. ЗАВДАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА НЕРОЗПОДІЛЕНОГО ПРИБУТКУ (НЕПОКРИТОГО ЗБИТКУ)

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку.

Нерозподілений прибуток є складовою частиною власного капіталу, тобто це прибуток, який залишається у розпорядженні підприємства після виплати доходів власникам та формування резервного капіталу.

Мета аудиту - встановити дотримання чинного законодавства щодо нерозподіленого прибутку.

Основні завдання аудиту нерозподіленого прибутку:

• визначення нерозподіленого прибутку (непокритого збитку);

• використання прибутку в поточному році;

• відображення операцій у бухгалтерському обліку.

Для обліку нерозподілених прибутків (непокритих збитків) поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку використовують рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

За кредитом рахунку відображується збільшення прибутку від усіх видів діяльності, а за дебетом - збитки та використання прибутку.

Чистий прибуток визначається в кінці звітного року і відображається по дебету рахунку 79 «Фінансові результати» і по кредиту рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Збиток по звітному балансу відображається по дебету рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» і по кредиту рахунку 79 «Фінансові результати» (останній в будь-якому випадку закривається). Кредитове сальдо по рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» характеризує нерозподілений прибуток, а дебетове сальдо - непокритий збиток.

Аналітичний облік по рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» ведеться тільки по оборотах звітного року. На рахунку доцільно виділити наступні аналітичні позиції:

·   чистий прибуток звітного періоду;

·   поточні витрати, втрати, які списані як використання прибутку в звітному періоді;

·   відрахування до резервного фонду;

·   дивіденди, які нараховані за минулі звітні періоди;

·   дивіденди, які нараховані за звітний період (авансом).

По всіх аналітичних позиціях аналітичний облік ведуть наростаючим підсумком з початку звітного періоду.

Розглянемо конкретні завдання аудиту нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) (табл.1.1).

Таблиця 1.1 Конкретні завдання аудиту нерозподіленого прибутку (непокритого збитку)

При здійсненні аудиторських процедур використовується певна інформація, що надається підприємством: форми фінансової звітності, первинні документи, регістри аналітичного і синтетичного обліку та інша інформація. Крім того, аудитор використовує і нормативні документи, що регулюють певні бухгалтерські операції. При здійснені аудиту певного класу операцій, аудитор відбирає і аналізує інформацію, що стосується даного класу. Наведемо джерела інформації для аудиту нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 Джерела інформації для аудиту нерозподіленого прибутку (непокритого збитку)

Для того, щоб отримати загальну інформацію про нерозподілений прибуток (непокритий збиток) необхідно скласти форму робочого документа аудитора, у якій виділити основні питання. Перелік інформації, що належить до отримання при перевірці нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) наведемо у табл.1.3.

Таблиця 1.3

Клієнт                                    Хлібокомбінат Аудиторська фірма В

Період перевірки 01.01.11-31.12.11      Аудитор Огородник І.Ф.

Номер К01

Перелік інформації, що належить до отримання при перевірці нерозподіленого прибутку (непокритого збитку)

2. ВИВЧЕННЯ ТА ОЦІНКА СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ХЛІБОКОМБІНАТУ БЕРЕЗНІВСЬКОГО РАЙСТ

.1 Характеристика системи внутрішнього контролю Хлібокомбінату Березнівського РайСТ

З метою успішного функціонування підприємства, підвищення рівня рентабельності, збереження та збагачення його активів необхідний налагоджений механізм управління, найважливішим елементом якого є повсякденний внутрішній контроль.

Система контролю має бути економічно вигідною, тобто затрати на її функціонування мають бути меншими за витрати підприємства через її відсутність. Якщо система внутрішньогосподарського контролю буде функціонувати ефективно, це дасть змогу скоротити витрати на проведення внутрішнього аудиту.

Система внутрішнього контролю визначає всі внутрішні правила та процедури контролю, запровадження керівництвом підприємства для досягнення поставленої мети - забезпечення (в межах можливого) стабільного і ефективного функціонування підприємства, дотримання внутрішньогосподарської політики, збереження та раціональне використання активів підприємства, запобігання та викриття фальсифікацій, помилок, точність і повнота бухгалтерських записів, своєчасна підготовка надійної фінансової інформації.

Ефективна система внутрішнього контролю суттєво знижує аудиторський ризик і зменшує обсяг незалежної аудиторської перевірки. Оцінка внутрішнього контролю - одне з першочергових завдань аудитора.

Аудитор повинен сформувати попередню думку про стан внутрішнього контролю, ступінь дотримання інструкцій, розпоряджень менеджера підприємства та облікової політики.

На підприємстві має бути створена така система внутрішнього контролю, яка була б достатньою для того, щоб:

- фінансова звітність давала правильне і об’єктивне уявлення;

адміністрація підприємства мала у своєму розпорядженні надійну інформацію для ефективного керівництва діяльності;

фінансова інформація передавалась найбільш ефективним шляхом з метою її ефективного використання уповноваженими особами;

програми, які контролюють функціонування облікової системи (первинні документи, їх обробку і рознесення за рахунками), не могли бути сфальсифіковані;

матеріальні активи не були розкрадені, незаконно привласненні, неефективно використані чи випадково знищені;

забезпечити схоронність активів, нематеріальних активів, важливих документів і реєстрів бухгалтерського обліку;

політика управління в галузі планування, довгострокового прогнозування тощо була узгоджена;

усі відхилення від планів своєчасно виявлялись, аналізувались, а винні особи несли відповідальність.

Система внутрішнього контролю Хлібокомбінату складається з таких елементів, як середовище контролю, системи бухгалтерського обліку та процедури контролю (див.рис.2.1).

Рис 2.1. Структура системи внутрішнього контролю Хлібокомбінату

Розглянемо детальніше кожний з елементів системи внутрішнього контролю:

.Середовище контролю - це процедури, дії і заходи, які відображають загальне ставлення адміністрації, директорів і власників підприємства до організації ефективної системи внутрішнього контролю.

Управлінська ланка може створювати сприятливі умови для підтримки ефективної бухгалтерської системи і процедур контролю. Щоб зрозуміти і оцінити середовище контролю необхідно розглянути його найважливіші складові елементи. Середовище контролю виникає під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів.

До зовнішніх факторів відносяться:

.        Загальний стан економіки країни та нестабільність законодавства.

Доцільно відмітити, що ці фактори не позитивно впливають на господарську діяльність підприємства. Кризовий стан в України є немало важливим фактором, який негативно впливає на господарську діяльність Хлібокомбінату, що проявляється в збільшенні ціни на сировину, а й від так зростання ціни на продукцію Хлібокомбінату.

2.Нестабільність законодавства.

Є несприятливим фактором у діяльності Хлібокомбінату, бо постійні зміни законів, нормативних актів та ряду інших документів досить важко від слідкувати. Тому, всі ці зміни є проблематичними у роботі бухгалтера й постійно ускладнюють його роботу.

3.Підпорядкованість підприємства.

Хлібокомбінат підпорядковується Березнівському районному споживчому товариству, яке є його власником. Підприємство є самостійним суб’єктом підприємництва, що має права юридичної особи.

4.Державне регулювання обліку.

Здійснюється шляхом визначення методів та принципів бухгалтерського обліку у Законах України, Постановах КМУ, Верховної Ради та інші.

До внутрішніх факторів належать:

1.      Філософія і стиль управління.

Передбачає загальне ставлення, обізнаність і дії директорів та управляючого персоналу щодо системи внутрішнього контролю.

2.      Організаційна структура підприємства.

Організаційна структура Хлібокомбінату (рис. 2.2) спрямована насамперед на встановлення чітких взаємозв'язків між окремими підрозділами організації, розподілу між ними прав і відповідальності. У ній реалізуються різні вимоги до удосконалювання систем управління, що знаходять вираження в тих чи інших принципах управління.

Рис. 2.2. Організаційна структура Хлібокомбінату Березнівського РайСТ

На чолі Хлібокомбінату стоїть голова правління - директор. Він вирішує самостійно всі питання діяльності підприємства, без особливого на те доручення діє від імені підприємства. Видає накази й розпорядження, обов'язкові до виконання всіма працівниками підприємства. Голова правління несе в межах своїх повноважень повну відповідальність за діяльність підприємства, забезпечення схоронності товарно-матеріальних цінностей, коштів і іншого майна підприємства. Видає доручення, відкриває в банках рахунки, користується правом розпорядження засобами.

У підпорядкуванні голови знаходяться начальник відділу кадрів, секретар-референт, начальники відділів постачання та збуту, начальник технічної лабораторії, головний інженер, головний економіст та головний бухгалтер.

В підпорядкуванні директора стоять відділи постачання та збуту. Вони складаються з агентів з постачання та збуту послуг.

Права даних осіб досить обмежені - в обсязі посадової інструкції треба внести пропозиції, направлені на поліпшення роботи.

Далі в підпорядкуванні директора стоїть головний інженер. До його обов'язків входить: систематичний контроль виконання трудового розпорядку; забезпечення належного утримання службових та виробничих приміщень; вчасно доводити до працівників накази та розпорядження, вказівки директора; повідомляти керівника підприємства та інженера з охорони праці про кожний нещасний випадок; забезпечувати робочі місця плакатами, попередженнями, знаками безпеки.

Також підлеглим у директора знаходиться й економіст. Він здійснює організацію й удосконалювання економічної діяльності підприємства, спрямованої на підвищення продуктивності праці, ефективності й рентабельності виробництва, якості продукції, що випускається, зниження її собівартості, забезпечення правильних співвідношень темпів росту продуктивності праці і заробітної плати, досягнення найбільших результатів при найменших витратах матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Головний бухгалтер - здійснює організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства й контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Організує облік грошових засобів, що надходять, товарно-матеріальних цінностей і основних засобів, облік витрат виробництва й звертання, виконання робіт, а також фінансових, розрахункових і кредитних операцій.

У підпорядкуванні в головного бухгалтера знаходяться бухгалтера. Вони виконують роботу з різними ділянками бухгалтерського обліку (облік основних засобів, витрат на виробництво послуг і ремонтів обладнання, розрахунки з постачальниками й замовниками). Здійснюють прийом і контроль первинної документації по відповідним ділянкам обліку і підготовляють їх до рахункової обробки. Відбивають в бухгалтерському обліку операції, зв'язані з рухом коштів.

У підпорядкуванні голови знаходиться начальник відділу кадрів. Він виконує роботу із забезпечення підприємства кадрами, робітниками та службовцями необхідних професій, спеціальностей і кваліфікації відповідно до рівня й профілю, отриманої ними підготовки і ділових якостей. Приймає людей із питань наймання, звільнення, перекладу, контролює розміщення й правильність використання працівників у підрозділах підприємства. Забезпечує прийом, розміщення молодих фахівців і молодих робітників відповідно до отриманої в навчальному закладі професії й спеціальності.

Найбільшу чисельність в структурі персоналу займають основні робітники. На Хлібокомбінаті спостерігається зменшення кількості персоналу, яке не є пропорційним, оскільки в досліджуваному періоді спостерігалося зростання обсягів виробництва. Це свідчить про те, що на підприємстві відсутня система планування кадрів.

До структурних підрозділів входять: хлібобулочний, борошномельний цехи, ремонтна майстерня, склад готової продукції і сировини, автотранспортний склад.

Таким чином, організаційна структура управління Хлібокомбінатом має здійснюватися з урахуванням того, що вона забезпечать кращі умови для досягнення організацією своїх цілей, підвищить ефективність управління нею.

Такий розподіл оформлюється положенням про структурні підрозділи і посадовими інструкціями.

Отже, кожний з осіб на Хлібокомбінаті, які займають вищу посаду, тою чи іншою мірою, відповідно до своїх обов’язків і завдань, виконують внутрішній контроль, тобто контролюють виконання обов’язків інших осіб, правильність і належне здійснення процесу виробництва, надання послуг, і за це несуть певною мірою відповідальність.

.Система бухгалтерського обліку. Бухгалтерія Хлібокомбінату в своїй діяльності керується Законом «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», Наказом про облікову політику підприємства (дод. 2), Положенням про бухгалтерію (дод. 3), Статутом підприємства (дод. 4).

Бухгалтерія підприємства Хлібокомбінату має централізовану організаційну структуру (рис. 2.3), тобто бухгалтерія підприємства складається з декількох відділів, кожний з яких відповідає за окрему сферу обліку.

Рис. 2.3. Організаційна структура бухгалтерії Хлібокомбінату

Групою обліку основних засобів ведеться облік основних засобів та нематеріальних активів Хлібокомбінату. До обов'язків обліковців цієї групи входить: синтетичний та аналітичний облік власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів основних засобів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів; облік нематеріальних активів; нарахування та облік зносу (амортизації) основних засобів та нематеріальних активів; контроль за станом незавершеного будівництва; аналіз ефективності використання основних фондів підприємства.

Групою обліку виробничих запасів ведеться синтетичний та аналітичний облік запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів, інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу. Крім того, до обов'язків цієї облікової групи входить синтетичний та аналітичний облік готової запасів готової продукції на складі та контроль за витрачанням матеріалів.

Група обліку розрахункових і касових операцій призначена для ведення обліку заробітної плати та її розподілення, безпосереднє здійснення обліку розрахунків з покупцями і постачальниками та обліку касових операцій підприємства. Крім того, цією обліковою групою здійснюється аналітичний та синтетичний облік дебіторської й кредиторської заборгованості та розраховується резерв сумнівних боргів.

Група обліку матеріальних витрат і калькуляції собівартості здійснює обробку та групування інформації щодо витрат підприємства відповідно до економічних елементів та калькуляційних статей та здійснює калькуляцію собівартості продукції. Цим обліковим підрозділом також здійснюється структурний аналіз собівартості продукції та контролюються відхилення від запланованих нормативів.

Група зведеного обліку здійснює зведення усієї облікової інформації щодо діяльності підприємства, визначає фінансових результатів та складає статистичну та фінансову звітність. Ця група також здійснює загальний аналіз ефективності господарської діяльності підприємства та контролює виконання виробничих планів та нормативів.

Бухгалтерія очолюється головним бухгалтером, який відповідає за стан та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Облікова політика являє собою сукупність способів ведення бухгалтерського обліку, обраних організацією для використання. Методи обліку різних активів і зобов'язань встановлені положеннями по бухгалтерського обліку, та організація повинна самостійно вирішити, які з них вона буде застосовувати. Якщо для будь-яких конкретних ситуацій способи ведення бухгалтерського обліку не встановлені, організація може розробити їх самостійно.

Облікова політика складається головним бухгалтером і затверджується керівником Хлібокомбінату.

Процедури контролю. Здійснення контролю передбачає використання спеціальних процедур, до яких належать:

санкціонування господарських операцій;

розподіл прав, обов’язків відповідальності;

документування господарських операцій;

обмеження доступу до активів;

інвентаризація;

робочий план рахунків.

Санкціонування. Санкція (дозвіл) на здійснення господарської операції є обов’язковим реквізитом первинних документів, дозвіл надає директор Хлібокомбінату. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, то безпосередньо після її закінчення. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Головний бухгалтер на Хлібокомбінаті наділений правом другого підпису.

Розподіл прав та обов’язків. Під час розподілу прав, обов'язків і відповідальності слід враховувати такі правила:

розподіл відповідальності між різними особами чи підрозділами за виконання господарської операції, її запис (документування) і зберігання активів, що надійшли від операції;

розподіл відповідальності за виконання різних етапів здійснення господарської операції;

розподіл відповідальності під час ведення облікових реєстрів та складання звітності.

Документування господарських операцій. Кожна операція, яка здійснюється на підприємстві обов’язково реєструється, вноситься в первинні документи, регістри, і кожен вид операції має вноситися у відповідний документ, це невід’ємна частина ведення бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення операції або безпосередньо після її закінчення.

Записи на первинних документах на підприємстві здійснюються тільки чорнилом темного кольору, пастою кулькової ручки, які забезпечують зберігання документів і запобігають внесенню несанкціонованих виправлень. Всі господарські операції, які проводяться на підприємстві протягом кожного місяця записані у Головній книзі Хлібокомбінату.

Первинні документи підлягають обов’язковій перевірці працівниками бухгалтерії за формою та змістом, а саме наявність у документах обов’язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув’язка окремих показників.

Інвентаризація - це метод бухгалтерського обліку, який служить для забезпечення відповідності облікових даних господарських засобів та їх фактичної наявності. Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності Хлібокомбінат зобов’язаний до складання річного звіту проводити інвентаризацію активів і зобов’язань. Під час інвентаризації перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан та оцінка. Після підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку за його інформацією складається фінансова звітність.

Також на Хлібокомбінаті встановлено терміни проведення інвентаризації:

·   для коштів у касі - щомісячно;

·   для незавершеного будівництва - щомісячно;

·   для готової продукції, сировини, матеріалів - щоквартально;

·   товари і тара в роздрібній торгівлі - щоквартально;

·   для бланків суворої звітності - щоквартально;

·   для об’єктів основних засобів, нематеріальних активів - щорічно (4квартал);

·   для розрахунків з постачальниками, покупцями, іншими дебіторами і кредиторами - не рідше одного разу в рік;

·   для забезпечень - щорічно (4 квартал).

Крім того, проводиться інвентаризація в обов’язкових випадках, передбачених п.3 Інструкції про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994р. №69.

Обмеження доступу до активів. Воно реалізується двома шляхами:

укладенням договорів про матеріальну відповідальність;

затвердженням переліку осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарських операцій, пов'язаних відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинна бути обмеженою.

Робочий план рахунків (дод. 5). Згідно наказу №1 «Про організацію бухгалтерського обліку і облікову політику підприємства» було затверджено робочий план рахунків із веденими додатковими рахунками другого, третього, четвертого порядку. Дозволено головному бухгалтеру за потреби вводити нові субрахунки. Для узагальнення інформації про витрати використовувати тільки рахунки класу 9 «Витрати діяльності» без застосування рахунків класу 8 «Витрати за елементами».

Рахунки бухгалтерського обліку призначені для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність та рух активів, капіталу, зобов’язань.

Проведення аудиту завжди супроводжується відповідним ризиком. Аудиторський ризик включає: властивий ризик; ризик контролю; ризик виявлення.

Відповідальність за належну організацію системи внутрішнього контролю та її функціонування в процесі операційної діяльності підприємства покладається на його керівника.

Властивий ризик - представляє собою всі можливі ризики, пов’язані з функціонуванням підприємства, тобто всі помилки, неточності, які можуть бути допущені в результаті діяльності підприємства.

Оцінку власного ризику та ризику невідповідності внутрішнього контролю можна провести з використанням анкети (табл. 2.1.).

Провівши оцінку внутрішньої системи контролю Хлібокомбінату ми дійшли висновку, що процедури контролю на Хлібокомбінаті проводяться досить ретельно та зважено.

Таблиця 2.1 Листок оцінки властивого ризику та ризику невідповідності внутрішнього контролю підприємства

Внутрішній контроль - це процес, який забезпечує відповідність функціонування конкретного об’єкта прийнятим управлінським рішенням і спрямований на успішне досягнення поставленої мети.

Відповідальність за розробку і практичне ведення системи внутрішнього контролю покладається на керівництво підприємства. Від нього залежить, щоб система внутрішнього контролю відповідала розмірам і специфіці діяльності економічного суб'єкта, функціонувала регулярно та ефективно.

2.2 Стан внутрішнього контролю за формуванням та обліком запасів

Розглянемо стан системи внутрішнього контролю запасів Хлібокомбінату Березнівського РайСТ

Придбання товарних запасів у постачальників, безоплатне отримання або обмін ТМЦ оформляється за наявності господарської угоди між Хлібокомбінатом та постачальником.

Документальне оформлення запасів залежить від джерел придбання ׃

 від постачальника;

від підзвітних осіб підприємства;

власного виробництва.

При надходженні ТМЦ від постачальника оформляється:

Довіреність - складається підприємством покупцем;

Рахунок (рахунок-фактура) - оформляється постачальником;

Накладна - складається постачальником;

Товарно-транспортна накладна - складається постачальником при умові постачання товарів автотранспортом;

Платіжне доручення (платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек) - оформляється на основі рахунка підприємством покупцем;

Податкова накладна - складається постачальником для розрахунку суми ПДВ, що є податковим зобов’язанням постачальника.

На Хлібокомбінаті оформляється довіреність згідно з Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99.

Довіреність видається тільки особам, які працюють на даному Хлібокомбінаті, під розписку і реєструються в журналі реєстрації довіреностей.

Продавець запасів, який зареєстрований як платник ПДВ надає податкову накладну, яка дає право на одержання податкового кредиту. Отримані і видані податкові накладні реєструються в книзі обліку придбання запасів і в книзі обліку продажу запасів. В кінці звітного періоду на основі даних книг проводиться розрахунок сум, які потім будуть занесені у відповідні рядки «податкове зобов’язання» та «податковий кредит» податкової декларації по податку на додану вартість.

На Хлібокомбінаті оформлюється товарно-транспортна накладна, яка супроводжується випискою накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей. Даний документ використовується при отриманні товарів від постачальника його автотранспортом, або транспортом сторонньої організації.

Товарно-матеріальні цінності, що надійшли на підприємство оприбутковуються. Для цього почергово матеріально-відповідальною особою Мельничук О.О. проводиться перевірка партії товарно-матеріальні цінності за кількістю, якістю, асортиментом відповідно до супроводжуючих документів.

Для оприбуткування товарно-матеріальних цінностей використовуються:

) Прибутковий ордер;

) Журнал обліку вантажів, що надійшли;

) Накладна постачальника.

При купівлях запасів за готівку підзвітна особа зобов’язана надати документи, що підтверджують факт їх придбання і здати їх на склад. Запаси оприбутковуються з дотриманням чинного законодавства. Оформляється звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт у одному примірнику, до якого прикладаються чеки, квитанції тощо. Звіт підписуються підзвітною особою, перевіряється і підписується бухгалтером, головним бухгалтером і затверджується керівником підприємства. Невикористані підзвітні суми повертаються у касу організації за прибутковим касовим ордером із записом: «повернення підзвітних сум».

Матеріальні цінності придбані матеріально-відповідальною особою, здаються на склад шляхом оформлення прибуткового ордеру. На документах постачальника комірник ставить відмітку про дату, № прибуткового ордеру і підпис. Недостача, втрати товарів, допущені підзвітною особою, оформляється поданням пояснювальної записки підзвітної особи, формуванням акта та відшкодуванням суми нестачі винуватцем.

При відпуску запасів зі складу застосовується накладна-вимога на відпуск запасів. Ця форма застосовується для обліку руху запасів усередині підприємства, при відпуску товарних запасів до підрозділів Хлібокомбінату стороннім організаціям. Накладна вимога виписується в двох примірниках і підписується головним бухгалтером або особою, на те уповноваженою Для обліку руху запасів за кожним сортом, видом та розміром ведеться картка складського обліку матеріалів.

На основі отриманих первинних документів бухгалтером здійснюється відповідне бухгалтерське проведення.

Основним документом, що дозволяє проконтролювати збереження та рух запасів на підприємстві є товарний звіт. Товарні звіти складаються матеріально-відповідальними особами щоденно або один раз на три, п’ять, сім або десять днів.

Для виявлення фактичних залишків запасів, на підприємстві проводиться інвентаризація для підтвердження даних річної фінансової звітності.

За підсумками інвентаризації складається інвентаризаційний опис матеріальних цінностей. Він складається при підрахунку фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться у, матеріально-відповідальних осіб, по кожному окремому складу, цеху, об’єкту. В опису вказуються: найменування матеріалів, їх номенклатурні номери, тип, сорт, розмір та інші ознаки відмінності. В кінці інвентаризаційного опису підписуються усі члени комісії та матеріально-відповідальні особи.

Хлібокомбінат здійснює облік запасів у відповідності до чинного законодавства.

Аналітичний облік товарів на Хлібокомбінаті здійснюється за видами запасів та їх призначенням. Аналітичний облік запасів у бухгалтерії ведеться у вартісному вимірнику матеріально-відповідальними особами.

Синтетичний облік запасів ведеться на 28 рахунку «Товари».

Для вивчення процедур контролю операцій з запасами наведено анкету у табл. 2.2.

Ç ïðîâåäåíîãî àíàë³çó ïðîöåäóð êîíòðîëþ ìîæíà çðîáèòè âèñíîâêè, ùî íà Õë³áîêîìá³íàò³ Áåðåçí³âñüêîãî ÐàéÑÒ äîñèòü âèñîêèé ð³âåíü êîíòðîëþ çà ïðîâåäåííÿì îïåðàö³é ç çàïàñàìè.

Òàáëèöÿ 2.2

Ê볺íò                                     Õë³áîêîìá³íàò Àóäèòîðñüêà ô³ðìà Â

Ïåð³îä ïåðåâ³ðêè 1.03.2012-31.03.2012              Àóäèòîð Îãîðîäíèê ².Ô.

Àíêåòà ç âíóòð³øíüîãî êîíòðîëþ îïåðàö³é ç çàïàñàìè íà Õë³áîêîìá³íàò³ Áåðåçí³âñüêîãî ÐàéÑÒ

3. ÌÅÒÎÄÈÊÀ ÀÓÄÈÒÓ

3.1   Ìåòîäèêà àóäèòó ïîòî÷íèõ çîáîâ’ÿçàíü çà ðîçðàõóíêàìè ç³ ñòðàõóâàííÿ

Ñîö³àëüíå ñòðàõóâàííÿ - ôîðìà ñîö³àëüíîãî çàáåçïå÷åííÿ âèðàæåíà ó íàäàí³ ñîö³àëüíî-åêîíîì³÷íèõ ãàðàíò³é íàñåëåííÿ ³ ñïðèÿº ìîæëèâîñò³ ï³äòðèìêè æèòòºâîãî ð³âíÿ. Ç ìåòîþ âñòàíîâëåííÿ ïðàâèëüíîñò³, ïîâíîòè òà ñâîº÷àñíîñò³ çä³éñíåíèõ â³äðàõóâàíü íà ñîö³àëüíå ñòðàõóâàííÿ àóäèòîðîì ïðîâîäèòüñÿ ïåðåâ³ðêà ñâîº÷àñíîñò³ ïåðåðàõóâàííÿ âíåñê³â ³ çàêîííîñò³ âèêîðèñòàííÿ êîøò³â Ïåíñ³éíîãî ôîíäó òà Ôîíä³â ñîö³àëüíîãî ñòðàõóâàííÿ íà âèïàäîê áåçðîá³òòÿ.

Äëÿ ñîö³àëüíîãî çàáåçïå÷åííÿ ïðàöþþ÷èõ ñòâîðþþòüñÿ íà ï³äïðèºìñòâàõ ñîö³àëüí³ ôîíäè: ïåíñ³éíèé, ñòðàõîâèé, ôîíä ñòðàõóâàííÿ ïî áåçðîá³òòþ òà ñòðàõóâàííÿ â³ä íåùàñíèõ âèïàäê³â.

Ïåíñ³éíèé ôîíä ñòâîðþºòüñÿ çà ðàõóíîê äâîõ äæåðåë:

à) çà ðàõóíîê ï³äïðèºìñòâà øëÿõîì â³äðàõóâàíü, âñòàíîâëåíèõ ó ïðîöåíòàõ äî íàðàõîâàíî¿ çàðïëàòè;

á) óòðèìàíü ç ³íäèâ³äóàëüíî íàðàõîâàíî¿ çàðïëàòè.

Äåðæàâíèé ñòðàõîâèé ôîíä òàêîæ ñòâîðþºòüñÿ çà ðàõóíîê àíàëîã³÷íèõ äæåðåë.

Ôîíä ñòðàõóâàííÿ íà âèïàäîê áåçðîá³òòÿ (àíàëîã³÷íî) ³ ôîíä ñòðàõóâàííÿ â³ä íåùàñíèõ âèïàäê³â.

Îáë³ê çîáîâ’ÿçàíü çà ñòðàõîâèìè ñîö³àëüíèìè ôîíäàìè âåäåòüñÿ íà ðàõóíêó 65 «Ðîçðàõóíêè ïî ñòðàõóâàííþ». Íà êîæíèé ôîíä ñîö³àëüíîãî ïðèçíà÷åííÿ â³äêðèâàºòüñÿ îêðåìèé ñóáðàõóíîê.

Ïðè â³äðàõóâàííÿõ äî ñîö³àëüíèõ ôîíä³â çà ðàõóíîê ï³äïðèºìñòâà ðîçðàõîâàí³ ñóìè â³äîáðàæàþòüñÿ çà äåáåòîì òèõ ðàõóíê³â, íà ÿê³ áóëà â³äíåñåíà íàðàõîâàíà çàðïëàòà, ³ êðåäèòóºòüñÿ ðàõóíîê 65 â³äïîâ³äíîãî ñóáðàõóíêó. Ïðè óòðèìàíí³ ç çàðîá³òíî¿ ïëàòè - ÿê óæå çàçíà÷àëîñü:

Ä-ò 661 «Ðîçðàõóíêè çà çàðîá³òíîþ ïëàòîþ»

Ê-ò 65 «Ðîçðàõóíêè çà ñòðàõóâàííÿì» â³äïîâ³äíîãî ñóáðàõóíêó.

Ïðè îäåðæàíí³ ãîò³âêè ç ïîòî÷íîãî ðàõóíêà â êàñó íà âèïëàòó çàðïëàòè àáî ïåðåðàõóâàííþ äî áàíêîìàòó àáî íà ïëàò³æí³ êàðòêè ç ïîòî÷íîãî ðàõóíêà ïåðåðàõîâóþòüñÿ ïëàòåæ³ äî ñîö³àëüíèõ ôîíä³â ³ òèì ñàìèì ïîãàøàþòüñÿ çîáîâ’ÿçàííÿ çà ñîö³àëüíèìè ôîíäàìè.

Íåîáõ³äíî âñòàíîâèòè ÷è çàðåºñòðîâàíî ï³äïðèºìñòâî ÿê ïëàòíèê ñòðàõîâèõ âíåñê³â çà ì³ñöåì ñâîãî çíàõîäæåííÿ.

Çä³éñíþþ÷è ïåðåâ³ðêó ðîçðàõóíê³â ç³ ñòðàõóâàííÿ, âàæëèâî âñòàíîâèòè ïðàâèëüí³ñòü âèêîðèñòàííÿ êîøò³â Ïåíñ³éíîãî ôîíäó òà ôîíä³â ñîö³àëüíîãî ñòðàõóâàííÿ ³ ñòðàõóâàííÿ íà âèïàäîê áåçðîá³òòÿ, çîêðåìà âèçíà÷èòè ö³ëüîâå âèêîðèñòàííÿ êîøò³â, à òàêîæ íàÿâí³ñòü äîêóìåíò³â, ÿê³ ï³äòâåðäæóþòü ïðàâî íà ïðèçíà÷åííÿ â³äïîâ³äíèõ âèïëàò (ëèñòè íåïðàöåçäàòíîñò³, äîâ³äêè òîùî).

Ïðè ïðîâåäåíí³ àóäèòó îêðåìó óâàãó ñë³ä çâåðíóòè íà ïðàâèëüí³ñòü âèçíà÷åííÿ ñåðåäíüî¿ çàðîá³òíî¿ ïëàòè äëÿ íàðàõóâàííÿ äîïîìîãè ïî òèì÷àñîâ³é íåïðàöåçäàòíîñò³, â³äïîâ³äí³ñòü âñòàíîâëåíîãî ïðàö³âíèêó áåçïîñåðåäíüîãî ñòàæó ðîáîòè. Òàêîæ íåîáõ³äíî ïîð³âíÿòè ê³ëüê³ñòü îïëà÷åíèõ äí³â ³ ñóì âèïëà÷åíî¿ äîïîìîãè çà ïîäàíèìè ëèñòêàìè òèì÷àñîâî¿ íåïðàöåçäàòíîñò³ ç äíÿìè ³ ñóìàìè, ùî â³äîáðàæåí³ â áóõãàëòåðñüêîìó îáë³êó ï³äïðèºìñòâà òà ðîçðàõóíêîâèõ â³äîìîñòÿõ, ê³ëüê³ñòü îïëà÷åíèõ çà ëèñòêàìè òèì÷àñîâî¿ íåïðàöåçäàòíîñò³ äí³â äàíèì òàáåë³â îáë³êó âèêîðèñòàííÿ ðîáî÷îãî ÷àñó.

Íåîáõ³äí³ñòü âñòàíîâèòè ñâîº÷àñí³ñòü ñïëàòè íàðàõîâàíèõ âíåñê³â äî â³äïîâ³äíèõ ôîíä³â, òàê ÿê çà íåñâîº÷àñíó ñïëàòó âíåñê³â ñòÿãóºòüñÿ ïåíÿ.

Ïåðåâ³ðêà ïðàâèëüíîñò³ ñêëàäàííÿ êîðåñïîíäåíö³¿ ïî ðàõóíêó 65 «Ðîçðàõóíêè ç³ ñòðàõóâàííÿ» ïåðåäáà÷ຠâñòàíîâëåííÿ â³äïîâ³äíîñò³ çàïàñ³â àíàë³òè÷íîãî îáë³êó ïî äàíîìó ðàõóíêó çàïàñàì â Ãîëîâí³é êíèç³ òà ôîðìàõ áóõãàëòåðñüêî¿ çâ³òíîñò³.

Ïåðåâ³ðÿþ÷è äàí³ çà ðàõóíêîì 65, àóäèòîð ïîâèíåí çâåðíóòè óâàãó íà:

·        ïðàâèëüí³ñòü âèçíà÷åííÿ áàçè äëÿ íàðàõóâàííÿ ñòðàõîâèõ âíåñê³â àáî ñòâîðåííÿ ñòðàõîâîãî ðåçåðâó;

·        ïðàâèëüí³ñòü âèêîðèñòàííÿ íîðì â³äðàõóâàíü, âñòàíîâëåíèõ çàêîíîäàâñòâîì;

·        ñâîº÷àñí³ñòü íàðàõóâàííÿ, ïåðåðàõóâàííÿ òà ïðàâèëüí³ñòü âèêîðèñòàííÿ ñòðàõîâîãî â³äøêîäóâàííÿ àáî ñòðàõîâîãî ðåçåðâó ïðè íàñòàíí³ ñòðàõîâîãî âèïàäêó;

·        ïðàâèëüí³ñòü äîêóìåíòàëüíîãî îôîðìëåííÿ òà âåäåííÿ áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó ïî ðàõóíêó 65;

·        â³äïîâ³äí³ñòü äàíèõ àíàë³òè÷íîãî ³ ñèíòåòè÷íîãî îáë³êó çà ðàõóíêîì 65 ³ç çàïèñàìè â æóðíàë³ ¹3 ðîçä³ë ²², â³äîì³ñòü ¹3.6, Ãîëîâí³é êíèç³, Áàëàíñ³.

3.2 Ïðîãðàìà àóäèòó îñíîâíèõ çàñîá³â

àóäèò âíóòð³øí³é êîíòðîëü îáë³ê

Äî îñíîâíèõ çàñîá³â â³äíîñÿòüñÿ ìàòåð³àëüí³ àêòèâè, ÿêèìè ï³äïðèºìñòâî âîëî䳺 ç ìåòîþ âèêîðèñòàííÿ ¿õ â ïðîöåñ³ âèðîáíèöòâà àáî ïîñòà÷àííÿ òîâàð³â, ïîñëóã, íàäàííÿ â îðåíäó ³íøèì îñîáàì, àáî äëÿ çä³éñíåííÿ àäì³í³ñòðàòèâíèõ ôóíêö³é, ñòðîê êîðèñíîãî âèêîðèñòàííÿ á³ëüøå îäíîãî ðîêó.

Ó ïðîöåñ³ åêñïëóàòàö³¿ âîíè ïåðåíîñÿòü ñâîþ âàðò³ñòü íà ñîá³âàðò³ñòü ïðîäóêö³¿ ÷àñòèíàìè (íàðàõóâàííÿì àìîðòèçàö³¿).

Îñíîâí³ çàñîáè ï³äïðèºìñòâ ³ îðãàí³çàö³é íåçàëåæíî â³ä ôîðì âëàñíîñò³ â³äîáðàæàþòüñÿ ó áóõãàëòåðñüêîìó îáë³êó ³ çâ³òíîñò³ çà ôàêòè÷íèìè âèòðàòàìè íà ¿õ ïðèäáàííÿ, ïåðåâåçåííÿ, âñòàíîâëåííÿ, äåðæàâíó ðåºñòðàö³þ, ÿê³ ñòàíîâëÿòü ¿õ ïåðâ³ñíó âàðò³ñòü.

Äî ñêëàäó îñíîâíèõ çàñîá³â â³äíîñÿòüñÿ: çåìåëüí³ óã³ääÿ, áóä³âë³, ñïîðóäè, ìàøèíè ³ îáëàäíàííÿ, òðàíñïîðòí³ çàñîáè, ³íñòðóìåíòè, âèðîáíè÷èé ³ ãîñïîäàðñüêèé ³íâåíòàð, ðîáî÷èé òà ïðîäóêòèâíèé ñêîò, áàãàòîë³òí³ íàñàäæåííÿ òà ³íø³ îñíîâí³ çàñîáè

Äî îñíîâíèõ çàñîá³â â³äíîñÿòü òàêîæ êàï³òàëüí³ âêëàäåííÿ äëÿ ïîë³ïøåííÿ çåìåëü.

Îñíîâíèì çàâäàííÿì ³ ìåòîþ àóäèòó îñíîâíèõ çàñîá³â º:

) âñòàíîâëåííÿ ïðàâèëüíîñò³ äîêóìåíòàëüíîãî îôîðìëåííÿ ³ ñâîº÷àñíîãî â³äîáðàæåííÿ â îáë³êó îïåðàö³é ç îñíîâíèìè çàñîáàìè, ¿õ íàäõîäæåííÿ, âíóòð³øíº ïåðåì³ùåííÿ ³ âèáóòòÿ;

) ïåðåâ³ðêà ïðàâèëüíîñò³ ðîçðàõóíêó, ñâîº÷àñíîãî â³äîáðàæåííÿ çíîñó îñíîâíèõ çàñîá³â;

) ïåðåâ³ðêà äîö³ëüíîñò³ ïðîâåäåííÿ ðåìîíòó îñíîâíèõ çàñîá³â, êîíòðîëü çà âèòðàòàìè íà êàï³òàëüíèé ðåìîíò, çà ïðàâèëüí³ñòþ ¿õ â³äîáðàæåííÿ;

) ïåðåâ³ðêà ïðàâèëüíîñò³ â³äîáðàæåííÿ â îáë³êó ô³íàíñîâèõ ðåçóëüòàò³â â³ä âèáóòòÿ (â ò.÷. ë³êâ³äàö³¿) îñíîâíèõ çàñîá³â;

) êîíòðîëü çà çáåðåæåííÿì îñíîâíèõ çàñîá³â;

) ïåðåâ³ðêà ïðàâèëüíîñò³ ïðîâåäåííÿ ³íäåêñàö³¿ îñíîâíèõ çàñîá³â;

) ï³äòâåðäæåííÿ çàêîííîñò³ ³ ïðàâèëüíîñò³ â³äîáðàæåííÿ íà ðàõóíêàõ áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó îïåðàö³é ç îñíîâíèìè çàñîáàìè;

) âñòàíîâëåííÿ ñâîº÷àñíîñò³ ³ ïðàâèëüíîñò³ ñïèñàííÿ íåäîàìîðòèçîâàíî¿ ÷àñòèíè îñíîâíèõ çàñîá³â íà ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè.

Äæåðåëàìè ³íôîðìàö³¿ äëÿ àóäèòó îñíîâíèõ çàñîá³â º:

Áàëàíñ (ôîðìà ¹1);

Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè òà ¿õ âèêîðèñòàííÿ (ôîðìà ¹2);

Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâî-ìàòåð³àëüíèé ñòàí ï³äïðèºìñòâà (ôîðìà ¹3);

Ñèíòåòè÷í³ ðåã³ñòðè îáë³êó îñíîâíèõ çàñîá³â (ãîëîâíà êíèãà, æóðíàë-îðäåð ¹13);

Ïåðâèíí³ äîêóìåíòè ç îáë³êó îñíîâíèõ çàñîá³â: ³íâåíòàðí³ êàðòêè, àêòè ïðèéìàííÿ-ïåðåäà÷³, ââåäåííÿ â åêñïëóàòàö³þ, ë³êâ³äàö³¿, â³äîìîñò³ ³íäåêñàö³¿ áàëàíñîâî¿ âàðòîñò³ îñíîâíèõ çàñîá³â.

Ðîçðîáëåíó ïðîãðàìó àóäèòó ç ïåðåâ³ðêè îñíîâíèõ çàñîá³â ïîäàíî â òàáëèö³ 3.1.

Òàáëèöÿ 3.1 Ïðîãðàìà àóäèòó îñíîâíèõ çàñîá³â

4. ÀÓÄÈÒÎÐÑÜʲ ÏÐÎÖÅÄÓÐÈ Â²ÄÍÎÑÍÎ ÄÎÑÒβÐÍÎÑÒ² ÏÎÊÀÇÍÈʲ Ç²ÒÍÎÑÒ²

4.1 Ïåðåâ³ðêà ïîêàçíèê³â ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³

Äëÿ âèçíà÷åííÿ äîñòîâ³ðíîñò³ ïîêàçíèê³â, ïðàâèëüíîñò³ âåäåííÿ òà óçãîäæåííÿ ïîêàçíèê³â çà ð³çíèìè ôîðìàìè çâ³òíîñò³ çä³éñíèìî ôîðìàëüíó, àðèôìåòè÷íó òà çóñòð³÷íó ïåðåâ³ðêó â³äïîâ³äíèõ ôîðì ð³÷íî¿ çâ³òíîñò³ Õë³áîêîìá³íàòó Áåðåçí³âñüêîãî ÐàéÑÒ, à ñàìå ôîðìè ¹1 «Áàëàíñ», ôîðìè ¹2 «Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè», ôîðìè ¹4 «Çâ³ò ïðî âëàñíèé êàï³òàë», ôîðìè ¹5 «Ïðèì³òêè äî ð³÷íî¿ ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³».

Ïðè çä³éñíåíí³ ôîðìàëüíî¿ ïåðåâ³ðêè âèùå ïåðåë³÷åíèõ ôîðì ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³ Õë³áîêîìá³íàòó, áóëî âèÿâëåíî ïîðóøåííÿ, à ñàìå: ïå÷àòêà ï³äïðèºìñòâà, ï³äïèñè îñ³á, ùî ñêëàäàëè äàíó ôîðìó çâ³òíîñò³, íå âêàçàí³ îäèíèö³ âèì³ðó.

Ïðè çä³éñíåí³ ïåðåâ³ðêè çà çì³ñòîì ïîðóøåíü íå âèÿâëåíî. Íåîáõ³äíî âèïðàâèòè äàíó ïîìèëêó òà óíèêàòè ¿¿ ó ïîäàëüøèõ çâ³òàõ. Ìîæíà çðîáèòè âèñíîâêè, ùî êîæíà ôîðìà ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³ ñêëàäåíà íàëåæíèì ÷èíîì áåç ôîðìàëüíèõ ïîðóøåíü, ùî ñâ³ä÷èòü ïðî ëåã³òèìí³ñòü óñ³õ çä³éñíþâàíèõ îïåðàö³é, ÿê³ çàêð³ïëåí³ çà â³äïîâ³äàëüíèìè îñîáàìè.

Äëÿ ï³äòâåðäæåííÿ äîñòîâ³ðíîñò³ ÷èñëîâèõ çíà÷åíü ð³÷íî¿ ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³ Õë³áîêîìá³íàòó Áåðåçí³âñüêîãî ÐàéÑÒ, çä³éñíèìî àðèôìåòè÷íó ïåðåâ³ðêó, ðåçóëüòàòè ÿêî¿ â³äîáðàæåíî ó ðîáî÷èõ äîêóìåíòàõ àóäèòîðà (òàáëèö³ 4.1).

Òàáëèöÿ 4.1

Çàìîâíèê                                  Õë³áîêîìá³íàò Àóäèòîðñüêà ô³ðìà Â

Ïåð³îä ïåðåâ³ðêè 01.01.11-31.12.11          Àóäèòîð Îãîðîäíèê ².Ô.

Íîìåð (øèôð äîêóìåíòà) Ê03

Ðîáî÷èé äîêóìåíò àóäèòîðà ç ïåðåâ³ðêè ôîðìè ¹1 «Áàëàíñ» çà 2011 ð³ê, òèñ. ãðí.

Îòæå, çà ðåçóëüòàòàìè àðèôìåòè÷íî¿ ïåðåâ³ðêè ôîðìè 1 «Áàëàíñ» íå âèÿâëåíî í³ÿêèõ ïîðóøåíü.

Òàáëèöÿ 4.2

Çàìîâíèê                                  Õë³áîêîìá³íàò Àóäèòîðñüêà ô³ðìà Â

Ïåð³îä ïåðåâ³ðêè 01.01.11-31.12.11          Àóäèòîð Îãîðîäíèê ².Ô.

Íîìåð (øèôð äîêóìåíòà) Ê04

Ðîáî÷èé äîêóìåíò àóäèòîðà ç ïåðåâ³ðêè ôîðìè ¹2 «Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè» çà 2011 ð³ê, òèñ. ãðí.

Îòæå, çà ðåçóëüòàòàìè àðèôìåòè÷íî¿ ïåðåâ³ðêè ôîðìè 2 «Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè» àðèôìåòè÷íèõ ïîìèëîê íå âèÿâëåíî, â³äõèëåííÿ â³äñóòí³.

Òàáëèöÿ 4.3

Çàìîâíèê                                  Õë³áîêîìá³íàò Àóäèòîðñüêà ô³ðìà Â

Ïåð³îä ïåðåâ³ðêè 01.01.11-31.12.11          Àóäèòîð Îãîðîäíèê ².Ô.

Íîìåð (øèôð äîêóìåíòà) Ê05

Ðîáî÷èé äîêóìåíò àóäèòîðà ç ïåðåâ³ðêè ôîðìè ¹4 «Çâ³ò ïðî âëàñíèé êàï³òàë» çà 2011 ð³ê, òèñ. ãðí

Çà äàíèìè àðèôìåòè÷íî¿ ïåðåâ³ðêè ôîðìè 4 «Çâ³ò ïðî âëàñíèé êàï³òàë» ïîðóøåíü íå âèÿâëåíî.

³äîì³ñòü ïåðåâ³ðêè óçãîäæåíîñò³ ïîêàçíèê³â ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³ ì³æ ñîáîþ ïîêàçàíà â òàáë.4.4.

Òàáëèöÿ 4.4

Çàìîâíèê                                                     Õë³áîêîìá³íàò Àóäèòîðñüêà ô³ðìà Â

Ïåð³îä ïåðåâ³ðêè 01.01.11-31.12.11          Àóäèòîð Îãîðîäíèê ².Ô.

Íîìåð (øèôð äîêóìåíòà) Ê06

³äîì³ñòü ïåðåâ³ðêè óçãîäæåíîñò³ ïîêàçíèê³â ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³ ì³æ ñîáîþ

Îòæå, ïðîâ³âøè ïåðåâ³ðêó óçãîäæåíîñò³ ïîêàçíèê³â ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³ ì³æ ñîáîþ ìîæíà çàçíà÷èòè, ùî âñ³ äàí³, ÿê³ ìàëè çá³ãàòèñÿ, â³äïîâ³äàþòü ä³éñíîñò³, òîáòî ô³íàíñîâà çâ³òí³ñòü ï³äïðèºìñòâà ïîâí³ñòþ óçãîäæåíà ì³æ ñîáîþ.

4.2 Ïåðåâ³ðêà ïîêàçíèê³â äàíèõ àíàë³òè÷íîãî ³ ñèíòåòè÷íîãî îáë³êó

 äàíîìó ðîçä³ë³ ïðîâîäèòüñÿ ôîðìàëüíà, àðèôìåòè÷íà ïåðåâ³ðêà, ïåðåâ³ðêà çà çì³ñòîì òà çóñòð³÷íà ïåðåâ³ðêà êîìïëåêòó äîêóìåíò³â çà áåðåçåíü 2012 ðîêó, ÿê³ ñòîñóþòüñÿ íàäõîäæåííÿ çàïàñ³â.

Òàáëèöÿ 4.5

Çàìîâíèê                                  Õë³áîêîìá³íàò Àóäèòîðñüêà ô³ðìà Â

Ïåð³îä ïåðåâ³ðêè 01.03.12-31.03.12          Àóäèòîð Îãîðîäíèê ².Ô.

Íîìåð (øèôð äîêóìåíòà) Ê07

Ðîáî÷èé äîêóìåíò àóäèòîðà ç ïåðåâ³ðêè ïðèáóòêîâîãî îðäåðó ¹000334 â³ä 11.03.12

Âèñíîâîê: Ïðîâ³âøè ïåðåâ³ðêó ïðèáóòêîâîãî îðäåðó ¹000334 â³ä 11.03.12 ìîæíà çàçíà÷èòè, ùî äîêóìåíò ñêëàäåíèé ³ çàïîâíåíèé ïðàâèëüíî ³ áåç ïîðóøåíü.

Òàáëèöÿ 4.6

Çàìîâíèê                                  Õë³áîêîìá³íàò Àóäèòîðñüêà ô³ðìà Â

Ïåð³îä ïåðåâ³ðêè 01.03.12-31.03.12          Àóäèòîð Îãîðîäíèê ².Ô.

Íîìåð (øèôð äîêóìåíòà) Ê08

Ðîáî÷èé äîêóìåíò àóäèòîðà ç ïåðåâ³ðêè âèäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿ ¹1117 â³ä 11.03.12

Âèñíîâîê: Ïðîâ³âøè ïåðåâ³ðêó âèäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿ ¹1117 â³ä 11.03.12 ìîæíà çàçíà÷èòè, ùî äîêóìåíò ñêëàäåíèé ³ çàïîâíåíèé ïðàâèëüíî.

Òàáëèöÿ 4.7

Çàìîâíèê                                  Õë³áîêîìá³íàò Àóäèòîðñüêà ô³ðìà Â

Ïåð³îä ïåðåâ³ðêè 01.03.12-31.03.12          Àóäèòîð Îãîðîäíèê ².Ô.

Íîìåð (øèôð äîêóìåíòà) Ê09

Ðîáî÷èé äîêóìåíò àóäèòîðà ç ïåðåâ³ðêè ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿ ¹1124 â³ä 11.03.12

Âèñíîâîê: Ïðîâ³âøè ïåðåâ³ðêó ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿ ¹1124 â³ä 11.03.12 ìîæíà çàçíà÷èòè, ùî äîêóìåíò ñêëàäåíèé ³ çàïîâíåíèé ïðàâèëüíî.

Òàáëèöÿ 4.8

Çàìîâíèê                                  Õë³áîêîìá³íàò Àóäèòîðñüêà ô³ðìà Â

Ïåð³îä ïåðåâ³ðêè 01.03.12-31.03.12          Àóäèòîð Îãîðîäíèê ².Ô.

Íîìåð (øèôð äîêóìåíòà) Ê10

Ðîáî÷èé äîêóìåíò àóäèòîðà ç ïåðåâ³ðêè âèäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿ ¹1117 â³ä 11.03.12

Âèñíîâîê: Ïðîâ³âøè àðèôìåòè÷íó ïåðåâ³ðêó âèäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿ ¹1117 â³ä 11.03.12 ìîæíà çàçíà÷èòè, ùî äîêóìåíò ñêëàäåíèé ³ çàïîâíåíèé ïðàâèëüíî, ³ áåç ïîðóøåíü.

Òàáëèöÿ 4.9

Çàìîâíèê                                  Õë³áîêîìá³íàò Àóäèòîðñüêà ô³ðìà Â

Ïåð³îä ïåðåâ³ðêè 01.03.12-31.03.12          Àóäèòîð Îãîðîäíèê ².Ô.

Íîìåð (øèôð äîêóìåíòà) Ê11

Ðîáî÷èé äîêóìåíò àóäèòîðà ç ïåðåâ³ðêè ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿ ¹1124 â³ä 11.03.12

Âèñíîâîê: Ïðîâ³âøè àðèôìåòè÷íó ïåðåâ³ðêó ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿ ¹1124 â³ä 11.03.12 ìîæíà çàçíà÷èòè, ùî äîêóìåíò ñêëàäåíèé ³ çàïîâíåíèé ïðàâèëüíî.

Òàáëèöÿ 4.10

Çàìîâíèê                                  Õë³áîêîìá³íàò Àóäèòîðñüêà ô³ðìà Â

Ïåð³îä ïåðåâ³ðêè 01.03.12-31.03.12          Àóäèòîð Îãîðîäíèê ².Ô.

Íîìåð (øèôð äîêóìåíòà) Ê8

³äîì³ñòü ðåçóëüòàò³â çóñòð³÷íî¿ ïåðåâ³ðêè ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿ ¹1124 â³ä 11.03.12 ç ïðèáóòêîâèì îðäåðîì ¹000334 â³ä 11.03.12

Âèñíîâîê: Ïðîâ³âøè çóñòð³÷íó ïåðåâ³ðêó ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿ ¹1124 ³ ïðèáóòêîâîãî îðäåðà ¹000334, òàêîæ çóñòð³÷íó ïåðåâ³ðêó ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿ ¹1124 ³ âèäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿ ¹1117 ìîæíà çðîáèòè âèñíîâîê, ùî äàí³ äîêóìåíò³â çá³ãàþòüñÿ ì³æ ñîáîþ, òîáòî ñêëàäåí³ ³ çàïîâíåí³ ïðàâèëüíî.

ÂÈÑÍÎÂÎÊ

Ïðîàíàë³çóâàâøè äàíó êóðñîâó ðîáîòó ìîæíà çðîáèòè âèñíîâîê, ùî âñ³ ïîñòàâëåí³ çàâäàííÿ áóëè âèêîíàí³, çîêðåìà:

- çàêð³ïèëè ³ ðîçøèðèëè íàáóò³ òåîðåòè÷í³ çíàííÿ ç äèñöèïë³íè "Àóäèò";

ðîçâèíóëè íàâè÷êè ñàìîñò³éíî¿ ðîáîòè ïðè ôîðìóâàíí³ ³ âèð³øåíí³ çàâäàíü, ïîñòàâëåíèõ ó êóðñîâ³é ðîáîò³;

îçíàéîìèëèñü ç îðãàí³çàö³ºþ, ìåòîäèêîþ ³ òåõí³êîþ çä³éñíåííÿ âíóòð³øíüîãî êîíòðîëþ íà ïðèêëàä³ Õë³áîêîìá³íàòó;

îïèñàëè ìåòîäèêó çä³éñíåííÿ àóäèòîðñüêî¿ ïåðåâ³ðêè ïîòî÷íèõ çîáîâ’ÿçàíü çà ðîçðàõóíêàìè ç³ ñòðàõóâàííÿ.

Òàê, â ïåðøîìó ðîçä³ë³ êóðñîâî¿ ðîáîòè áóëî ñôîðìîâàíî êîíêðåòí³ çàâäàííÿ àóäèòó ç ïåðåâ³ðêè íåðîçïîä³ëåíîãî ïðèáóòêó (íåïîêðèòîãî çáèòêó), à òàêîæ âêàçàíà ³íôîðìàö³éíà áàçà äëÿ àóäèòó.

Îñíîâí³ çàâäàííÿ àóäèòó íåðîçïîä³ëåíîãî ïðèáóòêó:

• âèçíà÷åííÿ íåðîçïîä³ëåíîãî ïðèáóòêó (íåïîêðèòîãî çáèòêó);

• â³äîáðàæåííÿ îïåðàö³é ó áóõãàëòåðñüêîìó îáë³êó.

Ó äðóãîìó ðîçä³ë³ êóðñîâî¿ ðîáîòè áóëî âèâ÷åíî ³ îö³íåíî Õë³áîêîìá³íàò Áåðåçí³âñüêîãî ÐàéÑÒ ç ÷îãî âèçíà÷åíî, ùî ñèñòåìà âíóòð³øíüîãî êîíòðîëþ öüîãî ï³äïðèºìñòâà ïðîâîäÿòüñÿ äîñèòü ðåòåëüíî òà çâàæåíî.

Ó òðåòüîìó ðîçä³ë³ êóðñîâî¿ ðîáîòè ïðåäñòàâëåíî ìåòîäèêó ïðîâåäåííÿ àóäèòîðñüêî¿ ïåðåâ³ðêè ïîòî÷íèõ çîáîâ’ÿçàíü çà ðîçðàõóíêàìè ç³ ñòðàõóâàííÿ òà ðîçðîáëåíî ïðîãðàìó àóäèòîðñüêî¿ ïåðåâ³ðêè îñíîâíèõ çàñîá³â.

 ÷åòâåðòîìó ðîçä³ë³ êóðñîâî¿ ðîáîòè íàâîäÿòüñÿ ðåçóëüòàòè ïðàêòè÷íîãî âèêîíàííÿ ïðîöåäóð àóäèòó: âèêîíóºòüñÿ ïåðåâ³ðêà ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³ Õë³áîêîìá³íàòó, à òàêîæ ïåðåâ³ðêà êîìïëåêòó îáë³êîâèõ äîêóìåíò³â ùîäî íàäõîäæåííÿ çàïàñ³â. ϳñëÿ ïðîâåäåííÿ äàíèõ ïåðåâ³ðîê ìîæíà çðîáèòè âèñíîâîê, ùî äîêóìåíòè çàïîâíåí³ ïðàâèëüíî, äàí³ â äîêóìåíòàõ ïåðåðàõîâàí³ ïðàâèëüíî ³ çà ôîðìóëàìè, âèçíà÷åíèìè çàêîíîäàâñòâîì, ðåçóëüòàòè çóñòð³÷íèõ ïåðåâ³ðîê ïîêàçóþòü, ùî äàí³ â äîêóìåíòàõ â³äïîâ³äàþòü îäí³ îäíèì òà çá³ãàþòüñÿ ì³æ ñîáîþ.

ÑÏÈÑÎÊ ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍί ˲ÒÅÐÀÒÓÐÈ

1.    Çàêîí Óêðà¿íè «Ïðî àóäèòîðñüêó ä³ÿëüí³ñòü» âiä 22.04.1993 ¹3125-XII.

2.      Çàêîí Óêðà¿íè «Ïðî áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê ³ ô³íàíñîâó çâ³òí³ñòü â Óêðà¿í³» (³ç çì³íàìè ³ äîïîâíåííÿìè âíåñåíèìè Çàêîíîì Óêðà¿íè â³ä 11.05.2000ð. ¹1707 - ²²², â³ä 08.06.2000ð. ¹1807 - ²²², â³ä 22.06.2000ð. ¹1829 - ²²²).

.        ̳æíàðîäí³ ñòàíäàðòè ÿêîñò³, àóäèòó, ñóïóòí³õ ïîñëóã, ³íøèõ çàâäàíü ç íàäàííÿ âïåâíåíîñò³. Âèäàííÿ 2010 ð. - Ê.: ÀÏÓ, 2010

.        Ïîëîæåííÿ (ñòàíäàðò) áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó ¹1 «Çàãàëüí³ âèìîãà äî ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³».

.        Ïîëîæåííÿ (ñòàíäàðò) áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó ¹2 «Áàëàíñ».

.        Ïîëîæåííÿ (ñòàíäàðò) áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó ¹3 «Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè».

.        Ïîëîæåííÿ (ñòàíäàðò) áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó ¹5 «Çâ³ò ïðî âëàñíèé êàï³òàë».

.        Ïîëîæåííÿ (ñòàíäàðò) áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó 6 «Âèïðàâëåííÿ ïîìèëîê ³ çì³íè ó ô³íàíñîâèõ çâ³òàõ»

9.    Êóëàêîâñüêà Ë.Ï., ϳ÷à Þ.Â. Îðãàí³çàö³ÿ ³ ìåòîäèêà àóäèòó: Íàâ÷. ïîñ³á. - 2-å âèä. - Ê.: Êàðàâåëà, 2005. - 560 ñ.

10.    Ñóõà Î.Ð. Àóäèò. Íàâ÷àëüíèé ïîñ³áíèê. - Ëüâ³â: «Íîâèé ñâ³ò-2000», 2009.-284 ñ.

11.    Ñóõà Î.Ð., Ñòðèáóëåâè÷ Ò.Î. «Îðãàí³çàö³ÿ ³ ìåòîäèêà àóäèòó». ²íòåðàêòèâíèé êîìïëåêñ íàâ÷àëüíî-ìåòîäè÷íîãî çàáåçïå÷åííÿ. гâíå: ÍÓÂÃÏ, 2008.-163 ñ.

.        Ïåòðèê Î.À., Ñàâ÷åíêî Â.ß., Ñâ³äåðñüêèé Ä.ª. Îðãàí³çàö³ÿ òà ìåòîäèêà àóäèòó ï³äïðèºìíèöüêî¿ ä³ÿëüíîñò³: Íàâ÷. ïîñ³á./ Çà çàã. ðåä. Î.À. Ïåòðèê.-Ê.: ÊÍÅÓ, 2008.-472 ñ.

Ðàçìåùåíî íà Allbest.ru