язані між собою і взаємодоповнюють один одного і лише у комплексній взаємодії дозволяють у повному обсязі відобразити всі елементи предмету бухгалтерського обліку.
2. ОСНОВНА ЧАСТИНА. Загальна характеристика, предмет і методи бухгалтерського обліку
.1 Предмет бухгалтерського обліку та класифікація господарських засобів
Господарський облік відображає процес розширеного суспільного відтворення, а його окремі види - різні сторони цього процесу. Для визначення предмета бухгалтерського обліку треба з'ясувати економічний зміст його об'єктів, тобто сутність сторін процесу суспільного відтворення, які він відображає і контролює.
У широкому розумінні предметом бухгалтерського обліку є процес створення суспільного продукту в тій його частині, яка може бути охоплена інформацією в єдиному грошовому вимірнику, а також його розподіл, обмін і споживання.
Бухгалтерський облік здійснюється в усіх ланках народного господарства: на підприємствах, в організаціях, установах як виробничої, так і невиробничої сфери і служить для спостереження і контролю за їхньою діяльністю. Кожне підприємство має певне майно - господарські засоби, які утворюються за рахунок певних джерел, прибутку. Контроль за наявністю і рухом, а також доцільним використанням засобів у кожному господарстві здійснюється за допомогою бухгалтерського обліку. Отже, господарські засоби, що перебувають у розпорядженні окремих підприємств, і джерела їх формування є об'єктом бухгалтерського обліку і належать до змісту його предмета.
У бухгалтерському обліку відображаються матеріальні, трудові та фінансові затрати на виробництво продукту. Таким чином, суспільний продукт і затрати на його виробництво є об'єктом бухгалтерського обліку і належать до змісту його предмета.
Створений у процесі виробництва суспільний продукт підлягає розподілу. Частина його спрямовується на відтворення спожитих у процесі виробництва предметів праці (сировини, матеріалів, палива тощо), а також на відтворення засобів праці (основних засобів) шляхом повного їх відновлення. Друга частина суспільного продукту спрямовується для оплати праці робітників і службовців; на створення загальнодержавних фондів споживання (у вигляді відрахувань до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, сплати податків від прибутку та інших платежів до бюджету тощо); на створення фонду накопичення (прибутку підприємства). Розподіл суспільного продукту суворо контролюється за допомогою бухгалтерського обліку. В обліку відображаються затрати праці і винагорода, що належить кожному працівникові, контролюються розрахунки з бюджетом по податках та інших платежах, з Пенсійним фондом та Фондом соціального страхування по відрахуваннях, з фінансовими та іншими органами.
Предмет краще зрозуміти через його елементи. Тому предмет бухгалтерського обліку складається з окремих елементів, складових, які називають об'єктами. Під об'єктом обліку розуміють конкретний засіб (майно), джерело його утворення та їх рух у процесі відтворення.
Предметом обліку є не самі об'єкти в їх фізичному розумінні, а інформація про них, необхідна для управління. Предмет обліку - це факти господарської діяльності, які характеризують стан та використання ресурсів підприємства, процес придбання, виробництва та збуту, розрахункові відносини підприємства з фізичними і юридичними особами, результати діяльності підприємства, формування інформації для внутрішніх і зовнішніх користувачів.
Класифікація господарських засобів
Об'єкти, що обліковуються, за економічним змістом та призначенням можна об'єднати в три групи:
господарські засоби (майно);
джерела господарських засобів;
господарські процеси.
Об'єкти предмета бухгалтерського обліку зображено на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Об`єкти бухгалтерського обліку
Процес постачання
Процес виробництва Процес реалізації
Отже, предметом бухгалтерського обліку є господарські засоби за їх складом і використанням, джерела формування та їх цільове призначення, господарські процеси, що відбуваються на підприємстві.
Для поглибленого вивчення об'єктів бухгалтерського обліку, якими є господарські засоби підприємства використовують групування господарських засобів за двома ознаками:
за складом і розміщенням (актив);
за джерелами утворення/формування (пасив).
Майно підприємства - це основні й оборотні засоби, що належать підприємству, розмір яких відображають у бухгалтерському балансі. Оскільки майно відображають в активі балансу, то прийнято майно називати активами.
Активи (від лат. Activus - діяльний, активний) - це ресурси, отримані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до збільшення економічних вигід у майбутньому. Вони поділяються за багатьма класифікаційними ознаками, серед яких основними є такі:
за формами функціонування;
за характером участі у процесі обороту;
за ступенем ліквідності.
Класифікацію активів підприємства наведено на рис. 1.2.
Рис. 1.2. Класифікація активів підприємства
За формами функціонування господарські активи поділяють на такі групи:
матеріальні,
нематеріальні,
фінансові активи.
Матеріальні активи - це засоби підприємства, які мають матеріально-речову форму. До групи матеріальних активів підприємства включають: основні засоби, незавершене будівництво, запаси.
Основні засоби - це сукупність засобів праці, які функціонують у незмінній натурально-речовій формі протягом періоду, більшого, ніж один рік від дати введення в експлуатацію. Вартість основних засобів зменшується поступово з їх фізичним і моральним зношуванням. До основних засобів належать: земля, будівлі, споруди, машини, інструменти, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік), а вартісну межу підприємство встановлює самостійно.
Запаси - це активи, які утримують з метою подальшого продажу, споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, управління підприємством чи які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу. До запасів відносять: виробничі запаси, тварин на вирощуванні й відгодівлі, незавершене виробництво, готову продукцію, товари.
Нематеріальні активи - це об'єкти довгострокового вкладення (більше року), що мають вартісну оцінку, але не є речовими цінностями (права користування природними ресурсами, майном, права на знаки для товарів і послуг, об'єкти промислової власності, авторські права, гудвіл тощо). Нематеріальні активи, як і основні засоби переносять свою вартість на витрати виробництва протягом строку їх функціонування шляхом нарахування амортизації за встановленими нормами. Нематеріальні активи, як і основні засоби переносять свою вартість на витрати виробництва протягом строку їх функціонування шляхом нарахування амортизації за встановленими нормами.
Фінансові активи - це група господарських засобів підприємства у формі готівкових коштів та інших фінансових інструментів, які належать підприємству. До цієї групи належать готівкові кошти в національній та іноземній валютах, фінансові інвестиції підприємства в цінні папери та статутні капітали інших підприємств, дебіторська заборгованість різних фізичних і юридичних осіб перед конкретним підприємством за відвантажену їм продукцію, товари чи надані послуги. Фінансові інвестиції та дебіторська заборгованість можуть бути довгостроковими (з терміном повернення понад рік) і поточними (з терміном повернення до року). Фізичних та юридичних осіб, які мають заборгованість перед цим підприємством, називають його дебіторами.
За характером участі у процесі обороту господарські засоби (активи) поділяють на необоротні та оборотні активи.
Необоротні активи - це сукупність майнових цінностей, які багаторазово беруть участь у процесі господарської діяльності підприємства. Як правило, до них належать засоби тривалістю використання більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). До необоротних господарських засобів підприємства належать: основні засоби, капітальні інвестиції, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, інші необоротні активи.
Оборотні активи - це сукупність майнових цінностей, які обслуговують поточну господарську діяльність підприємства і повністю споживаються протягом одного операційного циклу, якщо він менший року, тому всю свою вартість одразу переносять на виготовлену з них продукцію. Як правило, до них належать виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари, дебіторська заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти в касі й на рахунках у банку.
За ступенем ліквідності господарські засоби (активи) підприємства поділяють на абсолютно ліквідні, ліквідні й малоліквідні.
Ліквідність - це ступінь можливості конвертування активів у грошову форму з метою своєчасного забезпечення платежів підприємства за поточними фінансовими зобов'язаннями. Розрізняють ступінь ліквідності за строками: якщо конкретний актив підприємства може набути грошової форми протягом місяця, то такий актив високоліквідний або абсолютно ліквідний, протягом 2-3 місяців - ліквідний, протягом 3-6 місяців - малоліквідний.
До абсолютно ліквідних активів належать кошти та їх еквіваленти, зокрема грошові кошти в національній та іноземній валютах в банках і касі, цінні папери тощо.
До ліквідних активів належать поточні фінансові вкладення та дебіторська заборгованість, виробничі запаси, готова продукція, товари.
До малоліквідних активів належать основні засоби, незавершене будівництво, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, витрати майбутніх періодів.
Поняття ліквідності активів широко використовують при оцінці фінансового стану підприємства та фінансовому аналізі.
.2 Класифікація джерел формування господарських засобів підприємства
Джерела формування господарських засобів (пасивів) підприємства поділяються на дві групи:
джерела власних засобів;
джерела залучених (позикових) засобів.
До джерел власних засобів належать: власний капітал, забезпечення зобов'язань, нерозподілений прибуток, цільове фінансування і цільові надходження.
До джерел залучених (позикових) коштів належать зобов'язання по розрахунках, які виникають у підприємства в процесі господарської діяльності і є тимчасовим джерелом утворення певної частини ресурсів (активів) підприємства.
Рис. 1.3.Джерела господарських засобів
Джерела господарських засобів
2.3 Господарські процеси як об'єкт бухгалтерського обліку
Господарські операції в сукупності складають господарські процеси, які в цілому формують кругообіг засобів (капіталу).
У процесі господарської діяльності господарські засоби перебувають у постійному русі, здійснюють постійний кругооборот, змінюючи при цьому форму і вартість, тобто проходять операційний цикл.
Операційний цикл - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.
Основними стадіями кругообороту господарських засобів є такі процеси:
постачання (купівлі);
виробництво (витрачання, зберігання);
реалізації (продажу).
Процес постачання (купівлі) - стадія кругообігу, на якій гроші перетворюються в засоби виробництва і ресурси праці. Підприємство в результаті забезпечується матеріальними і трудовими ресурсами. При цьому об'єктами обліку тут є витрати на придбання засобів і ресурсів, обсяг їх заготівлі, розрахункові операції з постачальниками.
Процес виробництва - стадія кругообороту, наякій створюють блага шляхом поєднання засобів виробництва з робочою силою (виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг). Виготовлений продукт доставляють до споживача. Тут об'єктами обліку є витрати (засоби праці в розмірі зношеної частини, сировина, паливо, енергія, праця та її оплата), собівартість продукції, наявність та рух готової продукції.
Процес реалізації - стадія кругообороту, на якій реалізують вироблену товарну продукцію, і остання набирає грошової форми, що дає можливість продовження наступного операційного циклу кругообороту капіталу. В процесі реалізації об'єктами обліку є витрати, пов'язані з відвантаженням та реалізацією продукції, обсяг відвантаження та реалізації продукції, обчислення доходу та прибутку від реалізації продукції, розрахунки з покупцями та за зобов'язаннями з податковими та іншими органами.
Основним призначенням сфери матеріального виробництва є виробництво суспільно необхідного продукту. Створення цього продукту відбувається в процесі виробництва. Для забезпечення виробництва має здійснюватися процес постачання необхідними предметами праці (сировиною, матеріалами, паливом тощо). За виробництвом продукції відбувається процесі реалізації. Всі три процеси взаємопов'язані і взаємозумовлені, постійно змінюють один одного і на підприємстві відбувається безперервний кругообіг господарських засобів. Бухгалтерський облік, відображуючи господарські процеси, забезпечує інформацію, необхідну для управління цим кругообігом.
Процес виробництва належить до основної фази кругообігу господарських засобів: у ньому відбувається створення матеріальних благ. У процесі виробництва відбувається споживання предметів праці (сировини, матеріалів, палива тощо) і засобів праці (у формі їх зносу), а також живої праці робітників (у формі оплати праці). Затрати праці у вартісному вимірнику (нарахованої оплати праці) поряд з вартістю спожитих засобів праці і предметів праці включаються до собівартості випущеної із виробництва готової продукції. Отже, в бухгалтерському обліку відображається як процес виробничого споживання, з одного боку, так і процес створення продуктів праці - з іншого боку.
Об'єктами бухгалтерського обліку в процесі виробництва є затрати підприємства на виробництво продукції, що дає змогу визначити її собівартість, а також обсяг виготовленої продукції (в натуральних і вартісному вимірниках).
Дві інші фази кругообігу засобів (постачання виробничих запасів і реалізація готової продукції) відбуваються у сфері обігу. Обіг залежить безпосередньо від виробництва і водночас має певне самостійне значення: він є сполучною ланкою між виробництвом і споживанням.
У процесі постачання підприємство витрачає грошові кошти, а натомість набуває у постачальників предмети праці, необхідні для виробництва продукції. Об'єктами бухгалтерського обліку в процесі постачання є затрати на цей процес (що дає змогу визначити фактичну собівартість придбаних виробничих запасів), обсяг придбаних предметів праці (в натуральних і вартісному вимірниках), а також розрахунки з постачальниками та іншими підприємствами й організаціями, які виникають у процесі постачання.
Процес реалізації полягає у передачі готової продукції, створеної у процесі виробництва, споживачам (покупцям). Така передача здійснюється шляхом купівлі - продажу за укладеними угодами. Внаслідок реалізації підприємство одержує від покупців грошові кошти (виручку від продажу), але в більшому розмірі, ніж їх було витрачено на виробництво і реалізацію продукції на суму чистого доходу (прибутку), що входять до відпускної (продажної) вартості продукції. Отже, прибуток, створений у процесі виробництва, набуває грошової форми у процесі реалізації. Реалізація, завершуючи виробничий процес, забезпечує відновлення і розширення виробництва.
Об'єктами бухгалтерського обліку в процесі реалізації є:
обсяг реалізованої продукції (в натуральних і вартісному вимірниках), витрати, пов'язані з реалізацією,
фінансовий результат від реалізації (як правило, прибуток), а також розрахунки з покупцями (за реалізовану продукцію), бюджетом (за і податками), банками (по кредитах) та іншими господарюючими суб'єктами, що виникають у процесі реалізації.
Отже, бухгалтерський облік відображає не тільки господарські процеси, а і їх результати.
У процесі кругообігу господарські засоби постійно змінюють свою форму: у процесі постачання вони із грошової форми перевтілюються у виробничі запаси; у процесі виробництва предмети праці (під дієш засобів праці і самої праці) набувають форми продуктів праці; у процесі реалізації продукти праці (готова продукція) набувають знову грошової форми.
Перехід засобів підприємства з однієї форми в іншу називається кругообігом господарських засобів.
Господарські засоби в процесі кругообігу набувають різних форм і водночас перебувають у всіх трьох формах. Це є обов'язковою умовою безперебійності виробництва: порушення в будь-якій ланці процесу кругообігу господарських засобів призводить до погіршення роботи підприємства. Важливе значення для підвищення ефективності використання господарських засобів має скорочення часу їх перебування у кожній стадії кругообігу, тобто прискорення їх обіговості. Збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції зумовлює одержання більшого прибутку господарством.
Таким чином, господарські засоби і процеси, пов'язані з виробництвом і обігом продукту, а також його невиробничим споживанням, є конкретними об'єктами бухгалтерського обліку і у своїй сукупності складають його предмет.
.4 Методи бухгалтерського обліку
Бухгалтерський облік як невід'ємна частина системи народногосподарського обліку ґрунтується на наукових основах - діалектичному методі й економічній теорії. Науковий зміст методу бухгалтерського обліку визначається підходом до явищ господарської діяльності підприємств, розгляду всіх засобів і процесів у безперервному їх русі і розвитку, єдності, взаємозв'язку і взаємозумовленості.
Метод бухгалтерського обліку - це сукупність способів і прийомів, за допомогою яких господарська діяльність підприємства відображається в обліку. Він складається з ряду елементів, головні з яких:
) документація;
) інвентаризація;
) рахунки;
) подвійний запис;
) оцінка;
) калькуляція;
) баланс;
) звітність.
При цьому, окремі елементи методу не виступають самостійно, ізольовано від інших, а навпаки, тісно взаємопов'язані між собою і становлять метод бухгалтерського обліку тільки у своїй єдності. Так, документація в бухгалтерському обліку служить способом первинного спостереження за господарськими операціями і є єдиною підставою для відображення їх в системі рахунків; узагальнення об'єктів обліку на рахунках зумовлює необхідність грошової оцінки; взаємозв'язок обліковуваних об'єктів вимагає їх подвійного запису на рахунках; за даними поточного обліку в системі рахунків складають баланс та інші форми звітності. Реальність показників обліку перевіряється й уточнюється за допомогою інвентаризації. Таке поєднання елементів методу бухгалтерського обліку забезпечує суцільне, безперервне і взаємопов'язане відображення господарських операцій, а також одержання узагальненої інформації, необхідної для управління.
Документування - спосіб первинного спостереження і відображення господарських операцій у первинних бухгалтерських документах (рахунках, накладних, чеках, ордерах тощо). Це початок і основа облікового процесу, без якого бухгалтерський облік неможливий. Кожна господарська операція фіксується за допомогою документа, заповненого з дотриманням певних вимог, що надають йому юридичної сили.
Інвентаризація - метод підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку. Проводиться шляхом описування, підрахунку, виміру, зважування й оцінки всіх залишків засобів і коштів у натурі, виявлення фактичної наявності й стану залишків майна підприємства і зіставлення їх з даними бухгалтерського обліку. Це метод контролю наявності та руху майна, заборгованості, роботи матеріально відповідальних осіб.
Оцінка - спосіб грошового вимірювання об'єктів бухгалтерського обліку. За допомогою оцінки натуральні й трудові вимірники (характеристики) господарських засобів перераховують у вартісні. У бухгалтерському обліку оцінка об'єктів обліку ґрунтується переважно на показнику фактичних витрат на їх створення чи придбання (історичної собівартості). Майно та господарські операції оцінюють у національній валюті України шляхом підсумовування проведених витрат.
Калькулювання - це метод обчислення собівартості виготовлення продукції або виконаних робіт, наданих послуг. Суть методу полягає в тому, що обґрунтовують, визначають і розподіляють витрати, які належать до того чи іншого об'єкта калькулювання (виробу, процесу, замовлення тощо). Облік кругообороту капіталу базується на трьох калькуляціях: собівартості придбання (постачання, закупки), виробничої собівартості та повної собівартості реалізованої продукції.
Бухгалтерські рахунки - спосіб поточного групування у встановленому порядку. Рахунок - це локальна інформаційна система для групування економічно однорідних об'єктів обліку. Рахунок відображає стан та рух засобів, їх джерел і господарських процесів.
Подвійний запис - метод відображення господарської операції на рахунках; техніка бухгалтерського обліку. Подвійний запис є продуктом кругообігу господарських засобів, відображає подвійність господарських процесів. Суть його полягає у подвійному відображенні в бухгалтерському обліку кожної господарської операції: за дебетом одного і кредитом іншого рахунка однієї і тієї ж суми. Подвійний запис не тільки важливий технічний, а й контрольний прийом.
Бухгалтерський баланс - метод узагальнення даних через рахунки і подвійний запис. Баланс показує склад майна суб'єкта діяльності за видами (складом і використанням) і джерелами утворення на певну дату в узагальненому вартісному вимірнику. Містить дані для аналізу фінансового стану його активів та ліквідності підприємства. Бухгалтерський баланс показує залишки на рахунках, які характеризують, з одного боку, майно суб'єкта господарювання, а з другого - його власний і залучений капітал. Бухгалтерський баланс є однією з основних форм бухгалтерської звітності.
Бухгалтерська звітність - метод підсумкового узагальнення й одержання підсумкових показників за звітний період. Це впорядкована система взаємопов'язаних економічних показників господарської діяльності підприємства за звітний період. Звітність складається за певними правилами і стандартами на підставі даних рахунків бухгалтерського обліку з певною системою їх групування.
Оцінка - це спосіб переведення натуральних і трудових показників у грошові, що є підставою для запису їх у бухгалтерському обліку.
Для того, щоб з'ясувати суму затрат по кожному окремому об'єкту (наприклад, за готовою продукцією) необхідно визначити собівартість за допомогою калькуляції - основи грошової оцінки суб`єкта.
Кожна господарська операція відображається на рахунках способом подвійного запису (на дебеті одного і кредиті іншого рахунка).
Бухгалтерський облік використовує систему рахунків як спосіб групування господарських операцій за економічно однорідними ознаками з метою контролю за складом господарських засобів і джерелами їх утворення у процесі господарської діяльності. Ці господарські операції відображаються у спеціальних таблицях, тобто на рахунках бухгалтерського обліку.
Баланс відображає господарські засоби за їх складом і розміщенням з одного боку, та джерелами їх утворення і цільовим призначенням - з іншого. З іншого боку - це звіт про фінансовий стан підприємства на певну дату. Особливістю бухгалтерського балансу є рівність між загальною вартістю господарських засобів і джерелами їх утворення.
.1 Зразок документа Бухгалтерський баланс
Додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс"КОДИДата (рік, місяць, число) 01Підприємство за ЄДРПОУТериторія за КОАТУУОрганізаційно-правова форма господарювання за КОПФГОрган державного управління за СПОДУВид економічної діяльності за КВЕДОдиниця виміру: тис. грн. Контрольна сумаАдреса Балансна ____________________ 20__ р.
Форма № 1Код за ДКУД 1801001АктивКод рядкаНа початок звітного періодуНа кінець звітного періоду1234I. Необоротні активиНематеріальні активи:залишкова вартість010первісна вартість011накопичена амортизація012( )( )Незавершене будівництво020Основні засоби:залишкова вартість030первісна вартість031знос032( )( )Довгострокові біологічні активи:справедлива (залишкова) вартість035первісна вартість036накопичена амортизація037( )( )Довгострокові фінансові інвестиції:які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств040інші фінансові інвестиції045Довгострокова дебіторська заборгованість050Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості055Первісна вартість інвестиційної нерухомості056Знос інвестиційної нерухомості057( )( )Відстрочені податкові активи060Гудвіл065Інші необоротні активи070Усього за розділом I080II. Оборотні активиВиробничі запаси100Поточні біологічні активи110Незавершене виробництво120Готова продукція130Товари140Векселі одержані150Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:чиста реалізаційна вартість160первісна вартість161резерв сумнівних боргів162( )( )Дебіторська заборгованість за розрахунками:з бюджетом170за виданими авансами180з нарахованих доходів190із внутрішніх розрахунків200Інша поточна дебіторська заборгованість210
1234Поточні фінансові інвестиції220Грошові кошти та їх еквіваленти:в національній валюті230у т. ч. в касі231в іноземній валюті240Інші оборотні активи250Усього за розділом II260III. Витрати майбутніх періодів270IV. Необоротні активи та групи вибуття275Баланс280
ПасивКод рядкаНа початок звітного періодуНа кінець звітного періоду1234I. Власний капіталСтатутний капітал300Пайовий капітал310Додатковий вкладений капітал320Інший додатковий капітал330Резервний капітал340Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)350Неоплачений капітал360( )( )Вилучений капітал370( )( )Усього за розділом I380II. Забезпечення таких витрат і платежівЗабезпечення виплат персоналу400Інші забезпечення410Сума страхових резервів415Сума часток перестраховиків у страхових резервах416( )( )Залишок сформованого призового фонду, що підлягає виплаті переможцям лотереї417Залишок сформованого резерву на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї418Цільове фінансування420Усього за розділом II430III. Довгострокові зобов'язанняДовгострокові кредити банків440Інші довгострокові фінансові зобов'язання450Відстрочені податкові зобов'язання460Інші довгострокові зобов'язання470Усього за розділом III480IV. Поточні зобов'язанняКороткострокові кредити банків500Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями510Векселі видані520Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги530Поточні зобов'язання за розрахунками:з одержаних авансів540з бюджетом550з позабюджетних платежів560зі страхування570з оплати праці580з учасниками590із внутрішніх розрахунків600Зобовязання, повязані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу 605Інші поточні зобов'язання610Усього за розділом IV620V. Доходи майбутніх періодів630Баланс640
Керівник Головний бухгалтер
.2 Зразок документа Звіт про власний капітал
Додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 5, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 р. за N 399/3692
КОДИДата (рік, місяць, число)Підприємство за ЄДРПОУТериторія за КОАТУУОрган державного управління за СПОДУОрганізаційно-правова форма господарюванняза КОПФГВид економічної діяльності за КВЕДОдиниця виміру: тис. грн. Контрольна сума
ЗВІТ
про власний капітал
за _________________ 20___ р.
Форма N 4 Код за ДКУД 1801005
Стаття Код Статутний капітал Пайовий капітал Інший додатко-вий капітал Резервний капітал Нерозподілений прибу-ток Неоплачений капітал Вилуче-ний капітал Разом 1 2 3 4 6 7 8 9 10 11 Залишок на початок року 010 Коригування: Зміна облікової політики 020 Виправлення помилок 030 Інші зміни 040 Скоригований залишок на початок року 050 Переоцінка активів: Дооцінка основних засобів 060 Уцінка основних засобів 070 Дооцінка незавершеного будівництва 080 Уцінка незавершеного будівництва 090 Дооцінка нематеріальних активів 100 Уцінка нематеріальних активів 110 120 Чистий прибуток (збиток) за звітний період 130 Розподіл прибутку: Виплати власникам (дивіденди) 140 Спрямування прибутку до статутного капіталу 150 123467891011Відрахування до Резервного капіталу 160 170 Внески учасників: Внески до капіталу 180 Погашення заборгованості з капіталу 190 200 Вилучення капіталу: Викуп акцій (часток) 210 Перепродаж викуплених акцій (часток) 220 Анулювання викуплених акцій (часток) 230 Вилучення частки в капіталі 240 Зменшення номінальної вартості акцій 250 Інші зміни в капіталі: Списання невідшкодованих збитків 260 Безкоштовно отримані активи 270 280 Разом змін в капіталі 290 Залишок на кінець року300
Керівник
Головний бухгалтер
.3 Зразок документа Звіт про фінансові результати
Звіт про фінансові результати
за ________________________ 200__ р.
Форма №2-мКод за ДКУД1801007СтаттяКод рядкаЗа звітний період За аналогічний період попереднього року1234Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)010Непрямі податки та інші вирахування з доходу020()()Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (010-020)030Інші операційні доходи040Інші звичайні доходи050Надзвичайні доходи060Разом чисті доходи ( 030 + 040 + 050 + 060 )070Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції080Матеріальні затрати090()()Витрати на оплату праці100()()Відрахування на соціальні заходи110()()Амортизація120()()Інші операційні витрати130()()у тому числі:131()()Собівартість реалізованих товарів140()()Інші звичайні витрати150()()Надзвичайні витрати160()()Податок на прибуток170()()Разом витрати (090 + 100 + 110 + 120 + 130 + 140 + 150 ± 080 + 160 + 170)180()()Чистий прибуток (збиток) ( 070 - 180)190Забезпечення матеріального заохочення195Дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції201Витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції 202
КерівникГоловний бухгалтер
.4 Зразок документа Заява про відкриття поточного рахунку
Додаток 3
до Інструкції про порядок відкриття,
використання і закриття рахунків
у національній та іноземних валютах
Заява
про відкриття поточного рахунку
Назва банку _______________________________________
Особа-підприємець,
яка відкриває рахунок, ________________________________
(прізвище, імя, по батькові)
_________________________________________________
Ідентифікаційний номер за ДРФО ____________________________
Код економічної діяльності 1 _________________________________________
Назва виду економічної діяльності 1_______________________
Прошу відкрити поточний рахунок у ___________________________
(вид валюти)
для здійснення підприємницької діяльності.
Із змістом Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах ознайомлений. Вимоги цієї Інструкції для мене обовязкові.
Додаткова інформація 2 _____________________________________
_________________ 200_ р. _____________
(підпис власника рахунку)
Відмітки банку
Відкрити _________________рахунок Документи на оформлення
(вид поточного рахунку) відкриття рахунку перевірив
______________дозволяю
(посада і підпис уповноваженої особи, на яку покладено обовязок відкривати рахунки клієнтів)
Керівник ____________ (підпис)
Дата відкриття рахунку
_______________20 р.
______________________________________________
x № балансового x № особового рахунку x Головний бухгалтер
x рахунку x x (інша відповідальна особа, яка
x__________________x_____________________x контролює правильність
x x x присвоєння номера рахунку)
x__________________x_____________________x _________________
(підпис)
Заповнюється клієнтом відповідно до наказу Державного комітету статистики України та Державної податкової адміністрації України від 15.02.2001 № 95/56.
Підлягає обовязковому заповненню, якщо клієнт банку фізична особа-підприємець не використовує працю найманих працівників.
4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З ПЕРСОНАЛЬНИМ КОМПЮТЕРОМ
Загальні положення
Умови праці - це сукупність елементів виробничого середовища, які впливають на функціональний стан людини.
Сприятливими вважаються такі умови праці, коли сукупність елементів, що їх утворюють, впливає на людину і сприяє духовному і фізичному розвитку особистості, формування творчого ставлення до праці, почуття задоволеності ним, високої працездатності.
Несприятливі умови праці спричиняють передчасну втому, яка знижує можливості людини і може призвести до хворобливого стану.
Найважливішими елементами умов праці є освітленість, стан повітряного середовища (температура, вологість, рухливість і чистота повітря), шум, вібрація. Покращення освітленості робочого місця ґрунтується на таких рекомендаціях: в усіх випадках перевагу слід надати природному освітленню; при загальному штучному освітленні бажано використовувати люмінесцентні лампи нейтрального білого світла; місцеве освітлення повинно поліпшувати умови робочої зони. Цього можна досягти зручним розміщенням джерела світла і сприятливим розподілом яскравості в полі зору. Місцеве освітлення не повинно створювати різку межу із загальним освітленням (не слід працювати при настільній лампі в дуже темній кімнаті); фарбувати стіни кабінету у відносно світлі тони; світло не повинно осліплювати, рефлектувати; стан повітряного середовища має забезпечувати профілактику переохолодження і перегрівання, необхідну вологість і швидкість руху повітря.
Загальні положення та вимоги з техніки безпеки та охорони праці
До роботи з пристроями обчислювальної техніки допускаються особи, що пройшли інструктаж з охорони праці та техніки безпеки та вивчили документацію на пристрій.
Робота на персональному компютері, а також периферійних пристроях, що входять до складу персонального компютера, повязана з можливістю виникнення шкідливих та небезпечних факторів: поява підвищеної напруги в колі електричного струму, замикання якого може пройти через тіло людини, у випадку дотику до відкритих струмоведучих частин або електроустаткування та електропроводу з порушеною ізоляцією; запалення легкозаймистих рідин при порушенні правил поводження з ними під час зберігання або виконання робіт; виникнення підвищеного шуму в приміщеннях обчислювального центру, в особливості на робочих місцях; перенапруження зору при роботі з екранними пристроями, в особливості при нераціональному освітленні робочих поверхонь в зоні моніторів та нераціональне розташування монітору відносно очей; при роботі оператору персонального компютера необхідно: бути уважним, не відволікатися на інші справи і не відволікати інших, про всі помічені несправності терміново повідомляти керівнику, а в аварійних випадках негайно закінчувати роботу, дотримуватися правил особистої гігієни, вживати їжу лише в спеціально облаштованих для цього місцях, зберігати одяг у відведених місцях приміщення.
Організація робочого місця
При виборі приміщень для розміщення робочих місць із ПК необхідно враховувати, що вікна можуть давати відблиски на екранах моніторів.
Розміщення робочих місць повинно відповідати Державному стандарту 23269-76 "Робоче місце оператора комп'ютерного набору. Взаємне розташування елементів робочого місця". Площа на одного працюючого за ПК повинна складати не менше 6,0 м2, обєм не менше 2,0 м3. При розташуванні елементів робочого місця варто враховувати: робочу позу працівника; простір для розміщення працівника; можливість ведення записів, розміщення документації і матеріалів, використовуваних працівником.
Екран монітора повинний знаходитись від очей працівника на відстані 60-70см.
Клавіатура повинна розташовуватись так, щоб на ній було зручно виконувати роботу двома руками. Клавіатуру потрібно розташувати на поверхні стола або на спеціальній підставці на відстані 10-30 см від краю, який знаходиться біля працівника. Кут нахилу клавіатури повинний бути в межах від 5 до 25 градусів.
Висота робочої поверхні столу повинна регулюватися в межах 60-80 см, при відсутності такої можливості висота робочої поверхні може бути рівною 72 см. Робочий стіл повинний мати простір для ніг висотою не менше 60 см, шириною не менше 50 см, глибиною на рівні колін не менше 45 см і на рівні витягнутих ніг не менше 65 см. Крісло повинно включати такі основні елементи: сидіння, спинку і підлокітники, а також додатковий елемент підставку для ніг.
Вимоги охорони праці та техніки безпеки перед початком роботи
Не вмикати пристрій в електромережу при несправній розетці, вилці, або пошкодженні проводу живлення;
При вмиканні пристрою не допускати торкання кінчиками пальців кінців штепсельних вилок та розеток;
Зовні впевнитися, що всі клавіші знаходяться у початковому стані, а вимикачі в положенні Вимкнуто.
Вимоги охорони праці та техніки безпеки під час роботи
Не допускати доторкання до рухомих, обертаючих та струмопровідних частин пристроїв.
Забороняється: приєднувати або відєднувати розєми додаткових пристроїв, торкатися руками пошкоджених провідників, в пристроях, які знаходяться під напругою.
Вимоги охорони праці та техніки безпеки після закінчення роботи
Встановити в положення "виключено" всі тумблери (вимикачі пристроїв, із якими ви працювали, а також перемикачі (рубильники) на електрощитах.
Відключити штепсельні вилки від розеток електроживлення.
Виключити вентиляцію.
Зробити вологе прибирання робочого місця. Екран монітора протирати від пилюки не рідше одного разу в зміну. Витирання пилюки з апаратури робити при відключеному електроживленні.
Техніка безпеки при електромонтажних роботах
При виконанні електромонтажних робіт необхідно чітко дотримуватись основних правил техніки безпеки.
Найбільш небезпечним є ураження електричним струмом. Дія струму на організм людини залежить від сили струму, частоти, напруги, продовження дії, шляху проходження і індивідуальних особливостей організму людини.
Відносно безпечною є напруга не вище 40 В. При роботі з паяльником треба берегти руки від опіків, особливо при користуванні великим паяльником потужністю 200-300 Вт. Дрібні деталі і неізольовані дроти при паянні підтримують пінцетом.
Особливо треба оберігатися від розбризкування розплавленого припою. Це може статися, якщо паяльник зірветься з якого-небудь виводу, останній спружинить і далеко відкине маленькі частинки розплавленого припою. В таких випадках треба берегти очі, оскільки малесенькі частинки гарячого припою, попадаючи в очі, може визвати серйозне пошкодження очей.
При зачищуванні ізоляції дротів способом обпалювання виділяється багато диму, що має неприємний запах. Тому при обпалюванні великої кількості дротів потрібно користуватися витяжною шафою. Обпалювати ізоляцію невеликої кількості дротів в літній час монтажник зобов'язаний працювати при відкритому вікні, а зимою по закінченні роботи ввімкнути витяжний вентилятор або добре провітрити приміщення.
Витягувати шнур з штепсельної вилки з мережевої розетки необхідно за корпус, а не за шнур тому що можна витягти не вилку, а один з приводів.
Для уникнення нещасних випадків і попередження несприятливого впливу на людей електромагнітного поля високих частот необхідно:
вивчити схему блока або приладу і визначити розташування всіх елементів, які знаходяться під високою напругою;
заземлювати металічні корпуси і шасі блоків апаратури вимірювальних пристроїв,
перевірити справність джерела живлення;
працюючи з високою напругою, покласти під ноги резиновий коврик;
після вимкнення апаратури, витягнутої з кожуха, розрядити конденсатори спеціальним розрядником.
Забороняється:
перевіряти на дотик наявність напруги і нагрів струмоведучих частин схеми;
застосування для з'єднання блоків і пристроїв шнура пошкодженої ізоляції;
проводити паяння і монтаж в схемі приладів, які знаходяться під напругою;
вимірювати напругу і струм неізолюючими штекерами, шурупами, проводами;
підєднувати блоки і пристрої до працюючої апаратури;
заміняти запобіжники у ввімкненій апаратурі;
працювати на високовольтних установках без спеціальних гумових рукавиць і ізолюючого інструмента.
ВИСНОВКИ
Отже, розглянувши предмет і метод бухгалтерського обліку, можемо зробити наступні висновки:
Предметом бухгалтерського обліку є господарські засоби за їх складом і використанням, джерела формування та їх цільове призначення, господарські процеси, що відбуваються на підприємстві.
Варто також додати, що бухгалтерський облік також вивчає процес розширеного суспільного відтворення (виробництва, обміну і невиробничого споживання суспільного продукту), а також використання господарських засобів у цих процесах, які узагальнюються у грошовому вимірнику, для надання інформації, необхідної для управління і контролю.
Отже, вивчення того, як здійснюється бухгалтерський облік як процес послідовного отримання і використання інформації на підриємстві для потреб управління, розкриває зміст бухгалтерського обліку, його предмет.
Метод бухгалтерського обліку - система способів і прийомів, що забезпечують суцільне, безперервне і взаємопов'язане відображення та економічне узагальнення в грошовому вираженні об'єктів бухгалтерського обліку з метою охорони права власності та контролю за процесами отримання прибутку, його руху та розподілу.
Бухгалтерський облік вивчає свій предмет за допомогою методів: документації, інвентаризації, рахунків, подвійного запису, оцінки, калькуляції, балансу та звітності. Важливим є те, що окремі елементи методу не виступають самостійно, а тісно взаємопов'язані між собою.
Дані інструменти забезпечують технологію облікового процесу - трансформацію даних про окремі господарські операції у різноманітну інформацію для зовнішніх і внутрішніх користувачів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Бутинець Т.А. Бухгалтерський облік: Навч. посібник; Ред. Ф.Ф.Бутинець; М-во освіти і науки України; Житомир. інж.-технол. ін-т. -Житомир: ПП "Рута", 2010. -670 с.
Джога Р. Т.Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник; Ред. Роман Джога,; М-во освіти і науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2003. - 483 с.
Загородній А.Г. Бухгалтерський облік: Основи теорії та практики: Навч. посіб. -2-е вид., перероб. і доп.. - К.: Знання, 2003. -327 с.
Лень В.С.Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: Навчальний посібник; М-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2011. -575 с. бухгалтерський облік документ звіт
Лишиленко О.В.Бухгалтерський облік: Навчальний посібник,. -К.: Центр навчальної літератури, 2008. -631 с.
Матвіїв М.Я.Бухгалтерський облік на малих підприємствах за різними формами: Навчальний посібник; М-во освіти і науки України. -2-е вид., стереотипне. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. -350 с.
Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник; Ред. О.П.Бондаренко; М-во освіти України. Київський нац. економ. ун-т. -К.: Вид-во КНЕУ, 2008. - 448 с.
Сопко В.В. Природа бухгалтерського обліку // Економіка. Фінанси. Право. -2010. -№ 1. - С.33-35
Чебанова Н. В. Бухгалтерський облік: Посібник; - К.: Академія, 2009. -671 с.