Бухгалтерський облік розрахунків з бюджетом по ПДВ

Бухгалтерський облік розрахунків з бюджетом по ПДВ

ВСТУП

Оподаткування підприємств - невід’ємна складова податкової політики та системи бухгалтерського обліку будь-якої країни. В умовах ринкової економіки бюджетні надходження залежать від результатів діяльності суб’єктів господарювання.

Під час своєї діяльності підприємство проводить розрахунки за податками. Розмір цих відрахувань залежить від результатів діяльності підприємства. Важливе значення в управлінні фінансами підприємства займає податок на додану вартість.

Бухгалтерський облік є функцією управління підприємства. У бухгалтерському обліку одночасно поєднуються три види управлінських робіт, завдяки чому він виконує три самостійні функції: інформаційну, контрольну та аналітичну. Без даних бухгалтерського обліку неможливо дати об’єктивну оцінку стану і результатам господарської діяльності підприємства.

На бухгалтерський облік покладено завдання з поліпшення інформаційного забезпечення управління і контролю за збереженням власності та зміцненням фінансового стану підприємства, підвищенням ефективності діяльності та зменшенням ризику втрати коштів через непродумані дії.

Встановлення ринкових умов зумовлює потребу формування й обробки одержаної облікової інформації, виходячи з існуючого господарського механізму та наявної обчислювальної техніки.

Саме тому тема курсової роботи “Бухгалтерський облік розрахунків з бюджетом по ПДВ” є досить актуальною.

Метою даної роботи є оцінка стану проведення обліку розрахунків з бюджетом по ПДВ підприємства в сучасних економічних умовах в Україні.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: розглянути сутність непрямого оподаткування та характеристика податку на додану вартість; розкрити первинний облік податку на додану вартість, аналітичний та синтетичний облік податкових кредитів та зобов’язань з ПДВ, облік сплати ПДВ, порядок формування та подання звітності по податку на додану вартість; особливості обліку розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість в умовах використання комп’ютерної техніки.

Предметом дослідження є податок на додану вартість базового підприємства.

Досліджуване підприємство ПАТ «Ірпіньмаш». Юридична адреса підприємства - Київська обл., м.Ірпінь, вул. Садова, 94. ПАТ «Ірпіньмаш» діє на підставі: Закону України «Про підприємництво»; Закону України «Про господарські товариства»; Статуту, що дає дозвіл на право ведення торгівельної діяльності і містить прізвища осіб, які уповноважені діяти від імені підприємства, мають право підписувати юридичні документи (на підприємстві ПАТ «Ірпіньмаш» такими особами є директор і заступник директора). Керівництво підприємством здійснює директор, який згідно до Статуту може виступати від імені підприємства без довіреності.

Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків; печатку зі своїм найменуванням, а також інші необхідні реквізити.

Підприємство має право купувати, продавати, а також передавати безкоштовно, обмінювати, передавати в оренду юридичним та фізичним особам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати та відчужувати їх іншим способом, якщо це не суперечить чинному законодавству України та статуту підприємства.

Майно підприємства складається з основних та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображено в балансі підприємства.

Оплата праці працівників ПАТ «Ірпіньмаш» проводиться у вигляді посадових окладів та тарифних ставок.

Всю структуру підприємства ПАТ «Ірпіньмаш» можна розподілити на чотири групи, що включають в себе підрозділи, об'єднані за функціональним призначенням:

група виробництва основної продукції - група, яка займається безпосередньо виготовленням основної продукції.

група обслуговуючого виробництва;

адміністративна група. До складу адміністративної групи включена бухгалтерія, основними завданнями бухгалтерії підприємства є: організація контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій відповідно діючій нормативній базі, здійснення контролю за використанням коштів в межах встановлених лімітів та фінансування підприємства, що входять до складу господарства; забезпечення перевірки стану бухгалтерського обліку підприємства. Бухгалтерія приймає наказ про облікову політику підприємства, згідно якого діє бухгалтерія;

група збуту.

Основні економічні показники діяльності базового підприємства наведені в таблиці 1.1

Таблиця 1.1

Основні економічні показники діяльності ПАТ «Ірпіньмаш»

за 2012 - 2013 рр.

За даними табл. 1. можна зробити наступні висновки про діяльність ПАТ "Ірпіньмаш" за 2013 рік у порівнянні з 2012 роком: власний капітал збільшився на 330,1 тис. грн., за рахунок зменшення додаткового капіталу на 3,9 тис. грн. та збільшення нерозподілених прибутків на 334 тис. грн. Значне збільшення нерозподілених прибутків свідчить про ефективну господарську діяльність підприємства. Вони можуть бути витраченими на розширення виробництва, створення резервного капіталу чи виплати дивідендів учасникам. Статутний капітал базового підприємства залишився без змін і становить 133 тис. грн.

Дохід від реалізації зменшився на 6026,2 тис. грн., також зменшилась собівартість реалізованої продукції, це свідчить про зменшення обсягів виробництва. Грошові кошти зменшились на 3927,7 тис.грн.

Проте в 2013 зросли розрахунки з постачальниками і підрядчиками; витрат на оплату праці та соціальні заходи, бо збільшився фонд оплати праці. Фонд оплати праці зріс на 32,8 тис. грн, що призвело до збільшення середньомісячної заробітної плати на 120,66 грн. Збільшилась заборгованість з оплати праці на 0,8 тис. грн. В порівнянні з 2012 роком у 2013 виробничі запаси зменшились 177,6 тис.грн. Це є ненативно для діяльності ПАТ «Ірпіньмаш»,адже свідчить про збільшення обсягів виробництва.

У 2013 році дебіторська заборгованість збільшилась на 579,5 тис. грн. Це говорить про те, що зросла кількість покупців та замовників. Проте зросла і кредиторська заборгованість на 26,9 тис.грн. за рахунок збільшення одержаних авансів.

Вартість оборотних активів у 2012 році становила 8432,2 тис. грн., а у 2013 - 3830,2 тис. грн. Значне зменшення оборотних активів відбулося за рахунок зменшення виробничих запасів на 177,6 тис. грн. та зменшенням грошових коштів на 3927,7 тис.грн.

Середньорічна вартість основних засобів у 2013 році збільшилась на 757,1 тис. грн., оскільки первісна вартість для відображення в балансі була скоригована на суму амортизаційних відрахувань.

Джерелами інформації для написання курсової роботи є: організаційні документи - наказ про облікову політику, положення про бухгалтерію; первинні документи; регістри аналітичного та синтетичного; форми звітності - форма № 1 “Баланс” (звіт про фінансовий стан) (дод.А.1), форма № 2 “Звіт про фінансові результати” (звіт про сукупний дохід) (дод.А.2).

1. СУТНІСТЬ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Податкового кодексу України.

Розвиток держави призвів до збільшення її видатків, а тому почали відшукувати додаткові джерела фінансування державної казни. В таких умовах виключно акцизів почало не вистачати, а тому це призвело до виникнення податку з обороту, який у деяких країнах перетворився на ПДВ.

Непрямі податки є обов'язковими платежами до бюджету, це частина чистого доходу, що створюється в підприємствах і що вилучається до бюджету побічно шляхом включення в ціну продукції, товарів, купуючи які споживачі оплачують і непрямі податки. Таким чином, хоча платять непрямі податки підприємства, кінцевими платниками є споживачі, т. до. підприємства як би перекладають суми податків один на одного і на кінцевого покупця, їх інтереси безпосередньо не зачіпаються.

Непрямі податки (або податки на споживання) - це податки, що стягуються під час використання матеріальних цінностей, визначаються розміром споживання, включаються до ціни товару чи послуги і сплачуються продавцем за рахунок покупця.

Непрямі податки являють собою податки на споживання і реалізуються (включаються) у ціні товарів, а тому податкове навантаження лягає на ті верстви населення, які характеризуються найвищим ступенем споживання (оскільки, непрямими податками оподатковуються майже усі товари, а в Україні, на сьогоднішній день, переважна більшість людей мають дуже низькі доходи, то можна зробити висновок, що непрямі податки, в основному, сплачують саме ці громадяни).

Непрямі податки відрізняються від прямих за критерієм співпадання юридичного (особи, що перераховує податок до бюджету) та фактичного (особа, на яку лягає податковий тягар) платника.

Непрямі податки у свою чергу поділяються на:

непрямі індивідуальні (спеціальні акцизи) - податки, якими оподатковуються лише певні групи товарів (алкогольні напої, тютюнові вироби);

непрямі універсальні (універсальні акцизи) - податки, якими оподатковуються майже усі товари та послуги за винятком деяких видів (ПДВ);

фіскальні монополії - податки, якими оподатковуються товари та послуги виробництво чи споживання яких відноситься до виключної компетенції держави (існували у СРСР);

мита - збори, якими оподатковуються товари та послуги, що переміщуються через митний кордон держави.

Основними видами непрямих податків, що справляються в Україні, є 1ІДВ (яким було замінено податок з обороту) і акцизний податок.

На сучасному етапі податок на додану вартість є однією з найважливіших складових податкових систем 42 держав, з яких 17 європейських країн - члени Організації економічного співробітництва і розвитку. На долю цього податку припадає приблизно 13,8% податкових надходжень бюджетів країн і 5,5% валового внутрішнього продукту. Перевага, що надається податку на додану вартість в цих країнах, зумовлена тим, що цей податок забезпечує державі значні надходження, з його допомогою набагато краще оподатковувати послуги і звільня­ти засоби виробництва. Крім цього, його податковий механізм не дозволяє вільно ухилятися від оподаткування.

В багатовіковій історії людства податок на додану вартість - порівняно новий вид податку. Вперше він був ведений у Франції в 1954 р. економістом М. Лоре. Потім ПДВ набув широкого поширення - спочатку в інших країнах Європи (кінець 60-х - початок 70-х рр.) і дещо пізніше - в країнах Азії, Африки і Латинської Америки. Нині податок на додану вартість стягується майже у 80-ти країнах, серед яких практично всі промислово-розвинуті країни. Поряд з цим слід також зазначити, що даний податок й досі не запроваджений в таких країнах як Австрія, Швейцарія, США. У кінці 80-х - на початку 90-х рр. ПДВ було введено в країнах Східної Європи (Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія), а також в деяких країнах СНД (Білорусь, Казахстан). В Україні і Росії ПДВ введено в 1992 р. [3].

Податок на додану вартість був уведений в Україні з 1 січня 1992 p. згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" від 20 грудня 1991 p. Декрет Кабінету Міністрів України "Про податок на додану вартість", що почав діяти з 1993 p., було підписано 26 грудня 1992 p. З урахуванням доповнень і змін, що вносилися в наступних періодах, указаний декрет регламентував порядок обчислення і сплати ПДВ протягом 1993-1997 pp. (до 1 жовтня 1997 p.).

З 1 жовтня 1997 p. порядок обчислення і сплати ПДВ регламентується Законом України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 р. На жаль, податкове законодавство щодо ПДВ є дуже нестабільним. Так, тільки з часу прийняття вказаного Закону і до введення його в дію було прийнято чотири закони, які вносили зміни щодо ПДВ. Усього ж з 27 червня 1997 р. по 24 березня 1998 p. було ухвалено 14 законів, згідно з якими вносилися певні зміни в Закон "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 p. На сьогоднішній день податок на додану вартість регламентується Податковим Кодексом України.

З розвитком виробництва товарів тривалого використання розширювалася й сфера підакцизних товарів: до неї почали входити телевізори, мотоцикли, автомобілі, велосипеди, холодильники і т.д. Розширення асортименту споживаємої продукції обмежувало розвиток акцизів в специфічній формі. Запровадження нових акцизів на кожний товар або групу товарів (робіт, послуг) збільшувало затрати на збір податків. Динамічні зрушення в споживанні потребували відповідних змін в податковому законодавстві. Так виник універсальний акциз, який автоматично враховував всі зміни в товарному асортименті і котрим став оподатковуватись валовий оборот торгівельного або промислового підприємства. В більшості країн світу універсальний акциз в наш час використовується у формі податку на додану вартість.

Податок на додану вартість (ПДВ) домінує серед непрямих податків, що надходять до бюджету. Тобто це податок, який виконує яскраво виражену фіскальну функцію. Як уже зазначалось вище, особливість ПДВ полягає в тім, що саме він справляє значний вплив на фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання та на їхній фінансовий стан.

Слід звернути увагу, що варіант обчислення ПДВ, який застосовується в Україні, допускає оподаткування перенесеної вартості, а також подвійне оподаткування. Це зумовлено тим, що ставки ПДВ встановлюються на оподаткований оборот, який включає вартість матеріальних витрат (перенесену вартість), а також попередньо включені у вартість товарів (робіт, послуг) податки.

Податок на додану вартість (ПДВ) - це непрямий податок, що є частиною новоствореної вартості, яка утворюється на кожному етапі виробництва або обігу, його сума входить до продажної ціни на товари (роботи, послуги) і сплачується кінцевим споживачем.

Якщо розуміти буквально, то ПДВ - це податок на додану вартість, створену на даному конкретному етапі руху товару, в результаті чого відбувається ліквідація кумулятивного (каскадного) ефекту оподаткування.

По суті, додана вартість наближається за своїм обсягом до заново створеної вартості (частини національного доходу), виробленої в даній господарській структурі (ланці). Визначення доданої вартості дає змогу обчислити всі ті податки, котрі дана господарська ланка заплатила при закупівлі товарів (робіт, послуг). Якщо виходити з того, що додана вартість - це створений прибуток чи вартість чистої продукції, то в цьому випадку додана вартість визначається шляхом додавання її складових елементів - заробітної плати, відсотків, ренти і прибутку.

У статистичному підрахунку показник доданої вартості можна визначити як різницю між вартістю реалізованої продукції і затратами на її виробництво й реалізацію, між загальною сумою продажу і загальною сумою закупівель від усіх інших господарюючих суб'єктів [13].

Об'єкт оподаткування - додана вартість - створюється всіма незалежними учасниками виробничо-комерційного процесу. Якщо уявити собі компанію як єдине ціле із закінченим виробничо-торгівельним циклом (від власної сировини і виготовлення виробничого обладнання до реалізації готової продукції), то повна вартість продукції, що реалізується, стала б результатом власної діяльності такої компанії, а базою податку на додану вартість вважалася б величина чистої суми продажу. В нашому прикладі через процес послідовних стадій виробництва й реалізації продукції загальна додана вартість дорівнює вартості остаточного продажу кінцевому споживачеві без податку на додану вартість [15].

Сутність ПДВ розкривається через систему функцій, які йому притаманні. Однак, дослідники не одностайні в поглядах на функції ПДВ. Найпоширенішою є думка про те, що дана податкова форма виконує фіскальну та регулювальну функції.

Фіскальна функція ПДВ полягає в мобілізації надходжень шляхом справляння даного податку від громадян до бюджету. Фіскальні переваги ПДВ полягають в його високій дохідності - він має широку податкову базу, і практично кожна особа сплачує цей податок незалежно від того, який дохід одержує.

Однак крім фіскальної функції існують ще й регулятивні властивості ПДВ. Як зауважує відомий вітчизняний економіст А.І.Крисоватий, хибним є тлумачення про те, що непрямі податки виступають лише основним джерелом податкових надходжень [1]. Важливою є регулювальна функція ПДВ, адже його застосування впливає на інфляцію та ціноутворення. Податок на додану вартість, як специфічні акцизи та мито, включають у ціну товару, тобто наділені властивостями впливати на ціно-утворювальні механізми в суспільстві, адже на суму акцизів відповідно зростає ціна товарів.

Крім цін, ПДВ стосується й інших сторін економічного життя: розподілу доходів, процесу нагромадження та інвестицій, ефективності виробництва, зовнішньої торгівлі, розвитку державного сектора, управління економікою - тобто має досить чітко виражену економічну функцію.

Серед функцій, притаманних ПДВ, окремі вчені виділяють розподільчу - суть її полягає в тому, що до бюджету вилучається частина доходів від високорентабельних видів діяльності, яка потім спрямовується у збиткові, але важливі для життя суспільства сфери економіки.

За допомогою системи податкових пільг реалізується стимулююча функція ПДВ. Вона, насамперед, проявляється в зовнішньоекономічній діяльності,

шляхом застосування нульової ставки ПДВ на експортну продукцію. Використання цієї функції сприяє закріпленню та розширенню присутності підприємств України на світовому ринку.

Таким чином, сутність і роль податку на додану вартість в економічній системі держави розкривається на основі функцій, що притаманні даній податковій формі, тобто він забезпечує надійні та стабільні бюджетні надходження, дає змогу оперативно реагувати на необхідність додаткових доходів простим підняттям ставки податку, а також впливає на споживання й доходи суб’єктів господарювання.

Ставки ПДВ з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20%, з 1 січня 2014 року - 17%, ставка 0%.

. ПЕРВИННИЙ ОБЛІК ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Первинний облік ПДВ на базовому підприємстві ведеться в податкових накладних (дод.Б.1).

Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника податку в податковій накладній зазначаються найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, що визначене статутними документами, та найменування такої філії (структурного підрозділу).

Під час виконання договорів про спільну діяльність податкова накладна складається особою, яка веде облік результатів такої діяльності та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету. Облік результатів спільної діяльності ведеться такою особою у загальновстановленому порядку окремо від обліку господарських результатів такої особи.

При здійсненні господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, отриманого в управління за договорами про управління майном, податкова накладна складається особою - управителем майна, яка веде окремий облік з податку на додану вартість таких господарських операцій та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету.

У разі надання нерезидентом послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, податкова накладна складається зареєстрованим на території України платником податку - покупцем (отримувачем).

Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку на додану вартість або передбачає його нарахування за іншими ставками, ніж визначені підпунктом "а" пункту 193.1 статті 193 розділу V <#"789075.files/image001.gif">

Рис.5.1. Податкове призначення

Документом, який слугує підставою для формування вхідного очікуваного ПДВ, може бути «Поступление товаров и услуг» або «Платежное поручение исходящее». За очікуваним вхідним ПДВ проводка формується в дебет рахунка 6442 «Налоговый кредит неподтвержденный». Так, на рис.5. 1 ми бачимо бухгалтерські проводки, які формує документ «Поступление товаров и услуг». При реєстрації отриманої від постачальника податкової накладної податковий кредит вважається підтвердженим і формується проводка Дт 6412 - Кт 6442 (рис. 5.2).

Рис. 5.2. Реєстрація податкової накладної

У результаті податковий кредит стає підтвердженим. Для коректного заповнення документа «Регистрация входящего налогового документа» (РВПД) рекомендується створювати документ уведенням на підставі документа надходження чи оплати. Звертаємо увагу, що реєстрація вантажної митної декларації (ВМД) не вимагає формування податкових документів. Нарахований при імпорті ПДВ (проводка до дебету рахунка 6412) є фактичним без додаткового підтвердження. Вихідний ПДВ Для вихідного ПДВ використовується такий же принцип.

Сума за очікуваним ПДВ - податковими зобов’язаннями - накопичується за кредитом рахунка 6432 «Налоговые обязательства неподтвержденные» та формується первинними документами, які відображають господарські операції. При виписуванні податкової накладної зобов’язання стають підтвердженими. Контроль кредитового залишку на рахунку 6432 дозволяє побачити, чи всі податкові накладні виписані за певний період. Рахунки непідтвердженого ПДВ (6432 «Налоговые обязательства неподтвержденные» та 6442 «Налоговый кредит неподтвержденный») додані в конфігурації для того, щоб зіставляти передбачувані та фактичні значення ПДВ, забезпечуючи цим додаткову перевірку ведення обліку. При правильному оформленні податкових документів у кінці облікового періоду залишків за рахунком передбачуваного ПДВ 6432 бути не повинно. Але залишок за рахунком 6442 може бути, якщо податкову накладну від постачальника не отримано. Більш точний аналіз проводиться з використанням спеціалізованих звітів - «Проверка суммы входящего НДС» і «Проверка суммы обязательств по НДС».

Аналіз вхідного і вихідного ПДВ Облік вхідного та вихідного ПДВ ведеться у програмі в розрізі організацій, контрагентів, договорів та первинних документів (якщо виконані відповідні налаштування договору). Інформація про значення різних параметрів обліку ПДВ при оформленні господарських операцій фіксується у спеціальних регістрах накопичення. Дані цих регістрів використовуються для контролю правильності та повноти реєстрації сум ПДВ наприкінці періоду за допомогою спеціалізованих звітів. Звіт «Проверка суммы входящего НДС» дозволяє провести аналіз сум вхідного ПДВ за довільний період і проаналізувати відповідність сум ПДВ сумам зареєстрованих податкових документів. При цьому сума вхідного ПДВ визначається відповідно до моментів визначення податкової бази, зазначених у договорі взаєморозрахунків. Також є можливість виводити інформацію про дату виникнення податкового кредиту і про документи, що впливали на взаєморозрахунки. Звіт виглядає дещо громіздким, але його можна отримати в більш зручній формі, якщо використовувати різні варіанти налаштувань, які потім можна зберегти. Ось один із прикладів налаштування звіту. Залишимо у звіті лише два показники, для контролю цього буде достатньо. У закладці «Группировки» видаляємо аналітику, яка нам не потрібна (рис. 5.3.).

Рис.5.3 Перевірка суми вхідного ПДВ

Ознака «Амортизируется» необхідна для виділення податкового кредиту із закупівлі необоротних активів та коректного заповнення додатка № 5 Декларації з ПДВ. Якщо податковий облік за всіма договорами ведеться за першою подією, то цей вид угруповання - «Момент возникновения обязательств» - також можна видалити. Не забуваємо про можливість пересування угруповань за допомогою стрілок.

На цьому завершимо налаштування звіту і сформуємо його. Для наочності виберемо постачальника, в якого купуємо товар за різними ставками ПДВ (рис. 5.4).

Рис.5.4. Звіт за різними ставками ПДВ

Щоб зберегти створені налаштування звіту, натиснемо кнопку . Звіт «Проверка суммы обязательств по НДС» налаштовуємо аналогічним чином, тільки дату документа в угрупованнях підіймаємо на найвищий рівень і встановлюємо сортування за датами (рис. 5.5).

Рис.5.5. Перевірка суми податкових зобов’язань з ПДВ

У групу регламентованих звітів входять повна і скорочена форми декларації з ПДВ. Розділ II "Податковий кредит" в обох формах однаковий. Щоб скласти декларацію, у списку Регламентированные отчеты (меню Отчеты) слід вибрати потрібний варіант. Форма звіту містить панель з кнопками керування і табличну частину - образ бланка декларації. Жовті комірки у формі бланка доступні для редагування, зелені є підсумковими і не можуть бути змінені. Для деяких комірок передбачено деталізацію показників.

Отже, "1С:Бухгалтерія для України" дозволяє реалізувати облік податкових накладних постачальників (та інших документів податкового обліку), групувати записи у книгу придбання (з її автоматичним веденням за встановленою формою) і формувати декларацію з ПДВ в повній і скороченій формі. Звіти "Книга приобретения" і "Декларация по НДС" автоматично заповнюються на підставі введених документів "Запись книги приобретения", тому коректність їх заповнення має велике значення.

ВИСНОВОК

На сьогоднішній день в Україні існує своя податкова система, яка не є простим копіюванням досвіду інших країн. Адже податкова система має відображати конкретні умови конкретної країни, рівень розвитку економіки, соціальної сфери, її зовнішню та внутрішню політику, традиції народу, географічне положення, кліматичні умови та безліч інших чинників. У зв’язку з цим склад податкової системи, структурні співвідношення окремих податків їх обчислення, форми розрахунків, організація податкової служби можуть значно відрізнятись.

Податок на додану вартість - це частина новоствореної вартості на кожному етапі виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), що надходить до бюджету після їх реалізації. Інакше кажучи, ПДВ - це непрямий податок, який стягується до бюджету у вигляді надбавки до ціни товару, який сплачується споживачами.

ПДВ - один з найсуперечливіших податків в податковій системі нашої країни. Стосовно нього на протязі останніх п’ятнадцяти років було видано безліч нормативних актів, що змінювали та доповнювали його. За цей час ПДВ в нашій країні пройшов значну еволюцію.

Сучасний етап податкової системи України можна охарактеризувати як закладання підвалин. Зроблено за короткий час досить багато. Здійснено перехід до системи формування доходів бюджету на податковій основі, реформована сама податкова система шляхом впровадження податків, характерних для країн з розвинутою ринковою економікою. Розроблено і відображено (хоча й далеко не досконало) законодавство з питань оподаткування, його інструктивне та методичне забезпечення, створена сучасна податкова адміністрація із сучасною організаційною структурою.

Багато чого було зроблено, але є й що робити надалі. Головні суперечки щодо ПДВ зараз виходять з економічної суті ПДВ та теперішньої економічної ситуації в Україні.

ПДВ немає стимулюючого значення, дія цього податку проявляється в підвищенні витрат на виробництво продукції та підвищенні цін.

ПДВ, що сплачується українськими підприємствами, не підкріплює їх фінансову стійкість, не робить пріоритетним розвиток підприємств. ПДВ правомірний лише в тій державі, де високий рівень споживання, де ринок насичений товарами та послугами, і покупцю є із чого вибирати і за що купувати.

Для того, щоб ПДВ став універсальним фінансовим інструментом ринкової економіки України, необхідно вдосконалювати механізм оподаткування, виправляти ті недоліки, які зараз є у вітчизняному законодавстві з оподаткування ПДВ, оскільки воно не відповідає загальносвітовим стандартам.

Питання застосування ПДВ потрібно розглядати з точки зору всієї податкової системи, а саме як відношення прямих та непрямих податків. А це вже виходить з економічної ситуації та податкової культури окремої країни. Також зосталися суперечливі питання безпосередньо механізму застосування ПДВ.

Оскільки ПДВ включається в ціни товарів та послуг, остільки він є ціноутворюючим чинником. Якщо ж деякі товари та послуги звільняються від оподаткування, це повинно привести до зниження цін на них. Хто заінтересований у зниженні цін? Насамперед покупці, бо вони несуть на собі основний податковий тягар. Крім того, у цьому; заінтересовані і продавці та виробники продукції, оскільки в них з'являється можливість за рахунок зниження цін збільшити обсяг реалізованої продукції в кількісному виразі. Отже, звільнення від ПДВ має на меті два основних завдання: по-перше, захист інтересів малозабезпечених верств населення (соціально-політичні мотиви) та стимулювання виготовлення окремих видів товарів (робіт, послуг).

Роль ПДВ в податковій системі України важко переоцінити. Широка база оподаткування цього універсального акцизу є цінною для фіскальної функції податків. Але щоб конкретний податок, як і податкова система, в цілому, був ефективним не потрібно забувати і про податковий прес, що тисне на платників податку. Тільки завдяки компромісу між максимальною величною залучених податком до бюджету коштів і інтересам платників податок може оптимально виконувати свою місію в фінансовій системі. До цього прагне і Україна, яка постійно покращує функціонування ПДВ.

Зрозуміло, що ПДВ має велике значення для фіскальної стабільності в країні, яка потребує встановлення стабільного податку, котрий стимулюватиме економічне зростання. Перехідний період в Україні вимагає внесення важливих змін у систему оподаткування. Реформа податкової системи, головним компонентом якої стане запровадження ПДВ європейського зразка, відіграє вирішальну роль в процесі перетворення радянського стилю економіки в ринково-орієнтовану економіку.

Адже, податок на додану вартість: стимулює зростання приватного підприємництва й забезпечує нейтральність для всіх секторів економіки; формує правильні стимули для зростання в перехідній економіці, стимулює заощадження й інвестиції; забезпечує значні надходження в державну казну.

Поряд з цим ПДВ: є податком з найбільшими витратами на його адміністрування; потребує більш кваліфікованих фахівців та значного досвіду оподаткування; не сприяє справедливому перерозподілу доходів.

Виходячи з цього, запропонуємо кілька шляхів вдосконалення податку на додану вартість: розширення бази оподаткування за рахунок скасування пільг, що не носять соціального характеру. Це дасть змогу встановити ставку податку на рівні 15-17% і тим самим зменшить податковий тиск на платників та збільшить надходження до бюджету; розширення інформаційного забезпечення кожної ланки податкової служби, яке сприятиме автоматизації процесу оподаткування, ефективнішому використанню наявних людських ресурсів, дасть можливість зіставляти відомості з різних джерел з метою виявлення ухилень від сплати ПДВ; підвищення ефективності перевірочної роботи, яке дасть змогу за рахунок автоматизованого відбору платників для документальних перевірок виявляти ухилення від оподаткування при загальному зменшенні кількості перевірок та перевіряючих, забезпечити невідворотність відповідальності порушників; вдосконалення законодавства, яке полягає у спрощенні, стабільності та передбачуваності в адмініструванні ПДВ, запровадження обов’язкової перевірки ефективності запропонованих змін за допомогою імітації моделі; прогнозування надходжень ПДВ, яке дасть можливість запропонувати Верховній Раді збалансований реальний бюджет, що, в свою чергу, сприятиме стабілізації економіки; скорочення та ліквідація недоїмки шляхом поліпшення роботи з платниками.

Виконання цих завдань у повному обсязі забезпечить досягнення високої ефективності податку на додану вартість в найкоротші строки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Бабіч В.В., Сагова С.В. Фінансовий облік(облік активів): Навч. посіб. - К.: КНЕУ , 2006.- 253 с.

Билуха Н. Т. Теория бухгалтерского учета. Учебник - К.: КНЕУ, 2005 - 692 с.

Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» / Вид 2-ге, доп і перероб. - Житомир: ЖИТІ, 2000. - 640 с.

Буфатіна І. "Запаси: облік за національними стандартами" / "Все про бухгалтерський облік", № 8, 10, 2000. - 234 с.

Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика: Навчально-практичний посібник. Н.І.Верхоглядова, В.П.Шило, С.Б.Ільїна та ін.. - К.: Центр учбової літератури,2010. - 536 с.

Виробництво в « 1С : Бухгалтерії». [ Електронний ресурс]: Журнал « Дебет - Кредит». - Режим доступу: http://dtkt.com.ua.

Гарасим П.М. Журавель Г.П. Курс фінансового обліку: Навч. посіб.- К., 2007. - 566 с.

Должанський М. І., Должанський А. М. Бухгалтерський облік в Україні з використанням Положень (стандартів) бухгалтерського обліку: Навч. посіб. - Л.: Львівський банківський інститут НБУ, 2003. - 494 с.

Єрмак О.І. Фінансовий облік - І (облік активів). Навчальний посібник. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2008. - 376 с.

Захожай В.Б., Базась М.Ф., Матюха М.М., Базась В.М. Бухгалтерський облік у галузях економіки: Підруч.- К.:МАУП, 2007. - 354 с.

Зубілевич С.Я. Посібник з бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності .- К.: ІВТСІ, 2002. - 420 с.

Зубрицька І. Н. Облік витрат на виробництво продукції. « Все про бухгалтерський облік» № 25, 2000. - 25 с.

Лень В.С. Стандарти бухгалтерського обліку в Україні: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 440 с.

Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік: Підруч. - 2-ге вид., перероб.і доп. - Київ: Видавництво «Центр навчальної літератури», 2006. - 659 с.

Організація бухгалтерського обліку: Підруч. для студ. спец. Облік і аудит вищ. навч. закл. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. - 3 тє вид.,доп. і перероб. - Житомир: ПП Рута , 2002. - 592 с.

Податковий кодекс України. Все про бухгалтерський облік №1 - 3,- 2011. - 506 с.

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Нормативна база. Нова редакція. - Х.: Курсор, 2008. - с. 86-94.

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Нормативна база. Нова редакція. - Х.: Курсор, 2008. - с. 145-153.

Правда М.,Кремінь О. Облік виготовлення та собівартості готової продукції. Журнал « Дебет-кредит», № 25, 2006р. - с.27-38.

Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні. Закон України від 16 липня 1999р. № 996-XIV. Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Нормативна база. Нова редакція. - Х. : Курсор, 2008.- 13с.

Санин М.К. Бухгалтерский учет: учебное пособие. - Спб, 2005- 141 с.

Скирпан О.П., Палюх М.С. Фінансовий облік: Навч. посіб. - К.: ТНЕУ,2008.

Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу. - К. : КНЕУ, 2000.- 260 с.

Ткаченко Н. М. Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними формами власності : Навч. посіб. - 5-те вид., доп. і перероб. - К. : А.С.К., 2011. - 784 с.

Шара Є.Ю., Фінансовий облік - І : навч. посіб. / Є. Ю. Шара, О. О. Бідюк,  Н. В. Гуріна, І. Є. Соколовська-Гонтаренко - К. : «Центр учбової літератури», 2012. - 408 с.