мовленнєвий порушення звук диференціація
Головне місце у комплексному підході до корекції мовленнєвих порушень за твердженнями багатьох вчених, зокрема Р. Е. Левіної, Г. А. Нікашиної, Г. А. Каше посідає формування фонематичного сприйняття - здатності сприймати та чітко розрізняти на слух усі звукові одиниці рідної мови, в тому числі і близькі в акустичному відношенні звуки. Саме на етапі диференціації формується та удосконалюється фонематичне сприйняття. [4]
За словами Левіної Р. Е. недостатня диференціація звуків може призвести до порушення вимови окремих звуків, затримки розвитку фонематичних уявлень, що в свою чергу може погано відобразитися на формування звукового аналізу, а це зумовить порушення процесів читання і письма. [1]
Відома вчена і автор багатьох книг Шинкарьова Л. М. зазначає, що саме ігрові форми навчання з дітьми, які мають мовні порушення, набувають першочергового значення, оскільки саме у грі виникають позитивні емоції в дітей, збільшується пізнавальна активність та інтерес. Гра - основний вид діяльності дошкільника. Через неї він пізнає світ, що його оточує, оволодіває рідною мовою. Тому доцільно використовувати ігрові методики при диференціації звуків, в тому числі з та с. Розглянемо, які методики та ігри пропонують автори для етапу диференціації цих звуків. [4]
Диференціація звуків включає у себе чотири етапи: диференціація ізольованого звуку, диференціація в складах, словах та в реченнях або фразовій мові. Методика диференціації звуків однотипна, але вимагає використання різного матеріалу, насиченого тим чи іншим звуком. [1]
Ігри на диференціацію мають кілька рівнів складності завдань. Найбільш складне завдання - при якому дитина грає мовчки. Дитині пропонується виконувати ігрові дії мовчки, дотримуючись правил гри. У ході гри у дітей активізуються внутрішні уявлення про образи звуку, складу, слова.
Менш складне завдання аналогічно першому, але дитині дозволяється промовляти вголос назви картинок, склади, перш ніж вона визначить наявність певного звуку в слові, складі. Наприклад, дитина бере картинку в руки, її назву спочатку чітко промовляє логопед, а потім промовляє дитина, після чого намагається визначити наявність певного звуку в слові. У цьому завданні активізується мовнослуховий аналізатор. [2]
Для диференціації ізольованих звуків зазвичай використовують імітаційні вправи, наприклад, пропонують дитині визначити, коли тече вода (ссс), а коли летить комар (ззз). Диференціація ізольованих звуків також проводиться з використанням картинок-символів і моделей-символів артикуляції звуку. Модель служить гарною наочною опорою, постійно "нагадуючи" артикуляцію замінного звуку, допомагаючи розрізненню фонем.
У процесі розвитку диференціації звуків у складах пропонуються завдання на імітацію цих складів. (са-за-са, за-са-за). Доречно поєднувати це з різними ігровими завданнями, наприклад: збирання грибів двох кольорів, де при збиранні грибів білого кольору дитина промовляє склад зі звуком с, а при збиранні грибів коричневого кольору дитина промовляє склад зі звуком з. Звертаючи увагу на те, якого кольору гриб, дитина буде слідкувати за вимовою складів.
Закінчивши диференціацію в складах по артикуляційним і акустичним ознакам, переходимо до диференціації звуків у словах. Визначення місця звуку в слові відбувається в наступній послідовності: на початку, в кінці, в середині слова. Для визначення звука в слові можна запропонувати дітям такі завдання: підняти букву на заданий звук; відібрати картинки, в назві яких є заданий звук; підібрати до заданої букви картинки, в назві яких є відповідний звук; придумати слова на заданий звук.
Зазвичай на заняттях використовуються тільки картинки, в назві яких диференціюються звуки [с] або [з]. Але у ході наочно-дидактичної гри дитина повинна правильно зрозуміти і виконати запропоноване логопедом завдання, а ігрова ситуація, казковий персонаж і дидактичний посібник допоможуть їй у цьому. Через казкові елементи можна знайти шлях до сфери емоцій дитини. Зустріч дітей з героями казок не залишає їх байдужими до ігор. У гості до дітей приходять, пропонуючи цікаві ігри, казкові персонажі, персонажі мультфільмів. Бажання допомогти казковим героям, розібратись в казковій ситуації - все це підтримує інтерес до гри. Наприклад, гра "Буратіно йде в школу": дітям повідомляється, що Буратіно готується йти до школи, і пропонується допомогти підібрати для нього "портфелі", на яких зображені предмети, в назвах яких є звук с і з. [3]
При диференціації вимови слів звертається увагу на зміну змісту слова із зміною одного звуку: прослухавши слово, дитина повинна правильно показати назване на одній з двох картинок або одне з двох написаних слів (коса - коза і т.п.) Далі можна надати ряд предметних картинок, назви яких включають то один, то інший з диференційованих звуків, і запропонувати розкласти їх відповідно на дві групи. Гарною є вправа з придумування слів, що починаються або взагалі включають і з, і с.
Також ефективним методом роботи при проведенні етапу диференціації у словах є визначення фонетичної правильності слова. Дітям пропонуються слова та їх спотворені варіанти, що відрізняються фонетично подібними звуками (заєць - саєць, сонце - зонце, зозуля - сосуля та ін.)
Представлені ігри роблять етап диференціації звуків у словах цікавим і захоплюючим, тим самим підвищуючи ефективність роботи по даному напрямку. Словниковий матеріал можна ускладнювати, пропонуючи слова, в яких одночасно є обидва звуки, а потім можна перейти до читання, вигадування і записування фраз, зо постійно ускладнюються, і, нарешті, до розгорнутої мови .
Тому наступним етапом є диференціація звуків у реченнях та фразах. При диференціації звуків у реченнях з відпрацьованими раніше словами педагог разом з дитиною складає фрази, потім дитина повторює їх. Далі вони спільно придумують забавлянки, в яких використовується звуки с і з, слова з цими звуками. Підбираються вірші, оповідання, насичені потрібними звуками, які дитина заучує, переказує. [2]
Отже, етап диференціації є одним із найважливіших в логопедичній роботі. Саме від того, як він пройде залежить, наскільки успішною буде дитина у школі. Часто спостерігається явище, коли дитина-логопат не зацікавлена заняттями на цьому етапі, оскільки їй треба постійно повторювати одні й ті ж самі звуки. Тому необхідно використовувати ігри в диференціації звуків. Всі ці ігри допоможуть дитині зробити етап диференціації звуків цікавим і захоплюючим. Дитина із задоволенням буде ходити на індивідуальні заняття з логопедом, а, отже, підвищиться ефективність роботи. Дані гри можна використовувати також і на фронтальних або підгрупових заняттях. Діти із задоволенням грають, змагаючись у командах, що додатково підвищує мотивацію до заняття. [1]
Література
.Правдіна О. В. Логопедія. / Навч. посібн. - М.: Просвіта, 1973. - 272с.
.Селівестров В. І. Ігри в логопедичній роботі з дітьми. Під. ред. В. І. Селівестрова - М.: Просвіта, 1974. - 191с.
.Шеремет М. К. Логопедія. Підручник. - К.: Видавничий Дім "Слово", 2010. - 672с.