Організація пожежогасіння на об’єкті

Організація пожежогасіння на об’єкті

Вступ

пожежа тактичний горючий

На сучасному етапі в Україні молочна промисловість стоїть на досить високому рівні, хоча в порівнянні з світовими стандартами багато в чому ми відстаємо від світового рівня.

До складу молочної промисловості входять підприємства по виробництву тваринного масла, цільномолочної продукції, молочних консервів, сухого молока, сира, морозива, казеїну тощо.

Основними напрямками технічного процесу молочної промисловості є комплексна механізація виробничих процесів - впровадження безперервно-поточних методів виробництва, застосування високовиробничого обладнання, яке дозволяє збільшити вихід продукції та поліпшення її якості (безперервно діючих стерилізаторів, апаратів з програмним управлінням, розфасувально-пакувальних та розливних ліній), прогресивних засобів та засобів транспортування та збереження готової продукції, а також створення та широке застосування нових видів пакунку, збільшення випуску продукції в малій розфасовці.

Серед факторів які ускладнюють цей процес на першому місці стоїть значний ріст числа пожеж та інших надзвичайних ситуацій і розмірів соціально-економічних наслідків від них. Щорічно на нашій планеті виникає біля 10 мільйонів пожеж та надзвичайних ситуацій, не пов’язаних з пожежами. Від цього гине десятки тисяч людей і знищуються матеріальні цінності на мільярди грошових одиниць. Також особливо слід відзначити значну шкоду, що завдається навколишньому середовищу лісовими і торфовими пожежами, пожежами на газонафтових родовищах, хімічних виробництвах, атомних електростанціях і т.д. (взяти за приклад Чорнобильську катастрофу).

Забезпечення протипожежного захисту та захисту від виникнення надзвичайних ситуацій міст і населених пунктів вимагає значних матеріальних затрат.

Сучасний етап науково-технічного прогресу приніс корінні зміни в технологію різних виробництв (ведення технологічних процесів на високих швидкостях реакцій, температурі і тиску, застосування нових матеріалів, властивості яких вивчені не на достатньому рівні і т.д.). З розвитком риночної економіки можливий ріст пожеж і надзвичайних ситуацій техногенного характеру за рахунок розширення випуску пожежонебезпечної продукції підприємствами різних форм власності через халатне відношення до питань забезпечення умов праці на них при «погоні» за отриманням прибутків будь-якою ціною.

З розвитком нових принципів господарювання, переходом до ринкових відносин, змінами в системі управління і планування часто зустрічаються спроби зниження затрат на здійснення різних заходів по забезпеченню відповідності здійснення господарської діяльності вимогам керівних документів. Тому для забезпечення необхідного рівня захисту міст і населених пунктів, об’єктів різного призначення, необхідно, щоб із збільшенням потенціальної і реальної небезпеки зростали можливості підрозділів ДСНС України.

Абсолютна більшість підприємств України всіх галузей промисловості та сільського господарства працює на морально застарілому обладнанні, яке використовується 20-30 років і більше. Хронічний дефіцит інвестицій практично блокує процес оновлення основних фондів виробництва та сільського господарства, консервує кризову ситуацію на невизначений термін. Кризовий стан економіки викликав різке падіння технологічної, виробничої та трудової дисципліни, а безвідповідальне ставлення керівників підприємств і населення до виконання правил та норм пожежної та техногенної безпеки на виробництві і в побуті негативно впливають на реальний рівень пожежної та техногенної безпеки в Україні.

Забезпечення пожежної та техногенної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств, установ та організацій.

Так унаслідок надзвичайної ситуації 08.08 2013, пов’язаної з розгерметизацією труби на естакаді з рідким аміаком та викидом останнього у повітря (на концерні «Стірол» м. Горлівка Донецької області), загинуло 5, постраждало 25 осіб.

Тому покращення стану пожежної та техногенної безпеки приватного підприємства «Ренет» «Любарський молокозавод» смт. Любар Житомирської області, є актуальним.

1. Аналіз пожежної небезпеки об’єкту

.1 Характеристика об'єкту та опис технологічного процессу

Приватне підприємство «Ренет» «Молокозавод» знаходиться за адресою вулиця Клубна 3, с.м.т. Любар Житомирської області, відноситься до підприємств харчової промисловості, займає земельну ділянку площею 1,32 га.

Територія молокозаводу межує з об’єктами великого скупчення людей: із південної сторони на відстано 45 м із житловим сектором, з південо-східної та південно-західної сторони на відстані 36 м. житловий сектор, із північно західної сторони на відстані 38 м. Любарський РС Управління ДСНС в Житомирській області, із півнісно-східної сторони на відстані 50 м. Любарський РВУМВС України, та на відстані 100 метрів від заводу проходить транспортна магістраль із північної сторони заводу.

На території заводу розташовані:

адміністративний корпус;

головний виробничий корпус;

цех розливу молочних та кисло-молочних продуктів;

цех упаковки;

склад готової продукції;

котельня;

складські та інші допоміжні будівлі та споруди.

Адміністративний корпус - двохповерхова будівля ІІ ступеня вогнетривкості, стіни цегляні, бетонне перекриття, розміри 12*12 м.

Головний виробничий корпус - розміри 38*12 м., складається із:

склад, одноповерхова будівля розміром 12*18 м., стіни цегляні, перекриття бетонне, 600 тон молока;

склад (цех розливу), 20*12 м., стіни цегляні, покрівля шиферна по дерев`яній обрешітці, трьохповерхова будівля;

цех упаковки - 3-х поверхова будівля, стіни цегляні, перекриття бетонне.

Котельня - одноповерхова будівля, розміри 9,8*16 м. стіни цегляні, бетонне покриття.

Склад готової продукції одноповерховий будинок ІІ ступеня вогнестійкості каркасної конструкції розмірами 52*45 холодильна установка (компресорна) розміщена в одноповерховій будівлі складу готової продукції 9,8*6 м., стіни цегляні, перекриття бетонне.

Зовнішня площадка випарників (під навіс) розміри 9,8*6 м. знаходиться 1 т. NH3;

Складські та інші допоміжні будівлі та споруди:

-   склад тари;

-         гараж;

          мийка автоцистерн

          молокосклад

          ГРП, КПП та інші ТП.

Освітлення здійснюється від заводських електричних мереж. Лінії напругою 10 кВ - на балансі РЕС. Лінії напругою 0,4 кВ - підстанція на території молокозаводу.

Місце відключення електричної енергії - на трансформаторній підстанції, яка знаходиться на території молокозаводу. Можна відключити електричну енергію в якомусь цеху, так і повністю по всій території молокозаводу.

Опалення - місцеве водяне є своя виробнича котельня.

Сировина, яка використовується для виробництва - молоко.

Адміністративний корпус забезпечений пожежною сигналізацією з виводом сигналу на пульт до чергового охоронця.

1.2 Водопостачання

Зовнішнє пожежегасіння здійснюється від експедиції (пожежного водоймища) ємкість 400 м³, розміщених не території заводу та артезіанської свердловини, в якій на глибині 56 метрів встановлений насос, який зможе подати 12-15 м³/год. води.

Внутрішнє пожежегасіння на території молокозаводу є ПК: в зварочному цеху, в котельні та на лінії розливу кисло-молочних діаметром 51 мм.

Найближчі вододжерела розташовані:

на території Любарського парку культури 2 ПВ об`ємом 250 м³ кожна на відстані 150-200 м. від заводу;

ПГ-1-К-200 на відстані 80 м. по вул. Черняхівського 13;

ПГ-2-К-200 на відстані 80 м. по вул. Черняхівського 11.

Тиск води в міській водомережі 2-3 атм. Підвищення тиску здійснюється через чергового водоканалу по вимозі КАРР та ГП.

Холодильна система ПП «Ренет» скомпонована на базi амiачних компресорiв та апаратури, що складають амiачно-холодильну установку (АХУ).

Обладнання системи охолодження, в якому в якостi холодоагенту використовується амiак, розташоване в наступних примiщеннях/майданчиках:

• апаратно-компресорна зала;

• зовнiшня площадка випарникiв;

Апаратно-компресорна зала знаходиться в пристосованому приміщенні. Примiщення зали має постiйно дiючу приточно - витяжну i аварiйну системи вентиляцii. Забезпечено входами та виходами (основний й аварiйний). На зовнiшнiй стiнi при входi i виходi з будинку встановленi вимикачi/вмикачi, що забезпечують аварiйне вiдключення холодильного устаткування, увiмкнення сирени й аварiйного освiтлення. Примiщення забезпечене пожежним сповiщувачем, первинними засобами пожежогасiння вiдповiдно до табеля оснащення. Для надання першої медичної допомоги є аптечка. Бiля основному входу в примiщення (на стiнi) розмiщена шафа для збереження iндивiдуальних засобiв захисту (протигазiв).

У компресорнiй залi також є:

• примiщення змiнного персоналу та КВПiА;

• шафа для зберiгання матерiалiв i iнструментiв для аварiйних робiт;

• шафи для зберiгання iндивiдуальних засобiв захисту.

Апаратно-компресорна зала має наступне обладнання вказано на плані під номерами:

. компресор FN - 411 1 од.

. компресор FN - 611 1 од.

компресорно-конденсаторний агрегат у складi:

. компресор АВ-110 1 од.

4. конденсатор кожухотрубний КТГ-150 3 од.

. ресивер лiнiйний 1,5 РД 2 од.

. випарник кожухотрубний ИКТ-125 1 од.

. віддільник рідини ОЖ-125 1 од.

. насос водяний 2 од.

. насос розсiльний 2 од.

• масловiддiльник ОМ-50 3 од.

Зовнiшня площадка випарникiв має наступне обладнання:

. маслозбiрник МС-125 1 од.

. випарник панельний ИП-120 1 од.

. вiддiльник рiдини ОЖ-125 1 од.

. ресивер прийомний 2 од.

Пристрої безпеки обладнання та технологiчнi рiшення по безпечнiй експлуатацiI АХУ.

Опис устаткування:

Компресорна зала.

Компресор FN-611 поршневий, двоцилiндровий, вертикальний, одноступiнчатий, блок-картерний, прямоточний.

Компресор АВ-110 поршневий, двоцилiндровий, вертикальний, одноступiнчатий, блок-картерний, прямоточний.

Масловiддiльник призначений для вiддiлення масла з стисненого газоподiбного амiаку, що потрапляє до холодоагенту з системи змащення комперсорiв. Робота масловiддiльника полягає в наступному:

компресором пара амiаку нагнiтається у масловiддiльник через вхiдний штуцер пiд шар зрiдженого амiаку, при цьому, пара охолоджується i вiд неї вiдокремлюється масло. На шляху до виходу через бiчний штуцер вiдбувається додаткове вiддiлення масла при проходженнi пари амiаку через гратчастi вiдбiйнi конуси. Вiддiлення рiдини з пари амiаку вiдбувається за рахунок падiння швидкостi i повороту газового потоку.

Вiддiльники являють собою зваренi цилiндричнi судини з вхiдними i вихiдними штуцерами для газоподiбного i зрiдженого амiаку.

Конденсатор кожухотрубний горизонтальний складасться iз горизонтально розмiщеного цилiндричного кожуха з привареним до нього з двох сторiн трубних решiток в якi розвальцьованi охолоджуючі водянi труби дiаметром 25х2,5. Торцевi кришки мають перегородки, що утворюють ходи руху води в апаратi вiд вхiдного штуцера до штуцера виходу. Це збiльшує швидкiсть руху води i пiдвищує ефективнiсть теплопередачi. Пара амiаку надходитъ зверху у мiж трубний простiр, а рiдкий амiак вiдводиться знизу. В верхнiй частинi кожуху встановлюєтъся запобiжний клапан, вентилi для спуску повiтря з амiачної та водяної частин.

IIiнiйний ресивер призначений для створення запасу рiдкого амiаку для забезпечення нормальної роботи холодильної установки. Ресивер встановлюється на сторонi високого тиску нижче конденсаторiв, з якими вiн з’єднанюється живильними та зрiвнювальними трубопроводами.

1.3 Зовнiшня площадка випарникiв

Прийомний ресивер призначений для зберiгання запасу амiаку, зливу амiаку з системи (при аварiях чи ремонтi). Також до прийомного ресивера виконуеться заправлення системи рiдким амiаком.

Панельний випарник амiачний вертикально-трубний вiдкритого типу складається з бака прямокутного перетину, у якому встановленi зваренi випарнi секції. Кожна секцiя складаться з двох горизонтальних колекторiв, у якi уваренi короткi вертикальнi вигнутi на кiнцях трубки діаметром 38х3. до верхнього колектора секцi приварений вiддiльник рiдини, з’єднаний трубкою для стоку рiдини в нижнiй колектор.

Вiддiльники рiдини призначений для вiддiлення газоподiбного амiаку вiд часток рiдини, що потрапляють з системи разом з парою. Вiддiлення рiдини виконується за рахунок рiзкого падiння швидкостi та повороту газового потока. Вiддiльник являє собою зварний цилiндр iз вхiдними та вихiдними штуцерами для газоподiбного та рiдкого амiаку.

Амiачне обладнання обладнане настугтними пристроями безпеки:

• зворотнi клапани на лiнiї нагнiтання;

• запобiжнi клапани на конденсаторах, випарниках;

• нагнiтальнi клапани компресора, що спрацьовують як «помилковi кришки» при влученнi рiдкого амiаку в цилiндри;

• аварiйнi клапани в компресорi, якi спрацьовують при рiзницi тиску високої та низької сторони бiльш 16 кг/м2.

При спрацюваннi аварiйних, запобiжних клапанiв газоподiбний амiак видiляється за межi робочої зони через труби на вiдмiтку, що на 3 метри вище за найнищу будiвлi в радiусi 50 м.

Циркуляцiйнi, лiнiйнi ресивери, конденсатори та панельнi випарники розташованi над пiддоном, який призначений для збору виливiв амiаку та зменшення площi його випаровування.

Для пiдвищення надiйностi роботи обладнання прийнятi такi рiшення:

• кожна температура кипiння амiаку забезпечена окремими компресорами;

• мiсце встановлення конденсаторiв практично унеможливлює їх пiдтоплення рiдким амiаком;

• для запобiгання гiдравлiчного удару у компресорi пара амiаку вiдсмоктується через вiддiльники рiдини.

Контроль, сигналiзацiя, управлiння.

Надiйна робота машин забезпечується такими видами захисту:

• вiд пiдвищення тиску нагнiтання вище припустимого;

• вiд пiдвищення температури нагнiтання вище припустимої;

• вiд пiдвищення рiвня рiдкого амiаку у апаратах та посудинах;

• вiд припинення подачi води в сорочку охолодження;

• вiд падiння тиску в системi змащення компресора нижче припустимого;

• вiд зниження тиску всмоктування нижче припустимого.

У щитi приладiв змонтованi наступнi прилади захисту:

• реле тиску, що контролює тиск нагнiтання;

• реле тиску, що контролює тиск усмоктування;

• реле рiзницi тискiв (РРТ) контролю змащення, що контролює роботу системи змащення компресора;

• реле протоки (РП) контролююче протока води в охолодну сорочку;

• реле температури (РТ), що контролює температуру нагнiтання;

• реле рiвня рiдкого амiаку у вiддiльнику рiдини (БР).

Опалення та венткляцiя примiщення АХУ.

Опалення примiщення водяне, що є регiстрами з гладких труб. Система опалення двотрубна, теплоносiй - вода з параметрами 70-95 оС.

Примiщення має постiйнодiючу витяжну та аварiйну системи вентиляцiї. Витяжна загально-обмiнна вентиляцiя, виконана iз розрахунку 4-х кратного, а аварiйна вентиляцiя при аварiї - 8-х кратного повiтрообмiну в годину.

Заходи та засоби безпеки.

З метою запобiгання токсичним отруснням персоналу та попередження вибухiв пари амiаку в примiщенi компресорної зали впроваджено систему контролю рiвня загазованостi. З цiєю метою в мiсцях можливого виникнення загазованостi встановленi датчики ГДК (гранично допустимоi концентрацii). Система забезпечує збiр та обробку iнформацii про концентрацiю амiаку у повiтрi робочої зони та в автоматичному режимi задiює технiчнi пристрої системи локалiзацii та лiквiдації наслiдкiв аварiї, засоби сповiщення персоналу. ГДК для робочо зони становить 20 мг/м3.

Для надання першої медичної допомоги в примiщеннi персоналу компресорної зали є аптечка. Зовнi на стiнi бiля основного входiв до примiщення є шафи для зберiгання iндивiдуальних засобiв захисту (протигазiв). Також шафа для зберiгання iндивiдуальних засобiв захисту (iзолюючих костюмiв, протигазiв) та для матерiалiв i iнструментiв для аварiйних робiт знаходиться у серединi примiщення.

Загальна кількість працюючого персоналу на ПП «Ренет» складає 140 чоловік, які працюють в ІІІ зміни. На І зміні працює 60 чоловік, ІІ зміна працює 10 чоловік, ІІІ зміна працює 10 чоловік.

.4 Аналіз пожежної небезпеки технологічного процесу

Розглянемо пожежовибухонебезпечні властивості речовини, що обертається в технологічному процесі:

Аміак, NH₃ - горючий безбарвний газ з характерним різким запахом і їдким смаком. Він майже у два рази легший від повітря. При -33,35°С і звичайному тиску аміак скраплюється в безбарвну рідину, а при -77,75°С замерзає, перетворюючись у безбарвну кристалічну масу. Його зберігають і транспортують у рідкому стані в стальних балонах під тиском 6-7 атм. Аміак масою 1 т знаходиться та використовується в обладнанні АХУ.

Природний газ - горючий газ, подається з міської газової мережі до парових котлів ДКВР 2,5 (2 од) та сушки через ГРП. Всього використовується не більше 200м³. Накопичення природного газу не здійснюється.

Густина: ρ = 0,7 г/м³ (сухий газоподібний) або 400 кг/м³ рідкий

Температура займання: t = 650°C

Теплота згоряння: 16 - 34 МДж/м³ (для газоподібного)

Октанове число при використанні на двигунах згоряння: 120 - 130

Компресорне масло ХА-30 - горюча рідина, вирокистовується для змащення механізмів компресорів. За нормальних умовах роботи знаходиться в ванні компресора, в герметизованому стані.

Температура спалаху 185°С

НТМПП = 200°С,

ВТМПП=247°С

Внаслідок аналізу пожежовибухонебезпечних властивостей речовин, що обертаються у виробництві я визначив, що найнебезпечнішою речовиною є горючий газ аміак!

Небезпека технологічної речовини

У воді аміак розчиняється дуже добре: при 0°С і звичайному тиску в 1 об'ємі води розчиняється близько 1200 об'ємів NH3, а при 20°С - 700 об'ємів.

Використовується в технологічних лініях в рідкому стані під тиском 12 атм. При виході в атмосферу димить. Легше повітря.

Аміак - горючий газ, горить при наявності постійного джерела вогню, при нагріванні виділяє спалахуючи пари.

Граничнi санiтарнi норми наявностi амiаку в повiтрi, мт/м3.

• у виробничих примiщеннях 20

• порiг сприйняття нюхом 35

• концентрацiя пари, що дратуе горло 300

• концентрацiя пари, що дратуе очi 500

• яка викликас кашель 1200

• максимально припустима концентрацiя пари 70

• шкiдлива дiя при тривалому перебуваннi 100

• максимально припустима концентрацiя при 200 - 350

• смертельний результат при впливi на протязi 1500-2700

,5-1,0 години

Амiак зрiджений перевозиться пiд тиском, при виходi в атмосферу - димить. Амiак добре розчиняється (поглинається) водою, утворює амiачну воду, проводить електричний струм.

Амiак має вибухонебезпечнi властивостi. При концентрацй у повiтрi понад 11% i наявностi вiдкритого полум’я починається його горiння.

У повiтрi пара амiаку горить погано (жовтим полум’ям), у киснi - добре з зеленуватим полум ‘ям. Вибухонебезпечнi концентрацй знаходяться в межах 15-28%(об.). При Нагрiваннi сумiшi з повiтрям до 1000С концентрацiйнi межi розширюються, а найбiльше реакцiйно здатною є концентрацiя 21%(об.). При цiй концентрацi максимальний тиск вибуху складає 588 кПа. Температура запалення 651°С.

В високих концентраціях аміак збуджує центральну нервову систему, викликає сильний кашель, задуха. Пари діють сильно, роздратовуючи слизисту оболонку i шкіряне покриття. В разі попадання аміаку на шкіру виникає обмороження. При сильному отруєнні смерть виникає через декілька годин або ж через декілька діб в разі отруєння гортані та легенів.

Небезпека технологічної речовини.

Основнi фiзiологiчнi дії аміаку на організм людини наступні: при вдиханнi пари з’являється кашель, печіння в гортані, сиплість чи втрата голосу, набрякання слизуватих оболонок, явища бронхіту, хрипи в легенях.

Наслiдком отруйно дiї є:

• змiна тиску кровi;

• дi на судинно-руховий центр i серцевий м’яз;

• змiна слизуватих оболонок шлунка;

• порушення i змiна нервово системи.

Найбiлъш серйозним ускладненням може бути раптова зупинка подиху у фазi видиху (рiдше вдиху).

Вдихання амiаку у великих концентрацiях викликас загальне порушення, судороги, набряк легень i смерть. При гострих отрусннях з’являється роздратування носоглотки, бронхiв, ядуха, блювота.

1.5 Аналіз можливості виникнення горючого середовища за нормальних умов роботи

За нормальних умов роботи технологічного обладнання виникнення горючого середовища можливе лише при пуску та зупинці. Можливiсть утворення горючого середовища в період роботи, усерединi обладнання: випарникiв, лiнiйних ресиверiв, конденсаторiв, масловiддiльникiв, враховуючи особливостi технологiчного процесу холодоутворення АХУ - малоймовiрна, оскiльки вiдсутнiй кисень для пiдтримання горiння та iнiцiююче джерело запалення.

Утворення вибухонебезпечної концентрації парів мастила у піддоні неможливе, адже кількість парів що утворяться буде невеликою.

1.6 Аналіз можливості утворення ГС при пошкодженні обладнання

Найбiльшу небезпеку для виробничих примiщень становлять аварiйнi ситуації, при яких горючi речовини видiляються у виробничi примiщення або на вiдкриту площадку та утворюють пожежовибухонебезпечні зони.

Горюче середовище може утворитись внаслідок пошкодження, розгерметизації технологічного обладнання аміачної холодильної установки. Основними причинами пошкодження технологічного обладнання є:

вихід параметрів за критичні значення;

перегрів парів аміаку, всмоктуючим компрессором;

підвищення тиску на нагнітанні аміаку більше 1,5 МПа;

спад тиску масла в системі змаски насосів і двигунів нижче 0,21 кгс/см;

втрата механічної міцності конструктивних елементів;     

розгерметизація чи руйнація апаратури і трубопроводів;

знос матеріалу

порушення умов експлуатації.

Компресори експлуатуються більше 30 років тому можливий вплив таких факторів як крозія, фізичний знос ущільнюючого матеріалу, зварних з’єднань і інших складових. Транспортуємий рідкий аміак може викликати розтріскування металу в присутності повітря

Дії зовнішніх факторів:

пошкодження розрядами блискавки;

пошкодження землетрусом;

пошкодження сильним вітром, смерчем

пошкодження в наслідок удару.

1.7 Аналіз можливості появи характерних для виробництва джерел запалювання

При розгляді пожежовибухонебезпеки технологічного процесу необхідно встановити теплові прояви, що можуть привести до запалювання горючого середовища у даному технологічному процесі.

Тепловий прояв може стати джерелом запалювання у тому випадку, коли він характеризується:

. Температурою, достатньою для початку процесу горіння. Температура потенційного джерела запалювання повинна бути вища, ніж температура самозаймання горючої речовини ;

. Достатньою потужністю джерела запалювання. Енергія джерела запалювання більша, ніж мінімальна енергія запалювання ;

. Тривалістю впливу джерела запалювання на горюче середовище. Термін дії джерела запалювання повинен бути не менше, ніж період індукції горючого середовища .

Потенційні джерела запалювання

Відкрите полум’я та нагріті продукти згоряння;

Теплові прояви механічної енергії;

Теплові прояви хімічної енергії;

Теплові прояви електричної енергії;

1.8 Умови та можливі шляхи поширення пожежі

Пожежа в холодильниках та аміачних холодильних установках може поширюватися по изоляційному матеріалу, піддонах з готовою продукцією, газоповітряним хмарам, по поверхні мастила, що розлилося, при аварії масляної системи, а також по утворюючомуся при цьому «масляному туманові»; через дверні, віконні і технологічні прорізи, по кабельних тунелях, повітроводам систем вентиляції, трубопроводам, звільненим від газу. Вибухи повітроохолоджувачів або трубопроводів сприяють швидкому поширенню пожежі.

Так як склад готової продукції та компресорна заходяться в одній будівлі ми будемо розглядати пожежну небезпеку двох приміщень також необхідно ураховувати, що у випадку пожежі полум’я швидко розповсюджується по технологічному обладнанню, штабелях готової продукції та ізоляційному матеріалу, щоб своєчасно запобігти поширенню пожежі по газоповітряній хмарі встановимо систему парової завіси або розпиленого струменю на захист технологічного обладнання, яка активується за допомогою двох сповіщювачів полум’я, для зменшення швидкості поширення пожежі по штабелям необхідно дотримуватись розривів між штабелями.

1.9 Визначення категорії приміщеня за вибухопожежною та пожежною небезпекою

Проведемо розрахунок, щодо визначення категорії приміщень, приміщення холодильника, а саме розрахуємо надлишковий тиск вибуху при спалаху вибухонебезпечної парогазоповітряної суміщі.

,

де, - максимальний тиск вибуху стехіометричної газоповітряної або пароповітряної суміші у замкненому об’ємі, визначаємо за довідковими даними для аміаку він становить ().

 - початковий тиск при нормальних умовах ().- маса горючого газу (аміаку), що вийшов внаслідок розрахункової аварії в приміщенні, її визначаємо за формулою:- коефіцієнт участі горючого у вибуху, який може бути розраховано на підставі характеру розподілу газів і парів у об’ємі приміщення, який визначаємо за додатком 2, для аміаку він становить (z=0,5).

 - вільний об’єм приміщення, який знаходимо за формулою:

,

де A - довжина приміщення, (A=45 м).- ширина приміщення, (В=35 м).- висотам приміщення, (Н=7 м).

- стехіометрична концентрація ГГ (аміаку), яка визначається за формулою:

,

.

де  - стехіометричний коефіцієнт окислювача у реакції горіння.

- кількість атомів С, Н, О і галоїдів у молекулі горючого.

,

- коефіцієнт, який враховує негерметичність приміщення і неадіабатичність процесу горіння, (=3).

,

де, - об’єм газу, що вийшов із апарату, ;

- об’єм газу, що вийшов із трубопроводу, ;

 - густина газу (аміаку), (=0,597 кг/).

де, - тиск в апараті, кПа;

- об’єм апарата, м3;

- атмосферний тиск, що дорівнює 101,3 кПа.

де  - об’єм газу, що вийшов із трубопроводу до його перекривання, м3;

 - об’єм газу, що вийшов із трубопроводу після його перекривання, м3;

де,  - витрати газу, які відповідно до технологічного регламенту залежать від тиску в трубопроводі, його діаметра, температури газового середовища тощо, ;

- час, який визначається за пунктом 10.1.1.2, с.

де,  - максимальний тиск у трубопроводі за технологічним регламентом, кПа;

r - внутрішній радіус трубопроводів, м;- довжина трубопроводів від аварійного апарата до засувок, м;

 - атмосферний тиск, що дорівнює 101,3 кПа.

Отже, маса аміаку що вийшла в приміщення буде такою:

Розраховуємо надлишковий тиск вибуху .

Висновок: приміщення холодильника де обертається аміак, який може утворювати вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалаху яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху, що перевищує допустимий тиск (), тому це приміщення відноситься до категорії А (вибухопожежонебезпечна).

Визначення класу вибухонебезпечних зон

В технологічному процесі аміачної холодильної установки в якості холодоагенту обертається рідкий аміак. Утворення вибухонебезпечних сумішей при концентрації аміаку в повітрі від 15 до 26% можливе лише за умови виникнення аварії та порушенні нормального режиму роботи. Вибух виникає в результаті розкладення аміаку на азот та водень, який з киснем повітря утворює вибухонебезпечну суміш.

Приміщення потрібно віднести до вибухонебезпечної зони класу 2. Так як, вибухонебезпеча зона класу 2 - це простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго. У цих випадках можливі аварії катастрофічних розмірів (розрив трубопроводів високого тиску або резервуарів значної місткості) не повинні розглядатися під час проектування електроустановок.

Отже, можна зробити висновок що, за нормальної роботи аміачна холодильна установка пожежної небезпеки не представляє. Горюче середовище може утворюватись лише за умови порушення режиму роботи установки.

Профілактичні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки об’єкту

ПП «Ренет», як підприємство з підвищеним рівнем вибухопожежонебезпеки підлягає перевірці щороку.

Згідно з ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования» пожежна безпека об’єкта забезпечується виконанням вимог правил пожежної безпеки, які направлені на:

запобігання виникнення пожежі;

протипожежний захист об’єктів;

організаційно-технічні заходи.

Забезпечення пожежної безпеки аміачно-компресорного відділення та віділення холодильників ПП «Ренет» знаходиться на задовільному рівні, але потребує вдосконалення, адже на даному підприємстві не в повній мірі дотримуються вимоги нормативних документів.     

Приміщення підприємства являє собою комплекс будинків. Каркаси будинків яких виконані з колонів-ригелів і залізобетонних перекриттів. Стіни цегельні. Вікна дерев’яні. Покрівля складається з трьох шарів руберойду на бітумній основі. У приміщенні холодильників під металевою обшивкою знаходиться шар ізолюючого матеріалу. Взявши до уваги дані факти можна припустити, що при виникненні пожежа може швидко поширитися по ізолюючому матеріалу та покрівлі. Ймовірність поширення пожежі по всій території заводу практично неможлива.

запобігання виникнення пожежі;

Запобігання виникнення пожежі в холодильникута компресорному відділенні ПП «Ренет» забезпечується запобіганням утворення горючого середовища та запобіганням виникнення в горючому середовищі джерел запалювання. Пожежно-профілактичні заходи, що запобігають утворенню горючого середовища в аміачно-компресорному відділенні об’єкту направлені перш за все на дотримання герметичності холодильної системи з метою запобігання виходу аміаку у виробниче приміщення, а в приміщенні холодильників на збережені цілісності металевої обшивки. В якості ущільнюючого матеріалу на аміачній холодильній установці використовують гуму, пароніт, фторопласт. В якості теплоізоляційного матеріалу використано мінеральна стікловата.

Нормальний режим роботи установки забезпечується використанням запірно-регулюючої арматури. Арматура має бути змонтована за напрямом руху робочої рідини або газу під клапан. Контролю за тиском здійснюється манометрами та мановакуометрами, які повинні бути захищені від вібрації. Для захисту обладнання, що працює під тиском, від пошкодження використовуються запобіжні клапани.

Для запобігання виникнення аварійних ситуацій перед пуском системи проводять перевірку герметичності обладнання, що працює під тиском.

Для зняття статичної електрики використовуються заземлення. У деяких місцях заземлення знаходиться у незадовільному стані. Не вся електропроводка виконана у вибухозахищеному виконанні відповідно до вимог нормативних документів.

Запобігання перегріву компресорів забезпечується контролем герметичності системи змащування, чистоти фільтрів, температури охолоджуючої суміші, справності масляного насоса, рівня масла в картері та його чистоти.

Для захисту виробничого приміщення проти виникнення джерел запалювання електричного походження на виробництві виконано блискавкозахист будівель та споруд згідно норм шляхом накладення блискавкоприймаючої сітки на дах будівель.

Проведення вогневих робіт повинно відбуватись на спеціальних майданчиках, обладнаних відповідними протипожежними засобами пожежегасіння.

Для запобігання утворенню горючої суміші машинному та апаратному відділенні влаштовують штучну приточно - витяжну вентиляцію. Аварійна вентиляція має мати восьми кратний повітрообмін, в додаток до основної (згідно СНиП ІІ-33-75). Пускові прилади мають встановлюватися в двох місцях - ззовні та в середині.

Для аварійного (ремонтного) звільнення від рідкого аміаку охолоджувальних пристроїв, апаратів, судин і технологічних блоків, а також для видалення конденсату при відтаванні охолоджувальних пристроїв гарячими ларами, необхідно передбачати дренажний ресивер, розрахований на прийом аміаку з найбільш амміакоємного апарату, судини або блоку. Геометричний об’єм дренажного ресивера слід приймати з умови заповнення його не більше ніж на 80%.

Геометричний об'єм лінійних ресиверів холодильних установок слід приймати не більше 30% сумарного геометричного обсягу охолоджувальних пристроїв приміщень, аміачної частини технологічних апаратів і випарників.

Лінійні та дренажні ресивери слід розміщувати у спеціальному піддоні.

Трубопроводи в холодильних камерах і технологічних приміщеннях слід розташовувати таким чином, щоб була виключена можливість пошкодження переміщуваними вантажами або транспортними засобами.

організаційно-технічні заходи.

Підприємства, що мають у своєму складі холодильні установки, повинні мати на них документацію, у тому числі:

а) проектну та виконавчу документацію на холодильну установку,

) технологічний регламент;

в) паспорти на всі види холодильного та технологічного обладнання, а також паспорти на аміачні трубопроводи;

г) план локалізації аварійних ситуацій (ПЛАС);

д) паспорт на холодильну установку;

е) робочі інструкції з технічної безпеки, охорони праці та безпечного ведення робіт, відповідно до переліку, затвердженого технічним керівником підприємства;

ж) документацію з проведення ремонтних робіт.

Керівники і власники холодильних установок зобов'язані забезпечити:

навчання фахівців і виробничого персоналу у відповідності з нормативними документами Держнаглядохоронпраці;

складові частини холодильної установки в справному стані і її періодичне обстеження відповідно до вимог цих Правил та наявної документації;

виконання, фахівцями вимог правил, а обслуговуючим персоналом холодильної установки - відповідних інструкцій;

постійний контроль за дотриманням працівниками всіх вимог інструкцій з безпеки робіт при експлуатації, ремонті холодильної установки; виконання вимог щодо організації навчання та вимог до робочого місця обслуговуючого персоналу.

Забороняється присутність ненавчених і не інструктованих осіб на території аміачної холодильної установки.

Вхід стороннім особам у приміщення машинного, апаратного та конденсаторного відділень холодильної установки заборонений. Зовні біля вхідних дверей цих приміщень повинні бути встановлені дзвінки для виклику обслуговуючого персоналу.

Адміністрація об’єкту зобов’язана щорічно організовувати перевірку знань машиністами компресорних установок правил техніки безпеки та пожежної безпеки. Перевірка знань проводиться комісією.

На робочих місцях машиністів зобов’язані вивішувати інструкції по безпечній експлуатації компресорних установок та правил техніки безпеки та пожежної безпеки.

На підставі Наказу МНС України від 24.12.2009 р. №882 «Про затвердження Інструкції про порядок створення та організацію діяльності добровільної пожежної дружини (команди)» створити ДПД на об’єкті.

Відповідність даного об’єкта вимогам пожежної безпеки перевіряється відповідно до наказу №863 від 25.05.2012 «Про затвердження Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів МНС України».

Організація проведення перевірок

Держпожтехногеннагляд здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Під час проведення планових перевірок здійснюється огляд (обстеження) територій, будівель, споруд та приміщень, проводиться перевірка організації та виконання об’єктом перевірки вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Планові перевірки суб’єктів господарювання на відповідний календарний рік включаються до планів роботи, розроблених:

у Держтехногенбезпеки України - на рік із зазначенням структурних підрозділів, посадові особи яких будуть залучені до здійснення перевірки;

у територіальних органах Держтехногенбезпеки України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення - на квартал із зазначенням структурних підрозділів, посадові особи яких будуть залучені до здійснення перевірки.

Планові перевірки суб’єктів господарювання здійснюються відповідно до квартальних планів-графіків, які затверджуються керівником відповідного органу Держтехногенбезпеки України до 20 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Періодичність здійснення планових перевірок суб’єктів господарювання визначається відповідно до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 року №306.

Переліки суб’єктів господарювання із зазначенням найменування суб’єкта господарювання, ідентифікаційного коду юридичних осіб (далі - код за ЄДРПОУ) або прізвища, імені по батькові фізичної особи - підприємця (відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»), місцезнаходження, місяця проведення планової перевірки, яку заплановано на відповідний календарний рік, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держтехногенбезпеки України та його територіальних органів не пізніше 25 грудня року, що передує плановому.

Для здійснення планової або позапланової перевірки суб’єктів господарювання орган Держтехногенбезпеки України видає наказ про проведення перевірки, який містить:

найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватись захід державного нагляду (контролю);

місцезнаходження суб’єкта господарювання та об’єкта перевірки;

предмет перевірки;

дату початку та дату закінчення перевірки;

посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які будуть здійснювати перевірку.

На підставі наказу оформляється посвідчення на проведення перевірки, що підписується керівником або уповноваженою ним особою відповідного органу Держтехногенбезпеки України та реєструється у Журналі реєстрації посвідчень на проведення перевірки. Підпис посадової особи Держтехногенбезпеки України скріплюється гербовою печаткою органу Держтехногенбезпеки України.

Посвідчення на проведення перевірки оформлюється на бланку органу Держтехногенбезпеки України для загального листування.

У посвідченні на проведення перевірки зазначаються:

тип заходу (плановий або позаплановий);

найменування суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності якого здійснюється перевірка;

місцезнаходження суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу та об’єкта перевірки, щодо діяльності якого здійснюється перевірка;

номер і дата наказу органу Держтехногенбезпеки України, на виконання якого здійснюється перевірка;

дата початку та дата закінчення перевірки;

посадові особи органу Держтехногенбезпеки України, які будуть здійснювати перевірку, із зазначенням їх посад, прізвищ, імен та по батькові;

предмет та підстава для здійснення перевірки;

інформація про здійснення попередньої перевірки (тип та строк її здійснення).

Посвідчення на проведення перевірки є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки.

Планові та позапланові перевірки здійснюються в робочий час об’єкта перевірки, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку або внутрішнього розпорядку роботи.

Орган Держтехногенбезпеки України не пізніше ніж за десять календарних днів до дня здійснення планової перевірки надає/вручає особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі (відповідальній посадовій особі) суб’єкта господарювання повідомлення про проведення планової перевірки.

У разі направлення повідомлення рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу Держтехногенбезпеки України строк одержання суб’єктом господарювання такого повідомлення повинен бути не пізніше ніж за десять днів до початку здійснення планової перевірки.

Повідомлення друкується на бланку для листів відповідного органу Держтехногенбезпеки України.

У повідомленні про проведення планової перевірки зазначаються:

дата початку та дата закінчення здійснення планової перевірки;

найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності об’єктів яких буде здійснюватись перевірка;

найменування органу Держтехногенбезпеки, посадові особи якого будуть здійснювати перевірку.

За наявності будівель, приміщень, дільниць, які перебувають у власності або користуванні суб’єктів господарювання та здаються в оренду, орган Держтехногенбезпеки України безпосередньо або через суб’єкта господарювання (шляхом зазначення про це у повідомленні про перевірку) ознайомлює орендарів про дату та час здійснення планової перевірки та забезпечує їх (або уповноважених ними представників) присутність під час перевірки.

Тривалість планової перевірки визначається залежно від кількості, площі будівель, приміщень, дільниць, які перебувають у власності або користуванні суб’єктів господарювання, де буде здійснюватись перевірка, а також ступеня ризику від провадження господарської діяльності та не може перевищувати п’ятнадцяти робочих днів суб’єкта господарювання, а для суб’єкта малого підприємництва - п’яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення планової перевірки не допускається

Позаплановою перевіркою суб’єкта господарювання є перевірка, проведення якої не передбачено планами роботи Держтехногенбезпеки України, її територіальних органів, яка проводиться на підставі:

подання суб’єктом господарювання письмової заяви до органу Держтехногенбезпеки України про здійснення перевірки за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов’язкової звітності, поданих суб’єктом господарювання;

перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових перевірок органом Держтехногенбезпеки України;

звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди Держтехногенбезпеки України на його проведення;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок виникнення надзвичайної ситуацій або пожежі, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Під час проведення позапланової перевірки з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.

Тривалість здійснення позапланової перевірки суб’єкта господарювання не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження строку проведення позапланової перевірки не допускається.

Проведення позапланових перевірок суб’єктів господарювання з інших підстав, крім передбачених статтею 6 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та пунктом 2.10 цього розділу, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Суб’єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланової перевірки з наданням йому копії відповідного документа.

Порядок проведення перевірок

Перевірка складається з таких основних частин:

-   підготовка до перевірки;

-         проведення перевірки;

          оформлення результатів перевірки;

          вжиття відповідних заходів за результатами перевірки.

Під час підготовки до перевірки державний інспектор з нагляду у сферах пожежної і техногенної безпеки, який буде її здійснювати, зобов’язаний:

ознайомитися з матеріалами наглядової справи та/або матеріалами, які надійшли від інших органів;

визначити перелік питань, які буде перевірено та вивчено на об’єкті суб’єкта господарювання (залежно від специфіки господарської діяльності та ступеня ризику від провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання органу влади, іншого підконтрольного об’єкту);

ознайомитись з відповідними галузевими нормативно-правовими та нормативно-технічними документами, що стосуються пожежної і техногенної безпеки, з матеріалами про пожежі та/або випадки виникнення надзвичайних ситуацій, а також з технічною документацією і довідковою літературою, яка характеризує пожежну та техногенну небезпеку об’єкта перевірки.

Перед початком перевірки посадові особи органу Держтехногенбезпеки України зобов’язані:

з’ясувати, хто з посадових осіб суб’єкта господарювання або органу влади, інших підконтрольних об’єктів перевірки буде присутнім під час її здійснення та чи були спеціально уповноважені керівником суб’єкта господарювання особи, які повинні бути присутніми під час здійснення перевірки;

пред’явити керівнику суб’єкта господарювання або органу влади, іншого підконтрольного об’єкта або уповноваженій ним особі посвідчення на перевірку та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу Держтехногенбезпеки України;

надати суб’єкту господарювання або органу влади, іншому підконтрольному об’єкту копію посвідчення на проведення перевірки.

Суб’єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу Держтехногенбезпеки України до здійснення перевірки, якщо вони не пред’явили зазначених у цьому пункті документів.

Перед початком здійснення перевірки посадова особа органу Держтехногенбезпеки України вносить запис до відповідного журналу суб’єкта господарювання (за його наявності) про здійснення перевірки.

Під час перевірки посадові особи Держтехногенбезпеки України, які її здійснюють, зобов’язані дотримуватись установлених правил внутрішнього розпорядку роботи та вимог охорони праці.

Інформація, одержана посадовою особою органу Держтехногенбезпеки України під час перевірки, доступ до якої обмежено законом, використовується виключно в порядку, установленому законом.

Розголошення інформації, яка становить комерційну та/або іншу таємницю суб’єкта господарювання або органу влади, іншого підконтрольного об’єкта, забороняється.

У разі якщо керівник суб’єкта господарювання, або його заступник, або уповноважена ним особа не допускає посадових осіб органів Держтехногенбезпеки України до проведення перевірки, то посадовою особою Держтехногенбезпеки України складається акт про недопущення до проведення перевірки.

В акті про недопущення до проведення перевірки повинні міститися відомості про дату та час відмови посадової особи суб’єкта господарювання, або його заступника, або уповноваженої ним особи у допуску до здійснення перевірки посадовими особами органу Держтехногенбезпеки України, прізвища, ім’я та по батькові, а також посади осіб суб’єкта господарювання або уповноважених ним осіб, які не допустили посадових осіб органу Держтехногенбезпеки України до здійснення перевірки; відомості про посадову особу, яка склала акт.

В акті про недопущення до перевірки також зазначаються посада, прізвище, ім’я, по батькові особи керівника суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи, яку ознайомлено з актом та якій вручено акт під розписку, або робиться відмітка щодо відмови від ознайомлення з актом та його отримання. У разі якщо керівник або уповноважена ним особа суб’єкта господарювання відмовляється від отримання акта про відмову, то такий акт із зазначенням у ньому реєстраційного номера передається суб’єкту господарювання або надсилається рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

За фактами виявлених під час перевірки порушень посадова особа органу Держтехногенбезпеки України, яка її здійснює, має право одержувати усні або письмові пояснення від керівника або уповноваженої ним особи, та/або особи, відповідальної на об’єкті перевірки за стан дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, які долучаються до матеріалів перевірки.

За результатами проведеної перевірки суб’єкта господарювання посадовою особою органу Держтехногенбезпеки України складається Акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб згідно з уніфікованою формою (Акт).

Не допускається внесення до Акта перевірки недостовірної інформації. Акт перевірки оформлюється з використанням комп’ютерної техніки або розбірливим почерком на друкованих формах.

Посадова особа органу Держтехногенбезпеки України зазначає в Акті перевірки стан додержання і виконання вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту суб’єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники Акта перевірки підписуються посадовими особами органу Держтехногенбезпеки України, які здійснювали перевірку, та суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом, а також іншими особами, які брали участь у перевірці.

У разі якщо керівник суб’єкта господарювання, або його заступник, або уповноважена ним особа, яка була присутня під час здійснення перевірки, робить зауваження щодо здійснення перевірки, то вони є невід’ємною частиною акта, який підписується із зауваженнями.

У разі відмови суб’єкта господарювання підписати Акт перевірки посадова особа органу Держтехногенбезпеки України вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник Акта перевірки надається керівнику суб’єкта господарювання, або його заступнику, або уповноваженій ним особі.

У разі якщо керівник суб’єкта господарювання, або його заступник, або уповноважена ним особа відмовляється від отримання Акта перевірки особисто, такий Акт перевірки передається суб’єкту господарювання (із зазначенням вхідного реєстраційного номера) або надсилається рекомендованим листом (із зазначенням дати реєстрації в канцелярії органу Держтехногенбезпеки України як вихідної кореспонденції) із повідомленням про вручення, а на другому примірнику проставляються відповідний вихідний номер листа реєстрації в канцелярії органу Держтехногенбезпеки України як вихідної кореспонденції, яким було надіслано Акт перевірки, та дата надіслання.

До примірника Акта перевірки, який зберігається протягом п’яти років в органі Держтехногенбезпеки України, додаються документи, що підтверджують факт поштового відправлення та вручення адресату акта.

На підставі Акта перевірки або довідки про результати перевірки органу влади, якщо під час здійснення перевірки суб’єкта господарювання або органу влади виявлено порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, протягом п’яти днів з дня її завершення складається припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту Припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту (припис) складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п’яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб’єкта господарювання або органу влади, установи, організації чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник припису з підписом такої особи щодо погоджених строків усунення порушень вимог законодавства зберігається в органі Держтехногенбезпеки України, який здійснював перевірку.

До припису включаються невиконані заходи з попереднього припису із зазначенням строків, з яких вони пропонувалися до виконання, та пропонуються нові строки, а також зазначаються нові заходи, які були виявлені під час перевірки, і строки їх виконання.

Під час проведення планової або позапланової перевірки у попередньому приписі, якщо такий є, посадова особа органу Держтехногенбезпеки України, яка здійснює перевірку, зобов’язана зробити відмітки. При виконанні запропонованих приписом заходів навпроти кожного з них робиться позначка «виконано», ставиться дата перевірки та підпис посадової особи органу Держтехногенбезпеки України, а при невиконанні - у кінці припису відмічаються порядкові номери невиконаних пунктів, указуються заходи, які вжиті до посадових осіб, а також вжиті згідно із законодавством запобіжні заходи, з чим ознайомлюється керівник суб’єкта господарювання або органу влади чи його заступник, або уповноважена ним особа.

Припис може бути оскаржено до Держтехногенбезпеки України або до суду.

У разі якщо посадова особа або уповноважений нею представник суб’єкта господарювання чи органу влади відмовляється від отримання припису особисто, припис надсилається рекомендованим листом із повідомленням про вручення із зазначенням дати реєстрації в канцелярії органу Держтехногенбезпеки України та вихідного номера.

Строк виконання припису встановлюється посадовою особою органу Держтехногенбезпеки України за погодженням із керівником суб’єкта господарювання або органу влади, іншого підконтрольного об’єкта або його заступником, або уповноваженою ним особою залежно від виявлених порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту.

У разі неможливості виконання приписів у встановлені в них строки суб’єкт господарювання або орган влади, інший підконтрольний об’єкт письмово звертається до органу Держтехногенбезпеки України, який виніс припис, для продовження строків усунення порушень з обґрунтуванням та підтвердними документами (матеріалами), оформленими належним чином, щодо порядку усунення порушень.

Контроль за виконанням приписів, наданих за результатами перевірки, здійснює орган Держтехногенбезпеки України, який його виніс.

При виявленні під час здійснення планової або позапланової перевірки порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки уповноваженою на те посадовою особою органу Держтехногенбезпеки України приймається рішення про застосування запобіжних заходів відповідно до наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 21 жовтня 2004 року №130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2004 року за №1416/10015.

Посадова особа органу Держтехногенбезпеки України вживає заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб та громадян, винних у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.

На всі об’єкти перевірок в органі Держтехногенбезпеки України заводиться окрема наглядова справа, у якій зберігаються документи і матеріали листування, у тому числі матеріали перевірок та експертиз протипожежного стану, у тому числі орендованих будівель та приміщень, а також копії дозволів, договорів про надання їх в оренду та інші документи, що характеризують стан протипожежного захисту об’єкта, техногенної безпеки і виконання вимог цивільного захисту відповідно до змісту наглядової справи, її ведення та зберігання та загальними відомостями про об’єкти, які потрібно відобразити у наглядовій справі.

Проаналізувавши об’єкт та перевіривши його на відповідність вимогам нормативних документів можемо запропонувати наступні заходи.

Протипожежні заходи.

1. Доукомплектувати будівлю засобами первинного пожежогасіння, а також внутрішні пожежні крани пожежними рукавами та стволами (згідно Правил пожежної безпеки в Україні» (далі ППБУ), які затверджені МНС України наказом №126 від 19.10.2004 р. та затверджені в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 р. №1480/1009ППБУ п. 6.3.2.3.)

. Провести замір опору ізоляції силової та освітлювальної електричної мережі і захисного заземлення (згідно ППБУ п. 5.1.3.4.)

3. Приміщення холодильника обладнати автоматичною пожежною сигналізацією яку підключити до центрального охоронного пульту (згідно ППБУп.6.1.2.)

На вхідних дверях складських та виробничих приміщень вивісити таблички з в казанням категорії приміщення по пожежній небезпеці та класу зони. (п. 4.2.7 ППБУ)

. Виробництво, де перебувають в обігу пожежовибухонебезпечні речовини і матеріали, оснащати автоматичними засобами контролю параметрів, значення яких визначають пожежовибухонебезпечність процесу, сигналізацією граничних значень і системами блокувань, які перешкоджають виникненню аварійних ситуацій. (п. 7.7.6.ППБУ)

. У вибухопожежонебезпечних приміщеннях (цехах, дільницях тощо) застосовувати інструмент, виготовлений з безіскрових матеріалів або у відповідному вибухопожежонебезпечному виконанні. (п. 7.7.14 ППБУ)

. У будівлі виробничого корпуса двері допоміжних приміщень та між компресорною виконати протипожежними з межею вогнестійкості ЕІ 60. (п. 4.2.4 ППБУ, Табл.2 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва»)

. У виробничих та складських приміщеннях, у яких застосовуються, виробляються або зберігаються речовини й матеріали, здатні утворювати вибухонебезпечні концентрації газів і парів, встановити автоматичні газоаналізатори для контролю за станом повітряного середовища. (п. 7.7.16ППБУ)

. Встановити на видних місцях таблички із зазначенням порядку виклику пожежної охорони, знаки місць розміщення первинних засобів пожежогасіння, схема руху транспорту, в якій слід вказувати розміщення будівель, водойм, гідрантів, пірсів та градирень. (п. 4.1.17 ППБУ)

. Створити на всі застосовувані в технологічних процесах речовини й матеріали дані про показники їх пожежної небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.044-89 «ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения». (п. 7.7.3.ППБУ)

.У вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях (дільницях, майстернях, цехах тощо) та на устаткуванні, що становить небезпеку вибуху або займання, вивісити знаки, які забороняють користування відкритим вогнем, а також знаки, що попереджають про обережність за наявності займистих та вибухових речовин за ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» (п..7.7.5.ППБУ).

. На групових щитках в приміщеннях котельні, цехів, лабораторії відновити написи на схемах підключення споживачів. (п..5.1.22.ППБУ).

. Демонтувати тимчасову електромережу на території компресорної. (п..5.19.ППБУ).

2. Організація пожежогасіння на об’єкті

.1 Сили та засоби які притягаються для гасіння пожежі

За планом залучення сил та засобів на пожежу у ПАТ «Ренет» залучаються сили та засоби ДПРЧ -24 с.м.т. Любар (2 відділення на основних пожежних автомобілях АЦ-40 (130) 63Б, АЦ-40 (131) 137), та 1 відділення ДПРЧ-14 м. Чуднів на АЦ-40 (130) 63Б. Всього 3 відділення на основних пожежних автомобілях, та 1 автомобіль ГДЗС.

Маршрут прямування від частини: ДПРЧ-24, праворуч на вул. Черняхівського, далі праворуч на вул. Клубну прямо до об’єкту. Проїзди до об’єкту мають тверде покриття, а територія об’єкту - заасфальтована. (Vпрям= 40 км/год). Загальна відстань від ДПРЧ-24 до об’єкту складає 2,0 км.

.2 Розробка тактичного задуму. Визначення параметрів розвитку пожежі

Тактичний задум. Припустимо, що загоряння виникло в центрі приміщення в результаті корткого замикання в електропогрузчику, а саме загоряння погрузчика, з подальшим перекиданням пожежі на дерев’яні піддони з готовою продукцією, що знаходится на складі, пошкодження технологічного обладнання та витоку аміаку не має.

Розрахунок сил та засобів. За планом залучення сил та засобів на пожежу у ПАТ «Ренет» залучаються сили та засоби ДПРЧ -24 с.м.т. Любар (2 відділення на основних пожежних автомобілях АЦ-40 (130) 63Б, АЦ-40 (131) 137), та 1 відділення ДПРЧ-14 м. Чуднів на АЦ-40 (130) 63Б. Всього 3 відділення на основних пожежних автомобілях, та 1 автомобіль ГДЗС.

Для гасіння пожежі використовуватимемо ручні стволи «А» та «Б».

Технічна характеристика РСКЗ-70

Робочий тиск, МПа (кгс/см2)          0,4-0,6 (4-6)

Витрати води, л/с не менше

суцільного струменю    7,4

розпиленого струменю          7,0

Дальність водяного струменю

(максимальна за крайніми краплями), м, не менше

суцільного          32

розпиленого        15

Маса, кг     2,5

Технічна характеристика СРК-50

Робочий тиск, МПа (кгс/см2) 0,4-0,6 (4-6)

Витрати води, л/с не менше

суцільного струменю   3,7

розпиленого струменю 2,7

Дальність водяного струменю

(максимальна за крайніми краплями), м, не менше

суцільного          30

розпиленого        12

Маса, кг     1,8

Визначимо час вільного розвитку пожежі до прибуття першого підрозділу ДСНС за формулою:

,

де =2 хв. - час виявлення пожежі;

- час сповіщення про пожежу;

 - час, необхідний на збір особового складу по тривозі;

 - час слідування на пожежу;

l=2 км - відстань від найближчої пожежної частини до об’єкту (ДПРЧ - №24 с.м.т. Любар);

 - середня швидкість руху пожежного автомобіля;

 - час оперативного розгортання першого прибулого підрозділу.

Тоді

Електропогрузчик знаходився в центрі приміщення. Тому пожежа матиме кр формугову форму.

Визначаємо параметри розвитку пожежі на час введення сил та засобів:

визначаємо радіус розвитку пожежі:

визначаємо площу пожежі:

визначаємо фронт пожежі:

Будівля холодильника, в якій виникла пожежа, - одноповерховий будинок ІІ ступеня вогнестійкості каркасної конструкції. Тому на момент прибуття першого підрозділу ДСНС будівельні конструкції не будуть зруйновані пожежею.

Після виїзду на місце пожежі починається розвідка пожежі. Після прибуття на місце пожежі необхідно з’ясувати наявність людей у будівлі, що горить. Евакуація людей проводиться по наявним виходам. Організовується самостійний вихід та виведення людей під наглядом рятувальників на чисте повітря. Потерпілих від пожежі відправляю на автомобілях швидкої допомоги до лікарні с.м.т. Любар.

Вирішальний напрямок оперативних дій на пожежі першого прибулого підрозділу - є загроза вибуху повітроохолоджувача з аміаком - сили і засоби зосереджуються і вводяться у місцях, де дії пожежно-рятувальних підрозділів забезпечать попередження вибуху.

Перший прибулий підрозділ ДПРЧ-24 встановлює АЦ-40 (131) 137 біля входу в холодильник та здійснює охолодження повітроохолоджувача з аміаком за допомогою ланки ГЗДС стволом «Б». Друге відділення встановлює АЦ-40 (130) 63Б на ПГ-2 К-200 прокладає рукавну лінію, та у складі ланки ГЗДС подає ствол «А» на гасіння пожежі.

Визначаємо параметри розвитку пожежі на час введення сил та засобів:

визначаємо радіус розвитку пожежі:

визначаємо площу пожежі:

визначаємо фронт пожежі:

Подаємо один ствол «А» та прокладаємо рукавну лінію.

Подаємо ствол «А» на гасіння пожежі:

,

де - площа захисту. З геометричних міркувань:

,

де  - поверхнева інтенсивність подачі води ззовні виробничого приміщення будинку на захист.

Тоді

.

Необхідна кількість стволів Б для захисту об’єкту:

.

де  - витрата води стволом Б.

Фактична витрата води двома стволами для захисту:

По прибуттю ДПРЧ-14 організовує охолодження даху холодильника.

Кількість стволів на захист будемо визначати виходячи з тактичних міркувань, характеристики будівлі та технологічних комунікацій.

Розрахуємо необхідну витрату води на захист об’єкта:

Подаємо один ствол «Б» та прокладаємо рукавну лінію.

Подаємо ствол «Б» на захист даху холодильника:

,

де - площа захисту. З геометричних міркувань:

,

де  - поверхнева інтенсивність подачі води ззовні виробничого приміщення будинку на захист.

Тоді

.

Необхідна кількість стволів Б для захисту об’єкту:

.

де  - витрата води стволом Б.

Фактична витрата води двома стволами для захисту:

.

Відстань від ПГ-28 К-200 до холодильника - 80 м. АЦ-40 (130) 63Б має 9 рукавів діаметром 77 мм. Довжина 1 рукава 20 м. Таким чином сумарна довжина наявних рукавів 20х9=180 м достатня для прокладання рукавних ліній.

Одна АЦ-40 (130) 63Б має 3 ствола Б. Насос ПН-40У забезпечує подачу води 40 л/с. Тому за тактичними можливостями для охолодження достатньо однієї АЦ-40 (130) 63Б.

Горять дерев’яні піддони та готова продукція. Для гасіння використовуємо воду.

За тактичними можливостями для гасіння пожежі достатньо однієї АЦ-40 (130) 63Б.

Перевіряю забезпеченість об’єкта водою. Секундна витрата води для гасіння пожежі та охолодження будівельних конструкцій складає:

л/с.

Міська мережа на які встановлені гідранти кільцева, має діаметер 200 мм. Тиск у мережі становить 30 м (3 атм). За таблицею 4.1 довідника КГП водовіддача мережі складає 55 л/с, що більше 13,04 л/с. Таким чином при умові Qмер. = 55 л/с  Qф = 14,8 л/с, приходимо до висновку, що водопровідна система здатна забезпечити об’єкт водою на випадок пожежі.

Таким чином, для гасіння пожежі за тактичними можливостями необхідна пожежна техніка: АЦ 40 (130) 63Б, АЦ 40 (131) 137- 2 шт.

Розрахуємо необхідну кількість особового складу для гасіння умовної пожежі без витоку аміаку:

1 ствол «А» - 1 ланка ГДЗС - 3 пожежних;

1 ствол «Б» - 1 ланка ГДЗС - 3 пожежних;

пост безпеки - 2 пожежних;

- 1 ствол Б для захисту будівельних конструкцій - 2 пожежних;

розгалуження - 1 пожежний;

зв'язковий - 1 пожежний.

Загальна кількість особового складу - 12 пожежних

Для гасіння умовної пожежі по кількості особового складу (на основних пожежних автомобілях) мінімально необхідна кількість відділень:

.

Для гасіння умовної пожежі без витоку аміаку за кількістю особового складу необхідно 3 відділення на основних пожежних автомобілях.

Таким чином за кількістю особового складу, необхідного для гасіння пожежі, достатньо сил, що залучаються за планом залучення сил та засобів на пожежу у ПАТ «Ренет».

При гасінні пожежі слід враховувати, що є ймовірність витоку аміаку. Особовий склад повинній бути готовий до застосування індивідуальних засобів захисту органів дихання та шкіри.

Висновок

Дана робота розуміє собою аналіз пожежної небезпеки технологічного процесу для подальшого використання його результатів з метою запропонування відповідно до діючих нормативних вимог інженерно-технічних та пожежно-профілактичних заходів, що буде сприяти значному підвищенню пожежної безпеки підприємств. В дипломній роботі розглянутий хімічно-небезпечний об’єкт, а саме молокозавод будівльою, де обертається в значній кількості аміак при виході якого наслідки можуть бути тяжкими, тому можна певно стверджувати, що цей об’єкт має важливе економічне значення для розвитку району та області. На підставі цього був проведений аналіз протипожежного стану об’єкту, можливість утворення горючої суміші у середині обладнання, при нормальній роботі, та при аварії. Проведено аналіз можливих джерел запалювання.

Був проведений розрахунок надлишкового тиску для визначення категорії приміщення холодильника за вибухопожежною та пожежною небезпекою, після якого я встановив, що це приміщення відноситься до категорії «А.

Приміщення відноситься до вибухонебезпечної зони класу 2.

Розглянуті основні заходи щодо попередження утворення горючої суміші, джерел запалювання та попередження поширення пожежі. Опрацювавши всі питання, щодо забезпечення пожежної безпеки запропоновано заходи для її покращення.

Проведений розрахунок сил та засобів для гасіння можливої пожежі. Умовна пожежа виникла у холодильнику. Для гасіння було задіяно ствол «А», захист повітрооходжувачів та покрівлі забезпечуються стволами «Б». Сил та засобів для гасіння умовної пожежі достатньо, ДПРЧ -24 смт. Любар (2 відділення на основних пожежних автомобілях АЦ-40 (130) 63Б), АЦ-40 (131) 137, та 1 відділення ДПРЧ-14 м. Чуднів на АЦ-40 (130) 63Б. Всього 3 відділення на основних пожежних автомобілях та автомобіль ГДЗС.

Потрібно неухильно виконувати правила безпеки праці, для запобігання травмувань особового складу та обслуговуючого персоналу. Так, як ми маємо справу з хімічно-небезпечним підприємством.

Література

1.     Закон України №1859-VІ від 24.06.2004 р. «Про правові засади цивільного захисту».

2.       Закон України №3745-ХІІ від 17.12.1993 р. «Про пожежну безпеку».

.         Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» 2001 р.

.         ДСТУ 2272-2006. ССБТ. «Пожежна безпека. Терміни та визначення». - Київ: Держстандарт України, 2006. - 38 с.

.         Постанова КМУ №306 від 29.02.2012. «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки».

.         НАПБ А.01.001-2004. «Правила пожежної безпеки в Україні».

.         НАПБ Б.03.002-2007. «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою».

.         ДБН В.1.1-7-2002. «Пожежна безпека об’єктів будівництва».

.         ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень».

.         «Правила улаштування електроустановок». - Харків: Видавництво «Індустрія», 2008. - 422 с.

.         Наказ №863 від 25.05.2012 «Про затвердження Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів МНС України».

.         Наказ МНС України від 21.10.2004 р. №130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів»

.         Наказ МНС України №251 від 23.07.2003 р. «Про затвердження та введення в дію Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, Інформаційної картки про адміністративне правопорушення та Порядку заповнення інформаційної картки про адміністративне правопорушення» (із змінами внесеними наказом МНС України №39 від 3.09.2004 р.).

.         Наказ МНС України від 24.12.2009 р. №882 «Про затвердження Інструкції про порядок створення та організацію діяльності добровільної пожежної дружини (команди)».

.         Наказ МНС України від 07.05.2007 №312 «Правила безпеки праці в органах та підрозділах України».

.         Наказ МНС України від 16.12.2011 №1341. «Методика розрахунку сил і засобів, необхідних для гасіння пожеж у будівлях і на територіях різного призначення».

.         «Аналітичні розрахунки для обґрунтування оперативних дій пожежно-рятувальних підрозділів»: Практикум./В.В. Сировий, Ю.М. Сенчихін, Л.В. Ушаков, О.В. Бабенко.-Х.:НУЦЗУ, ХНАДУ, 2010. - 236 с.

.         Іванніков В.П., Клюс П.П. «Довідник керівника гасіння пожежі». - Москва: «Химия», 1984. - 580 с.

.         НАПБ В.01.013-79/131. «Правила пожарной безопасности при эксплуатации предприятий химической промышленности». 1979.

.         Стрижевский И.И. «Вопросы безопасности при проливах жидкого аммиака». Труды ГИАП, М., 1983.

.         Баратов А.М., Корольченко А.Я. «Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средстав их тушения». Справочник. 1,2 т. - Москва: «Химия», 1990. - 496 с.

.         Михайлюк О.П., Олійник В.В., Мозговий Г.О. «Теоретичні основи пожежної профілактики технологічних процесів та апаратів». Навчальний посібник. - Харків. - АЦЗУ. - 2004. - 403 с.