Інформаційні системи в управлінні персоналом і економіці праці
Контрольна робота № 1
Інформаційні системи в управлінні персоналом і економіці праці
варіант 17
Варіант № 8
. Якими властивостями характеризуються ПЕОМ? Які різновиди ПЕОМ ви знаєте?
Друкуючі пристрої, або принтери, призначені для виведення алфавітно-цифрової (текстової) та графічної інформації на папір або подібний їй носій. Отже, принтер на відміну від дисплея дозволяє отримати тверду копію зображення практично з необмеженим часом зберігання.
Принтери підрозділяються на пристрої послідовного дії (друкують посимвольно), порядково друкуючі пристрої (виводять рядки цілком) і посторінково друкуючі пристрої (відразу формують сторінку). У ПЕОМ найбільшого поширення набули пристрої першого класу завдяки їх простоті, компактності та дешевизні. Але, звичайно, вони володіють меншою продуктивністю. Конструктивно принтери для ПЕОМ виконуються досить малогабаритними, що дозволяє розміщувати їх на столі, поруч з ПЕОМ. Випускаються ще більш компактні пристрої для портативних ПЕОМ [1, с. 84].
Основними технічними характеристиками принтерів є:
принцип дії (відповідно до тільки що розглянутої класифікації);
колірні можливості (чорно-білі або кольорові принтери);
графічні можливості або їх відсутність;
роздільна здатність;
якість друку, тісно пов'язане з попереднім показником і узагальнююче його;
швидкість друку (швидкодія);
вартість.
Замість швидкодії принтера краще говорити про продуктивність друку, що враховує не тільки власне швидкість друку, але і час виконання інших операцій, зокрема, час заправки паперу. Деякі моделі принтерів здійснюють останню операцію автоматично.
Основними характеристиками компютера, за значеннями яких обирається певна модель для роботи, є:
. Швидкодія, продуктивність, тактова частота.
Поширеною одиницею виміру швидкодії є MIPS (Mega Instruction Per Second) - мільйон операцій над числами з фіксованою комою чи крапкою за секунду.
Оцінка продуктивності ПЕОМ завжди приблизна, тому що при цьому орієнтуються на деякі усереднені показники або, навпаки, на певні типи операцій. Реально при вирішенні різноманітних завдань використовуються різні набори операцій. Тому для характеристики ПК замість його продуктивності вказують тактову частоту, що більш обєктивно визначає швидкодію компютера, оскільки кожна операція потребує для свого виконання певної кількості тактів. Знаючи тактову частоту, можна досить точно визначити час виконання будь-якої машинної операції.
. Розрядність компютера.
Розрядність - максимальна кількість розрядів двійкового числа, над яким одночасно може виконуватися машинна операція, у тому числі й операція передавання інформації; чим більше розрядність, тим більшою буде і продуктивність ПК (за інших рівних умов).
. Типи системного і локального інтерфейсів.
Різноманітні типи інтерфейсів забезпечують різні швидкості передавання інформації між вузлами компютера, його здатність підключати різну кількість зовнішніх пристроїв різноманітних типів.
. Місткість оперативної памяті.
Місткість оперативної памяті виміряється найчастіше в мегабайтах (Мбайт).
Збільшення місткості основної памяті у два рази дає підвищення ефективної продуктивності ПЕОМ при вирішенні складних завдань приблизно в 1,7 рази.
. Місткість накопичувачів на жорстких магнітних дисках. Виміряється в гігабайтах (Гбайт).
. Різновиди і місткість кеш-памяті.
Кеш-память - буферна, не доступна для користувача швидкодіюча память, автоматично використовується компютером для прискорення операцій з інформацією, що зберігається в більш повільно діючих запамятовуючих пристроях. Наприклад, для прискорення операцій з основною памяттю організується реєстрова кеш-память усередині мікропроцесора (кеш-память першого рівня) або поза мікропроцесором на материнській платі (кеш-память другого рівня); для прискорення операцій з дисковою памяттю організується кеш-память на осередках електронної памяті.
. Тип відео монітора, або дисплея, і відеоадаптера.
. Тип принтера.
. Наявне програмне забезпечення і родина операційної системи.
. Апаратна і програмна сумісність з іншими типами ПЕОМ.
Апаратна і програмна сумісність з іншими типами ПЕОМ характеризує можливість використання на компютері тих самих технічних елементів і програмного забезпечення, що й на інших типах машин.
. Можливість роботи в обчислювальній мережі.
. Можливість роботи в багатозадачному режимі.
Багатозадачний режим дозволяє виконувати обчислення одночасно у кількох програмах (багатопрограмний режим) або для кількох користувачів (багатокористувацький режим).
Ця характеристика є обовязковою для сучасних моделей ПК.
. Надійність.
Надійність - здатність компютерної системи виконувати в повному обсязі і правильно всі функції. Надійність ПЕОМ виміряються середнім часом напрацювання на відмовлення [2, с. 94-97].
В інформаційно-обчислювальних системах, які використовують ПЕОМ, потреба переходу від традиційних до розподілених баз даних зумовлена прагненням розвязати суперечність між перевагою розподіленого зберігання і ведення баз даних та потребою їх інтегрованого використання як цілого.
Розподілена база даних - це сукупність логічно повязаних баз даних або частин однієї бази, які розпаралелені між кількома територіально розподіленими ПЕОМ і забезпечені відповідними можливостями для управління цими базами чи їхніми частинами. Тож розподілена база даних реалізується на різних просторово розосереджених обчислювальних засобах разом з організаційними, технічними і програмними засобами її створення та ведення.
В умовах системної обробки інформації, коли концепція розподіленої обробки інформації реалізується на базі комплексів ПЕОМ і локальних мереж, широко застосовуються АРМ керівників і фахівців різних рівнів обєкта управління.
На великих обєктах управління, наприклад, на промислових підприємствах, комплекси АРМ доцільніше будувати за ресурсозабезпечувальною ознакою, тобто для збирання й обробки інформації за окремими блоками (ресурсами): готовою продукцією, основними засобами (фондами), матеріальними, трудовими й фінансовими ресурсами.
Крім того, виділяються центральні ПЕОМ (сервери) як для внутрішнього збирання зведеної інформації по обєкту управління в цілому, створення і зберігання розподіленої бази (баз) даних тощо, так і для звязків з обєктами управління зовнішнього середовища. Окремі АРМ менеджерів вищого рівня повязані як із центральними і зовнішніми ПЕОМ, так і з ПЕОМ керівників середнього й низового рівнів [3, с. 24].
Такий спосіб створення й використання розподілених баз даних вигідний за невеликих обсягів виробництва й коротких відстаней ПЕОМ низових і середніх рівнів від центральної ПЕОМ. Розосереджена розподілена база (бази) даних, де комплекси ПЕОМ згруповані за ресурсозабезпечувальною ознакою і становлять основу системи обєктивного інформаційного забезпечення менеджерів різних рівнів на великих обєктах управління, у ринкових відносинах має велике значення.
За цих умов є реальна можливість своєчасно забезпечувати всіх користувачів обєктивною і вірогідною внутрішньою та зовнішньою інформацією.
Локальна обчислювальна мережа забезпечує колективне користування загальними даними, дає змогу проводити різноманітні індивідуальні обчислення на ПЕОМ тощо. При цьому зберігається простота спілкування з ПЕОМ, водночас користувачам надається можливість спільно працювати з даними та периферією, а також виникає змога здійснювати обмін даними в реальному часі між різними АРМ.
До найпоширеніших локальних обчислювальних мереж, які організуються при зазначеній системі, належать локальні мережі із загальною шиною та кільцевою організацією звязку.
Технічне забезпечення цих мереж включає такі основні елементи:
центральну ЕОМ локальної обчислювальної мережі (файл-сервер);
набір ПЕОМ або робочих станцій, які використовують як АРМ;
фізичне середовище передачі даних, сіткові адаптери тощо.
Кількісний склад цих елементів залежить від обсягів інформації, яка функціонує в системі обєктивного інформаційного забезпечення менеджерів і фахівців.
Як центральна ПЕОМ (файл-сервер) має застосовуватись ЕОМ, укомплектована швидкодіючим процесором з відповідним обсягом дискової памяті.
На робочих місцях як АРМ можуть використовуватися ПЕОМ середньої продуктивності.
Сіткова технологія завжди припускає використання СУБД як системний набір інструментальних засобів. При виборі СУБД потрібно зважати на те, що вона мусить забезпечувати оперативний доступ до даних, захист цілості даних, тобто захист від апаратних збоїв та програмних помилок, розмежування доступу та захист від несанкціонованого доступу, підтримку спільної роботи кількох користувачів із загальними даними тощо.
Крім того, використовуються відповідні пакети та прикладні програми для обробки й постачання інформації, потрібної всім користувачам.
При розробці прикладних програм необхідно створити такий сценарій діалогу користувача з ПЕОМ, щоб його можна було реалізувати у вигляді системного (багаторівневого) меню, кожна позиція якого відповідає окремим обєктам інформації чи їхнім елементам. Активізуючи означену позицію меню, користувач за потреби зміг би в такому разі мати доступ до відповідної технологічної операції та до масивів необхідної бази даних тощо [4, с. 112].
При організації системи обєктивного інформаційного забезпечення менеджменту в умовах локальної обчислювальної мережі має бути прийнята концепція єдиної інформаційної бази для всієї системи. Це означає, що один раз занесена в базу первинна інформація з місця її виникнення має в разі потреби багаторазово використовуватися всіма користувачами цієї системи. Тому така база має постійно підтримуватися з погляду її повноти й вірогідності даних, а також бути надійно «замкненою» від несанкціонованого втручання до її даних і т. ін.
В умовах функціонування систем обєктивного інформаційного забезпечення менеджменту альтернативою локальній обчислювальній мережі для обєднання різних АРМ у спільну систему є створення багатокористувацької обчислювальної системи на базі центрального процесора та його периферії, наприклад, інтелектуальних відеотерміналів з обмеженою індивідуальною обчислювальною здатністю. Така система має певні переваги над обчислювальною мережею, а саме:
багатокористувацька система, як і локальна мережа, забезпечує спільне використання системою всіх масивів, але зі швидшим доступом до диска;
бази даних з локальною мережею пересилають усю інформацію на робочу станцію, тобто на ПЕОМ (АРМ), що дозволяє ущільнити графік завантаження, а тому бази даних, які потребують частого звертання до жорсткого диска, мають ліпші характеристики під час роботи в багатокористувацькій обчислювальній системі;
у разі експлуатації багатокористувацька обчислювальна мережа потребує значно менших затрат, ніж локальна, за рахунок використання пристроїв, значно дешевших порівняно з персональними ЕОМ (наприклад, інтелектуальних відеотерміналів) [4, с. 124].
Вибір того чи іншого способу обєднання ПЕОМ у єдиний комплекс (систему) залежить від цілої низки факторів, повязаних з територіальним розміром обєкта управління; видом виробництва; обсягами інформації, що циркулює цим обєктом; величиною комплексу (кількістю ПЕОМ у системі); повноваженнями, якими наділені користувачі цих ПЕОМ (АРМ) тощо.
. У чому переваги пакетів-оболонок перед інтегрованими пакетами?
Пакети загального призначення (методоорієнтовані пакети) призначені для рішення типових завдань обробки даних.
Інтегровані ППП - це сукупність функціонально різних програмних модулів, здатних взаємодіяти між собою шляхом обміну даними через єдиний користувацький інтерфейс. Областю застосування таких пакетів є в основному економічна сфера. Інтегровані пакети забезпечують обчислювальні потреби користувача без звертання до інших програмних продуктів. У структурі пакета передбачений модуль керування, що забезпечує переключення між додатками й безконфліктне використання спільних даних. Сучасні інтегровані пакети містять, як правило, п'ять функціональних компонентів: табличний процесор; текстовий редактор (процесор); систему керування базами даних (СУБД); графічний редактор; комунікаційні засоби.
Одним із представників найпоширеніших інтегрованих пакетів середини 90-х років є пакет MS Works. У цей час практичне поширення одержав ППП офісних додатків MS Office, що включає такі додатки, як MS Word, MS Access, MS Excel, MS PowerPoint і MS Schedule+ і ін. [5, с. 68].
Для більшості застосувань виявляються цілком достатніми універсальні засоби загального призначення. Однак тут у людини дуже часто виникають технічні проблеми: спочатку він користується засобами текстової обробки для складання документа, після цього хоче швидко перейти до використання бази даних для пошуку певних об'єктів, а ще через деякий час у нього виникає потреба перенести в текстовий документ значення деяких величин з бази даних і т.д. Якщо користуватися окремими прикладними пакетами для кожного вигляду роботи, то описані вище дії приводять до незручностей користувачеві, уповільнюють загальний процес роботи та ускладнюють навчання.
Найвідомішими і найбільш використовуваними програмними засобами сервісного обслуговування є програми PCTOOLS та утиліти фірми NORTON.
За свою нетривалу історію спеціальне програмне забезпечення АІС з УТР, орієнтованих на використання персональних компютерів, пройшло кілька етапів у своєму розвитку. Спочатку персональні АІС були вкомплектовані окремими функціональними програмами, призначеними для розвязування того чи іншого типу задач.
Функціонування АРМ управлінця з праці дає змогу користувачеві виконувати найрізноманітніші роботи: створювати і коригувати тексти, вести картотеки й провадити їх обчислювальну обробку, робити розрахунки, вставляти результати розрахунків до текстів і т. ін.
Тому при використанні ізольованих програм, призначених для розвязування задач одного й того самого типу, виникають проблеми з передаванням даних і параметрів із однієї програми до іншої. Розвязати цю проблему можна, створивши окремі програмні модулі, які забезпечували б перетворення результатів однієї функціональної програми у вихідний формат іншої. Тому раціональнішим є створення пакетів прикладних програм (ППП).
У сучасних АІС з УТР формування програмного забезпечення відбувається у двох напрямах:
створення інтегрованих пакетів прикладних програм (інтегрованих систем);
використання операційних оболонок (пакетів оболонок) [6, с. 218].
Інтегровані ППП поряд з відчутними перевагами багатофункціональної роботи в рамках інтегрованих систем мають дві істотні вади:
1) потребують великих обсягів оперативної памяті (до 400 Кбайт);
2) до них через їх закритість важко вносити зміни або доповнення згідно з вимогами користувача.
В інтегрований пакет для офісів входять взаємодійні між собою програми. Основу пакета складають текстовий редактор, електронна таблиця і СУБД. Головною відмітною рисою програм, що складають інтегрований пакет, є загальний інтерфейс користувача, який дає змогу застосовувати схожі прийоми під час роботи з різними додатками пакета.
Складений в одному додатку документ можна вставити до іншого додатка, а коли є потреба, і змінити його.
У практиці автоматизації процесів управління використовуються три комплекси інтегрованих пакетів для офісів:
-Borland Offise for Windows фірми Novell;
-SmartSuite фірми Lotus Development;
-Microsoft Offise фірми Microsoft [7, с. 34].
На відміну від інтегрованих ППП, які являють собою єдиний програмний продукт, пакети-оболонки - це своєрідні програми-інтегратори, які дають змогу підпорядкувати єдиному управлінню різнорідні програми і полегшують користувачеві роботу з ними.
Прикладом простої програми-оболонки є NORTON. Складніші програми-оболонки імітують робоче середовище користувача, дають йому можливість вибрати потрібний режим за допомогою меню режимів або сукупності піктограм, які наочно відображають ті чи інші режими роботи. Наприклад, зображення «розрахунок» відповідає вибору режиму електронного калькулятора, зображення блокнота - особистому архіву і т. ін.
Як такий пакет можна розглядати WINDOWS COMMANDER, що імітує мультипрограмний режим роботи. Крім того, цей пакет має спеціальні драйвери для підтримування будь-якого зовнішнього устаткування ПЕОМ. Пакети-оболонки забезпечують дві головні функції інтеграції програмних засобів:
) включення нових прикладних програм до системи та організацію взаємодії між ними;
) організацію багатовіконного інтерфейсу з користувачем у процесі управління розвязуванням його задачі.
Багатовіконний інтерфейс - це програмний засіб, який дає змогу користувачеві створювати на екрані кілька вікон, а потім спостерігати в них хід і результати роботи різноманітних програм, організувати передавання даних і повідомлень із вікна до вікна, тобто від програми до програми. При цьому користувач у разі потреби може перервати роботу програми.
Текстові процесори - один із найчастіше застосовуваних функціонально-орієнтованих програмних засобів АРМ економіста з праці. До відомих текстових редакторів належать Word Star, MS Word, Professional Word, Word Perfekt, ChiWreiter, AmiPro, Microcoft Word, Лексикон, Стиль та ін. Вони постійно розвиваються, створюються нові пакети і нові версії вже існуючих пакетів. Наприклад, у нових версіях українського Лексикону (LEXU) можливі такі операції:
-виокремлення фрагмента тексту, його знищення, вставляння, перенесення;
запамятовування позицій у тексті і повернення до них;
форматування тексту, вирівнювання за правим краєм, центрування заголовків, перехід на нову сторінку, автоматичне перенесення слів при вставлянні;
виокремлення певних елементів тексту, зміна шрифту окремих слів, підкреслювання, розрядка, виділення яскравістю;
-вставляння до тексту нетекстових фрагментів (малюнків, схем, графіків);
-перевірка і коригування тексту щодо орфографії тощо [8, с. 78].
В АІС з УТР, орієнтованих на використання ПЕОМ, важливою частиною прикладного програмного забезпечення є СУБД, тобто комплекс програм, призначених для організації і зберігання даних у системі.
Парк сучасних СУБД для ПЕОМ досить різноманітний. Найпоширенішими є СУБД реляційного типу сімї dBASE, які працюють в операційній системі MS DOS. Наприклад, СУБД FOXBASE належить до dBASE-сумісних СУБД і розрахована на непрофесійного користувача. В АІС з УТР використовується в якості інструментального програмного засобу для автоматизованої обробки економічної інформації з праці як у діалоговому (інтерактивному), так і у пакетному режимі з «дружнім» командним інтерфейсом. FOXBASE орієнтована на формування і роботу з базою даних реляційного типу. Вона також має основні мовні засоби для складання програм обробки економічної інформації в програмному (автоматичному) режимі [9, с. 133].
комп'ютер пам'ять пакет оперативний
53. Які функції Державної служби зайнятості України?
Державна служба зайнятості - спеціальна служба <#"justify">1.Лебедев О. Н. Применение микросхем памяти в электронных устройствах: Учеб. пособие / О. Н. Лебедев. - М. : Радио и связь, 1994 - 216 с.
.Колесниченко О. О. Аппаратные средства PC: Учеб. пособие / О. О. Колесниченко. - СПб. : БХВ-Петербург, 2001. - 1024 с.
. Леонтьев В. Твой компьютер 2010. Все новое «железо» года. - Олма Медиа Групп, 2010 - 112 с.
.Писаревська Т. А. Інформаційні системи і технології в управлінні трудовими ресурсами: Навч. посібник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К. : КНУ, 2000 - 279 с.
.Катренко А. В. Системний аналіз обєктів та процесів компютеризації: Навч. посібник / А. В. Катренко. - Львів: Новий світ, 2003. - 424 с.
.Ситник А. Ф. Основи інформаційних систем: Навч. посібник / А. Ф. Ситник. - К. : КНЕУ, 2001. - 420 с.
.Рамський Ю. С. Проектування й опрацювання баз даних: Підручник / Ю. С. Рамський. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2005. - 115 с.
.Руденко В. Д. Бази даних в інформаційних системах: Підручник / В. Д. Руденко. - К. : Фенікс, 2010. - 235 с.
.Томашевський В. М. Моделювання систем: Підручник / В. М. Томашевський. - К. : Видавнича група BHV, 2005. - 352 с.
.Державне управління проблеми адміністративно-правової теорії та практики [Електронний ресурс] / офіційний веб-сайт: PRAVOZNAVEC.COM.UA Електронна бібліотека юридичної літератури / за заг. ред. В. Б. Аверянова. - К. : Факт, 2003. - 384 с. - Режим доступу: ttp://www.pravoznavec.com.ua/books/275/13
.Бельский К. С. О функциях исполнительной власти / К. С. Бельский // Государство и право. - 1997. - № 3. - С. 14-21.
.Зайчук О. В. Теорія держави і права : [підруч.] / [Електронний ресурс] офіційний веб-сайт : Электронная библиотека Князева / О. В. Зайчук, Н. М. Оніщенко /Академічний курс. - К. : Юрінком Інтер, 2006. - 318 с. - Режим доступу: #"justify">.Аверянов В. Б. Адміністративне право України [Електронний ресурс] офіційний веб-сайт: BR.COM.UA Підручники онлайн / В. Б.Аверянов. - Режим доступу: #"justify">.Битяк Ю. П. Адміністративне право України : [підруч.] / [Електронний ресурс] офіційний веб-сайт : Электронная библиотека Князева / Ю. П. Битяк. - К. : Юрінком Інтер, 2005. - 248 с. Режим доступу: #"justify">. Мацелик Т. О. Функції органів виконавчої влади: окремі питання [Електронний ресурс] офіційний веб-сайт: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського www.nbuv.gov.ua / Т. О. Мацелик // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. Науковий журнал. - 2010. - № 1. - Режим доступу: #"justify">.Федоренко В. Г. Курс лекцій за загальною та галузевою складовими підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів державної лужби зайнятості / В. Г. Федоренко. - К. : ІПК ДСЗУ, 2009. - 550 с.