Сутність поняття 'громадянська активність студентів'
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА
Інститут суспільства
Індивідуальне науково-дослідне завдання на тему:
"Сутність поняття громадянська активність студентів"
Виконала: студентка 2-го курсу, групи МІб-1-13-4.0д
Гарбузова Катерина Дмитрівна
Прийняла: доцент кафедри теорії та історії педагогіки,
кандидат психологічних наук
Саврасова-Вюн Тетяна Олександрівна
Київ 2014
Зміст
Вступ
Розділ I. Теоретичне дослідження громадянської активності
1.1 Визначення поняття "громадянська активність" в науково-педагогічній літературі
1.2 Особливості поняття "громадянська активність"
Розділ II. Емпіричне дослідження особливості визначення терміну "громадянська активність студентів"
2.1 Методи дослідження особливостей визначення терміну "громадянська активність студентів"
2.2 Результати аналізу з дослідження особливостей визначення терміну "громадянська активність студентів"
Розділ III. Висновки
Вступ
Становлення та розвиток громадянського суспільства є громадянська активність його членів, яка реалізується на рівні інститутів громадянського суспільства (сімя, церква, недержавні засоби масової інформації, громадські організації, політичні партії, професійні спілки та ін.) і спрямовується на його творення. Найбільш активним прошарком суспільства є студентська молодь, тому розуміння особливостей її громадянської активності важливе для розвитку суспільства та демократії в Україні. Через прояв активності молода генерація отримує можливість самоствердження та самовдосконалення у соціальній та професійній сферах, адже громадянська активність студентів сприяє вияву їхніх здібностей, вмінь та навичок, усвідомленню власних цінностей та інтересів. Проте розвиток громадянської активності потребує розуміння сутності.
Обєкт дослідження: сутність поняття громадянська активність студентів.
Предмет: поняття "громадянська активність".
Мета мого дослідження полягає у дослідженні і аналізу сутності та визначення терміну "громадянська активність студентів".
Завдання наукового дослідження поняття "громадянська активність студентів":
.Теоретичне обґрунтування поняття "громадянська активність" за допомогою науково-педагогічної літератури.
2.Дослідження поняття "громадянська активність" за допомогою методу анкетування.
.Провести опитування для визначення терміну "громадянська активність" серед студентів-одногрупників.
.Сформувати результати дослідження терміну "громадянська активність студентів" за допомогою таблиці.
Розділ I. Теоретичне дослідження громадянської активності
1.1 Визначення поняття "громадянська активність" в науково-педагогічній літературі
Спочатку розглянемо сутність поняття "активність" за допомогою науково-педагогічної літератури.
К. О Абульханова-Славська визначає активність як здатність до моделювання, самоздійснення особистістю діяльності; характеристика діяльності, яка має самостійну силу реагування, що проявляє себе у свідомій, вільній, внутрішній необхідній дії. Розглядаючи дану проблему автор виділяє типи активності особистості: гармонійний тип характеризує особистостей, які є ініціативними та відповідальними; продуктивний - представляє осіб, які проявляють ініціативність, але не бачать себе виконавцями проблеми, проте вимушені брати на себе відповідальність; рефлексивний - описує осіб, які мають гіпервідповідальність, але не мають ініціативності; виконавський - характеризує осіб, які є відповідальними, проте не проявляють самостійності; функціональний - описує людей, які не беруть на себе відповідальності, проте активні під час реалізації готового рішення; споглядальний тип характеризує осіб, які, висуваючи ініціативи, не беруть на себе відповідальності.
Д.Б. Ельконін вважає, що активність - це особлива форма діяльності. Згідно інтенсифікації, на думку автора, у всіх характеристиках активності виділяються елементи якісно-кількісних оцінок, спостерігається підвищення інтенсивності її складових: підсилення усвідомлення, субєктивності особистісної значущості цілей, відзначається більш високий рівень мотивації та володіння субєктом засобами й прийомами діяльності, підвищена емоційна забарвленість.
Також проблему активності зарубіжні дослідники Л. Кларк і Д. Уотсон розглядають у форматі понять "стимул - реакція", які визначають поведінку людини.
А Є. Дєнер і С. Томкінс у своїх дослідженнях доводять, що найбільш щасливими та задоволеними життям є активні люди, ті, хто проявляє себе у громадських обєднаннях, групах за інтересами. Така активність, на думку науковців, стимулює появу субєктивних переживань специфічної емоції, яка може бути генетично запрограмована до сприйняття визначених впливів, що є виборчим. Дослідники вважають, що на виборче сприйняття, яке залежить від зрілості емоційних механізмів індивіда, може впливати вік, різні стадії розвитку.
На основі аналізу різнопланової літератури Саврасова-Вюн Т.О. та Москальова А.С. класифікували основні підходи до визначення громадянської активності.
Філософській підхід визначає поняття "громадянська активність", як готовність брати участь у справах держави, активно виконуючи громадські обовязки.
Історичний підхід вважає, що громадянська активність - це вміння захищати громадянські свободи та демократичний устрій держави.
Політико-правовий підхід визначає термін, як добровільну та активну участь людей у справах суспільства, який включає в себе поняття діяльності та сприяє створенню правової законодавчої бази, зміцнює існуючий суспільно-політичний порядок.
Також, класифікуючи психологічні підходи, Саврасова-Вюн Т.О. та Москальова А.С. виділили:
Діяльнісний підхід визначає громадянську активність, як добровільну та активну участь людей у справах суспільства; особистісно-орієнтований - якість особистості, що проявляється в усіх видах діяльності; аксіологічний підхід - компонент громадянських цінностей і умова їх формування.
1.2 Особливості поняття "громадянська активність"
У рамках філософського підходу щодо визначення громадянської активності науковці важливу увагу приділили не стільки визначенню поняття "громадянська активність", скільки відмітили певні ознаки її існування в громадянському суспільстві, яке розглядається як: сфера солідарності людей, сфера взаємодії та взаємовідносин самоврядування між індивідами, права яких захищає конституція та закони держави.
Про громадянську активність згадував Д. Локк. Він вважав, що до часу створення держави люди своє майно та права використовували згідно із законами природи, після створення держави, яку наділили владою з метою захисту своїх прав і свобод, люди пильнували за діями держави. Поняття "держава" i "громадянське суспільство" він використовував як взаємозамінні. Д. Локк пропагує принципи, які засновані між народом i державою на основі громадянської угоди. Ці принципи мали утверджувати природні права людей - брати участь у державних справах.
Представники історичного підходу до визначення громадянської активності основний акцент роблять на вивченні процесу виховання активного громадянина, формування якого обумовлюється внутрішніми маральними силами, почуттям відповідальності, виходячи з умов суспільного буття.
Видатний український педагог-філософ С.Ф. Русова підкреслювала, що формувати громадянську активність слід починати з дитячих років. У своїх творах вона доводила, що завдання, зміст i напрямок виховання громадян держави визначає суспільне буття. С.Ф. Русова зазначала, що життєдіяльність громад впливає на формування та розвиток особистості, оскільки надає можливість проявити свої здібності, чесноти. позитивні якості, задовольнити різноманітні потреби та вимоги кожного громадянина.
Представники соціального підходу щодо визначення громадянської активності акцентували увагу на те, що громадянська активність - явище соціальне, розвиток її залежить від умов життя суспільства.
Так, Д.І. Акімов громадянську активність відносить до соціального феномену, системоутворюючими компонентами якого є: комплекс діяльнісних чинників, що зумовлені реалізацією громадянами законодавчо гарантованих обовязків, прав і свобод перед державою; напрямок діяльності людей у сфері життя суспільства, що не регулюється державою; процес самоактуалізації людьми своїх творчих потенцій за допомогою участі в роботі громадських інституцій.
Науковці політико-правового підходу щодо визначення громадянської активності основну увагу зосереджували на результатах активної участі громадян у політичному та правовому житті суспільства.
Науковці в рамках діяльнісного підходу щодо визначення громадянської активності переважно акцентують увагу на вивченні участі громадян у житті суспільства, що включає в себе поняття діяльності.
Фахівці особистісно-орієнтованого підходу щодо визначення громадянської активності важливу увагу приділяють громадянській активності як самостійній якості особистості.
Аксіологічний підхід щодо визначення громадянської активності орієнтовано на вивченні основних цінностей особистості.
Незважаючи на те, що громадянська активність достатньо обговорюється науковцями, загальноприйнятого її визначення немає. Тому, на основі аналізу основних напрямків досліджень щодо розуміння сутності громадянської активності Саврасова-Вюн Т.О. та Москальова А.С. визначили поняття "громадянська активність", як якість особистості, яка складається та розвивається на основі власних внутрішніх особистісних характеристик, враховуючи норми, вимоги суспільства та держави.
Розділ II. Емпіричне дослідження особливості визначення терміну "громадянська активність студентів"
2.1 Методи дослідження особливостей визначення терміну "громадянська активність студентів"
Для визначення поняття "громадянська активність студентів" я використовувала метод анкетування.
Спочатку давайте дамо визначення поняттю "анкетування".
Анкетування (від фр. <#"justify">Питання для опитування звучало так:
а. національна самосвідомість, гордість за свою націю, народ;
б. зверхнє ставлення до представників інших націй і народів;
в. громадянська активність - це лише романтичний образ, літературна вигадка"
За кожну відповідь студент міг отримати певну кількість балів. Так, за відповідь "а" студент отримав 3 бали, за відповідь "б" - 2 бали і за відповідь "в" - 1 бал.
бали характеризували високий рівень знань про громадянську активність;
бали - середній рівень знань про громадянську активність;
бал - низький рівень знань про громадянську активність.
Опитування я проводила серед студентів-одногрупників протягом трьох діб.
Так, я отримала 22 відповіді, враховуючи мене.
2.2 Результати аналізу з дослідження особливостей визначення терміну "громадянська активність студентів"
Результати свого опитування я хочу представити у вигляді таблиці.
Анкета №1 "Визначення поняття "громадянська активність"
№Імя та прізвищеКількість балів1Гарбузова Катерина32Гондюл Олександра33Гончарук Вікторія34Горєлова Аліна35Грушевський Микола36Козіницька Марія37Копайгора Ольга38Макаренко Ольга39Мігунова Анастасія310Ніколаєва Каріна311Панасюк Всеволод312Пітецький Роман313Поліщук Тетяна314Рекша Лілія315Сергієнко Віра316Скварук Інна317Соколова Ольга318Федоров Сергій319Харитончук Анна320Харченко Тетяна321Штомпіль Тетяна322Янковський Олексій3
% студентів визначили поняття "громадянська активність" - як національна самосвідомість, гордість за свою націю, народ.
Розділ III. Висновки
Щодо визначення поняття "активність".
У просторі наукових досягнень із питань специфічної природи активності дослідники відзначають двозначну природу активності: з одного боку, вказують на її біологічне джерело, з іншого - суспільний характер, свідомість людської діяльності, акцентуючи увагу на суть соціальної природи людини.
Щодо особливостей поняття "громадянська активність".
З боку філософського підходу, науковці-філософи проблему громадянської активності розглядають в сукупності понять "держава", "громадянин", "громадське суспільство", виділяючи деякі ознаки її існування в громадському суспільстві. Проте дослідники не акцентують особливої уваги на особистості громадянина, її потребах, цінностях, почуттях і здібностях, які являються важливими складовими, що характеризують громадянську активність особистості.
З боку історичного підходу, науковці акцентують увагу на конкретних вимогах суспільства щодо підготовки молодого покоління до життя та діяльності, що спрямовує зміст виховання громадян для вирішення актуальних для української держави завдань.
Науковці політико-правового підходу основну увагу приділяють особливостям взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування, принципам функціонування політичної системи і влади, правовим нормам держави.
В рамках діяльнісного підходу зосереджують увагу на обумовлених суспільним досвідом уявленнях, уміннях та участі особи в громадянській діяльності, при цьому забуваючи про особливості характеристик особистості.
Науковці-дослідники особистісно-орієнтованого підходу визначають громадянську активність як якість особистості, що проявляється в усіх видах діяльності, виходячи з: уявлення особистості про себе, "Я-концепції", самооцінки, особливостей темпераменту, характеру, потреб, цінностей, можливостей, бажань та інтересів.
В рамках аксіологічного підходу науковці основну увагу приділяють загальнолюдським, громадянським цінностям, які значною мірою визначають громадянську діяльність.
Теоретичний аналіз проблеми громадянської активності показав, що більшість фахівців визначили поняття як внутрішнє прагнення до діяльності, спрямоване на здійснення суспільних функцій з метою зміцнення існуючого в соціумі суспільно-політичного порядку, і тільки деякі виділили громадянську активність як самостійну якість особистості.
Щодо анкетування:
% студентів визначили поняття "громадянська активність" - як національна самосвідомість, гордість за свою націю, народ.
Тобто це свідчить про те, що всі студенти мають високий рівень знань про поняття "громадянська активність" але не можна, нажаль, сказати, що всі вони приймають участь у "житті" держави, міста тощо.
громадянська активність студент
Література
1.Москальова А.С. Психологічні особливості розвитку громадянської активності старшокласників / А.С. Москальова, Т.О. Саврасова-Вюн. - К.: ТОВ "НВП "Інтерсервіс", 2014. - 246 с.
2.Особливості ціннісних орієнтацій польської студентської молоді / І.І. Семків // Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених [Шевченківська весна] (2-3 березня 2006р.) / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2006. - С. 19-23.
3.http://uk. wikipedia.org/wiki/Анкетування <http://uk.wikipedia.org/wiki/Анкетування>