Психологічна готовність жінки до материнства

Психологічна готовність жінки до материнства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Кафедра практичної психології

Курсова робота

ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ЖІНКИ ДО МАТЕРИНСТВА

Кондрашевич Марина Володимирівна

спеціальність № 6.030103 - практична психологія

Науковий керівник:

старший викладач Дударенко І.С.

Черкаси - 2012

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО МАТЕРИНСТВА

1.1 Поняття материнства та його функції

.2 Психофізіологічні аспекти готовності до материнства

1.3 Етапи формування готовності до материнства

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ГОТОВНОСТІ МОЛОДОЇ ЖІНКИ ДО РОЛІ МАТЕРІ

2.1 Зміст та форми роботи психолога по підготовці жінки до материнства

2.2 Аналіз психологічної готовності студентської молоді до ролі матері

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Вивчення психології материнства - одна з малорозроблених наукою областей. Вивчення готовності до материнства в останні роки ведеться в різних аспектах: у плані соціологічних <#"732550.files/image001.gif">

Рис. 1. Майбутнє після закінчення навчання, пов'язане з народженням дитини

2.      Ставлення до аборту.

Відносно аборту нами були отримані наступні результати. 18 дівчат з опитаних (90%) не змоги б зробити аборт, решта 2 (10%) зізналися, що пішли б на це (рис. № 2).

Ставлення до аборту є однією з найбільш яскравих характеристик психологічної готовності до материнства. С. Ю. Мещерякова виділяла переживання жінкою відношення до ще не народженої дитини на етапі вагітності в окрему групу показників готовності до материнства. Крім того низький рівень психологічної готовності до материнства, також виділений і описаний С. Ю. Мещерякової, характеризується коливаннями жінки в ухваленні рішення мати дитину [19]. Таким чином, можна зробити висновок про те, що якщо дівчина готова піти на аборт, то це характеризує рівень її психологічної готовності до материнства як низький. Також можна зробити припущення про те, що не всі з дівчат були здатні чесно зізнатися в тому, що змогли б зробити аборт. Тому є ймовірність того, що відсоток респонденток, готових піти на аборт, насправді вище.

Рис. 2. Ставлення до аборту

3.      Відносини з матір'ю.

При аналізі даних анкети, що стосуються відносин респонденток зі своїми матерями були отримані наступні результати. Для 12 дівчат (60%) мама є найближчою людиною, у 6 дівчат (30%) відносини з матір'ю більш і менш гарні, і 2 дівчат (10%) розцінюють взаємини з матір'ю як не дуже хороші (рис. № 3) Особливості комунікативного досвіду жінки в її ранньому дитинстві також виділені С. Ю. Мещерякової в окрему групу показників психологічної готовності до материнства. Виходячи з концепції М.І. Лисіна, основи особистості, ставлення людини до світу і до себе самого закладаються з перших днів життя в спілкуванні з близькими дорослими. Складне в спілкуванні першого особистісне утворення може розглядатися і як перший внесок у становлення майбутнього батьківського поведінки. Якщо досвід спілкування з близькими дорослими був позитивним, це означає, що стартові умови для формування суб'єктного ставлення до інших людей були сприятливими і основа для формування суб'єктного ставлення до своєї дитини закладена. Іншими словами, близькі, довірливі стосунки з власною матір'ю корелюють з високим рівнем психологічної готовності до материнства.

Рис. 3. Відносини з матір'ю

4.      Ставлення до народження дитини.

При аналізі значення дитини для випробовуваних були отримані наступні результати. 7 дівчат (35%) сказали, що народження дитини - це щастя, радість, добро і т. д., 5 дівчат (25%) зазначили, що дитина - це продовжувач роду, 8 дівчат (40%) - що дитина - це частина будь-якої нормальної сім'ї (рис. № 4). Крім того 8 досліджуваних (40%) сказали про те, що дитина потрібна для зміцнення сім'ї, 10 досліджуваних (50%) - що жінці належить мати дітей, а 2 досліджуваних (10%) помітили, що дітей взагалі може і не бути (мал . № 5). З усього цього можна зробити висновок, що дитина для випробовуваних не є цінністю сама по собі, вона потрібна, для якихось певних цілей, як необхідна частина життя. Іншими словами, респондентки не усвідомлюють повною мірою сенс, цінність дітей.

Рис. 4. Значення дитини

Рис. 5. Значення дитини

Незважаючи на те, що 90% досліджуваних (18 дівчат) відзначили, що люблять дітей, і тільки 10% (2 дівчини) сказали, що їх не люблять, проводити час з дітьми 40% (8 дівчат) готові не більше п'яти годин на день , 50% (10 дівчат) - 2-3 години, і 10% (2 дівчини) - не більше години на день (рис. № 6 та № 7). Це так само свідчить про низьку готовність випробовуваних до материнства, так як дівчата не готові до того, що потрібно буде проводити з маленькою дитиною весь свій час.

Рис. 6. Відношення до дітей

Рис. 7. Кількість годин, які досліджувані готові проводити з дитиною в день

5.      Ставлення до материнства.

У чому бачать сенс материнства досліджувані? Лише 30% респонденток (6 дівчат) зазначили, що материнство для них - це щастя. 30% опитаних (6 дівчат) вважають, що «бути матір'ю дуже відповідально», при цьому не вказують, що це за відповідальність. 40% респонденток (8 дівчат) не змогли відповісти, що для них означає бути матір'ю. Тобто можна стверджувати, що дівчата, які беруть участь в дослідженні в більшості , сенс материнства ще не усвідомлюють. Дані результати відображені на рис. № 8.

Щодо настрою досліджуваних на вагітність можна відзначити наступне. Позитивні емоції вид вагітних жінок викликає у 15 дівчат (75%). У 5 дівчат (25%) вид вагітної жінки не викликає ніяких почуттів. У жодної із опитуваних вагітна жінка не викликає негативних емоцій. Дані результати відображені на рис. № 9.

Рис. 8. Сенс материнства

Рис. 9. Емоції пов’язані з вагітністю

6.      Страхи, пов'язані з вагітністю та пологами.

Щодо переживань з приводу змін, що відбуваються з фігурою під час вагітності, 70% (14 дівчат) зазначили, що дуже хвилюються з цього приводу, 20% (4 дівчини) сказали, що їх це не сильно хвилює, і 10% (2 дівчини) виявилися взагалі погано інформовані про зміни в жіночому організмі і тілі, пов'язаних з виношуванням дитини (рис. № 10).

Рис. 10. Страх, пов’язаний із зміною фігури під час вагітності

Страх, пов'язаний з пологами, присутній у 80% респонденток (16 дівчат), і тільки лише 20% (4 дівчат) не переживають з цього приводу (рис. № 11). Таким чином, ми бачимо, що у більшості досліджуваних присутні страхи, пов'язані з вагітністю та пологами.

Рис.11. Страх перед пологами

7.  Настрій щодо виховання та догляду за дитиною.

На питання про грудне вигодовування 3 дівчини (15%) відповіли, що взагалі не збираються годувати грудьми. 10 дівчат (50%) відзначили, що готові годувати дитину до півроку. І 7 дівчат (35%) сказали, що готові годувати дитину грудьми стільки, скільки це буде необхідно. Дані результати відображені на рис. № 12.

На питання про прийнятність фізичного насильства у вихованні дитини, 10% відповіли, що фізичні покарання прийнятні, 40% - що не прийнятні, 50% - що прийнятні тільки в певних ситуаціях. дані результати також свідчать про низьку готовність до материнства серед досліджуваних. Дані результати відображені на рис. № 13

Рис. 12. Тривалість годування груддю

Рис. 13. Прийнятність фізичних покарань

Таким чином, в результаті дослідження можна виділити три рівні психологічної готовності до материнства, кожен з яких має певні психологічні характеристики:

. Низький рівень психологічної готовності до материнства.

Низька психологічна готовність до материнства характеризується тим, що дівчата даної групи не збираються навіть після закінчення навчання народжувати дітей, вважаючи за краще заміжжя і народження дитини кар'єрний ріст. У разі небажаної або незапланованої вагітності вони без коливань готові піти на аборт. Більшість таких дівчат мали негативний комунікативний досвід в ранньому дитинстві і характеризують свої стосунки з матір'ю як негативні. У таких дівчат було виявлено об'єктне відношення до майбутньої дитини, тобто дитина для них була засобом досягнення своїх власних цілей або ж перешкодою в їх досягненні, але не самоцінністю («будь-якій жінці належить мати дітей», «дитина потрібна для зміцнення сім'ї»). У цих дівчат були виявлені страхи, пов'язані зі зміною фігури під час вагітності та болем під час пологів. У дівчат цієї групи в їх більшості були відсутні уявлення про організацію виховання та догляду за маленькою дитиною, наприклад, вони були не готові годувати дитину грудьми і проводити з ним весь час, вважали прийнятним застосування фізичних покарань.

Низький рівень психологічної готовності до материнства характерний для 45% опитаних дівчат.

У дівчат з середнім рівнем психологічної готовності до материнства спостерігалася невизначеність у виборі свого майбутнього: кар'єра і дитина для них були рівноцінними, хоча деякі з випробовуваних все ж воліли кар'єру. Дівчата даної групи, відповідаючи на питання про прийнятність для них аборту, відчували коливання, але в більшості своїй відповідали, що не зможуть піти на це. Відносини з власною матір'ю такі дівчата характеризували як «нормальні», «більш і менш», що свідчить про відсутність близькості й довіри. У таких дівчат також спостерігалося об'єктне відношення до майбутньої дитини: вони визнавали, що поява дитини - це щастя, але при цьому наголошували, що дитина - це, перш за все, велика відповідальність і багато труднощів і обмежень. У дівчат цієї групи також спостерігалися страхи, пов'язані з вагітністю та пологами. Такі дівчата мали початкові уявлення про організацію виховання та догляду за маленькою дитиною: вони були готові до грудного вигодовування, але не знали, скільки часу необхідно годувати грудьми, більшість з них вважали прийнятними фізичні покарання за потребою.

Середній рівень психологічної готовності до материнства характерний для 30% опитаних дівчат.

3. Високий рівень психологічної готовності до материнства.

Дівчата даної групи були готові відразу після отримання освіти створити сім'ю. Вони визнавали велику цінність дитини в порівнянні з цінністю кар'єри. Такі дівчата з упевненістю заявляли про неприйнятність для них аборту. Практично всі дівчата цієї групи мали позитивний комунікативний досвід в ранньому дитинстві, мама для них - це найближча і найрідніша людина. У цих дівчат було виявлено суб'єктне ставлення до майбутньої дитини, тобто дитина для них була самостійною цінністю: вони характеризували народження дитини як радість, материнство як щастя, вище благо. У дівчат цієї групи не було виявлено страхів, пов'язаних зі зміною фігури під час вагітності, але у деяких з досліджуваних спостерігався страх перед пологами. У цих дівчат були досить непогані знання в сфері організації виховання та догляду за дитиною: вони були готові годувати дитину грудьми стільки, скільки буде потрібно, і вважали неприйнятними фізичні покарання
Високий рівень психологічної готовності до материнства характерний для 25% опитаних дівчат.

Дані результати відображені на рис. № 14:

Рис 14. Рівні психологічної готовності студентської молоді до материнства

ВИСНОВКИ

.Більшість авторів, які досліджують проблему готовності до материнства, вважають, що готовність до материнства формується протягом усього життя . На процес формування впливають як біологічні, так і соціальні чинники, оскільки готовність до материнства має з одного боку потужну інстинктивну основу, а з іншого виступає як особистісне утворення, в якому відбивається весь попередній досвід її взаємин зі своїми батьками, однолітками, чоловіком та іншими людьми.

Одна з дослідників психологічної готовності до материнства Мещерякова С.Ю. розглядає цей концепт як специфічно особова освіта, стрижневою твірної якого є суб'єктно-об'єктна орієнтація у ставленні до ще не народженої дитини. Така позиція у визначенні готовності до материнства пояснюється припущенням Мещерякової С.Ю. про те, що суб'єктне ставлення до майбутньої дитини проектується в стиль материнської поведінки і тим самим забезпечує найбільш сприятливі умови для психічного розвитку немовляти.

Автор виділяє кілька груп показників психологічної готовності до материнства.

1. У першу групу включені особливості комунікативного досвіду жінок з її раннього дитинства.

. До показників другої групи віднесені переживання жінкою ставлення до ще не народженої дитини.

. Третю групу показників склали установки на стратегію виховання дитини.

Те, як майбутня мати має намір здійснювати догляд за дитиною, з точки зору автора, також свідчить про переважання суб'єктного або об'єктного відношення до неї.

Філіппова Г.Г. розглядала психологічну готовність до материнства як провідний чинник адаптації до вагітності і материнства. У якості складових психологічної готовності до материнства були виділені цінність майбутньої дитини; себе як матері; материнська компетентність.

Матвєєва Е.В.визначає психологічну готовність до материнства, як специфічне особистісне утворення, що включає в себе три блоки готовності: потребово-мотиваційний блок; когнітивно-операційний блок і блок соціально-особистісної готовності до материнства.

. Основними завданнями психолога по підготовці жінок до материнства є наступні:

Ø  Заняття з вагітними:

підготовка до пологів і материнства, створення оптимальних умов для розвитку дитини та для благополучного перебігу вагітності;

формування материнської домінанти;

налаштування на природні пологи та грудне вигодовування;

психологічна корекційна робота (заняття проходять у групах, із сімейними парами, індивідуально).

Ø  Заняття з родинами вагітної, спрямовані на зміну ставлення до майбутньої дитини і самої вагітної, а також до батьківства взагалі.

Ø  Партнерство в пологах, спрямоване на досягнення психоемоційного комфорту породіллі, необхідного для природних пологів.

Ø  Допомога у подоланні можливих післяпологових наслідків, післяпологової депресії.

Ø  Психологічна підтримка жінки та сім’ї під час вагітності, пологів і в післяпологовий період.

3. Для дослідження психологічної готовності до материнства була обрана анкета « Чи готові ви стати мамою?». (див. додаток А).

Анкета дозволяє виявити ставлення досліджуваних до різних питань, що стосуються материнства, які представляють собою блоки:

§  Плани на майбутнє, пов'язані з материнством;

§  Ставлення до аборту;

§  Відносини з матір'ю;

§  Ставлення до народження дитини;

§  Ставлення до материнства;

§  Страхи, пов'язані з вагітністю та пологами;

§  Настрій щодо виховання та догляду за дитиною.

. В ході дослідження були вивчені особливості психологічної готовності студентської молоді до ролі матері.

Дані, які були отриманні під час дослідження, виявили наступні особливості: всі дівчата, які брали участь в дослідженні, збираються в майбутньому створювати сім'ю і народжувати дітей, але на даному етапі більшість з них вважають побудову кар'єри, матеріальне благополуччя і влаштування особистого життя більш цінним, ніж народження дитини.

Дівчата даної вікової групи не усвідомлюють повною мірою сенсу материнства. Для них бути мамами - це, перш за все, велика відповідальність, величезне навантаження, крок, до якого необхідно довго і серйозно готуватися, а не щастя і радість.

Для більшості досліджуваних дитина не є цінністю сама по собі. Дівчата вважають, що дитина потрібна для зміцнення сім'ї, для продовження роду, або ж тому, що жінці належить мати дітей, але не бачать у дитині самостійної цінності.

У досліджуваних присутні страхи, пов'язані з вагітністю, пологами і вихованням дітей. Вагітність в більшості викликає у досліджуваних негативні емоції. Пологи також асоціюються в основному з болем, а не з появою на світ маленької людини.

В більшості досліджувані зазначили, що люблять дітей, але, тим не менш, рівень сформованості позитивного образу дитини у них досить низький. Дитина, перш за все, асоціюються з труднощами, обмеженнями, відсутністю вільного часу, великою відповідальністю, «кінцем особистого життя», тобто з негативними емоціями. Більшість з досліджуваних не готові проводити з дитиною більше п'яти годин на день. Іншими словами, дівчата даної вікової групи не налаштовані позитивно на виконання ролі матері.

Щодо знань дівчат про виховання та розвиток дитини можна відзначити наступне. Дівчата в більшості не інформовані про важливість і необхідність грудного вигодовування, є ті, хто взагалі не збирається годувати дитину грудьми. Це свідчить про перевагу своїх інтересів над потребами дитини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абабков В.А., Пере М., Кайдановская Е.В., Шеби Д. Семейная жизнь и профессиональная деятельность. //Вопросы психологии, 2004, №6.

2. Авдеева Н.Н. Вы и младенец: у истоков общения. -М.: Пр.1991.

3. Андреева Н.Г. Этот удивительный ребенок. - С-Пб., 1999.

. Бойко В.В. Малодетная семья. - М.: Пр.1988.

. Бойко В.В. Счастье, семья, дети. - М.: Пр 1980.

. Бойко В.В. Если ты женщина и мать. -М.: Пр.1985.

. Баженова О.В., Баз Л.Л., Копыл О.А. Готовность к материнству: выделение факторов, условий психологического риска для будущего развития ребенка. // Синапс, 1993, №4.

8. Брутман В.И., Варга А.Я., Хамитова И.Ю. Влияние семейных факторов на формирование девиантного материнства. //Психологический журнал, 2002, №2.

. Брутман В.И., Радионова М.С. Формирование привязанности матери к ребенку в период беременности. //Вопросы психологии, 1997, №6

. Брутман В.И., Филиппова Г.Г., Хамитова В. Динамика психологического состояния женщин во время беременности и после родов. //Московский психотерапевтический журнал, 2003, №2.

. Винникот Д.В. Маленькие дети и их матери, М., 1998.

. Гурьянова Т.А. Развитие психологической готовности к материнству на стадии планирования беременности, во время беременности и после родов. // Методологические проблемы современной психологии: иллюзии и реальность. Материалы сибирского психологического форума, 16-18 сентября 2004 г.

. Долбик-Воробей Т.А. Студенческая молодежь о проблемах брака и рождаемости / / Cоцис.-2003. - № 11.-с.78-83.

. Залевский Г.В. От «демонической» до «биопсихосоционоэтической» модели психического расстройства. // Сибирский психологический журнал, 2009, №32.

15.Залевский Г.В., Залевский В.Г., Кузмина Ю.В. Биопсихосоционоэтическая модель развития личности и ее здоровья. //

.Сибирский психологический журнал, 2009, №33. 15. Конюхов Н.И. Словарь-справочник практического психолога. Воронеж, 1996.

17.Лисина М.И. Общение, личность и психика ребенка. М.; Воронеж, 1997.

18. Матвеева А.В. Проект исследования на тему «Способы воспитания готовности к материнству и качество материнской позиции в российской и американской культурах современного общества». - Москва-Нью-Йорк.: 2004.

. Матвеева Е.В. Анализ материнства с позиции теории деятельности. К.:ВГГУ,2004.

. Мещерякова С.Ю., Авдеева Н.Н., Ганошенко Н.И. Изучение психологической готовности к материнству как фактора развития последующих взаимоотношений ребенка и матери // Соросовские лауреаты: Философия. Психология. Социология. М., 1996.

21. Мещерякова С.Ю., Авдеева Н.Н., Ганошенко Н.И. Готовность к материнству. //Психологический журнал, 2002, №3.

2. Мещерякова-Замогильная С.Ю. Путь к материнству начинается с младенчества. //Дошкольное воспитание, 2002, №11.

. Миниюрова С.А., Тетерлева Е.А. Диалогический подход к анализу смыслового переживания материнства.

4. Овчарова Р.В. Психология родительства. М., 2005.

5. Скрицкая Т.В. Ценностные ориентации и уровень удовлетворенности жизнью как показатель личностного роста женщины в период беременности. //Перинатальная психология и психология родительства, 2006, №1.

26. Филиппова Г.Г. Материнская потребностно-мотивационная сфера поведения: структура и содержание// Перинатальная психология и нервно-психическое развитие детей: Сб. материалов конференции по перинатальной психологии. - СПб.:СПбГУ, 1998

8. Филиппова Г.Г. Материнство и особенности его формирования в современной семье. // http://www.semiaplus.ru/about/motherhood.htlm

29.Филиппова Г.Г. Материнство: сравнительно-психологический подход. //Психологический журнал, 1999, №5.

30. Филиппова Г.Г. Мотивационная основа материнского поведения: филогенетический аспект // Социокогнитивное развитие ребенка в раннем детстве. М., 1995.

1. Филиппова Г.Г. Отношение беременной к шевелению ребенка: прогностические возможности //Тезисы к докладу на III всероссийской конференции по психотерапии.

32.Филиппова Г.Г. Психология материнства. М., 2002.

33. Филиппова Г.Г. Психология материнства и ранний онтогенез. М., 1999. Фенвик Э. Настольная книга для родителей. Л., 1995.

34. Хорни К. Психология женщины. - М., 1997. - 146с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Анкета « Чи готові ви стати мамою?»

Інструкція:

Учасникам опитування після обрання того чи іншого варіанту відповіді на питання потрібно зробити позначку навпроти нього у колонці «Відмітка варіанту відповіді».