Сучасні фізкультурно-оздоровчі технології у фізичному вихованні студентів на прикладі фітнес-програм, що базуються на видах рухової активності аеробної спрямованості
МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ
БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Кафедра
фізичного виховання
Реферат
на тему:
«Сучасні
фізкультурно-оздоровчі технології у фізичному вихованні студентів на прикладі
фітнес-програм, що базуються на видах рухової активності аеробної
спрямованості»
Підготувала
студентка
2-го курсу
-З групи
Кичата
Валерія
Перевірив
Цаподой
Сергій Васильович
Черкаси
- 2014
План
Вступ
1.
Фітнес
- програми як форми рухової активності
1.1
Класифікація фітнес- програм
2.
Структура і зміст фітнес - програм
.
Фітнес - програми, які засновані на оздоровчих видах гімнастики
Висновок
аеробна фітнес стретчинг
Вступ
Студенти як майбутні фахівці з вищою
освітою значною мірою визначають майбутнє нашої держави, тому вони повинні мати
не тільки високий рівень професійної підготовленості, але й бути фізично
витривалими, працездатними, духовно і фізично здоровими. Однак спостерігається
тенденція погіршення стану здоров’я студентів, які навчаються у вищих
навчальних закладах. З кожним роком збільшується кількість студентів, котрі
займаються у спеціальних медичних групах. Майже 90% молоді мають відхилення у
стані здоров’я, а понад 50% - незадовільну фізичну підготовленість
Одним із головних недоліків сучасної
системи є відсутність формування особистісного смислу занять з фізичного
виховання у кожного студента. Такий підхід зручний педагогу тому, що він
економить час, сили педагога, напряму веде студента до наміченої мети. Але ж
при такому підході у студентів поступово знижується особиста зацікавленість у
самому процесі пізнання і навчання, гасяться ініціативи і творчість. І навпаки,
у процесі гуманного виховання у студентів виникають позитивні емоції,
з’являється інтерес до фізичного виховання, формується готовність до фізичного
вдосконалення, розвивається рухова активність, потреба і звичка до занять
фізичними вправами. Тому в даний час актуально використовувати різні методики
фізичного виховання, наприклад такі фітнес програми, що базуються на видах рухової
активності аеробної спрямованості.
1. Фітнес - програми
як форми рухової активності
Фітнес - програми як форми рухової
активності, спеціально-організована діяльність в рамках групових або
індивідуальних (персональних) занять, що можуть мати як оздоровчо-кондиційну
спрямованість (зниження ризику розвитку захворювань, досягнення і підтримка
належного рівня фізичного стану), так і переслідувати мету, пов’язану з
розвитком здібностей до вирішення рухових і спортивних завдань на достатньо
високому рівні.
В першому випадку фітнес - програми
зорієнтовані на оздоровчий фітнес, в другому - спортивно-орієнтованого або
рухового.
1.1 Класифікація фітнес-програм
Класифікація фітнес - програм
базується:
а) на одному виді рухової активності
(наприклад, аеробіка, оздоровчий біг, плавання і т.п.);
б) на поєднанні декількох видів
рухової активності (наприклад, аеробіка і бодібілдинг; аеробіка і стретчинг;
оздоровче плавання і біг і т.п.);
в) на поєднанні одного або декількох
видів рухової активності й різних чинників здорового способу життя (наприклад,
аеробіка і загартування; бодібілдинг і масаж; оздоровче плавання і комплекс
водолікувальних відновлювальних процедур і т.п.).
У свою чергу, фітнес-програми,
засновані на одному виді рухової активності, можуть бути розділені на програми,
в основу яких покладені:
• види рухової активності аеробної
спрямованості;
• оздоровчі види гімнастики;
• види рухової активності силової
спрямованості;
• види рухової активності у воді;
• рекреативні види рухової
активності;
• засоби психоемоційної регуляції.
Крім того, виділяють інтегративні,
загальні фітнес-програми, зорієнтовані на спеціальні групи населення: для
дітей; для похилих людей; для жінок в пренатальний і післяпологового періоду;
для осіб з високим ризиком захворювань або мають захворювання; програми
корекції ваги тіла.
2. Структура і зміст
фітнес - програм
Різноманіття фітнес - програми не
означає довільність їх побудови - використовування різних видів рухової
активності повинно відповідати основним принципам фізичного виховання.
Яка б оригінальна не була та чи інша
фітнес - програма, в її структурі виділяють наступні частини (компоненти):
• розминка;
• аеробна частина;
• кардіореспіраторний компонент
(частина програми, орієнтована на розвиток аеробної продуктивності);
• силова частина;
• компонент розвитку гнучкості
(стретчинг);
• заключна (відновна) частина.
Запропонована загальна структура
фітнес-програми може корегуватися залежно від цільової спрямованості занять,
рівня фізичного стану тих, хто займається. Наприклад, у фітнес-програмах,
заснованих на оздоровчих видах гімнастики, розрізняють 8 цільових компонентів
або блоків:
• підвідний (підготовка організму до
заняття);
• аеробний (розвиток серцево-судинної
та дихальної систем організму);
• танцювально-хореографічний
(реалізація естетичних мотивів і установок, розвиток координаційних
здібностей);
• коректуючий (корекція фігури тіла
і вправи силового характеру);
• профілактичний (профілактика різних
захворювань);
• додатковий (розвиток спритності,
гнучкості, вестибулярної стійкості);
• вільний (розвиток
музично-ритмічних здібностей);
• релаксаційний (відновлення після
занять, зняття втоми і розслаблення).
Важливим компонентом сучасних фітнес
- програм є стретчинг (англ. - розтягування) - система спеціально фіксованих
положень певних частин тіла з метою покращення еластичності м’язів і розвитку
рухливості у суглобах. Після основної розминки або після закінчення аеробної чи
силової частини тренування, а також у вигляді самостійного заняття вправи
стретчингом знижують надмірне нервово-психічне напруження, ліквідовують синдром
відстроченого болю у м’язах після навантажень, служать профілактикою
травматизму.
Фізіологічна основа стретчинга -
міотонічний рефлекс, який викликає активне скорочення волокон в примусово
розтягнутому м’язі та посилення в ньому обмінних процесів. В результаті
систематичних занять значно збільшується еластичність м’язевої тканини,
зв’язок, зростає амплітуда рухів в суглобовому комплексі.
Основні процедури тонічного стретчинга
виконуються у положень стоячи, з випадами та нахилами тіла, сидячи і лежачи.
Тривалість утримання позицій (від 5 до 30 с) залежить від рівня підготовленості
людини.
Невід’ємний компонент фітнес-програм
- оцінка фізичного стану людини. Оцінюються основні складові: антропометричні
показники, функціональний стан серцево-судинної системи, сила і витривалість
м’язів, гнучкість.
3. Фітнес - програми,
які засновані на оздоровчих видах гімнастики
В наш час з’явилося багато видів
рухової активності, які складаються із відомих та традиційних вправ, але у
власній комбінації та змінених умов виконання, вони викликають захоплення у
різних вікових групах населення (спінбайк, фітбол, степ-, слайд-аеробіка,
роуп-скіпінг та ін.).
За останні роки здобули популярність
заняття в фітнес - групах спінбайк-аеробіки. Заняття проводяться з
використанням спеціального велотренажера, який імітує основні елементи рухової
діяльності спортсмена - велосипедиста. Спінбайк-аеробіка дозволяє одночасно з
головним видом тренувальної роботи - педалюванням, виконувати різні вправи з
участю м’язів плечового поясу та тулуба, що сприяє розвитку витривалості
різного типу, динамічної і статичної сили, швидкісних якостей, здібності швидко
переходити з одного режиму тренувальної роботи на інший.
Степ-аеробіка розроблена в 90 - х
роках минулого століття відомим американським тренером Джином Мілером і являє
собою тренування в атлетичному стилі на спеціальних платформах висотою 10 - 30
см. Завдяки своїй доступності, емоційності та високою оздоровчою ефективності,
степ - аеробіка широко використовується на заняттях з людьми різного віку та
рівня фізичної підготовленості. Вправи на степ - платформі покращують
діяльність серцево-судинної системи та опорно-рухового апарату, сприяють
розвитку важливих фізичних якостей та формуванню пропорційної будови тіла (
особливо ніг та нижньої частини тулуба ). Використання гантелей вагою до 2 кг,
а також вільних енергійних рухів руками забезпечує оптимальне навантаження на
м’язи плечового поясу.
Роуп-скіпінг являє собою комбінації
різних стрибків, акробатичних і танцювальних елементів з однією або двома
скакалками, які виконуються індивідуально та в групах. Роуп-скіпінг є одним із
самих доступних та емоційних видів м’язової активності, який дозволяє ефективно
діяти на важливіші м’язові групи, зміцнювати серцево-судинну та дихальну
систему, коректувати вагу тіла, розвивати загальну та швидкісну витривалість,
силові якості, спритність та координацію.
Слайд- аеробіка представляє собою
програму різнобічної фізичної підготовки на основі латеральних (бокових) рухів
ніг запозичених з ковзанярського спорту. Вправи слайд-аеробіки підвищують силу
та координацію м’язів нижніх кінцівок, розвивають витривалість, служать
ефективним засобом регуляції ваги тіла. Встановлено, що виконуючи базову
програму низької інтенсивності слайд-аеробіки людина вагою 70 кг втрачає за 30
хв. в середньому до 250 ккал, що є одним з найбільш високих в порівняльному
плані енергозатрат в аеробіці.
Тераробіка заснована в 1995 р.
німецьким тренером Ю. Вайсхарзом, яка включає в себе танцювальні рухи, які
виконуються в аеробному режимі, в поєднані з силовою гімнастикою та стречінгом.
При цьому в якості амортизатора використовується спеціальна латексна стрічка,
яка має різний опір та фіксується на кисті та гомілці людини.
Можливе використання також звичайної
гумової стрічки. Ритмічний музичний супровід, нескладна хореографія,
диференційоване навантаження стрічки роблять заняття тераробікою привабливим та
дозволяють здійснювати індивідуальний підхід в процесі їх виконання.
Танцювальна аеробіка (хіп-хоп,
латина, сіті-джем, рок-н-рол і ін.) заснована на однойменних музичних і
танцювальних стилях, логічно і послідовно поєднаних з елементами сучасної
хореографії та естради, а також з вправами спортивного характеру. Кроки в
танцювальній аеробіці видозмінюються в залежності від вибраного стилю, який
виражається засобами популярної музики. Використовування в заняттях поєднання
танцювально-гімнастичних вправ та окремих технічних прийомів та елементів, які
застосовують в боксі, кік-боксингу, карате, таеквондо, сприяє розвитку сили,
швидкості, витривалості, спритності, координації, підвищує емоційний фон
занять.
Хіп-хоп - комбінований варіант
американських танцювальних стилів хіп-хоп і кантрі з чергуванням кроків,
стрибків, бігу.
Фітбол - аеробіка являє собою
комплекс різних рухів і статичних поз з опорою на спеціальному м’ячі із
полівінілхлориду з провітрюваним наповненням тіла діаметром від 45 см ( дитячий
варіант ) до 85 см ( призначені для людей ростом 190 см і вагою тіла понад 150
кг ).
Аквафітнес - система фізичних вправ,
вибіркової спрямованості в умовах водного середовища, які виконуються завдяки
своїм природним властивостям. Оздоровчі дії засоби аквафітнесу обумовлено
активізацією важливіших систем організму, високою енергетичною вартістю роботи,
феноменом гравітаційної розгрузки опорно - рухового апарату, наявністю стійкого
загартовуючого ефекту. Систематичні заняття в воді показані без обмежень
практично всім здоровим людям будь - якого віку та характеризується широким
спектором цільової спрямованості: лікувально - профілактичної, навчальної,
рекреативної, кондиційної, спортивно - орієнтовної.
Оптимальній рівень розвитку сили та
силової витривалості є важливим компонентом оздоровчого фітнесу. Разом із цим
дуже популярні спеціальні силові вправи, які відносяться до окремого виду
спорту під назвою бодібілдінг.
Бодібілдинг (культуризм, атлетична
гімнастика) - система фізичних вправ з різними важелями, які виконують з метою
розвитку силових здібностей і корекції форми тіла. Засновник бодібілдинга -
Фредерік Мюллер, який розробив першу програму вправ з гантелями, гирями і
гумовими амортизаторами, узагальнивши особистий досвід тренувань в підручнику
«Будова тіла» (1904 р.).
Калланетика - створена американською
балериною Каллан Пінкні система фізичних вправ, альтернативна травмонебеспечним
варіантам аеробіки, більш ефективна відносно термінів досягнення результатів.
Мета занять калланетикою - покращення фігури за допомогою спеціально підібраних
і організованих статодинамічних вправ на розтягування різних м’язевих груп.
Рухи виконуються з невеликою амплітудою, часто в незручному положенні в повній
статиці або напівстатиці. Акцент робиться на так званні «проблемні зони» (шию,
живіт, сідниці, стегна, спину), задіяні також важкодоступні внутрішні м’язи.
Систематичні заняття калланетикою
сприяють ефективній зміні зовнішнього вигляду (зміцнення м’язів, формування
гармонійної фігури) і практично не мають вікових обмежень.
Висновок
Отже, фітнес програми аеробної
спрямованості передбачають використання помірних за інтенсивністю фізичних
вправ, які, проте, залучають до роботи більше половини всіх м’язів нашого тіла.
Саме такий режим тренування сприяє збільшенню кількості кисню споживаного нашим
організмом за допомогою діяльності дихальної та серцево-судинної систем.
Висуваючи підвищені вимоги до роботи цих систем під час тренування, аеробні
програми тим самим сприяють їх функціональному розвитку, і у свою чергу
призводять до загального поліпшення здоров’я, зниження ризику захворювань. Наявність
достатньої кількості кисню, що власне і має на увазі термін
"аеробний" - тобто з наявністю кисню, дозволяє окислювати жирові
відкладення, використовуючи їх як енергетичне паливо для виконання роботи. Тому
програми такої спрямованості ідеально підходять для людей, які поряд із
зміцненням здоров’я прагнуть позбавитися від «зайвих кілограмів».
1.
#"731764.files/image001.gif">
